СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В СУСПІЛЬСТВІ, ЩО ТРАНСФОРМУЄТЬСЯ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Бондаренко Ксенія Ігорівна

УДК: 325.54 (477):316.42 (070.1)

СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В СУСПІЛЬСТВІ, ЩО ТРАНСФОРМУЄТЬСЯ

23.00.03 – політична культура та ідеологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник –
Чічановський Анатолій Анатолійович,
доктор політичних наук, професор

Київ – 2008

ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………….

3
Розділ 1. Державна міграційна політика (теоретико-методологічні засади)………………………………………………………………………..
10
1.1. Міграційна політика : концептуальні підходи ……………….. 10
1.2. Міграція як фактор соціальної трансформації суспільства….. 26
1.3. Сучасна світова практика реалізації міграційної політики….. 48
Висновки до першого розділу………………………………………… 62
Розділ 2. Соціокультурні чинники формування міграційної політики у контексті забезпечення національних інтересів України………………
65
2.1. Соціокультурний та гуманітарно-правовий вимір регулювання міграцій у сучасній Україні………………………………………..
65
2.2. Реалізація державного управління в Україні у сфері міграції в контексті європейського виміру…………………………………..
79
2.3.Формування міграційної політичної культури………………………………………………………………
91
Висновки до другого розділу…………………………………………… 104
Розділ 3. Особливості масово-комунікативного супроводження міграційної політики………………………………………………………..
107
3.1. Інформація як соціокультурна складова супроводження міграційної політики (досвід країн СНД)…………………………..
107
3.2. Ідеологія висвітлення міграційних процесів в українському медіа-просторі……………………………………………………………...
126
3.3.Масово-комунікативний чинник практичної міграційної політики 146
Висновки до третього розділу…………………………………………. 171
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………… 176

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У перехідному суспільстві трансформаційні процеси охоплюють перш за все політичну сферу й шляхи перетворень потребують детального наукового осмислення. Саме такою в Україні виявилася міграційна політика, яка в державі починалася з «нульової» практики.
До формування міграційної політики у період трансформації, коли суспільство живе глобальною переоцінкою цінностей, активно втручаються не лише раціональні, політично вивірені фактори, а й фактори псевдооб`єктивні, зовнішньо привабливі етнополітичні, етнокультурні, ідеологічні постулати, субкультурні нашарування, які перш за все через засоби масової комунікації впливають як на владні структури, так і на масову свідомість. Усі вони становлять певну ієрархію соціокультурних чинників, що формують міграційну політику держави.
В умовах кризи економіки та політики досить важливими стають соціокультурні засади системних реформувань в Україні. Соціокультурний чинник – це той «соціальний простір», де здійснюється самореалізація людини. Це багаторівневе утворення, яке синтезує теоретико-світоглядні, соціально-психологічні, гуманітарно-правові знання й уявлення про явища соціального життя. Отже, соціокультурний чинник – це показник сприйняття громадянами суспільних перетворень. Він корегується рівнем їхньої політичної культури, ціннісно-моральними настановами, зокрема й щодо міграційної політики держави.
Розпад СРСР і становлення нових незалежних держав сприяли процесам рееміграції, а загострення в новостворених країнах соціально-економічної ситуації, морально-психологічний дискомфорт, викликаний труднощами адаптації до нових етнополітичних реалій, призвели до міграційних процесів, що обумовило надзвичайну актуальність міграційної політики.
Найгостріше постали проблеми міграційного права, міграційного контролю й управління з упорядкування стихійності міграційних потоків, подолання міграційного авантюризму, виявлення рівня міграційного збудження та міграційного ажіотажу. Це вимагає вироблення відповідного ідеологічного забезпечення й супроводження проведення виваженої міграційної політики.
Ідеологічну складову міграційної політики ми розглядаємо як аспект політичної практики, обумовленої «асиметричною» соціальною зацікавленістю громадян конкретної держави й осіб, які утворюють міждержавні міграційні потоки. Ідеологія міграції є результатом взаємодії і протиборства існуючих метаідеологій в рамках політичної системи, що трансформується, яка, абсорбуючи ідеологічні імпульси, що надходять до неї із навколишнього середовища (в тому числі через ЗМК), формулює критерії вирішення міграційних проблем на рівні державних (владних) структур і місцевого самоврядування.
Проблема актуалізується також тією обставиною, що у зв`язку з розширенням кордонів Євросоюзу на схід питання здійснення керованої міграційної політики набуває особливого значення. Після вступу у травні 2004 року до ЄС західних сусідів України привабливість цього маршруту для нелегальних мігрантів різко зросла, одночасно вперше для українців постало питання про необхідність упорядкування цього явища. Ось чому міграційні проблеми в Україні набувають особливої гостроти й актуальності, потребують політичного й організаційного упорядкування в Концепції державної міграційної політики, що неможливо зробити без наукового осмислення цього феномену.
Завдяки своєму географічному розташуванню Україна приречена бути транзитною країною як для легальних, так і нелегальних мігрантів. Саме тому одним із завдань державної міграційної політики має стати запобігання організації європейського міграційного звалища, накопичення «тіньової» людської маси на теренах України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України» (номер державної реєстрації 019U015201), програми Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір» (№ 01БФ045-01).
Метою дослідження є всебічне оцінювання стану міграційної політики в Україні та впливу соціокультурних чинників на її формування та удосконалення в суспільстві, що трансформується. Реалізація цієї мети передбачає вирішення таких завдань:
- проаналізувати теоретичні засади дослідження міграційної політики;
- з`ясувати роль соціокультурного впливу на кореляцію міграційних процесів в українському інформаційному просторі;
- виявити основні ознаки міграційної політики в трансформаційному суспільстві;
- охарактеризувати стан гуманітарно-правової бази з питань міграції в Україні;
- визначити основні ознаки міграційної політичної культури;
- розкрити особливості масово-комунікативного супроводження міграційної політики.
Об’єктом дисертаційного дослідження стала державна міграційна політика в умовах трансформаційних процесів у суспільстві в Україні.
Предметом дисертаційного дослідження є соціокультурні чинники формування державної міграційної політики.
