НАЦІОКРАТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ : НАЦИОКРАТИЧЕСКИЕ КОНЦЕПЦИИ В УКРАИНСКОЙ ПОЛИТИЧЕСКОЙ МЫСЛИ ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЫ ХХ ВЕКА

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Славич
Ольга Дмитрівна
УДК 329.17 (477)

НАЦІОКРАТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

23.00.01 – теорія та історія політичної науки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник
ПОСТРИГАНЬ Г.Ф.
к. філос. наук, доцент

Київ - 2007

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні аспекти дослідження націократії 10
РОЗДІЛ 2. Витоки націократичних концепцій в українській політичній думці ХІХ – початку ХХ століть 39
РОЗДІЛ 3. Етнонаціональні питання у націократичних концепціях О.Бочковського та М.Сціборського 72
РОЗДІЛ 4. Державно-політичний зміст націократичних концепцій М.Сціборського і О.Бочковського 103
ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 165

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Будь-який народ оберігає свою самобутність і традиції, доповнюючи й переосмислюючи їх на кожному новому етапі свого розвитку. Пам'ять про історичне минуле – неодмінна передумова самоусвідомлення народу та засвоєння уроків історії задля сьогодення і майбуття держави, особливо беручи до уваги те, що не так багато часу пройшло відтоді, коли в офіційних документах та вітчизняній історико-політологічній літературі постаті українських вчених, котрі присвятили свої дослідження проблемам вивчення історії і теорії української державності зображувались, як правило, в негативному ракурсі, що перешкоджало об’єктивному і поглибленому вивченню української політичної науки в цілому та деяких з її різноманітних шкіл і напрямків зокрема.
Українські вчені, які вимушені були емігрувати за межі Батьківщини, вирішували цілий комплекс проблем, котрі в умовах партійної монополії на науку не могли стати об’єктом вивчення української радянської історіографії. Відсутність реальної незалежної української держави змушувала усіх їх обґрунтовувати на основі екскурсів в історію України невід’ємність права українського народу на свою власну державність, знаходити альтернативні шляхи організації форм політичної влади і створювати свої теоретичні політичні моделі, прикладом яких є оригінальні “націократичні концепції”.
З самого початку в середовищі українських вчених не було єдиного підходу до визначення сутності націократії. Найбільш науково-обгрунтоване визначення її змісту дали визначний діяч Організації українських націоналістів – Микола Сціборський у спеціально присвяченій цій темі роботі “Націократія” та український вчений-націолог Ольгерд Бочковський. І хоча авторство терміну “націократія” визначити важко, з впевненістю можна казати, що пов’язане воно було не з кабінетними роздумами вчених, а з реаліями тогочасного політичного життя.
Незважаючи на дискусійність, утопічність або навіть застарілість окремих оцінок історичних подій, теорій і концепцій, окремі висновки не втратили своєї актуальності й у наш час, а це є свідченням великої ерудиції й інтуїції О.Бочковського та М.Сціборського як дослідників суспільно-політичних процесів в Україні. Визнання і реабілітація їх на Батьківщині як громадян-патріотів і науковців має політичне, наукове і громадське значення, а їх наукові доробки у царині теорій державності потребують поглибленого вивчення, яке стає можливим завдяки новим, вільним від суб’єктивізму підходам до вивчення історії української політології, що опановуються і утверджуються в сучасній науці.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення змісту націократичних концепцій, їх місця і ролі в українській політологічній науці на основі аналізу вітчизняної теоретико-політичної думки. Реалізація цієї мети передбачає вирішення наступних задач:
- систематизувати основні підходи та розуміння феномену нації, розкрити еволюцію її визначень у контексті традицій європейської політичної думки;
- охарактеризувати ідейно-теоретичні аспекти дослідження нації та націоналізму в українській політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століть;
- розкрити етнонаціональну складову у націократичних концепціях засновників цього напрямку в українській політичній думці – Ольгерда Бочковського та Миколи Сціборського;
- здійснити порівняльний аналіз державно-політичного змісту націократичних концепцій О.Бочковського та М.Сціборського.
Об’єкт дисертаційного дослідження – українська політична думка першої половини ХХ століття.
Предмет дослідження становить розкриття основного змісту націократичних концепцій, започаткованих у першій половині ХХ століття.
Методи дослідження. Методологія розуміється як цілісний підхід, система методів дослідження, яка уможливлює комплексність аналізу української націократичної ідеї. Відповідно до мети та задач дослідження, в роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи, які забезпечили цілісний порівняльно-політологічний аналіз націократичних концепцій в українській політичній думці на початку ХХ століття.
Методологічну основу становить діалектичний метод. Дисертантка орієнтується на загальні методи дослідження політичної думки (аналізу та синтезу, історико-хронологічний, нормативно-ціннісний, соціологічний), а також на спеціальні методи, що використовуються в політологічних дослідженнях.
Так, метод системного аналізу дозволив розглянути націократію як складну систему поглядів, які, взаємодіючи, утворюють певну цілісність. Метод структурного функціоналізму застосовувався до визначення функцій структурних елементів націократичної концепції. Компаративістський метод дав можливість виявити спільне і відмінне у концепціях та підходах до поняття “нація” зарубіжних та українських дослідників.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають праці вчених-націократів, наукові розробки вітчизняних і закордонних фахівців, документи спецфондів та матеріали періодичних видань.
