ПОЛІТИЧНІ ЦІННОСТІ: ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ПІЗНАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ : ПОЛИТИЧЕСКИЕ ЦЕННОСТИ: ТЕОРИЯ И МЕТОДОЛОГИЯ ПОЗНАНИЯ И РЕАЛИЗАЦИИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ім. І.Ф. КУРАСА

На правах рукопису

Сліпець Петро Петрович

УДК 321.01 + 930.1 + 328.12

ПОЛІТИЧНІ ЦІННОСТІ: ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ПІЗНАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ

23.00.01 – теорія та історія політичної науки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
Михальченко Микола Іванович,
доктор філософських наук, професор
член-кореспондент НАН України

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП… ………………………………………………….......…………..……….......3
РОЗДІЛ 1 ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ЯК ЗАСІБ ПОСИЛЕННЯ
ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ НА ПОЛІТИЧНУ ДІЙСНІСТЬ……………......11
1.1. Теоретико-методологічні та функціонально-інструментальні
основи дослідження аксіологічної сфери політичною наукою…..............…13
1.2. Цінності в системі триєдиної – світоглядної, соціокультурної
та політичної – дійсності………………………………………………………50
РОЗДІЛ 2 ЦІННІСНИЙ АСПЕКТ ПОЛІТИЧНИХ ЗМІН І ПОШУКИ
НОВИХ ОРІЄНТИРІВ………….………………………………………………...…134
2.1. Модернізація як ціннісний атрибут суспільно-політичної сфери………………………………………………………….............…..…134
2.2. Свобода проти Рівності: проблема теоретичних колізій та
узгодження політичної теорії з практикою……...............……………….....156
РОЗДІЛ 3 ПОЛІТИЧНІ ЦІННОСТІ – ІНСТРУМЕНТ
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ…........................................................................192
3.1. Політичні цінності у форматі ідеології як стратегії формування
ефективної державної політики, політичної влади та суспільних відносин………………………................………………………….…………193
3.2. Ціннісний конфлікт: визначальні теоретико-праксеологічні
аспекти, розблокування…………………………............................…............234
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….………253
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………...………………...260

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розробка наукових (і не наукових) основ політики, обґрунтування політичних стратегій і тактик, їх здійснення та підтримка високого рівня політичної активності еліт і народних мас неможливі без залучення різного роду політичних цінностей. Для держав, які тільки стали на шлях незалежності або здійснюють прискорену модернізацію, застосування систем політичних цінностей тим більш актуально. Україна як молода незалежна держава змушена шукати ефективну систему політичних цінностей через вивчення традиційних і сучасних цінностей українського народу, через аналіз світового досвіду здійснення політики і прогнозний пошук перспектних шляхів політичного розвитку.
Цінності демократії, справедливості, свободи, порядку, безпеки, міжнародної співпраці, свободи слова, толерантності, політичної культури тощо не втрачають з часом світоглядну, орієнтуючу, організуючу, пропагандистську та інші функції. А це актуалізує проблему вивчення політичних цінностей, варіантів їх трансформації, штовхає науковців на розробку прогнозних моделей змін в системах політичних цінностей в умовах прискореної глобалізації та інформатизації світу.
В сучасній Україні відбувається радикальна трансформація політичної системи суспільства, політичного режиму, інститутів влади і політичних еліт. Ускладнюється взаємодія держави і громадянського суспільства, з'являються нові форми політичної участі громадян в суспільно-політичному житті (наприклад, Майдан як нове політичне явище). В складних політичних відносинах, в державі з високим рівнем корупції особистості складно політично визначитися, робити політичний вибір , особливо коли програми і гасла політичних сил майже подібні і мають, значною мірою, демагогічно-популістський характер і не змістовні. Тому наукові розробки в сфері політичних цінностей повинні мати теоретичний, науково-популярний і прикладний характер, щоб слугувати як розвитку політичної науки, так і політичної культури населення. У цій роботі головна увага зосереджена на теоретичному та історичному аспектах розробки проблеми політичних цінностей.
Ступінь розробленості теми. Спроби визначення і класифікації політичних цінностей мають довгу історію. Але справжній теоретичний фундамент аналізу політичних цінностей був закладений суспільствознавцями у другій половині ХІХ- на початку ХХ століття. Аксіологічний підхід до розвитку політичних цінностей почав застосовувати Г. Лотце в логіці і метафізиці. Філософсько-політичні розробки ролі політичних цінностей в духовному житті пов’язані з такими іменами представників Баденської школи неокантіанців – як В. Віндельбанд і Г. Риккерт. Соціологічна традиція трактовки політичних цінностей походить від таких класиків як М. Вебер, Ф. Енгельс, Ф.Знанецький, Т. Парсонс, П. Сорокін, Н. Стелзер, У. Томас. Зв'язок політичних цінностей з соціальними уявленнями і політичною поведінкою розроблялися Л. Вінстоффлером, К. Клаксоном, Г. Олпортом, Р. Унглхартом, Г. Хофстедом, Д. Юмом.
Суто ціннісна міждисциплінарна проблематика, в якій політичні цінності є частиною досліджень, оформилися в працях таких відомих суспільствознавців, як – Л.Альтюссер, В. Василенко, Л. Виготський, П. Вільямс, М. Гуревич, О. Дробницкій, Ф. Конверт, М. Лосский, А. Маслоу К. Мангейм, Ф.Ніцше, Р. Перрі, М. Рокіч, В. Тугарінов, М. Штірнер, М. Шелер, Й. Шумпетер, В. Ядов та ін.. Достатньо вагомий внесок в розробку цієї проблематики зробили у різній мірі українські дослідники ХV - початку ХХ століть: В. Винниченко, І. Вишенський, М. Грушевський, Ю. Дрогобич, М. Драгоманов, Д. Донцов, Г. Кониський, М. Костомаров, В. Липинський, М. Міхновський, Г. Сковорода, Л. Українка, І. Франко, Д. Чижевський, М. Шаповал, П. Юркевич та інші.
В 70-90-і роки ХХ століття в СРСР проблеми політики і політичних цінностей поступово починають досліджуватися, хоча і в межах домінування марксистсько-ленінської ідеології. Можна відмітити дослідників того періоду – М. Азарова, М. Біккеніна, Ф. Бурлацького, Е. Іл'єнкова, М. Лапіна, М. Михальченка, Ю. Плетнікова , В. Пазенка, Ф. Рудича, О. Уледова, М. Яковлєва, О. Яценка та деяких інших.
З початку 90-х років ХХ століття відбувся сплеск інтересу до аналізу політичного розвитку, теорії та історії політичної науки в Україні та до генези політичних цінностей. Серед авторів такого напрямку досліджень можемо назвати В. Авер'янова В. Бабкіна, О. Бабкіну , В. Бакірова, В. Горбатенка, В. Гошовську, В. Денисова, М. Кармазину, І. Кресіну, Т. Ковальчук, В. Корнієнка, І. Кураса, Ю. Левенця, В. Литвина, В. Мадіссона, О. Майбороду, О. Мироненка, М. Михальченка, М. Мокляка, М. Панчука, А.П ахарєва, М. Поповича, В. Селіванова, В. Скибу, О. Скрипника, В. Солдатенка, Ф. Рудича, В. Храмова, В. Цвєткова, В. Чепіногу, В. Чеховича, Ю. Шемшученка, Г. Щедрову та інших.
