Алієв Аббас Мамед огли Сервісна політика держави: принципи та механізми реалізації : Алиев Аббас Мамед оглы Сервисная политика государства: принципы и механизмы реализации

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Алієв Аббас Мамед огли Сервісна політика держави: принципи та механізми реалізації
  • Альтернативное название:
  • Алиев Аббас Мамед оглы Сервисная политика государства: принципы и механизмы реализации
  • Кол-во страниц:
  • 178
  • ВУЗ:
  • у Київському національному уні­верситеті імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2019
  • Краткое описание:
  • Алієв Аббас Мамед огли, тимчасово не працює: «Сервісна політика держави: принципи та механізми реалізації» (23.00.02 - політичні інститути та процеси). Спецрада Д 26.001.41 у Київському національному уні­верситеті імені Тараса Шевченка




    Київський нaцioнaльний унiвepситeт iмeнi Тapaсa Шeвчeнкa
    Мiнiстepствo oсвiти i нaуки Укpaїни
    Київський нaцioнaльний унiвepситeт iмeнi Тapaсa Шeвчeнкa
    Мiнiстepствo oсвiти i нaуки Укpaїни
    Кваліфікаційна наукова
    праця на правах рукопису
    АЛІЄВ АББАС МАМЕД ОГЛИ
    УДК 321.01:351 (043.3)
    ДИСЕРТАЦІЯ
    СЕРВІСНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ: ПРИНЦИПИ ТА
    МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ
    спeцiaльнiсть 23.00.02 – політичні інститути та процеси
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    ________________ Алієв Аббас Мамед огли
    Науковий керівник – Неліпа Дмитро Васильович,
    доктор політичних наук, доцент
    Київ – 2019




    ЗМІСТ
    ВСТУП........................................................................................................ 19
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
    ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРВІСНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ ........................... 24
    1.1 Ідейні витоки сервісного підходу до державної
    політики .............................................................................................................. 24
    1.2 Понятійно-категоріальний інструментарій дослідження
    проблеми............................................................................................................. 39
    1.3 Постіндустріалізм як суспільний контекст розгортання сервісної
    політики держави ............................................................................................... 50
    Висновки до розділу 1 ................................................................................ 59
    Список використаних джерел до першого розділу................................... 62
    РОЗДІЛ 2. СЕРВІСНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ: СУТНІСТЬ ТА
    ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ .......................................................................... 71
    2.1 Зміст та принципи сервісної політики держави .................................. 71
    2.2 Механізми прикладної імплементації сервісної політики
    держави…………………………………………………………………………...82
    2.3 Моніторинг якості сервісної діяльності держави ............................... 99
    Висновки до розділу 2 .............................................................................. 115
    Список використаних джерел до другого розділу .................................. 117
    РОЗДІЛ 3. ПРИКЛАДНИЙ СВІТОВИЙ ДОСВІД СЕРВІСНОЇ
    ПОЛІТИКИ..................................................................................................... 124
    3.1 Соціально-політичні наслідки реалізації сервісної політики ........... 124
    3.2 Практика сервісної політики розвинених країн ................................ 136
    3.3 Сервісна політика держави в Україні ................................................ 149
    Висновки до розділу 3 .............................................................................. 163
    Список використаних джерел до третього розділу................................. 165
    Висновки ................................................................................................... 171
    Додатки…………………………………………………………………….177
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційній роботі виконано комплексне дослідження змісту
    сервісної політики держави шляхом теоретичної розробки її принципів та
    механізмів реалізації у практичній площині, застосовано їх до оцінки світової
    практики сервісного підходу та актуального стану сервісної політики в
    Україні. Отримані в ході наукового дослідження результати дають змогу
    сформулювати такі висновки:
    1. Як предмет наукового дослідження сервісна політика держави
    визначається міждисциплінарним характером, адже привертає дослідницьку
    увагу вчених із різних галузей суспільних знань (економіка, публічне
    управління та адміністрування, правознавство, політична наука). У політології
    переважно розглядається в контексті суміжних теоретичних розробок
    (електронне врядування, інформаційна демократія, державно-приватне
    партнерство, публічна політика тощо). Виявлення ідейно-теоретичних засад
    сервісної політики держави, її основних принципів та механізмів
    імплементації базується на систематизації наукових поглядів українських та
    зарубіжних дослідників, пов'язаних із теоретичною розробкою етіології
    сервісного підходу, його структурних елементів, понятійно-категоріального
    інструментарію, організаційних виявів тощо (М. Барзелея, Т. Геблера,
    Р. Денхардта, О. Євтушенка, В. Зайковського, Л. Кібардіної, П. Клімушина,
    Я. Коженка, А. Мальцева, С. Мартинової, В. Місюри, Д. Озборна, І. Паппела,
    К. Поллітта, Д. Спасібова, Е. Ферлі, Ч. Худа та інших). У результаті автором
    виокремлено низку наукових напрямів, ідейні запозичення від яких
    простежуються у сервісному підході до державної політики. Зокрема,
    маркетизація та менеджеризація соціально-політичного управління іде від
    нового державного менеджменту, цифровізація – від належного врядування,
    окремі засоби вдосконалення механізмів практичної реалізації – від теорій,
    сформованих у межах неоінституціональної економічної теорії. Обстоюється
    172
    думка про те, що реалізація сервісної політики на практиці стала можливою
    завдяки поширенню постіндустріальних суспільних цінностей та досягнень.
    2. Сервісний підхід починає застосовуватись у 90-ті роки ХХ ст.
    країнами ОЕСР (Австралія, Велика Британія, Канада, Німеччина, Нова
    Зеландія, Португалія, США, Франція тощо), що виявляється у клієнторієнтованій стратегії. Зокрема, відбувається заміщення загальних інтересів
    результатами, які формують цінність для громадян; перехід від ефективності
    до якості та цінності; переміщення від адміністрування до продукування; рух
    від контролю до дотримання норм; перехід від ідентифікації функцій та
    завдань до визначення місії, послуг та клієнтів; розбудова підзвітності замість
    нав'язування відповідальності; перехід від управління адміністративними
    системами до розширення публічних послуг, стимулювання колективних
    взаємодій, використання стимулів та вимірювання результатів, збагачення
    інтерактивної комунікації. Відповідні заходи відбуваються у ході ствердження
    принципів сервісної політики (ефективність, рівність, доступність,
    відповідальність, підзвітність, участь, прозорість тощо) та за рахунок
    насамперед таких механізмів, як аутсорсинг (залучення до вироблення та
    забезпечення державних послуг недержавних акторів із приватного та
    громадського секторів), менеджеризації (зміна ролі працівника органів
    державної влади з керівника на функціонера) та цифровізації (елементи
    електронного врядування в контексті надання державних послуг).
    3. Аналіз механізмів сервісної політики постає комплексним за умов
    виявлення соціально-історичних, економічних та наукових джерел
    аутсорсингу, менеджеризації та цифровізації; ідентифікації їх ключових
    напрямів застосування й умов використання; виявлення позитивних та
    негативних практичних наслідків. Аутсорсинг безпосередньо впливає на
    здатність урядової організації успішно функціонувати й надавати необхідні
    послуги населенню. Рішення про аутсорсинг має бути добре поінформованим
    і продуманим, окрім цього, воно має підкріплюватися кваліфікованою думкою
    та експертизою для поліпшення операцій із одночасним захистом суспільного
    173
    блага. Проекти, у яких використовується аутсорсинг, пов'язані з розвитком
    інфраструктури (будівництво мостів, парків, паркінгів тощо), сфери медичних
    та освітніх послуг, зберігання інформації, діджиталізації адміністративних
    послуг тощо. Менеджеризація як оновлення культури робітників органів
    державної влади має такі базові установки: 1) основний шлях до соціального
    прогресу лежить через досягнення продуктивності, вимірюваної в
    економічних показниках; 2) зростання продуктивності досягається в
    результаті застосування складних технологій організаційного,
    інформаційного та промислового типу, об'єднаних у великомасштабну
    приватну або державну корпорацію, яка є панівною інституційною формою;
    3) застосування всіх названих технологій можливе тільки з посиленням
    дисциплінарного тиску на робочу силу відповідно до вимоги ідеалу
    продуктивності; 4) менеджмент – це самостійна організаційна функція, яка
    відіграє вирішальну роль у плануванні, реалізації та вимірюванні
    вдосконалень продуктивності. Цифровізація полягає не в простому
    впровадженні цифрових технологій у діяльність держави. Вона наділена більш
    трансформаційним змістом: інтегрувати використання цифрових технологій у
    зусилля з модернізації державного сектору. Політика урядів має передбачати
    інтеграцію цифрових технологій та преференцій користувачів у контексті
    розробки та реалізації послуг, побудови та підтримки довіри громадян до
    державного сектору та його здатності послідовно дотримуватися відповідних
    високих показників надаваних послуг. Зрештою, механізми сервісної політики
    держави не є за своєю суттю ані корисними, ані шкідливими: наслідки їх
    застосування залежать від того, яким чином вони реалізується в кожному
    окремому випадку.
    4. У ході політологічного аналізу сервісної діяльності держави має
    доцільність висвітлення соціально-політичних наслідків останньої, що може
    підтвердити або спростувати конструктивність її популяризації у світі загалом
    та активації в Україні зокрема. Виявлено, що сервісна політика держави має
    значущі результати в соціально-політичній площині, пов'язані з активізацією
    174
    міжсекторальної взаємодії за одночасного підвищення загального рівня
    політичної культури, менеджерських компетенцій державців та політичної
    компетентності громадян. Одним із виразних результатів сервісної політики є
    розвиток ДПП. Державний сектор проявляє великий інтерес до розвитку
    державно-приватного партнерства через вплив трьох чинників, а саме:
    1) уряди зацікавлені в ефективному перерозподілі ресурсів, які вони мають;
    2) приватні постачальники послуг (прибуткові та неприбуткові) демонструють
    великий потенціал у наданні державних послуг; 3) поступово розвивається
    ідея посилення міжсекторальної комплементарності в організації та наданні
    послуг. Виходячи з принципу добровільного співробітництва, державноприватне партнерство – це переконання державних і приватних агентів у тому,
    що їхні вигоди будуть більшими за співпраці, аніж за автономного
    функціонування. Для того щоб досягти успіхів у такій співпраці й уникнути
    невдач, треба: забезпечити координацію діяльності і рішень, якісне управління
    спільними діями, що передбачає прийняття обома партнерами спільних
    правил і норм; договори про партнерство мають бути належним чином
    обговорені та юридично структуровані; здійснювати моніторинг приватного
    партнера на всіх етапах інвестування та оперування, що вимагає від
    державного сектору володіння управлінськими знаннями, тому що нестача
    управлінської компетентності серед державних установ може спричинити
    труднощі в управлінні партнерством.
    5. Практичний досвід сервісної діяльності розвинених країн світу
    свідчить про її економічну та організаційну ефективність, політичну
    доцільність і модернізаційний потенціал. У процесі здійснення сервісноорієнтованих реформ у країнах ЄС було організовано опис послуг та
    стандартів, що застосовуються у сфері надання тієї чи іншої послуги;
    вироблено критерії оцінки якості послуг, механізми оскарження дій
    державних службовців; впроваджено систему винагороди державних
    службовців за ефективну роботу як мотиваційний чинник. Оптимізація
    надання державних послуг виконувалася за допомогою таких інструментів, як
    175
    створення центрів надання комплексних послуг, що працюють за принципом
    "єдиного вікна"; перехід до надання публічних послуг в електронній формі,
    створення кол- та контакт-центрів для організації взаємодії з громадянами,
    створення мобільних державних служб тощо. Характерною рисою
    реформування системи надання публічних послуг у країнах, що
    розглядаються, є тривалість цього процесу. Наприклад, Статут громадянина
    (Велика Британія, 1991) був розрахований на 10 років, але вдосконалення
    окремих компонентів цієї системи продовжується досі. Пояснення тривалих
    термінів реформ у сфері підвищення ефективності державного сектору
    полягає у складності та масштабах поставлених цілей та завдань, а також у
    великій кількості сторін, залучених до процесу реформ.
    6. Євроінтеграційні інтенції України спричинюють необхідність
    приведення усіх стратегічних напрямів державної політики у відповідність до
    стандартів ЄС, зокрема й сервісної функції. На цей момент можна
    констатувати наявність вичерпної нормативно-правової бази для практичної
    реалізації сервісної політики (Закони України "Про адміністративні послуги",
    "Про соціальні послуги", "Про публічні закупівлі", "Про доступ до публічної
    інформації", Стратегія реформування державного управління на 2016–2020
    рр., Проект Цифрової адженди України-2020 тощо). Характер практичних
    активностей з імплементації сервісної політики держави в Україні
    вирізняється поступальністю, логічністю, динамічністю у центрі та
    уповільненими темпами на периферії, координацією з боку ЄС і залученням
    експертного середовища з приватного та громадського секторів. Серед
    очевидних позитивних результатів сервісної діяльності держави в Україні
    можна виокремити розгортання національного проекту "Децентралізація",
    запуск Єдиного державного порталу адміністративних послуг, створення
    центрів надання адміністративних послуг по всій країні, запровадження
    електронної системи державних закупівель ProZorro, посилення
    інтерактивності офіційних сайтів центральних органів державної влади тощо.
    176
    Подальші наукові дослідження сервісної політики держави можуть бути
    спрямовані в бік компаративних студій досвіду її практичної реалізації
    Україною та іншими країнами пострадянського простору, виявлення її
    модернізаційного потенціалу, а також розробки заходів з прискорення темпів
    та уніфікації процедур.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины