ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЦІЇ РУМУНІЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ : ПОЛИТИКО-ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ ИНТЕГРАЦИИ РУМЫНИИ В ЕВРОПЕЙСКИЙ СОЮЗ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

Мельничук Любов Ністорівна

УДК 327(498):061ЄС

ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЦІЇ РУМУНІЇ
ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

23.00.02 – Політичні інститути та процеси

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
Марусик Тамара Володимирівна
доктор історичних наук, професор

Чернівці – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Методологічні засади дослідження………..………………………….….11
1.2. Джерельна база дослідження……………………….……………………22

РОЗДІЛ 2. ЕВОЛЮЦІЯ ВІДНОСИН РУМУНІЇ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА (ЄС) В 1960-ТІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1990-Х РОКІВ

2.1. Становлення відносин Румунії з Європейським Співтовариством.……..44
2.2. Особливості розвитку відносин Румунії та Європейського Союзу (ЄС) на консультативному етапі інтеграції…………………………………….………63

РОЗДІЛ 3. МІСЦЕ РУМУНІЇ У ПРОЦЕСІ ПʼЯТОГО РОЗШИРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

3.1. Оціночний етап інтеграції Румунії як складова вступу до Європейського Союзу…………………………………………………………………………….88
3.2. Специфіка переговорного процесу європейської інтеграції Румунії….108

РОЗДІЛ 4. ХАРАКТЕР ЗАВЕРШАЛЬНОГО ЕТАПУ ВСТУПУ РУМУНІЇ ДО ЄС

4.1. Ратифікація як структурний компонент євроінтеграції Румунії ….……137
4.2. Підсумки та наслідки імплементації вступу Румунії до ЄС……………156

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………179

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...…………190

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Одним із важливих факторів становлення та розвитку міждержавних взаємин є євроінтеграційні процеси, що відбуваються у розвинених країнах Європи. Європейська інтеграція – складний, багатоетапний процес у ході якого країнам-учасницям доводиться розв'язувати гострі політико-правові, економічні та соціальні проблеми, відшукувати адекватні відповіді на виклики часу.
З огляду на досягнення Європейського Союзу більшість країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) обрали європейський шлях розвитку і європейські цінності, зокрема: демократичне суспільство, верховенство права, функціональна ринкова економіка, боротьба з корупцією, принципи добросусідства, захист прав національних меншин тощо. Членство в ЄС передбачає військову безпеку, підвищення економічної спроможності, можливість збереження територіальної цілісності, а на початку ХХІ ст. і допомогу в боротьбі з тероризмом. Варто зазначити, що серед країн Центрально-Східної Європи вагоме місце посідає Румунія, яка після кривавих подій 1989 р. приєдналася до тих країн ЦСЄ, що проголосили курс на ,,повернення до Європиˮ.
На відміну від інших країн ЦСЄ, Румунія мала певний досвід співпраці з ЄС, набутий у 60-80-ті роки ХХ ст., адже це єдина держава ЦСЄ, яка налагодила регулярні дипломатичні відносини з Співтовариством. Цей фактор – важлива передумова визначення її культурно-цивілізаційного вибору, хоча він не прискорив її вступ в ЄС. Проголошені урядом Румунії проєвропейські декларації та курс на європейську інтеграцію не сприяли негайному виробленню і реалізації адекватної, відкритої та послідовної політики. Румунія пройшла складний шлях реформ, низку переговорів й тривалі очікування і, нарешті, дещо пізніше за інші країни ЦСЄ, вступила до ЄС. Важливим фактором у цьому контексті було й те, що вступ Румунії до ЄС дав можливість розширити сухопутний кордон об’єднаної Європи.
Європейська інтеграція надала Румунії чимало переваг: новий статус на міжнародній арені; отримання надійних гарантій безпеки; можливість реформування політичного сектору та спрямування його у бік єдиної європейської політики; надходження фінансової допомоги від Європейського Союзу з метою реформування країни у напрямі наближення до стандартів ЄС; інновацію державних структур; демократичну трансформацію суспільства відповідно до європейських цінностей та принципів;розширення можливостей ринку праці за рахунок країн-членів ЄС; нові можливості щодо покращення умов життя; зростання виробництва; можливість впливу на процеси, що відбуваються як в рамках ЄС, так і поза його межами та ін. Європейські стратегічні програми розвитку та різноманітні фонди спрямовували свою діяльність на підвищення рівня життя пересічних румунів. Однак, вступ Румунії до ЄС не розв’язав такі проблеми як відносна нестабільність і слабкість економіки, відсутність консолідації політичних сил і нестабільність політичної ситуації, корупція, вразливість ситуації у соціальній сфері тощо. Отже, вступ не виявився абсолютною панацеєю від усіх внутрішніх проблем в державі.
Враховуючи позитивний процес інтеграції Румунії до Європейського Союзу, вивчення її досвіду особливо актуальне для України, котра задекларувала своє прагнення стати повноправним членом ЄС. Окрім того, важливу роль у процесі європейської інтеграції і створенні Європи без внутрішніх кордонів відіграє також транскордонне співробітництво, де вагоме місце посідають взаємини двох сусідніх держав – України і Румунії. Україна як незалежна держава прагне розвивати добросусідські відносини як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних та регіональних структур. Інтерес до послідовної підтримки та висхідного розвитку україно-румунського діалогу підтверджується невичерпними історичними, культурними і духовними зв’язками двох народів. Схожість стратегічних орієнтирів України і Румунії складає підґрунтя розбудови і зміцнення транскордонного співробітництва двох держав. Цей аспект має бути врахований під час розробки концепцій інтеграції України до ЄС.
Включення дванадцяти країн Центральної і Східної Європи до ЄС (десяти – у 2004 р. та двох – 2007р.) зумовило наявність єврорегіонів на кордоні з Румунією, що значною мірою впливає на рівень розвитку як прикордонних областей України, так і країни в цілому. Звісно, це позитивний момент, пов’язаний з ініціативами України щодо перспективного вступу до ЄС.
Розвиток та удосконалення геостратегічного, торговельно-економічного, людського і культурного потенціалу україно-румунського транскордонного співробітництва – вагомий чинником забезпечення та зміцнення стабільності, безпеки та співпраці у Європі на основі європейських демократичних пріоритетів.
Вищезазначені обставини зумовлюють актуальність дослідження процесів інтеграції Румунії до Європейського Союзу. У науковому плані актуальність підсилюється й тим, що хоча п’яте розширення ЄС і стало об’єктом і предметом наукових досліджень, у вітчизняній науці практично відсутні комплексні дослідження європейської інтеграції Румунії, наявні торкаються лише окремих аспектів цього процесу. Практичне значення дослідження вступу Румунії до ЄС обумовлюється не лише її географічним сусідством з Україною, але й схожістю суспільно-політичних процесів, що відбуваються в обох державах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної наукової теми ,,Суспільно-політичні проблеми сучасних міжнародних відносин” (номер державної реєстрації 0112U000318), що розробляється кафедрою міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в дослідженні політико-правових засад інтеграції Румунії до Європейського Союзу. Визначена мета зумовила постановку і вирішення таких завдань:
– проаналізувати основні теоретико-концептуальні підходи до вивчення європейської інтеграції;
– розкрити специфіку становлення відносин Румунії з Європейським Співтовариством;
– визначити особливості розвитку і характер взаємин Румунії та Євросоюзу на консультативному етапі європейської інтеграції;
– охарактеризувати динаміку взаємин та особливості співробітництва Румунії та ЄС під час оціночного етапу інтеграції;
– з’ясувати основні проблеми і проаналізувати перебіг переговорів щодо вступу Румунії до ЄС;
– простежити специфіку ратифікаційного періоду приєднання Румунії до Європейського Союзу;
– окреслити імплементаційний етап європейської інтеграції Румунії, наслідки і підсумки вступу Румунії до ЄС.
Об’єктом дослідження є п’яте розширення Європейського Союзу.
Предмет дослідження – інтеграція Румунії до Європейського Союзу.
Хронологічні рамки дослідження зумовлені характером внутрішньополітичного розвитку та зовнішньополітичного курсу Румунії та динамікою розвитку взаємовідносин Румунії та ЄС, що охоплюють період 60-х років ХХ століття до сьогодення. Нижня межа визначається започаткуванням взаємин Румунії та Європейського Співтовариства, верхня – окреслює перші підсумки членства Румунії у Європейському Союзі.
Методи дослідження. Багатогранність досліджуваної проблеми зумовила необхідність застосування міждисциплінарного підходу з використанням інструментарію політичних наук. Головними методологічними принципами дослідження визначені наукова об’єктивність, плюралізм, комплексний підхід до вивчення проблеми.
Методологічною основою даного дослідження стали системний і структурно-функціональний підходи. Системний підхід орієнтує дослідження на розкриття цілісності об’єкта й тих механізмів, що її забезпечують, на виявлення багатоманітних типів зв’язків складного об’єкта і зведення їх у єдину теоретичну конструкцію. Застосування структурно-функціонального підходу в дослідженні інтеграції Румунії до ЄС дало можливість визначити структуру та форми європейської інтеграції Румунії (політична, економічна, нормативно-правова та ін.) і розглядати функціональне призначення кожного різновиду інтеграції як одного з взаємопов’язаних інструментів реалізації конкретних політичних цілей, що стояли і стоять перед Румунією та ЄС.
У межах вказаних підходів автором використано низку методів дослідження. Зокрема, використаний метод аналізу, котрий допоміг опрацювати значну кількість інформації, що стосується розвитку інтеграційних процесів у Європі загалом та п’ятого розширення ЄС, а також європейської інтеграції Румунії зокрема, у політичній, економічній та гуманітарній сферах. Метод синтезу, у свою чергу, сприяв поєднанню окремих фрагментів інформації у єдине ціле. Контент-аналіз був використаний з метою визначення основних питань і проблем, що розглядалися у ході переговорів шляхом виявлення у документах ключових політичних та економічних термінів. Дихронний та проблемно-хронологічний методи дали можливість розкрити уявлення щодо трансформації ЄС та європейської інтеграції Румунії як цілісного, але водночас і суперечливого процесу, що супроводжував формування сучасної системи міжнародних відносин, дозволив відтворити динаміку взаємин та виокремити основні напрями їх співробітництва. Інституційний метод дав можливість з’ясувати позитивну тенденцію реального наближення Румунії до Європи в політичній сфері.
Використання статистичного та порівняльного методу дозволило охарактеризувати розвиток інтеграційних процесів у економічній сфері й зробити висновок, що товарообіг ЄС та Румунії, експортно-імпортні показники зросли. Завдяки статистичному методу проаналізовано низку статистичних даних та відомостей.
Наукова новизна результатів дослідження зумовлена сукупністю поставлених завдань. У межах здійсненого дослідження автором одержано результати, які мають наукову новизну та конкретизуються через такі положення.
Уперше:
• у вітчизняній науці здійснено системний аналіз політико-правових засад інтеграції Румунії до Європейського Союзу;
• вироблено концепцію взаємообумовленості внутрішніх і зовнішніх факторів вступу Румунії до ЄС, що взаємно корелювалися в залежності від якісних змін суб’єктів взаємодії;
• обґрунтовано тези щодо вирішального впливу політичних чинників на процес європейської інтеграції Румунії.
Поглиблено:
• дослідження передумов та особливостей становлення відносин Румунії та ЄС;
• розкриття особливостей та встановлення характеру переговорів Румунії та ЄС щодо вступу, прогрес Румунії на шляху членства до ЄС;
• виявлення головних проблеми політичного діалогу Румунії та ЄС, їх вплив на поглиблення інтеграції до ЄС;
• оцінку суспільно-політичних трансформацій в Румунії на шляху та в перші роки членства у ЄС.
Одержали подальший розвиток:
• з’ясування та доповнення головних чинників і факторів, що впливали на характер співробітництва Румунії та ЄС у першій половині 1990-х рр.;
• узагальнення специфіки взаємин Румунії та ЄС у другій половині 1990-х рр. та причини включення її у процес переговорів щодо вступу;
• аналіз основних положень і особливостей Договору щодо членства Румунії в ЄС.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх застосування у навчальній, науковій та політичній сферах.
Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при розробці програм курсів з історії міжнародних відносин та зовнішньої політики, політології, всесвітньої історії та історії України, а також дисциплін самостійного вибору студентів.
Висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані органами державного управління України у їх практичній діяльності, зокрема у подальшій розробці нормативно-правових актів щодо основних пріоритетів зовнішньої політики України та механізмів їх реалізації. Отримані висновки можуть бути враховані політичними лідерами, партіями і рухами з метою розробки стратегій і програм впровадження євроінтеграційного курсу України. Теоретичні напрацювання дисертаційного дослідження будуть корисними для комплексного дослідження становлення та інтенсифікації відносин України та ЄС.
Особистий внесок здобувача. Автором дисертації видано шістнадцять наукових публікацій, серед яких одна стаття, присвячена дослідженню розвитку політичного життя Румунії після вступу до НАТО та Європейського Союзу написана у співавторстві із здобувачем Ю.С.Борісовим. Особисто дисертантці належить 50% роботи.
Апробація результатів дослідження. Основні ідеї та окремі положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію та викладені у доповідях на І, ІІ та ІІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях студентів та молодих науковців ,,Зовнішня політика України: зародження, становлення, вектори розвиткуˮ (Чернівці, 2008), ,,Актуальні проблеми зовнішньої політики Україниˮ (Чернівці, 2008 та 2009), IV Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених ,,Актуальні проблеми зовнішньої політики Україниˮ, присвяченій 70-й річниці факультету історії, політології та міжнародних відносин (Чернівці, 2010), V Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених ,,Актуальні проблеми зовнішньої політики Україниˮ, присвяченій 20-й річниці незалежності України (Чернівці, 2011), VIІ Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 140-річчю заснування першого українського культурно-освітнього товариства на Буковині ,,Руська бесідаˮ (1869-1940 рр.) (Чернівці, 2009), VI Міжнародній науковій конференції ,,Кайндлівські читанняˮ (Чернівці, 2010) та науковій конференції ,,Dialogue between People and Culture. East European Cross Border Actors in the Dialogue” (м. Ясси, Румунія, 9-13 травня 2012 р.).
Окремі положення дослідження були оприлюднені на семінарах ,,New perspectives and challenges in the context of Wider Europe” (м. Чернівці, 6 грудня 2011 року), ,,Current Issues in European Studies. European Identity and Cultural Diversity at the East Border of the European Union” (м. Чернівці, 27 березня 2012 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлені у шістнадцяти наукових публікаціях, сім з яких опубліковані в наукових фахових виданнях з політичних наук.
Структура дисертації. Структура роботи відповідає основним завданням дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, кожний з яких розділений на два підрозділи, висновків (разом 189 сторінок) та списку використаних джерел – 348 найменувань (56 сторінок). Загальний обсяг дисертації – 245 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дослідження політико-правових засад інтеграції Румунії до ЄС дозволили визначити низку принципових результатів та висновків.
1. П’яте розширення Європейського Союзу стало безпрецедентним явищем в історії європейської інтеграції як за кількістю учасників, так і за відмінностями їх політичного та економічного розвитку. Природно, що така ситуація відразу викликала зацікавленість науковців до вивчення інтеграційних процесів.
В політичній науці не існує єдиного визначення поняття ,,інтеграціяˮ. Звісно, це призводить до відсутності єдиного підходу до тлумачення явища регіональної інтеграції та інтеграції міждержавної. Проте, погляди науковців сходяться в тому, що інтеграція – явище позитивне, процес, обумовлений одержанням переваг усіма його учасниками.
Європейський інтеграційний процес зумовив появу різноманітних поглядів і теорій у цьому напрямі. І не дивно, адже аналіз теоретичних моделей розвитку дає змогу прогнозувати як інтеграційну динаміку безпосередньо, так і кінцевий результат інтеграційного процесу. Існують чотири основні підходи до дослідження та аналізу європейської інтеграції – федералізм, функціоналізм, теорія комунікації та неофункціоналізм. Аналізуючи їх, варто константувати, що переважна більшість підходів до вивчення європейської інтеграції є такими, що будувалися на основі тих процесів, що мали місце в ЄС. Таким чином, особливістю існуючих підходів є певний відхід від ,,ідеалізованого характеру теоретичних дослідженьˮ, адже інтеграція розглядається як процес, який охоплює та торкається всіх напрямів розвитку суспільства.
2. На відміну від інших держав ЦСЄ, що встановили дипломатичні взаємини з ЄС після ,,оксамитових революційˮ у 70-80-х рр. минулого сторіччя, Румунія підписала ряд договорів щодо привілейованих відносин зі Співтовариством. Невдовзі Румунія стала єдиною із соціалістичних держав, що встановила і підтримувала дипломатичні відносини з ЄС до кінця 1980-х рр. Це зумовлювалося не лише зацікавленістю Румунії у поглибленні торгівельно-економічних відносин з країнами ЄС, а й політикою країн ЄС щодо держав-членів РЕВ. Це зводилася до намагання здійснювати їх економічну дискримінацію задля послаблення залежності соціалістичних країн від СРСР. Саме тому ,,незалежнаˮ політика СРР доби Н.Чаушеску уможливила її міжнародне визнання, становлення та поглиблення постійних економічних і дипломатичних відносин з ЄС, надання їй різного роду преференцій, кредитів тощо.
Становлення й поглиблення стосунків з ЄС вплинули на Румунію неоднозначно, проте, загалом, сприяли її економічному піднесенню. Затратна інтенсивна індустріалізація СРР, кон’юнктура світових ринків зумовили зростання державного боргу, а скорочення попиту на румунські товари у країнах ЄС змусило Румунію переорієнтуватися на експорт до країн РЕВ і СРСР. Загроза втручання у внутрішні справи, з огляду на неплатоспроможність Румунії, зумовила проведення Бухарестом з 1982 р. політики жорсткої економії, що поставила Румунію на межу бідності та гуманітарної катастрофи й створило передумови повалення режиму Н.Чаушеску і розрив відносин Румунії і ЄС навесні 1989 р. Це знову підкреслило політичну зумовленість взаємин Румунії та ЄС, оскільки їх розрив відбувся практично одночасно з початком ,,оксамитових революційˮ в країнах ЦСЄ та повним погашенням Румунією державного боргу, що було своєрідним приводом до імовірного втручання у її внутрішні справи, економічною переорієнтацією на СРСР.
Після подій 1989 р. європейський вибір Румунії обумовлювали історичні, політичні, економічні та соціокультурні фактори, і саме у цьому контексті, а також у зв’язку з переорієнтацією Румунії на демократичні цінності та декларації європейського вибору, відбувалося відновлення дипломатичних відносин Румунії та ЄС у 1990 р.
Політика Європейських Співтовариств, що після прийняття Єдиного Європейського Акту стали на шлях поглиблення та розширення інтеграційних процесів стосовно країн ЦСЄ, зокрема Румунії базувалася на бажанні ЄС забезпечити мир і стабільність, мінімізувати дестабілізацію своїх кордонів. Революція в Румунії та декларації щодо європейського вибору Румунії одразу привернули до неї увагу країн ЄС, зокрема наданням допомоги. Проте, етнічний конфлікт у м. Тиргу-Муреш та політична нестабільність у країні, зумовили сумніви Заходу щодо демократичного вибору Румунії. Незважаючи на це, у 1990 р. у Румунії була поширена чинність програми PHARE, а 22 жовтня 1990 р. були повторно встановлені дипломатичні відносини Румунії та ЄС у формі підписання Угоди про торгівлю та комерційно-економічне співробітництво між ними.
3. Інтенсифікація інтеграційних процесів на початку 1990-х рр. і якісна та кількісна трансформація ЄС – підписання Договору про Європейський Союз та четверте розширення ЄС, зумовили розробку нової стратегії ЄЕС щодо відносин з країнами ЦСЄ. Її виразом стала поява ідеї про асоціацію, що передбачала вступ асоційованих членів до ЄС, і підписання перших Європейських угод у грудні 1991 р. Це знаменувало початок оціночного етапу європейської інтеграції країн ЦСЄ. Затягування переговорів і підписання Румунією Європейської угоди більш ніж на рік пізніше за Польщу, Угорщину та Чехословаччину можна пояснити двома чинниками – економічним (відставання Румунії від зазначених країн зумовлене системною кризою у 1990-1993 рр.) та, головним чином, політичним (вкрай повільний розвиток демократичних інститутів, проблема національних меншин, труднощі у відносинах між Заходом та Румунією на початку 1990-х рр. з огляду на її двоїсту зовнішню політику – поєднанням декларацій про ,,європейський вибірˮ та намагання поглибити відносини з Москвою).
Після розпаду СРСР у Румунії не залишилося жодних альтернатив щодо ,,європейського виборуˮ. Ставлення ж ЄС до Румунії випливало із його прагнення забезпечити непорушність своїх кордонів, тому її значення зростало прямо пропорційно до зростання гостроти конфліктів у Придністров’ї та на теренах Югославії. Крім того, підписання Європейської угоди з Румунією розширювало зону асоціації і дало можливість підписати таку ж угоду з Болгарією. Складність і тривалість переговорів Румунії та ЄС з приводу умов асоціації зумовлювалося її жорсткістю порівняно з умовами торгівельно-економічної угоди 1990 р. Європейська угода про асоціацію між Румунією та трьома Європейськими Співтовариствами була підписана у Брюсселі 1 лютого 1993 р. та набула юридичної чинності у лютому 1995 р.
Важливість асоційованого членства в ЄС для офіційного Бухареста полягала у тому, що воно стало для Румунії основною формою легітимації участі в процесі європейської інтеграції. До 1995 р. румунському керівництву вдалося стабілізувати економічну ситуацію, а економічна переорієнтація Румунії на країни Заходу поглибила її прагнення членства у ЄС, шлях до якого вказали копенгагенські критерії. Однак, у середині 1990-х рр. знову проявилася двоїстість політики Румунії, що підірвала довіру до неї. Подача ж у 1994 р. Польщею та Угорщиною перших заяв щодо вступу до ЄС та сприятлива реакція ЄС змусили румунське керівництво до активізації руху у напрямку Європи.
4. На відміну від країн ЦСЄ, румунський уряд мобілізував політичні сили країни у напрямку європейської інтеграції, розробив стратегію підготовки Румунії підкріпивши нею 22 червня 1995 р. подачу офіційної заяви про вступ Румунії до ЄС. З моменту подання заяви про вступ відносини Румунії та ЄС якісно змінилися: 22 червня 1995 р. Румунія перейшла від консультативного до оціночного етапу європейської інтеграції, вона офіційно стала країною-кандидатом на вступ до ЄС. Підтримка Снаговської декларації представниками політичних партій Румунії свідчили про європейський вибір. Позитивно вплинула на імідж Бухареста і підтримка ідеї членства в ЄС серед населення Румунії.
Ставлення ЄС до офіційної заявки Румунії випливало із загальної тенденції розширення на Схід. ЄС розглядав інтеграцію країн ЦСЄ як взаємопов’язаний процес зміцнення демократії та громадянського суспільства, економічних реформ і відповідальності за дотримання копенгагенських критеріїв. Ці положення та рекомендації ЄС визначали головні напрями діяльності румунського уряду у процесі підготовки вступу до ЄС у рамках Угоди про асоціацію.
Важливо зазначити, що на момент подання Румунією заяви щодо вступу до ЄС держава не повністю дотримувалася копенгагенських критеріїв і дещо відставала у цьому плані від інших країн-кандидатів. Досить важливою проблемою на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції Румунії була відсутність базових договорів із сусідніми країнами. Проте, у 1996-1997 рр. реалії передвиборчої боротьби в Румунії та прагнення вступити до НАТО змусили Бухарест активізувати переговірний процес і укласти ряд базових політичних договорів із сусідами – Угорщиною та Україною. Визнання ЄС осінніх виборів 1996 р. в Румунії вільними і чесними стало ще одним кроком країни на шляху до Європи. Ставлення ЄС до країн-кандидатів, що не відповідали копенгагенським критеріям впродовж 1996-1997 рр. зазнало змін на користь їх диференціації.
,,Порядок денний 2000ˮ відкрив шлях до нового розширення ЄС, однак у Висновках Європейської Комісії йшлося про неготовність Румунії та ще чотирьох держав узяти на себе зобов’язання членства. Попри це, задля уникнення ряду проблем, ці країни були допущені до підготовки членства у рамках скринінгу, що означало стати учасником ,,процесу приєднанняˮ, а не ,,процесу переговорівˮ. На конференції міністрів закордонних справ країн ЄС та країн-кандидатів 30 березня 1998 р. було ухвалено індивідуальні Угоди щодо вступного партнерства, а 31 березня 1998 р. розпочався процес скринінгу.
Однак, конфлікт у Косово у березні 1999 р. викликав певні критичні оцінки ЄС щодо можливості Румунії вести переговори на предмет вступу. Незважаючи на невідповідність Румунії копенгагенським критеріям, малоефективна політика ЄС з врегулювання конфлікту в Косово змусила ЄС переглянути свою регіональну та безпекову політику. Найвагоміший аргумент на користь Бухареста – підтримка операції НАТО і схвалення бомбардування Сербії. Саме тому більшість країн ЄС вирішили, враховувати у відносинах з Румунією, не лише економічні, а й політичні фактори, розпочати з нею переговори щодо членства в ЄС у лютому 2001 р. Водночас, Румунії були виставлені певні умови, зокрема, фінансування реформ у сфері функціонування дитячих будинків. Запропонована Комісією нова стратегія розширення ЄС була офіційно ухвалена на саміті до кінця 1999 р. Зазначені рішення та офіційне відкриття переговорів знаменувало якісно новий етап зміцнення відносин між Румунією та ЄС.
5. Переговори щодо членства Румунії у ЄС офіційно розпочалися 15 лютого 2000 р. і проходили під час роботи міжурядової конференції до грудня 2004 р. Основна мета переговорів – виконання Румунією копенгагенських критеріїв. Співробітництво ЄС та Румунії й надалі розвивалося відповідно до положень Європейської Угоди про асоціацію, в рамках інституцій, заснованих для реалізації її положень. Переговори Румунії щодо вступу відбувалися за встановленою процедурою і практично нічим не відрізнялися від переговорів з іншими країнами ЦСЄ. Початкові позиції румунського уряду щодо 1-29-го розділів acquis не передбачали перехідних періодів і базувалися на робочій гіпотезі офіційного Бухареста з визначенням 1 січня 2007 р. як терміну вступу Румунії до ЄС.
Новий підхід Бухареста, зокрема інституційні реформи, створення національної системи координації європейської інтеграції та розробки Національних програм і Планів пріоритетних дій підготовки вступу до ЄС, зумовив прискорення процесу підготовки до інтеграції та проведення переговорів. Водночас, органи ЄС намагалися сприяти інтеграції Румунії шляхом модернізації Партнерства приєднання у 2002 і 2003 рр. та оновлення Дорожньої карти у 2000 і 2002 рр., а також надання і збільшення обсягів фінансової допомоги. З огляду на певне відставання Румунії та Болгарії, ЄК і ЄР закликали їх активізувати зусилля, чим підтвердили схильність ЄС до надання їм повної підтримки. Проте, інституції ЄС прийняли рішення, що ці дві держави можуть вступити до ЄС пізніше 2004 р. В наступних звітах Комісії та самітах Ради висловлювалися сподівання щодо успішного просування реформ у Румунії та завершення переговорів у 2004 р. підписанням договору про вступ у 2005 р.
Прийняття у лютому 2004 р. фінансового пакету для приєднання Румунії та Болгарії активізувало переговори й сприяло виконанню найскладніших розділів acquis у 2004 р. У звітних документах Комісії по Румунії за 2004 р. констатувалося на продовженні виконання нею копенгагенських критеріїв та імовірної готовності до членства у 2007 р. У результаті, у прийнятій 22 лютого 2005 р. Думці Європейської Комісії рекомендувалося підписати Договір про вступ Румунії та Болгарії до ЄС з 1 січня 2007 р. за умови виконання взятих на себе вступних зобов’язань, у разі затримки – відтермінування їх членства до 1 січня 2008 р. 13 квітня 2005 р. Європейський Парламент схвалив їх заяви на членство в ЄС і 25 квітня 2005 р. Рада ЄС прийняла рішення підписати відповідну угоду між Румунією і Болгарією та державами ЄС. Того ж дня в абатстві Ноймюнстер (Люксембург) було підписано Договір про вступ Болгарії та Румунії до ЄС.
6. Договір про приєднання Болгарії і Румунії до ЄС – результат тривалого переговорного процесу, який на завершальному етапі характеризувався змінами за такими параметрами як кількість учасників переговорів (з 15 до 25), інституційна та нормативно-правова реформа ЄС. Тому, на відміну від Договору десяти держав-членів, що вступили до ЄС 1 травня 2004 р., Румунія і Болгарія приєднувалися не лише до усіх попередніх Установчих угод ЄС, а й до Договору про приєднання десяти держав та до Договору про прийняття Конституції для Європи, у разі ратифікації її всіма державами-членами до дати фактичного приєднання Румунії та Болгарії.
Першим практичним кроком Румунії у напрямі ЄС після 25 квітня стала ратифікація Договору про вступ . 24 травня 2005 р. проект закону про ратифікацію Договору щодо вступу Румунії до ЄС став законом. Держави ЄС ратифікували Договір до листопада 2006 р. Надалі дії румунського уряду з реалізації взятих на себе зобов’язань здійснювалися відповідно до Планів пріоритетних дій для європейської інтеграції на 2005-2006 рр. і спрямовувалися на розвиток політичного діалогу з ЄС.
У звітах Європейської Комісії щодо контролю за станом готовності до членства в ЄС наголошувалося на позитивних зрушеннях Румунії на шляху до ЄС та зверталася увага на ряд проблем, що потребували негайного вирішення, в першу чергу, реформи державного управління, функціонування системи правосуддя та корупція, забезпечення прав людини. В останньому звіті Комісії з підготовки Румунії до членства за 26 вересня 2006 р. стверджувалося, що Румунія готова до завершення підготовки членства з 1 січня 2007 р. Однак Комісія висловлювала стурбованість щодо ситуації в окремих сферах і намагалася ініціювати відповідні заходи з метою забезпечення належного функціонування ЄС. Таким чином, Комісія не ставила питання щодо відтермінування вступу двох країн до ЄС на 2008-й рік. В результаті, до середини грудня 2006 р. Рада ЄС і Саміт Європейської Ради в Брюсселі схвалили приєднання Румунії до ЄС.
7. Вступ Румунії до Європейського Союзу 1 січня 2007 року – результат послідовних зусиль, здійснених країною впродовж останніх років на шляху європейської інтеграції, незалежно від ,,кольоруˮ та ідеологічної орієнтації урядів, що змінювалися. Вступ – доленосна віха у розвитку румунського суспільства, завершення 16-річного перехідного періоду від тоталітарно-диктаторського комуністичного режиму до сучасної демократичної держави на принципах верховенства права, ринкової економіки та прогресивної соціальної політики. Практичне значення вступу Румунії до ЄС це не лише її входження до складу економічного об’єднання європейських держав. У більш широкому сенсі, вступ до ЄС означав визнання Румунією принципів, що лежали в основі ЄС – повага до верховенства права, взаємного визнання і співпраці на основі злагоди й довіри. У цьому контексті боротьба з серйозними проблемами у забезпеченні функціонування судової системи та боротьби з корупцією в Румунії стали пріоритетними напрямами діяльності румунського уряду, запорукою набуття її громадянами прав як громадян ЄС і отримання фінансової підтримки.
Відповідно до встановленої практики та домовленостей, після вступу Румунії до ЄС Європейська Комісія продовжила стежити за розвиток реформ у Румунії. Як засвідчив діалог Румунії та ЄС, головним напрямом співробітництва офіційного Бухареста та Європейської Комісії у перші півтора роки після вступу, стали зусилля реформування судової системи та боротьби з корупцією. При цьому, якщо на початковому етапі Комісія вважала, що Румунії потрібно більше часу для реформ, то згодом була визначена причина затримки – конфлікт інтересів, корупція і брак політичної волі румунського керівництва. Рада ЄС погоджувалася з думкою Комісії і наголошувала на необхідності продовження реформ.
Як засвідчили події 2010-2012 рр., проблеми корумпованості усіх сфер життя Румунії залишаються актуальними і дотепер. Незважаючи на ухвалення нових Цивільного та Карного кодексів, Румунія не змогла продемонструвати переконливого результату у правових реформах. Відповідно до висновків Єврокомісії, неефективні юридичні процедури та брак змістовності у системі юриспруденції залишаються слабким місцем Румунії.
Економічна та фінансова криза, що вибухнула у 2008 р. змінила пріоритети ЄС та Румунії у бік економічного виміру їх взаємодії. Запровадження румунським урядом жорсткої політики фінансової економії викликали акції протесту, що перманентно відбувалися в Румунії впродовж 2010-2012 рр. і завершилися відставкою прем’єр-міністра. Звісно, проблеми корупції, економічної, політичної та соціальної стабільності в Румунії впливали на темпи поглиблення європейської інтеграції, в першу чергу, на терміни встановлення вільного пересування румунських громадян у межах ЄС. Президентські вибори 2009 р. наочно продемонстрували вплив румунської діаспори на політичні процеси в Румунії. І якщо входженню Румунії в зону євро заважали виключно економічні чинники, то проблема корупції стала на заваді румунському керівництву у реалізації передвиборчих обіцянок щодо входження Румунії до Шенгенської зони. Блокування країнами ЄС вступу Румунії до Шенгену, обґрунтоване затримками реформ та викоріненням корупції, мало не лише процедурні, а й політичні причини і продемонструвало Бухаресту, що взяті зобов’язання необхідно виконувати.
Однак, як засвідчує аналіз висновків самітів Європейської Ради за 2007-2012 рр., питання щодо наближення вступу Румунії до Єврозони у Раді не ставилося, найімовірніше через очевидну неготовність румунської економіки до вищого рівня фінансової співпраці з ЄС. У значній мірі, це обумовлюється і економічним відставанням Румунії від інших держав ЦСЄ. Тим не менше, участь Румунії в євроінтеграційних процесах позитивно вплинула на її економіку.
Аналіз політико-правових аспектів інтеграції Румунії до ЄС демонструє чіткий взаємозв’язок внутрішніх і зовнішніх чинників у системі їх взаємин: зацікавленість до зближення, розширення та інтенсифікації співробітництва в усіх сферах відносин Румунія-ЄС з метою вступу/розширення, а також зникнення зовнішніх перешкод до вступу/розширення, прагнення до безпеки, конкурентна боротьба у ,,трикутникуˮ ЄС-ЦСЄ-Румунія.
Гасла ,,повернення до Європиˮ та задекларована безальтернативність європейського вибору, що суттєво звужувала простір для дипломатичного маневрування країн ЦСЄ (спроби маневрування Румунії розцінювалися як доказ її орієнтації на СРСР та Російську Федерацію), стали потужними чинниками внутрішньої консолідації політичних сил та суспільства у ході здійснення ,,європеїзаціїˮ та ,,потрійногоˮ транзиту: демократизація, розвиток ринкової економіки та розбудова держави, оскільки перспектива членства слугувала засобом обґрунтування необхідних, однак, непопулярних реформ.
Отже, після вступу Румунії до Європейського Союзу спостерігається значне піднесення в політичному житті країни, викликане новим міжнародно-правовим статусом держави. Поряд з національними інтересами, Румунія проводить спільну з Євросоюзом зовнішню політику, що безумовно позитивно впливає на її внутрішньополітичний розвиток.
Попри зростання антиурядових настроїв, повторення в Румунії ситуації грудня 1989 р. малоймовірне. Таким чином, можна простежити позитивні зрушення у політичному та соціально-економічному розвитку Румунії, що стало результатом членства в ЄС, вірну позицію європейських держав та інституцій щодо проблеми корупції в Румунії. На нашу думку, в найближчій перспективі прогрес Румунії на шляху до повноправного членства в ЄС цілком залежить як від виваженої румунської політичної думки, так і від вибору європейськими інституціями методів, за допомогою яких, можна вирішити нинішні проблеми ЄС.
Як новий член ЄС Румунія зацікавлена сприяти процесу розбудови об'єднаної та могутньої Європи, консолідувати єдиний простір процвітання демократії, свободи, безпеки, стабільності та прогресу, а також розвитку добросусідських та конструктивних відносин з державами-сусідами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Офіційні документи

Документи ЄС

Стратегії та документи Європейської комісії
щодо п’ятого розширення ЄС
1. Agenda 2000 – For a stronger and wider Europe // Supplement 5/97 to the Bulletin of the European Union. – Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 1997. – 138 p. – Режим доступу: http://aei.pitt.edu/3137/.
2. Communication from the Commission to the Council and to the European Parliament. Strategy Paper of the European Commission on progress in the enlargement process {SEC(2004) 1199, 1200} / Сommission of the European Communities. Brussels, 6.10.2004 {COM(2004) 657 final} // European Сommission. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2004:0657:FIN:EN:PDF. – 17 р.
3. Composite Paper. Reports on progress towards accession by each of the candidate countries / November 4, 1998 // European Сommission. – Режим доступу:http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/1998/composite_en.pdf. – 29 р.
4. Composite Paper. Reports on progress towards accession by each of the candidate countries / October 13, 1999 // European Сommission. – Режим доступу:http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/1999/composite_en.pdf. – 48 р.
5. Continuing Enlargement. Strategy paper and Report fot the European Commission on the progress towards accession by Bulgaria, Romania and Turkey {SEC(2003) 1210, 1211, 1212}/ Сommission of the European Communities. Brussels, 5.11.2003 {COM(2003) 676 final} // European Сommission. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2003:0676:FIN:EN:PDF. – 43 р.
6. Enlargement Strategy Paper. Report on progress towards accession by each of the candidate countries [8.10. 2000] // European Сommission. – Режим доступу:http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/2000/strat_en.pdf. – 62 р.
7. Making a success of enlargement. Strategy Paper and Report of the European Commission on the progress towards accession by each of the candidate countries [13.11. 2001] // European Сommission. – Режим доступу:http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/2001/strategy_en.pdf. – 76 р.
8. Towards the Enlarged Union. Strategy Paper and Report of the European Commission on the progress towards accession by each of the candidate countries {SEC (2002) 1400 - 1412} / Сommission of the European Communities. Brussels, 9.10.2002 {COM(2002) 700 final} // European Сommission. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2002:0700:FIN:EN:PDF. – 105 p.
9. White Paper: Preparation of the Associated Countries of Central and Eastern Europe for Integration into the Internal Market of the Union (present by the Commission) COM(95) 163, May 1995. – Brussels: Commissiom of the European Communitses, 1995. – 40 р. – Режим доступу: http://europa.eu/documentation/official-docs/white papers/index_en.htm#block_13.

Дорожні карти та Партнерство приєднання Румунії
10. Annex / Council Decision of 19 May 2003 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the Accession Partnership with Romania (2003/397/EC) // Official Journal of the European Communities. – 12.6.2003. – L 145/23-39.
11. Annex / Council Decision of 28 January 2002 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the Accession Partnership with Romania (2002/92/EC) // Official Journal of the European Communities. – 14.2.2002. – L 44/83-91.
12. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament. Roadmaps for Bulgaria and Romania / Сommission of the European Communities. Brussels, 13.11.2002 {COM(2002) 624 final} // European Сommission. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2002:0624:FIN:EN:PDF. – 43 p.
13. Council Decision of 6 December 1999 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the Accession Partnership with Romania (1999/852/EC) // Official Journal of the European Communities. – 28.12.1999. – L 335/15.
14. Council Decision of 28 January 2002 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the Accession Partnership with Romania (2002/92/EC) // Official Journal of the European Communities. – 14.2.2002. – L 44/82.
15. Council Decision of 19 May 2003 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the Accession Partnership with Romania (2003/397/EC) // Official Journal of the European Communities. – 12.6.2003. – L 145/21-22.
16. Romania: 1999 Accession Partnership // Official Journal of the European Communities. – 28.12.1999. – L 335/16-21.
17. Towards a closer Association with the Countries of Central and Eastern Europe. Report by the Commission to the European Council, Edinburgh, 11-12 December 1992. SEC (92) 2301 final, 2 December 1992 // Archive of European Integration (AEI). – Режим доступу: http://aei.pitt.edu/1586/1/east_europe_close_assoc_SEC_92_2301.pdf. – 11 р.
Звіти Європейської Комісії про прогрес Румунії на шляху до членства в ЄС та підготовку до нього
18. 1999 Regular Report from the Commission on Romania’s progress towards accession. 13/10/99 // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/1999/romania_en.pdf. – 94 р.
19. 2000 Regular Report from the Commission on Romania’s progress towards accession. 8 November 2000 // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/2000/ro_en.pdf. – 103 p.
20. 2001 Regular Report on Romania’s progress towards accession / Сommission of the European Communities. Brussels, 13.11.2001 SEC(2001) 1753 // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/2001/ro_en.pdf. – 121 p.
21. 2002 Regular Report on Romania’s progress towards accession {COM(2002) 700 final}/ Сommission of the European Communities. Brussels, 9.10.2002 SEC(2002) 1409 // European Сommission. – Режим доступу:http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/2002/ro_en.pdf. – 155 p.
22. 2003 Regular Report on Romania’s progress towards accession // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/2003/rr_ro_final_en.pdf – 133 p.
23. 2004 Regular Report on Romania’s progress towards accession {COM(2004) 657 final}/ Сommission of the European Communities. Brussels, 6.10.2004 SEC(2004) 1200 // European Сommission. – Режим доступу:http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/2004/rr_ro_2004_en.pdf. – 103 p.
24. Agenda 2000 – Commission Opinion on Romania’s Application for Membership of the European Union / Brussels, 15th July 1997. DOC/97/18 // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/dwn/opinions/romania/ro-op_en.pdf.
25. Commission Opinion of 22 February 2005 on the applications for accession to the European Union by the Republic of Bulgaria and Romania / Commission of the European Communities. Brussels, 22.2.2005. COM(2005) 55 final // Council of the European Union. – Режим доступу: http://register.consilium.europa.eu/pdf/en/05/st05/st05551.en05.pdf. – 4 р.
26. Communication from the Commission. Monitoring report on the state of preparedness for EU membership of Bulgaria and Romania / Commission of The European Communities. Brussels, 26.9.2006, COM(2006) 549 final // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/pdf/key_documents/2006/sept/report_bg_ro_2006_en.pdf. –51 р.
27. Communication from the Commission. Comprehensive monitoring report on the state of preparedness for EU membership of Bulgaria and Romania {SEC(2005) 1352, SEC(2005) 1353 SEC(2005) 1354 } / Сommission of the European Communities. Brussels, 25.10.2005 {COM (2005) 534 final} // European Сommission. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2005:0534:FIN:EN:PDF. – 18 р.
28. Communication from the Commission. Monitoring report on the state of preparedness for EU membership of Bulgaria and Romania {SEC(2006) 595, SEC(2006) 596, SEC(2006) 598}/ Сommission of the European Communities. Brussels, 16.5.2006, {COM(2006) 214 final} // European Сommission. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2006:0214:FIN:EN:PDF. – 11 р.
29. Regular Report from the Commission оn Romania’s progress towards Accession / November 4, 1998 // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/1998/romania_en.pdf. – 59 р.
30. Report on the Results of the Negotiations on the Accession of Bulgaria and Romania to the European Union {5859/05} / Prepared by the Commission’s Departments, Februay 2005 // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/result_of_neg_final_council_version_st05859_0405_en.pdf. – 26 р.
31. Romania 2005 Comprehensive Monitoring Report {COM (2005) 534 final} / European Commission. Brussels, 25 October 2005, SEC (2005) 1354 // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/2005/sec1354_cmr_master_ro_college_en.pdf. –102 р.
32. Romania. May 2006 Monitoring Report {COM (2006) 214 final}/ Сommission of the European Communities. Brussels, 16/05/2006 {SEC (2006) 596} // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/pdf/key_documents/2006/monitoring_report_ro_en.pdf. –40 р.

Механізм моніторингу прогресу, контролю і співробітництва
Румунії та ЄС (2007-2012)

а. Створення механізму моніторингу прогресу, контролю і співробітництва
33. Commission Decision of 13/XII/2006 establishing a mechanism for cooperation and verification of progress in Romania to address specific benchmarks in the areas of judicial reform and the fight against corruption / Commission of the European Communities. Brussels, 13/XII2006, C (2006) 6569 final // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/pdf/romania/ro_accompanying_measures_1206_en.pdf. –5 р.
б. Висновки і звіти Європейської Комісії по Румунії
34. Interim Report from the Commission to the European Parliament and The Council оn Progress in Romania under the Co-operation and Verification Mechanism / / Commission of the European Communities. Brussels, 14.2.2008 {COM(2008) 62 final/2} // European Stability Snitiative. Berlin-Brussels-Istambul. – Режим доступу: http://www.esiweb.org/pdf/romania_EC-Romania_report-080214_en.pdf. – 13 р.
35. Report from the Commission to the European Parliament and the Council on Romania's progress on accompanying measures following Accession / Commission of the European Communities. Brussels, 27.6.2007 {COM(2007) 378 final} // European Stability Snitiative. Berlin-Brussels-Istambul. – Режим доступу: http://www.esiweb.org/pdf/romania_EC-Romania_report-070627_en.pdf. – 22 р.
36. Report from the Commission to the European Parliament and the Council on Progress in Romania under the Co-operation and Verification Mechanism / Commission of the European Communities. Brussels, 23.7.2008 { COM(2008) 494 final } // European Stability Snitiative. Berlin-Brussels-Istambul. – Режим доступу: http://www.esiweb.org/pdf/romania_EC-Romania_report-080723_en.pdf. –7 р.
37. Supporting Document Accompanying the Report from the Commission to the European Parliament and the Council on Progress in Romania under the Co-operation and Verification Mechanism. Romania: Technical Update / Commission of the European Communities. Brussels, 23.7.2008 {COM(2008) 494 final, SEC(2008) 2349/2} // European Stability Snitiative. Berlin-Brussels-Istambul. – Режим доступу: http://www.esiweb.org/pdf/romania_EC-Romania_report-080723_en-tech%20update.pdf. – 16 р.
в. Висновки та прес-релізи Ради ЄС
38. Cooperation and Verification Mechanism for Bulgaria and Romania - Council conclusions 3109th General Affairs Council meeting Brussels, 12 September 2011 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/EN/jha/124564.pdf/ – 13 р.
39. Council conclusions on the Mechanism on Cooperation and Verification for Bulgaria and Romania 2960th General Affairs Council meeting Brussels, 14 September 2009 / Council of the European Union // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/gena/110110.pdf. – 2 р.
40. Press release 2755th Council Meeting General Affairs and External Relations General Affairs Luxembourg, 17 October 2006 / Council of the European Union. 13339/06 (Presse 264) // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/gena/91350.pdf#page=7. – 21 р.
41. Press release 2816th Council meeting General Affairs and External Relations General Affairs. Brussels, 23 July 2007 / Council of the European Union. 11911/07 (Presse 170) // Council of the European Union. – Режим доступу:http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/gena/95456.pdf#page=12. – 24 р.
42. Press release 2858th Council meeting General Affairs and External Relations General Affairs Brussels, 10 March 2008 / Council of the European Union. 7425/08 (Presse 67) // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/gena/99284.pdf#page=11. -13 р.
43. Press release 2888th Council meeting General Affairs and External Relations General Affairs Brussels, 15 September 2008 / Council of the European Union. 13028/08 (Presse 254) // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/gena/102805.pdf#page=14.- 20 р.
44. Press release 2925th Council meeting General Affairs and External Relations General Affairs Brussels, 23 February 2009 / Council of the European Union. 6728/09 (Presse 47) // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/gena/106332.pdf#page=12.- 12 р.
45. Press release 3013th Council meeting Education, Youth and Culture Brussels, 10 and 11 May 2010 / Council of the European Union. 9456/10, Presse 102, PR CO 3 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/educ/114361.pdf#page=16.- 20 р.
46. Press release 3032nd Council meeting General Affairs Brussels, 13 September 2010 / Council of the European Union, 13420/1/10 REV 1 Presse 236, PR CO 15 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/EN/genaff/116489.pdf#page=11.- 23 р.
47. The Mechanism on Cooperation and Verification for Bulgaria and Romania - Adoption of Council conclusions / Council of the European Union, Ad hoc Working Party on the Cooperation and Verification Mechanism for Bulgaria and Romania. Brussels, 7 September 2010 , 13105/10 COVEME 7 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://register.consilium.europa.eu/pdf/en/10/st13/st13105.en10.pdf. –4 р.
48. The Mechanism on Cooperation and Verification for Bulgaria and Romania - Adoption of Council conclusions / Council of the European Union, Ad hoc Working Party on the Cooperation and Verification Mechanism for Bulgaria and Romania. Brussels, 9 March 2011, 7556/11 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://register.consilium.europa.eu/pdf/en/11/st07/st07556.en11.pdf.- 3 р.
49. The Mechanism on Cooperation and Verification for Bulgaria and Romania - Draft Council conclusions / Council of the European Union, Ad hoc Working Party on the Cooperation and Verification Mechanism for Bulgaria and Romania. Brussels, 21 February 2012 , 6648/12, COVEME 3 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://register.consilium.europa.eu/pdf/en/12/st06/st06648.en12.pdf. –3 р.
Саміти Європейської Ради. Висновки Голови
50. Brussels European Council – 16/17 December 2004 – Presidency Conclusions / 16238/1/04 Rev 1 // Council of the European Union. – Режим доступу:http://www.consilium.europa.eu/ueDocs/cms_Data/docs/pressData/en/ec/83201.pdf. – 27 р.
51. Brussels European Council 14/15 December 2006. Presidency Conclusions / Council Of The European Union. Brussels, 12 February 2007 {16879/1/06, REV1} // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/ueDocs/cms_Data/docs/pressData/en/ec/92202.pdf. – 33 р.
52. Brussels European Council 15/16 june 2006/ Presidency Conclusions / Council of the European Union, Brussels, 17 July 2006 {10633/1/06 REV 1} // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/ueDocs/cms_Data/docs/pressData/en/ec/90111.pdf. – 37 р.
53. Cannes European Council 26 and 27 june 1995. Presidency сonclusions // Сouncil of the European Union. – Режим оступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/00211-C.EN5.htm
54. Сardiff European Council 15 and 16 june 1998. Presidency conclusions // Сouncil of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/54315.pdf.
55. Conclusions / European Council, 2003-2012 // European Council. – Режим доступу http://www.european-council.europa.eu/council-meetings/conclusions?lang=en.
56. European Council 1/2 march 2012. Conclusions General Secretariat of the Council / European Council Brussels, Brussels, 26 APRIL 2012 { EUCO 4/2/12, REV 2} // European Council. – Режим доступу: http://register.consilium.europa.eu/pdf/en/12/st00/st00004-re02.en12.pdf. – 15 р.
57. European Council 24/25 march 2011. Conclusions General Secretariat of the Council / European Council Brussels, 20 April 2011 {EUCO 10/1/11, REV 1} // European Council. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/120296.pdf. – 34 р.
58. European Council 9 december 2011. Conclusions General Secretariat of the Council / European Council Brussels, 25 january 2012 {EUCO 139/1/11, REV 1} // European Council. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/126714.pdf. – 7 р.
59. European Council meeting on 9 and 10 december 1994 in Еssen. Рresidency conclusions // European Parliament. – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/summits/ess1_en.htm.
60. Madrid European Council 15 and 16 december 1995. Presidency conclusions. Annex 6: Enlargement // European Parliament. – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/summits/mad3_en.htm#annex6.
61. Madrid European Council 15 and 16 december 1995. Presidency conclusions // European Parliament. – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/summits/mad1_en.htm.
62. Presidency Conclusions Luxembourg European Council 13-14 December 1997 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/032a0008.htm.
63. Presidency Conclusions Brussels European Council 12 and 13 december 2003 / 5381/04 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/78364.pdf. – 30 р.
64. Presidency Conclusions Brussels European Council 17 and 18 june 2004 / 10679/2/04 REV 2 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cmsUpload/81742.pdf. – 25 р.

65. Presidency Conclusions Brussels European Council 24 and 25 october 2002 / 14702/02 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/72968.pdf. – 21 р.
66. Presidency Conclusions Cologne European Council 3 and 4 June 1999 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://ue.eu.int/ueDocs/cms_Data/docs/pressData/en/ec/kolnen.htm.
67. Presidency Conclusions Copenhagen European Council 12 and 13 december 2002/ 15917/02 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/73842.pdf. – 21 р.
68. Presidency Сonclusions European Сouncil meeting in Laeken 14 and 15 december 2001 / SN 300/1/01 REV 1 // European Сommission. – Режим доступу:http://ec.europa.eu/governance/impact/background/docs/laeken_concl_en.pdf. – 34 р.
69. Presidency Conclusions Göteborg European Council 15 and 16 june 2001 / SN 200/1/01 REV 1 // European Сommission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/governance/impact/background/docs/goteborg_concl_en.pdf. – 22 р.
70. Presidency Conclusions Helsinki European Council 10-11 December 1999 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/ACFA4C.htm.
71. Presidency Conclusions Seville European Council 21 and 22 june 2002 / 13463/02 // Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/72638.pdf. – 41 р.
72. Vienna European Council 11 and 12 December 1998. Рresidency conclusions // European Parliament. – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/summits/wie1_en.htm.
Документи Румунії

Заява Румунії про вступ до ЄС
73. Application by Romania for accession to the European Union (22 June 1995) // The CVCE: A European integration studies research and documentation centre based in Luxembourg. – Режим доступу: http://www.cvce.eu/viewer/-/content/3346aacb-ad12-4181-8038-adf9932b1c87/fr;jsessionid=A6BAB6E797F86E7FE72281666CCE9038

Документи з викладенням позицій Румунії по розділах переговорів на Міжурядовій конференції для приєднання до ЄС
(викладені в порядку розділів)
74. Document de poziţie al României. Capitolul 1 - Libera circulaţie a mărfurilor / Conferinţa interguvernamentală pentru aderarea la Uniunea Europeană. – România // Ministerul Dezvoltarii Regionale si Turismului. – Режим доступу: http://www.mie.ro/_documente/negocieri/capitole/CAP01.pdf. –105 р.
75. Document de poziţie al României. Capitolul 2 - Libera circulatie a persoanelor / Conferinţa interguvernamentală pentru aderarea la Uniunea Europeană. – România // Ministerul Dezvoltarii Regionale si Turismului. – Режим доступу: http://www.mie.ro/_documente/negocieri/capitole/CAP02.pdf. –17 р.
76. Document de poziţie al României. Capitolul 3 - Libera circulaţie a serviciilor / Conferinţa interguvernamentală pentru aderarea la Uniunea Europeană. – România // Ministerul Dezvoltarii Regionale si Turismului. – Режим доступу: http://www.mie.ro/_documente/negocieri/capitole/CAP03.pdf. –50 р.
77. Document de poziţie al României. Capitolul 4 – Libera circulaţie a capitalurilor / Conferinţa interguvernamentală pentru aderarea la Uniunea Europeană. – România // Ministerul Dezvoltarii Regionale si Turismului. – Режим доступу: http://www.mie.ro/_documente/negocieri/capitole/CAP04.pdf. –9 р.
78. Document de poziţie al României. Capitolul 5 “Dreptul societăţilor comerciale” / Conferinţa interguvernamentală pentru aderarea la Uniunea Europeană. – România // Ministerul Dezvoltarii Regionale si Turismului. – Режим доступу: http://www.mie.ro/_documente/negocieri/capitole/CAP05.pdf. –6 р.
79. Document de poziţie al României. Cap. 6 Concurenta şi ajutor de stat / Conferinţa interguvernamentală pentru aderarea la Uniunea Europeană. – România // Ministerul Dezvoltarii Regionale si Turismului. – Режим доступу: http://www.mie.ro/_documente/negocieri/capitole/CAP06.pdf. –14 р.
80. Document de poziţie al României. Capitolul 7 – Agricultura / Conferinţa interguvernamentală pentru aderarea la Uniunea Europeană. – România // Ministerul Dezvoltarii Regionale si Turismului. – Режим доступу: http://www.mie.ro/_documente/negocieri/capitole/CAP07.pdf. –139 р.
81. Document de poziţie revizuit al României. Capitolul 8 – Pescuitul / Conferinţa interguvernamentală pentru aderarea la Uniunea Europeană. –România // Ministerul Dezvoltarii Regionale si Turismului. – Режим доступу: http://www.mie.ro/_documente/negocieri/capitole/CAP08.pdf. –3 р.
82. Document de poziţie revizuit al României. Capitolul 9 - Politica în domeniul transporturilor / Conferinţa interguvernamentală pentru aderarea la Uniunea Europeană. – România // Ministerul Dezvoltarii Regionale si Turismului. – Режим доступу: http://www.mie.ro/_documente/negocieri/capitole/CAP09.pdf. –54 р.
83. Document de poziţie al României. Capitolul 10 – Impozitarea / Conferinţa interguvernamentală pentru aderarea la Uniunea Europeană. – România // Ministerul Dezvoltarii Regionale si Turismului. – Режим доступу: http://www.mie.ro/_documente/negocieri/capitole/CAP10.pdf. –20 р.
84. Document de poziţie al României. Capitolul 11 – Uniunea Economică şi Monetară / Conferinţa interguvernamentală pentru aderarea la Uniunea Europeană. –România // Ministerul Dezvoltarii Regionale si Turismului. – Режим доступу: http://www.mie.ro/_docu