Таким чином, зарубіжними та вітчизняними дослідниками проведено значну роботу зі з'ясування змісту, історичної генези, соціальних функцій політичних цінностей. Між тим, аналіз української дійсності показує, що знаннями у цій сфері погано володіє не тільки низова та середня ланка політиків, а й керівники держави, як свідчить рівень їх дискусій і дій. Це говорить і про те, що наукове забезпечення української політики не відповідіє актуальним потребам розбудови сучасної України.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов’язане з науковими темами Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, зокрема: «Політичне лідерство на постсоціалістичному просторі: національний і регіональний аспект» (НДР 0І0Н000046); «Світоглядно-теоретичний вимір сучасної української політики» (НДР 01080001418).
Мета і завдання дослідження – показати значення світових і вітчизняних позитивних зразків теоретичного творення та реалізації у практиці політичних цінностей, які є основоположними для нашої держави.
Для дослідження цієї мети поставлено наступні конкретні завдання:
− дослідити ґенезу цінностей як засобу посилення впливу політичної науки на політичну практику;
− розкрити ціннісний аспект політичних змін у зв’язку з проблемою пошуку нових орієнтирів політичного розвитку України;
− розглянути політичні цінності у форматі стратегії формування ефективної державної політики і політичної влади;
− показати роль політичних цінностей як інструменту удосконалення суспільних відносин і розв’язання ціннісних конфліктів, зокрема в Україні.
Об’єкт дослідження – історичний процес творення, розповсюдження в суспільній свідомості та реалізації політичних цінностей в державному будівництві.
Предмет дослідження – історико-теоретичні, методологічні та прикладні проблеми пізнання та реалізації політичних цінностей.
Методи дослідження. Для розгляду ґенези політичних цінностей використані сучасні досягнення методології соціального пізнання, зокрема методи цивілізаційного, конкретно-історичного, політико-порівняльного, структурно-функціонального аналізу. Залучені модернізаційний та синергетичний підходи для дослідження політичних змін і перспектив політичного розвитку України. Міждисциплінарний підхід до політичних цінностей як інструменту удосконалення політики застосовано для супутнього використання методів філософської, юридичної та історичної наук. Усі ці методи використовуються комплексно, щоб запобігти однобічності аналізу і розглянути предмет дослідження у різних проекціях, системно.
В досліджені процесів трансформації і модернізації політичних цінностей також використовувалися емпіричні методи, зокрема спостереження, аналіз політичних документів влади і опозиції, політичних партій і громадських організацій, що дозволило ввести в роботу джерельну базу.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в розробці концепції пізнання політичних цінностей як теоретичного продукту, скерованого на перетворення політичної реальності на принципах справедливості, демократії, свободи, порядку, толерантності, соціальної, правової держави тощо і на врахуванні небезпечних можливостей становлення і функціонування держав, які сповідують антицінності – расизм, тоталітаризм, ізоляціонізм, тероризм і т.д. Ця концепція розкрита в наступних наукових позиціях:
− на основі уточнення змісту поняття "цінності" через співвідношення його з поняттями "оцінка", "ціннісне судження", " ціннісне відношення", " ціннісне осмислення", " ціннісна установка" конкретизовано поняття " політичні цінності" як констатацій докорінних принципів політичного устрою, політико-ідеологічної спрямованості політичного процесу, норм політичного життя суспільства. Політичні цінності можуть виявлятися в характері діяльності і статусі політичних і громадських інститутів, соціальних груп і особистостей через ціннісні установки, орієнтації, уявлення і норми діяльності. Політичні цінності взаємодіють з моральними, правовими, естетичними, економічними та іншими типами цінностей;
− обґрунтовано тезу, що значна частина громадян України поки що не готова цілісно сприймати політичні цінності кращих європейських і світових зразків як складного, багатомірного об`єкту через невисоку інформованість про політику, "зависання" в ситуації вибору з широкого кола політичних питань, використання специфічних схем спрощення в сприйнятті демократії, свободи, права, СНД, ЄС, НАТО і т.д., під впливом емоційно-оціночних моментів радянського минулого і не стабільного сьогодення, а також під впливом маніпуляцій свідомістю;
− в пізнанні і застосуванні політичних цінностей в Україні відбувся принциповий зсув – політичне мислення частіше будується не в категоріях псевдоколективізму, інтернаціоналізму, класовості, а в категоріях індивіду, сім'ї, виробничого колективу, клану. В значній мірі предмет політики трактується в суспільній думці негативістські, а ціннісний розкол усе частіше фіксується примітивно – "наші" та "не наші", "нашим" пробачається усе – корупція, політична малокультурність, нехтування нормами демократії і права, фальсифікація виборів і т.д., "не нашим" – нічого;
− показано, що типології політичних цінностей в пострадянських країнах (демократичних, псевдодемократичних, авторитаристських) не стійкі, оскільки критерії, які використовуються для обґрунтування типологій, довільні, а тому ідеальні моделі політичних цінностей неефективні, також наявні не стійкий політичний світогляд і партійні ідеології як цілісна основа політичної ментальності. Неупорядковано-анархічний характер мислення переважної кількості населення України заважає йому вірно сприймати таку політичну цінність як демократичний порядок, зводячи його до авторитаристської інтерпретації. Внаслідок цього в державі домінують ідеї неповаги до конституції, закону, відсутня толерантність і коректність політичних дискусій, в політичному житті домінують розкол політичного класу, егоїзм групових і кланових інтересів як противага ідеям і принципам консолідації та інтеграції країни і народу;
− в роботі доведено, що політична цінність національної злагоди є декларативною і не діє як реальний регулятив політики. Базові політичні цінності суспільства, що "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава" (стаття 1 Конституції України) не знаходять позитивного відображення в масовій свідомості і теж сприймаються як декларації. Тому завданням політичної стратегії влади є перетворення цих декларацій в реальність і розбудувати сучасну державу як унітарну, консолідовану, демократичну, соціальну, правову;
− започатковано системне дослідження політичних цінностей в ідеологічному аспекті, коли ідеологічні складові суспільної свідомості порівнюються з ідеологемами діяльності (або хоча б декларацій про наміри) влади, опозицій, окремих партій і рухів. Виявилося, що існує суттєва різниця між ідеологічними складовими суспільної свідомості, так званого "політичного класу України", і переважною частиною населення, а це означає реальний відрив влади і опозиції від народу;поглиблено тезу, що політичні цінності є найважливішим фактором загострення або розв’язання ціннісного конфлікту в суспільстві. Відсутність в суспільстві консенсусу щодо проблем розвитку, його сутнісних параметрів – мета, засоби розвитку, лідерство і т.д. актуалізують ціннісний конфлікт в суспільстві, перебільшують його або применшують значення того або іншого ціннісного фактору. Політичні цінності - сутність і напрямок розвитку держави з ціннісною орієнтацією на Схід або Захід, відносини підлеглості, політичної ієрархії, відносини гілок влади, лідерства тощо – знижують рівень політичної стабільності (а це теж політична цінність), ведуть до ідейно-політичного неврозу українського суспільства. Настав час в Україні використовувати методологію цивілізованого розв’язання конфліктів: "не ти проти мене, а ми разом проти проблеми";
− в роботі отримав обґрунтування висновок, що Україна як держава і суспільство відбулася, незважаючи на наявність в її короткій сучасній політичній історії досить суттєвих ціннісних розколів. Значно повільніше, дещо конфліктно іде формування української політичної нації. В той же час у життєдіяльності населення Сходу і Заходу, Півдня і Півночі країни немає антагоністичних інтересів, кардинальних суперечностей, які могли б вести до докорінного політичного протистояння. Хоча деякі політичні сили і підштовхують регіони до цього.
Теоретичне та практичне значення дисертації полягає в тому, що аналіз політичних цінностей виступає умовою вдосконалення політики сучасної України. Отримані результати можуть бути використані для подальших наукових досліджень, у навчальних курсах з політології і соціальної філософії, в освітньо-пропагандистській політиці щодо проблем євроінтеграції, в роботі по формуванню політичної і правової культури громадян України.
Наукова апробація результатів дослідження здійснена в індивідуальній монографії і чотирьох статтях (дві в співавторстві, де автору дисертації належить 50 % обсягу), які опубліковані у виданнях, визначених ВАК України фаховими. Протягом останніх років автор роботи виступав з науковими повідомленнями на таких національних і "круглих столах": Перші Курасівські читання "Етнополітична ситуація в Україні напередодні парламентських виборів" (Київ ,2005); "Політичне лідерство на пострадянському просторі" (Київ, 2006); "ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія" (Київ, 2006); Міжнародна науково-практична конференція «Педагогіка вищої школи: Методологія, теорія, технології» (Київ-Умань, 2008); «Політична система і політичні ризики в сучасній Україні (Київ, 2008).
Структура дисертації відповідає меті та завданням дослідження, включає передмову, три розділи (з шістьома підрозділами), висновки і список використаної літератури з 270 найменувань. Повний обсяг дисертації становить 228 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
1. Цінність відноситься до числа тих понять, методологічне значення яких має величезний теоретико-праксеологічний потенціал для суспільно-політичної сфери будь-якого сучасного соціуму. Вона може бути однією з базових категорій для побудови нової парадигми соціалізації особистості, ідейно-світоглядного цілепокладання як політичного, так і загалом суспільного, цивілізаційного і глобалізаційного розвитку, адже на сучасну пору відбувається процес об’єднання людства з метою вирішення глобальних проблем сучасності, а теорія цінностей переживає свою другу молодість у зв’язку з нагальними соціальними та науково-технічними проблемами дійсності.
2. Політичні цінності формуються і функціонують у політичних відносинах суспільних груп, верств, політичних сил і особистостей. Тип політичних відносин є визначальним для формування відповідних політичних цінностей. В той же час розвиток системи політичних цінностей визначається процесами, які відбуваються у самій системі цінностей - ідеологічна і культурна наповненість цінностей, національні традиції політичних відносин, прогресивність суб’єктів політичних цінностей - політичних сил , лідерів, еліт. Ідеологічна складова політичних цінностей посилює свій вплив у перехідні (революційні) періоди і знижує в спокійні (еволюційні) періоди політичного розвитку.
3. На напрямок розвитку політичних цінностей та форми їх функціонування справляють вплив обидві сторони ціннісно-політичних відносин: якості об’єкта ціннісної орієнтації (суспільство, держава, політичний режим, політичні інститути і лідери тощо), потреби ті інтереси суб’єктів політичних цінностей. Стійкість самої системи політичних цінностей залежить від діалектики політичних цілей і засобів їх реалізації. Аморальні суб’єктивні засоби реалізації моральних політичних цілей знищують позитивну оцінку об’єктивно сформованих політичних цінностей. Це доводить досвід політичного розвитку України, коли політичні суб’єкти підірвали довіру до об'єктивних за своєю природою політичних цінностей: суверенна держава, демократична Влада, єдність інтересів політичних еліт і народу тощо.
4. Політичні цінності мають шанси на здійснення, ящо вони усвідомлені владою і народом, коли ні влада, ні народ не порушують справедливий «суспільний договір» про засоби реалізації політичних цінностей, а зовнішній фактор сприяє процесу реалізації. Справедливість і право є домінантними характеристиками реалізації цього «суспільного договору» на зміни в суспільстві, абезпечення прав і свобод громадянина.
5. Можна погодитися з колишнім британський прем’єр-міністр Клементом Естлі, що політика – це мистецтво приймати важливі рішення за недостатньої інформації і браку часу. Ціннісні орієнтири є тим інструментарієм, який, власне, й дозволяє вийти з честю з такого скрутного становища, оскільки він ефективно структуризує і ієрархізує поліаспектний суспільний масив з точки зору світоглядно-телеологічних пріоритетів. Великого значення в цьому контексті набуває обрання ефективного формату, типу політики. Одним із наріжних каменів оптимальної політичної концептуалістики може стати парадигма «антиполітики», яку Вацлав Гавел обґрунтував у ессе «Сила безсилих» (1978 р.). Ця концепція забезпечила теоретичне обґрунтування засобів для функціонування демократичної опозиції у тодішній прорадянській частині Європи. Джерела спротиву тоталітаризмові Гавел вбачав у «дополітичній» сфері індивідуального розуму, моралі, свідомості, приватності, де людина прагне бути сама собою. Мета «жити за правдою» трансформувалася в «політику правди» і набула сутнісного, визначального з точки зору перспектив суспільного розвитку і ціннісного значення. В. Гавел наголошував, що розуміння сутності політичної активності має бути узгоджене із засадами людської екзистенції, оскільки визначальні соціальні зміни є похідними головним чином від людських відносин, а не від політичних концепцій: «Органічні, істотні й довготривалі зміни на краще не можуть бути наслідком перемоги певної політичної концепції. Більше, ніж будь-коли, нині такі зміни мають виходити з людського існування… оптимальна соціальна система автоматично не забезпечить оптимального життя. Навпаки, істина полягає в протилежному: лише створюючи оптимальне життя, можна розвинути оптимальну систему» [220, c. 52].
6. Україна до цього часу ціннісно не визначилася ні у сфері внутрішньої, ні у сфері зовнішньої політики. Тому нові групи владних еліт, отримуючи владу, кожний раз починають переглядати пріоритети внутрішньої і зовнішньої політики, що негативно впливає на політичну стабільність в країні і на зовнішньополітичний імідж України, як держави з передбачуваною зовнішньою політикою, як держави, з якою можна будувати довгострокові партнерські відносини.
7. Дисертація не може претендувати на роль рецептурного довідника з лікування політичних хвороб України. Це більше наукова розвідка про перетворення української мрії, про свою державність, про суверенітет народу, про українську національну ідею розбудови такої державності. Це також спроба довести просту істину: настав час перейти від мрій, що хтось інший може це зробити, а не самі українці, до цілеспрямованої кожноденної праці. При цьому поняття «українці» ми трактуємо в широкому значені цього поняття, коли представики усіх етносів, які є громадянами України, є політичними українцями, які покликані відстоювати інтереси своєї держави, а не бути «п’ятою колоною» і розвалювати свою державу.
8. Як висновок дослідження є теза, що в екстремальних умовах, коли на карту поставлене життя нації, коли головною небезпекою для країни виступає аморфність держави і де зорієнтованість народу, влада не має права бути не консолідованою, не українською. І опозиція теж не має права бути антиукраїнською і виступати як «агент» іншої держави. Україна вже пережила такі ситуації після смерті Б.Хмельницького і після спроби відродити українську державу в 1917-19 рр. Вони повинні були навчити народ відрізняти справжні національні політичні цінності від фальшивих. Але, на жаль, не навчили.
9. На сьогодні перед українським суспільством гостро стоять проблеми досягнення суспільної згоди в сфері загальнонаціональних і загальнодержавних інтересів. Це не тільки свобода і права людини, але й такі політичні цінності, як цілісність держави, національна безпека, економічний добробут (він теж є політичною цінністю, є добробут – є захисники держави), конституційний порядок, могутність держави як запорука безпеки громадян.
10. В роботі політичні цінності розглянуті і під кутом зору суб’єктно-об’єктних політичних відносин. Громадянин виступає не тільки як суб’єкт політичних відносин і орієнтується на абстрактні політичні цінності або на загальноцивілізаційні. Він є одночасно і об’єктом впливу державних і поза державних соціальних інститутів (громадяського суспільства) в процесі політичної соціалізації. І чим консолідоваішими будуть держава і громадянське суспільство, чим більше буде розвинена демократія в країні, тим більш свідомим, вільним і відповідальним буде продукт політичної соціалізації – громадянин. Хоча, безумовно, і тут будуть виключення з правил. Але репродукування позитивного, з точки зору держави, «соціального продукту» вимагає наукового забезпечення в розвитку системи політичних цінностей і траєкторій політичної соціалізації особистості. Політичні технології розповсюдження цінностей в розвинених демократичних країнах працюють не тельки як виборчі, але й як освітні, вихові, пропагандистські тощо. Тому громадяни цих країн поважають свою державу і цінності, які вона утверджує.
11. Дослідження політичних цінностей в соціальному і етнічному контекстах дозволяє відтворити більш повну картину про фактори, які виступають детермінантами змін політичних цінностей на рівні держави, регіонів, соціальних груп, політичних партій, груп управлінських еліт і виступають безпосередніми факторами політичного вибору особистості. І це вийти на прогнозування тенденцій змін цього вибору як на національному. так і на регіональному рівнях.
12. Сучасна Україна зіткнулася з ситуацією розходження офіційно проголошених політичних цінностей: суверенітет, демократична, соціально-правова держава, державна мова, національна єдність тощо і реальною дійсністю: існування соціальних і політичних антиукраїнських сил, які розколюють країну, сповідують сепаратистські ідеї, роблять непрацездатними політичні інститути, відстоюють інтереси інших країн всупереч інтересам України тощо. Це створює ситуацію суперечливої політичної соціалізації особистостей, які в частині зростають непатріотичними, з низькою політичною і правовою культурою, що дозволяє легко маніпулювати ними. В цих умовах політична наука покликана не тільки привернути увагу до проблеми формування, модернізації і функціонування політичних цінностей, але й показати їх взаємозв’язок з поняттями «ціннісне відношення», «оцінка», «ціннісна орієнтація» та іншими, щоб не тільки науковці, а й політики змогли здійснити ціннісне осмислення політичної ситуації в Україні і світі, ідентифікувати українські національні цінності: російські, українські і західноєвропейські. І на цій основі усвідомити принципи політичного ладу різних країн, закономірності політичних процесів та їх специфіку в Україні.
13. На майбутнє нам треба пам’ятати, що варто залучати досвід політичного розвитку на Сході і Заході. Але ніколи Україні не стати «Швецією-2», як Японії не стати «США-2». Різні історичні умови, різні традиції, різний менталітет народів. Кожна з країн іде своїм шляхом і може пройти ту частину цього шляху, яку дозволять історичні умови (національні, регіональні, глобальні), енергія народу і влада, яку обирає цей народ (правильно або під спливом маніпуляцій). Якщо політичні цінності народу і влади різко відрізняються, то країна втрачає політичну перспективу. Це довів досвід існування СРСР і «соціалістичного табору».
14. Україна за роки незалежності деякою мірою сприйняла сукупність ціннісних установок, орієнтацій і програм дій, які скеровані на демократичні способи прийняття рішень і реалізації форм участі у політичному процесі. Але протистояння груп еліт за різними ознаками – національними, регіональними, ідеологічними –нищить демократичну орієнтацію народу. Тому в найближчій перспективі може постати питання зміни владних еліт методами не завжди конституційними. І винні в цьому будуть самі ці групи еліт. Народ як носій суверенітету і джерело влади є володарем своєї долі і свого майбутнього.
15. Стратегічним завданням розбудови демократичної України є створення відносно цілісної, відкритої до нововведень системи політичних цінностей, яка б спиралася на пріоритеті природного права громадян і була орієнтована на демократичні зразки поведінки, сприяла моральній гуманізації суспільства. Політико-моральний аспект політичного цілепокладання надає політичним цінностям динамічний, мобілізаційний характер, що дозволяє розв’язувати політичні проблеми в зв’язку з розв’язанням проблем в інших сферах суспільного розвитку.
16. Сприйняття політичних цінностей на рівні індивіду в українських умовах гальмується відсутністю в країні усталеної ціннісної основи загальнонаціональних політичних цінностей, яка б була артикульована в доктринах внутрішньої і зовнішньої політики, в політичних ідеологіях партій і запобігала ціннісному конфлікту на національному рівні. Конкурентність політичних цінностей на рівні партійних політичних ідеологій є нормою політичного життя, але вона не повинна переростати в боротьбу усіх проти усіх, зокрема в площині громадянського обов’язку, прав і свобод людини, справедливості, захисту Батьківщини тощо.
17. Виникаючі в суспільстві ціннісні конфлікти повинні розблоковуватися не через жорстке суперництво і силу, а через використання методології розв’язання конфліктів, якою оволодів так званий “цивілізований світ»: «не ти проти мене, а ми разом проти проблеми». Ця методологія виявилася ефективною у більшості країн світу під час подолання сучасної кризи. Але майже не працює в Україні, чим наноситься шкода не тільки владі, яка себе компрометує, а й власному народу. Співробітництво, переговори – найбільш ефективна стратегія поведінки у конфлікті, яка мало використовується усіма політичними силами України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболіна Т.Г. Етичні норми і цінності: проблема обґрунтування / Т.Г. Аболіна, А.М. Єрмоленко, О.О. Кисельова, В.А. Малахів / Інститут філософії НАН України ім. Г.Сковороди. – К., 1997. – 144 с.
2. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности / В.Г. Алексеева // Психологический журнал. – 1984. – № 5. – С 16-22.
3. Анисимов С.Ф. Духовные ценности: производство и потребление /С.Ф. Анисимов. – М.: Мысль, 1988. – 253 с.
4. Анисимов С.Ф. Ценности реальные и мнимые / С.Ф. Анисимов. – М., 1970. – 160 с.
5. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт [Отв. ред. Г. В. Степанов]; / АН СССР, Ин-т языкознания / Н.Д. Арутюнова. – М.: Наука, 1988. – 338 с.
6. Афоризмы. По иностранным источникам. – М., 1966. – С. 61.
7. Ахам К. Социологизм и проблема ценности / К.Ахам. // Научные и вненаучные формы мышления. – М., 1996. – с. 10.
8. Бакиров В.С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора / В.С. Бакиров. – Харьков: Выща шк: Изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1988. – 147 с.
9. Бакіров В.С. Духовні цінності як об’єкт соціологічного аналізу / В.С. Бакиров // Філософська думка. – 1987. – № 4. – С.17-24.
10. Бакіров В.С. Історичні форми ціннісної свідомості (стаття 2) / В.С. Бакіров // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Кармазіна. – 2001. – № 27. – С. 57-69.
11. Бакурадзе О. М. О природе морального суждения / О.М. Бакурадзе // Актуальные проблемы марксистской этики. – Тбилиси, 1967. – С. 327.
12. Бахтин М. М. К философии поступка / М. М. Бахтин // Философия и социология науки и техники. Ежегодник, 1984-1985. – М., 1986. – С. 55-61.
13. Блюмкин В.А. Мир моральных ценностей / В.А. Блюмкин. – М.: Политиздат, 1981. – 109 с.
14. Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального / Ж. Бодрийяр. – Екатеринбург, 2000. – С. 20-49.
15. Бойко В.Ю. Типология ценностных позиций и состояние кризисного сознания / В.Ю.Бойко // Ценности социальных групп и кризис общества. – 1991. – № 8. – С. 12-18.
16. Борусевич О.А. Міжпоколінна трансформація етнічних цінностей (на прикладі українського етносу України): автореф. дис... канд. соціол. наук: спец. 22.00.03. /О.А.Борусевич. – К., 2000. – 20 с.
17. Брожик В. Идеологическое значение конфронтации марксистско-ленинской и буржуазной философии по проблеме цееностей и ценностных ориентаций / В. Божик // Исторический материализм и актуальные проблемы современности. – М., 1980. – С. 21-29.
18. Бубнова С.С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система / С.С. Бубнова. – М. : Ин-т психологии РАН, 1998. – 24 с.
19. Бунич П.Г. Новые ценности / П.Г. Бунич. – М.: Наука, 1989. – 254 с.
20. Вардомацкий А.П. Аксиобиографическая методика / А.П. Вардомацкий // Социологические исследования. – 1991. – № 7. – С. 25-36.
21. Вардомацкий А.П. Сдвиг в ценностном измерении? / А.П. Вардомацкий // Социологические исследования. – 1994. – №4. – С. 44-52.
22. Василенко В.А. Ценность и ценностные отношения / В.А. Василенко // Проблема ценностей в философии. – М., 1966. – С. 14-26.
23. Веймер Д. Л. Аналіз політики: Концепції і практика [пер. Іван Дзюб, Анатолій Олійник] / Д.Л. Веймер, Е.Р. Вайнін. – К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2000. – 654 с.
24. Вендина Т.И. Семантика оценки и ее манифестация средставим словообразования / Т.И. Вендина // Славяноведение. – М., 1997. – № 4. – С. 31-42.
25. Висоцька О.Є. Моральні цінності як основи взаємодії суспільства з природою: автореф. дис... канд. філос. наук: спец. 09.00.03. / О.Є. Висоцька. – Харків, 2003. – 19 с.
26. Виндельбанд В. Прелюдии: Филос. ст. и речи [пер. с 2-го нем. изд., и предисл. С. Франка] / В. Виндельбанд. – Санкт-Петербург: Д.Е. Жуковский, 1904. – 374 с.
27. Водзинская В.В. Понятие установки, отношения и ценностной ориентации в социологическом исследовании / В.В. Водзинская // Философские науки. – 1968. – № 7. – С. 32.
28. Возняк С. М. Духовні цінності українського народу / С.М. Возняк, В.І. Кононенко, І.В. Кононенко, В.В, Луць, В.П. Москалець / Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. – К.; Івано-Франківськ: Плай, 1999. – 293 с.
29. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки: изд. 3-е, стер [вступ. ст.: Н.Д. Арутюнова, И.И. Челышева] / Е.М. Вольф. – М.: КомКнига, 2006. – 261 с.
30. Выжлецов Г.П. Аксиология культуры / Г.П. Выжлецов – С.-Пб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1996. – 148 с.
31. Выжлецов Г.П. Аксиология: становление и основные этапы развития / Г.П. Выжлецов // Социально-политический журнал. – 1995. – № 6. – С. 43-55
32. Выжлецов Г.П. Генезис оценочного сознания / Г.П. Выжлецов // Вопросы философии и социологии. – Ленинград, 1973. – Вып.VI. – С. 6-15.
33. Выжлецов Г.П. Оценка как аксиологическая категория / Г.П. Выжлецов // Вопросы философии и социологии. – Ленинград, 1972. – Вып.IV. – С. 36-48.
34. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х т. / Г.В.Ф.Гегель. – М.: Мысль, 1974. – Т. 1: Наука логики. – 452 с.
35. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. Сборник. [пер. с англ. и фр.] / Составители Л. И. Василенко, В. Е. Ермолаева; Ввод. ст. Ю. А. Шрейдера. – М. : Прогресс, 1990. – 495 с.
36. Гоббс Т. Избр. произв. В 2 т.– М., 1964. – Т. 2. – С. 149.
37. Гоббс Т. Сочинения: в 2 т. / Т. Гоббс. – М.: Мысль, 1991. – Т. 2. – 735 с.
38. Головных Г.Я. Ценностные ориентации и перестройка общественного сознания / Г.Я. Головных // Философские науки. – 1989. – № 6. – С.85-89.
39. Гольбах П. Избр. произв. В 2 т. / П. Гольбах. – М., 1963. – Т. 1.– С. 237.
40. Гольбах П. Система природы / П. Гольбах. – М., 1940. – С. 105.
41. Гордієнко А. Т. Ціннісні орієнтації: аналіз соціально-філософських концепцій Заходу 80-90- х років / А.Т.Гордієнко, В.С. Пазенок, Л.А. Ситниченко, С.О. Кошарний, В.О. Курганський; НАН України; Інститут філософії; / [відп. ред. А.Т. Гордієнко]. – К.: Наук. думка, 1995. – 208 с.
42. Горлач Н.И. Избранное: В 3 т. [предисл. Владимир Волович, Леонид Губерский] / Н.И. Горлач. – Х.: Факт, 2003. – Т.3: Философия ценностей. – 639 с.
43. Гофман А.Б. Э.Дюркгейм о ценностях и идеалах / А.Б. Гофман // Социологические исследования. – 1991. – № 2. – С. 16-25.
44. Гребеньков Г.В. Аксиологический подход к проблеме человека / Г.В. Гребеньков, В.Н. Нечитайло. – Донецк, 1992. – 154 с.
45. Громов И. А. Западная социология / И.А. Громов, А.Ю. Мацкевич, В.А. Семенов. – СПб.: Ольга, 1997. – 372 с.
46. Дилигенский Г.Г. Проблема теории человеческих потребностей / Г.Г. Дилигенский // Вопросы философии. – 1976. – № 9. – С. 11-19.
47. Додонов В.И. Эмоция как ценность / В.И. Додонов. – М., 1978. – 128 с.
48. Дробницкий О. Г. Мир оживших предметов / О.Г. Дробницкий. – М., 1967. – С. 339.
49. Дробницкий О.Г. Наука и ценности: состояние проблемы и ее постановка / О.Г. Дробницкий // Философские науки. – 1974. – № 4. – С. 26-34.
50. Дробницкий О.Г. Проблема ценностей и марксистская философия / О.Г. Дробницкий // Вопросы философии. – 1966. – № 7. – С.48-57.
51. Дюркгейм Э. Ценности и «реальные» суждения / Э. Дюркгейм // Социологические исследования. – 1991. – № 2. – С. 16-31.
52. Жуков Ю.М. Ценности как детерминанты принятия решений / Ю.М. Жуков // Психологические проблемы социальной регуляции поведения. – М., 1976. – № 9. – С. 9-18.
53. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности / А.Г. Здравомыслов. – М.: Политиздат, 1986. – 221 с.
54. Здравомыслов А.Г. Отношение к труду и ценностные ориентации личности / А.Г. Здравомыслов, В.А. Ядов // Социология в СССР. – М., 1966. – № 11. – С. 14-23.
55. Зиммель Г. Социальная дифференциация: Социологическое и психологическое исследование [авториз. пер. с нем. Н.Н. Вокач и И.А. Ильина; под ред. и с предисл. Б.А. Кистяковского] / Георг Зиммель. – М.: М. и С. Сабашниковы, 1909. - 323 с.
56. Зиммель Г. Избранные работы [пер. с нем. А. Юдин (ред.), А. Жаровский (сост.)] / Георг Зиммель. – К.: Ника-Центр, 2006. – 440 с.
57. Золотухина-Аболина Е. В. О специфике высших духовных ценностей / Е.В. Золотухина-Аболина // Философские науки. – 1987. – № 4. – С. 21-34.
58. Зотова О.И. Ценностные ориентации и механизмы социальной регуляции поведения / О.И. Зотова, М.И. Бобнева // Методологические проблемы социальной психологии. – М., 1975. – № 3. – С. 21-30.
59. Ивин А.А. Основания логики оценок / А.А. Ивин. – М., 1970. – 145 с.
60. Инглхарт Л. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющееся общество / Л. Инглхарт // Полис. – 1997. – № 4. – С. 15-29.
61. История ментальностей; Историческая антропология: Зарубежные исследования в обзорах и рефератах / РАН; Институт всеобщей истории; Российский гос. гуманитарный ун-т [ред. Е.В. Горюнов, сост. Е.М. Михина]. – М., 1996. – 255 с.
62. Ігнатенко П.Р. Аксіологія виховання: від термінології до постановки проблеми / П.Р. Ігнатенко // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 11-19.
63. Каган М.С. О принципах разработки философской теории ценностей / М.С. Каган // Вестник Санкт-петербургского государственного университета. Серия 6. – 1997. – № 13. – С. 22-31.
64. Каган М.С. Философская теория ценности / Санкт-Петербургский гос. ун-т; Академия гуманитарных наук / М.С. Каган. – СПб.: Петрополис, 1997. – 205 с.
65. Кант И. Сочинения: На нем. и рус. яз. [подгот. Нелли Мотрошилова, Бурхардт Тушлинг] / Иммануил Кант. – М.: Kami, 1994. – Т. 1: Трактаты и статьи (1784-1796). – 586 с.
66. Кармазина М.С. Ідея державності в українській політичній думці (кінець ХІХ – початок ХХ століття) / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України / М.С.Кармазина. – К., 1998. – 351 с.
67. Карпенко І.П. Трансформація загальнолюдських цінностей в інформаційному суспільстві: автореф. дис... канд. філос. наук: спец. 09.00.03. / І.П. Карпенко. – К., 2004. – 21 с.
68. Картунова О. О. Національні й міжнародні виміри запобігання ескалації та врегулювання етнополітичних конфліктів / О.О.Картунова // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – К., 1999. – Вип. 2. – С. 29.
69. Квачахия В. Ценность и установки: Проблемы социальных установок / В. Квачахия, Ш. Надирашвили // Социологические исследования. Тбилиси, 1971. - № 9. – С. 13-24.
70. Кирьякова А.В. Теория ориентации личности в мире ценностей [монографія] /А.В.Кирьякова. – Оренбург: Б. и., 1996. – 188 с.
71. Киссель М.А. Ценностей теория / М.А.Киссель // Философский энциклопедический словарь. – М., 1983. – С. 764.
72. Климова С.П. Изменения ценностных оснований идентификации (80-90-е годы) / С.П. Климова // Социологические исследования. – 1995. – № 1. – С. 15-22.
73. Климончук В.Й. Політичні та громадянські цінності: особливості становлення та функціонування (історико-методологічний аналіз): автореф. дис... канд. політ. наук: спец. 23.00.01. / В.Й.Климончук. – Львів, 2004. – 20 с.
74. Козырев Г.И. Конфликтология. Социальные конфликты в общественной жизни / Г.И. Козырев // Социально-гуманитарные знания. – 1999. – № 1. – С. 103-121.
75. Колб У.Л. Изменение значения понятия ценностей в современной социологической теории / У. Колб, Г. Беккер, А. Босков // Современная социологическая теория. – М., 1961. – № 6. – С. 54-61.
76. Кононов І.Ф. Етнос. Цінності. Комунікація: Донбас в етнокультурних координатах України / Ілля Федорович Кононов / Луганський держ. педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ : Альма-матер, 2000. – 494 с.
77. Копнин П. В. Диалектика, логика, наука / П.В. Копнин. – М., 1973. – 423 с.
78. Корнієнко О.М. Національні цінності особистості: сутність та особливості формування: автореф. дис.... канд. філос. наук: спец. 09.00.03. / О.М. Корнієнко. – К., 1998. – 21 с.
79. Кортава В.В. К вопросу о ценностной детерминации сознания / АН ГССР, Ин-т философии / В.В.Кортава. – Тбилиси: Мецниереба, 1987. – 61 с.
80. Котигоренко В.О. Етнічні протиріччя і конфлікти у сучасій Україні: політологічний концепт / В.О.Котигоренко. – К., 2004. – 722 с.
81. Кривицька О. Толерантність чи конфронтація: вектори етноконфліктного потенціалу України / О.Кривицька // Людина і політика. – К., 2001. – №6. – С. 10.
82. Кузнецов Б.Г. Ценность познания: Очерки современной теории науки / Б.Г. Кузнецов. – М., 1975. – 112 с.
83. Кузнецов Н.С. Человек: потребности и ценности: Закончится ли спор Иисуса Христа с Великим Инквизитором? / Н. С. Кузнецов. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1992. – 145 с.
84. Культурология. ХХ век: антология. Аксиология, или философское исследование природы ценностей / РАН; Институт научной информации по общественным наукам / [ред. Л.В. Скворцов ]. – М., 1996. – 144 с.
85. Курас І.Ф. Етнополітика. Історія і сучасність: Статті, виступи, інтерв'ю 90-х років / Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України / І.Ф. Курас. – К.: ІПіЕНД, 1999. – 656 с.
86. Кутуєв П. В. Концепції розвитку та модернізації в соціологічному дискурсі: еволюція дослідницьких програм / П.В.Кутуєв. – К.: Сталь, 2005. – 499 с.
87. Ладо О. В. Соціально-психологічні проблеми свободи / О.В. Ладо // Практична психологія та соціальна робота. – К., 1999. – №5. – С. 35.
88. Лакис П.П., Рядович А.А. Место ценностных ориентаций в структуре личности / П.П. Лакис, А.А. Рядович // Методологические и мировоззренческие аспекты социологического познания. – Рига, 1987. – № 8. – С. 43-54.
89. Лебон Г. Психология народов и масс / Г.Лебон // Западно-европейская социология ХIХ – начала ХХ веков. – М., 1996. – С. 149-150.
90. Леонтьев А.Н. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции / А.Н. Леонтьев // Вопросы философии. – 1996. – № 4. – С.15-26.
91. Леонтьев Д.А. Жизненный мир человека и проблема потребности / Д.А. Леонтьев // Психологический журнал. – 1992. – Т.13. – № 2. – С. 11-21.
92. Леонтьев Д. А. Методика изучения ценностных ориентаций / Д.А. Леонтьев. – М.: Смысл, 1992. – 17 с.+2л. – (Психодиагностическая серия; Вып.5).
93. Леонтьев Д.А. Системно-смысловая природа и функции мотива / Д.А. Леонтьев // Вестник Московского ун-та. Сер.14. Психология. – 1993. – № 2. – С. 32-43.
94. Леонтьев Д.А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции / Д.А. Леонтьев // Вопросы философии. – 1996. – № 6. – С. 13-27.
95. Липинський В. Релігія і церква в історії України / В’ячеслав Липинський. – Філадельфія, 1925. – 96 с.
96. Лобовиков В.О. Модальная логика оценок и норм с точки зрения содержательной этики и права / В. О. Лобовиков. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1984. – 269 с.
97. Лосский Н. О. Условия абсолютного добра [Вступ. ст. А. И. Титаренко, с. 5-22] / Н. О. Лосский. – М.: Политиздат, 1991. – 367 с.
98. Лосский Н.О. Ценность и бытие: Бог и Царство Божие как основа ценностей / Н. Лосский. – Paris : Ymca press, 1931. – 135 с.
99. Лэйси Х. Свободна ли наука от ценностей? Ценности и научное понимание [пер.с англ. Л.В. Суркова] / Х. Лэйси. – М.: Логос, 2008. – 359 с.
100. Любимова Т.Б. Понятие ценности в буржуазной социологии / Т.Б. Любимова // Социальные исследования. – М., 1970. – Вып. 5. – С. 43-50.
101. Майборода О.М. Теория этнополитики в западном обществоведении / О.М. Майборода. – К., 1993. – 228 с.
102. Макиавелли Н. Государь : [Перевод] / Никколо Макиавелли. – М. Планета, 1990. – 79 с.
103. Мамут Л.С. Государство в ценностном измерении / Институт государства и права РАН Москва / Л.С. Мамут. – М.: Норма, 1998. – 46 с.
104. Маркс К. Критика Готской программы. Соч. / Маркс К., Энгельс Ф. – М., 1958. – Т. 19. – С. 19.
105. Маруховська О. Врегулювання етнополітичних конфліктів: наука чи мистецтво? / О. Мураховська // Віче. – К., 1998. – №1. – С. 12-13.
106. Марчук М.Г. Аксіологічний потенціал наукового знання: поняття, структура, спосіб актуалізації: автореф. дис. … д-ра філос. наук: спец. 09.00.09. / М.Г.Марчук. – Чернівці, 2002. – 39 с.
107. Маслоу А. Г. Дальние пределы человеческой психіки [ пер. А.М. Татлыдаева] / А.Г. Маслоу . – С.-Пб.: ЕВРАЗИЯ, 1997. – 430 с.
108. Мацієвський Ю. Конфліктологія: що та як вивчати / Ю. Мацієвський // Людина і політика. – К., 2000. – № 1. – С.26-42.
109. Микешина Л.А. Ценностные предпосылки в структуре научного познания / Л.А.Миткешина. – М.: Прометей, 1990. – 208 с.
110. Михайловська О. Інститути громадянського суспільства і формування ідеології модернізації в Україні / О. Михайловська // Політичний менеджмент. – 2006. – №3. – С. 77-83.
111. Михальчеко М. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи / М. Михальченко. – К., 2004. – 488 с.
112. Михальченко М. Пошук лідерів: чесних, талановитих, справедливих / М. Михальченко // Політичний менеджмент. – 2006. – Спеціальний випуск. – С. 17.
113. Михальченко Н.И. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? / Н.И.Михальченко. – К.: Институт социологии НАНУ, 2001. – 440 с.
114. Мірчук І. Месіанізм Липинського / І. Мірчук. – Ужгород, 1931. – С. 43.
115. Моложанова С.В. Гуманизм: к новой системе ценностей. / С.В. Моложанова / НАН Беларуси; Институт философии и права. – Минск: Беларуская навука, 1998. — 143с.
116. Морозова Л.П. Функції цінностей. Їх структура та механізм впливу на поведінку людей /Л.П.Морозова // Філософські обрії. – К., 2002. – № 8. – С. 122-131.
117. Московичи С. Век толп: Ист. трактат по психологии масс [пер. с фр. Т.П. Емельянова] / С. Московичи – М.: Центр психологии и психотерапии, 1998. – 480 с.
118. Московские новости, газета. – 9 февраля 1999 года.
119. Мюллер Дж. О свободе / Дж. Мюллер // Америка. – № 89. – С. 24.
120. Нагорна Л.П. Національна ідентичність в Україні /Л.П. Нагорна / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. – К.: ІПіЕНД, 2002. – 271 с.
121. Нарский И.С. О ценностях как идеалах человеческой деятельности / И.С. Нарский // Ленинская теория отражения. – М., 1990. – С. 122-141.
122. Нибур Х.Р. Средоточие ценности / Х.Р. Нибур // Культурология. ХХ век: Антология. – М.,1996. – С. 232.
123. Никандров Н.Д. Проблемы ценностей в современном обществе: Актовая лекция, прочитанная 18 ноября 1997 г. / Никандров Николай Дмитриевич Санкт-Петербургский гуманитарный ун-т профсоюзов. – С.Пб., 1998. – 17 с.
124. Ницше Ф. Воля к власти. Опыт переоценки всех ценностей : (1884-1888) / Под ред. Г. Рачинского и Я. Бермана; [Предисл.: Г. Рачинский]. / Ф.Ницше. – М.: Моск. кн-во, 1910. – 362 с.
125. Новакова О. Авторитарна і демократична моделі політичної модернізації / О. Новакова // Політичний менеджмент. – 2006. – Спеціальний випуск. – С. 84-87.
126. Огнев’юк В.О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку: Монографія. / В.О. Огнев'юк. – К.: Знання України, 2003. – 450 с.
127. Огурцов А. П. Образы образования. Западная философия образования. ХХ век / А.П. Огурцов, В.В. Платонов / РАН; Институт философии. – СПб. : Издательство Русского Христианского гуманитарного института, 2004. – 520 с.
128. Ольшанский В.Б. Личность и ее социальные ценности / В.Б. Ольшанский // Социология в СССР: В 2 т. – М., 1965. – Т.1. – С. 65-76.
129. Орбан-Лембрик Л. Психологія етнічних спільностей і груп. Від перших наукових розвідок до сучасних напрямів досліджень / Л. Орбан-Лембрик // Соціальна психологія. – 2006. –№4. – С. 49.
130. Орлов Б.В. Духовные ценности: проблема отчуждения / Б.В. Орлов, Н.К. Ейнгорн – Екатеринбург, 1993. – 154 с.
131. Ортега-и-Гассет Х. Непопулярность нового искусства / Х. Ортега-и-Гассет // Самосознание европейской культуры ХХ века: мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. – М., 1991. – С. 232-235.
132. Паніна Н. Молодь України: структура цінностей, соціальне самопочуття та морально-психологічний стан за умов тотальної аномії / Н. Паніна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – К., 2001. – №1. – С. 5 -26.
133. Парсонс Т. Система современных обществ [пер. с англ. Л.А.Седова и А.Д.Ковалева; под ред. М.С.Ковалевой] / Толкотт Парсонс. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 270 с.
