Гербут Надія Анатоліївна. Ґендерне представництво в парламентах: українські реалії та зарубіжний досвід : Гербут Надежда Анатольевна. Гендерное представительство в парламентах: украинские реалии и зарубежный опыт

Краткое описание

Гербут Надія Анатоліївна. Ґендерне представництво в парламентах: українські реалії та зарубіжний досвід.- Дисертація канд. політ. наук: 23.00.02, НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. - Київ, 2014.- 225 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф.КУРАСА

На правах рукопису

ГЕРБУТ НАДІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 328.1:316.346.2 (477 + 100.3)

ҐЕНДЕРНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ПАРЛАМЕНТАХ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

23.00.02 – політичні інститути та процеси

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник:
доктор політичних наук, професор
Кочубей Лариса Олександрівна

Київ – 2014

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1
Теоретико-методологічні засади ґендерних досліджень у політичній науці
1.1. Історико-концептуальний аналіз еволюції ґендерного егалітаризму в політичному вимірі………………………………………………………….
10
1.2. Розвиток ґендерних досліджень у політичній науці………………….. 32
1.3. Ґендерна рівність у контексті політичного представництва…………. 50
РОЗДІЛ 2
Ґендерна збалансованість у парламентах: шляхи забезпечення та суспільно-політичне значення
2.1. Основні чинники розширення жіночого представництва в законодавчих органах влади………………………………………………...

70
2.2. Позиції політичних партій щодо подолання ґендерної асиметрії в парламентах…………………………………………………………...
95
2.3. Законотворча діяльність жінок-депутатів у аспекті дескриптивного і субстантивного представництв……………………………………………...
114
РОЗДІЛ 3
Представництво жінок у Верховній Раді України: реальний стан та перспективи
3.1. Участь жінок у політичному житті сучасної України………………….

131
3.2. Політичні партії як агенти впливу на ґендерне представництво у Верховній Раді України……………………………………………………….
152
3.3. Вплив виборчих систем на ґендерний баланс українського парламенту……………………………………………………………………..
169
ВИСНОВКИ 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 192
ДОДАТКИ 217

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Ґендерна рівність у політичній сфері передбачає рівноправну участь жінок і чоловіків у прийнятті політичних рішень, що є необхідною умовою сталого демократичного розвитку суспільства. В ухваленій на четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок 15 вересня 1995 р. Пекінській платформі дій було чітко вказано, що невід’ємною складовою визнання прав жінок є дотримання принципу ґендерної паритетності в процесах прийняття рішень. У Декларації тисячоліття ООН «Цілі тисячоліття» (2000 р.) було поставлено завдання для країн-членів ООН, зокрема для України, забезпечити до 2015 р. присутність щонайменше 30 відсотків жінок у представницьких органах влади. Забезпечення ґендерної рівності в суспільному житті, зокрема в політиці, належить до пріоритетних питань Європейського Союзу, стандарти якого є орієнтиром для України, що обрала євроінтеграційний курс.
За роки незалежності у Верховній Раді України частка жінок становила лише від двох з половиною до десяти відсотків від загальної кількості народних депутатів. За даними Міжпарламентського союзу (жовтень 2014 р.) за рівнем представництва жінок у парламентах Україна посідає 127 місце серед 189 країн світу, що є одним з найгірших показників серед європейських країн.
Щоб здійснити суттєве розширення представництва жінок у Верховній Раді України, необхідно запроваджувати спеціальні механізми та стратегії, що активно використовуються в зарубіжних країнах. Дослідження шляхів подолання ґендерної розбалансованості в парламентах дасть змогу визначити найбільш ефективні з них для впровадження в політичну систему України.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Проблема рівності статей у суспільно-політичному житті розглядалася такими зарубіжними дослід-никами, як С. Айвазова, С. Бенхабіб, В. Брайсон, Л. Зеріллі, С. Керрол, О. Кочкіна, Т. Рябова, М. Франклін, О. Хасбулатова та ін. Теоретико-методологічним засадам ґендерних досліджень у політичній науці присвячені праці М. Батлер, К. Беквіс, Н. Блохіної, О. Вороніної, О. Здравомислової, Л. Кеслін, В. Рендел, А. Тьомкіної, І. Чікалової та ін. Питання репрезентації інтересів соціальних груп, зокрема жінок, у контексті представницької демократії стали об’єктом наукових розробок Ф. Анкерсміта, К. Бреттон, Д. Далеруп, М. Діаз, М. Діц, Р. Кантер, М. Крук, Б. Рейнголд, С. Томас, Е. Філліпс, C. Чайлдс, А. Янг та ін. Фактори розширення представництва жінок у парламентах досліджували такі зарубіжні вчені, як М. Каул, М. Кіттілсон, Р. Метленд, П. Норріс, М. Прайслер, Н. Степанова, Н. Шве-дова, Л. Швіндт-Байєр та ін.
Теоретичним аспектам ґендерної проблематики присвячені роботи вітчизняних дослідників О. Кісь, Т. Мельник, О. Плахотнік, Л. Смоляр, Н. Чухим та ін. Перше в Україні комплексне дослідження політики ґендерної рівності було здійснене О. Ярош.
Особливості виборчого процесу в Україні в аспекті їх впливу на формування законодавчого органу розглядали у своїх працях Т. Бевз, М. Кармазіна, Л. Кочубей, І. Кресіна, Ф. Рудич та ін.
Ступінь політичної участі жінок в Україні та ґендерне представництво в Парламенті досліджували О. Венгер, І. Георгізова, В. Гошовська, П. Гусля-кова, Т. Марценюк, О. Матвієнко, Ю. Мислюк, Ю. Саєнко, О. Суслова, Г. Христова та ін.
Вироблення ефективних стратегій досягнення ґендерного паритету у Верховній Раді України вимагає ґрунтовного вивчення зарубіжного досвіду та розгорнутого ґендерного аналізу політичних процесів, що пов’язані з обранням та діяльністю українських законодавців. Ці питання недостатньо досліджені вітчизняними науковцями. Зазначені фактори зумовили логіку і завдання дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тація виконана у відділі теоретичних та прикладних проблем політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса і пов’язана з розробкою наукових тем: «Політичний режим і народовладдя в сучасній Україні: проблема взаємовідносин» (№ ДР 0101U002926); «Тенденції розвитку політико-ідеологічного процесу в українському суспіль-стві в умовах модернізації» (№ ДР 0112U000927); «Політична влада та опозиція в Україні: порівняльний аналіз з країнами СНД, Балтії та Європи» (№ ДР 0114U000409).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретико-методо-логічне обґрунтування необхідності дотримання принципу ґендерної рівності в політиці й виявлення основних механізмів і стратегій подолання ґендерної асиметрії в парламентах, зокрема у Верховній Раді України, на основі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду.