Уточнення авторських оцінок методології та методів обумовлено, зокрема, відсутністю абсолютних дефініцій у чистому вигляді, що й спричинило певний суб’єктивізм дослідницької парадигми.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексного аналізу теоретичних засад націократичних концепцій в українській політичній науці на прикладі двох її представників у період між першою та другою світовими війнами. У цьому контексті сформульовано такі основні результати даного дослідження, які характеризуються науковою новизною, розкривають базову концепцію дисертації і виносяться на захист:
1. Набуло подальшого розвитку узагальнення здобутків досліджень феномену нації в європейській політичній думці. Обґрунтовано положення про те, що незважаючи на різноманітні підходи до визначення нації, вирізняється одна з провідних ознак, яка є вирішальною для існування конкретної нації у сучасному розумінні цього слова, яку різні дослідники називають по-різному: “колективною солідарністю”, “почуттям спільності”, “національною свідомістю” тощо, тобто йдеться про самоусвідомлення певної спільноти, яке знаходить своє вираження у понятті “нація”.
2. Поглиблено аналіз здобутків української політичної думки ХІХ – початку ХХ століть у дослідженні проблем нації та національної держави. Обґрунтовано положення про те, що основні ідеї видатних українських мислителів досліджуваного періоду заклали підгрунття для формулювання цілісних націократичних концепцій першої половини ХХ століття. До таких ідейно-теоретичних засад націократії відносяться наступні: державна самостійність – головна умова існування нації, а державна незалежність – національний ідеал у сфері міжнаціональних відносин; нація – спільнота, об'єднана насамперед духовними чинниками, серед яких чільне місце посідає певний ідеал стосовно бачення свого майбутнього й бажання творити це майбутнє спільними зусиллями; епоха державної організації міжлюдських відносин закінчується і в майбутньому її змінять інші, більш наближені до потреб та інтересів кожного індивіда форми співжиття людей.
3. Вперше проведено порівняльний аналіз етнонаціональної складової націократичних концепцій Миколи Сціборського та Ольгерда Бочковського. Доведено, що спільним у поглядах М.Сціборського та О.Бочковського щодо природи феномену нації є визнання психологічних чинників – національної свідомості і волі – головними прикметами нації. Принципова відмінність полягає у тому, що наявність у процесі націотворення вольового моменту О.Бочковський пояснює національною свідомістю, яка розвивається з попереднього національного інстинкту почувань, розвинутих на рівні підсвідомості, а згодом генерує національну ідею, яка і є головним та необхідним чинником нової доктрини націотворення на відміну від М.Сціборського, який головними підставами й рушіями життя нації вважає її дух та волю, визнаючи націю абсолютною ідейною і реальною цінністю.
4. Розкрито спільне у поглядах О.Бочковського та М.Сціборського на політико-державницьку складову їх націократичних концепцій. Обґрунтовано, що головною у їх націократичних моделях є ідея про особливу роль нації у здійсненні державно-політичної влади – О.Бочковський визначив владу нації більш природною і істотно відмінною від існуючих форм державної влади; М.Сціборський визнає націю природною організаційною формою людства, яка не може існувати без політичної самостійності у формі власної держави.
Поглиблено аналіз відмінних рис у націократичних концепціях М.Сціборського та О.Бочковського. Доведено, що у М.Сціборського найбільш доцільною формою організації української держави є авторитарний, професійно-становий устрій, побудований на авторитеті влади й організований на органічному принципі участі в державному керівництві працюючих верств української нації, на відміну від О.Бочковського, який поєднав етнічний та політичний (територіальний) принципи формування держави, без примусового бюрократичного централізму при політичному керівництві націократичної форми правління, яка найбільш повно може задовольнити самостійницькі прагнення всіх народів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для розробки теоретичних і практичних досліджень у сфері розбудови української державності, а також у навчальному процесі при підготовці курсів навчальних дисциплін з проблем націології, етнополітології для студентів та аспірантів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були оприлюднені на таких наукових заходах:
- науково-практичних конференціях викладачів, докторантів, аспірантів та студентів філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Дні науки філософського факультету”, 2001-2003 рр.;
- науково-практичних семінарах аспірантів філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2003 році.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у трьох статтях, опублікованих у фахових журналах та трьох тезах виступів на наукових конференціях.
Структура дисертації. Обрана тема, поставлена мета і завдання дослідження зумовили структуру дисертації, яка складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Найбільш загальні результати проведеного дослідження можна сформулювати у вигляді таких висновків:
1. У працях провідних європейських мислителів спостерігається розмаїття наукових, ідеологічних, політичних інтерпретацій та визначень поняття “нація”. Проте існує одна суб'єктивна ознака, яка є вирішальною для існування нації у сучасному розумінні цього слова. Це самоусвідомлення певної спільноти, яке знаходить своє вираження у терміні “нація”.
2. Історіогенеза української нації і націоналізму відбувалася за сценарієм, який мав певні спільні риси у всіх націй, що виникли і виникають на земній кулі. Це підтверджує думку про те, що український націоналізм – це вияв певної загальносвітової тенденції. Основні ідеї видатних українських мислителів, висловлені в кінці ХІХ – на початку ХХ століть заклали підгрунття для формулювання цілісних націократичних концепцій першої половини ХХ століття.
