КОНТРОЛЬ ГРОМАДЯН НАД ЛІДЕРАМИ В ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ Р.ДАЛЯ : КОНТРОЛЬ ГРАЖДАН НАД ЛИДЕРАМИ В ТЕОРИИ ДЕМОКРАТИИ Р.Даль

Краткое описание

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СКОБЛИК Наталія Володимирівна

УДК 321.7 (73) “19”

КОНТРОЛЬ ГРОМАДЯН НАД ЛІДЕРАМИ В ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ Р.ДАЛЯ

23.00.01 – теорія та історія політичної науки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник –
Вегеш Микола Миколайович,
доктор історичних наук, професор

Ужгород – 2005

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРАЦЬ Р.ДАЛЯ ………........................................................................ 10
1.1. Катеґоріальний апарат праць Р.Даля ………………………........ 10
1.2.Основні напрямки критики теорії Р.Даля
у політичній науці ……………………………………………….…… 29
РОЗДІЛ 2. ВИНИКНЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ КОНТРОЛЮ
ГРОМАДЯН НАД ЛІДЕРАМИ У ПРАЦЯХ Р.ДАЛЯ 1940-х –
ПОЧАТКУ 1960-х РОКІВ ……………………………………………. 46
2.1. Контекст формування політолоґічних поглядів Р.Даля
1940-х – поч.1960-х рр. ……………………………………………….. 46
2.2. Проблема контролю громадян над лідерами
в ранніх працях Р.Даля ……………………………………………….. 53
РОЗДІЛ 3. СПАДКОЄМНІСТЬ І ЗМІНИ У СТАВЛЕННІ
ДО КОНТРОЛЮ ГРОМАДЯН НАД НОСІЯМИ ВЛАДИ
В ПРАЦЯХ Р.ДАЛЯ СЕРЕДИНИ 1960-х – ПОЧ.1980-х РР. ……….. 71
3.1. Суспільно-політичний та інтелектуальний контекст
еволюції поглядів Р.Даля серед.1960-х – поч.1980-х рр. …………….. 71
3.2. Теорія демократії і громадянський контроль над
лідерами у працях Р.Даля середини 1960-х – поч.1980-х рр. ……….. 75
3.3. Чинники контролю громадян над лідерами і суспільні
зміни в працях Р.Даля середини 1960-х – поч.1980-х рр. ………….. 92

РОЗДІЛ 4. ЗАВЕРШЕННЯ РОЗРОБКИ КОНЦЕПЦІЇ
КОНТРОЛЮ ГРОМАДЯН НАД ЛІДЕРАМИ
В ПРАЦЯХ Р.ДАЛЯ СЕРЕД.1980-х – 1990-х РР. ………………… 110
4.1. Розвиток теорії демократії в пізніх
працях Р.Даля ………………………………………………………… 110
4.2. Чинники контролю громадян над лідерами
в пізніх працях Р.Даля ………………………………………………. 128
4.3. Зв’язок між суспільними змінами й громадянським
контролем в пізніх працях Р.Даля …………………………………… 139
ВИСНОВКИ ………………………………………………………….. 148
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
І ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………………………...... 154

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Контроль громадян над лідерами є однією з підвалин реальної і дієвої демократії. Завдяки йому широкі верстви громадян провідних демократичних держав змушують політичних лідерів узгоджувати політичний курс зі своїми інтересами, а не лише з уподобаннями вибраних політико-економічних груп. Утвердження підконтрольності лідерів громадянам не лише перешкоджає розвитку антидемократичних схильностей серед політичних еліт перехідних суспільств, але й спонукає останні, особливо ж урядовців, здійснювати реформи з неодмінним урахуванням інтересів широких суспільних верств. Громадянське пробудження в сучасній Україні може стати початком дієвих демократичних перетворень лише за умови створення на різних рівнях інституцій та механізмів контролю громадян над лідерами.
У сучасних демократичних суспільствах, як і в суспільстві України, яка поступово здійснює перехід до демократії, контроль громадян над лідерами не варто плутати з тим різновидом популізму минулих часів, вияви якого можна зустріти й тепер. Такі поняття як “громадянський контроль”, “народний контроль” були частково скомпрометовані маніпуляціями політичних лідерів недемократичних режимів. Вихолощенню змісту цих катеґорій сприяли некомпетентність і непоінформованість “громадян”, яким властива була політична культура “підданих”. Свою роль відіграли структурні чинники – політичні (стійкість недемократичних режимів), економічні (ієрархічність індустріальної економіки, зосередження економічного впливу в руках небагатьох), соціальні (недостатня чисельність і активність продемократичних суспільних груп). Але досвід малих нордичних країн і багатьох штатів США, нагромаджений у ХХ ст. (з часів проґресистських реформ), показує, що “контроль громадян над лідерами” може стати реальністю. Цей досвід, з усіма його аспектами, спонукав видатних політолоґів до творчих узагальнень, актуальних для нашого суспільства.
Контроль громадян над лідерами став наскрізною темою численних публікацій класика сучасної американської політолоґії і видатного теоретика демократії Р.Даля. Роберт Алан Даль (1915 р.н.) – один з найвидатніших діючих політолоґів сьогодення – є дійсним почесним професором політичної науки Йєльського університету, членом Національної Академії Наук (США), членом-кореспондентом Британської Академії і екс-президентом Американської політолоґічної асоціації [303; 304]. Він вважається засновником і старійшиною сучасної плюралістичної демократичної теорії та бігевіористської політичної науки, одним з найбільш впливових американських політолоґів післявоєнного періоду та “найбільш впливовим плюралістом післявоєнної ери” [210, 132; 211, 56-57; 185, 208; 85, 29]. Принаймні до середини 1960-х рр. праці Р.Даля та інших відомих політолоґів (зокрема Д.Трумена, Ч.Ліндблома) забезпечували переконливу теорію влади в Америці [54, 190], а в 1970-90-х рр. праці Р.Даля були визнані класикою сучасної американської політолоґії й теорії демократії.
Статті і книги Р.Даля поступово стають більш доступними для вчених сучасної України, які вже висловили свої погляди на низку важливих аспектів теорії демократії Р.Даля. Водночас, існує потреба у дослідженні, яке б запропонувало цілісний погляд на розробку Р.Далем проблематики контролю громадян над лідерами в його численних працях 1940-90-х рр.
Об’єкт дослідження. Об’єктом цього дисертаційного дослідження є теорія демократії Р.Даля.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є особливості виникнення й розвитку концепції контролю громадян над лідерами в працях Р.Даля 1940-х – 1990-х рр.
Мета і завдання дослідження. Головна наукова мета дисертаційного дослідження – розкрити особливості виникнення й розвитку концепції контролю громадян над лідерами в працях Р.Даля 1940-х – 1990-х рр.
Для досягнення поставленої мети вирішуються такі наукові завдання:
- проаналізувати основні проблеми, пов’язані з критикою теорії Р.Даля;
- розглянути роль наукового й суспільно-політичного контексту в формуванні підходу Р.Даля до контролю громадян над лідерами;
- з’ясувати, яке місце займала концепція громадянського контролю у загальних теоретичних розробках Р.Даля;
- простежити основні етапи еволюції поглядів Р.Даля на головні аспекти контролю громадян над лідерами в демократичному суспільстві;
- виявити основні чинники контролю громадян над лідерами за працями Р.Даля;
- показати зв’язок між концепціями контролю громадян над лідерами і суспільних змін у теорії Р.Даля.
У роботі було використано як загальнонаукові, так і лоґічні методи дослідження. Серед загальнонаукових методів дисертантка насамперед спиралась на системний підхід, структурно-функціональний аналіз, порівняльний та історико-ґенетичний методи. Були також використані такі лоґічні методи як аналіз, синтез, індукція та дедукція. Системний підхід та структурно-функціональний аналіз дозволили виділити місце і роль концепції контролю громадян над лідерами в теорії демократії Р.Даля. Порівняльний та історико-ґенетичний методи допомогли простежити еволюцію поглядів Р.Даля на контроль громадян над лідерами, виявити стале і мінливе у цих поглядах та зіставити їх з поглядами інших вчених. Метод аналізу дав змогу виокремити у концепції Р.Даля ті чинники, які визначають контроль громадян над владою, а з допомогою синтезу було запропоноване власне бачення концепції контролю громадян над лідерами в працях Р.Даля та ієрархії чинників у цій концепції.
Наукова новизна дисертаційного дослідження:
- показано необхідність врахування критиками теорії Р.Даля не лише його переходу від плюралізму 1950-х рр. до неоплюралізму 1980-х рр., але й спрямованості найбільш ранніх (1940-х рр.) та найбільш пізніх (1990-х рр.) праць вченого;
- з’ясовано, що західні дослідники контролю громадян над лідерами у працях Р.Даля 1950-х – початку 1960-х рр., вказавши на окремі важливі риси підходу вченого, залишили поза увагою наявність у нього цілісної концепції громадянського контролю;
- встановлено, що радикалізм та поміркованість поглядів Р.Даля на контроль громадян визначалися як його особистим досвідом, так і суспільно-політичним й інтелектуальним контекстом 1930-90-х рр.;
- доведено, що розробка й розвиток Р.Далем його відомих критеріїв реальної демократії чи “поліархії” (двох її вимірів; восьми, семи і зрештою шести інституцій; п’яти “критеріїв демократичного процесу”) були нерозривно пов’язані з виникненням і розвитком його концепції контролю громадян над лідерами;
- вказано на те, що уже в найбільш ранніх статтях Р.Даля 1940-х рр. помітними були перші вияви підходу їх автора до громадянського контролю, але лише в працях 1950-х – поч.1960-х рр. було викладено основи його концепції контролю громадян над лідерами (підконтрольність лідерів громадянам як сутнісна ознака “поліархії”; міжпартійне суперництво та виборча участь як основні засоби цього контролю, які пропонувалося доповнити допоміжною консультаційною мережею; наголос не лише на ролі ресурсів, але й на вмінні їх використовувати; спрямованість до більш рівномірного контролю громадян над політичними лідерами);
- зазначено, що різностороннє й комплексне бачення чинників контролю громадян над лідерами у працях Р.Даля ІІ половини 1960-х – початку 1980-х рр. відображає зростаючий наголос як на потребі розосередження владних ресурсів у різних сферах, так і на важливості соціокультурних і психолоґічних чинників. З 1970-х рр. компетентність і освічене розуміння стали у Р.Даля провідними чинниками виправлення нерівномірності громадянського контролю;
- з’ясовано, що найбільшим здобутком пізніх праць Р.Даля (з середини 1980-х рр.) є не лише наголос на неґативній ролі такого чинника-перешкоди громадянському контролю як “опікунство” (авторитарна влада елітних фахівців) та прагнення обґрунтувати зростаючу роль компетентності й освіченості громадян для подолання цієї перешкоди, але й зосередження на засобах вироблення компетентності громадян (формальна освіта, доступ до інформації, участь у дискусіях і політичних процесах);
- доведено, що концепція громадянського контролю Р.Даля нерозривно пов’язана з його концепцією суспільних змін, яка сформувалась насамперед в ІІ пол.1960-х – 80-х рр., але враховувала його більш ранні уявлення про зміни та була доповнена у 1990-х рр. Особливостями цієї концепції є прагнення поєднати радикально-демократичну стратеґію соціально-економічних структурних змін з ліберально-консервативною стратеґією зміни громадських орієнтацій, пропонування маломасштабних експериментів (у тому числі ідеї “мініпопулусу”) з метою підвищення рівня громадянського контролю.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Теоретичні розробки дисертації сприятимуть демократичному державотворенню в Україні. Усвідомлення вченими і політичними лідерами потреби у розвитку інституцій контролю громадян над лідерами є однією з передумов подолання відчуження громадян від державної влади. Сформульовані в дисертації основні теоретичні положення і висновки можуть бути використані у навчальних курсах із політолоґії, при написанні узагальнюючих праць з теорії демократії і при підготовці навчальних посібників.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження були викладені автором на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Трансформація гуманітарної освіти” (Ужгород, 1998), на міжнародній науковій конференції “Закарпаття в ХХІ столітті: розвиток і перспективи в політиці, економіці та культурі” (Ужгород, 2002), на міжнародному науковому семінарі “Країни Центральної та Східної Європи в 1944-2004 рр.: актуальні питання історії, політолоґії та міжнародних відносин” (Ужгород, 10 березня 2004 р.), на міжнародному “круглому столі” експертів “Шляхи і можливості консолідації українського суспільства” (Мукачево, 21-22 квітня 2005 р.), на міжнародному “круглому столі” “Україна-ЄС: досвід країн Центрально-Східної Європи щодо євроінтеґраційних процесів” (Ужгород, 11 травня 2005 р.), на щорічних наукових конференціях викладачів й аспірантів УжНУ (Ужгород, 2000-2005 рр.).
Публікації. Результати дисертації були опубліковані у шести фахових політолоґічних виданнях.
Структура дисертації. Дисертація включає вступ, чотири розділи, висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 180 сторінок. Кількість використаних джерел становить 304 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Для адекватного сприйняття поглядів Р.Даля критикам важливо враховувати саме те значення, яке він вкладає у свої катеґорії, насамперед такі як “політика”, “контроль”, “лідери”, “демократія” (“поліархія”). Так, широке тлумачення “політики” передбачає у нього, що проблема контролю громадян над політичними лідерами стосується й відносин всередині таких суспільних інституцій, як місце праці, громадська орґанізація чи навіть сім’я. Побіжна характеристика понять “лідери” й “громадяни” у Р.Даля дещо компенсується значною увагою до “контролю”, виходячи, не в останню чергу, з його бачення пріоритету “контролю” над “власністю” у сфері економічних відносин. Тлумачення змісту таких близьких за значенням катеґорій, як “поліархія” та “демократія” у працях Р.Даля нерозривно пов’язане з проблемою контролю громадян над лідерами. А механізм цього контролю розкривається через “ресурси”.
Зіставлення поняття “контролю громадян над лідерами” з найбільш поширеним значенням “політичної участі” (як дій громадян з метою впливу на орґани влади) дозволяє, на наш погляд, стверджувати, що перша з названих катеґорій включає і процес (тобто “контролювання”), але наголошує на результаті – “підконтрольності”, “відповідальності лідерів” чи їх “підзвітності”. У той же час, друга катеґорія – “політичної участі” – насамперед стосується процесу. Зрештою, “політична участь” громадян входить у “контроль громадян над лідерами” як процес і є передумовою цього контролю як результату.
2. Наголос на еволюції теорії демократії і концепції контролю громадян над лідерами у працях Р.Даля, характерний для його найбільш проникливих критиків, має враховувати виокремлення порівняно незмінних рис його поглядів від тих, які змінювалися. Критичної оцінки заслуговує прагнення частини дослідників вмонтувати теорію демократії Р.Даля у певну політологічну схему (на зразок “лінії Й.Шумпетера”). Доречність закидів радикально-демократичних дослідників 1960-х (і навіть початку 1970-х) років, які приписували Р.Далю 1950-х – поч.1960-х рр. надмірну лояльність до тодішніх політичних інституцій США, не дає підстави для інерційного сприйняття Р.Даля пізнішого часу, без урахування радикалізації його теорії демократії у працях 1970-1980-х рр. Перспективними виглядають тенденції частини критиків Р.Даля розглядати його еволюціонуючу теорію демократії в широкому системному контексті розвитку взаємопов’язаних напрямків демократичної теорії та запозичувати й творчо використовувати його найбільш вдалі теоретичні розробки.
3. Особистісний і суспільно-політичний контекст сприяв формуванню глибоко демократичних переконань Р.Даля, які у 1940-х рр. узгоджувалися з прихильністю до ідей економічної демократії (включаючи участь працівників в управлінні підприємств), а в 1950-х – на поч.1960-х рр. вписувалися у поміркований соціально-ліберальний напрямок ідеолоґії частини тодішнього політичного істеблішменту. Еволюція поглядів Р.Даля з середини 1960-х – відбувалась під впливом переломних суспільно-політичних та інтелектуальних змін в країнах Заходу – нових громадянських рухів (які зруйнували плюралістські арґументи про стабільну західну демократію), емпіричних досліджень вчених (які показали занадто великий вплив великих корпорацій на політику США) тощо. В цих обставинах посилилась плюралістично-елітистська модель тлумачення політики, яка до другої половини 1970-х рр. переросла у неоплюралізм в працях Р.Даля. Перехід Р.Даля на позиції неоплюралізму відображав також зростання впливу постбігевіоризму у політичній науці, який виявився в інтересі до цінностей і норм демократії, критичному ставленні до надмірної влади великих корпорацій і вищих бюрократів, зосередженні на проблемі подолання нерівності політичних ресурсів і нерівномірного доступу громадян до влади.
4. Вже у найбільш ранніх статтях Р.Даля 1940-х рр. викладено низку аспектів майбутньої концепції контролю громадян над лідерами, серед яких – наголос на небезпеці для демократії з боку авторитарно-бюрократичного управління економікою, обґрунтування необхідності децентралізації влади й контролю для збереження і розвитку демократії, а також сприйняття міжпартійного суперництва як засобу розвитку демократії і контролю громадян над політичними лідерами. У 1950-х – на початку 1960-х рр. Р.Даль розробив основи своєї плюралістичної теорії демократії, у якій він виходив з ідеї підконтрольності урядовців громадянам як першочергової передумови демократії. У своїй класичній книзі “Хто управляє?” Р.Даль сприймав контроль громадян над лідерами в умовах плюралізму через призму урівноважування демократією нерівності політичних ресурсів.
Найбільш характерними рисами теорії демократії в працях Р.Даля середини 1960-х – поч.1980-х рр., які пов’язані з контролем громадян над лідерами, варто вважати: 1) сприйняття децентралізованої економіки і плюралістичного суспільного устрою як умов демократії, які поєднуються з застереженнями про небезпеку корпоративного капіталізму для демократії; 2) прагнення вдосконалити критерії демократії, яке спонукало виділити два виміри демократії і демократизації, сім інституцій демократії, а також п’ять критеріїв оцінювання демократичності урядування; 3) аналіз проблеми оптимального розміру політичної системи через призму поєднання критеріїв дієвості громадян і здатності системи у федеральній системі з кількома рівнями доступу відповідних демосів до контролю над урядуванням.
5. У пізніх працях Р.Даля (з середини 1980-х рр.) розглядаються передусім проблеми поширення демократії з політичної сфери на економічну, тлумачення поняття “демократії”, умов демократії, обґрунтування демократії, наслідків збільшення масштабу демократії. Якщо ще в середині 1980-х рр. Р.Даль наголошує на необхідності перенесення демократичного управління на господарські підприємства, закликаючи захищати первинні політичні права їх працівників як громадян цих підприємств, то у 1990-х рр. він переходить на більш помірковані позиції, пропонуючи послабити негативний вплив авторитарного управління корпораціями і ринкової економіки на демократичні політичні інституції.
Серед умов, сприятливих для розвитку і підтримання демократії, у пізніх працях Р.Даля на перший план виходять соціокультурні (політична культура, модерне динамічне плюралістичне суспільство). Справжнім ядром умов сприяння демократії у пізнього Р.Даля виглядає демократична політична культура, яка спирається на демократичні переконання і віру в демократію. Засуджуючи опікування як серйозну загрозу демократії, Р.Даль обґрунтовує потребу в демократії тим, що вона виробляє моральну відповідальність громадян, сприяє їхньому розвитку та захищає їх інтереси.
6. Досить ґрунтовне уявлення про чинники, які перешкоджають чи сприяють контролю громадян над лідерами, можна отримати вже з ранніх праць Р.Даля. Серед основних чинників-перешкод варто виділити атмосферу секретності, наслідком якої є гірша поінформованість громадян, та масова незацікавленість суспільно-політичними справами. Основним чинником сприяння народного контролю над урядовцями у ранніх працях Р.Даля є політичне (міжпартійне) змагання, невід’ємне від виборчої участі і політичних ресурсів. Визнаючи політичний контроль функцією ресурсів Р.Даль переносить зрештою наголос на проблему бажання і вміння громадян їх дієво використовувати.
У працях Р.Даля др.пол.1960-х – поч.1980-х рр. знайшло відображення багатоаспектне тлумачення чинників народного контролю над лідерами, особливостями якого є: 1) прагнення поєднати чотири види чинників впливу на урядовців (становище громадян, їх союзників і опонентів та обсяг бажаних змін) з структурою поняття “становище” (політичні ресурси, вміння і спонуки); 2) твердження про зумовленість контролю знизу не стільки розосередженням владних ресурсів в одній сфері (наприклад – аграрній), скільки можливостями громадян здобути доступ до ресурсів в різних сферах; 3) зростаючий наголос на соціокультурних (демократичні ідеї, освіта, мас-медіа) і психолоґічних (рішучість і наполегливість людей, їх впевненість у результативності своїх дій) чинниках; 4) визнання компетентності (з 1970 р.) та спорідненого з нею “освіченого розуміння” (з 1977 р.) суттєвими чинниками громадянського контролю над урядовцями, яке поєднується з усвідомленням загрози з боку особливо обізнаних “опікунів”; 5) усвідомлення небезпеки корпоративізму (навіть демократичного); 6) погляд на загальнодоступну освіту і соціальні гарантії як засоби виправлення нерівномірного контролю над урядовцями.
7. У книгах і статтях Р.Даля середини 1980-х – 1990-х рр. ми знаходимо низку різнопланових чинників, які перешкоджають чи сприяють контролю громадян над лідерами. Серед чинників-перешкод особливе значення має опікунство, яке виникає в умовах ускладнення політичного управління і внаслідок нездатності пересічних людей визначити умови делегування своїх повноважень більш обізнаним. Вчений вбачає небезпеку опікунів у тому, що вони відчужують контроль громадян над критично важливими ухвалами і вихолощують демократичний процес.
Провідним чинником сприяння громадянському контролю над лідерами у пізніх працях Р.Даля виглядає компетентність пересічних людей, яка виробляється політичними і суспільними інституціями. Компетентність і пов’язану з нею громадянську освіченість звичайних людей він вважає результатом не лише формальної освіти, а й їх інформування через мас-медіа та їх участь у суспільно-політичних асоціаціях.
8. У працях Р.Даля др.пол.1960-х – поч.1980-х рр. чітко виявилось усвідомлення потреби суспільних змін в бік вирівнювання контролю над урядуванням. Характерними рисами запропонованої Р.Далем моделі перетворень ми вважаємо: 1) орієнтацію на поступовість і узгодженість суспільних змін в напрямку збільшення реальних можливостей для участі і суперництва (на межі 1960-70-х рр.); 2) прагнення спонукати політично слабких громадян до нагромадження своїх ресурсів (через солідарність) для здійснення демократизації; 3) намагання зберегти за виконавчою владою значний обсяг повноважень для рішучих дій (на поч.1970-х рр.), яке доповнилось прагненням замінити інститут президентства у США парламентською відповідальністю уряду (в ІІ пол.1970-х рр.); 4) прагнення поєднати ліберально-консервативний і радикально-демократичний підходи до змін у власній стратеґії, яка передбачає зміни громадських орієнтацій, здійснення політики зменшення економічної нерівності (через регулювання рівня зайнятості, доходів і податків) і впровадження структурних змін економічного устрою для кращої економічної дієвості і політичної рівності (поч.1980-х рр.).
У своїх пізніх працях Р.Даль висунув ориґінальне бачення необхідних суспільних змін з метою підвищення рівня контролю над лідерами. Застерігаючи навіть у середині 1980-х рр. проти механічного збільшення участі громадян у політиці, він вказує передусім на необхідність посилення їх моральної та інструментальної компетентності громадян. Передумовами досягнення цієї компетентності у пізнього Р.Даля є доступність для широких суспільних верств інформації про політичну аґенду та створення можливостей впливати на неї, а серед засобів досягнення компетентності він виділяє дискусії і маломасштабні експерименти.
Наприкінці 1980-х рр. Р.Даль розглядає проблему суспільних змін у контексті запропонованої ним “третьої демократичної трансформації” з метою заміни “поліархії ІІ” (з домінуванням опікунів внаслідок складності публічної політики) “поліархією ІІІ” (де долається прірва між елітою і демосом через кращий доступ громадян до інформації та посилення їх впливу на здійснення політичної аґенди). Своєрідним винаходом Р.Даля можна вважати його ідею створення “мініпопулусу” як доповнення законодавчих органів для обговорення і обмірковування певного важливого питання впродовж принаймні року.
У 1990-х рр. Р.Даль наполягає на необхідності широких суспільних дебатів у процесі знаходження рівноваги між дієвістю системи і дієвістю громадян в ЄС як основи транснаціональної поліархії. Наприкінці 1990-х рр. він пропонує доповнити звичні інституції громадянської освіти новими засобами, які б творчо використовували технолоґії ХХІ ст. Водночас, Р.Даль надалі застерігає, що осучаснений суспільно-технічний каркас інформації та збільшення обсягу доступної інформації не гарантують збільшення компетентності. Важливою умовою суспільних змін у демократичних суспільствах Р.Даль вважає їх узгодженість з інтересами більшої частини суспільства.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Алмонд Г. Политическая наука: история дисциплины // Полис. – 1997. - № 6. – С.174-183.
2. Аристотель. Сочинения в 4-х тт. – М.: Мысль, 1983. – Т.4. – 830 с.
3. Ашин Г.К. Современные теории элит: критический очерк. – М.: Международные отношения, 1985. – 256 с.
4. Ашин Г.К. Дискуссии о структуре власти и структуре элит в США // Общественные науки и современность (ОНС). – 2001. - № 1. – С.90-103.
5. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. – 2-е вид., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 384 с.
6. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політологія: Навч. посібн. – 4-е вид., перероб. і доп. – Львів: Світ, 2001. – 384 с.
7. Гаджиев К.С. Эволюция основных течений американской буржуазной идеологии: 50-70-е годы. – М.: Наука, 1982. – 333 с.
8. Гловинський К. Політичний лідер та інституційна система влади // Нова політика. – 2000. - № 6. – С.30-34.
9. Грозицкая Т.Ю. Теория демократического процесса Роберта Даля и политическая ситуация в современной Украине // Юридический вестник. – 1996. - № 3. – С.71-75.
10. Грозіцька Т.Ю. Теорія поліархії Роберта Даля // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр. – Одеса: Астропринт, 1999. – Вип.6-7. – С.372-377.
11. Грозіцька Т.Ю. Теорії демократії в сучасній американській політичній науці: Автореферат дисертації кандидата політичних наук: 23.00.01/ Одеський державний університет ім. І.І.Мечникова. – Одеса, 2000. – 19 с.
12. Даль Р. Зміна меж демократичних правлінь (скорочений переклад з англійської Андрюса Вишняускаса)// “Ї”. Незалежний культурологічний часопис. – 2001. – Число 21. – С.34-47 (вперше опубліковано в : Social Research. – Vol.66. - #3. – Fall 1999. – P.915-931).
13. Денисенко В.М. Проблема визначення предмета політичної науки // Вісник Львівського університету. Філософські науки. – 2004. – Вип.6. – С.173-179.
14. Дубовик Н. Елітизм і популізм у контексті розвитку демократії //Нова політика. – 2001. - № 1. – С.17-21.
15. Егоров С.А. Политическая система, политическое развитие, право: критика немарксистских политических концепций. – М.: Юридическая литература, 1983. – 223 с.
16. Елизаров В. Элитистская теория демократии и современный российский политический процесс// Полис. – 1995. - № 1. – С.72-77.
17. Интервью Роберта Даля // Социально-политические науки. – 1991. - № 8. – С.68-72.
18. Кузнецова С. Механізм формування політичного лідерства в Україні // Нова політика. – 2001. - № 2. – С.60-62.
19. Ларченко Л.І. Основні напрями політичної думки на Заході у ХХ столітті // Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник / Мадіссон В.В. (керівник авт. колективу), Ларченко Л.І., Степіко В.П., Діденко Л.Я. – Київ: Либідь, 1996. – 176 с.
20. Марченко М.Н. Очерки теории политической системы современного буржуазного общества. – М.: Изд-во МГУ, 1985. – 304 с.
21. Михайлов Б.В. Современный американский либерализм: идеология и политика. – М.: Наука, 1983. – 113 с.
22. Наливайко Л. Конституційний контроль та конституційно-правова відповідальність // Нова політика. – 1999. - № 5. – С.48-51.
23. Нарта М. Теория элит и политика: к критике элитаризма. – М.: Прогресс, 1978. – 242 с.
24. Наумкіна С., Чемекова С. Політичне лідерство як суспільне явище // Нова політика. – 2000. - № 2. – С.50-53.
25. Нестеренко А.В. Демократия: проблема субъекта// ОНС. – 2002. - № 4. – С.49-54.
26. Осипова Е.В. Власть: отношение или елемент системы ? // Власть: Очерки современной политической философии Запада/ В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко, Е.В.Осипова и др. – М.: Наука, 1989. – С.65-94.
27. Основи демократії: Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів / За заг.ред. А.Колодій. – К.: Вид-во “Ай Бі”, 2002. – 684 с.
28. Пахарєв А.Д. Політичне лідерство: історико-політолоґічний аспект і сучасне становище: Автореферат дисертації доктора політичних наук. – К., 2003. – 32 с.
29. Політологічний енциклопедичний словник: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Генеза, 1997. – 400 с.
30. Політологія/ За редакцією О.І.Семківа. – Львів: Світ, 1993. – 576 с.
31. Політологія: Навч. посіб. для вузів/ Упоряд. та редак. М.І.Сазонова. – Харків: Фоліо, 1998. – 736 с.
32. Політологія: Посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. О.В.Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Видавничий центр “Академія”, 1998. – 368 с.
33. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і суспільство / А.Колодій (науковий редактор і керівник авторського колективу), В.Харченко, Л.Климанська, Я.Космина. – Київ: Ельга-Н, Ніка-Центр, 2000. – 584 с.
34. Прокопчук І.І. Ціннісне та інституційне забезпечення політичної свободи в умовах демократії: політологічний аналіз творчої спадщини Алексіса де Токвіля: Автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.01/Нац. пед. ун-т ім. М.П.Дагоманова. – К., 2001. – 19 с.
35. Пугачёв В.П. Информационная власть и демократия // ОНС. – 1999. - № 4. – С.65-77.
36. Рябов С.Г. Політологія: словник понять і термінів. – 2-е вид., переробл. і допов. – К.: Видавничий дім “КМ Академія”, 2001. – 256 с.
37. Сартори Дж. Вертикальная демократия // Полис. – 1993. - № 2. – С.80-89.
38. Сичивиця О.М. Ідея нового розподілу влад і меритократія // Студії ПЦ “Генеза”. – 1998. - № 1. – С.7-14.
39. Согрин В.В. Переосмысливая американскую демократию: генезис, этапы, современность // США – Канада. Экономика – политика – культура. – 2002. - № 5. – С.3-31.
40. Соловьёв А.И. Политический облик постсовременности: очевидность явления // ОНС. – 2001. - № 5. – С.66-81.
41. Степаненко В. Влада і незалежний громадський контроль // Віче. – 2000. - № 6. – С.8-20.
42. Сучасна західна політологія: Короткий нарис історії й теорії. –Київ: НМК, 1991. – 87 с.
43. Тарусина И.Г. Элитисты и плюралисты в современной политической теории (Историографический экскурс)//Полис. – 1997. - №4. – С.148-153.
44. Трипольський В. Демократія і влада // Віче. – 1997. - № 1. – С.7-21.
45. Федосеев А.А. Современная американская буржуазная политология: истоки, традиции, новации. – Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1989. – 213 с.
46. Ходаківська Л.П. Сутність та особливості концепції демократичного елітизму: Автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.01/ Київський нац. ун-т ім.Т.Шевченка. – К., 2001. – 19 с.
47. Хто є хто в європейській та американській політичній науці: Малий політологічний словник / Б.Кухта, А.Романюк, М.Поліщук / За ред. Б.Кухти. – Вид. 2-е. – Львів: Кальварія, 1997. – 288 с.
48. Чемекова С. Політична еліта і демократична процедура // Нова політика. – 2001. - № 6. – С.54-56.
49. Шапиро И. Переосмысливая теорию демократии в свете современной политики // Полис. – 2001. - № 3. – С.6-15 (початок); № 4. – С.27-35 (продовження); № 5. – С.54-63 (закінчення).
50. Ahuja R. Political elites and modernisation: the Bihar politics. – Meerut: Meenakshi Prakashan, 1975. – viii, 144 p.
51. Albertoni E. A. Mosca and the theory of elitism / translated by P. Goodrick. – Oxford; New York: B. Blackwell, 1987. – xvii, 194 p.
52. Almond G. A. The development of political development //Almond, G. A. A discipline divided: schools and sects in political science. – Newbury Park, Calif.: Sage Publications, 1990. – P.219-262.
53. Almond G. A. Rational choice theory and the social sciences //Almond, G. A. A discipline divided: schools and sects in political science. – Newbury Park, Calif.: Sage Publications, 1990. – P.117-137.
54. Almond G. A. The return to the state //Almond, G. A. A discipline divided: schools and sects in political science. – Newbury Park, Calif.: Sage Publications, 1990. – P.189-218.
55. Almond G. A. Separate tables: schools and sects in political science //Almond, G. A. A discipline divided: schools and sects in political science. – Newbury Park, Calif.: Sage Publications, 1990. – P.13-31.
56. Almond G. A. The early impact of Down’s An Economic Theory of Democracy and American political science //Information, participation, and choice: an economic theory of democracy in perspective /Ed. by B. Grofman. - Ann Arbor: University of Michigan Press, 1993. – P.201-207.
57. Anglade Ch. Democracy and the rule of law in Latin America //Developing democracy: comparative research in honour of Jean F.P. Blondel/Ed. by I. Budge and D. McKay. – London; Thousand Oaks, Calif.: Sage Publications, 1994. – P.233-252.
58. Anton T. J. Power, Pluralism and Local Politics// Administrative Science Quarterly. – 1962. – Vol.7, №1. – P. 425-457.
59. Anton T.J. Rejoinder// Administrative Science Quarterly. – 1963. – Vol. 8, №1. – P. 257-268.
60. Apter D. E. Machiavelli’s question: thoughts on positive and negative pluralism //Power, inequality, and democratic politics: essays in honor of Robert A.Dahl /Ed. by I.Shapiro and G.Reeher. – Boulder and London: Westview Press, 1988. – P.203-218.
61. Bachrach P., Baratz M. S. Two faces of power (first published in 1962) //Political power. A reader in theory and research/Ed. by R. A. Bell, D. V. Edwards and R. H. Wagner. – New York: Free Press, 1969. – P.94-99.
62. Bachrach P., Baratz M. S. Decisions and non-decisions: an analytical framework (first published in 1963) //Political power. A reader in theory and research/Ed. by R. A. Bell, D. V. Edwards and R. H. Wagner. – New York: Free Press, 1969. – P.100-109.
63. Bachrach P. The theory of democratic elitism: a critique. – Boston: Little, Brown and Co., 1967. – xiv, 109 p.
64. Bachrach P. Introduction //Political elites in a democracy/ Ed. by Peter Bachrach. - 1st ed. - New York: Atherton Press, 1971. – P.1-12.
65. Bachrach P. Interest, participation, and democratic theory //Participation in politics /Ed. by J. R.Pennock and J. W. Chapman. – New York: Lieber-Atherton, 1975. – P.39-55.
66. Barber J. D. Citizen politics; an introduction to political behavior. – Chicago, Markham Publishing Co., 1969. – 199 p.
67. Bay C. Politics and pseudopolitics: a critical evaluation of some behavioral literature //Apolitical politics; a critique of behavioralism/ Ed. by Ch. A. McCoy and J. Playford. – New York: Crowell, 1967. – P.12-37.
68. Bellamy R. Introduction //Bobbio N. The future of democracy: a defence of the rules of the game. – Cambridge, Eng.: Polity Press, 1987. – P.1-15.
69. Bermeo N. Myths of moderation: confrontation and conflict during democratic transitions //Transitions to democracy /Ed. by L. Anderson. – New York: Columbia University Press, 1999. – P.120-140.
70. Berry J. M. The new liberalism: the rising power of citizen groups. – Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 1999. – xi, 220 p.
71. Berry J. M. The rise of citizen groups //Civic engagement in American democracy /Ed. by Th. Skocpol and M.P.Fiorina. – Washington, D.C.: Brookings Institution Press; New York: Russell Sage Foundation, 1999. – P.367-393.
72. Birch A. H. The concepts and theories of modern democracy. – London; New York: Routledge, 1993. – vii, 260 p.
73. Bollen K. A. Political democracy: conceptual and measurement traps //On measuring democracy: its consequences and concomitants /Ed. by A. Inkeles. – New Brunswick: Transaction Publishers, 1991. – P.3-20.
74. Botwinick A. Postmodernism and democratic theory. – Philadelphia: Temple University Press, 1993. – xv, 263 p.
75. Brody R. A. The puzzle of political participation in America //The New American political system /Ed. by A. S. King. – Washington: American Enterprise Institute for Public Policy Research, 1978. – P.287-324.
76. Burton M., Gunther R. and Higley J. Introduction: elite transformation and democratic regimes //Elites and democratic consolidation in Latin America and Southern Europe /Ed. by J. Higley and R. Gunther. – Cambridge; New York: Cambridge University Press, 1992. – P.1-37.
77. Cameron D. R. Politics, public policy, and distributional inequality: a comparative analysis //Power, inequality, and democratic politics: essays in honor of Robert A.Dahl /Ed. by I.Shapiro and G.Reeher. – Boulder and London: Westview Press, 1988. – P.219-261.
78. Carson L., Martin B. Random selection in politics. – Westport, Conn.: Praeger, 1999. – 161 p.
79. Carter A., Stokes G. Introduction: liberal democracy and its critics //Liberal democracy and its critics: perspectives in contemporary political thought /Ed. by A. Carter and G. Stokes. – Malden, Mass.: Polity Press, 1998. – P.1-20.
80. Ceaser J. W. Liberal democracy and political science. – Baltimore: Johns Hopkins University Press, c1990. – ix, 242 p.
81. Cohen J., Rogers J. Secondary associations and democratic governance //Associations and democracy /Ed. by J. Cohen and J. Rogers. – London; New York: Verso, 1995. – P.7-100.
82. The concise Oxford dictionary of politics /Ed. by Iain McLean. – Oxford; New York: Oxford University Press, 1996. – x, 559 p.
83. Connolly W. E. The challenge to pluralist theory //The bias of pluralism/Ed. by W.E. Connolly. - 1st ed. – New York, Atherton Press, 1969. – P.3-34.
84. Coppege M., Reinicke W. H. Measuring polyarchy //On measuring democracy: its consequences and concomitants /Ed. by A. Inkeles. – New Brunswick: Transaction Publishers, 1991. – P.47-68.
85. Cruikshank B. The will to empower: democratic citizens and other subjects. – Ithaca, NY: Cornell University Press, 1999. – viii, 149 p.
86. Dahl R. On the theory of democratic socialism //Plan age. – 1940. – Vol. VI, № 9-10. – P.325-356.
87. Dahl R. The science of public administration //Public administration review. – 1947. – Vol. VII, № 1. – P. 1-11.
88. Dahl R. Workers’ control of industry and the British Labor party (first published in October 1947, American political science review, vol.41, № 5) //Dahl R.A. Democracy, liberty, and equality (collected works). – Oslo: Norwegian university press, 1986. – P. 75-100.
89. Dahl R. Marxism and free parties (first published in December 1947, The Journal of politics, vol.10, № 4) //Dahl R.A. Democracy, liberty, and equality. – P.55-74.
90. Dahl R.A. Congress and foreign policy. – New York: Brace and Co., 1950. – 305 p.
91. Dahl R.A., Lindblom Ch.E. Variation in public expenditure //Income stabilization for a developing democracy: A study of the politics and economics of high employment without inflation/Ed. by M.Millikan. – New Haven, Conn.: Yale University Press, 1953. – P. 347-396.
92. Dahl R.A., Lindblom Ch.E. Politics, economics, and welfare: planning and politico-economic systems resolved into basic social processes. – New York etc.: Harper and Row Publishers, 1953. – 557 p.
93. Dahl R.A. Atomic energy and the democratic process //The Impact of atomic energy, the annals of the American academy of political and social science. – 1953 (November). – Vol.290. – P. 1-6.
94. Dahl R.A. Hierarchy, democracy, and bargaining in politics and economics //Research frontiers in politics and government. – Washington: Brookings Institution, 1955. – P. 45-69.
95. Dahl R.A. The Science of Politics: New and Old //World Politics. – 1955. – Vol. 7, № 3. – P. 479-489.
96. Dahl R.A. A Preface to Democratic Theory. - Chicago etc.: The University of Chicago Press, 1956. – 155 p.
97. Dahl R.A. The Concept of Power //Behavioral Science. – 1957. – Vol. 2, № 3. – P. 201-215.
98. Dahl R.A. A Rejoinder //American Political Science Review. – 1957. – Vol.51, №. 4. – P. 1053-1061.
99. Dahl R.A. A Critique of the Ruling Elite Model //American Political Science Review. – 1958. – Vol. 52, № 2. – P. 462-469.
100. Dahl R.A. Political Theory: Truth and Consequences //World Politics. – 1958. – Vol. 11 . – P. 89-102.
101. Dahl R.A. The Politics of Planning //International Social Science Journal. – 1959. – Vol. 11, № 3. – P. 340-350.
102. Dahl R.A. The Analysis of Influence in Local Communities// Social Science and Community Action/ Ed. by Ch.R.Adrian. – East Lansing, Mich.: Michigan State University Press, 1960. – P.25-42.
103. Dahl R.A. Who Participates in Local Politics and Why// Science. – 1961. – Vol.134, № 3487. – P.1340-1348.
104. Dahl R.A. Who governs ? Democracy and power in an American city. – New Haven and London: Yale University Press, 1961. – xii, 355 p.
105. Dahl R.A. The Behavioral Approach to Political Science: Epitaph for a Monument to a Successful Protest// American Political Science Review. – 1961. – Vol.55, № 4. – P.763-772.
106. Dahl R.A. Equality and Power in American Society// Power and Democracy in America/ Ed. by V. William and H.J. Ehrlich. – South Bend, Ind.: University of Notre Dame Press, 1961. – P.73-89.
107. Dahl R.A. Reply to Thomas Anton’s “Power, pluralism and local politics”// Administrative Science Quarterly. – 1963. - Vol. 7, № 1. – P. 250-256.
108. Dahl R.A. Cause and effect in the study of politics// Cause and effect/ Ed. by D. Lerner. – New York: The Free Press, 1965. – P. 75-98.
109. Dahl R.A. The American oppositions: affirmation and denial [first published in Political opposition in Western democracies/Ed. by R.A. Dahl. – New Haven: Yale university press, 1966. – P.34-69]// Dahl R.A. Democracy, liberty and equality (collected works). – Oslo: Norwegian university press, 1986. – P.153-190.
110. Dahl R.A. Further reflections on the “elitist theory of democracy”// American political science review. – 1966. -Vol.LX (60), №2. – Р.296-305.
111. Dahl R.A. Pluralist democracy in the United States: conflict and consent. – Chicago: Rand McNally, 1967. – xix, 471 p.
112. Dahl R.A. Commentary on urban goals and urban action// Governing urban society: new scientific approaches/ Ed. by S.B.Sweeney and J.C.Charlesworth. – Philadelphia: American Academy of Political and Social Sciences, 1967. – P.15-17.
113. Dahl R.A. The evaluation of political systems// Contemporary political science: toward empirical theory/ Ed. by I. de Sola Pool. – New York: McGraw-Hill Book Co., 1967. – P.166-181.
114. Dahl R.A. The city in the future of democracy// American political science review. – 1967. - Vol.LXI(61), №4. – Р.953-970.
115. Dahl R.A. Power// International Encyclopedia of the Social Sciences/ Ed. by D.L. Sills. – 1968. – Vol.12. – P.405-415.
116. Dahl R.A. Modern political analysis. – 2nd ed., revised. – Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall, 1970. – viii,118 p.
117. Dahl R.A. After the revolution ?: authority in a good society. – Revised edition. – New Haven & London: Yale University Press, 1970. – 145 p.
118. Dahl R.A. Polyarchy: participation and opposition. – New Haven, Conn.: Yale University Press, 1971. – 253 р.
119. Dahl R.A. Introduction// Regimes and oppositions/ Ed. by R.A. Dahl. – New Haven and London: Yale University Press, 1973. – P. 1-25.
120. Dahl R.A., Tufte E.R. Size and democracy. – Stanford, Calif.: Stanford University Press, 1973. – x, 148 p.
121. Dahl R.A. Governing the Giant Corporation// Corporate Power in America/ Ed. by R.Nader and M.J.Green. – New York: Grossman, 1973. – P.10-24.
122. Dahl R.A. Governments and political oppositions// Handbook of political science. – Vol.3. Macropolitical theory/ Ed. by F.I. Greenstein and N.W.Polsby. – Reading (Massachusetts): Addison-Wesley Publishing Company, 1975. – P. 115-175.
123. Dahl R.A. On removing certain impediments to democracy in the United States [first published in Political Science Quarterly. – 1977. – Vol.92, #1. – P.1-20]// Dahl R.A. Democracy, liberty and equality (collected works). – Oslo: Norwegian university press, 1986. – P.127-152.
124. Dahl R.A. Pluralism revisited [first published in Comparative Politics. – 1978. – Vol. 10, # 2. – P.191-203]// Dahl R.A. Democracy, liberty and equality. – P.244-260.
125. Dahl R.A. Procedural democracy [first published in Philosophy, politics and society, 5th Series/Ed. by P.Laslett and J.Fishkin. – Oxford: Basil Blackwell, 1979. – P.97-133]// Dahl R.A. Democracy, liberty and equality. – P.191-225.
126. Dahl R.A. Reply to Philip Green// Dissent. – 1979 (Summer). – P.363-368.
127. Dahl R.A. Who really rules ?// Social Science Quarterly. – 1979. – Vol.60, № 1. – P. 144-151.
128. Dahl R.A. The Moscow discourse: fundamental rights in a democratic order// Government and opposition. – 1980. – Vol.15, № 1. – P.3-30.
129. Dahl R.A. Introduction// Hersey J. Aspects of the presidency. – New Haven and New York: Ticknor & Fields, 1980. – P. IX-XIX.
130. Dahl R.A. Egoism, altruism and the public good. The Edmund Janes James Lecture delivered on February 4, 1980. – Urbana-Champaign: University of Illinois, Department of Political Science, 1980. – 16 p.
131. Dahl R.A. A reply to Richard Krouse// Dissent. – 1980. – Vol.27, № 4. – P.456-458.
132. Dahl R.A. Dilemmas of pluralist democracy: autonomy versus control. – New Haven, Conn.: Yale University Press, 1982. – 229 р.
133. Dahl R.A. Federalism and the democratic process [first published in Nomos. – Vol. XXV. Liberal democracy/Ed. by J. Roland Pennock and J.W. Chapman. – New York: New York University Press, 1983. – P.95-108]// Dahl R.A. Democracy, liberty and equality (collected works). – Oslo: Norwegian university press, 1986. – P.114-126.
134. Dahl R.A. Comment on Manley [Response to John Manley. Neopluralism: class analysis of pluralism I and pluralism II, published in APSR. – 1983. – Vol.77. – P.368-383]// American Political Science Review. – 1983. – Vol.77. – P.386-389.
135. Dahl R.A. Polyarchy, pluralism and scale (The Rokkan Memorial Lecture, Bergen, May 16, 1984) [first published in Scandinavian Political Studies. – 1984. – Vol.7, #4. – P.225-240]//Dahl R.A. Democracy, liberty and equality (collected works). – P.226-243.
136. Dahl R.A. Democracy in the Workplace: Is it a Right or a Privilege ? [first published in Dissent. – 1984. –Vol.31. – P.54-61]//Dahl R.A. Democracy, liberty and equality (collected works). – P.101-113.
137. Dahl R.A. The Democratic Mystique: Central America’s Embattled Republics are barren soil for a real democratic political transformation// The New Republic. – 1984, April 2. – P.17-19.
138. Dahl R.A. A preface to economic democracy. – Berkley and Los Angeles: University of California Press, 1985. – 173 p.
139. Dahl R.A. Controlling nuclear weapons: democracy versus guardianship. – Syracuse, N.Y.: Syracuse University Press, 1985. – 113 p.
140. Dahl R.A. Introduction // Dahl R.A. Democracy, liberty, and equality. – Oslo etc.: Norwegian University Press, 1986. – P. 22.
141. Dahl R.A. Rethinking Who governs ?: New Haven, revisited// Community power: directions for future research/Ed. by R.J.Waste. – Beverly Hills, Calif.: Sage Publications, 1986. – P.179-196.
142. Dahl R.A. Dilemmas of pluralist democracy: the public good of which public ?// Individual liberty and democratic decision-making: the ethics, economics, and politics of democracy/ Ed. by P.Koslowski. – Tubingen: J.C.B.Mohr, 1987. – P.201-214.
143. Dahl R.A., as a participant in Roundtable discussion: politics, economics, and welfare (Participants: D.R. Cameron, R.A. Dahl, H.A. Kaufman, Ch.A. Lindblom, Th.J. Lowi and J.Tobin)//Power, inequality and democratic politics: essays in honor of Robert A. Dahl/ Ed. by I.Shapiro and G.Reeher. – Boulder and London: Westview Press, 1988. – P.153-167.
144. Dahl R.A. Democracy and its critics. – New Haven and London: Yale University Press, 1989. – 397 p.
145. Dahl R.A., interviewed by N.Polsby in 1980-81 //Political science in America: oral histories of the discipline/Ed. by M.A.Baer, M.E.Jewell and L.Sigelman. - Lexington, KY: University Press of Kentucky, 1991. – Р. 166-178.
146. Dahl R.A. Modern political analysis. – 5th ed. – Englewood Cliffs, N.J.: Prentice Hall, 1991. – 157 p.
147. Dahl R.A. Rejoinder// Journal of politics. – 1991. – Vol.53, №1. – P.226-231.
148. Dahl R.A. Reflections on a Preface to Democratic Theory //Government and Opposition. - 1991. - Vol. 26, № 3. – P. 292-301.
149. Dahl R.A. The problem of civic competence //Journal of democracy. – 1992. – Vol.3, № 4. – C.52-53.
150. Dahl R.A. Why free markets are not enough// Capitalism, socialism and democracy revisited/ Ed. by L.Diamond and M.F.Plattner. – Baltimore, Md.: The John Hopkins University, 1993. – P.76-83.
151. Dahl R.A. A democratic dilemma: system effectiveness versus citizen participation// Political science quarterly. – 1994. – Vol.109, № 1. – P. 23-34.
152. Dahl R.A. The New American political (dis)order// The New American political (dis)order: an essay by Robert A.Dahl; responses by R.M.Abrams et al. – Berkeley: Institute of Governmental Studies Press, 1994. – P.1-23.
153. Dahl R.A. The Newer democracies: from the time of triumph to the time of troubles// After authoritarianism: democracy or disorder ?/ Ed. by D.N. Nelson. – Westport, Conn.: Greenwood Press, 1995. – P. 1-13.
154. Dahl R.A. Justifying democracy// Society. – 1995. – Vol. 32, № 3. – P. 43-49.
155. Dahl R.A. A brief intellectual autobiography// Comparative European politics: the story of the profession/ Ed. by Hans Daalder. - London and Washington: Pinter, 1997. - P. 68-78.
156. Dahl R.A. Development and democratic culture //Consolidating the third wave democracies /Ed. by L. Diamond et al. – Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1997. – P.34-39.
157. Dahl R.A. On democracy. – New Haven and London: Yale University Press, 1998. – 217 p.
158. Dahl R.A. Can international organizations be democratic ? A skeptic’s view //Democracy's edges /Ed. by I. Shapiro and C. Hacker-Cordon. – New York: Cambridge University Press, 1999. – P.19-36.
159. Dasgupta P., Maskin E. Democracy and other goods //Democracy's value /Ed. by I.Shapiro and C. Hacker-Cordon. – Cambridge; New York: Cambridge University Press, 1999. – P.69-91.
160. Davis L. The cost of realism: contemporary restatements of democracy //Apolitical politics; a critique of behavioralism/ Ed. by Charles Allan McCoy and John Playford. – New York: Crowell, 1967. – P.185-198.
161. Diamond L., Plattner M. F. Introduction //The global resurgence of democracy /Еd. by L. J. Diamond and M.F. Plattner. - 2nd ed. – Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1996. – P.IX-XXXIII.
162. Diamond L. J. Developing democracy: toward consolidation. – Baltimore, Md.: Johns Hopkins University Press, 1999. - xvi, 362 p.
163. Domhoff G. W. Who rules America?. – Englewood Cliffs, N.J., Prentice-Hall, 1967. – 184 p.
164. Domhoff G. W. The higher circles; the governing class in America. - 1st ed. – New York, Random House, 1970. - xii, 367 p.
165. Domhoff G. W. The power elite and the state: how policy is made in America. – New York: A. de Gruyter, 1990. – xix, 315 p.
166. Domhoff G. W. State autonomy or class dominance?: case studies on policy making in America. – New York: Aldine de Gruyter, 1996. – x, 296 p.
167. Downs A. The origins of An Economic Theory of Democracy //Information, participation, and choice: an economic theory of democracy in perspective /Ed. by B. Grofman. – Ann Arbor: University of Michigan Press, 1993. – P.197-199.
168. Dryzek J. S., Leonard S. T. History and discipline in political science //Regime and discipline: democracy and the development of political science /Ed. by D.Easton, J. G. Gunnell, and M. B. Stein. – Ann Arbor: The University of Michigan Press, 1995. – P.27-47.
169. Duncan G., Lukes S. The new democracy //Apolitical politics; a critique of behavioralism/ Ed. by Charles Allan McCoy and John Playford. – New York: Crowell, 1967. – P.160-184.
170. Dunleavy P., O’Leary B. Theories of the State: the politics of liberal democracy. – Houndmills: Macmillan Education Ltd., 1987. – xiii, 382 p.
171. Dye T. R. Who's running America?: the Bush era. - 5th ed. – Englewood Cliffs, N.J.: Prentice Hall, 1990. – xi, 291 p.
172. Dye Th. R. and Zeigler L. H. The irony of democracy: an uncommon introduction to American politics. - 10th ed. – Fort Worth: Harcourt Brace College Pub., 1996. – xvii, 461 p.
173. Easton D. A systems analysis of political life. – Chicago: University of Chicago Press, 1965. – 493 p.
174. Eckstein H. Congruence theory explained //Can democracy take root in post-Soviet Russia?: explorations in state-society relations /Ed. by H. Eckstein, F.J.Fleron Jr. et al. - Lanham, Md. : Rowman & Littlefield, 1998. – P.3-33.
175. Eckstein H. Lessons for the “third wave” from the first: an essay on democratization //Can democracy take root in post-Soviet Russia?: explorations in state-society relations /Ed. by H. Eckstein, F.J.Fleron Jr. et al. - Lanham, Md. : Rowman & Littlefield, 1998. – P.249-285.
176. Eisenberg A. I. Reconstructing political pluralism. – New York: State University of New York Press, 1995. - 211 p.
177. Eldersveld S. J. Political elites in modern societies: empirical research and democratic theory. – Ann Arbor, Mich.: University of Michigan Press, 1989. – xviii, 69 p.
178. The Encyclopedia of Democracy / S.M. Lipset, editor in chief. – Vol.II. - London: Routledge, 1995. – 430 p.
179. Epstein L. D. The old states in a new system //The New American political system /Ed. by A. S. King. – Washington: American Enterprise Institute for Public Policy Research, 1978. – P.325-370.
180. Etzioni-Halevy E. Fragile democracy: the use and abuse of power in Western societies. – New Brunswick, U.S.A.: Transaction Publishers, 1989. – xiii, 194 p.
181. Etzioni-Halevy E. The elite connection: problems and potential of Western democracy. – Cambridge: Polity Press, 1993. – vi, 239 p.
182. Eulau H. Review of Who governs ? //American political science review. – 1962. – Vol.56, № 5. – P.144-145.
183. Eulau H. Introduction //Political behavior in America: new directions/ Ed. by H. Eulau. – New York, Random House, 1966. – P.3-13.
184. Eulau, H. The social matrix of political behavior //Political behavior in America: new directions/ Ed. by H. Eulau. – New York, Random House, 1966. – P.15-23.
185. Finocchiaro M. A. Beyond right and left: democratic elitism in Mosca and Gramsci. – New Haven, Conn.: Yale University Press, 1999. – xi, 302 p.
186. Fiorina M. P. Extreme voices: a dark side of civic engagement //Civic engagement in American democracy /Ed. by Th. Skocpol and M.P.Fiorina. – Washington, D.C.: Brookings Institution Press; New York: Russell Sage Foundation, 1999. – P.395-425.
187. Fischer M. E. Introduction //Establishing democracies/Ed. by M. E. Fischer. – Boulder, CO: Westview Press, 1996. – P.1-21.
188. Fishkin J. S. Democracy and deliberation: new directions for democratic reform. – New Haven: Yale University Press, 1991. – 133 p.
189. Fleron F. J. Jr., Ahl R. Does the public matter for democratization in Russia ? What we have learned from “third wave” transitions and public opinion surveys //Can democracy take root in post-Soviet Russia?: explorations in state-society relations / Ed. by H. Eckstein, F.J.Fleron Jr. et al. – Lanham, Md.: Rowman & Littlefield, 1998. – P.287-329.
190. Foley M. American political ideas, traditions and usages. – Manchester: Manchester University Press, 1991. - 265 p.
191. Fox K. Who can govern ? Dahl’s Who governs ? revisited //Power, inequality, and democratic politics: essays in honor of Robert A.Dahl /Ed. by I.Shapiro and G.Reeher. – Boulder and London: Westview Press, 1988. – P.123-131.
192. Gasiorowski M. J. The political regimes project //On measuring democracy: its consequences and concomitants /Ed. by A. Inkeles. – New Brunswick: Transaction Publishers, 1991. – P.105-121.
193. General introduction //Discipline and history: political science in the United States /Ed. by J. Farr and R. Seidelman. – Ann Arbor: University of Michigan Press, 1993. – P.1-11.
194. Gibson J. L. The resilience of mass support for democratic institutions and processes in the nascent Russian and Ukrainian democracies //Political culture and civil society in Russia and the new states of Eurasia /Ed. by V. Tismaneanu. – Armonk, N.Y.: M.E. Sharpe, 1995. – P.53-111.
195. Gillespie Ch. G. The role of civil-military pacts in elite settlements and elite convergence: democratic consolidation in Uruguay //Elites and democratic consolidation in Latin America and Southern Europe /Ed. by J. Higley and R. Gunther. – Cambridge; New York: Cambridge University Press, 1992. – P.178-207.
196. Gitlin T. Local pluralism as theory and ideology //Apolitical politics; a critique of behavioralism/ Ed. by Charles Allan McCoy and John Playford. – New York: Crowell, 1967. – P.124-145.
197. Green Ph. What is political equality ? //Dissent. – 1979, Summer. – P.351-362.
198. Gunnell J. G. The descent of political theory: the genealogy of an American vocation. – Chicago: University of Chicago Press, 1993. – xii, 330 p.
199. Hahn J. W. Soviet grassroots: citizen participation in local Soviet government. – Princeton N. J.: Princeton University Press, 1988. – 311 р.
200. Harsanyi J. C. Democracy, equality, and popular consent //Power, inequality, and democratic politics: essays in honor of Robert A.Dahl /Ed. by I.Shapiro and G.Reeher. – Boulder and London: Westview Press, 1988. – P.276-283.
201. Held D. Models of democracy. - 2nd ed. – Stanford, Calif.: Stanford University Press, 1996. – xiv, 392 p.
202. Hirst P. Q. Representative democracy and its limits. - Oxford: Polity, 1990. – 171 p.
203. Hirst P. Q. Associative democracy: new forms of economic and social governance. - Oxford: Polity Press, 1994. – 222 p.
204. Hochschild J. L. The double-edged sword of equal opportunity //Power, inequality, and democratic politics: essays in honor of Robert A.Dahl /Ed. by I.Shapiro and G.Reeher. – Boulder and London: Westview Press, 1988. – P.168-201.
205. Hoffman E. P. Democratic theories and authority patterns in contemporary Russian politics //Can democracy take root in post-Soviet Russia?: explorations in state-society relations /Ed. by H. Eckstein, F.J.Fleron Jr. et al. – Lanham, Md.: Rowman & Littlefield, 1998. – P.105-149.
206. Hollinger R. The dark side of liberalism: elitism vs. democracy. – Westport, Conn.: Praeger, 1996. - viii, 154 p.
207. Hyland J. L. Democratic theory: the philosophical foundations. – Manchester; New York: Manchester University Press; New York: Distributed in the USA and Canada by St. Martin's Press, 1995. – 280 p.
208. In this number // Public Administration Review. - 1947. - Vol. VII, № 1. - P. III.
209. Introduction // Apolitical politics; a critique of behavioralism/ Ed. by Ch. A. McCoy and J. Playford. – New York: Crowell, 1967. – P.1-10.
210. Isaac J. C. Dilemmas of democratic theory //Power, inequality, and democratic politics: essays in honor of Robert A.Dahl /Ed. by I.Shapiro and G.Reeher. – Boulder and London: Westview Press, 1988. – P.132-147.
211. Isaac J.C. Dahl, Robert A. //American political scientists: a dictionary /Edited by G. H. Utter and Ch. Lockhart; A. Wildavsky, advisory editor. – Westport, Conn.: Greenwood Press, 1993. – P. 56-58.
212. Jenkins J.C. Social movements, political representation, and the state: an agenda and comparative framework //The politics of social protest: comparative perspectives on states and social movements /Ed. by J. C. Jenkins and B. Klandermans. – Minneapolis: University of Minnesota Press, 1995. – P.14-35.
213. Joseph R. Democratization in Africa after 1989: comparative and theoretical perspectives //Transitions to democracy /Ed. by Lisa Anderson. – New York: Columbia University Press, 1999. – P.237-260.
214. Kaase M., Marsh A. Political action: a theoretical perspective //Barnes, S.H., Kaase M. et al. Political action: mass participation in five Western democracies. – Beverly Hills, Calif.: Sage Publications, 1979. – P.27-56.
215. Kaase M., Marsh A. Political action repertory: changes over time and a new typology //Barnes, S.H., Kaase M. et al. Political action: mass participation in five Western democracies. – Beverly Hills, Calif.: Sage Publications, 1979. – P.137-166.
216. Kavanagh D. Political science and political behaviour. – London; Boston: Allen & Unwin, 1983. - xiv, 225 p.
217. Keim D. W. Participation in contemporary democratic theories //Participation in politics /Ed. by J. R. Pennock and J. W. Chapman. – New York: Lieber-Atherton, 1975. – P.1-38.
218. Kelso W. A. American democratic theory: pluralism and its critics. – Westport, Conn.: Greenwood Press, 1978. - xii, 288 p.
219. Kerbo H. R. Social stratification and inequality: class conflict in historical and comparative perspective. - 2nd ed. – New York: McGraw-Hill, c1991. – xvii, 582 p.
220. Kiloh M. Industrial democracy //New forms of democracy /Ed. by D. Held and Ch. Pollitt. – London; Beverly Hills, Calif.: Sage Publications, in association with the Open University, 1986. – P.14-50.
221. Krouse R. W. Capitalism, socialism, and political equality // Dissent. – 1980, Fall. – P.453-456.
222. Kweit M. G., Kweit R. W. Implementing citizen participation in a bureaucratic society: a contingency approach. - New York, N.Y.: Praeger, 1981. - xv, 185 p.
223. Lane J.-E., Ersson S. O. Politics and society in Western Europe. - 3rd ed. – London; Thousand Oaks, Calif.: Sage, 1994. – viii, 422 p.
224. Lane R. E. ‘Losing touch’ in a democracy: demands versus needs //Elitism, populism, and European politics/Ed. by Jack Hayward. – Oxford: Clarendon Press, 1996. – P.33-66.
225. Lee D. J. Polyarchy: the political theory of Robert A.Dahl. – New York: Garland Pub., 1991. – 216 p.
226. Lerner R., Nagai A. K., Rothman S. American elites. – New Haven, CT: Yale University Press, 1996. – xii, 176 p.
227. Lijphart A. Democracy in plural societies: a comparative