ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН МЕТОДОМ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ




  • скачать файл:
  • Название:
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН МЕТОДОМ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ
  • Альтернативное название:
  • ИССЛЕДОВАНИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ МЕТОДОМ КОНТЕНТ-АНАЛИЗА
  • Кол-во страниц:
  • 250
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ НАН УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ НАН УКРАЇНИ




    На правах рукопису



    УДК 32:009]:001.8





    БЕЗЗУБ’ЯК МИРОСЛАВ ЙОСИПОВИЧ


    ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН МЕТОДОМ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ




    Спеціальність 23.00.01  теорія та історія політичної науки
    (політичні науки)


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата політичних наук




    Науковий керівник
    Зернецька Ольга Василівна
    доктор політичних наук, старший науковий співробітник





    Київ  2003 р.







    ЗМІСТ

    ВСТУП ……………………………………………………………………………. 2
    РОЗДІЛ І
    Контент-аналіз в теоретико-методологічних структурах політичної науки і політології міжнародних відносин ……………………………………………… 18
    1.1 Контент-аналіз та теорії суспільства і політики …………………………… 19
    1.2 Контент-аналіз і теорії міжнародно-політичних досліджень. Проблеми сумісності і придатності …………………………………………………………. 54
    РОЗДІЛ ІІ
    Конститутивні категорії контент-аналізу політичних, зовнішньо- і міжнародно-політичних відносин ………………………………………………. …………….73
    2.1. Категорія “контексту” в контент-аналізові зовіншньо- і міжнародно-політичних відносин. Глобалізація …………………………………………….. 75
    2.2. Категорія “часової комунікативної сфери” в контент-аналізові зовнішньо- і міжнародно-політичних відносин. Соціальна трансформація ……………….. 96
    2.3. Категорія “просторової комунікативної сфери” в контент-аналізові зовнішньо- і міжнародно-політичних відносин. Інтеграція ………………… 109
    2.4. Категорія “діалог/конфлікт” в контент-аналізові сучасних міжнародно-політичних відносин. Безпека …………………………………………………. 125
    2.5. Категорія “оперативного коду” в контент-аналізові зовнішньо- і міжнародно-політичних відносин. Зовнішня політика ……….………………. 141
    РОЗДІЛ ІІІ
    Контент-аналіз в теорії і практиці зовнішньополітичної діяльності ………... 163
    3.1. Аналітичний потенціал зовнішньополітичної діяльності ……………….. 164
    3.2. Контент-аналіз в системі зовнішньої політики: метод і організація; проблеми і перспективи …………………………………………………………184
    ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..199
    Список використаних джерел ………………………………………. ………….205







    ВСТУП

    Знаменням сучасності дедалі більшою мірою стає перетворення науки на один з вирішальних чинників суспільної стабільності та розвитку. Науковість найкращим чином характеризує суспільне буття, передусім, провідних країн і регіонів сучасного світу. Так само як точні науки вже перетворилися на продуктивну силу суспільства і невід’ємну частину господарювання, суспільні науки, (зокрема, політологія) дедалі більше стають продуктивною силою і невід’ємною частиною буття суспільного (в тому числі політичного). Політика, залишаючись цариною ідеологій і практично-прикладного знання, потребує політичної науки в багатьох своїх підсферах, постаючи “об’єктивованою” політологією. Зросле значення політичної науки у функціонуванні політичної системи і здійсненні політичної діяльності обумовлює потребу вивчати саму політологію як чинник політичних відносин. Оскільки наукове мислення відрізняється від всіх інших (передусім, специфічністю методу) то розгляд політичної науки як чинника політики, значною мірою, передбачає вивчення тих методів, які вона використовує або прагне використовувати. Таким чином, за нинішнього стану науки, будь-яке, на перший погляд теоретико-методологічне питання, постає цілком практичним, а дослідження методів політичної науки  відповідно дослідженням самої політики та методів її здійснення.
    Актуальність дослідження. Дослідження актуальне завдяки трьом основним аспектам – трансформаційному, національно-політичному, суто науковому.
    Українське суспільство (разом з рештою посткомуністичних спільнот) переживає процес системної соціальної трансформації, успішне завершення якої залежить від глибини її розуміння самим суспільством та одним з інститутів такого розуміння політичною наукою. Щоб стати дієвим чинником позитивних суспільних змін, українська політологія має якомога більше наростити свій аналітичний потенціал, що великою мірою залежить від кількості і якості методів, до яких ця наука звертається. Використання такого ефективного методу, як контент-аналіз, сприятиме розвитку політології, зростанню її соціального значення. Це, у свою чергу, підвищить рівень політичної культури українського суспільства і сприятиме його гуманізації.
    Відродження української державності ставить перед українським суспільством та українською політичною наукою нові завдання історичної ваги, адекватне розуміння формулювання і розв’язання яких потребує застосування нових підходів і методів. Контент-аналіз є сучасним методом, використання якого в українській політичній науці сприятиме збільшенню її практичного значення, зокрема в таких важливих для нової незалежної держави сферах як зовнішня політика, ідеологія, державотворення, політична культура.
    Вже маючи певні здобутки, вітчизняна політична наука, перебуває, однак, ще в стані становлення. На цьому етапі особливого значення набувають питання теоретико-методологічного характеру, зокрема розроблення, розширення і якісний розвиток аналітично-інтерпретаційного потенціалу політології. Вивчення і творче застосування сучасних методів має стати першим вагомим кроком в цьому напрямі. Звернення української політології до методу контент-аналізу розширить її епістемологічні можливості, а отже, допоможе її становленню і розвитку. Це безпосередньо стосується і таких важливих галузей політичної науки як політологія міжнародних відносин, політико-культурні студії, дослідження структур функціонування політичних інститутів; формування етнонаціональних відносин в сучасних суспільствах.
    Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами.
    Робота виконана в рамках договору № 2/574 - 97 від 4.08. 97 р. між Міністерством освіти і науки та Інститутом програмних систем НАН України “Розробка комп’ютерних засобів підтримки створення інтелектуальних інформаційних систем аналізу, узагальнення та відтворення змісту великих обсягів текстової інформації для забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державного управління”. Шифр проекту 06.02/01815, номер державної реєстрації 019U019063.

    Мета дослідження:
    – вивчення можливостей та перспектив інтегрування методу контент-аналізу до теоретико-методологічної структури політичної науки, пристосування його до предметної галузі цієї науки, передусім, підгалузей міжнародно-політичних і політико-культурних відносин, а також вивчення політичних інститутів і процесів та частково  етнополітологічних досліджень.
    Завдання дослідження:
    – з’ясування функціональної ролі і структурного місця методу контент-аналізу в теоретико-методологічній структурі політичної науки;
    – виокремлення і систематизація політико-культурних та ідеологічних умов включення методу контент-аналізу до теоретико-методологічної бази вітчизняної політичної науки;
    – визначення придатності і сумісності методу контент-аналізу з основними теоретичними підходами, формалізмами і методами політології міжнародних відносин;
    – розроблення відповідних категоріальних передумов застосування методу контент-аналізу у міжнародно-політичних дослідженнях, а в подальшому  політико-культурних та ідеологічних студіях;
    – розгляд концептуальних та організаційних передумов і політико-культурних детермінант (передусім  специфіки зовнішньополітичної культури) застосування методу контент-аналізу у сфері зовнішньої політики;
    – окреслення перспектив використання методу контент-аналізу в дослідженні політичної культури та ідеологій.
    Об’єктом дослідження  політологія міжнародних відносин (підгалузь сучасної української політичної науки), яка розглядається і у власній теоретико-методологічній цілісності, і в предметній розноманітності, разом з усією сукупністю політико-культурних детермінант, ідеологічних впливів, суспільних зв’язків і функцій, міжфахової взаємодії (зокрема, з дослідженнями політичної культури та ідеологій, політичних інститутів і процесів, етнополітичних відносин).
    Предметом дослідження є метод контент-аналізу з погляду характеру його компонентної належності до теоретико-методологічної структури політичної науки, відповідності теоретичній будові й предметній галузі політології міжнародних відносин і перспективи застосування в політико-культурних та ідеологічних студіях.
    Методи дослідження. Дисертація ґрунтується на таких базових методологічних положеннях:
    - здійснення даного дослідження потребує звернення до теоретичного підходу, який можна визначити як прикладну гносеологію політичної науки, спрямовану на дослідження системи політологічних знань у її взаємозв’язку з предметною галуззю; прикладна гносеологія  невід’ємна частина самої політології (а не окрема наука), один із різновидів політико-культурної саморефлексії;
    - виокремлюються три базові парадигми контент-аналізу – кількісно-біґевіористська (найбільш поширена); якісна історико-діалектична (репрезентована, передусім, марксизмом); кантіансько-раціоналістична (вперше сформульована в теоретико-методологічних працях Макса Вебера);
    - основними принципами дослідження є структурність і системність. Перший має на меті виокремлення та опис визначальних структур предмету дослідження (його будови). Другий – максимально комплексне і цілісне тлумачення предмету дослідження, в першу чергу його функціональної динаміки. Поєднання цих двох принципів дає можливість комплексно висвітлити ціннісний (політико-культурний та ідеологічний) контекст, архітектонічну статику та функціональну динаміку об’єкту дослідження;
    - авторський підхід також ґрунтується на прагненні максимальної диференційованості. Чіткі ціннісні, теоретичні, емпіричні розрізнення дають можливість предметно аналізувати, всебічно оцінювати і адекватно витлумачувати, об’єкт і предмет дослідження, будучи водночас, методологічною процедурою, яка передує структурному і системному описам;
    - одним з керівних принципів дослідження є принцип, згідно з яким, метод, ефективний в одних галузях науки. Можна переносити в інші галузі. Зокрема і в політичній науці немає “чистих політологічних” методів. Оскільки всі вони, після належної адаптації, запозичені з інших наук.
    Наукова новизна дисертації полягає у тому, що:
    – шляхом конструювання трирівневої структури суспільствознавчого і політологічного знання визначено місце в ній контент-аналізу;
    – простежено характер ціннісної (ідеологічної і політико-культурної) детермінованості й історико-гносеологічне коріння контент-аналізу, а також сформульована парадигма цієї аналітичної системи, яку умовно можна визначити як “кантіансько (веберіансько)-раціоналістичну, котра співіснує із ціннісно-нейтральнішими та культурно-індиферентнішими і, на сьогодні, більш поширеними кількісно-біґевіористською та якісною історико-діалектичною;
    – здійснено перевірку контент-аналізу на придатність і сумісність з основними теоретичними підходам, формалізмам і методами політології міжнародних відносин;
    – визначено категоріальні передумови контент-аналізу міжнародно-політичних відносин (з їх наступним перенесенням у сферу політико-культурних та ідеологічних студій і частково досліджень інститутів і етнополітичних досліджень);
    – окреслено основні шляхи (концептуальні та організаційні) використання методу контент-аналізу у сфері зовнішньої політики;
    – визначена перспектива застосування, сконструйованого і апробованого в рамках політології міжнародних відносин, методу контент-аналізу в політико-культурних та ідеологічних студіях;
    – з міждисциплінарних позицій підтверджено можливість використання методу контент-аналізу в міжнародних та політико-культурних, інституційних, етнічних студіях;
    – запропоновано авторський підхід до процесу інтегрування або перенесення методу контент-аналізу до політичної науки (зокрема, політології міжнародних відносин), придатний і для методів інших наук, які довели свою ефективність, до політології;
    – запропоновано тристадійну процедуру використання методу в рамках політичної науки: перша стадія  інтегрування методу до теоретико-методологічної структури політичної науки; друга  адаптування предметної галузі політології міжнародних відносин до застосування контент-аналізу; третя  включення до змодельованої автором системи зовнішньої політики.
    Саме з метою такого тристадійного інтегрування методу контент-аналізу до політичної науки і виокремлюються опосередкувально-адаптаційні моделі. На першій стадії  трирівнева модель теоретичної структури суспільної і політичної наук; на другій  система конститутивних категорій, які становлять когнітивну модель предметної галузі міжнародних відносин; на третій  пропонується модель категорії “аналітичного потенціалу”, як складової національної могутності. Сформульовані автором теоретичні побудови  це робочі моделі, головне завдання яких  слугувати адаптаційною ланкою для застосування методу контент-аналізу у сфери міжнародних відносин.
    Теоретичне значення дослідження полягає у всебічному розгляді теоретико-методологічної структури й предметної галузі політичної науки, і зокрема  політології міжнародних відносин з метою інтегрування до цієї загальної структури методу контент-аналізу і подальшого застосування його у галузі політико-культурних та ідеологічних досліджень, а також політичних інститутів і процесів, тощо. Таким чином, поєднано гносеологічні, методологічні та прикладні аспекти політичної науки і політології міжнародних відносин задля створення контент-аналітичного комплексного підходу в дослідженнях політичної культури та ідеологій, політико-інституційних та етнополітичних студіях.
    Розроблено процедури інтегрування методу загалом (а не тільки контент-аналізу) до політичної науки. Адже, застосування попередньо не адаптованого методу до “чужої” йому науки, предметної галузі і форм діяльності, не дасть бажаного результату. В науковому аспекті таке непідготовлене застосування методу контент-аналізу, наприклад у сфері політичних відносин, в кращому випадку, призведе до отримання банальних висновків, принісши користі політології.
    Практичне значення дисертації зумовлюється по-перше, перспективністю звернення до цього методу у вітчизняній зовнішньополітичній практиці; по-друге, можливостями застосування теоретично розробленого та емпірично апробованого методу для політико-культурних розвідок, дослідження політичних інститутів та процесів, а також етнополітологічних досліджень.
    Здійснена теоретико-методологічна робота закладає фундамент для подальшого розвитку досліджень в означеному напрямі з наступним розробленням конкретних методик. Однак, вирішення такого завдання, в свою чергу, вимагає виконання низки додаткових передумов, викладення і розгляд яких виходить за межі цього дисертаційного дослідження, оскількистосується більше фінансово-організаційних аспектів контент-аналітичних досліджень.
    Контент-аналітична система “е-Контент”, в розробленні якої брав участь автор, розроблена фахівцями Інституту програмних систем НАН України згідно з договором № 2/574 – 97, експонувалась у складі експозиції НАН України в період 22  28 березня 2001 р. на всесвітній виставці інформаційних технологій СеВІТ 2001, в Ганновері (Німеччина), та, виставці присвяченій 10-річчю незалежності України, яка проводилася в період 20  26 серпня 2001 р. в Національному експоцентрі м. Київ.
    Апробація результатів дослідження здійснювалась на постійно діючих наукових семінарах Інституту програмних систем НАН України, відділу Європи та європейської інтеграції Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Основні результати дисертації автор виклав у своїй доповіді на ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Інформація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управління, яка відбувалась 11 – 12 жовтня в Києві та міжнародній науково-практичній конференції “УкрПрог’ 2002” (Київ 21 – 23 травня 2002 р.).
    Джерельна база. Визначення структурної ніші методу контент-аналізу в теоретико-методологічній архітектоніці політичної науки та політології міжнародних відносин, перевірка його на сумісність з існуючими основними теоретичними підходами і використовуваними методами, віднайдення шляхів інтеграції до теоретико-методологічної бази, пріоритетних сфер докладення обумовили звернення до напрацювань представників ключових теоретичних напрямків суспільної і політичної наук та політології міжнародних відносин.
    Емпірико-психологічна форма контент-аналізу представлена працями П. Сорокіна, Дж. Г. Міда, Г. Лассуелла.
    Важливим для здійснення контент-аналітичних досліджень й такий напрям суспільної науки як соціологія знань. На увагу заслуговують праці таких представників цього напряму як: К. Мангейм, П. Бергер і Т. Лукман, в теорії міжнародних відносин, зокрема, А. Вендта.
    Структурне згрупування фактів, отриманих контент-аналітичним методом, як і встановлення залежностей між ними відбувається навколо теоретико-побудовчих парадигм, найбільш поширеними з яких в соціальному і політичному аналізах є структурно-функціональна, системна та компаративна. Структурно-функціональна парадигма в дисертації представлена Т. Парсонсом, Р. Мертоном, К. Леві-Стросом, М. Фуко, а також засновником структуралізму в мовознавчому вченні Ф. де Соссюром; системна парадигма  Д. Істоном і М.Капланом; компаративна  Г. Алмондом і Дж. Пауеллом.
    Базові теоретико-методологічні підходи політології міжнародних відносин  реалізм, ідеалізм, модернізм, теорії взаємозалежності і світового суспільства репрезентовані науковими працями Е. Карра, Г. Моргентау, К. Волтца, Дж. Кеннана, Р. Арона  реалізм; Т. Сміта, Ф. Фукуями  ідеалізм; Дж. Зінгера, К. Райта, Дж. Спеніера, Д. Паппа, К. Дойча, М. Каплана  модернізм; Х. Булла, Ем. Валлерстайна, Р. Кеохейна, Дж. Ная  теорії взаємозалежності і світового суспільства.
    Окремо слід виділити праці Е. Дюркгейма, М. Вебера, Г. Моргентау, К. Дойча, Т. Парсонса, які стали підґрунтям для формування основних концепцій та обумовили вибір теоретичних підходів дисертаційного дослідження.
    Засадничо категорії комунікативних сфер створено та обґрунтовано на основі праць М. Догана і Д. Пелассі (“Сравнительная политическая социология”), К. Дойча (“The Analysis of International Relations”), Е. Сміта (“Національна ідентичність”), Дж. С. Міла (“Про народи та їхній зв’язок з представницьким урядуванням”), Р. Кеохейна і Дж. Ная (“Power and Interdependence”), Зб. Бжезинського (“The Great Transformation”), П. Рікера (“Навколо політики”).
    Формулюванню і обґрунтуванню категорії “оперативного коду” прислужилися теоретичні напрацювання Дж. Спеніера (“Games Nations Play”), Дж. Кеннана (“American diplomacy”, “At a Century’s Ending. Reflection 1982-1995”), Г. Алмонда і Дж. Пауелла (“Comparative Politics: Developmental Approach”).
