ПОЛІТИЧНЕ МАНІПУЛЮВАННЯ У ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЯХ В УКРАЇНІ У 2004 ТА 2010 PP. : Политического манипулирования в президентской избирательной кампании В УКРАИНЕ В 2004 И 2010 PP.



  • Название:
  • ПОЛІТИЧНЕ МАНІПУЛЮВАННЯ У ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЯХ В УКРАЇНІ У 2004 ТА 2010 PP.
  • Альтернативное название:
  • Политического манипулирования в президентской избирательной кампании В УКРАИНЕ В 2004 И 2010 PP.
  • Кол-во страниц:
  • 220
  • ВУЗ:
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


    На правах рукопису
    УДК 324 (477)«2004/2010»


    Круглашов Андрій Анатолійович

    ПОЛІТИЧНЕ МАНІПУЛЮВАННЯ У ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЯХ В УКРАЇНІ У 2004 ТА 2010 рр.


    23. 00. 02 – політичні інститути та процеси

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата політичних наук


    Науковий керівник:
    доктор політичних наук,
    професор
    Ротар Наталія Юріївна




    Чернівці – 2012








    ПЛАН
    ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ С. 3
    ВСТУП С. 4
    Розділ 1. Теоретико-методологічні основи вивчення політичного маніпулювання підчас виборчих кампаній
    С. 10
    1.1. Базові теоретико-методологічні підходи до визначення політичного маніпулювання
    С. 10
    1.2. Аналіз джерельної бази С. 34
    Розділ 2. Джерела, принципи та механізми використання маніпулятивних впливів у президентських виборчих кампаніях 2004 та 2010 рр. в Україні

    С. 43
    2.1. Причини, передумови та джерела поширення маніпулятивних впливів у президентських виборчих кампаніях в Україні

    С. 43
    2.2. Використання маніпулятивного потенціалу політичної реклами у президентських виборчих кампаніях в Україні
    С. 61
    2.3 Маніпулятивна складова політичного дискурсу лідерів президентських виборчих кампаній
    С. 87
    Розділ 3. Протидія політичному маніпулюванню в Україні: інституційний та індивідуальний виміри
    С. 110
    3.1. Опір та протидія інститутів громадянського суспільства політичному маніпулюванню в Україні
    С. 110
    3.2. Індивідуальний захист від політичного маніпулювання С. 124
    3.3. Перспективи формування ефективної моделі протидії політичному маніпулюванню в Україні
    С. 147
    Висновки С. 176
    Список використаних джерел С. 184
    Додатки окремим томом








    ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
    БЮТ – Блок Юлії Тимошенко
    ЄС – Європейський союз
    ЗМІ – Засоби масової інформації
    ЗМК – Засоби масової комунікації
    ІМІ – Інститут Масової Інформації
    ІРРП – Інститут Розвитку Регіональної Преси
    КВУ – Комітет Виборців України
    КПУ – Комуністична партія України
    НАТО – Північноатлантичний альянс
    НДО – Недержавні організації
    НСНУ – Політична партія Народний союз,,Наша Україна”
    НУНС – Виборчий блок,,Наша Україна – Народна Самооборона”
    ОБСЄ/БДІПЛ / Організація з безпеки і співробітництва в Європі/ Бюро демократичних інститутів та прав людини
    ОДІ – Організоаційно-Діяльністні Ігри
    ОУН-УПА – Організація українських націоналістів - Українська повстанська армія
    ПР – Партія регіонів
    РФ – Російська Федерація
    СНД – Співдружність Незалежних Держав
    СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
    США – Сполучені Штати Америки
    ATL – «Above The Line» - «над лінією» вся пряма зовнішня реклама, спрямована на широку аудиторію
    BTL – «Below The Line» - «під лінією» реклама, спрямована на вужчі аудиторії, зорієнтована на глибший контакт, особисте залучення
    PR – Паблік рілейшнз, зв’язки з громадськістю
    ICCO – International Communications Consultancy Organization
    UAPR – Українська Асоціація зі зв´язків з громадськістю








    ВСТУП

    Актуальність теми. Політичне маніпулювання є поширеною політичною практикою не лише в Україні. Воно проявляється в країнах консолідованої демократії зі стабільною політичною системою. Будучи розповсюдженим у країнах, що демократизуються, постає основним засобом ненасильницької комунікації влади з суспільством у системах, які тяжіють до авторитаризму та тоталітаризму.
    Науковий інтерес до проблем політичного маніпулювання та його ролі у виборчих кампаніях, попри накопичення величезного емпіричного досвіду та появи все більшої кількості наукових публікацій із цієї проблеми, зберігається та навіть посилюється. Прагнення дослідників вивчати цю складну та багатоаспектну проблему обумовлюється відчутним суспільним запитом на подібні дослідження. Чимале значення у формуванні такого запиту мав вплив виборчої кампанії 2004 р., коли громадяни України на власному досвіді відчули, які суспільно-політичні та соціально-психологічні наслідки може мати політичне маніпулювання. Загроза розколу та громадянського конфлікту визначила потребу в усвідомленні важливості цієї проблеми та спонукала до пошуку противаг і альтернатив політичному маніпулюванню як способу комунікації еліти і контреліти з суспільством.
    Актуальність дослідження політичного маніпулювання в Україні, зокрема під час президентських кампаній, пов’язана з тим, що у силу інституційних, культурних і геополітичних умов, у яких перебуває українська держава, кожні вибори її глави держави вважаються доленосними, а широке застосування у процесі виборчих кампаній маніпулятивних практик не лише гальмує процеси утвердження демократичних інституцій, а й стримує формування суспільної довіри до політичної системи загалом.
    Міждисциплінарний характер проблематики політичного маніпулювання зумовлює звернення до неї як науковців-теоретиків, так і політичних технологів, що створює певну термінологічну плутанину та нечіткість у визначенні категоріального апарату відповідних досліджень. До того ж, до сьогодні осторонь наукових зацікавлень залишається проблема протистояння впливам політичного маніпулювання на індивідуальному рівні та рівні громадянського суспільства.
    Нечіткість розуміння ролі, місця та проявів політичного маніпулювання, брак дослідницької уваги до суспільних та індивідуальних практик протистояння йому в президентських кампаніях в Україні породжують потребу у дослідженні цієї теми.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової тематики, над якою працює кафедра політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у рамках комплексної науково-дослідницької теми «Теорія і практика політичного розвитку та державного управління» (державна реєстрація № 0109U002722).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне всебічне вивчення як політичного маніпулювання у президентських виборчих кампаніях 2004 та 2010 рр. в Україні, так і практики протистояння його впливам. Для досягнення поставленої мети визначені такі дослідницькі завдання:
     проаналізувати основні теоретико-методологічні підходи до дослідження політичного маніпулювання;
     охарактеризувати передумови та причини поширення політичного маніпулювання в Україні;
     дослідити використання маніпулятивного потенціалу політичної реклами у президентських виборчих кампаніях 2004 та 2010 рр. в Україні;
     визначити особливості маніпулятивної складової політичного дискурсу лідерів президентських виборчих кампаній в Україні 2004 та 2010 рр.;
     з’ясувати сутність та політичний потенціал інституційних та індивідуальних практик протидії політичному маніпулюванню;
     окреслити перспективні напрями протидії політичному маніпулюванню в Україні.
    Об’єктом дослідження є президентські виборчі кампанії в Україні 2004 та 2010 рр.
    Предмет дослідження – політичне маніпулювання у президентських виборчих кампаніях в Україні 2004 та 2010 рр.
    Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що відсутність взаємної довіри та прозорих комунікацій між політиками і громадянами спричиняє звернення українських політиків до використання маніпулятивних технологій з метою впливу на політичну свідомість виборців, що призводить до стратегічно програшних для громадян, суспільства та держави результатів.
    Методи дослідження. Застосування системного підходу до аналізу відносин, що виникають у процесі політичних комунікацій, дало змогу виокремити функціональний, інституційний та соціокультурний аспекти політичного маніпулювання. З метою з’ясування значення впливу інформаційно-комунікаційних технологій на політичні процеси для суспільства й особистості з аксіологічних позицій загального блага, справедливості, свободи, поваги до людської гідності й інших цінностей використовувалися принципи нормативно-ціннісного підходу. Для вивчення різних аспектів дій політичних лідерів як суб’єктів виборчого процесу та реакцій електоральної аудиторії на ці дії був використаний інструментарій біхевіорального підходу. Завдяки інформаційно-кібернетичному методу політика розглядалася крізь призму інформаційних потоків, побудованих за принципом зворотного зв’язку, і мережі цілеспрямованих комунікативних дій та механізмів, що забезпечують виникнення відносин маніпулювання. Проблемно-хронологічний метод дав змогу аналізувати питання дисертаційного дослідження в часовій послідовності і динаміці.
    З погляду різноплановості проблематики й поставлених завдань було використано такі загальнонаукові методи дослідження, як емпірико-аналітичний і логічний, які методологічно забезпечили можливість визначення особливостей використання маніпулятивного потенціалу політичної реклами, пріоритетних напрямів дискурсивного впливу та інформаційних стратегій суб’єктів виборчого процесу.
    Комплексний міждисциплінарний підхід до аналізу маніпулятивних технологій у виборчих кампаніях зумовив поєднання традиційних для політичної науки методологічних підходів та методів дослідження з методами інших гуманітарних наук – лінгвістики та соціології. Зокрема, для дослідження риторики та стратегій кандидатів на посаду президента України було застосовано методи глибинних експертних інтерв’ю, контент-аналізу та критичного дискурс-аналізу. За допомогою порівняльного методу визначалось спільне та відмінне у застосуванні маніпулятивних виборчих технологій під час різних виборчих кампаній. У процесі вивчення предмета дослідження були застосовані методи ретроспективного аналізу, конкретного й абстрактного моделювання, класифікації і типологізації, структурно-функціональні, загальнонаукові – емпірико-аналітичний і логічний – методи дослідження.
    Наукова новизна одержаних результатів визначається метою та завданнями дослідження, засобами їх виконання і полягає в такому:
    Вперше:
     обґрунтовано, що політичні маніпулятивні впливи продукуються логікою виборчого процесу та передбачають можливість появи і використання механізмів протидії політичному маніпулюванню;
     доведено, що в процесі артикуляції суспільної потреби протидії політичному маніпулюванню визначальна роль в умовах незавершеності демократичних перетворень належить інститутам громадянського суспільства;
     здійснено порівняльний аналіз політичного дискурсу претендентів на пост президента України у 2004 та 2010 рр. з позицій оцінки мети та характеру використання маніпулятивних технологій і стратегічних наслідків їх впливу.
    Удосконалено:
     механізм застосування методу глибинних експертних інтерв’ю як процедури дослідження політичного маніпулювання;
     аналітичний потенціал поняття «політичне маніпулювання»;
     розуміння характеристик політичного маніпулювання у контексті визначення його місця в політичному процесі та системі політичних комунікацій.
    Отримали подальший розвиток:
     методологічний інструментарій аналізу політичних комунікацій;
     знання про засоби та механізми захисту, протистояння, протидію та опір політичному маніпулюванню;
     ідеї про структурування захисту від проявів політичного маніпулювання на суспільному та індивідуальному рівнях.
    Практичне значення одержаних результатів визначається науковою актуальністю та новизною дисертаційного дослідження. Вони можуть бути використані як для подальших теоретичних досліджень, так і в розробці та проведенні тренінгів із протидії політичному маніпулюванню та застосуванню деліберативних практик сприяння усвідомленню політичного вибору. Проаналізований досвід інститутів громадянського суспільства у протистоянні політичному маніпулюванню дав змогу сформулювати практичні рекомендації, які можуть бути використані громадськими організаціями для сприяння проведенню демократичних виборів, політичними партіями та окремими політиками – для налагодження конструктивних і прозорих комунікацій із виборцями. Окремі положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у процесі політичного консультування, покладені в основу етичного кодексу представників професій, пов’язаних із політичними комунікаціями, знайти застосування у процесі підготовки фахівців-політологів, при викладанні курсів «Виборчі технології», «Політичні технології», «Виборчі системи країн світу», «Політична культура».
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження апробовані на науково-методичному семінарі кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та оприлюднені на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: «Соціалізація особистості та суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви» (Чернівці, 2009); «Шевченківська весна – 2010» (Київ, 2010); «Ломоносов – 2010» (Москва, 2010); «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (Луцьк, 2011); «Розвиток політичної науки: європейські практики та національні перспективи» (Чернівці, 2011); «Кайндлівські читання» (Чернівці, 2011); «Новое видение: место, задачи и методы коммуникационных технологий в посткризисном мире» (Москва, 2011). Висновки та практичні рекомендації дисертаційного дослідження обговорювалися на авторському семінарі у Канадському інституті Українських студій (Едмонтон, 2012).
    Публікації. Основні положення дослідження викладені у 5 наукових публікаціях у виданнях, визнаних фаховими з політичних наук, одна з яких – у співавторстві та 7 публікаціях матеріалів і тез виступів на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях.
    Структура дисертації. Специфіка проблем, об’єкт, мета та завдання дисертаційного дослідження визначили його логіку та структуру. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків (183 с.), списку використаних джерел (371 позиція) та додатків (окремим томом). Загальний обсяг дисертації становить 220 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    В процесі дослідження вдалось певним чином переосмислити існуючі в науковій літературі підходи до визначення та дослідження політичного маніпулювання, визначити його прояви у президентських виборчих кампаніях 2004 та 2010 рр. та комплексно розглянути способи реагування на політичне маніпулювання на індивідуальному та інституційному рівнях, а також окреслити напрямки вибудовування моделі протидії йому. В результаті здійсненого дослідження ми дійшли ряду висновків.
    1. Політичне маніпулювання можна визначати та аналізувати в парадигмі цілей, засобів та результатів, в залежності від суб’єкта, цільової аудиторії та сфери застосування відповідного впливу. Парадигма цілей передбачає зосередження уваги на цілях та намірах як актора, так і реципієнта. Такий підхід властивий насамперед психології, на ньому побудований метод інтент-аналізу та, почасти, герменевтики і критичного дискурс-аналізу. Вада цього підходу – суб’єктивний детермінізм. Парадигма засобів, якою переважно послуговуються дослідники у сфері лінгвістики, семіотики, юриспруденції та вчень про медіа-комунікації передбачає зосередження на формальних параметрах і змістовому наповненні політичних комунікацій. Вада підходу – технологічний детермінізм. Дослідження маніпулювання в парадигмі результатів – «вотчина» соціології, політології і, насамперед – історії. Цей підхід тісно пов’язаний з попередніми, оскільки передбачає співставлення задекларованих чи неявних цілей та намірів з отриманими результатами їх реалізації та аналіз використаних засобів із точки зору їх ефекту. Оскільки парадигма результатів використовується зі застосуванням методів системного аналізу, кейс-стаді та суб’єктивної реконструкції, її вадою постає ретроспективний детермінізм та абсолютизація причинно-наслідкових зв’язків між засобом та ефектом.
    В процесі дослідження запропоновано аргументи проти розгляду маніпулювання як всемогутньої «системи», самодостатньої технології та безальтернативної форми політичних комунікацій і обґрунтовано необхідність застосування комплексного підходу до вивчення проблеми політичного маніпулювання, з акцентом на формальних та змістових параметрах комунікації, з обмеженням часових та просторових рамок дослідження та кола досліджуваних об’єктів, не обмежуючись лише одним з підходів, яких чимало.
    На наш погляд, найпродуктивнішим теоретико-методологічним підходом до дослідження політичного маніпулювання є комунікативний, розроблений, насамперед, у працях Г. Ласуела, котрий першим запропонував комплексну модель дослідження політичних комунікацій, Н. Лумана, Ю. Хабермаса, Ж. Еллюля та Ж. Бодріяра. Інституційні параметри політичної системи та їх зв’язок із проблемою політичного маніпулювання, окрім М. Фуко, вивчались, насамперед, американськими дослідниками, стривоженими деградацією демократії, як інституту в силу поширення маніпулятивних комунікацій. З 1980-х рр., завдяки У. Райкеру, Р. Гудіну, Л. Якобсу та Р. Шапіро, відродився інституційний підхід, викристалізувалась теорія раціонального вибору, а з кінця 2000-х рр. ожила дискусія поміж її прихильниками теорії раціонального вибору, необіхевіористами та критиками обох сторін, зокрема Н. Хомскі.
    Щоправда, необхідно зазначити, що використання окремих підходів ускладнює дослідження політичного маніпулювання. Так, наприклад, постмодерністський підхід, заснований на принципі «сприйняття і є реальність» відкидає об’єктивну реальність, плутаючи факти з інтерпретаціями, тоді як технократичний унеможливлює мислення поза маніпулюванням, утверджуючи допустимість ставлення до людей як до речей. Нормативний та диспозиційний підходи також перешкоджають розумінню впливу політичного маніпулювання на виборців, але принаймні задають гуманістичні орієнтири.
    2. Широкий досвід застосування маніпулятивних практик на пострадянському просторі й в Україні зокрема, дозволяє зробити певні висновки щодо їх джерел, причин та передумов. На нашу думку, такими джерелами постає сама природа політичної влади; особливості пострадянської політичної культури та свідомості, якій притаманні патріархальність, ірраціональність, заниження морального рівня політики; економічна ситуація, що характеризується різким поділом на бідних і багатих та відсутністю середнього класу. Причинами поширення використання маніпулятивних технологій також є значна поляризація позицій суб’єктів президентських кампаній і прагнення тих, хто знаходиться при владі, управляти за допомогою закону, а не відповідно до закону, через маніпулювання виборцями, а не через діалог із ними та своїми опонентами. Важливою передумовою маніпулятивності українських виборчих кампаній постає залежність ЗМІ від владних та олігархічних інтересів, які об’єднує інститут «владовласності», перетворює їх із фільтру та засобу донесення суспільно-важливої інформації на канал та інструмент маніпулювання з боку одних (2004) чи багатьох (2009-2010) політичних акторів.
    3. Інтенсивність використання політичної реклами значно зросла між кампаніями 2004 та 2009-2010 рр., тим не менше, її вплив врівноважувався плюралістичною участю кандидатів у 2009-2010 рр. Найбільш маніпулятивною була рекламна кампанія «Україна: 3 сорти», що актуалізовувала ідею розколу України та використовувала страх громадянської війни. Жодна рекламна кампанія 2009-2010 рр. не мала подібного за масштабами та інтенсивністю впливу на українське суспільство.
    В окремих випадках, маніпулятивний потенціал політичної реклами обертався супроти самих кандидатів, зокрема – В. Януковича в 2004 р. підвела масовість поширення рекламних матеріалів, А. Яценюка в 2010 р. – неадекватність усталеному образу та очікуванням виборців, Ю. Тимошенко – розпорошення ключового повідомлення в результаті ведення багатовекторної рекламної кампанії. Активно використовувались маніпулятивні способи поширення політичної реклами, зокрема частіше – розповсюдження реклами без вихідних даних, рідше - розповсюдження фальшивої реклами від імені супротивника або імітація стилістики реклами опонента.
    Загальною змістовною характеристикою політичної реклами, що використовувалась командами кандидатів як в 2004 р., так і 2010 р. було використання абстрактних повідомлень («Україна для людей»), сяючих узагальнень («почую кожного», штучних образів («Тигрюля»), та мовних конструкцій («вірус Ю1Я1»), що апелюють до сексуальних бажань, ірраціональних страхів або індивідуального блага кожного; неаргументованого та сугестивного впливу, а також обіцянок, які політик не може, або й не збирається виконувати.
    4. У виборчій кампанії 2004 р. основним чинником формування політичного маніпулювання стала монополізація інформаційного простору через запровадження практики «темників» та застосування протизаконних технологій, зокрема, поширення завідомо неправдивої інформації та реклами без вихідних даних. Поширенню маніпулювання сприяло поляризації кампанії в категоріях «добра і зла», «свій-чужий», «проросійський-проамериканський», міфологізація образів кандидатів, агітація з боку церковних інституцій та ієрархів та актуалізація ідеї розколу країни, квінтесенцією якої стала рекламна кампанія «Три сорти України». Остання постала внаслідок зміщення кампанії В. Януковича в бік установок «ядерного електорату», за рекомендацією російських політтехнологів, що оживили в дискурсі кампанії тему «розколу», яка не порушувалась у вітчизняному дискурсі з початку 1990-х рр. В. Ющенко, в свою чергу, активно апелював до «кримінального» минулого опонента та актуалізовував емоцію надії за допомогою ключових повідомлень «вірю», «знаю», «можемо» і «Так!», тоді як команда його головного конкурента вдавалась до риторики ненависті та навішування на опонента ярликів «фашиста», «антихриста», «американського резидента».
    Важливий вплив мало те, що виборча кампанія 2009-2010 рр., відбувалась у розпал фінансової кризи, що сприяло поширення популізму та взаємних обвинувачень у дискурсі кандидатів. Практично вся політична комунікація звелась до не-діалогових монологічних за своєю природою, відтак маніпулятивних методів поширення прямої та прихованої політичної реклами та адресного маркетингу (підкупу виборців). В кампанії 2010 р. політичними акторами чимало публічної уваги було приділено скандалам та вибудовуванню дискурсу довкола тем «педофілгейту», «вірусу H1N1», «газу по 70$», обіцяного Януковичем, «газ за 450$», забезпеченого Тимошенко. Та оскільки жоден актор не мав монополії на інтерпретацію, маніпулятивний потенціал тем (за виключенням теми грипу в листопаді) був суттєво обмеженим.
    Дискурс фіналістів обох президентських кампаній початку ХХІ сторіччя був маніпулятивним, оскільки обмежував свободу виборців до вибору поміж «батогом і пряником». В 2004 р. у ньому переважав сумарно переважав страх перед батогом, в 2010 р. – спокуса пряником. Зрештою, в кожній з кампаній переміг саме той, хто пропонував позитивні стимули виборцям: «10 кроків на зустріч людям» та «Україну для людей».
    5. В рамках хронологічних меж дисертаційного дослідження, розглянуто діяльність інститутів громадянського суспільства, описану в категоріях опору та протидії маніпулюванню. Розкриваючи роль інститутів громадянського суспільства ми дійшли наступних висновків:
     Моніторинг маніпулювання в ЗМІ, проведення просвітницьких кампаній та тренінгів для журналістів, а також у поширення альтернативної, неупередженої інформації, що здійснювалось, зокрема, коаліцією «Новий вибір» та іншими громадськими організаціями, відіграли важливу роль у виявленні та протидії маніпулюванню у кампанії 2004 р. та визнанні результатів ІІ туру виборів нелегітимними з боку міжнародної спільноти.
     В 2009–2010 рр., окрім традиційних моніторингів ЗМІ на предмет застосування маніпулятивних технологій («Телекритика», «Український монітор»), та дотримання законності (КВУ, ОПОРА), відповідні громадські організації почали приділяти більшу увагу аналізу та обговоренню змісту політичних платформ кандидатів. Проте, активність громадянського суспільства, стаючи більш професіоналізованою, а не масовою, здійснювала обмежений вплив на зростання усвідомленості вибору серед широких верств населення.
     Індивідуальний захист від маніпулятивних впливів у політичній комунікації потребує або повної аполітичності чи відлюдництва, або активної роботи над собою, комунікації з іншими та громадянської активності. Перший шлях не звільняє від наслідків політичної діяльності інших, тому не може бути рекомендований нами як засіб протидії політичним маніпуляціям. Другий шлях потребує значних індивідуальних та колективних зусиль, насамперед, критичного мислення та вибудовування розгалужених та інтенсивних зв’язків з іншими громадянами. Він є нелегким, витратним, але допомагає подолати чимало чинників поширення політичного маніпулювання, шляхом пізнання його джерел насамперед в самому собі через саморефлексію та діалогічне спілкування. Як захист, так і протидія маніпулюванню потребує життєстверджуючих основ індивіда та суспільства, якими стають позитивні емоції, залучення до суспільно-корисної діяльності, добрі особисті стосунки, відчуття змістовності власного існування та життєвих досягнень, а також формування власних життєвих цілей та принципів. Розвиток критичного мислення вимагає подолання наївності, фаталізму, схильності до самоприниження та мислення в рамках «нульової суми», що широко розповсюджені в українському суспільстві, та актуалізації почуття гумору, власної ціннісної та мотиваційної сфери. Суть індивідуального захисту від політичного маніпулювання полягає в тому, щоб мати власні цілі, та обирати той шлях, що в перспективі розкриє ширші можливості.
    6. Ефективна модель протидії політичному маніпулюванню на інституційному рівні, окрім моніторингу ЗМІ, громадянського контролю за дотриманням журналістських стандартів, та виборчого законодавства для виключення маніпулювання в інституційній сфері, передбачає запровадження не електоральних демократичних практик, що передбачають більш широке залучення громадян до обговорення та прийняття рішень, які мали б політичну вагу, починаючи від локального та завершуючи загальнодержавним рівнем. Потрібне запровадження діалогового підходу та деліберативних практик на вісі стосунків громадяни-громадянське суспільство-влада, що є гідною альтернативою маніпулятивним політичним комунікаціям та збільшує шанси громадян на прийняття кращих рішень у власних інтересах. Дуже важливу роль у справі підвищення здатності громадян протистояти маніпулювативним впливам відіграє правова та політична освіта. Проте необхідно застерегти проти здійснення просвітницької діяльності з позицій «вкладання правильних установок» у свідомість виборців. Істина народжується у діалозі, а довіра – у співпраці, тому перспективні практики освітньої та просвітницької діяльності тісно пов’язані з використанням комунікативних можливостей інтернету, соціальних мереж та активною соціальною самоорганізацією. Важливим напрямком розвитку сучасної системи громадянської освіти в Україні є озброєння громадян знаннями про принципи функціонування політичної та правової системи та навчання способам легітимного впливу на цю систему, з метою захисту своїх прав та інтересів, зокрема методам організації та проведення адвокаційних кампаній. Протидіяти маніпулюванню можуть і політичні актори, наводячи приклади дезінформації та використання маніпулятивних прийомів з боку своїх опонентів.
    Прагнення політиків монополізувати інформаційний простір задля розширення власного впливу обумовлює необхідність створення незалежних дискусійних майданчиків за мережевим принципом, які дозволяють генерувати інформаційний контент самим користувачам політичної інформації. Важливим напрямком інформаційної просвітницької кампанії є вироблення критеріїв, що допомагають виборцям вирізнити суттєву інформацію серед «білого шуму», та сприяють більш усвідомленому вибору в майбутніх виборчих кампаніях. Те, що в цьому напрямку в українському суспільстві вже відбуваються деякі позитивні зрушення, засвідчує зокрема поява громадянських ініціатив «Владометр» та «Чесно» у 2011 р.
    Таким чином, проблема політичного маніпулювання, як важлива та актуальна наукова проблема, залишається такою, що не передбачає остаточного свого вирішення. Її дослідження потребує врахування цілого комплексу особливостей політичного процесу, використання міждисциплінарного підходу та новітніх наукових методів, причому не тільки суспільних та гуманітарних дисциплін, але й математики, нейрофізіології, кібернетики.
    Ф. Ніцше попереджав: «якщо довго вдивлятися у безодню, врешті-решт, вона почне вглядатися в тебе». На нашу думку, фокус у подальших дослідженнях варто змістити з подолання «хвороб» маніпулювання до вибудовування «здорового» суспільного діалогу, простих механізмів забезпечення прозорості політичної діяльності та актуалізації цінностей чесності, свободи, відповідальності і рівності. І це справа не лише експертів – науковців та технократів, але й на політиків, громадських, журналістів та пересічних виборців.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Конституція України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – 59 с.
    2. Закон України про доступ до публічної інформації {Із змінами, внесеними згідно із Законом № 4711–VI від 17. 05. 2012} Режим доступу: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/2939–17
    3. Закон України про вибори Президента України вiд 5 березня 1999 року. Остання редакцiя вiд 05. 02. 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=474-14
    4. Статья 142. 1. Фальсификация итогов голосования [Уголовный кодекс РФ] [Глава 19] [Статья 142. 1] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. zakonrf. info/uk/142. 1/Авченко, В. Теория политического манипулирования в современной России / В. Авченко Електронний ресурс. – Режим доступу: http://psyfactor. org/polman1. htm
    5. Авченко В. Теория политического манипулирования в современной России / В. Авченко Електронний ресурс. – Режим доступу: http://psyfactor. org/polman1. htm
    6. Адаменко А. Ю. Вспоминая Артхашастру / А. Ю. Адаменко, Д. И. Выдрин [Текст]. – К. : ФОП Савченко Т. В., 2006. – 208 с.
    7. Адорно Т. Исследование авторитарной личности / Теодор Адорно. Под общей ред. д. филос. н. В. П. Култыгина [Текст]. – М. : Серебряные нити, 2001. – 416 с.
    8. Академія Української преси [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://aup. com. ua/
    9. Алексеева Л. Председатель МХГ: «Я ЛИЧНО БУДУ ГОЛОСОВАТЬ ЗА «ЯБЛОКО»!» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://echo. msk. ru/blog/echomsk/829144–echo/
    10. Алтунян А. Г. Анализ политических текстов: учеб. Пособие / А. Г. Алтунян [Текст]. – 2–е изд. – М. : Логос, 2010. – 384 с.
    11. Андросова, Ирина Геннадьевна. Особенности політико-психологического манипулирования в современной России : диссертация... кандидата политических наук : 23. 00. 02 / Андросова Ирина Геннадьевна; [Место защиты: Акад. труда и соц. отношений] [Текст]. – М., 2008. – 184 с.
    12. Аристотель. Поэтика. Риторика / Аристотель [Текст]. – СПб. : Азбука, 2000. – 347 с.
    13. Аргунова Е. В. Использование некоторых методов и результатов манипулирования массовым сознанием как основа стратегии противодействия манипулятору / Е. В. Аргунова Електронний ресурс. – Режим доступу http://anti–glob. narod. ru/st/starg. htm
    14. Арендт Х. Джерела тоталітаризму / Ханна Арендт. Пер. з англ. В. Верлока, Д. Горчакова. 2–е вид. [Текст]. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2005. – 584 с.
    15. Арендт Х. Між минулим і майбутнім: зб. політ. есе / Ханна Арендт. Ппер. з англ. В. Черняк [Текст]. – К. : Дух і літера, 2002. – 321 с.
    16. Аронсон Э. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление / Эллиот Аронсон, Энтони Пратканис. Перераб. изд [Текст]. – СПб. : Прайм–ЕВРОЗНАК, 2003. – 384 с.
    17. Асоціація Політичних Консультантів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.politconsultant. org
    18. Ассоциация политических консультантов Украины протестует против отстранения общественных организаций от наблюдения за выборами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.news.liga. net/news/old/212661–assotsiatsiya–politicheskikh–konsultantov–ukrainy–protestuet–protiv–otstraneniya–obshchestvennykh–or. htm
    19. Бадьёт Д. Зигмунт Бауман: Конец света – это отсутствие уверенности в завтрашнем дне [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://society. lb. ua/culture/2012/04/19/146824_zigmunt_bauman_konets_sveta–. html
    20. Бебик В. М. Інформаційно–комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: монографія / В. М. Бебик [Текст]. – К. : МАУП, 2005. – 440 с.
    21. Бебик В. Політична свідомість українського суспільства: рік 2007 / Валерій Бебик, Олена Василишина, Альбіна Фоміна [Текст] // Соціальна психологія. – 2007. – № 5. – С. 18–24.
    22. Безансон А. Бедствие века. Коммунизм, нацизм и уникальность Катастрофы / Ален Безансон. Пер. с фр. Я. Горбаневский [Текст]. – М. : МИК, 2001. – 104 c.
    23. Березинський В. П. Транзитивні особливості формування електорального простору сучасної України / Березинський Володимир Павлович: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23. 00. 02. Дніпропетр. нац. ун–т [Текст]. – Д., 2005. – 19 с.
    24. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Э. Берн [Текст]. – М. : «ЭКСМО», 2008. – 576 с.
    25. Березовець Т. Майдан: чудо, или всё–таки технология / Т. Березовець [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://polittech. org/2011/11/23/майдан–чудо–или–все–таки–технология/
    26. Братко-Кутинський О. Феномен України: наукове дослідження / Олексій Братко-Кутинський [Текст]. – Київ : Вечірній Київ, 1996. – 304 с.
    27. Брэдбери Р. 451 градусов по Фаренгейту: Роман. / Рой Брэдбери [Текст]. – М. : ОЛИМП, 1983. – 160 с.
    28. Бродский И. «Речь о пролитом молоке» / Иосиф Бродский [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. world–art. ru/lyric/lyric. php?id=7570
    29. Богачева, Е. О. Политическое манипулирование в условиях єлекторальных кампаний (на примере Ставропольского края): дис. … кан. полит. наук., 23. 00. 02 / Богачева Елена Александровна [Текст]. – Ставрополь, 2006. – 287 с.
    30. Богуш Д. Навчання політичним технологіям в Україні / Д. Богуш. [Електронний ресурс]. ¬– Режим доступу: http://blogs.pravda.com.ua/authors/ bogush/4d13937e179d0
    31. Бодрийар Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец соціального / Ж. Бодрийар [Текст]. – Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2000. – 96 с.
    32. Бойко О. Д. Анатомія політичного маніпулювання / О. Д. Бойко [Текст]. – Ніжин: Міланік, 2007. – 223 с.
    33. Бойко О. Д. Політичне маніпулювання: навч. посіб / О. Д. Бойко [Текст]. – К. : Академвидав, 2010. – 432 с.
    34. Болотова В. А., Контент–аналіз як метод вивчення документів / В. А. Болотова, Г. В. Попова. За заг. ред. проф. Соболєва В. О. [Текст]. – Харків: Університет внутрішніх справ, 2000 – 40 с.
    35. Буркут І. Г. Виборчі технології: регіональний досвід / І. Г. Буркут, О. В. Колесников [Текст]. – Чернівці : Букрек, 2009. – 240 с.
    36. Бутова І. Креативність та евалюативна насиченість політичного дискурсу XXI століття (на матеріалі англійської та української мов) / І. Бутова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journal. mandrivets. com/images/file/Butova. pdf. – с. 67
    37. БЮТ хоче розслідувати причетність Януковича до зґвалтування [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. pravda. com. ua/news/2009/10/19/4250280/
    38. В Луганске задержали трех студентов, которые хотели остановить «донецкого Чикатило» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. pravda. com. ua/rus/news/2004/08/31/4380797/
    39. Варій, М. Й. Політико–психологічні передвиборчі та виборчі технології : Навчально–методичний посібник / М. А. Варій [Текст]. – К. : Ельга, Ніка–Центр, 2003. – 400 с.
    40. Ведущие российские политические консультанты приняли декларацию о противодействии фальсификациям на выборах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nikkolom. ru/2012/04/vedushhie–rossijskie–politicheskie–konsultanty–prinyali–deklaraciyu–o–protivodejstvii–falsifikaciyam–na–vyborax
    41. Відеоархів 5–го каналу, «В Януковича кинули яйце і він упав», 24 вересня 2004 року. Відеоархів 5–го каналу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.youtube.com/subscription_center?add_user=5channel &feature=iv&annotation_id=annotation_53681
    42. Вибори в Україні: законодавство і практика та їх відповідність європейським стандартам / Опитування експертів. – К. : ПЦ «Фоліант», 2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old. dif. org. ua/modules/pages/files/1209031259. zip?sid=ncp0146h0254hsda5511ktufr6.
    43. Вибори Президента 2010: висновки та новації громадського спостереження / Айвазовська О., Лісовський Ю., Ковтунець В., Шелеп М., Федорович Ю., Величко Н. [Текст]. – К. : Гамазин, 2010. – 240 с.
    44. Вибори Президента України (31 жовтня, 21 листопада та 26 грудня 2004 р) / Заключний звіт Місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за виборами. [пер. з англ. ]. – Варшава, 2005. – 57 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до звіту : http://www. osce. org/uk/odihr/elections/ukraine/14674
    45. Видео с Добкиным бьет все рекорды в интернете [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://korrespondent. net/ukraine/politics/209414
    46. Вийшов в ефір другий відеоролик в рамках кампанії «Розум проти медіа маніпуляцій» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mediaosvita. com. ua/material/1272
    47. Владометр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vladometr. org/
    48. Владометр. Додати обіцянку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vladometr. org/promise/add/
    49. Владометр, про нас [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vladometr. org/about
    50. Выдрин Д. И. Политика: история, технология, экзистенция / Д. И. Выдрин. – К. : Либідь, 2001. – 426 с. [Електронный ресурс]. – Режим доступу: http://www. vydrin. com/books/624/
    51. Вуйма А. Черный PR. Защита и нападение в бизнесе и не только. / А. Вуйма [Текст]. – СПб: БХВ Петербург, 2005. – 224 с.
    52. Гаврада І. О. Політика органів державної влади щодо ЗМІ в Україні: проблеми взаємодії [Текст] : дис... канд. політ. наук: 23. 00. 02 / Гаврада Ігор Остапович; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці, 2007. – 224 с.
    53. Галич А. Поэма о Сталине, глава V / Александр Галич [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. bards. ru/archives/part. php?id=17626
    54. Галумов Э. А. Инфоколониализм / Э. А. Галумов [Текст] – М. : Известия, 2007. – CXCIXс.
    55. Гальтунг Ю. Політична етика Ганді / Ю. Гальтунг, А. Несс . Пер. з норв. Н. Іваничук [Текст]. – Л. : Місіонер, 2001. – 280 с.
    56. Гарань А., «Маніпуляція свідомістю–2», або Чи існує межа, яку не можуть переходити політтехнологи? / А. Гарань [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. pravda. com. ua/rus/articles/2006/02/8/4396672/
    57. Гарифуллин Р. Р. Психология блефа, манипуляций, иллюзий / Р. Р. Гарифуллин [Текст]. – М. : АСТ; Донецк: Сталкер, 2006. – 141 с.
    58. Геген Н. Психология манипуляции и подчинения / Н. Геген [Текст]. – Спб. : Питер, 2005. – 203 с.
    59. Геллнер Э. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические соперники / Э. Геллнер [Текст]. – М. : Московская школа политических исследований, 2004. – 240 с.
    60. Глібіщук Я. Обережно, маніпулювання! / Я. Глібіщук [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. academia. org. ua/index. php?p_id=55&id=630
    61. Голдінг В. Володар мух / В. Д. Голдінг [Текст]. – К. : Просвіта, 2005. – 195 с.
    62. Горчева А.Ю. Основы манипулирования людьми в избирательном процес се / А.Ю. Горчева [Текст] // Вестник МГУ. Сер. 10. Журналистика. – 2002. – № 1. – С. 91–94.
    63. Госдума одобрила прямые губернаторские выборы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://izvestia. ru/news/523043
    64. Грабовський С. «Педофілгейт»: боротьба зі злочинами чи злочинна політика? / С. Грабовський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. radiosvoboda. org/content/article/1881464. html
    65. Грачев Г. В. Информационно–психологическая безопасность личности: состояние и возможности психологической защиты / Г. В. Грачев [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. security. ukrnet. net
    66. Грачёв Г. В. Манипулирование личностью: организация, способы и технологии информационно–психологического воздействия Монография / Г. В. Грачёв, И. К. Мельник [Текст]. – М. : ИФ РАН, 1999. – 235 с.
    67. Громадська коаліція «Новий вибір – 2004» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vybory. org/articles/218. html
    68. Громадська коаліція «Новий вибір–2004», яка під час президентських виборів в Україні здійснювала соціологічні дослідження та екзіт–поли, заявляє про припинення своєї діяльності у зв’язку із завершенням виборчої кампанії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. nrcu. gov. ua/index. php?id=4&listid=9882
    69. Громадська платформа регіональної влади: нові форми публічного контролю (Аналітичний звіт) / Асоціація «Спільний простір», Комітет «Рівність можливостей». – К. : ФОП. [Електронний ресурс]– Режим доступу до звіту: monitorprostir. org/foto/mtree/2011/12/116_10_Book_new. pdf
    70. Громадські кампанії з альтернативного інформування громадян та медіаграмотності: звіт за результатами проектів з моніторингових досліджень та громадських кампаній, проведених в Україні в період 2002–2010 рр. / О. В. Чекмишев [Текст] – К. : СПД Павлик В. Ф, 2009. – 120 с.
    71. Громадянський рух Чесно [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://chesno. org/background/
    72. Гуйтор М. М. Регіональні особливості застосування виборчих технологій в Україні (на прикладі Чернівецької та Закарпатської областей): дис.... канд. політ. наук : 23. 00. 02 / Микола Миколайович Гуйтор; Чернів. нац. ун–т ім. Ю. Федьковича [Текст]. – Чернівці, 2008. – 213 с.
    73. Гуйтор М. М. Регіональні особливості застосування виборчих технлогій в Україні (на прикладі Чернівецької та Закарпатської областей): Автореф. дис. канд. політ. наук : 23. 00. 02 / Микола Миколайович Гуйтор; Чернів. нац. ун–т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці, 2008 [Текст]. – 17 с.
    74. Данилова А. А. Манипулирование словом в средствах массовой информации [Текст] / А. А. Данилова. – М. : «Добросвет», «Издательство КДУ», 2009. – 234 c.
    75. Дацишин Х. П. Метафора в українському політичному дискурсі (за матеріалами сучасної періодики): Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10. 01. 08 / Христина Петрівна Дацишин; Львівський національний ун–т ім. Івана Франка [Текст]. – Л., 2005. – 18 с.
    76. Дебати Ющенка та Януковича 20. 12. 2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. pravda. com. ua/articles/2004/12/20/3005494/
    77. Джига Т. В. Методи та технології впливу політичної реклами (на прикладі передвиборної кампанії): Автореф. дис... канд. політ. наук: 23. 00. 03 / Тетяна Василівна Джига; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка [Tекст]. – К., 2003. – 21 с.
    78. Джалалов М. По следам дезинформации / М. Джалалов [Текст]. – Ташкент: «Ёш гвардия», 1979. – 72 с.
    79. Дiзнайся – і голосуй Серцем! [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. youtube. com/watch?v=cUmJEk3R1DU&feature=relmfu
    80. Довженко О. Зґвалтування громадської думки / О. Довженко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. telekritika. ua/medialiteracy/2009–10–20/48693
    81. Довженко О. Засоби масової агітації / О. Довженко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. telekritika. ua/media–continent/monitoring/medialiteracy/2010–01–15/50432
    82. Довженко О. «Лебедина пісня глухаря»: «Велика політика» на «Інтері» з Віктором Ющенком як дзеркало комунікаційного провалу третього президента України // О. Довженко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://telekritika. ua/teleprogram/2009–12–01/49576
    83. Достоевский, Ф. М. Братья Карамазовы» / Ф. М. Достоевский [Текст]. – М. : Эксмо, 2008. – 912 с.
    84. Досягнення уряду Ю. Тимошенко в умовах світової фінансової кризи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. tymoshenko. ua/uploads/docs/dosyagnennya. ppt
    85. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита / Е. Л. Доценко [Текст]. – М. : ЧеРо, Издательство МГУ, 1997. – 344 с.
    86. Дурава А. Самые лучшие примеры «черного» пиара в Украине 11. 12. 2009 / А. Дурава [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://polittech. org/2009/12/11/самые–лучшие–примеры–черного–пиара–в/
    87. Дурава А., Полях Л. Марш несогласных / А. Дурава, Л. Полях [Текст] // Известия в Украине. – 2009. – № 209 (12.11). – С. 3.
    88. Дяченко О. Кампанія Рибачука «Чесно» і полювання на відьом / Олена Дяченко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://obozrevatel. com/author–column/73428–kampaniya–ribachuka–chesno–i–polyuvannya–na–vidom–znajti–tri–vidminnosti. htm
    89. Експерти рекомендують телеканалам утриматися від показу агітфільму «Не обирай ганьбу! Обирай Україну!» 23–12–2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. telekritika. ua/news/2009–12–23/50065
    90. Егорова-Гантман Е. В. В тумане войны. Наступательные военные коммуникативные технологи / Е. В. Егорова-Гатнман [Текст]. – Самара: ООО «Офорт»; М.: Группа компаний «Никколо М», 2010. – 432 с.
    91. Егорова Е. В. Политическая реклама / Е. В. Егорова [Текст]. – М. : Никколо-Медиа, 2002. – 240 с.
    92. Евгеньева, Т. В. Технологии социальных манипуляций и методы противодействия им: спецкурс по политической психологии: Рабочая тетрадь / Т. В. Евгеньева [Текст]. – СПб: Питер, 2007. – 80 с.
    93. Евгеньева, Т. В. Технологии социальных манипуляций и методы противодействия им: Спецкурс по политической психологии. / Т. В. Евгеньева [Текст]. – СПб. : Питер, 2007. – 112 с.
    94. Еремова А. И. Психологическая защита / Э. И. Еремова, А. И. Киршенбаум [Текст]. – М. : Смысл; СПб. : Питер, 2005. – 176 с.
    95. Етимян Л. Г. Современные технологии политической манипуляции в избирательном процессе в постсоветской России: Дис. … канд. полит. наук: 23. 00. 02 / Етимян Левон Гагикович [Текст]. – М., 2009. – 230 с.
    96. Єфремов поскаржився на відсутність політичної культури в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tyzhden. ua/News/47546
    97. Жданов, І. Епідемія грипу як засіб передвиборчої боротьби? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. pravda. com. ua/articles/2009/11/9/4299123/
    98. Жувенель Б. Власть: Естественная история её возрастания / Бертран де Жувенель. Пер. с франц. В. П. Гайдамака и А. В. Матешук. [Текст]. – М. : ИРИСПЄН, МЫСЛЬ, 2011. – 546 с.
    99. Забезпечення підзвітності кандидатів та моніторинг парламентських виборів (2012 – 2013 рр. ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://prostir–monitor. org/index2. php?PGID=125
    100. Зайва О. О. Особливості використання почуття гумору як ресурсу психологічного подолання : Автореф. дис.... канд. психол. наук: 19. 00. 01 / Олена Олександрівна Зайва. – Харк. нац. ун–т ім. В. Н. Каразіна [Текст]. – Х., 2006. – 19 с.
    101. Закусило М. Фальшива інтонація / Мар’яна Закусило[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. telekritika. ua/zakusilo/print/51991.
    102. Захаров О. Ю. Технологии манипулирования в избирательном процессе современной России: эффективность политико-правовых средств противодействия: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата политических наук / О. Ю. Захаров [Текст]. – Орел: Издательство ОРАГС, 2007. – 22 с.
    103. Звіт КВУ за підсумками моніторингу виборчої кампанії протягом 14 – 23 грудня 2004 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до звіту: http://cvu. org. ua/?lang=ukr&mid=fp&id=832&lim_beg=1200.
    104. Звіт Комітету Виборців України за підсумками роботи на виборах Президента України 2004 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до звіту: kvu. org. ua/ 1124184291_el–report. doc. htm.
    105. Звіт за результатами спостереження за виборами Президента України 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до звіту: http://elections. cvu. org. ua/index. php?i=216.
    106. Здоровега В. Тотальний обман як елемент системи / В. Здоровега. – «Дзеркало тижня». – 2005. – № 6. – 19 лютого. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dt. ua/SOCIETY/totalniy_obman_yak_skladova_sistemi–42582. html.
    107. Зимбардо Ф. Социальное влияние / Ф. Зимбардо, М. Ляйппе [Текст]. –СПб. : Питер, 2000. – 448 с.
    108. Іванов В. Український медіа-ландшафт 2010 / В. Іванов, Т. Котюжинська, В. Єрмоленко, О, Хоменок, В. Мороз та ін. Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні [Текст]. – К.: БМВ, 2011. – 40 с.
    109. Іванов М. С., Політична освіта як засіб формування політичної культури та чинник політичного процесу [Текст] : автореф. дис.... д-ра політ. наук : 23. 00. 02 / Микола Семенович Іванов; Нац. акад. наук України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. – К., 2005. – 31 с.
    110. Інститут Масової Інформації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imi. org. ua/monitoring.
    111. Інститут Розвитку Регіональної Преси [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.irrp. org. ua/.
    112. Йди до мети – Свобода в тебе одна! [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. youtube. com/watch?v=A2TYxKDCfu0&feature=relmfu.
    113. Йоргенсен М. Дискурс-анализ. Теория и метод / Марианне В. Йоргенсен, Луиза Дж. Филлипс. Пер. с англ. А. А. Киселевой. [Текст].– 2–е изд, испр. – Х. : Изд–во «Гуманитарный центр», 2008. – 352 с.
    114. Каламаж Р. В. Психологічні аспекти формування правової культури виборців 2004 года : Автореф. дис.... канд. психол. наук: 19. 00. 06 / Руслана Володимирівна Каламаж. – Нац. акад. внутр. справ України [Текст]. – К., 2004. – 19 с.
    115. Камю А. Бунтующий человек / А. Камю [Текст]. – М. : Политиздат, 1990. – 415 с.
    116. Кандидати витратили на рекламу 2 – 3 мільярди [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/ 2010/02/10/4751711/.
    117. Канетти Э. Монстр власти / Элиас Канетти, Серж Московичи [Текст]. – М. : Алгоритм, 2009. – 240 с.
    118. Кант И. Ответ на вопрос: что такое Просвещение? / Иммануил Кант. Собр. соч. : в 8 томах : Т. 8 [Текст]. – М. : Чоро, 1994. – 718 с.
    119. Кара–Мурза С. Г. Власть манипуляции / С. Г. Кара–Мурза [Текст]. – М. : Академический проект, 2009. – 380 с.
    120. Кара–Мурза С. Г. Манипуляция сознанием / С. Г. Кара–Мурза [Текст]. – М. : Алгоритм, 2004. – 527 с.
    121. Кара–Мурза С. Г. Экспорт Револючии: Ющенко. Саакашвили… / Сергей Георгиевич Кара–Мурза, Александр Александрович Александров, Михаил Алексеевич Мурашкин, Сергей Анатольевич Телегин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. kara–murza. ru/books/export/index. htm.
    122. Канетти Е. Масса и власть / Е. Канетти [Текст]. – М.: Ad Marginem, 1997 – 528 с.
    123. Кодекс професійної етики UAPR [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. uapr. com. ua/index. php?hl=ua&idd=ethics.
    124. Колесник А. Чек политрекламы: финал 12–02–2010 / Андрей Колесник, Евгения Продаева [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. telekritika. ua/spec_tk/vibor2009/2010–02–12/51071.
    125. Колесников Е. А., Государственно–правовые технологии политического манипулирования: автореф. диc. … канд. юрид. наук : 23. 00. 02 / Колесников, Евгений Александрович ; МВД России. Ростовский юрид. ин-т [Текст]. – Ростов-на-Дону., 2009. – 22 с.
    126. Колесников Е. А. Механизмы легитимации технологий политического манипулирования: автореф. к. полит. н. / Евгений Александрович Колесников [Текст]. – Ростов-на-Дону, 2011. – 26 с.
    127. Колесников О. Еволюція виборчих технологій у контексті демократичного процесу в Україні // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2011. – № 2 (21) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. cvk. gov. ua/visnyk/pdf/2011_2/visnik_st_13. pdf.
    128. Колесников О. В. Критерії та фактори ефективності виборчих технологій (на прикладі України): дис. к. політ. н. / О. В. Колесников [Текст]. – Чернівці, 2010. – 287 с.
    129. Колесников О. В. Маніпулятивні впливи як загроза інформаційній безпеці українських громадян / О. В. Колесников, А. А. Круглашов [Текст] // Політологічні та соціологічні студії. Збірник наукових праць.– Чернівці : Букрек, 2008. – Т. VII. – С. 339–358.
    130. Коломоєць А. Ступінь агресивності дискурсу президентської виборчої кампанії Ю. Тимошенко у 2010 р. / Анастасія Коломієць[Електронний ресурс]. – Режим доступу: Помилка! Неприпустимий об'єкт гіперпосилання..
    131. Костенко Н. Новини vs новини. Виборча кампанія в новинних телепрограмах / За ред. Наталії Костенко і Валерія Іванова ; Інститут соціології НАН України, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Академія української преси [Текст]. – К. : ЦВП, 2005. – 212 с.
    132. Копнина Г. А. Речевое манипулирование: [учебное пособие] / Г. А. Копнина [Текст]. – М. : Флинта : Наука, 2010. – 176 с.
    133. Кочубей Л. О. Виборчі технології в Украї
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины