ЯРМИСТИЙ Максим Миколайович Формування та особливості функціонування інститутів державного регулювання міграційної політики України.rar : Ярмистый Максим Николаевич Формирование и особенности функционирования институтов государственного регулирования миграционной политики Украины

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ЯРМИСТИЙ Максим Миколайович Формування та особливості функціонування інститутів державного регулювання міграційної політики України.rar
  • Альтернативное название:
  • Ярмистый Максим Николаевич Формирование и особенности функционирования институтов государственного регулирования миграционной политики Украины
  • Кол-во страниц:
  • 247
  • ВУЗ:
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
  • Год защиты:
  • 2016
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

    На правах рукопису



    ЯРМИСТИЙ Максим Миколайович

    УДК 32:[314.7:351](477)(043.3)


    ФОРМУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ


    23.00.02 політичні інститути та процеси



    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата політичних наук

    Науковий керівник
    Ротар Наталія Юріївна,
    доктор політичних наук, професор



    Чернівці 2016

    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............................................... 4
    ВСТУП ........ 5
    РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
    1.1. Методологічні принципи аналізу міграційної політики в сучасній політичній науці ......13
    1.2. Джерельна база дослідження .. 30
    Висновки до розділу1..... 44
    РОЗДІЛ 2 ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
    2.1. Основні етапи інституціоналізації системи регулювання міграційних процесів . . 48
    2.2. Верховна Рада України в системі політичного регулювання міграційними процесами ........69
    2.3. Функції Президента України у формуванні міграційної політики 86
    2.4. Система центральних та місцевих органів виконавчої влади України у сфері міграційної політики ...... 95
    Висновки до розділу2....... 104
    РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
    3.1. Особливості процесів та тенденції управління міграційною політикою в Україні ..... 108
    3.2. Політико-адміністративні ресурси оптимізації інституціональної системи регулювання міграційної політики .. 118
    3.3. Політичні домінанти співвідношення централізації та децентралізації у структурі регулювання міграційних процесів 128
    3.4. Оптимізація структурно-функціональної системи державного регулювання міграційної політики 140
    Висновки до розділу3....... 155
    ВИСНОВКИ .... 159 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...............169
    ДОДАТКИ .................. 196
    Додаток А Становлення інституціональної системи регулювання міграційної політики в Україні ... 196
    Додаток Б Повноваження державних органів влади з питань регулювання міграційної політики в Україні . 234
    Додаток В Результати експертного опитування «Оптимізація інституціональної системи регулювання міграційної політики в Україні» 238
    Додаток Д Довідки про впровадження результатів дисертаційного дослідження .. 243


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АПУ Адміністрація Президента України;
    ВРУ Верховна Рада України;
    КМУ Кабінет Міністрів України;
    ДМС Державна міграційна служба України;
    МВС Міністерство внутрішніх справ України;
    СБУ Служба безпеки України;
    МОМ Міжнародна організація з міграції;
    Держкомнацміграції Державний комітет у справах національностей та міграції України;
    ЗМІ засоби масової інформації;
    ООН Організація Об’єднаних Націй.


    ВСТУП

    Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку України відбуваються зміни та процеси, що охоплюють перш за все політичну сферу, а тому потребують більш глибокого наукового осмислення. Не винятком стала і міграційна політика, яка, залежно від внутрішніх та зовнішніх обставин, повинна формуватися відповідно до вимог часу, враховуючи насамперед інтереси суспільства та держави. В умовах економічної та політичної кризи досить важливими постають проблеми недосконалості інституціональної складової державного регулювання міграційної політики, усунення яких сприятиме проведенню системних реформ в Україні відповідно до потреб населення та з метою забезпечення національних інтересів.
    Проблема актуалізується і тією обставиною, що країна фактично перебуває у стані війни. Це спровокувало появу на території України значної кількості внутрішньо переміщених осіб, громадян, що проживають на тимчасово окупованій території України, та зробило прозорими східні кордони держави. Крім того, у зв’язку з розширенням кордонів Європейського Союзу та прагненням України до інтеграції в євроспільноту питання вироблення ефективної міграційної політики набуває особливого значення. Після вступу до Європейського Союзу західних сусідів України привабливість маршруту через територію України для нелегальних мігрантів різко зросла, одночасно для суспільства гостро постало питання про необхідність упорядкування цього явища. Ось чому міграційні проблеми в Україні набувають особливої політичної гостроти й актуальності та потребують політичної, нормативної, організаційної систематизації.
    На державне регулювання міграційної політики впливають різноманітні чинники, які в сукупності обумовлюють формування та особливості функціонування інститутів державного регулювання міграційної політики. Серед головних чинників варто виокремити такі: держава та державні інститути, що беруть участь у регулюванні міграційних процесів; інститути громадянського суспільства; участь відповідних інституцій у міжнародних організаціях та міжнародні зобов’язання України у сфері міграції; зовнішні чинники чи обставини, які безпосередньо або опосередковано впливають на регулювання міграційних процесів. Серед вказаних чинників державні інститути відіграють найбільш важливу роль у формуванні та реалізації міграційної політики. Разом з тим в Україні досі не визначена і чітко не оформлена інституціональна система регулювання міграційних процесів. Міжвідомчі суперечності точаться навколо проблем: завершення нормативно-правової бази з питань міграції; поєднання функцій гуманітарного та правоохоронного характеру; розмежування функції міграційного контролю між різними відомствами, так само, як і питання координації міграційної політики та співпраця з міжнародними організаціями. На сучасному етапі все більше актуалізується питання децентралізації та регіонального підходу до управління міграцією, в тому числі і в рамках транскордонної співпраці. Важливою проблемою є створення скоординованого та дієвого інституціонального механізму державного регулювання міграційних процесів. Невирішеність багатьох проблем державного регулювання міграційних процесів великою мірою є наслідком відсутностіналежних управлінських структур, здатних розробляти та реалізовувати державну політику у сфері міграції, забезпечувати координацію діяльності центральних тамісцевихорганів влади,співпрацюз органами місцевого самоврядування та інститутами громадянськогосуспільства.
    Серед існуючих вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень з питань міграційної політики значне місце займають питання здійснення комплексного аналізу та класифікації основних чинників, які впливають на формування міграційної політики; сучасних проблем міграційних процесів; розуміння змісту поняття міграційної політики; окремі питання інституціонального забезпечення державного регулювання міграційної політики. Однак, незважаючи на значний інтерес до проблем міграційної політики, дослідження науковців ще не повною мірою розкривають окремі аспекти формування та функціонування інституціональної системи регулювання міграційних процесів. Практично не розглядаються політичні та адміністративні ресурси формування інституціональної системи. Невизначеність інституціонального розмежування між політичними та адміністративними складовими, міжвідомчі проблеми функціонального спрямування виносять на порядок денний наукового завдання - створення ефективної інституціональної системи для реалізації цілісної державної міграційної політики в Україні.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексної наукової теми «Держава і суспільство: напрямки та політичні механізми взаємодії» (державний обліковий номер 0114Y003500), яка розробляється кафедрою політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні вченої ради факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 9 від 29 квітня 2014 року).
    Метою дисертаційної роботи є здійснення комплексного політологічного дослідження формування та динаміки системи інституціонального забезпечення процесів державного регулювання міграційної політики в Україні.
    Відповідно до мети сформульовані такі дослідницькі завдання:
    - визначити методологічні принципи аналізу міграційної політики в сучасній політичній науці;
    - дослідити основні етапи становлення інституціональної системи регулювання міграційних процесів в Україні;
    - охарактеризувати роль, функції та завдання інститутів вироблення міграційної політики в Україні;
    - дослідити систему центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері міграційної політики;
    - вивчити сукупність політико-адміністративних ресурсів оптимізації інституціональної системи регулювання міграційної політики;
