ІДЕЙНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В.ЛИПИНСЬКОГО В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА : Идейно-политическая ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ В.Липинского В КОНТЕКСТЕ ФОРМИРОВАНИЯ ПОЛИТИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ СОВРЕМЕННОГО УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

САМОЙЛЕНКО Оксана Полікарпівна

УДК 32-027.21(075.8)

ІДЕЙНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В.ЛИПИНСЬКОГО В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

23.00.03 – політична культура та ідеологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
БЕБИК Валерій Михайлович,
доктор політичних наук, професор

Київ - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................ 4

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ГЕНЕЗА ПРОБЛЕМ ДЕРЖАВНОСТІ, ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ, ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ІДЕОЛОГІЇ У СВІТОВІЙ ТА ВІТЧИЗНЯНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ НАУЦІ ..11
1.1. Держава та форми державного устрою в контексті
дослідження політичної культури та ідеології ............................11
1.2. Громадянське суспільство, партії та еліти з точки
зору політичного правління країною ............................................. 24
1.3. Проблема еліт у політичній думці світу ........................................ 40

РОЗДІЛ 2
ІДЕЙНО-ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПОЛІТИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАСАДИ ТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В ПРАЦЯХ ТА ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ В.ЛИПИНСЬКОГО …….. 51
2.1. В.Липинський як один із фундаторів державницького
напряму в українській політології ............................................... 51
2.2. Ідейно-культурні, морально-етичні, етнічно-релігійні та
соціально-психологічні аспекти функціонування влади ............. 63
2.3. Теорія національної еліти та культурно-ідеологічна роль
аристократії в розбудові національної держави .......................... 75
2.4. Витоки та джерела суспільно-політичної діяльності
В.Липинського ................................................................................. 89
2.5. В.Липинський як ідеолог, дипломат та активний учасник
українського монархічного руху .................................................... 99

РОЗДІЛ 3
ІДЕЙНО-ТЕОРЕТИЧНА, ПОЛІТИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В.ЛИПИНСЬКОГО В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ.………………………………………………………………………….119
3.1. Ідейно-культурологічні генези античної концепції влади
у контексті політико-державницької доктрини
В.Липинського……………………………………….................. 119
3.2. Значення ідейно-теоретичної спадщини В.Липинського
та її вплив на сьогодення ............................................................. 131
3.3. Політична культура та масова свідомість сучасного
українського суспільства (соціально-психологічні
аспекти)........................................................................................... 148

ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 154

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................... 157

ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлена потребою переосмислення в сучасних суспільно-історичних умовах політологічної, ідейно-теоретичної та політико-культурної спадщини В’ячеслава Липинського - видатного українського політолога початку ХХ століття, який вважав себе „українцем польського походження” і був, як свідчить його писемна та діяльнісна спадщина, дійсно, патріотом і гарячим симпатиком української державності.
В.Липинський (1882 – 1931) - неординарний мислитель і політичний діяч - був одним з перших українських політологів, що мав класичну політологічну та філософську освіту та фундаментальні знання в галузі соціології, історії, етики, релігієзнавства, психології та права.
Це дало йому змогу комплексно дослідити проблему державотворення українського народу на початку ХХ ст., коли, начебто, „бездержавна”, але тисячолітня нація, вийшла із небуття і почала реалізацію мрії багатьох поколінь українців – побудови самостійної, суверенної держави.
Проте історичний досвід свідчить, що процеси розбудови національної держави потрібно розглядати в контексті дії ідейно-теоретичних та політико-культурних чинників суспільного життя.
Звернення до інтелектуальної спадщини В.Липинського дає можливість переконатися, що Україна дала світові політичного мислителя європейського рівня не тільки за формальними ознаками (елітарне походження та освіта), а, насамперед, за глибиною осмислення політичних процесів і мотиваційних джерел українського державотворчого руху.
Окреслена тема ґрунтується на вивченні та аналізі проблеми державності у світовій політичній думці, оскільки потребує фундаментальної основи, що визначає закономірності та процедури налагодження роботи механізмів державного управління та місцевого самоврядування.
Не викликає сумнівів також і необхідність ідейно-теоретичного та політико-культурного обґрунтування функціонування політичних режимів, дослідження зв’язків між історико-політичними традиціями, морально-етичними та релігійно-філософськими настановами суспільної свідомості та ментальністю народу, що складає більшість на території, яка стає осередком для побудови власної державності.
У цьому зв’язку проблеми сучасного українського державотворення, досліджені через призму ідейно-теоретичної та політико-культурної спадщини В.Липинського, науково-прогностичний потенціал якої свідчить про актуальність вибору теми дослідження та її цінність для становлення політичної культури та політичної свідомості сучасного українського суспільства, „озброєння” його новими аспектами розуміння української національної ідеї та ідеології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах планової теми кафедри політичних наук Інституту політології та права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова “Проблеми політичної модернізації і трансформації: світовий досвід і українські реалії”, науковий напрям “Дослідження проблем гуманітарних наук”, що входить до Тематичного плану НДР (ініціативна тематика), який затверджений Вченою радою НПУ імені М.П.Драгоманова (протокол №5 від 22 грудня 2006 року).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення й аналіз ідейно-теоретичної та політико-культурної спадщини В.Липинського, визначення її впливу на формування національної політичної культури та ідеології в Україні, становлення сучасної політичної еліти та державності.
Відповідно до поставленої мети було сформульовано завдання дисертаційного дослідження:
- узагальнити основні ідейно-теоретичні та політико-культурні підходи до проблеми державності у світовій та національній політичній думці і визначити зміст поглядів В.Липинського на проблему української державності в контексті античної та сучасної політичної думки;
- проаналізувати погляди В.Липинського на морально-етичні та релігійно-філософські аспекти функціонування влади, спираючись на теорію політичної еліти мислителя та його ідеї щодо ролі аристократії у формуванні та становленні держави;
- виокремити і проаналізувати витоки, джерела та мотиваційні чинники суспільно-політичної та дипломатичної діяльності В.Липинського в умовах спроби відтворення української державності на початку ХХ ст.;
- визначити вплив ідейно-теоретичної та політико-культурної діяльності В.Липинського на практичну політику українського суспільства початку ХХ ст., і , зокрема, на формування та становлення українського монархічного руху;
- дослідити особливості ідейно-політичної та політико-культурної концепції В.Липинського в контексті формування та еволюції політичної культури та політичної свідомості сучасного українського суспільства.
Об’єкт дослідження – ідейно-теоретична та політико-культурологічна спадщина В.Липинського.
Предмет дослідження – особливості впливу ідейно-теоретичних та політико-культурологічних розробок В.Липинського на процеси формування та становлення сучасної політичної культури і політичної свідомості українського суспільства.
Методи дослідження. Науково-методологічною основою дослідження є комплексне використання наступних методів: загальнологічних - аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, теоретичних - системного, структурного, політико-культурного, мислительного експерименту та гіпотетичного переходу від абстрактності до конкретності, порівняльно-історичних - історичного опису, конкретного аналізу, порівняння, періодизації, хронології, історико-біографічного методу, емпіричних - соціально-психологічного, соціологічного анкетного дослідження та анкетного експертного опитування.
Зокрема, науково-методологічною особливістю даного дослідження є здійснення порівняльного аналізу мислительної парадигми ідейно-теоретичної та політико-культурологічної концепції націєтворення і державного будівництва В.Липинського (на основі використання групи загально-логічних, теоретичних та порівняльно-історичних методів) з реальним станом суспільної свідомості та політичної культури сучасного українського суспільства (на основі використання групи емпірічних методів з вивчення масової політичної свідомості та політичної культури).
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні визначено наступні положення, що мають ознаки наукової новизни і виносяться на захист:
- вперше комплексно поєднано політико-історичні, порівняльні та емпіричні методи в дослідженні витоків і джерел ідейно-теоретичної та політико-культурної спадщини В.Липинського та визначенні її впливу на формування сучасного стану суспільної свідомості;
- дістав подальшого розвитку аналіз ідейно-політичних та політико-культурних чинників процесу державотворення у світовій та національній політичній практиці з точки зору ефективності функціонування різних ідейно-політичних моделей побудови влади, у тому числі й монархічної моделі влади, якій віддавав перевагу В.Липинський;
- поглиблено дослідження внеску В.Липинського до скарбниці української політичної думки, формулювання ним власного бачення проблем функціонування національної політичної еліти в розбудові держави, морально-етичних та релігійно-філософських аспектів здійснення влади у державі в контексті сучасних проблем державного будівництва в Україні;
- ґрунтовно проаналізовано ідейно-теоретичні, політико-культурологічні, історико-біографічні, етнокультурні витоки і джерела суспільно-політичної та політико-дипломатичної діяльності В.Липинського, які зумовили його послідовність у відстоюванні власних ідеалів і переконань;
- доведено, що ідеї В.Липинського щодо формування національної еліти та її ролі в процесах становлення сучасної української державності не втратили актуальності і донині, враховуючи характер еволюції політичної культури і політичної свідомості українського суспільства протягом останнього століття;
- здійснено комплексне емпіричне дослідження стану політичної культури і політичної свідомості сучасного українського суспільства в ідейно-ціннісному вимірі, результати якого відобразили особливості масової політичної свідомості та політичної культури і склали своєрідний рейтинг ідеологій, які можуть бути покладені в основу сучасного процесу державотворення.
Практичне значення одержаних результатів. Результати даного дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці спецкурсів з історії політичної думки, політології, соціології, політичної історії, державного управління, політичного лідерства, а також при плануванні та здійсненні міждисциплінарних досліджень в галузях конституційного права, теорії держави та права, етнодержавознавства, етносоціології та етнопсихології у вищих навчальних закладах, навчанні та підвищенні кваліфікації депутатів усіх ієрархічних рівнів і працівників органів державного управління та місцевого самоврядування.
Деякі аспекти науково-теоретичних положень, емпіричні матеріали й висновки дисертації можуть бути використані при формулюванні стратегії розбудови в Україні демократичної, правової, соціальної держави, а також дослідженні політико-правових, історичних, соціальних та психологічних особливостей формування національної політичної еліти і політичної культури українського суспільства.
Особистий внесок здобувача. Формулювання та вирішення всього запланованого науково-дослідного комплексу завдань дисертаційного дослідження здійснено автором самостійно. За темою дисертаційного
дослідження автором опубліковано 9 робіт, у тому числі 6 – одноосібно, 3 – у співавторстві. Особистий внесок у статтях, опублікованих у співавторстві, полягає в дослідженні ідейно-теоретичної та практичної спадщини В.Липинського, а також в дослідженні структури політичної свідомості сучасного українського суспільства, що складає 0,5 д.а.(загальний обсяг статей, опублікованих у співавторстві-1,3 д.а.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри політичних наук Інституту політології та права Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Результати дисертаційної роботи були представлені на наступних науково-практичних конференціях: Міжнародній конференції „Europa bez graniс: wyzwanie dla oswiaty wielokulturowej” (Республіка Польща, м. Рики, 2004); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття / Сьомі читання пам’яті В.Липинського” (Луцьк, 2004); V Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття / Десяті читання пам’яті В.Липинського” (Луцьк, 2007); VI Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття / Одинадцяті читання пам’яті В.Липинського” (Луцьк, 2008).
Публiкацiї. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць, з них 4 - у фахових виданнях з політичних наук, затверджених ВАК України, 4 - у тезах наукових конференцій.
Структура і обсяг дисертаційного дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 209 найменувань, з них 46 – іноземними мовами: російською, англійською, німецькою, французькою і польською. Загальний обсяг роботи складає 174 сторінки, з них 156 – основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи результати даного дослідження, слід визнати, що ідейно-теоретична спадщина, політико-культурна та державно-політична діяльність В.Липинського посідає вагоме місце не тільки в українській, а й у світовій політичній думці.
Будучи одним із перших фахових українських політологів, хто реально займався, окрім науково-теоретичних, ідейно-політичних досліджень, ще й політичною практикою (партійною, дипломатичною і, меншою мірою, державною), він зробив вагомий внесок у розвиток та збагачення теорії політичних еліт (з власним баченням місця, ролі і характеристик аристократії як такої), глибоко дослідив проблеми співвідношення таких важливих політологічних категорій, як держава, нація, патріотизм, націоналізм, шовінізм, форма державного правління і т. ін.
Надзвичайно важливими є висновки В.Липинського щодо вагомої ролі в розбудові національної держави таких чинників, як морально-етичні та релігійні цінності, територіальний патріотизм, психологічні риси українців і, зокрема, психологічні риси української політичної еліти. Дуже цікавими і достатньо продуктивними з точки зору розвитку та використання в ідейно-теоретичних та політико-культурних і практичних дослідженнях системного підходу, були також його висновки щодо необхідності встановлення і підтримки балансу і противаг між різними гілками влади в національній державі.
Важко також переоцінити роль цього українця польської культури, який одним з перших вголос поставив питання побудови дійсно незалежної України, без орієнтації чи то на Російську, чи то Австро-Угорську імперію, чи то на Москву, чи то на Варшаву.
А тривала на той час дискусія між ним та його теоретичними і політичними опонентами щодо шляху та напрямків творення нації – держави в Україні, безперечно, закінчилася перемогою В.Липинського, який писав, що нація формується через створення держави, а не навпаки!
Власне кажучи, шлях державного будівництва та творення нації, що сьогодні проходить Україна, відбувається за сценарієм В.Липинського, який передбачав, що в етнічно строкатій Україні інший варіант навряд чи пройде.
Водночас він намагався вирішити питання українського націєтворення через зняття суперечок національного будівництва в рамках монархічного політичного режиму на засадах консервативної ідеологічної моделі розвитку політичної системи українського суспільства.
Зрозуміло, що не все він міг передбачити. У своїй ідейно-теоретичній, політико-культурній та практичній діяльності він інколи був достатньо безкомпромісним ідеалістом, який, небезпідставно відчуваючи свою інтелектуальну перевагу над „партнерами” у політичних перегонах, зрештою, поступався тим, хто був, напевно, не таким вже й підкованим в ідейно-теоретичному плані, проте, натомість, мав переваги в політичній конкретиці та організаційно-мобілізаційних можливостях з точки зору залучення певних ресурсів влади (військових, фінансових, організаційних).
Маючи незаперечні заслуги в ідейно-теоретичній сфері та політико-культурній сфері, розробці цікавих політологічних концепцій, В.Липинський зробив вагомий внесок і в становлення вітчизняної школи дипломатії. Незважаючи на те, що він не так довго очолював українське посольство у Відні, його активної діяльності та досягнень, безумовно, вистачило б на декілька дипломатичних біографій, оскільки час тоді був настільки спресований на події, що потрібно було діяти рішуче і впевнено, з огляду на десятилітні наслідки результатів тієї дипломатичної роботи нашого політолога.
Досліджуючи сучасні ідейно-теоретичні, політико-культурні та практичні українські реалії в контексті В.Липинського, варто визнати, що, наприклад, монархічна ідея, незважаючи на наявність певних схильностей до авторитаризму, не сприймається достатньо серйозно в широких колах сучасного українського суспільства, хоча, безумовно, існує у суспільній свідомості та практичному політичному просторі.
Водночас, як свідчать соціально-психологічні дослідження, певне несприйняття політологом демократичних процедур формування влади, навпаки, не корелюється із домінуючою схильністю сучасного українського суспільства до демократичних технологій формування владних інституцій.
Натомість, його концепція і напрямки творення нації фактично реалізується в суспільному житті українства. А сучасна політична еліта поволі, але набуває більшої цілеспрямованості, впевненості, врівноваженості і рішучості, що створює (не зважаючи на перманентні політичні кризи) в цілому позитивний політико-психологічний фон для її становлення та розвитку. Відчувається і потреба в духовному, морально-етичному оздоровлені української нації на засадах консерватизму та розвитку традиційних українських цінностей, про які ґрунтовно і переконливо писав цей неординарний політолог і політик.
І все це разом взяте свідчить про непересічну долю і потужний інтелектуальний потенціал ідейно-теоретичної та політико-культурної спадщини В.Липинського, яка є актуальною і в умовах сучасного етапу українського державного будівництва і творення модерної української нації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій науці / [Упоряд. О.К.Романчук]. – Львів: Кальварія, 1992. – 230 с.
2. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии / Г.Алмонд, С.Верба // ПОЛИС. – 1992. – № 4. – С.127–128.
3. Андрущенко В. П. Історія соціальної філософії: Підручник / В.П.Андрущенко. – К.: Знання України, 2000. – 348 с.
4. Андрущенко В.П. Організоване суспільство: [монографія] / В.П.Андрущенко. – К.: ТОВ „Атлант ЮемСі”, 2006. – 501 с.
5. Андрущенко В.П., Л.B.Губерський, Михальченко М.І / Соціальна філософія: Підручник / В.П.Андрущенко, Л.B.Губерський, М.І.Михальченко. – К.: Знання України, 2006. – 360 с.
6. Антология мировой философии: в 4-х т. – М.: Мысль, 1969–1972.
7. Антонович В.Б. Про козацькі часи на Україні / В.Б.Антонович. – К.: Дніпро, 1991. − 238 с.
8. Арендт Х. Традиции и современность: К истории политических
идей / Х.Арендт // Советское государство и право. – 1991. – № 3. – C.
124 − 133.
9. Аристотель. Политика. Сочинения: в 4 т. / Аристотель. – М.: Наука, 1983.
10. Арон Р. Этапы развития социологической мысли: [монографія] / P.Арон. – М.: Прогресс − Универс, 1993. – 368 с.
11. Асмус Б. Ф. Античная философия: Підручник / Б.Ф. Асмус. – М.: Наука, 1976. − 341 с.
12. Аристотель. Политика. Сочинения: в 4-х т. – М.: Наука, 1975-1980.
13. Артхашастра (или Наука политики). – М. ; Л-д: Наука, 1994. – 280 с.
14. Архів Української Гетьманської організації в Америці.
15. Бабкин В. Д., Селиванов В. Н. Народ и власть : опыт системного исследования воззрений М. Е. Салтыкова-Щедрина / В.Д. Бабкин, В.Н.Селиванов / (Академия правовых наук Украины, Институт частного права и предпринимательства). — К. : Манускрипт, 1996. − 448 с.
