Бєй Ганна Анатоліївна. ПОЛІТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

Краткое описание

Бєй Ганна Анатоліївна. Назва дисертаційної роботи: "ПОЛІТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
БЄЙ ГАННА АНАТОЛІЇВНА
На правах рукопису
УДК 255 25 43
ПОЛІТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ
ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук
Науковий керівник –
Горбатенко Володимир Павлович,
доктор політичних наук, професор
КИЇВ – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................3
РОЗДІЛ I Теоретико-методологічні засади дослідження політичного
прогнозування..............................................................................................................9
1.1. Зміст та основні характеристики політичного прогнозування................9
1.2. Науково-методологічний інструментарій політичного прогнозування
……………………………………………………………………………………….33
РОЗДІЛ II Взаємозв’язок політичного прогнозування і державної
політики......................................................................................................................69
2.1. Державна політика як об’єкт політичного прогнозування…………….69
2.2. Вироблення, оцінка та відбір альтернативних варіантів державної
політики......................................................................................................................84
2.3. Основні напрями застосування політичного прогнозування у державній
політиці……………………………………………………………………………99
РОЗДІЛ III Політичне прогнозування як необхідна складова процесу
формування державної політики України………………………………………111
3.1. Специфіка використання політичного прогнозування у формуванні
державної політики України ………………………..………………………….. 111
3.2. Політичне прогнозування та перспективи вдосконалення процесу
формування державної політики України............................................................ 143
ВИСНОВКИ...................................................................................................157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................161
2
ВСТУП
Актуальність теми дослідження обумовлюється тим, що державна
політика відіграє надзвичайно важливу роль у суспільному житті. Саме вона
має на меті своєчасно виявляти назрілі проблеми розвитку суспільства,
встановлювати причини їх виникнення і знаходити шляхи розв’язання. У сфері
державної політики приймаються державно-політичні рішення, розробляються
відповідні програми та інструменти їх реалізації. Тому вирішальну роль у
формуванні ефективної державної політики відіграє всебічний аналіз
політичної ситуації та прогнозування можливих варіантів її розвитку. Тільки
так сучасна держава може швидко реагувати на виклики, що спричинені
загостренням внутрішніх і зовнішніх проблем. На сьогоднішній день науковий
супровід державної політики є вкрай необхідним, а вчасне, адекватне
передбачення політичних змін стає однією з умов забезпечення ефективної
стратегії і тактики державного управління.
Недостатній рівень науково-аналітичного забезпечення державної
політики України обумовлює повільні темпи й труднощі реформування
українського суспільства. Наслідком цього, зокрема, є те, що проблеми
суспільства визнаються і стають предметом теоретичного дослідження й
практичного розв’язання вже після того як вони загострилися. Науковий аналіз
політичних подій покликаний внести елемент визначеності щодо майбутнього
як внутрішньодержавних, так і світових політичних процесів. Саме тому
використання політичного прогнозування у процесі формування державної
політики може стати основою для прийняття обґрунтованих політичних рішень
та дозволить значно підвищити результативність державного управління в
Україні.
Таким чином, зазначена нами проблематика, представляє теоретичний і
практичний рівні осмислення ролі політичного прогнозування у формуванні
державної політики, що і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження є складовою частиною наукової програми Київського
3
національного університету імені Тараса Шевченка “Модернізація суспільного
розвитку України в умовах світових процесів глобалізації” та науково-дослідної
теми філософського факультету 11 БФ 041-01 “Філософсько-світоглядні та
політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного суспільства”.
Метою дисертаційного дослідження є визначення ролі політичного
прогнозування у формуванні державної політики.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення поставлених задач:
- визначити теоретико-методологічні засади дослідження політичного
прогнозування;
- виокремити критерії систематизації методів політичного прогнозування
та здійснити їх класифікацію;
- дослідити взаємозв’язок політичного прогнозування та державної
політики;
- встановити алгоритм вироблення альтернативних варіантів державної
політики;
- з’ясувати специфіку використання політичного прогнозування у
формуванні державної політики України та дослідити перспективи
оптимізації цього процесу.
Об’єктом дослідження є політичне прогнозування.
Предметом дослідження є політичне прогнозування та його роль у
формуванні державної політики.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження
політичного прогнозування є низка як загальнонаукових, так і спеціальних
методів пізнання. Системний метод дав можливість з’ясувати сутність
політичного прогнозування, описати його як комплексний поетапний процес,
проаналізувати його основні функції у виробленні державної політики.
Структурно-функціональний метод дав змогу розкрити складові предмету
дослідження, визначити суб’єктів та інструментарій політичного
прогнозування. Порівняльний метод дозволив визначити специфіку діяльності
державних аналітичних інституцій, які займаються прогнозуванням. Метод
контент аналізу дозволив виокремити та класифікувати різноманітні методи
4
політичного прогнозування, з’ясувати доцільність їхнього використання за тих
чи інших умов. Прогностичний метод дав змогу виявити перспективи
оптимізації процесу прийняття державно-політичних та управлінських рішень
за допомогою використання технологій політичного прогнозування. Аналіз
нормативно-правових актів та документальної інформації дозволив дослідити
діяльність структурних підрозділів органів влади, що визначально впливають на
формування державної політики.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є цілісною
науковою роботою, у якій систематизовано теоретико-прикладний матеріал,
уперше у вітчизняній політичній науці здійснено комплексний аналіз ролі
політичного прогнозування у формуванні державної політики. Це дало змогу
обґрунтувати наступні теоретичні положення, що містять новизну й виносяться
на захист:
- систематизовано існуючі точки зору щодо розуміння сутності поняття
“політичне прогнозування” та розкрито його зміст як складової формування
державної політики. На цій основі запропоновано авторське визначення
досліджуваного поняття, як процесу вироблення науково-обґрунтованих
суджень про альтернативні варіанти державної політики на основі поєднання
соціально-економічних, політичних та соціокультурних чинників з метою
забезпечення стратегії розвитку держави, мінімізації політичних та економічних
ризиків, підвищення ефективності державно-політичних рішень;
- вперше у вітчизняній політичній науці узагальнено та уточнено
критерії класифікації методів політичного прогнозування: 1) за ступенем
формалізації, 2) за суб’єктним складом, 3) за кількістю змінних, 4) за цільовою
ознакою, 5) за характером розвитку подій, 6) за кількістю учасників, 7) за
способом отримання прогнозної інформації. Обґрунтовано, що такий спосіб
систематизації методів політичного прогнозування покликаний забезпечити
процес вивчення методів та полегшити вибір того чи іншого методу при
здійсненні прогнозування державної політики;
- уточнено, що використання процедури політичного прогнозування у
формуванні державної політики є доцільним для вироблення стратегії розвитку
5
держави. Доведено, що використання політичного прогнозування у формуванні
державної політики створює наукове підгрунття для прийняття політичних
рішень органами влади, що передбачає: 1) науковий аналіз тенденцій зміни
політичних та соціально-економічних процесів; 2) передбачення розвитку
політичних та соціально-економічних процесів з огляду на наявні тенденції й
окреслену мету; 3) оцінку ймовірних наслідків ухвалених рішень;
4) обґрунтування основних напрямів політичного, соціально-економічного
розвитку;
- на новому науковому рівні досліджено процес формування державної
політики. Об ґрунтовано, що політичне прогнозування доцільно
використовувати у процесі вироблення альтернативних варіантів політики та
формування переконливих, вичерпних аргументів на користь кожного з них
шляхом наукової оцінки їхніх передбачуваних наслідків. Наголошено, що
процес вироблення альтернативних варіантів політики носить комплексний
характер, що зумовлює складність процесу виокремлення суб’єктів політичного
прогнозування державної політики. Доведено, що до процесу вироблення
альтернативних сценаріїв політики доцільно залучати не лише представників
виконавчих органів державної влади, а й інших суб’єктів, які беруть участь у
формуванні політики. Зокрема, володіти методологією прогнозування та
використовувати її на всіх етапах вироблення державної політики мають всі, хто
займається формуванням державної стратегії;
- доведено, що на сьогоднішній день у формуванні стратегічної державної
політики в Україні спостерігається цілий ряд проблем: 1) загальна
розпорошеність державних аналітичних інституцій, недостатність в більшості
міністерств, відділів та фахівців з політичного прогнозування; 2) відсутність
конкретних цілей і пріоритетів розвитку країни на середньострокову та
довгострокову перспективу; 3) відсутність постійної практики залучення
громадян, недержавних аналітичних центрів, бізнес-середовища до процесу
формування державної політики. Запропоновано авторське бачення
вдосконалення процесу формування державної політики в Україні щодо
оптимізації процесу прийняття політичних рішень за допомогою використання
6
політичного прогнозування, що передбачає розроблення нормативної та
методологічної основи здійснення політичного прогнозування; створення у
державних установах підрозділів, відповідальних за аналіз і прогнозування
окремих сфер; залучення до процесу вироблення державної політики вчених,
незалежних експертів аналітичних вітчизняних та зарубіжних центрів, фахівців
міжнародних організацій; створення умов для широкого публічного
обговорення прогнозно-програмних документів; розроблення навчального
модуля із політичного прогнозування в організації професійного навчання
державних службовців та посадових осіб.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів.
Результати дослідження можуть бути використані в діяльності органів
державної влади, місцевого самоврядування та неурядових організацій,
спрямованій на підвищення ефективності прийняття політичних рішень.
Зміст дисертаційного дослідження, методологічні пропозиції, а також
аналітичний матеріал про основні механізми та інструменти вироблення
альтернатив політики можуть знайти застосування при підготовці лекцій до
навчального курсу “Політичний аналіз і прогнозування” та розробки
спеціальних курсів, навчально-методичних посібників і рекомендацій на
допомогу викладачам і студентам при вивченні відповідних проблем
теоретичної та практичної політології.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати
дисертаційного дослідження було оприлюднено та обговорено на Міжнародній
науковій конференції “Дні науки філософського факультету – 2011” (Київ,
20-21 квітня 2011), ІІ Національному політологічному конвенті МАСПН (Київ,
15-16 березня 2012), Міжнародній науковій конференції “Дні науки
філософського факультету – 2012” (Київ, 18-19 квітня 2012), Науковій
к о н ф е р е н ц і ї “ С у ч а с н і с о ц і а л ь н о - г у м а н і т а р н і д и с к у р с и –
2012” (Дніпропетровськ, 20 жовтня 2012), Міжнародній науковій конференції
“Дні науки філософського факультету – 2013” (Київ, 16-17 квітня 2013).
7
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано п’ять
статей (з яких чотири – у фахових виданнях України й одна – у міжнародному
виданні) та четверо тез доповідей за матеріалами наукових конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації
становить 182 сторінки. Список використаних джерел включає
210 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дисертаційна робота є цілісним дослідженням, у процесі якого автором
самостійно було узагальнено, систематизовано та уточнено знання про
політичне прогнозування, на основі якого отримано нові науково-обґрунтовані
результати, які спонукають по-новому поглянути на проблему використання
політичного прогнозування у формуванні державної політики та розв’язують
важливу наукову проблему оптимізації вироблення знання для прийняття
ефективних державно-політичних рішень. Комплексне дослідження проблеми
використання політичного прогнозування у формуванні державної політики
дало змогу зробити наступні висновки.
1. Політичне прогнозування – це процес вироблення науковообґрунтованого судження про альтернативні варіанти державної політики на
основі поєднання соціально-економічних та політичних чинників з метою
забезпечення стратегічного бачення розвитку держави, мінімізації політичних
та економічних ризиків, яке може стати основою для прийняття ефективного
державно-політичного рішення.
Для політичного прогнозування найважливішим є те, що жодна
майбутня стадія політичного процесу не може бути передбачена з повною
ймовірністю. Завжди є спектр альтернативних майбутніх станів політичного
об’єкта, які можуть бути актуалізовані за певних умов. Для успіху управлінської
діяльності важливим є створення науково обґрунтованих державно-політичних
рішень, що є можливим за допомогою встановлення ряду основних альтернатив
і факторів, що впливають на ймовірність їх здійснення.
2. Для прогнозування державної політкики можуть бути використані такі
методи як: методи індивідуальної експертної оцінки (інтерв’ю, анкетування,
аналітичні записки); методи колективної експертної оцінки (метод “Делфі”,
“мозкова атака”, метод комісій, синектика); метод екстраполяції; моделювання
(імітаційне моделювання, статистичне моделювання, математичне
моелювання); комплексні методики (метод сценаріїв, Форсайт, ПАТТЕРН).
157
Виробити одну класифікацію методів політичного прогнозування в якій
би чітко були розмежовані критерії поділу поняття і в той же час яка б
охоплювала усі методи, що можуть використовуватися в політичному
прогнозуванні вкрай складно, майже не можливо. Тому доцільно класифікувати
методи за певними критеріями: 1) за ступенем формалізації: а) формалізовані,
б) інтуїтивні; 2) за суб’єктним складом: а) експертні, б) не експертні; 3) за
кількістю змінних: а) одномірні, б) багатомірні; 4) за цільовою ознакою: а)
нормативні, б)пошукові; 5) за характером розвитку подій: а) статичні, б)
динамічні; 6) за кількістю учасників: а) індивідуальні, б) групові; 7) за
способом отримання прогнозної інформації: а) експертна думка, б)
екстраполяція, в) моделювання.
Застосування методів політичного прогнозування у формуванні
державної політики використовується при: 1) Визначенні цілей. При прийнятті
важливих політичних рішень, наслідки реалізації яких можуть зіграти значну
роль, необхідно чітко визначити цілі яких треба досягти. Тут доцільне
використання такого методу як побудова дерева цілей. 2) Генерації
альтернативних варіантів. Процедури генерації альтернативних варіантів
можуть передбачати використання методів мозкової атаки, Делфі, синектики,
методу комісій. 3) Прогнозуванні впливів альтернативних варіантів політики.
Доцільним є використання методу екстраполяції та комплексних методик,
зокрема побудова сценарію.
