ЗАХІДНІ КОНЦЕПЦІЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ КІНЦЯ ХХ-ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ (ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ) : ЗАПАДНЫЕ КОНЦЕПЦИИ ГЛОБАЛИЗАЦИИ КОНЦА ХХ НАЧАЛА ХХ ВЕКА (ИСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

САВИЧ Віта Олексіївна

УДК 327.(001.1+091)"19/20"(4)(043.3)

ЗАХІДНІ КОНЦЕПЦІЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ КІНЦЯ ХХ-ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ (ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ)

23.00.01 – теорія та історія політичної науки

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
Бебик Валерій Михайлович,
доктор політичних наук,
професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................3
РОЗДІЛ 1
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ „ГЛОБАЛІЗАЦІЯ” В ЗАХІДНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ НАУЦІ..............................................................10
1.1. Теоретико-методологічні засади дослідження концепцій глобалізації.........................................................................................................10
1.2. Становлення західного концептуального поля глобалізації наприкінці ХХ століття.....................................................................................29
1.3. Типологія сучасних концепцій глобалізації....................................44
Висновки до першого розділу..........................................................................62
РОЗДІЛ 2
СУЧАСНІ ЗАХІДНІ ТЕОРЕТИЧНІ ШКОЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ..........................................................................65
2.1. Політико-економічні концепції гіперглобалістів.......................... .65
2.2. Основні положення концепцій трансформаціоналістів..................85
2.3. Скептичний напрям дослідження проблем глобалізації..............106
Висновки до другого розділу.........................................................................118
РОЗДІЛ 3
ОСОБЛИВОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ КОНЦЕПЦІЙ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ У ПОРІВНЯННІ З ЗАХІДНИМИ...............................................................121
3.1. Соціально-економічний напрям досліджень феномену глобалізації в українській глобалістиці..............................................................................121
3.2. Культурно-цивілізаційний підхід до дослідження процесу глобалізації.......................................................................................................138
3.3. Протестно-антиглобалістський напрям вивчення глобалізації у вітчизняній науці.............................................................................................155
Висновки до третього розділу........................................................................172
ВИСНОВКИ....................................................................................................174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................179

ВСТУП

Актуальність дослідження. Динаміка змін у світі зумовлює виникнення концептуально-теоретичних підходів та пояснень явища глобалізації, заснованих на ґрунтовних міждисциплінарних дослідженнях. Глобалізаційні процеси стали предметом вивчення соціально-гуманітарних наук. Це відображається в існуванні великої кількості тлумачень глобалізації, в яких акцентується увага на політичному, історичному, філософському, соціологічному, культурному, психологічному та інших її вимірах.
Виникнення на Заході різних наукових шкіл, які досліджують явище глобалізації, супроводжується дискусійністю положень, суперечливістю поглядів вчених. Ця полеміка відіграє важливу роль тому, що дозволяє осмислити багатоаспектність глобалізаційного процесу, його основних складових, витоків, тенденцій, загроз, наслідків тощо. Наявність різних підходів посилює науковий інтерес до проблеми визначення епістемологічної та парадигмальної сутності глобалізації, а також співвідношення її як процесу і концепту. Актуальність нашого дослідження зумовлюється відсутністю системного аналізу сучасних західних концепцій глобалізації й необхідністю їх теоретичного осмислення.
Дослідження явища глобалізації обумовлене потребами як теорії, так і практики. На думку сучасних вчених, формування глобального простору стало каталізатором не лише міждержавного наукового обміну в галузі культури та освіти, зближення цивілізацій в духовній сфері, формування планетарної свідомості, а і чинником дестабілізації суспільних процесів, сферою маніпулювання суспільною свідомістю та ареною планетарного цивілізаційного протистояння. З урахуванням зазначеного, важливість обраної теми підтверджується необхідністю фундаментальних досліджень феномена глобалізації, зокрема концептуальних підходів його аналізу.
Найвизначніший внесок у висвітленні історії становлення західних концепцій глобалізації належить таким науковцям, як Д. Гелд, Е. МакГрю, Д. Голдблатт, Дж. Перратон, які виділили три теоретичні школи, між якими існує гостра дискусія: гіперглобалісти (революційні глобалісти), трансформаціоналісти (еволюційні глобалісти) та скептики. Серед західних фахівців, які досліджували окремі аспекти глобалізації, вирізняються такі вчені, як: Б. Баді, У. Бек, E. Гідденс, Р. Гілпін, П. Гірст, Дж. Грей, М. Дойл, М. Кастельс, Р. Кеохейн, Р. Кілі, Т. Лоуї, Дж. Най, М. Олброу, К. Омае, В. Рейніке, Дж. Розенау, Г. Томпсон, Т. Фрідман, та інші. Значний внесок у розробку теорій і моделей глобалізації зробили російські вчені, такі як: Е. Азроянц, І. Василенко, К. Гаджієв, В. Іноземцев, В. Кузнєцов, О. Панарін, А. Уткін, М. Чешков, та інші.
Поняття „глобалізація” концептуалізується вітчизняними науковцями, зокрема: В. Бебиком, О. Білорусом, М. Головатим, О. Зернецькою, О. Картуновим, С. Кримським, А. Кудряченком, Д. Лук’яненком, Ю. Мацейком, Ю. Павленком, Ю. Пахомовим, О. Скаленком, В. Співаком, Ю. Шайгородським, М. Шепелєвим, С. Шергіним, О. Шморгуном, Б. Юськівим та ін. Дослідженню сутності глобального громадянського суспільства присвячені праці В. Андрущенка, М. Михальченка, А. Шаповалової, Т. Шульги та ін.
Втім, у переважній частині праць увага дослідників, як зарубіжних, так і вітчизняних, зосереджена на аналізі процесуального виміру глобалізації. У вітчизняній науці відсутнє комплексне науково-обґрунтоване дослідження концептуальних підходів сучасних західних вчених щодо вивчення сутності глобалізації. Потребують більш глибокого опрацювання питання виникнення і становлення західного концептуального поля глобалізації другої половини 80-х – на початку 90-х років ХХ століття, у межах якого було закладено основи для дослідження глобалізації як процесу і теоретичного концепту. Більш ґрунтовного аналізу та систематизації потребують сучасні концепції глобалізації. Також виникає необхідність осмислення особливостей вітчизняних концепцій глобалізації у порівнянні з західними.
Зазначені наукові проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її структуру і зміст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми „Проблеми політичної модернізації і трансформації: світовий досвід та українські реалії” кафедри політичних наук Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, що входить до Тематичного плану НДР НПУ імені М. П. Драгоманова, науковий напрям „Дослідження проблем гуманітарних наук”, затвердженого Вченою радою (протокол № 5 від 22.12.2006р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 8 від 27.02.2007р.).
Метою дисертаційної роботи є історико-теоретичний аналіз та систематизація західних концепцій глобалізації кінця ХХ – початку ХХІ століття.
Досягнення поставленої мети потребує вирішення наступних завдань:
– проаналізувати теоретико-методологічні засади дослідження сучасних концепцій глобалізації;
– охарактеризувати особливості процесу становлення західного концептуального поля глобалізації другої половини 80-х – початку 90-х років ХХ століття;
– систематизувати сучасні концепції глобалізації;
– дослідити погляди гіперглобалістів;
– проаналізувати основні положення концепцій трансформаціоналістів;
– окреслити положення скептичного напрямку дослідження проблем глобалізації в західній науці;
– здійснити порівняльний аналіз сучасних західних та вітчизняних концептуальних підходів дослідження процесу глобалізації.
Об’єктом дослідження є сучасні теорії глобалізації.
Предметом є витоки та еволюція західних концепцій глобалізації кінця ХХ – початку ХХІ століть.
Теоретико-методологічні засади дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи стало використання автором міждисциплінарного підходу, спираючись на фундаментальні положення політології, соціології, філософії, історії, економіки, герменевтики тощо, що дозволило забезпечити обґрунтованість і достовірність наукових результатів.
Важливими шляхами і способами розуміння сутності концептуальних положень щодо процесу глобалізації західної та вітчизняної науки є поєднання загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Зокрема, діалектичний метод пізнання дозволив розкрити суперечливість явища глобалізації. За допомогою синергетичного методу уточнено поняття концепт та концепція глобалізації. Цей методологічний підхід є продуктивним для вивчення концепцій глобалізації, що дозволяє досліджувати та осмислювати їхній зміст, взаємозв’язок та взаємозалежність. Системний метод уможливив класифікувати багатоманітність підходів до розуміння сутності досліджуваного процесу. Використання таких методів, як узагальнення, аналіз та синтез також сприяло реалізації поставленої мети. На основі компаративного методу здійснено порівняльний аналіз сучасних західних концепцій глобалізації у їх зв’язку з вітчизняними. Слід зазначити, що у науковій рефлексії вагоме значення для вивчення сучасних концепцій глобалізації має метод історичного аналізу. Його застосування сприяло науковій розвідці насамперед витоків концептуалізації процесу.
Визначаючи особливості процесу становлення західного концептуального поля глобалізації в кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття, автор дотримується принципів науковості, об’єктивності, цілісності та історизму.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній політичній науці проведено комплексний аналіз витоків та еволюції сучасних західних концепцій глобалізації. У межах дослідження отримано результати, які мають наукову новизну:
Вперше:
– запропонувано авторське розуміння поняття „концепція глобалізації”, яке розкриває сутність цього явища на підставі визначення базових концептів (цінності, відносини, баланс чинників, зв’язки, взаємозалежність), вихідних положень, які пояснюють взаємозв’язок елементів глобалізації, її наслідки і загрози, що прогнозуються тим чи іншим науковцем та обґрунтовано необхідність використання цього поняття для теоретичного аналізу явища глобалізації в політичній науці;
– визначено критерії аналізу існуючих положень західних теоретичних шкіл (гіперглобалістів, трансформаціоналістів, скептиків), зокрема: сутність глобалізації, траєкторія її розвитку, вплив на національні інститути та державний суверенітет, математичний знак (плюс чи мінус) цього процесу, проблема глобального управління;
– на основі дослідження теоретичних підходів західних та вітчизняних вчених до виділення сутності і основних характеристик глобалізаційних процесів систематизовано сучасні концепції глобалізації; встановлено, що сутність явища глобалізації обумовлюється як методологічною позицією їхніх авторів, так і політичними реаліями певної країни, що ускладнює процес формування єдиного, загальнонаукового концепту „глобалізація”.
Поглиблено:
– дослідження процесу становлення західного концептуального поля глобалізації в кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття. Виявлено, що поштовхом до концептуалізації феномену глобалізації стала наявність певного „концептуального вакууму” і потреби в його заповненні, що і уможливило продовження резонансних дискусій з цього питання;
– аналіз основних положень трьох сучасних західних теоретичних шкіл дослідження процесу глобалізації, а саме: гіперглобалістів, трансформаціоналістів та скептиків. Визначаються основні аргументи науковців щодо розуміння сутності цього феномена, а саме: глобалізація як нова епоха, якій характерне ігнорування наявних національних утворень, культурно-цивілізаційних та природничо-екологічних факторів, орієнтована на форсування економічної інтеграції; як довготривалий суперечливий процес, який підлягає найрізноманітнішим трансформаціям; як міф.
Дістало подальшого розвитку:
– дослідження особливостей вітчизняних концептуальних наукових підходів у порівнянні з західними. З’ясовано, що представники соціально-економічного напряму досліджень, подібно до гіперглобалістів, вважають, що в основі процесу глобалізації лежить уніфікація та інтеграція світової економіки. Визначено, що головні завдання представників культурно-цивілізаційного напряму дослідження спрямовані на вивчення глобалізації в контексті розвитку історико-культурних формацій та обумовлених ними ціннісних аспектів соціальної поведінки; сутності та специфіки цивілізаційних структур глобального суспільства, унікальності самодостатніх культурно-цивілізаційних спільностей. Соціокультурний вимір глобалізації досліджувався насамперед західними трансформаціоналістами. Протестно-антиглобалістський напрямок у вітчизняній науці визначається антинеоліберальним спрямуванням. На відміну від західних вчених, українські науковці визнають глобалізацію об’єктивним загальносвітовим процесом, розглядаючи її з точки зору комплексного, системного підходу;
– теоретичні положення щодо глобалізації як загальносвітового багатовимірного процесу розвитку людства, об’єктивного історичного явища.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Наукове значення дисертації полягає у розробці теоретико-методологічної схеми аналізу західного і вітчизняного концептуального поля глобалізації та її використання для подальшого розвитку історії та теорії сучасної світової політичної науки. Положення, обґрунтовані у дослідженні, можуть бути використані у науково-дослідній роботі в осмисленні глобального і національного розвитку; в якості матеріалу для лекцій і підготовки планів суспільно-гуманітарних дисциплін або спеціальних курсів; написання підручників та навчальних посібників. Результати дисертаційного дослідження мають значення для працівників органів державної влади, до чиєї компетенції входить співпраця з міжнародними інститутами.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені автором на засіданнях кафедри політичних наук НПУ імені М. П. Драгоманова та кафедри суспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій Університету „Україна”, а також на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науковій конференції „Модернізація політичної системи України: стан та перспективи розвитку” (Луганськ, 2007 р.), П’ятій ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (Тернопіль, 2008 р.), Міжнародній науковій конференції „Четверті юридичні читання” (Київ, 2008 р.), VІ Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (Тернопіль, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Інститут вищої освіти та його вплив на регіональний розвиток України: соціокультурні, економічні та правові аспекти” (Ірпінь, 2008 р.), Міжнародній науковій конференції „П’яті юридичні читання” (Київ, 2009 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції для студентів, аспірантів, науковців „Інноваційний розвиток суспільства за умов кроскультурних взаємодій” (Суми, 2010 р.).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 14 одноосібних праць, із них 6 – наукові статті у фахових виданнях з політичних наук, 7 − тези наукових конференцій.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаних джерел (206 найменувань). Загальний обсяг дисертації − 198 сторінок, із них основна частина – 178 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження особливостей сучасних західних концепцій глобалізації дає можливість зробити наступні висновки.
1. Незважаючи на те, що проблемі дослідження глобалізації приділяється значна увага, існує дефіцит робіт, у яких би на широкому історико-політологічному матеріалі систематизувались і обґрунтовувались концепції глобалізації: як західні, так і вітчизняні. У процесі комплексного аналізу значної кількості сучасної іноземної та вітчизняної політичної, економічної, філософської, історичної літератури виділено, що відсутній універсальний концепт досліджуваного явища. Це створює певні складнощі в концептуалізації, з одного боку, а з іншого – сприяє постійному науковому пошуку в дослідженні змістовного наповнення поняття „глобалізація”. Свої концепції науковці будують залежно від власного світогляду. Тому в роботі використовується міждисциплінарний підхід, що надає можливість краще з’ясувати сутність і цінності концепцій глобалізації. З’ясовано, що існують також розбіжності у поглядах вчених щодо визначення появи поняття „глобалізація”. Досліджено, що термін „глобалізація” епізодично застосовувався впродовж багатьох десятиліть, проте лише на початку 80-х рр. він став фігурувати як базовий елемент різних концептуальних побудов. Узагальнюючи сучасні уявлення про глобалізацію, автор підкреслює, що визначення поняття триває у напрямку узагальнення таких процесів як: посилення взаємозалежності між різними людьми, регіонами та державами; боротьба за встановлення світового порядку; формування єдиного ринкового простору; вільне переміщення товарів, послуг, технологій, капіталів і людей; збільшення кількості та взаємодія міжнародних організацій; послаблення суверенітету національних держав; поява і розвиток транснаціональних систем; розвиток тісних економічних та політичних зв’язків, культурного та інформаційного обміну; зближення стилю життя людей та ін.
2. У процесі дослідження визначено, що процес становлення західного концептуального поля глобалізації відбувся в кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття. Наукове осмислення новітніх тенденцій світових трансформувань, спричинених початком зламу біполярної системи, обумовлює потребу в аналізі становлення концептуального виміру глобалізації наприкінці ХХ століття. За словами Д. Мейсона, існував „концептуальний вакуум”, який потрібно було заповнювати. Зокрема, Р. Буайє вважає, що нові оригінальні світові феномени 1980-1990-х років не вміщувалися в жорстке поняття однопланетарності. Вже в 90-ті роки ХХ століття поняття „глобалізація” стає невід’ємною частиною політичного, економічного, культурологічного, екологічного та інших дискурсів.
3. Глобалізація з початку 1990-х років стає впливовим фактором світового розвитку. Різні концепції у визначенні її змісту відображають методологічну позицію їхніх авторів. Типологія західних концепцій глобалізації – це насамперед класифікація груп концепцій цього процесу за спільними для них ознаками, які визначають їхню сутнісну характеристику. Наприклад, за критерієм революційності глобалізаційних змін виділяються три наукові школи: гіперглобалісти, трансформаціоналісти та скептики, або ж відповідно революційні глобалісти, еволюційні глобалісти та скептики. З точки зору культурно-цивілізаційного підходу, виокремлюються західні, євразійські, східні, ісламські концепції глобалізації. Поширеною є типологія відповідно до галузей знань: економічні, політичні, соціологічні, екологічні, культурологічні концепції. Це сприяє комплексному підходу до розуміння концептуальних оцінок глобалізації.
4. Гіперглобалісти передбачають появу абсолютно нового світового порядку, але залишається ключовою ідея, що глобальна економіка слідує за своєю власною логікою і розвиває власні інтереси, які рідко дублюють історичні кордони між націями. Характерною ознакою є яскраво виражений суб’єктивно-ідеологічний підхід до процесів глобалізації. Науковці обґрунтовують свою позицію тим, що більшість економічних процесів, які відбуваються у сучасному світі, пов’язані так чи інакше виключно з діяльністю найбільших суб’єктів міжнародних відносин – ТНК, а відповідно – саме цей фактор, тобто посилення ролі транснаціональних корпорацій, і є головним змістом процесів глобалізації. Враховуючи політичний вимір глобалізації, революційні глобалісти, висловлюються за знищення будь-якими методами політичних інститутів, які себе віджили, і будівництво нових, транснаціональних, на демократичній основі, які краще відповідатимуть реаліям сучасного глобального світу.
5. Трансформаціоналісти заперечують революційну, гіперглобалістську риторику наближення історичного кінця нації-держави як політичного інституту. Держава, з одного боку, втратить частину своїх повноважень, з іншого – посилиться її роль як правового арбітра і посередника у складній структурі нових акторів, що з’явились на міжнародній арені. Представники наукової школи еволюційних глобалістів розглядають глобалізацію саме як новий тип соціальних та політичних трансформацій, в межах яких глобальний простір рухається і входить у локальні події. Процеси глобалізації забезпечують, з одного боку, планетарні взаємозв’язки та взаємовпливи, відкривають нові можливості для збалансованого розвитку регіонів і держав; а з іншого боку, технологічні зміни формують нові типи поляризації в сучасному світі, спричиняють маргіналізацію країн і національних спільнот.
6. Представники скептичного підходу намагаються розвіяти міфи навколо процесу глобалізації, критикуючи ідеї гіперглобалістів та трансформаціоналістів, вважаючи їхню систему поглядів необґрунтованою, наголошуючи, що держави є впливовими політико-економічними інститутами. Скептикам важко дати оцінку сучасній глобалізації, на відміну від попередніх історичних періодів, особливо у порівнянні з останніми десятиліттями ХІХ століття, які вони вважають „золотим віком”. На їхню думку, це міф, створений для виправдання неоліберального глобального проекту, що матиме наслідком дестабілізацію всієї світової системи. Отже, скептики досліджують сучасні тенденції не з точки зору формування інтегрованої глобальної економіки, а саме – як свідчення безпрецедентної інтернаціоналізації економічної діяльності.
7. У порівнянні з західними колегами, вітчизняні вчені займають більш помірковані позиції, визначаючи глобалістику як галузь міждисциплінарного знання про глобальний світ. Зазначають про важливість саме комплексного, системного підходу у вивченні глобалізації. На відміну від представників західної теоретичної школи скептиків, українські дослідники не заперечують об’єктивний характер даного процесу. Актуальними постають дослідження позитивних і негативних рис глобалізації вітчизняними науковцями. На думку представників соціально-економічного підходу, позитивність процесу глобалізації полягає у тому, що вона виступає рушієм самозруйнування системи глобалізму, яка є негативним явищем з точки зору силового нав’язування моделі поведінки з боку „країн-глобалізаторів” або нових глобальних монополістичних корпорацій.
Прихильники культурно-цивілізаційного підходу, позитивність в глобалізації вбачають у тому, що вона не лише дала поштовх до конкуренції економік різних цивілізаційних світів, а і – використання ними свого творчого потенціалу у поєднанні з інтелектом, закладеного у їхніх цінностях культури; адаптації провідних науково-технологічних та соціокультурних форм до власного цивілізаційного ґрунту. Негативною особливістю вищеназваними вченими визначається те, що формування монополярної геополітичної моделі матиме наслідком посилення розриву між Північчю і Півднем, західною і незахідною цивілізаціями, про що наголошували як і західні вчені-скептики, так і представники соціально-економічного напряму досліджень процесів глобалізації в українській глобалістиці.
Вітчизняний протестно-антиглобалізаційний підхід загалом робить акцент на загрозливому характері для усього людства процесів, породжених глобалізацією. В деяких теоретичних положеннях протестно-антиглобалізаційний науковий напрямок близький з вищерозглянутими: соціально-економічним та культурно-цивілізаційним підходами. Зокрема, проголошується протест проти політики глобалізму, примусової вестернізації і осмислення глобальної інтеграції без світової цивілізаційної моделі. Солідаризується у питанні, що даний процес насамперед відбувається таким чином, що закріплює ієрархічну нерівність різних країн та націй, що визначена модель глобалізації нав’язується світові Заходом. Звертається увага на те, що це матиме наслідком знищення національної ідентичності, традицій і цінностей, локальних економік. На думку українських вчених, існує певна взаємозалежність між регіоналізацією та глобалізацією: глобальні процеси розглядаються крізь призму регіональних, а регіональні – глобальних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Абдульдин Б. С. Глобализация и проблема отсталости в постбиполярном мире: дис. ... канд. полит. наук: 23.00.04 / Абдульдин Бассам Саид. – К., 2001. – 177 с.
2. Азроянц Э. А. Глобализация: катастрофа или путь к развитию? Современные тенденции мирового развития и политические амбиции / Э. А. Азроянц. – М.: Издательский дом „Новый век”, 2002. – 416 с.
3. Андрущенко И. В. Философский словарь / [И. В. Андрущенко, О. А. Вусатюк, С. В. Линецкий, А. В. Шуба]. – К.: АСК, 2006. – 1056 с.
4. Анилионис Г. П. Глобальный мир: единый и раздельный. Эволюция теорий глобализации / Г. П. Анилионис, Н. А. Зотова. – М.: Международные отношения, 2005. – 676 с.
5. Бади Б. Демократия и религия: логика культуры и логика действия / Б. Бади // Международный журнал социальных наук. – 1991. – № 2. – С. 94-105.
6. Бауман З. Индивидуализированое общество / З. Бауман; [пер. c англ. под ред. В. Л. Иноземцева]. – М.: Логос, 2002. – 390 с.
7. Бебик В. М. Глобальна українська ідея / В. М. Бебик // Політика і час. – 2007. – № 6. – С. 41-44.
8. Бебик В. М. Римляне и теукры! / В. М. Бебик // Голос Украины. – 2008.– № 38. – С. 12-13.
9. Бебик В. М. Сучасна глобалістика: провідні концепції і модерна практика: [навчальний посібник] / В. М. Бебик, С. О. Шергін, Л. О. Дегтярова. – К.: Університет „Україна”, 2006. – 208 с.
10. Бебик В. М. Тисячолітня Україна: діаспори Енеїди / В. М. Бебик // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К.: Вид-во „Український центр політичного менеджменту”, 2008. – Вип. 12. – С. 137-152.
11. Бебик В. М. Українська ідея як чинник формування національної свідомості: культурно-цивілізаційні аспекти / В. М. Бебик // Віче. – 2007. – № 14 – С. 3-6. – (спецвипуск).
12. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек; [пер. с нем. В. Сидельника, Н. Федоровой]. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.
13. Бек У. Политическая динамика в глобальном обществе риска / У. Бек; [пер. с нем. В. Е. Кузавлева] // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 5. – С. 10-19.
14. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию / У. Бек; [пер. с нем. А. Григорьева, В. Сидельника]. – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
15. Бернетт Т. Кто на самом деле правит миром? Война между глобализацией и демократией / Т. Бернетт, А. Геймз; [пер. с англ. Е. Бормотова]. – Спб.: „Издательство „ДИЛЯ”, 2007. – 384 с.
16. Бжезинский З. Выбор. Глобальное господство или глобальное лидерство / З. Бжезинський; [пер. с англ. Е. Нарочницкой, Ю. Кобякова]. – М.: Международные отношения, 2004. – 288 c.
17. Білорус О. Г. Глобалізація і національна стратегія України / О. Г. Білорус. – Броди: Просвіта, 2001. – 300 с.
18. Білорус О. Г. Глобалізація розвитку і соціальна безпека / О. Білорус, Н. Маслова-Лисичкіна // Віче. – 2001. – № 5. – С. 22-44.
19. Білорус О. Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: системні маркетологічні дослідження / О. Г. Білорус, Ю. М. Мацейко. – К.: МАУП, 2005. – 492 с.
20. Білорус О. Г. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / [О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко, О. М. Гончаренко та ін.]; наук. ред. О. Г. Білорус. – К.: ІСЕМВ НАН України, 1998. – 416 с.
21. Білорус О. Г. Інформаційно-моральна криза як суспільна хвороба / О. Г. Білорус, О. К. Скаленко // Віче. – 1995. – № 12. – С. 72-79.
22. Білорус О. Г. Проблеми політичної економії глобалізму. Глобалізм як світова система імперіалістичної інтеграції / О. Г. Білорус // Україна в глобалізованому світі: зб. наук. праць / голова ред. кол. О. Г. Білорус. – К.: НАН України, Ін-т світ. ек-ки і міжнар. відносин, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського, 2007. – С. 5-23.
23. Білорус О. Г. Україна в системі глобалізму і глобальних трансформацій / О. Г. Білорус // Глобалізація і глобальне управління: історичний, соціальний та політологічний виміри: матеріали міжвідомчої наук.-практ. конф., 12 листопада 2008 р., Київ / Дипломат. академія України при МЗС України, Ін-т світ. ек-ки і міжнар. відносин НАН України / відп. ред. С. О. Шергін. – К.: Центр вільної преси, 2009. – С. 12-19.
24. Біляцкий С. Вибоїни на шляху глобалізації / С. Біляцкий // Політика і час. – 2001. – № 1. – С. 62-71.
25. Василенко И. А. Политическая глобалистика: [учеб. пособие для вузов] / И. А. Василенко. – М.: Логос, 2000. – 360 с.
26. Воронов І. Глобалізація і політика: Реалії і перспективи соціальних трансформацій / І. Воронов. – К.: Генеза, 2004. – 288 с.
27. Гелд Д. Глобалізація / антиглобалізація / Д. Гелд, Е. МакГрю; [пер. з англ. І. Андрущенко]. – К.: К.І.С., 2004. – 180 с.
28. Гелд Д. Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура / Д. Гелд, Е. МакГрю, Д. Голдблатт, Дж. Перратон; [пер. з англ. В. Курганського та В. Сікори; переднє слово Ю. Павленка]. – К.: Фенікс, 2003. – 584 с.
29. Гідденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя / Е. Гідденс; [пер. з англ. Н. П. Поліщук]. – К.: Альтерпрес, 2004. – 100 с.
30. Гидденс Э. Последствия модернити / Э. Гидденс // Новая постиндустриальная волна на Западе: [антология / под ред. В. Л. Иноземцева]. – М.: Academia, 1999. – С. 101-122.
31. Гидденс Э. Социология / Э. Гидденс; [пер с англ.; науч. ред. В. А. Ядов; общ. ред. Л. С. Гурьевой, Л. Н. Посилевича]. – М.: Эдоториал-УРСС, 1999. – 704 с.
32. Гірст П. Сумніви в глобалізації. Міжнародна економіка і можливості керування / П. Гірст, Г. Томпсон; [пер с англ. А. Войтовича, О. Орленко]. – К.: К.І.С., 2002. – 306 с.
33. Глобалізаційні впливи на регіональну економічну політику держав / [за ред. Орловської Ю. В.]. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – 213 с.
34. Глобалізація і безпека розвитку: [монографія] / [кер. авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус]. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
35. Глобалізація і сучасний міжнародний процес / [за заг. ред. проф. Б. Гуменюка і проф. С. Шергіна]. – К.: Університет „Україна”, 2009. – 508 с.
36. Глобалистика: Международный междисциплинарный энциклопедический словарь / [гл. ред.: И. И. Мазур, А. Н. Чумаков]. – М.-Спб.-Н.-Й.: ИЦ „ЕЛИМА”, ИД „Питер”, 2006. – 1160 с.
37. Глобальний конкурентний простір: [монографія] / [кер. авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус]. – К.: КНЕУ, 2007. – 680 с.
38. Гура В. Арабський світ: політичний іслам і суспільство / В. Гура // Нова політика. – 2001. – № 1 (33). – С. 21-23.
39. Гура В. Асиметрія стратегій партнерства в Південному та Південно-Східному Середземномор’ї / В. Гура // Дослідження світової політики. Схід і сучасність: зб. наук. праць / ред. Є. Є. Камінський. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2001. – Вип. 14. – С. 60.
40. Гура В. Африка: протиріччя процесів політичної модернізації / В. Гура // Дослідження світової політики: зб. наук. праць / ред. Є. Є. Камінський. – К.:ІСЕМВ НАН України, 2001. – Вип. 13. – С. 3-11.
41. Гура В. Глобалізація і проблема людини / В. Гура // Політика і час. – 2001. – № 2. – С. 14-18.
42. Гура В. Глобальний розвиток і „третій світ” у контексті проблем і перспектив еволюції відносин „Північ-Південь” / В. Гура // „Третій світ” на початку ХХІ століття: глобальні виклики та внутрішні перетворення: матер. Міжвід. наук.-теор. конф., 15 травня 2007 р., Київ / відп. ред. В. Гура. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2007. – С. 4-17.
43. Гура В. Про деякі інтерпретації глобалізаційних пріоритетів „центром” і „периферією” світ-системи / В. Гура // Особливості сучасного стану глобалізації в контексті проблем поточного розвитку країн Азії й Африки: матер. Міжвід. наук.-теор. конф., 13-14 грудня 2005 р., Київ / відп. ред. В. К. Гура. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2005. – С. 4-9.
44. Гура В. Третій світ і глобальні реалії / В. Гура // Політика і час. – 2001.– № 6. – С. 41-47.
45. Долльфюс О. Система Мир / О. Долльфюс // МЭ и МО. – 1995. – № 6. – С. 77-86.
46. Дударьов В. В. Зовнішня політика європейської середньої держави за умов глобалізації (на прикладі Великої Британії, Польщі і України): дис. ... канд. політ. наук: 23.00.04 / Дударьов Віталій Валентинович. – К., 2003. – 218 с.
47. Енциклопедія постмодернізму / [за ред. Чарльза Е. Вінквіста та Віктора Е. Тейлора; пер. з англ. В. Шовкун]. – К.: Видавництво Соломії Павличко „Основи”, 2003. – 503 с.
48. Зернецька О. В. Глобальна політична блоґосфера – нова арена політичної комунікації / О. В. Зернецька // Політичний менеджмент. – 2009. – № 2 (35). – С. 13-26.
49. Зернецька О. В. Нові актори глобального управління в інформаційно-комунікаційній сфері / О. В. Зернецька // Глобалізація і глобальне управління: історичний, соціальний та політологічний виміри: матеріали міжвідомчої наук.-практ. конф., 12 листопада 2008 р., Київ / Дипломат. академія України при МЗС України, Ін-т світ. ек-ки і міжнар. відносин НАН України / відп. ред. С. О. Шергін. – К.: Центр вільної преси, 2009. – С. 136-138.
50. Иноземцев В. Л. Глобализация: иллюзии и реальность / В. Л. Иноземцев // Свободная мысль – ХХІ. – 2000. – № 1. – С. 26-36.
51. Иноземцев В. Л. Расколотая цивилизация. Наличествующие предпосылки и возможные последствия постэкономической революции / В. Л. Иноземцев / [А. И. Антипова (ред.)]. – М.: Academia, 1999. – 724 с.
52. Кармадонов О. Глобализация и символическая власть / О. Кармадонов // Вопросы философии. – 2005. – № 5. – C. 47-56.
53. Картуновов О. В. Вступ до етнополітології [Електронний ресурс] / О. В. Картунов. – Режим доступу: http: // npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/iplp_kspd_Kartunov_Vstup_do_etnopolitoligiji/.
54. Кастельс М. Глобальный капитализм / М. Кастельс // Экономические стратегии. – 2000. – № 3. – С. 15-25.
55. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс; [пер с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана]. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
56. Киссинджер Г. Дипломатия / Г. Киссинджер; [пер. с англ. В. В. Львов]. – М.: Ладомир, 1997. – 848 с.
57. Киссинджер Г. Европа снова центр международной напряженности / Г. Киссинджер // США: экономика, политика, идеология. – 1990. – № 3. – С. 21-24.
58. Коллонтай В. М. Проблемы, порождаемые глобализацией / В. М. Коллонтай // Глобалистика как отрасль научного знания: материалы постоянно действующего междисциплинарного семинара Клуба ученых „Глобальный мир”. – М.: ИД „Новый век”, 2001. – С. 40-41.
59. Косолапов Н. А. Глобализация: сущностные и международно-политические аспекты / Н. А. Косолапов // МЭ и МО. – 2002. – № 3. – С. 69-73.
60. Кохейн Р. О., Най Дж. С. Транснациональные отношения и мировая политика. Введение / Р. О. Кохейн, Дж. С. Най // Социально-гуманитарные знания. – 1999. – № 5. – С. 228-247.
61. Кримський С. Б. Смисл постісторії / С. Б. Кримський // Глобальні тектонічні зрушення: виклики та відгуки: матеріали міжвідомчої науково-теоретичної конф., 22 грудня 2005 р., Київ / відп. ред. Ю. М. Пахомов. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2005. – С. 119-135.
62. Крымский С. Б. Цивилизационный статус глобализации / С. Б. Крымский // Цивилизационная структура современного мира: в 3 т. / [под. ред. Ю. Н. Пахомова и Ю. В. Павленка]. – К.: Наукова думка, 2006 – .–
Т. 1: Глобальные трансформации современности. – 2006. – С. 641-646.
63. Кудряченко А. І. Дослідження з проблематики всесвітньої історії у сучасній Україні / А. І. Кудряченко // Український історичний журнал. – 2011. – № 1. – С. 180-194.
64. Кузнецов В. И. Что такое глобализация? / В. И. Кузнецов // МЭ и МО. – 1998. – № 2. – С. 12-21.
65. Култыгин В. П. Незападные концепции глобализации / В. П. Култыгин // Личность. Культура. Общество. – 2002. – Т. 4. – Вып. 1-2 (11-12). – С. 80-103.
66. Лоуи Т. Глобализация, государство, демократия: образ новой политической науки / Т. Лоуи // Полис. – 1999. – № 5. – С. 108-119.
67. Масловська Л. Процеси глобалізації і сталий регіональний розвиток / Л. Масловська, Г. Юрьєва // Вісник Тернопільської академії нар. госп-ва. – 2002. – № 8-1. – С. 74-79.
68. Мовсесян А. Транснациональный капитал и национальные государства / А. Мовсесян, С. Огнивцев // МЭ и МО. – 1999. – № 6. – С. 55-63.
69. Моро-Дефарж Ф. Основные понятия международной политики / Ф. Моро-Дефарж; [пер. с франц.]. – М.: ССАТ,1995. – 150 с. – (Основы: Базовая библиотека студента в области Права, Политики, Экономики, Управления).
70. Най Дж. Какой новый порядок? / Дж.Най // США: экономика, политика, идеология. – 1992. – № 11. – С. 3-12.
71. Павленко Ю. В. Восток и Запад как социально-экономические типы / Ю. В. Павленко // Цивилизационные модели современности и их исторические корни / [Ю. Н. Пахомов, С. Б. Крымский, Ю. В. Павленко и др.]; под ред. Ю. Н. Пахомова. – К.: Наукова думка, 2002. – С. 68-78.
72. Павленко Ю. В. Глобализация и ее предтечи / Ю. В. Павленко // Цивилизационные модели современности и их исторические корни / [Ю. Н. Пахомов, С. Б. Крымский, Ю. В. Павленко и др.]; под ред. Ю. Н. Пахомова. – К.: Наукова думка, 2002. – С. 572-581.
73. Павленко Ю. В. Глобализация и цивилизационно-страновые институциональные противоречия / Ю. В. Павленко // Інституційне облаштування глобальної економіки: цивілізаційний вимір: матеріали міжвідомчої науково-теоретичної конф., 14 вересня 2007 р., Київ / відп. ред. О. О. Шморгун. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2007. – С. 51-64.
74. Павленко Ю. В. История мировой цивилизации. Философский анализ / Ю. В. Павленко. – К.: Феникс, 2002. – 760 с.
75. Павленко Ю. В. Підсумки цивілізаційного розвитку людства / Ю. В. Павленко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 4. – С. 13-31.
76. Павленко Ю. В. Протиріччя глобалізації та перспективи регіоналізації / Ю. В. Павленко // Глобалізація і глобальне управління: історичний, соціальний та політологічний виміри: матеріали міжвідомчої наук.-практ. конф., 12 листопада 2008 р., Київ / Дипломат. академія України при МЗС України, Ін-т світ. ек-ки і міжнар. відносин НАН України / відп. ред. С. О. Шергін. – К.: Центр вільної преси, 2009. – С. 92-101.
77. Павленко Ю. В. Три підходи до розуміння світового історичного процесу / Ю. В. Павленко // Політична думка. – 1997. – № 1. – С. 151-164.
78. Панарин А. С. Политология: учебное пособие / А. С. Панарин. – М.: Гардарики, 2002. – 480 c.
79. Пахомов Ю. Н. Геоэкономические и геополитические истоки глобального терроризма / Ю. Н. Пахомов // Інституційне облаштування глобальної економіки: цивілізаційний вимір: матеріали міжвідомчої науково-теоретичної конф., 14 вересня 2007 р., Київ / відп. ред. О. О. Шморгун. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2007. – С. 3-8.
80. Пахомов Ю. Н. Глобалізаційні трансформації світового порядку / Ю. Н. Пахомов // Глобалізація і глобальне управління: історичний, соціальний та політологічний виміри: матеріали міжвідомчої наук.-практ. конф., 12 листопада 2008 р., Київ / Дипломат. академія України при МЗС України, Ін-т світ. ек-ки і міжнар. відносин НАН України / відп. ред. С. О. Шергін. – К: Центр вільної преси, 2009. – С. 7-11.
81. Пахомов Ю. Н. Об экономическом, социальном и цивилизационном аспекте рыночных реформ / Ю. Пахомов // Общество и экономика. – 2000. – № 8. – С. 3-18.
82. Пахомов Ю. Н. Пути и перепутья современной цивилизации / Ю. Н. Пахомов, С. Б. Кримський, Ю. В. Павленко. – К.: НАН України, 1998. – 432 с.
83. Пахомов Ю. Україна і Росія на хвилях глобалізації. Економічний аспект / Ю. Пахомов // Політична думка. – 1998. – № 2. – С. 140-151.
84. Пахомов Ю. Україна на роздоріжжі: вектори і значення перетворень / Ю. Пахомов // Політична думка. – 2001. – № 3. – С. 50-71.
85. Письмак В. Тенденції глобалізації / В. Письмак // Економіст. – 2001. – № 1. – С. 67-69.
86. Розенау Н. Дж. Взаимопересечение политик / Н. Дж. Розенау // Социально-гуманитарные знания. – 1999. – № 3. – С. 242-258.
87. Розенау Н. Дж. Новые измерения безопасности: взаимодействие глобальных и локальных динамик / Н. Дж. Розенау // Социально-гуманитарные знания. – 2001. – № 2. – С. 265-284.
88. Скаленко О. Глобальна трансінформаційна доктрина сучасного світового розвитку та міжнародних відносин / О. Скаленко // Глобалізація і глобальне управління: історичний, соціальний та політологічний виміри: матеріали міжвідомчої наук.-практ. конф., 12 листопада 2008 р., Київ / Дипломат. академія України при МЗС України, Ін-т світ. ек-ки і міжнар. відносин НАН України / відп. ред. С. О. Шергін. – К.: Центр вільної преси, 2009. – С. 127-135.
89. Служба тематических толковых словарей Глоссари Коммандер [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.glossary.ru/cgi-bin/gl_sch2.cgi?RDruhgrong.o9.
90. Співак В. М. Політико-правовий та соціокультурний виміри глобалізації: [монографія] / Віктор Михайлович Співак. – К.: Логос, 2011. – 416 с.
91. Суліма Є. М. Глобальний соціальний порядок постіндустріалізму: [монографія] / Євген Миколайович Суліма. – [Вид. 2-е, доповн.]. – К.: Генеза, 2004. – 336 с.
92. Ткачук Ю. В. Глобализация в сфере политики: институты и механизмы сверхгосударственного влияния: дис. ... канд. полит. наук. 23.00.02 / Ю. В. Ткачук. – Одесса, 2004. – 200 с.
93. Україна в Європі: пошуки спільного майбутнього / [за ред. А. І. Кудряченка]. – К.: Фенікс, 2009. – 544 с.
94. Уткин А. И. Глобализация: процесс и осмысление / А. И. Уткин. – М.: Логос, 2001. – 254 с.
95. Фергюсон Й. Глобальное общество в конце двадцатого столетия / Й. Фергюсон // Международные отношения: социологические подходы / [под ред. П. А. Цыганкова]. – М.: Гардарика, 1998. – С. 195-221.
96. Филосовский словарь: основан Г. Шмидтом / [под ред. Г. Шишкоффа; oбщ. ред. В.А. Малинина]. – [22-е, переработ. изд ]. – М.: Республика, 2003. – 575 с.
97. Фридман Т. Плоский мир: краткая история ХХІ века / Томас Фридман; [пер. с англ. М. Колопотина]. – Москва: АСТ: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2007. – 608 с.
98. Цивилизационная структура современного мира: в 3 т. / [под ред. Ю. Н. Пахомова и Ю. В. Павленка]. – К.: Наукова думка, 2006 – .–
Т.1: Глобальные трансформации современности. – 2006. – 688 с.
99. Цивилизационные модели современности и их исторические корни / [под ред. Ю. Н. Пахомова]. – К.: Наукова думка, 2002. – 632 с.
100. Шаповалова А. М. Еволюція публічної природи самоврядної влади України в умовах впливу глобального громадянського суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02. „Політичні інститути і процеси” / Алла Миколаївна Шаповалова. – Луганськ, 2009. – 17 с.
101. Шепелєв М. А. Глобалізація Управління як мегатенденція сучасного світового розвитку: [монографія] / М. А. Шепелєв. – К.: Вид-во „Генеза”, 2004. – 512 с.
102. Шепелев М. А. Глобалистика и цивилизационный подход / М. А. Шепелев // Цивилизационная структура современного мира: в 3 т. / [под. ред. Ю. Н. Пахомова и Ю. В. Павленка]. – К.: Наукова думка, 2006 – .– Т. 1: Глобальные трансформации современности. – 2006. – С. 494-512.
103. Шепелев М. А. Глобальный мир, URDO NUOVO и новая политическая наука: [монография] / М. А. Шепелев. – Днепропетровск: Журфонд, 2002. – 304 с.
104. Шергін С. О. Політологічний дискурс глобалізації / С. О. Шергін // Глобалізація і глобальне управління: історичний, соціальний та політологічний виміри: матеріали міжвідомчої наук.-практ. конф., 12 листопада 2008 р., Київ / Дипломат. академія України при МЗС України, Ін-т світ. ек-ки і міжнар. відносин НАН України / відп. ред. С. О. Шергін. – К: Центр вільної преси, 2009. – С. 27-29.
105. Шморгун О. О. Інституалізація глобального геоекономічного та геополітичного простору в процесі індустріальної та постіндустріальної цивілізаційної трансформації / О. О. Шморгун // Інституційне облаштування глобальної економіки: цивілізаційний вимір: матеріали міжвідомчої науково-теоретичної конф., 14 вересня 2007 р., Київ / відп. ред. О. О. Шморгун. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2007. – С. 25-51.
106. Шморгун О. О. Проблема геополітичного переструктурування сучасного світу у цивілізаційному вимірі / О. О. Шморгун // Глобалізація і глобальне управління: історичний, соціальний та політологічний виміри: матер міжвід. наук.-практ. конф., 12 листопада 2008 р., Київ / Дипломат. академія України при МЗС України, Ін-т світ. ек-ки і міжнар. відносин НАН України / відп. ред. С. О. Шергін. – К.: Центр вільної преси, 2009. – С. 109-111.
107. Шульга Т. М. Комунікаційні системи епохи формування глобального суспільства: дис. ... канд. політ. наук. 23.00.04 / Шульга Тетяна Миколаївна. – К., 2001. – 183 c.
108. Эйзенштадт Ш. Революция и преобразования обществ: Сравнительное изучение цивилизаций / Ш. Эйзенштадт; [пер. с англ. А. В. Гордона]; под ред. Б. С. Ерасова. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 416 с.
109. Abu-Lughod J. Going Beyond. Global Babble / J. Abu-Lughod // Culture, Globalization and the World-System / Ed. Anthony King. – London: Macmillan, 1991. – P. 131-137.
110. Albrow M. The Global Age: State and Society Beyond Modernity / Martin Albrow. – Cambridge: Polity Press, 1996. – 272 p.
111. Amin S. Capitalism in the Age of Globalization / S. Amin. – London; Atlantic Highlands, N. J.: Zed Books, 1997. – 158 p.
112. Amselle J.-L. Branchements: Anthropologie de l'universalité des cultures / J.-L. Amselle. – Paris: Flammarion, 2001. – 265 р.
113. Appadurai A. Modernity at Large. Cultural Dimension of Globalization / A. Appadurai. – Minneapolis: University of Minnesota Press, 1996. – 246 р.
114. Вadie B. La fin des territoires / B. Вadie. – Paris: Fayard, 1995. – 276 p.
115. Badie B. L’impuissance de La puissance / B. Вadie. – Paris: Fayard, 2004. – 294 p.
116. Badie B. Le retournement du monde. Sociologie de la scene internationale / B. Вadie., M.-C. Smouts. – Paris: Presses de la Fondation Nationale des Sciences Politiques & Dalloz, 1992. – 249 p.
117. Bauman Z. Globalization: The Human Consequences / Z. Bauman. – Cambridge, UK: Polity Press, 1998. – 136 p.
118. Beck U. Was ist Globalisierung? Was ist Globalisierung? Irrtümer des Globalismus – Antworten auf Globalisierung / U. Beck. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1998. – 269 p.
119. Benton L. From the world systems perspective to institutional world history: culture and economy in global theory / L. Benton // Journal of World History. – 1996. – Vol. 7, № 2. – P. 261-295.
120. Berger P. Four Faces of Global Culture / P. Berger // National Interest. – 1997. – Vol. 49. – P. 23-29.
121. Best S. The Postmodern Turn / S. Best, D. Kellner. – New York: Guilford Press, 1997. – 306 p.
122. Brzezinski Z. Selective Global Commitment / Z. Brzezinski // Foreign Affairs. – 1991. – Vol. 70, № 4. – P. 1-20.
123. Brzezinski Z. The Choice: Domination or Leadership / Z. Brzezinski. – New York: Basic book, 2004. – 242 p.
124. Brzezinski Z. The Grand Failure: Birth and Death of Communism in the 20th Century / Z. Brzezinski. – New York: Charles Scribner’s Sons, 1989. – 277 p.
125. Callinicos A. Marxism and the New Imperialism / A. Callinicos. – London: Bookmarks, 1994. – 286 p.
126. Castells M. L'ère de l'information / M. Castells. – Paris: Fayard, 1998 – .–
Vol. 3. Fin de Millénaire. – 1999. – 492 p.
127. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture. V.1-3 / M. Castells. – Oxford: Blackwell Publishers, 1996 – .–
Vol. 1. The Rise of the Network Society. –1996. – 556 p.
128. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture. V.1-3 / M. Castells. – Oxford: Blackwell Publishers, 1996 – .–
Vol. 2. The Power of Identity. – 1997. – 461 p.
129. Castells M. The Information Age: Economy. Society and Culture. V.1-3 / M. Castells. – Oxford: Blackwell Publishers, 1996 – .–
Vol.3. End of Millennium. – 1998. – 441 p.
130. Collard D. La société internationale après la guerre froide / D. Collard. – Paris: A. Colin, 1996. – 237 р.
131. Connoly W. E. The Ethos of Pluralization / W. E. Connoly. – M.: University of Minnesota Press, 1995. – 243 р.
132. Cooper F. Le concept de mondialisation sert-il à quelgue chose? Un point de vue d'historien / F. Cooper // Critique internationale. – Janvier 2001. – № 10. – P. 101-124.
133. Di Palma G. Legitimation from the Top to Civil Society / G. Di Palma // Liberalization and Democratization / By N. Bermeo. – Baltimore: The Jons Hopkins Univ. Press, 1991. – P. 49-80.
134. Doyle M. Ways of War and Peace: Realism, Liberalism and Socialism / M. Doyle. – New York: Norton, 1997. – 557 p.
135. Featherstone M. Global Modernities / M. Featherstone, S. Lash, R. Robertson. – London: Sage Publications, 1995. – 292 p.
136. Frank A. G. ReOrient: Global Economy in the Asian Age / A. G. Frank. – Berkley: University of California Press, 1998. – 416 р.
137. Friedman T. L. The Lexus and the Olive Tree: Understanding Globalization / T. L. Friedman. – New York: Farrar, Strauss and Giroux, 1999. – 394 p.
138. Friedman T. L. The Lexus and the Olive Tree: Understanding Globalization / T. L. Friedman. – [2nd edition]. –New York: Anchor Press, 2000. – 490 p.
139. Fukuyama F. Will Socialism Make a Comeback? / F. Fukuyama // Time – New York. – 2000. – May 22. – Part 21. – P. 110-112.
140. Gaddis J. L. Toward the Post-Gold War World / J. L. Gaddis // Foreign Affairs. – 1991. – Vol. 70, № 2. – P. 102-122.
141. Gerschenckron A. The Approach to European Industrialisation: A Postscript / Alexander Gerschenckron // In Economic Backwardness in Historical Perspective: A Book of Essays. – Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1962. – P. 353-364.
142. Giddens A. Affluence, poverty and the idea of a post-scarcity society / A. Giddens. – Geneva [Genf]: United Nations Research Institute for Social Development, 1995. – 12 р.
143. Giddens A. Runaway World: How Globalization is Reshaping Our Lives / A. Giddens. – New York: Routledge, 2000. – 124 p.
144. Giddens A. The Consequences of Modernity / A. Giddens. – Cambridge: Polity Press, 1990. – 412 p.
145. Giddens A. The Consequences of Modernity / A. Giddens. – Stanford: Stanford University Press, 1990. – 186 p.
146. Giddens A. The third way. The renewal of social democracy / A. Giddens. – London: Polity Press, 1998. – 166 p.
147. Gilpin R. Global Political Economy: Understanding the International Economic Order / R. Gilpin. – Princeton: Princeton University Press, 2001. – 416 p.
148. Gilpin R. The Challenge of Global Capitalism: The World Economy in the 21st Century / R. Gilpin, J. M. Gilpin. – Princeton: Princeton University Press, 2000. – 373 р.
149. Gilpin R. The Political Economy of International Relations / R. Gilpin. – Princeton: Princeton University Press, 1987. – 472 p.
150. Global Culture: Nationalism, Globalization and Modernity / [Ed. by M. Featherstone]. – London: Sage Publications, 1990. – 411 p.
151. Goldgeier J. Tale of Two Worlds: Core and Pariphery in the Post-Gold War Era / J. Goldgeier, M. A. Mc Faul // International Organization. – 1992. – Vol. 46, № 2. – P. 467-491.
152. Gray J. False Dawn: The Delusion of Global Capitalism / J. Gray. – New York: New Press, 1998. – 274 p.
153. Hirst P. Globalization and the Future of the Nation State / P. Hirst, G. Thompson // Economy and Society. – L., 1995. – Vol. 24, № 3. – P. 408-442.
154. Hirst P. Globalization in Question: The International Economy and the Possibilities of Governance / P. Hirst, G. Thompson. – Cambridge: Polity Press, 1996. – 337 p.
155. Hirst P. The Problem of „Globalization”: International Economic Relations, National Economic Management and the Formation of Trading Blocks / P. Hirst, G. Thompson // Economy and Society. – L., 1992. – Vol. 21, № 4. – P. 44-76.
156. Huntington S. The Clash of Civilizations and Remaking the World Order / S. Huntington. – New York: Simon and Schuster, 1996. – 368 p.
157. Keohane R. O. Independence in World Politics. / R. O. Keohane, J. S. Nye // The Theoretical Evolution of International Political Economy: a reader / G. T. Crane and A. Amawi. – New York: Oxford University Press, 1997. – P. 122-132.
158. Keohane R. O. International Institutions: Can Interdependence Work? / R. O. Keohane // Foreign Policy. – Spring 1998. – № 110. – P. 82-96.
159. Keohane R. O. Power and Independence / R. O. Keohane, J. S. Nye. – [3rd edition]. – New York: Longman, 2000. – 334 p.
160. Kiely R. Globaliztion, post-Fordism and the contemporary context of development / R. Kiely // International Sociology. – 1998. – № 1. – Р. 97.
161. Krauthammer Ch. The Unipolar Moment / Ch. Krauthammer // Foreign Affairs. – Winter 1990 /1991. – Vol. 70, № 1. – P. 23-33.
162. Latouche S. La mondialization demystifiee / S. Latouche // Le Procès de la Mondialization. Librairie Arthème / E. Goldsmith et J. Mander. – Paris: Fayard, 2001. – 488 p.
163. Latouche S. The Westernization of the World / S. Latouche. – Cambridge: Polity Press, 1996. – 140 p.
164. Levitt T. The Globalization of Markets / T. Levitt // Harvard Buisness Reviev. – 1983. – May-June. – P. 92-93.
165. Manent P. A World Beyond Politics? / P. Manent. – Princeton and Oxford: Princeton University Press, 2006. – 216 p.
166. Markoff J. Waves of Democracy: Social Movements and Political Change / J. Markoff. – L.: Sage Publications Ltd., 1996. – 192 p.
167. Mason D. Revolution in East-Central Europe. The Rise and Fall of Communism and the Gold War / D. Mason. – Boulder-San Francisco-Oxford: Westview Press, 1992. – 216 p.
168. Mattelart A. La communication-monde: histoire des idées et des stratégies / A. Mattelart. – Paris: Découverte, 1992. – 356 p.
169. Mattelart A. La Mondialisation de la Communication / A. Mattelart. – Paris: PUF, 1996. – 127 p.
170. Mauss hier et aujourd’hui: actes du XIIe colloque annuel du Groupe d’Étude „Pratiques sociales et théories” / actes éd. par G. Berthoud et G. Busino. – Genève [u.a.]: Droz, 1996. – 279 p.
171. McGrew A. A Global Society? / A. McGrew // Modernity and its Futures / S. Hall, D. Held, A. McGrew. – Cambridge: Polity Press in association with the Open University, 1992. – P. 61-116.
172. McLuhan M. The Global Village: Transformations in World Life and Media in the 21st Century / M. McLuhan, B. Powers. – New York: Oxford University Press, 1989. – 368 p.
173. McLuhan M. Understanding Media. The extensions of man / M. McLuhan. – London: Routledge and Kegan Paul, 1964. – 340 p.
174. McNeill William H. A World History. 4th Edition / W. H. McNeill. – New York: Oxford University Press, 1999. – 574 p.
175. Michta A. Poland, Czechoslovakia and Hungary: the Triangl in Search of Europe / A. Michta // Postcommunist Eastern Europe: crisis and reform / A. Michta, I. Prizel. – New York: St. Martin’s Press, 1992. – P. 53-84.
176. Mingolo W. D. Globalization, Civilization: Processes and the Relocation of Languages and Cultures / W. D. Mingolo // The Cultures of Civilization. – New York: Duke University, 1998. – P. 30-47.
177. Nye J. S. America’s Informational Edge Strategy / Joseph S. Nye, William Jr. Owens // Foreign Affairs. – March /April 1996. – Vol. 75, № 2. – P. 20-36.
178. Nye J. S. The Paradox of American Power. Why the World’s Only Superpower Can’t It Alone / J. S. Nye. – New York-Oxford: Oxford Univ. Press, 2002. – 222 p.
179. Ohmae K. The Bordless World: Power and Strategy in the Interlinked Economy / K. Ohmae. – London: Fontana, 1990. – 272 p.
180. Ohmae K. The End of the National State / K. Ohmae. – New York: Free Press, 1995. – 214 p.
181. O’Rourke K. Globalization and History. The Evolution of a Nineteenth-Century Atlantic Economy / K. O’Rourke, J. Williamson. – Massachusetts: The MIT Press, 1999. – 343 p.
182. Pieterse J. N. Globalization and Culture: Three Paradigms / J. N. Pieterse // Economical and Political Weekly. – 1996. –Vol. 31, № 23. – P. 1389-1395.
183. Ramonet I. L’an 2000 / I. Ramonet // Monde diplomatique. – P., 1999. – A. 46, № 549. – P. 1.
184. Reich R. The World of Nations: Preparing Ourselves for Twenty-First Century Capitalism / R. Reich. – New York: A. A. Knopf, 1991. – 331 p.
185. Reinicke W. Н. Global public policy / W. Н. Reinicke // Foreign Affairs. – Wash., 1997. – Vol. 76, № 6. – P. 127-138.
186. Ritzer G. McDonaldization: the reader / G. Ritzer. – Thousand Oaks, Calif.: Pine Forge Press, 2010. – 449 р.
187. Robertson R. Discourses of Globalization: Preliminary Considerations / R. Robertson, H. Khondker // International Sociology. – 1998. – Vol. 13, № 1. – P. 25-40.
188. Robertson R. Globality, global culture and images of world order / R. Robertson // Social Change and Modernity / Hafercamp H., Smelser N. J. – Berkeley: University of California Press, 1992. – P. 401-428.
189. Robertson R. Globalization: Social Theory and Global Culture / R. Robertson. – London: Sage, 1992. – 211 р.
190. Robertson R. Globalization Theory and Civilization Analysis / R. Robertson // Comparative Civilizations Review. – 1987. – № 17. – P. 5-24.
191. Robertson R. Mapping the global condition, globalization as central concept / R. Robertson // Theory, cultural and society. – New Delfi, 1990. – Vol. 7, № 3/4. – P. 15-30.
192. Rosenau J. N. Аlong the Domestic-Foreign Frontier: Exploring Governance in a Turbulent World / J. N. Rosenau. – Cambridge: Cambridge University Press, 1997. – 467 p.
193. Rosenau J. N. Powerful Tendencies, Enduring Tensions and Glaring Contradictions: The United Nations in a Turbulent World / J. N. Rosenau // Between Sovereignty and Global Governance: The UN, the State and Civil Society. – New York: Houndmills, 1998. – P. 259-260.
194. Rosenau J. N. Study of Global Interdependence: essays on the transnationalization of world affairs / J. N. Rosenau. – New York: Nichols Publishing, 1980. – 334 р.
195. Rosenau J. N. The Future of Politics / J. N. Rosenau // Futures. – Guilford, 1999. – Vol. 31, № 9/10. – P. 1005-1016.
196. Rosenau J. N. Turbulence in World Politics: A Theory of Change and Continuity / J. N. Rosenau. – Princeton: Princeton University Press, 1990. – 504 р.
197. Senarclens P. Mondialisation, souveraineté et theories de relations internationales / P. de Senarclens. – P.: A. Colin Paris, 1998. – 218 р.
198. Sklair L. Sociology of the Global System / L. Sclair. – Baltimore: The Johns Hopkins University Press, 1995. – 352 р.
199. Sclair L. Theory and Practice in the Study of Globalization / L. Sclair // Наукові записки: Соціологічні науки. – 2003. – Том 21. – С. 12-18.
200. Swaan A. De Pour une sociologie de la société transnationale / A. De Swaan // Revue de synthèse. – 1998. – № 1. – P. 9.
201. Thurow L. Fortune Favors the Bold. What We Must Do to Build a New and Lasting Global Prosperity / L. Thurow. – New-York: Harper Business, 2003. – 240 p.
202. Tinbergen J. International Economic Co-operation / Jan Tinbergen. – Amsterdam and New York: Elsevier, 1945. – 208 p.
203. Wallerstein I. Globalization or the Age of Transition? A long-term view of the trajectory of the world system / I. Wallerstein // International Sociology. – 2000. – Vol. 15, № 2. – P. 249-265.
204. Wallerstein I. The Decline of American Power. The U.S. in a Chaotic World / I. Wallerstein. – New York: The New Press, 2003. – 336 p.
205. Waters M. Globalization / M. Waters. – L.- N. Y.: Routledge, 1995. – 185 p.
206. Williamson J. Globalization, Labor Markets and Policy Backlash in the Past / Jeffrey Williamson // Journal of Economic Perspectives. – 1998. – Vol. 12, № 4. – P. 51-72.