Методи дослідження. Методологічна основа дослідження визначена системою принципів, як-от: наукова об’єктивність, комплексність, достовірність, обґрунтованість. У роботі застосовано такі методи: аналітичний метод з використанням проблемного політично орієнтованого підходу, метод вірогіднісного аналізу, в якому розглядається не подія, а ймовірність виникнення безлічі подій, процесів, причини яких не завжди з’ясовані; метод біхевіоризму – спостереження і реєстрації фактів політичного поводження, в тому числі таких, що висвітлюються у ЗМК, метод узагальнення в процесі наукового розгляду міграційних процесів, порівняльно-описовий метод під час дослідження частотності виступів у ЗМК з міграційних питань. Застосування логіко-семантичного підходу дало змогу проаналізувати базові елементи понятійно-категоріального апарату політичної культури. Системний, аксіологічний підходи, принцип причинності й прогнозування сприяли комплексному аналізу ціннісних основ політичної культури українського суспільства, характеристик національної ментальності, здобутків і проблем демократизації. Також застосовано метод вивчення документів щодо сфери захисту прав людини та реалізації державної міграційної політики. Всі ці методи допомагають визначити дієвість (недієвість) зовнішніх впливів на формування ідеології та організаційне удосконалення практики міграційної політики.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у вітчизняній політології здійснено комплексний аналіз впливу соціокультурних чинників на формування державної міграційної політики. У рамках роботи обґрунтовано низку положень, які конкретизують наукову новизну й виносяться на захист.
У дисертаційному дослідженні вперше:
- запропоновано авторське тлумачення міграційної політики;
- систематизовано чинники соціокультурного впливу на формування й удосконалення міграційної політики;
- надано тлумачення соціокультурного чинника як важливої складової формування міграційної політики у суспільстві;
- визначено основні ознаки сучасної міграційної політики;
- уперше до наукового обігу запроваджено поняття «міграційна політична культура»;
- виявлено особливості масово-комунікативного супроводження міграційної політики.
Джерельну базу дисертації можна поділити на такі групи:
1) література політологічного та філософського спрямування, зокрема, праці вітчизняних, російських та західних авторів з загальної політології, політичної культури та ідеології. Це, зокрема, праці таких українських учених: Бебика В. [13], Головахи Є. [53], Кирилюка Ф. [94] та інших. Серед російських учених, що відомі дослідженнями політичної науки, а зокрема, політичної культури та ідеології розглянуто праці: Гаджієва К. [47-48], Грачьова М. [56], Мадатова А. [117] та західних авторів: Алмонда Г. [7, 8], Верби С. [7,8], Гердера Й. [49], Істона Д. [303] та ін.;
2) навчально-методична та довідкова література політологічного, соціологічного й психологічного спрямування, де проблему представлено на рівні ознайомлювально-систематизованого та узагальнюючого аналізу політичних і міграційних процесів. Це, зокрема, праці українських учених: Ази Л. [4,5]; Брайчевської О. [30], Гриценко О. [57, 58] Євтуха В. [72,73], Єруха М. [74, 75], Кураса І. [112], Малиновської О. [5, 123 – 129, 168-169], Пархоменко Н. [164, 165], Пирожкова С. [5, 168, 169], Піскуна О. [171], Прибиткової І. [182 – 186], Римаренка Ю. [212], Хомри О. [251, 252], Чеховича C. [255, 256], Шлєпакова О. [267], Шульги М. [269– 275] тощо. У галузі методології міграційного процесу значні здобутки належать таким російським науковцям: Зайончковській Ж. [80], Іонцеву В. [87, 88], Переведенцеву В. [166, 167], Рибаковському Л. [217], та ін.; а також деяким західним авторам. Серед них розглянуто праці: Еко У. [276], Епплярда Р. [277], Рубла Б. [295], Уілкінсона Р. [237, 238] та ін.;
3) монографічні дослідження з проблем філософії, психології мас, ЗМІ представлено роботами: Москаленка А. [62,142], Лебона Г. [115], Московічі С. [144], Ортега –і –Гасет Х. [160], Поппера К. [149], Почепцова Г. [190], Різуна В. [213], Чічановського А. [256 – 262], Шкляра В. [61,260-262] та ін.;
4) міграційні процеси та ЗМК в розрізі політичних, соціологічних, правових, філологічних та історичних наук представлено дисертаційними дослідженнями: Гриценко О. [58], Жукової Н. [77], Картунова О. [91] Макаренко Є. [118], Малиновської О. [129], Шапарова О. [264], Шереметьєвої К. [265], Штарева П. [268].
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що основні теоретичні положення й висновки роботи доведено до рівня конкретних пропозицій, мають придатну для застосування в практичній діяльності форму, можуть бути використані для обґрунтування й розробки заходів державної міграційної політики. Результати дисертаційного дослідження можуть стати в нагоді для поповнення навчальних посібників, підручників з політології, журналістики, зокрема у сфері залучення ЗМК до реалізації міграційної політики, для вищих навчальних закладів.
Хронологічні межі дослідження. Часові рамки охоплюють період останніх 16 років (1991 – 2007 рр.), що характеризується зростанням ролі міграційних процесів в Україні.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат, опубліковані наукові статті, де викладено основні положення дисертації, виконані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорено на розширеному засіданні кафедри міжнародної журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, викладено в доповідях, виголошених під час щорічних міжнародних науково-практичних конференцій викладачів і студентів: V Міжнародного семінару „Освіта в багатокультурному суспільстві: традиції та інновації” Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (Севастополь, травень 2006 р.), VІ Міжнародного семінару «Релігія і громадянське суспільство: цивілізаційні виклики та можливі відповіді» (м. Ялта, листопад 2006 р.), V Міжнародній науковій конференції “Міжкультурні комунікації: проблеми російсько-українського білінгвізму” (м. Алушта, 24-28 травня 2006 р.); ІІ Міжнародній науковій конференції “Сучасний інформаційний простір: журналістика і медіаосвіта” (м. Алушта, 26-30 вересня 2006 р.).
Публікації. Результати роботи було надруковано у дев`ятьох публікаціях у наукових виданнях, з них у фахових: «Місце та роль міграції в національній політиці України» («Публіцистика і політика», 2007); «Врегулювання міграцій у сучасній Україні: політико-правові аспекти» («Політологічний вісник», 2007); «Ідеологія висвітлення міграційних процесів в українському медіа-просторі» («Політологічний вісник», 2007); «Міграційна політика та засоби комунікації: аспекти формування взаємодії (досвід РФ)» (науковий журнал «Віче», 2008); та в інших виданнях: «Росія у спектрі переплетення геополітичних інтересів» (Вісник КНУ ім. Т. Шевченка, 2004), «Кримська державність: проблеми та перспективи становлення» («Наукові записки ТНУ ім. В. І. Вернадського», 2006), «Етнічна толерантність та ЗМІ» («Наукові записки ТНУ ім. В. І. Вернадського», 2006), «Зовнішня трудова міграція та ЗМІ: проблеми та перспективи розвитку» (Вісник Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2007), «Висвітлення в українських медіа теми міграції: політичні аспекти проблематики» («Наукові записки ТНУ ім. В. І. Вернадського», 2007).
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 202 сторінки, із них обсяг основного тексту – 175 сторінок, список використаної літератури становить 298 найменувань, обсягом 27 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
І. Міграційні питання в Україні, яка є своєрідним «буфером» до країн ЄС, набувають надзвичайної актуальності й потребують політичного й організаційного упорядкування в Концепції державної міграційної політики.
Міграційна політика - це сукупність правових норм і система заходів, які спрямовує держава на забезпечення єдиних підходів до врегулювання питань міграції як всередині країни, так і узгодження відносин з іншими державами за загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, міжнародними зобов’язаннями.
Міграційна політика – частина соціально-економічної політики як з точки зору ролі цієї політики в якості інструменту досягнення її мети, тобто це сукупність державно-правових, легітимних, чітко визначених впливів на розвиток та інтенсивність протікання міграційних процесів, так і з точки зору того, що міграційна політика є елементом державного плану проектування бажаного населення.
ІІ. Системотворчими елементами Концепції міграційної політики є соціокультурні чинники, які об’єктивно впливають на трансформаційні фактори політичної системи в Україні. Соціокультурним чинником міграційної політики є реальна дія соціокультурної групи, обумовлена відмінностями або особливостями її ролі в суспільно-політичному та культурному житті.
Серед соціокультурних чинників формування державної міграційної політики найважливішими є такі: 1) вплив метаідеологій на характер трансформаційних процесів: лібералізму, консерватизму і його різновиду – лібертаризму; націоналізму як культурної підсистеми; 2) модернізація суспільства як превалювання «західного» над «вітчизняним»; 3) рольова поведінка громадян і негромадян держави в перехідному суспільстві, що розглядається під кутом зору політичної соціалізації (громадяни) і політичної десоціалізації (емігранти); 4) зростання територіальної концентрації іммігрантських спільнот за конфесійними ознаками, що може радикалізувати розуміння права на самовизначення, спровокувати сепаратистські настрої;
5) авторитарно-поведінкові стереотипи; 6) ідеологізація як концентрування політичних цінностей окремих соціальних груп і прошарків населення; 7) субкультурні цінності притаманні імміграційним організованим осередкам населення; 8) національна ментальність; 9) феномен масової комунікації, маніпулятивні здібності засобів масової інформації.
ІІІ. Основними ознаками сучасної міграційної політики у суспільстві, що трансформується, є:
1) концептуальна невизначеність міграційної політики в Українській державі; 2) нелегальна міграція набуває загрозливих масштабів у зв`язку з розширенням кордонів ЄС на схід; 3) демографічна криза; неконтрольована політика виїзду спричинила значну втрату національного інтелектуального ресурсу; 4) питання репатріації кримських татар має тенденцію до етнізації та конфесіоналізації; 5) за умови економічної нестабільності зовнішня трудова міграція й у подальшому буде актуальною для України; 6) проблематика біженства не притаманна українському суспільству, тож не варта тієї уваги, що їй приділяють ЗМК; 7) торгівля людьми стала одним з негативних наслідків лібералізації виїзду.
ІV. В Україні гуманітарно-правова база перебуває на стадії формування. Підгрунттям для реалізації міграційної політики є Конституція України та деякі законодавчі акти. Однак лише затвердження таких законотворчих ініціатив, як Концепція міграційної політики та основних засад державної міграційної політики, створення на їх основі Державної міграційної служби приведе до повноцінного впорядкування питання міграції в Україні. Головними завданнями Державної міграційної служби мають бути:
1) унесення в установленому порядку пропозицій щодо формування державної політики у сфері міграції, громадянства та забезпечення її реалізації; 2) реалізація законодавства про міграцію, зокрема, щодо громадянства, правового статусу іноземців, біженців та осіб, які отримали притулок в Україні, імміграції, трудової міграції, паспортизації, реєстрації фізичних осіб тощо та здійснення контролю за його дотриманням; 3) здійснення управління в сфері міграції, громадянства, паспортизації, реєстрації фізичних осіб, а також міжгалузевої координації та функціонального регулювання у цих сферах; 4) реєстрація та облік громадян України, іноземців та осіб без громадянства за місцем проживання/перебування, а також видачу, відповідно до законодавства України, цим особам паспортних та інших документів на право проживання на території України та виїзду за її межі; 5) здійснення міграційного контролю, у тому числі на кордоні, зонах прикордонного контролю та запобігання незаконній міграції; 6) ідентифікація іноземців та осіб без громадянства та їхнє видворення в установленому порядку; 7) здійснення аналізу міграційних процесів в Україні та ведення єдиної державної автоматизованої паспортної системи; 8) забезпечення діяльності пунктів тимчасового розміщення відповідних категорій іноземців, осіб без громадянства, біженців та осіб, які отримали притулок в Україні; 9) аналіз та програмування інформаційного забезпечення міграційної політики України, залучення ЗМІ та науковців до розробки ефективної взаємодії міграції з ЗМК.
V. Проведення виваженої державної міграційної політики передбачає наявність відповідної міграційної політичної культури. Оскільки це поняття не має усталеного визначення в науковій літературі, здобувач визначає його як систему знань про міграційні процеси та емоційно-діяльне оцінювання політичних явищ, пов’язаних з міграцією. Міграційна політична культура виконує низку формотворчих функцій: ідентифікації, орієнтації, регулятивно-нормативну, соціалізації, комунікативну, апологетичну.
VІ. Засоби масової комунікації є соціокультурним чинником лише у своїй масово-інформаційній складовій (ЗМІ), яка схильна як до позитивних так і до негативних маніпулятивних дій. Ситуативні рішення в галузі міграційної політики найчастіше приймаються саме під впливом ЗМІ. Ідеологія висвітлення у ЗМК міграційних питань має базуватися на визначенні і розподілі зон відповідальності учасників –виконавців практичної політики. Відсутність ідеології висвітлення у ЗМК міграції сприяє стихійності й неоднозначності інформаційних впливів на масову свідомість. Інформаційна модель державної міграційної політики має містити принципи міграційної політики та знаходитись у межах інформаційної політики держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абетка етнополітолога (Авторський колектив: Ю. І. Римаренко, О. Мироненко та ін.). – Т. 1 – К.: 1995. – 224 с.
2. Аврамов Д. С. Профессиональная этика журналиста: Парадоксы развития, поиски, перспективы. – М.: Мысль, 1991. – 253 с.
3. Аграновский В. А. Ради единого слова (Журналист о журналистике). – М., Мысль, 1978. – 168 с.
4. Аза Л. Етнічність у контексті національно-державної ідентифікації // Українське суспільство 1992 – 2006. Соціологічний моніторинг / За ред. В. Ворони, М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2006. – С. 92 – 98.