3. Процес розробки державної політики, має бути осмисленим і
обґрунтованим, стратегічним за природою, оскільки це необхідно для
прийняття ефективних державно-політичних рішень. Прогнозування та
планування політики є стратегічним процесом, оскільки проблеми суспільства
стали настільки складними і невизначеними для швидкого прийняття рішень,
що державні організації потребують систематичного підходу, який дозволив би
їм виконувати глобальні політичні завдання, а також допоміг пристосовуватись
до нових обставин чи потреб. Саме тому доцільним є використання процедури
політичного прогнозування у формуванні державної політики задля
158
забезпечення вироблення стратегічного бачення розвитку держави та мінімізації
політичних та економічних ризиків. Метою застосування політичного
прогнозування у формуванні державної політики є створення наукових
передумов для прийняття управлінських рішень органами законодавчої та
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Ці передумови
передбачають:
1) науковий аналіз тенденцій зміни соціально-економічних процесів; 2)
варіантне передбачення розвитку соціально-економічних процесів з огляду на
наявні тенденції й окреслену мету; 3) оцінювання ймовірних наслідків
ухвалених рішень; 4) обґрунтування напрямів соціально-економічного та
науково-технічного розвитку. Завданням політичного прогнозування, з одного
боку, є з’ясування перспективи найближчого або віддаленого майбутнього,
зважаючи на реальні процеси сьогодення, а з іншого – сприяння розробленню
оптимальних програм і планів економічного та соціального розвитку об’єкта,
що має ґрунтуватися на пропонованому прогнозі й враховувати оцінку
прийнятого рішення з позицій його наслідків у межах прогнозованого
періоду.
4. Процес вироблення альтернативних варіантів політики є творчим
етапом у формуванні державної політики. Основним завданням аналізу
політики є надання переконливих та вичерпних аргументів на користь одного з
варіантів вирішення існуючої проблеми. Для цього необхідно за допомогою
процедури прогнозування описати можливі варіанти вирішення проблеми,
здійснити оцінку спроможності кожного варіанту розв’язати зазначену
проблему та порівняти результати такого оцінювання. Результати оцінювання й
порівняння можливих варіантів повинні продемонструвати яка з обраних
альтернатив або їх комбінація найкраще підходить для прийняття ефективного
державно-політичного рішення. Вироблення альтернативних варіантів політики
відбувається переважно у виконавчих органах державної влади, групах
інтересів, спеціальних комісіях, “мозкових центрах”. Цей процес носить
комплексний характер, а тому досить складно виокремити окремих суб’єктів
п р о г н о зува н ня д е рж ав н ої п олі т ик и. В и р о бл е н ня п олі т ик и ма є
159
супроводжуватись процедурою прогнозування на кожному рівні, тому усі
суб’єкти політичної аналітики мають володіти методологією прогнозування.
5. Особливістю вироблення державної політики в Україні є її
спрямування на вирішення проблем, які вже загострилися та потребують
невідкладного вирішення. Це призводить до вироблення політичної тактики, а
не політичної стратегії розвитку держави. Політичні рішення спрямовані
частіше за все на “гасінняˮ проблем, а не на їх попередження. Тому,
використання політичного прогонозування є необхідним у процесі формування
державної політики, оскільки взмозі забезпечити далекоглядність та
виваженість політики. Вироблення альтернативних варіантів державної
політики передбачають ґрунтовний, всесторонній аналіз усіх можливих
варіантів вирішення проблеми та обрання найефективнішого з них. А це в свою
чергу, говорить про можливість попередження не тільки загострення проблем, а
й їх уникнення.
Для вдосконалення формування державної політики в Україні необхідно:
створити умови для переходу до системи розроблення довгострокових стратегій
на основі прогнозування; розробити нормативну базу розроблення політичного
прогнозу; запровадити єдині методологічні основи у політичному
прогнозуванні та узгодити цей документ з усіма учасниками прогнозного
процесу; сформувати у державних установах підрозділи, відповідальні за аналіз
і прогнозування окремих сфер діяльності, де ці відділи відсутні; у практику
прогнозування запровадити світовий досвід розроблення варіантних прогнозів,
які слугуватимуть інструментом детального аналізу та базою розроблення
політики на перспективу; на всіх етапах до розроблення прогнозу залучати
вчених, незалежних експертів аналітичних вітчизняних та іноземних центрів,
фахівців міжнародних організацій; створити умови для можливості широкого
публічного обговорення прогнозно-програмних документів, що сприятиме
підвищенню зацікавленості громадськості щодо процесу прогнозування,
результатів прогнозу та розгортанню дискусій у ЗМІ; впровадити
прогнозування в практику роботи центральних органів виконавчої влади;
160
розробити навчальний модуль зі політичного прогнозування в організації
професійного навчання державних службовців, посадових осіб місцевого
самоврядування.