    - проаналізувати співвідношення централізації та децентралізації у структурі регулювання міграційних процесів;
    - виробити вдосконалену модель оптимізації системи інститутів державного регулювання міграційної політики в Україні.
    Об’єкт дослідження міграційні процеси в України.
    Предмет дослідження формування та особливості функціонування інститутів державного регулювання міграційної політики України.
    Методи дослідження.Дослідження базується на основних принципах сучасного наукового пізнання. Використано комплекс загально­наукових методів дослідження, що дозволило забезпечити обґрунтованість і достовірність наукових результатів. Зокрема, використано такі методи, як діалектичний, системний, емпіричний, інституційний, порівняльний та політичного моделювання.
    Використання діалектичного методу дозволило розкрити теоретико-методологічні основи категорій «міграційна політика», «політичний процес», «інституціональна система», з’ясувати сутність міграційних проблем у контексті державного регулювання міграційної політики; системний метод дав можливість обґрунтувати інституціональну систему як цілісне явище та проаналізувати окремі його складові; за допомогою інституційного методу охарактеризовано суб’єкти міграційної політики та їх взаємодію; використання порівняльного методу дозволило порівняти зарубіжну та вітчизняну політико-адміністративні системи регулювання міграційними процесами; метод політичного моделювання дав можливість оптимізувати політико-адміністративну систему регулювання міграційної політики. Емпіричний метод дозволив ефективно проаналізувати статистичні дані за результатами експертної оцінки щодо оптимізації сучасної інституціональної системи регулювання міграційної політики. Емпірична основа дисертаційного дослідження базується на даних Центральної виборчої комісії, нормативно-правових документах України, статистичних даних Державної служби статистики України.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що у ньому обґрунтовано та отримано нові наукові результати щодо оптимізації інституціональної системи державного регулювання міграційної політики в Україні. У результаті проведення політологічного дослідження у дисертації:
    вперше:
    на основі систематизації основних принципів та засад формування інститутів державного регулювання міграційної політики України запропонована модель оптимізації системи інститутів державного регулювання міграційної політики України, яка передбачає структурно-функціональне вдосконалення роботи органів державної влади через активізацію органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства;
    обґрунтовано необхідність проведення процесуальної децентралізації місцевими органами державної та органами місцевого самоврядування, яким надається право ухвалювати управлінські рішення щодо регулювання міграційних процесів на регіональному рівні в контексті концептуальних засад державної міграційної політики;
    удосконалено:
    науковий апарат дослідження міграційної політики шляхом поглиблення змісту таких категорій та понять, як: «міграція», «міграційна політика», «регулювання міграційної політики», сутність яких важлива для аналізу процесів формування диференційованої інституціональної системи регулювання міграційної політики;
    механізм виокремлення основних етапів становлення інституціональної системи регулювання міграційної політики залежно від змісту політичних рішень державних органів у сфері міграції;
    інституціональну модель регулювання міграційної політики: розподіл політичних та адміністративних повноважень між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства з питань реалізації державної політики у сфері міграції;
    дістали подальшого розвитку:
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У результаті проведеного дисертаційного дослідження на теоретичному та емпіричному рівнях вирішено наукові завдання, які полягають в обґрунтуванні формування та розвитку інституціональної системи державного регулювання міграційної політики в Україні. Отримані результати підтверджують реалізацію мети та завдань дослідження, дають підстави зробити такі висновки:
    1. Теоретико-методологічні основи дослідження міграційної політики проявилися у поєднанні концепцій, методів дослідження та підходів наукового пошуку. Дослідження міграційних процесів у сучасній політологічній науці інтерпретуються у контексті новітніх суспільно-політичних тенденцій, цивілізаційних зрушень та реформаторських процесів у системі управління державними справами. Поєднання сучасних інституційного, нормативного, синергетичного, системного підходів до осмислення міграційної політики дозволяють науковцям досліджувати міграцію та політичний вплив на неї у найширших категоріях державної політики. Разом з тим більшість концепцій, які спрямовані на вивчення внутрішніх і зовнішніх переміщень населенням, акцентують увагу на їх нормативно-правовій основі та соціально-економічній природі. Меншою мірою звертається увага на процес інституалізації та структурно-функціонального забезпечення державного регулювання міграційних процесів.
