КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ТА МІСЦЕВИЙ РІВНІ : КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ТРАНСФОРМАЦИИ ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ВЛАСТИ УКРАИНЫ: региональный и местный уровни

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ТА МІСЦЕВИЙ РІВНІ
  • Альтернативное название:
  • КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ТРАНСФОРМАЦИИ ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ВЛАСТИ УКРАИНЫ: региональный и местный уровни
  • Кол-во страниц:
  • 445
  • ВУЗ:
  • ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ


    На правах рукопису



    МАЛИНОВСЬКИЙ Валентин Ярославович



    УДК 321.01(477)



    КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ТА МІСЦЕВИЙ РІВНІ


    23.00.02 – політичні інститути та процеси



    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук



    Науковий консультант:
    Головатий Микола Федорович,
    доктор політичних наук, професор







    Луцьк – 2011










    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..............................................................5
    ВСТУП...................................................................................................................7
    РОЗДІЛ 1
    TЕРИТОРИАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВЛАДИ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ........................................................................................................20
    1.1. Огляд літератури та стан наукової розробки
    теми дослідження................................................................................................20
    1.1.1. Огляд української суспільно-політичної думки ХІХ –
    першої половини ХХ століть з досліджуваної проблеми................................21
    1.1.2. Особливості висвітлення тематики територіальної організації
    влади в зарубіжній науковій літературі.............................................................35
    1.1.3. Стан та проблеми сучасних вітчизняних досліджень у сфері
    політико-просторової трансформації…………………………………………48
    1.2. Стан проблеми та вибір напрямів досліджень...................................69
    Висновки до розділу 1.................................................................................81
    РОЗДІЛ 2
    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ ........................................................................................................................86
    2.1. Обґрунтування методології і методики дослідження........................87
    2.2. Сутнісні характеристики поняття “трансформація
    територіальної організації влади”..............................................................97
    2.3. Понятійно-термінологічний апарат територіальної
    організації влади.........................................................................................109
    2.4. Територіальна організація як основа формування системи
    публічної адміністрації..............................................................................120
    2.4.1. Державна територія як просторова основа здійснення
    публічної влади..................................................................................................120
    2.4.2. Проблеми співвідношення державного і територіального устрою.....130
    2.5. Політичні аспекти сучасного регіоналізму…………………….......142
    2.6. Класифікація принципів територіальної організації влади.............154
    Висновки до розділу 2...............................................................................164
    РОЗДІЛ 3
    ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ……...............................................................................................................167
    3.1. Основні моделі територіальної організації влади
    європейських країн…………………………………………………….....167
    3.1.1. Характеристика регіонального рівня організації публічної влади.....169
    3.1.2. Характеристика субрегіонального рівня організації
    публічної влади………………………………………………………………..183
    3.1.3. Характеристика базового (муніципального) рівня організації
    публічної влади..................................................................................................191
    3.2. Зарубіжні концепти політико-територіальної трансформації........200
    Висновки до розділу 3...............................................................................217
    РОЗДІЛ 4
    ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ……………………………………………...221
    4.1. Досвід та проблеми реформування інститутів публічної влади
    на регіональному та місцевому рівнях.....................................................221
    4.2. Політико-правові засади функціонування
    публічної адміністрації..............................................................................249
    4.3. Актуалізація проблем сучасного стану адміністративно-
    територіального устрою............................................................................268
    Висновки до розділу 4...............................................................................292
    РОЗДІЛ 5
    КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИКО-ПРОСТОРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ.................................................................................................298
    5.1. Методологічні аспекти моделювання просторової організації
    регіональної та місцевої влад ...................................................................298
    5.1.1. Підходи трансформації адміністративно-територіального устрою…298
    5.1.2. Моделювання рівнів адміністративно-територіального устрою…….307
    5.1.2.1. Моделювання базового рівня...............................................................307
    5.1.2.2. Моделювання субрегіонального рівня……........................................319
    5.1.2.3. Моделювання регіонального рівня….................................................329
    5.2. Методологічні аспекти реформування публічної адміністрації….342
    5.2.1. Реформування публічної влади на первинному рівні..........................342
    5.2.2. Реформування публічної влади на повітовому рівні............................350
    5.2.3. Реформування публічної влади на земельному рівні..........................355
    Висновки до розділу 5...............................................................................363
    ВИСНОВКИ......................................................................................................369
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................379
    ДОДАТКИ.........................................................................................................441








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    АРК – Автономна Республіка Крим
    АТО – адміністративно-територіальна одиниця
    АТП – адміністративно-територіальний поділ
    АТР – адміністративно-територіальна реформа
    АТУ – адміністративно-територіальний устрій
    ВНУ ім. Лесі Українки – Волинський національний університет імені Лесі Українки
    ВРУ – Верховна Рада України
    ЄС – Європейський Союз
    ЄХМС – Європейська хартія місцевого самоврядування
    КМУ – Кабінет Міністрів України
    МДА – місцева державна адміністрація
    МОВВ – місцеві органи виконавчої влади
    НАН – Національна академія наук
    НАДУ – Національна академія державного управління при Президентові України
    НРУ – Народний Рух України
    НПУ – нове публічне управління
    ОВВ – орган виконавчої влади
    ОДА – обласна державна адміністрація
    ОМС – орган місцевого самоврядування
    ОРС – орган регіонального самоврядування
    РДА – районна державна адміністрація
    СМТ – селище міського типу
    СБУ – Служба безпеки України
    СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
    США – Сполучені Штати Америки
    ТОВ – територіальна організація влади
    УАДУ – Українська Академія державного управління при Президентові України
    УНР – Українська Народна Республіка
    УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
    ЦОВВ – центральний орган виконавчої влади
    NUTS – Nomenclature of Territorial Units for Statistics







    ВСТУП

    Актуальність теми. За роки державної незалежності відбулися кардинальні зміни у всій системі публічної влади України. Водночас практика свідчить, що здійснені заходи не забезпечили належної ефективності територіального управління і, як наслідок, кардинального покращення умов життя громадян. Україна, хоч і приєдналася до ЄХМС, проте система її державного управління все ще залишається досить централізованою, а інститут місцевого самоврядування лише перебуває на шляху реального становлення. У результаті муніципальні та державні інститути так і не знайшли свого оптимального місця в політичній системі, що позначено дублюванням функцій, розмитістю й неконкретністю повноважень, недосконалістю структурної побудови обох систем, існуванням суперечності державних і локальних інтересів. Хоча питання перетворень стали предметом адміністративної реформи, що зафіксовані у цілому ряді документів [1–4], проте реальних результатів з їх виконання не було отримано, перманентні експерименти з реформування інститутів ТОВ, що здійснювалися без достатнього наукового обґрунтування (на основі проб і помилок, емпіричного досвіду), бажаних результатів не дали.
    Тому дослідження теоретичних засад трансформації ТОВ розглядається як важливе загальнодержавне завдання, від реалізації якого залежать результати модернізації України, а також євроатлантичні перспективи держави в умовах світової глобалізації.
    Хоча до зазначеної проблематики час від часу звертаються науковці й практики державного будівництва, а останніми роками активізувалось обговорення методологічних і прикладних проблем з удосконалення адміністративного та територіального устрою України, однак вона все ще залишається малодослідженою. Очевидним є те, що у вітчизняній політичній науці цій тематиці відводиться недостатньо уваги, фактично окреслені питання ще не стали предметом спеціального дослідження.
    Як наслідок такого ступеня розробленості теми, на сучасному етапі розвитку держави не існує єдиного доктринального підходу щодо розуміння ТОВ як комплексного поняття державотворення, концептуалізацію ключових понять не завершено, модель оптимальної територіальної організації публічної влади не створено. Результатом цього є відсутність усебічно обґрунтованої, апробованої теорії й моделі ТОВ, яку можна було б покласти в основу розробки відповідних політичних документів, законодавчих і нормативно-правових актів, державної політики у сфері державотворення, місцевого самоврядування й регіонального розвитку.
    Спроби обійтися без науково обґрунтованих підходів до трансформаційних процесів, без попереднього моделювання їх можливих наслідків призводять до непрогнозованих, як правило, непередбачуваних результатів. Про це переконливо свідчить вітчизняний досвід реформування політичного простору. Тому в умовах перехідного періоду врахувати багатоаспектність державного розвитку можна лише на підставі системного підходу в межах відповідних наукових досліджень. Насамперед, повинні бути сформовані концептуальні теоретико-методологічні засади функціонування політичних інститутів, спроможних забезпечити динамічний розвиток відповідних територій, регіонів.
    Трансформаційні зміни, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, вимагають науково обґрунтованого прогнозування та моделювання політичного простору як основи для формування політичної системи, котра орієнтується на європейські цінності та ґрунтується на національних традиціях. Вони суттєво актуалізують і наукові дослідження зазначених проблем, у тому числі з погляду необхідності вироблення пропозицій щодо вирішення практичних проблем у сфері вдосконалення політико-правового регулювання територіальних основ організації публічної влади на регіональному та місцевому рівнях.
    Відповідно, політична наука не може стояти осторонь цих визначальних для державотворення України проблем, більше того, вона повинна бути в авангарді зазначеного наукового дискурсу, пропонуючи адекватні відповіді на виклики ХХІ століття, пропагуючи нову ідеологію трансформації суспільного розвитку. З огляду на це теоретико-методологічне обґрунтування трансформації ТОВ як невід’ємного складника тих суспільних трансформацій, що нині здійснюються в Україні, набуває особливої актуальності й підтверджує важливість для політичної науки запропонованого дослідження, особливо в контексті політичної реформи.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідницької теми кафедри політології ВНУ ім. Лесі Українки “Волинь в умовах демократичної трансформації” (протокол № 3 від 23.09.2009 р.), що входить до Тематичного плану науково-дослідних робіт університету. Дисертантом здійснено дослідження результатів місцевих виборів та становлення органів влади Волині за роки незалежності з підготовкою відповідних наукових статей [5].
    Тема дисертації є складовою частиною науково-дослідницького українсько-канадського проекту “Розбудова демократії” Міністерства освіти і науки України, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та Центру вивчення демократії Університету Квінз (Канада) (номер ДР 1938 від 21.12.2006 р.). За час його тривалості дисертант узяв участь у п’яти міжнародних науково-практичних конференціях та підготував цілий ряд статей [6].
    Матеріали дисертації є складовою науково-дослідницького проекту “Органи державної влади та самоврядування на Волині: від часів магдебурзького права до сьогодення” (договір № 3–У від 27.02.2007 р. між Луцькою міською радою та ВНУ ім. Лесі Українки). Його результатом стала підготовка дисертантом довідкових видань [7], що використані у монографії [8, с. 290–291, 317–318, 332].
    Особливого наукового значення набуває зв’язок дисертаційного дослідження із головною темою обговорень Другого конгресу політологів України “Трансформація влади в сучасній Україні: специфіка, перспективи” (2009 р.) [9], Щорічним Посланням Президента України до ВРУ “Модернізація України – наш стратегічний вибір” [10, с. 7–23] та Засадами внутрішньої політики у сферах розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів [11, с. 11].
    Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний політологічний аналіз ТОВ, розробка концептуальних теоретико-методологічних засад її трансформації на регіональному та місцевому рівнях в персоноцентричну модель, спроможну забезпечити динамічний розвиток територій, надання публічних послуг населенню на рівні, який би відповідав європейським стандартам.
    Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
    - проаналізувати стан розробки політико-територіальної проблематики у вітчизняній і зарубіжній науковій думці;
    - удосконалити теоретико-методологічні (фундаментальні) та прикладні наукові засади ТОВ як комплексного політичного інституту;
    - проаналізувати світовий трансформаційний досвід у політико-просторовій сфері, моделі ТОВ із виявленням конструктивних ідей, провідних тенденцій, кількісних критеріїв, принципів побудови й обґрунтувати доцільність його адаптації в українську політико-територіальну систему;
    - проаналізувати загальний досвід державних трансформацій у сфері ТОВ із виявленням алгоритмів вітчизняного реформаційного процесу;
    - визначити сучасний стан політико-територіальних проблем України, розкрити зміст сучасного етапу реформування ТОВ, виявити тенденції розвитку цього інституту в умовах політичних трансформацій;
    - запропонувати політико-територіальну модель з оптимальним механізмом відносин “центр–регіони” як передумову політичної стабільності й територіальної цілісності держави;
    - виробити конкретні пропозиції та рекомендації з реформування просторової організації місцевої влади, зокрема на основі встановлення оптимальних критеріїв змоделювати рівні АТУ й АТО;
    - розробити конкретні пропозиції та рекомендації з реформування публічної адміністрації й змоделювати її структурну, функціональну та компетенційну організацію на всіх рівнях АТУ;
    - виробити на основі аналізу політики конкретні пропозиції й рекомендації щодо способів (виборчих процедур, норм представництва) формування представницьких органів місцевого та регіонального самоврядування.
    Об’єктом дослідження є ТОВ як складова політичного простору суспільства.
    Предметом дослідження є концептуальні засади трансформації ТОВ України на регіональному та місцевому рівнях.
    Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є комплекс світоглядно-філософських, загальнонаукових і спеціальних політологічних методів та підходів, система методологічних принципів: історизму, об’єктивності, системності, послідовності, конкретизації, соціального детермінізму.
    Застосування системного методу дало змогу, по-перше, розглянути ТОВ як скоординовану систему політичних інститутів (органів публічної влади), що здійснюють владу в певному політичному просторі. По-друге, його застосування забезпечило комплексний розгляд системи публічної влади (публічної адміністрації) як об’єкта трансформації, що сприяло виробленню єдиних підходів та єдиних “правил гри” системи у напрямі її наближення до європейської моделі “good governance” – належного врядування. По-третє, він не лише дав можливість проаналізувати та класифікувати складові елементи ТОВ (МОВВ, ОМС, АТУ), визначити їх функціональні ознаки й характеристики, а й встановити загальні тенденції еволюції територіальних утворень та регіональних і місцевих інститутів публічної влади. Такий підхід дав можливість розробити операційно-процедурну модель аналізу та приступити до моделювання системи ТОВ.
    Використання структурно-функціонального методу дало можливість виокремити визначальні складові частини предмета дослідження, визначити політичну сутність і функціональне призначення інституційної складової ТОВ. Зважаючи на родову подібність ОВВ та ОМС, зазначений підхід став особливо ефективним у виявленні їх видової специфіки з чітким визначенням ролі й значення кожного з них у загальній системі публічної влади, з’ясування особливостей їх функціонування та зв’язку між ними.
    Компаративний метод через звернення до досвіду ТОВ зарубіжних країн, а також вітчизняного дав можливість з’ясувати спільні й відмінні аспекти досліджуваного явища та виокремити ті з них, котрі слід адаптувати до сучасних українських реалій.
    Історичний метод дав змогу дослідити тенденції, що характеризують еволюцію ТОВ України, вивчити її політико-правові інститути в контексті загального розвитку суспільства, а також критично оцінити політико-територіальну систему на кожному історичному етапі, виявити тенденції змін АТП як просторової основи системи публічної адміністрації.
    Застосування інституціонального методу мало на меті детермінувати принципи, напрями та механізми формування державної політики розвитку ТОВ.
    Використання цільового підходу в контексті трансформації ТОВ викликало підвищені вимоги до обґрунтування й вибору цілей формування АТП та публічного управління на кожному територіальному рівні; визначення збалансування цілей різних рівнів АТУ й політичних інституцій на цих рівнях; здійснення переходу від цілей до конкретних заходів із їх реалізації.
    Картографічний метод і структурно-логічне моделювання застосовувалися під час розробки оптимальних АТО та моделей організації публічної влади на всіх територіальних рівнях.
    Ефективність дослідження трансформаційних процесів посилило проведення аналізу емпіричних даних, змісту державно-політичних рішень, застосування нормативно-онтологічного підходу до аналізу суспільно-політичних явищ і процесів.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що здійснено одну з перших у вітчизняній політичній науці спроб моделювання політичного простору – необхідної умови формування стратегії оптимального суспільного розвитку. Зокрема, предметом наукового розгляду та аналізу стали: а) регіональні та місцеві політичні інститути (органи державної й муніципальної влади) в їх поєднанні та взаємодії; б) просторова організація публічної влади на регіональному й місцевому рівнях.
    Розв’язання вказаної наукової проблематики дало змогу обґрунтувати низку теоретичних і практичних висновків, положень, рекомендацій та пропозицій, що мають наукову новизну. Зокрема, уперше:
    - створено концепцію, яка обґрунтовує трансформацію двох складових частин ТОВ: інституційної (політичних інститутів) і територіальної (АТУ) із метою формування оптимальної моделі просторової організації публічної влади на регіональному та місцевому рівнях;
    - сформульовано визначення ТОВ, що отримало авторське концептуальне обґрунтування як відносно самостійна політична категорія – сукупність політичних інститутів (органів державної й муніципальної влади), відносно самостійних форм реалізації публічної влади в межах єдиної системи народовладдя та відповідних політико-просторових одиниць, усередині яких реалізуються політико-владні відносини, здійснюються відповідні політичні процеси;
    - сформульовано комплексний підхід реформування політичного простору України на всіх рівнях АТП: регіональному, субрегіональному, базовому із запровадженням нових АТО (громада, повіт, земля) та запропоновано базові критерії формування АТО трирівневої адміністративно-територіальної структури;
    - виходячи з парадигми сучасної децентралізованої унітарної держави, обґрунтовано принципово нову модель організації регіональної влади України із запровадженням нових політичних інститутів: регіонального самоврядування та інституту префектів;
    - доведено, що трансформація інституційної складової ТОВ без відповідної (паралельної) територіальної трансформації не досягне очікуваного результату, так само, як і реформування центральних органів державної влади без структурно-функціональної трансформації системи публічної влади на регіональному та місцевому рівнях;
    - доведено, що метою трансформації ТОВ є суттєве покращення якості надання адміністративних послуг населенню й підвищення ефективності публічної влади. Відповідно, ареал надання базових послуг є методологічною основою щодо здійснення просторових та інституційних трансформацій.
    Удосконалено:
    - підходи до реформування політичної системи України у частині трансформації ТОВ із централізованої моделі в самоорганізаційну зі збереженням унітарної форми державного устрою;
    - базові теоретико-методологічні положення державної регіональної політики, зокрема через формулювання політико-управлінських підходів і механізмів, що забезпечують оптимізацію просторової організації публічної влади;
    - підходи щодо розподілу державного та муніципального управління між територіальними рівнями (регіональний, субрегіональний, місцевий) та розмежування повноважень між їхніми органами на основі єдиної системи принципів (конституційних, політичних, адміністративних, географічних, економічних), які визначають засади функціонування системи ТОВ, що сприятиме оптимізації публічного управління у всіх АТО;
    - систематизацію територіальних рівнів публічного управління в системі ТОВ (регіональний, субрегіональний, первинний);
    - підходи до реформування місцевого виборчого законодавства та механізмів формування представницьких і виконавчих органів публічної влади.
    Отримали подальший розвиток:
    - дослідження та вдосконалення порівняно нових для вітчизняної політичної науки наукових категорій: політичний простір, політичний регіон, державна територія, публічна адміністрація, муніципальна влада, публічна влада, регіон, субрегіон, громада, регіональне самоврядування, ОРС, що є внеском у розвиток нового напряму наукових знань у загальній теорії політичної науки – внутрішньої геополітики та кратології;
    - наукове забезпечення проведення трансформації ТОВ через акцентування на вирішенні конкретного важливого політичного та одного з найскладніших завдань і проблеми державотворення – окреслення шляхів адаптації світового досвіду територіального облаштування до умов України, відповідно до найвдаліших зарубіжних стандартів;
    - підходи щодо моделювання оптимального просторового облаштування України в контексті суспільно-політичного процесу, що відбувається в державі, з окресленням конкретних територіально-адміністративних параметрів політичних інститутів.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони слугуватимуть науковою основою формування модерної політико-просторової моделі, спроможної забезпечити ефективну систему публічної влади на регіональному та місцевому рівнях, зокрема щодо визначення основних напрямів і параметрів реформування. Теоретико-методологічні положення, висновки й пропозиції, сформульовані в дисертації, можуть стати складником наукового забезпечення адміністративної та територіальної реформ в Україні, зокрема використовуватися під час підготовки законодавчих актів, доктринально-концептуальних документів і нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення державної регіональної політики й державної стратегії управління місцевим та регіональним розвитком.
    Результати дисертаційного дослідження використано:
    – регіональною робочою групою з підготовки пропозицій щодо удосконалення ТОВ облдержадміністрації у процесі практичного моделювання створення дієздатних громад Волинської області, що стали складовою комплексного проекту Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (довідка від 22.09.2010 р. № 5263/57/2-10, видана Волинською ОДА);
    – у процесі практичного моделювання Володимир-Волинської громади, що стала складовою запропонованої Володимир-Волинською РДА Волинської області пропозиції до комплексного проекту Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (довідка від 18.10.2010 р. № 2119/27/2–10, видана Володимир-Волинською РДА).
    Теоретичні положення й наукові результати дисертації запроваджено:
    – у навчальну діяльність кафедри політології ВНУ ім. Лесі Українки, зокрема у під час розробки навчальних програм та викладання предметів “Виконавчі органи влади”, “Місцеве самоврядування”, “Державне управління” (акт про впровадження від 29.09.2010 р. № 3/3746, виданий ВНУ ім. Лесі Українки);
    – у навчальну діяльність Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України Міністерства праці та соціальної політики України, зокрема при вивченні модулів на тему: “ТОВ в Україні” (акт про впровадження від 07.04.2010 р., виданий Інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості України);
    – у навчальну діяльність Волинського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, ОМС, державних підприємстув, установ і організацій, у процесі розробки професійних програм підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад Волинської області, зокрема при вивченні модулів: “ТОВ в Україні”, “Реформування ТОВ в Україні”, “Місцеве самоврядування в Україні”, “Основи теорії та історії державного будівництва в Україні” та ін. (акт про впровадження від 28.10.2010 р., виданий Волинським обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, ОМС, державних підприємстув, установ і організацій).
    Основні результати дисертаційного дослідження, що ввійшли до навчального посібника “Державне управління” [12], рекомендованого Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, автором якого є дисертант, використовуються у навчальному процесі у вищих навчальних закладах України, при підготовці фахівців в обласних центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, ОМС, державних підприємств, установ і організацій.
    Окремі результати дослідження були використані автором під час роботи в регіональній робочій групі з підготовки заходів щодо проведення АТР (розпорядження голови Волинської ОДА від 22.04.2005 р. № 100); участі у роботі регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо удосконалення ТОВ (затвердженої першим заступником голови Волинської ОДА від 14.03.2007 р.); участі у роботі в якості заступника голови робочої групи “Законодавче та інституційне забезпечення реформ” – координатора напрямку діяльності “Реформи державної служби та виконавчої влади” Волинського регіонального комітету з економічних реформ (розпорядження голови Волинської ОДА від 13.05.2010 р. № 116).
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднено автором на:
    – міжнародних форумах ”Управління сьогодні та завтра” 15–16.05.2008 р. (м. Хмельницький), “На шляху до сервісної держави” 21–22.01.2010 р. (м. Київ);
    – ІІІ–VI міжнародних конференціях “Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” 20–22.05.2005. (м. Львів), 28–30.09.2006 р. (м. Ялта), 8–10.11.2007 р. (м. Київ), 21–23.05.2009 р. (м. Київ);
    – І–VIII міжнародних науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття” 17–18.04.2003 р., 15.04.2004 р., 15.04.2005 р., 27.04.2006 р., 18.04.2007 р., 17.04.2008 р., 14.05.2009 р., 15.04.2010 р. (м. Луцьк);
    – міжнародних наукових конференціях: “Роль місцевого самоврядування у місцевому розвитку” 11–12.09.2006 р. (м. Августов, Республіка Польща), “Діяльність груп аналізу політики в державних органах України” 06.10.2006 р. (м. Київ), “В’ячеслав Липинський в історії, теорії та практиці українського державотворення” 26–27.04.2007 р. (м. Луцьк), “Проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: освітній вимір”, 21.05.2008 р. (м. Полтава), “Волинська земля в житті середньовічної Європи” 21–24.09.2009 р. (м. Луцьк), “Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку” 09.04.2010 р. (м. Київ);
    – науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” 29.05.2003 р. (м. Київ), “Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” 28.05.2004 р. (м. Київ), “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” 31.05.2005 р. (м. Київ), “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” 31.05.2006 р. (м. Київ), ІІІ–V Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади” 26.11.2008 р., 24.11.2009 р., 11.11.2010 р. (м. Полтава);
    – науково-практичних конференціях: “Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції” 8–9.06.2006 р. (м. Луцьк), “Становлення та розвиток української державності” 27.10.2006 р. (м. Київ), “Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи” 17–18.05.2007 р. (м. Луцьк), “Державне управління і місцеве самоврядування в Україні: пріоритети і перспективи” 02.11.2007 р. (м. Київ), “Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в контексті європейської практики” 2–3.10.2008 р. (м. Луцьк), “Досягнення і проблеми України на шляху демократичного розвитку” 26–27.11.2010 р. (м. Київ), “Актуальні проблеми державного управління на сучасному етапі державотворення” 16–17.12.2010 р. (м. Луцьк);
    – міжнародних семінарах: “Місцеве партнерство для розвитку місцевого ринку праці” 9–12.10; 5–14.11.2006 р. (мм. Львів-Брюховичі, Щецін, Республіка Польща), “Виклики адміністративної реформи та реформи державного управління” 30.11–1.12.2006 р. (м. Київ), “Сприяння проведенню АТР в Україні та її адаптації до європейських стандартів управління територіями через призму польського досвіду” 16–17.10.2008 р. (м. Луцьк);
    – семінарі з питань удосконалення АТУ та місцевого самоврядування у Рівненській та Волинській областях 29.01.2009 р. (Рівненська область);
    – міжрегіональних муніципальних слуханнях “Конституційні засади організації місцевої влади” 22.09.2009 р. (м. Львів), щорічних Всеукраїнських громадських слуханнях “Політико-правове забезпечення державної служби та служби в ОМС” 24–25.09.2009 р. (м. Одеса), щорічних Рішельєвських академічних читаннях “Модернізація державного управління, державної служби і кадрової політики” 15–17.09.2010 р. (м. Одеса);
    – “круглих столах”: “Громадські ініціативи регіону: потреби, проблеми, можливості реалізації” 28.04.2004 р. (м. Луцьк), “Територіальна реформа: з людьми і для людей” 04.07.2006 р. (м. Луцьк), “Реформа публічної адміністрації в Україні (місцевий та регіональний рівні) та АТР” 04.12.2006 р. (м. Луцьк), “Нова Конституція – Чому? Коли? Як?” 13.03.2008 р. (м. Луцьк);
    – всеукраїнській нараді “Сучасні тенденції розвитку місцевого самоврядування: український та зарубіжний досвід” 23–24.09.2008 р. (м. Херсон);
    – громадських обговореннях: законопроекту “Про територіальний устрій України” 24.05.2005 р. (м. Івано-Франківськ), проекту “Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ” 17.12.2009 р. (м. Луцьк).
    Публікації. Результати наукових досліджень за темою дисертації опубліковано в 64 друкованих працях, у тому числі в одній монографії, 20 статтях у наукових фахових виданнях, 30 матеріалах і тезах конференцій, дев’яти статтях в інших виданнях. Серед публікацій, які додатково відображають наукові результати дисертації – один навчальний посібник, три словники (два – у співавторстві). Загальний обсяг опублікованих праць дисертанта складає близько 99,33 друк. арк.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Дисертація теоретично узагальнює та по-новому вирішує важливу науково-прикладну проблему з теоретичного обґрунтування та розроб¬ки методичних положень і практичних рекомендацій щодо трансфор¬мації ТОВ на регіональному та місцевому рівнях. Проведений політо¬логічний аналіз дав можливість авторові виявити провідні тенденції, закономірності, пов’язані з історією питання, визначенням місця та ролі ТОВ у сучасній політичній системі, її позитивних сторін й основних недоліків у контексті демократичної та ефективної організації публічного управління, відповідності її принципів і засад європейським стандартам.
    Отримані у процесі дослідження результати свідчать про досягнення мети й реалізацію поставлених завдань, а їх узагальнення дало змогу сформулювати висновки та рекомендації, що мають теоретичне, прикладне і практичне значення, котрі сукупно становлять інноваційний проект та комплексно вирішують важливу наукову проблему щодо формування цілісної методології політико-просторової трансформації, яка дає відповіді на основні виклики та загрози, що постали сьогодні перед Україною в частині неспроможності чинної політико-територіальної моделі забезпечити стабільність відносин між центром і регіонами – основи збереження цілісності держави, динамічного регіонального розвитку.
    1. Проведений аналіз джерельної бази з теми дослідження показав, що запропонована проблематика представлена переважно на міждисциплінарному рівні та не була предметом комплексного політологічного дослідження. У політології напрями, пов’язані з політико-просторовими системами, що виступають як різновид політичної системи, розвинені недостатньо. Практично відсутні праці, в яких територіальна організація публічної влади розглядалася з точки зору цілісності, єдності системи, що включає державну владу (політико-правові та адміністративно-просторові основи її функціонування) та територіальну організацію місцевого самоврядування. Вітчизняна політична наука не виробила теоретичної та методологічної бази із зазначеної проблематики, що негативно відображається на формуванні державної регіональної політики.
    2. Вивчення сучасного зарубіжного досвіду політико-просторової трансформації засвідчило, що у проведенні реформ у цій сфері державами транзитного типу необхідна своєрідна “конвергенція”, системний аналіз та реалізація емпіричного накопиченого передового сучасного міжнародного досвіду з урахуванням використання специфічних національних реалій, що, відповідно, вимагає нового інноваційного, нетрадиційного бачення, суттєвої корекції концептуальних підходів. Наголошуючи на науковій та практичній цінності західних методологічних парадигм регіонального розвитку, концептуальних трансформаційних підходів, автором застосовано критичний метод щодо їхнього використання та прямої імплементації у вітчизняну політико-просторову модель. Адже, як показує практика, механічне копіювання найпрогресивніших досягнень, як у галузі теорії, так і практики, нерідко не дає очікуваного результату. Україна не повинна сліпо калькувати досвіду жодної з країн світу. Вдале реформування діючої моделі ТОВ можливе на основі апробованих і позитивно функціонуючих просторово-політичних елементів моделей зарубіжних країн, проте, з урахуванням специфічних особливостей української спільноти і суспільно-політичних трансформаційних процесів, що відбуваються у державі.
    3. Одним з основних політичних чинників цілісності та стійкості будь-яких державних утворень є механізм взаємин центру і регіонів. Його регулювання здійснюється за допомогою балансу централізованих і децентралізованих засобів. Провідною тенденцією сучасного європейського державотворення є процес децентралізації, регіоналізації із зростанням політичної ролі регіонів при збереженні унітарності держав. Ураховуючи міжнародну практику, процес політичної децентралізації у межах національного політико-територіального простору може здійснюватися у двох формах: регіоналізації влади та федералізації. Ураховуючи нетривалий період існування як самостійної держави, неконсолідованість українського народу, Україна не готова до запровадження федеративної форми державного устрою. Крім того, не існує необхідних об’єктивних причин для запровадження федералізму, котрий автоматично не призводить до децентралізації, оскільки федерації можуть бути як централізованими, так і децентралізованими. У внутрішньо-політичному аспекті забезпечення принципу територіальної цілісності полягає у гарантіях унітарної політико-територіальної організації та збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, урахування їх історичних, економічних, соціальних, екологічних, географічних й демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Для цього необхідно посилити вплив регіонів, котрі у багатьох державах стали основними об’єктами політичних інновацій, впливовими акторами загальнонаціональної політики на засадах партиципаторної демократії через запровадження відповідних політичних механізмів (наприклад, запровадження верхньої палати парламенту, надання регіонам права законодавчої ініціативи, участі у формуванні центральних політичних інститутів тощо).
    4. Моделювання ТОВ, політичне прогнозування неможливі без урахування політико-територіальних особливостей, адже АТУ кожної країни, формуючись упродовж багатьох віків, є унікальним та значною мірою неповторним. Сучасний АТП України, що в основному був сформований за часів СРСР, коли УРСР була складовою найбільшої за розмірами у світі авторитарної держави з відповідною територіальною побудовою та функціональним навантаженням, залишається в основних параметрах незмінним і сьогодні, що є очевидною суперечністю щодо нинішньої місії суверенної Української держави з новими суспільно-політичними та економічними відносинами. Така кардинальна невідповідність є безумовною перешкодою для ефективного функціонування не лише системи публічної адміністрації, але й для інших підсистем держави (економічної, соціальної, демографічної тощо). Її усунення лежить у площині проведення системних трансформацій з метою приведення АТУ до реалій сучасної держави та параметрів NUTS. Останній фактор є необхідною умовою для членства України в ЄС.
    5. Децентралізація державного управління передбачає трансформацію політико-просторової системи із упровадженням принципово нових підходів до визначення територіальних основ публічної адміністрації. Ґрунтуючись на світовому досвіді, який свідчить, що АТО можуть виступати гальмом або позитивним чинником політико-управлінської діяльності на своєму ієрархічному рівні, трансформація АТУ України на найближчу перспективу має бути спрямована на формування АТО у таких межах, які б сприяли перетворенню їх у потужний фактор соціально-економічного та культурного розвитку територій. Результатом такої трансформації має стати оптимальна відповідність правової регламентації публічних завдань можливостям відповідних територіальних утворень, виходячи з потреб останніх, а також збалансованість закріплення завдань і функцій на відповідних ієрархічних рівнях публічного управління. У цьому зв’язку автором запропоновано інноваційний підхід політико-просторової трансформації, як складову нової ідеології трансформації суспільного розвитку, що базується на зміні всієї системи взаємовідносин центру й регіонів на засадах політичної децентралізації та субсидіарності. Лише такий підхід, позначений новим баченням регіоналізму, – створення демократичної спільноти самодостатніх регіонів та громад, дасть шанс Україні стати частиною об’єднаної Європи.
    6. Територіальна трансформація має ґрунтуватися на таких принципах: пропорційності, компактності, спадкоємності, взаємодоповнюваності, гнучкості й адаптивності, саморегулювання, перспективності. У процесі трансформації АТУ необхідно спиратися не лише на поселенську та соціально-економічну системи, але й використовувати систему NUTS. Відповідно до цих параметрів та власного досвіду, для України найбільш оптимальною є трирівнева система АТУ з регіональним, субрегіональним та базовим (первинним) рівнями. Виходячи з того, що у чинній Конституції (ст. 133) АТО змішуються з поселеннями (селами, селищами, містами), що дезорганізує територіальну систему, обґрунтоване визначення системи АТУ, до складу якого мають входити лише АТО: землі, повіти, громади.
    7. Трансформацію ТОВ необхідно здійснювати з чітким визначенням концептуальних засад, що мають базуватися на визначеній офіційній ідеології, стратегічних пріоритетах, демократичних цінностях та європейських стандартах ефективної системи врядування на регіональному та місцевому рівнях – good governance (“належне врядування”), що є невід’ємним елементом демократичного політичного режиму. Трансформаційною парадигмою має стати принцип єдності системи публічної адміністрації, покликаної обслуговувати людину, надавати їй якісні публічні послуги. Кінцевою метою діяльності місцевих органів публічної влади має стати добробут кожного громадянина та задоволення потреб територіальних громад – базових інститутів народовладдя. Лише такий персоноцентричний підхід, що ґрунтується на розроблених Радою Європи ЄХМС та принципах Стратегії інновацій та належного врядування на місцевому рівні, гарантуватиме досягнення поставленої трансформаційної мети – формування демократичної та ефективної системи публічного управління з успішно діючими громадськими інституціями, відповідною якістю публічних послуг та вмінням пристосуватися до нових суспільних потреб та викликів.
    8. Трансформувати систему ТОВ доцільно розпочинати з базового рівня місцевого самоврядування, з його первинної ланки – громади, створюючи саме на цьому рівні відповідну інституційно-правову та матеріально-фінансову базу. Обґрунтовано визначення громади – локального політичного інституту, що має подвійну природу – АТО та відповідної територіальної спільноти з наявною просторовою основою. Така громада має отримати суттєві ресурси розвитку у вигляді юрисдикції на прилеглі землі та істотних власних надходжень від їх місцевого оподаткування до відповідних бюджетів. Громада має стати основою локальної політичної влади, головним надавачем громадянам якісних публічних послуг. Без цього країна не в змозі подолати внутрішню кризу, призупинити глибоку руйнацію віками сформованого сільського способу життя, втрату духовних і культурних надбань, якими здавна славилося українське село. Громади мають бути сформовані на основі соціально-економічної моделі з урахуванням політичного, адміністративного, економічного, демографічного принципів.
    Запропонований варіант територіальної реформи дасть можливість вирішити такі ключові політичні проблеми: а) спростить існуючу заплутану систему АТУ, що не піддається жодній класифікації та логіці сучасного державотворення (див. додаток Е); б) припинить деградацію сільської місцевості та мінімізує вражаючу відмінність між містом та селом в соціокультурному плані. Зникнення ряду адміністративних кордонів дасть можливість вирішувати в межах громади, що матиме достатньо велику територію, соціально-культурні та інфраструктурні проблеми; в) покращить умови регіонального розвитку та комплексного розвитку територій: спрощення процедури узгодження генеральних планів на межі поселень, виділення земель для розміщення виробничих зон, мінімізація корупційних факторів в управлінні землею; г) збалансує розвиток територій та поліпшить їх керованість через оптимальне співвідношення об’єктів керування та контролю; ґ) наблизить вітчизняні АТО до стандартів ЄС. Зокрема, повіти та землі повністю відповідатимуть вимогам NUTS 3 та NUTS 2.
    9. Інституціоналізація муніципальної влади тісно пов’язана з процесами структурної еволюції її інститутів, переміщенням компетенційної складової між центром і регіонами та між структурними елементами всередині системи. Найважливішим політичним питанням у відносинах по осі “центр–регіони” є розподіл влади по вертикалі та горизонталі. Враховуючи концепт балансу інтересів (національного та регіональних), з метою недопущення поляризації цих інтересів, застосовуючи принцип взаємодоповнення, необхідно сформувати політичне поле балансу відносин центру та регіонів. Виходячи з концепції сумісності інтересів, на регіональному рівні, де співіснують державний та муніципальний органи управління, необхідно провести децентралізацію політичної влади. Для цього необхідно надати регіонам якнайширших повноважень з вивільненням центральних органів державної влади від розв’язання регіональних проблем, що, у свою чергу, прискорить процес державних перетворень.
    Зазначений процес спонукає до формування принципово нового політичного інституту муніципальної влади – регіонального самоврядування та відповідного механізму стримувань і противаг між центральною та регіональною владами. Результати дослідження переконують у доцільності виокремлення двох рівнів, на яких здійснюється муніципальна влада, – місцевого й регіонального самоврядування. Упровадження регіонального самоврядування потребує законодавчого визначення поняття й обсягу його повноважень, порядку формування та процедури діяльності представницького та виконавчого органів, їхніх посадових осіб, що має бути предметом окремого закону. Його концептуальною засадою має стати чітке розмежування рівнів виняткової компетенції місцевого та регіонального самоврядування, що не повинні перетинатися та дублюватися. ОРС повинні опікуватися розробленням і реалізацією програм регіонального розвитку, питаннями інвестиційної привабливості регіону, розвитку транспортної інфраструктури, а також питаннями вищої освіти, спеціалізованого медичного обслуговування, культури. Регіональне самоврядування пропонується запровадити на рівні повіту та землі.
    10. Слід забезпечити чіткий поділ компетенцій між різними рівнями державної та муніципальної влади. Кожен має займатися своєю справою та не втручатися у чужі завдання. Водночас зросте відповідальність кожного рівня публічної влади за ефективне виконання функцій, покладених на нього законом. Питання поділу компетенцій має бути чітко зафіксовано в новому Законі України “Про засади місцевого врядування в Україні”, законах про самоврядування громади, організацію врядування у повіті та землі, що стануть органічними складовими Муніципального кодексу України. Зокрема, на регіональному та субрегіональному рівнях органи державної влади мають здійснювати лише загальнодержавні функції або такі функції, що не можуть самостійно здійснюватися ОРС. Усі інші повноваження згідно з принципом субсидіарності мають бути віднесені до компетенції ОРС відповідного рівня.
    До сфери компетенції первинного рівня доцільно віднести всі питання місцевого значення, які може ефективно вирішити громада (безпосередньо або через ОМС). Обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними радами громад міст за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб жителів відповідних районів у містах.
    За ОРС субрегіонального рівня мають бути закріплені всі питання повітового значення, котрі не можуть ефективно здійснюватися на первинному рівні управління і не віднесені законом до компетенції органів державної влади та органів самоврядування регіонального рівня.
    До компетенції ОРС мають належати всі питання життєдіяльності та розвитку землі і які не можуть ефективно здійснюватися на інших територіальних рівнях публічного управління. З цією метою земельній раді та її виконавчому комітетові слід передати здійснення виконавчих функцій, спрямованих на формування та реалізацію регіональної політики.
    Не повинно допускатися дублювання повноважень між ОВВ та ОМС, а також між органами місцевого та регіонального самоврядування. У межах власних повноважень муніципальні органи різних територіальних рівнів діють самостійно, незалежно від органів державної влади, а також органів місцевого та регіонального самоврядування інших територіальних рівнів.
    11. Слід зважати, що політична децентралізація дає позитивні результати та є безпечною для стабільності держави лише у випадку, коли за останньою залишаються чіткі та збалансовані механізми контролю за діяльністю інститутів муніципальної влади у частині дотримання ними законності та забезпечення життєдіяльності громад, у випадках недієздатності ОМС. Такими механізмами є: а) упровадження представництва Уряду в землях (префект землі) та повітах (субпрефект повіту); б) розпуск ОМС та призначення державного управління в громаді на період, необхідний для підготовки та проведення нових виборів ОМС.
    12. Професійна непідготовленість депутатського корпусу і надмірна політизація рад, що призвела до їх відриву від інтересів громадян, потребують серйозного реформування існуючої системи місцевих виборів. Розвиток ситуації після виборів міських, районних, обласних рад 2006 та 2010 рр. показав, що система закритих партійних списків є згубною для подальшого розвитку місцевого та регіонального самоврядування. Вона порушила фундаментальний принцип виборчої системи – безпосередній зв’язок між виборцями і депутатом, якого вони обирають. Без реформи виборчого законодавства подолати кланово-корпоративну модель та сформувати на всіх рівнях відповідальну владу, що опікуватиметься інтересами громадян, територій, неможливо.
    Місцеве виборче законодавство має забезпечити чесність та прозорість виборчого процесу, реальні можливості для участі всіх громадян у питаннях місцевої політики. У процесі його реформування слід зберегти позитивні аспекти забезпечення ідеологічної визначеності електорату та мінімізувати негативні (непрозорість виборчої системи, низька легітимність представницької влади, тотальний контроль і диктат верхівки партії над депутатами). Вибір виборчої моделі має залежати від того, муніципальний орган якого рівня обирається. З метою підвищення легітимізації муніципальної влади та забезпечення адекватного представництва інтересів громад, запропоновано поєднати найкращі риси пропорційного та мажоритарного принципів.
    13. Одержані результати проведеного дослідження можуть бути імплементовані у процесі здійснення трансформаційних процесів в Україні, що сприятиме досягненню стратегічної мети – побудови держави нового типу, яка служить своїм громадянам, спираючись на самоврядні інституції та громадянське суспільство. Відповідно, трансформація ТОВ є виконанням суспільного замовлення на ефективні, відповідальні інститути публічної влади, спроможні забезпечити сталий розвиток територій, надання публічних послуг населенню на рівні, який би відповідав європейським стандартам, а відтак на належне врядування, концептуальну основу якого становлять принципи: залучення громадян, транспарентності, підзвітності органів влади, їх відповідальності за результати діяльності, нетерпимості до корупції. Трансформація має відбуватися крізь призму національних інтересів та інтересів кожної конкретної людини. Вона має стати не лише політичним кроком, а й відповіддю на реальні очікування громадян і повинна довести: влада здатна не лише декларувати реформи, але й успішно їх здійснити.
    Досягнення цієї мети можливе на основі запровадження європейської (демократичної) моделі, що сприятиме утвердженню в українському суспільстві філософії персоноцентризму, сутністю якої є пріоритет прав та свобод людини, її запитів і потреб, на задоволення котрих спрямована діяльність органів публічної влади.











    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Концепція адміністративної реформи в Україні. – К. : ДВПП Міннауки, 1998. – 62 с.
    2. Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України від 29 трав. 2001 р. № 345/2001 // Уряд. кур’єр. – 2001. – 31 трав. – С. 4.
    3. Питання організації проведення в Україні адміністративної реформи : Указ Президента України від 21 лип. 2001 р. № 538/2001 // Уряд. кур’єр. – 2001. – 31 лип. – С.10.
    4. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України від 22 лип. 1998 р. № 810/98 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 21. – Ст. 943.
    5. Малиновський В. Я. Особливості становлення влади у Волинській області в 90-х роках ХХ ст. / В. Я. Малиновський // Історія міст і сіл Великої Волині : наук. зб. “Велика Волинь”. – Житомир : ПП М. Г. Косенко, 2002. – Т. 25. – Ч. 1 – С. 318–323; Малиновський В. Новий закон про місцеві вибори – важливий крок становлення громадянського суспільства / В. Малиновський // Проблеми трансформації територіальної організації влади : [зб. матеріалів та документів / наук. ред. М. Пухтинський]. – К. : Атіка, 2005. – С. 393–396; Малиновський В. Новий закон про місцеві вибори та його вплив на конституювання муніципальної влади в Україні / В. Малиновський // Актуальні пробл. розв. сусп-ва: іст. спадщина, реалії та виклики ХХІ ст. : матеріали доп. учасн. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 15 квіт. 2005 р. – Луцьк : Твердиня, 2005. – С. 39–41; Малиновський В. Волинський вибір – 2006 / В. Малиновський // Волинь. – 2007. – Число восьме. – Луцьк : Волин. обл. друк. – С. 195–216; Малиновський В. Я. Регіональний рівень: вибір виборчої системи / В. Я. Малиновський В. Я. // Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 9 квіт. 2010 р. : у 3 ч. – К. : Академія муніципального упр. – 2010. – Ч. 2. – С. 6 –63.
    6. Малиновський В. Процес децентралізації державного управління і розвитку місцевого самоврядування в Україні у порівняльному контексті з досвідом Французької Республіки / В. Малиновський // Розвиток демокр. та демократична освіта в Україні : матеріали ІІ міжнар. конф. – К. : Ай Бі, 2003. – С. 231–241; Малиновський В. Муніципальна влада – іманентний елемент політичної системи демократичного суспільства / В. Малиновський // Демократичний розвиток України : матеріали конф. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. – С. 310–315; Малиновський В. Трансформація територіальної організації влади України в контексті європейського досвіду / В. Малиновський // Розвиток демокр. і демократична освіта : зб. матеріалів ІV міжнар. наук. конф., 28-30 верес. 2006 р. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. – С. 303–310; Малиновський В. Я. Зарубіжні концепти трансформації публічної адміністрації: уроки для України / В. Я. Малиновський // Розвиток демокр. та демократична освіта в Україні : матеріали VІ міжнар. конф., Київ, 21–23 трав. 2009 р. – Львів : Астролябія, 2009. – С. 223–230.
    7. Кадровий склад органів влади Волині у 2006 році / за заг. ред. В. Я. Малиновського. – Луцьк : [б. в.], 2007. – 25 с; Кадровий склад органів влади Волині у 2007 році / за заг. ред. В. Я. Малиновського. – Луцьк : [б. в.], 2008. – 23 с.; Кадровий склад органів влади Волині у 2008 році / за заг. ред. В. Я. Малиновського. – Луцьк : [б. в.], 2009. – 23 с.
    8. Бортніков В. І. Нариси історії органів державної влади та місцевого самоврядування на Волині (1944–2009 рр.) : монографія / В. І. Бортніков, А. І. Пархом’юк. – Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. – 384 с. : іл.
    9. Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К., Миколаїв : Укр. центр політичного менеджменту, 2009. – Вип. 17. – 364 с.
    10. Модернізація України – наш стратегічний вибір : Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. – К. : НІСД, 2011. – 416 с.
    11. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики : Закон України від 1 лип. 2010 р. № 2411–VI // Уряд. кур’єр. – 2010. – 1 верес. – С. 11–13.
    12. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / В. Я. Малиновський. – [вид. 2-ге, доп. та перероб.]. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
    13. Верменич Я. В. Еволюція адміністративно-територіального устрою в Україні: проблеми концептуалізації / Я. В. Верменич // Укр. іст. журн. – 2005. – № 4. – С. 114–145.
    14. Дністрянський М. С. Україна в політико-географічному вимірі / М. С. Дністрянський. – Львів : Видавн. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2000. – 310 с.
    15. Слюсаренко А. Г. Історія української конституції / А. Г. Слюсаренко, М. В. Томенко. – К : Знання, 1993. – 192 с.
    16. Костомаров М. І. Закон Божий (Книга буття українського народу) / М. І. Костомаров. – К. : Либідь, 1991. – 40 с.
    17. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе : в 2 т. / І. Лисяк-Рудницький ; [пер. з англ. М. Бадік, У. Гавришків, Я. Грицака, А. Дещиці, Г. Киван, Е. Панкеєвої]. – К. : Основи, 1994. – Т. 1. – 554 с.
    18. Основи етнодержавознавства : підручник / за ред. Ю. І. Римаренка. – К. : Либідь, 1997. – 656 с.
    19. Франко І. Наукові праці : у 50 т. / І. Франко / АН УРСР. Ін-т філос. ін-т літ. – К. : Наук. думка, 1986. – Т. 45 : філософські пр. – 575 с.
    20. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський. – К. : Знання, 1991. – 240 с.
    21. Конституційні акти України 1917–1920. Невідомі конституції України. – К. : Філос. і соціол. думка, 1992. – 272 с.
    22. Липинський В. Листи до братів-хліборобів / В. Липинський // Дзвін. – 1995. – № 10 (612). – С. 94 – 120.
    23. Рудницький С. Л. Чому ми хочемо самостійної України? / С. Л. Рудницький / [упоряд., передмова О. І. Шаблія]. – Львів : Світ, 1994. – 416 с.
    24. Організація регіональної та місцевої влади: досвід держав – членів Європейського Союзу. – К. : Укр. консалтингова група, 2005. – 130 с.
    25. Батанов О. В. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні : монографія / О. В. Батанов / за заг. ред. В. Ф. Погорілка. – К. : Ін Юре, 2003. – 512 с.
    26. Токвіль А. Про демократію в Америці : у 2 т. / А. Токвіль ; [пер. з франц. Г. Філіпчука та М. Москаленка]. – К. : Всесвіт, 1999. – Т. 1. – 590 с.
    27. Фадеев В. А. Муниципальное право России / В. А. Фадеев. – М. : Юрист, 1994. – 167 с.
    28. Еллинек Г. Общее учение о государстве: право современного государства. Т. 1 / Г. Еллинек ; под ред. С. И. Гессен. – 2-е изд., испр. и доп. – СПб. : Н. К. Мартынов, 1908. – 626 с.
    29. Аншлей П. Местное и центральное управление: сравнительный обзор учреждений Англии, Франции, Пруссии и Соединенных Штатов / П. Аншлей ; [пер. с англ. В. Ф. Дерюжинского]. – СПб. : Изд-во О. Н. Поповой, 1910. – 308 с.
    30. Гумплович Л. Общее учение о государстве / Л. Гумплович. – 2-е изд. – СПб. : Обществ. польза, 1910. – 274 с.
    31. Колосов В. А. Геополитика и политическая география / В. А. Колосов, Н. С. Мироненко. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 479 с.
    32. Челлен Р. О политической науке, ее соотношении с другими отраслями знания и об изучении политического пространства / Р. Челлен // Полис. Политические исследования. – 2005. – № 2. – С. 115–126.
    33. Regulski J. Polski samorzad po dziesieciu latach / J. Regulski // Samorzad terytorialny III Rzeczypospolitej – dziesiec lat doswiadczen / red. S. Michajowski S. – Lublin UMCS, 2002. – S. 13–29.
    34. Нагребецька І. Політика реформи чи реформа без політики? / І. Нагребецька // Уряд. кур’єр. – 2006. – 2 черв. – С. 6.
    35. Адміністративно-територіальна реформа в Україні : політико-правові проблеми / [І. О. Кресіна, А. А. Коваленко, К. М. Вітман та ін.] ; за ред. І. О. Кресіної. – К. : Логос, 2009. – 480 с.
    36. Стенпень Е. Общественные и исторические проблемы польского регионализма (общественный капитал, региональное и местное развитие) / Е. Стенпень // Конференция для служащих местного самоуправления “Роль местного самоуправления для местного развития”, 11–12 сент. 2006 р. – Белосток : Libra, 2006. – С. 48–60.
    37. Гожеляк Г. Реформа административно-территориального деления страны / Г. Гожеляк, Б. Яловецки // Вторая волна польских реформ / под ред. Л. Колярской-Бобиньской ; [пер. с польск. Л. Клюбиньска]. – Варшава : Ofiсyna Naukowa, 2000. – С. 11–29.
    38. Здибель Р. Роль місцевого самоврядування в демократичній правовій державі / Р. Здибель // Економічний часопис – ХХІ. – 2010. – № 9–10. – С. 7–11.
    39. Адміністративно-територіальний устрій України. Історія. Сучасність. Перспективи / [В. С. Куйбіда, В. П. Павленко, В. А. Яцюк та ін.] ; під заг. ред. О. В. Турчинова. – К. : Секретаріат КМУ, 2009. – 616 с.
    40. Гонцяж Я. Адміністративна реформа: нездійснені мрії та втрачені можливості / Я. Гонцяж, Н. Гнидюк. – К. : Міленіум, 2002. – 136 с.
    41. Міста та громади в адміністративно-територіальній реформі. Міжнародний досвід та практичні пропозиції / М. В. Пітцик, Ю. І. Ганущак, Д. Шиманке, Х. Циммерманн. – К. : Асоц. міст України та громад, 2008. – 136 с.
    42. Шрьодер П. Нове публічне адміністрування або як досягти ефективного врядування / П. Шрьодер ; [пер. з нім. В. Шведа]. – К. : Заповіт, 2008. – 76 с.
    43. Проміжний рівень управління в європейських державах: складність проти демократії? / за ред. Т. Ларссона, К. Нодмена, Ф. Петітвілля. – К. : К. І. С., 2003. – 346 с.
    44. Проблеми децентралізації: національний та міжнародний досвід : зб. матеріалів та документів / наук. ред. М. Пухтинський. – К. : Атіка-Н, 2006. – 744 с.
    45. Местное самоуправление в Швеции. Традиции и реформы / С. Хэггрут, К. Кронваль, К. Рибердаль, К. Рюдебек. – Фальчепинг, 1996 [б. в.]. – 116 с.
    46. Rougemont D. Vers une federation des regions / D. de Rougemont // Naissance de l’Europe des Regions. – Geneve : Institute d’etudes europeenes, 1968. – 79 p.
    47. Наскрізне управління ; [пер з англ. І. І. Пони, О. В. Тимошенко] / ред. укр. пер. Г. В. Наконечна; наук. ред. пер. А. О. Чемерис. – Львів : ЛФ УАДУ, 2000. – 423 с.
    48. Доленко Д. В. Взаимосвязь политики и территории: политический детерминизм / Д. В. Доленко // Россия. Политические вызовы ХХІ века. – М. : РОССПЭН, 2002. – С. 889–904.
    49. Усягин А. В. Территориальное управление в политической системе Российской Федерации : дисс. ... доктора полит. наук : 23.00.02 / Усягин Андрей Владимирович. – Нижний Новгород, 2006. – 270 с.
    50. Усягин А. В. Территориальное управление в России: теория, история, современность, проблемы и перспективы [Электронный ресурс] / А. В. Усягин, М. К. Шишков [Спецкурс или монография в Интернете]. – Режим доступа : http: //www.terrus.ru/mono/index.shtml. – Загл. с экрана.
    51. Бірюков С. В. Региональная политическая власть: институты, структуры, механизмы : дисс. … доктора полит. наук : 23.00.02 / Бирюков Сергей Владимирович. – М., 2009. – 639 с.
    52. Бирюков С. Российский регионализм: о возможной модели / С. Бирюков // Свободная мысль. – 2008. – № 8. – С. 19–28.
    53. Курочкин А. В. Опыт муниципального реформирования в государствах Балтийской Европы / А. В. Курочкин, Е. О. Курочкина // Полис. Политические исследования. – 2003. – № 3. – С. 89–97.
    54. Нечаев В. Д. Децентрализация, демократизация и эффективность. Реформа федеративных отношений и местного самоуправления через призму теории эффективной децентрализации / В. Д. Нечаев // Полис. Политические исследования. – 2005. – № 3. – С. 92–101.
    55. Голубь В. Політико-адміністративне управління посттоталітарного суспільства: ревізія традиційних функцій держави / В. Голубь // Вісн. НАДУ. – 2009. – № 2. – С. 192–200.
    56. Лазор О. Д. Територіальна організація влади в Україні : навч. посіб. / О. Д. Лазор, О. Я. Лазор, А. О. Чемерис. – К. : Дакор, 2007. – 576 с.; Територіальна організація влади в Україні : статус і повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування / за заг. ред. А. Зайця. – К. : Ін Юре, 2002. – 928 с.; Територіальна організація влади в Україні : навч. посіб. / [О. С. Ігнатенко, В. М. Вакуленко, О. В. Коваль, В. С. Колтун]. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 52 с.
    57. Система територіальної організації державного управління та місцевого самоврядування : науково-методична розробка / розроб. В. О. Храмов. – К. : ІПК ДСЗУ, 2007. – 28 с.
    58. Самостійність місцевих влад та розподіл повноважень між ними: організація місцевого самоврядування відповідно до принципів ЄХМС : матеріали міжнар. конф., м. Київ, 11–12 черв. 2002 р. / упоряд. : В. Кравченко, М. Пухтинський. – К. : Логос, 2002. – 263 с.
    59. Публічна влада та управління: принципи і механізми реалізації / за заг. ред. Н. Р. Нижник. – Чернівці : Технодрук, 2008. – 432 с.
    60. Журавський В. С. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В. С. Журавський, В. О. Серьогін, О. Н. Ярмиш – К. : Ін Юре, 2004. – 672 с.
    61. Бойко-Бойчук О. В. Нові підходи до розвитку міст та регіонів (методологічні засади державно-правових експериментів) / О. В. Бойко-Бойчук, І. В. Васюник, Ю. Ю. Верланів, П. С. Качур. – К. : Міленіум, 2003. – 134 с.; Місцеве самоврядування України в контексті розвитку місцевої демократії : [монографія] / В. С. Куйбіда, М. С. Куйбіда, О. О. Бабінова. – Хмельницький : ХУУП, 2008. – 467 с.
    62. Стан локальної демократії в містах України: роль громад та органів місцевого самоврядування / за ред. В. І. Брудного, А. С. Крупника, О. С. Орловського. – Одеса : ХОББІТ ПЛЮС, 2008. – 168 с.
    63. Проблеми формування доброчесного, належного місцевого самоврядування : зб. матеріалів та док. / заг ред. М. Пухтинського. – К. : Атіка, 2008. – 600 с.
    64. Яцунська О. О. Місцеве самоврядування: світовий досвід та Україна : [навч.-метод. посіб.] / О. О. Яцунська. – Миколаїв-Одеса, 2003. – 152 с.
    65. Чапала Г. В. Місцеве самоврядування в системі держава – громадянське суспільство / Чапала Г. В. // Розв. демокр. і демократична освіта в Україні : зб. матеріалів ІV міжнар. конф. 28–30 верес. 2006 р. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. – С. 315–319.
    66. Литвин В. Регіоналізм у політичному вимірі: українські реалії / В. Литвин. – Уряд. кур’єр. – 2010. – 9 лист. – С. 6–7.
    67. Виборче законодавство: українська практика, міжнародний досвід та шляхи реформування / заг. ред. Є. В. Радченка. – К. : Факт, 2003. – 258 с.
    68. Конончук С. Демократичний потенціал пропорційних виборчих систем / С. Конончук, О. Ярош, С. Горобчишина. – К. : Агенство Україна, 2009. – 80 с.
    69. Чапала Г. В. Місцеве самоврядування в системі держава – громадянське суспільство / Г. В. Чапала // Демократичний розв. України. Матеріали конф. Зб. наук. пр. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. – С. 161–164.
    70. Конституційне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2008. – Т. 2. – 800 с.
    71. Лазор О. Д. Інституціоналізація публічної самоврядної влади в Україні : монографія / О. Д. Лазор. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2009. – 440 с.
    72. Власенко О. Місцева демократія: практичні кроки чи імітація руху? / О. Власенко // Вісник ЦВК. – 2008. – № 2. – С. 20–21.
    73. Проблеми трансформації територіальної організації влади : зб. матеріалів та документів / наук. ред. М. Пухтинський. – К. : Атіка, 2005. – 852 с.
    74. Адміністративно-територіальна реформа в Україні: оптимальна модель / за заг. ред. О. І. Соскіна. – К. : Ін-т трансформації сусп-ва, 2007. – 288 с.
    75. Адміністративна реформа – історія, очікування та перспективи / упоряд. В. П. Тимощук. – К. : Факт, 2002. – 100 с.
    76. Проблеми реалізації адміністративної реформи в Україні / упоряд. А. Вишневський. – К. : МЦПД, 2002. – 82 с.
    77. Суспільно-політичні реформи : навч. посіб. / Л. В. Гонюкова, М. М. Логунова, М. І. Пірен та ін. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 199 с. – (Б-ка Акад. дистанційної освіти).
    78. Адміністративно-територіальна реформа: завдання, шляхи реалізації, критерії ефективності : матеріали “круглого столу” / за ред. З. С. Варналія. – К. : НІСД, 2005. – 73 с.
    79. Реформа публічної адміністрації в Україні : проекти концепції та законів / упоряд. : І. Б. Коліушко, В. П. Тимощук. – К. : Центр політико-правових реформ, 2005. – 192 с.
    80. Політичні інститути та процеси в умовах трансформації українського суспільства : навч. посіб. / Р. В. Войтович, Л. В. Гонюкова, Н. М. Дармограй та ін. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2006. – 414 с.
    81. Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи : [монографія] / за заг. ред. Н. Р. Нижник, Н. Т. Гончарук. – Дніпропетровськ : Монолит, 2009. – 384 с.
    82. Реформа публічного управління в Україні: виклики, стратегії, майбутнє : монографія / відп. ред. І. А. Грицяк. – К. : К. І. С., 2009. – 240 с.
    83. План модернізації державного управління: пропозиції щодо приведення державного управління та державної служби України у відповідність із принципами і практиками демократичного урядування / А. Вишневський, В. Афанасьєва, Р. Гекалюк [та ін.]; за заг. ред. Т. Мотренка. — К. : Центр адапт. держ. служби до стандартів ЄС, 2010. – 396 c.
    84. Коваленко А. А. Суспільна трансформація і державне управління в Україні: політико-правові детермінанти / А. А. Коваленко, І. О. Кресіна, В. В. Цвєтков. – К. : Ін Юре, 2003. – 495 с.
    85. Валевський О. Л. Держава і реформи в Україні: аналіз державної політики в умовах трансформації суспільства : [монографія] / О. Л. Валевський. – К. : НАДУ, 2007. – 315 с.; Коліушко І. Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні / І. Б. Коліушко : [монографія] / відп. ред. В. Б. Авер’янов. – К. : Факт, 2002. – 260 с.; Кравченко С. О. Державно-управлінські реформи: теоретико-методологічне обґрунтування та напрями впровадження : [монографія] / С. О. Кравченко. – К. : НАДУ, 2008. – 296 с.; Сундаков А. Реформи системи державного управління в Україні: на шляху трансформації / А. Сундаков ; [укр. пер. Т. Діхтяр]. – К. : УАДУ, 2001. – 56 с.
    86
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины