Технології конструювання іміджу лідера політичної партії у парламентських виборчих кампаніях України : Технологии конструирования имиджа лидера политической партии в парламентских избирательных кампаниях Украины

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Технології конструювання іміджу лідера політичної партії у парламентських виборчих кампаніях України
  • Альтернативное название:
  • Технологии конструирования имиджа лидера политической партии в парламентских избирательных кампаниях Украины
  • Кол-во страниц:
  • 260
  • ВУЗ:
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


    На правах рукопису

    УДК 324:316.334.3 (477) „1998/2010”


    САКРІЄР ОКСАНА ЛЕОНИДІВНА

    Технології конструювання іміджу лідера політичної партії у парламентських виборчих кампаніях України

    23.00.02 – політичні інститути та процеси

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата політичних наук





    Науковий керівник –
    доктор політичних наук,
    професор Бурдяк В.І.



    Чернівці – 2012








    ЗМІСТ
    ВСТУП ….........................................................................................................
    5
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ КОНСТРУЮВАННЯ ІМІДЖУ ЛІДЕРА ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ …………………………………………………….
    12
    1.1. Феномен іміджу лідера політичної партії: поняття та сутність…………………………......................................................................
    12
    1.2. Концептуально-методологічні засади дослідження технологій конструювання іміджу лідера політичної партії ..........................................
    28
    1.3. Джерельна база дослідження……………………………………….......
    50
    РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЇ КОНСТРУЮВАННЯ ІМІДЖУ ЛІДЕРА ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ В УКРАЇНІ ………….........................................
    64
    2.1. Принципи конструювання іміджу політичної партії в Україні: особливості та сучасні тенденції …………………………………………..
    64
    2.2. Конструювання та просування позитивного іміджу лідера політичної партії під час парламентських виборчих кампаній ………….
    84
    2.3. Технології зниження іміджу лідера політичної партії та використання деструктивних технологій в електоральних кампаніях України ……………………………...……………………………………….


    105
    РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЙ КОНСНСТРУЮВАННЯ ІМІДЖУ ЛІДЕРІВ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЯХ 2006-2007 рр. ………………………………………………..

    128
    3.1. Технології конструювання позитивного іміджу лідера Партії Регіонів – В. Януковича…………………………………………………...
    128
    3.2. Специфіка конструювання бренду Ю. Тимошенко…………………... 146
    3.3. Особливості конструювання іміджу В. Ющенка……………………..
    163
    ВИСНОВКИ ………………………....................

    182
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………... 187
    ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 220








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    БЮТ – Блок Юлії Тимошенко
    ЄЕП – Єдиний економічний простір
    ЄС – Європейський союз
    ,,За ЄдУ” – Виборчий блок ,,За єдину Україну”
    ЗМІ – Засоби масової інформації
    КОП – Команда озимого покоління
    КПУ – Комуністична партія України
    НАТО – Північноатлантичний альянс
    НБЛ – Народний блок Литвина
    НДП – Народно-демократична партія
    НРУ – Народний Рух України
    НСНУ – Політична партія Народний союз ,,Наша Україна”
    НУ – Виборчий блок ,,Наша Україна”
    НУНС – Виборчий блок ,,Наша Україна – Народна Самооборона”
    ПЗУ – Партія зелених України
    Пора-ПРП – Виборчий блок партій ,,Пора” і “Реформи і порядок”
    ПР – Партія регіонів
    ПРП – Партія “Реформи і порядок”
    ПСПУ – Прогресивна соціалістична партія України
    СДПУ(о) – Соціал-демократична партія України (об’єднана)
    СелПУ – Селянська партія України
    СПУ – Соціалістична партія України
    УНП – унікальна політична пропозиція
    УНР – Український народний рух
    ЦСЄ – Центральна і Східна Європа
    PR – Паблік рілейшнз, зв’язки з громадськістю
    SWOT – сила, слабкість, можливості та загрози








    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Динамічний розвиток політичних процесів в Україні за останні роки зазнав значних змін. Соціально-політичні кризи, вибори в умовах жорсткої конкуренції політичних партій, зміна виборчого законодавства і перехід у 2006 р. до пропорційної виборчої системи на парламентських виборах, посилили роль партій у політичному житті держави. Політика в Україні стала ареною політичної боротьби за владу між різними політичними партіями та лідерами. Значну роль у цій боротьбі відіграють уподобання виборців, тому партії прагнуть завоювати їх симпатії, підвищуючи імідж лідера, який служить засобом комунікації і здійснює істотний вплив на електоральну поведінку. В умовах становлення інформаційного суспільства в Україні, комунікативні процеси набувають якісно нових форм. Розвиток ЗМІ, політичної комунікації, методів вивчення громадської думки та цілеспрямований влив на них, уможливили безпосереднє конструювання і корекцію іміджу лідера відповідно до цілей, що стоять перед партією. Технології конструювання іміджу політичного лідера та політичної партії мають певні особливості. На відміну від європейських партій, де є внутрішні механізми селекції політичної еліти, в Україні діють партії в основному лідерського типу. Яскравий імідж лідера відіграє значну роль у розміщенні політичних сил у суспільстві, часто стає визначальним фактором при виборі певного кандидата. Професійне конструювання іміджу лідера має вирішальну роль у політичній боротьбі, адже в умовах чинної політичної культури увага потенційного виборця концентрується на особистості, що є специфічним проявом феномену „персоніфікації” політичного простору в Україні. Аналіз підсумків останніх виборчих кампаній вказує, що наявність у масовій свідомості позитивного образу певного претендента на високу державну посаду, безпосередньо пов’язана з кількістю голосів, отриманих ним на виборах. Якщо імідж лідера політичної партії, не відповідає громадським очікуванням, то це веде до падіння авторитету в суспільстві і його особисто, і політичної партії, яку він очолює.
    Іншою важливою причиною, що зумовлює актуальність дослідження проблеми іміджу політичного лідера, є низька „політична культура участі” значної частини виборців. Більшість не включена в процеси реальної політики і має недостатнє уявлення про програмні документи політичних партій і громадських рухів. Тож штучно створений імідж лідера значно відмінний від його реальних характеристик. Демонстрація того, наскільки образ лідера, створений іміджмейкерами, не співпадає з його дійсним образом, дозволяє знизити рівень маніпуляції свідомістю мас і створює передумови для формування у широкої громадськості демократичної політичної культури та соціальної активності. Наголосимо, що актуальності дослідженню додає постійна динаміка культурної і соціально-політичної сфери, яка вимагає комплексного вивчення іміджу лідера партії. З іншого боку, зі зміною вимог і очікувань електорату, змін зазнає й імідж лідера, який має відповідати загальній ситуації в країні, бути своєчасним і затребуваним.
    До питань конструювання іміджу лідера політичної партії звертаються вітчизняні та зарубіжні науковці, втім, комплексне політологічне дослідження цього феномену ще відсутнє.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене у відповідності з науковою тематикою, яку виконує кафедра політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у межах комплексної науково-дослідницької теми „Теорія і практика політичного розвитку та державного управління” (номер державної реєстрації – 0109U002722).
    Мета та завдання дослідження. Виходячи з наукової та практичної актуальності теми та враховуючи результати опрацювання її окремих аспектів у зарубіжній і вітчизняній науковій літературі, автор ставить за мету проведення комплексного аналізу технологій конструювання іміджу лідера політичної партії у парламентських виборчих кампаніях України. Не претендуючи на вичерпне висвітлення всіх аспектів обраної теми, автор для досягнення мети визначає такі дослідницькі завдання:
    – проаналізувати сучасний стан науково-дослідницької розробки проблем іміджу лідера політичної партії; здійснити авторську інтерпретацію понять „імідж політичної партії” та „імідж лідера політичної партії
    – класифікувати та систематизувати концепції дослідження технологій конструювання іміджу лідера політичної партії, які впливають на розвиток парламентських виборчих кампаній в Україні;
    – узагальнити висновки представників різних теоретичних напрямів щодо змісту і технологій конструювання іміджу лідера політичної партії;
    – дослідити сучасні технології, які використовуються при конструюванні та просуванні позитивного іміджу лідера політичної партії, розкрити технології зниження іміджу і використання деструктивних технологій в електоральних кампаніях України;
    – виявити особливості та визначити специфіку технологій конструювання іміджу лідерів Партії Регіонів, БЮТ, Нашої України у виборчих кампаніях 2006-2007 рр.;
    – використовуючи метод SWOT-аналізу, запропонувати модель конструювання іміджу лідера політичної партії у парламентських виборчих кампаніях України.
    Об’єктом дослідження є політичний імідж партії та її лідера у виборчому процесі України.
    Предметом дослідження є технології конструювання іміджу лідера політичної партії в парламентських виборчих кампаніях України.
    Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що в Україні при конструюванні іміджу лідера політичної партії під час виборчих кампаній домінують деструктивні технології. Позиціонування здійснюється не на основі унікальної політичної пропозиції партії чи лідера політичної партії, а на основі дискредитації основних конкурентів.
    Хронологічні рамки дослідження зумовлені динамікою та характером змін, що відбулися в політичній сфері українського суспільства. Дослідження охоплює період 1998-2007 рр. Нижня межа зумовлена проведенням чергових парламентських виборів, у яких вперше в історії незалежної України почали масово впроваджувати виборчі технології. Верхня межа зумовлена вивченням досвіду останніх парламентський виборів.
    Методи дослідження. При дослідженні дисертаційної проблеми автор виходив з вимог загальнонаукових та філософських принципів, ефективних для аналізу політичної сфери – історизму, системності, синергетики, міждисциплінарного підходу як методів комплексного аналізу політичних процесів. Дисертант застосував такі основні наукові методологічні підходи: структурний, інституційний, процедурний, процесуальний. Для вирішення поставлених завдань використано спеціальні наукові методи: системного аналізу; опису основних властивостей і рис досліджуваного об’єкта; контент-аналізу, що дозволило дослідити програмні документи політичних партій; SWOT-аналізу, за яким проаналізовано стратегії конструювання іміджу лідера, враховуючи сильні і слабкі сторони, можливості та загрози. Використані методи уможливили реалізацію в роботі принципів об’єктивності, повноти, системності, логічної несуперечливості та конкретності.
    Наукова новизна одержаних результатів зумовлена змістом дослідницьких завдань і засобами їх розв’язання.
    Вперше:
    – систематизовано основні концептуальні підходи та запропоновано авторський підхід до процесу конструювання іміджу лідера політичної партії;
    – використано метод SWOT-аналізу для конструювання іміджевої стратегії лідера політичної партії у парламентських виборчих кампаніях 2006-2007 рр. України;
    – здійснено аналіз іміджу лідера політичної партії в Україні, використовуючи технологічний потенціал мета-моделі – „трикутника С.Карпмана”. Її застосування в іміджевій конструкції виконує функцію драматизації політичних ситуацій і подій, сприяє, з одного боку, відходу масової свідомості від адекватного сприйняття реальності, а з іншого – підвищує політичну активність населення;
    – запропоновано авторське визначення понять: „імідж політичної партії” та „імідж лідера політичної партії”.
    Удосконалено: – класифікацію типів іміджу лідера політичної партії за їх особистісними та суспільно-політичними характеристиками; – використання поняття „деструктивні технології”. Запропоновано оцінювати технологію конструювання іміджу лідера політичної партії як деструктивну, якщо вона сприяє руйнуванню (деструкції суспільного організму), породжує правовий нігілізм, аномію суспільства та абсентеїзм, що може призвести до втрати керованості суспільством.
    Зазнали подальшого розвитку:
    – окремі теоретичні положення та практичні пропозиції, розроблені зарубіжними і вітчизняними фахівцями;
    – здійснено теоретичне осмислення взаємозв’язку понять „імідж лідера політичної партії”, „репутація лідера політичної партії” та „політичний бренд” на основі вивчення різних підходів політичного менеджменту та політичного маркетингу; – модель конструювання іміджу лідера політичної партії: від вивчення політичного ринку до конструювання виборчої стратегії іміджу та просування образу в ЗМІ. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення і висновки дисертації можна використати для подальшої теоретичної розробки проблематики, пов’язаної з іміджем партії та іміджем лідера партії, для вивчення технологій його конструювання, що впливають на електоральний виборчий процес в Україні. Матеріали роботи можуть бути використані політичними консультантами, партіями та кандидатами на виборні посади для конструювання та просування свого позитивного іміджу. Використання нових технологічних прийомів висунутих у роботі, дасть змогу враховувати у конструюванні ефективної стратегії іміджу лідера партії: сильних та слабких сторін, потенційних можливостей і ризиків, що постають перед партією та її лідерам. Крім того, результати дослідження можуть бути корисними при розробці і викладанні навчальних курсів: „Технології виборчого процесу”, „Технології політичного процесу” „Політична реклама”, „Політичний PR”, „Політична іміджелогія” та підготовці методичних і навчальних посібників.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій вирішено конкретне наукове завдання щодо політологічного аналізу технологій конструювання іміджу лідера політичної партії у парламентських виборчих кампаніях України та використання деструктивних технологій з метою зниження іміджу конкурентів. Теоретико-методологічні та науково-аналітичні висновки зроблені автором самостійно на основі аналізу наукової літератури, опрацювання практичних рекомендацій і даних соціологічних досліджень. За темою дослідження автором підготовлено 10 одноосібних публікацій. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданні наукового семінару і засіданнях кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Зміст та основні положення дисертації апробовано автором на міжнародних, всеукраїнських науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції „Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні взаємини в контексті європейських інтеграційних процесів” (Чернівці, 22-23 вересня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції з соціології „Держава і глобальні соціальні зміни: історія, теорія, ідеологія” (Київ, 28-29 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми зовнішньої політики України” (Чернівці, 19 листопада 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (Суми, 2011 р.); Міжнародній науковій конференції „Кайндлівські читання”, присвяченій 145-річчю від дня народження Р.Ф.Кайндля (Чернівці, 29 квітня 2011 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції молодих політологів „Актуальні проблеми сучасної політики” (Рівне, 11 листопада 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів „Розвиток політичної науки: європейські практики та національні перспективи” (Чернівці, 1 березня 2012 р.). Публікації. Основні теоретичні та практичні положення дисертації відображені в 10 публікаціях, з яких 4 статті опубліковано у періодичних фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України. Структура та обсяг дисертації. Поставлені мета і завдання визначили структуру роботи, яка складається з вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить – 260 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту – 182 сторінки.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У висновках визначається теоретична та практична значущість дослідження технологій конструювання іміджу лідера політичної партії, узагальнюються основні положення роботи. Результатом даного дисертаційного дослідження стало з’ясування сутності та змісту технологій конструювання іміджу лідера політичної партії на основі аналізу теоретико-методологічних аспектів їх осмислення, конструювання та просування у парламентських виборчих кампаніях України. А також влив деструктивних технологій при конструюванні політичного іміджу на українське суспільство. Дане положення реалізується з-за допомогою гіпотези дисертаційного дослідження, яка полягає у припущенні, що в Україні при позиціонуванні лідера політичної партії домінують деструктивні технології. Встановлено позиціонування здійснюється не на основі унікальної політичної пропозиції партії чи лідера політичної партії, а на основі дискредитації основних конкурентів. Також загальні висновки ґрунтуються на визначених завданнях та фіксуються у низці положень.
    1. Автор констатує, що політичний імідж є складним, дискурсивним за своєю природою, феноменом, сутність якого розкривається науковцями в різних міждисциплінарних розвідках. Імідж є комплексним поняттям, тому його слід аналізувати, виходячи з різних перспектив. Попри досить великий масив наукових праць (політологічних, соціологічних та маркетингових), в яких вживається цей термін, склалась ситуація, коли він став загальновживаним, але єдиного загальноприйнятого визначення не одержав. Крім того, паралельно активно використовується низка суміжних понять, які перекривають поняття іміджу: репутація та політичний бренд.
    У відповідності до поставлених в дисертації завдань, автор розробив системологічну концепцію формування іміджу політичного лідера, яка спирається на використання психологічного, маркетингового та комунікативного підходів. Імідж лідера партії виконує символічно-знакову функцію, впливаючи на ставлення громадян, на ступінь довіри лідера чи партії, і як наслідок – на підтримку їх дій. Імідж лідера партії та імідж партії в громадській свідомості складається з соціально-психологічних феноменів авторитету та репутації, які є ціннісним виміром владних відносин у суспільстві. Автор заперечує твердження, що поняття іміджу є найбільш комплексним поняттям, включає репутацію й авторитет як невід’ємні складові. Наголошує, що конструювання іміджу лідера партії є одним з інструментів репутаційного менеджменту, що імідж та репутація мають різні цілі: імідж спрямований на споживача послуг, а репутація – на працівників організації, партнерів, суспільство тощо. Конструювання іміджу лідера партії близьке до управління враженнями і PR, репутація ж пов’язана з достовірністю характеристик діяльності лідера партії. Репутація, на відміну від іміджу, не дає шансу представлення і демонстрації, адже процес становлення репутації триваліший: імідж можна сконструювати, репутацію слід заслужити.
    2. Авторська модель технологій конструювання іміджу лідера політичної партії у виборчій кампанії полягає у визначеній стратегії та тактики. Стратегія включає: діагностику політичного ринку, що передбачає аналіз соціально-економічної ситуації в країні; демографічні аспекти, попит на лідера, з опорою на ідеальний образ; здійснення сегментації політичного ринку: визначення своєї цільової аудиторії, цільової аудиторії конкурентів та електорату, що не визначився; стадія позиціонування включає бажаний імідж, створення унікальної пропозиції, що включає ідеологію та конструювання бренду (партійного і персонального), розробка основних меседжів та слоганів майбутньої кампанії. Просування іміджу лідера політичної партії (тактичні завдання) здійснюються через з ЗМІ та включає політичний PR, іміджеву рекламу, політичну пропаганду.
    3. Здійснена авторська інтерпретація понять: „імідж політичної партії” та „імідж лідера політично партії”. Імідж політичної партії трактується автором як представлений в індивідуальній чи масовій свідомості узагальнений образ політичній організації та її лідера, що сформувався під впливом ЗМІ, домінуючих стереотипів сприйняття і оцінки репутації, які дозволяють судити про позицію партії у принципових питаннях громадського життя, її політичному, ідейно-теоретичному, символічному і етичному credo. Імідж лідера політичної партії – це узагальнений образ лідера партії, який виникає як результат оцінки дій лідера партії, його особистих якостей, здібностей і умінь, а також домінуючих стереотипів сприйняття, що сформувався в індивідуальній, груповій і масовій свідомості.
    Отже, імідж лідера політичної партії є цілісною конструкцією, яка залежить від суб’єктивних характеристик і чинників (особистих якостей і психологічних властивостей) та від об’єктивних умов (політичних, соціокультурних, економічних) діяльності лідера і його оточення. Встановлено, що використання функціонального і контекстного підходів до конструювання іміджу лідера політичної партії не адекватні для аналізу даної проблеми. Вбачаємо їх слабкість у тому, що вони не враховують соціально-політичну ситуацію в країні, рівень життя населення. Тому необхідним є використання комплексної методики дослідження технологій конструювання іміджу лідера партії, яка ґрунтується на гнучкому поєднанні маркетингового і комунікативного підходів. Вони дозволяють врахувати сукупність ефективних технічних прийомів для виведення конкретного кандидата на потенційний електорат; зробити його відомим максимальній кількості виборців; сформувати різницю між ним і конкурентами. 4. Доведено, що впровадження маркетингових технологій конструювання іміджу лідера партії та ведення виборчих кампаній в Україні хоч і стало важливим чинником подальшої демократизації виборчого процесу, має певні особливості. Адже своє позиціонування, лідери політичних партій здійснюєть на основі дискредитації основних конкурентів, використовуючи такі технології: метод „клапана”, метод „живої мішені„ метод „краплі”, метод „навішування ярликів” та мета-модель „трикутника С. Карпмана“. Використання „трикутник С. Карпмана“ визначається автором як деструктивна технологія завдяки тому що, вона надає широкі можливості для мотивації своїх дій усім учасникам трикутника та відволікає від раціонального сприйняття подій, переводячи їх інтерпретацію на емоційний рівень; наповнює імідж політичного лідера міфологічним значенням; призводить до віртуалізації реальності, підміни вирішення реальних політичних проблем.
    5. Використовуючи метод SWOT-аналізу, побудовано стратегічну модель конструювання іміджу лідера політичної партії у парламентських виборчих кампаніях України. Доведено, що метод SWOT-аналізу є ефективним у політиці при конструюванні іміджевої стратегії і партії, і лідера. Він дозволяє простежити зв’язок між можливостями, загрозами, сильними сторонами, слабкістю, результати якого в подальшому дають можливість діагностувати політичний ринок та позиції основних конкурентів.
    Аналіз SWOT включає ідентифікацію чотирьох елементів, пов’язаних з організацією (партією) чи з кандидатом: сили, слабкості, можливостей та загроз. Два перші елементи пов’язані з вивченням сильних та слабких сторін іміджу партії (внутрішні чинники); можливості і загрози – вивчаються задля діагностики політичного ринку і детермінуються як зовнішні чинники. Останні, в матриці SWOT-аналізу дають можливість оцінити ситуацію в порівнянні з результатами SWOT-аналізу основних конкурентів, що є важливим для конструювання стратегії позиціонування політичної партії. Визначено, що використання методу SWOT-аналізу для конструювання стратегічного іміджу лідера партії має переваги та недоліки. Автор зазначає, що основними труднощами використання SWOT-аналізу, які необхідно враховувати є неможливість визначення всіх переваг і слабкостей партії, можливостей та загроз; суб’єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього і внутрішнього середовища; необхідність постійної адаптації до мінливого середовища. Втім, використання даного методу має важливе значення для конструювання ефективної іміджевої стратегії партії. Оскільки його методика ефективна, доступна і є невитратним способом оцінки іміджу лідера партії. Він дозволяє систематизувати проблемні ситуації, що стоять перед партією; краще розуміти структуру ресурсів, на які слід опиратися в удосконаленні діяльності та розвитку політичної партії в перспективі, відстежити загальний стан політичного ринку; виділити і використати нові потенційні можливості швидше, ніж конкуренти; обрати оптимальний шлях розвитку й уникати небезпек; приймати зважені рішення, щодо розвитку іміджу партії та її репутації не лише у виборчий період. 6. На конструювання іміджу лідера іміджу політичної партії в парламентських виборчих кампаніях 2006-2007 рр. впливали такі фактори: особливостей політичної системи країни, національних традицій, політичної культури, соціально-економічних умов, особистих якостей лідера. Ефективне конструювання іміджу лідерів Партії Регіонів, БЮТ, Нашої України зосереджувалось на особистісних якостей, специфіки електорату цих партій, наявності матеріальних та інших ресурсів у кандидатів та їх оточення.
    В Україні модель ідеального кандидата при конструюванні іміджу лідера політичної партії є менш ефективною ніж використання моделі домінуючого стереотипу. Адже тенденційно для українського виборця є те, що він здійснює свій вибір за принципом: „не за кращого кандидата або партію, а проти гіршого”, використовуючи механізм „контрасту та подібності”. Тому при дослідженні ідеального лідера політичної партії в масовій свідомості необхідно враховувати парадокс Ла-Пьера, суть якого полягає у тому, що існує невідповідність результатів таких досліджень з реальною поведінкою виборців у день голосування. Доведено, що політичний ринок України передбачає необхідність конструювання позитивного іміджу політичного лідера, який визначає перемогу на виборах, адже успіх політичних партій в значній мірі залежить від лідерів, які її репрезентують. В умова існуючої політичної культури потенційний виборець концентрує увагу на особистостях, це пов’язано із специфічним українським феноменом так – персоніфікації політичного простору.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адміністративний ресурс у виборчій кампанії та способи його нейтралізації / С.Л.Грабовська, Л.С.Скочиляс та ін. – Львів: Центр політичних досліджень, 2005. – 160 с.
    2. Акайомова А. Особливості іміджу як складової політичного маркетингу // А.Акайомова // Політичний менеджмент. – 2010. – №1. – С. 54-60.
    3. Акайомова А. Політичний імідж та основні його характеристики / А.Акайомова // Політичний менеджмент. – 2009. – №5. – С. 29-35.
    4. Андреев С.Н., Основы некоммерческого маркетинга для политических партий, властных структур, некоммерческих организаций, физических лиц / С.Н Андреев., Л.Н. Мельниченко. – М., 2000. – 256 с.
    5. Анохин М.Г. Политические технологии / М.Г. Анохин // Вестник Российского университета дружбы народов. Сер. Политология. – 2000. – № 2 – С. 101-104.
    6. Анохина Н.В. Влияние средств массовой информации на электоральное поведение: основные подходы [Электронный ресурс] / Н.В. Анохина // Вестник Самарского государственного университета. – 2000. – №1. – Режим доступа: http://vestnik.ssu.samara.ru/gum/2000web1/soci/200010701.html.
    7. Аронсон Э. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление [Текст] / Э.Аронсон, Э.Р.Пратканис. Перераб. изд. – СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2003. – 384 с.
    8. Бабак М.П. Використання комунікативних методів побудови політичного іміджу в засобах масової інформації Спеціальність 10. 01. 08. – журналістика дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук КИЇВ – 2007
    9. Балашова А.Н. Электоральная коммуникация в средствах масовой информации / А.Н. Балашова // Вестник Московского университета. Серия 12: Политические науки. – 2007. – №3. – С. 26-38.
    10. Баринова М. Проблема эффективности СМИ в предвыборных кампаниях / М. Баринова // Политический маркетинг. – 2004. – № 4. – С. 46-58.
    11. Баронин А.С. Правила игры в игре без правил. Предвыборные технологии в Украине / А.С. Баронин, А.А. Колпаков. – Praha: Granda Publishing. – 2006. – 188 c.
    12. Бачевський Д. Які комунікаційні технології перемогли у 2006 році на виборах до Верховної Ради? [Електронний ресурс] / Д. Бачевський. – Режим доступу: http://www.polittech.org/index.php?option=com_content &task=view&id=114&Itemid=40.
    13. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: Моногр. / В.М. Бебик – К.: МАУП, 2005. – 440 с.
    14. Бебик В.М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг / В.М. Бебик. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.
    15. Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент у демократичному суспільстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук: 23.00.02 „Політичні інститути та процеси” / В.М. Бебик – К., 1996. – 32 с.
    16. Бекешкіна І. Вибори 2002: оцінка, мотивація, інформованість виборців / І.Бекешкіна // Вибори 2002 в оцінках громадян і експертів. – К.: Стилос, 2002. – С. 8-32.
    17. Бекешкіна І. Мотивація виборців і проблеми розвитку електоральної культури / І. Бекешкіна // Соціальні виміри суспільства. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2007. – Вип. 10. – С. 109-121.
    18. Белановский С.А. Метод фокус-групп. – М.: Издательство Магистр, 1996. –272 с.
    19. Белобрагин В.В.. Некоторые вопросы формирования имиджелогии как наук / Доклад на открытом заседании призидиума АИМ – 26.03.2004 [Електронный ресурс]. – Режим доступа: / http://www.koism.rags.ru/publ/niisc/belobragm.doc.
    20. Белоусова И.Э. Этнопсихологические факторы эффективности политического имиджа: автореф. на соискание ученой степени канд. психол. наук: 19.00.12 ,,Политическая психология (по политическим наукам)“ / И.Э.Белоусова. – М., 2000. – 20 с.
    21. Біденко А.І. Провокація як екстремальна електоральна технологія в Україні [Електронний ресурс] / А.Біденко. – Режим доступу: http://www.kandydat.com.ua/analitika/211_10.htm.
    22. Біденко А.І. “Три сорти України”: антиреклама чи провокація [Електронний ресурс] / А. Біденко. – Режим доступу: http://www.kandydat.com.ua/analitika/28_10.htm.
    23. Біографія Юлії Тимошенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://file.liga.net/person/320-uliya-timoshenko.html.
    24. Біографія Віктора Ющенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://file.liga.net/person/1-viktor-ushenko.html.
    25. Біографія Віктора Януковича [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://file.liga.net/person/271-viktor- yanykovich.html.
    26. Близняк Р.З. Региональный электоральный процесс: на примере Краснодарского края: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. полит. наук: 23.00.02 ,,Политические иснтитуты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии” / Р.З.Близняк. – Краснодар, 2003. – 23 с.
    27. Брайант Дж. Основы воздействия СМИ / Дж. Брайант, С. Томпсон [пер. с англ.] – М.: Издательский дом „Вильяме ”, 2004. – 432 c.
    28. Бойетт Д. Гуру маркетинга. Каким быть маркетингу в третьем тысячелетии / Д. Бойетт. – М.: Эксмо, 2004. – 320 с.
    29. Большов Є.С. Аналіз впливу різних вимірів соціальної структури (класової, стратифікаційної, регіональної та структурної локалізації) на електоральні схильності населення України / Є.С.Большов // Наукові записки НаУКМА. Сер.: Соціологічні науки. – Т. 21. – К., 2003. – 54-61
    30. Бортніков В.І. Політична участь і демократія: українські реалії: [моногр.] / В.І. Бортніков. – Луцьк: РВВ „Вежа”, 2007. – 524 с.
    31. Брайант Дж. Основы воздействия СМИ / Дж. Брайант, С. Томпсон [пер. с англ.] – М.: Издательский дом „Вильяме ”, 2004. – 432 с.
    32. Бунь В. Електоральна поведінка в Україні: фактори формування / В.Бунь // Україна після президентських виборів: становлення демократії та розвиток громадянського суспільства: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції / укл. А.С.Романюк, Л.С. Скочиляс– Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2005. – С. 108-112.
    33. Бунь В. Електоральний вибір: суть та основні складові / В.Бунь // Вісник Львівського університету. Серія: Філософські науки. – 2008. – Вип. 11. – С. 192-201.
    34. Бурдье П. Социология политики / П.Бурдье. – [сост., общ. ред. и предисл. Н.А. Шматко]. – М.: Socio–Logos, 1993. – 336 с.
    35. Бурдяк В.І. Моніторинг виборчого процесу у Чернівецькій області / В.І.Бурдяк // Виборчий процес – 2006 в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. А.Романюк, Л.Скочиляс. – Львів: ЦПД ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – С. 74-90.
    36. Бурдяк В.І. Стратегія політичних партій у виборах 2006 року в Чернівецькій області / В.І.Бурдяк // Формування органів влади як результат виборчого процесу 2006: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції, Львів, 17 червня 2006 р. / Укл. А.Романюк, Л.Скочиляс. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – С.90-97.
    37. Буркут І.Г. Виборчі технології: регіональний досвід / І.Г.Буркут, О.В.Колесников. – Чернівці: Видавничий дім „Букрек”, 2009. – 240 с.
    38. Буркут І.Г. Політичні процеси: історія, міфи, реальність (погляд з регіону) / І.Г.Буркут. – Чернівці, 2005. – 572 с.
    39. Бутусов Ю. Аффтары жжут!!! [Електронний ресурс] / Ю.Бутусов. – Режим доступу: http://www.zn.kiev.ua/nn/show/584/52580/.
    40. Быльева Д.С. Политическая реклама как коммуникативная деятельность политических акторов: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. полит. наук: 23.00.02 ,,Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии” / Д.С. Быльева. – С-Пб, 2009. – 19 с.
    41. Варій М.Й. Політико-психологічні передвиборні та виборчі технології: [навч.-метод. посіб.] / М.Й.Варій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 400 с.
    42. Ващенко К.О. Політичні технології як чинник демократичного розвитку суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 ,,Політичні інститути та процеси” / К.О.Ващенко. – О., 1999. – 19 с.
    43. Виборча кампанія – 2002: специфіка та імовірні результати [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tomenko.kiev.ua/cgi/redir.cgi?url=pc10–2001–06.html.
    44. Выдрин Д.И. Политика: история, технология, экзистенция. – К.: Либідь, 2001. – С. 310.
    45. Высоцкий А.Ю. Легитимация власти как фактор украино-российских отношений [Текст] / А.Ю.Высоцкий // Гуманітарний журнал. –2008. – № 3-4 (39-40) – С. 60-64.
    46. Вишняк О. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи / О.Вишняк. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2000. – 308 с.
    47. Вишняк О. Партії в політичній системі України: соціологічний вимір [Електронний ресурс] / О. Вишняк. – Режим доступу: http://www.saske.sk/cas/2-2004/vishnjak.html.
    48. Вознесенська О. Формування іміджу Президента України засобами документальної фотогорафії / О. Вознесенська // Наук. студії з політ. психології. Вип 2. – К., 1996. – С. 158–169.
    49. Война по правилам и без...: Технологии изготовления предвыборных миражей [учеб.-практ. пособие] / авт.-сост. А.А.Максимов. – М.: Дело, 2003. – 318 с.
    50. Володенков С.В. Информационно-психологические войны и массовое сознание / С.В. Володенков // Вестник Московского университета. Серия 12: Политические науки. – 2003. – №3. – С. 130-136.
    51. Володенков С.В. Прикладные методы формирования общественного мнения: классификация и анализ применимости [Електронний ресурс] / С.В. Володенков. – Режим доступа: http://pr.philos.msu.ru/volod1.html.
    52. Выборы в посткоммунистических обществах [пробл.-темат. сб.] / ИНИОН РАН. Центр социальных науч.-информ. исслед. Отд. политологии и правоведения, Ин-т сравнительной политологии. – М., 2000. – 184 с.
    53. Выдрин Д. Политика: история, технология, экзистенция / Д.Выдрин. – К.: „Либідь”, 2001. – 432 с.
    54. Галкин А.В. Электоральное поведение как объект исследования / А.В. Галкин // Рабочие избиратели в странах Западной Европы. – М.: Наука, 1980. – С. 3-63.
    55. Гаркавець С.О. Психологія політичного вибору / С.О.Гаркавець. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. – 116
    56. Герасимчук С. Синерегтичний метод аналізу парламентських виборів 2002 року [Електронний ресурс] / С.Герасимчук, В.Костиріна. – Режим доступу: http://www.spa.ukma.kiev.ua/article.php?story=200404221255273 81.
    57. Головатий М. Мистецтво здобувати владу / М.Головатий // Політичний менеджмент. – 2003. – №1. – С. 49-58.
    58. Головаха Є. Українське суспільство 1992-2008: соціологічний моніторинг / Є. Головаха, Н. Паніна. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2008. – 85 с.
    59. Гоулд Ф. Стратегическое планирование избирательных кампаній / Ф.Гоулд // Полис. – 1993. – № 4. – С. 134-145.
    60. Гошко Г. Череп проти Партії регіонів, або таємниця 25-кадру
    61. Грачев Г.В. Манипулирование личностью / Г.В.Грачев, И.К.Мельник. – М.: Издательство „Эксмо”, 2003. – 384 с.
    62. Грачев М.Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития. – М.: Прометей, 2004. – 328 с.
    63. Гринберг Т.Э. Политические технологии: ПР и реклама / Т.Э. Гринберг. – М. : Аспект Пресс, 2005. – 317 с.
    64. Гришин Н.В. Основы проведения избирательных кампаній / Н.В.Гришин. – М.: РИП–холдинг, 2003. – 184 с.
    65. Гуйтор М.М. Регіональні особливості застосування виборчих технологій в Україні (на прикладі Чернівецької та Закарпатської областей): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 „Політичні інститути та процеси” / М.М. Гуйтор. – Чернівці, 2008. – 20 с.
    66. Гуцал А. Політичний лідер в історичному інтер’єрі [Електронний ресурс] / А.Гуцал, С.Недбаєвський. – Режим доступу: http://www.niurr.gov.ua/uhr/publishing/panorama1~2_99/me_1gu/htm.
    67. Дилигенский Г.Г. О политическом рынке и рациональном выборе в российских условиях / Г.Г. Дилигенский // Полис. – 2000. – № 2. – С.105.
    68. Дембицька Н. Архітектоніка образу ефективного політика: репрезентації у політичній свідомості молоді / Н.Дембицька, О.Валюк // Соціальна психологія. – 2007. – №2. – С. 27-40.
    69. Денисюк С.Г. Гендерні аспекти формування іміджу політичного лідера / С.Г.Денисюк // Політичний менеджмент. – 2007. – №2. – С. 106-113.
    70. Денисюк С.Г. Імідж політичного лідера в контексті розвитку української політичної культури: особливості формування та механізми реалізації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.03 „Політична культура та ідеологія” / С.Г.Денисюк. – К., 2007. – 18 с.
    71. Джабасов А.А. Политические технологии в региональных избирательных кампаниях: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. полит. наук: 23.00.02 ,,Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии” / М.В.Биксер. – М., 2000. – 20 с.
    72. Джига Т.В. Методи та технології впливу політичної реклами (на прикладі передвиборної кампанії): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.03 „Політична культура та ідеологія” / Т.В.Джига. – К., 2003. – 21 с.
    73. “Джинсова” свобода. Роль медіа у парламентській виборчій кампанії –2006 / упоряд. О.Довженко, Н.Лигачова. – К.: Вістка, 2006. – 224 с.
    74. Дзенник С.В. Особливості трактування терміну „Маркетингові комунікації” в політичній сфері / С. В. Дзенник // Держава та регіони. – К.: Серія: Соціальні комунікації. 2010. – № 1. – С. 15-19.
    75. Дилигенский Г.Г. О политическом рынке и рациональном выборе в российских условиях / Г.Г.Дилигенский // Полис. – 2000. – № 2. – С. 105-107.
    76. Довыборец Е. Формирование имиджа лидера современного государства. На примере России и США / Е. Довыборец – автореф. дис. на соискание ученой степени канд. полит. наук: 25.00.02 ,,Политические иснтитуты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии”. – Санкт-Питербург, 2008. – 23 с.
    77. Долгов В.М. Інституціоналізація політичної реклами в Україні у контексті сучасних комунікаційних технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 „Політичні інститути та процеси” / В.М.Долгов. – Миколаїв, 2004. – 16 с.
    78. Донченко О. Архетипи соціального життя і політики / О.Донченко, Ю.Романенко. – К.: Либідь, 2001. – 334 с.
    79. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита / Е.Л. Доценко. – С-Пб.: Речь, 2003. – 304 с.
    80. Дубас О. Особливості політичного маніпулювання в інформаційному просторі України / О. Дубас // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2009. – Вип. 18. – С. 231- 239.
    81. Дынкин А. Научно-технический прогресс в рыночной среде / А.Дынкин // Международная экономика и международные отношения. – 1993. – №10. – С. 29-44.
    82. Європейський вибір і незалежність обраного шляху: основні програмні цілі та завдання партії на сучасному етапі // Режим доступу: http://www.razom.org.ua – Дата перегляду: 8.10.2010.
    83. Егорова-Гантман Е.В. Политическая реклама / Е.В.Егорова-Гантман, К.В.Плешаков, В.Б. Байбачова. – М.: Николло-М, 1999. – 240 с.
    84. Жданов I. Формула помаранчевої перемоги: нотатки несторонніх спостерігачів [Електронний ресурс] / I.Жданов, Ю.Якименко. – Режим доступу: http://www.zn.kiev.ua/nn/show/530/49002/.
    85. Жук П. Вибори-98. Особливості національного полювання за електоратом [Електронний ресурс] / П.Жук – Режим доступу: http://www.perehid.org.ua/14.html.
    86. Заболотний М.Б. Особливості формування політичної культури сучасного українського суспільства / М.Б. Заболотний // Політологічний вісник. Збірник наукових праць. – К.: ІНТАС, 2009. – Вип. 41. – С. 290-301.
    87. Заславська О.О. Політичний маркетинг як основа організації виборчої кампанії / О.О.Заславська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2007. – Вип. 84-86. – С. 48-49.
    88. Засурский Я. Н. Информационное общество, Интернет и новые СМИ // Информационное общество. – 2001. - № 2. – С. 24 – 27.
    89. Засурский Я. Н. Информационное общество, Интернет и новые СМИ // Информационное общество– 2001. - № 2. – С. 24-27.
    90. Запорожець О.Ю. Кризовий менеджмент у сфері міжнародних відносин: Монографія / О.Ю. Запорожець. – К.: ІМВ, 2006. – 102 с.
    91. Зимбардо Ф. Социальное влияние [Текст] / Ф.Зимбардо, М.Ляйппе. – СПб.: Питер, 2001. – 448 с.
    92. Золотухін Е.В. Політичний маркетинг у сучасній Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 ,,Політичні інститути та процеси” / Е.В. Золотухін. – Д., 2008. – 16 с.
    93. Зущик Ю. Время Ю / Ю.Зущик // Корреспондент. – 15 января 2005. – №1. – C. 19-20.
    94. Ильясов Ф.Н. Политический маркетинг, или Как “продать” вождя / Ф.Н.Ильясов // Полис. – 1997. – № 5. – С. 88-100.
    95. Ильясов Ф.Н. Политический маркетинг. Искусство и наука побеждать на выборах / Ф.Н. Ильясов. – М.: ИМА–пресс, 2000. – 200 с.
    96. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков [Электронный ресурс] / под ред. Е.В.Егоровой-Гантман. – М.: Об-во „Знание” России. –1994. – Режим доступа: http://www.nikkolom.ru/imidg.htm.
    97. Интернет в Украине: портрет аудитории [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://biz.liga.net/news/E0817250.html.
    98. Інформаційно-аналітичний журнал «Як працює твій депутат» Фундація «Відкрите суспільство» http://www.deputat.org.ua/files/1224314433. pdf.
    99. Каплан Ю.Б. Основні чинники електорального вибору громадян України (аналіз виборчих кампаній 2006-2008 рр.) [Електронний ресурс] / Ю.Б. Каплан. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/Juli08/05.htm.
    100. Каплан Ю.Б. Формування політичних орієнтацій населення різних регіонів та подолання „електорального розколу” / Ю.Б. Каплан // Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2005 / За ред. О.С. Власюка. – К.: Знання України, 2005. – С. 128-133.
    101. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием / С.Г. Кара-Мурза. – М.: Эксмо, 2005. – 832 с.
    102. Карасев В. Выборы 2006: линии и сценарии расколов / В.Карасев // Національна безпека і оборона. – 2005. – № 10. – С. 57-60.
    103. Катлип С. Паблик рилейшнз. Теория и практика / С.Катлип, А.Сентер, Г.Брум [пер. с англ.]. – М.: Вильямс, 2008. – 613 с.
    104. Ковлер А.И. Избирательные технологи: российский и зарубежный опыт / А.И.Ковлер. – М.: Институт государства и права РАН, 1995. – 116 с.
    105. Конституція України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 59 с.
    106. Колесников О.В. Виборча кампанія в Україні: пошук оптимальної моделі / О.В.Колесников // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2009. – Вип. 18. – С. 202-212.
    107. Колесников О.В. Електоральна комунікація за допомогою ЗМІ: проблема ефективності в українських умовах / О.В.Колесников // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Політологія, соціологія, філософія. – Ужгород: Видавництво УжНУ “Говерла”, 2010. – Вип. 14. – С. 87-90.
    108. Колесников О.В. Критерії та фактори ефективності виборчих технологій (На прикладі України) / О.В. Колесников: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 ,,Політичні інститути та процеси” –Чернівці, 2010. – 20 с.
    109. Колесников О.В. Роль інформаційних технологій в українських виборчих кампаніях 2002-2006 років / О.В.Колесников // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2007. – № 2. – С. 68-75.
    110. Комлева В.В. Электоральная культура как предмет социологического анализа / В.В.Комлева // Социология власти. – 2003. – № 6. – С. 111-126.
    111. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз / В.Г.Королько. – М., К., 2003. – 528 с.
    112. Королько В.Г. Передвиборча комунікаційно-агітаційна кампанія: політичний феномен, структура, функції / В.Г.Королько // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 1. – С. 80-100.
    113. Кривошеїн В. Імідж як категорія системології політичного світосприйняття / В. Кривошеїн // Політичний менеджмент. – 2005. – №3 (12). – С. 115 -125.
    114. Котельникова Ю.А. Технологии “черного ПР” в избирательных кампаниях: теоретико-методологический аналіз: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. полит. наук: 23.00.02 ,,Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии” / Ю.А.Котельникова. – М., 2006. – 19 с.
    115. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент: [пер. с англ.] / Ф. Котлер. – СПб. : Питер, 2004. – 460 с.
    116. Котлер Ф. Основы маркетинга: [пер. с англ.] / Ф.Котлер. – М.: „Бизнес–книга”, „ИМА–Кросс. Плюс”, 1995. – 702 с.
    117. Кочубей Л.О. Виборчі технології в Україні (за досвідом парламентських виборів): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук: 23.00.02 ,,Політичні інститути та процеси” / Л.О. Кочубей. – К., 2006. – 38 с.
    118. Кочубей Л.О. Виборчі технології: політологічний аналіз на прикладі виборів до парламенту сучасної України / Л.О.Кочубей. – К.: Юридична думка, 2006. – 280 с.
    119. Кресіна І.О. Парламентські вибори в Україні: правові і політичні проблеми / І.О. Кресіна, Є.В. Перегуда. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 368 с.
    120. Круглашов А.М. Особливості політичного процесу в Чернівецькій області / А.М. Круглашов, М.М. Гуйтор // Регіональний вимір політичного процесу в Україні у 2007 році: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції (Львів, 10 листопада 2007 року) / Укл. А.Романюк, Л.Скочиляс, О.Шиманова. – Львів: Генеза-ЦПД, 2007. – 132 с.
    121. Круглашов А. Регіоналізм як політтехнологія: вибори в Чернівецькій області 2006 р. / А.Круглашов, А.Гливко // Політологічні та соціологічні студії. Збірник наук. праць. – T. IX. – Чернівці: Видавничий дім ,,Букрек”, 2010. – С. 109-125.
    122. Круглашов А.М. Регіональна етнополітична стабільність: історична ретроспектива (на прикладі Чернівецької області) / А.М.Круглашов // Політологічні та соціологічні студії. Зб. наук. праць. – Т. ІІІ. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 11-39.
    123. Купцов А. Вибори в Україні в контексті теорії і практики політичного маркетингу. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2003. - №1. – С.125-136
    124. Купцова І.І. Становлення та сучасні тенденції розвитку теорії іміджу в політичному дискурсі / І.І. Купцова // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. / Гол. ред. В.М. Вашкевич. – К.: ВІР УАН, 2011. – Випуск 49. – С. 570-575.
    125. Куртов А.А. Охота на дракона. Размышления о выборах и политическом консультировании / А.А. Куртов, М.М. Каган. – М.: ГУ ВШЭ, 2002. – 313 с.
    126. Кучма Л.О. Нормативні межі маніпулювання електоратом у виборчому процесі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 ,,Політичні інститути та процеси” / Л.О. Кучма. – Л., 2007. – 20 с.
    127. Крысько В.Г. Соцыальноя психология: Учебник для вузов. 2-е узд. / – В.Г. Крысько СПб.: Питер,2006. – 432.
    128. Кутырёв Н.П. Технологии победы на выборах. – М.: Приор, 1999. – 96 с.
    129. Лебедева Т.Ю. Искусство обольщения. Паблик рилейшнз по-французски. Концепции. Практика / Отв. редактор Я.Н.Засурский. – М.: Изд-во Моск. ун- та, 1996. – 351 c.
    130. Лебон Г. Психология народов и масс – Спб.: Макет, 1995. – 316 с.
    131. Лавренко О. Проблеми формування іміджу кандидата в депутати // Проблеми політичної психології. – К., 1997. – С. 331–332.
    132. Левченко С.Ю. Технології політичної маніпуляції в мас-медіа / С.Ю. Левченко // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. – Вип. 27. –К., 2008. – С. 142-147.
    133. Леонтьєва Л. Інформаціно-психологічний вплив у політичних процесах / Л.Леонтьєва // Вісник Львівського університету. Серія: Філософські науки. – 2003. – Вип. 5. – С. 334-338.
    134. Леонтьєва Л. Маніпулювання: проблеми дослідження / Л.Леонтьєва // Вісник Львівського університету. – Серія: Філософські науки. – 2004. – Вип. 6. С. 180-191.
    135. Либерман С. Наука побеждать на выборах: как обеспечить победу с помощью правильной организации политической рекламы / С.Либерман // Политический маркетинг. – 2002. – №4. – С. 9-16.
    136. Липсет С. Структуры размежеваний, партийные системы и предпочтения избирателей. Предварительные замечания / С.Липсет, С.Роккан // Политическая наука. – 2004. – №4. – С. 204-234.
    137. Липпман У. Общественное мнение. – М.: „Институт фонда Общественное мнение”, 2004. – 384 с.
    138. Лисовский С.Ф. Избирательные технологии: история, теория, практика / С.Ф. Лисовский, В.А. Евстафьев. – М.: РАУ-Университет, 2000. – 319 с.
    139. Лисовский С.Ф. Политическая реклама / С.Ф. Лисовский. – М.: ИВЦ “Маркетинг”, 2000. – 256 с.
    140. Лікарчук Н.В. Формування іміджу політичного лідера в процесі виборчої кампанії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 ,,Політичні інститути та процеси” / Н.В.Лікарчук. – К., 2003. – 21 с.
    141. Лісничий В. Сучасний виборчий PR / В. Лісничий, В. Грищенко, В. Іванов та ін. – Сєвєродонецьк: Вид. дім “ЕВРИКА”, 2001. – 480 с.
    142. Лісовський П. М. Маніпуляція свідомістю: сутність, структура, механізм у сучасному трансформаційному суспільстві (соціально-філософський аналіз) [монографія] / П.М.Лісовський. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. – 200 с.
    143. Локтіонова Д. Аналіз електоральної поведінки громадян України в ході парламентських виборів 2006 р. та позачергових парламентських виборів 2007 р. // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. – 2008. – Випуск 13. – С. 175-179.
    144. Луценко К.В. Політична реклама як іміджева технологія у системі комунікації та маркетингу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 ,,Політичні інститути та процеси” / К.В. Луценко. – Чернівці, 2006. – 18 с.
    145. Ляпина Т.В. Политическая реклама / Т.В.Ляпина. – К.: Альтерпрес, 2000. – 148 с.
    146. Ляпоров В.И. Формирование бренд-политики в современной России 23.00.02 М. 2007
    147. Ляшенко О. Перспективи розвитку партійної системи в Україні [Електронний ресурс] / О.Ляшенко – Режим доступу: http://www.rb.com.ua/ukr/politics/analytics/2006/350.html.
    148. Мадрига Т.Б. Особливості використання виборчих технологій у виборах до Верховної Ради України 2002 року / Т.Б.Мадрига // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. – К.: ВІРУАН, 2010. – Вип. 30. – С. 467-473.
    149. Мадрига Т.Б. Стратегії основних суб’єктів виборчої кампанії на позачергових парламентських виборах 2007 року / Т.Б.Мадрига // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. – К.: ВІРУАН, 2009. – Вип. 27. – С. 359-366.
    150. Мажоров Д.А. Критерии оценки эффективности имиджа и имиджеобразующих текстов / Д.А.Мажоров // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. – 2008. – № 60. – С. 167-171.
    151. Мазур И.И., Шапиро В.Д. Управление проектами : Справочное пособие. – М., 2001 . – С. 113.
    152. Макітра Я. Маніпуляція свідомістю [Електронний ресурс] / Я.Макітра. – Режим доступу: http://pravda.com.ua/news/2006/2/6/38427.htm.
    153. Максимов А.А. “Чистые” и “грязные” технологии выборов: российский опыт / А.А. Максимов. – М.: Дело, 1999. – 448 с.
    154. Мацієвський Ю. Між авторитаризмом і демократією: політичний режим після „помаранчевої революції”. – Політичний менеджмент. – 2006. -№5(20). – С.18-32
    155. Миліневський М. Імідж політичних партій: Визначення та структура поняття / М. Миліневський // Проблеми політичної психології. – К., 1997. С. 340–342.
    156. Малкин Е. Основы избирательных технологий / Е.Малкин, Е.Сучков. – М.: Русская панорама, 2002. – 464 с.
    157. Малкин Е. Политические технологии / Е.Малкин, Е.Сучков. – М.: Русская панорама, 2006. – 680 с.
    158. Марченко Г. Маркетинговый подход и практическая политика (теоретико–методологические основания политического консультирования) / Г.Марченко // Политический маркетинг. – 2005. – №9. – С. 55-70.
    159. Матеріали до прес-конференції „Думки і погляди населення України– березень 2005 р.” – К.: Фонд „Демократичні ініціативи” – 7 квітня 2005 р. – 12 с.
    160. Мелешкина Е.Ю. Исследование электорального поведения: теоретические модели и проблемы их применения / Е.Ю.Мелешкина // Политическая наука. – 2001. – № 2. – С. 187-212
    161. Мильнер Б.З. Теория организаций. – М.: ИНФРА – М, 1998. – 336 с.
    162. Митко А.М. Імідж жінки-політика у сучасній Україні: спроба аналізу і перспективи змін / А.М.Митко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – Київ, Миколаїв: Вид-во “Український центр політичного менеджменту”, 2009. – Вип. 17. – С. 160-168.
    163. Михайлич О. Мовний чинник електоральних орієнтацій / О.Михайлич // Соціальна психологія. – 2007. – №1. – С. 96-103.
    164. Михненко А. І
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины