ГРОМАДА У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ : ОБЩЕСТВО В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ПОЛИТИЧЕСКОЙ МЫСЛИ КОНЦА ХIХ - НАЧАЛА ХХ ВЕКА

Краткое описание

ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

На правах рукопису

ЛУШАГІНА ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА

УДК 321 (091)

ГРОМАДА У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

23.00.01 – теорія та історія політичної науки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник –
Євтушенко Олександр Никифорович
доктор політичних наук,
професор кафедри державної служби

Миколаїв – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ……………………………….……….………………………………10
1.1. Стан наукової розробки проблеми та джерельна база дослідження ……10
1.2. Методологічні основи та концептуальні засади дослідження...…………28
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...52
РОЗДІЛ 2
ГРОМАДА В ПОЛІТИЧНИХ ТЕОРІЯХ КІНЦЯ ХІХ СТОЛІТТЯ…………..54
2.1. Громада в політичних поглядах українських народників………………..54
2.2. Громада в поглядах представників українського лібералізму……...........81
2.3. Ідея громади в рамках теорій соціалізму кінця ХІХ століття..…………103
Висновки до розділу 2………………………………………………………….122
РОЗДІЛ 3
РОЗВИТОК ІДЕЇ ГРОМАДИ У ВІТЧИЗНЯНИХ ПОЛІТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЯХ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ……………………………...…..126
3.1. Громада в соціалістичних концепціях початку ХХ століття…...………126
3.2. Ідея громади в концепції націоналізму початку ХХ століття…………..144
3.3. Розвиток поглядів щодо громади в консервативній традиції вітчизняної
політичної думки………………………………………………………………156
Висновки до розділу 3…………………………………………………………174
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...183

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Із здобуттям незалежності, Україна стала на шлях демократичного розвитку, проголосивши єдиним джерелом влади народ, який може здійснювати владу безпосередньо, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Основою ж місцевого самоврядування виступає територіальна громада. Саме на рівні територіальної громади участь громадян у створенні органів місцевого самоврядування, вирішенні місцевих справ має сприяти формуванню громадянського суспільства в Україні.
Але, поряд з територіальною громадою, не менш важливе значення для розвитку демократичної держави мають професійні громади, громади національних меншин, релігійні громади тощо. Оскільки, саме громада є тим фактором, що поєднує громадян, які проживають на певній території і безпосередньо беруть участь у вирішенні місцевих справ. Саме громада виступає одним із важливих інститутів політичної соціалізації індивіда і саме на рівні громади індивід усвідомлює, що демократія – це не формальність, а соціальне партнерство між людиною і владою.
Ідея громади, як суспільної цінності, яка здатна акумулювати політичні, правові, соціальні, національні цінності та забезпечити самоідентифікацію українського населення у процесі державотворення, виникла в поглядах представників різних політичних течій ще в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Однак уже на початку ХХ століття політичні погляди на громаду мали системний характер, закріплювались в законодавчих проектах і програмах політичних партій, як основа для розвитку української демократичної держави.
Проте, в політичній науці майже відсутні фундаментальні роботи, в яких був би відбитий найбільш цінний досвід вітчизняних політичних діячів та науковців кінця ХІХ – початку ХХ століття. Виходячи із зазначеного вище, актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю комплексного аналізу ідеї громади у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття для її практичного втілення в сучасності.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження пов'язаний із науковою темою «Організація державного управління в умовах становлення та розвитку політичної системи України: політико-правові, історичні та регіональні аспекти», номер державної реєстрації 0109U000451, яка розробляється кафедрою державної служби Чорноморського державного університету імені Петра Могили.
Мета і основні завдання дисертації. Виходячи з актуальності теми, спираючись на доробки попередніх дослідників та враховуючи недостатній ступінь її розробки у вітчизняній політичній науці, мета дисертаційної роботи полягає у розкритті ідей та поглядів на громаду у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Для реалізації мети дослідження окреслено наступні завдання:
- визначити стан наукової розробки проблеми в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, охарактеризувати рівень її науково-теоретичного осмислення та обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження;
- з’ясувати передумови виникнення та особливості формування ідей щодо громади у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття та їх місце в концепціях відродження української державності кінця ХІХ – початку ХХ століття;
- розкрити сутність ідеї громади в політичних доктринах кінця ХІХ століття;
- узагальнити теоретичні розробки щодо громади у вітчизняних політичних концепціях державотворення, що набули поширення на початку ХХ століття;
- запропонувати рекомендації щодо напрямів подальшого вивчення даної проблематики та використання результатів дослідження на прикладному рівні.
Об’єктом дослідження виступає українська політична думка кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Предметом дослідження є становлення та розвиток ідей громади у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Хронологічні рамки дослідження зумовлені тематичною спрямованістю і охоплюють період початку 1880 – 1917 р. Нижня межа заданого часового лагу визначається активізацією українського національного руху та ствердженням і поширенням різних ідеологічних напрямків на українських землях. Верхня межа зумовлена новими історичними подіями, а саме: революційними процесами в Російській імперії, коли відбувається зниження інтересу до громади, а набувають популярності ідеї загальнодержавного становлення. Проте, відповідно до логіки історичного підходу в дослідженні при вивченні деяких аспектів політичної творчості представників вітчизняної політичної думки здійснюється розширення хронологічних рамок.
Територіальні межі дослідження охоплюють етнічну українську територію, а також території, де існували осередки української політичної думки, а зокрема здійснювалося дослідження проблем громади.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань дисертаційного дослідження було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, що забезпечують проведення цілісного та ґрунтовного аналізу об’єкту і предмету дослідження.
Загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення й абстрагування застосовувалися для забезпечення системного дослідження основних наукових положень, теоретичних висновків щодо громади у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Для даного дисертаційного дослідження пріоритетними стали такі методи: структурно-функціональний, порівняльний, історичний, хронологічний. Так, за допомогою:
­ структурно-функціонального методу, вдалося розглянути місце та роль громади в структурі загальних державотворчих концепцій, що були запропоновані діячами вітчизняної політичної думки кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
­ порівняльного методу окреслено схожість та відмінність поглядів на громаду різних політико-ідеологічних напрямків у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
­ історичного методу вдалося вивчити особливості формування ідей щодо громади в тісному зв’язку із історичними обставинами в країні та світі;
­ хронологічного методу визначено еволюцію поглядів політичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ століття щодо громади в певній хронології, починаючи від становлення та розвитку ідеї громади до можливостей її практичного втілення на початку ХХ століття.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дане дослідження є одним із перших в українській політичній науці, що зосереджене на комплексному вивченні поглядів на громаду у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття в рамках загальних державотворчих концепцій, пов’язаних з характером майбутнього державного устрою України.
Новизна наукових підходів знайшла свій вираз в теоретичному вирішенні низки актуальних наукових завдань, зокрема
вперше:
­ проведено системне наукове дослідження становлення та розвитку поглядів вітчизняних політичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ століття на громаду, як важливий інститут демократії й громадянського суспільства;
­ доведено, що ідея необхідності створення громад була в полі зору української політичної думки кінця ХІХ – початку ХХ століття як одна із важливих проблем, що пов’язана з відродженням української державності;
­ обґрунтовано положення про те, що комплекс суспільно-політичних ідей у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття щодо місця і ролі громади у державі є цілісною концептуальною системою можливих шляхів розвитку громад для сучасної України;
удосконалено:
- визначення сутності громади в поглядах політичних діячів та теоретиків кінця ХІХ – початку ХХ століття як основи місцевого самоврядування, інституту демократії, що опирається на ініціативу й активність широких верств населення;
- теоретичні уявлення політичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ століття щодо місця та значення громади в процесі державотворення. Доведено, що дані теоретичні уявлення формувалися під впливом світової та вітчизняної політичної думки та практики, що стало основою для формування вітчизняних теорій місцевого самоврядування;
дістало подальшого розвитку:
- систематизація вітчизняних наукових досліджень щодо ідей створення та функціонування громад, їх переосмислення та створення можливих шляхів побудови ефективних громад в сучасній Україні;
- визначення громади, як територіальної основи організації місцевого самоврядування, зокрема в напрямку характеристики її як соціально-просторової спільності, яка має здійснювати економічну, політичну, управлінську діяльність.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дані результати дослідження можуть бути використані науковцями і науково-педагогічними колективами при розробці та викладанні таких курсів, як «Історія політичної думки України», «Історія місцевого самоврядування в Україні», «Історія соціально-політичних вчень». Результати даного дослідження також можуть бути використані при написанні методичних матеріалів, підручників, для підготовки фахівців з політичних наук та державного управління.
На прикладному рівні матеріали дослідження можуть вивчатися аналітичними групами та політологами-практиками для розробки програм реформ в Україні. Крім того, положення дисертаційного дослідження можуть бути застосовані в практичній роботі органів місцевого самоврядування та місцевих територіальних громад при визначенні шляхів їх співпраці.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, отримані результати якої розв’язують суттєву наукову проблему ролі громади в процесах державотворення у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття в рамках загальних державотворчих концепцій. В роботах, що виконувалися в співавторстві, особистий внесок здобувача становить: аналіз проблеми громади в політичній спадщині представників консервативного напрямку вітчизняної політичної думки початку ХХ століття; дослідження питання громади в творах М. Драгоманова; вивчення становлення та розвитку поглядів на громаду в творчості представників народництва ХІХ століття. Щодо навчального посібника, то особистий внесок здобувача полягає в підборі та систематизації політичних творів представників вітчизняної політичної думки ХІХ – першої половини ХХ століття. Положення, висновки та рекомендації, що були запропоновані в дисертаційній роботі, є особистим здобутком автора.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на практичних і семінарських заняттях, круглих столах, заслуховувались на засіданнях кафедри державної служби, кафедри політичних наук ЧДУ ім. Петра Могили.
Зміст, висновки та практичні рекомендації наукової роботи були висвітлені на 9 наукових конференціях, зокрема на трьох щорічних Міжнародних науково-практичних конференціях «Ольвійський форум: Стратегії України в геополітичному просторі» (м. Ялта, 2009, 2010, 2011); ХVІІІ Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених (м. Запоріжжя, 2010); Міжнародній науковій конференції «Наукові дослідження сучасності» (м. Київ, 2010), щорічній науково-методичній конференції «Могилянські читання» (м. Миколаїв, 2010, 2011); Міжнародній конференції молодих вчених «Гуманітарні та соціальні науки HSS-2010» (м. Львів, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Аркасівські читання» (м. Миколаїв, 2011).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в 13 наукових працях, 6 з яких опубліковані у фахових виданнях з політичних наук (з них 3 у співавторстві). Серед публікацій, які відображають наукові результати є навчальний посібник «Громада в українській політичній думці ХІХ – першої половини ХХ століття» (в співавторстві, який має гриф МОН України).
Структура дисертаційної роботи. Поставлені цілі й завдання дослідження визначили структуру роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації налічує 224 сторінки, із них 182 сторінки основного тексту. Список використаних джерел і літератури налічує 371 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Актуальність вивчення питання громади у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття зумовлена сучасними потребами реформ в галузі місцевого управління та самоврядування. Однак, незважаючи на досить тривалий процес реформування органів місцевого самоврядування та створення територіальних громад, переважна більшість територіальних громад України – а саме територіальні громади сіл, селищ і міст районного значення – через їх надмірну подрібненість та надзвичайно слабку фінансову базу залишаються неспроможними до виконання всіх повноважень місцевого самоврядування. Але не лише територіальні громади здатні бути активними учасниками політичного процесу, адже територіальна громада це лише один із різновидів громад, що мають забезпечувати зв'язок індивіда та держави. В результаті даного дослідження, дисертант приходить до висновків, що в період кінця ХІХ – початку ХХ століття політичні діячі та науковці розглядали в якості суб'єкта та об’єкта політики не лише територіальні громади, а й громади релігійного, професійного характеру. Хоча в сучасній політичній науці більшість уваги і приділяється саме територіальним громадам, але все ж таки статус територіальних громад залишається юридично не визначеним.
Шляхи вирішення даних проблем більшість сучасних науковців шукають в закордонному досвіді, при чому не досліджуючи власні здобутки політико-правової думки, яка виробила свої погляди на проблему територіальної організації влади, які базувались на розумінні важливої ролі громад як базового рівня територіальної, релігійної, професійної організації населення в демократичній державі. Тому в даній дисертаційній роботі вперше запропоновано комплексне дослідження громади в історії вітчизняної політичної думки кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Основні підсумки даного дослідження викладенні в наступних положеннях:
1. Аналіз наукової розробленості проблематики показав, що питання громади у вітчизняній політичній думці не є достатньо вивченим, а джерелознавча база дослідження дала змогу виробити декілька підходів до вивчення даної проблематики. По-перше, питання громади у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття розглядалося як важлива складова загальної теоретичної моделі побудови майбутньої державності, яка частково відзначалася суб’єктивізмом, що вимагає критичного ставлення до джерельної бази дослідження. По-друге, вивчення питання громади має здійснюватися не лише в рамках територіальної організації населення, а й із врахуванням ідентифікаційних та світоглядних чинників. По-третє, при здійсненні дослідження слід враховувати дефініційну неточність понять, що використовуються політичними діячами та науковцями кінця ХІХ – початку ХХ століття. Оскільки більшість із науковців зазначеного періоду не приділяли особливої уваги чіткому визначенню поняття «громада», а часто ототожнювали його із синонімами «спілка», «товариство», «громадянськість», «спільність», то в більшості поглядів даних політичних діячів поняття «громада» має більш-менш абстрактне значення, хоча частково за загальними ознаками воно наближається до сучасного поняття «територіальна громада».
Аналіз концепцій, запропонованих українською політичною думкою кінця ХІХ – початку ХХ століття, дозволяє зробити висновок, що громада у політологічному змісті – це специфічний інститут демократії та громадянського суспільства, що виникає в конкретно-історичних умовах, та характеризується ступенем участі населення у вирішенні місцевих справ.
2. Ідеї про громаду в рамках вітчизняних концепцій державотворення формувалися в результаті досвіду як західних держав, так і відповідно до популярних політичних поглядів у Російській імперії. Якщо ж говорити про період кінця ХІХ – початку ХХ століття в історії українського народу, то слід зазначити, що виникнення проблематики громади відбувалося в таких умовах: по-перше, українська політична думка була пов’язана із європейською, а в Європі на той час народи акумулювали свою суспільну енергію на проблемі національного визволення та становлення на шлях демократичного розвитку; по-друге, українські землі знаходились під владою Російської та Австро-Угорської імперій, тому і політична думка розвивалась у руслі основних ідеологічних течій даних країн; по-третє, даний історичний період визначається науковцями як певна історична доба національного усвідомлення народу, прагненням і боротьбою української громадськості за визначення і розширення своїх політичних, національних та культурних прав Росією, а також активністю політичних рухів в Австро-Угорщині; по-четверте, в межах зазначеної проблематики починала розвиватися ідея створення громад як основи місцевого врядування та політично-дієвого механізму.
3. На основі історичного аналізу було встановлено, що ідеї громади в політичних поглядах ХІХ століття розвивалися в рамках загальних концепцій державотворення, що були запропоновані відповідно до різних напрямків вітчизняної політичної думки даного періоду. Так, у межах народницької течії вітчизняної політичної думки, громада визначалася як добровільне об’єднання людей на основі певної спільної ідеї чи то мети, а відносини в громаді формуються на основі загальної вигоди та безпеки як кожного члена громади, так і самої громади в цілому (М. Костомаров); найнижча адміністративно-територіальна одиниця та основа місцевого самоврядування (Г. Андрузький); історична форма буття українського народу (В. Антонович). Ліберальна традиція політичної думки визначала громаду як об’єднання на основі певного показника: території, національності, спільності інтересів, спільності поглядів на політичне життя (М. Драгоманов); як гарант дотримання прав людини та громадянина (Б. Кістяківський). Крім того, особливе значення питанню громади приділяли представники соціалістичного напрямку політичної думки. В їх поглядах громада виступала як у значенні адміністративно-територіальної одиниці, так і в значенні держави (І. Франко, М. Павлик, С. Подолинський). В межах дослідження було встановлено, що деякі положення основних політичних поглядів представників вітчизняної політичної думки кінця ХІХ – початку ХХ століття мають сенс і сьогодні: по-перше, громада – це спільнота, співтовариство, територіальний, професійний (за будь-якою ознакою) колектив, засіб самоорганізації громадян; по-друге, територіальна громада – це адміністративно-територіальне об’єднання жителів певної території (на якій можуть бути розташовано декілька населених пунктів (сіл, селищ, міст) для вирішення питань місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; по-третє, для ефективного розвитку регіонів необхідно надати територіальним громадам право на самостійне вирішення місцевих проблем, а також відповідні матеріальні, фінансові, економічні та інші ресурси, сприяти розвитку політичної культури громади тощо.
4. На початку ж ХХ століття політичні погляди на громаду мали вже більш системний характер і закріплювались у законодавчих проектах, а також у програмах політичних партій. Даний період у дослідженні проблеми громади характеризується наявністю як схожих поглядів, так і діаметрально протилежних. Питання громади починає розглядатися не тільки в рамках федералістичних теорій, а й для унітарних держав. Так, серед прихильників соціал-демократичного напрямку політичної думки існували розбіжності у поглядах на необхідність об’єднання населення у громади: від повної відмови від громади як пережитку минулого (Д. Антонович, М. Русов, Л. Мацієвич, Б. Камінський, О. Коваленко) до необхідності створення громад як основи місцевого врядування. Так, у конституційному проекті М. Грушевського, громада виступає найнижчою адміністративно-територіальною ланкою, а М. Туган-Барановський розглядає громаду як необхідну складову місцевого самоврядування; М. Порш визначав громаду як сферу самовизначення та саморозвитку індивіда.
Свої ідеї щодо громади пропонували і представники вітчизняної націоналістичної політичної думки початку ХХ століття. Так, громада, за М. Міхновським, розумілася як певна спільність людей, які проживають на певній території, мають спільні інтереси та потреби. О. Ейхельман визначав громаду як основу місцевого самоврядування.
Серед представників консервативного напрямку політичної думки, громада розглядалася як складова місцевого управління в рамках монархічної держави (В. Липинський). Така громада мала створюватися на основі «територіального патріотизму», але з досить обмеженими правами та повноваженнями (С. Томашівський).
Спільною рисою ідей щодо громади всіх напрямків вітчизняної політичної думки кінця ХІХ – початку ХХ століття є те, що дослідники вимагали конституційного закріплення основних прав та обов’язків місцевих громад. Більшість представників різних напрямків вітчизняної політичної думки (крім консерватизму) визначали громаду як основу місцевого самоврядування, важливий інститут демократії, що має спиратися на ініціативність та активність широких верств населення.
У даному дослідженні підсумовано, що хоча деякі ідеї щодо громади є утопічними, проте значна їх кількість є раціональними і для сучасності. Отже, комплекс ідей щодо громади, що склався в політичної думці кінця ХІХ – початку ХХ століття є цілісною концепцією можливих шляхів розвитку громад для сучасної України. Хоча сучасні дослідники даної проблематики висловлюють свої побоювання, що, наприклад, надання широкої автономії територіальним громадам може викликати сепаратистські настрої серед українського суспільства. Проте, на думку дисертанта, дані політичні ідеї щодо ефективного функціонування громад позбавлені сепаратизму в межах сучасної політики децентралізації і регіоналізації. Також дисертант доходить висновків, що ідеї політичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ століття так і не були почуті та втілені через неготовність суспільства до такого роду реформ. Фактично представники української політичної думки даного періоду випереджали свій час на декілька десятків років.
Отже, в результаті роботи над дослідженням було виявлено, що вивчення даної тематики є актуальним у сфері політичних наук, а використання вітчизняного досвіду державотворення поряд із здобутками закордонної політичної науки надасть змогу створити ефективну модель територіальної громади в Україні. У зв’язку з цим, доцільно буде запропонувати перелік рекомендацій щодо тематики дослідження, адресований як політичним діячам, так і науковцям:
– продовжити розробку та дослідження ідей громади в сучасній вітчизняній політичній науці, щоб показати можливість вироблення нових поглядів на створення територіальної громади в сучасній Україні;
– актуалізувати увагу науковців щодо вивчення теоретичних напрацювань з історії громади у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття та порівняння їх із зарубіжним досвідом місцевого самоврядування, для створення ефективної моделі територіальної громади;
– поширювати в суспільстві просвітницьку діяльність стосовно розкриття змісту та значення територіальних громад у політиці, визначення їх прав та обов’язків. Просвітницька діяльність має здійснюватися шляхом створення освітніх проектів та програм у школах, вищих навчальних закладах, створення спецкурсів для висвітлення даної проблематики серед студентства;
серед пріоритетних напрямків досліджуваної проблематики є розробка таких проблем: «громада як складова громадянського суспільства», «громада як політичний партнер для держави», «інституціоналізація громади».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янова Н. Українська національна ідея в творчості В’ячеслава Липинського та її роль в сучасному державотворенні / Н. Авер’янова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознавство. – 2008. – № 12. – С. 40–43.
2. Алексєєв В. Громадівські ради: законодавчий аспект / В. Алексєєв // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. – 2008. – Вип. 2 (32). – С. 43–50 .
3. Андрузький Г. Начерки до другого конституційного проекту 1846 – 1847 року [Електронний ресурс] / Г. Андрузький // Конституційна асамблея. – 2004. – Режим доступу : http://constituanta.blogspot.com/2011/ 08/1850.html
4. Андрузький Г. Начерки до першого конституційного проекту 1846 – 1847 року [Електронний ресурс] / Г. Андрузький // Конституційна асамблея. – 2004. – Режим доступу : http://constituanta.blogspot.com/2011/ 08/1850.html
5. Андрузький Г. Начерки Конституції Республіки 1850 року [Електронний ресурс] / Г. Андрузький // Конституційна асамблея. – 2004. – Режим доступу : http://constituanta.blogspot.com/2011/08/1850.html
6. Антонович В. Записка в справі обмежень української мови / В. Антонович // Антонович В. Б. Моя сповідь : вибрані історичні та публіцистичні твори / [упор. О. Тодійчук, В. Ульяновський]. – К. : Либідь, 1995. – C. 153–158.
7. Антонович В. Киеские войты Ходыки / В. Антонович // Антонович В. Б. Моя сповідь : вибрані історичні та публіцистичні твори / [упор. О. Тодійчук, В. Ульяновський]. – К. : Либідь, 1995. – C. 160–185.
8. Антонович В. Моя исповедь / В. Антонович // Антонович В. Б. Моя сповідь : вибрані історичні та публіцистичні твори / [упор. О. Тодійчук, В. Ульяновський]. – К. : Либідь, 1995. – C. 78–90.
9. Антонович В. Польско-русские соотношения XVII в. в современной польской призме / В. Антонович // Антонович В. Б. Моя сповідь : вибрані історичні та публіцистичні твори / [упор. О. Тодійчук, В. Ульяновський]. – К., Либідь, 1995. – C. 107–136.
10. Антонович В. Три національні типи народні / В. Антонович // Антонович В. Б. Моя сповідь : вибрані історичні та публіцистичні твори / [упор. О. Тодійчук, В. Ульяновський]. – К. : Либідь, 1995. – С. 91–102.
11. Арістов В. Українофіли: між державним і «національним» / В. Арістов // Наукові записки. Історичні науки. – 2010. – Том. 104. – С. 19–23.
12. Артюх В. Тяглість історії й історія тяглості: українська філософсько-історична думка першої половини ХХ століття: монографія / В. О. Артюх. – Суми : Вид-во СумДУ, 2010. – 266 с.
13. Баймуратов М. Роль публичной самоуправленческой (муниципальной) власти в становлении и развитии гражданского общества в Украине / М. Баймуратов // Актуальні проблеми політики. – О. : Юрид. лит., 2003. – Вип. 16. – С. 41–51.
14. Батанов О. Муніципальна влада в Україні: проблеми теорії та практики: монографія / [відп. ред. М. О. Баймуратов]. – К. : Видавництво «Юридична думка», 2010. – 656 с.
15. Батанов О. Територіальна громада – основа місцевого самоврядування в Україні / О. Батанов. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ, 2001. – 260 с.
16. Батанов О. Територіальна громада – первинний суб’єкт муніципальної влади в Україні: поняття та ознаки / О. Батанов // Вісник Центральної виборчої комісії . – 2008. – № 2 (12). – С. 51–57.
17. Бевз Т. Ідеї соціалізму і громадянського суспільства як ключові елементи теорії «праці» С. Подолинського : (до 160-річчя від дня народження) / Т. Бевз // Українознавство. – 2011. – № 1. – С. 60–64.
18. Бевз Т. Ідеї соціалізму і громадянського суспільства як ключові елементи теорії праці С. Подолинського : (до 160-річчя від дня народження) / Т. Бевз // Українознавство. – 2010. – № 4. – С. 100–105.
19. Бекон Ф. Новая Атлантида. Опыты и наставления / Ф. Бекон. – М. : Изд-во Академии наук СССР, 1962. – 240 с.
20. Бичук І. Місце правової держави у соціально-філософській концепції Богдана Кістяківського / І. О. Бичук // Гілея. – 2010. – № 36. – С. 265–272.
21. Бичук І. Місце правової держави у соціологічній концепції Богдана Кістяківського / Бичук І.О. // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – Соціологія. Психологія. Педагогіка. – 2006. – № 24-25. – С. 67–60.
22. Бойко І. М. Драгоманов і В. Липинський: роль держави в житті нації / І. М. Бойко // Соціально-філософські ідеї Михайла Драгоманова : збірник наукових праць / [НАУ Ін-т філософії]. – К. : Наукова думка, 1995. – С. 33–50.
23. Бойчук А. Концепція правової та політичної самостійності України в науковій спадщині І. Франка / А. Бойчук // Актуальні проблеми історико-правової науки. – 2009. – № 2. – С. 238–241.
24. Большая советская энциклопедия / [гл. ред. Б. А. Введенский.]. – 2-е зд. - М. : БЭС, 1949 - 1958. - Т. 30 : Николаев - олонки. – 1954. – С. 435–437.
25. Босий В. В'ячеслав Липинський: Ідеолог української трудової монархії / М. А. Босий. – Торонто : Український робітник, 1951. – 159 с.
26. Буканов Г. Дослідження ліберальної течії національного руху у процесі державотворення на Україні початку ХХ століття / Г. Буканов // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 19 (206). – С. 157–165.
27. Бутенко А. Еволюція поглядів М. Міхновського на українську державність та шляхи їх практичної реалізації : автореф. на здобуття наук. ступ. канд. істор. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / А. П. Бутенко. – Черкаси, 2006. – 20 с.
28. Бутенко А. Проблема міжнаціональних відносин у теоретичному доробку М. Міхновського / А. Бутенко // Вчені записки ХГУ «НУА». – 2005. – Т. ХІ. – С. 350–358.
29. Бутенко А. Суспільно-політична діяльність М. Міхновського в працях вчених української діаспори / А. Бутенко // Український селянин. – 2008. – Вип.11. – С.48–50.
30. Валіон О. Внесок Михайла Грушевського у національно-культурне відродження українського народу в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. / Оксана Валіон // Україна - Європа - Світ : міжнародний збірник наукових праць на пошану проф. М. М. Алексієвця / [редкол. : Ю. М. Алексєєв, Л. М. Алексієвець, М. М. Алексієвець [та ін.]. – Тернопіль, 2010. – Вип. 5 : Україна - Європа - Світ: історико-політичні та гуманітарні аспекти розвитку : у 2 ч., Ч. 1. – С. 187–199.
31. Василенко С. Права человека в украинской общественно-политической мысли / С. Д. Василенко // Слов’янський вісник : зб. наук. праць. – 2010. – Вип. 9. – С. 95–104.
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
33. Верменич Я. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні / Я. В. Веременич. – К. : Інститут історії України НАН України, 2003. – 516 с.
34. Виздрик В. Роль Миколи Міхновського у формуванні ідеології українського організованого націоналізму / В. Виздрик // Держава та армія. – Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2008. – С. 31–36.
35. Винар Л. Михайло Грушевський і наукове товариство ім. Тараса Шевченка / Л. Винар. – Мюнхен : Вид-во «Дніпрова хвиля», 1970. – 110 с.
36. Винар Л. Найвидатніший історик України Михайло Грушевський (1866 – 1934) / Л. Винар. – Б. м. : Сучасність, 1986. – 120 с.
37. Винарчук Т. Результати державотворення українців початку ХХ ст.: сучасний погляд і ретроспектива / Т. В. Винарчук // Наукові праці історичного факультету : Запорізький держ. ун-т. – Запоріжжя, 2005. – Вип.19. – С. 253–260.
38. Висоцький О. Українські соціал-демократи та есери: досвід перемог і поразок / О. Висоцький. – К. : Основні цінності, 2004. – 272 с.
39. Вівсяна І. формування ідеї «українського П’ємонту» у вітчизняній суспільно-політичній думці (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / І. Вівсяна [Електронний ресурс] // Наукові записки. Серія: Історичні науки. – Вип. 12. – С. 76 – 87. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/PORTAL/soc_gum/ Nz_i/Ist/2009_12/statty/09.pdf
40. Гаврилюк Д. Державницька концепція В. Липинського / Д. Гаврилюк [Електронний ресурс] // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Історія, економіка, філософія. – 2008. – Вип. 14. – С. 166–176. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal /Soc_Gum/Vknlu/Ief/2008_14/16.pdf
41. Гай-Нижник П. Український консерватизм і Гетьманський рух у ХХ ст.: нариси історії становлення та розвитку / П. Гай-Нижник // Гілея: науковий вісник. – 2011. – № 43 (1). – С. 15–38.
42. Гегель Г. Философия права / Г. Ф. Гегель. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
43. Гедікова Н. Витоки зародження українського лібералізму / Н. Гедікова // Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки : зб. наук. праць / наук. ред. І. М. Коваль. – 2007. – Т. 12. Вип. 6. – С. 407–415.
44. Герасим’як І. Деякі аспекти суспільно-світоглядної позиції М. Драгоманова в оцінці І. Франка / І. Г. Герасим'як // Соціально-філософські ідеї Михайла Драгоманова : збірник наукових праць / [НАУ Ін-т філософії]. – К. : Наукова думка, 1995. – С. 102–109.
45. Геращенко Т. Політичні концепції М. Міхновського і В. Липинського в світлі сучасного державотворення [Електронний ресурс]/ Т. Геращенко // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Режим доступу : http://sites.znu.edu.ua/history SciWorks/7/gerashchenko.pdf
46. Гирич І. В’ячеслав Липинський у світлі його листування з дореволюційних часів / І. Гирич // Липинський В. Повне зібрання творів, архів, студії. Листування. – Київ-Філадельфія : Вид-во «Смолоскип», 2003. – Т.1. – С. 83–118.
47. Гирич І. М. Грушевський і І. Франко: до історії взаємин / І. Б. Гирич // Український історичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 35–67.
48. Глушко М. Михайло Грушевський – ініціатор та організатор етнографічних досліджень в НТШ / М. Глушко // Народознавчі Зошити. – 2008. – № 1-2. – С. 14–20.
49. Гнейст Р. История государственных учреждений Англии / [пер. с нем. С. А. Венгерова]. – М. : Типография В.Ф. Рихтер, 1885. – 876 с.
50. Гнейст Р. Правовое государство и административные суды Германии / [пер. с нем. Ф. С. Фустова, под ред. М.И. Свешникова]. – СПб. : Типография В.Безобразова и Ко, 1896. – 370 с.
51. Горбань Т. Українське національне питання та російський загальнодемократичний рух: точки перетину, лінії розходження (1900-1917) / Т. Горбань // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – Історія. – 2006. – № 85 – 86. – С. 71–74.
52. Горбань Ю. Постать Богдана Кістяківського в українському визвольному русі початку ХХ століття / Ю. А. Горбань // Сторінки історії : зб. наук. праць. – 2010. – Вип. 30. – С. 71–80.
53. Горбач Н. Справжній Михайло Драгоманов / Назар Горбач. – Львів : Каменяр, 2008. – 167 с.
54. Гордієнко М. Сутність та основні засади концепції української державності В’ячеслава Липинського : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. політ. наук : спец. 23.00.01. «Теорія та історія політичної науки» / М. Г. Гордієнко. – К., 1999. – 20 с.
55. Горинь Г. Роль громади у формуванні особи (історичний досвід українців) / Г. Горинь // Народознавчі зошити. – 2008. – № 3-4. – С. 440–444.
56. Градовский А. История местного самоуправления в России. Собр. соч. / А. Д. Градовский – Т 2. – СПб., 1899. – 492 c.
57. Грицак Я. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота. / Я. Грицак. – К. : Критика, 2006. – 631 с.
58. Грушевский М. Очерки истории украинского народа / М. С. Грушевский. – К. : Лыбидь, 1991. – 398 с.
59. Грушевський М. Вступний виклад з давньої історії Русі, виголошений у Львівськім університеті 30 вересня 1894 [Електронний ресурс] / М. Грушевський // Ізборник. – Режим доступу : http://litopys. org.ua/hrs/hrs01.htm
60. Грушевський М. Історія України-Руси : Т. 2. [Електронний ресурс] / М. Грушевський. – Львів, 1905. – 634 с. – Режим доступу : http://izbornyk.org.ua/hrushrus/iur2.htm
61. Грушевський М. Конституційне питання і українство в Росії [Електронний ресурс] / М. Грушевський // Конституційна асамблея. – 2004. – Режим доступу : http://constituanta.blogspot.com/2011/08/1905.html
62. Грушевський М. Наша політика / М. Грушевський. – Львів, 1911. – 119 с.
63. Грушевський М. Початки громадянства (генетична соціологія) / М. Грушевський. – Торонто, 1921. – 328 с.
64. Грушевський М. Якої автономії і федерації хоче Україна / М. Грушевський. – Відень, 1917. – 22 с.
65. Губань Р. Правове регулювання становлення сучасного адміністративно-територіального устрою (від Київської Русі до Гетьманщини) [Електронний ресурс] / Р. В. Губань // Науковий вісник Академії муніципального управління : зб. наук. праць. – Серія “Право”. – 2009. – Вип. 2. – С. 22–31. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Nvamu_pr/2009_2/3.pdf
66. Гураль П. Генезис і становлення територіальної громади в Україні [Електронний ресурс] / П. Ф. Гураль // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2008. – № 2. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvlduvs/20082/08 gpfgvu.pdf
67. Гураль П. Господарська діяльність територіальної громади у Київській Русі [Електронний ресурс] / П. Ф. Гураль // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – Серія юридична. – 2008. – Вип. 3. – С. 53–65. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal /Soc_Gum/Nvlduvs/2008_3/08gpfukr.pdf
68. Гураль П. Міські та волосні громади – активні учасники політичного життя Київської Русі / П. Гураль // Вісник Львів. Ун-ту . – Серія юридична. – 2011. – Вип. 52. – С. 56–63.
69. Гураль П. Територіальна громада в Україні: історико-правове дослідження : автореф. на здобуття наук. ступ. доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / П. Ф. Гураль. – Львів, 2009. – 40 с.
70. Гурбик А. Звичаєво-правові відносини через призму функціонування інституту власності в Україні ХІХ – початку ХХ ст. / А. Гурбик // Соціум. Альманах соціальної історії. – 2005. – Вип. 5. – С. 283–286.
71. Гурбик А. Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців ХІХ – початку ХХ ст. / А. Гурбик // Соціум. – Інститут історії України НАН України, 2005. – №5. – С. 283–286.
72. Гурбик А. Типологія територіальної громади в Україні ХІV-ХVIII ст. / Андрій Гурбик // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.). – К. : Інститут історії України НАН України, 2000. – № 1. – С. 75–96.
73. Даценко В. Етичний соціалізм Б.О. Кістяківського / В. С. Даценко // Інтелект. Особистість. Цивілізація : темат. зб. наук. пр. із соціально-філософських проблем. – Донецьк, 2011. – Вип. 9. – С. 237–243.
74. Даценко В. Принцип методологічного плюралізму Б. О. Кістяківського / В. С. Даценко // Інтелект. Особистість. Цивілізація : темат. зб. наук. пр. із соціально-філософських проблем. – Донецьк, 2010. – Вип. 8. – С. 247–252.
75. Даценко В. Твори Б. О. Кістяківського з соціальної філософії та методології соціального пізнання [Електронний ресурс] / В. С. Даценко // Матеріали Восьмої Міжнародної науково-практична інтернет-конференції «Наука і життя: сучасні тенденції, інтеграція у світову наукову думку» (17-19 травня 2012 р.). – Режим доступу : http://intkonf.org/datsenko-vs-tvori-bokistyakivskogo-z-sotsialnoyi-filosofiyi-ta-metodologiyi-sotsialnogo-piznannya/
76. Денисюк І. Листи Михайла Павлика до родини Драгоманових / Іван Денисюк // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 1997. – Т. 234 : Праці Філологічної секції. – С. 452–542.
77. Депенчук Л. Історіософія та соціальна філософія Михайла Драгоманова / Л. П. Депенчук, М. І. Лук. – К. : Центр духовної культури. – 1999. – 210 с.
78. Депенчук Л. Поняття суспільної культури у спадщині М. Драгоманова / Л. П. Депенчук // Соціально-філософські ідеї Михайла Драгоманова : збірник наукових праць / [НАУ Ін-т філософії]. – К. : Наукова думка, 1995. – С. 50–63.
79. Довгич В. Українська ідея в політичній теорії М. Драгоманова / В. А. Довгич. – К. : УМК ВО, 1991. – 156 с.
80. Довнар-Запольский М. Западнорусская сельская община в ХVІ веке / М. В. Довнар-Запольский // Журнал министерства народного просвещения. – 1897. – №7. – С.73–128.
81. Дорошенко Д. Володимир Антонович. Його життя й наукова та громадська діяльність / Д. Дорошенко. – Прага, 1942. – 166 с.
82. Дорошенко Д. Листи Дмитра Дорошенка до В'ячеслава Липинського / [за ред. І. Коровицького]. – Філадельфія : Східно-Європейський дослідний ін-т ім. В. К. Липинського, 1973. – 452 с.
83. Дорошенко Д. Микола Іванович Костомаров [Текст] / Д. Дорошенко. – Ляйпціг ; Київ : Укр. накладня, б. р. – 94 c.
84. Дорошенко Д. Мої спомини про давнє-минуле: 1901-1914 роки [Текст] / Д Дорошенко. – Винипег : Накладом Видавн. Спілки Тризуб, 1949. – 167 с.
85. Драгоманов М. Шевченко, українофіли й соціалізм / М. Драгоманов // Драгоманов М. Вибране ( “… мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні”) / М. Драгоманов [ упор. Р. С. Міщук]. – К. : Либідь, 1991. – С. 327–429.
86. Драгоманов М. «Переднє слово до громади» про державну організацію [Електронний ресурс] / М. Драгоманов // Ізборник. – Режим доступу : http://litopys.org.ua/drag/drag.htm
87. Драгоманов М. Вольній Союз. Опыт украинской політико-социальной программы / М. Драгоманов // Драгоманов М. Собрание политических сочинений : Т. 1. / М. Драгоманов. – Париж, 1905. – С. 273–375.
88. Драгоманов М. Восемнадцать лет войны чиновничества с земством / М. Драгоманов. – Женева, 1883. – 103 с.
89. Драгоманов М. Историческая Польша и Великорусская демократия / М. Драгоманов // Драгоманов М. Собрание политических сочинений : Т. 1. / М. Драгоманов. – Париж, 1905. – С.1–268.
90. Драгоманов М. Переднє слово до «Громади» / М. Драгоманов// Драгоманов М. Вибране ( «… мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні») / М. Драгоманов [ упор. Р.С. Міщук]. – К. : Либідь, 1991. – С. 276–326.
91. Драгоманов М. Політичні пісні українського народу ХVIII-ХІХ ст. / М. Драгоманов. – Женева, 1883. – Частина І. Розділ І. – 136 с.
92. Драгоманов М. Про українських козаків татар і турків / М. П. Драгоманов // Драгоманов М. Вибране ( «… мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні) / М. Драгоманов [упор. Р. С. Міщук]. – К. : Либідь, 1991. – С. 175–203.
93. Драгоманов М. Програма / М. Драгоманов, М. Подолинський, М. Павлик // Злупко С. М. Сергій Подолинський – вчений, мислитель, революціонер. – Львів : Каменяр, 1990. – С. 187–192.
94. Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу / М. Драгоманов. – Б.М., 1915. – 121 с.
95. Дунаєва Л. Місцеве самоврядування як основа соціального реформування в політико-правовій думці Росії та України / Л. Дунаєва //Актуальні проблеми політики : Збірник наукових праць / [керівник авт. кол. С. В. Ківалов ; відп. за вип. Л. І. Кормич]. – Одеса : Фенікс, 2011. – Вип. 41. – С. 117–124.
96. Ейхельман О. Основи виборчого права. Пропорційні вибори / О. Ейхельман // Вибори та демократія. – 2006. – № 1 (7). – С. 145–152.
97. Ейхельман О. Проект Конституції – основних державних законів Української Народної Республіки / О. Ейхельман. – Київ; Тарнів: СУД, 1921. – 104 с.
98. Ейхельман О. Проєкт Конституції (Основних державних законів) Української Народної Республіки) / О. Ейхельман // Турчин Я. Отто Ейхельман: постать на зламі століть. Політологічний дискурс: монографія / Я. Турчин. – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2010. – С. 439–519.
99. Енциклопедія історії України : в 5 т. / [редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін.]. – К. : Наукова думка, 2003. – Т. 2 : Г – Д. – 2004. – 528 с.
100. Євтушенко О. Громада в українській політичній думці ХІХ - першої половини ХХ ст. [Текст] : навч. посіб. / О. Н. Євтушенко, М. С. Іванов, Т. В. Лушагіна ; Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили, Ін-т держ. упр., Каф. держ. служби. – Миколаїв : вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2010. – 154 с.
101. Євтушенко О. Громадянське суспільство та інститути публічної влади в політичної системі України / О. Н. Євтушенко // Наукові праці : Науково-методичний журнал. – Вип. 143. – Т.155. Політологія. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2011. – С.56–61.
102. Євтушенко О. Державна влада і місцеве самоврядування в політичній системі суспільства : [монографія] / Олександр Никифорович Євтушенко. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2010. – 516 с.
103. Євтушенко О. Державна влада і місцеве самоврядування в політичної думці у другій половині ХІХ століття / О. Євтушенко, І. Моспаненко // Гуманітарні та соціальні науки : матеріали I Міжнародної конференції молодих вчених HSS-2009, 14-16 трав., 2009р. Україна, Львів / Національний університет "Львівська політехніка". – Л. : Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009. – С. 131–132.
104. Євтушенко О. Державна влада і місцеве самоврядування в умовах модернізації політичної системи сучасного українського суспільства [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Євтушенко Олександр Никифорович. – О., 2011. – 28 с.
105. Євтушенко О. Концепції державної влади і місцевого самоврядування та їх вплив на розвиток суспільно-політичних відносин в українських землях у другій половині ХІХ ст. / О. Н. Євтушенко // Гілея (науковий вісник) : [збірник наукових праць] / гол. ред. В. М. Вашкевич. – К., 2008. – Вип. 12. – С. 178–186.
106. Євтушенко О. Концепція М.Драгоманова щодо ролі самоврядної громади в системі державних відносин / О. Н. Євтушенко, Т. В. Лушагіна // Наукові праці : науково-методичний журнал. – Т.130. – Вип. 117. Державне управління. Політологія. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2010. – С. 32–36.
107. Євтушенко О. Місце громади в консервативній традиції наукової думки (В. Липинський, С. Томашівський, В. Кучабський) / О. Євтушенко, Т. Лушагіна // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. – Київ, Миколаїв, 2009. – Випуск 15. – С. 110–119.
108. Євтушенко О. Селянська громада на Півдні України в другій половині XIX століття: теорія і практика управління [Текст] : монографія / О. Н. Євтушенко ; Миколаївський держ. гуманітарний ун-т ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». – Миколаїв : Видавництво МДГУ ім. Петра Могили, 2008. – 124 с.
109. Євтушенко О. Теорія громади в політичній концепції М. Драгоманова / О. Євтушенко, Т. Лушагіна // Гілея. – 2009. – Випуск 20. – С.347–355.
110. Єкельчик С. Федералізм М. Драгоманова / С. О. Єкельчик // Соціально-філософські ідеї Михайла Драгоманова : збірник наукових праць / [НАУ Ін-т філософії]. – К. : Наукова думка, 1995. – С. 63–73.
111. Єрмоленко І. Співвідношення категорії «право», «закон», «моральність» у теоретико-правовій концепції Б. О. Кістяківського / І. Єрмоленко // Юридична Україна. – 2009. – № 7 (79). – С. 7–11.
112. Єфремов С. Перед судом власної совісті. Громадська і політична робота В. Б. Антоновича / С. Єфремов. – К. : З друкарні Української Академії Наук, 1924. – 14 с.
113. Житник О. Інститут глави держави в політико-правовій думці доби українського Відродження (друга половина ХІХ ст. – 1917) [Електронний ресурс] / О. Житник // Часопис Академії адвокатури України. – 2010. – № 4 (9). – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2010-4/10zoounv.pdf
114. Забаревський М. В’ячеслав Липинський і його думки про українську націю і державу / М. Забаревський. – Відень, 1925. – 51 с.
115. Заверющенко Н. Поняття «народна воля» в публіцистиці Михайла Драгоманова та партії народовольців // Вісник Харківського нац. ун-ту. – Х., 2004. – Серія Філологія. – Вип. 41. – С. 226–230.
116. Задеснянський Р. Національно-політичні погляди М. Драгоманова. Їх вплив та значення / Р. Задеснянський. – Торонто, 1980. – 182 с.
117. Закон України «Про місцеве самоврядування України» // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2008. – № 27 – 28. – Ст. 256.
118. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // ВВР. – 2008. – № 27 – 28. – Ст. 253.
119. Закон України «Про органи самоорганізації населення» // ВВР. – 2001. – № 48. – Ст. 254.
120. Заславский Д. М. П. Драгоманов (к истории украинского национализма) / Д. Заславский. – М. : Изд-во Политкаторжан, 1934. – 240 с.
121. Заславский Д. М. П. Драгоманов. Критико-биографический очерк / Д. Заславский. – К. : Изд-во “СОРАБКОП”, 1924. – 171 с.
122. Иванишев Н. О древних сельских общинах в Юго-Западной России [Электронный ресурс] / Н. Д. Иванишев. – К., 1863. – 76 c. – Режим доступа : http://litopys.org.ua/ivanysh/obs01.htm
123. Іванова Р. Михайло Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України (ІІ половина ХІХ ст.) / Р. П. Іванова. – К. : Вид-во Київського університету, 1971. – 235 с.
124. Іванченко Р. Раби Києва не мовчали… До 150-річчя від дня народження М. П. Драгоманова / Р. П. Іванченко. – К. : Т-во “Знання” УРСР. – 1991. – 47 с.
125. Івасеченко О. Від автономії до самостійності: ідея федералізму в теоретичних працях вітчизняних учених демократично-народницького напряму (міжвоєнний період) / О. Івасеченко // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2009. – Вип. 21 . – С. 18–25.
126. Історія української культури / [за загал. ред. І. Крип’якевича]. — 4-те вид., стереотип. – К. : Либідь, 2002. – 656 с.
127. Історія української культури : у 5 томах [Електронний ресурс] / [гол. ред. кол.: Б. Є. Патон (гол.), В. М. Даниленко (відп. секр.) та ін. ; ред. кол. Я. Д. Ісаєвич (гол), Л. В. Войтович (відп. секр.) та ін. ]. – К. : «Наукова думка», 2001. – Т.2. : Українська культура XIII – першої половини XVII століть. – 848 с. – Режим доступу : http://izbornyk.org.ua/istkult2/ikult2.htm
128. Іщенко Ю. Толерантність думки М. Драгоманова / Ю. А. Іщенко // Соціально-філософські ідеї Михайла Драгоманова : збірник наукових праць / [НАУ Ін-т філософії]. – К. : Наукова думка, 1995. – С. 73–88.
129. Камінська Н. Еволюція поглядів на значення місцевого самоврядування у розбудові української державності: історико-правові аспекти [Електронний ресурс] / Н. Камінська // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 3. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvlduvs/2008_3/08knvdia.pdf.
130. Кампанелла Т. Утопія. Місто Сонця / Т. Кампанелла [перекл. з лат. ; вступ. слово Й. Кобова та Ю. Цимбалюка ; передм. Й. Кобова]. – Київ: Дніпро, 1988. – 207 с.
131. Кант И. Сочинения: В 6 т. – Т.4. – Ч. 2. – / И. Кант. – М. : Мысль, 1965. – 487 с.
132. Карась А. Здійснення «іншого світу» у творчості Івана Франка / А. Карась // Варшавські українознавчі записки. – 2007. – № 23 – 24. – С. 46–57.
133. Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях : монографія / А. Карась. – Київ – Львів, 2004. – 520с
134. Кармазіна М. Ідея державності в українській політичній думці (кінець ХІХ - початок ХХ століття) : автореф. дис. на здобуття ступеня д-ра політ. наук : спец. 23.00.01 «Політичні інститути та процеси» / М. С. Кармазіна. – К., 1999. – 36 с.
135. Карп