    Дослідження аналітичного ресурсу зовнішньополітичної діяльності й визначення передумов інтеграції методу контент-аналізу до набору аналітичних методів зовнішньої політики ґрунтується на працях фахівців із міжнародних відносин і зовнішньої політики  британських дипломатів Г. Нікольсона “Дипломатия”, Е. Сатоу “Руководство по дипломатической практике”; канадських дослідників К. Носаля, М. Такера; фахівців з політичного аналізу Л. Пала, М. Брауна; з питань стратегічної розвідки США В. Плетта; російсько-радянських фахівців інформаційного забезпечення прийняття зовнішньополітичних рішень Р. Богданова і А. Кокошіна; дослідників становлення і розвитку національних дипломатичних служб країн  В. Матвєєва і А. Панова.
    Суттєву частину джерельної бази дослідження становлять періодичні видання з проблем зовнішньої політики, міжнародних відносин (“World Politics”, “Foreign Policy”, “International Studies Quarterly”, “International Politics”, “Political Psychology”, “Sociological Review”, “The Journal of Common Market Studies”, “International Studies Review”, “International Social Science Journal”, “Orbis”, “ARChives Europeennes De Sociologyc”, “Economic Development and Cultural Change”); видання країн Центральної і Східної Європи (“Polityka”, “Przegląd Zachodni”; “Международная жизнь”); часописи суміжних з контент-аналітичниими дослідженнями галузями: лінгвістики (“Journal of Pragmatics”); комунікативних та інформаційних технологій (“Intelligent SYSTEMS”, “Communications of the ACM”, “Computer”); вітчизняні періодичні видання (“Політична думка”, “Політика і час”, “Дослідження світової політики”).
    Окрім фундаментальних теоретичних праць з питань зовнішньої політики та міжнародних відносин, в роботі використовуються законодавчі та нормативно-правові матеріали ООН, ЄС, ОБСЄ, НАТО, Верховної Ради України, МЗС, Держстандарту України.
    Дисертаційне дослідження, значною мірою, ґрунтується на досягненнях вітчизняної суспільної і політичної наук. Це, зокрема науковий доробок фахівців: з теорії та історії вітчизняної політичної думки І. Кураса, цивілізаційних та світосистемних досліджень  Ю. Пахомова, макроекономічних та глобалізаційних досліджень О. Білоруса; міжнародної і політичної комунікації та глобальних інформаційних процесів О. Зернецької; філософії, аксіології, соціології інформаційних відносин  Н. Костенко; теорії та методології дослідження засобів масової комунікації  В. Іванова; інформаційної політики на теренах України  В. Бебика; політичних технологій і комунікації  Г. Почепцова; філософії та методології політичної науки  Ю. Левенця, політичної теорії та історії В. Солдатенка; етнополітичних студій  О. Майбороди; інтеграційних, етнополітичних та теоретико-методологічних студій  Л. Шкляра;, регіональної етнополітології  О. Рафальського; політичних систем, інститутів і процесів  Ф. Рудича; державознавства і транзитології  Д. Якушика; теорії та історії тоталітаризму  Ю. Шаповала; фахівця у галузі структури і організації дипломатичної служби  Б. Гуменюка; теоретика і фахівця в галузі аналітичного забезпечення зовнішньополітичної діяльності  О. Гончаренка.
    Теоретико-методологічні засади та базові теоретичні положення дисертації сконструйовано та виснувано з урахуванням напрацювань в галузі теорії політичної науки і міжнародних відносин С. Кононенка. Попри відданість цього дослідника переважно традиціоналістським методам і теоріям міжнародних відносин, загальної соціології та соціальної філософії, значна частина його визначень (особливо гносеологічних) заслуговують на увагу і подальше застосування. Зокрема, поряд з окремими дефініціями, в дисертації широко застосовується запропонований і обґрунтований С. Кононенком поділ теоретико-методологічної структури політології міжнародних відносин на основні теоретичні підходи (реалізм, ідеалізм, модернізм, теорії “світового суспільства” і взаємозалежності) та базові формалізми (макро-, мезо-, і мікроформалізм).
    На жаль, метод контент-аналізу поки що не посів належного місця серед набору методів аналізу зовнішньо- і міжнароднополітичних відносин вітчизняної політичної науки. Хоча, як зазначається в курсі лекцій В. Пічі “Соціологія. Загальний курс” та книзі Ю. Сурміна і Н. Тулєнкова “Методология и методы социологических исследований”, методом контент-аналізу спецслужби отримують до 80% найбільш секретної інформації [ ]. Ю. Сурмін та Н. Тулєнков наголошують і на науковому характері методу: на їхню думку, контент-аналіз є науковим аналізом змісту текстів [ ].
    Тим часом окремі автори імпліцитно (інтуїтивно) користуються цим методом у своїх наукових розвідках. Так, наприклад, методом контент-аналізу послуговується Н.Яковенко у праці “Модернізаційний аспект сучасної політичної стратегії лейбористів” [ ]; С.Василенко у працях “Європейський політичний процес і Україна: діалог на межі століть” [ ], “Вітчизняна політична думка про геополітику і геостратегію України” [ ].
    Чи не єдиним вітчизняним автором, котрий вказує на політологічне “начало” методу контент-аналізу та його первинне застосування Г. Лассуеллом для аналізу саме політичних проблем є фахівець з дослідження глобальних інформаційних процесів та політичної комунікації О. Зернецька. В монографії “Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини” О. Зернецька зазначає: “Г. Ласуелл одним із перших досліджує проблему кількісного контент-аналізу політичної (в тому числі й масової комунікації). В соціології масової комунікації, за Г. Ласуеллом, всі науки є політичними, оскільки вони дозволяють зрозуміти процес здійснення політики або надають інформацію, необхідну для прийняття раціональних політичних рішень” [ ] (виділення моє.  Б.М.). О. Зернецька активно використовує метод контент-аналізу для дослідження глобальних систем масової комунікації як нового чинника міжнародних відносин [ ].
    О. Зернецька у вищезазначеній монографії, застосовуючи метод якісного контент-аналізу, проаналізувала взаємозв’язок нових інформаційних технологій і політичного дискурсу; експлікувала внутрішній смисл поняття “інформаційної супермагісталі” і специфіку його контекстуального вжитку [ ].
    На загал, вітчизняні контент-аналітичні дослідження зосереджено у царині аналізу засобів масової комунікації. Проте, як слушно зауважують О. Зернецька та В. Іванов, тут переважають філологічні підходи [ ].
    Обмеженою є й вітчизняна джерельна база з контент-аналітичних досліджень. В підручниках соціології методові контент-аналізу відведено щонайбільше декілька сторінок в загальному контексті аналізу документів. Загалом вітчизняна практика здійснення контент-аналітичних досліджень використовує теоретичні і практичні напрацювання часів Радянського Союзу, яких, до речі, теж була незначна кількість. Так, В.Іванов в докторській дисертації подає наступні приклади: “… за 1984  1986 рр. На території Радянського Союзу було зареєстровано 238 соціологічних досліджень. Тільки 5 з них було присвячено масовим комунікаціям, а у 4 застосовувався аналіз текстів” [ ].
    Бракує й ґрунтовних теоретичних праць з методології контент-аналізу [ ]. Слушним, в цьому сенсі, є зауваження В. Іванова: “Об’єктивно потреба в теорії пояснюється безперспективністю накопичення практичних даних за відсутністю їх теоретичного узагальнення. За допомогою понятійного апарату цих теорій здійснюється перехід від загальних теоретичних понять до понять операціональних, котрі доступні кількісному вимірюванню та емпіричній перевірці” [ ]. Серед вітчизняних теоретико-методологічних розвідок з тематики контент-аналізу можна виокремити дві, в яких всебічно розглядаються теоретичні, і прикладні аспекти контент-аналітичного дослідження. Це монографії Н. Костенко “Ценности и символы массовой коммуникации” [ ], В. Іванова “Контент-аналіз. Методологія і методика дослідження ЗМК” [ ]. Почасти використовує контент-аналітичний підхід у своїх працях і Г. Почепцов [ ].
    Серед контент-аналітичних досліджень, здійснених вітчизняними науковцями, можна назвати дослідження за програмами “Преса в прийнятті соціальних рішень”; “Преса про повернення кримських татар” [ ]; “Імміграція в Україну етнічних груп” [ ]. Застосовувався метод контент-аналізу і в гендерних студіях [ ] співробітниками міжнародного правозахисного жіночого центру “ЛА Страда-Україна” для вивчення проблеми торгівлі жінками в Україні. За допомогою контент-аналізу Центр інновацій і розвитку здійснив вивчення сукупного тексту повідомлень про громадські організації (ГО), благодійні фонди (БФ) та організації, що займаються благодійністю (переважно, бізнесові корпорації). Метод кількісного контент-аналізу використовується і в інформаційно-пошуковій системі “Мета” для вивчення рейтингу, слів, тем і серверів українського сектору мережі Інтернет. До зовнішньополітичних контент-аналітичних досліджень, з певними застереженнями, можна зарахувати роботу К. Головинського “Вплив особистісного фактора на зовнішню політику держави ” [ ].
    Безперечним є те, що віднайдення адекватних теоретичних підходів та місця контент-аналізу в теоретико-методологічній структурі зовнішньої політики дало б значно вагоміші результати.
    Зважаючи на міждисциплінарний характер дослідження, автор не раз звертається до наукових доробків фахівців з теорії інформації  К. Шеннона, К. Шеррі, Н. Вінера; теорії систем Н. Бусленка; теорії інтелектуальних агентів М. Вулдріджа; праць вітчизняних фахівців у цій галузі Інституту кібернетики ім. Глушкова (В. Михалевича, Летичевського, Ю. Валькмана); Інституту програмних систем НАН України (П. Андона).
    З огляду на мету, завдання і загальне спрямування дослідження, дисертант схильний вважати, що контент-аналітичний метод (принаймні, в політології) спрямований на експлікацію мотиваційних комплексів політичної комунікації та унаочнення її смислового “навантаження”. Слід наголосити, що йдеться саме про “унаочнення” та “експлікацію”, а не витлумачення, що й відрізняє контент-аналіз від герменевтики. Саме остання є цілковито якісним методом, в той час як контент-аналіз поєднує в собі кількісний і якісний аспект. Контент-аналіз екстрагує смисли, а не витлумачує їх, визнаючи, що самé екстрагування належить здійснювати переважно кількісними методами. Загалом, політологічний контент-аналіз перебуває, на уявній шкалі методів аналізу символів, між простим реферуванням і герменевтикою, що й надає йому характеру (за визначенням професора В. Іванова) “якісно-кількісного” методу. Причому, у випадку політології, цей метод, на відміну від філології та кібернетики, перебуває ближче до герменевтики ніж реферування.
    Список опублікованих праць за темою дисертації. Основні теоретичні положення, методи дослідження та висновки дисертації опубліковано в наступних працях автора:
    1. Політологічні аспекти контент-аналізу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр.  К.: ІСЕМВ НАН України.  1999, вип. 7.  С 14 – 19 (0,65 д. а.);
    2. Комунікативний вимір дослідження європейської стратегії України // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр.  К.: ІСЕМВ НАН України.  1999, вип. 8.  С. 55 – 61 (0,81 д. а.);
    3. Криза ідентичності і посткомуністична трансформація. Категорія часової комунікативної сфери// Дослідження світової політики: Зб. наук. пр.  К.: ІСЕМВ НАН України.  2000, вип. 9.  С. 38 – 46 (1,33 д. а.);
    4. Соціальна детермінованість контент-аналізу політичних і міжнародно-політичних відносин. Категорія контексту // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: ІСЕМВ НАН України.  2000, вип. 10.  89 – 96 (1,03 д.а.);
    5. Діалогічно-конфліктна динаміка в контент-аналізові сучасних міжнародно-політичних відносин // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: ІСЕМВ НАН України.  2000, вип. 11.  С. 47 – 54 (0,86 д. а.);
    6. Форми концептуалізації оперативного коду як об’єкту контент-аналізу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: ІСЕМВ НАН України. 2000, вип. 12.  С. 111 – 117 (0,78 д. а.);
    7. “Розуміюча” політика. Аналітичний потенціал зовнішньополітичної діяльності // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: ІСЕМВ НАН України.  2000, вип. 13.  С. 97 – 112 (1,91) д.а.;
    8. Контент-аналіз і теорії міжнародно-політичних досліджень // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: ІСЕМВ НАН України.  2001, вип. 16.  С. 125 – 139 (1,85 д. а.);
    9. Деякі інформаційні проблеми посткомуністичної України // Підтекст.  1998, № 27 - 28  С. 28  30 (0,3) д. а;
    10. Інформаційний аспект європейського вибору України // Підтекст.  1998, № 30 - 31  С. 44 – 47 (0,26 д. а);
    11. Виклики інформаційної ери // Підтекст.  1998, № 33  С. 32 – 34 (0,5 д. а);
    12. Контент-аналіз в системі зовнішньої політики: метод і організація; проблеми і перспективи. // Проблемы программирования.  К.: ІПС НАН України 2002. № 1 - 2 специальный выпуск.  С. 404 –408 (1, 26 д. а.).

    Структура та обсяг роботи. Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків. Загальний обсяг дисертації 246 стор.; обсяг основного тексту дисертації становить 204 стор.; список використаних джерел складає 254 найменування.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Галузеві гносеології як невід’ємна частина кожної суспільної науки, в тому числі й політичної, існують поряд із загальною теорією пізнання, що є частиною філософії. Розвиток теоретико-методологічної структури політичної науки  завдання суто політичної галузевої гносеології. В ширшому, політико-культурному сенсі теоретико-методологічний розвиток є ознакою і складовою загального процесу ускладнення і диференціації політичної культури  появи нових стилів політичного мислення як продовжень нових політико-культурних стилів та відповідників нових політичних інститутів.
    2. Перспектива розвитку і становлення політичної науки в Україні значною мірою залежить від попереднього з’ясування і вирішення низки теоретико-методологічних завдань. Одним із них є нарощення інтерпретаційно-аналітичного потенціалу власне науки. Розширення спектру методів, які використовує політологія безпосередньо впливає на цей процес. Розроблення та включення контент-аналізу до теоретико-методологічної структури політології загалом і політології міжнародних відносин зокрема, безперечно, сприятиме нарощенню інтерпретаційно-аналітичного потенціалу політичної науки.
    3. Структура і форма контент-аналізу в політології визначаються (особливо форма) політичною культурою та ідеологічними впливами. Така ціннісна детермінованість прямо випливає зі статусу науки в політичній культурі, її пріоритетності як однієї з форм цієї культури. Технократичні політичні культури постіндустріальних суспільств мають вочевидь більшу схильність звертатися до методів на кшталт контент-аналітичного.
    4. Звернення до контент-аналізу (методу, розробленого й апробованого в рамках інших наук  соціології, лінгвістики, теорії обчислювальних систем) знаменує прихід міждисциплінарної парадигми в політичну науку, що властиво технократичним політичним культурам з високим статусом наукового знання. Слід також підкреслити і міжфаховий характер дисертації, коли метод, структурно розвинений і функціонально апробований в рамках політології міжнародних відносин, переноситься в галузь політико-культурних та ідеологічних досліджень.
    5. Запропоновано трирівневу модель структури соціального і політичного аналізу, в якій перший рівень – зближення з соціальною реальністю (початкове згрупування і класифікація фактів суспільного життя); другий – виявлення механізму соціальної взаємодії, тобто механізму, який пояснює наявність саме такого співвідношення соціальних фактів; третій  побудова теорій. Структурне місце контент-аналізу визначається на другому рівні і полягає у спробі з’ясування і конструювання механізму внутрішньої динаміки соціальних відносин, тобто, образно кажучи, спробі заглянути за результати первинного, в даному випадку  проблемно-факторного аналізу.
    Серед основних теоретичних підходів, які відповідають вимогам другого рівня соціального аналізу,  психологізм позитивної (емпірицистської) соціології, раціоналізм-веберіанство, герменевтичне витлумачення символів - найбільш адекватною теоретичною формою для контент-аналізу є раціоналістично-веберіанський підхід.
    Виокремлено кантіанську (веберіанську) парадигму контент-аналізу, максимально аксіологічно, політико-культурно детерміновану, альтернативну кількісно-біхевіористській та якісно історико-діалектичній. Звернення до веберіанського варіанту контент-аналізу відбувається в контексті повернення в сучасну суспільну науку “парадигми осмисленості”, що передбачає зростаючий дослідницький наголос на мотиваційно-смисловому аспекті досліджень суспільних і, зокрема, політичних відносин.
    6. Відповідно до нашого поділу, теоретична будова політології міжнародних відносин складається з чотирьох основних теоретичних підходів (реалізм, ідеалізм, модернізм, теорії “світового суспільства” і взаємозалежності) і трьох базових формалізмів (макро-, мезо- та мікроформалізму).
    Контент-аналіз є найбільш сумісним з таким теоретичним підходом, як ідеалізм, проте сам ідеалізм є менш придатним як складова контент-аналізу. Сумісність контент-аналізу та ідеалізму пояснюється їх обопільною спрямованістю до пошуку ідей, намірів, ідеальних мотивів зовнішньої політики і міжнародно-політичної взаємодії. Для ідеалізму і контент-аналізу особливе значення мають прагнення, бачення, тобто все те, що проектується політичною і зовнішньополітичною діяльністю у сферу міжнародних відносин. Тобто, як за “механізмом дії”, так і гносеологічно ідеалізм і контент-аналіз є спорідненими тим, що в обох випадках пізнавальний наголос робиться на внутрішньо-ідеальному змісті політичної взаємодії, суб’єктивно-мотиваційному наповненні. Однак, в реальній політичній практиці більшою мірою користуються положеннями реалізму.
    Альтернативний ідеалізмові  реалізм і контент-аналіз мало сумісні, однак реалістські підходи цілковито придатні в контент-аналітичному розглядові більшості періодів історії міжнародних відносин. Саме в цих формах і рамках цих теоретичних структурах мислить більшість учасників світополітичної взаємодії. Знання реалізму, даючи можливість з’ясувати структурні характеристики їх мотивацій, загальні форми смислів їх соціальної дії, є ключем до експлікування суб’єктивно-мотиваційного комплексу діячів міжнародної політики. Через те є сенс інтегрувати основні положення реалізму до аналітичного апарату контент-аналізу, а не навпаки.
    У випадку модернізму вирішального значення набуває теорієпобудовча парадигма, через те сумісність тієї чи іншої модерністської теорії з контент-аналізом обумовлюється характером самої парадигми. Таким чином, найменшу потребу в контент-аналітичній складовій виявлятимуть теоретичні побудови, структуровані за фізичними уявленнями. Натомість найбільш сумісним з контент-аналізом представником модернізму є комунікативна політологія К. Дойча та інші, вибудувані за “кібернетичною” парадигмою теорії. З огляду на комунікативний зміст дойчівських теоретичних побудов, а також на його кількісно - якісний підхід до вивчення комунікативної взаємодії, саме ця теорія має найширше застосування в рамках контент-аналізу.
    Найменш сумісними з контент-аналізом є теорії “взаємозалежності” і “світового суспільства” - макротеорії, котрі ґрунтуються на цілісному баченні міжнародних відносин. Хоча контент-аналіз в рамках теорії взаємозалежності має перспективи як метод розгляду окремих, вирізнених теоретиками цього напрямку, рис сучасних, взаємозалежних міжнародних відносин.
    7. Визначено і розроблено систему конститутивних категорій, які когнітивно структурують предмет контент-аналітичного дослідження. Запропоновано, апробовану на дослідженні окремих політичних і міжнародно-політичних проблем (глобалізація, регіональна інтеграція, соціальна трансформація, безпека, функціональні аспекти зовнішньої політики), п’ятискладову систему категорій, які розташовані на чотирьох структурних рівнях і чергуються як послідовність відкритих і закритих смислових сфер: контекст  часова комунікативна сфера та просторова комунікативна сфера  діалог-конфлікт  оперативний код. Окреслюється шлях подібного структурування предмету політико-культурних та ідеологічних досліджень, коли кожній із вже вичленованих і систематизованих у рамках політології міжнародних відносин категорій відповідатиме інший аспект іншого предмету політологічного дослідження – політико-культурних та ідеологічних відносин. Формулюється така категоріально-фактична кореляція: “контекст”  політико-культурний (ціннісний) контекст політичних відносин; “просторова комунікативна сфера”  геополітична сфера (ареал поширення) певної ідеології, географічно локалізована цивілізація чи історико-культурний тип; “часова комунікативна сфера”  цикли громадської думки, етапи політико-культурної еволюції; “діалог-конфлікт”  політико-культурний консенсус, політико-культурний конфлікт, ідеологічний мир/ворожнеча; “оперативний код”  ціннісні структури впорядкування мотиваційних комплексів політичної поведінки.
    8. З’ясовано, що за умов інтеграційної сучасності особливого значення набуває аналітична складова національної могутності  аналітичний ресурс зовнішньої політики. Використання аналітичного ресурсу відбувається у формі вироблення і здійснення зовнішньополітичних стратегій та аналізу наслідків їх здійснення. Серед факторів успішності цього використання одним з вирішальних є розмаїття аналітичних методів, залучених до зовнішньополітичної сфери. Контент-аналіз є одним з таких аналітичних методів сучасної зовнішньої політики і призначений переважно, для аналізу суб’єктивно-мотиваційних умов зовнішньополітичної діяльності та міжнародно-політичної взаємодії. Така суб’єктивно-мотиваційна спрямованість цього методу робить його незамінним в аналізі політико-культурної детермінованості та ідеологічних впливів на систему зовнішньої політики, тобто пріоритетним методом аналізу зовнішньополітичної культури.
    9. Вказано необхідні умови для застосування контент-аналізу в системі зовнішньої політики: його розробленість, поширеність і “популярність”, професійне володіння ним, що передбачає не лише знання про існування такого методу, а й знання формально-теоретичної структури, вміння застосовувати контент-аналіз.
    Вже нині можна виокремити умови, сприятливі для включення контент-аналізу до арсеналу аналітичних засобів управління політичного аналізу та інформації: “природність” методу, об’єктивність, високий ступінь формалізації і точності результатів аналізу, відсутність будь-якого суб’єктивізму, властивого іншим методам, придатність для аналізу значних текстових масивів, розробленість математичного апарату опрацювання результатів, застосовність не лише для аналізу інформаційного потоку ЗМІ, а й офіційних і неофіційних документів, низька собівартість здійснення аналізу.
    10. Визначено основні передумови запровадження контент-аналізу до арсеналу аналітичної служби зовнішньополітичного відомства України (нормативно-методичні та організаційно-технологічні). До першої групи відносимо: вибір теоретичної бази аналізу; розроблення категоріальної мережі контент-аналітичного дослідження; віднайдення/розроблення адекватних елементів/одиниць змісту; складення методичних матеріалів/таблиць кваліфікування/градації експертів; добір статистичних методів узагальнення результатів аналізу та форми їх подання. До другої  формування інституційної мережі системи контент-аналітичних досліджень в самому зовнішньополітичному відомстві, організацію взаємодії з науковими закладами, які мають досвід розробки методичних матеріалів контент-аналітичних досліджень, а також з інформаційними агентствами, аналітичними центрами, що використовують даний метод.
    11. Контент-аналіз  один із найефективніших інтелектуальних засобів прискорення і успішного завершення трансформаційних процесів в Україні; розвитку її зовнішньої політики. Це інструмент удосконалення політичної культури і водночас  функція її диференційованості. Україна потребує дієвішої політичної науки, яка, щоб стати насправді продуктивною силою українського суспільства, сама потребує теоретико-методологічного вдосконалення.
    12. Мистецтво політики є високим гуманістичним мистецтвом, насправді далеким від макіавеллізму (принаймні в його вульгарних інтерпретаціях). Знати політику – це розуміти мотивації і поважати прагнення. Знати політику – це знати людей. З-поміж усіх суспільних наук політична найближче до антропології, що робить контент-аналіз незамінним, а його використання – конче потрібним. Це надзвичайно перспективна аналітична система, водночас технічно досконала і глибоко гуманістична.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    . Піча В. Соціологія. Загальний курс.  К.: Каравела, 2000.  С. 203  205; Сурмин Ю, Туленков Н. Методология и методы социологических исследований.  К.: МАУП, 2000.  С. 160;
    . Сурмин Ю, Туленков Н. Методология и методы социологических исследований.  К.: МАУП, 2000.  С. 160;
    . Яковенко Н. Модернізаційний аспект сучасної політичної стратегії лейбористів // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ.  2000, Вип. 11.  С. 79  86;
    . Василенко С. Європейський політичний процес і Україна: діалог на межі століть // Дослідження світової політики. – К.: ІСЕМВ.  2000, Вип. 10.  С. 64  69;
    . Василенко С. Вітчизняна політична думка про геополітику і геостратегію України // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ.  2000, вип. 11.  С. 61  67;
    . Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.  К.: Освіта, 1999.  С. 22;
    . Зернецька О. Нові засоби масової комунікації.  К.: Наукова думка, 1993.  130 с.; Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.  К.: Освіта, 1999.  С. 351;
    . Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.  К.: Освіта, 1999.  С. 190  195;
    . Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.  К.: Освіта, 1999.  С. 39;
    . Іванов В. Методологія та методика дослідження масової комунікації: Дис. д. філол. Н – К., 1996. – С. 133; Іванов Ф. Контент-аналіз. Методологія і методика дослідження ЗМК.  К.: ВІПОЛ, 1994.  С. 95;
    . Див. напр. Іванов В. Контент-аналіз. Методологія і методика дослідження ЗМК.  К.: ВІПОЛ, 1994.  С. 28, 95;
    . Іванов В. Методологія та методика дослідження масової комунікації: Дис. д. філол. н. – К.: 1996. – С. 23, 26;
    . Костенко Н. Ценности и символы в массовой коммуникации.  К.: Наукова думка, 1993.  129 с.;
    . Іванов Ф. Контент-аналіз. Методологія і методика дослідження ЗМК.  К.: ВІПОЛ, 1994.  110 с.;
    . Почепцов Г. Тоталитарный человек.  К.: Глобус, 1994.  152 с.; Почепцов Г. Информационные войны.  К.: Ваклер, М.: Рефл-бук, 2000.  576 с.; Почепцов Г. Коммуникативные технологии двадцатого века.  К.: Ваклер, М.: Рефл-бук, 1999.  352 с.;
    . Костенко Н. Ценности и символы в массовой коммуникации.  К.: Наукова думка, 1993.  С. 82  194, 104  116, 126  129; Костенко Н. Кримсько-татарський конфлікт: ціннісний вимір / Наук. доп.  К.: НІСД, вип. 39, 1995;
    . Шульга М. Імміграція в Україну етнічних груп у 1991-1996 рр. // Біженці та міграція. / Український часопис права і політики.  К.: Українська правнича фундація, Т. ІІІ, Число 1, 1999.  С. 11  23;
    . Кісь О. Дефініції фемінізму. // Ї.  2000. Ч. 17;
    . Головинський К. Вплив особистісного фактора на зовнішню політику держави: важливість дослідження. // Людина і політика.  1999.  № 1;
    . Дюркгейм Э. Метод социологии. // Социология.  М.: Канон, 1995.  С. 29  39; Пал Л. Аналіз державної політики.  К.: Основи - 1999.  С. 21  28; Бабкіна О. Політологія.  К.: Видавничий центр “Академія”, 1998. – С. 72  73;
    . Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология.  М.: И-т. социально-политических исследований РАН, 1994.  С. 252; Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. / Под. ред. Танчера В.  К.: Абрис, 1996.  С. 77;
    . Пал Л. Аналіз державної політики.  К.: Основи, 1999.  С. 314  338; Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология.  М.: И-т социально-политических исследований РАН, 1994.  С. 20;
    . Дюркгейм Э. Метод социологии. // Социология.  М.: Канон, 1995.  С. 29  39;
    . Дюркгейм Э. Метод социологии. // Социология  М.: Канон, 1995.  С. 52;
    . Дюркгейм Э. Метод социологии // Социология.  М.: Канон, 1995.  С. 40;
    . Дюркгейм Э. Метод социологии // Социология.  М.: Канон, 1995.  С. 51;
    . Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. / Под. ред. Танчера В.  К.: Абрис, 1996.  С. 42; Lazarsfeld P., Sewell W., Wilensky H. The Uses of Sociology.  N.Y. – 1969. – P. 233  255;
    . Пал Л. Аналіз державної політики.  К.: Основи, 1999.  С. 29;
    . Weber M. Economy and Society.  Berkeley: University of California Press, 1978. – Р. 22;
    . Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Под. ред. В. Танчера  К.: Абрис, 1996.  С. 48 – 52;
    . Сорокин П. Человек цивилизация общество.  М.: Изд-во. Политической литературы, 1992.  С. 41 - 42;
    . Сорокин П. Человек цивилизация общество.  М.: Из-во. Политической литературы, 1992.  С. 39;
    . Сорокин П. Человек цивилизация общество.  М.: Из-во. Политической литературы, 1992.  С. 41  42;
    . Сорокин П. Человек цивилизация общество.  М.: Из-во. Политической литературы, 1992.  С. 42;
    . Сорокин П. Человек цивилизация общество.  М.: Из-во. Политической литературы, 1992.  С. 44;
    . Сорокин П. Человек цивилизация общество.  М.: Из-во. Политической литературы, 1992.  С. 46  47;
    . Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста: Пер. з англ.  К.: Український Центр духовної культури , 2000.  С. 229;
    . Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста: Пер. з англ.  К.: Український Центр духовної культури , 2000.  С. 12  13, 41;
    . Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста: Пер. з англ.  К.: Український Центр духовної культури, 2000.  С. 16;
    . Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста: Пер. з англ.  К.: Український Центр духовної культури, 2000.  С. 42;
    . Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста: Пер. з англ.  К.: Український Центр духовної культури, 2000.  С. 72;
    . Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста: Пер. з англ.  К.: Український Центр духовної культури, 2000.  С. 42;
    . Фотев Г. Герберт Блумер: Символический интеракционизм. // Современная американская социология.  М.: МГУ, 1994.  С. 6;
    . Фотев Г. Герберт Блумер: Символический интеракционизм. // Современная американская социология.  М.: МГУ, 1994.  С. 147;
    . Фотев Г. Герберт Блумер: Символический интеракционизм. // Современная американская социология.  М.: МГУ, 1994.  С. 146;
    . Фотев Г. Герберт Блумер: Символический интеракционизм. // Современная американская социология.  М.: МГУ, 1994.  С. 155;
    . Laswell H. Power and Personality. – N.Y.: The Viking Press, 1962 – P. 17;
    . Laswell H. Power and Personality. – N.Y.: The Viking Press, 1962 – P. 39;
    . Laswell H. Power and Personality. – N.Y.: The Viking Press, 1962 – P. 12;
    . Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. – М.: Медиум, 1995. – С. 210;
    . Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. – М.: Медиум, 1995. – С. 80  151;
    . Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. – М.: Медиум, 1995. – С. 210, 239;
    . Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. – М.: Медиум, 1995. – С. 151  190;
    . Гадамер Г.-Г. История понятий как философия. // Актуальность прекрасного.  М.: Исскуство, 1991.  С 42;
    . Гадамер Г.-Г. Философские основания ХХ века. // Актуальность прекрасного.  М.: Исскуство, 1991.  С 17, 25; Гадамер Г.-Г. История понятий как философия. // Актуальность прекрасного.  М.: Исскуство, 1991.  С 29;
    . Гадамер Г.-Г. О круге понимания. // Актуальность прекрасного.  М.: Исскуство, 1991.  С 72;
    . Манхейм К. Идеология и утопия. // Диагноз нашего времени.  М.: Юристъ.  1994. С. 232  238;
    . Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории.  М.: Мысль, 1993.  С. 151;
    . Тойнби А. Постижение истории.  М.: Прогресс, 1991.  С. 93, 95, 113;
    . Weber M. Economy and Society.  University of California Press, 1978. – P. 18;
    . Кун Т. Структура научных революций.  М.: Прогресс, 1977. С. 29;
    . Кун Т. Структура научных революций.  М.: Прогресс, 1977. С. 45;
    . Кун Т. Структура научных революций. М.: Прогресс, 1977.  С. 35;
    . Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. / Под. ред. В. Танчера  К.: Абрис 1996.  С. 77;
    . Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. / Под. ред. В. Танчера  К.: Абрис, 1996.  С. 78  79;
    . Кун Т. Структура научных революций.  М.: Прогресс, 1977.  С. 46;
    . Антонович И. И. Пол Лазарсфельд – теоретик эмпиризма. // Современная Американская Социология.  М.: Из-во. Московского университета, 1994.  С. 135 - 136; Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. // Под. ред. В. Танчера.  Киев, Абрис, 1996.  С. 45;
    . Штомпка П. Роберт Мертон: Динамический функционализм. // Современная Американская Социология.  М.: Из-во. Московского университета, 1994.  С. 81;
    . Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. / Под. ред. Танчера В.  К.: Абрис, 1996.  С. 82; Parsons T. The Social Systems.  N.Y.: 1951.  Р. 137  149; Almond G., Powell G. Comparative Politics: Developmental Approach.  Boston: Little, Brawn Company, 1966. – Р. 23;
    . Parsons T. Social Systems // The Sociology of Organizations.  N.Y.: The Free Press, 1970.  Р. 75  82;
    . Parsons T. The Social Systems.  N.Y.: 1951.  Р. 137  149;
    . Штомпка П. Роберт Мертон: Динамический функционализм. // Современная Американская Социология.  М.: Из-во. Московского университета, 1994.  С. 83;
    . Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. / под. ред. В. Танчера  К.: Абрис, 1996.  С. 49;
    . Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. / под. ред. В. Танчера  К.: Абрис, 1996.  С. 82;
    . Blau P. Functional Theory. // The Sociology of Organizations.  N.Y.: The Free Press, 1970.  P. 75  82;
    . Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики.  К.: Основи, 1998  324 с.;
    . Ґіденс Е. Соціологія.  К.: Основи, 1999.  С. 643;
    . Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики.  К.: Основи, 1998  С. 111;
    . Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики.  К.: Основи, 1998  С. 118;
    . Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики.  К.: Основи, 1998  С. 28;
    . Леви-Строс К. Структурная антропология.  М.: Наука, 1983.  С. 274;
    . Леви-Строс К. Структурная антропология.  М.: Наука, 1983.  С. 252;
    . Леви-Строс К. Структурная антропология.  М.: Наука, 1983.  С. 251;
    . Леви-Строс К. Структурная антропология.  М.: Наука, 1983.  С. 269;
    . Леви-Строс К. Структурная антропология.  М.: Наука, 1983.  С. 264;
    . Foucault M. Discipline and Punish. The Birth of Prison.  N.Y.: Vintage Books, 1979.  P. 27;
    . Waltz K. Theory of International Politics – Mc.Graw-Hill, Inc., 1979. – P. 80, 91, 92;
    . Waltz K. Theory of International Politics – Mc.Graw-Hill, Inc., 1979. – P. 88, 100, 101;
    . Waltz K. Theory of International Politics – Mc.Graw-Hill, Inc., 1979. – P. 89, 101;
    . Ґіденс Е. Соціологія.  К.: Основи, 1999.  С. 645;
    . Mowlana H. Global Information and World Communication.  London: Longman, 1986.  P. 177;
    . Афанасьев В. Г. Системность и общество.  М.: Политиздат, 1980. 368 с.; Петрушенко Л. А. Взаимосвязь информации и системы.  Вопросы философии.  1964.  № 2.  C. 104  114;
    . Middleton J. Approaches to Communication Planning.  UNESCO, 1980.  Р. 66;
    . Бусленко Н.П. Лекции по теории сложных систем.  М.: Советское радио, 1973.  С. 13;
    . Parsons T. Social Systems // The Sociology of Organizations. / Еd. by Oscar Grusky and George A.Miller).  N.Y.: The Free Press, 1970.  P. 75;
    . Easton D. The Political System.  N.Y.: The University of Chicago, Alfred A.Knopf.  1953; Easton D. A System Analysis of Political Life.  U.S.: The University of Chicago Press, Phoenix Book, 1979.  507 p.;
    . Easton D. A system Analysis of Political Life.  U.S.: The University of Chicago Press, Phoenix Book, 1979.  P. 17;
    . Easton D. A System Analysis of Political Life.  U.S.: The University of Chicago Press, Phoenix Book, 1979.  Р. 84, 100  101;
    . Easton D. A System Analysis of Political Life.  The University of Chicago Press, U.S., Phoenix Book, 1979.  Р. 99  104;
    . Easton D. A System Analysis of Political Life.  U.S.: The University of Chicago Press, Phoenix Book, 1979.  Р 177  182;
    . Easton D. A System Analysis of Political Life.  U.S.: The University of Chicago Press, Phoenix Book, 1979.  Р 192;
    . Easton D. A System Analysis of Political Life.  U.S.: The University of Chicago Press, Phoenix Book, 1979.  Р 155  169;
    . Kaplan M. System and Process in International Politics.  N.Y.  1964.  Р. 4;
    . Kaplan M. System and Process in International Politics.  N.Y.  1964.  Р. 5;
    . Kaplan M. System and Process in International Politics.  N.Y.  1964.  Р. 6;
    . Kaplan M. System and Process in International Politics.  N.Y.  1964.  P. 8;
    . Kaplan M. System and Process in International Politics.  N.Y.  1964.  Р. 8  11;
    . Kaplan M. System and Process in International Politics.  N.Y.  1964.  P. 47;
    . Deutch K.W. The Analysis of International Relations.  Prentice-Hall, Inc.  1968;
    . Lasswell H. The Structure and Function of Communication in Society. // The Communication Ideas / Ed. by L.B.Harper.  N.Y.: 1948. – 375 р.;
    . Severin V. Communication Theories.  N.Y.: Lodon, 1989. – 177 р.;
    . Cherry C. World of Communication: Threat of Promise?  London: 1971. – 247 р.;
    . Williams F. Research Methods and New Media.  N.Y.-London: 1988. – 156 р.;
    . Schramm W. The Nature of Communication between Humans // The Process and Effects of Mass Communication. / Ed. by W.Schramm, D.F.Roberts.  Illinois Univ. Press.  1974. – 368 р.;
    . Словарь по кибернетике / Под ред. В.С.Михалевича.  К.: Главная редакция УСЭ им. М.П.Бажана, 1989.  С.594  595, 609  610;
    . Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология.  М.: И-т. социально-политических исследований РАН, Социально-политический журнал, 1994.  С. 22;
    . Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология.  М.: И-т социально-политических исследований РАН, Социально-политический журнал, 1994.  С. 35;
    . Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология.  М.: И-т социально-политических исследований РАН, Социально-политический журнал, 1994.  С. 45;
    . Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология.  М.: И-т. социально-политических исследований РАН, Социально-политический журнал, 199.  С. 236;
    . Almond G., Powell G. Comparative Politics: Developmental Approach.  Boston: Little, Brawn Company, 1966. – Р. 17;
    . Almond G., Powell G. Comparative Politics: Developmental Approach.  Boston: Little, Brawn Company, 1966. – P. 21;
    . Almond G., and Powell G. Comparative Politics: Developmental Approach.  Boston: Little, Brawn Company, 1966. – P. 23;
    . Almond G., Powell G. Comparative Politics: Developmental Approach.  Boston: Little, Brawn Company, 1966. – P. 50;
    . Almond G., Powell G. Comparative Politics: Developmental Approach.  Boston: Little, Brawn Company, 1966. – P. 31;
    . Almond G., Powell G. Comparative Politics: Developmental Approach.  Boston: Little, Brawn Company, 1966. – P. 323;
    . Almond G., Powell G. Comparative Politics: Developmental Approach.  Boston: Little, Brawn Company, 1966. – P. 324;
    . Almond G., Powell G. Comparative Politics: Developmental Approach.  Boston: Little, Brawn Company, 1966. – P. 325;
    . Ласло Э. Век бифуркации. Постижение изменяющегося мира // Путь.  М.: Прогресс, 1995. – С. 3  129;
    . Буч Г. Объектно-ориентированное проектирование с примерами применения: Пер. с анг.  М.: Конкорд, 1992. – C. 27 – 43;
    . Городецкий В.И. Информационные технологии и многоагентные системы // Проблемы информатизации.  1998.  Вып.1. – С. 3  14;
    . Смирнов А., Пашкин М., Рахманова И. Многоагентная среда групповой поддержки принятия решений в распределенных экспертных командах // Проблемы информатизации.  1998.  Вып.1. – С. 41  45; Валькман Ю. Многоагентные системы в исследовательском проектировании сложных объектов // Проблемы информатизации. – 1998.  Вып.1. – С. 15  20; Померанцева Т. Применение моделей взаимодействующих интеллектуальных агентов для системного моделирования социальных процессов // Проблемы управления и информатики. – 1998.  № 4 – С. 143  146;
    . Swartout W. Ontologies. // Intelligent Systems.  1999.- January/February.  P. 18 - 18; Chandrasekaran B., Josephson R. What Are Ontologies, and Why Do We Need Them // Intelligent Systems.  1999.  January/February.  P. 20  25;
    . Кононенко С. “Ролі” у теоретичних підходах і формалізмах політології міжнародних відносин. // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ, Вип. 12, 2000. – С. 117  129;
    Кононенко С. Обриси світового суспільства  соціотворення в міжнародних відносинах. // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ, Вип. 10, 2000. – С. 96  113;
    . Кононенко С. “Ролі” у теоретичних підходах і формалізмах політології міжнародних відносин. // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ, Вип. 12, 2000. – С. 117 - 129; Кононенко С. “Легітимація” в теоретичних підходах і формалізмх політології міжнародних відносин. // Дослідження світової політики. К.: ІСЕМВ, Вип. 13, 2000. – С. 112  133;
    .Osgood R. Ideals and Self-Interest in America’s Foreign Relations.  Chicago, 1953.  P. 432;
    . Мангейм К. Диагноз нашего времени. – М.: Юристъ, 1994. – С. 59  61, 66  69;
    . Carr E. The Twenty Years Crisis. // A readers in International Relations and Political Theory.  Open University Press, Buckingham, 1995.  P. 185;
    . Morgenthau H. Politics Among Nations.The Struggle for Power and Peace. – N.Y.: Alfred A.Knopf, 1978 – P. 4;
    . Morgenthau H. Politics Among Nations.The Struggle for Power and Peace. – N.Y.: Alfred A.Knopf, 1978 – P. 5;
    Morgenthau H. Politics Among Nations.The Struggle for Power and Peace. – N.Y.: Alfred A.Knopf, 1978 – P. 10;
    . Morgenthau H. Politics Among Nations.The Struggle for Power and Peace. – N.Y.: Alfred A.Knopf, 1978 – P. 14;
    . Kennan George F. Diplomacy in the Modern World // American Diplomacy. – The University of Chicago Press, 1984. – P.97-101; Kennan G. Containment: Then and Now // At a Century’s Ending. Reflection 1982  1995. – N. Y.: W.W. Norton and Company, 1996. – P.114; Kennan G. A New Age of European Security // At a Century’s Ending. Reflection 1982  1995. – N.Y.: W.W. Norton and Company, 1996. – P.174 - 176; Kennan G. US – Soviet Relations: Containment as a Prerequisite for Accommodation // At a Century’s Ending. Reflection 1982  1995. – N. Y.: W.W. Norton and Company, 1996. – P.139;
    . Kennan G. Morality and Foreign Policy / At a Century’s Ending. Reflections 1982 - 1995.  N.Y.: W.W. Norton and Company, 1996.  P. 270, 271, 280;
    . Арон Р. Мир і війна між націями. – К.: Юніверс, 2000. – С. 526  527;
    . Кононенко С. “Легітимація” в теоретичних підходах і формалізмх політології міжнародних відносин. // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ, Вип. 13, 2000. – С. 124, 125;
    . Кононенко С. “Легітимація” в теоретичних підходах і формалізмх політології міжнародних відносин. // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ, Вип. 13, 2000. – С. 112  133;
    . Smith T. America’s Mission. / The United States and the World Wide Struggle for Democracy in The Twentieth Century. – Princeton: Princeton University Press, 1994. – P. 30  31;
    . Smith T. America’s Mission. / The United States and The World Wide Struggle for Democracy in The Twentieth Century. – Princeton: Princeton University Press, 1994. – P. 87;
    . Levin N., Gordon G. Woodrov Wilson and World Politics. - Oxford University Press.  1960.  P. 1;
    . Fucuyama F. The End of History and The Last Man. – N.Y.: The Free Press, a division of Macmillan, Ink., 1992. – P. 172;
    . Fucuyama F. The End of History and The Last Man. – N.Y.: The Free Press, a division of Macmillan, Ink., 1992. – P. 165;
    . Fucuyama F. The End of History and The Last Man. – N.Y.: The Free Press, a division of Macmillan, Ink., 1992. – P. 198;
    . Fucuyama F. The End of History and The Last Man. – N.Y.: The Free Press, a division of Macmillan, Ink., 1992. – P. 260;
    . Fucuyama F. The End of History and The Last Man. – N.Y.: The Free Press, a division of Macmillan, Ink., 1992. – P. 248;
    . International Politics and Foreign Policy. // A reader in Research and Theory.  N.Y.: 1962.  P. 32;
    . Костенко Н. Аналіз документів. // Соціологія: короткий енциклопедичний словник. / під. Ред Воловича В. І.  К.: Центр духовної культури, 1998.  С. 14  15;
    . Ricci D. The Tragedy of Political Science.  New Haven and London, Yale University Press, 1984.  P. 39;
    . Ricci D. The Tragedy of Political Science.  New Haven and London, Yale University Press, 1984.  P. 116  118;
    . Wright Q. The Study of International Relations.  N.Y.: 1965.  P. 544;
    . Kaplan. M. System and Process in International Relations.  N.Y.: University of Chicago Press, 1964. – P. 27;
    . Kaplan. M. System and Process in International Relations.  N.Y.: University of Chicago Press, 1964. – P. 11;
    . Deutsch Karl W. The analysis of International Relations. – Prentice Hall, Inc., 1968. – P. 64  70, 74;
    . Deutsch Karl W. The Analysis of International Relations. – Prentice Hall, Inc., 1968. – P. 153, 192  193;
    . Беззуб’як М. Комунікативний вимір дослідження європейської стратегії України. // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ, Вип. 8, 1999. – С. 55  61; Беззуб’як М. Криза ідентичності і посткомуністична трансформація. Категорія часової комунікативної сфери. // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ, Вип. 9, 1999. – С. 38  46;
    . Spenier J. Games Nations Play.  N.Y.: St. Martin’s Press, 1979.  563 p;
    . Keohane R., Nye J. Power and Interdependence. – Harper Collins Publishers, Ink., 1989. – P. 24  26;
    . Bull H. The Anarchical Society. A Study of Order in World Politics. – N.Y.: Columbia University Press, 1993. – P. 16  19, 22;
    . Кононенко С. Обриси світового суспільства  соціотворення в міжнародних відносинах. // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ. - 2000.  Вип. 10. – С. 110; Кононенко С.В. “Ролі” у теоретичних підходах і формалізмах політології міжнародних відносин. // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ, Вип. 12. 2000. – С. 117  129; Кононенко С. “Легітимація” в теоретичних підходах і формалізмх політології міжнародних відносин. // Дослідження світової політики.  К.: ІСЕМВ, Вип. 13, 2000. – С. 112  133;
    . Вітгенштай Л. Tractatus Logico  Philosophicos. / Tractatus Logico  Philosophicos. Філософські дослідження.  К.: Основи, 1995.  С. 24  25;
    . Виндельбандт В. Что такое философия // Избранное: Дух и история. Пер. с нем. – М.: Юрист, 1995. – С. 43;
    . Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. – М.: Медиум, 1995. – С. 210;
    . Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. – М.: Медиум, 1995. – С. 213;
    . Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. – М.: Исскуство, 1991. – С. 7;
    . Костенко Н. Ценности и символы в массовой коммуникации. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 24  25;
    . Серль Дж. Р. Косвенные речевые акты // Новое в зарубежной лингвистике.  М.: Прогресс, Вып.7, 1986. – С. 197; Ейгер Г., Юхт В. Некоторые психолингвистические аспекты перевода научно-технической литературы: Взаймодействие фоновых и языковых знаний переводчика // Тетради переводчика: Научно-теоретический сборник. – М.: Высшая школа, Вып. 22, 1987. С. 88;
    . Parsons T. The Structural Setting of Some Social Functions. // Structure and Process in Modern Societies – Illinois: The Free Press of Glencoe, 1960. – P. 268  269;
    . Мангейм К. Идеология и утопия // Диагноз нашего времени. – М.: Юрист, 1994 – С. 235;
    . Easton D. The Political System.  N.Y.: The University of Chicago, Alfred A. Knopf, 1953. – P. 315;
    . Костенко Н. Ценности и символы в массовой коммуникации. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 39;
    . Linklater A. Men and Citizens in International Relations. / A Reader in International Relations and Political Theory. / ed. By Williams H., Wright M. and Evans T. – Buckingham: Open University Press, 1995. – P. 309  323;
    . Herz J. The Rise and Demise of The Teritorial State // International Relations and Political Theory / ed. By Williams H., Wright M. And Evans T. – Buckingham: Open University Press, 1995. – P. 204  205;
