СПІВВІДНОШЕННЯ НАУКОВОГО ТА ІДЕОЛОГІЧНОГО У ПОГЛЯДАХ НА ДЕМОКРАТІЮ ПРЕДСТАВНИКІВ УКРАЇНСЬКОГО КОНСЕРВАТИЗМУ ХХ СТОЛІТТЯ : СООТНОШЕНИЕ НАУЧНОГО И ИДЕОЛОГИЧЕСКОГО взгляда на демократию ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ УКРАИНСКОГО КОНСЕРВАТИЗМА ХХ ВЕКА

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

МАЙДАНЮК ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 321.7: 32.001(477) «19»

СПІВВІДНОШЕННЯ НАУКОВОГО ТА ІДЕОЛОГІЧНОГО У ПОГЛЯДАХ НА ДЕМОКРАТІЮ ПРЕДСТАВНИКІВ УКРАЇНСЬКОГО КОНСЕРВАТИЗМУ ХХ СТОЛІТТЯ.

Спеціальність 23.00.01 — теорія та історія політичної науки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
Угрин Леся Ярославівна
кандидат політичних наук, доцент

Львів — 2012

Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Історіографія та стан наукової розробки теми……………….….....11
1.1. Історіографія та джерельна база дослідження……………………......……...11
Розділ 2. Методологія дослідження………………………………...……….…..29
2.1. Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми розмежування наукового та ідеологічного у політичних теоріях українського консерватизму: дискурсивний підхід……………………………………….………….……………29
Розділ 3. Критерії розмежування науки та ідеології. Детермінація основних понять і категорій……...………………………………………….………………51
3.1. Політична наука та ідеологія: проблеми взаємопроникнення та розмежування……………………………………………………………….…...….51
3.2. Консерватизм та демократія: критерії та співвідношення……….…………85
Розділ 4. Дискурс демократії в політичних концепціях представників українського консерватизму…………………………………….….….…....…113
4.1. Співвідношення ідеологічного та наукового дискурсу в поглядах на демократію В'ячеслава Липинського………………..……………….…….…….113
4.2. Консервативний дискурс та наукова об'єктивність у концепції демократії Василя Кучабського та Степана Томашівського………………………………..163
4.3. Формування сучасного консервативного дискурсу в Україні……….…....184
Висновки……………………………………………………………………....….206
Список використаних джерел………………..……………………....……...…210

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Пошук нових світоглядних орієнтирів українським суспільством в умовах суспільних трансформацій та глобальних змін зумовлює переосмислення політичних ідеологій як систем цінностей та елементів стратегій соціального розвитку. Вагомим аспектом актуальності політичної ідеології є місце людини, її свободи у ціннісних постулатах, ставлення до демократії як форми суспільної організації, котра найповніше забезпечує розвиток людської індивідуальності. Однак, двадцятирічний досвід незалежності підтвердив, що запозичення готових ідеологічних та ціннісних систем, ефективних в інших суспільствах, наштовхується в українському суспільстві на нерозуміння, спротив і призводить до нівелювання основних ціннісних засад запозичених ідеологій, зокрема консерватизму й лібералізму. Безсумнівно, вони повинні бути конгруентними з ментальними особливостями та базовими цінностями суспільства. Українське суспільство, відмовившись від тоталітарної ідеології з її нехтуванням індивідуальністю та цінністю людини, не сформувало нового суспільного ідеалу та вартостей, які б чітко окреслювали способи та ресурси його досягнення. Це дає змогу припустити, що шлях ефективного розвитку для України та забезпечення свободи українського громадянина полягає у зверненні та рефлексії власного історичного досвіду, а не у запозиченні чужих зразків.
У цьому аспекті актуальним є аналіз теоретичних та ідеологічних течій в українській політичній думці минулого століття й інтерпретації ними концепту демократії та демократичного врядування. Консерватизм як світоглядна система вирізняється раціоналізмом, акцентуванням на моральних засадах національної спільноти – основи її поступу й одночасно на цінностях держави як гаранта їхньої реалізації. Ці особливості консерватизму як ідеології та світоглядної системи роблять його привабливим для українського суспільства, завдання якого – пошук моделей поєднання демократичних та державотворчих стратегій розвитку. З цього погляду – нагальним і цікавим є розгляд наукових та ідеологічних аспектів демократичного ідеалу, обґрунтованого представниками українського консерватизму першої половини минулого сторіччя, його осмислення і «перезавантаження» сьогодні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою комплексної науково-дослідної теми кафедри теорії та історії політичної науки Львівського національного університету імені Івана Франка «Теорії політики: форми політичної рефлексії» (Державний номер реєстрації № 0111U005524).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи – комплексно дослідити співвідношення наукового й ідеологічного дискурсу в концепціях демократії представників українського консерватизму ХХ ст.
Отже, реалізація сформульованої мети зумовлює необхідність розв’язання таких завдань:
- з'ясувати ступінь наукового розроблення проблеми демократичного дискурсу в українському консерватизмі й особливості її концептуалізації, вивчити стан джерельної бази;
- визначити оптимальні методологічні засади дослідження та розмежування наукового й ідеологічного у політичних теоріях;
- охарактеризувати критерії ідентифікації та розмежування наукового й ідеологічного дискурсу, вирізнити їхні ознаки;
- установити співвідношення змісту і форм інтерпретації демократії в контексті українського консерватизму;
- виокремити співвідношення ідеологічних і наукових аспектів у поглядах на демократію в консервативній концепції В. Липинського;
- розглянути на основі дискурс-аналізу елементи консервативної ідеології та наукової об'єктивності в концепціях демократії консерваторів В. Кучабського та С. Томашівського;
- визначити комплекс критеріїв ідентифікації наукового та ідеологічного дискурсу в партійних програмах і текстах представників сучасного українського консерватизму.
Об’єкт дослідження – теорія та практика українського консерватизму ХХ століття.
Предмет дослідження – співвідношення ідеологічного й наукового дискурсів демократії в українському консерватизмі ХХ століття.
Методологія дослідження. Вибір методології та методів зумовлений пошуком нових підходів до об’єкта пізнання, яким є український консерватизм, та інтерпретація ним сутності демократії. Дослідження здійснено на основі методології дискурс-аналізу (Р. Водак, Т. ван Дейк, Н. Феркло) і спирається на загальнонаукові принципи та методи.
Дискурс-аналіз допомагає здійснити ідентифікацію та деконструкцію ідеологічних дискурсів, ідеологічної риторики, визначити латентні ідеологічні установки автора тексту, особисті авторські мотиви, політичну заангажованість і соціально-груповий інтерес. Тому розгляд цієї проблеми крізь призму дискурсу виявив об’єктивний зміст повідомлень, термінів і понять минулої епохи, котрі сприймаються якісно відмінними за їх буквального аналізу. Дискурсивний історичний підхід з урахуванням тогочасного соціального контексту дав змогу об’єктивно розмежувати ідеологічні й наукові дискурси в концепціях вітчизняного консерватизму, комплексно дослідити умови, завдання та причини формування у цих концепціях неоднозначного образу демократії.
Щоби розкрити конкретно-історичні обставини формування образу демократії в дискурсі українського консерватизму та поглядів його репрезентантів, застосовано метод каузального аналізу, органічно доповнений соціально-історичним дискурс-аналізом (Р. Водак). Відповідно до методу контент-аналізу розглянуто зміст текстів, виявлено вагомість проблеми демократії у консервативному дискурсі. Дискурсивні методи аналізу інтерпретативного репертуару дискурсу та дослідження смислового варіювання термінів ідеологічних систем допомогли встановити причини негативно образу демократії у вітчизняному консервативному дискурсі, з’ясувати контекст його створення та ретрансляції, а також виявити комунікативні засоби, котрі дають змогу інтерпретувати соціальні події в потрібному адресантові напрямі.
Для реалізації завдань було використано також загальнонаукові методи – системний, історичний та порівняльний. Згідно з ними, комплексно охарактеризовано не лише об'єкт і предмет дослідження, а й з'ясовано зміст і функції широкого кола політологічних проблем.
Джерельна база дослідження – тексти (публікації, виступи, листи)
В. Липинського, В. Кучабського та С. Томашівського, які, на нашу думку, є найпомітнішими і знаковими постатями в українському консерватизмі, а також програми, виступи і публікації лідерів сучасних українських консервативних партій.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена вибором предмета і мети дослідження. В межах дисертаційної роботи одержано наукові результати, які характеризуються новизною і є логічним вирішенням поставлених завдань:
Вперше:
– в українській політичній науці на основі методології дискурс-аналізу комплексно досліджено інтерпретацію та смисли демократії у концепціях теоретиків українського консерватизму ХХ ст., виокремлено їх наукові й ідеологічні аспекти, встановлено домінування ідеологічного дискурсу над науковим;
– з’ясовано, що протиставлення демократії як форми врядування і свободи як цінності в класократичній формі правління у концепції В. Липинського є відображенням його розуміння рівноваги між владою та свободою, традиціями і прогресом, а також баченням моделі порядку для українського суспільства у міжвоєнний період;
– визначено філософські й ідеологічні передумови (поширені в той час на Заході ідеї неоромантизму, теорії еліт Г. Моски, В. Парето та Р. Міхельса, польської історичної консервативної школи), а також суб’єктивні чинники (лідерство та діяльність в консервативних партіях та організаціях), що вплинули на формування консервативних поглядів В. Липинського, монархічного суспільного ідеалу, а відтак – продукування критичного до демократії консервативного дискурсу в його переважно ідеологічному забарвленні;
– з’ясовано симетричність елементів консервативної ідеології та наукової об'єктивності у концепціях демократії В. Кучабського та С. Томашівського, а також причини ретрансляції в їхніх працях критичного щодо демократії дискурсу; серед цих причин переважали впливи на формування їхнього світогляду епохи, яка характеризувалася декадансом демократичних цінностей та консервативного інтелектуального оточення, налаштованого антидемократично; об’єктивна неспроможність сформованого народницько-ліберальним напрямом демократичного ідеалу до державотворення та збереження державного суверенітету; тривала бездержавність українського народу, що вплинула на формування консервативної моделі суспільного ідеалу, та пошук ефективної форми політичного управління для незалежної України;
– виявлено, що концепт демократії в сучасному українському консервативному дискурсі втратив зв’язки з теоретичною спадщиною міжвоєнного періоду і є запозиченим та адаптованим до українського політичного дискурсу західним «брендом», а не органічною частиною українського соціуму; розглянуто еволюцію поглядів на демократію представників українського консерватизму від не сприйняття демократичної моделі політичних відносин до інкорпорації демократичного ідеалу в свої програмні засади.
Уточнено:
– в контексті мети і предмету дослідження критерії співвідношення наукового й ідеологічного дискурсу; так визначальними для ідеології є: морально-етична імперативність, спрямування на суб’єктивно-корпоративні інтереси, консолідацію прихильників через протиставлення «своїх» і «чужих», домінування тактичного над стратегічним, спрощена інтерпретація дійсності; для наукового способу теоретизування характерні орієнтація на об’єктивність відображення реальності через принципи і закони наукових концепцій, домінування стратегічного над тактичним, спрямування на інтерсуб’єктивну верифікацію, понятійно-категоріальна форма ретрансляції наукового дискурсу;
– спільні й відмінні ознаки консервативного та ліберально-демократичного дискурсів, котрі виникли як протилежні світоглядні системи, однак у процесі співіснування і взаємодії відбулося взаємопроникнення ідей і принципів, зокрема – принцип представництва, верховенства права і свободи людини;
– еволюцію бачення демократії В. Липинським від демократичної риторики на початковому періоді діяльності вченого до конструктивної критики демократичної моделі політичних відносин; переважання консервативного (етатистського) дискурсу над ліберально-демократичним у його політичній теорії, в тому числі й на ранніх етапах діяльності вченого;
– науковий характер висновків ученого щодо деструктивного впливу демократичних принципів на процеси державо- та націєтворення; визначення необхідних умов виникнення і функціонування демократії та розвитку концепції елітарної демократії.
Отримало подальший розвиток:
– трактування наукового й ідеологічного дискурсу в концепціях сучасного українського консерватизму, який характеризується пошуком і обґрунтуванням «національних» моделей демократії та перебуває значно ближче до демократичних ідеалів, аніж класичні вітчизняні консервативні концепції, що спричинено впливом тенденцій епохи глобальної популярності демократії і засвідчує про високу адаптивність консервативної ідеології до політичного середовища, її еволюційний характер;
– когнітивний вимір демократії в концепціях представників українського консерватизму, досліджений на основі методології дискурс-аналізу, що допомогло встановити причини їхньої антидемократичної риторики та акцентувати на відсутності у їхніх поглядах антагонізму до демократичних цінностей.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Положення, викладені в дисертації, допоможуть краще зрозуміти процеси формування поглядів на демократію в українському політичному консервативному дискурсі, оцінити роль демократії у політичному розвитку українського суспільства з погляду прагматичної ідеології консерватизму, а зазначені критерії ідеологічного й наукового дискурсу дали змогу дійти висновків про наявність чи відсутність у політичних дискурсах і комунікативних подіях об’єктивності, достовірності, встановити ступінь їхньої ідеологізації. Розуміння співвідношення ідеологічних та наукових аспектів у політичних теоріях і висловлюваннях суспільних діячів, допомогло чіткіше визначити наукове або суспільно ідеологічне значення політичних дискурсів. Одержані результати можна використати теоретичною основою для подальших досліджень українського консерватизму, а також у лекціях з політології, спецкурсах, для написання підручників, посібників, монографій і аналітичних досліджень.
Викладені положення, теоретичні висновки й узагальнення можуть застосовувати державні та громадські організації для аналізу і виявлення прямої та прихованої ідеологічної риторики й соціальних міфів і через деконструкцію ідеологічного дискурсу розкрити їхній суб’єктивний та корпоративно-заангажований зміст і функції, продемонструвати суспільству об’єктивну реальність, замасковану під ідеологічну гегемонію.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та результати дисертації апробовано у формі доповідей на таких конференціях: Всеукраїнській науковій конференції "Методологія політичної науки" (19 грудня 2008 р., м. Львів); Звітній науковій конференції філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (лютий 2010 p., м. Львів); Звітній науковій конференції філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (лютий 2011 p., м. Львів); а також конференціях: V meginárodni vědecko-praktická konference «Nástoleni moderni vědy» - Filogicke vedy. Filosofie. (Прага, 2009 р.); 6-а Международна научна конференция «Новини за модерна наука», (Софія, 2010 р.); VI Międzynarodovej naukowо-praktycznej konferencji “Nauka i inowacja - 2010”. Pravo. Politоlogija. (Перемишль, 2010 р.).
Основний зміст дисертації викладено в публікаціях.
За темою дисертаційного дослідження опубліковано чотири статті у наукових виданнях фахових для політичних наук.
Структура роботи зумовлена метою, завданнями, об'єктом і предметом дослідження й обраною методологією. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Обсяг основної частини дисертації становить 195 сторінок, список використаних джерел – 18 сторінок (180 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Аналіз основних праць із проблематики українського консерватизму засвідчив, що сучасна українська політична наука орієнтована на дослідження в історії вітчизняної політичної думки процесів державотворення та становлення нації. Розгляду тих аспектів політичної думки, котрі розглядають вітчизняні політичні концепції не лише в контексті етатизму, а й процесів становлення громадянського суспільства, демократії та свободи людини, приділялося недостатньо уваги, що й актуалізує подібні дослідження. Недостатньо висвітлена у вітчизняній політології також проблема демаркації наукового та ідеологічного дискурсу в політичних теоріях, зокрема в українському консерватизмі.
2. У дослідженні теоретичної спадщини представників українського консерватизму В. Липинського, С. Томашівського та В. Кучабського вагомим аспектом є врахування історичного контексту. Оскільки ідеї українських консерваторів сьогодні існують переважно у вигляді текстів, це зумовило вибір методології, яка покладає текст в основу своєї уваги – дискурсивної методології. Методологія дискурс-аналізу, зокрема її соціо-історичний напрям, здатна комплексно розкривати причини формування дискурсів, характеризувати середовище їхнього виникнення, вплив історичної епохи й акцентувати на вирішальному значенні зовнішніх чинників на продуцента дискурсу. Основне призначення дискурс-аналізу – ідентифікація і викриття міфів та ідеологічної риторики, що актуалізує значення цієї методології для проблеми ідентифікації ідеологічного і наукового контенту в політичних теоріях українських консерваторів.
3. У гуманітарній науці не існує єдиного розуміння ідеології як форми інтерпретації дійсності. Визначено два основні напрями: представники першого ( К. Маркс, М. Шеллер, Ж. Ліотар) стверджують, що наука й ідеологія є антитезами; представники другого напряму (Л. Альтюссер, А. Грамші) вважають ідеологію органічним елементом соціуму та свідомості індивіда, від якого неможливо повністю абстрагуватися. Враховуючи низку суб’єктивних елементів, політична ідеологія містить також об’єктивні, раціональні складові, має наукову основу, до того ж є прагматичною формою суспільної свідомості. Беручи до уваги тісну взаємодію цих форм суспільної свідомості, чітко розмежувати науку й ідеологією складно, хоча можна виокремити ті ідеологічні ознаки та критерії, котрі не притаманні науковим дослідженням, а властиві переважно ідеологічним дискурсам.
4. Демократія та консерватизм як світоглядні ідеологічні системи від початків існування містили у своїй теоретичній структурі протилежні засадничі елементи. Для теоретиків західного й українського консерватизму характерне критичне ставлення до демократії як форми правління та ліберальних цінностей, акцентування на її недоліках (некомпетентності народу в управлінні державою, демократичних лідерів-демагогів, небезпеках фальсифікацій і корупційності виборчого процесу). Українські й західні консерватори ХІХ – початку ХХ ст. застерігали від загрози встановлення диктатури й обмеження свобод громадян у демократичній країні внаслідок значної концентрації повноважень центральної влади. На думку українських консерваторів, демократія стала причиною втрати національної державності й встановлення в Україні диктатури, що спричинило еміграцію представників вітчизняного консерватизму за кордон. Віддаючи перевагу монархії, українські консерватори вбачали в ній єдину правову та стабільну форму влади для молодої держави. З утвердженням і перемогою демократії в Європі консерватизм зазнав значних модифікацій стосовно бачення демократії: від категоричного заперечення пріоритетів цього суспільного ладу на початку ХІХ ст., – до сприйняття демократичної форми правління та визнання багатьох її переваг у ХХ ст.
5. В результаті аналізу співвідношення наукового й ідеологічного дискурсу в поглядах на демократію В. Липинського встановлено, що в концепції демократії мислителя домінує ідеологічний дискурс. Визначено, що на формування консервативних поглядів В. Липинського та продукування критичного до демократії консервативного дискурсу впливали поширені в Європі консервативні ідеї, котрі створили методологічне підґрунтя консервативної теорії В. Липинського. Формування консервативного світогляду та критичного ставлення вченого до демократії зумовлене: тенденціями епохи «кризи демократії»; аристократичним походженням Липинського; членством і активною діяльністю у консервативних організаціях; конфліктними відносинами з представниками народно-демократичної течії в українському політикумі. Консервативний дискурс також сформувався у контексті пошуку Липинським ефективної моделі політичного управління для українських реалій міжвоєнного періоду.
Як учений-історик та політолог В. Липинський сформував науковий дискурс демократії у контексті аналізу відносин між елітою («провідною верствою») і народом, а також у межах її порівняння з іншими формами правління – класократією й охлократією, проте йому не вдалося повністю уникнути суб’єктивних ідеологічних впливів.
6. З’ясовано, що В. Кучабський і С. Томашівський критично ставилися до демократії, зауважуючи низку її недоліків і використовуючи у публікаціях переважно критичний дискурс стосовно демократії, але визнавали вагомість демократичних принципів у побудові суспільства та припускали можливість демократичного устрою для Української держави. В. Кучабський і С. Томашівський характеризували демократію, застосовуючи політологічну термінологію і наукові філософські й історичні категорії, вирізняючись оціночною толерантністю та орієнтацією на науковий дискурс.
7. Сучасний український консерватизм утратив інтелектуальні традиції та ідейні зв’язки з концепціями консерватизму міжвоєнного періоду і заново формується в політичну доктрину в контексті процесів державотворення кінця ХХ ст. Аналіз дискурсу засвідчує: сучасна українська консервативна ідеологія є штучним перенесенням західних політичних трендів на вітчизняний ґрунт і, залишаючись неадаптованою до політичних вимог українського суспільства, вирізняється радикалізмом і апелюванням до втрачених національних інституцій, зокрема козацтва, не знаходить підтримки в соціумі, перебуваючи на маргінесі політичної сфери. Більшість українських консервативних політичних партій прихильні до демократичної концепції розвитку українського суспільства, що цілком відповідає тенденціям сучасного неоконсерватизму, хоча й суперечить концепціям демократії класичного вітчизняного консерватизму. Бачення демократії в українських консервативних концепціях ХХ ст. зазнало значної еволюції: від категоричного несприйняття та критики демократичної форми правління і ліберально-демократичних цінностей, в якому домінувала ідеологічна риторика, – до інкорпорування демократичних ідей та цінностей у власний політичний дискурс з урахуванням української національної специфіки і політичних традицій та орієнтацією у характеристиці цієї форми правління на науковий дискурс.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамс Дж. Розважливі конституції Америки / Дж. Адамс // Консерватизм: антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Простір: Смолоскип, 2008. – С. 232–240.
2. Алексеева Т. Политическая философия: От концепций к теориям: Учеб. пособие / Т. Алєксеева. – М. : Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН). Моск. гос. ин-т междунар. отношений (Университет). 2007. — 397 с.
3. Барт Р. Миф сегодня [Електронний ресурс] / Ролан Барт // (Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. – М.: Издат. группа "Прогресс"; "Универс", 1994. — С. 72–130. – Режим доступу: http://www.zmiersk.ru/images/stories/knigi-po-filosofii/bart-rolan/mif-segodnia.pdf.
4. Баскаков А.Я. Методология научного исследования : учеб. пособ. / А. Баскаков, Н. Туленков. – 2-е изд., испр. — К. : МАУП, 2004. – 216 с.
5. Богин Г. И. Обретение способности понимать: введение в филологическую герменевтику [Електронний ресурс] / Георгий Богин. — Режим доступу: http://mirknig.com/knigi/guman_nauki/1181497626-obretenie-sposobnosti-ponimat-vvedenie-v-filologicheskuyu-germenevtiku.html.
6. Болл Т. Демократичний ідеал: історія становлення / Т. Болл, Р. Деггер // Демократія: антологія / упоряд. О. Проценко. — К. : Смолоскип, 2005. – XXVIII + 1108 с. («Політичні цінності». Вип.1).
7. Борковський А. Співвідношення раціонального та ірраціонального: особливості сучасної філософсько-методологічної ситуації / А. Борковський // Наук. Запис. ДДПУ ім. Івана Франка. Проблеми гуманітарних наук. 2001. – Вип.8. – С. 24–33.
8. Бортняк Н. Наукова спадщина й громадсько-політична діяльність Степана Томашівського: історіографія та джерела / Н. Бортняк // Молода нація. – 2000. – № 4. – С. 31–50.
9. Бравсон О. Лібералізм і прогрес / О. Бравсон // Консерватизм: антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – 2-ге вид. – К. : ВД «Простір»; «Смолоскип», 2008. – 788 с. – («Політичні ідеології»).
10. Будаев Э. Зарубежная политическая линвистика [Електронний ресурс] / Э. Будаев, А. Чудинов. – Режим доступу: http://fictionbook.ru/ author/anatoliyi_prokopevich_chudinov/zarubejnaya_politicheskaya_lingvistika/read_online.html?page=4.
11. Вдовичин І. Свобода особи в правій українській політичній думці (20–30 рр. ХХ ст.) : монографія / Ігор Вдовичин. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2010. – 512 с.
12. Вернадський В. Про науковий світогляд / В. Вернадський // Джерела: часопис розвитку духовної культури. – 2001. – № 2. – С. 85–89.
13. Висоцький О. Ідеологія як форма легітимаційної політики [Електронний ресурс] / О. Ю. Висоцький // Вісн. Дніпропетров. ун-ту. Філософія. Соціологія. Політологія. – Режим доступу: dmeti.dp.ua/file/55.doc.
14. Водак Р. Взаимосвязь "дискурс – общество": когнитивный подход к критическому дискурс-анализу [Електронний ресурс] / Рут Водак. – Режим доступу: http://www.philology.ru/linguistics1/vodak-06.htm.
15. Волинський А. Ідеологічна структуризація суспільних політичних інтересів / А. Волинський // Політ. менеджмент. – 2004. – № 5 (8). – С. 71–81.
16. Воронкова О. Дискурс-анализ: риторические и метариторические приемы коммуникации [Електронний ресурс] / О. Воронкова // Современный дискурс-анализ. – 2010. – Вып. 2. – Т. 2. – Режим доступу: http://www.isras.ru/files/File/4M/25/Voronkova.pdf .
17. Гавриленко І. Ідеологічні альтернативи. У дзеркалі інтересів / І. Гавриленко // Віче: теорет. і громадсько-політ. журн. – 1997. – № 3 (60). – С. 3– 19.
18. Гаджиев К. Политическая наука [Електронний ресурс] / К. С. Гаджиев. – М. : [б.в.], 1994. – Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-994.html.
19. Гай-Нижник П. Ідеологія сучасних українських консервативних політичних партій (з огляду на програмові засади УНКП та УКП) / П. Гай-Нижник // Наук. запис. Ін-ту політ. і етнонац. досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. – К. : [б.в.], 2011. – Вип.3 (53). – С. 94–115.
20. Галушко К. Ю. Консерватор на тлі доби: В'ячеслав Липинський і суспільна думка європейських «правих» [Електронний ресурс] / Кирило Галушко. – Режим доступу: http://nestor-ua.org/www/lipinsky/galushko2-ua.html.
21. Гелей С. Василь Кучабський і його погляди на роль українського консерватизму в побудові незалежної держави / Степан Гелей // Республіканець: теорет. журн. Укр. республ. партії. – 1994. – № 3–4 (11-12). – Трав.– серп. – С. 40–48.
22. Гелей С. Василь Кучабський: від національної ідеї до державності (українська консервативна політична думка першої половини ХХ ст. та її вклад в історичну науку) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.06 "Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни" [Електронний ресурс] / С.Д. Гелів. – К.: 1999. – 37 с. – укp. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/inode/27821.html.
23. Гелей С. Василь Кучабський: від національної ідеї до державності (українська консервативна політична думка першої половини ХХ ст. та її вклад в історичну науку) / Степан Гелей. – Л. : Вид-во «Коопосвіта» Львів. комерц. академії, 1998. – 532 с.
24. Гелей С. Д. Василь Кучабський / С. Гелей, Ю. Кучабський. – Л. : Вид-во «Коопосвіта» Львів. комерц. академії, 1998. – 744 с.
25. Гелей С. Консервативно-політологічна концепція державотворення. Василь Кучабський / Степан Гелей. – Л. : Ін-т українознавства ім. І.Крипякевича НАН України, 1997. – 160 с.
26. Гіжа А. Феномен ідеології як об’єкт соціальної рефлексії / А. Гіжа, Г. Сімченко // Схід: аналітично-інформ. журн. – 2007. – № 3 (81). – С.88–94.
27. Гладкий О. Недосконалість демократії / О. Гладкий // Молода нація. – 2000. – №3. – С. 54–73.
28. Горбатенко В. В’ячеслав Липинський і сучасні проблеми співвідношення традиції і модернізації / Володимир Горбатенко // Studia Politologica Ucraino-Polona.– Житомир ; Київ ; Краків : Вид-во Євенка О., 2011. Вип. 1. – С.72–77.
29. Гордієнко М. Процес еволюції та політичні перспективи ідеології консерватизму / М. Гордієнко // Політ. менеджмент. – 2007. – № 5 (26). – С. 46–59.
30. Губерський Л. Культура. Ідеологія. Особистість: методолого-світоглядний аналіз / Л. Губерський, В. Андрущенко, М. Михальченко. – К. : Знання України, 2002. – 580 с.
31. Даймонд Л. Определение и развитие демократии. Теория и практика демократии : пер. с англ. / Ларрі Даймонд. ; [под. ред. В. Л. Иноземцева, Б. Г. Капустина]. – М. : Ладомир, 2006. – С. 25–33.
32. Даль Р. О демократии / Р. Даль ; [пер. с англ. А. С. Богдановского ; под. ред. О. А. Алякринского]. – М. : Аспект Пресс, 2000. – 208 с.
33. Дейк А. ван. Дискурс и доминирование [Електронний ресурс] / Т. А. ван Дейк // Современный дискурс-анализ. – 2009. – Вып. 1. – Т.1. – Режим доступу: http://www.discourseanalysis.org/st2.html.
34. Демократия: универсальные ценности и многообразие исторического опыта. Материалы «круглого» стола. // Полис. – 2008. – №5. («Политические исследования»). – С. 55–73.
35. Денисенко В. М. Політологія: вступ до спеціальності. : підручн. для студ. вищих навч. закладів / В. М. Денисенко, С. М. Матвієнків, В. Ю. Штерн. – Л. : Астролябія, 2007. – 360 с.
36. Дізраелі Б. Англійська демократія / Бенджамін Дізраелі // Консерватизм: антологія./ упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – 2-ге вид. – К. : ВД «Простір» ; Смолоскип, 2008. – 788 с. – («Політичні ідеології»).
37. Дізраелі Б. Консервативна концепція рівності / Бенджамін Дізраелі // Консерватизм: антологія. / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – 2-ге вид. – К. : ВД «Простір», Смолоскип, 2008. – ххviii + 788 с. – («Політичні ідеології»).
38. Дізраелі Б. Небезпека демократії / Бенджамін Дізраелі // Консерватизм: антологія / упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. – К. : Смолоскип, 1998. – С. 535-536.
39. Дученко Н.В. Познание и ідеологія / Н. Дученко. – К. : Политиздат Украины, 1980. – 110 с.
40. Еклешаль Р. «Серцевина» консерватизму / Р. Еклешаль // Консерватизм: антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : – Смолоскип, 1998. – С. 40–64.
41. Емелин В.А. Постмодернизм: в поисках определения [Електронний ресурс] / В. Емелин. – Режим доступу: http://www.emeline.narod.ru/ postmodernism.htm.
42. Енциклопедія українознавства / гол.ред. Вол.Кубійович. – Л. : Вид-во «Молоде життя» ; НТШ, 1994. – Т.3. – 1200 с.
43. Жуков И. Критический анализ дискурса в начале XXI века [Електронний ресурс] / И. Жуков. – Режим доступу: http://mitglied.multimania. de/pegas/data/myart/npa01.htm.
44. Захарук А. Інтерпретація понять «дискурс» та «політичний дискурс» в сучасній лінгвістиці [Електронний ресурс] / А. Захарук, Н. Львова. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/6_NITSHB_2011/Philologia/2_80333.doc.htm.
45. Зінченко В. Стратегія Просвітництва в епоху ідеологій / В. Зінченко // Людина і політика: укр. соціально-гуманітарний наук. журн. – 2003. – № 4 (28). – С.104–115.
46. Йоргенсен М. Дискурс-анализ. Теория и метод [пер. с. англ] / Л. Дж. Филлипс, М. В. Йоргенсен. – Х. : Изд-во «Гуманитарный центр», 2008. – 352 с.
47. Ирибаджаков. Н. «Конец идеологий» или идеологическая диверсия? / Н. Ирибаджаков // Зарубежные марксисты в борьбе против буржуазной идеологии : сб. переводов / ред. и предисл. д-ра. филос. наук проф. В.В. Мшвениерадзе. – М. : Изд-во «ПРОГРЕСС». – 1971. – С. 58–79.
48. Кара-Мурза С. Идеология и мать её наука [Електронний ресурс] / С. Кара-Мурза/ .– Режим доступу: http://www.kara-murza.ru/books/ideolog/ ideolog_content.htm
49. Карл Т. Чим є і чим не є демократія / Т. Карл, Ф. Шміттер // Демократія: антологія / упоряд. О. Проценко. – К. : Смолоскип, 2005. – 1108 с.
50. Касавин И. Т. Рациональность в познании и практике. Критический очерк / И. Касавин, Т. Сокулер. – М. : Наука, 1989. – 192 с.
51. Кезин А. Идеалы научности и пара наука [Електронний ресурс] / А. В. Кезин. – Режим доступу: http: //www.filosof.historic.ru/books/item/ f00/s00/z0000056/index.shtml.
52. Кезин А. Научность: эталоны, идеалы, критерии. Критический анализ методологического редукционизма и плюрализма / А. Кезин. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1985. – 127 с.
53. Керк Р. Основи і принципи консерватизму / Расел Керк // Консерватизм: антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 1998. – С. 3–19.
54. Кожемякин Е. Анализ дискурса как системы рассеивания в традиции французской философии второй половины ХХ века (М. Фуко, М. Пешё) / Е. Кожемякин // Научные ведомости. – 2008. – № 4 (44). – С. 5–17.
55. Козак Н. Консерватизм: світогляд, ідеологія, доктрина? / Наталя Козак // Вісник Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка. Сер. Філос. науки, – 2000. – Вип.2. – С. 204–213.
56. Консерватизм. Современные интертации: науч.-аналит. обзор / К. С. Гаджиев. – М. : ИНИОН, 1990. – 50 с.
57. Короткий оксфордський політичний словник : пер з англ. / за ред. Іена Макліна і Алістера Макмілана ; – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005. – 779 с.
58. Кравченко О. Дискурсивність сучасної культурології / О. Кравченко // Питання культурології. Зб. наук. праць Київ. нац. ун-ту культури і мистецтв. – 2009. – Вип. 25. – С. 80–73.
59. Крауз-Мозер Б. Теории политики. Методологические принципы : [пер с польск.]. / Барбара Крауз-Мозер; – Х. : Изд-во «Гуманитарный центр», 2008. – 156 с.
60. Крейденко В. Ідеологічні проблеми електорального вибору / В. Крейденко // Укр. соціум: наук. журн. – 2007. – № 5–6 (22–23). – С.153–159.
61. Кримський С. Наука як феномен цивілізації [Електронний ресурс] / С. Кримський. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2003-03/3.htm.
62. Кротков Е. Научный дискурс [Електронний ресурс] / Е. Кротков. – Режим доступу: http://www.discourseanalysis.org/st14.html.
63. Куліш П. До рідного українського народу [Електронний ресурс] / П. Куліш. – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/short1/vgy3i.html
64. Кун Т. Структура наукових революцій / Томас Кун. – К. : Port-Royal, 2001. — 228 с.
65. Кучабський В. (Під псевдонімом «Вк-ий»). На вступі до устроєвих змін в Німеччині / Василь Кучабський // Мета: тижневик. – Л. : [б.в.]. – 1932. –ч.31 (73). – 14 серп. – С. 5–6.
66. Кучабський В. (Під псевдонімом «Вк-ий»). Рефлєксії над спробою державного перевороту в Фінляндії / Василь Кучабський // Мета: тижневик. – Л. : [б.в.]. – 1932. – ч.11 (53), – 20 берез. – С. 3–4.
67. Кучабський В. Без керма і вітрил… / Василь Кучабсьский // Мета: тижневик. – Л. : [б.в.]. – 1933. – Ч.6 (98), – 5 лют. – С. 2–3.
68. Кучабський В. Большевизм і сучасне завдання українського заходу. Національно-політичні замітки / Василь Кучабський. – Л. : З друкарні наук. т-ва ім. Шевченка, 1925. – 125 с.
69. Кучабський В. Воля до життя чи нічим не погамована анімальність? / Василь Кучабський // Мета: тижневик. – Л. : [б.в.]. – 1933. – ч.24 (116). – 18 червня. – С. 3.
70. Кучабський В. Одверта відповідь польському консерватистові / Василь Кучабський. – Л. : Наклад. видав. кооперативи «Мета», 1932. – 236 с.
71. Кучабський В. Українська державна путь / Василь Кучабський // Дзвони: літературно наук. журн. – Л. : [б.в.], – 1934. – ч.1–2. – С. 61–68.
72. Кучабський О. Василь Кучабський: вибрана бібліографія / О. Кучабський // Молода нація. – 1998. – №7. – С. 255–269.
73. Латигіна Н. До визначення теорії демократії / Н. Латигіна // Політ. менеджмент. – 2004. – №3 (6). – С. 20–29.
74. Латигіна Н. Українська демократія сьогодні: спроби і помилки / Н. Латигіна // Гуманітарн. вісн. Запорізьк. держ. інженерної академії : зб. наук. праць / гол. ред. В.Г. Воронкова. – Запоріжжя : Вид-во ЗДІА, 2008. – Вип. 34. – С. 60–70.
75. Левенець Ю. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / Ю. Левенець. – К. : Стилос, 2001. – 585 с.
76. Липинський В. Завдання українського студентства / В’ячеслав Липинський // Молода нація. – 2002. – №4 (25). – C. 5–15.
77. Липинський В. Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму / В’ячеслав Липинський. – Ню Йорк : «Булава» 1954. – 470 с.
78. Липинський В. Нарис програми Української демократичної хліборобської партії / В. Липинський // В'ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна : матеріали міжнар. конф. «В'ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна» з нагоди 110 роковин з дня народження вченого. Студії, (Київ, Луцьк, Кременець, 2-6 червня 1992 року) / ред. Ярослав Пеленський. – Київ ; Філадельфія, 1994. – Т. 1. – С. 253–266.
79. Липинський В. Національна аристократія / Вячеслав Липинський // Консерватизм: антологія / упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. – 2-ге вид – К. : ВД «Простір», Смолоскип, 2008. – С. 772–775.
80. Липинський В. Покликання варягів чи організація хліборобів? / Вячеслав Липинський. – Відень : [б.в.]., – 1926. – Нью-Йорк : [б.в.]., 1954. – 114 с.
81. Липинський В. Релігія і церква в історії України / Вячеслав Липинський. – Нью-Йорк : [б.в.]. – 1956. – 111 с.
82. Листи Вячеслава Липинського до Ярослава Окуневського // Сучасність. – 1992. – №5. – Трав. – С. 78–86.
83. Листи Кучабського В. до Томашівського С. // Центральний державний історичний архів України в Львівській обл., ф. №368, оп. 1. спр. 177.
84. Листування В. Липинського / ред. Я.Пеленський, Р.Залуцький, Х.Пеленська та ін. – К. : Смолоскип, 2003. – Т.1. – 960 с. – («Архів»).
85. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе : у 2 т. / І. Лисяк-Рудницький ; [пер. з англ. У. Гавришків, Я. Грицака.] – К. : Основи, 1994. Т.2. – 573 с.
86. Лінецький С. Чи був В. Липинський антидемократом (до питання про оцінку політичних поглядів мислителя) / С. Лінецький // Молода нація. – 1996. – №2. – С. 29–42.
87. Малинова О. Идеи как независимые переменные в политических исследованиях: в поисках адекватной методологи / О. Малинова // Полис: Научн. и культурно-просветит. журн. – 2010. – № 3 (117). – С. 90–99.
88. Малиновский А. Свобода массовой информации: теоретико-правовые аспекты : автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теория и история права и государства; история правовых учений" [Електронний ресурс] / А. Малиновський. – М., 1995. – 18 с. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/157174.html.
89. Мартинкус П. Рациональность и иррациональность идеологий [Електронний ресурс] / П. Мартинкус. – Режим доступу: http://conf.stavsu.ru/ conf.asp?ReportId=435.
90. Мартинова Ю. Проблема выбора метода исследования при изучении «Языка власти» [Електронний ресурс] / Ю. Мартинова. – Режим доступу: http://poliz.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=163:-l-r&catid=40:2010-04-26-12-52-02&Itemid=50.
91. Матц У. Идеологии как детерминанта политики в эпоху Модерна / У. Матц // Полис. – 1992. – №1–2. –– С. 130–142.
92. Межуев В. От власти идеологии к индивидуальной свободе [Електронний ресурс] / В. Межуев. – Режим доступу: http://www.ecsocman. hse.ru/data/301/204/1217/Mezhuev.pdf.
93. Мельник А. Публічний сектор і державна політика в демократичному суспільстві : монографія / А. Мельник, О. Длугопольський. – Тернопіль. : Економічна думка, 2008. – 240 с.
94. Мельник В. П. Наука та її ідеали / В.П. Мельник // Тези звітної наук. конф. філос. ф-ту / відп. за випуск В. Мельник. – Л. : Видав. центр Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2007. – С. 69–70.
95. Методологические вопросы науковедения / под. ред. В. И. Оноприенко. – К. : УкрИНТЭИ, 2001. – 332 с.
96. Михальченко Н. И. Политическая идеология как форма общественного сознания / Н. И. Михальченко. – К. : Наукова думка, 1981. – 261 с.
97. Мусихин Г. «Красота спасет мир? Идеология как эстетика»/ Г. И. Мусихин // Полис. – 2008. – № 4. – С. 112–129.
98. Нагорна Л. Регіональна ідентичність: український контекст / Л. Нагорна. — К. : ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008. – 405 с.
99. Наумкіна С. Кожне суспільство має ту науку, яку хоче мати / Світлана Наумкіна // Вісн. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка. Сер: Філософсько-політолог. студії. – 2010. – Вип. 1. – С. 35–39.
100. Недюха М. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій / М. Недюха, О. Михайлич // Політ. менеджмент. – 2006. – № 2 (17). – С. 45–53.
101. Обушний М. Політологія: довідник / М. І. Обушний, А. А. Коваленко, О. І. Ткач ; за ред. М. І. Обушного. – К. : Довіра. 2004, – 599 с.
102. Орлова І. Теорія об’єднуючих етосів В'ячеслава Липинського і майбутнє України: чи судилося їм перетнутися? Спроба позитивного аналізу [Електронний ресурс] / І. Орлова. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Vknlu/Ief/2008_14/18.pdf.
103. Основи демократії: навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / авт. кол: М. Бесонова, О. Бірюков, С. Бондарчук та ін. ; за заг. ред. А. Колодій: – К. : Вид-во «Ай-Бі». 2002. – 684 с.
104. Основи науково-дослідної роботи: навч. посіб. для студ. аспірантів і доктор. філос. ф-ту / упоряд. А.Є.Конверський, В.І.Лубський, Т.Г.Горбаченко та ін. ; за ред. д-ра філос. наук, проф. А.Є.Конверського. – К. : Видавничо-поліграф. центр «Київ. ун-т», 2004. – 186 с.
105. Основы научных исследований. Грушко И.М., Сиденко В.М. – 3-е изд., перераб. и доп. – Х. : Вища школа ; Изд-во при Харьков. ун-те, 1983. – 224 с.
106. Осташко Т. В'ячеслав Липинський і українська національна демократія / Т. Осташко // Вісн. Київ. нац. лінгвістичного ун-ту. Сер.: Історія, економіка, філософія» / гол. ред. Ю. І. Терещенко.– К.: Вид. центр КНЛУ, 2008. – Вип.14. – С. 96–113.
107. Осташко Т. В'ячеслав Липинський: постать на тлі доби / Т. Осташко // Укр. іст. журн. – 2007. – № 2(473). – Берез.-квіт. – С. 112–128.
108. Петров В. Проблема демаркації науки і не науки / В. Петров // Людина і світ: щомісячний науково-популярний релігієзнавчий журн. – 2004. – № 1 (520). – Січень. – С. 46–51.
109. Політична історія України. ХХ століття: у 6 т. редкол.: І. Ф. Курас (голова) та ін. – К. : Генеза, 2002–2003. – Т.5 : Українці за межами УРСР (1918-1940) // кер. тому В. П. Трощинський. – 720 с.
110. Політологічний енциклопедичний словник : навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна. – К. : Генеза, 1997. – 400 с.
111. Поліщук О. Постнекласична наука: соціально-гуманітарний поворот / О. Поліщук // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка.– 2010. – № 53. – С. 3–8.
112. Попов Р. Політичний дискурс: проблема теоретичної ідентифікації [Електронний ресурс]. / Р. Попов. – Режим доступу: http://www.academy.kiev.ua/ ej2/txts/pol-prav/05prapti.pdf.
113. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги / Карл Поппер. Твори: в 2 т. [пер. з англ. О. Буценка]. – К. : Основи, 1994. – Т. 2. – 494 с.
114. Поппер К. Логика и рост научного знания / Карл Поппер. – М. : Прогресс, 1983. – 605 с.
115. Портнов А. Степан Томашівський: біографічний нарис, концепція української історії [Електронний ресурс] / А. Портнов. – Режим доступу: http://www.ukrterra.com.ua/developments/history/modern/portnov_tomashiv.htm.
116. Потульницький В. А. Нариси з української політології (1819–1991) : навч. посіб. / Володимир Потульницький. – К. : Либідь, 1994. – 320 с.
117. Потульницький В. Українська та світова історична наука / В. Потульницький // Укр. іст. журн. – 2000. – № 3. – С. 22–44.
118. Програма Української консервативної партії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrvybir.com/index.php?go=Content&id=3.
119. Рева Н. Візія майбутнього України у доробку консервативно-монархічного табору української політичної еміграції міжвоєнної доби / Н. Рева // Вісн. Черкаськ. ун-ту. Сер.: Іст. науки. – 2008. – Вип. 133–134. – С.148–154.
120. Рєпа А. Ілюзії молодости. Сніданок на кладовищі неолібералізму / А. Рєпа // Незалежний культуролог. Часопис «Ї» : 2007. – № 46. – С. 120–134.
121. Рисмухамедов И. Концепции идеологии А. Грамши и Л. Альтюссера и их рецепция в современном неомарксизме : автореф. канд. дис. на соиск. науч. степени канд. социол. наук : спец. 22.00.01 "Теория, методология и история социологии" [Електронний ресурс] / И. Рисмухамедов. – СПб., 2003. – Режим доступу: http://www.situation.ru/app/j_artp_699.htm.
122. Рікер П. Ідеологія та утопія : [пер. з англ.] / Поль Рікер; [пер. з англ.]. – К. : Дух і літера, 2005. – 386 с.
123. Романюк А. Політична доктрина консерватизму / Анатолій Романюк // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер.: Політологія, Соціологія, Філософія. – 2010. – Вип.14. – С. 254–259.
124. Романюк Н. Український консерватизм у ХХ столітті / Н. Романюк // Вісн. Львів. ун-ту, Сер.: філос. науки, – 2002. – Вип. 4. – С. 325–241.
125. Русакова О. Критический дискурс-анализ / О. Русакова , Е. Ишменев // Современные теории дискурса: мультидисциплинарный анализ (Серия «Дискурсология»). – Екатеринбург : Издат. дом «Дискурс-Пи», 2006. – С. 36–48.
126. С. Томашівський. Історик, політик, публіцист. Накладом організаційного комітету УНКП. – Л. : 1931. – 79 с.
127. Сарна А. Анализ дискурса [Електронний ресурс]. / Сарна А. // Энциклопедия социологии. – Режим доступу: http://slovari-online.ru/
128. Сарторі Дж. Основи теорії демократії: народ і врядування / Дж. Сарторі // Демократія: антологія / упоряд. О. Проценко. – К. : Смолоскип, 2005. – XXVIII + 1108 с. – («Політичні цінності». Вип.1).
129. Світа Г. Демократія: головні принципи та їх взаємозв’язок [Електронний ресурс] / Г. Світа // Вісн. Львів. ун-ту. Сер.: Філософ. науки. 2002. – Вип. 4. – 352 с. – Режим доступу: www.franko.lviv.ua/faculty/Phil/Visnyk/Visnyk4/.../Svita.htm.
130. Семигіна Т. Використання дискурс-аналізу в дослідженнях із соціальної роботи / Т. Семигіна // Наук. зап. – Спец. вип. : у 2 ч. – К. : Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія". – 2001. – ч. 2. – Т. 19. – С. 322–325.
131. Сімченко Г. Філософські проблеми ідеології: теоретико-методологічий аспект / Г.Сімченко // Вісн. Львів. ун-ту. – 2005. – Вип. 8. – С. 133–141. – (Сер.: Філософ. науки).
132. Смірнов А. Концепції взаємозв’язку ідеології та утопії К. Мангайма та П. Рікера / А. Смірнов // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К. : Укр. центр політ. менеджменту, 2010. – Вип. 19. – С. 271–278.
133. Соскін О. Шлях України: через демократію до європейської спільноти [Електронний ресурс] / Олег Соскін // Економічний часопис-ХХІ. – Режим доступу: http://www.soskin.info/ea/2007/11-12/200701.html.
134. Соскін О. Геополітичне майбутнє України: російський та євроатлантичний впливи / Олег Соскін // Вступ до НАТО – стратегічний вибір України / за заг. ред. О. І. Соскіна. – К. : Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2008. – С. 17–22.
135. Cоскін О. Програма Української національної консервативної партії [Електронний ресурс] / Олег Соскін. – Режим доступу: http://uncp.soskin.info/ ?ch=1&fl=platforma.
136. Социальная философия Франкфуртской школы. (критические очерки). / ред.кол.: Б. Н. Бессонов и др. – М. : Мысль; Прага; Свобода, 1975. – 359 с.
137. Стеценко С. Нація і селянство: до проблеми відродження хліборобської ідеології / С. Стеценко // Людина і політика: укр. соціально-гуманітарн. науков. журн. – 1999. – № 5. – С. 29–32.
138. Степин В. Теоретическое знание / В. С. Степин. – М. : Прогрес-традиция, 2000. – 744 с.
139. Сушко-Бєздєнєжних М. Напрямки, категорії і методи дискурс-аналізу [Електронний ресурс] / М. Сушко-Бєздєнєжних.– Режим доступу: http://194.44.242.244/Portal/Soc_Gum/FilolNauk/2008/319.pdf.
140. Сціборський М. Націократія / М. Сціборський. – Вінниця : ДП «Державна картографічна фабрика», 2007. – 112 с.
141. Тичер С. Методы анализа текста и дискурса [пер. с англ.]. / С. Тичер, М. Мейер, Р. Водак,и др.– Х. : Изд-во Гуманитарный центр, 2009. – 356 с.
142. Токвіль А. де. Свобода і рівність у демократичному суспільстві / А. де Токвіль // Консерватизм: антологія. / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 1998. – С. 257–275.
143. Толстоухов А. Філософія демократії: есе / Анатолій Толстоухов. – К. : Новий друк, 2005. – 160 с.
144. Томашівський С. Влада і культура / Степан Томашівський // Хліборобська Україна. – Відень : [б.в.], 1922-23. – Зб. 7–8. – С. 303–311.
145. Томашівський С. Наша чільна партія у власному зеркалі. Критичні замітки / Степан Томашівський. – Л.: [б.в.], 1929. – 62 с.
146. Томашівський С. Під колесами історії. Нариси і статті / Степан Томашівський. – Берлін : Укр. слово, 1922. – 102 с.
147. Томашівський С. Політична хроніка / Степан Томашівський // Літопис політики, мистецтв і письменства. – 1924. – Ч.11. – 15 березня.
148. Томашівський С. Політична хроніка / Степан Томашівський // Літопис політики, письменства і мистецтва. – 1924 р. – 19 квітня.
149. Томашівський С. Про ідеї, героїв і політику: відкритий лист до В. Липинського / Степан Томашівський. – Л. : [б.в.], 1929. – 132 с.
150. Томюк І. Військово-політична діяльність у період становлення влади Української Центральної Ради / І.М. Томюк, І.Д. Антоник // Військово-наук. вісн. Львів. ордена Червоної Зірки ін-ту сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Нац. ун-ту "Львів. політехніка". – 2008. – Вип. 10. – С. 201 –213.
151. Турченко Ф. В'ячеслав Липинський – ідеолог української демократичної хліборобської партії / Ф. Турченко, Н. Заліська // В'ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна : матеріали міжнар. конф. «В'ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна» з нагоди 110 роковин з дня народження вченого. Студії, (Київ, Луцьк, Кременець, 2-6 червня 1992 року) / ред. Ярослав Пеленський. – Київ ; Філадельфія, 1994. – Т. 1. – С.171–180.
152. Тягло К. Дискурс-аналіз як засіб дослідження соціальних стереотипів у культурних текстах (на прикладі сучасних українських романів) / Катерина Тягло // (Пост)сучасність і наука: соціологія у пошуках себе та суспільства : Зб. тез доповідей учасників V Міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів, Харків, 19 – 21 квіт. 2007 р. – Х. : Видавн. центр Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна, 2007. – С. 245–246.
153. Угрин Л. Проблеми нівелювання демократичного ідеалу у процесі глобалізації / Леся Угрин, Христина Поліщук // Вісн. Львів. ун-ту. – 2004. – Вип.12. – С. 130–139. – (Сер.: Міжнародні відносини).
154. Уёмов А. Критика принципа фальсификации К. Поппера и проблема системного подхода к демаркации научного знания / А. Уёмов // Вопр. философии. – 2008. – № 4. – С. 91–97.
155. Українська державницька ідея: антологія політичного традиціоналізму / уклад. і передм.: О. Шокало, Я. Орос; бібліогр. довідки: О. Шокало. – К. : МАУП, 2007. – 520 с.
156. Ушакова И. Возможности применения методов дискурс-анализа в междисциплинарных проектах [Електронний ресурс] / И. Ушакова. – Режим доступу: www.http://mion.novsu.ac.ru/display_analyticsitem?id=300250072608.
157. Фейерабенд П. Наука в свободном обществе [Електронний ресурс] / П. Фейєрабенд. – Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_ Buks/Sociolog/feyer/nauka.ph.
158. Фейєрабенд П. Против метода. Очерк анархистской теории познанния [Електронний ресурс] / П. Фейєрабенд. – Режим доступу: www.http://vanya-moryatoff.narod.ru/book_21/txt18.htm.
159. Філософія політики: Підручник [Електронний ресурс] / Авт.-упоряд.: В.П.Андрущенко. – К.: Знання України. 2003. – 400 с. – Режим доступу: http://www.npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ifon_kifi_Filosofiya%20polituku/ 10.html
160. Фуко М. Археология знания : [пер. с франц.] [Електронний ресурс] / Мішель Фуко ; [общ. ред. Б.Левченко]. – К. : Ника-Центр, 1996. – 208 с. – Режим доступу: http://www.elena.romek.ru/learning/fuko09.htm.
161. Хмара С. І. Відродження української самостійної соборної держави: проблеми й перспективи (Програмна доповідь голови УКРП на ІІ зїзді партії 10 вересня 1994 р.) / Степан Хмара // Дорогою до мрії. вибрані праці : у 2 т. – К. : Фенікс, 2005. Т. ІІ. – С. 285–301.
162. Четверікова Л. О. Консерватизм: ідеологія та доктрина / Лариса Четверікова // Тези звітної наук. конф. філос. ф-ту / відп. за вип. В. Мельник. – Л. : Видавн. центр Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2007. – С.103–105.
163. Шамшурин В. И. Учение Э. Берка о человеке и обществе. Идейные истоки неоконсерватизма / В. И. Шамшурин // Социолог. исследования. – М. : 1991. – № 6. – С.100–114.
164. Швагуляк М. Степан Томашівський про досвід визвольних державницьких змагань українців / М. Швагуляк // Вісн. Львів. ун-ту. – 2009. – Вип. 44. – С. 417–439. – (Сер.: Іст. науки).
165. Шевчук В. В’ячеслав Липинський – історик, політик та мислитель / В. Шевчук // Сучасність. – 1992. – №6. Черв. – С. 86–97.
166. Шевчук Д. Політичний дискурс: проблема реалізації політики поміж текстом і контекстом / Д. Шевчук // Наук. зап. – 2010. – Вип. 2. – С. 151–159. –(Сер.: Культура і соціальні комунікації).
167. Шумпетер Й. Капитализм, социализм и демократия [Електронний ресурс] / Йозеф Шумпетер. – Режим доступу: http://www.gumer.info/ bibliotek_Buks/Polit/Schum/index.php
168. Щокін Г. До української остаточної перемоги / Г. Щокін // Сучасний політичний стан та вибір 2006 року. – К. : МАУП, 2005. – С. 12–16.
169. Щокін Г. З вірою в Українську Україну / Г. Щокін // Бог і Україна – понад усе! – К. : МАУП, 2006. – С. 16–21.
170. Щокін Г. Загальні тенденції соціального розвитку / Г. Щокін // Культура і антикультура: хто кого?: статті. – К. : МАУП, 2003. – 80 с.
171. Щокін Г. Концепція соціального розвитку: висновки для України / Г. Щокін. – К. : МАУП, 2002. – 72 с.
172. Щокін Г. Ми сповідуємо принципи національної демократії / Г. Щокін // Бог і Україна – понад усе! – К. : МАУП, 2006. — С. 39–48.
173. Щокін Г. Основи політичної науки / Георгій Щокін. – К. : МАУП, 2006. – 184 с.
174. Щокін Г. Основні принципи Української консервативної партії / Г. Щокін // Український консерватизм як сутність національної ідеї. – К. : МАУП, 2005. – С. 59–62.
175. Щокін Г. Українська влада в чиїх ти руках?/ Г. Щокін // Український консерватизм як сутність національної ідеї. – К. : МАУП, 2005. – С. 52–59.
176. Щокін Г. Управління суспільним розвитком: загальна концепція / Георгій Щокін. – К. : МАУП, 2005. – 184 с.
177. Щокін Г. Яку демократію нам будують? / Г. Щокін // Український консерватизм як сутність національної ідеї. – К. : МАУП, 2005. — 34–43 с.
178. Ян Э. Демократия и национализм: единство или противоречие? / Эгберт Ян // Полис. – 1996. – № 1. – С. 33–49.
179. Ясь О. Архітектоніка та техніка викладу «Листів до братів-хліборобів» / О. Ясь // Молода нація. – 2002. – №4 (25). – С. 161–201.
180. Ясь О. Липинський та неоромантизм / О. Ясь // Укр. іст. журн. – 2007. – № 5. – С. 75–92.