16. Бабкіна О.В. Демократичні детермінанти трансформації українського суспільства / O.B. Бабкіна // Нова парадигма. – 2006. – Спецвипуск. – С. 4 − 12.
17. Базів В.А. Чи може бути парламент таким само тираном, як і король? / B.A. Базів // Віче. – 2006. – № 9 − 10. – С. 30 − 33.
18. Баскин Ю. Я. Очерки по истории политических учений: Учебное пособие / Ю. Я. Баскин. – Л.: Наука, 1991. – 287 с.
19. Бебик В. Політологія для політика і громадянина: Підручник /
B. Бебик. – К.: МАУП, 2003. – 432 с.
20. Бебик В. Українська ідея як чинник формування національної свідомості: культурно-цивілізаційні аспекти: матеріали Всеукраїнської теоретичної й науково-практичної конференції з правознавства, політології та соціології − Т. 2 / В.Бебик // Віче. – 2007. − № 14 (спецвипуск). – С. 3 − 6.
21. Бебик В., Бортніков В., Дегтерьова Л., Кудряченко А. Держава і громадянське суспільство: партнерські комунікації в глобальному світі: навчальний посібник / В. Бебик, В. Бортніков, Л. Дегтерьова, А.Кудряченко. – К., 2006. − 246 с.
22. Бебик В. Соціально-психологічні аспекти політичної та економічної активності українства в контексті державотворення та побудови громадянського суспільства / В.Бебик // Освіта регіону. – 2006. – 2006. – №1. – С. 50 − 54.
23. Безрідний В. Другий акт //The Political and Social ideas of Vjacheslav Lypynskyj. – Harvard Ukrainian Studies. – Vol. IX. – Num.3/4. December, 1985. – Р. 27-32.
24. Белебеха І.О. Поразки та надії України: [монографія] / I.O.Белебеха. – Харків: Прапор, 1996. – 366 с.
25. Бичук І. Концепція „провідної верстви” В’ячеслава Липинського / I.Бичук // Психологія і суспільство. – 2004. – № 4. – С. 211 − 217.
26. Білас Л. Вячеслав Липинський і "територіялізм" / Л. Білас // Сучасність. – 1972. – Ч.2. – С. 35 − 39.
27. Білас Л. В’ячеслав Липинський як історик кризової доби // Липинський В. Твори. Архів. Студії / Ред. Л. Білас, Я. Пеленський. – Філадельфія, 1991. – 288 c.
28. Білоус А., Горелов М. Національна „мрія” й історичний шанс / А.Білоус, М.Горелов // Віче. – 1995. – № 5. – С. 27 − 32.
29. Блондель Ж. Политическое лидерство: Путь к всеобъемлющему аналізу: [монографія] / Пер. с англ. Г.М. Квашнина. – М.: Российская академия управления, 1992. – 135 с.
30. Большой энциклопедический словарь: философия, социология, религия, эзотеризм, политэкономия / [Гл. ред. и сост. С.Ю.Солодовников]. − Минск: МФЦП, 2002. – 630 с.
31. Бодуен Ж. Вступ до політології: Підручник / Ж. Бодуен. − К.: Основи, 1995. − 174 с.
32. Боплан Г. Л. Де. Опис України: [монографія] / Г.Л. Боплан. − Львів: Каменяр, 1990. − 301 с.
33. Боришполец К.П. Методы политических исследований: учебное пособие [для студентов вузов] / К.П. Боришполец. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 221 с.
34. Бурдье П. Социология политики: Підручник / П.Бурдьє. – М.: Socio-Logos, 1993. – 416 с.
35. Бурдяк В. Націоналізм як конфліктологічна проблема побудови громадянського суспільства в Україні / В.Бурдяк // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. − Випуск 10. – К., 2007. –
C. 310 − 321.
36. Бушанський В. Необхідні і достатні умови державотворення / В.Бушанський // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. − Випуск 10. – К., 2007. – С. 214 − 223.
37. Васильєв Л.С. История Востока. В 2-х т.: Підручник / Л.С. Васильєв – М.: Наука, 1998.
38. Варзар І. М. Політична етнологія як наука: історіологія, теорія, мето¬до¬логія, праксеологія: [монографія] / І.М.Варзар. – К.: Наукова думка, 1994. – 334 с.
39. Варзар І.М. Тріадний принцип структуризації та функціональної ієрархізації соціальної і політичної систем транзитного суспільства / I.M. Варзар // Нова парадигма. – 2006. – Спецвипуск. – C. 47 − 56.
40. Винниченко В. Відродження нації: [монографія] / B.Вінниченко – К.: Просвіта, 1991. – Т. 1–3.
41. Власть. Очерки современной политической философии Запада: [монографиия] / [Отв. ред. В.В. Мшвениерадзе]. – М.: Наука, 1989. – 182 с.
42. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму: [монографія] / M.Вебер. – К.: Основи, 1994. – 259 с.
43. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник / В.Ф.Верстюк, О.М.Дзюба, В.Ф. Репринцев. − К.: Наукова думка. −1995. − 688 с.
44. Войтків В. Партійна система України: етапи становлення та їх особливості / В. Войтків // Політичний менеджмент. – 2007. – № 2. –
C. 114 − 119.
45. Володимир. Священний героїзм як основа українського національного світогляду. – Лондон: УВУ, 1964. – 112 c.
46. Воля. – Відень, 1921. – 23 квітня. – С. 3-5.
47. В’ячеслав Липинський та його доба: Наукове видання / [Упорядники Т.Осташко, Ю.Терещенко]. – Київ – Житомир, 2008. –
387 c.
48. Вятр Е. Социология политических отношений: Підручник / Є.Вятр. – М.: Прогресс, 1979. – 268 с.
49. Гаджиев К. С. Политическая наука: Учебное пособие / К.С.Гаджиєв. – М.: Наука, 1995. – 397 с.
50. Гаджиев К.С. Введение в политическую науку: Учебное пособие / К.С.Гаджиев. – М., 2000. – 415 с.
51. Гаевский Б. Философия политики: Учебное пособие / Б.Гаевский. – К.: МАУП, 1993. – 187 с.
52. Ганцаж Б. „Z dziejow Ukrainy” – генеза, конструкція, зміст, рецепція / Б.Ганцаж // Молода нація: Альманах. – 2002. – № 4. – С. 37 − 44.
53. Гарбузов В. Н. Консерватизм: понятие и типология: Исторический обзор / В.Н. Гарбузов // ПОЛИС. – 1995. – № 4. – С. 60 − 69.
54. Гирич І. В’ячеслав Липинський у світлі його листування з дореволюційних часів // Липинський В. Повне зібрання творів, архів, студії / [Гол. ред. Я.Пеленський]. – К., Філадельфія, 2003. – 753 c.
55. Гегель Г.В.Ф. Философия права: [монографія] / Г.В.Ф.Гегель. – М.: Мысль, 1990. – 524 с.
56. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданського: [монография] / Т. Гоббс. – М.: Соцэкгиз, 1936. − 503 c.
57. Гоббс Т. Философские основания учения о гражданине: [монография] / Т. Гоббс. – М.: Мысль, 1991. – 731 с.
58. Голуб А. П. Світоглядні парадигми Київської Русі: феномен дво-вір’я: [монографія] / А.П. Голуб. – К.: Наукова думка, 1994. – 296 с.
59. Горбатенко В. Стратегія модернізації суспільства. Україна і світ на зламі тисячоліть: [монографія] / В.П. Горбатенко. – К.: ІДП, 1999. – 377с.
60. Гордієнко М. Хліборобсько-класократичні орієнтації В.Липинського у контексті сучасності / M. Гордієнко // Розбудова держави. – 1999. – №7/8. – C. 39 − 45.
61. Грамши А. Искусство и политика. В 2-х т.: [монография] / А. Грамши. – М.: Искусство, 1991.
62. Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку: [монографія] / [Заг. ред., кер. авт. кол. Ф.М.Рудич]. – К.: Парлам. вид-во, 2006. – 439 с.
63. Грушевський М. На порозі нової України: [монографія] / M.Грушевський. – К.: Наукова думка, 1991. – 172 с.
64. Грушевський М. Освобождение России и украинский вопрос: Статьи и заметки: [монографія] / M. Грушевський. – СПб.: Феникс, 1907. – 315 с.
65. Губко О. Психологія українського народу: [монографія] / O. Губко. – К., 2003. – 288 c.
66. Давид Р. Основные правовые системы современности: [монография] / Р. Давид. – М.: Прогресс, 1988. – 529 с.
67. Дай Т. Р. Демократия для элиты: [монография] / T.P. Дай. – М.: Юридическая литература, 1984. – 320 с.
68. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М.: Nota Bene, 2000. − 1024 c.
69. Демидов А. И. Политическая деятельность: [монография] / А.И. Демидов. – Саратов, 1987. – 325 с.
70. Дениско Г. В’ячеслав Липинський і його бачення Української держави / Г. Дениско // Слово просвіти. – 2007. – № 22. – С. 6 − 7.
71. Дергачов О. Тип лідерства і формування політичного режиму / О.Дергачов // Політичний менеджмент. – 2007. – Спеціальний випуск. – С. 36 − 44.
72. Драгоманов М. Вибране: [монографія] / M. Драгоманов. – К.: Наукова думка, 1991. – 378 с.
73. Древнеиндийская философия. Начальный период: Підручник. – М.: Наука, 1972. – 387 с.
74. Древнекитайская философия: Підручник. – М.: Наука, 1973. – Т. 1 – 2.
75. Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923: [монографія] / Д.Дорошенко. − Т. 2: Українська Гетьманська Держава. – Ужгород:, 1930. – 237 c.
76. Дорошенко Д. Історія України: [монографія] / Д. Дорошенко. − Т.2. –– Львів: Смолоскип, 1923. − С. 215 – 216.
77. Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле. В 4-х ч. / Д.Дорошенко. – Мюнхен: УВУ, 1969. – 345 с.
78. Ерме Ги. Культура и демократия: [монография] / Ги Ерме. – М.: Прогресс, 1994. – 368 с.
79. Жук А. До історії української політичної думки перед [першою] світовою війною / А.Жук // Визволення. – Відень-Прага, 1923. – Ч. 11 (березень). – С. 12 − 32.
80. Залуцький Р. В.Липинський і його відношення до українства / Р. Залуцький // Велика Волинь: минуле і сучасне: матеріали міжнародної наукової конференції . – Хмельницький: ХДУ, 1994. – 347 с.
81. Збірник Хліборобської України. Т. 1. – Прага: Хліборобська Україна, 1931. – 177 c.
82. Зибликевич Є. Одіссея архівної спадщини В’ячеслава Липинського (Відень – Райхенау – Берлін – Бадег – Філадельфія) / Є.Зибликевич // Український археографічний щорічник. Нова серія. – К., 1992. – Вип. 1. – C. 119.
83. Євтух В.Б., Трощинський В.П., Погок А.А. Закордонне українство: [Навч. посібник] / В.Б. Євтух, В.П. Трощинський, А.А. Погок. – К.: КНУ, 2005. – 430 с.
84. История политических и правовых учений: Учебник / [Под ред. В. С. Нерсе¬сянца]. – М.: Юридическая литература, 1998. – 372 с.
85. Ісаїв В. Політична соціологія В’ячеслава Липинського / В.Ісаїв // Сучасність. – 1984. – № 6. – С. 81-95.
86. Кальниш Ю.Г. Політична аналітика в державному управлінні: [монографія] / Ю.Г.Кальниш – К.: УАДУ, 2006. – 394 с.
87. Карпенко В. Антиукраїнські тенденції в українській державі: [монографія] / B.O. Карпенко. – К.: ПВ, 2002. – 378 с.
88. Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення: [монографія] / Кін Дж. – К.: К.І.С., 2000. – 191 с.
89. Кифишин А. Г. Древнее святилище Каменная могила. Опыт де-шифровки протошумерского архива ХII–III тисячелетия до н. э.: [монография] / А.Г.Кифишин. – К.: Аратта, 2001. – 872 с.
90. Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації: Навчальний посібник / В. Кремень, В.Ткаченко В. – К.: ВЦ „Друк”, 1998. – 225 с.
91. Кресіна І. О. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси (етнополітологічний аналіз): [монографія] / I.O. Кресіна. – К.: Вища школа, 1998. – 392 с.
92. Крупницький Б. Українська історична наука під совєтами (1920– 1950): [монографія] / Б.Крупницький. – Мюнхен, 1957. − 447 с.
93. Крисаченко В.С., Мостяєв О.І. Україна. Природа і люди: [монографія] / В.С. Крисаченко, О.I. Мостяєв.– К.:НІСД, 2002. – 632 с.
94. Кульчицький О. Світовідчуття українця // Українська душа: [монографія] / O. Кульчицький – К., 1992. – 143 с.
95. Куташев І. Політичні ідеї періоду становлення Козацької держави / I.Куташев // Політичний менеджмент. – 2007. – № 2. – С. 49 − 53.
96. Куташев І. Політична думка доби гетьманщини: [монографія] / I.Куташев – К.: Український центр духовної культури, 2007. – 446 с.
97. Кухта Б.Л. З історії української політичної думки: Навчальний посібник / Б.Л. Кухта. − К.: Генеза, 1994. − 368 с.
98. Кучабський В. Значення ідей Вячеслава Липинського / В. Кучабський // Harvard Ukrainian Studies. – 1985. – № 3/4. – Р. 56 − 68.
99. Лащенко Р. Лекції по історії українського права: Підручник / P.Лащенко – Прага, 1923. – 97 с.
100. Лисяк-Рудницький І. В’ячеслав Липинський: державний діяч, історик та політичний мислитель // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2-х т. – К.: Просвіта, 1994.
101. Липа Ю. Призначення України: [монографія] / Ю. Липа. – Львів: Просвіта, 1992. – 190 с.
102. Липинський В. як ідеолог і політик // Дзвони. Літературно-науковий місячник. – Львів, 1932. – № 6 (19). – 100 с. (випуск, присвячений В.Липинському). Серед публікацій заслуговує на увагу огляд: Струтинська А. Бібліографічний покажчик до писань В'ячеслава Липинського. – Там же.
103. Липинський В’ячеслав: 3 епістолярної спадщини (Листи до Д.Дорошенка, І.Кревецького, Р.Метика, О.Назарука, С.Шелухіна). – К.: Просвіта, 1996; Лист до Я.С. – члена „Ініціативного гуртка українського селянського хліборобського союзу” від 16.11.1924 р. // Поступ. – Львів: Поступ, 1927. – Річник 1.
104. Липинський В. Матеріали до програми Української демократичної хліборобської партії. Перед¬мова. Нарис програми української демократичної хліборобської партії // Вячеслав Липинський. Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна. – Київ – Філадельфія, 1994. – 285 с.
105. Липинський В. Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму: [монографія] / B. Липинський. – Київ-Філадельфія, 1995. – 470 c.
106. Липинський В. Покликання "варягів", чи організація хліборобів? / B.Липинський // Хліборобська Україна. – Відень, 1922-1923. – Кн. 4. – 36. VII і VIII.
107. Липинський В. Релігія і церква в історії України: [монографія] / B.Липинський. –Львів, 1933. – 276 c.
108. Липинський В. Szlachta nа Ukrainie: [монографія] / B. Липинський. – W., 1930. – 387 с.
109. Липинський В. Історичні студії та монографії: [монографія] / B.Липинський. – Київ – Філадельфія: Просвіта, 1920. − Т. 3. − 1920. − 388 с.
110. Липинський В. Лист до генерала Залеського / B. Липинський // Сучасність. – 1979. – Ч. 9. – С. 5 − 8.
111. Липинський В. Завдання українського студентства / B. Липинський // Студентський вісник. – Прага, 1926. – Ч. 2. – С. 14 − 22.
112. Листи В’ячеслава Липинського // Harward Ukrainian Studies. – 1985. – Vol. 9. – No3/4. – Р. 26 − 38.
113. Липинський В. Хам і Яфет / B. Липинський // Сучасність. – 1992. – № 6. – C.19 − 26.
114. Липинський В. Народи поневолені і народи бездержавні / B. Липинський // Сучасність. – 1992. – № 6. – C. 22 − 31.
115. Липинський В. Релігія і церква в Україні: [монографія] / B.Липинський. – К., 1993. – 276 c.
116. Липинський В. Україна на переломі 1657-1679. Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ХVІІІ столітті: [монографія] / B.Липинський. – Відень, 1920. – C. 29.
117. Липинський В. Консерватизм і поступ // Консерватизм: Антологія / [Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К.: Смолоскип, 1998. – 642 с.
118. Липинський В. Універсалізм у хліборобській ідеології // Консерватизм: Антологія / [Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К.: Смолоскип, 1998. – 642 с.
119. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: у 2-х т. / I.Лисяк-Рудницький – К.: Основи, 1994.
120. Лойко Л.І. Громадські організації етнічних меншин України: природа, легітимність, діяльність: [монографія] / Л.І.Лойко. – К., 2005. – 379 с.
121. Лола В.В. Роль та функції державної ідеології в суспільстві / B.B.Лола // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. праць. – Д.: ДРІДУ НАДУ. – Вип. 2 (24). – C. 51− 58.
122. Лузан А. Політика і суспільство (До засад політичної науки) / A. Лузан // Політологічні читання. – 1993. – № 1. – C. 17 − 23.
123. Мала енциклопедія етнодержавознавства: Словник / [За ред. Ю.Римаренка]. – К.: ІДП, 1996. – 640 с.
124. Матвієнко В.Я. Соціальні технології: [монографія] / В.Я.Матвієнко. – К.: Українські пропілеї, 2001. – 445 с.
125. Медвідь Ф. Політико-правові засади концепції національних інтересів України / Ф. Медвідь // Політичний менеджмент. – 2007. – № 6. − C. 72 − 79.
126. Медвідь Ф. Українська національна ідея як детермінанта державотворчих процесів / Ф. Медвідь // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1. – C. 35 − 42.
127. Мейс Дж., Панчук М. Український національний комунізм. Трагічні ілюзії. − Вип. 1−3. – К.: ІПЕНД, 1997.
128. Михальченко М.І. Українська національна ідея: підказ для політичних лідерів / M.I. Михальченко // Політичний менеджмент. – 2007. – Спеціальний випуск. – C. 24 − 35.
129. Михайлич О. Мовний чинник електоральних орієнтацій / O. Михайлич // Соціальна психологія. – 2007. – № 1. − C. 96 − 104.
130. Михайлич О. Регіональний чинник електоральних орієнтацій в Україні / O. Михайлич // Соціальна психологія. – 2007. – № 6. – C. 66 − 71.
131. Міхновський M. Самостійна Україна / M. Міхновський // Політологічні читання. – 1992. – № 2. – C. 112 − 123.
132. Монтескье Ш.Л. О духе законов: [монографія] / Ш.Л.Монтеск’є. // Избранные произведения. – М., 1955. – 334 с.
133. Мурадян А. А. Двуликий Янус. Введение в политологию: Учебное пособие / А.А. Мурадян. – М.: Просвещение, 1994. – 419 с.
134. Новакова О. Політична еліта України: проблема демократичної консолідації / О.Новакова // Політичний менеджмент. – 2007. – Спеціальний випуск. – С. 72 − 78.
135. Основи демократії: Посібник / [За заг. ред. А.Ф.Колодій]. – К.: Смолоскип, 1997. – 357 с.
136. Панарин А.С. Политология: Учебное пособие / A.C. Панарин. – М.: Проспект, 1997. – 463 с.
137. Парсонс Т. Система современных обществ: [монография] / Т. Парсонс. – М.: Аспект-Пресс, 1997. – 270 с.
138. Пахарєв А. Ідеї державності у працях українських мислителів кінця XVI – середини XVIII століття / А. Пахарєв // Політичний менеджмент. – 2007. – № 5. − С. 184 − 187.
139. Пеленський Я. Спадщина В’ячеслава Липинського і сучасна Україна / В.Липинський – історико-політологічна спадщина і сучасна Україна / Я.Пеленський. – Київ, Філадельфія, 1994. – 285 с.
140. Пеленський Я. В’ячеслав Липинський // Зб. „Української літературної газети” (1956). – Мюнхен: Українська літературна газета, 1957. – С. 7 − 18.
141. Пизюр Є. В’ячеслав Липинський і політична думка західного світу / Є.Пизюр // Сучасність. – 1969. – № 9. – С. 17 − 26.
142. Пірен М. Проблеми професійної відповідальності політико-владної еліти в Україні / М. Пірен // Соціальна психологія. – 2007. – № 3. – С. 29 − 35.
143. Політична система і громадянське суспільство: європейські і українські реалії / [За заг. ред. Кудряченка А.І.]. – К: НІСД, 2007. – 396 с.
144. Політичні партії в демократичному суспільстві: довідник – К.: КІС, 1997. – 367 с.
145. Політичні партії України: у 3 − х томах / [укладач: Ю.Шайгородський]. – К.: УЦПМ, 2005.
146. Політологічний словник / [За ред Ю.С.Шемшученка, В.Д.Бабкіна]. – К.: Генеза, 2005. – 670 с.
147. Політологія: Підручник / [За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка]. − [3-тє видання] – К.: Генеза, 2006. – 375 с.
148. Поляков А.Н. Древнерусская цивилизация: основы политического строя / А.Н.Поляков // Вопросы истории. – 2007. – № 3. – С. 50 – 69.
149. Попович М.В. Липинський і український консерватизм / М.В. Попович // Велика Волинь: минуле і сучасне: матеріали Міжнародної наукової конференції. – Хмельницький, 1994. – С. 32 − 39.
150. Потульницький В. Нариси з української політології (1819-1991): Посібник / В. Потульницткий В. – К.: Либідь, 1994. – 320 с.
151. Потульницький В. В'ячеслав Липинський. Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна: [монографія] / В. Потульницький. – Київ − Філадельфія, 1994. – 172 c.
152. Потульницький В.А. Політична доктрина В.Липинського / В.А. Потульницький // Український історичний журнал. – 1992. – № 9. – C. 15 − 25.
153. Платон. Государство: Собрание сочинений в 4-х т. – М.: Наука, 1994.
154. Платон. Сочинения. – М.: Наука, 1972. – Т. 1–3.
155. Правобережець В. (Липинський В.). Слідами Потоцького // Рада. – 1911. – № 170. – С. 3 − 4.
156. Правова держава / [За ред. Ю. С. Шемшученка]. – К.: ІДП, 1996. – Вип. 7. – 348 с.
157. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2006 році. Експертна доповідь (Національний інститут стратегічних досліджень). – К.: НІСД, 2007. – 440 с.
158. Радченко Л.М. В.Липинський про політичну культуру як елемент і аспект політичної системи / Л.М. Радченко // Нова парадигма. – 2006. – Спецвипуск. – С. 132 − 136.
159. Римаренко Ю.І. Національний розвій України: проблеми і перспективи: [монографія] / Ю.І. Римаренко. – К., 1995. – 379 с.
160. Розумний М. Фактори сучасної національної самоідентифікації українців / M. Розумний // Політичний менеджмент. – 2007. – № 1. – C.74 − 82.
161. Рєзник В.В. Державницькі теорії Д.Донцова і В.Липинського: порівняльний аналіз: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. політ. наук: спец. 23.00.01 «Теорія та історія політичної науки» / В.В.Рєзник. – К., 2008. – 18 c.
162. Рудич Ф. М. Много ли власти нужно власти?: [монография] / Ф.М.Рудич. – К.: ВР, 1999. – 329 с.
163. Руссо Ж. Ж. Трактаты / Ж.-Ж. Руссо. − М.: Наука, 1969. − С. 82.
164. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави: Підручник / С.Г. Рябов. – К.: Тандем, 1996. – 337 с.
165. Саидов А.Х. Национальные парламенты мира: Энциклопедический справочник / А.Х. Саидов. – М.: Прогресс, 2005. – 460 с.
166. Салтовський О.І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку ХХ сторіччя): [монографія] / О.І. Салтовський. – К: ПАРАПАН, 2002. – 375 с.
167. Сікора І. Концепція „дідизного гетьманату” В’ячеслава Липинського у світлі сучасного трактування легітимності політичної системи / І.Сікора // В’ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна: матеріали Міжнародної наукової конференції (2-6 червня 1992 р. у Києві, Луцьку і Кременці з нагоди 110років з дня народження вченого). – К., 1994. – Т.1. – С. 33 − 39.
168. Сіленко А., Коляденко В. Соціальна держава: тернистий шлях до визнання: [монографія] / А. Сіленко, В. Коляденко. – К.: Наукова думка, 2003. – 389 с.
169. Себайн Дж. Г., Торсон Т. Л. Історія політичної думки: Підручник / Дж. Себайн Дж., Т.П. Торсон. – К.: Основи, 1997. – 838 с.
170. Смолій В., Гуржій О. Як і коли почала формуватися українська нація: [монографія] / В.Смолій, О.Гуржій. – К.: Наукова думка, 1991. – 172 с.
171. Степико М. Українська політична нація: проблеми становлення / М.Степико // Політичний менеджмент. – 2004. – № 1. – С. 19 − 29.
172. Сторожук С.В. Перспективи політичної програми В.Липинського у світлі історіософських поглядів І.Лисяка-Рудницького / С.В. Сторожук // Мультиверсум. – 2006. – № 58. – С. 45 − 51.
173. Темірова Н. Формування історичних документаційних центрів: досвід української діаспори // ББК 63.3 (4 Укр)
174. Теорія і практика політичного аналізу: Посібник / [за заг. ред. О.Валевського, В.Ребкала]. – К.: НАДУ, 2003. − 228 с.
175. Терещенко Ю. Український патріот з династії Габсбургів: [монографія] / Ю. Терещенко. – К.: Основа, 1999. – 275 с.
176. Терещенко Ю. Примітки до історії галицького консерватизму / Ю.Терещенко // Український консерватизм і гетьманський рух: історія, ідеологія, політика. − Вип.1. – К., 2000. – С. 17 − 24.
177. Ткаченко В. Україна: проблеми національної ідентичності / В.Ткаченко // Політичний менеджмент. – 2007. – № 3. – С. 19 − 37.
178. Токвилль А. О. Демократия в Америке: [монографія] / А.О. Токвилль. – М.: Прогресс, 1992. – 60 c.
179. Томашевський С. Історія і політика. Кілька думок із приводу книжки В.Липинського „Україна на переломі” // Хліборобська Україна. – Відень: Хліборобська Україна – 1921. – Кн.: 3, зб.5/6.
180. Трощинський В.П. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище: [монографія] / В.П.Трощинський. – К.: Просвіта, 1994. − 354 с.
181. Туренко В. Організований націоналізм в контексті політичної психології / В.Туренко // Соціальна психологія. – 2007. – № 3. – С.36 − 46.
182. Туренко В. Український організований націоналізм в координатах етноментальних характеристик українства / В.Туренко // Соціальна психологія. - 2007. – № 6. – С. 51 − 65.
183. Українська культура: Лекції [за редакцією Дмитра Антоновича]. – К.: Либідь, 1993. – 592 c.
184. Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. Документи і матеріали / [Упоряд.: Т. Гунчак і Р. Сольчаник]. − К.: Смолоскип − 1993. – Т.1. – 382 c.
185. Ульяновський В. Українська справа Миколи Аркаса і В’ячеслав Липинський (Штрихи до проблеми перших і других осіб у розвитку національної думки) // В’ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна. – К.: Просвіта, Філадельфія, 1994. – 231 c.
186. Хліборобська Україна. – Відень: Хліборобська Україна, 1920-1921. – Кн. 2. – 36. − II, ІІІ і IV.
187. Хліборобська Україна. – Відень: Хліборобська Україна, 1921. – Кн. 3. – 36. − V і VI.
188. Хліборобська Україна. – Відень: Хліборобська Україна, 1922-1923. – Кн. 4. – 36. − VII і VIII.
189. Цибульській В. Держава Богдана Хмельницького і Переяславська угода в працях В’ячеслава Липинського // www.ukrterra.com.ua/review/8/cybulskij.htm.
190. Центральний державний історичний архів України у м. Львові (ЦДІАЛ).
191. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
192. Чижевський Д. Філософські твори: у 4 т. / [Під заг. ред. В.Лісового] / Д.Чижевський. – К.: Наукова думка, 2005.
193. Швецова А.В. Національний характер як феномен культури: [монографія] / А.В.Швецова. – Сімферополь: Таврія, 1999. – 231 c.
194. Шморгун О. Основний зміст поняття „українська національна ідея” / О.Шморгун // Розбудова держави. – 1997. – № 6. – С. 18 − 25.
195. Шпорлюк Р. Україна: Історія: Посібник / Р. Шпорлюк. – К.: Генеза, 1992. – 274 c.
196. Яромисл. В’ячеслав Липинський – ідеолог українського консерватизму / Яромисл // Слово Оріїв. – 2002. – № 11. − С. 7.
197. Ясь О.В. В.Липинський та неоромантизм (до 125-річчя від дня народження) / О.В. Ясь // Український історичний журнал. – 2007. – № 6. – С. 39 − 48.
198. Bottomore Th. B. Elites and Society. – London, 1954.
199. Crozier M. Le Phenomene Bureaucrati¬que. – Paris, 1964.
200. Crozier M., Friegenberg E. L’acteur et le Systeme. – Paris, 1977.
201. Dahl R. A. The Analysis of Inflwence in Lokal Community Action. – East Lancing, 1960.
202. Duverger M. La Sociologie Politique. – Paris, 1967.
203. Duverger M. La Systeme Politique Francais. – Paris, 1985.
204. Macionis J. Sociology. – Prentice Hall, 1989.
205. Michels R. Zur Soziologie des Parteiwesens in der Modern Demo-cratie. – Berlin, 1970.
206. Mills C. W. The Power Elite. – N. Y., 1956.
207. Steiniger R. Soziologische Theory der Politischen Partien. Er/M. – N. Y., 1984.
208. The Political and Social Ideas of Vjacheslav Lypyns’kyi / Ed. Jaroslaw Pelenski // Harvard Ukrainian Studies. – Vol. IX, n. 3-4.
209. Kto jest kim. – Warszawa: PAI, 2001. – 1112 p.