5. Аза Л., Пирожков С., Ручка А., Малиновская Е. Беженцы в Украине: Науч. отчет / Ин-т социологии НАН Украины, Нац. ин-т укр.-рос. отношений. – К., 1997. – 85 с.
6. Алагайя Д. Мигранты: несколько континентов, одна судьба // http://newsvote.bbc.co.uk/mpapps/pagetools/print/news.bbc.co.uk/hi/russian/news/new
7. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. – 1992. - № 2. – С. 25-31.
8. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура. Политические установки и демократии пяти наций // Политология. Хрестоматия. – М.: ПРИОР, 2000. – С. 410-420.
9. Андрієнко В. Д., Суботенко Г. П. Правове регулювання міграційних процесів в Україні. Інформаційно-довідковий посібник (російською мовою). – К.: Атака, 2002. – 328 с.
10. Арутюнов М. «Горячая линия» как средство правовой защиты и просвещения вынужденных мигрантов. Миграция в СНГ и Балтии: через различия проблем к общему информационному пространству. Материалы конференции (8 – 9 сентября 2000 г., Санкт-Петербург) // Под редакцией Г. Витковской, Ж. Зайончковской. – М.: Адамантъ, 2001. – С. 257 – 271.
11. Архипов В. І. Еволюція державної політики щодо національних меншин в Україні: 23.00.01: Дис… канд. політ. наук / КНУ ім. Т. Шевченка. – К., 1994. – 170 с.
12. Бабенко О. Г. Міграційна політика Української держави на сучасному етапі (політологічний аспект): Автореф. дис… канд. політ. наук.: 23.00.02 / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. Корецького. – К., 1997. – 26 с.
13. Бебик В. Наша політична культура // Політологічні читання. – 1992. - № 1. – С. 6-23.
14. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. – М.: Academia, 1999. – 787 с.
15. Беженцы. Динамика перемещений: Доклад для Независимой комиссии по международным гуманитарным вопросам. – М.: Международные отношения, 1999. – С. 13.
16. Без табу. 1+1 // http://1plus1.tv/programs/notaboo
17. Беженцы // УВКБ ООН. – 2000. – Т.1. – 118. – 31 с.
18. Біженці та міграція: Український часопис // УВКБ ООН. – Київ, 1997. - № 1. – 120 с.
19. Большая Грузинская переезжает на Малую Арнаутскую // Комсомольская правда в Украине. – 2006. – 11 окт.
20. Бондаренко К. І. Висвітлення в українських медіа теми міграції: політичні аспекти проблематики. Культура народов Причерноморья. – № 101. – 2007. – С. 244 – 246.
21. Бондаренко К.І. Врегулювання міграцій у сучасній Україні: політико-правові аспекти // Політологічний вісник. Зб. наук праць. – К.: Інтас, 2007. – Вип. 29. – С. 148-159.
22. Бондаренко К. Захист освітніх прав національних меншин: проблеми практичної реалізації. Образование в многокультурном обществе: традиции и инновации // Материалы V международного семинара / Под ред. Т. Сенюшкиной. – Симферополь: Таврия, 2006. – С. 43 – 46.
23. Бондаренко К. І. Зовнішня трудова міграція та ЗМІ: проблеми взаємодії та перспективи розвитку // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. – Серія «Журналістика». – 2006. – № 23. – С. 18 – 24.
24. Бондаренко К.І. Ідеологія висвітлення міграційних процесів в українському медіа-просторі // Політологічний вісник. Зб. наук праць. – К.: Інтас, 2007. – Вип. 30. – С. 57.
25. Бондаренко К. І. Кримська державність: проблеми та перспективи становлення. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Серия «Филология». – Том 19 (58). – 2006. – № 2. – С. 11 – 14.
26. Бондаренко К. І. Міграційна політика та засоби комунікації: аспекти формування взаємодії (досвід РФ) // Віче. – К., 2008. - № 1. – С. 56-58.
27. Бондаренко К. Місце та роль міграції в національній політиці України // Публіцистика і політика. Збірник наукових праць політологічної спрямованості / За заг. редакцією проф. Чічановського А.А. – К.: Грамота, 2007. - Вип. 1(4). – С. 114-123.
28. Бондаренко К. І. Росія у спектрі переплетення геополітичних інтересів // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. – Серія «Журналістика». – 2005. – № 13. – С. 35 – 36.
29. Бондаренко К. И. Этническая толерантность и СМИ. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – 2006. – Т. 19 (58). – № 5. – С. 176 – 179.
30. Брайчевська О., Волосюк Г., Малиновська О., Пилинський Я., Попсон Н., Рубл Б. «Нетрадиційні» іммігранти у Києві. – К.: Стилос, 2003. – 447 с.
31. «Бранці» за власним бажанням. З життя іммігрантів в Україні // День. – 2004. – 24 січн.
32. Бурдье П. Социология политики. – М.: Socio-Logos, 1993. – 273 с.
33. Бурдяк В., Ротар Н. Політична культура, ідеологія, психологія: Навч. посібн. / Чернівецький національний ун-т ім. Ю. Федьковича – Чернівці: Рута, 2000. – 104 с.
34. Ваш вихід / УТ-1 // http://www.vash-vihid.com.ua
35. Висоцька Н. Виклики розмаїття: яким бути багатокультурному сценарію для України // Агора. – К.: Інститут Кенана, Стилос, 2006. – С. 5 – 10.
36. Витковская Г. Вынужденная миграция и мигрантофобия в России. Нетерпимость в России: старые и новые фобии / Под ред. Г. Витковской и А. Малашенко; Моск. Центр Карнеги. – М., 1999. – с. 151 – 192.
37. Вихопень Н. Українці забули про толерантність? // Львівська газета. –2006. – 18 лист.
38. Відкритий лист Державного комітету України у справах національностей та міграції до засобів масової інформації України // № 1510 від 9 лютого 2004 року.
39. Відображення проблем нелегальної міграції в українському медіа-просторі: Інформаційно-аналітичне видання. – К: Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України, 2007. – 101 с.
40. Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 18. – С. 101
41. Вісник Держкомнацміграції України. – К.: Головна спеціалізована редакція мовами національних меншин України, 2003. – № 2-4(6 – 8). – 126 с.
42. Владимиров В. М. Основы журналистики в понятиях и комментариях: Учебное пособие. – Луганск: Изд-во ВУГУ, 1998. – 144 с.
43. Вор в законе, значит, грузин? // Аргументы и факты в Украине. – 2006. – 19 окт.
44. Всемирная туристская организация опубликовала статистику // Commersant Travel Group // http://www.commersant-travel.ru/news-archive/77
45. Все нелегалы в гости к нам // 2000. – 2003. – 5 сент.
46. Гаврушко Ю. Ф. Правове регулювання міграційних процесів на універсальному та єврорегіональному рівнях: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00. 11 / КНУ ім. Т. Шевченка. – К., 2005. – 204 с.
47. Гаджиев К.С. Введение в политическую науку: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Логос, 2000. – 544 с.
48. Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебное пособие. – 2-е изд. – М.: Междунар. отношения, 1996. – 400 с.
49. Гердер Й. Г. Идеи в философии истории человечества. – М., 1977. – С. 333, 367-368
50. Германов В. Г. Вплив засобів масової інформації на підсвідомість: Дис…. канд.. філол. наук: 10.01-08 / КНУ ім. Т. Шевченка. Ін-т журналістики. – К., 2003. – 174 с.
51. Глебова И.И. Политическая культура современной России: облики новой русской власти и социальные расколы / Полис: Политические исследования. - № 1. – М., 2006. – С. 33-44.
52. Глоссарий терминов в области миграции/ Под ред. Ришара Перрушу. – МОМ. – Женева, 2005. – 98 с.
53. Головаха Є. Особливості політичної свідомості: амбівалентність суспільства і особстості // Політологічні читання. – 1992. - № 1. – С. 24-39.
54. Гончар О. Проблема «відпливу умів» та її наслідки для потенціалу української науки. Соціальні виміри суспільства: зб. наук. праць аспірантів. – К.: Інститут соціології НАН України, 1998. – С. 148 – 152.
55. Городенко Л. М. Засоби масової інформації у контексті громадської думки: формування, функціонування, жанрові прийоми: Дис . … канд. філол. наук: 10.01. 08 / КНУ ім. Т. Шевченка. Ін-т журналістики. – К., 2003. – 208 с.
56. Грачев М. Н. Политика. Политическая система. Политическая коммуникация. – М., 1999. – С. 134-136.
57. Гриценко О., Кривошея Г., Шкляр В. Основи теорії журналістської діяльності. – К., 2000. – 203 с.
58. Гриценко О. М. Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства (політико-культурологічний аспект): Дис. … доктора політ. наук / / КНУ ім. Т. Шевченка. Ін-т журналістики. – К., 2003. – 425 с.
59. Гриценко О. Терпимість до іншого – повага до себе (або дещо про медіа та ксенофобію) // http://www.dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=9045
60. Гриценко О. Українські ЗМІ в контексті глобальних процесів на початку ХXІ століття. Україна на шляху до Європи / Упоряд.: В. І. Шкляр, А. В. Юричко. – К.: Етнос, 2006. – С. 265 – 379.
61. Гриценко О., Шкляр В. Преса і політика: проблеми, концепції, досвід. – К.: Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2000. – 71 с.
62. Губернський Л. В., Іванов В. Ф., Москаленко А. З. Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник. – К., 1999. – С. 41 – 42.
63. Декларація основних принципів роботи журналістів України в поліетнічних суспільствах // http://www.khpg.org/index.php?id=1007460498
64. Денисенко М. Б., Фурса Е. В., Хараева О. А., Чудиновских О. С. Миграционная политика в зарубежных странах и Российской Федерации: опыт сравнительного анализа // Институт экономики и переходного периода. – Москва, 2003. – 103 с.
65. Держава і громадянське суспільство: партнерські комунікації в глобальному світі: Навч. – метод. посібн. / В. Бебик, В. Бортніков, Л. Дегтярьова, А. Кудряченко / За заг. ред. В. Бебика. – К.: Леста, 2006. – 248 с.
66. Долженко Г. Імміграція: міна уповільненої дії // Урядовий кур’єр. – 2002. – 26 жовт.
67. Дорохов Д., Дятлов В. Мигранты в современной иркутской прессе. Миграция в СНГ и Балтии: через различия проблем к общему информационному пространству // Материалы конференции (8 – 9 сентября 2000 г., Санкт-Петербург) / Под редакцией Г. Витковской, Ж. Зайончковской. – М.: Адамантъ, 2001. – С. 281 – 291.
68. Драголюк В. Під кримським сонцем біженцям не грітися // Україна молода. – 2003. – 1 квітн.
69. Дробижева Л. Психологический настрой принимающей стороны как фактор общественной атмосферы вокруг мигрантов. Миграция и информация / под редакцией Ж. Зайончковской – М.: Центр изучения проблем вынужденной миграции в СНГ, 2000. – С. 74 – 75.
70. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод // Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции. – М.: МОМ, 1994. – 368 с.
71. Європейський Союз та Україна: Стратегія відносин у контексті розширення / Ін-т регіон. та євроінтеграц. досліджень. – К.: К. І. С., 2003. – 206 с.
72. Євтух В. Б. Етнополітика в Україні: правничий та культурологічний аспекти. – К.: Фенікс, 1997. – 215 с.
73. Євтух В. Б. Про національну ідею, етнічні меншини, міграції... – К.: Стилос, 2000. – 235 с.
74. Єрух М. І. Державне управління міграційними процесами в Україні: централізація та децентралізація при розмежуванні повноважень державних органів // Державне управління в Україні: централізація і децентралізація / Кол. авт.; Відпов. ред. проф. Н. Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 1997. – С. 222 – 244.
75. Єрух М. Правове регулювання державного управління міграційними процесами в Україні // Право України. – К., 1994. – № 5– 6. – С. 42 – 43.
76. Жванко Л. Соціальний захист біженців в Українській державі. Вісник Держкомнацміграції України. – К.: Головна спеціалізована редакція мовами національних меншин України, 2003. – № 1(5). – С. 20.
77. Жукова Н. Н. Миграционная политика Европейского Союза (Электронный ресурс): Дис. … канд. истор. наук: 07.00. 03 / Ставрополь, 2005. – 277 с.
78. Загальна декларація прав людини // Права людини в документах ООН. – Київ, 1997. - 278 с.
79. За границей работают более семи миллионов (!) граждан Украины // www.facts.kiev.ua/ sept 2002.
80. Зайончковская Ж. А. Новоселы в городах. – М.: Наука, 1972. – 164 с.
81. Закрита зона. П’ятий канал // http://www. zakrytazona.tv
82. Заробітчанство в цифрах // Львівська газета. – 2006. – 29 серпн.
83. Захист прав національних меншин в Україні: Збірник нормативно-правових актів. – К.: Держкомнацміграції, АНКАОУ, 2003. – 288 с.
84. Здериглазов Ю. Миграция и все, что с ней связано // Одесские известия. – 1995. – 1 июля.
85. Информация о миграции и общественное сознание (обзор «круглого стола») // Миграция и информация / Под редакцией Ж. Зайончковской – М.: Центр изучения проблем вынужденной миграции в СНГ, 2000. – С. 193 – 233.
86. Іванов В. Ф. Контент-аналіз: Методологія і методика дослідження ЗМК: Навч. посібник / Наук. ред. А. З. Москаленко. – К.: ІСДО, 1994. – 112 с.
87. Ионцев В. А. Международная миграция. – М.: М-во по делам федерации, нац. и миграц. политики Рос. Федерации, 2001. – 112 с.
88. Ионцев В. А. Мировые миграции. – М.: Знание, 1992. – 64 с.
89. Карпачова Н. Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном: Спеціальна допов. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – К.: Інтертехнологія, 2003. – 189 с.
90. Картунов А. В. Этнонациональная политика в контексте нового мышления // Основы политологии. Курс лекций. – К., 1991. – с. 184-214.
91. Картунов О.В. Західні етнонаціональні та етнополітичні концепції теоретико-методологічний аналіз: Автореф. дис. … д-ра політ. наук (23.00.02.) / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 1996. – 41 с.
92. Квота для отчета // Киевские ведомости. – 2006. – 29 апреля.
93. Кербер Н., Сталкер П. Работники без границ: влияние глобализации на международную миграцию // Отечественные записки. – 2004. – № 4 // http:// www.magazines.russ.ru/oz/2004/4/2004_4_6.html
94. Кирилюк Ф.М. Політологія Нової доби: Посібник для вузів. – К.: Академія, 2003. – 304 с.
95. Клинченко Т. Тест на європейськість // Дзеркало тижня. – 2002. –№ 4(379). – 2 – 8 лют.
96. Коваль Л. Міграційні процеси – під єдиний контроль // Урядовий кур’єр. – 2003. – 11 вересн.
97. Колесников Ю. Нелегалы: помогут ли отряды самообороны?// Seagull. – №2. – 2005. – 21 янв.
98. Колодій А. Культурний плюралізм і етнонаціональна політика // Агора. – К.: Інститут Кенана, Стилос, 2006. – С. 34 – 51.
99. Конвенція, що визначає державу, відповідальну за розгляд заяв щодо притулку, поданих в одній з держав-членів (Дублінська конвенція) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 304 – 310.
100. Кондратская В. Л. Этнокультурное содержание журналистской деятельности. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – 2006 – Т. 19 (58). – № 5. – С. 252 – 256.
101. Кондратьєв Я. Ю., Римаренко Ю. І., Олефір В. І. Основи міграцієзнавства: Навч.- метод. посібн. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2000. – 424 с.
102. Конституція України. – К.: Вид-во Ін-ту законодавства ВР України, 1996. – 250 с.
103. Конференция ООН против расизма: «секретные» материалы // Персонал. – 2002. –№ 2. – С. 11 – 13.
104. Концепція демографічного розвитку на 2005 – 2015 роки // http://www.osvita.org.ua/student/family/pravo/2004rzp_724.html
105. Концепція державної етнополітики України (проект) //
http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=4488
106. Концепція національної інформаційної політики України // http://www.scriptrb.gov.ua
107. Костенко Н. Флуктуації довіри до українських медіа // Українське суспільство 1992 – 2006. Соціологічний моніторинг / За ред. В. Ворони, М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2006. – С. 391 – 399.
108. Косянчук І. Міграція без координації // Урядовий кур’єр. – 2002. – 19 жовтн.
109. Котюк В. О. Теорія права: Курс лекцій: навчальний посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 13.
110. Крым в геополитических разломах Восточной Европы // Отечественная история. – М.: Наука, 1999. – № 2. – С. 47.
111. Ксендзык Н. Н. Турецкая трудовая иммиграция в странах Западной Европы (70-е – 80-е гг.). – К.: Наук. думка, 1991. – 108 с.
112. Курас І. Ф. Етнополітика: Історія і сучасність. Статті, виступи, інтерв’ю 90-х років. – К.: ІПіЕНД, 1999. – 656 с.
113. Курдельчук Д. Два погляди держави на права мігранта-українця // Урядовий кур’єр. – 2004. – 9 липн.
114. Лагеря для беженцев в Украине раскололи Европу // Корреспондент. – 2004. – 30 сент.
115. Лебон Г. Психология народов и масс. – М.: Макет, 1995. - 320 с.
116. Левчик Д. А., Левчик Э. Г. Типы политического поведения. – М.: Социс, 1997. - № 12. – С. 7-12.
117. Мадатов А. С. Проблемы политического участия в демократическом процессе // Социально-гуманитарные знания. – М., 1999. - № 2. – С. 32.
118. Макаренко Є.А. Міжнародна інформаційна політика: структура, тенденції, перспективи: Дис….доктора політичних наук: 23.00.04 / КНУ ім. Т. Шевченка. – К., 2002. – 475 с.
119. Макознак Е. Межэтническая толерантность в Украине: отношение к мигрантам в украинском обществе // Соціальні виміри суспільства. – К.: Інститут соціології НАН України, 2003. – № 8. – С. 266 – 276.
120. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького; Редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К.: Довіра: Ґенеза, 1996. – 942 с.
121. Малашенко А. Ксенофобии в постсоветском обществе. Нетерпимость в России: старые и новые фобии / Под ред. Г. Витковской и А. Малашенко. – М.: Моск. Центр Карнеги, 1999. – с. 6 – 19.
122. Маликова Н. Парадоксы информационного обеспечения этносоциальных проблем миграции. Миграция и информация / Под редакцией Ж. Зайончковской – М.: Центр изучения проблем вынужденной миграции в СНГ, 2000. – С. 12.
123. Малиновська О. А. Біженці у світі та в Україні: моделі вирішення проблеми. – К.: Ґенеза, 2003. – 288 с.
124. Малиновская Е. А. Проблема трудовой эмиграции в социально-экономической политике СФРЮ: Препринт / АН УССР, Ин-т соц. и экон. проблем. зарубеж. стран. – К., 1984. – 52 с.
125. Малиновська О. А. Етнонаціональна ситуація і зовнішньоміграційні процеси // Етнополітичний розвиток України: досвід проблеми, перспективи. – К.: Ін-т нац. відносин і політології НАН України, 1997. – С. 123 – 153.
126. Малиновська О. А. Зовнішня трудова міграція: можливі напрями державного регулювання // Вісн. НАДУ. – 2003. – № 4. – С. 333 – 340.
127. Малиновська О. А. Основні засади міграційної політики України та майбутні сценарії розвитку. Проблеми міграції. – 2002. – № 1(19). – C. 18 – 26.
128. Малиновська О. А. Україна, Європа, міграція: міграції населення України в умовах розширення ЄС. – К.: Бланк-Прес, 2004. – 171 с.
