НІМЕЦЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ЧИННИКИ ДИНАМІКИ, ІДЕОЛОГІЧНІ ТА КУЛЬТУРНІ КОРДОНИ : НЕМЕЦКАЯ НАЦИОНАЛЬНАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ ПОСЛЕ ВТОРОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ: ФАКТОРЫ ДИНАМИКИ, ИДЕОЛОГИЧЕСКИЕ И КУЛЬТУРНЫЕ ГРАНИЦЫ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

ТРЕГУБ ОКСАНА ІВАНІВНА

УДК 323.1(430.1+430.2)“19”

НІМЕЦЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ
ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ЧИННИКИ ДИНАМІКИ,
ІДЕОЛОГІЧНІ ТА КУЛЬТУРНІ КОРДОНИ

Спеціальність 23.00.05 — етнополітологія та етнодержавознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
Кисельов Сергій Олегович
кандидат філософських наук, доцент

КИЇВ — 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. Ідентичність у системі соціального пізнання 12
1.1. Теоретичний вимір і концептуалізація поняття «ідентичність» 12
1.2. Ідентичність: ознаки, типологія та класифікація 35
1.3. Теоретичні засади дослідження національної ідентичності
у конструктивізмі 54
РОЗДІЛ ІІ. Ідеологічні й культурні чинники конструювання
німецької національної ідентичності до 1990 р. 74
2.1. Передумови конструювання німецької національної ідентичності 74
2.2. Конфронтаційне конструювання національної ідентичності
у ФРН та НДР (1949–1990 рр.) 101
2.3. Фактор «Інші» у процесі конструювання німецької
національної ідентичності 124
РОЗДІЛ ІІІ. Формування німецької національної ідентичності
після 1990 р. 143
3.1. Засади конструювання національної ідентичності
в об’єднаній ФРН 143
3.2. Ідеологічні кордони: історичні дебати та конструювання
національної ідентичності об’єднаної ФРН 165
3.3. Культурні кордони: зіткнення національних ідентичностей
західних і східних німців 186
ВИСНОВКИ . 201
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 209

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Останні десятиліття ХХ ст. та початок ХХІ ст. позначилися всебічною зацікавленістю вчених проблемою визначення й аналізу різних аспектів ідентичності. Процеси поширення демократії у світі, розпад колоніальної системи, заснування і розширення Європейського Союзу, розпад Радянського Союзу та Югославії, а також об’єднання у 1990 р. Німеччини активізували й поглибили дослідження ідентичності як індивідуальної, так і колективної, зокрема, значного розповсюдження набули теоретичні дослідження етнічної та національної ідентичностей.
За цих умов феномен німецької національної ідентичності, що стрімко розвивається під впливом суспільно-політичних трансформацій, які переживає німецьке суспільство з другої половини ХІХ ст. до теперішнього часу, є актуальним для сучасної науки. Адже те, як позиціонує себе Німеччина в Європі, зокрема в Європейському Союзі та у світі, є прямим наслідком конструювання її власної національної ідентичності. З середини ХІХ ст. національна ідентичність була центральною німецькою політично-культурною проблемою, що вирішувалась засобами як внутрішньої, так і міжнародної політики. Визначення географічно-просторових, національно-етнічних, ідеологічних, культурних та політичних кордонів Німеччини у ХХ ст. стало однією з причин військово-політичної нестабільності континенту. Дві Світові війни першої половини ХХ ст. не лише не розв’язали німецьке національне питання, а й через поділ Німеччини на капіталістичну ФРН та соціалістичну НДР ускладнили процес конструювання національної ідентичності об’єднаної 1990 р. ФРН. І незважаючи на здавалося б вирішене тоді німецьке питання, коли нація знову об’єдналася у спільній державі, Німеччина не поставила крапку над «і» у визначенні своєї національної ідентичності. А це означає, що у час постмодерного розвитку європейських держав Німеччина вкотре розпочала модерний проект національної єдності й пошуку можливих ідентитетів-конструктів національної ідентичності, від вибору яких залежить стабільність самої Німеччини та усього Європейського Союзу.
Крім того, дослідження проблематики конструювання німецької національної ідентичності є своєрідним соціальним експериментом, що виявляє способи, методи і наслідки цього конструювання, об’єднання націй у єдиній державі та їхнього розвитку у посткомуністичних суспільствах. Саме тому досвід ФРН може бути адаптований як до держав пострадянського простору, так і до інших посткомуністичних режимів.
Ступінь наукового розроблення проблеми. З точки зору проблематики цього дисертаційного дослідження вагомого значення набувають праці провідних науковців, пов’язані як з вивченням національної та етнічної ідентичності, так із питаннями конструювання німецької національної ідентичності, еволюції націоналізму, дослідження історичної пам’яті й свідомості, політичного, економічного та культурного розвитку держави. У даному контексті особливої уваги заслуговують праці зарубіжних науковців П. Альтера, Б. Андерсона, Дж. Армстронга, С. Арутюнова, Е. Балібара, Ю. Бромлея, М. Вебера, Р. Водак, Дж. Вос, Дж. Гатчінсона, Е. Гобсбаума, К. Дойча, М. Заковоротної, А. Заріпова, М. Кандулла, П. Кісса, Ф. Майнекена, Р. Пріза, Ф. Рігсса, Е. Ренана, Е. Сміта, В. Тішкова, Ч. Тейлора, Д. Уілсона, М. Чепмена, Е. Шілза, С. Шульмана та ін., а також вітчизняних вчених М. Вівчарика, М. Гона, Ф. Горовського, В. Жмира, С. Здіорука, О. Картунова, Г. Касьянова, І. Кресіної, В. Лісового, Л. Нагорної, А. Пономарьова, Ю. Римаренка, М. Шульги, Г. Яворської та ін., що зосередили свої наукові інтереси навколо проблематики національної та етнічної ідентичності й шляхів і методів їх конструювання та формування.
Окрім того, варто відзначити, по-перше, науковців Я. Ассманна, П. Венде, Д. Верхаєна, Ю. Габермаса, Р. Далтона, С. Каттаго, Дж. Кока, Р. Кохена, Дж. Херфа, М. Фулбрук, які приділили увагу ролі історії у конструюванні національної ідентичності сучасної ФРН; по-друге, Г. Браунталя, С. Верніке, Дж. Кларка, Є. Колінскі, Г. Косак, Х. Курзена, Дж. Лауренса, А. Стааба, що дослідили вплив іммігрантів, національних меншин та біженців на конструювання національної свідомості німців і розвиток громадянського законодавства ФРН; по-третє, Дж. Грікса, В. Запфа, Л. Легтерза, Р. Леммонза, Дж. МакКея, С. Робтаутшера та П. Хогвуда, що зосередили свої дослідження навколо проблематики культурного, соціального, економічного й політичного спадку НДР у об’єднаній ФРН; по-четверте, М. Мюнтера, С. Оффе та Г. Швайглера, які дослідили економічні фактори, пов’язані з об’єднанням ФРН, що безпосередньо вплинули на конструювання німецької національної ідентичності; по-п’яте, М. Блума, М. Глааба, М. Говарда, А. Гоедіка, С. Джансена, К. Джонсона, М. Кухлера, П. Меркла, Р. Парра, що займаються дослідженням наслідків революції 1989–1990 рр. і об’єднання ФРН, а також ряду інших дослідників, праці яких пов’язані з історією, політикою, культурою та економікою об’єднаної ФРН.
Усі ці здобутки вітчизняної та світової науки дали можливість зосередити увагу на менш досліджуваному аспекті німецької національної ідентичності, а саме на конструюванні національної ідентичності ФРН. Доречно зазначити, що дослідники більше зосереджуються на економічно-соціальній нерівності західних і східних земель Німеччини, а не на соціо-культурному та політико-історичному аспектах, які також значною мірою визначають стан національної ідентичності сучасної ФРН. Так само менше уваги приділяється ролі резидентів у конструюванні німецької національної ідентичності. Не применшуючи ролі економічних факторів, варто зауважити, що остання є складною системою, котра поєднує у собі різноманітні ідентитети-конструкти, ігнорування яких має усі шанси у недалекому майбутньому призвести до катастрофічних, незворотних змін. Адже історія ХХ ст. переконливо свідчить, що неадекватне та однобоке сприйняття національної ідентичності є небезпечним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою наукових тем кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», зокрема теми «Сучасні концептуальні підходи до досліджень політики» (номер державної реєстрації: 0108U010243). Тему дисертації було затверджено вченою радою Національного університету «Києво-Могилянська академія», протокол № 22 від 28 грудня 2006 року.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розкриття впливу ідеологічного та культурного факторів на процес конструювання німецької національної ідентичності сучасної ФРН.
Обрана мета обумовила необхідність розв’язання таких основних завдань:
– здійснити аналіз основних теоретико-методологічних і концептуальних підходів щодо розуміння поняття, сутності, типології та класифікації ідентичності, зокрема національної та етнічної, в сучасній політичній науці й окреслити теоретичні засади дослідження національної ідентичності у конструктивізмі;
– визначити передумови конструювання національної ідентичності у Німеччині, що безпосередньо вплинули на становлення сучасної національної ідентичності об’єднаної ФРН;
– порівняти процес конструювання національної ідентичності у ФРН та НДР до 1990 р. й визначити наслідки існування двох кардинально протилежних національних ідентичностей у межах одного етносу;
– з’ясувати суть фактора «Інші» у процесі конструювання національної ідентичності Німеччини;
– розкрити особливості східних земель на час об’єднання Німеччини у 1989–1990 рр. та проаналізувати можливі шляхи їхнього розвитку;
– проаналізувати роль історичних дебатів кінця ХХ ст. у процесі визначення підґрунтя та шляхів формування національної ідентичності об’єднаної ФРН;
– розкрити особливості зіткнення національних ідентичностей західних і східних німців у об’єднаній ФРН.
Об’єктом дослідження є процес конструювання національної ідентичності Німеччини.
Предметом дослідження є ідеологічний та культурний чинники конструювання німецької національної ідентичності.
Теоретичною базою дисертаційного дослідження стала теорія конструктивізму, застосована до аналізу німецького націєтворення, що надала можливість визначити складові німецької національної ідентичності, зокрема ідеологічні та культурні кордони, в межах яких вона конструюється.
Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні використано концепції, положення й висновки, що містяться в наукових публікаціях вітчизняних і зарубіжних філософів, політологів, істориків, соціологів, економістів та правознавців. Для розв’язання завдань дослідження застосовано ряд методів, теорій та підходів. Компаративний метод дав змогу розглянути та зіставити формування національної ідентичності Німеччини на різних етапах історичного розвитку держави з метою виокремлення основних чинників, що вплинули на конструювання національної ідентичності сучасної ФРН. Також цей метод використовувався під час аналізу історичних дебатів з приводу конструювання національної ідентичності об’єднаної ФРН, що розгорнулись між провідними німецькими науковими школами: неоконсервативною, ліберальною та соціалістичною. Історичний метод дозволив розглянути явище німецької національної ідентичності в контексті його послідовно-часового розвитку, а також виявити взаємозв’язок минулого, сьогодення та майбутнього. Метод кейс-стаді відкрив можливість простежити розвиток інституту громадянства у ФРН в ХХ ст. й акцентувати увагу на причинно-наслідковому зв’язку зміни визначення громадянства у Німеччині, а також визначити роль людей з іншими культурними та етнічними ідентичностями у конструюванні національної ідентичності Німеччини. Системний підхід забезпечив розгляд НДР та ФРН як двох систем, у чиїх межах конструювалася національна ідентичність німців. Соціологічний підхід дав змогу визначити засади, на яких конструюється національна ідентичність ФРН після 1990 р. та вплив їх на німецьке суспільство. Біхевіоральний метод застосовано з метою вивчення неоднозначної поведінки та ставлення німців із західної та східної частин держави до процесу об’єднання Німеччини у 1989–1990 рр. та подальшого співжиття у спільній ФРН. Завдяки аналітичному та прогностичному методам зроблено певні висновки й узагальнення, теоретичні та практичні
рекомендації.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у виробленні концептуального бачення конструювання німецької національної ідентичності, згідно з яким вирішальними чинниками такого формування є не лише економічний фактор, а значною мірою ідеологічний та культурний. Отримані наукові результати дослідження, характеризуються новизною і розкривають базову концепцію дисертації.
Уперше у вітчизняній політичній науці:
– виокремлено та проаналізовано такі конструкти німецької національної ідентичності як ідеологічний та культурний;
– встановлено, що успіх конструювання позитивної національної ідентичності ФРН безпосередньо пов’язаний не лише з економічними перетвореннями у нових землях і поширенням західних стандартів життя на Східну Німеччину, а в першу чергу з соціально-культурними та політично-історичними факторами, а саме зі встановленням соціальної та політичної рівності в усіх сферах життя і з поверненням справедливості, правдивості й неперервності в історичне життя держави. У цій царині існує ряд історичних та політичних проблем, пов’язаних з Голокостом, Другою світовою війною, осмисленням ролі й причин встановлення і тривалого функціонування тоталітарних режимів на території Німеччини у ХХ ст., кардинально протилежних конструюванням національних ідентичностей у НДР та ФРН. Саме в них криється значний масив труднощів, що провокують кризу національної ідентичності об’єднаної ФРН;
Набули подальшого розвитку:
– визначення й аналіз основних чинників як традиційних, так і посттрадиційних, що безпосередньо вплинули на конструювання національної ідентичності сучасної Німеччини;
– дослідження особливості прояву регіональної та національної ідентичності у ФРН. Зокрема, з’ясовано, що ідентичність німців трансформується залежно від національності співрозмовника і набуває вияву «плаваючої» ідентичності. Також встановлено, що внутрішній кордон, пов’язаний з партикуляризмом і федеративним націоналізмом, традиційно притаманий Німеччині, після 1945 р. перестав бути визначальним чинником конструювання національної та регіональної ідентичностей у Німеччині, натомість перемістився у площину протистояння схід–захід;
– осмислення причин перманентної кризи національної ідентичності ФРН, що з кожним роком поглиблюється і набуває нових форм. Так, ейфорію об’єднавчого процесу 1989–1990 рр. швидко витіснили економічна криза у Східній Німеччині й вимушені фінансові вливання Західної Німеччини в економіку нових земель; поширення «єдино правильних» західних ідей та цінностей на все німецьке суспільство; нівелювання, а подекуди й агресивне заперечення усього східнонімецького як непотрібного та меншовартісного, що спровокувало появу феномену «остальгії», бажання повернути старі добрі НДРівські часи й бурхливі хвилі протесту, що трансформувались у неонацистські прояви агресії щодо національних меншин та іноземців;
– порівняння політичних та ідеологічних підходів провідних німецьких наукових шкіл, а саме: консервативної, соціалістичної та ліберальної до ролі традиційних і посттрадиційних ідентитетів у конструюванні німецької національної ідентичності.
Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Основні положення й висновки дисертаційної роботи можуть стати підґрунтям для подальших досліджень процесів конструювання національної ідентичності у ФРН та інших державах. Прикладний аспект дослідження виявляється також у тому, що процес і результати конструювання національної ідентичності ФРН можуть зацікавити політиків, науковців та спеціалістів, що працюють над виробленням і впровадженням програм й політик щодо конструювання національної ідентичності України та інших держав посткомуністичного простору. Матеріали дисертації будуть доречні для розроблення вузівських спецкурсів з етнополітології, теорії нації та націоналізму, практичної політології, політичної соціології та інших соціально-гуманітарних дисциплін.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою розробкою здобувача. Основні положення і висновки дисертації одержано автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані автором на Науковому семінарі «Політичні читання «Актуальні проблеми сучасної політичної науки», що проводився у рамках Днів науки НаУКМА–2007 (29 січня – 2 лютого 2007 р.); на Міжнародній науковій конференції «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (Суми, 27–30 квітня 2009 р.); під час виступу на круглому столі: «Сучасні підходи до політики», що проводився у рамках Днів науки НаУКМА-2009 (Київ, 22–23 травня 2009 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених і студентів: «Українська державність: історія та сучасність» (Маріуполь, 26 листопада 2009 р.); під час виступу на методологічному семінарі кафедри політології НаУКМА (Київ, 7 березня 2012 р.).
Результати дисертаційної роботи обговорювались під час проведення наукового дослідження на кафедрі політичної науки факультету соціальних наук Університету ім. Фрідріха Шиллера (Йєна, ФРН, 1 грудня 2008 р. – 3 березня 2009 р.).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження відображено у трьох статтях, розміщених у фахових виданнях з політичних наук та матеріалах двох наукових конференцій.
Структура дисертації обумовлена метою, об’єктом, предметом та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів і дев’яти підрозділів та висновків. Загальний обсяг дисертації становить 229 сторінок, із них обсяг основного тексту 208 сторінок. Список використаних джерел обсягом 21 сторінка містить 212 найменувань, 144 з яких іноземними мовами.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Отримані результати дослідження з аналізу конструювання національної ідентичності сучасної ФРН дають підстави зробити такі висновки:
1. Проаналізовані основні теоретико-концептуальні підходи щодо розуміння поняття, сутності, типології та класифікації ідентичності встановили переваги теорії конструктивізму над примордіалізмом у дослідженні національної ідентичності ФРН. Зокрема, конструктивізм дає можливість дослідити німецьку національну ідентичність з позиції її еклектичності, гетерогенності, асиметричності та динамічності. Аналіз наукових праць таких представників теорії конструктивізму як Б. Андерсон, Е. Балібар, Е. Гелнер та Е. Гобсбаум, що заклали підґрунтя цього дисертаційного дослідження, дав можливість виокремити складові німецької національної ідентичності, що включають як традиційні, так і посттрадиційні ідентитети. До цих конструктів належать ідеологічні й культурні кордони, що відображаються через запропоноване М. Вебером розуміння німецької нації як поєднання Gesellshaft та Gemeinschaften.
Таким чином, ідеологічні кордони німецької національної ідентичності охоплюють аналіз релігії, федеративного націоналізму й федералізму, націоналізму, нацизму, гімнастичних національних рухів (особливо після 1848 р.), конфронтаційного конструювання національних ідентичностей у ФРН і НДР, антикомунізму, антинацизму, антикапіталізму, вестернізації та європеїзації, рухів спротиву, інституту громадянства й діалогу «німці — національні меншини», економіки, соціології та політики об’єднавчого процесу, що розпочався у 1989 р., історичних дебатів кінця ХХ ст., а також конституційного патріотизму і фактора «Інших» у процесі конструювання німецької національної ідентичності.
До культурних кордонів, у свою чергу, належать федеративна культура, німецький романтизм, німецькі національні рухи — гімнастичний (до 1848 р.) та співочий, образи й колективні символи західних і східних німців до об’єднання 1989 р. й після, культурно-пропагандистська спадщина НДР, меморіальні комплекси, анекдоти і карикатури, а також феномен «остальгії». Поєднання культурних та ідеологічних кордонів у цьому дослідженні відображає цілісне розуміння німецької нації як культурно-політичної, дає можливість дослідити різні аспекти конструювання німецької національної ідентичності в їхньому взаємозв’язку.
2. Дослідження передумов конструювання німецької національної ідентичності дало можливість простежити еволюцію німецьких національних ідентитетів. Так, прогресивна ідея німецької культурної єдності, що втілилась у культурних кордонах у межах безлічі суверенних князівств у ХІХ ст., поступово з проекту німецької культурної нації через ідеологічні кордони, починаючи з 1871 р., а особливо на початку ХХ ст., перетворилась на політичну націю, національна ідентичність якої конструювалась на потужних традиційних ідентитетах, особливе значення серед яких мав націоналізм. У період до 1945 р. саме націоналізм був тією інтегративною основою німецького суспільства, що виконував ряд важливих націєтворчих функцій. Перш за все, націоналізм був потужним засобом конструювання національної ідентичності німців. Переважна більшість німців завжди пишалася своєю національністю, успіхами Німеччини у культурній та науковій сферах, навіть якщо і не погоджувалася з певними аспектами функціонування держави. По-друге, націоналізм відігравав функцію зброї проти лівих. У цьому контексті варто зауважити, що в часи кайзера Вільгельма саме соціалісти належали до непатріотичних кіл. По-третє, націоналізм виконував також і соціальну функцію, адже зображав націю у вигляді сім’ї, родини, де всі члени рівні й вільні, незалежно від статусу, доходів чи посад. Зрештою, націоналізм мав функцію психологічного захисту від загроз й швидких змін сучасності. Націоналізм наполягає на збереженні унікальних якостей та особливостей держави-нації, а отже, й кожного представника даної групи. Оскільки усе, що не відповідає загальновизнаним стандартам, загрожує своєю неординарністю, то у кризові часи саме націоналізм набуває важливого значення збереження і захисту. Проте після поразки Третього рейху в Другій світовій війні нація опинилась у стані кризи, оскільки відтепер використання традиційних складових національної ідентичності проблематизувалось нацистським минулим. Тому конструювання національної ідентичності потребувало від німців пошуку нових посттрадиційних ідентитетів. Саме посттрадиційні ідентитети були засобами конструювання національних ідентичностей ФРН і НДР до 1990 р. Після об’єднання ФРН Німеччина все ще балансує між традиційними та посттрадиційними складовими національної ідентичності.
3. Дослідження і порівняння процесу конструювання національних ідентичностей у ФРН та НДР до 1990 р. дозволило встановити засади конструювання національних ідентичностей у кожній з двох Німеччин і визначити наслідки існування двох кардинально протилежних національних ідентичностей у межах однієї нації. Наслідки Другої світової війни були трагічними для німецької нації, адже позбавили її не лише традиційних ідентитетів національної ідентичності, а й історичної неперервності, розділивши націю на дві держави: ФРН і НДР, що розвивались кардинально протилежним шляхом. Тоді як ФРН активно інтегрувалась у європейський культурний простір і конструювала власну національну ідентичність на основі демократичних цінностей, капіталізму, економічного прогресу й провини за злочини нацистів, НДР конструювала соціалістичну національну ідентичність, перебувала під впливом СРСР і перекладала тягар провини за наслідки Другої світової війни на капіталістичну ФРН. Дві держави однієї нації існували не одна біля одної, а одна проти одної. Один з найпотужніших конструктів німецької національної ідентичності — ідеологічний кордон між НДР і ФРН виник по закінченні Другої світової війни і, незважаючи на об’єднання ФРН у 1990 р., й нині впливає на конструювання німецької національної ідентичності. Ідеологічні, політичні, економічні й культурно-соціальні відмінності двох Німеччин стали перешкодою у формуванні серед західних та східних німців у об’єднаній ФРН як компліментарності комунікативних навичок — етнічної компліментарності, так і компліментарності суспільних і економічних навичок та схильностей. Де-факто ФРН залишається розділеною нацією. Саме тому можна констатувати, що у 1990 р. Німеччина вкотре досягла національної єдності швидше за німців.
Поділ Німеччини на Західну й Східну, що проліг по берлінському муру, зберігся в об’єднаній ФРН. Саме такий поділ, а не традиційний партикуляризм та федеративний націоналізм, загрожує національній єдності ФРН, провокуючи кризу національної ідентичності. Традиція роздробленості, що стала основою німецького федералізму та федеративного націоналізму, втратила свою політико-історичну значущість у ХХ ст. Це пояснюють певні об’єктивні причини. По-перше, стрімкий потік біженців по закінченні Другої світової війни зі східної частини держави у західну та масовий приїзд запрошених працівників перемішали німецьке суспільство, зробивши його одноріднішим. По-друге, підвищена соціальна мобільність, підсилена глобалізаційними процесами, змушує німців подорожувати у пошуках місць навчання та роботи не лише по території ФРН, а й за її межами, що також сприяє применшенню ролі регіональної ідентичності. По-третє, ліквідований у нацистській Німеччині й радянській зоні впливу, перекроєний по закінченні Другої світової війни без урахування культурно-історичного спадку німецький поділ на землі зазнав значних змін, що на даному етапі історичного розвитку держави не відображає етнічного та регіонального партикуляризму. Саме тому регіональна ідентичність втратила свою значущість і вирішальний вплив у конструюванні німецької національної ідентичності. Таким чином, криза національної ідентичності пов’язана, у першу чергу, зі штучно створеним поділом держави на ФРН і НДР по закінченні Другої світової війни. І хоча вже минуло понад двадцять років з моменту руйнування берлінського муру, його присутність у щоденному житті та головах німців усе ще існує.
4. З’ясування фактора «Інші» у процесі конструювання німецької національної ідентичності дозволило виокремити категорії населення, які в об’єднаній ФРН належать до «Інших». Ідентичність ФРН, як будь-яка інша ідентичність, потребує позиціонування «ми» — «вони». В об’єднаній ФРН роль «Інших» відіграють як національні меншини, біженці та іммігранти, так і самі ж німці, що упродовж сорока років роз’єднаності Німеччини проживали по різні боки берлінського муру. У той час, коли резиденти й національні меншини є категорією населення, що вимушено перебуває поза межами німецького суспільства, етнічні німці зі східної та західної частини держави, не знаходячи спільних точок дотику в конструюванні національної ідентичності, свідомо відмовляються від інтеграції у єдину націю. Оскільки традиційно Німеччина є етнокультурною нацією, де громадянство визначається за принципом крові, то механічне перетворення іноземця на громадянина у ФРН немислиме. Однак на території Німеччини проживає найчисленніша серед усіх європейських держав група резидентів, що з середини 1950-х рр. стали приїжджати до ФРН на запрошення уряду. В результаті сформувалась певна категорія суспільства (7,3 % від усіх жителів Німеччини), що позбавлена громадянства і, як наслідок, громадянських прав. Це передусім найвразливіша частина населення, чисельність якої невпинно зростає, що здебільшого негативно сприймається громадянами Німеччини, а в часи економічних криз і нестабільності зазнає расистських та неонацистських нападів. Резиденти, які мають дозвіл пожиттєвого перебування на території ФРН, та етнічні меншини, що отримали німецьке громадянство, більшість з яких — вихідці з Туреччини, не інтегровані у німецьке суспільство та європейський культурний простір. Вони живуть у межах своїх етнічних груп, спілкуються рідною мовою та дотримуються законів шаріату. Таким чином, у ФРН створилась маргінальна група, що перебуває поза межами суспільства, але одночасно впливає на розвиток нації. З іншого боку, соціальний, економічний, політичний і культурний конфлікт у межах «схід–захід» перешкоджає об’єднанню нації, поляризує її та створює перешкоди у конструюванні національної ідентичності. Такі культурно-ідеологічні кордони є деструктивними й загрожують як національній ідентичності, так і національній безпеці ФРН.
5. Дослідження процесу об’єднання Німеччини дало можливість встановити, що націоналізм не був джерелом об’єднання Німеччини у 1990 р. Революція у НДР 1989–1990 рр. була неочікуваною як для правлячої еліти, так і для громадян Східної і Західної Німеччини. Упродовж 1980-х рр. західнонімецькі та східнонімецькі науковці-соціалісти дискутували щодо проекту третього шляху розвитку НДР, що мав сформуватись на основі еклектичного поєднання найкращих елементів соціалізму й капіталізму. Проте попри прагнення удосконалити закостенілу соціалістичну систему радянського зразка реформування вийшло з-під контролю і перетворилось у революцію, а третій шлях розвитку загубився у прагненні доступу до західного матеріального добробуту й свободи. На відміну від першого об’єднання Німеччини у 1871 р., підґрунтям другого об’єднання був не націоналізм, а прагнення швидкого доступу східних німців до західнонімецького економічного добробуту. У свою чергу, конституційний патріотизм як джерело національної єдності, запропоноване західними лібералами та соціалістами, не став основою конструювання німецької національної ідентичності через принципове ігнорування західними німцями рівноправної участі східних німців у об’єднавчому процесі. Нав’язані згори Західною Німеччиною Східній, а не спільно вироблені, конституція, закони, політичні, соціальні й економічні реформи зробили неможливою апеляцію до конституційного патріотизму як прихильності до конституції, демократичних установ та інституцій, дотримання закону і права.
6. Історичні дебати кінця ХХ ст. стали чи не єдиною спробою політичної та наукової еліти Німеччини означити шляхи конструювання національної ідентичності в об’єднаній ФРН. За сконцентрування уваги на протистоянні провідних німецьких наукових шкіл — консервативної, ліберальної та соціалістичної суть дебатів звелась до палкого обговорення ролі традиційних і посттрадиційних ідентитетів у конструюванні національної ідентичності ФРН. Натомість об’єднавчий процес 1989–1990 рр. ішов своїм шляхом, лишаючи поза увагою як традиційні ідентитети національної ідентичності, на які покладали надії консерватори, так і посттрадиційний конституційний патріотизм, у якому вбачали єдино можливий та єдино допустимий ідентитет національної ідентичності ліберали й соціалісти.
Встановлено, що попри намагання орієнтувати німецьке суспільство на конституційний патріотизм і європейську ідентичність об’єднана ФРН продовжила історичну традицію етнічної орієнтованості та культурного консерватизму. Зокрема, й аналіз конституції ФРН доводить, що Німеччині притаманний культурний консерватизм. Також традиційні ідентитети національної ідентичності проявляються у практиках спілкування з резидентами і національними меншинами, у громадянському законодавстві, у періодичних спалахах неонацистських погромів та рухів.
7. Гасло революції: «Ми — єдиний народ!» подарувало німцям надію на довгоочікуване об’єднання нації, проте, як показали перші роки існування об’єднаної ФРН, цей шанс було втрачено. Під час проведення дисертаційного дослідження було встановлено, що однією з основних причин кризи національної ідентичності об’єднаної ФРН стало нівелювання позиції Східної Німеччини в об’єднавчому процесі. Приєднання НДР до ФРН на умовах ФРН, а не злиття рівних і вільних держав однієї нації, критика історії НДР, ліквідація монументів та пам’ятників соціалістичного періоду, перейменування вулиць, розвінчання соціалістичних міфів, підсилені економічною кризою, усунули громадян Східної Німеччини від процесу конструювання загальнонімецької національної ідентичності. Східні німці не лише розчарувались у капіталізмі, а й зосередились у практиках щоденного спілкування на власній регіональній групі, таким чином, повертаючись до віртуального соціалістичного життя у НДР. Саме виникнення феномену «остальгія» знаменувало консервацію східнонімецького суспільства на регіональній ідентичності й відторгнення національної.
Оскільки ідентичність відображає ставлення індивіда до його соціального оточення, ідентичність східних і західних німців є більшою мірою результатом індивідуального сприйняття економічних, політичних та соціальних перетворень після 1989 р. Східні німці розглядають об’єднання держави, як новий вид колонізації — як економічної, адже практично усі східнонімецькі підприємства приватизовано західними німцями і кардинальні економічні зміни стали західною ініціативою, так і політичної, адже усі загальнодержавні представницькі органи сформовано з західнонімецьких політичних сил. З іншого боку, західні німці болюче сприйняли процес об’єднання, що потребував суттєвих економічних затрат, які не дають швидких результатів. Таким чином, створюються колективні символи й стереотипи сприйняття західних німців східними і навпаки, що перешкоджають конструктивному діалогу нації та поглиблюють кризу національної ідентичності. Зокрема, серед західних німців поширений стереотип східного німця як ледачого, недолугого, провінційного невдахи, а у свідомості східних німців західні постають жадібними, егоїстичними, меркантильними та недружелюбними.
Встановлено, що наголос на економічних аспектах кризи національної ідентичності ФРН відображає лише один аспект багатогранної проблематики, адже на формування німецької ідентичності більший вплив мають політико-соціальні й культурно-історичні чинники, ніж економічні. Економічна нестабільність нових земель та фінансові вливання громадян Західної Німеччини в економіку Східної послужили каталізатором кризи національної ідентичності, що коріниться в культурно-ідеологічному протистоянні НДР і ФРН, яке машинально перенеслось у об’єднану ФРН. Поліпшення економічної ситуації у Східній Німеччині в середині 1990-х рр. не вплинуло на процес розв’язання проблеми кризи національної ідентичності. Таким чином, саме культурні та ідеологічні кордони, а не економічні чинники більшою мірою впливають на процес конструюювання національної ідентичності сучасної ФРН.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1. Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму / Бенедикт Андерсон ; [пер. з англ. В. Морозов]. – К. : Критика, 2001. – 207 с.
2. Арутюнов С. А. Этничность – объективная реальность / С. А. Арутюнов // Этнос и политика : [хрестоматия / авт.- состав. А. А. Празаускас]. – М. : Изд-во УРАО, 2000. – 400 с.
3. Балібар Е. Ми, громадяни Європи? Кордони, держава, народ / Етьєн Балібар ; [пер. з фр. А. Рєпи]. – К. : Видавництво «Курс», 2006. – 354 с.
4. Бауман З. Индивидуализированное общество / Зигмунт Бауман ; [пер. с англ. В. Л. Иноземцева]. – М. : Логос, 2002. – 324 с.
5. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / Бергер П., Лукман Т ; [пер. с англ. Е. Руткевич]. — М. : Медиум, 1995. – 323 с.
6. Брас Р. П. Етнічні групи і формування етнічної ідентичності / Р. П. Брас // Націоналізм: [антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – 684 с.
7. Бромлей Ю. В. К вопросу о выделении этносов среди других человеческих общностей / Ю. В. Бромлей // Этнос и политика : [хрестоматия / авт.- состав. А. А. Празаускас]. – Москва : Изд-во УРАО, 2000. – 400 с.
8. Брубейкер Р. Громадянська та етнічна нації у Франції та Німеччині / Р. Брубейкер // Націоналізм : [антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – 684 с.
9. Ватлин А. Ю. Германия в ХХ веке / А. Ю. Ватлин – М. : «Российская политическая энциклопедия», 2005. – 336 с.
10. Воропай Т. Ідентичність в соціальній антропології Дугласа Кельнера / Т. Воропай // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – №2. – С. 43–50.
11. Гелнер Е. Нації та націоналізм / Е. Гелнер // Націоналізм : [антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – 684 с.
12. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации / Энтони Гидденс ; [пер. И. Тюрина]. – М. : Академический Проект, 2005. – 525 с.
13. Гизевиус В. Политика местного самоуправления в ФРГ / Вольфганг Гизевиус ; [пер. с нем Б. Воронов]. – Б. м. : Фонд Фридриха Эберта, 1995. — 143 с.
14. Гнатюк О. Прощання з імперією: Українські дискусії про ідентичність / Оля Гнатюк ; [пер. з пол.]. – К. : Критика, 2005. – 528 с.
15. Гобсбаум Е. Нації та націоналізм, починаючи з 1780 року: програма, міф, реальність / Ерік Гобсбаум ; [пер. з англ. Т. Корпала]. – К. : Український Центр Духовної Культури, 2010. – 288 с.
16. Гон М. Міжетнічна взаємодія на західноукраїнських землях у міжвоєнний період : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора політ. наук : спец. 23.00.05 «Етнополітологія та етнодержавознавство» / М. М. Гон. – К., 2007. – 45 с.
17. Гон М. Особливості міжетнічної взаємодії в контексті політичних процесів на західноукраїнських землях у міжвоєнний період / Максим Гон : монографія. – Рівне: Волинські обереги, 2006. – 431 с.
18. Гоффман Э. Представление себя другим / Э. Гоффман // Современная зарубежная социальная психология : тексты / [ред. Г. М. Андреева, Н. Н. Богомолова, Л. А. Петровская.]. – М. : МГУ, 1984. – С. 188–196. – ISBN 5791300212.
19. Джери Д., Джери Дж. Большой толковый социологический словарь : Collins : руско-английский агло-русский / Д. Джери, Дж. Джери – М. : Вече. АСТ, 1999. – 543 с.
20. Дойч К. Народи, нації та комунікація / Карл Дойч // Націоналізм : [антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – 684 с.
21. Дроз Ж. История Германии / Жак Дроз ; [пер. с нем.] – М. : АСТ : Астрель, 2005. – 157 с.
22. Етнос і соціум / [Здіорук С. І., Піддубний В. А., Попов Б. В. та Шкляр Л. Є. та ін ; за ред. Б. В. Попова]. – К. : Наукова думка, 1993. – 172 с.
23. Заковоротная М. В. Идентичность человека. Социально-философские аспекты / М. В. Заковоротная [Електронний ресурс]. – Ростов – на – Дону : Издательство Северо-Кавказского научного центра высшей школы, 1999. – Режим доступа: http://www.vusnet.ru/biblio/archive/sakovorotnaja_id/00.aspx
24. Злобіна О. Громадянський простір України: ступінь ідентифікації та чинники консолідації / О. Злобіна, О. Резнік // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – №2. – С. 177–194.
25. Ісламська ідентичність в Україні / [Богомолов О. В., Данилов С. І., Семиволос І. М., Яворська Г. М.]. – К. : AMES, 2005. – 130 с.
26. Йокисало Й. Концептуальные основы немецкого «экоправого» радикализма / Й. Йокисало // Политические исследования (Полис). – 2002. – № 1. – 160–169.
27. Картунов О. Етнічна ідентичність : мала енциклопедія етнодержавознавства / [ред.-упоряд. Ю. І. Римаренкo] – К. : Генеза, Довіра, 1996 – 944 с.
28. Касьянов Г. В. Теорія нації та націоналізму / Георгій Володимирович Касьянов – К. : Либідь, 1999. – 349 с.
29. Козловець М. А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації / М. А. Козловець – Житомир : ЖДУ ім І. Франка, 2009. – 558 с.
30. Кресіна І. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси. Етнополітологічний аналіз / Ірина Олексіївна Кресіна І. – К. : Вища школа, 1998. – 392 с.
31. Кудрявцев И. Е. «Национальное Я» и политический национализм / И. Е. Кудрявцев // Политические есследования (Полис). – 1997. – № 2. – С. 77–94.
32. Кудряченко А. І. Європейська політика ФРН (1970–1991 рр.) / А. І Кудряченко – К. : Наукова думка, 1996. – 240 с.
33. Кудряченко А. І. Об’єднана Німеччина: нові геополітичні виміри / А. І. Кудряченко // Віче. – 2003. – № 8 (137). – С. 36–41.
34. Кули Ч. Социальная самость / Ч. Кули // Американская социологическая мысль : тексты / [ред. В. И. Добренькова]. – М. : Издание Международного ун-та Бизнеса и управления, 1996. – 496 с.
35. Лангевіше Д. Нація, націоналізм, національна держава в Німеччині і в Європі / Д. Лангевіше; [пер. з нім. О. Логвиненко]. – К. : «К.І.С.», 2008. – 240 с.
36. Майнеке Ф. Загальний погляд на націю, національну державу і космополітизм / Ф. Майнеке // Націоналізм : [антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – 684 с.
37. Макаренко Е. Етнічна ідентичність особистості: основні характеристики та типи / Е. Макаренко // Ідентичність у сучасному вимірі : матеріали міжнародної науково–теоретичної конф., 6 – 9 черв. 2006 р. : тези виступу / [відпв. ред. О. О. Сердюк]. – Донецьк : ТОВ «Юго–Восток, Лтд», 2006. – С. 61–63.
38. Малахов В.С. Неудобства с идентичностью / В. С. Малахов // Вопросы философии. – 1998. – № 2. – С. 43–54.
39. Мид Дж. Интернализованные другие и самость / Дж. Мид // Американская социологическая мысль : тексты / [ред. В. И. Добренькова]. – М. : Издание Международного ун-та Бизнеса и управления, 1996. – 496 с.
40. Миненков Г. Я. Политика идентичности с точки зрения современной социальной теории / Г. Я. Миненков // Политическая наука. – 2005. – № 3. – С. 21–38.
41. Нагорна Л. Національна ідентичність в Україні / Л. П. Нагорна – К. : ІПіЕНД, 2002. – 271 с.
42. Нагорна Л. П. Регіональна ідентичність: український контекст / Л. П. Нагорна – К. : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. – 405 с.
43. Основной закон Федеративной Республики Германия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rfhwb.de/Pravo/Pravo_ru/pravo_ru1.htm
44. Павлов Н. В. Германия на пути в третье тысячелетие / Н. В. Павлов. – М. : Высшая школа, 2001. – 367 с.
45. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України: курс лекцій / А. Пономарьов – К. : Либідь, 1996. – 272 с.
46. Прахова Ю. Проблемы формирования и функционирования социальной идентичности – конструктивистский анализ Т. Хопфа / Ю. Прахова // Социально-гуманитарные знания. – №5. – 2003. – С. 215–227.
47. Ренан Е. Що таке нація? / Ернест Ренан // Націоналізм : [антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – 684 с.
48. Риггс Ф. Аспекты содержания этничности / Ф. Риггс // Этнос и политика : [хрестоматия / авт.- состав. А. А. Празаускас]. – М. : Изд-во УРАО, 2000. – 400 с.
49. Ручка А. Орієнтири концептуалізації ідентичності / А. Ручка // Соціокультурні ідентичності та практика. / [Л. Аза, О. Вишняк, Н. Костенко, А. Ручка [та ін.] – К. : Ін-т соціології НАН України, 2002. – С. 10–97.
50. Рябов С. Політологія: словник понять і термінів / С. Г. Рябов – К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2001. – 256 с.
51. Скворцов Н. Г. Индивид и этническая среда: проблема этничности в символическом интеракционизме / Н. Г. Скворцов // Социология и социальная антропология. / [ред. В. Д. Виноградова, В. В. Козловского]. – СПб. : Алетейя, 1997. – С. 303–321.
52. Сміт Е. Націоналізм: теорія, ідеологія, історія / Е. Сміт; [пер. з англ. Р. Фещенко] – К. : «К.І.С.», 2004. – 170 с.
53. Сміт Е. Національна ідентичність / Е. Сміт; [пер. з англ. П. Таращук]. — К. : Основи, 1994. — 223 с.
54. Социологический энциклопедический словарь / [ред. Осипов Г. В.] – М. : ИНФРА, Н-НОРМА, 1998. – 481 с.
55. Стефаненко Т. Этнопсихология / Т. Стефаненко – М. : ИП РАН, «Академический Проект», 2000. – 320 с.
56. Ступак О. П. Проблема ідентичності в творчості Е. Еріксона / О. П. Ступак [Електронний ресурс] // Гуманітарний вісник НУК. – Миколаїв, 2009. – Вип. 2. – С. 150–152. – Режим доступу: http://ev.nuos.edu.ua/content/problema-identichnosti-v-tvorchosti-e-eriksona
57. Тейлор Ч. Мультикультуралізм і «Політика визнання» / Ч. Тейлор; [пер. з англ]. – К. : Альтпрес, 2004. – 171 с.
58. Тишков В. А. Реквием по этносу: исследования по социально-культурной антропологии / В. А. Тишков – М. : Наука, 2003. – 542 с.
59. Турен А. Два лица идентичности / А. Турен // Социология власти. – 2007. – № 2. – С. 151–159.
60. Фрейд 3. Введение в психоанализ. Лекции / З. Фрейд; [пер. с нем.]. – М. : Наука, 1991. – 455 с.
61. Хабермас Ю. Гражданство и национальная идентичность / Юрген Хабермас // Демократия. Разум. Нравственность. Московские лекции и интервью / авт.–сост. Ю. Хабермас; [пер. с нем.]. – М. : АО «КАМІ», издательский центр АСАДЕМІА, 1995. – 243 с.
62. Хабермас Ю. Европейское национальное государство: его достижения и пределы. О прошлом и будущем суверенитета и гражданства / Ю. Хабермас // Нации и национализм / [Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох, Ю. Хабермас, М. Манн [и др.] – М. : Праксис, 2002. – 416 с.
63. Хабермас Ю. Есть ли будущее у национального государства? / Юрген Хабермас // Вовлечение другого. Очерки политической теории / [авт.-сост. Ю. Хабермас]; [пер. с нем.]. – Спб. : «Наука», 2001. – 415 с.
64. Хряков А. В. Историческая наука в фашистской Германии / А. В. Хряков // Диалог со временем: альманах интелектуальной истории. – М. : УРСС, 2000. – № 4 (2001). – 360 с.
65. Хюбнер К. Нация: от забвения к возрождению / Курт Хюбнер; [пер. с нем А. Ю. Антоновского]. – М. : Канон+, 2001. – 400 с.
66. Черкес Б. С. Національна ідентичність в архітектурі міста / Б. С. Черкес – Львів : Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 268 с.
67. Эриксон Э. Детство и общество / Эрик Эриксон; [пер. с англ. А. А. Алексеева]. – СПб. : Речь, 2000. – 416 с.
68. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Эрик Эриксон; [пер. с англ. И. В. Ривош, А. М. Прихожан, А. Д. Андреева]. – М. : Прогресс, 1996. – 340 с.
69. Act to Control and Restrict Immigration and to Regulate the Recidence and Integration of EU Citizens and Foreigners (2005) // German in Transition. Nation and Migration 1955-2005. / [Gokturk D., Gramling D., Kaes A. Eds.] – Berkeley, London, Los Angeles : University of California Press, 2007. – 591 p.
70. Allen W. S. The collapse of nationalisn in Nazi Germany / W. S. Allen // The State of Germany. The national idea in the making, unmaking and remaking of a modern nation-state / [Breuilly J. Eds]. – London, New York : Longman, 1992. – 243 p.
71. Almond G. The civic Culture Revisited: An Analytic Study / Almond G., Verba S. – Boston : Little Brown, 1980. – 392 р.
72. Alter P. Nationalism and German politics after 1945 / P. Alter // The State of Germany. The national idea in the making, unmaking and remaking of a modern nation-state. / [Breuilly J. Eds]. – London, New York : Longman, 1992. – 243 p.
73. Ash T. G. In Europe`s Name: Germany and the Divided Continent / Timothy Garton Ash – New York : Random House, 1993. – 680 p.
74. Assmann J. Das kulturelle Gedachtnis: Schift, Erinnerung und politische Identitat in fruhen Hockkulturen / J. Assmann – Munchen : C. H. Beck, 1997. – 344 p.
75. Bach J. The Taste Remains: Consumption, (N)ostalgia, and the Production of East Germany / Jonathan Bach // Public Culture, 2002. – Vol. 14. – P. 545–556.
76. Bailey G. Germans: the biography of an obsession / George Bailey – New York : Avon Books, 1972. – 409 p.
77. Banchoff T. German Policy Towards the European Union: the Effect of Historical Memory / T. Banchoff // German Politics. – 1997. – Vol. 6. – № 1. – 60–76 p.
78. Barzini L. The Europeans / Luigi Giorgio Barzini – New York : Penguin Books, 1984. – 268 p.
79. Baudrillard J. Consumer Society: Myths and Structure / Jean Baudrillard – London : SAGE Publication Ltd., 1998. – 224 p.
80. Berger S. The Search for Normality: National Identity and Historical Consciousness in Germany Since 1800 / Stefan Berger – Oxford : Berghahn Books Providence, 1997. – 307 p.
81. Berghahn V. Germany and Europe. Finding an International Role / V. Berghahn, G. Flynn, P. Lutzeler // After Unity. Reconfiguring German Identities / [Jarausch K. Eds]. – Oxford : Berghahn Books, 1997. – 216 p.
82. Blum M. Club Cola and Co.: Ostalgie, Material Culture and Identity / M. Blum // Transformation of the New Germany / [Starkman R. A. Eds]. – New York : Palgrave MacMillan, 2006. – 254 p.
83. Bonstein J. Majority of Eastern Germans Feel Life Better under Communism [Електронний ресурс] / J. Bonstein // Spiegel 07/03/2009 – Режим доступу: http://www.spiegel.de/international/germany/0,1518,634122,00.html
84. Booth W. J. Communities of Memory: On Identity, Memory, and Debt / W. J. Booth // American Political Science Review. – 1999. – Vol. 93. – № 2. – 249–263 p.
85. Braunthal G. Civic Liberties: The Issue of Migrants / G. Braunthal // The Federal Republic of Germany at Forty Five. Union without Unity. / [Merkl P. Eds]. – New York : New York University Press, 1995. – 500 p.
86. Brunssen F. The New Self–Understanding of the Berlin Republic: Readings of Contemporary German History / F. Brunssen // Recasting German Identity. Culture, Politics and Literature in Berlin Republic. / [T. Taberner, F. Finlay Eds]. – London : Camden Hous, 2002. – 284 p.
87. Burke P. Identities and Social Structure / P. Burke // Social Psychology Quarterly. – 2004. – Vol. 67. – № 1. – P. 5–15.
88. Buruma I. The Wages of Guilt: Memories of War in Germany and Japan / Ian Buruma – New York : Farrar, Straus and Giroux, 1994. – 330 p.
89. Cable V. The World’s New Fissures: Identities in Crisis / V. Cable // Demos Paper. – 1994. – № 6. – 76–87 p.
90. Castells M. Das Informationszeitalter II: Die Macht der Identitat / Manuel Castells – Opladen : Leske + Budrich, 2002. – 449 p.
91. Castells M. The Power of Identity / Manuel Castells // The Information Age: Economy, Society and Culture. – Madlen–Oxford–Carlton : John Wiley and Sons, Ltd., 2004. – 538 p.
92. Castles S. Immigrant Workers and Class Structure in West Europe / Stephen Castles, Godula Kosack. – New York : Oxford University Press, 1973. – 528 p.
93. Clark J. Economics, Racism, and Attitudes toword Immigration in the New Germany / J. Clark, J. Legge // Political Research Quarterly. – 1997. – Vol. 50. – № 4. – P. 901–917.
94. Clement A. Gibt es ein deutsches Geschichtsbind? / A. Clement // Studien und Berichte der Katholischen Academie in Bayrn. – 1961. – Heft 14. – P. 15–32.
95. Cohen R. Berlin Holocaust Memorial Approved [Електронний ресурс] / R. Cohen // New York Times, June 26, 1999. Режим доступу до журн.: http://www.nytimes.com/1999/06/26/world/berlin-holocaust-memorial-approved.html?scp=24&sq=june261999&st=cse
96. Conradt D. The German Polity / D. Conradt – New York, London : Longman, 1989. – 304 p.
97. Craig G. The Germans / Gordon Craig – New York : Meridian Book, 1991. – 368 p.
98. Dahrendorf R. Die Zukunft des Nationalstaates / R. Dahrendorf // Merkur – 1994. – Vol. 48. – P. 751–761.
99. Dalton R. A Changing Social Consciousness / R. A. Dalton // The Federal Republic of Grmany at Forty-Five: Union without Unit / [Merkl P. Eds]. – New York, London : Macmillan Press, 1995. – 520 p.
100. Deutsch Statistische Amter des Bundes und der Lander [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.statistik-portal.de/Statistik-Portal/en/en_jb01_jahrtab2.asp
101. Deutsch Statistische Amter des Bundes und der Lander [Електронний ресурс] –Режим доступу: http://www.statistik-portal.de/Statistik-Portal/en/en_jb01_jahrtab3.asp
102. Empire– and State–citizenship Law (1913) // German in Transit. Nation and Migration 1955–2005 (Weimar and Now: German Cultural Criticism) / [D. Gokturk, D. Gramling, A. Kaes Eds]. – Berkeley, London, Los Angeles : University of California Press, 2007. – 613 p.
103. European and National Identities in EU`s Old and New Member State: Ethnic, Civic, Instrumental and Symbolic Components [Електронний ресурс] / [Antonia M. Ruiz Jimenez, Jaroslaw Jozef Gorniak, Ankica Kosic and others] // European Integration online Papers. – 2004. – Vol. 8, № 11 – Режим доступу до журн.: http://eiop.or.at/eiop/texte/2004-011a.htm
104. Fogt H. Politische Generationen: empirische Bedeutung und theoretisches Modell / Helmut Fogt – Opladen : Westduetscher Verlag, 1982. – 284 p.
105. Foreigner Law (1990) // German in Transition. Nation and Migration 1955– 2005 (Weimar and Now: German Cultural Criticism) / [Gokturk D., Gramling D., Kaes A. Eds]. – Berkeley, London, Los Angeles : University of California Press, 2007. – 613 p.
106. Fulbrook M. A Concise History of Germany / Mary Fulbrook – Cambridge: Cambridge University Press, 2005. – 277 p.
107. Fulbrook M. Nationalism in the Second German Unification / Mary Fulbrook // Globalization and National Identity: Crisis or Opportunity? / [Kennedy P., Danks C. J. Eds]. – New York : Palgrave, 2001. – 257 p.
108. German economy profile [Електронний ресурс] – Режи доступу: http://www.indexmundi.com/germany/economy_profile.html
109. Giddens A. Modernity and Self-Identity: Self and Society in the Late Modern Age / Anthony Giddens – Stanford, CA : Stanford University Press, 1991. – 264 p.
110. Glaab M. Viewing “the Other”: how East sees West and West sees East / M. Glaab // East German distinctiveness in a unified Germany / [Grix J., Cooke P. Eds]. – Birmingham : Birmingham University Press, 2002. – 180 p.
111. Glotz P. Die falsche Normalisierung: Die unmerkliche Verwandlung der Deutschen 1989 bis 1994 / Peter Glotz – Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1994. – 271 p.
112. Goedicke A. A “Ready-Made State”: in East Germany After 1989 / A. A. Goedicke // After the Fall of the Wall. / [Diewald M., Goedicke A., Mayer K. Eds]. – Stanford : Stanford University Press, 2006. – 360 p.
113. Greenfeld L. Nationalism: Five Roads of Modernity / Liah Greenfeld – Cambridge, Massachusetts, London: Harvard University Press, 1993. – 596 p.
114. Greiffenhagen M. Ein schwieriges Vaterland: zur politiscgen Kultur im vereinigten Deutschland / M. Greiffenhagen, S. Greiffenhagen. – Munchen : [u/a], 1993. – 516 p.
115. Grix J. Introduction of East German Political and Cultural Distinctiveness / J. Grix // East German Distinctiveness in a Unifide Germany. / [Grix J., Cooke P. Eds]. – Birmingham : Birmingham University Press, 2002. – 180 p.
116. Grossmann A. Voice and Silences. The rape of German Women by Occupation Soldiers / A. Grossmann // New German Critique. – 1997. – Vol. 71. – 5–41 p.
117. Gunlicks A. The Old and the New federalism in Germany / A. Gunlicks // The Federal Republic of Germany at Forty-Five. Union Without Unity / [Merkl P. H. Eds]. – New York, London : Macmillan Press, 1995. – 520 p.
118. Habermas J. Die nachholende Revolution / Jurgen Habermas – Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1990. – 225 p.
119. Habermas J. Eine Art Schadensabwicklung. Die apologetischen Tendenzen in der deutschen Zeitgeschichsschreibung / Jurgen Habermas // Die Zeit. – 18 Juli, 1986. – P. 66–70.
120. Habermas J. Historical Consciousness and Post-Traditional Identity: The Federal Republic`s Orientation to the West / Jurgen Habermas // Acta Sociologica. – 1988. – Vol. 31. – №. 1. – P. 3–13.
121. Habermas J. The Past as Future / Jurgen Habermas – Lincoln : University of Nebraska Press, 1994. – 192 p.
122. Hangen W. New Perspectives Behind the Wall / W. Hangen // Foreign Affairs. – 1966. – № 45. – P. 125–158.
123. Heilemann U. Zehn Jahre Deutsche Einheit: Bestandsaufnahme und Perspektiven / Heilemann U., Rappen H. – Essen : Rheinisch-Westfalischen Institut fur Wirtschaftsforschung, 2000. – 69 p.
124. Henrich D. Eine Republik Deutschland: Reflexionen auf dem Weg aus der deutschen Teilung / Dieter Henrich – Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1990. – 101 p.
125. Herb G. H. Double Vision: Territorial Strategies in the Construction of National Identities in Germany, 1949 – 1979 / G. H. Herb // Annals of the Association of American Geographers. – 2004. – Vol. 94. – № 1. – P. 140–164.
126. Herf J. Divided Memory. The Nazi Past in the Two Germans / Jeffrey Herft – Cambridge, London : Harvard University Press, 1999 – 560 p.
127. Herf J. German Communism, the Discourse of Antifascism, and the Jewish Catastrophe / Jeffrey Herft // Resistance against the Third Reich: 1933-1990 / [Boyer J., Geyer M. Eds]. – Chicago : University of Chicago Press, 1994. – 357 p.
128. Hobsbawm E. Introduction: Inventing Traditions / Eric Hobsbawm // The Invention of Tradition. / [Hobsbawm E. and Ranger T. Eds]. – Cambridge : Cambridge University Press, 1984. – 324 p.
129. Hogwood P. Identity in the Former GDR: Expressions of “Ostalgia” and “Ossi” Pride in United Germany / P. Hogwood // Globalization and National Identity. Crisis or Opportunity? / [Kennedy P., Danks C. Eds]. – New York : Palgrave, 2001. – 321 p.
130. Hogwood P. “Red is for Love…”: citizens as consumers in East Germany / P. Hogwood // East German Distinctiveness in a Unifide Germany / [Grix J., Cooke P. Eds]. – Birmingham : Birmingham University Press, 2002. – 180 p.
131. Howard M. An East German Ethnicity? Understanding the New Division of Unified Germany / M. Howard // German Politics and Society. – 1995. – Vol. 13. – № 4. – P. 49–70.
132. Immigration [Електронний ресурс] // Der Spiegel 01.26.2009. – Режим доступу: http://www.spiegel.de/international/germany/0,1518,603588,00.html
133. Jansen S. Zwei deutschen Staaten – zwei deutschen Nationen? / S. Jansen // Deutschland Archiv – 1989. – Vol. 22. – № 10. – P. 1132–1143.
134. Jarausch K. H. The presence of the past. Culture, opinion and identity in Germany / K. H. Jarausch, H. C. Seeba, D. P. Conradt // After Unity. Reconfiguring German Identity / [Jarausch K. H. Eds]. – Oxford : Berghahn Books, 1997 – 219 p.
135. Jaspers K. Die Schuldfrage: Ein Beitrag zur deutschen Frage / Karl Jaspers – Zurich : Artemis, 1946. – 95 p.
136. Jens W. Nachdenken uber Deutschland: Warnung vor dem Winken aus dem Zuschauerraum / W. Jens // Neue Rundschau. – 1990. – Vol. 101. – №1. – P. 89–112.
137. Johnson C. Changing in Communist System / Chalmers Johnson – Stanford : Stanford University Press, 1970. – 371 p.
138. Kallscheuer O. Die Linke, Deutschland und Europa: Versuch, einige Widerspruche zur Sprache zu bringen / O. Kallscheuer // Nichts wird mehr so sein, wie es war: Zur Zukunft der beiden deutschen Republiken / [Blohm F., Herzberg W. Eds]. – Leipzig : Reclam, 1990. – 232 p.
139. Kattago S. Ambiguous Memory. The Nazi Past and German National Identity / Siobhan Kattago – London : PRAEGER, 2001. – 216 p.
140. Kershaw I. The Nazi Dictatorship. Problems and Perspectives of Interpretation / Ian Kershaw – London : ARNOLD, 2000. – 293 p.
141. Kocka J. Umbruche – aber ohne neue utopische Ideen. Die Sogkraft des Nationalen und der Beitrag der Bundesrepublik zur Revolution in der DDR from Frankfurter Rundschau vom 11.7.1990 / J. Kocka // Historiker berachten Deutschland. // [Udo Wengst Eds]. – Munich : Hanser, 1992. – 285 p.
142. Kolinsky E. Migration Experience and the Сonstruction of Identity among Turks Living in Germany / Eva Kolinsky // Recasting German Identity. Culture, Politics and Literature in the Berlin Republic / [Taberner S., Finlay F. Eds]. – London : Camden House, 2002. – 276 p.
143. Krzyzanowski M. “My European feelings are not only based on the fact that I live in Europe”: On the new mechanisms in European and national identification patterns emerging under the influence of EU Enlargement / M. Krzyzanowski // Journal of Language and Politics. – 2003. – №2(1). – P. 175–204.
144. Kuechler M. The road to German unity: mass sentiment in East and West Germany / M. Kuechler // The Public Opinion Quarterly. – 1992. – Vol. 56. – # 1. – P. 53–76.
145. Kuechler M. Framing Unification: Issue Salience and Mass Sentiment 1989-1991 / M. Kuechler // The New Germany Votes: Unification and the Creation of a New German Party System / [Dalton R. Eds]. – Oxford : Berg Publishers 1993. – 290 p.
146. Kurthen H. Germany`s Coming Out: Citizenship and Immigration Reform since Unification / H. Kurthen // Transformations of the New Germany / [Starkman R. A. Eds]. – New York : Palgrave MacMillan, 2006. – 254 p.
147. Lang H. Existens und Moderne. Uber Selbsterkenntnis als Solidaritat / H. Lang // Die Selbstbewusste Nation. Anschwellender Bocksgesang und weitere Beitrage zu einer deutschen Debatte / [Schwilk H. und Schacht U. Eds]. – Berlin : Verlag Ullstein, 1995. – 494 p.
148. Laurence J. (Re)constructing Community in Berlin: Turks, Jews, and German Responsibility / J. Laurence // Transformations of the New Germany / [Starkman R. A. Eds]. – New York : Palgrave MacMillan, 2006. – 254 p.
149. Law on the Revocation of Naturalizations and Denial of German Citizenship (1933) // German in Transit. Nation and Migration 1955-2005 (Weimar and Now: German Cultural Criticism) / [D. Gokturk, D. Gramling, A. Kaes Eds]. – Berkeley, London, Los Angeles : University of California Press, 2007. – 613 p.
150. Legge J. Antiforeign Sentiments in Germany: Power Theory versus Symbolic Explanetions of Prejudice / J. Legge // Journal of Politics. – 1996. – Vol 58. – P. 516–552.
151. Legters L. H. Introduction: The GDR in Perspective / Lyman Howard Legters // The German Democratic Republic: a Developed Socialist Society / [Legters L. H. Eds]. – Boulder : Westview Press, 1978. – 285 p.
152. Lemmons R. “Imprisoned, Murdered, Besmirched”: The Controversy Conserning Berlin`s Ernst Thalmann Monument and German National Identity, 1990-1995 / R. Lemmons // Cultural History and Literary Imagination. Memory traces: 1989 and the Question of German Cultural Identity / [Christian Emden, David Midglay Eds]. – Oxford, Berlin, Bern, Bruxelles, New York, Frankfurt am Main, Wiel : Peter Lang, 2005. – 343 p.
153. Loewenstein K. Militant Democracy and Fundamental Rights I / K. Loewenstein // American Political Science Review – 1937. – Vol. 31. – P. 417–432.
154. Luft F. Die erst Premiere der Berliner Festspiele / F. Luft // Schiller spielen. Stimmen der Theaterkritik 1946-1985. Eine Dokumentation / [Ferdinand Piedmont Eds]. – Darmstadt : Wiss. Buchges, 1990. – 313 p.
155. Lutz F. P. Historical Consciousness and the Changing of German Political Culture / F. P. Lutz // German Politics. – 2002. – Vol. 11. – № 3. – P. 19–34.
156. Mach Z. Symbols, Conflict, and Identity: Essays in Political Anthropology / Zdzislaw Mach – New York : SUNY Press, 1993. – 299 p.
157. Markovits A. Anti–Americanism and the Struggle for a West German Identity / A. Markovits // The Federal Repub