3. Головною прикметою нації в націократичних теоріях виступають національна свідомість і воля – тобто психологічні чинники. Таке положення є спільним у О.Бочковського і М.Сціборського. За О.Бочковським нація – це не статутне об’єднання на раціональній основі, а духовна спільнота, яка є скупченням людей на природних підставах і потребах. Він виходить з того, що кожний свідомий народ має право на власну державу. О.Бочковський поєднав обидва принципи формування держави: етнічний та політичний, але без примусового бюрократичного централізму. Наявність у процесі націотворення вольового моменту дослідник пояснює національною свідомістю, яка, на його думку, розвивається з попереднього національного інстинкту почувань, що розвинуті на рівні підсвідомості. Згодом національна свідомість, спираючись на політичну культуру, генерує національну ідею, яка і є головним і необхідним чинником нової доктрини націотворення.
Розуміння нації М.Сціборським ґрунтується на світогляді, який вважає головними підставами i рушіями життя нації її дух i волю. Тому вчений сприймає власну націю як абсолютну ідейну і реальну цінність. За М.Сціборським нація – це не механічний збір певної кількості людей, пов'язаних лише спільністю території, мови й матеріальних інтересів, а найвища органічна форма людського співіснування, яка має неповторний внутрішній i духовний зміст, витворений з прадавніх часів на підставі природних властивостей даної людської спільності, її моральної єдності та прагнення здійснювати свої власні історичні завдання.
4. Націократична теорія М.Сціборського будувалась на запереченні традиційно існуючих політичних форм управління суспільством (парламентської демократії, соціалізму, комунізму), які, на його думку, гальмують суспільний розвиток. М.Сціборський дійшов висновку, що найбільш доцільною формою організації української держави є авторитарний, професійно-становий політичний устрій, він розглядає націократичну теорію всього лише як тактичний засіб, покликаний стати ідеологією національно-визвольної боротьби українського народу лише за певних умов його історії.
Зміст націократичної моделі О.Бочковського суттєво відрізняється від моделі автора “Націократії”, вона пронизана національним демократизмом, глибокою повагою до людей незалежно від їх національного походження. Влада нації в державі, на думку О.Бочковського, є природною та несумісною з тоталітаризмом. Виходячи з тези про те, що новітня доба є націоцентричною, він визначив найбільш характерну її рису – перемога нації над державою i встановлення влади нації, яка, на його думку, є більш природною i істотно відрізняється від існуючих форм державної влади. Націократія О.Бочковського виходить із того, що всі нації, які усвідомили необхідність самостійного розвитку i бажають цього, мають право на створення своїх національних держав.
Одержані результати дисертаційного дослідження надають додаткові можливості більш поглибленого врахування накопиченого світовою і вітчизняною наукою досвіду націобудівництва, внутрішньодержавних реформ в Україні для
прагматичного відстоювання своїх національних інтересів на міжнародній арені, утвердження європейських цінностей і стандартів в політиці, економіці, соціальній сфері; подальшого вдосконалення концептуальних засад національної політики української держави, розробки і впровадження нових підходів з метою забезпечення глибоких системних перетворень у житті країни, які б відповідали стандартам демократичної правової держави.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрусяк М. Етапи в розвитку української нації. – Прага: Пробоєм, 1941. – 115 с.
2. Багатопартійна українська держава на початку ХХ ст. – К., 1992. – 230 с.
3. Бачинський Ю. Україна іrrеdentа. – Берлін, 1924. – 237 с.
4. Безсмертний Р.М. Соціально-політичний устрій українського суспільства (концепція Д.Донцова) : Автореф. дис. канд. політ. наук (23.00.01) / НАН України; Інститут національних відносин і політології. – К., 1997. – 25 с.
5. Білінський А. Народ, нація, держава (замітки про націологію) // Віче. – 1996. – №9. – С.74-90.
6. Білінський А. ОУН: з минулого в майбутнє // Віче. – 1993. – №5. – С.104-112.
7. Бойко Ю. Шлях нації. – Париж-Київ-Львів: Українське слово. – 1992. – 126 с.
8. Бондаренко К. Сціборський Микола. – http://www.google.com.ua/search.
9. Бочковський О. Боротьба народів за національне визволення. Націологічні нариси. – Подебради, 1932. – 86 с.
10. Бочковський О. Вступ до націології // Генеза. – 1995. – № 1 (3). – С.63-84.
11. Бочковський О. Вступ до націології. Курс лекцій. – Подебради, 1934. – 105 с.
12. Бочковський О. До проблеми української нації // Визволення, 1923. – Ч. 3. – С.28-32.
13. Бочковський О. До характеристики методики й техніки чеського національного визвольного руху // Визволення, 1923. – Т. 2. – С.69-76.
14. Бочковський О. Європа та українське питання // Тризуб, 1927. – Ч. 27. – С.24-29.
15. Бочковський О. Життя і світогляд Т. Г. Масарика. – Відень, 1921. – 56 с.
16. Бочковський О. Життя нації. – Львів, 1939. – 68 с.
17. Бочковський О. Каталонія і Україна // Студентський Вісник. – Прага, 1931. – Ч. 5-7. – С.36-37.
18. Бочковський О. Народження нації. – Львів, 1939. – 89 с.
19. Бочковський О. Наука про націю та її життя. – Нью-Йорк, 1958. – 79 с.