129. Малиновська О. А. Управління зовнішніми міграціями в контексті європейської інтеграції України: Автореф. дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2005. – 32 с.
130. Матеріали Держкомнацміграції України. – Службові записки. – К., 2004-2006. – 377 с.
131. Матеріали Міністерства закордонних справ. – Службові записки. -К., 1991 – 2000. – 500 с.
132. Мелещенко О. Проблема «відпливу мозків» у дзеркалі преси // Вісник Київського університету, 1996. – Вип. 3. – С. 179 – 190.
133. «Мертві душі» трудових мігрантів. Чи дійсно за кордоном працює сім мільйонів українців? // Дзеркало тижня. – 2005. – 11 – 17 черв.
134. Мигранты могут голосовать. Нашим соотечественникам за рубежом достаточно обратиться в посольство или консульство с заявлением // Киевские ведомости. – 2004. – 2 авг.
135. Міграційні процеси викликають занепокоєння // Урядовий кур’єр. – 2004. – 4 лют.
136. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика): Енциклопедія / За ред. Ю. Римаренко. - К.: Довіра, 1998. – 912 с.
137. Миграция в СНГ и Балтии: через различия проблем к общему информационному пространству // Материалы конференции (8 – 9 сентября 2000 г., Санкт-Петербург) / Под редакцией Г. Витковской, Ж. Зайончковской. – М.: Адамантъ, 2001. – 296 с.
138. Миграция и информация / Под редакцией Ж. Зайончковской– М.: Центр изучения проблем вынужденной миграции в СНГ, 2000. – С. 7
139. Мигул І. Політичні ідеології: порівняльний аналіз. – К.: Фонд «Українська перспектива», 1997. – 52 с.
140. Молодикова И., Ноздрина Н., Щербакова Е. Влияние информации на принятие решений о переезде и успешность процесса адаптации на пространстве бывшего СССР. Миграция в СНГ и Балтии: через различия проблем к общему информационному пространству // Материалы конференции (8 – 9 сентября 2000 г., Санкт-Петербург) / Под редакцией Г. Витковской, Ж. Зайончковской. – М.: Адамантъ, 2001. – С. 216 – 238.
141. Моль А. Социодинамика культуры. – М.: Прогресс, 1973. – 487 с.
142. Москаленко А. З. Теорія журналістики: Підручник. – К.: Експрес-об`ява, 1998. – 334 с.
143. Москаль Г. Миграционная служба должна быть цивильной // Газета «2000». – 2003. – 22 авг.
144. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологи масс – М.: Центр психологии и психотерапии, 1996. – 567 с.
145. Набруско В. І. Формування громадської думки в умовах легітимізації політичної влади (масовокомунікативний вимір): Дис. …канд. політичних наук: 23.00.03/ КНУ ім. Т. Шевченка. – К., 2006. – 192 с.
146. Народы и религии мира: Энциклопедия. – М.: Большая Российская Энциклопедия, 1998. – С. 520.
147. Науково-практичний коментар Закону України «Про імміграцію». – К.: Леся, 2003. – 208 с.
148. Национальная политика Российской Федерации: от концепции к реализации: Методическое пособие / Авт. кол.: Р. Г. Абдулатипов, В. А. Михайлов, А. А. Чичановский. – М.: Славянский диалог, 1997. – 111 с.
149. Негуш. М. Миграция за демилитаризацию // http://www.versii.com/print.php?pid=5984
150. Незваные гости // Николаевские новости. – 2006. – 30 авг.
151. Нелегальная угроза. В Николаевскую область ринула на зароботки масса нелегалов из стран «третьего мира» // Николаевские новости. – 2006. – 9 авг.
152. Нелегальные мигранты могут принести пользу Украине // Факты и комментарии. – 2004. – 24 января.
153. Никипелова И. Нелегальные мигранты массово будут оседать в Украине // http://www.glavred.info/print.php?art=105310749
154. Николаевщина для почти семисот иностранцев стала землей обетованной // Николаевские новости. – 2006. – 25 окт.
155. Нужна ли графа «национальность? // Николаевские новости. – 2006. – 27 авг.
156. Обзор проблем защиты беженцев в Западной Европе: тенденции в области законодательства и позиции УВКБ ООН // УВКБ ООН.- Т. 1.- № 3. – 1995. – Сентябрь. – С. 35.
157. Ожеван М. А. Інформаційна нерівність у альтернативних контекстах глобалізації і анти глобалізації // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наукових праць. – Випуск 37. Частина І (у двох томах) – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2002. – с. 43-50.
158. Оненко Н. Хто має реєструвати українців, сперечаються Міністерство внутрішніх справ і Державний комітет у справах національностей та міграції // http://www.1plus1.tv/news/?14477
159. Орел М. Десь стріляли – чекай біженця, Україно // Україна молода. – 2002. – 27 лист.
160. Ортега-и-Гасет Х. Восстание масс // Избранные труды. – М., 1997. – С. 15-35.
161. Основні напрями соціальної політики на 1997 – 2000 рр.// Біженці та міграція: український часопис права і політики. – 1997. – № 2. – С. 49.
162. Отчет о бедности в Европе // Каритас-Европа. – 2001. – С. 91 – 92.
163. Панарин А.С. Политология: учебное пособие. – М.: 2000. – С. 9.
164. Пархоменко Н. Висвітлення в українських ЗМІ проблем створення та функціонування таборів для тимчасового утримання нелегальних мігрантів // Відображення проблем нелегальної міграції в українському медіа-просторі: Інформаційно-аналітичне видання. – К: Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України, 2007. – С. 77 – 101.
165. Пархоменко Н., Стародуб А. Відображення в українському медіа-просторі теми «нелегальна міграція» (на підставі аналізу публікацій в друкованих ЗМІ за 2004 – 2006 роки) // Відображення проблем нелегальної міграції в українському медіа-просторі: Інформаційно-аналітичне видання. – К: Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України, 2007. – С. 7 – 41.
166. Переведенцев В.И. Методы изучения миграции населения. – М.: Наука, 1975. – 231 с.
167. Переведенцев В. И. Современная миграция населения России в освещении центральных газет. Миграция и информация / Под редакцией Ж. Зайончковской – М.: Центр изучения проблем вынужденной миграции в СНГ, 2000. – С. 32 – 65.
168. Пирожков С., Малиновська О., Марченко Н. Зовнішня міграція в Україні: причини, наслідки, стратегії. – К.: Академпрес, 1997. – 128 с.
169. Пирожков С. И., Малиновская Е. А., Хомра А. У. Внешние трудовые миграции в Украине: социально-економический аспект. – К.: НИПМБ, 2003. – 134 с.