    . Prebish R. A Critique of Peripheral Capitalism // Cepal Review.  1976. – P. 60  65;
    . Wallerstein Im. The Rise and Demise of World Capitalist System // International Relations and Political Theory / ed. By Williams H., Wright M. and Evans T. – Buckingham: Open University Press, 1995. – P. 238  239;
    . Bull H. The Anarchical Society. A Study of Order in World Politics. – N.Y.: Columbia University Press, 1993. – P. 8  27;
    . Keohane R., Nye J. Power and Interdependence. – N.Y.: Harper Collins Publishers, Inc., 1989. – P. 24  26;
    . Cox R. Social Forces, States and World Orders: Beyond International Relations Theory // A Reader in International Relations and Political Theory / ed. By Williams H., Wright M. and Evans T. – Buckingham: Open University Press, 1995. – P. 287  288;
    . Keohane R., Nye J. Power and Interdependence. – N.Y.: Harper Collins Publishers, Inc., 1989. – P. 19  21;
    . Castells M. The Rise of The Network Society, The Information Age: Economy, Society and Culture.  Vol. I.  UK: Blackwell, 1996  P. 3;
    . Castells M. The Rise of The Network Society, The Information Age: Economy, Society and Culture.  Vol. I.  UK: Blackwell, 1996  P. 60  65;
    . Castells M. The Rise of The Network Society, The Information Age: Economy, Society and Culture.  Vol. I.  UK: Blackwell, 1996  P. 464;
    . Castells M. The Rise of The Network Society, The Information Age: Economy, Society and Culture.  Vol. I. - UK: Blackwell, 1996  P. 467;
    . Negroponte N. Being Digital. – N.Y.: Alfred A.Knopf, 1995. – P. 228  229;
    . Castells M. The Informational City: Information Technology, Economic Restructuring, and the Urban Regional Process.  UK: Blackwell, 1989 – P. 169  170;
    . Watson C. Globalisation: “Sceptical” Notes on the 1999 Reith Lectures // The Political Quarterly.  1999. - Vol. 70, Number 4.  P. 420;
    . Herman M. One Field, Many Perspectives: Building the Foundations for Dialogue (1998 ISA Presidential Adress) // International Studies Quaterly.  1998. - Vol. 42, № 4.  P. 605 - 606;
    . Thompson G. Introduction: Situating Globalization // International Social Science Journal.  UNESCO: 1998.  Vol. L, № 160. – P. 139; Denemark R. World System History: From International Politics to the Study of Global Relations // International Studies Review.  1999.  Vol. 1, Issue 2. – P. 143;
    . European Commission. Annual Economic Report // European Economy.  Brussels: EC, No. 63, 1997. – P. 45;
    . Thompson G. Introduction: Situating Globalization // International Social Science Journal.  UNESCO, № 160, Vol. L, No 2, 1999. – P. 139;
    . Modelski G., Thompson W. The Long and the Short of Global Politics in the Twenty-First Century: An Evolutionary Approach // International Studies Review.  1999.  Vol. 1, Issue 2, – P. 126  127;
    . Opinion of the Regions on The Competitiveness of European Enterprises in The Face of Globalization – How It Can be Encouraged // Official Journal of the European Communities.  29. 02. 2000  P. 23  25; The Сompetitiveness of European Enterprises in the Face of Globalisation – How It Can be Encouraged // Communication From the Commission to the Council. The European Parliament. The Committee of the Regions and the Economic and Social Committee Brussels, 20. 01. 1999. – P. 4;
    . Modelski G., Thompson W. The Long and the Short of Global Politics in the Twenty-First Century: An Evolutionary Approach // International Studies Review.  1999. - Vol. 1, Issue 2. – P. 124;
    . Valaskakis K. Globalization as Theatre // International Social Science Journal. - UNESCO, № 160, Vol. L, No 2, Jun 1999. – P. 154;
    . Kennedy P. Preparing for the Twenty-First Century. – N. Y.: Random House, 1993. – P. 49  50;
    . Kennedy P. Preparing for the Twenty-First Century. – N.Y.: Random House, 1993. – P. 11  12;
    . The Сompetitiveness of European Enterprises in the Face of Globalization – How It can be Encouraged // Communication From the Commission to the Council. The European Parliament. The Committee of the Regions and the Economic and Social Committee Brussels, 20. 01. 1999. – P. 5;
    . Globalisation and Development // Guidelines for the Participation to the 10th United Nations Conference on Trade and Development – Working Document of The European Commission, Commission of the European Communities, Brussels, 15. 09. 1999. – P. 3;
    . Kennedy P. Preparing for The Twenty-First Century. – N.Y.: Random House, 1993. – P. 21 – 46;
    . Costels S. Social Transformations: Multicultural and Malti – Ethic Societies // International Social Science Journal.  1998.  Vol. L, № 156. – P. 179  181;
    . Kennedy P. Preparing for The Twenty-First Century. – N.Y.: Random House, 1993. – P. 32;
    . Kennedy P. Preparing for The Twenty-First Century. – N.Y.: Random House, 1993. – P. 22 – 23;
    . Zürn M. The Rise of International Environmental Politics: A Review of Current Research // World Politics: A Quarterly Journal of International Relations.  1998. Volume 50, Number 4 – P. 623;
    . Герман К. Победители и побежденные в информационном мире // Международная жизнь.  1996.  № 10 – С. 50; Беззуб’як М. Виклики інформаційної ери. // Підтекст.  1998. - № 33  С. 32-34;
    . Ferguson Y., Mansbach R. Global Politics at the Turn of the Millenium: Changing Bases of “Us” and “Them” // International Studies Review.  1999.  Vol. 1, Issue 2. – P. 86;
    . Valaskakis K. Globalization as Theatre // International Social Science Journal.  UNESCO, № 160, Vol. L, No 2, Jun 1999. – P. 157;
    . Kennedy P. Preparing for The Twenty-First Century. – N.Y.: Random House, 1993. – P. 59;
    . Valaskakis K. Globalization as Theatre // International Social Science Journal.  1999. - Vol. L, No 2, № 160. – P. 154  156;
    . The Сompetitiveness of European Enterprises in the Face of Globalization – How It can be Encouraged // Communication From the Commission to the Council. The European Parliament. The Committee of the Regions and the Economic and Social Committee, Brussels, 20. 01. 1999. – P.5;
    . Petit P., Soete L. Globalization in Search of Future // International Social Science Journal.  1999.  Vol. L, No 2, № 160 – P. 167  168;
    . Почтовые вирусы множатся не по дням а по часам // Компьютерное обозрение.  2000.  № 21 (240) – С. 9  10; Задворний А. Інформаційна безпека і свобода слова в Україні // Інформація і свобода слова в Україні – С. 733;
    . Савельєв М. Від хакерів до кібершахраїв – шлях довжиною майже в тридцять років.  День.  1999.  № 150;
    . Akman V. Rethinking Context as a Social Construct // Journal of Pragmatics.  2000.  № 32.  P. 744;
    . Akman V. Rethinking Context as a Social Construct // Journal of Pragmatics.  2000.  № 32.  P. 748;
    . Akman V. Rethinking Context as a Social Construct. // Journal of Pragmatics. - 2000.  № 32.  P. 757;
    . Wolf-Poweska A. Kryzys Toźsamości w Krajach Europy Środkowey w Okresie Transformacji // Przegląd Zachodni.  1997.  № 4. – P. 3;
    . Mc.Crone D., Stewart R., Kiely R., Bechhofer F. Who are We? Problematising National Identity // Sociological Rewiew.  1998. - Vol. 46, № 4  P. 629  630;
    . Wolf-Poweska A. Kryzys Toźsamości w Krajach Europy Środkowey w Okresie Transformacji // Przegląd Zachodni.  1997. - № 4. – P. 5; Krzemiński Korytarz wzdłuź Dunaju // Polityka.  1998. - № 28. – P. 36  37;
    . Вейль С. Укорінення. // Укорінення. Лист до клірика.  К.: Д. Л., 1998.  С. 36, 44;
    . Вейль С. Укорінення. // Укорінення. Лист до клірика.  К.: Д. Л., 1998.  С. 43;
    . Mc.Crone D., Stewart R., Kiely R., Bechhofer F. Who Are We? Problematising National Identity // Sociological Rewiew.  1998. - Vol. 46, № 4  P. 632 – 633;
    . Вейль С. Укорінення // Укорінення. Лист до клірика.  К.: Д. Л., 1998.  С. 84 - 85;
    . Рікер П. Навколо політики.  К.: Д. Л., 1995.  С. 260;
    . Рікер П. Навколо політики.  К.: Д. Л., 1995.  С. 256;
    . McCrone D., Stewart R., Kiely R., Bechhofer F. Who Are We? Problematising National Identity // Sociological Review.  1998.  Vol. 46, № 4  P. 632;
    . Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности.  М.: Медиум, 1995. – С. 234  235;
    . Рікер П. Навколо політики.  К.: Д. Л., 1995.  С. 259;
    . Рікер П. Навколо політики.  К.: Д. Л., 1995.  С. 267;
    . Рікер П. Навколо політики.  К.: Д. Л., 1995.  С. 268;
    . Survey of National Identity and Deep-Seated Attitudes Towards European Integration in the Ten Applicant Countries of Central and Eastern Europe. – Working Paper. – European Commissions, 1998. – P. 11  13;
    . Mc.Crone D., Stewart R., Kiely R., Bechhofer F. Who Are We? Problematising National Identity // Sociological Rewiew.  1998. - Vol. 46, № 4  P. 631  632;
    . Survey of National Identity and Deep-Seated Attitudes Towards European Integration in the Ten Applicant Countries of Central and Eastern Europe. – Working Paper. – European Commissions, 1998. –
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)