ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ СЕРГІЯ ЄФРЕМОВА У КОНТЕКСТІ ЙОГО СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ : ПОЛИТИЧЕСКИЕ ИДЕИ СЕРГЕЯ Ефремова В КОНТЕКСТЕ ЕГО ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ІМ. І.Ф. КУРАСА

На правах рукопису

БОЙКО НАТАЛІЯ РОМАНІВНА

УДК 32:316.3(092)(477)(043.3)

ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ СЕРГІЯ ЄФРЕМОВА У КОНТЕКСТІ ЙОГО СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

23.00.01 – теорія та історія політичної науки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник –
Левенець Юрій Анатолійович,
доктор політичних наук
член-кореспондент НАН України

Київ – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–7
РОЗДІЛ I. Стан наукової розробки теми та джерельна
база дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
8–22
РОЗДІЛ II. Аналіз основних етапів життя, суспільно-громадської діяльності та формування політичних поглядів С. Єфремова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
23–69
РОЗДІЛ III. Національне питання у світоглядній концепції
С. Єфремова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
70–115
РОЗДІЛ IV. Ідея державності в політичних поглядах
С. Єфремова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116–155
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156–161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . 162–187

ВСТУП

Актуальність теми. Проблеми сучасності нероздільно пов’язані з історичними уроками минулого, тому й нинішній процес державного будівництва вимагає осмислення здобутків політичної історії. Етапи формування й розвитку нації і держави пов’язані з відомими особами, без яких немислима об’єктивна оцінка історії української державності. Ознайомлення з життєвим шляхом та творчим доробком визначних постатей нашої історії, які уособлювали інтелектуальний потенціал української нації, неможливе без вивчення внеску окремих особистостей у вироблення напрямків і моделей суспільного розвитку.
У колі наукових інтересів сучасних дослідників – імена українських державних, громадських діячів і вчених минулого, які були безпосередніми учасниками державотворчого процесу кінця XIX – початку XX століть, і цікаві насамперед своїми політичними ідеями і концепціями, осмисленням “українського політичного світу”.
Не всі відомі імена повернулись до нас у повноті. Одним приділено багато уваги, інші залишаються й донині маловивченими. Серед останніх і постать Сергія Олександровича Єфремова – громадського діяча, політика, літературознавця й публіциста, відомого представника української еліти кінця XIX – початку ХХ століть.
Тривалий час теоретична спадщина вченого замовчувалась, що обмежувало доступ науковців до першоджерел та всебічного дослідження діяльності Сергія Єфремова. Сьогодні немає жодної узагальнюючої праці, де б розглянутий у дисертаційному дослідженні теоретичний доробок вченого з питань нації, національної ідеї й державності був комплексно досліджений, що й зумовлює актуальність даної дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в рамках планової наукової теми відділу етноісторичних досліджень Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України “Політичні системи в Україні ХХ ст.: історико-порівняльний аналіз” (реєстраційний номер 0101U000122).
Мета дослідження – висвітлити суспільно-політичну діяльність Сергія Єфремова, проаналізувати політичні ідеї та теоретичні концепції вченого, визначити його місце і роль у контексті політичного життя України кінця XIX – початку XX століть. Відповідно до означеної мети були визначені такі завдання:
– проаналізувати стан і ступінь наукової розробки досліджуваної теми;
– дослідити основні етапи формування суспільно-політичних поглядів С. Єфремова та провести контекстний аналіз його творчості;
– вивчити основні аспекти теоретичної спадщини С. Єфремова та на їх основі розкрити особливості світогляду Єфремова;
– дослідити погляди вченого на національне питання та шляхи його реалізації;
– розглянути концепцію С. Єфремова щодо розбудови української держави.
Об’єкт дослідження – громадсько-політична діяльність; науково-теоретична спадщина Сергія Єфремова як складова частина української політичної думки кінця XIX – початку ХХ століть.
Предмет дослідження – політичні ідеї та суспільні погляди Сергія Єфремова, їх вплив на перебіг українського державотворчого процесу та внесок у розвиток суспільно-політичної думки України кінця XIX – початку XX століть.
Методи дослідження. Відповідно до визначених мети та завдань дослідження в роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи, які забезпечують цілісний історико-політологічний аналіз діяльності, ідей та поглядів Сергія Єфремова, а саме: методи верифікації джерела та проблемно-хронологічний. Важливу роль у дисертації відіграв біографічний метод, за допомогою якого було реконструйовано політичну біографію С. Єфремова та витлумачено пов’язані з нею історичні факти. Він також дозволив визначити особистий внесок Сергія Єфремова у розвиток української політичної науки початку ХХ століття. Використання системно-структурного підходу сприяло аналізу політичних процесів кінця XIX – початку XX століть.
Крім того, у роботі застосовувались такі загальнонаукові методи як описовий, аналізу і синтезу, абстрагування і конкретизації, метод текстологічного аналізу. Комплексне використання методів аналізу і синтезу дало можливість оптимально залучити архівні матеріали, опубліковані джерела, наукові праці. А методи біографічного опису та аналізу результатів діяльності сприяли розкриттю творчої спадщини вченого.
Методологічна основа дисертації спирається на загальноприйняті концепції суспільного розвитку та конкретно-історичного аналізу дослідження фактологічних джерел, що дало змогу всебічно розкрити особистість Сергія Єфремова, проаналізувати його діяльність та теоретичні напрацювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертантка вперше в межах окремого дослідження здійснила спробу комплексного аналізу політичних ідей Сергія Єфремова в контексті основних етапів його суспільно-політичної діяльності та у тісному зв’язку з епохою. У процесі дослідження отримано результати, які містять такі елементи наукової новизни:
– Проаналізовано і систематизовано значний масив джерел, що дозволило визначити фактори, які вплинули на формування та еволюцію політичних поглядів вченого, довести послідовність їх розвитку.
– Досліджено єфремівську концепцію розвитку національного питання: розкрито підходи вченого до формулювання національної ідеї та ставлення до національних рухів, систематизовано його погляди щодо шляхів розв’язання національної проблеми в Україні.
– Вперше розкрито зміст сформованої Єфремовим доктрини націоналізму як важливого фактора формування нації та з’ясовано позитивні й негативні сторони його прояву.
– Досліджено й обґрунтовано концептуальні засади побудови української держави у політичній спадщині С. Єфремова, виділено основні аспекти державного будівництва.
– Доведено послідовність дотримання вченим народницької ідеології: народ визнано основною рушійною силою державотворчих процесів та показано роль еліти у формуванні програмних засад державотворення, шляхів їх реалізації та консолідації суспільства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що виконана робота, її висновки й узагальнення дозволяють поглибити знання про творчу спадщину Сергія Єфремова, його місце і роль у розвитку як політичної історії України, так і української політичної науки. Матеріали дисертації можуть застосовуватись у навчально-освітній діяльності, при розробці навчальних курсів з історичних та політологічних дисциплін, зокрема історії України, історії світових політичних вчень та історії політичної думки України, теорії політичних партій та громадських рухів, написанні навчальних посібників для середньої та вищої школи, у науковій роботі.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та окремі аспекти дисертації апробовані автором у виступах на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях. Автор виступила на Днях науки Національного університету “Києво-Могилянська академія” (м. Київ, 2001 р.), П’ятому Міжнародному конгресі україністів (м. Чернівці, 2002 р.), на щорічних Міжнародних науково-практичних конференціях науково-дослідного інституту українознавства МОН України: “Українознавство в розбудові громадянського суспільства в Україні” (м. Київ, 2003 р.), “Соціально-економічні, політичні та етнонаціональні чинники буття народу в системі українознавства” (м. Київ, 2004 р.), “Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі” (м. Київ, 2005 р.), брала участь у щорічній Міжнародній науковій конференції Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Дні науки філософського факультету” (м. Київ, 2004, 2006, 2008 рр.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у п’яти статтях автора, чотири з яких – у фахових виданнях, та трьох публікаціях матеріалів конференції.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, списку використаних джерел та літератури (291 позиція на 26 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 187 сторінок (з них 161 сторінка основного тексту).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Сергій Єфремов залишив велику науково-публіцистичну спадщину, в якій аналізував явища суспільного й політичного життя, оцінював історичні події та визначав їх вплив на сучасне йому громадянство. Ерудованість та великий інтелектуальний потенціал, різноплановість інтересів, багатий життєвий досвід та велике коло друзів, колег, однодумців, які мали значний вплив на світогляд, життєву позицію вченого, а також активна суспільна діяльність на ниві українства визначають вагу творчого потенціалу Єфремова. Як один з представників української інтелектуальної еліти, він прагнув впливати на суспільний розвиток українського народу, мріяв і намагався стояти біля змін політичного, соціального, культурного, духовного життя українців, яких бачив частиною загальноєвропейського соціуму.
Об’єднуючи всі узагальнення, виокремивши основні ідеологічні постулати світогляду, проаналізувавши діяльність та доробок Сергія Єфремова, дисертант дійшов таких висновків:
1. На основі опрацьованих джерел проаналізовано стан історіографії визначеної теми та рівень джерельного забезпечення. Тривалий час доробок вченого не був доступний для вивчення, а тому сьогодні значний пласт джерел ще потребує систематизації й дослідження. В результаті аналізу літератури встановлено, що суспільно-політична діяльність С. Єфремова повністю ще не охарактеризована і не достатньо вивчена, а його ідейно-політична спадщина не розглядалась як окремо поставлені питання.
2. Світогляд С. Єфремова як особистості формувався під впливом культурницького середовища Старої громади, за безпосередньої участі як відомих українських діячів визначеного періоду, так й ідей, вироблених попередниками та сучасниками вченого. Ідеологічне підґрунтя теоретичної та практичної реалізації єфремівських поглядів закладалось у певних соціально-політичних умовах кінця XIX – початку XX ст., коли на арену політичного життя виходили нації Східної Європи, які повинні були стати до боротьби за свої права. Проведений комплексний аналіз його громадської діяльності та творчої спадщини дозволяє стверджувати, що його суспільна позиція, віра в українство як націю, сформована ще в юнацькі роки, впродовж подальшого становлення світогляду не зазнала змін. Тому можна говорити про тверду позицію вченого у розвитку власного світосприйняття, яке збагачувалося залежно від політичної ситуації в країні та з накопиченням життєвого досвіду.
3. Сергій Єфремов як учасник українського національного відродження, проявляв свої знання та вміння на багатьох підвалинах суспільного життя, поєднуючи теоретичні напрацювання з практичною громадською й політичною роботою: активно співпрацював з багатьма українськими та російськими виданнями з метою висвітлення проблем українства на теренах усієї імперії, стояв біля витоків українського книговидання та періодичної преси на початку ХХ століття, вів плідну наукову діяльність, захищаючи просвітньо-культурне буття українців в Росії, виступав на захист рідної мови, працював над створенням літератури для української школи, був задіяний в організації та діяльності культурницьких та політичних гуртків, “Просвіті”, у формуванні першого українського уряду, де займав посаду міністра з міжнаціональних справ, став активним учасником партійного будівництва в Україні, беручи участь в утворенні та функціонуванні безпартійних організацій і власне українських партій, які формувались на патріотичних засадах.
4. На підставі вивчення творчого доробку вченого встановлено, що Єфремов був професійним дослідником українського суспільства, аналітиком його процесів та перетворень. Написані ним огляди з життя українців на зламі XIX–XX століть й сьогодні є цінним матеріалом при вивченні та аналізі українського політичного життя, формування української національної свідомості, є хорошою джерельною базою як з історії України, так і з історії української політичної думки.
5. Сергій Єфремов залишив помітний слід в українській політологічній спадщині, зокрема в теорії нації, теоретично осмисливши поняття “нація”. До його визначення він підійшов у двовимірності, заклавши в основу терміну як історичну спадковість (історичне минуле, традиції, мову, звичаї), що об’єднує народ у націю, так і сучасні реалії (високий рівень самосвідомості, розуміння самобутності, культурної незалежності, вплив і значення усіх соціальних груп в об’єднанні навколо колективного цілого). Відзначено, що Єфремов став фундатором національної ідеології, побудованої на ліберально-демократичних засадах, одним з перших в історії української політичної думки визначив явище націоналізму як важливого фактора розвитку національної ідеї та охарактеризував його позитивні й негативні прояви.
6. Встановлено, що Сергій Єфремов визначав роль та місце українців як нації у світовому просторі з позиції демократичних прав і свобод. Провідну роль у процесі консолідації українського суспільства вчений відводив реалізації національної ідеї та виділив основні її чинники – мову, культуру, освіту. У своїх працях С. Єфремов обґрунтував неповторність і самодостатність української культури та мови і довів, що вони мають власний потенціал для розвитку і не можуть були лише додатком до загальноросійської культури.
7. Доведено, що політичні погляди С. Єфремова відзначалися послідовністю та демократизмом. Дві основні ідеї – автономії і федерації, сповідував вчений у власній концепції державотворення. Українська автономія у складі Російської федеративної республіки, заснованої на демократичних свободах, стали для вченого не тільки теоретично обґрунтованою потребою, але й практичною перевагою. Створюється така держава, на переконання Сергія Єфремова, шляхом поступових еволюційних перетворень у суспільстві, а не насаджується швидкими насильницькими змінами.
Війна й революція як позитивні впливи на хід історії Єфремовим не сприймались, він розумів, що у агресивному середовищі суспільству найважче реалізувати свої ідеї. Відстоювати національну самобутність не завжди потрібно із зброєю в руках, а, насамперед, керуючись механізмами самореалізації, самоуправління, через демократично сформульовані права та обов’язки як інститутів держави, так і особистості як представника нації.
8. Як представник народницької ідеології, Сергій Єфремов чітко дотримувався її основ: народ був для нього головним об’єктом його громадянської позиції та суспільної діяльності. Він ставив для себе головне завдання: поглибити патріотизм і самосвідомість українського народу, для досягнення якого виразний акцент було зроблено на розповсюдженні культури й освіти серед українства.
Визначено, що головну роль у процесі формування української держави С. Єфремов відводив народові. Саме у боротьбі пригнічених націй за самовираження вчений вбачав і боротьбу за національну індивідуальність. Те, про що дізнавався, чому вчився і до чого прагнув Єфремов, він намагався перекласти на український ґрунт і в цьому бачив синтез національного з загальнолюдським. Людина і громада, людськість і нація у такій концепції знайшли кожна своє місце. Єфремов вбачав у творенні національного суспільства одночасно й колективну основу, у якій формуються не лише національні пріоритети, а й особистість, громадянин загалом.
9. З’ясовано, що реалізація основних завдань для українців, на думку вченого, повинна здійснюватись з кредитом народної довіри до еліт, які формують програмні засади державотворення, шляхи та методи їх реалізації, і розуміння народом цих завдань, народної підтримки у їх вирішенні. А тому він виокремив найбільш реалістичний напрямок українського націєтворення – шлях консолідації суспільства. Об’єднавчий фактор у поглядах Сергія Єфремова виступає головним у формуванні української нації. Мета його полягає у тому, щоб об’єднати навколо національної ідеї селянство й робітництво, об’єднатись і працювати на їх усвідомлення інтелігенції, донести до вже зрусифікованих українських інтелігентних кіл поняття власного походження та долучити їх до об’єднавчого процесу цілої нації. Об’єднання всіх соціальних верств та відмова від політичних амбіцій, на думку Єфремова, стануть найвірнішим, оптимальним шляхом реалізації права нації на власне самовизначення, а політичний радикалізм ніколи не призводив до позитивних змін у суспільстві, до яких саме українство прагнуло.
10. Встановлено, що відхід від активної політичної діяльності, відстороненість від тодішніх подій, доводить його послідовницьку позицію у вирішенні головного національного питання – державницького, його несприйняття революції, більшовицької зокрема. Єфремову були притаманні прямолінійність у поглядах, непокірність обставинам, але не можна сказати, що він був безкомпромісним у всьому. Праця заради українців, наука на користь їм стали компромісом, який залишив Сергія Єфремова на рідній землі. Свідомо обраний шлях жити й працювати в Україні, для українців і на благо українства, який став життєвим кредо Єфремова, був витриманий до кінця.
Попри різні оцінки сучасниками суспільно-політичних поглядів Сергія Єфремова, його можна віднести до фундаторів формування теорії української політичної думки ХХ ст. Напрацювання Єфремова у царині національної ідеології, аналізу життя українців та формуванні національної свідомості, його індивідуалістичний підхід до самих понять народу й нації, виокремлення національної індивідуальності й самобутності, його ідейний принцип у науці та уміння бути завбачливим лише підкреслюють, що ця постать в українській історії заслуговує на увагу, повагу, має право на місце у дослідженні українських демократичних традицій політичної науки.
Результати дисертаційного дослідження, які охопили лише частину доробку Сергія Єфремова як публіциста, громадсько-політичного діяча та фундатора української політичної думки початку ХХ століття доводять, що ця неординарна постать в українській науці заслуговує на подальше всебічне ґрунтовне вивчення, яке об’єднає всі грані єфремівського інтелекту та наукового пласту в єдине монографічне дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Антоненко-Давидович Б. СВУ / Борис Антоненко-Давидович // Неопалима купина. – 1994. – № 1. – С. 31–40.
2. Антонович М. До взаємин М.С. Грушевського з С. О. Єфремовим / М. Антонович // Український історик. – 1975. – № 1–2. – С. 91–99.
3. Антонович М. Листування С. Єфремова з Левком Чикаленком / М. Антонович // Український історик. – 1973. – № 3–4. – С. 146–156.
4. Апостол українства : до 120-річчя від дня народження С. О. Єфремова (1876–1939?) // Календар знаменних і пам’ятних дат’ 96. – К., 1996. – IV кв. – С. 27–35.
5. Ахматов Л. Українська контрреволюція на культурному і літературному фронті : Промова на процесі СВУ / Леонід Ахматов. – Х., 1930. – 48 с.
6. Бевз Т. А. Сергій Єфремов і ідея створення української політичної партії / Т. А. Бевз // Зб. наук. праць Науково-дослідного інституту українознавства. – К. : Поліграфічний центр “Фоліант”, 2007. – Т. XVI. – С. 190–199.
7. Биковський Л. Мої зустрічі з С. Єфремовим / Л. Биковський // Український історик. – 1976. – № 1–4. – С. 103–109.
8. Білецький Б. З преяди славетних (до 130-річчя від дня народження Сергія Єфремова) / Б. Білецький, Г. Коцур // Часопис української історії : Зб. наук. праць КНУ ім. Т. Шевченка. – К., 2006. – Вип. 4. – С. 164–170.
9. Білокінь С. Репетиція беззаконь. Судовий процес над “Спілкою визволення України”, якої не було, та його наслідки / С. Білокінь // Україна. – 1989. – № 37. – С. 13–15.
10. Бойко В. М. Сергій Єфремов та місцеве самоврядування доби української революції / В. М. Бойко // Революції в Україні у ХХ – XXI століттях: співзвуччя епох : матеріали II наукової конференції (Одеса, 6 жовтня 2006 р.) [Присвячується 130-й річниці з дня народження С. О. Єфремова] / Одеський юридичний ін-т Харківського національного ун-ту внутрішніх справ. – Одеса : ОЮІ ХНУВС, 2006. – С. 24–27.
11. Бойко Е. Д. Украинская интеллигенция и революция : общее и особенное / Е. Д. Бойко // Украина в 1917–1921 гг. Некоторые проблемы истории : сб. науч. трудов / АН УССР. Ин-т истории Украины; [отв. ред. Кондуфор Ю. Ю.]. – К. : Наукова думка, 1991. – С. 217–248.
12. Бойко Ю. Літературознавство та літературно-критична методологія С. Єфремова // Ю. Бойко. Вибране. – Т. 3. – Мюнхен, 1981. – 452 с.
13. Болабольченко А. Побратими: Сергій Єфремов, Василь Доманицький – нариси життя та творчості / Анатолій Болабольченко. – К. : Щек і Хорив, 2003. – 112 с.
14. Болабольченко А. СВУ – суд над переконаннями / Анатолій Болабольченко. – К. : УКСП “Кобза”, 1994. – 114 с.
15. Болабольченко А. Сергій Єфремов. Повернення із забуття / Анатолій Болабольченко // Київська старовина. – 2006. – № 5. – С. 107–147 ; № 6. – С. 131–141.
16. Видання “Просвіт” Наддніпрянської України (1906–1922 рр.) : бібліографічний покажчик / [уклад.: С. Л. Зворський]; Національна парламентська бібліотека України. – К. : Глобус, 1999. – 133 с. – (Українські культурно-освітні товариства “Просвіта” ; вип. 4).
17. Винниченко В. Відродження нації : історія української революції (марець 1917 – грудень 1919) / Володимир Винниченко. – Київ : Політвидав України, 1990. – Ч. 1. – 348 с. ; Ч. 2. – 328 с. – (Репр. відтворення вид. 1920 р. ; ИСБН 5-319-00834-1) (Бібліотека репринтних видань).
18. Вівчарик М. М. Українська нація : шлях до самовизначення / М. М. Вівчарик, П. П. Панченко, В. І. Чмихова. – К. : Вища школа, 2001. – 288 с.
19. Від Української Демократичної Партії // Українські політичні партії кінця XIX – початку XX ст. : програмові і довідкові матеріали / [упоряд. В. Ф. Шевченко та ін.] / – К. : Консалтинг, Фенікс, 1993. – С. 80–81.
20. Вільчинський В. Часопис “Літературно-Науковий Вісник” у 1898–1903 рр. і українська національна ідея / В. Вільчинський, Г. Корбич // Другий Міжнародний конгрес україністів : доповіді і повідомлення (Львів, 22–28 серпня 1993 р.) / АН України, Міжнародна асоціація україністів, [упоряд.: Я. Ісаєвич, Я. Грицак]. – Львів : Міжнародна асоціація україністів, 1994. – Ч. I : Історія. – С. 267–273.
21. Водотика С. Рік 1925-й. ЦК КП(б)У проти ВУАН (З документів колишнього республіканського партархіву) / С. Водотика, С. Савенок // Вісник АН України. – 1992. – № 8. – С. 78–85.
22. Волинський К. Апостол українства / К. Волинський // Слово і час. – 1992. – № 4. – С. 30.
23. Гаврильченко О. Для духовного поступу нації / О. Гаврильченко, А. Коваленко // Київ. – 1990. – № 11. – С. 119.
24. Гирич І. Б. Архів М. Грушевського як джерело для вивчення діяльності визначних постатей українського руху (М. Грушевський, С. Єфремов, В. Липинський, М. Василенко) : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.09 / Гирич Ігор Борисович. – К., 1995. – 185 с.
25. Гирич І. Б. М. Грушевський і С. Єфремов на тлі українського суспільно-політичного життя кінця XIX – 20–х рр. ХХ ст. / І. Б. Гирич // Український історик. – 1996. – 1/4. – С. 142–187.
26. Гирич І. Б. Сергій Єфремов – лідер наддніпрянського народництва / І. Б. Гирич // Історія в школах України. – 2005. – № 3. – С. 43–47.
27. Гирич І. Із листування Сергія Єфремова і Михайла Грушевського / І. Гирич, В. Синицина // Записки НТШ. – Т. ССХХIV : Праці філологічної секції. – Львів, 1992. – С. 334–372.
28. Гирич І. Нове цінне дослідження в галузі грушевськознавства // Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський : справа “УНЦ” і останні роки (1031–1934). – К. : Критика, 1999. – С. 5–19.
29. Гирич І. Сергій Єфремов і Михайло Грушевський / Ігор Гирич // Старожитності. – 1991. – № 7. – С. 10–11.
30. Голобуцький О. Український політичний рух на Наддніпрянщині кінця XIX – початку XX століття : дослідження [ред. Л. Білик] / О. Голобуцький, В. Кулик. – К. : Смолоскип 1996. – 124 с.
31. Голубенко П. На варті українського відродження : Сергій Єфремов як публіцист / П. Голубченко // Сучасність. – 1983. – № 6 (266). – С. 36–48.
32. Гонтар О. В. Сергій Єфремов у проводі Української Центральної Ради / О. В. Гонтар // Революції в Україні у ХХ – XXI століттях: співзвуччя епох : матеріали II наукової конференції (Одеса, 6 жовтня 2006 р.) [Присвячується 130-й річниці з дня народження С. О. Єфремова] / Одеський юридичний ін-т Харківського національного ун-ту внутрішніх справ. – Одеса : ОЮІ ХНУВС, 2006. – С. 4–7.
33. Горенко Л. І. Політичне та наукове оточення С.О. Єфремова / Л. І. Горенко // Революції в Україні у ХХ – XXI століттях: співзвуччя епох : матеріали II наукової конференції (Одеса, 6 жовтня 2006 р.) [Присвячується 130-й річниці з дня народження С. О. Єфремова] / Одеський юридичний ін-т Харківського національного ун-ту внутрішніх справ. – Одеса : ОЮІ ХНУВС, 2006. – С. 94–96.
34. Громадська думка. – 1905. – 31 грудня.
35. Громадська думка. – 1906. – № 99. – С. 2.
36. Грушевський М. На порозі нової України : статті і джерельні матеріяли / Михайло Грушевський // [ред. і вступ. стаття Л. Р. Винара]; (Українське історичне товариство). – Нью-Йорк та ін., 1992. – 278 с.
37. Грушевський М. Якої автономії і федерації хоче Україна / Михайло Грушевський. – Відень: Накладом Союза визволення України, 1917. – 21 с.
38. Декабристи на Україні : [збірник праць комісії для дослідів громадських течій на Україні / Ред. С. Єфремов, В. Міяковський] / АН УРСР. Іст.-філолог. відділ. – К. : З друкарні Української Академії наук, 1926. – 207 с.
39. Дзюба І. М. Сьогодні заново слухається справа “СВУ...” / І. М. Дзюба // Київ. – 1990. – № 2. – С. 58–60.
40. Діяльність Всеукраїнської Академії наук за документами вищого партійного керівництва України II пол. 20–х – I пол. 30–х рр. // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД. – 1997. – № 1–2. – С. 186–190.
41. До 25¬-літнього ювілею Сергія Єфремова // Книгар. – 1920. – № 1–3. – С. 1–2.
42. Доманицький В. Український видавничий рух в Росії за останні п’ятнадцять літ / В. Доманицький // Перший український просвітньо-економічний конгрес. – Львів, 1910. – С. 93.
43. Донцов Д. Bellua sine capite / Дмитро Донцов // Літературно-науковий вісник. – 1923. – С. 69–70.
44. Донченко С. П. Ліберальні партії України (1900–1919 рр.) / Світлана Павлівна Донченко. – Дніпродзержинськ : Видавн. відділ ДДТУ, 2004. – 379 с.
45. Дорошкевич О. Методологічна концепція в “Історії українського письменства” С. Єфремова / О. Дорошкевич. – Б. м., Б. р. – 54 с.
46. Дорошенко Д. З історії української політичної думки за часів світової війни / Дмитро Дорошенко. – Прага, 1936. – 99 с.
47. Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле (1914–1918) / Дмитро Дорошенко. – Львів : Вид-во “Червона калина”, 1923. – Ч. I : Галицька руїна 1914–1917 років. – 1923. – 131 с. ; Ч. II : З початків відродження української державності (Доба Центральної Ради). – 1923. – 96 с. ; Ч. III : Доба Гетьманщини (1918). – 1923. – 122 с.
48. Ефремовъ С. Длящееся преступление / С. Ефремовъ // Киевские отклики. – 1905. – 25 ноября.
49. Ефремовъ С. Докладная записка о задачах внутренней политики в отношении к украинскому населению / С. Ефремовъ // Украинская жизнь. – 1915. – № 8–9. – С. 5–12.
50. Ефремовъ С. Из истории крестьянского представительства / С. Ефремовъ // Русское багатство. – 1905. – № 7. – С. 180–182.
51. Ефремовъ С. Из общественной жизни на Украине / С. Ефремовъ // Русское богатство. – 1908. – № 7. – С. 17–57.
52. Ефремовъ С. На текущие темы / С. Ефремовъ // Украинская жизнь. – 1912. – № 2. – С. 85–86.
53. Ефремовъ С. На текущие темы / С. Ефремовъ // Украинская жизнь. – 1912. – № 3. – С. 88–96.
54. Ефремовъ С. На текущие темы / С. Ефремовъ // Украинская жизнь. – 1912. – № 4. – С. 53–68.
55. Ефремовъ С. На текущие темы / С. Ефремовъ // Украинская жизнь. – 1912. – № 5. – С. 59–69.
56. Ефремовъ С. На текущие темы / С. Ефремовъ // Украинская жизнь. – 1912. – № 6. – С. 82–92.
57. Ефремовъ С. На текущие темы / С. Ефремовъ // Украинская жизнь. – 1913. – № 5. – С. 86–93.
58. Ефремовъ С. На текущие темы / С. Ефремовъ // Украинская жизнь. – 1913. – № 1. – С. 92–99.
59. Ефремовъ C. Писатель-гуманист (к 40-летию литературной деятельности И. Франко) / С. Ефремовъ // Украинская жизнь. – 1913. – № 5. – С. 5–16.
60. Ефремовъ С. Рыцарь долга. Памяти Б. Д. Гринченка / С. Ефремовъ // Украинская жизнь. – 1912. – № 10. – С. 39–43.
61. Ефремовъ С. Старый вопрос в новой постановке / С. Ефремовъ // Северные записки. – 1916. – Октябрь. – С. 125–140 ; Ноябрь. – С. 157–167.
62. Ефремовъ Сергей. Заметки на текущие темы / Сергей Ефремовъ // Киевская старина. – 1905. – Кн. IY. – С. 81–111.
63. Ефремовъ Сергей. На мертвой точке : заметки читателя / Сергей Ефремовъ. – К., 1904. – 64 с. – (Оттиск из журнала “Киевская старина”).
64. Ефремовъ Сергей. На пути освобождения / Сергей Ефремовъ // Украинский въстникъ. – 21 мая 1906. – С. 54–61.
65. Ефремовъ Сергей. На текущие темы / Сергей Ефремовъ // Киевская старина. – 1905. – Кн. III. – С. 276–299.
66. Єрмашов Т. В. Покажчик Сергія Єфремова “Українознавство” та його значення для розвитку української національної освіти / Т. В. Єрмашов // Українознавство. – 2007. – № 1. – С. 169–171.
67. Єрмашов Т. В. Про актуальність видання сучасного бібліографічного покажчика, присвяченого С. О. Єфремову / Т. В. Єрмашов // Українознавство. – 2007. – № 2. – С. 144–145.
68. Єфремов С. “Дрібні” події / Сергій Єфремов // Рада. – 1913. – 16 грудня.
69. Єфремов С. Біля початків українства. Генезис ідей Кирило-Методіївського Братства / С. Єфремов // Україна. – 1924. – № 1–2. – С. 88–96.
70. Єфремов С. Борис Грінченко. Про життя його та діла / Сергій Єфремов. – [вид. 2-е, з додатками]. – К. : Друкарня Українського наукового товариства, 1919. – 63 с.
71. Єфремов С. Боротьба з незнанням / Сергій Єфремов // Рада. – 1911. – 6 декабря.
72. Єфремов С. В справі народної освіти на Україні / Сергій Єфремов // Літературно-науковий вістник. – 1900. – Т. Х. – Кн. 3. – С. 140–141.
73. Єфремов С. В тісних рямцях : українська книга в 1798–1916 рр. / Сергій Єфремов // Український науковий інститут книгознавства. – К., 1926. – 30 с.
74. Єфремов С. Великопанські ілюзії та сила фактів / Сергій Єфремов // Рада. – 1910. – 12 лютого.
75. Єфремов С. Вибори і національне домагання / Сергій Єфремов // Рада. – 1906. – 19 грудня.
76. Єфремов С. Відгуки з життя та письменства / Сергій Єфремов. – К. : Нова громада, 1906. – 11 с.
77. Єфремов С. Голос вопіющего / Сергій Єфремов // Рада. – 1909. – 2 червня.
78. Єфремов С. Дві позиції / Сергій Єфремов // Рада. – 1914. – 6 травня.
79. Єфремов С. З громадського життя на Україні / Сергій Єфремов. – К. : Вид-во “Вік”, 1909. – 77 с. – (Наші справи).
80. Єфремов С. З національного життя р. 1910-го / Сергій Єфремов // Рада. – 1911. – 23 квітня.
81. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1907. – 10 березня.
82. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1907. – 15 квітня.
83. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1909. – 4 січня.
84. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1909. – 13 лютого.
85. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1909. – 17 січня.
86. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1909. – 18 квітня.
87. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1909. – 23 травня.
88. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1909. – 27 березіля.
89. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1909. – 27 лютого.
90. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1909. – 7 лютого.
91. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1909. – 8 травня.
92. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1910. – 12 березня.
93. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1910. – 2 квітня.
94. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1910. – 23 квітня.
95. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1910. – 27 березня.
96. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1912. – 9 березня.
97. Єфремов С. З нашого життя / Сергій Єфремов // Рада. – 1913. – 27 квітня.
98. Єфремов С. З нашого життя за рік 1913–й : статті, фельєтони, замітки / Сергій Єфремов. – К. : Вид-во “Вік”, 1914. – 174 с.
99. Єфремов С. З російської України / Сергій Єфремов // Літературно-науковий вістник. – Львів, 1898. – Кн. 3. – С. 190–200.
100. Єфремов С. За рік 1912–й : статті, фельєтони, замітки / Сергій Єфремов. – К. : Вид-во “Вік”, 1913. – 332 с.
101. Єфремов С. З-над Невських берегів / Сергій Єфремов // Нова рада. – 1917. – 26 травня.
102. Єфремов С. Іван Левицький Нечуй / Сергій Єфремов. – К. : Ляйпціг : Українським накладом, 1911.– 191 с.
103. Єфремов С. Історія українського письменства / С. О. Єфремов. – К. : Femina, 1995. – 688 с.
104. Єфремов С. Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич). Літературна характеристика / Сергій Єфремов. – К. : Одбиток з “Ради”, 1908. – 109 с.
105. Єфремов С. Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич) : критично-біографичний нарис / Сергій Єфремов. – К. : Соробкоп, 1924. – 113 с.
106. Єфремов С. Комедія чи трагедія? / Сергій Єфремов // Рада. – 1914. – 22 травня.
107. Єфремов С. Літературний намул. З сучасного письменства / Сергій Єфремов. – К. : Вид-во “Вік”, 1908. – 86 с. – (Наші справи ; № 1).
108. Єфремов С. М. Коцюбинський : критично-біографічний нарис / Сергій Єфремов. – К. : Слово, 1922. – 173 с.
109. Єфремов С. Марко Вовчок. Літературна характеристика / Сергій Єфремов. – К. : Одбитка з “Ради”, 1907. – 57 с.
110. Єфремов С. На партійні теми / Сергій Єфремов // Нова рада. – 1917. – 13–14 квітня.
111. Єфремов С. На партійні теми / Сергій Єфремов // Нова рада. – 1917. – 9 квітня.
112. Єфремов С. На повороті / Сергій Єфремов // Нова Рада. – 1917. – 6 серпня.
113. Єфремов С. На порозі майбутності / Сергій Єфремов // Нова Рада. – 1917. – 25 березня.
114. Єфремов С. Напередодні / Сергій Єфремов // Нова рада. – 1918. – 18 жовтня.
115. Єфремов С. Наука нам / Сергій Єфремов // Літературно-науковий вістник. – 1903. – Кн. 4. – С. 181–189.
116. Єфремов С. Национальне питанє в Норвегії / Сергій Єфремов. – Львів, 1902. – 66 с.
117. Єфремов С. Національне питання р. 1909-го / Сергій Єфремов // Рада. – 1910. – 27 січня.
118. Єфремов С. Не з того кінця / Сергій Єфремов // Рада. – 1918. – 26 березня.
119. Єфремов С. Небезпечна фантастика / Сергій Єфремов // Рада. – 1907. – 14 ноября.
120. Єфремов С. Нова праця про автономію / Сергій Єфремов // Рада. – 1911. – 26 вересня.
121. Єфремов С. Новий документ до старих позвів / Сергій Єфремов. – К. : Вік, 1912. – 70 с. – (Наші справи ; № 17).
122. Єфремов С. Новітній централізм / Сергій Єфремов // Нова рада. – 1918. – 20 квітня.
123. Єфремов С. Пам’яті М. Драгоманова / Сергій Єфремов // Рада. – 1910. – 22 червня.
124. Єфремов С. Панас Мирний : критично-біографічний нарис / Сергій Єфремов. – К. : Слово, 1928. – 351 с.
125. Єфремов С. Перед судом власної совісти : Громадська й політична робота В. Б. Антоновича / Сергій Єфремов // Українська Академія наук. – К., 1924. – 14 с.
126. Єфремов С. Питання часу / Сергій Єфремов // Рада. – 1907. – 26 жовтня.
127. Єфремов С. Питання часу / Сергій Єфремов // Рада. – 1907. – 28 жовтня.
128. Єфремов С. Питання часу / Сергій Єфремов // Рада. – 1907. – 30 жовтня.
129. Єфремов С. Під новою фірмою / Сергій Єфремов // Рада. – 1911. – 23 липня.
130. Єфремов С. Під обухом. Большевики в Києві // Сергій Єфремов. – К. : Вид-во “Вік”, 1918. – 64 с.
131. Єфремов С. По інерції / Сергій Єфремов // Нова рада. – 1917. – 12 ноября.
132. Єфремов С. Російський імперіалізм / Сергій Єфремов // Рада. – 1912. – 15 травня.
133. Єфремов С. Руїнницькою стежкою / Сергій Єфремов // Нова рада. – 1917. – 9 грудня.
134. Єфремов С. Серед сміливих людей : з сучасного письменства / Сергій Єфремов. – К., Б. р. – 121 с. – (Наші справи ; № 11).
135. Єфремов С. Сикофанти за роботою / Сергій Єфремов // Рада. – 1907. – 9 серпня.
136. Єфремов С. Сліпі вибори / Сергій Єфремов // Нова рада. – 1917. – 25 листопада.
137. Єфремов С. Співець боротьби і контрастів : спроба літературної біографії й характеристики Івана Франка. – К. : Вік, 1913. – 208 с.
138. Єфремов С. Тарас Шевченко : життя його та діло / Сергій Єфремов. – К. : Тов-во “Просвіта” у Києві, 1908. – 68 с.
139. Єфремов С. У боротьбі за освіту / Сергій Єфремов // Київ. – 1990. – № 11. – 120–134.
140. Єфремов С. Фатальний вузол / Сергій Єфремов. – К. : Вид-во “Вік”, 1910. – 96 с. – (Наші справи ; № 10).
141. Єфремов С. Хто дужчий (до психології революційного часу) / Сергій Єфремов // Промінь. – 1919. – 1 лютого.
142. Єфремов С. Шевченкове “Посланіє” (до характеристики українського громадянства) / Сергій Єфремов // Рада. – 1907. – 12 квітня.
143. Єфремов С. Шляхом досвіду / Сергій Єфремов // Громадське слово. – 1920. – 23 травня.
144. Єфремов С. Шляхом розпаду / Сергій Єфремов // Нова рада. – 1918. – 16 березня.
145. Єфремов С. Як визволитися робочим людям з бідности / Сергій Єфремов. – К. : Друкарня Товариства “Криниця”, 1917. – 61 с.
146. Єфремов С. Як люде прав собі добувають / Сергій Єфремов. – [3-е вид.]. – К. : Друкарня Товариства “Криниця”, б. р. – 24 с. – [Запис мовою оригіналу].
147. Єфремов С. О. – Грушевському М. С. Листи 1896–1913 рр. – Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 471. – 186 арк.
148. Єфремов С. О. Вибране : Статті. Наукові розвідки. Монографії / Сергій Олександрович Єфремов // НАН України. Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, [Е. Соловей, упоряд., передм. та прим.]. – К. : Наукова думка, 2002. – 757,[1] с.
149. Єфремов С. О. Доля жандармської спадщини. Замість звідомлення / С. О. Єфремов // Наше минуле. – 1919. – Ч. 1–2.
150. Єфремов С. О. На стару тему. – Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України. – Ф. 317. – Спр. 27. – 16 арк.
151. Єфремов С. О. Щоденник (1895–1896 рр.). Автограф. – Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України. – Ф. 317. – Оп. 1. – Спр. 53. – 223 арк.
152. Єфремов С. О. Щоденники. 1923–1929 / О. С. Путро та ін. [упоряд]. – К. : ЗАТ “Газета “РАДА”, 1997. – 848 с. – (Бібліотека газети “Рада”). – (Серія “Мемуари”).
153. Єфремов С. Т. Шевченко й українське письменство / Сергій Єфремов. – К. Одбиток з “Ради”, 1907. – 19 с.
154. Єфремов Сергій. Про дні минулі. – Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України. – Ф. 317. – Оп. 1. – Спр. 54–55. – 915 арк.
155. Заява Української демократичної партії від 6.07.1906 р. – Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 275. – Оп. 1. – Спр. 1109. – Арк. 3.
156. Зленко Г. Бібліографічні турботи Сергія Єфремова / Григорій Зленко // Науковий світ. – 2008. – № 8. – С. 14–15.
157. Ільєнко Іван. Оскаржує історія (Слово від редактора) / Іван Ільєнко // Пристайко В. І., Шаповал Ю. І. Справа “Спілки визволення України” : невідомі документи і факти : [науково-документальне видання]. – К. : Інтел, 1995. – С. 409–427.
158. Калько М. Роль рідного слова в концепції національного відродження українського народу С. Єфремова / М. Калько // Матеріали Всеукраїнських єфремовських читань (27–28 вересня 1996 р.), [120-річчю з дня народження С. О. Єфремова присвячується]. – Черкаси : ЧДУ ім. Б. Хмельницького 1996. – С. 111.
159. Кармазіна М. С. Ідея державності в українській політичній думці (XIX – початок XX століття) / М. С. Кармазіна. – К., 1998. – 350 с.
160. Касьянов Г. В. Коли і як проходив процес СВУ / Г. В. Касьянов // Історія України в запитаннях і відповідях. – 1990. – Вип. 2. – С. 32–34.
161. Касьянов Г. Доля академіка С.О. Єфремова / Г. Касьянов // Під прапором ленінізму. – 1989. – № 19. – С. 75–78.
162. Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі XIX – XX століть : Соціально-політичний портрет / Георгій Касьянов. – К. : Либідь, 1993. – 176 с.
163. Качкан В. А. Ратай народознавчого поля (грані діяльності Сергія Єфремова) / В. А. Качкан // Українське народознавство в іменах : У 2 ч. – Ч. 1 : [навч. посібн. / За ред. А. Москаленка; передм. А. Погрібного]. – К. : Либідь, 1994. – С. 254–263.
164. Киевская мысль. – 1917. – 6 апреля.
165. Кирилюк В. Процес СВУ – сталінська фальшивка / В. Кирилюк // Літературна Україна. – 1989. – 7 грудня.
166. Кічігіна Н. Р. Політичні погляди В. К. Винниченка / Н. Р. Кічігіна // Політологічний вісник. – 1992. – №. 2. – С. 106–114.
167. Книгоиздательство “Викъ” // Киевская старина. – Т. LXXXY. – Кн. 5. – С. 73.
168. Кобець О. Незабутні дні і люди / О. Кобець // Хроніка–2000. – 1993. – № 1–2. – С. 104–116.
169. Ковалевський М. Спілка Визволення України на Харківському суді / Микола Ковалевський // Спілка визволення України : (ідейні основи, історія та матеріали до пізнання її діяльності на рідних землях) : [збірник / гол. ред. проф. В. Плющ]. – Мюнхен : Видання СВУ, 1953. – С. 8–28.
170. Ковпік С. Про покажчик Сергія Єфремова “Українознавство” / С. Ковпік // Українознавство. – 2007. – № 1. – С. 167–169.
171. Колесник В. Ф. Шляхом національного відродження : національне питання в програмах та діяльності українських партій Наддніпрянщини. 1900–1907 / Колесник В. Ф. Рафальський О. О., Тимошенко О. П. – К. : Стилос, 1998. – 226 с.
172. Колесник В. Ф. Російська демократична інтелігенція та українське національне відродження (кінець XVIII – початок XX ст.) / Колесник В. Ф., Надтока О. М. – К. : Хрещатик, 2002. –163 с.
173. Колоїз Ж. В. Мова публіцистики С. Єфремова як одне з джерел збагачення фразеологічної системи української мови / Ж. В. Колоїз // Матеріали Всеукраїнських єфремовських читань (27–28 вересня 1996 р.), [120-річчю з дня народження С. О. Єфремова присвячується]. – Черкаси : ЧДУ ім. Б. Хмельницького 1996. – С. 112–114.
174. Колосова О. О. Українська держава П. П. Скоропадського у візії С. О. Єфремова / О. О. Колосова // Революції в Україні у ХХ – XXI століттях: співзвуччя епох : матеріали II наукової конференції (Одеса, 6 жовтня 2006 р.) [Присвячується 130-й річниці з дня народження С. О. Єфремова] / Одеський юридичний ін-т Харківського національного ун-ту внут-рішніх справ. – Одеса : ОЮІ ХНУВС, 2006. – С. 108–110.
175. Копиленко О. Л. “Сто днів” Центральної Ради / О. Л. Копиленко. – К. : Україна, 1992. – 204 с.
176. Кореневич Л. Він не мислив себе поза Україною. Скарби високих дум Сергія Єфремова / Леонід Кореневич // День. – 2003. – 11 серпня.
177. Костюк Г. Сергій Єфремов і Володимир Винниченко / Г. Костюк // Літературна панорама. – 1990. – № 3. – С. 262–276.
178. Костюк Г. Українське наукове літературознавство в перше пореволюційне п’ятнадцятиліття / Григорій Костюк // Записки НТШ ім. Т. Шевченка. Т. CLXXIII (37) : [збірник на пошану українських учених, знищених більшовицькою Москвою / Ред. М. Овчаренко]. – Париж–Чікаго, 1962. – С. 185–216.
179. Кравців Б. Розгром українського літературознавства 1917–1937 рр. / Богдан Кравців // Записки НТШ імені Тараса Шевченка. Т. CLXXIII (37) : [збірник на пошану українських учених, знищених більшовицькою Москвою / Ред. М. Овчаренко]. – Париж–Чікаго, 1962. – С. 217–308.
180. Кривуляк О. Зі свідомості небуття: листування І. Липи з С. Єфремовим / О. Кривуляк // Слово і час. – 2003. – № 9. – С. 58–66.
181. Крикуненко О. А. С. Єфремов про масонство в Росії та Україні / О. А. Крикуненко // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2002. – № 3. – С. 123–131.
182. Кримський А. Життєпис і літературна діяльність С. О. Єфремова / А. Кримський // Записки Історико-філологічного відділу ВУАН. – К., 1923. – Кн. 2/3. – С. 1–3 [офіційна частина].
183. Кріль Н. Розстріляне відродження в контексті епохи. Сергій Єфремов / Н. Кріль // Дивослово. – 2004. – № 12. – С. 29–30.
184. Кузьмінський А. Національний аспект світоглядної концепції Сергія Єфремова / Анатолій Кузьмінський // Матеріали Всеукраїнських єфремовських читань (17–18 жовтня 2001 р.), [125-річчю з дня народження С. О. Єфремова присвячується]. – Черкаси : Відлуння-плюс, 2002. – С. 98–102.
185. Курас І. Сергій Єфремов і його щоденники / І. Курас, Ю. Левенець, Ю. Шаповал // Єфремов С. Щоденники. 1923–1929. – К. : ЗАТ “Газета “Рада”, 1997. – С. 5–20.
186. Левенець Ю. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина XIX – початок XX століття) / Ю. Левенець. – К. : Стилос, 2001. – 585 с.
187. Листи Євгена Чикаленка з еміграції до Сергія Єфремова (1923–1928 рр.) / [упорядкув., вступ та коментарі І. Старовойтенко ; гол. ред. колег. П. С. Сохань] // Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Гру-шевського НАН України. – К., 2003. – 108 с.
188. Листи Лесі Українки до Сергія Єфремова / [публікація, вступна ст., коментарі Т. Третяченко, Л. Шалагінової] // Київська старовина. – 1996. – Листопад-грудень. – № 6. – С. 21–31.
189. Листопадова сесія ВУАН. Протокол сесії Ради ВУАН 28–30 листопада 1929 р. // Вісті ВУАН. – 1929. – № 11–12. – С. 16–37.
190. Листування Михайла Грушевського / [Ред. Л. Винар, упоряд. Г. Бурлака, Р. Майборода, В. Наулко, І. Гирич] // Українське історичне товариство, Ін-т української археографї та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. – Т. 1. – Київ–Нью-Йорк–Париж–Львів–Торонто, 1997. – 718 с.; іл. – (Серія “Епістолярні джерела грушевськознавства”).
191. Лотоцький О. Г. – Єфремову С. О. Листи 1901–1912 рр. – Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України. – Ф. 317. – Спр. 747. – Арк. 1.
192. Лотоцький О. Сторінки минулого / Олександр Лотоцький. – Варшава, 1932–1934. – Ч. 1. – 1932. – 288 с. ; Ч. II. – 1933. – 481 с. ; Ч. III. – 1934. – 396 с.
193. Любовець О. М. Українські партії й політичні альтернативи 1917–1920 років : монографія / Олена Миколаївна Любовець. – К. : Основи, 2005. – 311 с.
194. Любченко П. Українські націоналісти в боротьбі за реставрацію капіталізму / П. Любченко // Більшовик України. – 1930. – № 9–10. – С. 59–75.
195. Магочій П. Українське національне відродження. Нова аналітична структура / П. Магочій // Український історичний журнал. – 1991. – № 3. – С. 97–107.
196. Мазур Н. В. Мова мемуарної літератури кінця XIX – початку XX століття (на матеріалі творчості Євгена Чикаленка та Сергія Єфремова) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” / Н. В. Мазур. – К., 2006. – 21 с.
197. Масненко В. Історична думка та націєтворення в Україні : кінець XIX – перша третина XX ст. – Київ – Черкаси, 2001. – 342 с.
198. Матвєєва Л. В. А. Ю. Кримський і Українська академія наук // Л. В. Матвєєва, Е. Г. Циганкова. А. Ю. Кримський – неодмінний секретар Всеукраїнсько