170. Питання Міністерства України у справах національностей та міграції. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 1993 р. № 487 // Зібрання постанов уряду України. – 1993. – № 11. – С. 246.
171. Піскун О. І. Основи міграційного права: Порівняльний аналіз: Навчальний посібник. – К.: Леся, 1998. – 360 с.
172. Політологічний енциклопедичний словник / За ред. Ю.С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – С. 507.
173. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза, 1997. – 400 с.
174. Політологія. Кн. Перша: Політика і суспільство. Кн. друга: держава і суспільство // А. Колодій, В. Харченко, Л. Климанська, Я. Космина. – Київ: Ельга – Н, Ніка – Центр, 2000. – 584 с.
175. Політологія. Навчальний посібник / С.Д. Гелей, С.М. Рутар. – 5-е вид., перероб. і доповн. – К.: Знання, 2004. – 645 с.
176. Політологія: Наука про політику: Підручник для вищ. шк./ За заг. ред. Кремень В.Г., Горлача М. І. – 3-е вид., випр.. та допов. – К. – Харків: Єдинорог, 2001. – 640 с.
177. Політологічний огляд: Реф. зб. / За ред. Ф. М. Кирилюка. – Вип. 2. – К.: Академпрес, 1995. – 128 с.
178. Политическая культура: Теория и национальные модели. – М., 1994
179. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги / Т. 2. – К.: Основи, 1994. – 494 с.
180. Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 663 с.
181. Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій // Українсько-американське бюро захисту прав людини. – Амстердам – Київ. – 1996. – 341 с.
182. Прибыткова И. М. Возвращение крымских татар: новейшая история // Кримські татари: історія і сучасність (до 50-річчя депортації кримськотатарського народу). – К.: Ін-т нац. відносин і політології НАН України, 1995. – С. 85 – 90.
183. Прибыткова И. М. Кампания по приобретению гражданства Украины ранее депортированными лицами в зеркале средств массовой информации Крыма. Миграция и информация / Под редакцией Зайончковской Ж. – М.: Центр изучения проблем вынужденной миграции в СНГ, 2000. – С. 83 – 103.
184. Прибиткова І. М. Облаштування, адаптація та інтеграція раніше депортованих кримських татар в Криму // Крим. студії. – 2002. – № 1 – 2. – С. 62 – 69.
185. Прибыткова И. М. Правовые и гуманитарные проблемы реинтеграции ранее депортированных в Крыму. – К.: Компания ВАИТЭ, 1999. – 263 с.
186. Прибиткова І. М. Результати контент-аналізу друкованих засобів масової інформації з проблеми громадянства раніше депортованих в Криму // Відображення проблем нелегальної міграції в українському медіа-просторі: Інформаційно-аналітичне видання. – К: Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України, 2007. – С. 42 – 76.
187. Про біженців. Закон України // Офіційний вісник України. – 2001. – № 29. – С. 58.
188. Проблеми міграції: український інформаційно аналітичний журнал. – К.: Леся, 2001. – Т. 6. – № 1(15). – 52 с.
189. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з незаконною міграцією. Закон України // Офіційний вісник України. – 2001. –№ 8. – С. 37.
190. Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції України. Указ Президента України від 31 липня 2000 р. № 934/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – С. 31.
191. Програма інтеграції України до Європейського Союзу // www.mfa.gov.ua/intergration/ua-eu/doc/intergration_program.doc
192. Про громадянство України. Закон України // Офіційний вісник України. – 2001. – № 9. – С. 1.
193. Про Державний комітет України у справах національностей та міграції. Указ Президента України від 13 вересня 2001 р. № 836/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 38. – С. 2.
194. Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання. Указ Президента України від 15 червня 2001 року № 453/2001 //Офіційний вісник України. – № 25. – 2001. – С. 20.
195. Про затвердження Положення про Державний департамент у справах національностей та міграції. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. № 1236 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 32. – С. 223.
196. Про затвердження Положення про Державний комітет України у справах національностей та релігій. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 201 // www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=45
197. Про затвердження Положення про Міністерство України у справах національностей, міграції та культів. Указ Президента України від 26 листопада 1994 р. № 703/94 // Інформаційний бюлетень Міністерства України у справах національностей, міграції та культів. – 1995. – № 1. – С. 7
198. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу. Указ Президента України від 11 черв. 1998 р. № 615/98 // Метод.-нормативний посіб. з питань адаптації зак-ва України до зак-ва Європейського Союзу/ Під заг. ред. С. Станік. – К.: Логос, 2000. – С. 26 – 35.
199. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади. Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1573/99 // Урядовий кур`єр. – 1999. – 17 грудня.
200. Про імміграцію. Закон України // Офіційний вісник України. – 2002. – № 27. – С. 1.
201. Про інформацію. Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – С. 650.
202. Про концепцію національної інформаційної політики. Постанова Верховної Ради України від 3 квітня 2003 року // www.zakon.rada.gov.ua /cgi-bin/laws/main.cgi
203. Про національні меншини в Україні. Закон України. – К.: Головна спеціалізована редакція мовами національних меншин України, 1993. – 14 с.
204. Про програму інтеграції України до Європейського Союзу. Указ Президента України від 14 вересня 2000 року № 1072 // Метод.-нормативний посібн. з питань адаптації зак-ва України до зак-ва Європейського Союзу / За заг. ред. С. Станік. – К.: Логос, 2000. – С. 41.
205. Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Закон України від 15 травня 2003 року № 802-ІV //Захист прав національних меншин в Україні: Збірник нормативно-правових актів. – К.: Держкомнацміграції, АНКАРУ, 2003. – 288 с.
206. Про утворення Державного департаменту у справах національностей та міграції. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 р. № 601 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 14. – С. 38
207. Про утворення Державного комітету України у справах національностей та релігій. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1575 // http://www.risu.org.ua/ukr/resourses/govermentsdoc/ kmuresolution_1575-2006
208. Рабинович П. Основні права людини: поняття, класифікації, тенденції // Український часопис прав людини. – К.: Право. – № 1. – 1995. – С. 17.
209. Режим для мигрантов, длительное время проживающих в Европе / Выступление проф. К. Гронендайка // Материалы семинара по вопросам гражданства и статуса иностранцев в государствах СНГ и Балтии. – МОМ. – Хельсинки, 12 – 15 декабря 1994 года. – С. 34.
210. Резнік О. Національно-державна ідентифікація як показник стабільності слабо інтегрованого суспільства // Соціальні виміри суспільства. – К.: Інститут соціології НАН України, 2003. – № 8. – С. 156 – 165.
211. Результати моніторингу показників національної дистанційованості населення України. Українське суспільство 1992 – 2006. Соціологічний моніт