134. Пастухов В. Б. Украина – не с Россией. Причины и последствия стратегических просчетов российской политики по отношению к Украине / В.Б. Пастухов // Полис. – 2005. – №1. – С. 28.
135. Першиц А.И. Возможен ли формационный подход к социальным ценностям этнической культуры / А.И. Першиц // Этнографические исследования развития культуры. – М., 1985. – С. 24-32.
136. Письмак Ю.М. Ценностный подход как предпосылка моделирования социальных систем / Ю.М. Письмак, П.И. Смирнов // Социальные реформы в России: история, современное состояние и перспективы. – М., 1995. – № 2. – С. 11-16.
137. Платон. Государство. Соч. в 3 т. / Платон. – М., 1971. – Т. 3.– С. 317.
138. Попов С.И. Проблема происхождения и функционирования понятия ценностей в социологии / С.И. Попов // Социологические исследования. – 1979. – № 3. – С.43-52.
139. Поппер К. Открытое общество и его враги: в 2 т. [пер. с англ. под общ. ред. В. Н. Садовского] / К.Поппер – М. : Открытое о-во "Феникс", 1992. – Т. 2. Время лжепророков: Гегель, Маркс и другие оракулы – 525 с.
140. Постмодерн: переоцінка цінностей // Зб. наук. пр. / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди; Вінницький держ. технічний ун-т / [відп.ред.: В.С. Лук'янець, В.С. Ратніков]. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. – 314 с.
141. Проблема ценностного статуса науки на рубеже XXI века / Рос. акад. наук. Ин-т философии; [отв. ред.: Л. Б. Баженов]. – СПб.: Изд-во Рус. христиан. гуманитар. ин-та, 1999. – 279 с.
142. Прокопчук І. Конфлікт цінностей свобода/рівність в умовах демократії / І. Прокопчук // Нова політика. – К., 2000. – №1. – С. 65-67.
143. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре: Пер. со 2-го [совершенно перераб.] нем. изд.; / [под ред. и со вступ. ст. С.О. Гессена.] / Г. Риккерт – Санкт-Петербург : Образование, 1911. – 196 с.
144. Риккерт Г. О системе ценностей / Г. Риккерт. – М.,1914. – 120 с .
145. Риккерт Г. Философия истории [пер. с нем. и предисл. С. Гессена; С предисл. авт. к рус. изд.] / Г. Риккерт. – Санкт-Петербург : Д.Е. Жуковский, 1908. – 154 с.
146. Риккерт Г. Ценности жизни и культурные ценности / Г. Риккерт. – М.,1912-1913. Кн.1-2. – 69 с.
147. Розин Я.А. К вопросу о природе ценностных явлений / Я.А. Розин // Философские науки. – 1989. – № 6. – С. 22-29.
148. Розов М.А. Проблема ценностей и развития науки / М.А. Розов // Аксиология: частная и общая. Наука и ценности. – Новосибирск: Издательство Новосибирского ун-та, 1987. – 198 с.
149. Розов Н.С. Культура, ценности и развитие образования : (Основания реформы гуманит. образования в высш. шк.): Тр. исслед. центра / Н. Розов. – М.: Исслед. центр по пробл. управления качеством подгот. специалистов, 1992. – 154 с.
150. Розов Н.С. Ценности в проблемном мире: философские основания и социальные приложения конструктивной аксиологии / Н.С. Розов. – Новосибирск : Издательство Новосибирского ун-та, 1998. — 292 с.
151. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Ф.М.Рудич. – К.: Либідь, 2005. – 480 с.
152. Ручка А.А. Социальные ценности и нормы / Ручка А.А. – К., 1976. – 85 с.
153. Ручка А.А. Ценностный подход в системе социологического знания / А.А.Ручка. – К., 1987. – 128 с.
154. Сиверс В.А. Измерение ценности / В.А.Сиверс. – Калининград, 1996. – 128 с.
155. Сигеле С. Преступная толпа [сборник: перевод, вступ. ст. В. Н. Дружинина] / С.Сигеле. – М.: Ин-т психологии РАН: КСП, 1998. – 308 с.
156. Сичевиця О. Криза демократії і проблема нового розподілу влад / О. Сичевиця // Українські проблеми. – К., 1998. – № 2. – С. 101.
157. Сластенко Е.Ф. Социальное познание: гносеологические и аксиологические проблемы: Науч.- метод. пособие к спецкурсу / Киевский ин-т инженеров гражданской авиации / Е.Ф. Сластенко, С.В. Синяков. – К., 1993. – 116 с.
158. Сліпець П. Політичні цінності й ідеологія у форматі стратегії формування ефективої держави та суспільних відносин / П. Сліпець // Наука. Влада. Політика [гол. ред. Михальченко М.І.]. – К., 2008. – 240 с.
159. Современная философия науки: знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей Запада: Хрестоматия [для вузов] / Ин-т "Открытое о-во"; [сост., пер., вступ. ст., ввод. замечания и коммент. А. А. Печенкина] – 2-е изд., перераб. и доп. – М. Логос, 1996. – 394 с.
160. Спиридонова В.А. Понятие ценности в зарубежной социологии (К истории вопроса) / В.А. Спиридонова // Философия и культура: история и современность. – С.-Пб., 1995. – № 5. – С. 42-51.
161. Стасевич В.П. Культура як аксіологічний феномен буття (соціально-філософський аналіз природи та ієрархії культури): автореф. дис. ... канд. філос. наук: спец. 09.00.03. / В.П. Стасевич. – Донецьк, 2004. – 21 с.
162. Столович Л.Н. Красота, добро, истина. Очерк истории эстетической аксиологии / Л.Н. Столович. – М.: Республика, 1994. – 463 с.
163. Столович Л.Н. Природа эстетической ценности / Л.Н. Столович – М., 1972. – 90 с.
164. Субботин Ю.У. Проблема ценностей в неотомизме / Ю.У.Субботин. – М., 1980. – 130 с.
165. Сурина И.А. Ценности. Ценностные ориентации. Ценностное пространство: Вопросы теории и методологи / И.А.Сурина; Ин-т молодежи. – М., 1999. – 183 с.
166. Сурина И.А. Ценностные ориентации как предмет социологического исследования: Учеб.-метод. пособие / И. А. Сурина; Ин-т молодежи, каф. социологии. – М.: ИМ: Голос, 1996. – 130 с.
167. Сусленко В.В. Соотношение понятий «ценность», «ценностные ориентации» и «установка» / В.В. Сусленко // Вопросы философии и социологии. 1976. – № 8. – С. 34-41.
168. Сучасна цивілізація: гуманітарний аспект: Зб. наук. праць / НАН України ; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень; Журнал "Діалог. Історія, політика, економіка" №5 / [відп. редактор Курас І.]. – К., 2004. – 504 с.
169. Терещенко Ю. Світ обертається довкола творців нових цінностей: освіта як екзистенцій ний пріоритет України / Ю.Терещенко // Віче. – 2001. – № 6. – С.108-125.
170. Травин Д. Европейская модернизация: в 2 кн. / Д. Травин, О. Маргания. – М..; СПб.: АСТ; Terra Fantastica, 2004. – Кн.. 1. – С.6-22.
171. Тугаринов В. П. Теория ценностей в марксизме / В.П. Тугаринов. – Л., 1968. – С. 9-57.
172. Тугаринов В.П. О ценностях жизни и культуры / В.П. Тугаринов. – Л., 1960. –