МІЖЕТНІЧНА КОМУНІКАЦІЙНА ВЗАЄМОДІЯ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ




  • скачать файл:
  • Название:
  • МІЖЕТНІЧНА КОМУНІКАЦІЙНА ВЗАЄМОДІЯ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • Альтернативное название:
  • Межэтническое КОММУНИКАЦИОННОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ В ЗАПАДНОЙ УКРАИНЕ В ГОДЫ ВТОРОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 444
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”


    На правах рукопису


    Гулай Василь Васильович


    УДК 32.001:323.15:39(477.8)

    МІЖЕТНІЧНА КОМУНІКАЦІЙНА ВЗАЄМОДІЯ
    У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ


    23.00.05 - Етнополітологія та етнодержавознавство


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук

    Науковий консультант:
    Картунов Олексій Васильович,
    доктор політичних наук, професор




    Львів - 2012







    ЗМІСТ

    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………. 5
    ВСТУП ……………………………………………………………………. 8
    РОЗДІЛ І. МЕТОДОЛОГІЧНА ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
    ДОСЛІДЖЕННЯ
    1.1. Теоретико-методологічні засади та стан наукової розробки
    теми ………………………………………………………………………… 19
    1.2. Джерельна база ……………………………………………………….. 28
    Висновки до першого розділу ………………………………………......... 32
    РОЗДІЛ ІІ. КОМУНІКАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ МІЖЕТНІЧНОЇ
    ВЗАЄМОДІЇ У КРИЗОВИХ УМОВАХ
    2.1. Комунікація як чинник формування та функціонування
    етнічності …………………………………………………………………… 34
    2.2. Середовище етнополітичної взаємодії: інституційно-процедурні
    аспекти ……………………………………………………………………… 51
    2.3. Етнічна складова міжкультурної комунікації ………………………. 59
    2.4. Ірраціональна природа індикаторів загострення міжетнічної комунікації ………………………………………………………………….. 64
    2.5. Ідеологія як комунікативний інструмент міжетнічної
    взаємодії……………………………………………………………………… 72
    2.6. Етнічний конфлікт як форма кризової комунікації …………………. 80
    Висновки до другого розділу ………………………………………………. 92
    РОЗДІЛ ІІІ. ЗАХІДНА УКРАЇНА НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ
    ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939–1941 рр. ):
    СПЕЦИФІКА МІЖЕТНІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
    3.1. Детермінанти міжетнічної комунікативної взаємодії у Західній
    Україні в складі Другої Речі Посполитої …………………………………. 95
    3.2. Міжетнічний комунікаційний дискурс в умовах початку
    Другої світової війни ………………………………………………………. 154
    3.3. Включення Західної України до складу СРСР та етнополітичні
    засади формування нових органів влади і управління …………………… 163
    3.4. Ідеологічно-пропагандистські інструменти радянізації
    духовного життя ……………………………………………………………… 181
    3.5. Особливості міжетнічної комунікації на українських
    етнічних землях під нацистською окупацією ……………………………... 192
    Висновки до третього розділу……………………………………………….. 201
    РОЗДІЛ ІV. ЗАГОСТРЕННЯ МІЖЕТНІЧНОЇ КОНФЛІКТНО-КОНФРОНТАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ В РОКИ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (1941–1944 рр.)
    4.1. Екстремізація міжетнічної комунікації на початковому етапі
    гітлерівської окупації………………………………………………………… 205
    4.2. Доктринальні засади та інституційно-процедурні механізми
    функціонування нацистського режиму …………………………………….. 224
    4.3. Нацистські методи “остаточного вирішення єврейського питання”
    та специфіка комунікації інших етнічних груп з єврейською
    спільнотою …………..……………………………………………………….. 246
    4.4. Ескалація українсько-польського протистояння на території
    генерального округу “Волинь та Поділля” Райхскомісаріату “Україна”
    і дистрикту “Галичина” Генерального Губернаторства та роль
    “третього чинника” ………………………………………………………….. 255
    4.5. Ідеологічні засади та адміністративні інструменти контролю
    культурно-освітньої сфери та етноконфесійної комунікації…………….. 282
    Висновки до четвертого розділу …………………………………………… 294
    РОЗДІЛ V. МІЖЕТНІЧНА КОНФЛІКТНА ВЗАЄМОДІЯ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
    5.1. Міжетнічна комунікація в умовах відновлення радянського режиму... 297
    5.2. Мобілізаційні та депортаційно-переселенські інструменти впливу радянському режиму на характер міжетнічної взаємодії………………….. 317
    5.3. Відновлення радянського ідеологічно-адміністративного
    контролю над духовним життям населення краю ………………………. 324
    Висновки до п’ятого розділу ………………………………………………. 331
    ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. 333
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………. 339
    ДОДАТКИ ………………………………………………………………….... 439





    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АК – Армія Крайова
    АПЦ – Автономна православна церква
    АПЦП – Автокефальна православна церква Польщі
    ББ – Безпартійний блок співпраці з урядом
    БНМ - Блок національних меншин
    БХ – Батальйони Хлопські
    ВКП (б) – Всеросійська комуністична партія (більшовиків)
    ВУО – Волинське українське об’єднання
    ГГ – Генеральне губернаторство окупованих польських областей
    ГКЦ – Греко-католицька церква
    ГРНО – Галицько-руська народна організація
    ДАВО – Державний архів Волинської області
    ДАІФО – Державний архів Івано-Франківської області
    ДАЛО – Державний архів Львівської області
    ДАРО – Державний архів Рівненської області
    ДАТО – Державний архів Тернопільської області
    ЄКДД – Єврейський клуб державної думки
    ЗУЗ – Західноукраїнські землі
    ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка
    ЗУНРО – Західноукраїнська Національно-Революційна Організація
    КОП – Корпус охорони прикордоння
    КП(б) У – Комуністична партія (більшовиків) України
    КПЗУ – Комуністична партія Західної України
    МВС – Міністерство внутрішніх справ
    НЗЗУ – Народні Збори Західної України
    НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ
    НКДБ – Народний комісаріат державної безпеки
    НСДАП – Націонал-соціалістична німецька робітнича партія
    ОЗН – Табір національного єднання (Обоз з’єдночення народовего)
    ОУН – Організація українських націоналістів
    ОУН (б) – Організація українських націоналістів під проводом С. Бандери
    ОУН (м) – Організація українських націоналістів під проводом А. Мельника
    ПАЦП – Польська автокефальна православна церква
    ПУН – Провід українських націоналістів
    РКЦ – Римо-католицька церква
    РНК – Рада Народних Комісарів
    РНО – Руське народне об’єднання
    РПЦ – Руська православна церква
    РСУК – Ревізійний союз українських кооперативів
    РСЧА – Робітничо-Селянська Червона Армія
    СБ ОУН – Служба безпеки ОУН (б)
    СД – Служба безпеки нацистської Німеччини
    СЗБ – Союз Збройної Боротьби
    “Сельсоюз” – Українське селянсько-робітниче соціалістичне об’єднання
    СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
    СС – охоронні відділи НСДАП
    СУКіП – Союз Українських Купців і Промисловців
    ТВП – Табір Великої Польщі
    ТНЄ – Табір національної єдності
    УАПЦ – Українська автокефальна православна церква
    УВО – Українська військова організація
    УГА – Українська галицька армія
    УДП – Українське державне правління
    УДК – українські допомогові комітети
    УКК – Український Координаційний Комітет
    УКрК – Український Крайовий Комітет
    УНДО – Українське національно-демократичне об’єднання
    УНО – Українська народна обнова
    УНР – Українська Народна Республіка
    УНРада – Українська Національна Рада
    УНРА – Українська національна революційна армія
    УНТП – Українська народно-трудова партія
    УПА – Українська повстанська армія
    УПНР – Українська партія національної роботи
    УПСР – Українська партія соціалістів-революціонерів
    УПР – Українська парламентська репрезентація
    УПЦ – Українська православна церква
    УРП – Українська радикальна партія
    УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
    УСРР – Українська Соціалістична Радянська Республіка
    УСДП – Українська соціал-демократична партія
    УСРП – Українська соціалістично-радикальна партія
    УЦК – Український центральний комітет
    УШПР – Український штаб партизанського руху
    ФНЄ – Фронт національної єдності
    ЦДАВО України – Центральний державний архів вищих органів влади і управління України
    ЦДАГО України – Центральний державний архів громадських об’єднань України
    ЦДІА у м. Львові – Центральний державний історичний архів у м. Львові
    ЦК – Центральний комітет
    ААN – Archiwum Akt Nowych
    ŻIH – Żydowski Institut Historyczny







    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження зумовлена потребами подолання рецидивів міжетнічної конфліктно-конфронтаційної взаємодії в Західній Україні в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, утвердження засад міжетнічної толерантості, недопущення етнічних конфліктів.
    Специфічне місце в структурі міжетнічних відносин займають етнічні конфлікти. Руйнівний потенціал і характер етнополітичного конфлікту неодноразово ставав загрозою політичної стабільності. В сучасному світі точиться безліч етнополітичних конфліктів. В Україні вони також мають місце, на щастя, не в формі конфронтації і збройних сутичок.
    Впродовж століть міжетнічна комунікація виступає важливою формою взаємин етнічних спільнот та й надалі відіграватиме важливу роль у етнополітичних процесах на глобальному, регіональному і локальному рівнях. Вже лише це зумовлює особливий інтерес до міжетнічної комунікації та вимагає відповідної науково-методологічної розробки цієї проблеми.
    Важливим у науково-теоретичному аспекті видається вивчення історичного досвіду комунікативних зв’язків української, польської, єврейської, німецької, чеської та інших етнічних спільнот Східної Галичини та Західної Волині в кризовий період їхньої історії – напередодні та в роки Другої світової війни, зокрема через глибше теоретичне опрацювання вже показаних питань та постановку раніше нерозроблених наукових проблем, новітню політологічну інтерпретацію характеру міжетнічної комунікації.
    Практичний аспект актуальності теми дисертаційного дослідження полягає у необхідності зміцнення всебічних стосунків України з Польщею та Ізраїлем, а також поліпшення відносин з Російською Федерацією, чому буде сприяти об’єктивне, неупереджене вивчення та висвітлення даної проблеми. Актуальність теми дисертаційної дослідження випливає і з необхідності подолання в певних колах населення України вкрай негативних стереотипів щодо галичан, євреїв, поляків та росіян, що утворилися ще в часи Другої світової війни та підтримуються окремими екстремістськи налаштованими представниками згаданих етнічних спільнот.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертацію виконано в межах тематики кафедри міжнародної інформації Національного університету “Львівська політехніка” МІ-1 0109U003464 “Аналіз інтеграції європейських посткомуністичних держав в ЄС та НАТО: досвід для України”. Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного університету “Львівська політехніка” 12 жовтня 2010 р. (протокол № 35).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є етнополітологічний аналіз міжетнічної комунікаційної взаємодії у Західній Україні в роки Другої світової війни.
    Відповідно до поставленої мети вирішуються наступні дослідницькі завдання:
    1) визначити теоретико-методологічне й практичне значення дискурсу міжетнічної комунікаційної взаємодії;
    2) з’ясувати і охарактеризувати соціально-економічні, етнопсихологічні та інституційно-політичні чинники загострення міжетнічних відносин в Західній Україні напередодні та в роки Другої світової війни, зокрема набуття останніми характеру конфліктно-конфронтаційної взаємодії;
    3) проаналізувати ідейні платформи та політичні стратегії й тактики українського, польського та єврейського етнополітичних рухів щодо взаємин між собою та майбутнього політико-правового статусу Західної України;
    4) розкрити ідейні засади та механізми реалізації національної політики СРСР та расової політики Німеччини на території Західної України в 1939-1945 рр.;
    5) простежити характер та форми міжетнічної комунікаційної взаємодії основних спільнот краю між собою та з радянським і німецьким режимами;
    6) дослідити специфічні комунікаційні прояви міжетнічної взаємодії в кризовий період історії української, польської та єврейської спільнот Західної України;
    7) виявити закономірності й тенденції міжетнічної комунікаційної взаємодії в Західній Україні в часи Другої світової війни;
    8) з’ясувати наслідки міжетнічної конфліктно-конфронтаційної взаємодії, яка не раз переходила в збройні сутички в Західній Україні в роки Другої світової війни для адекватної оцінки тих трагічних подій та заради взаємного порозуміння і прощення;
    9) сформулювати конкретні рекомендації щодо недопущення збройного протистояння на етнічному ґрунті, пошуків шляхів взаємного порозуміння і прощення учасників та їх нащадків.
    Об’єктом дослідження є комунікаційна взаємодія етнічних спільнот Західної України в 1939-1945 рр.
    Предметом дослідження виступають причини, прояви та наслідки міжетнічної конфліктно-конфронтаційної взаємодії основних етнічних спільнот Західної України в роки Другої світової війни.
    Методи дослідження. Численні особливості такого складного і суперечливого явища, яким є міжетнічна комунікація, та ще й в умовах війни і іноземної окупації, зумовили специфіку методологічних засад даного дисертаційного дослідження.
    Основу методології даного дослідження склав системний підхід, що дозволив виявити закономірності й вивчити механізми утворення та функціонування складного полірівневого утворення. використано Структурно-функціональний підхід використано для виділення політичних структур представництва інтересів етнічних спільнот Західної України в процесі комунікативної взаємодії, виокремлення механізмів взаємовпливів та зміни функціонального призначення. Історико-логічний підхід дозволив дослідити процес виникнення, формування та розвитку міжетнічної комунікаційної взаємодії в Західній Україні в хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей і суперечностей. Ціннісно-нормативний підхід сприяв виявленню значимості міжетнічної взаємодії для етнічних груп Західної України окресленого періоду та їх окремих представників з точки зору всезагального блага, справедливості, свободи, поваги людської гідності тощо. У контексті антропопологічного підхіду етнічні спільноти Західної України та їх етнофори розглядаються як творці та носії певної матеріальної, духовної, поведінкової культури, із специфічним походженням, розселенням, відносинами тощо. Біхевіористський підхід, зокрема й у його новітній інтерпретації, дозволив вказати на вплив умов життєдіяльності на поведінку етнофора загалом, особливо його «внутрішній світ». Через когнітивний підхід обґрунтовується припущення, що мотивація поведінки людини, у тому числі етнічної, визначається суб’єктивною інтерпретацією реальності самою людиною, через призму власних знань, вірувань, цінностей. Дилему вибору ідентичності в умовах конфліктної моделі міжетнічної комунікаційної взаємодії в Західній Україні напередодні та в роки Другої світової війни дозволив з’ясувати феноменологічний підхід.
    В основу методології дисертаційного дослідження покладено сукупність сучасних засобів і методів наукового пізнання. Серед загальнофілософських методів під час систематизації і класифікації джерельної бази та фактологічного матеріалу, встановлення вірогідності та повноти інформації використано діалектичний метод. Серед загальнонаукових методів пізнання використано: компаративний метод, що дозволив встановити спільні й відмінні риси між процесами міжетнічної комунікації; метод контент-аналізу, що через вивчення змістовних особливостей періодичних видань допоміг виявити етнополітичні, ідеологічні й ціннісні пріоритети української, польської та єврейської етнічних груп та їх провідних репрезентантів; дискурс-аналіз як сукупність методик і технік інтерпретації текстів і висловлювань, що показав вияви певної мовної поведінки у конкретних суспільно-політичних, культурно-історичних, конфесійних умовах; метод інтент-аналізу, що дозволив реконструювати інтенції комунікантів, які стояли за їхньою мовою та впливали на організацію дискурсу; метод кейс-стаді як засіб дослідження конкретних етнополітичних ситуацій на основі поглибленого аналізу документів. У дисертаційному дослідженні використано значну частину загальнологічних методів, що дозволило відтворити історичний розвиток об’єкта дослідження як результату певного процесу, в ході якого сформувалися необхідні умови для подальшого існування і розвитку як стійкого системного утворення. Серед спеціальних наукових методів використано: етносоціологічний метод (етнічні групи населення Західної України окресленого періоду розглядаються як сукупність окремих осіб-етнофорів та соціальних спільнот, прошарків, страт); етнофілософський метод (дозволив показати зазначені етнічні групи як утворення із специфічним світосприйняттям та розумінням власного місця на вказаному ареалі проживання та навіть ролі у світі в цілому); етноісторичний метод (відносини між етнічними групами показано в конкретно-історичному ракурсі) та етнокомунікативний метод (введений у вітчизняну етнополітичну науку О. Картуновим), що дало можливість проаналізувати етнополітичні процеси, виходячи з рівня і ступеня розвитку засобів спілкування та інформаційно-комунікаційних технологій того часу.
    Наукова новизна даної дисертаційної роботи полягає у вперше проведеному в зарубіжній та вітчизняній етнополітологічній науці системному аналізі процесів міжетнічної комунікаційної взаємодії в Західній Україні в роки Другої світової війни. В межах здійсненого дослідження одержано результати, що визначаються науковою новизною і виносяться на захист.
    Уперше:
    • запроваджено у вітчизняну етнополітологію дискурс міжетнічної комунікаційної взаємодії як інтеракції представників різних етнічних спільнот, які проживають у межах одного етнополітичного організму та через безпосередні й опосередковані контакти на індивідуальному та груповому рівнях в усіх сферах суспільного життя здійснюють обмін етнічною інформацією;
    • визначено, що правові, політичні, соціально-економічні, ідеологічні, освітньо-культурні, релігійно-конфесійні складові міжетнічної комунікації на українських етнічних землях у складі Другої Речі Посполитої напередодні Другої світової війни зумовлювали її конфліктно-конфронтаційний характер (невизнання українцями легітимності влади відновленої Польської держави над своїми етнічними землями; обмеження прав етнічних меншин у доступі до державної та судової адміністрації, місцевого самоуправління, виходячи із знання державної (польської) мови, політичних поглядів, виборів до Сейму та Сенату, коли на т.зв. «південно-східних кресах» округи були вдвічі більшими за чисельністю виборців, ніж у центральних регіонах Польщі; підтримка аграрної колонізації засобами організованого переселення військових та цивільних осадників-поляків, економічний протекціонізм промисловості й торгівлі польських етнічних земель, дискримінація в оплаті праці, державне стимулювання еміграції, особливо українського та єврейського населення; фактично цілковита ліквідація державних шкіл з українською мовою викладання шляхом відкриття утраквістичних (двомовних), а, по суті, винятково польських шкіл, особливо на Волині; жорстка політична цензура нечисельної української легальної преси; насильницьке навернення до римо-католицизму православних українців засобами політики “ревіндикції”);
    • системно охарактеризовано політичні відносини основних етнічних спільнот Західної України з радянським режимом, які на рівні індивідуального та групового досвіду їх суб’єктів істотно коливалися від співробітництва та безпосередньої участі значної частини місцевого українського та єврейського населення у роботі органів державної влади та місцевого самоуправління західних областей УРСР до несприйняття й дистанціювання переважно більшості поляків, а факти поширення чуток, бойкоту виборів, прихованого саботажу та вчинення диверсійно-терористичних актів українським націоналістичним та польським шовіністичним збройним підпіллями не набрали масового характеру, здебільшого, будучи інспірованими спецслужбами нацистської Німеччини та розритими органами НКВС-НКДБ СРСР;
    • комплексно проаналізовано інституційну структуру та програмні засади основних етнополітичних суб’єктів конфліктно-конфронтаційної взаємодії на окупованих нацистською Німеччиною територіях генерального округу “Волинь та Поділля” Райхскомісаріату “Україна” і дистрикту “Галичина” Генерального Губернаторства, що виявлялися в одночасній боротьбі в середовищі українського націоналістичного руху між прихильниками А. Мельника та С. Бандери за контроль над дозволеними загарбниками колаборантськими структурами (допоміжна поліція, місцеві управи, “біржі праці”) та між українцями та поляками в опануванні жорстко регламентованих сегментів суспільного життя для зведення етнічних “рахунків” з представниками іншої спільноти, в умовах коли першою жертвою расової політики гітлерівського режиму стало єврейське населення, позбавлене будь-яких прав та приречена на цілковите фізичне знищення, зокрема через співучасть своїх українських чи польських сусідів у реалізації засад людиноненависницької ідеології;
    • на основі аналізу преси та неперіодичних видань виявлено маніпулятивні інструменти пропаганди міжетнічної нетерпимості, виходячи з есенціалістської стратегії сприйняття, коли значна частина українців й поляків оцінювала один одного як фізичну, соціальну та культурну загрозу своєму існуванню та матеріальним й духовним інтересам, яку потрібно усунути в будь-який спосіб, а якомога більша кількість жертв з протилежної сторони подавались як адекватна відплата за етнічні та конфесійні кривди, приниження, переслідування, чому сприяли масово тиражовані давні чи модифіковані до нової військово-політичної ситуації міфи, стереотипи (“українця-різуна”; “цивілізаційного місії поляків на т.зв “південно-східних кресах””, “єврея-кровопивці”), чутки;
    • всебічно описано конфігурацію українсько-польського конфлікту в Західній Україні в роки Другої світової війни як актуалізованого за формою та ступенем публічності; горизонтального (симетричного) за спрямованістю; відкритого за формою та ступенем конфліктного протиборства; насильницького за характером конфліктних дій; позаінституційного за ступенем і характером нормативного регулювання; антагоністичного за можливостями врегулювання та деструктивного за своїм функціональним значенням;
    • запропоновано реципроктну стратегію постконфліктного врегулювання, що ґрунтується на засадах взаємності та особливій посередницькій ролі держави як інтегруючого політичного інституту та реалізується через гармонізацію комунікаційного поля методами діалогу та пошуку консенсусу, утвердження засад міжетнічної толерантності, взаємного прощення та соціально-психологічної реабілітації заради міжетнічної та міжконфесійної злагоди в сучасній Українській державі.
    Удосконалено:
    • твердження про комунікативну роль етнічного кордону в етноконтактній ситуації;
    • положення про те, що в загостренні міжетнічної конфліктної взаємодії вагому роль відіграє ідеологія, особливо у своїх крайніх, екстремістських проявах;
    • уявлення про функції синдрому «образу ворога» в процесі стереотипізації етнічної свідомості;
    • розуміння явищ етноцентризму, етнонігілізму, етноегоїзму, етнофобії;
    • висвітлення інституційного середовища та процедурної практики як комунікативних складових політичної взаємодії етнічних рухів в Західній Україні напередодні та в роки Другої світової війни;
    • підхід щодо тлумачення ролі сталінського Радянського Союзу та гітлерівської Німеччини в ескалації українсько-польського збройного протистояння на Волині та в Галичині в 1943-1944 рр. як чинників, що його провокували, розпалювали та перешкоджали пошукові порозуміння між нечисельними прагматично налаштованими українцями та поляками.
    • розуміння вагомого значення в міжетнічній конфліктно-конфронтаційній взаємодії екстремістсько налаштованих представників українського інтегрального націоналізму та польського великодержавного шовінізму
    Отримали подальший розвиток:
    • опрацювання теоретичної спадщини символічного інтеракціонізму для аналізу міжетнічної взаємодії;
    • характеристика комунікаційної функції етнічної культури;
    • твердження про використання матеріальних та ідеологічних засобів етнополітичної мобілізації для ескалації міжетнічного конфлікту;
    • теза про те, що міжетнічна комунікація специфічно виявляється у кризових умовах, набуваючи виразних конфліктно-конфронтаційних рис;
    • характеристика теоретичних положень та інституційно-процедурних механізмів реалізації расової теорії нацистської Німеччини на окупованій території Західної України, зокрема через колаборантські українські, польські та єврейські структури ;
    • положення, що реалізація сталінської моделі національної політики в західних областях України не сприяла гармонізації міжетнічної комунікації, а була спрямована на посилення міжетнічної напруги через утвердження власних антигуманних етнополітичних пріоритетів.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у розширенні наукових знань про етнополітичні процеси в Західній Україні в роки Другої світової війни. Результати дисертаційної роботи можуть використовуватися при підготовці лекцій з курсів “Теорія та практика комунікації”, “Конфліктологія та теорія переговорів”, “Конфліктогенний потенціал Європейського континенту”, “Міжнародні відносини та світова політика”. Зібраний фактологічний матеріал, основні положення та науково-теоретичні узагальнення можуть бути використані для подальшого поглибленого аналізу окресленої теми і суміжної проблематики та вироблення пропозицій для органів державної влади щодо подолання рецидивів минулої міжетнічної конфронтації.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження апробовані на 27 міжнародних і вітчизняних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема, ХІ Міжнародній науковій конференції по юдаїці (Москва, 11-13 липня 2006 р.); Міжнародній науковій конференції “Таємна зброя чи жертви “холодної війни”? Політична еміграція у Центральній та Східній Європі” (Люблін, Республіка Польща, 13-14 листопада 2008 р.); ХІІІ щорічній Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні, політичні та етнонаціональні чинники буття народу в системі українознавства” (Київ, 21-22 жовтня 2004 р.); Міжнародній науковій конференції “Західний регіон України у Другій світовій війні 1939-1945 рр.” (Луцьк, 6-7 травня 2005 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції “Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр.: сучасні проблеми історичної освіти і науки” (Дніпропетровськ, 12-13 травня 2005 р.); Міжнародній науковій конференції “Україна у Другій світовій війні” (Львів, 25-26 травня 2005 р.); Другій міжнародній науковій конференції “Збройні сили України: історія та сучасність” (Львів, 29-30 березня 2006 р.); VІІІ Міжнародній науковій конференції “Львів: місто-суспільство-культура” (Львів, 18-20 травня 2006 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Україна – ЄС – Європа: нові виклики та модернізація відносин” (Київ, 18 квітня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції “Україна-Білорусь-Польща та Литва: від колізій минулого до спільних європейських цінностей та перспектив співпраці” (Чернівці, 17-18 квітня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи викладання політології у вищій школі” (Львів, 9-10 листопада 2004 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції, присвяченій 14-річчю незалежності України (Львів, 8 жовтня 2005 р.); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Шлях України: колізії новітнього поступу” (Тернопіль, 27 січня 2006 р); Науковій конференції “Євроатлантичний вибір України: погляд молоді” (Львів, 20 жовтня 2007 р.); Науково-практичній конференції “Україна європейська: сучасні тенденції і перспективи” (м. Чернігів, 18 квітня, 2008 р.).
    Публікації. За темою даного дисертаційного дослідження опубліковано 1 індивідуальну монографію, 25 статей у фахових виданнях з політичних наук, 7 фахових статей із суміжних наук, 9 тез міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій. Положення, що виносяться на захист, відображені в 6 навчальних посібниках, у т.ч. в 3 з грифом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
    За своєю структурою дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, двадцяти одного підрозділу, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Загальний обсяг 444 сторінки, у тому числі, основний текст - 338 сторінок, список використаних джерел та літератури кількістю 799 найменувань на 100 сторінках, додатки - 6 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Результати проведеного дослідження, які дозволяють комплексно подивитися на характер міжетнічної комунікаційної взаємодії в Західній Україні в роки Другої світової війни та водночас створюють підґрунтя для дослідження цієї важливої теми полягають у наступному:
    1. Запропоновано теоретико-методологічне й практичне обґрунтування дискурсу міжетнічної комунікаційної взаємодії для характеристики міжетнічних відносин в Західній Україні в роки Другої світової та Великої Вітчизняної війн. Міжетнічна комунікаційна взаємодія включає в себе взаємодію представників різних етнічних спільнот, які проживають у межах одного етнополітичного організму (держави), через безпосередні й опосередковані контакти на індивідуальному та груповому рівнях в усіх сферах суспільного життя, у результаті яких здійснюється обмін етнічною інформацією і під впливом яких формуються уявлення один про одного (етнічні стереотипи), коригуються уявлення про самих себе та формується відповідна етнонаціональна ситуація у державі.
    2. Підтверджено, що набуття міжетнічною комунікацією у Західній Україні в роки Другої світової війни характеру конфліктно-конфронтаційної взаємодії було зумовлено попереднім двадцятиліттям історії. Польща застосовувала весь арсенал насильницьких засобів дискримінаційної, асиміляторської, колонізаційної та виразно полонізаційної політики не тільки щодо українців, а й єврейського населення. Ескалації міжетнічної напруги, посилення її конфліктно-конфронтаційного характеру сприяла політика Польської держави у соціально-економічній сфері - агресивний економічний націоналізм, що виявлявся передусім у масштабній аграрній і торговельно-промисловій колонізації західноукраїнських земель польським елементом. Комунікативна складова політичної взаємодії етнічних рухів потребувала відповідного інституційного середовища та процедурної практики в умовах Польської держави. Якщо польські та здебільшого єврейські політичні актори на теренах Західної України лише відображали позицію загальнодержавних структур, посилюючи антиукраїнську спрямованість багатьох з них, то в Східній Галичині сформувалося та функціонувало в умовах жорсткої внутрішньої конкуренції потужне українське політичне середовище, представлене як легальними, так і конспіративними структурами різного ідеологічного спрямування. Ареною непримиренного міжетнічного змагання, нерідко із застосуванням насильства, ставала освітня сфера Західної України. Конфліктно-конфронтаційний вектор міжетнічної комунікаційної взаємодії в Західній України помітним чином був зумовлений етноконфесійною структурою, адже саме у релігійному житті відчувався значний вплив не тільки державної політики, але й внутрішньої боротьби в православному, греко-католицькому та юдейсьому середовищах.
    3. Доведено, що ідейні платформи та політичні стратегії й тактики найчисельніших українського та польського етнополітичних рухів на початковому етапі Другої світової війни посилювали конфліктно-конфронтаційний характер міжетнічної комунікації у новій військово-політичній ситуації. Відтак антигуманні положення українського інтегрального націоналізму не відображали реальні орієнтації переважної більшості місцевих українців, а інструменти реалізації польського великодержавного шовінізму, що знаходив значну підтримку серед поляків краю, що перебували у “ворожому” українському оточенні, були втрачені із крахом Польської держави, її військово-поліційного репресивного щодо етнічних меншин апарату. Роз’єднаний ще в попередні два десятиліття жорсткою внутрішньою боротьбою навколо візій майбутнього єврейського народу, істотно послаблений асиміляційною політикою Польської держави та, певним чином, заляканий насильницькою практикою крайніх правих українських та польських націонал-екстремістських сил, єврейський рух вже із початком Другої світової війни зникає як самостійний етнополітичний чинник.
    4. Розкрито ідейні засади та механізми реалізації національної політики СРСР та Німеччини на території Західної України в 1939-1945 рр. На зміну полонізаційній політиці прийшла радянська національна політика. Не бачимо підстав заперечувати українізаторський характер політики нової влади, який знаходив природну підтримку в дискримінованого попередньою владою українського населення Галичини й Волині та несприйняття і протидію певної частини поляків краю. Ключовим моментом політики нацистського режиму було насадження панування представників німецької раси Європі через демонстрації її наступальності, агресивності у поєднанні з містикою. Німецька расова політика на окупованих польських землях т.зв. “Генерального Губернаторства” передбачала розрізнення й зіткнення представників різних народів. Основне завдання системи управління “східними територіями”, окупованами в ході нападу на СРСР, полягало у виробленні механізмів організації терору, гноблення і пограбування населення.
    5. Проаналізовано характер та форми міжетнічної комунікаційної взаємодії української, польської та єврейської спільнот Західної України з радянським і німецьким режимами, які носили як характер співробітництва, так й боротьби. При цьому тоталітарні режими використовували участь представників вказаних етнічних спільнот винятково для реалізації власних політичних цілей, встановленні цілковитого контролю над територією Західної України, насамперед спираючись на власні репресивно-каральні органи.
    6. Досліджено специфічні комунікативні прояви міжетнічної взаємодії в кризовий період історії української, польської та єврейської спільнот Західної України. На жорстокому тлі перших місяців німецько-радянської війни міжетнічна комунікація в Західній Україні набрала (як зусиллями сталінського й гітлерівського режимів, так і екстремістсько-спрямованими діями частини українських та польських діячів) виразно антагоністичних ознак, підштовхуючи українське та польське населення як до помсти за минулі кривди, так і жорстокої боротьби за виживання. Визначаючись домінуванням ірраціональних концептів, міжетнічна комунікативна взаємодія виводила на зовні найпримітивніші людські інстинкти, які, за вмілого маніпулятивного впливу, визначили насильницький характер українсько-польських та українсько-єврейських відносин у роки Другої світової війни. Вагоме місце у нацистській системі контролю окупованих західноукраїнських земель відводилося пропаганді. Ефективність такої діяльності була не надто високою, попри особливі старання, підконтрольних гітлерівцям українських та польських видань.
    7. Виявлені закономірності й тенденції міжетнічної комунікаційної взаємодії в Західній Україні в окреслений період зумовлені передусім специфікою війни, що акцентуалізувала попередню конфлікно-конфронтаційну сутність міжетнічної комунікації. В цих умовах етно-ідентичні характеристики етнічної спільноти виступали основними індикаторами та детермінантами індивідуально-групової взаємодії українського, польського та єврейського населення.
    8. З’ясовані результати міжетнічної конфліктно-конфронтаційної взаємодії повинні сприяти виробленню адекватної оцінки тих трагічних подій заради взаємного порозуміння і прощення, які неможливі без досягнення конструктивної комунікації та ефективного налагодження комунікаційного процесу між конфліктуючими сторонами на етапі постконфліктного врегулювання. Спільна відповідальність за наслідки трагічних подій Другої світової та Великої Вітчизняної воєн може стати основою подальшого толерантного співіснування представників різних етнічних спільнот.
    9. Оцінюючи однозначно негативно наслідки міжетнічної конфліктно-конфронтаційної взаємодії в Західній Україні в роки Другої світової війни, вважаємо за можливе запропонувати наступні рекомендації для адекватної оцінки тих трагічних подій, недопущення збройного протистояння на етнічному ґрунті, пошуків шляхів взаємного порозуміння і прощення їх учасників та нащадків:
    • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України спільно з Національною академією наук України, профільними науковими установами Республіки Польщі, Держави Ізраїль, інших країн підготувати та провести серію міжнародних наукових конференцій та “круглих столів” із залученням студентської молоді з висвітлення суперечливих аспектів міжетнічної комунікації у Західній Україні в роки Другої світової війни та виробленню взаємоприйнятних оцінок історичних подій;
    • Національній академії України спільно з Державною службою архівів України, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, архівними установами інших країн підготувати збірник раніше неопублікованих документів та матеріалів “Міжетнічна комунікація у Західній Україні в роки Другої світової війни: невідомі сторінки трагічного минулого та гідні приклади для нащадків”;
    • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України запропонувати внести відповідні зміни в зміст дисципліни “Історія України” для учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв з висвітлення трагічних наслідків міжетнічної конфліктно-конфронтаційної взаємодії у Західній Україні в роки Другої світової війни та недопущенню пропаганди ідей нацизму, фашизму, расизму, інтегрального націоналізму, ксенофобії та антисемітизму, виховання засад міжетнічної та міжконфесійної толерантності, взаєморозуміння та співпраці представників різних етнічних спільнот;
    • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України запропонувати внести відповідні зміни в зміст навчальних дисциплін “Політологія” та “Історія України” для студентів ІІІ-IV рівнів акредитації шляхом включення тематики міжетнічної толерантності, зокрема на прикладі подолання рецидивів міжетнічної конфліктно-конфронтаційної комунікаційної взаємодії в Західній Україні в роки Другої світової війни;
    • Вищим навчальним закладам ІІІ-IV рівня акредитації Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, інших міністерств, недержавної форми власності запропонувати ввести у якості дисципліни за вибором ВНЗ, навчальний курс “Теорія та практика міжетнічної та міжконфесійної толерантності” із включенням проблематики міжетнічної комунікації у Західній Україні в роки Другої світової війни.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

    1. Агеев В. С. Психологические исследования социальных стереотипов / В. С. Агеев // Вопросы психологии. – 1986. - № 1.– С. 95-101.
    2. Агеев В. С. Эффект внутригруппового фаворитизма в лабораторных и естественных условия / В. С. Агеев, И. В. Солодникова // Вестник Московского университета. Серия 14 Психология. - № 4 . - М.: Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова, 1984. – С. 28-38.
    3. Агеев В. С.. Содержание, структура и динамика межгрупповых представлений / В. С. Агеев, А. А. Теньков // Вестник Московского университета. Серия 14 Психология. - № 1. - М.: Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова, 1986. – С. 10-20.
    4. Азізян С. Міжнаціональні відносини в Західній Україні: галицькі вірмени і Голокост (1941–1944 рр.) / С. Азізян // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. –Вип. 2.– К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України, 2010. - С. 233–244.
    5. Айненкєль А. Політика Польщі відносно українців у міжвоєнний період. Вибрані проблеми / А. Айненкєль // Україна–Польща: важкі питання: матер. ІІ Міжнар. семінару істориків “Українсько-польські відносини в 1918–1947 роках”, Варшава, 22–24 квітня 1997 р. / Відп. ред. Микола Кучерепа. – Варшава: Світовий союз воїнів Армії Крайової; Об’єднання українців у Польщі, 1998. – С. 29–46.
    6. Акайомова А. Політична комунікація як процес взаємодії політичних суб’єктів / А. Акайомова // Політичний менеджмент. – 2011. – № 1. – С. 87–91.
    7. Аклаев А. Р. Этнополитическая конфликтология: Анализ и менеджмент: учеб. пособ. / А. Р. Аклаев. – М.: Дело, 2005. – 472 с.
    8. Алексієвець Л. М. Польща в 1918-1926 рр.: особливості відродження національної державності, формування суспільно-політичного устрою: автореф. дис. … докт. іст. наук: спец. 07.00.02 “Всесвітня історія ” / Л. М. Алексієвець . – Чернівці, 2007. – 31 с.
    9. Ананійчук В. Б. Визволення західних областей України від німецько-фашистських окупантів / В. Б. Ананійчук. – К.: Видавництво Київського університету, 1969. – 184 с.
    10. Андрієнко О. В. Соціальна міфологія у контексті суспільних трансформацій: автореф. дис. … канд. філософ. наук: спец. 09.00.03 “Соціальна філософія та філософія історії” / О. В. Андрієнко. – Донецьк, 2005. – 19 с.
    11. Андриенко Е. В. Социальная психология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Под ред. В. А. Славестина / Е. В. Андриенко. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 264 с.
    12. Андрухів І. О. Політика радянської влади у сфері релігії та конфесійного життя на Прикарпатті в 40–80-х роках ХХ століття. Історико-правовий аналіз: автореф. дис. … д-ра іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / І. О. Андрухів. – Ужгород, 2006. – 36 с.
    13. Андрухів І. О., Кам’янський П. Є. Суспільно-політичні та релігійні процеси на Станіславщині в кінці 30-х–50-х років ХХ ст.: Історико-політологічний аналіз / І. Андрухів, П. Кам’янський. – Івано-Франківськ: Нова зоря, 2005. – 364 с.
    14. Антонюк О. В. Основи етнополітики: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Антонюк. – К.: МАУП, 2005. – 432 с.
    15. Антонюк Н. В. Українське культурне життя в Генеральній Губернії (1939–1944 роки): автореф. дис. … д-ра іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / Н. В. Антонюк. – Львів, 1999. – 35 с.
    16. Арад И. Катастрофа советского еврейства/ И. Арад // Арад И. Холокауст. Катастрофа европейского еврейства (1939–1945): сб. ст. – Иерусалим: Яд-Вашем, 1990. – С. 56–91.
    17. Арбєніна В. Л. Етносоціологія. Навчальний посібник. Ч. 1. Теоретико-методологічні проблемі дослідження етнонаціональних феноменів / В. Л. Арбєніна. – Х.: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2004. – 194 с.
    18. Армстронг Дж. Украинский национализм. Факты и исследования / Дж. Армстронг / Пер. с англ. П. В. Бехтина. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2008. – 368 с.
    19. Ачкасов В. А. Этнополитическая мобилизация: структура ресурсов и процесс развертывания / В. А. Ачкасов // Вестник Московского университета. Серия 12 Политические науки. – М. Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова: 1998 - № 4. – С. 54-69.
    20. Ачкасов В. А. Этнополитология: учебник / В. А. Ачкасов. – СПб.: Издательство Санкт- Петербургского университета, 2005. – 337 с.
    21. Бабаков В. Г. Национальное самосознание и национальная культура (методологические проблемы) / В. Г. Бабаков, В. М. Семенов. – М., 1996. – 70 с.
    22. Бабій Б. М. Возз’єднання Західної України Українською РСР / Б. М. Бабій. – К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1954. – 195 с.
    23. Бабієва А. Політичне насилля: теоретичний аспект / А. Бабієва // Політичний менеджмент. – 2005. – № 5. – С. 161–168.
    24. Байбурин А. К. Некоторые вопросы этнографического изучения поведения / А. К. Байбурин // Этнические стереотипы поведения / Под ред. А. К. Байбурина. – Л.: Наука, 1985. – С. 9–15.
    25. Байбурин А. К. Ритуал в системе знаковых средств культуры / А. К. Байбурин // Этнознаковые функции культуры / Ред. кол.: Ю. В. Бромлей и др. – М.: Наука, 1991. – С. 23-42
    26. Баран В. К. Україна: західні землі: 1939–1941 рр. / В. К. Баран., В. В. Токарський. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України, 2009. – 448 с.
    27. Баран З. До питання про аграрну політику міжвоєнної Польщі стосовно Західної України // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип. 33. – Львів: Львівський державний університет імені Івана Франка, 1998. – С. 146–153.
    28. Баран З. А. Українське питання в політиці польських партій міжвоєнного періоду / З. А. Баран // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип. 29: Дослідження з історії України. – Львів: Світ, 1993. – С. 62–68.
    29. Барановська Н. М. Західна Україна на початку Другої світової війни: репресивно-винищувальна діяльність сталінського режиму / Н. М. Барановська // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. – № 502: Держава та армія. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – С. 93–98.
    30. Баронин А. С. Этнопсихология: учеб. пособ. / А. С. Баронин. – К.: МАУП, 2000. – 200 c.
    31. Бартов О. Стерті. Зникаючі сліди єреїв Галичини в сучасній Україні / О. Бартов / Пер. з англ. С. Коломійця. – К.: Український центр вивчення історії Голокосту; ДГВПП “Зовнішторгвидав України”, 2010. – 300 с.
    32. Баязитов Р. Ф. Авторитарный стереотип: сущность и проявления в социальных взаимодействиях / Р. Ф. Баязитов. – Нижнекамск: Изд-во НМИ, 2006. – 175 с.
    33. Безіменні плугатарі // Теребовлянські вісті: тижневик, орган повітової управи в Теребовлі. – Теребовля. – 1941. – Ч. 13 (30 листопада). – С. 1.
    34. Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945 / Гол. ред. кол.: І. О. Герасимов (голова) та ін. – К.: Пошуково-видавниче агенство “Книга Пам’яті України”, 2000. – 944 с.
    35. Бєляєв В. Їх попіл кличе до помсти / В. Бєляєв // Вільна Україна. Орган Львівського обкому і міськкому КП(б)У, обласної та міської Рад депутатів трудящих. – 1944. – № 120 (13 грудня). – С. 4.
    36. Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953: суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: у 2-х кн. – Кн. 1 / І. Білас. – К.: Либідь; Військо України, 1994. – 432 с.
    37. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917–1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: у 2-х кн. – Кн. 2 / І. Білас. – К.: Либідь; Військо України, 1997. – 688 с.
    38. Бірюкова О. О. Політологічна експлікація концепту “етнократія” / О. О. Бірюкова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна “Питання політології”. – № 825. – Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна , 2008. – С. 73–82.
    39. Бистрицька Е. Політика німецького окупаційного уряду щодо Православної Церкви в Україні (1941–1943) / Е. Бистрицька // Slavica Tarnopolensia. – Вип. 8. – Тернопіль, 2001. – С. 86–104.
    40. Бистрицька Е. Східна політика Ватикану в контексті відносин Святого Престолу з Росією та СРСР (1878–1964 рр.): монографія / Е. Бистрицька. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 416 с.
    41. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения / М. И. Бобнева. – М.: Издательство “Наука”, 1978. – 311 с.
    42. Бойко О. Синагоги Львова / О. Бойко. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2008. – 204 с.
    43. Бойко О. Чутка як інструмент політичного маніпулювання / О. Бойко // Сучасна українська політика. – Вип. 21 . – К.: Український центр політичного менеджменту, 2010. – С. 238–248.
    44. Боляновський А. Депортації як чинник впливу на розвиток українсько-польських стосунків у 1944–1945 рр. / А. Боляновський // Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. – Вип. 2: Депортації 1944–1951. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України, 2007. – С. 54–71.
    45. Боляновський А. Національна політика нацистської Німеччини в Галичині у 1941–1944 рр. / А. Боляновський // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип. 32. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 1997. – С. 226–235.
    46. Боляновський А. Німецька окупаційна адміністрація і національний рух опору України у 1941–1944 роках / А. Боляновский // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Т. CCXXXVIII: Праці Історико-філософської секції . – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1999. – С. 348–381.
    47. Боляновський А. Поляки у збройних силах Німеччини у 1939–1945 рр. / А. Боляновський // Пам’ять століть. – 2010. – № 4–5. – С. 159–175.
    48. Боляновський А. Соціальний аспект гітлерівського “нового порядку” в Галичині у 1941–1944 роках / А. Боляновський // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип. 33 . – Львів: Львівський державний університет імені Івана Франка, 1998. – С. 186–194.
    49. Боляновський А. Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування: монографія / А. Боляновський. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 188 с.
    50. Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945) / Львівський національний університет імені Івана Франка; Канадський інститут українських студій Альбертського університету / А. Боляновський. – Львів, 2003. – 686 с.
    51. Бондаренко К. Діяльність українських загонів самооборони на Волині, Буковині та у Галичині в роки Другої світової війни / К. Бондаренко // Україна–Польща: важкі питання: матер. ІІІ Міжнар. семінару істориків “Українсько-польські відносини в роки Другої світової війни”. Луцьк, 20–22 травня 1998 р. – Т. 3. – Варшава: Об’єднання українців у Польщі, Світовий союз воїнів Армії Крайової, 1998. – С. 15–31.
    52. Бондаренко К. Погляд через десятиліття / К. Бондаренко // Волинь моя. Журнал Міжнародного ромадського об’єднання“Волинське братство” – 2004. – Вип. 4. – С. 107-112
    53. Бондаренко К. В. Український Центральний Комітет / К. В. Бондаренко, Ю. А. Киричук // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип. 29: Дослідження з історії України. – Львів: Світ, 1993. – С. 68–75.
    54. Бонусяк А. Українсько-польський конфлікт на Червенській землі в 1943–1945 рр. / А. Бонусяк // Волинь і Холмщина 1938–1947 рр.: польсько-українське протистояння та його відлуння: Дослідження, документи, спогади / Гол. ред. кол. Я. Ісаєвич. – Львів, 2003 (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 10 / Інститут українознавств ім. І. Крип’якевича НАН України). – С. 343–352.
    55. Борщевич В. Автокефальна церква й український національно-визвольний рух на Волині у роки німецько-радянської війни / В. Борщевич // Український націоналізм: історія та ідеї: наук. зб. – Вип. І.– Дрогобич: Посвіт, 2009. – С. 170–178.
    56. Борщевич В. Динаміка чисельності волинського православного духовенства в період Другої світової війни / В. Борщевич // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. – Вип. 16. – Острог: Національний університет “Острозька академія”, 2010. – С. 80–91.
    57. Борщевич В. Політика Другої Речі Посполитої щодо Української Православної церкви на Волині / В. Борщевич // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 7. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. – С. 362–371.
    58. Борщевич В. Церковна політика німецької окупаційної влади на Волині у 1941–1943 рр. / В. Борщевич // Історія релігій в Україні: матер. ІХ Міжнар. конф. 11–13 травня 1999 року. – Кн. І (А–М). – Львів: Логос, 1999. – С. 53–62.
    59. Брандес М. Э. Идеология и миф: общие черты / М. Э. Брандес // Политическая наука. Политическая идеология в современном мире: Сб. науч. тр. / РАН ИНИОН. Центр социал. науч. – информ. исслед. Отд. полит. науки, Рос. ассоц. полит. науки; Ред. и сост. вып. Малинова О. Ю. . – М., 2003 (Политическая наука / Редкол. сер.: Пивоваров Ю. С. (гл. ред.) и др.; 2003, № 4 ) - С. 45-59.
    60. Бриль М. Освобожденная Западная Украина / М. Бриль. – К.: Политиздат при ЦК ВКП(б), 1940. – 31 с.
    61. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса / Ю. В. Бромлей. – М.: издательство “Наука”, 1983. - 412 с.
    62. Бурдяк В. І. Конфліктність етнонаціональних чинників політичних відносин у контексті соціального досвіду / Бурдяк В. І. // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - Вип. 41. (підсерія «Курасівські читання»). - К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса Національної академії наук України, 2008. – С. 73-84.
    63. Бутиріна М. В. Стереотипи масової свідомості: особливості формування та функціонування у медіасередовищі: монографія / М. Бутиріна. – Дніпропетровськ: Слово, 2009. – 368 с.
    64. Бульба-Боровець Т. Армія без держави / Т. Бульба-Боровець. – Львів, 1993. – 164 с.
    65. Буцко О. В. Українсько-польське переселення 1944–1946 рр. (тези доповідей) / О. Буцко // Друга світова війна і доля народів України: матер. Всеукр. наук. конф. м. Київ, 23–24 червня 2005 р. – К.: Сфера, 2005. – С. 194–195.
    66. Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Европи від Середньовіччя до сьогодення / П. Вандич / пер. з англ. С. Грачова; наук. ред. перекладу, післямова та покажчик А. Портнова. – К.: Критика, 2004. – 463 с.
    67. Васюта І. К. Галицько-Волинське село між світовими війнами: монографія / І. Васюта. – Львів: Каменяр, 2010. – 507 с.
    68. Васюта І. Перегрупування в західноукраїнському національному русі в перші роки після анексії Східної Галичини (1923–1926) / І. Васюта // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип. 34. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 1999. – С. 341–354.
    69. Вдовичин І. Я. Свобода особи в правій українській політичній думці (20-30 рр. ХХ ст.)[Текст]: монографія / І. Вдовичин. – Івано-Франківськи: Місто НВ, 2010. – 512 с.
    70. Велешко О. М. Етнічна ідентичність як об’єкт політичних маніпуляцій: віктимологічний аспект // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - Вип. 41. (підсерія «Курасівські читання»). - К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса, 2008. – С. 141-146.
    71. Велжебенец В. Участие евреев в сельском хозяйстве межвоенной Польши (1918-1939) / В. Велжебенец // Материалы Двенадцатой Ежегодной Международной Междисциплинарной конференции по иудаике. Ч. 2. - М.: Центр научных работников и преподователей иудаики в вузах «Сэфер»; Институт славяноведения Российской Академии Наук, 2005. - С. 150-160 (Академическая серия. Вып. 18.).
    72. Вера. Этнос. Нация. Религиозный компонент этнического сознания / Ред. кол.: М. П. Мчедлов (отв. ред.) и др. – М.: Культурная революция, 2007. – 368 с.
    73. Вербова О. Національний господарський рух на західноукраїнських землях впродовж 1848–1944 років: монографія / О. Вербова. – Львів: Видавництво ПАІС- Львів, 2009. – 368 с.
    74. Верховская В. А. Конфликтные формы взаимодействия в этнополитической суверенизации: дисс… канд. полит. наук спец.: 23.00.02 / В. А. Верховская – СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, 2005. – 149 с.
    75. Вєдєнєєв Д., Кучер В. Українці проти нацизму: політичний вимір / Д. Вєдєнєв, В. Кучер. – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 84 с.
    76. Від колективу упорядників // Польща та Україна у тридцятих – сорокових роках ХХ століття: Невідомі документи з архівів спеціальних служб. – Т. 4: Поляки і українці між двома тоталітарними системами 1942–1945. Частина перша / Ред. кол.: С. Богунов та ін. – Варшава–Київ: Державний архів Служби безпеки України, Архів Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польщі, Інститут національної пам’яті – Комісія з переслідування злочинів проти польського народу, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук України, 2005. – С. 28-61.
    77. Відозва // Вільна Україна. Орган Політичного Управління Українського Фронту. – Львів, 1939. – № 9 (4 жовтня). – С. 1.
    78. В ім’я культури знищити большевицьку потвору // Українські щоденні вісти. Орган управи міста Львова. – Львів, 1941. – Ч. 4 (10 липня). – С. 2.
    79. Віросповідний та національний склад населення Варшавсько-Холмської єпархії // Церква і нарід. – 1937. – Ч. 12. – С. 429.
    80. Вітвіцький О. Духовенство УГКЦ у боротьбі за збереження національної свідомості українців Східної Галичини на початку 20-х років ХХ століття / О. Вітвіцький // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Зб. 4: Боротьба народів Центрально-Східної Європи проти тоталітарних режимів в ХХ столітті. – Львів: Видавництво “Мс”, 2005. – С. 52–60.
    81. Вітман К. М. Етнополітичні конфлікти пострадянського простору: сучасний етап розв’язання [Електронний ресурс] / К. М. Вітман. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/App/2012_44/Vitman.pdf [Дата звернення: 20.02.2012 р.];
    82. Вітман К. М. Політико-правові засади етнонаціональної політики постсоціалістичних країн: автореф. дис. … докт. політ. наук: спец. 23.00.05 “ Етнополітологія та етнодержавнознавства” / К. М. Вітман. – К., 2008. – 36 с .
    83. Викторов Я. Агрессия в Центральной Европе (Международный обзор) / Я. Викторов. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1938. – 31 с.
    84. Вирішальний момент судьби Галичини. Стаття Державного секретаря Др. Бюлера // Воля. Орган Окружної Управи в Копичинцях. – Копичинці. – 1941. – Ч. 2 (3 серпня). – С. 1–2.
    85. Висоцький Р. Питання українського підпілля у внутрішній поліиці Польщі (1923-1939) / Р. Висоцький // Міжнародний Науковий Конгрес «Українська історична наука на порозі ХХІ століття». Чернівці, 16-18 травня 2000 р. Доповіді та повідомлення / Українське історичне товариство, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. –– Т. 2. - Чернівці: Рута, 2001. – С. 282-289.
    86. Войтасик Л. Психология политической пропаганды / Леслав Войтасик / Пер. с польс. В. Н. Поруса; пред. и общ. ред. Ю. А. Шерковина. – М.: Прогресс, 1981. – 278 с.
    87. Возз’єднання українського народу в єдиній Українській Радянській державі (1939-1949 рр.). Збірник документів і матеріалів / Упоряд.: Павлюк В., Пількевич С., Ярошенко А. / В. Павлюк, С. Пількевич, А. Ярошенко / За ред. П. Гудзенка, Ф. Шевченка. – К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1949. - 211 с.
    88. Волкан В., Оболонский А. Национальные проблемы глазами психоаналитика з политологическим комментарием / В. Волкан, А. Оболонский // Общественные науки и современность. – 1992. - № 6. - С. 31-48.
    89. Волокитина Т. В. Православная церковь в системе государственно-церковных отношений в Польще первой половины ХХ в. [Електронний ресурс] / Т. В. Волокитина. – Режим доступу: http//www.elib.bsu.by/bitstream/123456789/2205/1/T.%20B.%20 Воло-китина.pdf [Дата звернення: 19.06.2011 р.].
    90. Волошкевич Г. “Визволення” чи “окупація” (як розцінювати події вересня 1939 р. в українській історії) / Г. Волошкевич // Дослідницьким полем війни, без ідеологічних окопів…: матер. наук.-метод. семінару “Україна у Другій світовій війні”, підготовленого кафедрою історії України ЧНУ імені Богдана Хмельницького з нагоди 60-річчя завершення Другої світової війни / за ред. В. В. Масненка, Ю. П. Присяжнюка. – Черкаси: Вертикаль, видавець ПП Кандич С. Г., 2006. – С. 15–20.
    91. Вязова Р. В. Етнічний фактор у системі комунікативних відносин: автореф. дис. … канд. філос. іст. наук: спец. 09.00.03. “Соціальна філософія та філософія” / Рита Василівна Вязова. – Сімферополь, 2010. – 16 с.
    92. В’ятрович В. М. Друга польсько-українська війна. 1942-1947 / В. В’ятрович. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. – 288 с.
    93. В’ятрович В. Ставлення ОУН до євреїв: формування позиції на тлі катастрофи / В. В’ятрович. – Львів: Видавництво “Мс”, 2006. – 144 с.
    94. Гавришко М. І. Феномен націонал–соціалізму у візіях українського політикуму Галичини 1930-х років [Електронний ресурс] / М. І. Гавришко. – Режим доступу: http // www.hklib.npu.edu.ua/.../cgiirbis_64.exe?...pdf...DOWNLOAD... [Дата звернення: 30.06.2011 р.].
    95. Галицька гидота // Воля Покуття: український популярний тижневик для Коломийщини. – Коломия. – 1943. – 14 березня. – С. 7.
    96. Галицька гидота // Рідна Земля: український популярний Тижневик. – Львів. – 1943. – Ч. 11 (14 березня) – С. 7.
    97. Галицька гидота // Тернопільський Голос: український популярний тижневик для Тернопільщини і Золочівщини. – Тернопіль. – 1943. – Ч. 11 (14 березня). – С. 7.
    98. Галів М. Діяльність Дрогобицького обласного проводу ОУН(б) у липні 1941 року / М. Галів // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. – Вип. 16 . – Острог: Національний університет “Острозька академія”, 2010. – С. 92–101 .
    99. Галкина Е. А. Стереотип: формирование и хранение в сознании человека [Електронний ресурс] / Е. А. Галкина. – Режим доступу: http://tl-ic.kursksu.ru/pdf/002-03.pdf [Дата звернення: 22.02.2012 р.]
    100. Гасанов И. Национальные стереотипы и “образ врага” / Гасанов И. // Психология национальной нетерпимости: Хрестоматия / Сост. Ю. В. Чернявская. – Мн.: Харвест, 1998 (Библиотека практической психологии). - С. 187-208.
    101. Генералісімусу Радянського Союзу товаришеві Сталіну // Радянський Львів. Журнал Львівської організації Спілки радянських письменників України. – Львів: Вільна Україна, 1945. – № 1 (липень) . – С. 3–7.
    102. Гетьманчук М. П. Між Москвою та Варшавою: українське питання у радянсько-польських відносинах міжвоєнного періоду (1918–1939 рр.) / М. П. Гетьманчук. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008. – 432 с.
    103. Глава VI. Этническая среда и этнос [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http // www. web1.kunstkamera.ru/.../Texts%5CShirokogorovEthnos%5CChapter06.pdf [Дата звернення: 21.05.2011 р.].
    104. Гладилович І. Жиди – бацили розкладу / Іван Гладилович // Українські що¬денні вісти. Орган управи міста Львова. – Львів. – 1941. – Ч. 9 (16 липня). – С. 2.
    105. Гнатенко П. И., Павленко В. Н. Идентичность: философский и психологический анализ / П. И. Гнатенко, В. Н. Павленко. – К., 1999. – 464 с.
    106. Гнатенко П. И. Национальная психология: монография / П. И. Гнатенко. – Днепропетровск: Днепропетровский государственный университет, 2000. – 200 c.
    107. Гнатенко П. И., Павленко В. Н. Этнические установки и этнические стереотипы / П. И. Гнатенко, В. Н. Павленко. – Днепропетровск: Днепропетровский государственный университет, 1995. – 200 с.
    108. Гогун О., Ковба Ж. Збройний виступ євреїв у Янівському таборі в інформаційних звітах українських і польських націоналістів / Олександр Гогун, Жанна Ковба // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – Вип. 1 / Ред. кол.: М. Тяглий (відп. ред.) та ін. – К.: Український центр вивчення історії Голокосту, 2010. – С. 143-153.
    109. Голик Р. Між дійсністю й міфом: суспільні реалії 1939-1941 років у ментальності галицьких українців, поляків та жителів СРСР / Р. Голик // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Збірник наукових праць / [відп.ред. М. Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українонавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2010-2011. – Вип. 3-4. – С. 96-106.
    110. Голик Р. “Западенці, москалі та східняки”: російські візії Галичини і галицькі візії Росії в дзеркалі історичних стереотипів / Р. Голик // Історичні міфи і стереотипи та міжнаціональні відносини в сучасній Україні: кол. монографія; за ред. Л. Зашкільняка. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України, 2009. – С. 210–288.
    111. Голик Р. Й. Місто і війна: реалії та стереотипи періоду нацистської окупації в ментальності львів’ян / Р. Голик // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - № 693. Держава та армія. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2011. - С.216-222.
    112. Головатий М. Ф. Політична психологія: навч. посіб. / М. Ф. Головатий. – К.: МАУП, 2001. – 136 с.
    113. Гон М. Геноциди першої половини ХХ століття: порівняльний аналіз. Навчальний посібник ля студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів / М. Гон. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2009. – 180 с.
    114. Гон М. Західна Україна 1930-х років: німецький дискурс українсько-єврейського конфлікту [Електронний ресурс] / М. Гон. – Режим доступу: http// www. history.org.ua/JournALL/pro/10/19.pdf [Дата звернення: 27.06.2011 р.].
    115. Гон М. М. Із кривдою на самоті. Українсько-єврейські взаємини на західноукраїнських землях у складі Польщі (1935–1939): монографія / М. Гон. – Рівне: Волинські обереги, 2005. – 192 с.
    116. Гон М. К вопросу о формировании антиеврейских настроений в Западной Волыни накануне Второй мировой войны: практика экономического бойкота / М. Гон // Проблемы Холокоста: научный журнал. – Вип. ІІ. – Запорожье: Премьер, 2002. – С. 51–57.
    117. Гон М. М. Латентні витоки “днів Петлюри” у Львові/ М. Гон // Проблеми історії Голокосту: науковий журнал. – Вип. ІІ. – Дніпропетровськ: Центр “Ткума”; Запоріжжя: Прем’єр, 2005. – С. 39–50.
    118. Гон М. М. Особливості міжетнічної взаємодії в контексті політичних процесів на західноукраїнських землях у міжвоєнний період: монографія / М. Гон. – Рівне: Волинські обереги, 2006. – 431 с.
    119. Гон М. Український націоналізм і євреї [Електронний ресурс] / М. Гон. – Режим доступу: www.franko.lviv.ua/Subdivisions/um/um_16/.../5_UM_16_Hon.pdf [Дата звернення: 17.05.2011 р.].
    120. Гонтар Т. Єврейські гетто на Тернопільщині / Т. Гонтар // Slavica Tarnopolensia. – Вип. 8. – Тернопіль, 2001. – С. 117–123.
    121. Гончаренко О. Система управління окупованими територіями України / О. Гончаренко, О. Лисенко, Т. Першина // Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст.: Історичні нариси: у 2-х кн. / Ред. кол.: В. А. Смолій (гол. ред. кол.) Г. В. Боряк, Ю. А. Левенець, В. М. Литвин, О. Є. Лисенко (відп. ред.), О. С. Онищенко, О, П. Реєнт, П. Т. Тронько. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 321–367.
    122. Гончарук Г. І. Українські повстанці в радянських літературі та документах 1944–1953 років: монографія / Г. І. Гончарук, О. Ю. Ногайцев. – Одеса: Астропринт, 2004. – 344 с.
    123. Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть / В. Горбатенко. – К.: Академія, 1999. – 240 с.
    124. Гордієнко В. Московський Патріархат у Західній Україні (1939–1941 рр.) / В’. Гордієнко // Волинські історичні записки: зб. наук. пр. – Т. 5 . – Житомир: Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2010. – С. 62–70.
    125. Горний М. Вплив політики німецької окупаційної влади на формування настроїв українців Холмщини та Підляшшя напередодні виселення до УРСР / М. Горний // Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. – Вип. 2: Д
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)