АНТИТЕРОРИСТИЧНА ПОЛІТИКА: СВІТОВИЙ І НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТИ (НА ПРИКЛАДІ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ, РОСІЇ ТА УКРАЇНИ) : АНТИТЕРРОРИСТИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА: МИРОВОЙ И национальный контексты (НА ПРИМЕРЕ СТРАН ЦЕНТРАЛЬНОЙ АЗИИ, РОССИИ И УКРАИНЫ)

Краткое описание

МІЖНАРОДНА КАДРОВА АКАДЕМІЯ
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
МІЖНАРОДНИЙ ВІДКРИТИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК: 323.28.32.321.02

ТКАЧ Володимир Федорович

АНТИТЕРОРИСТИЧНА ПОЛІТИКА:
СВІТОВИЙ І НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТИ
(НА ПРИКЛАДІ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ, РОСІЇ ТА УКРАЇНИ)

23.00.02 – політичні інститути та процеси

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
Головатий Микола Федорович,
доктор політичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………...... 3
Розділ 1 Тероризм як політико-соціальне явище: теоретико-концептуальний аналіз ……………......................................
10
1.1 Сучасний тероризм як феномен: спільне і особливе в контексті світових глобалізаційних процесів ......................
10
1.2 Особливості, тенденції, види та трансформації сучасного тероризму ………………………………………………………
41
1.3 Специфіка та проблеми типологізації тероризму …………... 72
Висновки до розділу 1 ……………………………………… 82
Розділ 2 Антитерористична політика як засіб стабілізації суспільних відносин …………………………………………
86
2.1 Роль ООН та міжнародних організацій у боротьбі з тероризмом .................................................................................
86
2.2 Взаємодія країн – учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі з тероризмом ..............................................
118
2.3 Боротьба з тероризмом, релігійним екстремізмом та сепаратизмом в країнах Центральної Азії ..............................
131
Висновки до розділу 2 ………………………………………. 150
Розділ 3 Політика та практика боротьби з тероризмом як складова безпекової політики новітньої України ………
153
3.1. Антитерористична боротьба – складова безпекової політики України ……………………………………………...
153
3.2. Політика і практика боротьби з тероризмом України в контексті міжнародного досвіду ……………………….......
165
Висновки до розділу 3 ……………………………………… 174
Висновки ……………………………………………………… 177
Список використаних джерел……………………………… 183

ВСТУП

Актуальність теми. Тероризм, як складне суспільно-політичне явище, постав однією з найгостріших проблем та загроз для світової спільноти із кінця ХХ – на початку XXI століття. Він негативно впливає як на різні сфери суспільного життя всередині держави, так і на різні аспекти міжнародних відносин, загрожуючи не лише безпеці окремих країн, а й світовій спільноті взагалі, враховуючи глобалізаційні й інтеграційні процеси, складні соціально-економічні кризи, розповсюдження зброї масового ураження тощо.
З року в рік кількість терактів зростає. Так, у щорічній Доповіді про тероризм Національного контртерористичного центру – головної американської установи з вивчення розвідданих, повідомляється, що в 2010 р. у 72 країнах було скоєно 11 604 терористичних акти, в результаті яких постраждало 49 901 особа, більше половини людей, вбитих терористами, були мирними громадянами, більше 600 – дітьми, більше 2000 жертв – поліцейські та представники інших воєнізованих формувань або приватних служб безпеки. Тероризм глобалізується, трансформується, набуває транснаціональних рис. Його небезпека має тенденцію до зростання в усьому світі. У низці глобальних проблем, що несуть загрозу для всього людства, ООН виділяє дванадцять таких проблем і серед них – боротьба із злочинністю і тероризмом. На сьогодні тероризм – це величезний комплекс соціальних, економічних, релігійних, політичних проблем, які це явище породжують і які потребують більш глибокого наукового аналізу.
За останні роки у сфері протидії тероризму зроблено чимало, зокрема створено Антитерористичний центр держав – учасниць СНД (АТЦ СНД), в Росії і країнах Центральної Азії – Регіональну антитерористичну структуру (РАТС ШОС), в Україні – спеціальний координаційний орган Антитерористичний центр при СБ України. Протягом 1998-2003 рр. прийнято закони «Про боротьбу з тероризмом» у багатьох країнах, що досліджуються нами. Однак антитерористична політика країн Центральної Азії, Росії та України ще не набула системного характеру, а її розбудова вимагає опори на більш фундаментальні наукові дослідження з вказаної проблематики.
Феномен тероризму останніми роками вивчається багатьма науковими галузями. У політичній науці ця проблематика актуалізована у працях О. Антонюка, І. Аблазова, В. Вакулича, В. Вознюка, А. Давуда, О. Коломійця, С. Логвиненка, О. Половка, О. Свентицької та ін. Правові аспекти тероризму досліджують Ю. Антонян, В. Антипенко, В. Верещєтіна, В. Ємельянов, А. Жалінський, В. Зеленецький, С. Келін, В. Комісаров, В. Кубальський, В. Лунєєв, Л. Новікова, І. Смазнов, К. Шеремет та ін.; філософські та психологічні його основи – А. Деменко, О. Веселицький, Є. Кожушко, Д. Ольшанський, М. Целуйко та ін. У контексті світових глобалізаційних процесів феномен тероризму розглядається у працях В. Ангейєра, Д. Белла, Р. Бейснера, І. Валлерстайна, В. Вознюка, А. Гарфінкла, М. Гласіуса, С. Гука, П. Девіса, Б. Дженкінса, М. Колдора, А. Конте, С. Купчана, Д. Пайпса, В. Подгореця, Дж. Спеніера, Дж. Торопа, С. Хантінгтона, К. Хіршмана. Наукові розробки із питань протидії тероризму в контексті проблем міжнародної та національної безпеки запропоновані у працях Г. Адлера, В. Антипенка, І. Бідзюри, В. Буткевича, І. Варзаря, В. Вознюка, Ю. Гармашова, В. Глушкова, В. Глущенка, М. Гуцало, М. Головатого, В. Денисова, М. Дмитренка, С. Допілка, В. Євтінова, В. Ємельянова, І. Зволінського, Ю. Іванова, В. Ігнатенка, О. Картунова, І. Кресіної, В. Крутова, І. Кураса, І. Лазарєва, В. Ліпкана, А. Мацка, А. Машкова, М. Сенченка, С. Телешуна, В. Тихого, І. Шкурата, Г. Яворської, Г. Фердмана, І. Хижняка та ін.
Разом з тим, незважаючи на досить помітний обсяг опублікованих праць, доводиться констатувати, що на даному етапі малодослідженою в науковому плані є низка ключових проблем політики протидії тероризму. Це стосується, насамперед розуміння соціально-політичної і правової природи тероризму; визначення його суттєвих ознак, виділення нових «великих» видів тероризму; виокремлення специфічних загроз, що посилюють терогенні фактори, визначення наявних і запровадження нових форм та засобів боротьби з тероризмом. Вказані та інші питання зумовили актуальність комплексного дослідження проблеми визначення змісту та суб’єктів антитерористичної політики, проведення порівняльного аналізу практики її реалізації у світовому та національному контекстах, що в цілому визначило напрями та зміст дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Загальний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з плановими науковими програмами комплексної науково-дослідної теми «Проблеми політичної трансформації в контексті сучасного глобального розвитку» кафедри політології Міжрегіональної Академії управління персоналом із контексту наукової проблеми «Діалог цивілізацій: нові принципи організації світу» (затверджена 6 грудня 2007 року, № 0298U006179).
Мета дослідження – комплексний аналіз сучасних знань щодо тероризму, узагальнення та осмислення теорії і практики реалізації антитерористичної політики на національному та світовому рівнях, розробка пропозицій щодо більш дієвої протидії тероризму.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
- визначити та охарактеризувати теоретико-методологічні засади вивчення сучасного тероризму, його класифікації, форми і методи прояву;
- розкрити поняття антитерористичної політики, визначити її основних суб’єктів та виділити основні напрями її реалізації;
- дослідити феноменальність тероризму як складного суспільно-політичного явища та засобу дезінтеграції існування сучасних суспільств;
- проаналізувати політику та практику антитерористичної боротьби в світі та на національному рівнях;
- здійснити порівняльній аналіз підходів до реалізації антитерористичної стратегії з боку країн Центральної Азії, Росії та України;
- проаналізувати перспективні напрямки протидії тероризму на глобальному та регіональному рівнях в контексті розвитку концепцій безпеки;
- визначити реальний стан терористичних загроз для сучасної України та розробити систему можливих заходів щодо ефективнішої протидії тероризму.
Об'єкт дослідження – сучасний тероризм як глобальна загроза існуванню людства.
Предмет дослідження – антитерористична політика як комплекс заходів держави і суспільства, спрямованих на протидію терористичній загрозі, нейтралізації причин та умов, які сприяють її виникненню та особливості її реалізації на прикладі країн Центральної Азії, Росії та України.
Методологічна основа дослідження становить поєднання наукових принципів, методів та методологічних підходів до осмислення сучасного тероризму в контексті глобальної загрози існуванню людства; єдність світоглядного (філософського), загальнонаукового (міждисциплінарного) та спеціально наукового (власне політологічного) рівнів пізнання. Важливою умовою обраної дослідницької стратегії стало дотримання принципів об’єктивності, науковості, діалектики, всебічності і плюралізму, соціального детермінізму, послідовності, конкретності, системності, цілісності, гуманізму, історизму, комплексності. Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених мети і завдань, з урахуванням об'єкта і предмета дослідження.
Застосування міждисциплінарного підходу дозволило сформувати уяву про тероризм як багатоаспектне, складне і системне явище, що набуло нових форм і проявів в сучасних умовах. Порівняльно-правовий метод використовувався для дослідження антитерористичного законодавства країн Центральної Азії, Росії та України, що дало змогу сформулювати ряд пропозицій стосовно подальшого вдосконалення національних законодавств в цій сфері. Логіко-семантичний метод використовувався при розмежуванні та уточненні понять і термінів, аналізі змістовного значення деяких політичних та правових категорій, що виступають базовими у сфері протидії тероризму. За допомогою методу політичного прогнозування обґрунтовано перспективи подальшого зближення та гармонізації дій суб’єктів антитерористичної політики країн Центральної Азії, Росії, та України у сфері протидії тероризму.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
Уперше:
- досліджено сучасні теоретичні підходи, концепції та погляди західних і вітчизняних дослідників щодо феномену тероризму, а також положення міжнародних антитерористичних правових документів як теоретичну основу аналізу сутності антитерористичної політики та визначення основних напрямів її практичної реалізації;
- запропоновано авторське бачення поняття антитерористичної політики як цілеспрямованої вольової діяльності держави і громадянського суспільства із застосуванням сукупності правових і політичних засобів протидії різнорівневим формам терористичної активності, що містить юридичні, ідеологічні, економічні, воєнні та інші способи її нейтралізації і яка спрямована у трьох взаємопов’язаних напрямах: превентивному (попередження актів тероризму), регулятивному (усунення або пом’якшення проблем через використання політичних, економічних, соціальних та інших важелів), репресивному (стримування злочинності, припинення злочинів, арешт та покарання злочинців);
- визначено поняття тероризму та здійснено авторську систематизацію класифікацій видів тероризму; розроблено класифікацію, яка структурує тероризм з позиції пошуку шляхів протидії терористичній діяльності та розкриває сутність антитерористичної політики.
Поглиблено:
- уявлення про феномен тероризму як складне соціально-політичне явище, що є породженням багатьох складових – економічних, політичних, духовних, моральних та ін.;
- розуміння єдності антитерористичної політики та практики протидії тероризму на національному та світовому рівні;
- положення про те, що в сучасній Україні антитерористична політика потребує суттєвого вдосконалення в правовому, політичному, соціально-психологічному та інших аспектах задля посилення практичної боротьби з тероризмом.
Отримали подальшого розвитку:
- комплексне визначення в теоретико-практичному плані актуальних проблем та можливих шляхів протидії тероризму в країнах Центральної Азії, Росії та Україні через вироблення та реалізацію дієвої антитерористичної політики;
- формулювання шляхів оптимізації антитерористичної політики української держави на сучасному етапі.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, викладені в дисертаційному дослідженні, мають наукове і прикладне значення та можуть бути використані: у науково-дослідницькій галузі – як методологічна основа для подальшого здійснення теоретичних розробок і досліджень проблем антитерористичної політики; у практичній – при подальшому вдосконаленні антитерористичного законодавства країн Центральної Азії, Росії та України та проведенні дієвої антитерористичної політики; у навчально-виховному процесі – при викладанні та вивченні курсів з політології, загальної теорії політики, філософії політики та інших дисциплін соціально-гуманітарного циклу, а також при проведенні антитерористичної освіти та пропаганди серед населення.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційної роботи оприлюднено: на Х міжнародному конгресі токсикологів (Флоренція, 2003 р.), ІІ з'їзді Токсикологів України (Київ, 2004 р.), ІV Міжнародному конгресі з питань боротьби з хімічним, біологічним і радіологічним тероризмом (Дубровнік, 2005 р.), Міжнародній конференції «Проблеми забезпечення безпеки і сталого розвитку в Центральній Азії» (Ташкент, 2008 р.); Ташкентській міжнародній конференції «Забезпечення безпеки і стабільності в Центральній Азії в контексті політичної і економічної модернізації» (Ташкент, 2008 р.), Науково-практичній конференції СЗРУ «Проблеми теорії і практики розвідувальної діяльності» (Київ, 2012 р.).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи висвітлено у 8 наукових публікаціях, зокрема видано 1 монографію, опубліковано 4 статті у фахових виданнях з політичних наук, тези наукових конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основного тексту становить 182 сторінки, список використаних джерел налічує 273 найменування, у тому числі 36 іноземними мовами. Дисертація проілюстрована 3 таблицями та 1 рисунком.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дисертаційного дослідження зроблено такі висновки:
1. На основі системного, порівняльного аналізу визначено, що феномен тероризму у сучасній науковій літературі має низку пояснень і розглядається як складне соціально-політичне явище, як нова форма воєнізованого протистояння, як специфічний злочин (або сукупне поняття, що відображає різні форми і види злочинів терористичної спрямованості).
Запропоновано авторське бачення тероризму як злочинного діяння, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою та публічним характером його скоєння і полягає у свідомому, цілеспрямованому вчиненні насильства чи погрозі насильством, з метою залякування населення, здійснення впливу на прийняття рішень органами державної влади або міжнародними організаціями, підриву або ослаблення існуючої державної влади, нанесення значних збитків якому-небудь матеріальному об'єкту або організації.
2. Антитерористична політика автором розглядається як сукупність планомірних дій держави і громадянського суспільства з метою забезпечення стабільної політичної та громадської безпеки, усунення причин тероризму, мінімізації і ліквідації терористичної загрози. Виділено та проаналізовано три взаємопов’язані її напрями: превентивний (попередження актів тероризму), регулятивний (усунення або пом’якшення проблем через використання політичних, економічних, соціальних та інших важелів), репресивний (стримування злочинності, припинення злочинів, арешт та покарання злочинців). Окремо досліджено юридичні, ідеологічні, економічні, воєнні та інші способи її реалізації.
3. Досліджено етапи розвитку тероризму як соціально-політичного явища. Зокрема, виокремлено та проаналізовано п’ятий етап (на рубежі ХХ-ХХІ століть) – етап глобалізації тероризму і розширення кола його детермінант, а саме відмічено, що тероризм став фактором значного впливу на політичне і економічне життя окремих регіонів і світового співтовариства в цілому, котрий здатний знизити інвестиційну привабливість, дестабілізувати економіку і міжнародні відносини, представляє реальну загрозу конституційному ладу і територіальній цілісності багатьох держав тощо.
Виділено дві групи факторів – технологічні і ідеологічні, котрі впливають на подальший розвиток тероризму, також систематизовано фактори в політичній, економічній, соціальній, духовній та інших сферах життя суспільства. Визначено тенденції сучасного тероризму: збільшення обсягів фінансування тероризму, зростання «професіоналізму» терористів, розширення соціальної бази тероризму. Зокрема, наголошено, що фінансування тероризму посідає провідне місце і серед чинників, завдяки яким він не лише існує, але і розвивається. Обґрунтовано необхідність виділення фінансування тероризму в якості самостійної статті кримінального законодавства Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Узбекистану, Росії та України.
4. Визначено, що впродовж всього процесу створення міжнародно-правової основи для боротьби з тероризмом саме поняття «тероризм» не розкривалося. Відсутність дефініції, яка відображає в повному обсязі суть тероризму, між тим, впливає на можливість вироблення єдиного міжнародного механізму боротьби з цим явищем. Вказано на труднощі уніфікації законодавства країн, національні та геополітичні інтереси яких не збігаються та запропоновано у таких випадках використання характерних ознак тероризму, що мають узгодити позиції сторін, тих елементів, що позбавлені політичних оцінок і визнаються кримінальними у більшості національних законодавств.
Доведено необхідність зближення та уніфікації національних систем законодавства і формування єдиного правового простору, зокрема, обґрунтовано необхідність уніфікації визначення тероризму в антитерористичному законодавстві країн Центральної Азії, Росії та України з врахуванням їх національних і геополітичних інтересів.
5. Зазначено, що сучасна система багатостороннього співробітництва в боротьбі з тероризмом має дві складові: 1) розробка загальних положень міжнародного права (у тому числі і протиправність тероризму), спеціальних конкретних міжнародних угод антитерористичного характеру, гармонізація національних антитерористичних законодавств; 2) проведення міжнародних переговорів з комплексних проблем протидії тероризму, спільних навчань, семінарів і учбових заходів, що відіграють значну роль в підвищенні ефективності і рівня взаємодії у боротьбі з тероризмом.
Проаналізовано роль ООН як універсальної міжурядової організації розглянуто найбільш важливі політичні рішення ООН, розкрито діяльність міжнародних спеціальних та регіональних організацій у боротьбі з тероризмом. Доведено, що надалі ООН могла б допомогти формуванню міжнародного неприйняття тероризму як методу політичної боротьби; виробити універсальне визначення тероризму; сформувати чітке і ясне розуміння загрози сучасного транснаціонального тероризму; розробити механізми примусу до виконання вимог ООН і механізми заохочення для країн, що їх виконують.
Досліджено позитивні результати, проблемні питання та перспективи антитерористичної діяльності інших міжнародних спеціальних та регіональних організацій, зокрема Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та Регіональної антитерористичної структури ШОС (РАТС ШОС) тощо.
6. Визначено, що через своє геополітичне розташування держави – учасниці Співдружності Незалежних Держав в умовах сучасної міжнародної ситуації опинилися на вістрі боротьби зміжнародним тероризмом.
Розглянуто основоположні документи, що служать основою для здійснення взаємодії компетентних органів держав Співдружності в питаннях попередження, виявлення, припинення і розслідування актів тероризму. Зокрема, Договір про співпрацю держав–учасниць СНД в боротьбі з тероризмом (1999 р.), Рішення про протидію міжнародному тероризму у світлі підсумків Стамбульського саміту ОБСЄ (2000 р.), Рішення про створення Антитерористичного центру (2000 р.) тощо.
Розкрито роль Вищих органів Співдружності та профільних органів галузевого співробітництва у питаннях співпраці в боротьбі з тероризмом: створення і удосконалення міжнародно-правової бази співробітництва, проведення спільних профілактичних оперативно-розшукових заходів і спеціальних операцій, здійснення підготовки кадрів, матеріально-технічне, інформаційне і наукове забезпечення співробітництва.
Досліджено програми, за якими здійснюється співробітництво держав –учасниць і органів СНД у правоохоронній сфері (боротьба зі злочинністю, міжнародним тероризмом, незаконним оборотом наркотиків, незаконною міграцією і торгівлею людьми).
7. Визначено, що з геополітичної точки зору, регіон Центральної Азії (ЦАР) є стратегічно важливим регіоном, де перетинаються інтереси як держав глобального (Росія, Китай і США), так і регіонального (Пакистан, Індія, Іран) значення, а також міжнародних організацій (ООН, НАТО, ОБСЄ та ін.).
Виявлено актуальні загрози і виклики, що посилюють терогенні фактори в країнах Центральної Азії (радикальний ісламський екстремізм і сепаратизм, зростання наркотрафіку, афганська проблема, транскордонна злочинність, загроза розповзання зброї масового знищення (ЗМЗ) і біологічного тероризму, прогнозоване зростаннячисла серйозних природних і техногенних катастроф, етнотериторіальні конфлікти тощо).
Доведено, що зростання внутрішніх загроз в регіоні обумовлене як традиційними чинниками, так і відносно новими, породженими особливостями сучасного етапу розвитку центрально-азійських держав. До загальних несприятливих (фонових) причин можна віднести обмежені водні і земельні ресурси, особливості соціально-політичної структури суспільств з складною системою місцевих, міжкланових відносин, прикордонні проблеми і ін. Розглянуто діяльність окремих екстремістських організацій в регіоні.
Розроблено рекомендації щодо подальшого удосконалення та організаційного забезпечення антитерористичної політики держав ЦАР. Зокрема, про необхідність визначення об'єктивних зон збігу інтересів НАТО, ОДКБ, ШОС і інших проектів з безпеки в плані розвитку подальшої регіональної кооперації, включаючи афганську проблематику.
8. Наголошено, що протидія тероризму є пріоритетним напрямком державної політики України та розглядається як один з найважливіших чинників забезпечення національної безпеки України і її зовнішньополітичної діяльності; проблему національної безпеки України варто розглядати і практично забезпечувати шляхом вирішення і тісного поєднання: а) комплексу внутрішніх та зовнішньополітичних безпекових завдань, максимально пристосовуючись до системи міжнародних відносин; б) розраховуючи на спроможність гарантів міжнародного миру забезпечити безпеку усіх національних партнерів такої безпеки і світової спільноти в цілому. Визначено окремі передумови, зовнішні та внутрішні чинники, які посилюють загрозу виникнення терористичних проявів.
Обґрунтовано пропозиції щодо шляхів оптимізації антитерористичної політики новітньої України. Враховуючи тенденцію до розширення контактів міжнародних терористичних організацій в Україні, пропонується:
– активніше підтримувати заходи світової спільноти у боротьбі з цим явищем через участь у підготовці та ухваленні під егідою ООН відповідних документів, безумовно, дотримуватись взятих на себе зобов'язань, сприяти тісній співпраці спеціальних органів з аналогічними структурами інших країн, уніфікувати законодавчу базу на основі міжнародних норм, зайняти принципову позицію засудження будь-яких форм тероризму, незважаючи навіть на виправдувальні його мотиви;
– посилити співробітництво силових відомств (СБУ, СЗРУ, МВС, Генеральної прокуратури та ін.), що займаються боротьбою з тероризмом, із метою підвищення ефективності їхньої взаємодії та координації сил при проведенні спільних контр- і антитерористичних операцій. Зокрема, доцільно підсилити інформаційний обмін між зазначеними органами;
– активізувати роботу з реалізації норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції», який вступив у дію 5 травня 2011 року, у першу чергу, що стосується створення належних правових засад посилення боротьби з нелегальною міграцією, поліпшення управління міграційними процесами, посилення юридичної відповідальності за правопорушення у цій сфері, посилення юридичної відповідальності як іноземців, так і громадян України за порушення міграційного законодавства.
– у формуванні й реалізації антитерористичних стратегій враховувати три взаємопов’язані напрями: превентивний (попередження актів тероризму), регулятивний (усунення або пом’якшення проблем через використання політичних, економічних, соціальних та інших важелів), репресивний (стримування злочинності, припинення злочинів, арешт та покарання злочинців).
– особливу увагу приділяти профілактичній роботі, яка повинна здійснюватись на чотирьох рівнях: політичному , економічному, соціальному та індивідуальному.
9. Зазначено, що разом з розвитком міжнародного і національного законодавства і розробкою нових способів антитерористичної протидії одним із напрямів боротьби з тероризмом є збереження і розвиток традиційних, можна сказати, класичних, механізмів договірно-правового регулювання взаємодії спеціальних служб у боротьбі з тероризмом. Розглянуто механізм договірно-правового регулювання взаємодії спеціальних служб України з іноземними партнерами у боротьбі з тероризмом та виокремлюються спільні та відмінні ознаки механізму цього регулювання на різних етапах його розвитку. Зокрема, особливу увагу приділено так званим «джентльменським угодам» між спецслужбами різних країн. Запропоновано внести зміни до другого абзацу ст. 11 Закону України «Про розвідувальні органи», доповнивши його після слів «Розвідувальні органи України з дозволу Президента України в межах та обсягах, визначених ним, можуть встановлювати і підтримувати контакти із спеціальними службами іноземних держав, у тому числі на основі двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів України» словами «та джентльменських (усних) угод», далі за текстом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — К. : Вікар, 1996. — 64 с.
2. Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом» від 17 січня 2002 року № 2990 – IІІ [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=994_331 — Професійна юридична система МЕГА–НАУ.
3. Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України» // Уряд, кур'єр. — 2006. — 12 жовт. — № 191. — С. 12.
4. Закон України «Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму» від 12 вересня 2002 року № 149-IV // Офіц. вісник України. — 2002. — № 40. — С. 18–44.
5. Закон України «Про ратифікацію Рішень про створення та діяльність Антитерористичного центру держав–учасниць Співдружності Незалежних Держав» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2758-14. — Законодавство України.
6. Закон України «Про розвідувальні органи України», Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 19.
7. Закон України від 31.05.2005р. № 2600-IV «Про боротьбу з тероризмом» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/638-15. — Законодавство України.
8. Кримінальний Кодекс Україны від 05 квітня 2001 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2001-05 — Законодавство України.
9. Указ Президента України від 11 грудня 1998 року №1343 «Про Антитерористичний центр» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343/98 — Законодавство України.
10. Указ Президента України від 14 квітня 1999 року № 379 «Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах СБ України» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/379/99 — Законодавство України.
11. Устав Организации Объединенных Наций [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.org/russian/dokument/basicdoc/charter. — Организация Объединенных Наций.
12. Глобальная контртеррористическая стратегия ООН: документ ООН А/60/L.62 [Електронний ресурс] — Режим доступа : http://www.un.org/russian/terrorism — ООН борется против терроризма.
13. Декларации ООН о мерах по ликвидации международного терроризма: документ ООН А/49/60 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/terrdec1.shtml — Организация Объединенных Наций.
14. Декларации ООН о мерах по ликвидации международного терроризма: документ ООН А/54/109 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/terfin.shtml — Организация Объединенных Наций.
15. Декларации ООН о мерах по ликвидации международного терроризма: документ ООН А/2625/25 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/terfin.shtml — Организация Объединенных Наций.
16. Доклад Генерального секретаря ООН «При большей свободе: к развитию, безопасности и правам человека для всех»: документ ООН А/59/2005 [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.un.org/russian/terrjrizm — Организация Объединенных Наций.
17. Доклад Генерального секретаря «Меры по борьбе с международным терроризмом»: документ ООН A/62/160 [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.un.org/russian/terrjrizm — Организация Объединенных Наций.
18. Международная конвенция по борьбе с финансированием терроризма, 1999 г.: сб. международных документов по предотвращению и пресечению терроризма. Сектор по предотвращению терроризма. — Организация Объединенных Наций. Управление ООН по наркотикам и преступности, 2007. — С. 114–134.
19. Конвенція Ради Европі про запобігання тероризму від 16.05.2005 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 994_712 — Законодавство України.
20. Проект Кодекса преступлений против мира и безопасности человечества: докуумент ООН А/51/10 [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.un.org/russian/terrjrizm — Организация Объединенных Наций.
21. Реализация Глобальной Контртеррористической Стратегии ООН в Центральной Азии. 3-я Экспертная Встреча по рассмотрению Направления III Стратегии. Итоговый отчет. 21-22 июля, 2011 г. Алматы, Казахстан. — Режим доступу : http://www.un.org/ru/terrorism/ctitf/3rd_expert_ meeting_ almaty.pdf
22. Резолюция 51/210 Генеральной Ассамблеи от 17 декабря 1996 г. [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.un.org/russian/terrjrizm — Организация Объединенных Наций.
23. Резолюция 52/165 Генеральной Ассамблеи от 15 декабря 1997 г. [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.un.org/russian/terrjrizm — Организация Объединенных Наций.
24. Резолюция 53 / 108 Генеральной Ассамблеи от 8 декабря 1998 г. [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.un.org/russian/terrjrizm — Организация Объединенных Наций.
25. Резолюция А/Res/54/109. [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.un.org/russian/terrjrizm — Организация Объединенных Наций.
26. Резолюция Совета Безопасности ООН 1373 по борьбе с терроризмом от 28 сентября 2001 г.: сб. международных документов по предотвращению и пресечению терроризма. Сектор по предотвращению терроризма. — Организация Объединенных Наций. Управление ООН по наркотикам и преступности, 2007. — С. 210–215.
27. Резолюция Совета Безопасности ООН 1456 от 20 января 2003 г.: сб. международных документов по предотвращению и пресечению терроризма. Сектор по предотвращению терроризма. — Организация Объединенных Наций. Управление ООН по наркотикам и преступности, 2007. — С. 216–221.
28. Резолюция Совета Безопасности ООН 1540 от 28 апреля 2004 г.: сб. международных документов по предотвращению и пресечению терроризма. Сектор по предотвращению терроризма. — Организация Объединенных Наций. Управление ООН по наркотикам и преступности, 2007. — С. 222–228.
29. Шанхайская конвенция о борьбе с терроризмом, сепаратизмом и экстремизмом [Електронний ресурс] — Режим доступу : http:// www.sectsco.org — Официальный сайт Секретариата ШОС.
30. Договор о сотрудничестве государств-участников СНГ в борьбе с терроризмом [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www cisatc.org/135/ 152/275 — Официальный сайт АТЦ СНГ.
31. Программа сотрудничества государств-участников СНГ в борьбе с терроризмом и иными насильственными проявления экстремизма на 2011-2013 годы [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www cisatc.org/135/151 — Официальный сайт АТЦ СНГ.
32. Закон Кыргызской Республики от 12.10.1999 № 116 «О борьбе с терроризмом» (В редакции закона КР от 03.01.2005г. № 2) [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.base.spinform.ru — СоюзПравоИнформ: законодательство стран СНГ.
33. Закон Республики Казахстан от 13.07.1999г. № 416-1 «О борьбе с терроризмом» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www. base.spinform.ru — СоюзПравоИнформ: законодательство стран СНГ.
34. Закон Республики Таджикистан от 16.11.1999г. № 845 «О борьбе с терроризмом» [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www. base.spinform.ru — СоюзПравоИнформ: законодательство стран СНГ.
35. Закон Республики Узбекистан от 15.12.2000г. № 167-II «О борьбе с терроризмом» (В редакции Закона Республики Узбекистан от 30.04.2004г. № 621-II) [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www. base.spinform.ru — СоюзПравоИнформ: законодательство стран СНГ.
36. Уголовный Кодекс Кыргызской республики от 18 сентября 1997 г. [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://law.edu.ru/norm — Федеральный правовой портал «Юридическая Россия».
37. Уголовный Кодекс Республики Казахстан от 16.07.1997г. № 167-1 [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.zakon.kz/static/ugolovnyy_ kodeks.html — Zakon.kz
38. Уголовный Кодекс Республики Таджикистан от 21.05.1998 г. [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://law.edu.ru/norm — Федеральный правовой портал «Юридическая Россия».
39. Уголовный Кодекс Республики Узбекистан от 22.09.1994г. № 2012-ХІІ [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.pravo.uz/codex — Право: законодательство Республики Узбекистан
40. Уголовный Кодекс Российской Федерации от 13 июня 1996 г. № 63-ФЗ [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://law.edu.ru/norm — Федеральный правовой портал «Юридическая Россия».
41. Федеральный закон Российской Федерации «О борьбе с терроризмом» от 25.07.1998 г. № 130-ФЗ [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.fsb.ru — Официальный сайт ФСБ РФ.
42. Федеральный закон Российской Федерации «О противодействии терроризму» от 06.03.2006 г. № 33-ФЗ [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.fsb.ru — Официальный сайт ФСБ РФ.
43. Адлер Г. Е. Проблеми боротьби з тероризмом у національному законодавстві держав і міжнародно-правовій практиці: автореф. дис. … доктора філософії у галузі права / Адлер Генріх Ернестович; Міжрегиональная Академія управління персоналом — К., 2003. — 13 с.
44. Академічне релігієзнавство. [підр. для студ. вищ. навч. закл.] / [наук. ред. А. Колодний]. — К. : Світ Знань, 2000. — 862 с.
45. Аналитический доклад «Специфика проявлений терроризма и экстремизма в Центральной Азии: основные тенденции и итоги 2005-2006 гг.». — Центр антитеррористических программ, 2007. — 38 с.
46. Антипенко В. Ф. Сучасний тероризм: стан і шляхи його запобігання в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Антипенко Володимир Федорович; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. — К., 1999. — 20 с.
47. Антипенко В. Ф. Согласование международного и национального антитеррористического права / В. Ф. Антипенко // Тероризм і національна безпека України: матер. межнар. наук.-практ. конф. — К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — С. 53–69 .
48. Антипенко В. Ф. Тероризм: кримінологічна та кримінально-правова характеристика / В. Ф. Антипенко. — К. : НБУВ, 1999. — 60 c.
49. Антипенко Л. Г. Параллельным курсом: «черные технологии» терроризма и «черные технологии» в формировании исторического сознания / Л. Г. Антипенко // Терроризм – угроза человечеству в ХХI веке. — М. : Институт Востоковедения РАН, 2003. — С. 255–265.
50. Антонян Ю. М. Природа этнорелигиозного терроризма / Ю. М. Антонян, П. И. Белокуров, А. К. Боковиков; ред. Ю. М. Антонян ; Институт гуманитарного образования (ИГУМО). — М. : Аспект Пресс, 2008. — 365 с.
51. Арас Джангир. Четвертая мировая война : Информационно-аналитический справочник по негосударственным военизированным системам / Дж. Арас. — М. : Астрель, 2003. — 702 с.
52. Ауанасов Б. Ж. Шанхайская организация сотрудничества в центрально-азиатском измерении безопасности / Б. Ж. Аунасов // Проблемы обеспечения безопасности и устойчивого развития в Центральной Азии : матер. междунар. конф. 29.04–01.05 2008 г. — Ташкент. : Академия, 2008. — С.127–140.
53. Біленчук П. Тероризм – глобальна проблема людства / П. Біленчук, О. Сав’юк // Юридичний вісник України. — 2006. — № 39. — С. 4–5.
54. Борьба с международным терроризмом: сб. докум. / [сост. К. А. Бекяшев, М. Р. Авясов; науч. ред. В. В. Устинов]. Московская гос. юридическая академия. Кафедра международного права. — М. : Вельба, Проспект, 2005. — 672 с.
55. Бояр-Созонович Т. С. Международный терроризм: политико-правовые аспекты / Т. С. Бояр-Созонович. — К. ; О. : Лыбидь, 1991. — 163 с.
56. Бушков В. И. Анатомия гражданской войны в Таджикистане (Этносоциальные процессы и политическая борьба, 1992-1996 гг.) / В. И. Бушков, Д. В. Микульский. — CA&CC Press АВ. Издательский дом, 1996. — 169 с.
57. В 2006 году в странах ЕС было совершено около 500 терактов [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://podrobnosti.ua/accidents/ 2007/04/11/414135.html — Подробности.
58. В Москве проходит сбор руководителей антитеррористических центров государств–участников СНГ [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.zakon.kz/our/news. — Zakon.Kz
59. Ваниш С. Революционный террор и терроризм / С. Ваниш // Мир в войне: победители / побежденные. 11 сентября 2001 глазами французских интеллектуалов. — М. : Прагматика культуры, 2003. — С. 175–195.
60. Василенко В. И. Международный терроризм в условиях глобального развития (политологический анализ): дис. … д-ра полит. наук: 23.00.04 / Василенко Владимир Иванович; Российская академия государственной службы при Президенте Российской Федерации. — М., 2003. — 311 с.
61. Ватова Л. С. Психология молодежного вандализма как проявление международного терроризма / Л. С. Ватова // Политические технологии и PR против международного терроризма. — М., 2002. — С. 112–116.
62. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [укла¬дач і гол. ред. В. Т. Бусел]. — К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. — 144 с.
63. Веселовский С. С. Многостороннее сотрудничество в борьбе с транснациональным терроризмом / С. С. Веселовский. — М. : Навона, 2009. — 272 с.
64. Взаимодействие разведок СССР и США в годы войны // Очерки истории российской внешней разведки [в 6 т.]; Т.4. 1941-1945 годы. — М., 1999. — 696 с.
65. Взрывающиеся деньги // День. — 2005. — № 129. — 21 июля.
66. Витюк В. В. Социальная сущность и идейно-политическая концепция современного «левого» терроризма: атвореф. дис. … д-ра филос. наук: 09.00.03 / / Витюк Виктор Владимирович — М.: Институт социологических исследований АН СССР, 1985. — 43 с.
67. Власов А. Проблемы обеспечения безопасности и устойчивого развития в Центральной Азии / А. Власов // Проблемы обеспечения безопасности и устойчивого развития в Центральной Азии : матер. междунар. конф. 29.04–01.05 2008 г. — Ташкент. : Академия, 2008. — С.94–106.
68. Вознюк В. С. Міжнародний тероризм в сучасних глобалізаційних стратегіях: автореф. дис. … кан. політ. наук: 23.00.04 / Вознюк Василь Степанович; НАН України, Інститут світової економіки і міжнародних відносин. — К., 2005. — 16 с.
69. Войны 2007 г. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ord-ua.com/2007/02/26/skolko-stoit-vojna/ — ОРД. Человек не терпит насилия.
70. Гармашов І. Класифікація тероризму / І. Гармашов // Зовнішні справи. — 2007. — № 11. — С. 41–45.
71. Гармашов І. Ю. Вплив сучасного тероризму на суспільно-політичний розвиток людства: автореф. дис. … д-ра філософії в галузі політології / Гармашов Ігор Юрійович; Міжрегиональная Академія управління персоналом. — К., 2006. — 25 с.
72. Гнетнев М. К. Ответственность за финансирование терроризма по уголовному кодексу Украины / М. К. Гнетнев // Современные разновидности российской и мировой преступности: состояние, тенденции, возможности и перспективы противодействия : [сб. науч. тр. / ред. д-ра юр. наук, проф. Лопашенко Н. А.]. — Саратов, Саратовский Центр по исследованию проблем организованной преступности и коррупции : Сателлит, 2005. — С. 266–268.
73. Головатий М. Ф. Соціальна політика і соціальна робота: термінол.-понятій. слов. / М. Ф. Головатий, М. Б. Панасюк. — К. : МАУП, 2005. – 560 с.
74. Горбань О. Релігійна нетерпимість в контексті глобалістських викликів XXI століття / О. Горбань, Н. Завадова // Історія релігій в Україні : матер. XIV міжнар. наук. конф., 11 травня 2004.— Львів, 2004. — С. 18–20.
75. Горбунов Ю. С. Терроризм и правовое регулирование противодействия ему : Монография / Юрий Горбунов. — М. : Молодая гвардия, 2008. — 460 с.
76. Гуцало М. Г. Організація протидії сучасному терроризму: [навч. посіб. для студ., асп., викл. вищ. навч. закл.] / М. Г. Гуцало. — К.: ТОВ «Видавництво Аратта», 2009. — 262 с.
77. Гуцало М. Г. Організація протидії сучасному тероризму: політологічний аналіз: автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.02 / Гуцало Марія Григорівна; НАН України, Інститут держави і права імені В. М. Корецького. — К., 2008. — 20 с.
78. Даль В. И. Толковый словарь живого русского языка [в 6 т.]; Т. 4. — М. : Русский язык, 1991. — 686 с.
79. Деменко А. М. Феномен тероризму в умовах глобалізаційної динаміки (соціально-філософський аналіз): автореф. дис. … канд. філос. наук: 09.00.03 / Деменко Андрій Миколайович; Харківський ун-т Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба. — Х., 2008. — 19 с.
80. Деникер Г. Стратегия антитеррора: факты, выборы, требования. Новые пути борьбы с терроризмом / Г. Деникер // Терроризм в современном капиталистическом обществе. — М., 1982. — Вып. 2. — С. 76–80.
81. Джусупов Б. Проблемы делимитации и демаркации государственных границ в Центральной Азии как фактор дезинтеграции [Електронний ресурс] / Б. Джусупов — Режим доступу : http://www.easttime.ru. — Время Востока.
82. Диспо Л. Машина террора / Л. Диспо // Терроризм в современном капиталистическом обществе. — М., 1981. — Вып. 1. — С. 225–229.
83. Дмитренко М. А. Протидія тероризму: питання теорії і практики / М. А. Дмитренко: [науково-практичний посібник]. — К. : НКЦ СБ України, 2006. — 272 с.
84. Доклад по странам о терроризме за 2010 г. [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.crime.vl.ru. — Владивостокский центр исследования преступности.
85. Дорошенко А. І. Національна безпека як складова державної політики України: автореф. дис. … доктора філософії у галузі державного управління / Дорошенко Анатолій Іванович; Міжрегиональная Академія управління персоналом. — К., 2007. — 26 с.
86. Егоров Д. Механизмы признания организаций террористическими и запрета их деятельности в государствах–участниках СНГ / Д. Егоров // Перспективы организации борьбы с терроризмом на пространстве Содружества Независимых Государств: матер. междунар. науч.-практ. конф. 23 июня 2005 г. — М. : Дип. академия МИД России, 2005. — С. 115–117.
87. Емельянов В. П. Проблемы ответственности за международный терроризм / В. П. Емельянов // Государство и право. — 2000. — № 1. — С. 70–71.
88. Ениколопов С. Н. Современный терроризм и агрессивное поведение / С. Н. Ениколопов // Психология и психопатология терроризма. — СПб., 2004. — С. 181–193.
89. Етнократологічний словник: енцикл.-довід. слов. / [за ред. О. В. Антонюка, М. Ф. Головатого та Г. В. Щокіна]. — К. : МАУП, 2007. — 577 с.
90. Ємельянов В. П. Злочини терористичної спрямованості / В. П. Ємельянов. — Х. : «Рубікон», 1997. — 160 с.
91. Ємельянов В. П. Проблеми застосування антитерористичного законодавства України і шляхи його вдосконалення / В. П. Ємельянов // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). — К.: Рада національної безпеки і оборони України. Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю, 2007. — № 15. — С. 95–104.
92. Жангожа Р.Н. Трансформація ідентичності нових незалежних держав Центральної Азії в системі сучасних міжнародних відносин: автореф. дис. … д-ра політ. наук: 23.00.04 / Жангожа Рустем Наїльули; НАН України, Інститут світової економіки і міжнародних відносин. — К., 2007. — 40 с.
93. Журавлев О. А. Терроризм как фактор ментального насилия / О. А. Журавлев // Политические технологии и PR против международного терроризма. — М., 2002. — С. 144–145.
94. Зеленецкий В. С. Общая теория борьбы с преступностью. Концептуальные основы / В. С. Зеленецкий. — X. : Основа, 1994. — 321 с.
95. Зеленецький В. С. Концептуальні основи визначення категоріально-понятійного апарату у сфері боротьби з тероризмом / В. С. Зеленецький, В. П. Ємельянов: [науково-практичний посібник]. — Харьків : ТОВ «Кроссроуд», 2006. — 80 с.
96. Зубков В. А. Российская Федерация в международной системе противодействия легализации (отмыванию) преступных доходов и финансирования терроризма / В. А. Зубков, С. К. Осипов. — М. : Издательский дом «Городец», 2006. — 752 с.
97. Иванов В. Н. Феномен терроризма (экспертные суждения и оценки): проблемы терроризма в исследованиях ученых и оценках политиков / В. Н. Иванов // Социально-гуманитарные знания. — 2005. — №3. — С. 21–41.
98. Інтерв'ю в.о. Голови СБ України В.Наливайченка газеті «Молодь України» [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.sbu.gov.ua/ sbu/control/uk/publish — Служба безпеки України. Офіційний сайт.
99. Как США проигрывают войну с террором. Інтервью с Д. Кроулом [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.antiterror.kz. — Аntiterror.kz. Терроризм и преступность в мире.
100. Калматов Т. Численность адептов «Хизбута» в Киргизии за 5 лет выросла в 10 раз [Електронний ресурс] / Т. Калматов. — Режим доступу : http://www.antiterror.kz. — Аntiterror.kz. Терроризм и преступность в мире.
101. Кафтан В. К вопросу о сущности современного терроризма предупреждения / В. К. Кафтан // Терроризм и безопасность на транспорте: матер. III междунар. конф. — М. : Генеральная прокуратура Российской Федерации, НИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 2004. — С. 157–167.
102. Киреев М. П. Криминологические и социально-психологические причины терроризма на воздушном транспорте / М. П. Киреев // Актуальные проблемы борьбы с организованной преступностью: матер. науч.-практ. конф. — Калининград, 1997. — С. 76.
103. Кір’яков В. В. Історико-криміналістичний аспект боротьби з тероризмом / В. В. Кір’яко, В. О. Музильов, О. А. Бурий // Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинам терористичної спрямованості: матер. межнар. наук.-практ. конф. 8–9 квітня 2005 р. / [упоряд. М. М. Сенько; голов. Ред. В. Л. Ортинський; Львовський юридичний інститут]. Л. : ЛЮІ, 2005. — Ч. 2. — С. 250–257.
104. Кіссе А. І. Етнічний конфлікт: теорія і практика управління. Політичний аналіз: [монографія] / А. І. Кіссе. — К. : Логос, 2006. — 380 с.
105. Князев А. Киргизия и Россия: безопасность, сотрудничество и перспективы развития в центрально-азиатском контексте [Електронний ресурс] / А. Князев. — Режим доступу : http://www.infoAsia.org. — InfoAsia. Русскоязычная и иностранная пресса о Центральной Азии.
106. Коган А. «Хизбут-Тахрир» возрождается [Електронний ресурс] / А. Коган. — Режим доступу : http://www.antiterror.kz. — Аntiterror.kz. Терроризм и преступность в мире.
107. Кожихов А. Очаги межэтнического напряжения в Центральной Азии [Електронний ресурс] / А. Кожихов. — Режим доступу : http://www.analitika.org. —Аналитический центр «Разумные решения».
108. Кожихов А. Территориальный вопрос в Центральной Азии [Електронний ресурс] / А. Кожихов. — Режим доступу : http://www.analitika.org. — Аналитический центр «Разумные решения».
109. Кожушко Е. П. Современный терроризм: анализ основных направлений / Е. П. Кожушко. — Мн. : Харвест, 2000. — 448 с.
110. Козодой Т. С. К вопросу об определении понятия «терроризм» / Т. С. Козодой // Вестник Санкт-Петербургского университета. — СПб., 2007. — Серия 6. — Вып. 2. — Ч. 1. — С. 260–266.
111. Колесников В. И. Тезисы выступления / В. И. Колесников // Перспективы организации борьбы с терроризмом на пространстве Содружества Независимых Государств: матер. междунар. науч.-практ. конф. 23 июня 2005 г. — М. : Дипломатическая академия МИД России, 2005. — С. 24–30.
112. Коломієць О. В. Трансформація політичної ідеології держави в контексті боротьби з міжнародним тероризмом: проблеми і шляхи вирішення: автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.03 / Коломієць Олег Валерійович; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — К., 2006. — 20 с.
113. Колосков В. В. Проблеми взаємодіі правоохоронних органів держав Європи у боротьбі з міжнароднім тероризмом на сучасному етапі / В. В. Колосков // Тероризм і національна безпека України: матер. межнар. наук.-практ. конф. — К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — С. 86–90.
114. Кондратьєв П. Я. Організаційно-правові заходи боротьби з тероризмом / П. Я. Кондратьєв // Тероризм і національна безпека України: матер. межнар. наук.-практ. конф. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — С. 166–173.
115. Конституція України: станом на 1 жовтня 1996 року. – Х. : Фактор, 2011. — 128 с.
116. Корабельников А. Враг не успокоится, пока не проиграет [Електронний ресурс] / А. Корабельников. — Режим доступу : http://www.vpk-news.ru/article. — Военно-промышленный курьер.
117. Кравченко А. М. Шляхи удосконалення інформаційного забезпечення попередження терористичних проявів / А. М. Кравченко, О. В. Захарова, В. І. Рушенко // Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинам терористичної спрямованості : матер. межнар. наук.-практ. конф. 8–9 квітня 2005 р. / [упоряд. М. М. Сенько; голов. Ред. В. Л. Ортинський; Львовський юридичний інститут]. — Л. : ЛЮІ, 2005. — Ч. 2. — С. 233–241.
118. Кризові явища у світовій економіці та антикризова політика України / [pа ред. академіка НАН України В. М. Гейця]. — К. : Ін-т екон. прогнозув., 2002. — 76 с.
119. Круглый стол журнала «Государство и право» на тему «Терроризм: психологические корни и правовые оценки» // Государство и право. — 1996. — № 4. — С. 20–43.
120. Крутов В. Концептуальні аспекти проблеми протидії тероризмові в Україні / В. Крутов // Державна безпека України. — К., 2005. — № 1 (3). — С. 13–19.
121. Кубальський В. Н Кримінально-правові проблеми протидії тероризму в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Кубальський Владислав Нарцизович.; НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2007. — 20 с.
122. Кузьмін С. А. Стан терористичної загрози Україні: перспективи та напрямки протидії / С. А. Кузьмін // Державна політика у сфері запобігання тероризму: міжнародний досвід і його актуальність для України: зб. матеріалів науково-практичної конференції 31 жовтня 2008 року). — К. : Інтертехнологія, 2008. — С. 8–10.
123. Кулаков А. Религии мира / А. Кулаков. — М. : Политиздат, 1997. — 182 с.
124. Лакер У. Новый терроризм: фанатизм и оружие массового уничтожения / У. Лакер // Международный терроризм и право. — М., 2002. — С. 7– 25.
125. Ланцов С. А. Террор и террористы: словарь / С. А. Ланцов. — СПб. : Изд-во С.–Петерб. ун-та, 2004. — 187 с.
126. Левковская И. Идеологическая и психологическая обработка женщин-терористок [Електронний ресурс] / И. Левковская. — Режим доступу : http://www.centrasia.ru/news. — ЦентрАзия.
127. Литвинов Н. Д. Антигосударственный терроризм: понятие и виды (историко-криминологический аспект) / Н. Д. Литвинов // Вестник Санкт-Петербургского униве