Досягнення цієї мети зумовило розв’язання таких науково-дослід-ницьких завдань:
— проаналізувати процес становлення поглядів щодо ролі жінки в суспільно-політичному житті;
— виявити особливості в теоретико-методологічних підходах до проблеми подолання ґендерної нерівності в політиці;
— дослідити ґендерне представництво в аспекті репрезентації інтересів жінок;
— встановити основні фактори розширення жіночого представництва в парламентах та дослідити їх;
— розкрити суспільно-політичне значення підвищення рівня пред-ставництва жінок у парламентах;
— дослідити реальну участь українських жінок у прийнятті політичних рішень;
— виявити та дослідити основні чинники впливу на ґендерне пред-ставництво у Верховній Раді України.
Об’єктом дослідження є ґендерна рівність у політичній сфері.
Предметом дослідження є ґендерне представництво у Верховній Раді України та в парламентах зарубіжних країн.
Методи дослідження. Теоретико-прикладний характер, мета та завдання дисертації визначили методологічні засади дослідження. Використання історичного методу дало можливість: дослідити еволюцію поглядів та уявлень про місце і роль жінки в суспільно-політичному житті; розробити періодизацію процесу запровадження ґендерних квот. Нормативно-ціннісний метод дозволив з’ясувати значення ґендерного представництва в аспекті репрезентації інтересів жінок як соціальної групи. Застосування ґендерного та інституційного аналізу дало можливість здійснити дослідження факторів впливу на рівень представництва жінок у парламентах та визначити різницю в поведінці членів парламенту жіночої та чоловічої статі в процесі законотворчої діяльності. Завдяки SWOT-аналізу були визначені сильні і слабкі сторони ґендерного квотування, а також можливості цього механізму щодо подолання ґендерної асиметрії в парламентах. Досвід зарубіжних країн щодо застосування ґендерних стратегій, спрямованих на досягнення ґендерного паритету в представницьких органах влади, досліджувався за допомогою методу кейс-стаді. Для вивчення проблематики доступу жінок до прийняття політичних рішень в Україні було використано ґендерний аналіз, у межах якого була застосована й емпірична методологія – математично-статистичний аналіз партійних виборчих списків, списків кандидатів-мажоритарників, списків народних депутатів; математичний аналіз ефективності виборчих систем в аспекті розширення жіночого представництва та контент-аналіз документів, зокрема виборчого законодавства, проектів законів та інших нормативно-правових актів, пов’язаних з ґендерним представництвом.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертації полягає в комплексному дослідженні проблематики ґендерного пред¬ставництва в парламентах, зокрема у Верховній Раді України. Внаслідок проведеного дослідження було отримано відзначені новизною результати, що конкретизуються через наступні характеристики:
Уперше:
— розроблено періодизацію розвитку ґендерного квотування за критерієм динаміки запровадження країнами ґендерних квот на представництво в парламентах: 1) зародження ґендерного квотування (1930−1980 рр.); 2) початок розвитку ґендерного квотування (1980−1990 рр.); 3) активне запровадження ґендерних квот (з 1990 р.);
— на прикладі парламентської діяльності Міжфракційного депутат-ського об’єднання «Рівні можливості» (2011−2014 рр.) досліджено суб-стантивну складову ґендерного представництва у Верховній Раді України та встановлено роль депутатів жіночої статі у законотворчій діяльності, що спрямована на захист інтересів жінок;
— за допомогою ґендерного аналізу парламентських партій України (1998–2012 рр.) встановлено: в українських реаліях (на відміну від таких зарубіжних країн, як Австрія, Македонія, Угорщина, Греція, Данія, Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Франція, Німеччина та ін.) партійна ідеологія не впливає на рівень представленості жінок у виборчих списках; ґендерний склад списків кандидатів у депутати не залежить від статі партійного лідера, однак залежить від його позиції щодо ґендерного рівноправ’я;
— на основі математичного аналізу мажоритарної та пропорційної складових змішаної виборчої системи, за якою проводилися вибори до Верховної Ради України у 1998, 2002 та 2012 рр., визначено, що для розширення представництва жінок пропорційна частина ефективніша за мажоритарну в 1,5−2,5 раза.
Удосконалено:
— розуміння ґендерного представництва через детальний аналіз його компонентів: 1) дескриптивного, що ґрунтується на композиційній схожості між представниками і тими, кого вони представляють; 2) субстантивного, яке базується на узгодженості дій представників з інтересами групи, яку вони репрезентують. Досліджено взаємозв’язок між цими складовими: розширення дескриптивного ґендерного представництва позитивно впливає на субстантивне ґендерне представництво;
— концепт «критичної маси» в ґендерному вимірі (30-відсоткове представництво), що широко застосовується як у міжнародних, так і у вітчизняних нормативно-правових документах як самодостатній аргумент збільшення кількості жінок у парламентах; встановлено, що 30-відсоткове представництво жінок у легіслатурах саме собою не гарантує якісної репрезентації інтересів жінок;
— розуміння ґендерного квотування як механізму подолання ґендерної нерівності в політиці, що розглянуто крізь призму двох протилежних концепцій − прискореного забезпечення ґендерної збалансованості та посту-пового збільшення присутності жінок у політиці;
— характеристику парламентської діяльності жінок: депутати жіночої статі більшою мірою захищають інтереси жінок та маргінальних груп, однак при цьому існують певні чинники, що перешкоджають їм злагоджено діяти (партійна та етносоціальна належність, ставлення до фемінізму тощо).
Дістали подальшого розвитку:
— обґрунтування необхідності подолання ґендерної нерівності у по-літичній сфері, яка виникла внаслідок багатовікової дискримінації жінок, виключення їх з публічної сфери;
— теоретичне осмислення ґендеру як основної категорії ґендерної теорії та ґендерних досліджень, що розглядався спочатку в межах біоло-гічного фундаменталізму, а потім – соціального конструктивізму. Необхід-ність визначення впливу соціальних інститутів на жінок і чоловіків зумовлює нове тлумачення гендеру − не як категорії, а як процесу «ґендерування» інститутів;
— концептуалізація комплексного підходу (ґендерного мейнстримінгу) як нової стратегії боротьби не лише з ґендерною нерівністю, а й з іншими видами нерівності;
— дослідження зарубіжних політичних партій як агентів впливу на ґендерне представництво. Позиція партій щодо розширення присутності жінок у парламентах залежить як від партійних характеристик (організа-ційної структури, ідеології, правил висування кандидатів, партійних програм тощо), так і від активності жіночих організацій та ставлення суспільства до жіночого лідерства. Найбільше сприяють подоланню ґендерної асиметрії в парламентах партії, що запроваджують ґендерні квоти.

Практичне значення одержаних результатів визначається теоретич-ними положеннями, висновками та рекомендаціями дисертаційного дослід-ження, які можуть бути застосовані: для подальшого дослідження проблема-тики ґендерного представництва у виборних органах влади; у навчальному процесі для викладання нормативних та спецкурсів з політології; у доку-ментах органів державної влади та громадських організацій.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були представлені на: Шостих Курасівських читаннях «Виборча система в Україні: теоретичні виміри і суспільні реалії» (Київ, 7 жовтня 2010 р.); круглому столі, організованому Національним демократичним інститутом та Комітетом з питань європейської інтеграції щодо ініціативи створення у Верховній Раді України міжфракційного об’єднання з питань ґендерної політики (Київ, 29 вересня 2011 р.); Сьомих Курасівських читаннях «Політична модернізація в Україні: перспективи та ризики» (Київ, 4 жовтня 2011 р.); Міжнародній конференції «Ґендерна політика: успіхи-невдачі-перспективи» (Дев’ятий «Київський діалог») (Київ, 5 березня 2012 р.); VI міжнародній науково-теоретичній конференції «Коммуникативные стратегии информационного общества» (Санкт-Петербург, 20–23 листопада 2013 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені у 8 публікаціях − шести публікаціях у виданнях, що внесені до Переліку наукових фахових видань України, одній публікації у науковому фаховому виданні РФ та тезах доповіді на міжнародній науково-теоретичній конференції.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації − 225 сторінок, у тому числі основний текст − 191 сторінка, список використаних джерел (238 найменувань) − 25 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено основні результати дисертаційного дослід-ження:
1. Західна філософська думка від античності до часів Великої французької революції виключала жінок з публічної сфери, характеризуючи їх як істот несамостійних, нераціональних, а іноді, і як аморальних. Питання дискримінації жінок почало активно порушуватися в суспільстві тільки наприкінці XVIII − на початку XIX століть. Прогресивні феміністські ідеї мислителів та суспільних діячів, діяльність жіночих рухів, розвиток жіночих досліджень позитивно вплинули на формування поглядів у Європі, зокрема в Україні, щодо необхідності забезпечення рівноправ’я чоловіків і жінок у суспільно-політичному житті. У другій половині ХХ ст. утвердження ґендерної рівності в суспільстві, забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків до прийняття політичних рішень стало розглядатися як необхідна умова демократичного розвитку кожної країни.
2. Концепт ґендерної рівності, закладений спочатку феміністичною теорією, знайшов свій розвиток у межах ґендерної теорії. Ґендерні дослід-ження є міждисциплінарною дослідницькою сферою, де застосовується ґен-дерний підхід для аналізу, зокрема, владних ієрархій, систем домінування в межах політичних, економічних, правових, громадянських інститутів. Основною метою ґендерних досліджень у політичній науці є усунення ґендерної нерівності в політиці. Необхідність подолання ґендерної асиметрії в інститутах, зокрема політичних, зумовила зміни в концептуальному осмисленні поняття «ґендер» − не як категорії, а як процесу «ґендерування» інститутів, тобто впливу інститутів на чоловіків і жінок, або досягнення ґендерної рівності через діяльність представників обох статей. Такий підхід дає можливість комплексно вивчати ґендерну динаміку в межах офіційно ґендерно нейтральних політичних інститутів.
Особливе значення в методологічній системі ґендерних досліджень займає комплексний підхід до проблеми рівності жінок і чоловіків (gender mainstreaming), головне завдання якого – досягнення ґендерної рівності в усіх сферах життя. Ґендерний мейнстримінг − це інноваційна стратегія, яка виникла внаслідок ініціатив жінок на міжнародному політичному рівні, а тому її не можна розглядати як стратегію «зверху вниз». Імплементація ґендерного мейнстримінгу повинна відбуватися: по-перше, через створення нових правил, що орієнтовані на досягнення рівності; по-друге, через зміну дискурсивної орієнтації суспільства. При такому підході прийняті рішення, що містять у собі ґендерну дискримінацію, будуть викликати обурення в суспільстві.
Ґендерна рівність і ґендерний мейнстримінг не ізольовані від інших відмінностей та нерівностей. Комунікація щодо вирішення проблем «відмінностей» між відносно відмежованими групами призведе до зміцнення процедур деліберативної демократії та створення принципово нових проектів, спрямованих на досягнення рівноправ’я громадян. Однак якщо сприймати ґендер тільки в комплексі з іншими нерівностями, виникає ризик залишити поза увагою інтереси жінок як гомогенної групи, зокрема питання доступу до прийняття політичних рішень. Оскільки в Україні ця проблема є гострою і потребує ефективного вирішення, то на сучасному етапі необхідно застосовувати комплексний підхід як стратегію досягнення саме ґендерної рівності.
3. Одна з основних ознак демократичного режиму є рівність у процесі прийняття рішень. Усі громадяни не можуть брати участь у прийнятті полі-тичних рішень, тому проблематика реалізації справедливого представництва є актуальною для політичної науки. Ґендерне представництво складається з представництва жінок та чоловіків, але оскільки жінки є дискримінованою групою, то проблема репрезентації їхніх інтересів потребує першочергового дослідження.
Репрезентація загальних інтересів жінок може бути здійснена тільки в тій політичній системі, яка реалізує концепцію представництва групових інтересів. Жінок у контексті наявності спільних інтересів варто розглядати як гомогенну соціальну групу.
Виокремлення дескриптивної й субстантивної складових ґендерного представництва дозволило провести його комплексне дослідження. Вивчен-ня дескриптивного представництва жінок дозволяє визначити всі можливі для них шляхи доступу до владних структур, а субстантивного − відповісти на питання, чи спроможні обрані жінки-політики ефективно захищати інтереси усіх інших жінок. Дескриптивне і субстантивне представництва взаємопов’язані − збільшення частки парламентарів жіночої статі позитивно впливає на якість репрезентації інтересів жінок. При цьому не підтер¬джується поширена думка, що 30-відсоткове представництво («критична маса») радикально посилює вплив жінок-депутатів на прийняття політичних рішень.
