Чжан, Цзе. Формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів в процесі фортепіанної підготовки вчителів музики : Чжан, Цзе. Формирование умений художественно-педагогического анализа музыкальных произведений в процессе фортепианной подготовки учителей музыки

Краткое описание

Чжан Цзе. Формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у процесі фортепіанної підготовки вчителів музики : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Чжан Цзе ; наук. керівник О. П. Щолокова ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2013. - 229 с.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

УДК 378.6:37.016:786.2.071.2

Чжан Цзе

ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ У ПРОЦЕСІ ФОРТЕПІАННОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
науковий керівник - Щолокова ОльгаПилипівна
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2014

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………. 3
Розділ 1. Теоретичні основи формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у процесі фортепіанної підготовки вчителів музики………………………………………………… 9
1.1. Категорія «уміння художньо-педагогічного аналізу»
у загальнонауковій проекції……………………………………………. 9
1.2. Особливості художньо-педагогічного аналізу музичних творів.…31
Висновки до 1 розділу…………………………………………………….49
Розділ ІІ Моделювання процессу формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у процесі фортепіанної підготовки вчителів музики………………………………………………… 52
2.1. Зміст і структура вмінь художньо-педагогічного аналізу
музичних творів….………………………………………………………..52
2.2. Принципи та педагогічні умови формування вмінь
художньо-педагогічного аналізу музичних творів у
процесі фортепіанної підготовки вчителів музики……………………...83
Висновки до 2 розділу………………………………………………….. 115
Розділ ІІІ Дослідно-експериментальна робота з формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у процесі фортепіанної підготовки вчителів музики…………………………………………………118
3.1. Діагностика сформованості вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів майбутніх учителів музики……………………………….. 118
3.2. Хід та результати формувального експерименту…………………150
Висновки до 3 розділу…………………………………………………..186
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………… 193
ДОДАТКИ………………………………………………………………. 211

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі дано теоретичне узагальнення проблеми формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів музичних творів та обґрунтовано новий підхід до її вирішення шляхом розробки та впровадження у навчальний процес методики формування названих умінь в процесі фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики.
Дані, отримані в ході експериментального дослідження дозволили зробити такі висновки:
1.Теоретичний аналіз наукової літератури засвідчив недостатній стан розробленості досліджуваної проблеми. Проте, узагальнення поглядів науковців, що займалися вивченням та розробкою даного питання, дозволило стверджувати, що вміння художньо-педагогічного аналізу музичних творів це складне інтегральне утворення, що забезпечує успішність та ефективність професійної діяльності вчителя музики і передбачає залучення дітей до музично-творчої діяльності, встановлення з ними психологічного і педагогічного контакту з метою пізнання та усвідомлення широкого спектру музичної інформації. З’ясовано, що послідовне формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів реалізується протягом всього періоду навчання у вищому педагогічному навчальному закладі і є одним із важливих аспектів фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики.
2. Наукове осмислення проблеми дослідження надало можливість визначити мету (розкриття суті музичного твору, його внутрішніх властивостей і зовнішніх зв’язків); завдання (активізація розумової діяльності, залучення позамузичного досвіду школярів до формування їх музичних інтересів, світогляду та інтелекту, джерело інформації про музичне мистецтво, формування та удосконаленню музично-аналітичних умінь і навичок); специфіку (зумовлена взаємозв’язками між її основними елементами: «учитель-музика», «учень-музичний твір», «учитель-учень»); та особливості (підкоряється загальним пізнавальним закономірностям, здійснюється на основі єдності чуттєвого і раціонального відображення дійсності) художньо-педагогічного аналізу музичних творів.
3. Обгрунтовано структуру вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів, що характеризується єдністю і взаємозалежністю трьох компонентів: мотиваційно-ціннісного (передбачає усвідомлення художньо-педагогічного аналізу як елемента музично-виконавської та музично-педагогічної діяльності, а також психологічної готовності до його здійснення); емоційно-когнітивного (включає теоретичне опанування змістом поняття «художньо-педагогічний аналіз», а також оволодіння комплексом знань із музичного мистецтва); діяльнісно-творчого (є продовженням попереднього, оскільки передбачає творче використання набутих знань та умінь).
4. Створена на основі культурологічного. аксіологічного та особистісно орієнтованого підходів структурно-функціонально модель формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів є багатомірною структурою, що відображає спільну діяльність викладача і студентів в процесі фортепіанної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі. Модель включає мету, форми і методи навчання, які реалізуються на основі обґрунтованих нами принципів: активно-інформативного впливу, співвідношення усвідомленого та інтуїтивного способів музичного пізнання, наступності у набутті музичних знань та формуванні вмінь художньо-педагогічного аналізу, інтересу до художньо-аналітичної діяльності.
Ефективність моделі забезпечується за таких педагогічних умов: цілеспрямоване педагогічне керування процесом формування умінь художньо-аналітичного аналізу умінь художньо-аналітичного аналізу; опора на життєвий і художній досвід студентів; досягнення діалогових засад взаємодії викладача і студента в процесі художньо-аналітичної діяльності; забезпечення інтеграції мистецьких знань в процесі формування вмінь художньо-аналітичного аналізу, моделювання процесу формування вмінь художньо-педагогічного аналізу на компаративістських засадах, що дозволить урахувати особливості фортепіанної підготовки в Україні та Китаї.
Розкрито суб’єктивні та об’єктивні фактори, що зумовлюють успішність формування вмінь художньо-педагогічного аналізу вчителя музики. До об’єктивних факторів слід віднести, перш за все, стан існуючої музичної культури суспільства, що позначається на наявності достатніх каналів розповсюдження мистецької інформації, інтенсивність пропагування старовинного і сучасного музичного мистецтва, культурологічний підхід до побудови змісту мистецької освіти, теоретичний розвиток питань з даної проблематики. Крім того, на рівень умінь художньо-педагогічного аналізу впливають: стиль педагогічного спілкування викладача (авторитарний, демократичний); відокремленість теоретичних і практичних знань, умінь і навичок; репертуар, що вивчається на заняттях інструментального циклу. Особливо відзначається провідна роль викладача, який організовує та спрямовує навчальну діяльність студентів, зокрема й художньо-аналітичну.
До суб’єктивних факторів, що впливають на успішність формування вмінь художньо-педагогічного аналізу студентів належать спеціальні музичні здібності, індивідуально-психологічні особливості людини, творчі задатки, здатність до самостійного вирішення навчальних завдань, а також природні інтелектуально-аналітичні якості. Суттєвим фактором є набутий студентами протягом свого розвитку життєвий та музично-естетичний досвід, що виражається у отриманих музично-слухових враженнях, уміннях та навичках їх аналізувати і порівнювати, доводити будь-яку діяльність до кінцевого результату. Необхідно зважати і на відсутність у студентів потрібного часу на ґрунтовний аналіз музичних творів, ознайомлення з новими нотними і музикознавчими надходженнями, навчальними і методичними посібниками, які б могли покращити якість роботи вчителя музики, а також нечіткість педагогічного спрямування навчально-виконавських практик у період навчання у вищому навчальному закладі.
5.Розроблена та експериментально перевірена методика є ефективною для формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у студентів в процесі опанування основного музичного інструменту. В її основу покладено різні форми субьєкт-субьєктної взаємодії: спілкування-діалог, полілог, дискусія; ігрове моделювання, особистісно-орієнтовані навчальні ситуації; поетапне застосування комплексу завдань, спрямованих на засвоєння алгоритму художньо-педагогічного аналізу, різних методів аналізу музичних творів; створення програми фахового зростання. Впровадження цих засобів сприяє формуванню всіх компонентів умінь художньо-педагогічного аналізу студентів.
6. На основі розроблених у дослідженні критеріїв і показників сформованості вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів встановлено позитивну динаміку у рівнях сформованості означених умінь студентів експериментальної групи. Кількість студентів, уміння художньо-педагогічного аналізу яких відповідають показникам високого рівня в ЕГ значно зросла (9,8 % – на початку експерименту проти 49,7 % – наприкінці), в той же час, збільшилась кількість студентів, віднесених до середнього рівня (від 37,1% до 50,6%), кількість студентів з низьким рівнем помітно скоротилась (відповідно 49,7% проти 7,9%). Зафіксована успішність формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів переконливо свідчить про педагогічну доцільність і ефективність експериментальної методики.
Разом з тим, проведене дослідження не вичерпує цілковитого розв’язання означеної проблеми. Подальшого наукового пошуку потребують питання забезпечення міжпредметних зв’язків та інтеграції фортепіанної та теоретико-методичної підготовки майбутніх учителів музики, що забезпечить підвищення рівня сформованості вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів музичних творів студентів мистецьких факультетів вищих педагогічних навчальних закладів.