20. Бочковський О. Націологія і націографія як спеціальна соціологічна дисципліна для наукового досліду нації // Записки УГА. – Подебради, 1927. – Т. 1. – С.54-59.
21. Бочковський О. Національна справа. – Відень, 1918. – 48 с.
22. Бочковський О. Національне пробудження, відродження, самоозначення. – Подебради, 1931. – 74 с.
23. Бочковський О. Панєвропеїзм // Студентський Вісник, 1926. – Ч. 9-10. – С.42.
24. Бочковський О. Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні спрямування. – Львів, 1916. – 43 с.
25. Бочковський О. Роль студентства в житті нації // Студентський Вісник. – Прага, 1925. – Ч. 8. – С.36.
26. Бочковський О. Т.Г. Масарик, національна проблема та українське питання. – Подебради, 1930. – С.62-63.
27. Бочковський О. У справі методики національно-визвольної боротьби // Визволення, 1923. – Ч. 1. – С. 25-27.
28. Варзар І., Римаренко Ю. Етнонаціональне відродження // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 484.
29. Варзар І., Римаренко Ю. Національне самовизначення // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 548.
30. Вассиян Ю. До головних засад націоналізму // Розбудова нації. – 1928. – Ч. 2.
31. Вассиян Ю. Твори. – Торонто, 1972. – Т. 1.
32. Винниченко В. Щоденник. 1911-1920. – Т.1. – Едмонтон-Нью-Йорк, 1980. – 500 с.
33. Вівчарик М.М., Падалка С.С. Україна в етнонаціональному вимірі / НАН України; Інститут історії України. – К., 1999. – 136с.
34. Вівчарик М.М., Панченко П.П., Чмихова В.І. Українська нація: шлях до самовизначення. – К. : Вища школа, 2001. – 288с.
35. Вілков В.Ю. Концепція “духу народу” // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 85.
36. Вілков В.Ю. Психологічна теорія нації // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 132.
37. Габермас Ю. Гражданство и национальная идентичность // Габермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. Московские лекции и интервью. – М.: Ками, 1995. – С. 212.
38. Геллнер Е. Нація-етнос // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 123.
39. Гідон Г. Нація і держава. – Львів: Видавничий центр "Просвіта", 1997. – 168 с.
40. Гонський В. Розвиток ідеології патріотизму і нові завдання українського націоналізму // Розбудова держави, 1994, №10. – С.19-21.
41. Горовський Ф. Проблеми теорії нації в Марксовій спадщині // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 131.
42. Горовський Ф. Сталінське визначення нації // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 139.
43. Горовський Ф., Картунов О., Римаренко Ю. Нація // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 121.
44. Гребенюк Г. Ситуація в Україні й українська націократія // Державність, 1995, №1. – С.7-9.
45. Грицак Я. До генези ідеї політичної самостійності України // Україна: культурна спадщина. – 1992, вип. 1. – С.26.
46. Грицак Я. Формування модерної української нації: історіографія та історіософія проблеми // Інститут української археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського, – К. 1996. – 380с.
47. Гунчак Т. Українська політична думка 1920-х рр.: монархізм, націоналізм, націонал-комунізм // Сучасність, 1986. – Ч.1. – С.69-78.
48. Дашкевич Я. Нація та націоналізм: теоретичні проблеми і практичні дослідження // Націоналізм: традиції, сучасність, перспективи. Матеріали конференції. - К., 1998. - С.11-13.
49. Джілас М. Нація і свобода // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 125.
50. Донцов Д. До традицій // Українські проблеми, 1992, №3. – С.51-53.
51. Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич: Відродження, 2-е видання. – 1991. – С.255.
52. Донцов Д. Націоналізм. – Л. : Нове життя, 1926. – 271с.
53. Донцов Д. Підстави нашої політики. – Нью-Йорк, 1957. – С.208.
54. Драгоманов М.П. Австро-руські спомини (1867-1877) // Літературно-публіцистичні праці: У 2 т. – К.: Дніпро, 1970. – Т.1. – 349с.
55. Драгоманов М.П. Листи на Наддніпрянську Україну // Літературно-публіцистичні праці: У 2 т. – К.: Либідь, 1970. – Т.1. – 582с.
56. Драгоманов М.П. Література російська, великоруська, українська і галицька // Літературно-публіцистичні праці: У 2 т. – К.: Либідь, 1970. – Т.1. – 425 с.
57. Драгоманов М.П. Неправда – не просвіта // Літературно-публіцистичні праці: У 2 т. – К.: Либідь, 1970. – Т.2. – 560 с.
58. Драгоманов М.П. Пропащий час. Українці під московським царством (1654-1876) // Драгоманов М.П. Вибране. – К.: Дніпро, 1991. – 675 с.
59. Драгоманов М.П. Чудацькі думки про українську національну справу // Драгоманов М.П. Вибране. – К.: Дніпро, 1991. – 658 с.
60. Друмов В. Дмитро Донцов і український націоналізм сьогодні // Націоналізм: традиції, сучасність, перспективи. Матеріали конференції. К.: Дніпро, 1998. - С.15-16.
61. Дубров Я. Нація і націократична держава // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 568.
62. Енциклопедія українознавства. – Париж-Нью-Йорк: Наукове Товариство ім.Шевченка, 1957.
63. Зайцев О. Український націоналізм і фашизм (1920-30-ті рр.) // Українські варіанти. – 1998. - №1. – С. 59.
