Лютко Наталія Віталіївна ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА У ВИБОРЧИХ ТЕХНОЛОГІЯХ: АКСІОЛОГІЧНО-НОРМАТИВНІ ВИМІРИ ТА ПРИНЦИПИ : Лютко Наталия Витальевна ПОЛИТИЧЕСКАЯ РЕКЛАМА В избирательные технологии: аксиологическая-Нормативные ИЗМЕРЕНИЯ И ПРИНЦИПЫ



  • Название:
  • Лютко Наталія Віталіївна ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА У ВИБОРЧИХ ТЕХНОЛОГІЯХ: АКСІОЛОГІЧНО-НОРМАТИВНІ ВИМІРИ ТА ПРИНЦИПИ
  • Альтернативное название:
  • Лютко Наталия Витальевна ПОЛИТИЧЕСКАЯ РЕКЛАМА В избирательные технологии: аксиологическая-Нормативные ИЗМЕРЕНИЯ И ПРИНЦИПЫ
  • Кол-во страниц:
  • 213
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

    На правах рукопису

    ЛЮТКО НАТАЛІЯ ВІТАЛІЇВНА

    УДК 659.3:32(477)

    ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА У ВИБОРЧИХ ТЕХНОЛОГІЯХ: АКСІОЛОГІЧНО - НОРМАТИВНІ ВИМІРИ ТА ПРИНЦИПИ

    Спеціальність 23.00.02 політичні інститути та процеси





    дисертації на здобуття наукового ступеня
    кандидата політичних наук


    науковий керівник
    Угрин Леся Ярославівна
    кандидат політичних наук, доцент




    Львів 2008
    ЗМІСТ


    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО−МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ ТА ВИБОРЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ .13
    1.1. Стан наукового дослідження політичної реклами .13
    1.2. Сутність та структура політичної реклами в контексті основних моделей виборчих процесів ...26
    1.3. Комунікативна сутність політичної реклами у виборчих технологіях.. 43
    1.4. Рекламна діяльність в умовах політичного ринку. Реклама як елемент електорального маркетингу ...55
    РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНІ ТА НОРМАТИВНІ ВИМІРИ ПОЛІТИЧНОГО РЕКЛАМУВАННЯ У ВИБОРЧИХ ТЕХНОЛОГІЯХ.. 68
    2.1. Психологічні аспекти сприйняття рекламної діяльності у виборчому процесі ..68
    2.2. Ціннісні аспекти рекламної діяльності у виборчому процесі. ..84
    2.3. Нормативні аспекти рекламної діяльності під час виборчих кампаній. . .97
    РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРЧОГО МАРКЕТИНГУ ТА ПОЛІТИЧНОГО РЕКЛАМУВАННЯ В УКРАЇНІ: ЦІННІСНО−НОРМАТИВНІ АСПЕКТИ ...118
    3.1. Становлення ринку політичної реклами в Україні в процесі демократизації суспільства... 118
    3.2. Політична реклами та ціннісні орієнтації суспільства в контексті електорального вибору громадян України. .132
    3.3. Норми та цінності як чинники регулювання рекламної діяльності в Україні 147
    ВИСНОВКИ.. 180
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..186





    ВСТУП
    Актуальність дослідження. Ознакою постіндустріального інформаційного суспільства є технологізація політичної діяльності, що детермінує характер протікання та параметри сучасних політичних процесів. Серед технологій, що набувають все більшого поширення в політичній діяльності, вирізняють соціальне партнерство; вирішення політичних конфліктів; ”паблік рілейшнз”; політичне управління, маніпулювання, оптимізація політичного ризику, а також виборчі технології. Мета виборчої кампанії - змусити проголосувати за певну виборчу одиницю через психологічний вплив на свідомість електорату. Ті технології, які найефективніше працюють для досягання цієї мети й називають актуальними виборчими технологіями. Як своєрідний індикатор, за яким визначають рівень оптимальності виборчої системи, виборчі технології привертають увагу вчених та аналітиків різних сфер гуманітарного знання. Їх вивчення й розвиток є актуальним завданням сучасної української політичної науки. Адже в умовах трансформації українського суспільства і держави вибори відіграють одну з головних ролей у формуванні стратегічного курсу і поточної політики, співвідношенні сил між гілками влади та в політичній еліті.
    Одним з ефективних елементів актуальних виборчих технологій є політична реклама. Як елемент політичного маркетингу, вона використовується суб’єктами політичного процесу, щоб впливати на рівень та характер політичних знань, оцінки й установки громадян, а отже, формувати у заданому напрямі громадську думку і поведінку (передовсім електоральну) громадян. У процесі реалізації інформаційної та агітаційно-пропагандистської функцій політична реклама впливає на політичні цінності, традиції і норми, які регулюють політичні відносини й визначають стан політичної культури суспільства. Сьогодні рекламу слід розглядати також як елемент національної культури, один з основних механізмів її формування. Як феномен масової культури, реклама здатна в своїх якнайкращих творчих проявах формувати й впливати на духовну культуру. Щоб це відбулося, суспільство повинно уважно ставитися до рекламної діяльності, регулювати і удосконалювати її за допомогою ефективних законів, вільно висловлюваної громадської думки, підтримувати соціально корисні і обмежувати деструктивні тенденції.
    Метою політичної реклами є мотивувати, спонукати громадян брати участь в тих або інших політичних процесах, зокрема, делегування різних повноважень шляхом виборів. Специфіка політичної реклами полягає, перш за все, в чіткій визначеності її завдань і предмета, в активному характері її комунікативної дії. Політична реклама свого роду акумулятор та репрезентант стратегічних ідей і розробок рекламної кампанії. Її роль незмінно зростає у демократичному суспільстві суспільстві вибору й конкуренції, хоча політичний вибір, волевиявлення виборця обмежений навіть в суспільствах з найрозвиненішими демократичними інститутами. Адже його рішення голосувати тим або іншим чином залежить від прихованої дії різних закономірних і випадкових чинників, які враховуються виробниками політичної реклами.
    Кожна країна сформувала свої особливості та засадничі принципи створення й застосування політичної реклами. В Україні рекламна діяльність розвивається та набуває ознак ринкової діяльності разом з формуванням нової нормативної системи в транзитному середовищі, де відсутні спільні цінності та правила гри в політичному полі. В такому середовищі вплив політичної реклами на політичні процеси і зокрема результати виборчих перегонів може мати не лише позитивний інформаційно-агітаційний вплив, але й деструктивні наслідки, пов’язані з застосуванням маніпулятивних технологій, що нівелюють демократичний вибір громадян. Незважаючи на важливість і частоту виборів, розвинутість ринку політичної рекламної індустрії в Україні, проблеми політичного рекламування на практичному і законодавчому рівні ще недостатньо врегульовані, що й визначає актуальність проблеми, обраної для аналізу в рамках цього дисертаційного дослідження.
    У зарубіжній літературі останніх десятиріч найбільш впливовими є три основні теорії реклами: теорія іміджу Д. Огілві, теорія позиціювання Дж. Таута й А. Райса і теорія «унікальної торгівельної пропозиції» Р. Рівса. Усі вони знайшли відображення в практиці політичної реклами та були використані у нашому дисертаційному дослідженні.
    Отже, вітчизняна політична реклама як об’єкт політологічних досліджень тільки починає формувати термінологічний апарат, визначати предмет, специфіку та особливості. У науковій літературі найбільше досліджені технологічні аспекти політичного рекламування. Більшість літератури з реклами і політичної реклами написана в стилі порад та інструкцій. Проте теоретико-методологічні й ціннісно-нормативні аспекти політичного рекламування в Україні недостатньо розроблені, що й зумовлює наукову актуальність обраної теми.
    Зв'язок роботи з програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планами наукових досліджень кафедри історії та теорії політичної науки філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка «Предмет політології в історії її розвитку: зміст та умови трансформації» (Державний реєстраційний номер № 0105U007459).
    Отже, метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз нормативно-аксіологічних аспектів політичного рекламування в контексті використання виборчих технологій в Україні.
    Визначена мета зумовлює реалізацію таких завдань :
    1. проаналізувати теоретико-методологічні засади політичного рекламування як елемента виборчих технологій;
    2. визначити сутність та структуру політичної реклами, її функції у виборчому процесі;
    3. визначити особливості й форми політичної реклами в контексті виборчих процесів;
    4. уточнити зміст понять «політична реклама», «виборчі технології», «політичні цінності» в контексті теми дослідження;
    5. проаналізувати психологічні аспекти впливу реклами (рекламного повідомлення) на електоральну поведінку;
    6. дослідити та виявити нормативні й аксіологічні виміри та принципи застосування політичної реклами у сучасних виборчих технологіях;
    7. з’ясувати ціннісні пріоритети, психологічні основи та законодавчо-правові норми ефективного політичного рекламування;
    8. визначити особливості організації та використання політичного рекламування в сучасних виборчих процесах в Україні:
    9. з’ясувати особливості нормативного регулювання політичного рекламування в Україні.
    Об’єктом дослідження є політична реклама у сучасних виборчих технологіях.
    Предметом дослідження є принципи, норми і цінності політичної реклами як елемента виборчих технологій.
    Методологічна база дослідження зумовлена метою та завданнями дисертаційної роботи й відповідає цілісному підходові до вирішення сформульованої проблеми. В основу методології дослідження покладено наукові принципи об’єктивності, системності та історизму.
    Дослідження політичної реклами у виборчих технологіях та її аксіологічно-нормативних вимірів зумовило використання в роботі загальнонаукових методів аналізу, синтезу та узагальнення (визначення понять «політична реклама», «виборчі технології» тощо), поєднання історичного та логічного методів пізнання для аналізу особливостей створення і використання політичної реклами у виборчих кампаніях, психологічних, аксіологічно-нормативних чинників, що впливають на процеси політичного рекламування.
    Структурно-функціональний підхід дав змогу з’ясувати структуру, функції політичної реклами, її вплив на суспільство, на виборчі процеси, систему цінностей. Принципи біхевіоризму були використаний з метою визначення психологічних аспектів впливу політичної реклами на поведінку електоральних груп.
    У дослідженні використано також метод спостереження (виокремлення етапів формування та використання політичної реклами, вплив аксіологічно-нормативних чинників на процеси створення та використання політичної реклами), моделювання (аналіз ситуації з застосування політичної реклами у виборчих технологіях в Україні), контент-аналізу (для з’ясування змісту та особливостей оформлення рекламного повідомлення). У процесі дослідження також використовувалися когнітивний, лінгвістичний та порівняльний підходи.
    Методологічні засади дисертаційної роботи засновуються на теоріях неоінституціоналізму, транзитології, масової комунікації, політичного маркетингу. Теорія неоінституціоналізму (Д.Норт, Г. Хелмке, С. Левітскі, Г. Петерс) стала основою інтерпретації понять «норми», «правила», «інститути» та їхнього впливу на процеси політичного рекламування. Транзитологічні теорії (Ф.Шміттер, Г. О’Доннелл, В. Банс, С. Гантінгтон) дали змогу виокремити особливості регулювання політичного рекламування в ситуації перехідності українського суспільства. В контексті теорій комунікації (Р. Лассуелл П. Лазерфельд, У. Ліпман, Е. Ноель-Нойман) аналізувались комунікативні аспекти реклами та політичного рекламування, їх вплив на свідомість та поведінку виборців. Теорії політичного маркетингу (Ф. Котлер, П. Бурдьє, Р. Рівз, К. Ерроу) дали змогу аналізувати особливості політичної реклами як засобу просування політика, політичної сили, ідеї, програми на політичному ринку.
    Міждисциплінарність предмету дослідження зумовило використання також теоретичних напрацювань філософії, психології, соціології та права.
    Емпіричну базу дисертації склали зразки політичної реклами в ЗМІ та зовнішньої реклами політичних сил України під час виборчих кампаній, статистичні дані, нормативні документи з регулювання рекламної діяльності, соціологічні дослідження, зокрема, Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, аналітичні матеріали, інтерв’ю політиків та політтехнологів, публікації періодичної преси та сайтів Інтернету, в яких знайшли відображення різні аспекти досліджуваної проблеми, а також особистий досвід дисертанта.
    Наукова новизна. Дисертаційна робота є одним із перших у вітчизняній політичній науці комплексним теоретичним дослідженням нормативно-аксіологічних вимірів політичної реклами у виборчих процесах в Україні. У процесі дисертаційного дослідження було отримано ряд висновків, що характеризуються науковою новизною та розкриваються в таких основних положеннях:
    1. Обґрунтовано розуміння політичної реклами як системного явища та невід’ємної складової виборчого маркетингу і політичного ринку. На цій основі визначено місце й функції політичного рекламування в системі виборчого маркетингу, показано особливості реклами як інструменту впливу на свідомість та поведінку виборців. Виявлено зумовленість особливостей політичного рекламування основними моделями виборчих процесів, типами і формами виборчої поведінки в умовах політичного ринку та ефективної політичної комунікації.
    2. Визначено сутність політичного рекламування як діяльності, що поєднує комунікаційні та маркетингові принципи впливу з метою формування мотивацій і спонукання до певної електоральної поведінки, вигідної «виробнику» реклами.
    3. На основі систематизації та узагальнення основних концептуальних підходів у політологічній літературі уточнено поняття «політична реклама» в контексті предмету дослідження; з’ясовано суть, специфіку, структуру, завдання, функції політичної реклами.
    4. Визначено та охарактеризовано базові принципи політичної реклами: всезагальності, публічності, рівності, правдивості або достовірності, доведеності або підтвердження, порівняння, оригінальності, ефективності, простежено їх вплив на хід і результати виборчих перегонів.
    5. Виявлено психологічні виміри політичної реклами (афективний аспект), що виявляються у формуванні установки (сприйняття, враження, ставлення, уявлення) щодо інформаційної складової рекламного повідомлення (когнітивний аспект). Установка виступає опосередковуючим чинником між інформацією, мотивацією та зміною у поведінці, що вигідн
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Реалізація визначеної мети та завдань дисертаційного дослідження, дали змогу автору сформулювати результати та висновки дослідження. До найважливіших результатів дисертації можна віднести такі:
    1. Основні теоретико-методологічні засади політичного рекламування як елемента виборчих технологій сформувалися в контексті теорій комунікації, маркетингу, електоральної поведінки. Дослідження політичної реклами здійснюється в рамках основних міждисциплінарних напрямків культурологічного, іміджевого, соціологічного тощо. На основі основних теоретичних концепцій визначено поняття «політичної реклами» як системи політичних комунікацій, покликаних змінити свідомість і поведінку людей відповідно до політичних цілей рекламодавця (у контексті дисертаційного дослідження — політичних партій, рухів, лідерів).
    2. Специфіка політичної реклами полягає в чіткому визначенні її завдань і предмета, в активному характері її комунікативного впливу. Попри спільні риси з комерційною рекламою, вона відрізняється двома принциповими відмінностями: обмежений час рекламної кампанії та спрямованість на перемогу над конкурентами. Співвідношення політичної пропаганди, політичного PR та політичної реклами полягає в тому що пропаганда — це вид діяльності щодо поширення якихось ідей, принципів. Агітація — діяльність, спрямована на спонукання, заклик до конкретних дій. Політичний PR формує довіру до певного політичного діяча (політичної партії), тобто створює плацдарм для подальшої обробки масової свідомості. Співвідношення таких визначень свідчить, що політична реклама може розглядатися як інтегративна агітаційно-пропагандистська технологія. Основними завданнями політичної реклами у виборчому процесі є зацікавити виборців, привернути увагу, підтримувати зацікавленість, викликати бажання або асоціації, показати переваги, організувати (полегшити) процес вибору, дати сигнал до дії, поєднати рекламований «товар» з системою цінностей споживача-виборця. Визначено основні структурні елементи (предмет, обєкт, зміст, завдання, цілі, технічні засоби і механізми здійснення, прямі і зворотні зв'язки політичної реклами), форми політичної реклами (пряма і непряма).
    3. Основні функції політичної реклами детерміновані моделями виборчих процесів та виборчих кампаній, серед яких: ринкова, адміністративно-командна, іміджева, організаційно-партійна, неструктурована, кримінальна, комплексна та модель компроматів). Функції політичної реклами, що визначають її місце у виборчому процесі, поділяються на маніфестні та латентні. З'ясовано особливості, гіпотези (соціологічна, соціо-психологічна, політико-комунікативна та раціонального вибору) та види електоральної поведінки.
    4. Основними принципами політичної реклами, які використовуються у виборчих технологіях є: принцип всезагальності, публічності, рівності можливостей усіх учасників, правдивості або достовірності, доведеності, порівняння, підтвердження, оригінальності, ефективності.
    5. Структурними елементами політичної реклами є: відправник (джерело) інформації, кодування інформації, повідомлення, декодування, отримувач (адресат). Комунікативне призначення реклами полягає в тому, що вона покликана забезпечити контакт та спілкування між носіями влади або претендентами на місця у владних структурах і громадянами або електоратом, який опосередковується іміджем політика. Формування іміджу політика чи політичної партії є важливим завданням політичної реклами у рамках виборчої кампанії. Політична реклама в сучасному світі перетворюється в технологію симуляції, виробництва віртуальної реальності (і віртуальних іміджів також), за короткий і разом з тим на короткий проміжок часу (період передвиборної кампанії).
    6. Політична реклама в межах теорій політичного поля та політичного ринку є частиною електорального маркетингу, що має на меті сприяти розробці і проведенню ефективної виборчої кампанії політичними партіями і кандидатами. Особлива увага приділена дослідженню раціональних та ірраціональних складових політичної реклами.
    7. Ефективність політичної реклами значною мірою визначають психологічні принципи (навіювання; пояснення фактів; актуальної (оперативної) рекламної діяльності), які виявляються на когнітивному, афективному, сугестивному та конативному рівнях. Вони формують психологічні чинники мотивації поведінки потенційного виборця (сприйняття образів, формування цілеспрямованих асоціацій, технологія створення настрою і т.п.) і спрямовані на «створення» у нього потреби в рекламованому політичному товарі шляхом використання маніпуляційних прийомів та технік.
    До основних технік маніпуляції з допомогою політичної реклами відносять: 1) створення позитивних установок виборців на "політичний товар", 2) трансформація інформаційного потоку (брехня, замовчування, створення інформаційного шуму тощо) 3) використання підсвідомих і підпорогових інформаційних стимулів різних модальностей: аудіальних, візуальних, тактильних та ін.
    8. Політична реклама спрямована на популяризацію ідей, цінностей, норм. Цінності, з одного боку, опосередковують рекламну діяльність, її цілі і засоби, а з іншого боку, реклама може бути засобом просування цінностей. В сучасному суспільстві цінності також можуть продукувати нові цінності. Підкреслено роль ЗМІ у трансляції та передачі політичних цінностей з допомогою політичної реклами. Одночасно цінності не лише детермінують оформлення рекламного продукту, рекламну діяльність загалом, але й обмежують засоби його оформлення та просування. Реклама також може сприяти конструюванню, просуванню чи нав’язуванню цінностей.
    9. Процеси політичного рекламування регулюються нормами, які є основою «правил гри» (формальних та неформальних). Основними видами регулювання і контролю рекламної діяльністі є: державне, корпоративне, суспільне, професійне, споживацьке, ментальне, авторське, міжнародне регулювання та їх особливості. Норми та цінності у виборчому процесі розглядаються як система правил, які мотивують, регулюють відносини між суб’єктами в ситуації ринку та конкуренції, гарантують всім рівні можливості та умови і обмежують деструктивний вплив політичної реклами.
    10. Cтановлення політичного ринку в Україні в процесі демократизації суспільства, поєднує і конкуренцію суб’єктів політичного процесу, і прояви монополізму. Процеси регулювання рекламної діяльності у виборчих процесах ускладнюється такими чинниками: 1) політичною елітою України, яка ще не досягла необхідної ідеологічної та організаційної єдності для створення єдиної системи суспільних цінностей; 2) використанням політичних технологій, які ігнорують інтереси «споживачів» реклами - виборців, і стратегій застосування «брудних» методів задля отримання результатів через нав’язування інтересів та цінностей; 3) відсутністю єдиних правил гри в політичному полі, а також двозначністю норм Конституції та законодавства, ситуаційністю їх застосування відповідно до інтересів суб’єкта, що має вагомий вплив в політичному полі; 4) ціннісним розмежуванням українського суспільства за регіональною ознакою, що знаходить відображення в політичній рекламі. Політична реклама в Україні стає основним засобом боротьби за голоси виборців. Ще однією ознакою та чинником формування політичного ринку в Україні є формування громадської компетенції, що висуває нові вимоги до оформлення реклами політичного продукту.
    11. Політична реклама в Україні має такі особливості: використання реклами як основного інструменту маніпуляції використання у виборчих кампаніях прийомів НЛП, ериксонівських методів, методу «навішування ярликів», «ефекту ореола», прихованої реклами, рейтингів, соціологічних досліджень тощо; важливим є вплив середовища на політичну рекламу та її сприйняття, а також на збіг декларованого в рекламі та реальної діяльності суб’єктів виборчих процесів; «непрозорість» фінансування виборчих кампаній, сумісність цінностей та сум, витрачених на фінансування рекламної кампанії; обмежений вплив ціннісних орієнтації електорату на рекламу, зокрема на її когнітивний та емоційний аспект, та вплив реклами на формування спільних цінностей через створення образів, стилів, ідеалів; емоційність та персоніфікованість української політичної реклами; «розмитість» ідеологічних спрямувань та ціннісних орієнтацій політичних партій в Україні; незначний вплив основних видів регуляторів рекламної діяльності на створення політичної реклами.
    12. Визначено вплив політичної реклами в Україні на електоральний вибір. Виявлено основні тенденції в поведінці українського електорату. Українські політичні цінності не є монолітом, однорідним культурноментальним утворенням. З одного боку, вони пов’язуються з індивідуалізмом, демократизмом, підприємницькою ініціативою, самостійністю в мисленні та діях, інноваційністю, конкурентоспроможністю, прагненням до успіху. І в цьому сенсі, безсумнівно, певні цінності сучасного українського народу мають модернізаційний характер, вирізняються своєю продемократичною і проринковою спрямованістю. Але, з іншого боку, в структурі цінностей українського суспільства значне місце займають цінності радянського минулого, що зумовлює амбівалентність політичних цінностей, відсутністю чіткої ідеологічної ідентифікації політичних сил та орієнтацію виборців на лідерів та ціннісне обґрунтування їхнього образу засобами реклами, на різне регіонально обумовлене ставлення населення до універсальних цінностей, свободи, справедливості, прав людини, що зумовлено відсутність сформованої ієрархії суспільних цінностей, які консолідують суспільство. Роль еліти є двоякою: з одного боку, вона слідує в технологіях та рекламі нібито інтересам виборця, які, проте, не ставлять під загрозу владу тієї чи іншої групи еліти, а, з іншого боку, ігнорує соціально-економічні інтереси виборців, нав’язуючи засобами реклами абстрактні цінності та лозунги, які опираються на теоретики та ілюзії певної частини населення. Зроблено висновок про вплив цінностей на формування правил гри на політичному ринку, та їх вплив на правові норми та законодавство.
    Отримані результати дисертаційного дослідження є актуальними, їх використання дасть змогу підвищити рівень демократичності виборчих кампаній в Україні, мінімізувати вплив маніпулятивних технологій політичної реклами на свідомість виборців, а отже, сприяти становленню в Україні демократичного політичного режиму.




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Аронсон Э. Общественное животное. Введение в социальную психологию :Учебное пособие /Пер. с англ. М.А.Ковальчука; Науч. ред. пер. В.С.Магун.; М.: Аспект Пресс, 1998. 517 с.
    2. Аронсон Э. Р.Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление / Аронсон Э., Пратканис Э. // пер.с англ. И. Н. Волкова, Е. Н. Волков; перераб. изд. СПб.: праймЕВРОЗНАК, 2003. 384 с. — (Проект «Психологическая энциклопедия».)
    3. Атаманчук Г. Політичний менеджмент. Теорія та практика політ технологій / Г. Атаманчук, А. Гірник. Рівне : Перспектива, 2004. 200 с.
    4. Бабич-Декань О. Проблема використання політичного Паблік Рілейшнз у системі технологічного забезпечення сучасної соціальної політики / Бабич-Декань О. // Вісн. УАДУ. 1999. № 2. С. 224 230.
    5. Балакірєва О. Засоби масової інформації та вибори: сприйняття електоратом результатів соціологічних опитувань та політичної реклами /Балакірєва О., Валевський О., Яременко О. // Політичний портрет України: Бюлетень. К.: 1998. № 21. С. 5667.
    6. Банс В. Элементы неопределенности в переходный период / Банс В.; // Полис. 1993 . № 1 . C. 44-51
    7. Банс Валери. «Цветные „революции через выборы: почему они произошли и кто следующий?» [Електронний ресурс] / Валери Бланс − Режим доступу: http://www.inop.ru/page529/reading/Bunce/
    8. Барт Р. Мифологии. Mythologies / Зенкин С. (пер. с фр.). М.: Изд-во им. Сабашниковых, 2000. 320 с. Парал. тит. л. фр.
    9. Баумнер Г. Коллективное поведение психология масс / Г.Баумнер. Самара : Исток, 1998. 98 с.
    10. Бебик В.М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг : Навч.- метод.посіб. /Бебик В.М.; Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП). К. : МАУП, 2001. 214с. -
    11. Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент / Бебик В.М.; Міжрегіональна академія управління персоналом. К., 1996. 144с
    12. Березовець Тарас. Імідж лідера у політичній рекламі [Електронний ресурс]./ Березовець Тарас.; Режим доступу http://www.polittech.org/index.php?option=com_content&task=view&id=279&Itemid=31
    13. Бехтєєв Борис. Деструктивна публічність по-українськи [Електронний ресурс] / Борис Бехтєєв.; Режим доступу: http://www.telekritika.ua/media-suspilstvo/2008-07-21/39526/?list=140]
    14. Біденко А. Українська політична символіка: змагання слоганів// Режим доступу: http://www.candidat.org.ua/analitika/9_071.htm
    15. Біденко Артем. Політична реклама не для нервових [Електронний ресурс]. / Артем Біденко.; Режим доступу: http://pravda.com.ua/news/2006/2/10/38578.htm
    16. Бове Кортлэнд. Современная реклама [Текст] : монография / К. Л.Бове, У. Ф. Аренс; [пер. с англ. Д. В. Вакина, О. Р. Панкова, Т. К. Солдатовой, П. П. Солдатова; общ.ред. О. А. Феофанова; авт.предисл. М. А. Назарушкин] - Тольятти : Издательский Дом Довгань, 1995. - XXV + 677 с. : ил. - (Серия изданий "Irwin" по маркетингу).
    17. Бодрийяр Ж. Система вещей [Електронний ресурс] / Бодрийяр Ж.; [ пер. з фран. и сопроводительная статья С. Зенкина] / М., 2001, 212 с. режим доступу: http://yanko.lib.ru/books/philosoph/baudrillard-le-systeme-des-objets.htm
    18. Бойко О.Д. Анатомія політичнго маніпулювання : навч. посібник / Р.Д.Бойко. Ніжин : ДС "Меланія", 2007. 223 с.
    19. Большаков С. В. Информирование избирателей и предвыборная агитация: особенности правового регулирования. / Большаков С.В.; М.: РЦОИТ, 2003. 152 с.
    20. Бугрим В. В. Регулирование рекламы в Украине | / Бугрим В.В. //Научнопрактический форум: Международная научно-практическая конференция: "Рекламная индустрия и современное общество". М.: МИР, 2003. С. 2122.
    21. Бугрим В. В. Український споживач і реклама / В.В. Бугрим, Т.М. Компанець // Телерадіовісник України. 1997. № 5. С. 3031.
    22. Булгак Павло. Україна напередодні виборів: що відбувається на ринку політтехнологій? [Електронний ресурс] /Павло Булгак, Ярослав Макітра.; − Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2007/5/22/59072.htm
    23. Бурбан Ю. Проблеми законодавчого регулювання політичної реклами / Бурбан Ю. ; // Економіка. Фінанси. Право. 1998. № 7. С. 2930.
    24. Бурдьё П. Социология политики: Пер. с фр./Сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко./ — М.: Socio-Logos, 1993. — 336 с.
    25. Бутенко Н. Соціальна психологія в рекламі. Навч. посіб. [Електронний ресурс] / Бутенко Н. — К.: КНЕУ, 2006. — 384 с. Режим доступу. :http://readbook.com.ua/book/37/935/
    26. Варій М. Психологія та виборчі технології: Навчально-методичний посібник. / Варій М. Л.: СПОЛОМ, 2002. 230 с.
    27. Вершинин М. С. Политическая коммуникация в информационном обществе / М. С. Вершинин. СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2001. 253 с.
    28. Винников О. Прозорі вибори та ЗМІ в Україні: правове регулювання / О. Винников, Л. Чорній; К. : Укр. незалеж. центр політ. дослідж., 2003. 167с.
    29. Вишняк О. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи./ Вишняк О.; К.: Ін-т соціології НАНУ, 2000. 308 с.
    30. Відхід від полярних позицій [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/193452/
    31. Власенко О. Політика „за склом”, або Таємниці виборчих технологій: Наук. Вид. Власенко О.; / К.: Вид-во „Знання України”, 2003. 96 с.
    32. Войтасик Л. Психология политической пропаганды / Войтасик Л.; [пер. с пол. В. Н. Поруса ; предисл. и общ. ред. Ю. А. Шерковина]. — М.: Прогресс, 1981. — 278 с.
    33. Войтович Н. Політична реклама в Змі в українському та законодавствах європейських країн. [Електронний ресурс] / Н. Войтович // Режим доступу: http:/ /www.franko.lviv.ua/faculty/jur/Internet/PART-2_10.htm
    34. Выборы в посткоммунистических обществах: Пробл.-темат. сб. / ИНИОН РАН. Центр социал. науч.-информ. исслед. Отд. политологии и правоведения, Ин-т сравнит. политологии. М., 2000. 184 с. (Полит. наука; 2000, N2).
    35. Выборы во всем мире: Электоральная свобода и общественный прогресс: Энцикл. справ. / [Автсост. А.А.ТанинЛьвов]. М.: РОССПЭН, 2001. 1112 с.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины