СУСПІЛЬНА ПАМ\'ЯТЬ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ : ОБЩЕСТВЕННАЯ ПАМ \ 'ПЯТЬ В КОНТЕКСТЕ РАЗВИТИЯ ПОЛИТИЧЕСКОГО СОЗНАНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНЕ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ВОЛЯНЮК Ольга Ярославівна

УДК 32.01: 008: 31664(477) (0433)

СУСПІЛЬНА ПАМ'ЯТЬ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ
ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

23.00.01 – теорія та історія політичної науки

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник –
Бабкіна Ольга Володимирівна,
доктор політичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ……………………………………………………………....13

1.1. Понятійно-категоріальна основа політологічного дослідження феномену суспільної пам’яті ………………………………..……………...13
1.2. Наукові принципи, методи і підходи до аналізу взаємозв’язку суспільної пам’яті та політичної свідомості……….………………..…..…41
Висновки до першого розділу………………………………………….…...67

РОЗДІЛ 2
ФЕНОМЕН СУСПІЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ У ПЛОЩИНІ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ ………..…………..…70

2.1. Базові елементи суспільної пам’яті та їх роль у формуванні і розвитку демократичної політичної свідомості……………….……………………..70
2.2. Типові стани суспільної пам’яті та їх прояви у політичній свідомості і політичній поведінці індивідів в умовах демократизації……………........98
Висновки до другого розділу………………………………………….......124

РОЗДІЛ 3
СУСПІЛЬНА ПАМ’ЯТЬ В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДИНАМІКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ …………………..………………127

3.1. Політика пам’яті як сфера розвитку політичної свідомості перехідного типу………………………………………………………...…127
3.2. Культура пам’яті як чинник становлення демократії у сучасній Україні………………………………………………..……………………..155
Висновки до третього розділу…………………………………...………...182

ВИСНОВКИ………………………………………………………….……186

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….…191

ВСТУП

Актуальність теми. Суспільна пам’ять є невід’ємною частиною сучасного політичного життя. Історичні події все частіше виступають об’єктом складних політичних суперечок і міжнародних конфліктів, а спогади про нещодавнє минуле все більше потребують адекватних механізмів збереження і переосмислення громадськістю. У глобалізованому та інформатизованому світі досі мають місце нормативно-правові обмеження історичних досліджень; політичні маніпуляції суспільною свідомістю на основі спірних інтерпретацій минулого; тенденційне творення підручників з історії. Суттєвих темпів набувають процеси пам’яті у суспільствах з тоталітарним чи авторитарним минулим. Під їх впливом зазнає трансформацій політична свідомість різних рівнів, змінюється культура збереження та відтворення інформації, загострюється питання політичного діалогу щодо інтерпретацій пережитого досвіду. Сутнісних перетворень потребує не так зміст суспільної пам’яті, як ставлення до нього, усвідомлення об’єктивних причин його гетерогенного характеру. Однаково актуально, як для представників державного управління, так і для пересічних громадян, звучить сучасна вимога творення спільних ціннісних, духовних та інтелектуальних пріоритетів, моральних регуляторів поведінки у сфері політики пам’яті.
Тому для сучасної політичної науки проблема осмислення феномену суспільної пам’яті та понятійно-категоріального ряду, пов’язаного з ним, виокремлення базових елементів суспільної пам’яті, її типових станів, формування культури пам’яті, як одного з духовних чинників становлення демократичного суспільства, є нагальною та такою, що вимагає особливої уваги вчених-політологів.
Проблема суспільної пам’яті знаходиться в полі зору науковців різних соціальних наук. Визначальною ознакою сучасного стану наукової розробки теорії суспільної пам’яті є відкритий міждисциплінарний діалог (дослідження В.Артюха, Ю.Афанасьєва, В.Бебика, В.Вашкевича, І.Гирича, Я.Грицака, В.Жадько, Ю.Зерній, Г.Коньшини, Г.Лебедєвої, Ю.Лотмана, В.Масненко, Ж.Мінка, А.Моля, Л.Нагорної, Ю.Опалько, В.Полянського, М.Рябчука, І.Симоненка, Ж.Скотта, А.Соколова, Л.Стародубцевої, Ж.Тощенко, Ш.Требста, О.Удода, О.Фостачук, Ю.Шаповала, Б.Шацької, Г.Шумана та ін.). Аналіз наукових праць з даної проблематики дає підстави засвідчити теоретичну і практичну потребу вивчення взаємозв’язку суспільної пам’яті та політичного розвитку, залежності політики пам’яті від типу існуючого політичного режиму; потенціалу процесів пригадування у розвитку демократичної політичної культури; виокремлення закономірностей розвитку суспільної пам’яті в умовах політичної трансформації сучасної України, зокрема таких феноменів як конфлікти пам’ятей, консенсус пам’ятей, етика пам’яті тощо, що й складає основи цього дисертаційного дослідження.
Вчення про суспільну пам’ять до певної міри конкретизує наукові здобутки вітчизняної політології, розширює можливості сучасних теорій демократизації, громадянського суспільства, гуманістичних основ політики (В.Андрущенко, Б.Андрусишин, О.Антонюк, В.Бабкін, О.Бабкіна, В.Бех, І.Бідзюра, В.Бортніков, І.Варзар, К.Ващенко, М.Головатий, В.Горбатенко, В.Дем’яненко, М.Дмитренко, Г.Зеленько, О.Картунов, В.Кремень, А.Колодій, В.Корнієнко, М.Михальченко, М.Остапенко, Ф.Рудич, В.Савельєв, М.Сазонов, В.Северинюк, С.Телешун, О.Фісун, Ю.Шайгородський, М.Шаповаленко, М.Шульга та ін.). Розвиток наукових, громадських, державних прагнень до спільного прочитання минулого закладає значний потенціал для відновлення демократичних політичних цінностей у суспільстві, що трансформується.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у рамках науково-дослідної теми кафедри політичних наук Інституту політології та права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Проблеми політичної модернізації і трансформації: світовий досвід та українські реалії», що входить до Тематичного плану науково-дослідних робіт НПУ імені М.П. Драгоманова, науковий напрям «Дослідження проблем гуманітарних наук», затверджений Вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 7 від 31 січня 2008 року). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 8 від 28 лютого 2008 року).
Метою дослідження є комплексне політологічне осмислення феномену суспільної пам’яті як самостійної категорії політичної науки, виявлення його значимості у формуванні та розвитку демократичної політичної свідомості та культури.
Хід дослідження спрямовано на вирішення наступних завдань:
 визначити понятійно-категоріальну основу дослідження феномену суспільної пам’яті в контексті трансформації політичної свідомості; на основі міждисциплінарних зв’язків сформулювати сутність поняття «суспільна пам’ять» та його політологічне навантаження; поповнити понятійно-категоріальний апарат сучасної політичної науки відносно новими категоріями: «конфлікти пам’яті», «політика пам’яті», «культура пам’яті», «етика пам’яті»;
 проаналізувати методологічні засади дослідження взаємозв’язку суспільної пам’яті та політичної свідомості; окреслити розмаїття існуючих методологічних підходів, визначити базові принципи наукового пізнання та систему методів, що застосовуються у сучасному науковому дискурсі для розуміння феномену суспільної пам’яті;
 теоретично дослідити структурні елементи суспільної пам’яті та їх функції у формуванні демократичної політичної свідомості; означити основні мнемічні процеси, базові рівні та компоненти змісту суспільної пам’яті як органічні частини гетерогенної сутності сучасного політичного життя;
 узагальнити нові і вже набуті закономірності розвитку суспільної пам’яті; розкрити типові стани суспільної пам’яті та їх прояви у політичній свідомості і політичній поведінці індивідів та їх груп;
 з’ясувати специфіку політики пам’яті в умовах перехідної політичної динаміки, її обумовленість існуючим типом політичного режиму; виокремити коло основних суб’єктів політики пам’яті в Україні, їх інтереси, стратегії та інструментарій у цій галузі;
 виявити проблеми, здобутки та перспективи співпраці державних і громадських інститутів у галузі політики пам’яті; довести значимість культури пам’яті у демократизації суспільно-політичного життя сучасної України.
Об’єктом дослідження є суспільна пам’ять як характеристика стану політичної свідомості.
Предметом дослідження є теоретичні засади визначення ролі суспільної пам’яті в процесі розвитку політичної свідомості та демократизації сучасної України.
Методологічну основу дослідження становить поєднання наукових принципів, методів та методологічних підходів до осмислення суспільної пам’яті в контексті розвитку політичної свідомості; єдність світоглядного (філософського), загальнонаукового (міждисциплінарного) та спеціально наукового (власне політологічного) рівнів пізнання. Важливою умовою обраної дослідницької стратегії стало дотримання принципів об’єктивності, науковості, діалектики, всебічності і плюралізму, соціального детермінізму, послідовності, конкретності, системності, цілісності, гуманізму, історизму, комплексності.
Сутність наукової проблеми та специфіка джерельної бази обумовили міждисциплінарний характер дисертації. Єдність світоглядного, гносеологічного і політологічного аналізу відображена у виборі методів дослідження. Зокрема використано потенціал історичного методу, орієнтованого на вивчення мнемічних процесів у ретроспективі їх змін, трансформаційній динаміці; структурно-функціонального методу, головним здобутком якого у цьому дослідженні вважаємо аналіз структурних елементів суспільної пам’яті і їх значення для розвитку політичної свідомості; системного методу, що обґрунтував розуміння політики пам’яті як цілісного простору, у якому взаємодіють між собою різні за ієрархією суб’єкти, та яка є частиною більш широких просторів хронополітики, гуманітарної, освітньої, культурної, безпекової, міжнародної політик; інституційного методу, орієнтованого на вивчення сталих форм організації і регулювання різнопланових інтересів у сфері інтерпретацій спільного минулого; порівняльного методу, який дозволив виявити закономірності розвитку суспільної пам’яті в умовах демократичного транзиту.
Суттєве місце у дисертації відводиться узгодженню різних методологічних підходів до осмислення взаємозв’язку політичної свідомості та суспільної пам’яті. У дослідженні відображені окремі положення цивілізаційного, політико-культурного, синергетичного, герменевтичного, політико-антропологічного підходів. Аксіологічний підхід дозволив сформулювати суспільно значиму цінність культури та етики пам’яті у процесі розбудови демократичних політичних інститутів і відносин.
У роботі використовуються також методи емпіричних досліджень та статистики. В якості емпіричної бази послугували результати вибіркових опитувань населення України, соціологічних зрізів, експертних оцінок, проведених Інститутом соціології НАН України, Центром Разумкова, Фондом «Демократичні ініціативи», Київським міжнародним інститутом соціології, Інститутом Горшеніна. Використано дані Державної служби статистики України, Міністерства юстиції України та інших відомств. Проаналізовано законодавчі акти, що регулюють суспільні відносини у сфері політики пам’яті.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні феномену суспільної пам’яті в рамках теорії і методології сучасної політичної науки; постановці і комплексному розв’язанні проблеми взаємозв’язку суспільної пам’яті та політичної свідомості у період політичної трансформації.
Вперше:
– здійснено комплексний політологічний аналіз феномену суспільної пам’яті, запропоноване її інтегроване визначення як складного, багаторівневого процесу, в ході якого суспільство в цілому, його окремі члени та соціальні групи зберігають, передають, відтворюють, втрачають і відновлюють образи спільного минулого, значимі для подальшого соціально-політичного розвитку спільноти. Оновлено і доповнено сучасний понятійно-категоріальний апарат аналізу суспільної пам’яті як предмета політологічного дослідження; отримали авторське визначення такі категорії як «політика пам’яті», «конфлікти пам’ятей», «культура і етика пам’яті». Обґрунтовано зв’язок вчення про суспільну пам’ять з дослідженнями політико-владних відносин, політичної свідомості та ідентичності, політичної культури, політичної поведінки, політичної комунікації, політичного розвитку, що дозволило вийти на нові рівні розуміння даних феноменів політичного життя суспільства;
– запропоновано визначення політики пам’яті як сфери погодження конкуруючих інтересів у системі конструювання образів минулого, що постає з певної конфігурації політико-владних та суспільних відносин. У цьому підході закладено ціннісний вимір політики на противагу поширеному інструменталістському трактуванню останньої виключно як перманентної боротьби за владу. Доведено, що політика пам’яті є самостійним видом внутрішньої та зовнішньої політики держави, з власними суб’єктами, предметом, інструментарієм;
– обґрунтовано значення культури пам’яті як чинника і перспективи розвитку української демократії. Цивілізований діалог, культура порозуміння, відповідальності, всебічного й глибинного аналізу у сфері трактувань історичних явищ та подій є необхідною умовою подальшого політичного розвитку України. Громадянська культура пам’яті визначається як органічна частина активістської політичної культури та культури політичної діяльності.
Поглиблено:
– наукове розуміння закономірностей розвитку суспільної пам’яті. У перехідних суспільствах реконструкція або втрата окремих спогадів обумовлені актуальними політичними інтересами. Перегляд пам’яті про далекі від сьогодення історичні події нерідко викликаний потребою управлінців відсторонити громадськість від дійсних політичних, соціальних, економічних проблем. Натомість перегляд «живих» спогадів часто покликаний легітимізувати існуючий політичний порядок або деморалізувати політичних суперників чи попередників. У подібних закономірностях розвитку суспільної пам’яті простежується незмінний зв’язок політичного і мнемічного процесів;
– методику пізнання структури суспільної пам’яті. Запропоновано враховувати не лише традиційно обґрунтовані мнемічні процеси (збереження, відтворення, забуття), але й елементи змісту суспільної пам’яті, а також ті її різновиди, рівні і сегменти, що відповідають гетерогенній сутності соціуму та структурі політичної свідомості. Суспільна пам’ять поєднує у собі пласти політичної, правової, культурної, економічної, релігійної пам’ятей; офіційні і неофіційні, природні і штучні їх елементи; колективні та індивідуальні, масові і елітарні, актуальні та перспективні, історичні і живі спогади;
– теоретичне обґрунтування функцій мнемічних процесів у політичному житті перехідного суспільства, що виявляються у підтримці спадкоємності політичної системи та передачі політичного досвіду; ідентифікації, інтеграції та мобілізації громадськості навколо спільних образів минулого; зниженні ризиків політичних рішень; регулюванні процесів політичної трансформації; ціннісній реконструкції минулого в сучасному політичному житті соціуму; легітимації або делегітимації політичних режимів, лідерів, програм, стратегій тощо; захисті політичної свідомості від неактуальної інформації, а також від втрати важливих смислів; громадянському вихованні і політичній соціалізації індивідів.
Отримали подальшого розвитку:
– методологічні підходи до розуміння суспільної пам’яті, яка трактується, як сховище соціально значимої інформації, або, як форма людської діяльності, та нарешті, як багаторівневий процес суспільно-політичного життя. Розкрито еволюцію теорії пам’яті через аналіз філософських, соціологічних, історичних, культурологічних та інших вчень; актуалізовано потребу подальшого розвитку такої теорії в межах методологічної парадигми сучасної політичної науки;
– положення про взаємовплив політичної свідомості та суспільної пам’яті через ряд типових станів і проявів останньої. Явища колективної амнезії, соціальної ностальгії, гіперболізованого прагнення громадськості до встановлення історичної істини розглядаються як частина політичної свідомості перехідного типу, з характерним їй станом амбівалентності, відчуження, конформізму тощо. Водночас, традиціоналізм у політиці, конкуренція інтерпретацій минулого, конфлікти пам’ятей та їх консенсус є різносторонніми вимірами політичної поведінки індивідів і соціальних груп;
– характеристика факторів, що впливають на розвиток політичної свідомості, серед яких важливе місце відводиться суспільній пам’яті. У її межах виокремлено синхронні (первинні враження і соціалізуючі «фільтри свідомості») та діахронічні («фільтри пам’яті») фактори. Ці впливи, пов’язані з подіями минулого та пам’яттю людей про них, обумовлюють потребу у розробці комплексних механізмів збереження та відтворення політичною свідомістю об’єктивної суспільно-значимої інформації про власну історію.
Теоретико-практичне значення одержаних результатів полягає у можливості подальшого комплексного дослідження актуальних проблем політичної свідомості усіх рівнів, обумовлених структурою, функціональним наповненням, конфліктним або консенсусним потенціалом суспільної пам’яті, її ролі в процесі становлення демократичного суспільства в Україні.
Основні положення дисертації дають змогу розробити практичні методики, програми і заходи для погодження інтересів у галузі політики пам’яті, ефективного використання її інструментарію державними та суспільними структурами; для залучення політиків, громадськості, мас-медіа, науковців, педагогів до публічного цивілізованого обговорення спірних сторінок історії. Матеріали дисертації містять важливі висновки з питань становлення й розвитку громадянської культури та етики пам’яті молодого покоління, які можуть бути корисними у навчально-виховному процесі, при підготовці лекційних і семінарських занять з політології, загальної теорії політики, філософії політики та інших дисциплін, а також у розробці новітніх спецкурсів соціально-гуманітарного циклу.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Положення і висновки дисертації доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: Міжвузівській студентській науково-практичній конференції «Формування політичної культури молоді в умовах трансформації українського суспільства» (м. Київ, 2007); VІ Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки на рубежі двох тисячоліть» (м. Тернопіль, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Інститут вищої освіти та його вплив на регіональний розвиток України: соціокультурні, економічні та правові аспекти (м. Ірпінь, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та реалії інформаційного суспільства в умовах глобалізації» (м. Кіровоград, 2009); Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету – 2009: Людина. Світ. Суспільство (до 175-річчя філософського факультету)» (м. Київ, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Країни Центрально-Східної Європи в модерну і постмодерну добу: теоретичні концепції й політичні реалії» (м. Ужгород, 2009); Міжнародній конференції докторантів політології (Словаччина, м. Прешов, 2010); Міжнародній науково-теоретичній конференції ХХІІІ Харківські політологічні читання «Влада та суспільство під впливом закону «циркуляції еліт» (м. Харків, 2010); Науково-методичному семінарі Національного університету оборони України «Проблеми формування морально-етичної культури військового керівника» (м. Київ, 2010); Перших методологічних читаннях «Методологія політичної науки: матеріали Всеукраїнської наукової конференції» (м. Львів, 2010); Міжнародній науково-теоретичній конференції ХХІУ Харківські політологічні читання «Стратегії реформ і пошук політичного балансу в Україні» (м. Харків, 2011); Х ювілейній науково-практичній конференції «Україна у стані перманентного вибору: духовно-культурні, соціально-економічні та політико-правові стратегії (м. Київ, 2011).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць, серед яких 6 статей у фахових виданнях з політичних наук та 11 – у тезах наукових конференцій.
Структура дисертаційного дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел (250 найменувань). Загальний обсяг роботи – 216 сторінок, основний зміст дисертації – 190 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Комплексне дослідження феномену суспільної пам’яті в контексті розвитку політичної свідомості та динаміки політичного життя у сучасній Україні дає можливість зробити наступні висновки.
1. Еволюція наукового знання про суспільну пам'ять розгортається через розвиток домінуючих класичних західних парадигм пам’яті(«соціальних рамок пам’яті» М.Хальбвакса, парадигма пам’яті і соціальних традицій П.Коннертона, «фільтрів пам’яті» Р.Козеллека, «ареалів пам’яті» П.Нора, етико-філософське вчення П.Рікера та ін.); через історію застосування в рамках багатьох наук різних дефініцій, пов’язаних з цим явищем; а також через зміну власне політологічного наповнення даного поняття. Їх комплексне вивчення дозволяє виділити інтегровану, найбільш широку та адекватну предмету політичної науки категорію – «суспільна пам’ять». Природа політичної свідомості насамперед суспільна, а вже потім може набувати етнічних, національних, класових, регіональних та інших форм. Саме тому, серед інших дефініцій, правомірним у дослідженні особливостей політичної свідомості є використання поняття «суспільна пам’ять», що фіксує усі форми колективної та індивідуальної, емпіричної і теоретичної, офіційної і народної пам’ятей.
Суспільна пам’ять передбачає рух спогадів та їх інтерпретацій у часі, послідовну зміну станів політичної свідомості, сукупність дій відтворення, збереження, забування, націлених на певні важливі для даної спільноти результати. Вона виступає інтегруючим фактором зв’язку соціально-політичних інститутів та процесів минулого, сьогодення і майбутнього. Це водночас творчий і насильний/мобілізований, консенсусний і конфліктний, стихійний і організований процес суспільного пригадування і забуття.
2. Стверджується думка про те, що підґрунтям для оновлення й подальшого розвитку вчення про суспільну пам’ять може стати методологічний та категоріальний апарат політичних наук. Підкреслимо, що політологічні дослідження суспільної пам’яті розгортаються разом з розвитком сучасного розуміння предмету політичної науки та цілком відповідають його означенню. Сучасна методологія в пошуку оптимального балансу між вивченням статичних і динамічних, інституційних та стихійних, раціональних й ірраціональних елементів політичного життя передбачає поєднання ряду складних компонентів. Зокрема у дослідженнях політичної свідомості, в цілому, та суспільної пам’яті, як визначальної її характеристики, важливо враховувати ряд теоретичних принципів, підходів, систему наукових методів, сформульовані теоретичні положення політичної науки (апарат, категорії, поняття), процедури, методики і техніки пізнання політичних явищ. Різноманітність конкуруючих стилів мислення і різних методологічних підходів до дослідження суспільної пам’яті розширює можливості та вибір засобів наукової самореалізації.
3. Феномен суспільної пам’яті має багатокомпонентну структуру та поліфункціональне значення у політичному житті. З’ясовано, що родинні, етнічні, мовні, генераційні, освітні, професійні, класові особливості, громадсько-політичні та релігійні преференції структурують пам’ять суспільства на рівні і позначаються на політичній поведінці індивідів та їх груп. Суспільна пам’ять, як матеріальне накопичення важливої інформації, найбільше залежить від актуальних політичних запитів. Представлені сьогодні версії минулого з їх «ареалами пам’яті» більше оповідають про сучасні політичні проблеми, аніж про сутність історичних подій. Зрештою суспільна пам’ять, як форма людської діяльності, передбачає складні нашарування знань, ідеологем, емоцій, оцінок щодо власного минулого. Більші шанси залишитися у пам’яті людей мають ті події, які супроводжувалися значними особистими емоційними переживаннями, що водночас створює і значно сприятливіші умови для їх кореляції ззовні. При чому у структурі суспільної пам’яті найчастіше переглядаються не знання історичних подій, а їх оцінка. Висновки, які робить суспільство зі свого минулого, є чи не найважливішим завданням його мнемічної діяльності для подальшого соціально-політичного розвитку.
4. Незважаючи на домінування у сучасній політологічній літературі думки про те, що українське суспільство набуло чітких ознак соціального стресу, а його політична свідомість схильна до повного безпам’ятства та глибокої кризи, у роботі виявлено ряд циклічних змін, властивих як для сучасної західної, так і для перехідної динаміки політичної свідомості. Сакралізація історичного минулого аж до стану соціальної ностальгії, нашарування буденних уявлень та теоретичних знань про минуле, еклектика різногрупових спогадів, надмірна увага до встановлення історичної правди – всі ці стани та прояви характерні і для країн з розвиненою демократією. Принциповою ознакою, що відрізняє мнемічні процеси у стабільних та перехідних суспільствах, вважаємо саме політичний вимір суспільного пригадування, мистецтво та вміння громадян і політиків домовлятись відносно тлумачення спільного минулого, політичну етику і культуру взаємоповаги до різних версій трактування історії. Суспільства, які нещодавно пережили радикальні політичні зміни, постійно коливаються між політичним традиціоналізмом та конкуренцією інтерпретацій минулого, між конфліктами і консенсусами пам’ятей. Зі зростанням відчуття негарантованості майбутнього минуле все частіше стає предметом дійсних громадсько-політичних суперечок.
5. У нестабільному українському суспільстві виборчі перегони та подальші кадрові зміни у структурі держаного управління призводять до стихійних та кардинальних поворотів у стратегії ведення державної політики пам’яті, яка розпорошена як по вертикалі, так і по горизонталі влади. Культивування вузько етнічного світобачення, перевага локальної лояльності над загальнонаціональною, дефіцит моральних регуляторів поведінки, регіональний партикуляризм, ситуаційність державних рішень у галузі політики пам’яті – все це далеко не повний перелік тенденцій, характерних для українських суспільно-політичних реалій.
Відмічено, що в умовах демократизації діяльність державних інститутів у сфері політики пам’яті має ґрунтуватись не стільки на рудиментах тоталітаризму – примусово-владних директивах, скільки бути адекватною стану суспільної ідентичності, відповідати громадським очікуванням, прагненням дізнатися власну історію. Ряд соціально-політичних інститутів за таких обставин виступають важливими ланками, через які суспільна пам’ять може здобути предметне втілення, вплинути на хід політичного процесу. Поставторитарна динаміка політики пам’яті проявляється у розширенні кола її суб’єктів; розгортанні раніше прихованих структур суспільної пам’яті; пошуках консенсусу щодо інтерпретації подій тоталітарного минулого; винесенні змісту суспільної пам’яті у предмет публічної громадсько-політичної дискусії.
6. Обґрунтовано думку про те, що пам’ять демократичного суспільства динамічна, відкрита до діалогу та публічної критики. В цьому контексті і йдеться про культуру суспільної пам’яті, як складний соціально-духовний феномен; результат і регулятор діалогу держава – громадянське суспільство; значиму умову формування групової та індивідуальної, глобальної і національної політичної свідомості; вагомий фактор суспільного розвитку. Аксіологічне трактування явищ і подій минулого дозволяє також вести мову про етику пам’яті (громадські уявлення про правильну або неправильну модель поведінки підчас обговорення спірних питань історії, в часі вшанування пам’яті предків, відзначення важливих дат, відвідання меморіальних місць тощо). Етика пам’яті є тією сукупністю моральних правил, що стоїть на заваді руйнування історичних цінностей, захищає культурне надбання народу, його матеріальні і духовні пам’ятки. Культура й етика пам’яті виступають важливим виміром свідомої підтримки суспільством власних традицій, звичаїв, обрядів, його духовних прагнень об’єктивності, толерантності, відповідальності, взаємодовіри, освіченості, що мусять стати невід’ємною частиною процесів пригадування, збереження і передачі соціально-значимих смислів. Сучасні суспільно-політичні реалії українського суспільства потребують відродження та розвитку таких орієнтирів. Динаміка й темпи демократизації в Україні у значній мірі залежать від того, наскільки діалог щодо інтерпретацій історичного минулого сприятиме пошуку дійсних суспільно-політичних компромісів. Лише за таких умов існуюча культура пам’яті переросте із реальної загрози в дійсну основу української демократії.
В рамках сучасного політологічного дослідження важливо не тільки акумулювати знання про суспільну пам’ять, але й чітко усвідомити нові проблеми, актуальні завдання подальших наукових розвідок. Серед перспективних напрямків дослідження варто назвати вивчення взаємозв’язків процесів політичної модернізації та суспільного пригадування; аналіз зміни поколінь у контексті політичної трансформації; виявлення місця політичних стереотипів та міфів у суспільній пам’яті. Вагомим нині видається не абстрактне знання про пам’ять суспільства, але таке, що допоможе досягати порозуміння різним політичним акторам, знайти виходи з перманентних конфліктів пам’яті, властивих українському суспільству. Такі прагнення вимагають впровадження відповідних наукових здобутків у навчально-виховний процес, розвитку політичної та громадянської освіти у справі зрощування молодого покоління та передачі йому суспільно-значимих смислів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авторитаризм и демократия в развивающихся странах / В.Г. Хорос, Г.И. Мирский, К.Л. Майданик и др. – М.: Наука, 1996. – 336 с.
2. Алексеева Т.А. Политическая философия: От концепций к теориям: [Учебное пособие] / Т.А. Алексеева. – М.: РОССПЭН, 2007. – 397 с.
3. Алмонд Г. Сравнительная политология сегодня: Мировой обзор / Г. Алмонд, Дж. Пауэл, К. Стромм, Р. Далтон [Пер. А. Богдановского]. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 537 с.
4. Андрусишин Б.І., Козенюк А.І. Гетьманські традиції в Україні очима наших сучасників / Б.І. Андрусишин, А.І. Козенюк // Гетьманський альманах. – Ч. 2. – К.: ВЦ КНЛУ, 2003. – С. 176 – 185.
5. Андрущенко В.П. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: Досвід соціально-філософського аналізу / В.П. Андрущенко. – К.: ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2005. – 498 с.
6. Андрущенко В.П., Савельєв В.Л. Освітня політика (огляд порядку денного) / В.П. Андрущенко, В.Л. Савельєв. – К.: «МП Леся», 2010. – 368 с.
7. Анкерсміт Ф. Постмодерністська «приватизація» минулого / Ф. Анкерсміт // Україна модерна. – 2009. – № 4 (15). – С. 246 – 271.
8. Антонюк О.В., Рожок О.В. Культурно-мистецька політика в Україні: формування нової парадигми / О.В. Антонюк, О.В. Рожок // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. – 2010. – № 1(6). – С. 127–136.
9. Арабаджиєв Д.Ю. Політичний міф як фактор розвитку сучасної політичної свідомості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / Д.Ю. Арабаджиєв. – К., 2006. – 18 с.
10. Артюх В. Зміст поняття «історична пам’ять» на тлі українських реалій / В. Артюх // Менеджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення: Матеріали міжнародної наукової конференції: 10–12 травня 2007 року. – Суми, 2007. – С. 113 – 117.
11. Ассман А. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті / Аляйда Ассман; [Пер. з нім. К.Дмитренко, Л.Доронічева, О.Юдін]. –  К.: Ніка-Центр, 2012. – 440 с. – (Серія «Зміна парадигми»; Вип. 15).
12. Бабкіна О.В. Методологія дослідження політичного життя суспільства / О.В. Бабкіна // Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова [Відп. ред. О.В. Бабкіна]. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2009. – Випуск 2. – С. 3–8.
13. Бабкіна О.В. Особливості політичної трансформації на постсоціалістичному просторі: підходи до осмислення / О.В. Бабкіна // Трансформація політичних систем на постсоціалістичному просторі: Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції: 8-9 лютого 2006 р. / [Укладач: Г.О. Нестеренко; Редакція: В.П. Бех]. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006. – С. 8–16.
14. Бабкіна О.В. Україна у пошуках стратегії демократичного розвитку / О.В. Бабкіна // Проблеми та перспективи української реформації: [Монографія] / Г.В.Щокін, В.І.Куценко, М.Ф.Головатий та ін.; [За заг. ред. М.Ф.Головатого, Г.В.Щокіна]. – К.: МАУП, 2001. – С. 135–154.
15. Байме К. Політичні теорії сучасності / Клаус фон Байме [Пер. з нім. М. Кутаєвої та М. Бойченка]. – К.: Стилос, 2008. – 396 с. – (Сучасна гуманітарна бібліотека).
16. Бакиева Г.А. Философский анализ феномена социальной памяти: дис. на соискание науч. степени д-ра филос. наук: спец. 09.00.11 «Социальная философия» / Г.А. Бакиева. – СПб., 2001. – 339 с.
17. Батомункуева Р.А. Социальная память как стабилизирующий фактор в процессах общественных изменений: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. соц. наук: спец. 22.00.04 «Социальная структура, социальные институты и процессы» / Р.А. Батомункуева. – М., 2006. – 21 с.
18. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рілейшенз: [Монографія] / В.М. Бебик. – К.: МАУП, 2005. – 440 с.
19. Безрогов В.Г. Культура памяти: историзация и/или мифологизация пережитого / В.Г. Безрогов // Культура исторической памяти: невостребованный опыт: Материалы Всерос. науч. конф., 25-28 апреля 2003г. – Петрозаводск: Издательство ПГУ, 2003. — С. 7–13.
20. Бергсон А. Две формы памяти / А. Бергсон // Хрестоматия по общей психологии: Психология памяти. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – С. 61–75.
21. Бех В.П. Генезис соціального організму країни / В.П. Бех; Запорізький державний університет. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 286 с.
22. Бортніков В.І. Політична участь і демократія: українські реалії: [Монографія] / В.І. Бортніков. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. – 524 с.
23. Варзар І.М. Із контекстів минулих літ: Вибране в концептуальних і мемуарних вимірах/ І.М. Варзар. – К.: ФАДА, ЛТД, 2003. – 592 с.
24. Варзар І.М. Політична етнологія: пропедавт. курс: [Авт. підручник] / І.М. Варзар. – 2-ге вид., перероб.та доп. – К.: ДП Вид.дім «Персонал», 2011. – 354 с.
25. Василенко И.А. Политическая глобалистика: [Учебное пособие] / И.А. Василенко. – М.: Логос, 2000. – 298 с.
26. Вашкевич В.М. Історична свідомість студентської молоді: ціннісно-світоглядні орієнтири: [Навч. посібник] / В.М. Вашкевич. – К.: Світогляд, 2010. – 274 с.
27. Ващенко К.О. Політичний аналіз і прогноз у сучасній Україні: [Монографія] / К.О. Ващенко. – К.: Логос, 2008. – 288с.
28. Вельцер X. История, память и современность прошлого. Память как арена политической борьбы / Харальд Вельцер // Неприкосновенный запас. 2005. – № 2–3(40-41). – С. 28–35.
29. Владометр: проект громадського моніторингу політичних обіцянок // Веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vladometr.org/
30. Волошин В. Исторический ущерб / В. Волошин // Украинский деловой журнал «Эксперт». – 1–7 июня 2009. – № 21. – С. 36.
31. Всемирная кампания за свободу выражения мнения «Артикль 19». Веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mmdc.narod.ru/partners/article19.html
32. Всеукраїнська громадська організація «Українське Реєстрове Козацтво» // Веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kozatstvo.org.ua/statut_u.php
33. Всеукраїнське Товариство «Лемківщина» // Веб-сайт: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ethnos.lemky.com/history/226-vseukrayinske-tovaristvo-lemkivshhina.html
34. Второй электоральный цикл в России (1999–2000) / [Под ред. В.Я. Гельмана, Г.В. Голосова, Е.Ю. Мелешкиной]. – М.: Весь мир, 2002. – 216 с.
35. В’ятрович В. Кому і навіщо потрібен «перегляд» історії / В. В’ятрович // Дзеркало тижня. – 29 березня, 2008. – № 12. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dt.ua/articles/53273
36. Гаджиев К.С. Политическая наука: [Учеб. пособие] / К.С. Гаджиев. – М.: Сорос–Международные отношения, 1994. – 256 с.
37. Герберт А., Саймон Г. Адміністративна поведінка: дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції / А.Герберт, Г.Саймон; [Пер. з англ.]. — К.: АртЕк, 2001. – 392 с.
38. Гершунский Б.С. Культура памяти на пороге третьего тысячелетия / Б.С. Гершунский // Педагогика. – 2000. – № 2. – С. 90 – 102.
39. Гирич І., Шаповал Ю. Чому необхідно переосмислювати минуле? / І. Гирич, Ю. Шаповал. – К.: KAS policy paper, Фонд Конрада Аденауера, 2010. – 45 с.
40. Глобальні модерності / За ред. М. Фрезерстоуна, С. Леша, Р. Робертсона; [Пер. з англ. Т. Цимбала]. – К.: Ніка-Центр, 2008. – 400 с. – (Серія «Зміна парадигми»; Вип.12).
41. Головатий М.Ф. Класи і партії: [Навч. посіб. для студ. вузів] / М.Ф. Головатий. – К.: ДП Видавничий дім «Персонал», 2008. – 144 с.
42. Головатий М.Ф. Політична міфологія: [Навч. посіб.] / М.Ф. Головатий. – К.: МАУП, 2006. – 144 с.
43. Головатий М.Ф. Політична психологія: [Підруч. для студ. вузів] / М.Ф. Головатий. – К.: МАУП, 2006. – 400 с.
44. Горбатенко В.П. Політичне прогнозування: теорія, методологія, практика / В.П. Горбатенко. – К.: Генеза, 2006. – 400 с.
45. Грицак Я. Життя, смерть та інші неприємності / Ярослав Грицак. – К.: Грані-Т, 2008. – 232с. (Серія «De profundis»)
46. Грінченко Б. – Драгоманов М.: Діалоги про українську національну справу // Джерела з історії суспільно-політичного руху в Україні 19 – поч. 20 ст. / [Упорядник А.Жуковський]. – Випуск 1. – Київ, 1994. – 286 с.
47. «20-річчя Студентської революції на граніті: чи готова сьогоднішня молодь до акцій протесту?»: Експертне опитування 23–27 вересня 2010 р. // Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dif.org.ua/ua/press/berkgoljk
48. Дем’яненко В.М. Ідеологізація історії та історичної освіти / В.М. Дем’яненко // Сучасна наука в мережі Інтернет: Матеріали восьмої Міжнародної науково-практичної Інтернет–конференції [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/kandidat-politichnih-nauk-demyanenko-vm-ideologizatsiya-istoriyi-ta-istorichnoyi-osviti/
49. Дем’яненко В. Ментальні характеристики політичної свідомості українців / В.М. Дем’яненко // Людина і політика. – 2001. – №1 (13). – С.93–100.
50. Дем’яненко В.М. Політична свідомість українського суспільства в умовах демократичної трансформації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / В.М. Дем’яненко. – К., 2003. – 36 с.
51. Дмитренко М. Інноваційний розвиток України в умовах глобалізації й інформаційної революції / М.А. Дмитренко. – К.: Знання України, 2009. – 339 с.
52. Додонов Р.А. Теория ментальности: учение о детерминантах мыслительных автоматизмов / Р.А. Додонов. – Запорожье: р/а «Тандем-У», 1999. – 264 с.
53. Донцов Д. Де шукати наших історичних традицій / Д. Донцов. – Львів: Українське видавництво, 1994. – 112 с.
54. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятви психополітичного повсякдення): [Монографія] / О. Донченко, Ю. Романенко. – К.: Либідь, 2001. – 334 с.
55. Дослідження цінностей лвів’ян, вересень 2007р. // GfK Group [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gfk.ua/imperia/md/content/gfkukraine/presentations/gfk_presentation_pc.pdf
56. Драгоманов М. Вибране. «… мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні» / М. Драгоманов. – К.: Либідь, 1991. – 686 с.
57. Європа та її болісні минувшини / Авт.-упоряд. Ж. Мінк і Л. Неймайєр у співпраці з П. Боннаром; [ Пер. з фр. Є. Марічева ]. – К.: Ніка-Центр, 2009. – 272с.
58. Єдиний реєстр громадських формувань // Офіційний сайт Міністерства юстиції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/18501
59. Єкельчик С. Імперія пам’яті: російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві / С. Єкельчик. – К.: «Критика», 2008. – 304 с.
60. Жадько В.О. Історична пам'ять у системі духовного світу особистості сучасного українського соціуму (соціально-філософський аналіз): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філос. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / В.О. Жадько. – К., 2007. – 33 с.
61. Жадько В.О. Кримінально-правова відповідальність за порушення законодавства про охорону історичних пам’яток як основи духовності суспільства та особистості / В.О. Жадько // Нова парадигма: Журнал наукових праць. – 2006. – Вип. 54. – С.78 – 87.
62. Заклади культури та мистецтва // Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cv.ukrstat.gov.ua/statinf/kultura/zak.htm
63. Закон України № 376–V від 28 листопада 2006 р. «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/ua/publication/content/847.htm
64. Зарецкий Ю. История, память, национальная идентичность / Ю. Зарецкий // Неприкосновенный запас. – 2008. – № 3(59). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://magazines.russ.ru/nz/2008/3/za4-pr.html#_ftnref28
65. Зеленько Г.І. Політична «матриця» громадянського суспільства: Досвід країн Вишеградської групи та України / Г.І. Зеленько. – К.: Знання України, 2007. – 336 с.
66. Зерній Ю.О. Державна політика пам'яті як чинник утвердження української національниї ідентичності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.05 «Етнополітологія та етнодержавознавство» / Ю.О. Зерній. – К., 2009. – 20 с.
67. Зерній Ю.О. Як суспільства пам’ятають: властивості та механізми функціонування історичної пам’яті / Ю.О. Зерній // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 4 (9). – С. 35 – 43.
68. Зміни у ставленні громадян до суверенітету України: підсумки четвертого п’ятиріччя незалежності: Опитування населення, серпень 2006–2011 рр. // Київський міжнародний інститут соціології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kiis.com.ua/ua/news/view-92.html
69. Иванова Е. Региональные особенности коллективной памяти студентов о Холокосте в современной Украине / Е. Иванова // Голокост і сучасність: студії в Україні і світі. – 2008. – № 2(4). – С.9–29.
70. Институт Горшенина // Веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://institute.gorshenin.ua/programs/researches/
71. Историческая социология: опыт и перспективы: [Заочный круглый стол редакции журнала «Социологические исследования»] // Социологические исследования. – 2005. – № 1 . – С. 41–53.
72. Іванишин В., Радевич–Винницький Я. Мова і нація / В. Іванишин, Я. Радевич–Винницький. – Дрогобич: «Відродження», 1994. – 218 с.
73. Іванілов О.В. Принцип альтернативності у модернізації політичних систем / О.В. Іванілов. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. – 178 с.
74. Інноваційний розвиток України: політико-правові аспекти / В.П. Горбатенко, В.Б. Авер’янов, С.С. Бульбенюк та ін.; [За редакцією: В.П. Горбатенка]; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К.: Юридична думка, 2006. – 247 с.
75. Історична пам’ять українців і поляків у період формування національної свідомості в XIX – першій половині XX століття // ІV Міжнародна наукова конференція [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/ua/publication/content/1531.htm
76. Історія – ментальність – ідентичність. Випуск ІV: Історична пам'ять українців і поляків у період формування національної свідомості в ХІХ – першій половині ХХ століття: [Колективна монографія] / За ред. Л. Зашкільняка, Й. Пісулінської, П. Сєрженґи. – Львів: ПАІС, 2011. – 536.
77. Йейтс Ф.А. Искусство памяти / Ф.А. Йейтс; [Пер. с англ.] – СПб.: Университетская книга, 1997. — 480 с.
78. Калініченко М. Влада громадянського суспільства: [Монографія] / М. Калініченко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 175 с.
79. Капица Л.М. Индикаторы мирового развития / Л.М. Капица. – 2-е изд. – М.: МГИМО (У) МИД России, 2008. – 352с.
80. Кара-Мурза С.Г. Важность политики памяти / С.Г. Кара-Мурза [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.russ.ru/Mirovaya-povestka/Vazhnost-politiki-pamyati.
81. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием: [Учебное пособие] / С.Г. Кара-Мурза. – К.: Оріяни, 2003. – 500с.
82. Карлова В. Особливості відновлення історичної пам’яті українського народу у контексті аналізу досвіду постсоціалістичних країн / В. Карлова // Науковий вісник «Демократичне врядування» [Електронне наукове фахове видання]. – 2008. – Вип.1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2008-01/V_Karlova.pdf
83. Картунов О.В. Західні теорії етнічності, нації та націоналізму: [Навчальний посібник] / О.В. Картунов. – К.: Університет економіки і права «КРОК», 2007. – 192 с.
84. Керимов Д.А. Методология права: Предмет, функции, проблемы философии права: [Монография] / Д.А. Керимов; Ин-т государства и права Рос. академии наук. – [2-е изд.] – М.: Аванта, 2001. – 558 с.
85. Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії / Райнгарт Козеллек; [Пер. з нім.] – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2006. – 436 с.
86. Колеватов В.А. Социальная память и познание / В.А. Колеватов. – М.: Мысль, 1984. – 190 с.
87. Коннертон П. Як суспільства пам’ятають / П. Коннертон; [Пер. з англ. С. Шліпченко]. – К.: Ніка-Центр, 2004. – 184 с.
88. Конституція України: Офіційне видання. Станом на 01.11.2010 р. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 88 с.
89. Концептуальні засади державної політики пам'яті: Аналітична записка Національного інституту стратегічних досліджень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/269.
90. Коньшина Г.Є. Трансформація соціальної пам’яті в інформаційному суспільстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.03. «Соціальна філософія та філософія історії» / Г.Є. Коньшина. – Харків, 2007. – 17 с.
91. Коэн С. Войны памяти и комиссии по примирению / С. Коэн // Журнал «Индекс». – 2001. – № 14. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.index.org.ru/journal/14/koen1401.html
92. Костомаров М.І. Дві руські народності / М.І. Костомаров; [Пер. О. Кониський: З передн. словом Д. Дорошенка]. – Х.: Майдан, 1991. – 72с.
93. Корнієнко В.О. Еволюція політичного ідеалу (від плюралізму до синтезуючої єдності): [Монографія] / В.О. Корнієнко. – Вінниця: Універсум, 1999. – 430 с.
94. Короткий оксфордський політичний словник / За ред. І. Макліна; [Пер. з англ.]. – К.: Вид-во «Основи», 2005. – 789 с.
95. Кравченко И.И. Бытие политики / И.И.Кравченко. — М.: ЦОП Института философии РАН, 2001. —133 c.
96. Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе / В. Кремень, В. Ткаченко. – К.: Видавничий центр «ДрУК», 1998. – 446 с.
97. Кримський С., Павленко Ю. Цивілізаційний розвиток людства / С. Кримський, Ю. Павленко. – К.: Вид-во «Фенікс», 2007. – 316 с.
98. Кримський С.Б. Запити філософських смислів / С.Б. Кримський. – К.: ПАРАПАН, 2003. – 240 с.
99. Купіна Я. Концепт «пам’ять» як складова української концептосфери / Я. Купіна // Наукові записки. Серія: філологічні науки. – 2009. – Випуск 81 (3). – С. 316 – 319.
100. Курган Я.М. Принципи спадкоємності в розвитку політичних систем: [Монографія] / Я.М. Курган [За науковою ред. В.П. Беха]; Мін-во освіти і науки України, НПУ імені М.П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2010. – 195 с.
101. Лебедева Г.В. Пам’ять и забвение как феномены культуры: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филос. наук: спец. 09.00.13 «Религиоведение, философская антропология, философия культуры» / Г.В. Лебедева. – Екатеринбург, 2006. – 28 с.
102. Лекції з політології: [Навчально-методичний посібник] / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. – 332 с.
103. Липинський В. Листи до братів-хліборобів: Про ідею і організацію українського монархізму / В. Липинський. – Нью-Йорк: Видавнича корпорація «Булава», 1954. – 470 с.
104. Лисяк-Рудницький І. Між історією і політикою / І. Лисяк-Рудницький. – Мюнхен: Сучасність, 1973. – 441 с.
105. Литвиненко О. Соціальна пам'ять та інтелігенція / О. Литвиненко // Людина і політика. – 2000. – № 3. – С. 10 –13.
106. Лотман Ю.М. Память в культурологическом освещении / Ю.М. Лотман // Историческое объяснение, «конкуренция» причин и концепция социальной памяти [Ученые зап. Тарт. Ун-та]. – 1984. – Вып. 695. – С. 71 – 84.
107. Лыкова В.В. Трансформация социальной памяти в модернизационных процессах современной России / В.В. Лыкова // Ученые записки [Электронный научный журнал Курского государственного университета]. – Режим доступу: http://scientific-notes.ru/pdf/018-033.pdf
108. Мала енциклопедія етнодержавознавства / [Упор. Ю.І. Римаренко]. – К.: Довіра, Ґенеза, 1996. – 942 с.
109. Масненко В. Історична думка у процесі розвитку національної свідомості українців (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра істор. наук: спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / В. Масненко. – К., 2002. – 45 с.
110. Масненко В. Історична пам’ять як чинник національної інтеграції сучасного українського суспільства / В. Масненко // Збірник наукових праць (третій випуск), підготовлений за дослідницькою програмою кафедри філософії «Громадянське суспільство як здійснення свободи»; [За ред. А. Карася]. – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – С. 153 – 168.
111. Мегилл А. История и память: за и против / А. Мегилл // Философия и общество. – 2005. – № 2. – С.132 – 165.
112. Методология истории: [Учебное пособие] / Под. ред. А.Н. Алпеева, А.Н. Нечухрина и др. – Минск: НТООО «ТетраСистемс», 1996. – 240 с.
113. Михальченко М.І. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи / М.І. Михальченко. – Дрогобич: ВФ «Відродження», 2004. – 488 с.
114. Мінк Ж. Геополітика, примирення та ігри з минулим: на шляху до нової пояснювальної парадигми колективної пам’яті / Ж. Мінк // Україна модерна. – 2009. – № 4 (15). – С. 63 – 77.
115. Мінк Ж. Переосмислення парадигм соціальної пам’яті: між примиренням та реактивацією конфліктів минулого в Європі / Ж. Мінк // Всеукраїнська газета «День». – № 221. – 4 грудня 2008р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/258034/
116. Міхнік А. Історична політика: російський варіант / А. Міхнік. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 23с.
117. Молдобаев К.К. Этносоциальная память как форма сохранения и передачи национальной идентичности / К.К. Молдобаев // Путь Востока. Культурная, этническая и религиозная идентичность: Материалы VII Молодежной научной конференции по проблемам философии, религии, культуры Востока. – Выпуск 33. – СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2004. – C. 18 – 22.
118. Молчанов М. Політична культура України: радянська чи пострадянська / М.Молчанов // Сучасність. – 1995. – № 10. – С. 59 – 69.
119. Моль А. Социодинамика культуры / А. Моль. – М.: Прогресс, 1973. – 406 с.
120. Нагорна Л.П. Політична культура українського народу: історична ретроспектива і сучасні реалії / Л.П. Нагорна. – К.: Стилос, 1998. – 278 с.
121. Надо К. Социально-политическое конструирование истории: перекрестное прочтение Рейнхарта Козеллека и Квентина Скиннера / К. Надо // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, соціально-экономических систем и цивилизаций. – Випуск 4. – Харьков: Константа, 2006. – С. 235 – 250.
122. Науковець перед з’явою пам’яті: [Матеріали форуму на тему «Геополітика, примирення та пам’ять»] // Україна модерна. – 2009. – № 4 (15). – С. 9 – 52.
123. Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» // Веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.memorialgolodomors.org/Museum/History.htm
124. Новакова О.В. Сучасні аспекти розвитку теорії політичного транзиту / О.В. Новакова // Політологічні записки : зб. наук. праць; Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. – Луганськ, 2009. – № 1. – С. 116–139.
125. Новакова О.В. Роль міжнародних неурядових організацій як суб’єктів світової політики / О.В. Новакова // Політологічні записки : зб. наук. праць; Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. – Луганськ, 2011. – № 3. – С. 25–37.
126. Нора П., Афанасьев Ю. Память, история / П. Нора, Ю. Афанасьев // 50/50: Опыт словаря нового мышления. – М.: Прогресс, 1989. – 560 с.
127. Нора П. Между памятью и историей: Проблематика мест памяти / П. Нора // Франция-память / Ред. П. Нора, М. Озуф, Ж. де Пюимеж, М. Винок; [Пер. с фр. Д. Хапаевой]. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1999. – 328 с.
128. Общая и прикладная политология: [Учебное пособие] / Под. общ. ред. В.И. Жукова, Б.И. Краснова. – М., МГСУ: Изд-во «Союз», 1997. – 992 с.
129. Опалько Ю.В. Взаємодія Українського інституту національної пам’яті з громадськими організаціями у розвитку історичної свідомості суспільства / Ю.В. Опалько // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 4 (9). – С. 55 – 63.
130. Опалько Ю.В. Збереження культурно-історичної спадщини у сучасній Україні: проблеми і перспективи / Ю.В. Опалько // Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 1 (2). – С. 83 – 88.
131. Опалько Ю.В. Розвиток історичної свідомості українського суспільства як завдання національної еліти / Ю.В. Опалько // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй. – К.:ТОВ УВПК «Екс Об», 2006. – С. 533 – 543.
132. Основи демократії: [Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів] / Авт. колектив: М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін.; [За заг. ред. А. Колодій]; М-во освіти і науки України, Ін-т вищої освіти АПН України, Укр.-канад. проект «Демократична освіта», Інститут вищої освіти. – К.: Вид-во «Ай Бі», 2002. – 684 с.
133. Основи політичної науки: [Курс лекцій] / За ред. Б. Кухти; Ч.2: Політичні процеси, системи та інституи / Б. Кухта, А. Романюк, Л. Старецька та ін. – Львів: Кальварія, 1997. – 336 с.
134. Основы политологии: [Курс лекций для высших учебных заведений] / Авт. коллектив: В.Д. Бабкин, Н.И. Козюбра, В.В. Копейчиков и др. – К.: УМк ВО, 1991. – 248 с.
135. Остапенко М.А. Соціальна і політична стратифікація: кореляція понять / М.А. Остапенко // Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова [Заг. ред. О.В. Бабкіна]. –К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2011. – Випуск 6. – С. 119 – 124.
136. Оцінка громадянами конфлікту, що відбувся у Львові 9 травня (травень 2011 року) // Українське демократичне коло [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://polityka.in.ua/info/543.htm
137. Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні // Офіційне Інтернет-представництво Президента України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/content/golodomor_75.html
138. Пірен М.І. Основи політичної психології / М.І. Пірен. – К.: Міленіум, 2003. – 418 с.
139. Политическая наука: новые направления / Науч. редактор Е. Шестопал; [Пер. с англ. М. Гуревича, А. Демчука, Т. Якушевской]. – М.: Вече, 1999. – 816 с.
140. Політична енциклопедія / Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.. – К.: Парламентське видавництво, 2011. – 808 с.
141. Політологічний енциклопедичний словник / [За ред.: В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенко, Ю.С. Шемшученко]; НАН України. Інститут держави і права імені В.М. Корецького, Українська асоціація політологів. – 2-е вид., доп. і перероб. – К: Генеза, 2004. – 735 с.
142. Політологія: [Навчальний посібник] / Н.В. Грицяк, Б.Л. Дем’яненко, В.М. Дем’яненко; За ред. Б.Л. Дем’яненка. – 3–е вид., допов. і уточ. – К.: Видавничий центр ТОВ Софія–А, 2008. – 754с.
143. Політологія: [Підручник] / В.Г. Антоненко, В.Д. Бабкін, О.В. Бабкіна та ін.; О.В. Бабкіна, В.П. Горбатенко (ред.). – 2–е вид. перероб. і доп. – К.: «Академія», 2008. – 568 с. – (Альма-матер).
144. Політологія посткомунізму: політичний аналіз посткомуністичних суспільств / В.Полохало (керівник авт. колективу); [Заг. ред-ція.: Є. Бистрицький, В. Полохало, С. Макеєв, О. Дергачов]. – К.: Політична думка, 1995. – 368 с.
145. Політолого-етнологічні проблеми розвитку сучасної України: [Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, м. Київ, 28 лютого 2006р.] / Редкол.: М.Ф. Головатий та ін.; За наук. ред. І.М. Варзаря. – К.: МАУП, 2007. – 388 с.
146. Полянский В.С. Историческая память в этническом самосознании народов / В.С. Полянский // Социологические исследования. – 1999. – № 3. – С. 11 – 20.
147. Попова О.В. Политическая идентификация в условиях стабильности и трансформации общества: автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра полит. наук: спец. 23.00.02 «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / О.В. Попова. – СПб, 2002. – 47с.
148. Попович М. Червоне століття / Мирослав Попович. – К.: АртЕк, 2005. – 888 с.
149. Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / За заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. – 576 с.
150. Портнов А. Між «Центральною Європою» та «Русским миром»: Сучасна Україна у просторі міжнародних інтелектуальних дискусій / А. Портнов. – К.: НІСД, 2009. – 160 с.
151. Постанова Верховної Ради України № 1221-VI від 1 квітня 2009 р. «Про відзначення 90-річчя створення комсомолу України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1221-17
152. Постанова Кабінету Міністрів України № 74 від 31 січня 2011 р. «Про затвердження Положення про Український інститут національної пам'яті» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/ua/publication/content/876.htm
153. Постанова Кабінету Міністрів України № 927 від 5.07.2006р. «Про затвердження Положення про Український інститут національної пам’яті» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=927-2006-%EF
154. Президент вимагає від політичних сил припинити спекуляції на історії, мовних та етнокультурних питаннях // Офіційне Інтернет-представництво Президента України В. Януковича [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/20287.html
155. Психологічна енциклопедія / Автор-упоряд. О.М. Степанов. – К.: «Академвидав», 2006. – 424 с. (Енциклопедія ерудита).
156. Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук / Р. Пэнто, М. Гравитц; [ Пер. с фр. С. Боботова, А. Глазова ]. – М.: Издательств