64. Іванишин В. Нація. Державність. Націоналізм. – Дрогобич: Вища школа, 1992. - 178с.
65. Іванченко І. Державницький інстинкт українського народу // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 289.
66. Іванченко І. Етнонаціональний демократичний рух // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 486.
67. Іванченко І. Міхновський Микола Іванович // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 867.
68. Іванченко І. Український народ // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С.634.
69. Ігнатов В., Левенець Ю. Український націоналізм // Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. - Донецьк – Донбас, 1997, – С. 333-335.
70. Ігнатов В.О. Національна держава: національний і наднаціональний виміри : Автореф. дис. д-ра політ. наук (23.00.02) / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 1996. - 44с.
71. Історико-політичні уроки української державності: Енциклопедичний словник / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького; Донецький ін-т внутрішніх справ / Ю.І. Римаренко (відп.ред.). – Київ-Донецьк: Варта, 1998. – 544с.
72. Історія суспільної думки України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Хрестоматія. – Дніпропетровськ: Начало, 1994.
73. Калнибалотська Я., Школьняк В. Український націоналізм: теорія і практика // Освіта. - 1995. - N 3 ( 18 січ.). – С. 7.
74. Канак Ф. Національна ідея: поняття й принцип // Розбудова держави, 1994, №11. – С.16-23.
75. Карамзін Д. Микола Сціборський – теоретик українського націоналізму // Самостійна Україна, 1952–1953 рр. – С.52-54.
76. Кармазіна М.С. Ідея державності в українській політичній думці (кінець XIX – початок ХХ століття) / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 1998. – 351с.
77. Картунов О. Західні теорії нації. Плюралізм думок, дефініція понять // Віче. – 1996. – № 6. – С.48-56.
78. Картунов О. Націоналізм (тлумачення Е.Сміта) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 748.
79. Картунов О. Націоналізм інтегральний // Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. - Донецьк – Донбас, 1997. – С.185-187.
80. Картунов О. Націоналістична диктатура (концепція) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 752.
81. Картунов О. Нація й людство // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 124.
82. Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму. — К.: Либідь, 1999. – 352 с.
83. Качмар Л.С. Галичина в політичному житті наддніпрянських емігрантів на початку XX століття. – Л. : Астролябія, 2002. – 155с.
84. Кирилюк Ф.М. Історія політології: Підручник для вищих навч. закл.. – К. : Знання України, 2001. – С. 533-534.
85. Кирилюк Ф.М., Антоненко В.Г., Гаєвський Б.А., Кляшторний М.Д., Обушний М.І. Українська політологія : Витоки та еволюція / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Політологічний центр / Ф.М. Кирилюк (ред.). – К. : Варта, 1995. – 328 с.
86. Кириченко В. Національна ідея – внутрішній чинник нації // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 755.
87. Кіт Я. Ольгерд Бочковський – засновник української націології, соціолог, публіцист. – http://www.google.com.ua/search.
88. Книш З. Б’є дванадцята. Спогади й матеріяли до діяння ОУН напередодні німецько-московської війни 1941 року // http://ukrexlibris.cjb.net/.
89. Книш З. При джерелах українського організованого націоналізму. Торонто: “Срібна сурма”, 1970, – с.60 // http://meta.ua/search.
90. Коваль Р. Підстави націократії – К.: Вища школа, 1994. – 55 с.
91. Ковальчук В.Б. Ідея державності та національної незалежності у діяльності українських партій Східної Галичини кінця XIX – початку ХХ ст. (історико-політологічний аспект) : Автореф. дис. канд. політ. наук (23.00.01) / Львівський держ. ун-т ім. І.Франка. – Львів, 1996. – 22 с.
92. Кон Г. Західний і східний націоналізм. – http://www.ukrcenter.com/library/read.asp.
93. Кононенко П.П. Національна ідея, нація, націоналізм / НДІ українознавства. – К. : Міленіум, 2005. – 358с.
94. Коцур А.П. Ідея державності в історичній думці та суспільно-політичному житті України кінця ХVШ – початку ХХ ст. – Чернівці : Золоті литаври, 2000. – С. 368-423.
95. Кресіна І.О. Свідомість і воля – основа нації // Розбудова держави. – 1998. – № 1/2. – С. 92.
96. Кресіна І.О. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: Етнополітологічний аналіз. – К. : Вища школа, 1998. – 391с.
97. Крисаченко В.С., Степико М.Т., Власик О.С. та ін. Українська політична нація: генеза, стан, перспективи / за ред. Крисаченка В.С. – К.: НІСД, 2004. – 648 с.
98. Крупник Б., Коваленко Н. Нація та націоналізм // Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. – Донецьк – Донбас, 1997, – С. 274-275.
99. Кузьо Т. Еволюція організованого українського націоналізму // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 679.
100. Кузьо Т. Український політикум в західній діаспорі та Україна // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 812.
101. Курас І.Ф. Етнополітика: історія і сучасність: Статті, виступи, інтерв'ю 90-х років / Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України. – К. : ІПіЕНД, 1999. – 656с.
102. Курас І.Ф. Етнополітологія: Перші кроки становлення / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. – К.: Генеза, 2004. – 734с.
103. Кухта Б. З історії української політичної думки. – К.: Знання, 1994. – 562 с.
104. Кучер В., Обушний М. Державотворчі погляди Миколи Сціборського // Розбудова держави. – К., 1998. – № 5-6. – С.101-107.
105. Левенець Ю.А. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. – К. : Стилос, 2001. – 582 с.
106. Липинський В. Народи поневолені і народи недержавні // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 319.
107. Липинський В. Націоналізм, патріотизм і шовінізм // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 745.
108. Лисяк-Рудницький I. Мiж iсторiєю i полiтикою. – Мюнхен: Сучасність, 1973. – С.417.
109. Лисяк-Рудницький І. Генеза українського націоналізму // Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. – Донецьк – Донбас, 1997. - С.28-29.
110. Лисяк-Рудницький І. Ідеологія українського націоналізму // Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. – Донецьк – Донбас, 1997. - С.87-88.
111. Лисяк-Рудницький І. Націоналізм (визначення) // Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. - Донецьк – Донбас, 1997. - С.162-163.
112. Лисяк-Рудницький І. Український націоналізм та міжнародний фашизм // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 802.
113. Лисяк-Рудницький І. Устроєва концепція українського націоналізму // Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. - Донецьк – Донбас, 1997, - С.367-368.
114. Лісовий В. Націоналізм // Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. – Донецьк – Донбас, 1997. – С. 160-162.
115. Лісовий В. Націостановлення українців (за І. Лисяком-Рудницьким) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 121.
116. Лісовий В. Поняття нації, “історичні” та “неісторичні нації” (за І.Лисяком-Рудницьким) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 130.
117. Майборода О. Націобудівництво // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 538.
118. Майборода О. Національна ідеологія // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 98.
119. Майборода О. Національна ідея (історіософський аспект) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 760.
120. Майборода О. Нація-держава // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 567.
121. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Генеза: Довіра, 1996. – 942 с.
122. Маринович В. Нація і людина // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 124.
123. Мартинець В. Ідеологія організованого і т.зв. волевого націоналізму. – Вінніпег, 1954.
124. Масненко В.В. Історична думка та націотворення в Україні (кінець XIX – перша третина XX ст.) / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. — К.; Черкаси : Відлуння-Плюс, 2001. – С. 410-437.
125. Мироненко О.М. Права і свободи людини у доробку українських мислителів ХІХ – поч. ХХ ст. – К.: Знання, 1995.
126. Міндюк Ю. Західноєвропейська концепція нації: Зародження і розвиток у ХІХ – ХХ столітті // http://newright.il.if.ua/mindyuk.htm.
127. Мірчук П. Нарис історії ОУН (Перший том: 1920-1939) // http://ukrexlibris.cjb.net/.
128. Міхновський М. Самостійна Україна. – Київ-Львів: Всеукраїнське політичне об'єднання Державна Самостійність України, 1991. – 22 с.
129. Мотиль О. Нація і держава // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 567.
130. Мошак О.В. Альтернативні концепції державності в політичній думці української міжвоєнної еміграції в Європі: Автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.01 / Одеська національна юридична академія. – О., 2002. – 16 c.
131. Нагорна Л.П. Національна ідентичність в Україні / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. – К. : ІПіЕНД, 2002. – 271с.
132. Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. – Донецьк – Донбас, 1997. – 383 с.
133. Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – 872 с.
134. Націоналізм: традиції, сучасність, перспективи. – Київ: Знання, 1998.
135. Національно-визвольна боротьба 20-50-х рр. ХХ ст. в Україні: Збірник матеріалів конференції. – Львів: Видавничий центр "Просвіта" , 1993. – 152 с.
136. Обушний М.І. Етнонаціональна ідентичність в контексті формування української нації (рукопис дисертації). – Київ, 1999. – 393 арк.
137. Обушний М.І. Етнонаціональна ідентичність в контексті формування української нації : Автореф. дис. д-ра політ. наук (23.00.05) / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. – К., 1999. – 34 с.
138. Обушний М.І. М.Сціборський. Націократія // Політологічний огляд. Реф. збірник. – К., 1995. – Вип. 2. – С.87-109.
139. Обушний М.І. Націократія: пошуки наукового визначення // Регіональна політика України: концептуальні засади, історія, перспективи. Зб. наук. пр. – К., 1995. – С.79-86.
140. Обушний М.І. Націологія в системі наук про націю // Вісник. Філософія. Політологія. – Вип. № 29. – Київ, 1999.
141. Обушний М.І. Націоналізм: проблеми наукового визначення // Націоналізм: традиції, сучасність, перспективи. Матеріали конференції. – К., 1998. – С.34-35.
142. Олійник О. Національна ідентичність (етнічна) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 98.
143. Оніщенко І.Г. Етно- та націогенез в Україні (політологічний аналіз) – Київ: Четверта хвиля, 1997. – 178 с.
144. Оніщенко І.Г. Етнополітологічна парадигма українського націогенезу : Автореф. дис. д-ра політ. наук (23.00.05) / НАН України. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 1998. - 36с.
145. Оніщенко І.Г. Національна ідея в націократичному напрямі української політичної думки // Нова політика, 1997, №5. – С.19-23.
146. Організація Українських Націоналістів 1929-1955. Збірник статей у 25-ліття ОУН. – “На чужині”. – 1955. – 41 с.
147. Основи етнодержавознавства / Ю.І.Римаренко (ред.). – Київ: Либідь, 1997. – 656 с.
148. ОУН: минуле і майбуття / С. Таран (ред.). – Київ: Фундація ім. О.Ольжича, 1993. – 303 с.
149. Охрімович Ю. Розвиток української національно-політичної думки. Нью-Йорк. – 1965. – 120 с.
150. Панченко В. Націологія за Ольгердом Бочковським. – http://www.google.com.ua/search.
151. Панчук М. Політичне русинство в Україні / Політична думка, 1995, №2-3(6).
152. Парахонський Б., Римаренко Ю. Українська політична нація (контраргументи) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 630.
153. Підрушняк Р. Національна ідея як категорія політологічної думки в інтерпретації М.Міхновського та Д.Донцова. – Київ: Либідь, 2004.
154. Політологія. Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст.: Хрестоматія / О.І. Семків (ред.), О.І. Семків (уклад.). – Львів: Світ, 1996. – 800 с.
155. Поліщук О.О. Український буржуазний націоналізм і його “теорія” держави. – Київ: Дніпро, 1986. – 160с.
156. Попов Б., Пуспютін В., Римаренко Ю. Світ нації // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 136.
157. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К.: Основи, 1994. – Т. 2. – 658 с.
158. Потульницький В.А. Історичні і неісторичні народи // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 82.
159. Потульницький В.А. Історія української політології. Концепції державності в українській зарубіжній історико-політичній науці 1918-1939. – Київ: Вища школа, 1992. – 325 с.
160. Потульницький В.А. Концепції державності в українській зарубіжній історико-політологічній науці // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 305.
161. Потульницький В.А. Концепції державності в українській зарубіжній історико- політичній науці (1918-1939): Дис. д-ра іст. наук: 07.00.02; 07.00.03 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1992. – 483с.
162. Потульницький В.А. Методологічні основи та напрямки української політичної науки // Республіканець. – Львів, 1992, №6. – 79 с.
163. Потульницький В.А. Народницький напрям в українській зарубіжній історико-політичній науці // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 320.
164. Потульницький В.А. Націократія // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 538.
165. Потульницький В.А. Українська зарубіжна політологія міжвоєнної доби та основні напрямки в ній // Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип.1. – Львів. – 85 с.
166. Потульницький. В.А. Національно-державницький напрям в українській етнополітичній думці // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С. 565.
167. Пуспютін В. Самосвідомість нації // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 135.
168. Радевич-Винницький Я. Україна: від мови до нації. – Дрогобич: Відродження, 1997.– 360 с.
169. Радько П.Г. Національні традиції державотворення в українській історіографії та політичній літературі XIX–XX століть: концепції, ідеї, реалії / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. – К.: Вища школа, 1999. – C. 334-385.
170. Римаренко С.Ю. Самовизначення особи, нації, держави / НАН України; Інститут політичних та етнонаціональних досліджень. – К. : Видавничий дім "Юридична книга", 2000. — 542с.
171. Римаренко Ю. “Народ України” (вітчизняна етнодержавницька думка) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 537.
172. Римаренко Ю. Бочковський Ольгерд Іпполіт // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 827.
173. Римаренко Ю. Географічні чинники націотворення // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 23.
174. Римаренко Ю. Держава і нація (погляди вітчизняної етнодержавознавчої думки) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 456.
175. Римаренко Ю. Держава і нація (ситуація в Україні) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 457.
176. Римаренко Ю. Державницька ідея // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 286.
177. Римаренко Ю. Державницький інтерес та нація (шляхи об'єктивізації) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 463.
178. Римаренко Ю. Націогенезис // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 96.
179. Римаренко Ю. Націологія (за О. Бочковським) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 724.
180. Римаренко Ю. Національна ідея // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – С.98.
181. Римаренко Ю. Національний інтерес (історико-етнодержавознавчий підхід) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 549.
182. Римаренко Ю. Нація і держава (психологічний момент взаємозв'язку) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 567.
183. Римаренко Ю. Нація та етнос // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 125.
184. Римаренко Ю. Нація як етносоціальний організм // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 126.
185. Римаренко Ю. Українська державницька ідея // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 617.
186. Римаренко Ю. Українська державницька ідея та політичні процеси в Україні // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 619.
187. Римаренко Ю. Українська національна ідея (вітчизняна етнополітологічна думка) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 623.
188. Римаренко Ю. Українська національна ідея (ідеологократичний та політизований підходи) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 624.
189. Римаренко Ю. Українська національна ідея та націоналізм // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 798.
190. Римаренко Ю. Українська політична нація (аргументи за) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 629.
191. Римаренко Ю. Українська політична нація (концепція) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 631.
192. Римаренко Ю. Український націонал-шовінізм // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 803.
193. Римаренко Ю., Антонюк О., Варзар І., Горбатенко В., Іванченко І. Нація і держава: Теоретико-методологічний та концептуальний аналіз / НАН України. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. Донецький ін-т внутрішніх справ при Донецькому держ. ун-ті / Ю. Римаренко (ред.). – Київ-Донецьк: Дніпро, 1998. – 392с. Кн. 1. – 392 с.
194. Римаренко Ю., Коваленко О. Націологія (за О.Бочковським) // Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. – Донецьк – Донбас, 1997. – C.150-152.
195. Римаренко Ю., Моісеєв О. Українська національна ідея та націоналізм // Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. – Донецьк – Донбас, 1997. – С.326-329.
196. Римаренко Ю.І. Національний розвій України: проблеми і перспективи. – К.: Генеза, 1995. – 272 с.
197. Римаренко Ю.І., Вівчарик М.М., Картунов О.В., Кресіна І.О., Римаренко С.Ю. Етнос. Нація. Держава: Україна у контексті світового етнодержавницького досвіду / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Юрій Іванович Римаренко (ред.). – К.: Вища школа, 2000. – 516с.
198. Римаренко Ю.І., Курас І.Ф., Шемшученко Ю.С., Картунов О.В., Шкляр Л.Є. Національно-державне будівництво: Концептуальні підходи, сучасна наукова література / НАН України. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Юрій Іванович Римаренко (ред.). – К.: Довіра, 1999. – 559 с.
199. Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України. – Львів: Кальварія, 1994. – С.115.
200. Салтовський О.І. Ідея української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку ХХ сторіччя): Автореф. дис. докт. політ. наук. – К., 2003. – 36 с.
201. Салтовський О.І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку XX сторіччя) / Київський національний ун-т ім. Т.Шевченка. – К. : Видавець Парапан, 2002. – 396 с.
202. Салтовський О.І. Соціальні основи націоналізму // Націоналізм: традиції, сучасність, перспективи. Матеріали конференції. – К.: Дніпро, 1998. – C.41-42.
203. Світова та вітчизняна етнодержавницька думка. У персоналіях / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Ю.І. Римаренко (відп.ред.). – К.: Знання, 1997. – 319с.
204. Ситник О. Драгоманов М. і Донцов Д. в контексті української ідеї // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 677.
205. Ситник О.І. Особливості політичних концепцій М.Драгоманова і Д.Донцова в контексті української ідеї : Автореф. дис. канд. політ. наук (23.00.01) / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1996.
206. Славич О.Д. Деякі націократичні концепції в українській політичній думці першої половини ХХ ст. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – Київ, 2001. – Випуск 37. – С.58-59.
207. Славич О.Д. Наука про націю Ольгерда Бочковського // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – Київ, 2003. – Випуск 56-57. – С.44-45.
208. Славич О.Д. Націократичні ідеї М.Сціборського // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – Київ, 2002. – Випуск 42–45. – С.308-309.
209. Славич О.Д. Націократичні ідеї М.Сціборського та фашизм // Політологічний вісник. – Київ, 2003. – №14. – С.223-230.
210. Славич О.Д. Національно-державницькі ідеї О.Бочковського // Політологічний вісник. – Київ, 2002. – №10. – С.40-48.
211. Славич О.Д. Порівняльний аналіз політичних концепцій М.Сціборського та О.Бочковського // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – 2003. – Вип. 25. – С. 80–88.
212. Смелзер Н. Социология. – Москва: Дело, 1994. – 688 с.
213. Сміт Е.Д. Національна ідентичність / П. Таращук (пер.). – К.: Основи, 1994. – 223 с.
214. Сміт Ентоні Д. Націоналізм: Теорія, ідеологія, історія / Роман Фещенко (пер.з англ.). – К. : К.І.С., 2004. – 170с.
215. Сосновський М. Міхновський Микола і Донців Дмитро – речники двох концепцій українського націоналізму // Націоналізм як суспільний феномен. Енциклопедичний словник. – Донецьк – Донбас, 1997. – С.140-146.
216. Сталін Й. Твори. – Київ: Наукова думка, 1947. Т. 2. – С.286.
217. Старосольський В. Теорія нації. – Відень, 1922. – 153 с.
218. Степико М. Становлення політичної нації // Політика і час. – 2001. – № 4. – С. 15.
219. Сухий О.М. Національна ідея в програмах та діяльності українських політичних партій Галичини (к. ХІХ – п. ХХ ст.). – Львів : Каменяр, 1998. – 131 с.
220. Сціборський М. Демократія. – Прага, 1941. – С.45.
221. Сціборський М. Націократія. – Париж, 1935. – 58 с.
222. Сціборський М. Націократія. Видання 2-ге. – Прага, 1942. – 151с.
223. Сціборський М. Національна політика більшовиків в Україні, 1938. – 43 с.
224. Сціборський М. ОУН і селянство // Розбудова держави, 1953. – С.35-36.
225. Сціборський М. Робітництво і ОУН, 1932. – С.52.
226. Сціборський М. Сталінізм, 1940. – С.33.
227. Сціборський М. Україна в цифрах, 1940. – С.41-42.
228. Сюндюков І. Українська ідея: час крапок над “і” // День № 21, 02.02.2002. – http: // www.day.kiev.ua
229. Тарасенко М. Українська філософська та суспільно-політична думка XX ст. // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ: Основи, 1996. – C. 632.
230. Титаренко Ю.Л., Філонов В.П., Коваленко О.І., Моісеєв О.М., Філонов А.В. Націоналізм як суспільний феномен: Енциклопедичний словник / Ю.І. Римаренко (ред.). – Донецьк-Донбас, 1997 – 381 с.
231. Трощинський В.П. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. – Київ: Інтел, 1994. – 259 с.
232. Трощинський В.П. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище (1918-1939 рр.): Автореф. дис. д-ра іст.наук / НАН України; Інститут української археографії. – К., 1994. – 38 с.
233. Україна – проблема ідентичності: людина, економіка, суспільство. Конференція український випускників програм наукового стажування у США, Львів, 18-21 вересня 2003 р.: Виступи учасників та дискусія / Інститут Кеннан