4. Найбільш ефективним механізмом подолання ґендерної асиметрії в парламентах є ґендерні квоти у виборчих списках політичних партій (як законо¬давчо закріплені, так і добровільні). Ґендерне квотування − це спосіб швидкого забезпечення рівноправного політичного представництва жінок і чоловіків. З 1930 р. до 1980 р. лише десять країн застосовували квоти для жінок, але на сьогодні їх вже близько ста. Запровадження квот означає перехід від класичного ліберального поняття рівності до рівності результатів. Справедлива конкуренція може існувати лише в тому випадку, коли гарантовані рівні стартові можливості. Для впровадження ґендерних квот найбільш зручною є пропорційна виборча система.
Політичні партії як репрезентанти інтересів певних соціальних груп та рушійна сила селекції політичної еліти мають величезний потенціал щодо забезпечення ґендерно збалансованого представництва у парламентах. З 1980-х рр. політичні партії почали сприяти доступу жінок до прийняття політичних рішень. На жіноче представництво можуть впливати наступні партійні характеристики: організаційна структура, ідеологія, наявність в партіях жіночих секцій, правила щодо збільшення кількості жінок-кан-дидатів.
Найкращою партійною стратегією досягнення ґендерного паритету в парламентах є запровадження 50-відсоткових квот із системою «блискавка», що передбачає розташування кандидатів у партійних виборчих списках за принципом чергування «чоловік/жінка». Найбільший ефект ця стратегія має у поєднанні з пропорційною виборчою системою. При мажоритарній системі партіям слід застосовувати «двійникову систему», зміст якої полягає в тому, що одночасно беруться по два виборчих округи, для яких висуваються два кандидати – чоловік і жінка.
5. Жінки-депутати більшою мірою, ніж їхні колеги протилежної статі, репрезентують інтереси жінок та маргінальних груп. Усунення ґендерного дисбалансу в парламентах сприятиме законотворчій діяльності, спрямованій на захист прав жінок та соціально незахищених верств населення. Однак такі фактори, як партійна та етносоціальна належність, політична ідеологія, партійна дисципліна, ставлення до фемінізму, перешкоджають жінкам-законодавцям злагоджено діяти в інтересах жінок. Підвищення професійного рівня жінок-політиків сприятиме зменшенню їх залежності від чоловічих «правил гри». Збільшення кількості жінок в органах влади сприймається іншими жінками як сигнал, що політика є не тільки чоловічою сферою і що вони також можуть включатися в політичну діяльність.
6. В українському суспільстві існують ґендерні стереотипи, що заважають жінками робити політичну кар’єру. Робота всеукраїнських та регіональних жіночих організацій щодо захисту ґендерних прав є не-достатньо помітною внаслідок відсутності необхідного досвіду та кон-солідованості. Однак за останні 2-3 роки спостерігається зростання їхньої активності. Недосконалість українського виборчого законодавства є одним з основних чинників низького рівня представництва жінок у Верховній Раді України. Створення в українському парламенті Міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» позитивно вплинуло на законотворчу діяльність щодо захисту ґендерних прав, зокрема чоловіків.
7. В українських реаліях партії будь-якого ідеологічного спря¬мування можуть успішно застосовувати ґендерні стратегії. На рівень присутності жінок у виборчих списках значний вплив має позиція лідера партії, оскільки в Україні, як правило, саме партійні очільники визначають їхній склад. Стать лідера, навпаки, не має значення. Жіночі партії, які намагалися розширити представництво жінок у законодавчому органі, не знайшли достатньої підтримки на жодних парламентських виборах. В Україні жодна політична партія ґендерних квот не застосовує, тому лише обов’язкове запровадження квотування зробить їх потужними агентами розширення жіночого представництва. В українських реаліях, так само як і в зарубіжних країнах, більш сприятливою для жіночого представництва є пропорційна виборча система. При мажоритарній системі більше шансів на перемогу мають жінки-кандидати від потужних партій (за умови партійної підтримки).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров вибачився перед жінками за Табачника: У нього перевантаження, 18.05.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2012/05/18/6964822/
2. Айвазова С. Г. Гендерные исследования современных политических процессов в России / C. Г. Айвазова // Женщина в российском обществе. – 2002. − № 2/3. – С. 24 − 32.
3. Айвазова С. Г. Модернизация как контекст гендерного равноправия / С. Г. Айвазова // Модернизация и политика в ХХІ веке / отв. ред. Ю. С. Оганисьян. – М. : РОССПЭН, 2011. – 325 с.
4. Айвазова С. Г. Российские выборы: гендерное прочтение / C. Г. Айвазова − М. : Консорциум женских неправительственных объединений, 2008. – 177 с.
5. Аналітика / Блок Наталії Вітренко «Народна опозиція» Вибори народних депутатів України 26 березня.2006 року [Електронний ресурс] / Центральна Виборча Комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001.html
6. Анкерсмит Ф. Политическая репрезентация / Ф. Анкерсмит. – М. : Изд. дом Высшей школы экономики, 2012. – 288 с.
7. Аристотель. О возникновении животных / Аристотель. − М. − Л. : Издательство АН СССР, 1940. − 252 с.
8. Аристотель. Политика : Соч. : в 4 т. / Аристотель. − М. : Мысль, 1983. ― . − Т. 4. − 1983. − 830 с.
9. Бевз Т. А. Трансформація виборчої системи в умовах української політичної дійсності права / Т. А. Бевз // Наукові записки ІПіЕНД. – 2010. – Вип. 50. – С. 6 – 17.
10. Блохина Н. А. Понятие гендера: становление, основные концепции и представления / Н. А. Блохина // Общество и гендер : материалы Летней школы в Рязани / под ред. Н. А. Блохиной. − Рязань : Изд-во «Поверенный», 2003 [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.gender-cent.ryazan.ru/school
11. Богашева Н. В. Дослідження деяких аспектів еволюції виборчого законодавства України (1989−2006 роки) / Н. В. Богашева, Ю. Б. Ключковський, Л. В. Колісецька. – К. : ПЦ «Фоліант», 2006. − 146 с.
12. Богашева Н. Еволюція виборчої системи в Україні / Н. Богашева, Ю. Ключковський. // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2005. ― № 1. – С. 42–49.
13. Брайсон В. Политическая теория феминизма. Введение / В. Брайсон. − М. : Идея-Пресс, 2001. − 302 с.
14. Введение в гендерные исследования : учеб. пособие для студентов вузов / [под общ. ред. И. В. Костиковой]. – М. : Аспект Пресс, 2005. – 235 с.
15. Венгер О. М. Ґендерна складова гуманістичного менеджменту: теоретико-методологічний аспект / О. М. Венгер // Гуманітарний вісник ЗДІА. − 2014. − № 56. − С. 92 − 101.
16. Вибачень від Литвина за некоректні висловлювання про жінок чекають і депутатки Ради, 2 березня 2012 р. [Електронний ресурс] / Тиждень.ua. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/43916
17. Вибори в Європейському Союзі / за ред. Ковриженка Д. С. ; Лабораторія законодавчих ініціатив. – К. : ФАДА, ЛТД, 2006. – 156 с.
18. Вибори народних депутатів України 2012 / Відомості про підрахунок голосів виборців по загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp300?PT001F01=900
19. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року / Центральна виборча комісія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/vnd_2012/
20. Виборчий блок політичних партій «Блок Наталії Вітренко» / Список кандидатів від партії (виборчого блоку партій) / Чергові вибори 31.03.2002 [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc0v?kodvib=400&rejim=0
21. Виборчий блок політичних партій «Блок Наталії Вітренко» / Облікова картка партії (виборчого блоку партій) / Чергові вибори 31.03.2002 [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc0v?kodvib=400&rejim=1
22. Виборчий список партії (блоку) / Прогресивна соціалістична партія України / Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001.html
23. Виборчі списки кандидатів від партій (блоків) / Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001
24. Виборчі списки кандидатів від партій (блоків) / Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001
25. Виталий Кличко призывает женщин идти во власть, 11 марта 2012 / О. Коваленко [Електронний ресурс] / Vpoltave.info. – Режим доступу: http://vpoltave.info/read/novost/id/199682185/Vitalijj-Klichko-prizyvaet-zhenshhin-idti-vo-vlast
26. Відомості щодо реєстрації виборчих списків кандидатів у депутати / Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp400?PT001F01=900
27. Воронина О. А. Глоссарий [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gender.ru/russian/glossary/#H0701
28. Воронина О.А. Оппозиция материи и духа: гендерный аспект / О. А. Воронина // Вопросы философии. – 2007. – № 2. – С. 56 − 65.
29.Воронина О. А. Феминизм и гендерное равенство / О. А. Воронина. – М. : Эдиториал УРСС, 2003. – 320 с.
30. Впродовж другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання члени Міжфракційного об'єднання "Рівні можливості" працювали над питаннями гендерної рівності, 12 липня 2013 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України − Режим доступу: http://rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/80644.html
31. Гендерное равенство в современном мире. Роль национальных механизмов / [отв. ред и сост. О.А.Воронина]. — М. : МАКС Пресс, 2008. — 772 с.
32. Георгізова І. Л. Жіночі організації України в громадсько-політичному житті суспільства наприкінці XX − на початку XXI ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 “Політичні інститути та процеси“ / І. Л. Георгізова. − Київ, 2008. − 20 с.
33. Герман закликає Литвина попросити вибачень в українських жінок, 2 березня 2012 [Електронний ресурс] / Тиждень.ua. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/43903
34. Гуслякова П. Теоретико-методологічний аналіз "Державної програми з утвердження гендерної рівності в українському сустльстві на період до 2010 року" / П. Гуслякова, О. Плахотнік, Г. Христова. ― Харків : Гендерний аналітично-інформаційний центр "Крона", 2010. – 23 с.
35. Ґендерні стереотипи та ставлення громадськості до ґендерних проблем в українському суспільстві / за ред. Ю. І. Саєнка. – К. : ТОВ «Компанія ВАІТЕ», 2007. – 143 с.
36. Ґендерний моніторинг парламентських виборів 2012 року / [заг. ред. М. К. Алєксєєнко, О. Б. Ярош]. – Луцьк : ВМА «Терен», 2012. – 68 с.
37. Декларація про державний суверенітет України // ВВР. – 1990. ― № 31. − С. 429.
38. Депутати ВР УРСР 11-го скликання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/ Депутати_ВР_УРСР_11-го_скликання
39. Для 6% українців вища освіта не є обов’язковою – дослідження 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nagolos.com.ua/ua/news/1164
40. Довідник «Орієнтири виборця 2002». Історія українських виборів [Електронний ресурс] / Лабораторія законодавчих ініціатив. – Режим доступу: http://www.parlament.org.ua/index.php?action=publication&id=8&ar_id=11&iar_id=316&as=2
41. Доклад о влиянии избирательных систем на представительство женщин в парламенте, Страсбург, 2009 [Електронний ресурс] / Европейская комиссия за демократию через право (Венецианская комиссия) – Режим доступу: http://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD%282009%29029-rus
42. Донченко Ю. Жіноче виборче право в Європі / Ю. Донченко, С. Смолянніков // Вісник центральної виборчої комісії. – 2007. − № 1 (7). – С. 82 – 87.
43. Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права : матеріали Венеціанської комісії, ОБСЄ/БДІПЛ, ПАРЄ / [ред. Ю. Ключковського]. – К. : ФАДА, ЛТД, 2008. – 340 с.
44. Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права : матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи / [ред. Ю. Ключковського]. – К : Логос, 2009. – 500 с.
45. Жеребкина И. А. Феминистская теория 90-х годов: проблематизация женской субъективности // Введение в гендерные исследования. Ч. I : учебное пособие / под ред. И. А. Жеребкиной — Харьков : ХЦГИ, 2001. – С. 49–80.
46. Жидкова Н. Выдвижение женщин в парламент от политических партий: теоретический аспект / Н. Жидкова // Гендерные отношения в современной России: исследования 1990-х годов : сб. научн. ст. / под ред. Л. Н. Попковой, И. Н. Тартаковской. – Самара : «Самарский университет», 2003 – С. 202–220.
47. Жінки-регіоналки вийшли з «Рівних можливостей», 30.03.2013 [Електронний ресурс] / УНІАН – Режим доступу: http://www.unian.ua/politics/770022-jinki-regionalki-viyshli-z-rivnih-mojlivostey.html
48. Жіночі студії в Україні. Жінка в історії та сьогодні / [заг. ред. Л. О. Смоляр]. – Одеса : АстроПринт, 1999. – 440 с.
49. Загальна декларація прав людини прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015
50. Закон Україн «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевиї рад та сільських, селищних, міських голів» / Редакція від 11.08.2013 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2487-17
51. Закон України «Про вибори народних депутатів України» / Редакція від 01.02.2014 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4061-17
52. Закон «Про вибори народних депутатів України» / Pедакція від 17.11.2011 № 4061 – VI [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4061-17
53. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» / Редакція від 13.06.2012 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-15
54. Здравомыслова Е. Социальное конструирование гендера: феминистская теория / Е. Здравомыслова, А. Темкина // Введение в гендерные исследования. Ч. I : учебное пособие / под ред. И. А. Жеребкиной — Харьков : ХЦГИ, 2001. – С. 147 – 173.
55. Карыбаева М. А. Гендерные аспекты государственного управления / обзорное мини-исследование. ПРООН / М. А. Карыбаева, З. И. Кочорбаева – Бишкек, 2004. – 32 с.
56. Кислий П. Становлення парламентаризму в Україні: на тлі світового дос-віду / П. Кислий, Ч. Вайз. − К. : Абрис, 2000. − 414 с.
57. Кількісні дані про списки депутатів від партій (блоків) / Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001
58. Кількість зареєстрованих політичних партій та громадських організацій в Україні [Електронний ресурс] / Державна служба статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
59. Кісь О. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина XIX - початок XX ст.) / О. Кісь. – Львів : Інститут народознавства НАН України, 2012. – 287 с.
60. Кличко: В Україні має бути паритетна присутність чоловіків і жінок в органах влади і на керівних посадах, 16.10.2013 [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://klichko.org/news/?id=20122
61. Кличко хоче бачити в Раді 150 жінок, не менше, 01.03.2012 [Електронний ресусрс] / УРА – Информ. – Режим доступу: http://ura-inform.com/uk/politics/2012/03/01/klichko-khochet-videt-v-rade-150-zhenschin-ne-menshe
62. Коментар до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» / [авт. тексту Е. Ламах, К. Левченко, Т. Макійчук , О. Суслова, А. Чигрин]. – Запоріжжя : Друкарський світ, 2011. – 168 с.
63. Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин / Протокол засідання Комітету № 22 від 5 лютого 2014 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://kompravlud.rada.gov.ua/kompravlud/control/uk/publish/article?art_id=49223&cat_id=46329
64. Комітети Верховної Ради України VII скликання [Електронний ресурс] / Верховна Рада України – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_komitis
65. Конституція України / Редакція від 02.03.2014 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
66. Кочкина Е.В. Разработка феминистской политологической концепции: изменяющаяся роль женщины и пересмотр теории политики / Е.В. Кочкина // Хрестоматия по курсу «Основы гендерных исследований». − М. : Московский центр гендерных исследований, 2000. − С. 153 − 158.
67. Кочубей Л. О. Особливості виборчих технологій у виборчій кампанії до Верховної Ради України 2012 року / Л. О. Кочубей // Український інформаційний простір : наук. журнал. – Число 1. – У 2-х ч. – Ч. 2. – К. : КНУКіМ, 2013. – С. 92 – 98.
68. Кочубей Л. О. PR у політичній сфері : підручник / Л. О. Кочубей. − К. : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. − 472 с.
69. Кресіна І. Реформування виборчої системи України: ґендерні аспекти / І. Кресіна, О. Ярош // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2007. − № 2 (8). – С. 45 – 52.
70. Крючков Г. Якою має бути виборча система? Майбутній вибір України / Г. Крючков // Вісник центральної виборчої системи. – 2009. – №. 1. – С. 8 – 10.
71. Кэрролл С. Дж. Феминистские вызовы политической науке / С. Дж. Кэрролл, Л. М. Зерилли // Общественные науки и современность. – 2001.− №6. – С. 61 – 83.
72. Лейпхарт А. Демократия в многосоставных обществах / А. Лейпхарт. – М : Аспект Пресс, 1997. − 287 с.
73. Лейпхарт А. Конституционные альтернативы для новых демократий / А. Лейпхарт // Полис. – 1995. − № 5. – С. 136–146.
74. Лист-звернення Президенту України, 23 листопада 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gender.at.ua/news/2011-11-23-885
75.Литвин дав зрозуміти, що влада – це не жіноча справа, 2 березня, 2012 [Електронний ресурс] / Тиждень.ua. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/43868
76. Литвин через прес-службу заявиви, що не дискримінував жінок, 3 березня, 2012 р. [Електронний ресурс] / Тиждень.ua. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/43965
77. Матвієнко О. Діяльність жінок у Верховній Раді України (III – IV скликання) / О. Матвієнко // Вісник Київського наіонального універсистету імені Тараса Шевченка. Сер. Історія. – 2006. – Вип. 85/86. – С. 82 – 85.
78. Марценюк Т. Женщины в политике Украины: вызовы и перспективы гендерной политики, 2012 р. [Електронний ресурс] / Гендерний інформаційно-аналітичний центр «Крона». – Режим доступу: http://krona.org.ua/zhenshhinu-v-politike-ukrainu.html?searched=%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2&advsearch=oneword&highlight=ajaxSearch_highlight+ajaxSearch_highlight1
79. Мельник Н. Потрібно квотувати присутність жінок в парламенті – Н. Вітренко, 8 березня 2012 [Електронний ресурс] / UNN Українські національні новини. – Режим доступу: http://www.unn.com.ua/uk/publication/639113-potribno-kvotuvati-prisutnist-geinok-v-parlamenti--n.vitrenko
80. Мельник Т. М. Ґендер як наука та навчальна дисципліна / Т. М. Мельник // Основи теорії ґендеру : навчальний посібник / за ред. Скорик М. М. – К. : “К.І.С.”, 2004. – С. 10 − 30.
81. Милль Дж.Стюарт. Представительное правление : публицистические очерки / Дж. Стюарт Милль / под ред. Р.И.Сементковского. ― СПб : Изд. Ф. Павленкова, 1897. − 194 с.
82. Мислюк Ю. В. Роль опозиційного жіночого лідера в політичному житті України: політологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 “Політичні інститути та процеси“ / Ю. В. Мислюк. − Чернівці, 2009. − 23 с.
83. Міжнародна конференція «Сучасні тенденції розвитку національних механізмів забезпечення рівності жінок та чоловіків в європейських країнах», 29 жовтня, 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gender.at.ua/news/2011-10-29-865
84. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.73) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043
85. МФО «Рівні можливості» просить авторів законопроекту про заборону абортів відкликати свій проект, 27.05.2013 / Комітет з питань європейської інтеграції [Електронний ресурс] / Bерховна Рада України – Режим доступу: http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/control/uk/publish/article;jsessionid=EAA443E0A4D262A9378F5DA0F3CCF16B?art_id=56006&cat_id=45826
86. Народні депутати України [Електронний ресурс] / Верховна Рада Україна. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat_list
87. Народні депутати України, обрані від партій (виборчих блоків партій) / Чергові вибори 29.03.1998 [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc0v?kodvib=1&rejim=0
88. Народні депутати України 3-го скликання (1998 – 2002) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/d_index_arh?skl=3
89. Народні депутати України IV скликання (2002 – 2006) [Електронний ресурс] / Верховна Рада Україна. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat_list?skl=5
90. Народні депутати України V скликання (2006 – 2007) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat_list?skl=6
91. Народні депутати України VI скликання (2007 – 2012) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat_list?skl=7
92. Національна державна служба України / Державна служба в цифрах 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nads.gov.ua/control/uk/publishext/article?art_id=723199&cat_id=723198&base_id=247084
93. «Некрасиві» студентки принесли Табачнику дзеркало та запропонували «подивитись на себе», 23.05.2012 [Електронний ресурс] / Освіта.ua. – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/student_life/29537/
94. Новикова Э. С. Женщины в политической жизни России / Э. С. Новикова // Преображение (Русский феминистский журнал). – 1994. − № 2. – С. 13 – 18.
95.Обрані від партій (виборчих блоків партій) / Чергові вибори 31.03.2002 [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC0V
96. Обрані народними депутатами України / Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp611?PT001F01=900
97. Основи ґендерної політики в парламентській діяльності : навчальний посібник. / [заг. ред. В. А. Гошовської]. – К. : НАДУ, 2011. – 100 с.
98. ПАРЄ зацікавилася правами жінок в Україні [Електронний ресурс] / Міжнародний жіночий правозахистний центр «Ла Страда Україна». – Режим доступу: http://la-strada.org.ua/ucp_mod_library_view_131.html
99. Парламенські вибори: який законопроект обрати?, 12 червня 2014 [Електронний ресурс] / galinfo. – Режим доступу: http://galinfo.com.ua/news/164640.html
100. Парламентські слухання «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проблеми і дієві механізми їх вирішення» від 16 жовтня 2013 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://static.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/SL161013.htm
101. Пахарєв А. Д. Політичні інститути і процеси в сучасній Україні : навчальний посібник / А. Д. Пахарєв. – К : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2011. – 182 с.
102. Пекін + 15 і Україна: міжнародні зобов'язання і практики впровадження / [упоряд. О.Суслова]. − Київ 2010. [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://empedu.org.ua/sites/default/files/files/publications_materials/gfw_bplus_15_report_publication.pdf
103. Пизанская К. Из «Книги о Граде Женском» / К. Пизанская // Пятнадцать радостей брака и другие сочинения французских авторов XIV – XV веков / под ред. Ю. Л. Бессмертного. ― М. : АСТ, 1991. – С. 218 – 256.
104. Підсумки голосування по партіях (виборчих блоках партій) / Чергові вибори 31.03.2002 [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc0v?kodvib=400&rejim=0
105. План дій РЄ для України на 2011−2014 рр. [Електронний ресурс] / Урядовий портал. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article%3Fart_id=223566717&cat_id=223565201
106. Платон. Государство : Собр. соч. : в 3 т. / Платон — М. : Мысль, 1971. – . ―Т. 3. ― Ч. 1. − 1971. − 687 с.
107. Платон. Законы : Собр. соч. : в 3 т. / Платон ― М. : Мысль, 1972. − . − Т. 3. ― Ч. 2. − 1972. − 720 с.
108. Плахотнік О. Неймовірні пригоди ґендерної теорії в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.krona.org.ua/uk/gender-expert-platform/publications
109. Плахотнік О. В. Філософсько-методологічні парадокси української ґендерної політики, 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.krona.org.ua/uk/gender-expert-platform/publications
110. Пленарне засідання 11 березня 2010 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://rada.gov.ua/news/Novyny/Plenarni_zasidannya/28226.html
111. Повышение роли и расширение участия женщин в политических процессах: аналитический обзор и рекомендации для стран Центральной и Восточной Европы и Содружества Независимых Государств / Региональное Бюро ПРООН по странам Европы и СНГ. – Братислава : ПРООН, 2010. – 75 с.
112. Політичний режим і народовладдя в Україні: політологічний аналіз / [за ред. проф. Ф. М. Рудича]. – К. : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2011. – 456 с.
113. Політологічний словник : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [за ред. М. Ф. Головатого, О. В. Антонюка]. – К. : МАУП, 2005. – 792 с.
114. Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», 14 серпня 2013 [Електронний ресурс] / Міністерство соціальної політики України. – Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article;jsessionid=9CAD0CE2CB8C9562024F3818C41B25EB.app2?art_id=154350&cat_id=102036
115. Проект закону про вибори народних депутатів / № 4906 −1 від 2.06.2014 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. − Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_sh_print?id_fakt=2688&nom_s=4
116. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=48645
117. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо визначення кількості кандидатів однієї статі у виборчому списку [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=48681
118. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів) від 05.04.2013 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=46457
119. Радченко Є. Лекція на тему: «Вибори як елемент народовладдя: український досвід та європейські стандарти», 2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://usps.org.ua/download/Radchenko.doc.pdf
129. Результат виборів депутатів місцевих рад [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/wp001
121. Розширення прав та можливостей жінок з метою посилення політичних партій: посібник з передової практики щодо сприяння участі жінок у політичному житті / ПРООН, НДІ. – Нью-Йорк : ПРООН, 2011. – с. 50.
122. Романюк А. Партії та електоральна політика / А. Романюк, Ю. Шведа. – Львів : ЦПД – «Астролябія», 2005. – 348 с.
123. Рудич Ф. М. Много ли власти нужно власти? Украина в контексте трансформации политических систем в странах СНГ и Балтии, Центральной и Восточной Европы / Ф. М. Рудич. – К. : Наукова думка, 2010. – 302 с.
124. Рябова Т. Б. Гендерные стереотипы как фактор оценки субъектов политического процесса / Т. Б. Рябова // Женщина в российском обществе. ― 2008. − № 2. − С. 44 − 52.
125. Рябова Т.Б. Женщина в истории западноевропейского средневековья. Иваново : Изд. центр "Юнона", 1999 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.genderstudies.info/sbornik/sbornik15.htm
126. Світові ЗМІ звинуватили Януковича в дискримінації жінок, 21 січня 2010 [Електронний ресурс] / ТСН. – Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/svitovi-zmi-zvinuvatili-yanukovicha-v-diskriminatsiyi-zhinok.html
127. Сирота Н. М. Идеологии и идеологические течения: классическое наследие и современность: учебное пособие / Н. М. Сирота. – СП.б. : ИВЭСЭП, Знание, 2009. – 189 с.
128. Словарь гендерных терминов / Женщина и общество: информационный портал / под ред. А. А. Денисовой 2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.owl.ru/gender/042.htm
129. Соловьев А. И. Политология: Политическая теория, политические технологии : учебник для студентов вузов / А. И. Соловьев. – М. : Аспект Пресс, 2000. – 559 с.
130. Списки депутатів від партій (блоків) / Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001
131. Списки кандидатів від партій та блоків та партій / Чергові вибори 29.03.1998 [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc0v?kodvib=1&rejim=0
132. Списки кандидатів від партій та блоків партій / Чергові вибори 31.03.2002 [Електронний ресурс] / Центральна виборча комісія. – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc0v?kodvib=400&rejim=0
133. Степанова Н. М. Культура гендерных отношений в политических партиях и в парламенте Великобритании / Н. М. Степанова // Гендерная реконструкция политических систем / [под ред. Е. В. Кочкиной, Н. М. Степановой]. − М : Алтейя, 2004. – С. 225 − 255.
134. Степанова Н. М. Политика гендерного равенства в скандинавских странах / Н. М. Степанова // Гендерная реконструкция политических систем / [под ред. Е. В. Кочкиной, Н. М. Степановой]. − М : Алтейя, 2004. – С. 204 − 224.
135. Табачник впевнений, що в магістратурі і аспірантурі краще вчаться некрасиві дівчата, 17 травня 2012 р. [Електронний ресурс] / Українська правда. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2012/05/17/6964716/
136. Тартаковская И. Н. Гендерная политика в Европейском Союзе / И. Н. Тартаковская // Гендерное равенство в современном мире. Роль национальных механизмов / [отв. ред. и сост. О. А. Воронина]. — М. : МАКС Пресс, 2008. – C. 50 − 68.
137. Теория и методология гендерных исследований. Курс лекций / [под общ. ред. О. А. Ворониной]. — М. : МЦГИ − МВШСЭН − МФФ, 2001. — 416 с.
138. У Верховній Раді України створено міжфракційне депутатське об’єднання "Рівні можливості" / Повідомлення 06 грудня 2011 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/51938.html
139. У Верховній Раді України створено міжфракційне об'єднання (МФО) "Рівні можливості" / Повідомлення 25 грудня 2012 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/71344.html
140. У комітеті з питань європейської інтеграції відбулася робоча зустріч щодо підвищення ролі жінок в українській політиці, 30 вересня 2011 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/45425.html
141. У Раді зареєстровані три законопроекти про парламентські вибори, 03.06.2014 [Електронний ресурс] / РБК Україна. – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/news/politics/v-rade-zaregistrirovany-tri-zakonoproekta-o-provedenii-03062014160600/
142. Українська багатопартійність: політичні партії, виборчі блоки, лідери (кінець 1980-х – початок 2012 рр.) : енциклопедичний довідник / [за ред. М. Кармазіної]. – К. : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2012. – 588 с.
143. Українці хочуть бачити більше жінок у політиці, 31 липня 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zik.ua/ua/news/2012/07/31/361515
144. Успенская В. И. Суфражизм в истории феминизма / В. И. Успенская // Женщины в социальной истории России. − 1997. − № 5 − C. 70 − 80.
145. Участь жінок у політиці та процесі прийняття рішень в Україні. Стратегії впливу. – К. : УЖФ., 2011 – 40 с.
146. Федоренко В. Інститут позачергових виборів до Верховної Ради України в системі національного конституційного права / В. Федоренко // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2007. − № 3. – С. 38−46.
147. Фурман А. В. Основи ґендерної рівності / А. В. Фурман, Т. Л. Надвинична // Гендерний розвиток у суспільстві (конспект лекцій) / [відп. ред. К. М. Левківський]. – К. : ПЦ «Фоліант», 2005. – 315 с.
148. Хасбулатова О. А. Гендерные стереотипы в политической культуре: специфика российского общества / О. А. Хасбулатова // Женщина в российском обществе. − 2001. − № 3/4. − С. 17 − 24.
149. Христова Г. О. Позитивні дії в механізмі забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: міжнародний досвід та українські перспективи / Г. О. Христова, О. О. Кочемировська. – Харків : Райдер, 2010. – 200 с.
150. Цікул І. В. Ґендерні аспекти формування паритетної демократії в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 “Політичні інститути та процеси“ / І. В. Цікул. − Чернівці, 2009. − 24 с.
151. Цікул І. В. Трансформація інституту партійного лідерства в сучасній Україні (гендерний підхід) / І. В. Цікул // Політична наука в Україні: стан і перспективи : матеріали всеукраїнської наукової конференції, 10-11 травня 2007 року. – Львів, ЦПД, 2008. – С. 204 – 210.
152. Чикалова И. «Бархатная революция» в политической и исторической науке / И. Чикалова // Женщины в истории: возможность быть увиденными : сб. науч. ст. / [под ред. И. Р. Чикаловой]. — Мн. : БГПУ, 2004. — Вып. 3. − С. 5 – 22.
153. Чикалова И. Р. Британский лейборизм: гендерные идеологии и практики (Первый парламентский успех 1906 г. – победные выборы 1997 г.) / И. Р. Чикалова // Общество и гендер : материалы Летней школы в Рязани. – Рязань : Дом Прессы, 2003. – С. 80–101.
154. Чикалова И. Гендерная проблематика в политической теории // Введение в гендерные исследования. Ч. І. : учебное пособие / [под ред. И. А. Жеребкиной]. — Харьков : ХЦГИ, 2001. – С. 80 – 107.
155. Чухим Н. Д. Проблематика статі: виникнення та ґенеза / Н. Д. Чухим // Основи теорії ґендеру: навч. посіб. / [за ред. Скорик М. М]. – К. : “К.І.С.”, 2004. – С.