    Розглянуті наукові підходи до визначення понять «міграція» і «міграційна політика» та уточнено зміст цих понять. Більшість дослідників вказують на те, що під змістом поняття «міграція» необхідно розуміти рух потоків, переміщення, переселення, пересування як процес. В окремих випадках міграційний процес розуміється як факт вибуття, прибуття чи переселення. Установлено також, що в наукових працях немає єдиного підходу щодо суб’єкта міграційного процесу і трактується це поняття, як «переміщення людей», «переміщення особи», «населення», «етносу» або «представників етносу». Найбільш універсальним визначенням залишається поняття «переміщення особи»: без деталізації етнічної чи іншої приналежності. У визначенні поняття «міграція» уточнена просторова координація переміщення та формально-юридична причина цього переміщення. Заслуговують на увагу праці науковців, у яких визначається, що міграція це «переміщення людей як через міжнародні кордони, так і всередині держави». Враховуючи особливості вже існуючих визначень поняття «міграція», дано авторське трактування цього поняття: міграція це процес в результаті якого особи внаслідок соціально-економічних, політичних та інших обставин, примусово або добровільно здійснюють внутрішнє або зовнішнє переміщення як через міжнародні кордони, так і всередині держави для задоволення чи збереження власних потреб.
    Уточнено поняття «міграційна політика» як результат політико-адміністративних рішень, які приймаються певними інститутами політичної системи. Встановлено, що політичні рішення потрібні для формування міграційної політики, а адміністративні для реалізації цієї політики. Враховуючи основні характеристики та складові поняття «міграційна політика»: політико-адміністративні рішення, сукупність заходів, інституціональна система та регулююча функція міграційних процесів дано авторське визначення поняттю «міграційна політика»: міграційна політика це сукупність політико-адміністративних рішень та заходів інституціональної системи, що спрямовані на врегулювання міграційних процесів.
    Відсутність чітко уніфікованих понять «міграція» та «міграційна політика» ускладнює вибір пріоритетів і визначення цілей, які повинна ставити перед собою держава при формуванні державної міграційної політики та інституціонального забезпечення регулювання міграційної політики.
    2. За результатами дослідження встановлені етапи формування і розвитку інституціональної системи державного регулювання міграційної політики в Україні. В основі авторської класифікації етапів становлення інституціональної системи регулювання міграційної політики покладено політичне рішення щодо правового та адміністративного становлення органів державної влади у сфері міграції. Розглянуто чотири етапи: етап «політико-адміністративного становлення» інституціональної системи регулювання міграційної політики (19902000 роки); етап «перегляду» або «політико-адміністративної роздробленості» інституціональної системи регулювання міграційної політики (20002010 роки); етап «політико-адміністративної централізації» інституціональної системи регулювання міграційної політики (20102013 роки); етап «політико-адміністративної децентралізації влади» (з 2014 року по сьогодні).
    Перший етап становлення системи регулювання міграційної політики характеризується зміцненням законодавчої бази, формуванням адміністративно-управлінської системи та визначенням основних напрямів міграційної політики. Разом з тим відсутність єдиного підходу до формування інституціональної системи регулювання міграційної політики та єдиного бачення щодо формування міграційної політики призвело до особливостей наступного етапу «політико-адміністративної роздробленості». Основними ознаками другого етапу є розпорошення політико-адміністративних повноважень у сфері міграції між різними політичними інститутами, відсутність єдиної інституціональної системи регулювання міграційної політики та єдиного бачення щодо формування міграційної політики. Політичне рішення Президента України щодо централізації органів державної влади обумовив етап «політико-адміністративної централізації» інституціональної системи, основною характеристикою якого є жорстка вертикаль виконавчої влади, коли створена Державна міграційна служба як центральний орган державної виконавчої влади з широкими повноваженнями у сфері міграції та централізованою системою прийняття політичних рішень Президентом України. Четвертий етап «політико-адміністративної децентралізації влади» обумовлений масовими внутрішніми переміщеннями громадян, що проживають на тимчасово окупованій території України, відсутністю чітких кордонів на сході, а також формуванням концептуальних засад удосконалення інституціональної системи міграційної політики.
    Нові суспільно-політичні виклики вимагають удосконалення всієї інституціональної системи та прийняття політико-правових і політико-адміністративних рішень у сфері міграції. Доведено, що становлення та розвиток інституціональної системи регулювання міграційної політики обумовлені прийняттям політичних рішень у сфері міграції, яке є першоджерельним поштовхом у подальшому удосконаленні інституціональної системи регулювання міграційної політики.
    3. Аналіз структурно-функціональної системи політичних інститутів регулювання міграційної політики в Україні довів, що основний політичний вплив на формування інститутів державного регулювання міграційної політики в Україні мають Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України. Встановлено, що Президент України відіграє основну роль у формуванні відповідних органів влади у сфері міграції та регулюванні міграційних процесів. Кабінет Міністрів України виконує більшою мірою політико-адміністративні функції у сфері міграції, а Верховна Рада України політико-правові.
    Верховна Рада України як законодавчий орган прийняла цілу низку важливих законів щодо захисту прав і свобод громадян у сфері міграції, розбудові державних органів у сфері міграції. Водночас з’ясовано, що ВРУ не повною мірою використовує політико-правові ресурси для регулювання міграційної політики. Політичні рішення, які оформлялися на законодавчому рівні, як правило, були ініційовані Президентом України або Кабінетом Міністрів України. В контексті прийняття політичних рішень та законодавчих ініціатив повноваження Президента України були спрямовані на регулювання міграційних процесів, розбудову інституціональної системи та міжнародного співробітництва у сфері реалізації міграційної політики. Разом з тим часта зміна векторів внутрішньої і зовнішньої політики держави не сприяли виробленню чіткої концептуальної та стратегічної програми, формуванню інституціональної системи регулювання міграційної політики. Політико-адміністративні функції повноваження Кабінету Міністрів України у сфері міграції характеризуються більшою мірою адміністративними функціями, ніж політичними. Зокрема, рішення щодо створення та ліквідації державних органів виконавчої влади, що регулюють питання у сфері міграції; матеріально-технічне забезпечення органів міграційної служби; затвердження державних програм, плану заходів тощо відповідають виконанню адміністративних функцій. Одночасно схвалення концептуальних програм у сфері міграції є результатом прийняття політичного рішення.
    Механізм взаємодії та координація дій органів виконавчої і законодавчої влади з вирішення стратегічних завдань у сфері міграції потребує збалансованості між політичними, правовими та адміністративними функціями. Це стосується, зокрема, питань формування та реалізації базових положень концепції державної міграційної політики України; актуалізація концепції до сучасних реалій; затвердження концепції на рівні закону; приведення нормативно-правових актів у відповідність до міжнародних стандартів та сучасних потреб у сфері регулювання міграційної політики.
    4. Дослідження системи центральних та місцевих органів виконавчої влади України у сфері міграційної політики дають змогу стверджувати, що державні інститути на центральному та регіональному рівнях, що впливають на регулювання міграційної політики, мають достатньо дієву функціональну систему, яка характеризується структурно-функціональною розгалуженістю залежно від управлінської сфери діяльності та розподілу між ними повноважень відповідно до вирішення загальнодержавних і регіональних завдань. Центральні та місцеві органи державної влади, до компетенції яких належить і питання міграції, мають достатньо диференційовані повноваження. З’ясовано, що структурно-функціональна багатоманітність державних інститутів регулювання міграційної політики породжує проблему координації розпорошених по різних відомствах повноважень, а також різних відомчих підходів до вирішення одних і тих самих питань у сфері міграції. Інституціональна система регулювання міграційної політики в Україні, що склалася на центральному та місцевому рівнях, характеризується відсутністю розмежування між політичними та адміністративними складовими, низькою ефективністю реалізації запланованих заходів, що покладено на державні органи у сфері міграції. Відсутність єдиного підходу до регулювання міграційних процесів, відсутність чіткого єдиного бачення щодо формування міграційної політики, розпорошення повноважень у сфері міграції між різними органами державної влади, недостатність повноважень у органів місцевого самоврядування, а також залучення до реалізації міграційної політики інститутів громадянського суспільства.
    Розв’язання питань щодо організаційно-правового вдосконалення інституціональної системи з урахуванням локальних інтересів держави і громади з питань міграційної політики обумовлює необхідність формування чіткої моделі регіо­нального управління. Важливим аспектом удосконалення інституціональної системи та ефективного управління міграційною політикою на місцях та її визначення відповідно до потреб регіону є передача частини політико-адміністративних повноважень органам місцевого самоврядування та громадським організаціям. Для комплексного вирішення проблем у сфері міграції потрібно запровадити механізм координації дій між Міністерством внутрішніх справ України і Державною прикордонною службою України щодо вирішення питань нелегальної міграції та переселенців і створення центрального органу державного регулювання міграційної політики.
    5. Досліджено сукупність політико-адміністративних ресурсів оптимізації інституціональної системи регулювання міграційної політики. Встановлено, що політико-адміністративний напрям оптимізації інституціональної системи регулювання міграційної політики передбачає комплексний підхід щодо застосування політико-правових, організаційно-адміністративних та інформаційних засобів і форм оптимізації інституціональної системи регулювання міграційної політики на центральному та регіональному рівнях.
    Основною формою політико-адміністративного напряму оптимізації інституціональної системи є політико-правова. В політичному аспекті форма правового регулювання це зовнішнє вираження політичного рішення, що прийнято з метою реалізації державної політики у відповідній сфері суспільних відносин суб’єктом владних повноважень. Організаційно-адміністративна форма передбачає ефективне виконання, удосконалення та перерозподіл управлінських функцій з питань регулювання міграційної політики. До організаційно-адміністративних функцій можна віднести управлінські функції щодо формування єдиної системи обліку даних; допомогу трудовим мігрантам; формування внутрішньої міграції в Україні; забезпечення необхідних санітарно-епідеміологічних умов; підготовку спеціалістів для роботи з мігрантами (організація груп добровольців-психологів, соціологів, медичних працівників, працівників дитячих установ, соціальних працівників та інших фахівців); випуск інформаційно-довідкових бюлетенів, коментарів до правових актів з проблем міграції, методичних рекомендацій і посібників. Організаційно-адміністративна діяльність органів влади передбачає співпрацю із зарубіжними державами, міжнародними організаціями та з неурядовими організаціями щодо вироблення спільних підходів до реалізації міграційної політики. Інформаційне забезпечення є інституціональнотворним чинником політичної структури загалом, а отже і міграційної політики зокрема. Створення збалансованої інформаційної інфраструктури, спроможної забезпечити формування, поширення й ефективне використання і захист інформаційних ресурсів, що стосуються міграційної політики, в першу чергу залежить від чіткого законодавчого визначення системи поглядів на цілі, завдання і основні напрями інформаційної політики у сфері міграції.
    Доведено, що застосування політико-правових, організаційно-адміністративних та інформаційних засобів і форм сприятиме оптимізації інституціональної системи регулювання міграційної політики на центральному та регіональному рівнях.
    6. Проаналізовано співвідношення централізації та децентралізації у структурі регулювання міграційних процесів; досліджено, що інституціональна система центральних та місцевих органів державної виконавчої влади у сфері управління міграційними процесами, їх роль і місце у складній структурі органів влади відповідає централізованій системі управління. Разом з тим розгалуженість повноважень з питань регулювання міграційною політикою серед різних управлінських структур на центральному та регіональному рівнях породжує проблему координації між ними. Це призвело до певного розпорошення та дублювання міграційних функцій між органами влади. Тому актуальною проблемою у сфері міграції залишається створення ефективної інституціональної системи на ре­гіональному рівні, що передбачає передачу певних повноважень на місця.
    Встановлено, що для удосконалення регулювання міграційними процесами на регіональному рівні необхідно провести процес децентралізації в контексті розмежування політичних та адміністративних повноважень, де політична складова спрямована безпосередньо на вироблення політики, а адміністративна складова розглядається як управлінський засіб взаємодії держави й суспільства. З цих позицій суть політико-адміністративної децентралізації полягає в тому, що держава наділяє регіональні органи влади відповідними повноваженнями, які сприятимуть регулюванню міграційних процесів з урахуванням специфіки відповідної території. Політична складова потрібна для розробки та прийняття органами місцевого самоврядування регіональних програм щодо врегулювання міграційних процесів, враховуючи міжнаціональні, транскордонні, соціальні та інші особливості розвитку територіальної громади. Адміністративна складова передбачає реалізацію управлінських функцій місцевими органами влади у сфері міграції. Проявом делегування політико-адміністративних повноважень від центру на місця є створення умов для широкого залучення громадськості до процесів регулювання міграційної політики на регіональному рівні.
    З’ясовано, що результатами від взаємопов’язаного процесу централізації та децентралізації буде: створення ефективно функціонуючої системи центральних та місцевих органів державної виконавчої влади з метою реалізації державної політики у сфері міграції; нормативно-правове забезпечення повноважень та активізація органів місцевого самоврядування, громадських організацій щодо регулювання міграційних процесів на певній території; чітке розмежування сфер діяльності, функцій та відповідальності між центральним та місцевим рівнями органів державної влади, органами місцевого самоврядування із залученням громадських організацій до реалізації міграційної політики.
    7. Запропоновано вдосконалену модель оптимізації системи інститутів державного регулювання міграційної політики в Україні. Встановлено, що для оптимізації структурно-функціональної системи потрібно застосувати класичний підхід до формування міграційних служб у системі органів влади, який існує в державах Європейського Союзу. Визначено, що основними принципами функціонування інституційної системи є принципи демократизму, децентралізації, департаменталізації, принцип політичної доцільності та взаємозв’язку що передбачає комплексний підхід до функціонування суб’єктів інституціональної системи з питань державного регулювання міграційними процесами.
    Вдосконалена інституціональна система регулювання міграційної політики формується відповідно до політико-адміністративних повноважень: політичні інститути, до повноважень яких належить прийняття політичного рішення, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України; адміністративні повноваження щодо реалізації міграційної політики центральні та місцеві органи влади; політичні та адміністративні повноваження органи місцевого самоврядування; повноваження щодо сприяння прийняттю та виконанню державної міграційної політики інститути громадянського суспільства.
    В інституціональній системі державного регулювання міграційними процесами органам місцевого самоврядування та інститутам громадянського суспільства відводиться особлива роль щодо сприяння реалізації державної міграційної політики на регіональному рівні. Делеговані місцевим радам політико-адміністративні повноваження дозволять активізувати роботу щодо вирішення проблем у сфері міграції в залежності від міграційної ситуації в регіоні. Комунікаційний супровід міграційної політики на регіональному рівні може стати одним із пріоритетних напрямів діяльності громадських організацій. У цьому процесі відповідну роль можуть відігравати і представники бізнесу, діяльність яких пов’язана з міграційною політикою.
    Центральне місце в інституціональній системі регулювання міграційної політики повинен зайняти новоутворений орган державної влади Державна служба міграційного контролю та прикордонної охорони при Міністерстві внутрішніх справ України. Запропонована інституціональна система регулювання міграційної політики посилить політико-адміністративну відповідальність органів місцевого самоврядування та активізує діяльність інститутів громадянського суспільства.


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ України: Особлива частина [Текст] : підручник / В.В.Коваленко, Ю.І.Римаренко, В.І.Олефір, С. Ф.Константінов, Г.Б.Кузьміних ; Нац. акад. внутр. справ. Тернопіль : Терно-граф, 2011. 672c.
    2. Адміністративно-правове регулюванняміграції та реєстрації фізичних осіб в Україні [Текст] : навч. посіб. / В.К.Гіжевський, С.О.Мосьондз, С.С.Саїв ; Ун-т економіки та права «КРОК». К. : Магістр - ХХІ ст., 2008. 198c.
    3. Бабкіна О.В. Методологія дослідження політичного життя суспільства [Текст] / О.В.Бабкіна // Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін : збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. К. : Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2009. Випуск 2. С. 3 8.
    4. Багмет М.О. Пріоритети реформування державної міграційної політики України в умовах загальноєвропейського співробітництва [Електронний ресурс] / М.О. Багмет, О.В. Палагнюк // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Npchdu_2013_214_202_9.pdf.
    5. Баланюк Д.М. Стратегія міграційної політики в період національно-державного будівництва [Текст] : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. політ. наук : 23.00.02 / Д.М. Баланюк ; Одес. нац. юрид. акад. Одеса, 2009. 17с.
    6. Бандурка О.О. Адміністративно-правове регулювання міграційного процесу в Україні [Рукопис] : дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 / О.О. Бандурка :
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины