ЕВОЛЮЦІЯ ЖІНОЧОГО ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА В КОНТЕКСТІ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА : ЭВОЛЮЦИЯ ЖЕНСКОГО ПОЛИТИЧЕСКОГО ЛИДЕРСТВА В КОНТЕКСТЕ ДЕМОКРАТИЗАЦИИ УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ЕВОЛЮЦІЯ ЖІНОЧОГО ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА В КОНТЕКСТІ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
  • Альтернативное название:
  • ЭВОЛЮЦИЯ ЖЕНСКОГО ПОЛИТИЧЕСКОГО ЛИДЕРСТВА В КОНТЕКСТЕ ДЕМОКРАТИЗАЦИИ УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА
  • Кол-во страниц:
  • 190
  • ВУЗ:
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису

    СЛАБЧУК Тетяна Анатоліївна

    УДК 32.316.46-055.2(477)


    ЕВОЛЮЦІЯ ЖІНОЧОГО ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА В КОНТЕКСТІ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

    Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата політичних наук


    Науковий керівник –
    ТИМОШЕНКО Зоя Іванівна,
    кандидат філософських наук,
    професор





    Київ – 2012








    ЗМІСТ



    ВСТУП ............................................................................................................ 3

    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ҐЕНДЕРНОГО АСПЕКТУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА
    1.1 Теоретичні та концептуальні засади ґендерного аспекту політичного лідерства: ретроспективний аналіз ................................................................
    14
    1.2 Методологічні засади дослідження жіночого політичного лідерства ...........................................................................................................
    50
    Висновки до Розділу 1 .................................................................................... 69

    РОЗДІЛ 2. ҐЕНДЕРНИЙ ВИМІР ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО
    СУСПІЛЬСТВА
    2.1 Державний механізм забезпечення участі жінок у процесі прийняття рішень ...............................................................................................................
    72
    2.2 Жіноче політичне лідерство у контексті ґендерної асиметрії політичного процесу України ........................................................................
    94
    Висновки до Розділу 2 .................................................................................... 121

    РОЗДІЛ 3. ЖІНОЧЕ ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ:ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ
    3.1 Становлення жіночого політичного лідерства в процесі ґендерних перетворень ...................................................................................
    125
    3.2 Реалізація жіночого політичного лідерства в контексті політико-економічних та соціокультурних проблем ...................................
    145
    Висновки до Розділу 3 .................................................................................... 157

    ВИСНОВКИ ................................................................................................... 161

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................. 169







    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. В умовах трансформації соціально-політичної сфери українського суспільства проблема жіночого політичного лідерства визначається недостатньою розвідкою у політичній теорії та наявністю методологічних проблем осмислення. З початком розбудови демократичної держави трансформуються й суспільно-політичні орієнтири громадян, що зумовлює залучення жінок до управління в багатьох сферах життєдіяльності і політиці зокрема. По відношенню до представників чоловічої статі жінки превалюють у таких сферах життєдіяльності суспільства, як: соціальна, охорона здоров’я, освіта, культура. Крім того, жінки складають відносну більшість серед українського населення, проте не мають практичного впливу на прийняття важливих політичних і економічних рішень через низький показник представництва в органах законодавчої і виконавчої влади. Невідповідність соціально-статевого складу політичного лідерства свідчить про наявність ґендерного дисбалансу.
    Забезпечення реалізації жіночого політичного лідерства безпосередньо пов’язане із процесом демократизації українського суспільства, тому що демократія передбачає рівні права всіх груп у суспільстві та однакові можливості для їх реалізації. Завдяки активізації жіночого руху України та підвищенню суспільно-політичної участі жінок питання жіночого політичного лідерства на тлі модернізації суспільно-політичного та культурного життя, для українського суспільства набуває актуального характеру.
    Проблематика жіночого політичного лідерства є однією з найпопулярніших в українському науковому середовищі на початку ХХІ ст. Водночас говорити про її вичерпаність не лише зарано, а й недоречно взагалі, враховуючи як багатомірність об’єкта, так і постійний процес удосконалення теоретико-методологічного інструментарію.
    Зважаючи на історико-політичні та соціокультурні умови розвитку незалежної України, вітчизняним науковцям доводиться звертатись до наукових доробок демократично розвинутих країн, на їх основі вибудовувати нові форми жіночого лідерства, обґрунтовувати доцільність цієї проблематики, її перспективу для держави перехідного типу. Водночас залишається невирішеною проблема ґендерних стереотипів, що укорінені в суспільній свідомості й наукових поглядах на співвідношення жінки і політики, жінки і лідерства, жінки-політичного лідера. Поєднання різних методів дослідження дає змогу відповісти на загальні питання щодо поширення ґендерних стереотипів в українському суспільстві та визначити оптимальні засоби, розробити методики по їх подоланню і викоріненню.
    З-поміж інших питань політичної науки жіноче політичне лідерство вирізняється тим, що для всебічного аналізу та дослідження даної проблематики постає необхідність розглядати її крізь призму декількох дисциплін: психології, політології, філософії, соціології, історії. Така ситуація є наслідком новизни проблематики жіночого політичного лідерства. Адже лідерство по своїй суті виступає психологічною категорією, політичним феноменом, ціннісною теорією філософії, соціологічною моделлю та історично складеною умовою появлення та трансформації.
    Фундаментальну роль у формуванні жіночого політичного лідерства відіграє створення державного механізму реалізації жінками свого потенціалу на всіх рівнях прийняття суспільно значимих рішень. Основною функцією такого державного механізму є впровадження ґендерного законодавства, створення відповідних державних органів з регулювання ґендерної рівності та моніторингу їх роботи. Проте, розроблені інституційні механізми ґендерної рівності в Україні на державному рівні характеризуються своєю декларативністю, відсутністю можливостей для практичної реалізації досліджуваної проблеми.
    Процес формування і реалізації ґендерної політики в Україні потребує здійснення системи політико-правових та організаційних заходів. Зосередити увагу необхідно на вдосконаленні та застосуванні інноваційних методів розвитку ґендерної політики в Україні, які відповідають міжнародним нормам і національним традиціям, шляхом інтегрування ґендерного мейнстрімінгу в усі галузі суспільного життя.
    Ґендерна політика держави є основним елементом у механізмі підготовки жінок-політичних лідерів. Для досягнення ґендерної рівності необхідне впровадження наступних заходів: моніторинг та адаптація національного законодавства до встановлених міжнародних та європейских норм з подолання дискримінації жінок в усіх її проявах та викорінення насильства у сім’ї; підвищення статусу жінки в суспільстві шляхом позитивних дій по збільшенню репрезентації жінок у владних структурах усіх рівнів; створення необхідних соціально-політичних умов для реалізації політичної активності українських жінок; подолання стійких ґендерних стереотипів, з метою підвищення політичної культури населення України. Достатньо впливовим фактором щодо формування негативної оцінки жіночого лідерства залишаються ґендерні стереотипи. Згідно результатів переважної більшості соціологічних досліджень, українським населенням участь жінок у роботі директивних органів й в процесі прийняття рішень недооцінюється.
    Дослідження питання ґендерної асиметрії та жіночого політичного лідерства розглядались дослідниками різних галузей науки, як окремі складові. На нашу думку, ці два поняття є тісно взаємопов’язаними, тому розгляд жіночого політичного лідерства в контексті гендерної асиметрії політики якомога повніше розкриває фактори та засоби впливу на формування жінки-політика. Проблема ґендерної асиметрії політичного процесу України зумовлена рядом причин, які слід з’ясовувати як у минулому, так і в сьогоденні. Безперечно що тут діє комплекс різних за своїм характером джерел та часу виникнення негативних факторів.
    Кризові явища у країні та в політиці зокрема, які супроводжували розбудову української держави, позбавили українських жінок можливостей для політичної самореалізації наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Це негативний фактор, який сприяв уповільненню запровадження та реалізації паритетної демократії в Україні.
    В політичній сфері життєдіяльності українського суспільства панує дискримінація за ознакою статі. Задля зменшення, а згодом її подолання постає необхідність розробки детального механізму (з урахуванням інституційних, структурних і особистісних факторів) подолання проблеми фактичного усунення жінок від керівних посад у органах державної влади. Метою збільшення кількісного складу жінок при владі та в політиці є врахування жіночих інтересів при розробці національного законодавства, модернізації різних галузей державної політики та реформуванні усіх сфер життєдіяльності суспільства. Політична культура українського електорату та історичні чинники української державності зумовлюють «політичний патріархат» у парламенті, уряді, партіях, державних інститутах.
    Українське законодавство виступає гарантом у дотриманні прав та можливостей жінок де-юре, де-факто жінки залишаються найбільш незахищеною верствою населення.
    Враховуючи вищезазначене, варто визнати, що українські жінки постають заручниками соціально-політичних обставин, які мають вагомий вплив на політичну активність. Кризові явища у країні та в політиці зокрема, які супроводжували розбудову української держави, позбавили українських жінок можливостей для політичної самореалізації наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Це негативний фактор, який сприяв уповільненню запровадження та реалізації паритетної демократії в Україні.
    Отже, реалізація жіночого потенціалу в усіх галузях суспільства покликана сприяти поліпшенню становища жінок у країні. Активна участь жінок у розбудові української державності призведе до розвитку громадянського суспільства та української державності на демократичних засадах. Завдяки комплексним реформаторським заходам, спрямованим на ґендерні перетворення в українському суспільстві має сформуватися ґендерна політична культура населення, яка дозволить подолати історичні стереотипи щодо другорядного та упередженого ставлення до жінок.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема і зміст дисертаційного дослідження є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми, що здійснюється кафедрою філософії і соціально-гуманітарних дисциплін Європейського університету «Світоглядні та методологічні засади політичної діяльності в Україні» (НДР № 011U006962). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Європейського університету (протокол № 5 від 25.10. 2007 р.).
    Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в комплексному дослідженні еволюції жіночого політичного лідерства в процесі розбудови демократичного суспільства в Україні; визначенні основних напрямів розвитку та систематизації здобутків сучасних науковців з ґендерних аспектів лідерства, доцільності встановлення ґендерного балансу в органах державної влади, як умови встановлення паритетної демократії. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
    • визначити існуючі у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі теоретичні засади поняття політичного лідерства та концептуальні підходи до визначення соціально-рольового статусу жінки в суспільстві;
    • з’ясувати основні методологічні детермінанти дослідження еволюції жіночого політичного лідерства;
    • розглянути державний механізм забезпечення ґендерної рівності у процесі прийняття політичних рішень;
    • проаналізувати ґендерний склад державних органів влади; встановити чинники, які негативно впливають на формування жіночого політичного лідерства та уповільнюють процес його розвитку і практичної реалізації у політичному процесі України;
    • встановити основні причини, що негативно впливають на запровадження ґендерної рівності та уповільнюють процес рекрутування жінок-політичних лідерів на сучасному етапі розвитку демократичної України та запропонувати варіанти їх подолання;
    • сформулювати пропозиції щодо механізму реалізації жіночого політичного лідерства в умовах демократизації українського суспільства.
    Об’єкт дослідження – еволюція жіночого політичного лідерства в Україні наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття.
    Предметом дослідження є інституціональні й соціокультурні характеристики жіночого політичного лідерства в умовах демократизації українського суспільства.
    Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження послугували праці зарубіжних і українських дослідників проблеми реалізації жіночого політичного лідерства в умовах демократизації суспільства. В дисертації використано загальнонаукові, філософські та спеціальні методи пізнання, за допомогою яких було забезпечено ґрунтовний аналіз жіночого політичного лідерства в Україні наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. В основу дослідження покладено інституційний підхід, який дав можливість дослідити та одержати весь комплекс знань про нього і в поєднанні з біхевіористичним, структурно-функціональним, історичним, культурологічним методами та теорією раціонального відбору забезпечив якісне визначення ролі і місця жіночого політичного лідерства в сучасному політичному процесі України. За допомогою діалектичного методу розглянуто жіноче лідерство з урахуванням змін і суперечностей у політичному процесі. Поряд з вищезазначеним у роботі використано спеціальний метод дослідження жіночого політичного лідерства – ґендерний підхід. За допомогою ґендерного підходу та на основі емпіричних даних здійснено докладний аналіз: ґендерного складу державних органів влади, національного законодавства з подолання дискримінації щодо жінок, державної політики з досягнення ґендерної рівності, державних органів з ґендерних питань і т. д.
    Використання цих методів спрямовано на забезпечення об’єктивності й цілісного аналізу наукових розробок вітчизняних і зарубіжних дослідників.
    Проблема жінки та політики, яка розвивається на засадах ґендерного підходу, є абсолютно новою для пострадянських країн. Проблема ґендерного виміру політичного процесу та жіночого політичного лідерства активно починає свій розвиток у 70-ті роки під впливом феміністської психології. В традиційних дослідженнях психології ґендерного аспекту лідерства сформовано наступні теоретичні напрями:
    1) теорії, які розроблялись у рамках традиційних парадигм (когнітивізму, біхевіоризму, фрейдизму);
    2) теорії, згідно яких відмінності між лідерами різних статей є проявом гендерних взаємовідносин;
    3) класичні концепції політичного лідерства (з урахуванням гендеру);
    4) гендерні теорії політичного лідерства;
    5) праці, які не мають чіткої теоретичної основи і розглядають причини гендерних диспропорцій лідерства в контексті статевої дискримінації.
    Проблематика жіночого лідерства в різних сферах функціонування українського суспільства протягом останніх 20 років набуває дослідницького інтересу в працях вітчизняних науковців. Правові аспекти цієї проблематики стали об’єктом наукових розробок С. Берези, О. Дашковської, І. Кресіної, К. Левченко, І.Оніщенко, Н. Оніщенко, Т. Мельник, С. Плотян, О. Ярош та ін. Ґендерні перетворення в суспільно-політичних процесах української держави визначені у працях І. Ворчакової, О. Галанець, Л. Гонюкової, І. Грабовської, І. Жеребкіної, Л. Кормич, С. Оксамитної, З. Тимошенко, Л. Трофименко, В. Фесенко. Ґендерні аспекти державної служби детально розроблені такими науковцями, як: Т. Василевська, Н. Грицяк, О. Іваницька, Б. Кравченко, О. Кулачек, М. Пірен та ін. Історіографічні оцінки висвітлення ролі жіноцтва у сучасному політичному житті України докладно представлені в дослідженнях Т. Орлової. Своє ставлення до проблеми ґендерного рівноправ’я висловили Р. Губань, В. Каспрук, В. Костицький, Т. Марценюк та ін.
    Проте, незважаючи на значну кількість публікацій ґендерного спрямування, проблема жіночого політичного лідерства залишається недостатньо висвітленою. Нез’ясовані теоретико-методологічні аспекти, недостатньо окреслені концептуальні засади, вагомим недоліком постає відсутність чітко сформованого визначення ролі та місця жіночого політичного лідерства в сучасній науці.
    Наукова новизна дисертації полягає у комплексному дослідженні ґендерного складу представницької демократії та органів виконавчої влади; визначенні механізмів досягнення ґендерної рівності та формування жіночого політичного лідерства в політичному процесі сучасної України. У рамках здійсненого дослідження одержано результати, які відзначаються науковою новизною і виносяться на захист:
    уперше:
    - виявлено в рамках міжгалузевого соціально-гуманітарного дискурсу політологічні аспекти ролі жінок на етапі розбудови демократичної держави і запропоновано визначення жіночого політичного лідерства як комплексного поняття, сформованого внаслідок трансформаційних змін у соціокультурному та політичному процесі сучасної України;
    - здійснено розгорнутий аналіз ґендерного складу органів виконавчої, законодавчої, судової влади в Україні й виявлено причини ґендерного дисбалансу в органах державної влади; сформульовано комплекс пропозицій для вдосконалення механізмів реалізації жіночого політичного лідерства; встановлено, що ґендерна політика держави має декларативний характер й визначено основні засади ґендерної політики як необхідної складової державної політики в умовах модернізації політичних інститутів та процесів.
    удосконалено:
    - підхід щодо встановлення ґендерного балансу в українській політиці; обґрунтовано тезу про те, що набуття досвіду політичної діяльності в різних структурах громадянського суспільства, а також відслідковування процесу виконання Україною міжнародних зобов’язань сприяє визначенню місця і ролі жінки в політиці, а також практичній реалізації жіночого потенціалу в прийнятті важливих державних рішень;
    - обґрунтування основних напрямів аналізу чинного законодавства з питань ґендерної рівності, внаслідок чого виявлено значні недоліки в досліджуваному сегменті політичного життя та запропоновано шляхи щодо їх виправлення;
    набули подальшого розвитку:
    - виявлення об’єктивних і суб’єктивних чинників негативного впливу на процеси еволюції, формування і реалізації жіночого політичного лідерства; до об’єктивних чинників віднесено перешкоди, пов’язані з декларативним характером норм, які регулюють ґендерну рівність в економічній, соціальній і політичній сферах, до суб’єктивних – ті, що впливають на процес утвердження жіночого політичного лідерства (низька політична активність жінок, відсутність консолідації зусиль для досягнення конкретних цілей);
    - деталізація теоретико-методологічних уявлень про політико-правовий статус, механізми формування жіночого політичного лідерства та його роль в умовах розвитку паритетної демократії і становлення громадянського суспільства на засадах гуманізму.
    Теоретико-практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення, висновки і рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані як методологічна основа для подальшого аналізу проблеми жіночого політичного лідерства, а в навчальному процесі при розробці спецкурсів «Основи теорії ґендерних відносин», «Політична еліта і політичне лідерство» та ін. Матеріали дисертаційного дослідження також можуть бути використані у науково-дослідницькій, аналітично-прогностичній діяльності та як підґрунтя для відповідних практичних рекомендацій щодо подальшого здійснення ґендерної політики в Україні, яка б відповідала потребам і викликам сучасності.
    Апробація результатвів дисертаційного дослідження. Основні положення доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедри філософії і соціально-гуманітарних дисциплін Європейського університету (2007–2011 рр.). Окремі положення роботи висвітлювались у виступах на наступних наукових конференціях: ХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, культура і національна самосвідомість в умовах Європейської інтеграції» (Київ, 13–15 травня 2009 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих науковців «Наука, суспільство, освіта очима молодих» (Рівне, 19–20 травня 2010 р.); ХІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, культура і національна само¬свідомість в умовах Європейської інтеграції» (Київ, 13–14 травня 2010 р.); щорічних Рішельєвських академічних читаннях «Модернізація державного управ-ління, державної служби і кадрової політики» (Одеса, 15–17 вересня 2010 р.); Сьомій всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Актуальні проблеми сучасної науки» (Київ, 19–21 жовтня 2010 р.; офіційний сайт конфе¬ренції: http://www.intkonf.org); Сьомій всеукраїнській науково-практичній Іінтер¬нет-конференції «Україна наукова» (Київ, 20–22 грудня 2010 р.; офіційний сайт конференції: http://www.intkonf.org); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та шляхи їх вирішення в науці, транспорті, виробництві та освіті» (Одеса, 20–27 грудня 2010 р.; офіційний сайт конференції: http://www.sworld.com.ua); Першому національному конвенті україн¬ського відділення Міжнародної асоціації студентів політичної науки (Одеса, 24–25 березня 2011 р.); Молодіжних дебатах «Україна – ЄС: інструменти інтегра¬ційного співробітництва»; Міжнародному круглому столі «Ґендерні відносини і ґендерна політика у сучасних умовах глобалізації» (Київ, 15 червня 2011 р.).
    Публікації. Основні теоретичні положення й результати дослідження викладено автором у 7 наукових статтях, 6 з яких опубліковані у фахових виданнях з політичних наук.
    Структура і обсяг дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох роз¬ділів (шести підрозділів), висновків, списку використаних джерел (227 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 190 сторінок, основна частина – 168 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Політологічний аналіз еволюції жіночого політичного лідерства в процесі демократизації українського суспільства надав можливість узагальнити основні підсумки дисертації та розробити практичні рекомендації щодо використання одержаних результатів, у зв’язку з чим сформульовано ряд важливих теоретико-практичних положень:
    1.Політологічний аналіз еволюції світової філософсько-політичної думки з проблеми визначення соціально-правового статусу жінки в суспільстві засвідчує, що жінки постають об’єктом наукових політологічних досліджень вже на початку ХХ ст. З отриманням виборчих прав, розвитком жіночого руху по всьому світу, першою та другою хвилями фемінізму активізуються дослідження проблеми «жінка і політика». Поряд з цим зростає політична активність жінок по всьому світу, що й зумовило появу феномена жіночого політичного лідерства. Активні ґендерні дослідження в Україні почали свій розвиток лише у другій половині 1990-х років: з’явились обґрунтовані наукові розробки з ґендеру, систематизувались накопичені емпіричні дані з урахуванням ґендерного конструкту, розроблялись заходи з ґендерної рівності, засобами масової інформації активніше висвітлювалась проблема жінки і влади, відкрились центри з ґендерних досліджень, з’явились обґрунтовані дослідження ґендерних аспектів політичного лідерства на прикладі органів державної служби. Але й вони не призвели до впровадження ґендерного підходу в усі сфери життєдіяльності українського суспільства.
    Переважна більшість наукових доробків, з проблематики політичного лідерства, розроблені на досвіді «чоловічого» керівництва і влади. І тільки у другій половині ХХ ст. в центрі уваги політичної науки постає питання рівних політичних прав (у тому числі політичних), яке розвивається на засадах ґендерного підходу.
    Аналіз теоретико-методологічних підходів та узагальнення концептуальних засад соціально-рольового та правового статусу жінки від античності до сучасності дає підстави стверджувати, що з’явились нові чітко окреслені методи та підходи дослідження проблеми ґендерної нерівності. У контексті ґендерної теорії упродовж останніх тридцяти років феномен жіночого політичного лідерства висвітлюється сегментарно. За останні десять років українські науковці зробили вагомий внесок у розвиток ґендерної теорії. Наукова розвідка феномену жінки-політичного лідера здебільшого висвітлює проблеми репрезентації жінок в органах влади; впливі ґендерних стереотипів на формування жіночого лідерства; іміджу жінок політиків, роль і місце жінок в українській історії; жіночий рух України; антропологічні дослідження; жіночі студії і т. д. Проте, в політичній науці не накопичено достатню кількість експериментальних фактів для розробки ґендерних теорій лідерства в українському політичному процесі, які б конкретизували проблему жіночого лідерства в умовах трансформації соціально-політичної сфери. Зазначене потребує підвищеної уваги до проблеми жіночого політичного лідерства як на державному рівні, так і на рівні громадянського суспільства.
    2. Становлення демократії в Україні зумовило необхідність реформування політичної системи України. Відповідно до демократичних засад на законодавчому рівні було закріплено рівні права чоловіків і жінок, але така норма права не знайшла своєї практичної реалізації у повсякденному житті суспільства. Яскравим прикладом цього виступають перші демократичні парламентські вибори у 1994 році, згідно яких до Верховної Ради України було обрано 16 жінок із загального складу законодавчого органу. Тому саме жінки в Україні починають активно піднімати питання ґендерної нерівності та пропонують методи щодо її подолання. На законодавчому рівні жінки мають рівні з чоловіками права, проте фактично вони піддаються дискримінації кожного дня, як у політиці, так і в повсякденному житті.
    Запровадження егалітарного типу державної політики відбувається вже протягом 20 років, але значних результатів й досі не було досягнуто. На нашу думку, це пов’язано із «патерналістською звичкою». Жінки під впливом соціально-економічних і політичних чинників не мають бажання, а й іноді і можливості для гідної боротьби і самоствердження у політичних процесах і інститутах.
    Нормативне регулювання статусу жінок на законодавчому рівні відповідає міжнародним документам ратифікованим Україною. Проте, з огляду на відсутність суттєвого покращення ґендерної рівності, можна зробити висновок, що прийняті правові акти не знайшли практичної реалізації не тільки в політичних інститутах і процесах держави, але й в суспільстві загалом. Жінки під впливом соціально-економічних і політичних чинників не мають бажання, а іноді й можливості для гідної боротьби і самоствердження у політичних процесах та інститутах.
    3.Реалізація ґендерної політики в Україні є надзвичайно низькою, у зв’язку з чим залишаєтьтся багато невирішених проблем. До таких слід віднести наступні:
    - Відсутність центрального органу з регулювання ґендерної політики в державі. До 2011 року при Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту було створено відділ з ґендерних питань, проте внаслідок адміністративної реформи міністерство реорганізовано у Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України без збереження зазначеного відділу. В Україні не існує центрального органу з регулювання ґендерної політики в усіх сферах життєдіяльності суспільства.
    - Патріархальні звичаї та історична традиція відсторонення жінок від публічної діяльності, яка віками складалась та передавалась з покоління в покоління, міцно вкорінена у свідомість українського народу. Для подолання стійких ґендерних стереотипів у суспільстві необхідно запроваджувати спеціалізовані заходи ґендерної спрямованості, завдяки проведенню яких можна буде сформувати політичну культуру населення з жіночого питання, що посприяє збільшенню репрезентації жінок в українській політиці.
    - Низький рівень політичної активності жінок є однією з причин ґендерного дисбалансу у Верховній Раді України періоду існування незалежної української держави. Причини низького ступеня участі українських жінок на рівні прийняття суспільно значимих рішень слід з’ясовувати як у минулому, так і в сьогоденні. Низький показник репрезентації жінок-політиків у державних органах влади не створює позитивної практики та необхідного досвіду для формування жіночого політичного лідерства.
    - Відсутність процедури планування, виконання та контролю за додержанням антидискримінаційного законодавства, а також спеціальних статей в бюджеті для вирішення ґендерних проблем.
    Зазначене потребує здійснення системи політико-правових та організаційних заходів, зокрема, вдосконалення та прийняття інноваційних методів розвитку ґендерної політики в Україні, які відповідають міжнародним нормам і національному законодавству. Йдеться насамперед про інтегрування ґендерного мейнстрімінгу в усі галузі суспільного життя. Поряд з цим, необхідно враховувати, що кількісний показник репрезентації жінок-політичних лідерів перебуває у безпосередній залежності від рівня забезпечення політичних рішень у системі державної політики.
    4.За останні десять років українські науковці зробили вагомий внесок у розвиток ґендерної теорії. Наукова розвідка феномена жінки-політичного лідера здебільшого висвітлює проблеми репрезентації жінок в органах влади; впливу ґендерних стереотипів на формування жіночого лідерства; іміджу жінок-політиків; роль і місця жінок в українській історії; жіночого руху України та ін. Незважаючи на збільшення кількості наукових досліджень і культурних заходів з ґендерного лікбезу, в теоретичному аспекті залишається чимало невирішених питань. По-перше, досі не розроблено узагальнюючого політичного портрета української жінки-політика; по-друге, не запропоновано методології порівняльного аналізу функціонування жіночого політичного лідерства в Україні та країнах з усталеною демократією.
    Факторний аналіз ґендерного складу органів влади; надав можливість визначити основні елементи рекрутування жінки-політичного лідера в теоретичному аспекті. В залежності від рівня прийняття рішень коливається кількісний показник репрезентації жінок, особливо жінок-політичних лідерів. Тобто, можливості для реалізації лідерських якостей у чоловіків і жінок не однакові. Для досягнення ґендерної рівності в сфері політики необхідно не просто створити відповідну державну політику, а й налагодити дієвий механізм з її реалізації.
    5. Надзвичайно важливою для жінок-кандидатів у боротьбі за електорат є підтримка політичних партій. Водночас політичні партії України не прикладають достатніх зусиль для включення жінок у свої партійні списки та не використовують жіночий політичний потенціал у здійсненні своїх повноважень. По-перше, це пов’язано з тим, що лідери політичних партій на виборах зацікавлені отримати якомога більшу підтримку електорату, а залучення жінок до прохідних місць у виборчому списку наражає на ризик програшу виборів. По-друге, на початку 1990-х років саме чоловіками акумулюється фінансовий капітал (здебільшого незаконно), який надає можливість для подальшого входження у велику політику для лобіювання своїх інтересів і примноження статків. Реалізувати таку схему збагачення жінки не мали можливості. Ці два аспекти якраз і зумовлюють обмежений доступ українських жінок до влади і фінансових ресурсів. Для збільшення членства жінок у політичних партіях необхідно вжити на державному рівні спеціальних заходів, спрямованих на встановлення не тільки ґендерного балансу української політики, а й запровадження механізмів залучення до політичної діяльності кваліфікованих жінок з різних сегментів функціонування громадянського суспільства. Необхідні постійне організаційне та ідеологічне посилення діючих організацій, розбудова гнучких мереж та постійна турбота про підтримку загального ідеологічного та інформаційного поля з боку політичних лідерів та лідерів жіночих організацій для встановлення ґендерного балансу в українському суспільстві.
    6. Проблема ґендерної нерівності не може бути вирішена завдяки одному спеціальному закону. Це багатокомпонентний механізм, що включає врегулювання законодавства і безпосередню реалізацію відповідних правових норм. Аналіз законодавства зарубіжних країн, актів міжнародного права, вивчення міжнародного досвіду щодо досягнення ґендерної рівності сприятиме гармонізації українського законодавства у відповідності з вимогами європейського права у цій сфері. Для підвищення статусу жінки в українському суспільстві та ствердження її ролі в політичному процесі, на нашу думку, необхідно впровадження наступних заходів: моніторинг та адаптація національного законодавства до встановлених міжнародних та європейських норм з подолання дискримінації жінок в усіх її проявах та викорінення насильства у сім’ї; підвищення статусу жінки в суспільстві шляхом введення національних механізмів по збільшенню репрезентації жінок у владних структурах всіх рівнів; створити необхідні соціально-політичні умови для реалізації політичної активності українських жінок; подолання стійких ґендерних стереотипів, з метою підвищення політичної культури населення України.
    Реалізація принципу ґендерної рівності, подолання будь-яких проявів дискримінації щодо жінок в усіх сферах громадського життя, на всіх рівнях влади, постає необхідною умовою формування в Україні сучасного цивілізованого паритетного суспільства і інтеграції країни у світове демократичне співтовариство. Особливості розбудови демократичного суспільства на засадах ґендерної рівності в Україні супроводжуються рядом несприятливих умов та чинників, які створюють перешкоди для впровадження паритетної демократії. Подолання жінками особистісних, суспільно-політичних і культурних перешкод на шляху до керівних посад в органах влади, політичних партіях, громадських організаціях призведе до формування жіночого політичного лідерства в незалежній Україні ХХІ ст.
    Зростання значення та впливу жінок в політиці не може бути без підтримки активного жіночого руху та зацікавленості з боку очільників політичних партій. Необхідне постійне організаційне та ідеологічне посилення діючих організацій, будування гнучких мереж та постійне турбування про підтримку загального ідеологічного та інформаційного поля, що повинно стати задачею політичних лідерів та лідерів жіночих організацій для встановлення ґендерного балансу в українському суспільстві, що надасть можливість накопичувати політичний досвід жінкам. Політичний досвід, в свою чергу, надасть можливість для практичного функціонування інституту жіночого політичного лідерства в Україні.
    7. Жіночий досвід та трудовий потенціал майже не враховується на рівні прийняття загальнодержавних рішень. Відтак урахування унікального за своєю природою та змістом жіночого капіталу і досвіду потребує принципово нових пропозицій, механізмів та інструментів подальшого розвитку громадянського суспільства в Україні. Унікальність жіночого досвіду полягає в тому, що тільки жінка уособлює в собі три найважливіші соціальні ролі: матері, дружини, господині. Не випадково, працюючи в органах місцевого самоврядування, жінки здебільшого акцентують увагу на прийнятті рішень гуманітарного сектору, завойовують авторитет з боку суспільства до жінок у владі й жіночого політичного лідерства.
    8. Аналіз ґендерного складу центральних органів влади, політичних партій, виборчих кампаній дає підстави стверджувати наявність ґендерної асиметрії у політичній сфері України. Для встановлення ґендерної рівності, подолання дискримінації, розвитку країни на засадах паритетної демократії необхідним постає удосконалення діючих механізмів утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві. Запровадження спеціальних методів для досягнення ґендерного балансу в політичній сфері постає одним з дієвих методів ефективного подолання ґендерного дисбалансу в політиці та накопичення практичного досвіду політичної діяльності жінками. У політичних процесах української сучасності можна виділити наступні несприятливі умови для впровадження ґендерного паритету та формування жіночого політичного лідерства. По-перше, монополізація чоловіками сфери політики; по-друге, неврахування жіночих інтересів у процесі прийняття політичних рішень; по-третє, недостатня матеріальна забезпеченість жінок у виборчих процесах. Подолання цих перешкод призведе до формування жінок-політичних лідерів. Отже, реалізація принципу ґендерної рівності, подолання будь-яких проявів дискримінації щодо жінок в усіх сферах громадського життя, на всіх рівнях влади постає необхідною умовою формування в Україні сучасного цивілізованого паритетного суспільства та інтеграції країни у світове демократичне співтовариство.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Алешина Ю. Е. Ролевой конфликт работающей женщины / Ю. Е. Алешина, Е. В. Лекторская // Вопросы психологии. – 1989. – № 5. – С. 80–88.
    2. Альтернативный отчет о выполнении Конвенции ООН о ликвидации всех форм дискриминации в отношении женщин в Украине / [подготовлено сетью общественных организаций по инициативе Женского Консорциума Украины]. – Украина, 2008. – 8 с.
    3. Аристотель. Никомахова Этика / Аристотель // Сочинения : в 4 т. – М. : Мысль, 1975–1983. –
    Т. 4. – 1983. – 832 с.
    4. Аристотель. О возникновении животных / Аристотель ; [пер., вступ. статья и примеч. В. П. Карпова]. – М.–Л. :Издательство АН СССР, 1940. – 252 с.
    5. Асадова Н. Женопочитание [Електронний ресурс] / Н. Асадова. – Режим доступу :
    http://www.kommersant.ru/k-vlast/get_page.asp?DocID=642652 (13.12.2006).
    6. Астріда Нієманіс. Впровадження ґендерних підходів : [практ. посібник] / Нієманіс Астріда. – К. : К. І. С., 2003. – 219 с.
    7. Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина : [монографія] / Бебик В. М. – К. : МАУП, 2003. – 424 с.
    8. Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна : [підручник] / Бебик В. М. – К. : Каравела, 2009. – 496 с.
    9. Бендас Т. В. Гендерная психология : [учеб. пособие] / Бендас Т. В. – СПб. : Питер, 2006. – 431 с.
    10. Бендас Т. В. Психология лидерства : [учеб. пособие] / Бендас Т. В. – СПб. : Питер, 2009. – 448 с.
    11. Берн Ш. Гендерная психологія / Ш. Берн. – СПб. : Прайм-Еврознак,2001. – 320 с.
    12. Бовуар де С. Друга стать : в 2 т. / С. де Бовуар ; [пер. з франц. Н. Воробйової, П. Воробйова, Я. Собко]. – К. : Основи, 1994–1995. –
    Т. 1. – 1994. – 390 с.
    13. Богачевська-Хом’як М. Націоналізм та фемінізм – одна монета спільного вжитку / М. Богачевська-Хом’як // Незалежний культурологічний часопис. – Число 17. – 2000. – С. 4–13.
    14. Брандт Г. А. Природа женщины как проблема (Концепции феминизма) / Г. А. Брандт // Общественные науки и современность. – 1998. – № 2. – С. 167–180.
    15. В Україні існує гендерна проблема [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    www.civicua.org/12/01/2007.
    16. Варіанти збалансованого представництва чоловіків та жінок у виборних органах влади : документ від 11.07.2007 р. –К. : Міжнародний центр перспективних досліджень. – 10 с.
    17. Введение в гендерные исследования : учеб. пособие для вузов / [под общ. ред. И. В. Костиковой]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Аспект Пресс, 2005. – 252 с. – (Московск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова).
    18. Введение в гендерные исследования : учеб. пособие. Ч. I / [под ред. И. А. Жеребкиной]. – Харьков : ХЦГИ; СПб. : Але-тейя, 2001. – 708 с.
    19. Вейнингер О. Пол и характер / В. Вейнингер. – М. : ТЕРРА, 1992. – 480 с.
    20. Венгер О. М. Фемінізм як джерело гендерної політики / О. М. Венгер // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – Вип. 34. – С. 635–643.
    21. Верховная Рада видоизменила понятия ґендерного равенства [Електронний ресурс] // ЛIГАБiзнесIнформ, 15.04.2008, 15:19. – Режим доступу :
    http://news.liga.net/news/N0819713.html.
    22. Виттиг М. Прямое мышление и другие эссе / М. Виттиг. – М. : Идея Пресс, 2002. – 107 с.
    23. Віденська Декларація і Платформа дій : прийнята на Всесвітній Конференції з прав людини 25 червня 1993 р., Відень // Дипломатический вестник. – 1994. – № 3–4. февраль.
    24. Волошина Е. «Женское лицо» общественно-политического движения России в 1906–1917 гг.: Проблема взаимоотношения «мужского» и «женского» в либеральном движении [Електронний ресурс] / Е. Волошина // Опыт историко-антропологических исследований. 2003 : сб. науч. работ студ. и аспирантов. – М. : ЭКОН-ИНФОРМ, 2003. – Режим доступу до документа :
    http://www.humanities.edu.ru/db/msg/39923.
    25. Воронина О. А. Феминизм: либеральное, социалистическое и радикальное направления / О. А. Воронина // Теория и методология гендерных исследований : курс лекций / [под. общ. ред. О. А. Ворониной]. – М. : МЦГИ – МВШСЕН – МФФ, 2001. – С. 50–73.
    26. Воронцов Д. В. Что такое гендер / Д. В. Воронцов // Практикум по гендерной психологии / [под ред. И. С. Клециной]. – СПб. : Питер, 2003. – 479 с.
    27. Ворчакова І. Є. Філософські концепції суспільного статусу жінки в західній політичній культурі: від античності до марксизму [Електронний ресурс] / І. Є. Ворчакова // Гілея : наук. вісник. – 2010. – Вип. 34. – Режим доступу до сайту :
    http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_34/index.html.
    28. Впровадження ґендерних підходів у діяльність органів виконавчої влади : практ. посібник для держ. службовців / [за ред. М. В. Буроменський]. – К. : К. І. С., 2004. – 178 с.
    29. Впровадження ґендерних підходів у діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування : практикум / [Грицяк Н. В., Кулачек О. І., Василевська Т. Е. та ін.] ; за заг. ред. І. В. Розпутенка. – К. : К. І. С., 2003. – 100 с.
    30. Впровадження ґендерних підходів у роботу комітетів Верховної Ради України : практ. посібник / [за ред. В. О. Зайчук]. – К. : К.І.С., 2005. – 186 с.
    31. Выдрин Д. И. Очерки практической политологии / Выдрин Д. И. – К. : Философская и социологическая мысль, 1991. – 128 с.
    32. Галанець О. Управління гендерними процесами в державній політиці / О. Галанець // Віче. – 2009. – № 6. – C. 7–9.
    33. Ґендерна політика в Україні : метод. посібник для держ. службовців, представників органів місцевого самоврядування та ЗМІ / [за ред. В. О. Зайчук]. – Харків : Райдер, 2007. – 44 с.
    34. Гендерний аналіз та його методологія. Гендерна статистика. Електрониий ресурс. – Режим доступу :
    http://cpk.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=686.
    35. Гендерний аналіз українського суспільства : Програма розвитку ООН / [за ред. Т. Мельник]. – К. : ПРООН Представництво в Україні, 1999. – 298 с.
    36. Ґендерні аспекти в державному управлінні : навч.-метод. посібник / [упоряд. Л. А. Юда]. – Чернігів : ЦППК, 2009. – 22 с. – (Чернігівєький Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місцевого самоврядування, держ. п-в, установ і організацій).
    37. Ґендерні аспекти державної служби : [монографія] / М. Пірен, Н. Грицяк, Т. Василевська, О. Іваницька ; за заг. ред. Б. Кравченка. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – 335 с.
    38. Гендерні паритети в умовах трансформації суспільства : монографія / [кол. авт. ; за заг. ред. Н. М. Оніщенко, Н. М. Пархоменко]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка»», 2007. – 372 с.
    39. Ґендерні перетворення в Україні [за ред. М. Скорик]. – К. : ТОВ «АДЕФ-Україна», 2007. – 165 с.
    40. Ґендерні стереотипи та ставлення громадськості до ґендерних проблем в українському суспільстві : Програма розвитку ООН в Україні [за ред. Ю. І. Саєнко, Л. Амджадін]. – К. : ТОВ «Компанія ВАІТЕ», 2007. – 143 с.
    41. Гендерні стратегії сталого розвитку України / [за заг. ред. Л. С. Лобанової]. – К. : Фенікс, 2004. – 432 с.
    42. Гендерні теорії, гендерні практики: налагоджуючи мости : зб. доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. / [упорядн. О. Плахотнік, Л. Гуслякова, Т. Ісаєва]. – Харків : Райдер, 2008. – 100 с.
    43. Глінка А. І. Роль жінки в суспільстві: філософський, психологічний та ретроспективний аналіз / А. І. Глінка // Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / – Кам’янець-Подільський. :Аксіома, 2010. – Вип. 8. – С. 191–200.
    44. Говорун Т. В. Гендерна психологія : [навч. посібник] / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді. – К. : Видавничий центр «Академія», 2004. – 308 с.
    45. Гонюкова Л. Жінки в політичній еліті України / Л. Гонюкова // Жіночий світ. – 2004. – Ч. 3 (19). – С. 9–11.
    46. Грабовська І. Про українську жінку в українській політиці і не тільки / І. Грабовська // Сучасність. – 2004. – № 3. – С. 82–91.
    47. Грабовська І. Ladies first: Феномен жіночого політичного лідерства в Україні / І. Грабовська, Л. Кобилянська. – К. : К. І. С., 2007. – 144 с.
    48. Гусак Н. Державна програма з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві: хто повинен її виконувати? / Н. Гусак // Магістеріум. – 2008. – Вип. 32: Соціальна робота і охорона здоров’я. – С. 44–
    49. Даудова Г. В. Формування та реалізація державної ґендерної політики в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Галина Володимирівна Даудова. – Харків, 2008. – 18 с.
    50. Державна програма з утвердження гендерної рівності в Україні на період до 2010 року // Офіційний вісник України. – 2007. – № 1. – С. 91-93.
    51. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація : монографія / [кол. авт. ; відпов. ред. Н. Р. Нижник]. – К. : УАДУ, 1997. – 487 с.
    52. Довідник. Абетка української політики / [за ред. М. Томенка]. – К. : «Смолоскип» та ГО «Жіноча Професійна Ліга», 1998. – 232 с.
    53. Доклад Генерального секретаря ООН E/CN.6/2006/13 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа :
    http://www.un.org/russian/sg/reports.shtml
    54. Доклад четвертой Всемирной конференции по положению женщин, Пекин,4-15 сентября 1995 г. – Пекин. : Издание Организации Объединенных Наций, в продаже под № R.96.IV.13, 17. 10. 1995. – 2202 с. – (Глава I, резолюция 1, приложение II).
    55. Дубов С. Женская доля / С. Дубов // Служба кадров. – 2000. – № 6. – С. 45–49.
    56. Елштайн Д. Громадський чоловік, приватна жінка: Жінки в соціальній політичній думці / Е. Елштайн ; [пер. з англ. О. Мокровольського]. – К. : Видавничий Дім «Альтернативи», 2002. – 344 с.
    57. Женщины в истории: возможность быть увиденными : сб. науч. статей / [под ред. И. Р. Чикаловой]. – Минск : БГПУ, 2004. – Вып. 3. – 308 c.
    58. Женщины штурмуют парламентские высоты // За рубежом. – 1999. – № 11. – С. 3–4.
    59. Жінкам заважає «скляна стеля»… ґендер її забирай [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа :
    http://spetskor.dp.ua/art_679.php.
    60. Жінки в політиці: міжнародний досвід для України : матеріали Міжнар. наук. семінару «Жінки в політиці: міжнародний досвід для України», 7 жовтня 2005 р., Київ / за заг. ред. Яни Свердлюк та Світлани Оксамитної ; НаУКМА. – К. : Атіка, 2006. – 272 с.
    61. За інформацією Держ. ком. статистики України, поданої Гендерному бюро ПРООН. – К. : Каравела, 1998. – 544 с.
    62. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 р. № 2866 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 19 жовтня.
    63. Зуйкова Е. М. Феминология и гендерная политика : [учебник] / Е. М. Зуйкова, Р. И. Ерусланова. – М. : Современный гуманитарный университет, 2004. – 265 с.
    64. Івченко Ю. Історичний аналіз жінки в суспільстві / Ю. Івченко // Право України. – 2007. – № 9. – С. 110–113.
    65. Кампанелла Т. Місто Сонця / Т. Кампанелла // Утопія. Місто Сонця / [пер. з лат. ; вступ. слово Й. Кобова та Ю. Цимбалюка ; передм. Й. Кобова]. – К. : Дніпро, 1988. – С. 140–148. – (Вершники світового письменства, т. 63).
    66. Козлова О. Н. Гендерные роли в репродукции социальной жизни / О. Н. Козлова // Социально-гуманитарные знания. – 2004. – № 3. – С. 91–111.
    67. Константинова женщина во власти [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.gender.ru/pages/resources/publications/provinc/valent1.php.
    68. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К. : Просвіта, 1996. – 80 с.
    69. Корнієнко В. О. Імідж політичного лідера: проблеми формування та практичної реалізації : [монографія] / В. О. Корнієнко, С. Г. Денисюк. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2009. – 144с.
    70. Кресіна І. Реформування виборчої системи України: гендерні аспекти / І. Кресіна, О. Ярош // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2007. – Вип. 2 (8). – С. 45–52.
    71. Кулачек О. Розвиток ґендерної політики в Україні: Реалії та перспективи / О. Кулачек // Вісник УАДУ. – 2001. – № 4. – С. 297–303.
    72. Кулачек О. Роль жінки в державному управлінні: старі образи, нові обрії : [монографія] / О. Кулачек. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005. – 301 с.
    73. Кэролл С. Дж. Феминистические вызовы политической науке / С. Дж. Кэролл, Л. М. Зерилли // Ощественные науки и современность. – 2001. – № 6. – С. 61–83.
    74. Лавриненко Н. В. Женщина: самореализация в семье и обществе (гендерний аспект) / Лавриненко Н. В. – К. : ВИПОЛ,1999. – 172 с.
    75. Лавріненко Н. Ґендерні відмінності громадської думки в Україні / Н. Лавріненко // Україна-2002. Моніторинг соціальних змін / [за ред. В. Ворони, М. Шульги]. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2002. – С. 176–193.
    76. Левченко К. Б. Жінки в органах внутрішніх справ України / К. Б. Левченко, О. А. Мартиненко. – К. : ТОВ «Видавництво «Телесик», 2008. – 56 с.
    77. Левченко К. Б. Права жінок: зміст, стан та перспективи розвитку : [монографія] / Левченко К. Б. – Харків : Вид-во НУВС, 2001. – 360 с.
    78. Мельник Т. Ґендер як наука та навчальна дисципліна / Т. Мельник // Основи теорії ґендеру : навч. посібник / [за ред. М. М. Скорик]. – К. : К. І. С., 2004. – 536 с.
    79. Мельник Т. Гендерна політика в Україні / Т. Мельник. – К. : ПРООН, 1999. – 91 с.
    80. Мельник Т. 50/50: Сучасне ґендерне мислення : [словник] / Т. Мельник, Л. Кобелянська. – К. : К. І. С., 2005. – 280 с.
    81. Микитко О. Вплив гендерних стереотипів на статус жінки-лідера в сучасному українському суспільстві / О. Микитко // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2009. – Вип. 21. – С. 132–135.
    82. Митрофанова Е. П. Женщина – политический лидер: мать, амазонка или светская львица? / Е. П. Митрофанова // Без теми. – 2008. – № 1 (7). – С. 26–30.
    83. Мор Т. Утопія / Т. Мор // Утопія. Місто Сонця / [пер. з лат. ; вступ. слово Й. Кобова та Ю. Цимбалюка ; передм. Й. Кобова]. – К. : Дніпро, 1988. – 207 с.
    84. Муфф Ш. Феминизм, гражданство и радикальная демократическая политика / Ф. Муфф // Гендерные исследования. – 1999. – № 3. – С. 108-124.
    85. Національний план дій щодо утвердження гендерної рівності на період до 2016 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.krona.org.ua/uk/our-publications.
    86. Нові керівники комітетів Верховної Ради // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 20. – С. 8-10.
    87. Общая и прикладная политология : учеб. пособие / [под общ. ред. В. И. Жукова, Б. И. Краснова]. – М. : МГСУ; Изд-во «Союз», 1997. – 992 с.
    88. Овчарова О. Г. Гендерная ассиметрия политики: к вопросу об актуальности научного исследования проблемы / О. Г. Овчарова // Правовая політика и правовая жизнь. – 2008. – № 2. – С. 37–42.
    89. Оксамита С. Ґендерна перспектива / С. Оксамита ; [упоряд. В. Агеева]. – К. : Факт, 2004. – 256 с.
    90. Олійник В. Партійна еліта України / В. Олійник, М. Томенко. – К. : Логос, 2000. – 204 с.
    91. Організаційні та правові елементи інституційного механізму забезпечення ґендерної рівності в Україні / [за ред. Л. С. Кобелянська]. – Запоріжжя : Друкарський світ, 2011. – 140 с.
    92. Орлова Т. В. Історіографічні оцінки висвітлення ролі жіноцтва у сучасному політичному житті України [Електронний ресурс] / Т. В. Орлова // Гілея : наук. вісник. – 2009. – № 27. – Режим доступу до документа :
    http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2009_27/Gileya27/I8.pdf.
    93. Основи теорії ґендеру : навч. посібник / [за ред. Агеєвої В. П., Кобелянської Л. С., Скорик М. М.]. – К. : К. І. С., 2004. – 536 с.
    94. Офіційний сайт Головного управління державної служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.guds.gov.ua.
    95. Офіційний сайт Міністерства юстиції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.minjust.gov.ua/.
    96. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.cvk.gov.ua.
    97. Павличко С. Фемінізм / С. Павличко ; [передм. Віри Агєєвої]. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – 322 с.
    98. Цілі розвитку тисячоліття // Пакт розвитку тисячоліття. – Millenium Project. – 2003. – С. 21
    99. Пампуха Л. О. Гендерні аспекти ефективного менеджменту [Електронний ресурс] / Л. О. Пампуха // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. № 1 (25). – Режим доступу :
    http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_fpp/2009-1/08_Lompuh.pdf.
    100. Пампуха Л. О. Чинники внутрішньоособистісних конфліктів у жінок керівників / Л. О. Пампуха // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць. – К. : Ін-т психології імені Г. С. Костюка АПН України. – Т. 7. – Вип. 4. – С. 286–294.
    101. Парламентські слухання «Рівні права та рівні можливості в Україні: реалії та перспективи» від 21 листопада 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.rada.gov.ua.
    102. Парламентські слухання на тему «Рівні права та рівні можливості в Україні: реалії та перспективи» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    www.portal.rada.gov.ua/control/.
    103. Платон. Государство / Платон // Сочинения : в 3 т. – М. : Мысль, Т. 3 –1971. – 275
    Т. 3 (1). – 1971. – С. 254.
    104. Плотян С. Гендерний аналіз парламентських та місцевих виборів 2006 року / С. Плотян. – К. : ТОВ «АДЕФ-Україна», 2006. – 50 с.
    105. Погорілко В. Вибори народних депутатів України – ключовий процес державотворення і правотворення [Електронний ресурс] / В. Погорілко // Вісник Центральної виборчої комісії. – Режим доступу до документа :
    http://www.cvk.gov.ua/visnyk/index.php?mID=11.
    106. Політологія у запитаннях і відповідях : навч. посібник / [Оніщенко І. Г., Дзюбко Д. Т., Дуднікова І. І. та ін.] ; за заг. ред. К. М. Левківського. – К. : Вища школа, 2003. – 263 с.
    107. Політологія / [Колодій А., Климанська Л., Космина Я., Харченко В.]. – [2-е вид., перероб. та доп.]. – К. : Ельга, Ніка – Центр, 2003. – Кн. перша: Політика і суспільство; Кн. друга: Держава і політика. – 664 с.
    108. Політологія : підручник для вищ. навч. закладів / [за заг. ред. Ю. І. Кулагіна, В. І. Полуріза]. – К. : Альтерпрес, 2002. – 612 с.
    109. Політологія : підручник / [Дзюбко І. С., Левківський К. М., Андрущенко В. П. та ін.] ; заг. ред. І. С. Дзюбка, К. М. Левківського. – К. : Вища школа, 1998. – 415 с.
    110. Політологія : підручник для студ. вищ. навч. закладів / [за ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка]. – К. : Видавничий центр «Академія», 2002. – 528 с.
    111. Політологія : довідник / [ред.-упоряд.: М. І. Обушний та ін.]. – К. : Довіра, 2004. – 599 с.
    112. Постанова Верховної Ради України «Рекомендації парламентських слухань «Становище жінок в Україні: реалії та перспективи» 29 червня 2004 р. № 1904-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon1.rada.gov.ua/.
    113. Постанова Верховної Ради України від 27 червня 2007 р. № 1241-V «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Рівні права та рівні можливості в Україні: реалії та перспективи» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http:// zakon.rada.gov.ua/cgi – bin/law/nekmain.cgi?nreg.
    114. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року» від 27 грудня 2006 р. № 1834 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 1. – С. 91-93.
    115. Постанова Кабінету Міністрів України «Про проведення ґендерно-правової експертизи» від 12 квітня 2006 р. № 504 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 15. – С. 113.
    116. Правові засади формування та розвитку ґендерного середовища в Україні : монографія / [кол. авт. ; за заг. ред. Н. М. Оніщенко, Н. М. Пархоменко]. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2010. – 352 с.
    117. Праця в Україні у 2007 році : стат. збірник / [відп. за вип. Н. В. Григорович]. – К. : Державний комітет статистики України, 2008. – 352 с.
    118. Програма гендерного розвитку органів внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://umdpl.info/index.php?id=1233847268.
    119. Психология лидерства : Хрестоматия / [сост. К. В. Сельченок]. – Минск : Харвест, 2004. – 368 с.
    120. Психология современного лидерства: Американские исследования / [под ред. Т. Н. Ушаковой]. – М. : Когито-Центр, 2007. – 288 с.
    121. Пугачёв В. П. Введение в политологию : [учебник для студ. вузов] / В. П. Пугачёв, А. И. Соловьёв. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Аспект Пресс, 2006. – 477 с.
    122. Рівність заради демократії . Інформаційний бюлетень з актуальних питань ґендерних перетворень в Україні/ [за ред. Л. Кобелянської]. – К. : Програма розвитку ООН в Україні, 2006. – 19 с.
    123. Руссо Ж.-Ж. Эмиль, или О воспитании / Ж.-Ж. Руссо // Педагогические сочинения : в 2 т. – М. : Педагогика, 1981. –
    Т. 1. – 1981. – 656 с.
    124. Себайн Джордж Г. Історія політичної думки / Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон ; пер. з англ. – К. : Основи, 1997. – 838 с.
    125. Симоненко О. Моделі політичного лідерства в Україні / Політичний менеджмент [Електронний ресурс] / О. Симоненко. – Режим доступу до сайту :
    http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=79&c=1902.
    126. Скляренко В. М. 100 знаменитых женщин / Скляренко В. М., Иовлева Т. В., Мац В. А. – Харьков :Фолио, 2005. – 510 с.
    127. Словарь гендерних терминов [Електронний ресурс] / [под ред. А. А. Денисовой]. – М. : Информация XXI век, 2002. – 256 с. – (Региональная общественная организация «Восток-Запад: Женские Инновационные Проекты»). – Режим доступу :
    http://www.owl.ru/gender/index.htm.
    128. Смоляр Л. Фемінізм в Україні. Традиції і сучасність / Л. Смоляр // Віче. – 1995. – № 9. – С. 81–82.
    129. Теоретико-методологічний аналіз «Державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до сайту :
    http://h.ua/story/279000/
    130. Удовиченко О. О. Психологічні особливості жінки-керівника в правоохоронній діяльності / О. О. Удовиченко // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць / [за ред. С. Д. Максименка]. – К. : Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2010. – Т. XII, ч. 4. – С. 412–422.
    131. Указ Президента України «Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 26 липня 2005 р. № 1135 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 30 липня.
    132. Фесенко В. Динамика политического участия женщин на Украине (1989–1998): самоорганизация, политическое движение, вхождение во власть / В. Фесенко // Гендерные реконструкции политических систем : сборник. – СПб. : Алетейя, 2004. – С. 834–874
    133. Фурье Ш. Теория четырёх движений и всеобщих судеб; Новый промышленный и общественный мир / Ш. Фурье // Избранные сочинения : в 3 т. – М. : Гос. соц.-экономич. изд-во, 1938–1939. –
    Т. 1. – 1938. – С. 145–258.
    134. Харченко Л. В. Гендерні проблеми при формуванні політико-адміністративної еліти України / Л. В. Харченко // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 2 (11). – С. 88–94.
    135. Хоробрых О. С. Вопрос о женской морали в истории философии [Електронний ресурс] / О. С. Хоробрых // Софья : рукописный журнал Общества ревнителей русской философии / [ред. Б. В. Емельянов]. – Екатеринбург : Б. и., 2005. – № 7. – (Философский факультет Уральского гос. ун-та). – Режим доступу :
    http://virlib.eunnet.net/sofia/07-2005/text/0722.html.
    136. Христова Г. О. Ґендерно-правовий аналіз законодавства України : [наук.-метод. посібник] / Христова Г. О. – Харків : Райдер, 2008. – 80 с.
    137. Христова Г. О. Позитивні дії в механізмі забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: міжнародний досвід та українські перспективи / Г. О. Христова, О. О. Кочемировська. – Харків : Райдер, 2010. – 200 с.
    138. Юрій М. Ф. Політологія : [підручник] / Юрій М. Ф. – К. : Дакор, КНТ, 2006. – 416 с.
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины