ВПЛИВ ВЕЛИКОГО КАПІТАЛУ НА СУСПІЛЬНО–ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДІЛОВИХ ЗМІ) : ВЛИЯНИЕ КРУПНОГО КАПИТАЛА НА ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ В УКРАИНЕ (ПО МАТЕРИАЛАМ ДЕЛОВЫХ СМИ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Москальов Максим Анатолійович

УДК 323.326 (477):316.774

ВПЛИВ ВЕЛИКОГО КАПІТАЛУ НА СУСПІЛЬНО–ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДІЛОВИХ ЗМІ)

23.00.02 – політичні інститути та процеси

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник –
доктор історичних наук,
професор В.П.Фісанов

Чернівці – 2012

Список скорочень
СМП – Суб’єкти малого підприємництва
ФО-СПД – Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності
ЦСЄ – Центрально-Східна Європа
ФПГ – Фінансово-промислові групи
ТНК – Транснаціональні корпорації
ВПК – Військово-промисловий комплекс
КМУ – Кабінет міністрів України
Група ЄЕСУ – Група “Єдині енергетичні системи України”
БЮТ – Блок Юлії Тимошенко
ПР – Партія регіонів
SCM – Корпорація “System Capital Management”
ІСД – Компанія “Індустріальний Союз Донбасу”
УТ – тижневик “Український тиждень”
ГЗК – Гірнично-збагачувальний комбінат
СЕЗ – Спеціальні економічні зони
СЕП – Соціально-економічна поведінка
ТПР – Території пріоритетного розвитку
ОЗГ – Організована злочинна група
НЗФ – Нікопольський завод феросплавів
ПЕГ – Політико-економічна група
НБУ – Національний банк України
МКМТ – Міжвідомча комісія міжнародної торгівлі

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
11
1.1. Теоретико-методологічні підходи до аналізу ролі великого капіталу в умовах суспільно-політичних трансформацій
11
1.2. Джерельна база дослідження 26
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ВЕЛИКОГО КАПІТАЛУ НА ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА 90-х – ПОЧАТОК ХХІ ст.)
39
2.1. Вплив великого капіталу на політичне життя суспільства доби президентства Л. Кучми
39
2.2. Фінансово-економічні групи і помаранчева влада: досвід взаємодії (за оцінками експертів і ділової преси)
60
РОЗДІЛ 3. КЛАНОВО-КОРПОРАТИВНЕ СУСПІЛЬСТВО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ У ВИСВІТЛЕННІ ДІЛОВИХ ЗМІ ТА ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

86
3.1.“Тіньова економіка” як чинник соціально-економічного розвитку України
86
3.2. Вплив великого бізнесу на політичну ситуацію в сучасній Україні (за матеріалами ділових ЗМІ та експертними оцінками)
100
3.3. Проблема “тінізації” суспільно-політичного життя в Україні та шляхи її подолання за оцінками громадської думки
119
РОЗДІЛ 4. ВЕЛИКИЙ КАПІТАЛ І СУСПІЛЬНІ ОЧІКУВАННЯ: ПРОБЛЕМА СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА СТИЛІ ЖИТТЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДІЛОВОЇ ПРЕСИ)

130
4.1. Проблеми взаємодії великого капіталу, влади і суспільства: виміри соціальної відповідальності
130
4.2. Стилі життя перехідної доби: великий капітал і формування середнього класу у відображенні ділових ЗМІ
153
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181
ДОДАТКИ 206

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Україна, поставши в Європі у 1991 році як суверенна держава, обрала шлях глибоких ринкових реформ, наслідком яких має стати створення соціально орієнтованої, ефективної економічної системи, яка б враховувала корінні інтереси усіх верств суспільства.
Особливого значення у цьому контексті набувають роль і впливи великого капіталу на ключові сфери не тільки економічного, а й суспільно-політичного життя нашої країни. Підкреслимо той факт, що і в провідних, економічно розвинутих державах світу роль корпоративного капіталу не падає, а невпинно зростає. На корпоративну форму власності в країнах Заходу на поч. ХХІ ст. припадає 80-90% загального обсягу виробництва.
Однак, в Україні, спираючись на підтримку і патронат влади, з кінця 90-х років почала вибудовуватись досить небезпечна система відносин по лінії “влада-великий капітал”, яка дозволила, оминаючи контроль суспільства, сформувати олігархічний капіталізм. Саме доба президентства Л.Кучми породила “час олігархів”, котрий може бути охарактеризований як нескінченне прагнення до одномірності багатства. Причому, як засвідчив досвід останнього десятиліття, фактично ігноруються інші важливі виміри суспільного розвитку – необхідність збалансованої економічної політики, наслідком якої мало стати формування потужного середнього класу; гуманістична й соціально орієнтована активність, пов’язана насамперед з соціальною відповідальністю крупного капіталу на шляху досягнення Україною європейських стандартів у царині соціально-гуманітарної політики. Зрозуміло, що представники олігархічного капіталу вряд чи спроможні зупинити перехід України до нормальної ринкової економіки, хоча у змозі уповільнити його. Особливо це стосується соціальної сфери, де усе помітнішою стає тенденція до формування в Україні сучасного станового суспільства “нових багатих” і “нових бідних”. Як вважать аналітики, конфлікт між ними становитиме основний тренд суспільно-політичного розвитку України у довгостроковій перспективі.
Саме в зв’язку з цими процесами актуальним, на нашу думку, є аналіз і осмислення впливу великого капіталу на розвиток соціально-економічних трансформацій. Причому таке переосмислення неможливе без врахування експертних та аналітичних оцінок, думки активних і зацікавлених груп громадськості – цього своєрідного суспільного індикатора економічних і політичних змін, віддзеркалених у національних ЗМІ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науково-дослідницької роботи кафедри міжнародної інформації Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Інтеграція України в європейський і світовий інформаційний простір” (державний реєстраційний номер – 0106U003621).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у всебічному аналізі ролі і впливу великого капіталу на політичні і соціально-економічні процеси в Україні та їх висвітленні на сторінках ділових ЗМІ.
Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:
- проаналізувати теоретичні та методологічні підходи щодо ролі великого капіталу у перехідних суспільствах з врахуванням феномена громадської думки;
- охарактеризувати процеси олігархізації влади доби президентства Кучми і помаранчевого періоду за експертними оцінками;
- з’ясувати засадничі оцінки суспільно-політичною думкою феномена “тіньової економіки” як чинника соціально-економічного розвитку України та шляхів її можливого подолання;
- дослідити позицію ділових друкованих ЗМІ стосовно впливу великого бізнесу на розвиток суспільно-політичної ситуації в сучасній Україні, зосередивши увагу на відносинах “центральна влада – великі промислові групи”;
- розкрити особливості експертних і громадських оцінок сучасного стану взаємодії влади, суспільства і великого капіталу, акцентуючи увагу на соціальній відповідальності останнього як дієвого й активного актора суспільного життя;
- охарактеризувати стилі життя представників великого капіталу трансформаційної доби у контексті досягнення ними соціально та індивідуально значущої моделі успіху в оцінці політичних експертів і громадської думки.
Об’єктом дослідження є роль і місце великого капіталу у контексті політичних і соціально-економічних трансформацій в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.
Предметом дослідження є висвітлення у ділових ЗМІ впливу великого капіталу на суспільно-політичні процеси українського суспільства.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з кінця 90-х років до сучасного етапу. Нижня межа пов’язана з добою президентства Л. Кучми, коли відбулося становлення олігархічної форми власності і влади. Верхня межа означена приходом до влади президента В. Януковича і подальшим розвитком олігархічно-владних відносин і взаємних впливів.
Методи дослідження. Специфіка об’єкта і предмета дослідження зумовили теоретико-методологічні підходи до аналізу обраної проблематики. В основу методів, якими користувався автор, покладено принципи наукової об’єктивності та системності. У зв’язку з цим у роботі застосовано метод класифікації базових політологічних підходів стосовно ролі великого капіталу у суспільно-політичних трансформаціях на сучасному етапі.
Функціональний метод, використаний у дослідженні, дозволив зрозуміти деякі важливі передумови формування олігархічного капіталу у добу «пізнього Кучми», коли користуючись патронатом влади, великий капітал не тільки зміцнив свої економічні позиції, а й вийшов на арену суспільно-політичного життя України. Автор зосередив також увагу на ролі великого капіталу у формуванні функціональних передумов сталої, розвиненої демократії, де б його роль не обмежувалась виключно функцією “накопичення багатств”, а була б пов’язана з соціальною відповідальністю, маючи за мету формування соціально орієнтованої економіки та функціонування сучасного й ефективного громадянського суспільства.
У рамках інституційного підходу автор намагався проаналізувати впливи крупного капіталу по лінії відносин “влада – впливові олігархічні групи” з врахуванням насамперед ключових позицій президента й уряду. Водночас автор намагався показати важливі сторони майбутньої ефективної взаємодії по лінії “великий бізнес – громадянське суспільство”. Інституційний метод також допоміг автору сформулювати тезу щодо необхідності переосмислення ролі і впливу великого бізнесу як творчого, інноваційного, відповідального актора на всю сучасну публічну політику, який разом з демократичною державою має стати якщо не гарантом, то стабілізатором її розвитку у майбутньому.
У роботі також використано метод політико-психологічного портретування. Цей метод свого часу застосував колектив вчених Національного інституту проблем міжнародної безпеки, працюючи над політико-психологічними портретами російських політиків 90-х років. У процесі творення багатовимірного колективного політичного портрету досягаються, як підкреслює академік Сергій Пирожков, ефекти “синоптичності та синергизму” і завдяки цьому методу вдається по-справжньому наблизитись до образу реального політика. Така методика була використана для висвітлення взаємодії провідних політиків України Л. Кучми, В. Ющенка, Ю. Тимошенко з впливовими бізнес-структурами і представниками великого капіталу.
У дисертації на основі “стилежиттєвого підходу” (розвинутого соціологом Л. Бевзенко) проаналізовано індивідуальні практики найбільш яскравих представників великого бізнесу на шляху досягнення ними соціально та індивідуально значущої “моделі успіху”.
Метод контент-аналізу в роботі виступив одним з базових інструментів аналізу і тлумачення експертних та аналітичних текстів, матеріалів соціологічних опитувань, громадських оцінок, а також інших матеріалів ЗМІ.
Наукова новизна результатів дослідження зумовлена змістом дослідницьких завдань та методикою їх розв’язання. У поданій до захисту дисертації:
вперше:
– проаналізовано важливі аспекти оцінок експертного товариства ролі та впливів великого капіталу на суспільно-політичне життя України перехідної доби;
– з’ясовані особливості ставлення громадської думки, висвітлені у матеріалах соціологічних опитувань і ЗМІ, щодо соціальної відповідальності крупного капіталу в умовах неоднозначних трансформаційних процесів;
уточнено:
– сучасні концептуальні підходи стосовно оцінок ролі великого капіталу в суспільно-політичному житті сучасного соціуму;
– набуло подальшого розвитку:
– положення про необхідність більш активного залучення громадських та аналітичних оцінок у процес формування сучасної публічної сфери і соціально відповідальної політики Української держави;
– теза щодо необхідності налагодження ефективної взаємодії по лінії “громадянське суспільство – великий бізнес”. Останній мав би позитивно впливати на всю сучасну публічну політику, наслідком якої має стати формування середнього класу та інноваційний розвиток всієї сфери соціально-економічних відносин у контексті євроінтеграційних прагнень України.
Практичне значення одержаних наукових результатів дисертації полягає у можливості їх використання при проведенні подальших міждисциплінарних досліджень трансформаційних процесів. Положення роботи можуть бути використані також при підготовці комплексних праць з транзитології, з проблематики соціально-економічних та політичних реформ, стану і подальшого розвитку громадської думки та сучасних ЗМІ.
Неабияке значення висновки і рекомендації дисертаційного дослідження можуть мати для подальшої роботи державних органів і громадських організацій у процесі створення виваженої політики і відносин у трикутнику “влада – великий бізнес – громадянське суспільство”. Усвідомлення проблем у цій сфері і трансформація всієї публічної політики в бік відкритості та більшої соціальної відповідальності сприятиме інтеграції України, як і інших держав Центрально-Східної Європи, в сучасне європейське співтовариство.
Представлені дисертаційні матеріали можуть стати у нагоді при викладанні базових дисциплін і спецкурсів для студентів спеціальностей “Політологія”, “Міжнародна інформація”, “Країнознавство”, а також при підготовці підручників, навчальних посібників та аналітичних доповідей.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у доповідях на наукових конференціях: Буковинська міжнародна конференція, присвячена 140-річчю заснування першого українського культурно-освітнього товариства на Буковині «Руська бесіда»» (Чернівці, 27-28 листопада 2009 р.); загальноукраїнська науково-практична конференція: «Якість життя: пріоритети і перспективи» (Донецьк, 8 грудня 2010р.), міжнародна наукова конференція: «Українська економічна модель: чи можливий інноваційний розвиток через стимулювання культурних змін» (Київ, 28-29 жовтня 2010р.). Дисертаційне дослідження обговорювалося на засіданні кафедри міжнародної інформації 20 травня 2011 р. і було рекомендовано до захисту у спеціалізованій Вченій раді.
Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, результати, висновки і пропозиції дисертації знайшли відображення в 10 публікаціях, п’ять з яких надруковано у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації відповідає поставленій меті та завданням. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на 9 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 209 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту 180 сторінок, список використаних джерел зі 290 найменувань і додатків складає 29 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Успіх соціально-економічних реформ в Україні, які проводяться різними президентськими командами ось вже два десятиліття, чомусь так і не наступив. Пояснення цього слід шукати, на думку автора, у трьох площинах. Перший комплекс причин пов’язаний зі стартовими можливостями економіки. Другий – з обранням внаслідок низки рішень влади несприятливої для суспільства в цілому моделі перетворень, а на початку ХХІ століття відсутності професійної політичної команди і політичної волі лідерів країни змінити напрями суспільно-політичного розвитку країни. І третій комплекс причин пов’язаний з неготовністю суспільства відповісти на такий розвиток подій, хоча розуміння їх напряму і соціальних наслідків, як засвідчує стан громадської думки та експертні та аналітичні оцінки ділових ЗМІ, дає право нам констатувати, що з часом в Україні мають з’явитися суспільно-політичні сили, які змінять стан справ на краще.
З’ясовуючи базові соціально-економічні тенденції розвитку України, зокрема роль і вплив великого капіталу на політичні процеси в Україні, лідерів політичних партій та керівництво країни та віддзеркалення усього комплексу проблем у ділових ЗМІ, автор зробив наступні висновки.
1. Специфіка регіону Центральної та Східної Європи і зокрема України полягає в тому, що тут досить швидко змінився світ прав власності цей простір спірним простором, в якому відбуваються досить інтенсивні соціальні битви з невизначеним результатом. Україна сьогодні є частиною такого трансформаційного простору, де фактично не було майнової буржуазії, а досить швидко виник клас дуже великих власників виробництва і капіталів.
2. В дослідженнях українських вчених, а також у ділових ЗМІ неоднарозово висловлювалась думка, що з всіх варіантів ринкової економіки, можливих для впровадження, в Україні був обраний самий неприйнятний варіант – підприємницький капіталізм, що панує сьогодні в англосаксонських країнах, передусім в США і Великій Британії. Останній, як відомо, широко культивує вільно-ринкову філософію завдячуючи тому, що має у своєму розпорядженні великі ринки і багаті природні ресурси, спирається на культуру індивідуалізму, корені якої уходять у ХVIII ст. Отже, відсутність таких унікальних умов для розвитку в інших країнах змусило частину країн ЦСЄ відмовитись від англосаксонської моделі і зробити вибір на користь “соціального чи колективного капіталізму”.
3. Становлення великого капіталу розпочалося з середини 90-х років і проходило у несприятливих для українського суспільства умовах. Насамперед це було зумовлено глибокою структурною кризою, що охопила економіку в умовах розпаду СРСР. Слабкість механізмів державності спричинила повільну заміну адміністративно-командної системи управління економікою на ринкову. Причому пережитки державного соціалізму досить сильно обмежували спектр можливих постсоціалістичних шляхів. Особливу роль в процесах приватизації та подальшого первісного нагромадження капіталу відігравала стара номенклатура, якій вдалося обміняти бюрократичні привілеї на власність у формі нерухомості, зокрема солідної частки великих державних підприємств. Адже, як відзначали експерти, з колишніх дисидентів вийшли погані керівники, а колишні партійно-господарські керівники, хоча і не виступали з новаторськими суспільними ідеями, виявились непоганими приватизаторами, хоча перший президент Леонід Кравчук проявив себе не дуже рішучим, а президент Леонід Кучма – занадто корумпованим.
4. Патронат влади в період президентства Кучми вважався життєво необхідною умовою існування і процвітання бізнес-груп. Як відзначалося експертами та у ділових ЗМІ, в кінці 90-х років в Україні діяли 4 впливових угруповання, які контролювали значні фінансові і матеріальні ресурси – ВПК, Дніпропетровський і Донецький паливно-енергетичні і банківсько-фінансовий, які вели несамовиту боротьбу за легітимну владу. Київський клан, який почав формуватися, на якомусь етапі не витримав атак конкурентів, і розпався. На сьогоднішній день залишилися лише три найбільш впливових фінансово-промислові групи – Донецька (Р.Ахметов), Група “Приват” (І.Коломойський) та “Інтерпайп” (В.Пінчук).
5. Неефективність держави, зокрема непрозорість її відносин з великим бізнесом, є головною причиною наростання корупції та тінізації економіки, одною з перешкод прогресивного розвитку у більшості сфер економічної та соціальної політики. У ділових ЗМІ, насамперед у впливових тижневиках “Форум”, “Власть денег”, “Український тиждень”, експертами та аналітиками неодноразово підкреслювалась думка, що навіть у період президентства В.Ющенка, коли декларувалося їх розділення, незважаючи на численні заяви, центральна влада так і “не зуміла розділити владу і бізнес”. На жаль, “реалістичний прагматизм” не став переважаючою тенденцією у відносинах груп великого капіталу та їх представників з помаранчевою владою, як на це сподівалися на початку 2005 р.
6. На шляху демократії українське суспільство вирішує чимало неоднозначних і суперечливих питань. Важливим у цьому контексті, як зазначається у багатьох ділових ЗМІ, є аналіз і осмислення ролі великого капіталу у трансформаційних процесах, які зачіпають широкі верстви населення. Мова йде насамперед про необхідність збалансованої економічної політики, наслідком якої мало стати формування потужного середнього класу. По-друге, це гуманістична й соціально орієнтована активність, пов’язана з соціальною відповідальністю крупного капіталу на шляху досягнення Україною європейських стандартів у царині соціально-гуманітарної політики. Однак поки що досягнення подібних завдань є нездійсненим. У кращому випадку вони залишаються лише планами на досить віддалене майбутнє і соціальними очікуваннями громадської думки. На жаль, в умовах надмірної концентрації усіх ресурсів в руках небагатьох кланів і корумпованої держави, влада відвела громадянам роль статистів. Тому в умовах політичної та економічної невизначеності, як вважають експерти та аналітики ділових видань, базовим суспільним фактором, що може вплинути на подальший перебіг подій є антикорупційне налаштування громадської думки і саме головне винайдення ефективних моделей, які згодом за допомогою громадськості призвели б до значного зниження тінізації економіки та корупційних схем.
7. Одне з базових місць у суспільстві на шляху демократичних трансформацій має відігравати малий і середній бізнес. Як вважають зацікавлені експерти, саме він створює сферу самозайнятості, внаслідок чого з’являються більш вільні і менш залежні від держави люди. Відзначається і те, що саме малий бізнес виступає дуже часто у нових економічних відносинах як фактор стабільності: гнучкий і динамічний за своєю природою, він амортизує коливання економіки, у першу чергу у сфері зайнятості. На противагу цьому бюрократія живе за власними законами, саме тому великі корпорації бувають млявими. Саме малий і середній бізнес шукає нові ніші, втілює інновації, і там де крупний бізнес пройти не може, малий – проходить. Однак саме ці сфери активності і дієвості малого підприємництва відсікаються прийнятим ВР України Податковим кодексом. Про це неодноразово зазначали у своїх аналітичних матеріалах впливові щотижневі видання – “Коментарі”, “Фокус”, “Український тиждень”, “Дзеркало тижня”.
8. Соціальним наслідком неуваги влади, крупного капіталу і чиновництва на місцях до проблем малого і середнього бізнесу є наростання бідності, виживання цілих верств населення, вимивання із активних суспільно-політичних відносин перших представників нехай дуже слабкого і непевного у майбутньому середнього класу. Навпаки, в умовах суспільних трансформацій, дієве підприємництво є тим підґрунтям, на якому об’єктивно вибудовується середній клас, а його розвиток і зміцнення дали б країні унікальний шанс створити нові мотиви поведінки людей і нову систему відносин між ними. Ще один важливий момент стосується представництва малого і середнього бізнесу на політичному рівні. За даними Київського Міжнародного інституту соціології (КМІС) партію з виключно ринковими цінностями у 2009 р. були готові підтримати близько 15% українців. Однак ця політична ніша поки що порожня. І сьогодні завдання зацікавлених громадян, їх об’єднань сформувати громадську думку у напряму підтримки утворення такої центристської і поміркованої партії в Україні у середньостроковій перспективі.
9. Не сприяє становленю незалежної економічної системи в Україні і світова кон’юнктура, зокрема умови зовнішнього кредитування національної економіки. Умовами при наданні кредитів МВФ, як правило, є монетаристська політика, яку глобальний капітал нав’язує країні боржнику, та зменшення соціальних виплат і здешевлення робочої сили. А також тотальна приватизація промисловості та землі. Щодо країн третього світу, до яких належить і Україна, така політика не раз показала свою руйнівну силу. Пошлемося тут на думку політолога і суспільного діяча Володимира Чемериса, який зазначає, що саме монетаристська політика місцевих урядів призвела до грудневої революції 2001-го в Аргентині та до сучасних соціальних протестів у Греції. Натомість політика стимулювання виробництва через стимулювання попиту, в тому числі й через соціальні виплати, показала свої позитивні результати у багатьох країнах, що розвиваються. Загалом глобальний капіталізм, у країнах якого концентрується світовий капітал, не прагне розвивати периферію і часто зацікавлений у збереженні там відсталих соціальних відносин, аж до феодальних. Часто це співпадає з інтересами правлячих еліт країн периферії: прибутками від їх експлуатації і ті, й інші.
10. Отже сучасні тенденції у політичній та економічній сфері, а також світовий економічний розвиток не сприяють становленню розгалуженого демократичного суспільства в Україні. Замість цього на початку ХХІ століття, як відзначається на сторінках ділових видань, утворилися й утвердилися нові форми соціальної ієрархії, де на верхньому щаблі її перебуває верхівка великого бізнесу, державних чиновників вищого ранґу, значна кількість депутатів Верховної Ради, верхівка силових, фіскальних та судових структур. Ці групи утворили герметичний соціальний простір, який забезпечує їм соціальну та політичну самодостатність і водночас перетворює їх на своєрідну касту з власними соціальними та культурними нормами, які суперечать засадам демократії. Противагою такому становищу може стати лише проведення розгалуженої і прозорої публічної політики, запроваджуваної на вимогу людей та за участі людей. Сьогодні усе гучніше лунають голоси тих, хто вважає, що Україні у сфері антикорупційного законодавства потрібен “Етичний кодекс”, який контролював би певним чином діяльність депутатів ВР та чиновників із міністерств. Необхідною задачею залишається формування середнього класу і утвердження нових ціннісних засад розвитку суспільства. Саме тоді Україна може вступити до Євросоюзу, забезпечивши стабільний розвиток держави, щоби вона обслуговувала ключові потреби громадянського суспільства та динамічної ринкової економіки.
11. У цьому контексті одним з ключових видається проблема стилів життя перехідного суспільства і зокрема стилю життя, притаманного представникам великого бізнесу. Зрозуміло, що різні суспільства в якості символічного ядра домінуючих стилів обирали різне. Архаїчні суспільства – фізичну силу, у традиційному суспільстві – поведінка відпочинку, а у наш час – демонстративне споживання. Відомо також, що сучасні люди стають надто індивідуалістичними. Одним з найважливіших мотивів соціально-економічної поведінки пересічного громадянина України на сучасному етапі став мотив досягнення успіху. За результатами одного з опитувань, проведених в Інституті соціології НАН України, близько 57% опитаних висловились на користь такої стратегії, а 32,5% підтримали її з певними застереженнями. Причому експертами особливо підкреслюється той факт, що бажання “мати” досить часто перевищує особистісне “бути”.
У даній роботі автор не ставив завдання розкрити усі аспекти відносин великого бізнесу і суспільства. Однак намагався показати віддзеркалення становлення і розвитку великого капіталу, його впливу на соціальну політику у ряді ділових ЗМІ, роблячи акцент на політичну та економічну складову. Наступні дослідження цієї теми, на нашу думку, повинні присвячуватись передусім тому, хто і з якою метою змушує сучасні ЗМІ використовувати ті чи інші акценти при висвітленні важливих політичних та економічних тем, як власники ЗМІ впливають сьогодні на позиції журналістів і громадську думку.
В цілому ж можна констатувати у відносинах по лінії “влада – бізнес– суспільство” наступне. Замість диференціації масштабів господарювання, підтримки підприємницької діяльності у всіх сферах діяльності і залучення до неї широких верств населення, котрі мали б стати елементом національної ідеї, влада і у добу Л. Кучми і пізніше віддала перевагу відносинам з крупним капіталом і стала у багатьох випадках заручником промислових і фінансових груп, хоча в Україні (на відміну від Росії) фактично не використовувалась форма офіційних ФПГ. Спочатку економічна сила і ресурси олігархів були представлені 5 потужними угрупуваннями, сьогодні їх стало значно менше. Зрозуміло, що олігархи вряд чи спроможні зовсім зупинити перехід України до нормальної ринкової економіки. Будемо сподіватися, що, як прогнозує відомий економіст Андерс Аслунд, майбутній розвиток України стане найцікавішим вироком правлінню олігархів перехідного періоду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Академік Мирослав Попович: “Межу моральності вже перейдено” [Текст] / Мирослав Попович // Урядовий кур’єр. – 2010.– 17 червня. – С.13.
2. Академік Чухно А. Нова економічна політика (теоретико-методологічні засади) [Текст] / А. Чухно // Економіка України. – 2005.– № 7. – С.15-22.
3. Андрусів В. Цивілізаційна модернізація: неможливість реформ. [Текст] / В.Андрусів / Електронний ресурс – режим доступу: // www.pravda.com.ua/ articles/2011/01/26/5837698
4. Андрущенко О. Передел мечтаний. [Текст] / О. Андрущенко // Бизнес. – 2009. – 28 сент. – С.54-55.
5. Антипович Т. Маємо те… що сказав Кравчук [Текст] / Т.Антипович // Книжник Review.– 2007.– №11-12.– С.39.
6. Антипович Т. Непрощенний Кучма [Текст] / Т. Антипович // Книжник Review.– 2007.– №11-12.– С.35-37.
7. Астаніна Т. Ціннісні орієнтири та політичний вибір українців восени 2004 року [Текст] / Т.Астаніна // Соціологічне знання та влада: суперечливі взаємовідносини соціологічних досліджень і політичної практики. – К.:ВД “Стилос”, 2005. – С.181-187.
8. Бабакова Т. Страсти по президентству: Соображают на троих. [Текст] / Т. Бабакова // Корреспондент. – 2008. – №30.– С.18-20.
9. Бабінець А. Президент за домовленістю. [Текст] / А.Бабінець // Український тиждень. – 2009.– 10-16 квітня.– С.14-15.
10. Бальцерович Л. Свобода і розвиток. Економія вільного ринку. [Текст] / Лешек Бальцерович. – Л., Вид-во журналу “Ї”, 2000. – 332 с.
11. Банс В. Політична економія постсоціалізму // У пошуках правильної парадигми: концептуальні перспективи посткомуністичного переходу у країнах Східної Європи / За ред. Д.Гузіни. [Текст] / Валері Банс.– К.: вид-во “Ай Бі”, 2003. – С.237-280.
12. Бахматюк О. Про інвестиції в українську економіку [Текст] / О. Бахматюк, В. Денисенко // Коментарі. – 2011.– 1 липня.– С.6.
13. Бевзенко Л. Стили жизни переходного общества. [Текст] / Л. Бевзенко– К.:Институт социологии НАН Украины, 2008. –144 с.
14. Березовский Б. Мой Майдан Незалежности. Сб.статей, интервью, писем. [Текст] / Борис Березовский. – К.: Нора-Друк, 2007.– 270 с.
15. Березовский Б. По лондонскому счету. [Текст] / Борис Березовский // Фокус. – 2007. – №36. – 7 сентября. – С.14.
16. Беседа Я. Гостиницы будущего [Текст] / Я.Беседа // Статус. Экономические известия. – 2010.– листопад. – №47.– С.26.
17. Билоусова Н. Открывать или подождать? Кризис породит новые виды бизнеса. [Текст] / Н.Билоусова // День. –2009.– 1 сент.
18. Билян П. “Общак” принят. [Текст] / П.Билян // Экономические известия. – 2004.– 24 декабря. – С.1.
19. Билян П. Иваны Франковска: Влияние группы “Приват” на руководство Ивано-Франковской области ослабевает.[Текст] / Петр Билян, Олег Вачаев, Михаил Дикаленко // Бизнес.– 2011.– № 22. – 30 мая.– С.22-26.
20. Блиц –опрос “Бизнеса”: Следует ли давать чиновникам право устанавливать цены. [Текст] // Бизнес. – 2009. – 28 сент. – С.18-20.
21. Бондарева Л.В. Динамика политического имиджа России в качественной прессе США / Автореф. на соискание ученой степени канд.полит.наук. [Текст] / Л.В.Бондарева. – М.,2007.– 19 с.
22. Борисова С. Рафинированный капиталист. [Текст] / С. Борисова // Комментарии. – 2010-2011.– 24 декабря – 7 января 2011. – С.26.
23. Брусиловська О.І. Посткомуністична Східна Європа: зовнішні впливи, внутрішні зміни. [Текст] / Ольга Іллівна Брусиловська. – Одеса: “Астропринт”, 2007. – 352 с.
24. Бублий Н. Клады Нацбанка. [Текст] / Н. Бублий., С. Высоцкий // Фокус. – 2009.–18 сентября.– С.18-20.
25. Бублий Н. Тигипко: взялся за старое. [Текст] / Н. Бублий, К. Панова // Фокус. – 2009.–11 сентября. – С.14-16.
26. Буренин А.Н. Рынки производных финасовых инструментов. [Текст] / Алексей Буренин.– М.: ИНФРА, 1996. – 368 с.
27. Бурковський П. Смерть Левіафана. [Текст] / П.Бурковський // Український тиждень.– 2009.– 10-16 квітня.– С.18-19.
28. Буткевич Б. Велике полювання. [Текст] / Б.Буткевич // Український тиждень.– 2011.– 24 березня.– С.28-32.
29. Вахітов В. Про методи стимулювання українського бізнесу.[Текст] / В.Вахітов // Коментарі. – 24 червня 2011.– С.9.
30. Великий український капітал: взаємовідносини з владою і суспільством . [Текст] – К.: Дух і літера, 2007. – 130 с.
31. Вєдєнєєв Д. Екстремізм в Україні: економічне підґрунтя. [Текст] / Д. Вєдєнєєв // Волонтер. – 2011.–№1.– февраль-март.– С.4-8.
32. Видрін Д. “Я не знаю жодного випадку, коли донецькі забрали в когось бізнес”. [Текст] / Дмитро Видрін // Країна.–2010.– 26 лютого. – С.28-31.
33. Виктор Пинзенык: “Риски сейчас не в экономической ситуации, а в решениях правительства”. [Текст] / Виктор Пинзенык // Профиль Украина. – № 42. – 2006.– 23 октября. – С.40-41.
34. Виктор Янукович: спецпроект “Момент истины”[Текст] / В. Янукович // Корреспондент.–2009.– №46.– 4 декабря. – С.22.
35. Вишневский Ю. Какой еды мы не боимся. [Текст] / Юрий Вишневский // Комментарии. – 2009.– 28 августа.– С.25.
36. Вишневский Ю. Секреты стран, свободных от чиновничьей мафии [Текст] / Юрий Вишневский // Комментарии. – 2010. – 12 февраля. – С.22-23.
37. Вишневський Ю. Бандитські часи вже повернулися. [Текст] / Юрій Вишневський // Коментарі. – 2011.– 8 липня.– С.2-3.
38. Вишневський Ю. Дзеркало середнього класу: де остерігаються великих покупок [Текст] / Юрій Вишневський // Коментарі. – 24 червня 2011.– С.15.
39. Вишневський Ю. Економіка на службі у корупції [Текст] / Юрій Вишневський // Коментарі. – 24 червня 2011.– С.25.
40. Віктор Ющенко: Олег Дубина зустрічався з Дмитром Фірташем у моєму кабінеті (інтерв’ю з М. Найємом 19 серпня 2011 р. для УП). [Текст] / Віктор Ющенко / Електронний ресурс. − Режим доступу: // http://www.pravda. com.ua /articles/2011/08/19/6509469/
41. Він чи вона: як не помилитися 26 березня на всенародних виборах Прем’єр-міністра // Пропагандистський буклет. [Текст]. – б.р.– 4 с.
42. Ворона В. Виклики незалежності і суспільна наука. [Текст] / В. Ворона // Українське суспільство 1992-2009. Динаміка соціальних змін. – С.3-12.
43. Воронецька Н. Казино повертається під крило Мінфіну. [Текст] / Н. Воронецька // Коментарі. – 2010. – 26 листопада. – С.7.
44. Вуйко Б. Чертовски полезный кризис. [Текст] / Б.Вуйко // Эксперт. – 2005.– 26 сентября-2 жовтня.– С.15-18.
45. Выбор разума: чтобы помочь избирателям сделать выбор. [Текст] // Корреспондент. – 2010. – 5 февраля. – С.16-19.
46. Выдрин Д. “Уже не будет ничего брутально-плохого”. [Текст] / Д. Выдрин // Власть денег. – №52. – 24 декабря 2010 -20 января 2011. – С.12.
47. Выполнение предвыборных обязательств президента Ющенко “Десять шагов навстречу людям”. [Текст]. – К., б.г. – 28 с.
48. Гальченко Я. Олігархи, подайте народу на реформи. [Текст] / Я. Гальченко // Буковина.– 2011.–1 липня.– С.2.
49. Гальчинский А. “Для повышения социальных стандартов нет никаких экономических предпосылок”. [Текст] / Анатолій Гальчинский // Власть денег. – 2009.– №38.– 18-24 сентября.– С.11.
50. Гальчинський А. Помаранчева революція і нова влада. [Текст] / Анатолій Гальчинский. – К.: “Либідь”, 2005.– 368 с.
51. Геополитические ориентации населения и безопасность Украины. По данным социологов. [Текст] – К.: ТОВ «Друкарня Бізнесполіграф», 2009. – 88 с.
52. Глузман С. Країна провінціалів. [Текст] / Семен Глузман // Известия. – 2009. – 1 вересня. – С.2.
53. Головаха Є. Випробування кризою [Текст] / Євген Головаха // Критика. – 2009. – Число 7-8. – Липень –Серпень.– С.2-7.
54. Головнев С. 10 поводов для оптимизма в 2011 году. [Текст] / С. Головнев, О. Миронова // Власть денег. – №52. – 24 декабря 2010 -20 января 2011. – С.10-13.
55. Гелап полл: за кордон тимчасово, чи назавжди ? [Текст]. – Електронний ресурс – Режим доступу: // http://www.radiosvoboda.org/ content/article/2119846.html
56. Горенко О.М. Соціальні горизонти європейського єднання і Україна: Концептуально-історичні підходи і політична практика. [Текст] / О.М. Горенко– К.:Ін-т історії України НАН України, 2007.– 376 с.
57. Гошовский И. Казначей Фирташа. [Текст] / И. Гошовский // Инвест-газета. – 2010.– 1-7 лютого. – С.32-33.
58. Гриньков Д. Гастролеры. [Текст] / Дмитрий Гриньков // Бизнес. – 2009. – 28 сентября. – С.28-29.
59. Гриньков Д. Наша не пропадала [Текст] / Дмитрий Гриньков // Бизнес. – 2011. – 17 октября. – С.15-16.
60. Грицак Я. Страсти по Львову. [Текст] / Ярослав Грицак // Незалежний культурологічний часопис “Ї”. – 2002. – №.26. – С. 66-87.
61. Гриценко А. Главная угроза. [Текст] / Анатолій Гриценко // Forbes. – 2011.– Апрель.– С.24.
62. Гьосле В. Практична філософія в сучасному світі. [Текст] / Вітторіо Гьосле / примітки та післямова Анатолія Єрмоленка. – К.: Лібра, 2003.– 248 с.
63. Даниленко О. На кордоні України стоять ешелони з грошима. [Текст] / О. Даниленко // Коментарі. – 2011.– 1 липня.– С.6-7.
64. Дарендорф Р. У пошуках нового устрою. Лекції на тему політики свободи у ХХІ ст. [Текст] / Ральф Дарендорф – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. – 109 с.
65. Демченко О.А. Групи інтересів у засобах масової інформації: вплив на політичний процес в Україні / Автореф. канд. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути і процеси. [Текст] / О.А. Демченко– Д., 2007.– 20 с.
66. Денисенко В. Даешь откат 10%. [Текст] / В.Денисенко // Комментарии. – 2010. – 5 февраля. – С.4.
67. Денисенко В. Чего хотят украинцы. [Текст] / В.Денисенко // Фокус.– 2011.– 8 июля.– С.14-15.
68. Денисенко Е. В мажоритарном тоне. [Текст] / В.Денисенко // Власть денег. – 2011.– 1-7 апреля.– С.22-24.
69. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії. [Текст] /За ред. І.О.Кресіної. – К.: Логос, 2007. − 316 с.
70. Десять років соціально-економічних перетворень в Україні: спроба неупередженої оцінки. [Текст] / За ред. Ігоря Бураковського. К.: К.І.С.,2002.– 120 с.
71. Дзеркало середнього класу. Клуб експертів: Діляра Мустафаєва. [Текст] Діляра Мустафаєва // Коментарі.–2009.– 4 грудня.
72. Дмитрий Фирташ. Богатейших сто. [Текст] // Forbes.–2011.– Апрель.– С.78.
73. Дмитро Фірташ. [Текст] // Обличчя України-2009. Щорічний український журнал. – С.22.
74. Дмитрий Фирташ: бизнес в тумане. [Текст] // Корреспондент. Золотая сотня (Спецвыпуск). – 2010.– № 22.–11 июня.– С.45.
75. Дни Украины в Монако. [Текст] // Фокус. – 2009.–11 сентября. – С.42.
76. Євсєєв Б. Хто вплинув на Януковича. [Текст]/ Б. Євсєєв // Країна. – 2010. – 12 лютого. – С.8-9.
77. Єгармін О. Віднесені метром. [Текст]/ О.Єгармін // Коментарі. – 24 червня 2011.– С.22-23.
78. Жданов І. Україна перед вибором – яким він буде? [Текст]/ І. Жданов, О.Литвиненко, Ю. Якименко // Національна безпека і оборона. – 2004. – №6. – С.1-14.
79. Жугай В.Й. Становлення якісної преси у посткомуністичному світі / Автореф.дис. на здобуття наукового ступеня канд.філолог.наук. [Текст]/ Жугай В.Й. – Львів, 2006.– 18 с.
80. Жулковский М. Изменения системы ценностей // Системные изменения и общественное сознание в странах Восточной Европы. [Текст]/ М. Жулковский. – М.: ИНИОН РАН, 2008. – С.93-97.
81. Закон України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про промислово-фінансові групи в Україні” та внесення змін до деяких законодавчих актів України, 9 вересня 2010 р.[Текст] / Елетронний ресурс. – Режим доступу: // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2522-17
82. Звиняцковская З. К читателю. [Текст]/ З. Звиняцковская // Эксперт ВЕЩЬ.– 2005.– №7.– С.6.
83. Зиновьев А. Коммунизм как реальность. [Текст]/ – М.:Центрполиграф, 1994.– 495 с.
84. Злиття і поглинання: найбільші угоди M&A, 7-14 липня. [Текст] // Коментарі. – 15 липня 2011.– С.15.
85. Золотая сотня: Владимир Бойко. [Текст] // Корреспондент.– 2010.– №22.–11 июня.– С.38.
86. Золоторьов В. Програмісти. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки написана під МВФ. [Текст] / В.Золоторьов // Український тиждень. – 2010. – №23.–11-17 червня. – С.20-22.
87. Зоткин А.А. “Львы” и “лисы” украинской политики. О властвующей элите. [Текст] / Андрій Зоткін. – К.:Наукова думка, 2010. – 341 с.
88. Зоткін А. Ставлення населення України до правлячої еліти: 1996-2006. [Текст] / Андрій Зоткін // Українське суспільство 1992-2006. Соціологічний моніторинг. – К.: Інститут соціології НАН України, 2006.–377-384.
89. Зущик Ю. Підписи “проти”. В.Медведчуку освідчуються в нелюбові. [Текст]/ Юрій Зущик // Політика і культура. – 1999.– №13.– 8-14 липня. – С.8.
90. Информационное пространство Украины. Основные каналы массовой коммуникации (аналитика, 10 января 2011) [Текст] / Електронний ресурс. − Режим доступу: // http://www.rb.com.ua/rus/analitics/socyum/7255/
91. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. [Текст]/ Ганс Йонас. – К.: Лібра, 2001. – 400 с.
92. Каленский Н. Особенности кризисной “тени”. [Текст]/ Н. Каленский // Профиль. – 2010. – 13 февраля. – С.28-31.
93. Каменев М. По президентскому велению. [Текст]/ М. Каменев // Бизнес. – 2009. – 27 апреля – С.21.
94. Караменов М. “Свобода слова” у номеклатурно-клановому світовідчутті // Дзеркало тижня. – 2009. – 19 грудня. – С.15.
95. Карасев В. Блиц-интервью:“Жаль денег и себя”. [Текст]/ В. Карасев // Фокус. – 2007. – №36. – 7 сентября. – С.14.
96. Карбівничий В. Новому президентові час дізнатися про Візантію. [Текст]/ В. Карбівничий // Коментарі. – 2010. – 19 лютого. – С.9.
97. Касьянов Г. В. Система владних відносин у сучасній Україні: групи інтересу, клани та олігархія. [Текст]/ Г. В. Касьянов // Український історичний журнал. – 2009. – №1. – С.160-180.
98. Кіпіані В. Перша сотня. Щомісячний рейтинг найвпливовіших людей України. [Текст]/ В. Кіпіані // Главред. –2009.– №14.– 6 квітня.– С. 20-27.
99. Кириченко И. Страна неопределенной судьбы. [Текст]/ И. Кириченко // Зеркало недели. – 2009. – 28 февр. – С.15.
100. Кириченко І. Країна невизначеної долі.[Текст]/І. Кириченко // Дзеркало тижня.–2009.– 28 лютого.– С.15.
101. Кислов А. Золото в шоколаді. [Текст]/ А. Кислов // Weekly.ua. – №22. – 2010. – 11-17 червня. – С.20-43.
102. Кислов А. Світське життя: Бал вокзал. [Текст]/ А. Кислов // Weekly.ua.– 2011.– 18-24 лютого.– С.20-25.
103. Климанська Л.Д. Соціально-комунікативні технології в політиці: таємниці політчної “кухні”.[Текст]/ Л.Д. Климанська. – Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. – 332 с.
104. Климова С. Респонсивность власти как условие социальной интеграции // Соціологічне знання та влада. [Текст]/ С.Климова. – К.: “Стилос”, 2005. – С.96-104.
105. Клуб експертів: Андрій Длугач. [Текст]/ Андрій Длугач // Коментарі. –2009.– 4 грудня. – С.23.
106. Клуб експертів: Діляра Мустафаєва. [Текст]/ Діляра Мустафаєва // Коментарі.–2009.– 4 грудня. – С.22.
107. Коба Я. Морской волчонок. [Текст]/ Ярослава Коба // Власть денег.–2011.– 16-22 декабря. – С.26-31.
108. Коберник К. Злые языки. [Текст]/ К. Коберник // Корреспондент.– 2008.– №34.– 6 сентября. – С.24-26.
109. Коберник К. Власть в своих руках. [Текст]/ К. Коберник, Ю. Зущик // Корреспондент.–2008.–28 июня. – С.18-20.
110. Коберник К. Подъем с переворотом. [Текст]/ К. Коберник, А.Пасховер // Корреспондент.– 2008.– №34.– 6 сентября.– С.18-20.
111. Козак О. Ганна Герман: “Ми будемо готові простягнути Тимошенко руку”. [Текст]/ О.Козак // Главред. –2009.– №14.– 6 квітня.– С.15-16.
112. Комментарии. Специальный выпуск. [Текст].–2009.– №29-30.– 31 июля –14 августа.
113. Коментарі: лідер рейтингу ділових видань. [Текст] // Коментарі.– 2010.– 26 листопада.– С.7.
114. К некоторым итогам. [Текст] //Коммерсантъ. – №19.– 2006.– 9 февраля. – С.9.
115. Коркунда О. Коментар. [Текст]/ О.Коркунда // Weekly.ua. – №1-2. – 2011. – 14-20 січня. – С.31.
116. Костянтин Жеваго: 25 найбагатших українців. [Текст] // Коментарі.–№7.–2011.–18 лютого.– С.22.
117. Кошкина С. Большой украинский бизнес и правительство Украины. [Текст] Соня Кошкина / Електронний ресурс. − Режим доступу: // http://lb.ua/news/2011/04/ 15/92892 _Bolshoy_ukrainskiy_biznes_i_prav.html
118. “Країна”: оцінки, відгуки. [Текст] // Країна.– 2010.– №6. – 26 лютого. – С.26-27.
119. Крыштановская О. Анатомия российской элиты. [Текст] / Ольга Крыштановская – М.: Захаров, 2005. – 384 с..
120. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. [Текст] / Володимир Кулик. – К.:Критика, 2010. – 655 с.
121. Курьята Н. Полный шпагат. Януковичу приходится разрываться между реформами и рейтингом, а также ЕС и Россией. [Текст]/ Н. Курьята // Власть денег.– 2011.– 8-21 июля. – С.8-9.
122. Курьята Н. Реформенный неформат. [Текст]/ Н. Курьята // Власть денег.– 2011.– 27 мая-2 июня. – С.8.
123. Куценко О. О некоторых социокультурных последствиях институциональных изменений в украинском обществе. [Текст]/ О.Куценко // Социология: теория, методы, маркетинг.– 2000.– № 2.– С.26-32.
124. Лазаренко П. Україна – останній шанс. [Текст]/ П. Лазаренко – К.: А.З.И., 1998. –134 с.
125. Лазнюк Ю. Жителі українських мегаполісів уподобали бранчі. [Текст]/ Ю. Лазнюк // Weekly.ua. – №1-2. – 2011. – 14-20 січня. – С.30-31.
126. Липа К. Фатальні глечики. [Текст]/ К. Липа // Український тиждень.– 2009.– 10-16 квітня. – С.51.
127. Литвин В. Життя після виборів. [Текст]/ В. Литвин // Голос України. – 2010. – 1 квітня. – С.4-5.
128. Лігачова Н. Репліка. [Текст]/ Н. Лігачова // Країна. – 2011.– 1 липня.– С.31.
129. Лісничук О. Чи є політико-економічні групи перешкодою для політичного розвитку України? [Текст]/ О. Лісничук, О.Сушко – Київ: Фонд ім. Фрідріха Еберта, 2005. –76 с.
130. Лосєв І. Лівий туш. [Текст]/ І. Лосєв // Український тиждень. – 2010. – №23.–11-17 червня.– С.18.
131. Луценко О. Спецпроект “Україна-20”: Енергетична (не)безпека України [Текст]/ О. Луценко // Український тиждень.– 2011.– 15-21 липня.– С.16-18.
132. Ляхович Т. Будинок, який придумав Валід. [Текст] / Т. Ляхович // Главред.– 2009.– 6 квітня. – С.22-25.
133. Макаров Ю. Лівий вальс. [Текст]/ Ю. Макаров // Український тиждень. – 2011. – №11 – 18-24 березня. – С.15.
134. Макаров Ю. Останній прилисток оптимістів. [Текст] / Ю. Макаров // Український тиждень. – 2010. – №33-34. – 13-26 серпня. – С.12.
135. Марков А. Реформа: экономическая политика. [Текст] / Александр Марков // Бизнес.– 2011.– № 36. – 5 сентября.– С.17-21.
136. Марчук Є.К. Пять років української трагедії. [Текст]/ Є.К. Марчук – К.:Християнсько-народний союз,1999.– 157 с.
137. Матвейчук И. Коррупционные потоки централизуют. [Текст]/ И. Матвейчук // Комментарии. – 2010. –19 ноября. – С.14-15.
138. Медіа, демократія, культура / За ред.Н.Костенко, А Ручки. [Текст]. – К.: Інститут соціології НАН України, 2008.–356 с.
139. Медникова К. Скромное обаяние буржуазности. [Текст]/ К. Медникова, Ю. Попова // Эксперт ВЕЩЬ. – 2005.– Окт.– С.34-38.
140. Мельник М.І. Корупція – корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії). [Текст]/ М.І. Мельник. – К.: Юридична думка, 2004. – 400 с.
141. Меню Д. Интервью з банкиром недели. [Текст]/ Д. Меню // Бизнес. – 2009. – 27 апреля – С.29-31.
142. Мертон Р. Социальная структура и аномия. [Текст]/ Р. Мертон // Зарубіжна соціологія (ХХ-поч.ХХІ століття)/ відп. ред. В.Г.Городяненко. – Д.: Вид-во ДНУ, 2009. – С.23- 57.
143. Мирошниченко О. Політична культура як основа парламентаризму. [Текст]/ О. Мирошниченко // Політична реформа очима експертів: значення публічних консультацій. – К., 2007. – С.42-55.
144. Мирошниченко С. Пять подарков под елку. [Текст]/ С. Мирошниченко, А.Кибенок, К.Ткаченко // Власть денег.– 2011. – 23 декабря-19 января.– С.10-14.
145. Млечный путь. Редакционная статья. [Текст] // Бизнес.– 2011.– № 23. – 6 июня.– С.5.
146. Москальов М. Взаємовпливи бізнес-еліт і провідних політиків в сучасній Україні (за матеріалами ділових ЗМІ ) [Текст]/ Максим Москальов // Панорама політологічних студій / Науковий вісник РДГУ.– Рівне, 2011. – – Вип.5-6. – С.189-196.
147. Москальов М. Вплив матеріальної диференціації на формування соціокультурної ідентичності в Україні в умовах кризи.[Текст] / М. А. Москальов // Якість життя: пріоритети і перспективи: Матеріали ІV Загальноукраїнської науково-практичної конференції (8 грудня 2010 р., Донецьк) − Донецьк: Донецький інститут ринку та соціальної політики, 2010. – С.-225-227.
148. Москальов М. Кланово-корпоративне суспільство в Україні в оцінках аналітиків та експертів. [Текст] / М. А. Москальов // Історико-політичні проблеми сучасного світу: збірник наукових статей. − Чернівці: ЧНУ, 2010.− Т.21-22.− С.184-190.
149. Москальов М. А. Особливості застосування конкурентних стратегій залежно від стану галузі. [Текст] / М. А. Москальов // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. – Чернівці, 2009. – Вип. ІІІ. C. 174-181.
150. Москальов М. Проблеми забезпечення вільного потоку інформації про суспільні справи: досвід вітчизняних ЗМІ. [Текст]/ М. А. Москальов // Буковинський журнал. – 2010. – № 2. – С. 109-117.
151. Москальов М. Роль великого капіталу у політичному житті України (за матеріалами ділових ЗМІ). [Текст] / М. А. Москальов // Науковий вісник Одеського державного економічного університету. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. — Науки: економіка, політологія, історія. — 2011. — №22(147). — С. 15-26.
152. Москальов М. Соціальне самопочуття громадян України у 2008-2009 рр.(нові підходи та політичні реалії). [Текст] / М. А. Москальов // Буковинська міжнародна історико-краєзнавча конференція, присвячена 140-річчю заснування першого українського культурно-освітнього товариства на Буковині «Руська бесіда» (27-28 листопада 2009 р.): Тези /Наук ред. О.В. Добржанський. – Чернівці: ЧНУ 2009. − С. 349-351.
153. Москальов М. Теоретико-методологічні підходи до аналізу ролі великого бізнесу в умовах суспільно-політичних трансформацій. [Текст] / М. А. Москальов // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. – Чернівці, 2011. – Вип. ІV. – C. 160-169.
154. Москальов М. Тіньова економіка” як чинник суспільно-політичного розвитку України (за оцінками експертів та якісних ЗМІ). [Текст] / М. А. Москальов // Вісник Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого / Сер.: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. – Вип.8. – Харків: Право, 2011.– С.187-197.
155. Москальов М. Українська економічна модель: чи можливий інноваційний розвиток через стимулювання культурних змін. [Текст] / М. А. Москальов // Матеріали міжнародної науково-практичної конференцію з економіки та соціології «Держава і глобальні соціальні зміни: історія, теорія, ідеологія» 28 - 29 жовтня 2010 р. – Київ; Видавництво КПІ, 2010. – С.41-43.
156. Москальов М. Хронологія розвитку сучасних моделей управління в стратегічному менеджменті підприємства. [Текст] / М. А. Москальов // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Функціонування єврорегіонів в умовах трансформаційної економіки», ЧТЕІ КНТЕУ: Чернівці 7-8 травня 2009 р. – С.249-252.
157. Мустафин А. Премьер-лига. Кто готовится сменить Юлию Тимошенко в Кабмине [Текст]/ А. Мустафин // Профиль. – 2010. – 13 февраля. – С.18-22.
158. Нанивская В. Оставайся в системе – действуй по старой схеме! [Текст]/ В. Нанивская // Зеркало недели. – 2010.– 11 декабря. – С.3.
159. Наталія Лігачова: українські олігархи не раді своїм ЗМІ (З Наталею Лігачовою розмовляв Фідель Павленко, 9 березня 2011 р.) [Текст] Н.Лігачова / Електронний ресурс. − Режим доступу:// www.bbc.co.uk/.../110309_ie_ligachova_dt.sht...
160. Невмержицький Є.В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії. [Текст]/ Є.В. Невмержицький– К.:КНТ, 2008. – 368 с.
161. Никонов В. “Оранжевая революция” в контексте жанра. [Текст]/ В. Никонов // “Оранжевая революция”. Украинская версия: Сборник. – М.: Изд-во «Европа», 2005. – С. 111-122.
162. Ничего, кроме бизнеса. [Текст] // Эксперт. – 2005.– 26 сентября-2 жовтня.– С.8.
163. Німецька преса пише про олігарха з СБУ Валерія Хорошковського. [Текст] / Електронний ресурс. − Режим доступу: // www.sprotiv.org/.../ nimecka-presa-pishe-pro-oligarxa
164. Німці допомагають українським людям похилого віку. [Текст] // Weekly.ua. – 2011.– №15.– 21 квітня.– С.8.
165. Новак А.Я. Як підняти українську економіку. [Текст] / А.Я. Новак.– К.: “Гнозис”, 2006.– 304 с.
166. Норт Д. Насилие и социальные порядки. [Текст]/ Д. Норт, Д. Уоллис, Б.Вайнгаст. – М.: Изд-во Института Гайдара, 2011.– 480 с.
167. Обличчя влади: російська політична еліта.1998-2000 рр. [Текст].– К.: Наукова думка, 2002. –384 с.
168. Образцова А. Пейзаж, нарисованный исчезающими чорнилами. [Текст]/ А. Образцова // Профиль.– 2010.–№7.– Февраль.– С.8-10.
169. Опрос: не до шуток. [Текст] // Фокус.– 2011.– 8 июля. – С.6.
170. Оранжевая революция: урок для России? (Материалы круглого стола, Москва, 9 декабря 2004 г.). [Текст] // Россия Путина