ПОЛІТИЧНІ ЦІННОСТІ ТА ЇХ ВТІЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ЖАБІНЕЦЬ Наталія Валеріївна

УДК 242. 7: 316.37

ПОЛІТИЧНІ ЦІННОСТІ
ТА ЇХ ВТІЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ
УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

23.00.03 – політична культура та ідеологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
Горбатенко Володимир Павлович
доктор політичних наук,
професор

Київ – 2006

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ I. ЦІННІСНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИКИ:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ……………….11
1.1. Особливості аналізу і рівень дослідження політичних цінностей
в сучасній політології………………………………………………….........11
1.2. Система політичних цінностей суспільства, її призначення і функції.….26
Висновки до першого розділу…………………………………………………..
РОЗДІЛ 2. ПОЛІТИЧНІ ЦІННОСТІ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНІ
КОМПОНЕНТИ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ…....57
2.1. Особливості формування та впливу політичних цінностей
на забезпечення процесу життєдіяльності українського
соціуму………………………………………………………………………57
2.2. Становлення громадянського суспільства в Україні:
трансформація ідеалу в соціальну реальність……………………………..70
2.3. Соціалізація особистості як основа формування
і втілення системи політичних цінностей на національній основі……….92
Висновки до другого розділу…………………………………………………….
РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА
ЗМІНУ ПОЛІТИЧНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА……113
3.1. Інтеграція політичних цінностей сучасної України
в систему загальнолюдських цінностей…………………………………….113
3.2. Формування ціннісної парадигми української молоді
в процесі модернізації суспільства………………………………………….130
Висновки до третього розділу…………………………………………………...
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..163

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Аксіологія як науковий напрям, що вивчає ціннісні засади функціонування суспільства, виник відносно недавно, лише в другій половині XX століття. Однак людство з давніх часів зверталось до розгляду та визначення фундаментальних цінностей співіснування людей, таких як добро, краса, життя, свобода, істина, щастя, справедливість, любов, здоров'я тощо. Що ж стосується системного розгляду політичних цінностей особистості та суспільства, їх взаємозв'язку з культурою і природою, то ця проблема залишається досі недостатньо розробленою в українській політології.
Світ цінностей виникає і оформлюється в процесі духовної діяльності людини, як один з елементів культури. Людина не лише творить цінності залежно від своїх інтересів, бажань, потреб, змінює та реалізує їх у ході суспільно-історичної практики, але й сама виступає найвищою цінністю. А отже аксіологічні дослідження стають частиною пізнання власне людини, вибору сенсу її життя в умовах сучасного світу. Зміни в соціально-економічних, культурних пріоритетах пострадянського суспіль¬ства призвели до розгубленості більшості населення, духовного спустошення. Саме тому сучасні вчені визначають першочерговим завданням заповнення ціннісного вакууму, що передбачає системне дослідження духовних основ політики, привернення уваги широких верств громадськості до ціннісних проблем розвитку нашого суспільства і людства в цілому. Така планомірна, комплексна робота передбачає піднесення рівня індивідуальної та суспільної відповідальності за розв’язання соціально-економічних і соціокультурних проблем. Без вирішення ціннісних проблем поступу сучасного людства неможливі подальший соціально-еконо¬мічний, технологічний розвиток, попередження цивілізаційних катастроф, глобальних проблем.
Стабільність політичної системи демократичного суспільства, згуртованість соціально-політичних утворень передбачає розробку та створення стійкої системи пріоритетних політичних цінностей. А це, в свою чергу, передбачає визначення базових цінностей, довкола яких згрупуються інші цінності та ідеї. Якою б зазначена цінність не була (екологічна, гуманістична, національна ідея, або ідеї безпеки, свободи, справедливості тощо), вона не повинна бути нав'язаною зверху, абстрактною, або запозиченою у західного суспільства без урахування національних, ментальних особливостей українського суспільства. Процес формування системи цінностей особистості та соціальних груп проходить за участю різних соціальних інститутів та при безпосередній участі держави, її цілеспрямованого та послідовного впливу.
Ситуація в сучасній незалежній Україні, що склалась навколо культури, і політичної культури зокрема, засвідчує: розчарування людей у попередній системі цінностей та відсутність чи деформацію нової; страх перед майбутнім, апатію та небажання брати участь у соціально-політичному житті суспільства. Такі кризові настрої відзначаються дослідниками як у молодіжному середовищі, так і серед людей старшого покоління, соціалізація яких проходила в умовах домінування радянської ідеології. Та своє майбутнє молода українська держава пов'язує більшою мірою саме з діяльністю молоді, свідомість якої формується вже в нових умовах незалежності, побудови демократичного суспільства. При цьому не слід забувати про те, що діяльність молоді реалізується в умовах соціальної, економічної і духовної незахищеності, переосмислення духовних основ політичної культури, порушення процесу наступності передачі суспільного досвіду від покоління до покоління, відсутності позитивного досвіду життєдіяльності в умовах соціально-еконо¬мічної, політичної та духовної стабільності. Все це й зумовлює необхідність запропонованого дослідження. Складні умови нашого сьогодення потребують розробки в Україні державної молодіжної політики з метою активного залучення молоді до суспільно-корисної діяльності. Молодіжна політика, в свою чергу, не може і не повинна формуватися без опертя на науково обґрунтовану, апробовану суспільною практикою систему політичних цінностей.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з розробкою наукової теми «Проблеми теоретичної і практичної політології в контексті розвитку політичної модернізації і політичної екології» кафедри політичних наук Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, що входить до тематичного плану НДР НПУ імені М.П. Драгоманова. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 10 від 25 травня 2000 року).
Метою даного дисертаційного дослідження є здійснення теоретичного аналізу процесу формування цінностей особистості, соціальної групи, суспільства в цілому; дослідження реального стану політичної культури українського суспільства, пріоритетів сучасної світової культури; вивчення впливу системи політичних цінностей на процес модернізації України, становлення демократичного суспільства.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
– всебічно розглянути особливості та механізми процесу формування системи політичних цінностей;
– виявити функції, роль та місце політичних цінностей у свідомості людини і структурі суспільства перехідного типу;
– охарактеризувати існуючі системи ідеологічних цінностей, визначити системотворчі ідеї-цінності та розвиваючі цінності для українського суспільства;
– з’ясувати особливості й потреби трансформації ідеї громадянського суспільства в соціальну реальність сучасної України;
– розглянути проблеми соціалізації особистості як основи формування і втілення системи політичних цінностей на національній основі;
– проаналізувати особливості та стан ціннісної парадигми сучасної української молоді;
– розкрити роль позитивних політичних цінностей у процесі трансформації українського суспільства;
– співставити ціннісні детермінанти модернізованого та традиційного суспільства;
– визначити необхідні шляхи та перспективи молодіжної політики України, напрями змін у системі сучасної освіти.
Об'єктом дослідження виступає система політичних цінностей як важлива складова політичної культури.
Предмет дослідження – особливості впливу політичних цінностей на процеси розбудови незалежної, демократичної, соціальної, правової держави та гуманізації суспільства в Україні.
Методологічна основа дослідження. Всебічний, об'єктивний аналіз системи політичних цінностей суспільства вимагає застосування цілісного комплексу загальнонаукових методів та принципів, а також специфічних політологічних підходів. Для дослідження механізмів та принципів формування політичної культури особистості, впливу на неї різних соціально-економічних, історичних, національних факторів широко використовувався діалектичний метод. Визначення рівня політичної свідомості українців, їх пріоритетів та тенденцій, співставлення системи цінностей, ідеалів людей старшого покоління та молоді проводилось за допомогою порівняльно-політологічного методу. Застосування системного методу дало можливість розглянути як цілісність політичну культуру, цінності які її утворюють, взаємозв'язок останніх з нормами, цілями, ідеалами, ідеями, принципами.
У дисертаційній роботі застосовувались такі методологічні принципи: принцип історизму, який потребує розгляду проблеми формування системи цінностей з урахуванням конкретно-історичних обставин та цивілізаційних ознак суспільства; для порівняння цінностей окремих осіб та соціальних груп, суспільства в цілому, відповідності цінностей громадян України загальноцивілізаційним тенденціям формування пост¬матеріальних ціннісних орієнтацій застосовувався соціальний принцип; принцип об'єктивності застосовувався в процесі дослідження об'єктивних умов формування й функціонування системи цінностей. Важливе значення в даному дослідженні надається міждисціплінарному зв'язку з філософією, соціологією, економікою, історією, статистикою, медициною, а також використанню методів, запозичених із зазначених наук, та висновків наукових досліджень, присвячених анілізу культури, формуванню ціннісних орієнтацій громадян.
Наукова новизна отриманих результатів. В дисертації здійснено комплексне дослідження ціннісної парадигми сучасного українського суспільства на основі розгляду політичних цінностей як складових елементів політичної культури поряд з політичними нормами, ідеалами, цілями, інтересами. Реалізовано авторський підхід до проблеми визначення політичних цінностей та формування на їх основі відповідної системи, що відображає взаємодію особистості з іншими особами та суспільством у цілому в процесі її соціально-політичної діяльності, пов’яза¬ної із втіленням загальносоціальних цінностей і відображенням детермінант (ідей, орієнтацій, уявлень, знань), які мотивують поведінку суб’єктів політики. Вищезазначене дозволило автору зробити висновки, в яких зосереджена наукова новизна даного дослідження:
1. Систематизовано теоретичні підходи до вивчення проблем формування цінностей у процесі соціально-політичної життєдіяльності людини. Запропоновано концептуальне осмислення системи позитивних політичних цінностей для українського суспільства на сучасному етапі його розвитку. На основі дослідження джерел та спостереження за розвитком України в умовах незалежності визначено схему, на основі якої утворюється зазначена система. Її основу складають: 1) домінуючі ідеї-цінності, до яких автором віднесені: свобода, справедливість, політична стабільність, громадянське суспільство; 2) розвиваючі цінності, якими вважаються: законність; політична лояльність; толерантність, схильність до компромісів; відповідальність; свідоме, неупереджене ставлення до змін; ефективна участь у політичному житті; безпека; рівність; політичний суверенітет; патріотизм; політичний плюралізм; легітимність; постматеріалізм. З’ясовано призначення, функціональні ознаки та орієнтацію на конструктивний розвиток суспільства як даної системи в цілому, так і кожної окремо взятої цінності.
2. Розглянуто та детально досліджено вплив соціально-економічних і політичних змін на формування сучасної громадянської свідомості. Виявлено залежність розуміння та інтерпретації сучасних політичних цінностей від особливостей ідеологічної системи, стану трансформації політичної системи та суспільства в цілому, його національних та цивілізаційних ознак, пов’язаних з національною культурою, моделі та особливостей економічного розвитку, характеру історичної епохи та масштабів зумовленого нею впливу на розвиток окремо взятої країни. Осмислено вплив ціннісно-морального потенціалу розвитку українського суспільства на характер його модернізації.
3. Виявлено особливості формування та впливу політичних цінностей на забезпечення процесу життєдіяльності українського соціуму. Розглянуто національні особливості та ментальні характеристики політичної культури українців у контексті їхнього впливу на формування політичних цінностей. Доведено, що зміцнення національного соціокультурного середовища сприяє відторгненню цінностей, нав’язуваних ззовні, а демократизація суспільства створює ситуацію, за якої вже не сприймаються властиві для тоталітарної держави абстрактні цінності та нав’язані згори установки.
4. Досліджено особливості формування громадянського суспільства в Україні як комплексу соціальних відносин і системи суспільних інтересів. Прослідковано його вплив на формування розвиваючих цінностей і демократичних орієнтацій, таких як: суспільний діалог, консенсус, толерантність, поміркованість; громадянська політична культура, соціальна відповідальність; громадська думка з орієнтацією на плюралістичне світосприйняття та ін. Поряд з цим громадянське суспільство розглядається як тривалий процес, спрямований на досягнення високого рівня самоврядності, консолідації й цілеспрямованості соціуму.
5. Доведено, що соціалізація особистості в умовах модернізації українського суспільства сприяє формуванню і втіленню системи політичних цінностей на національній основі. Проаналізовано етапи, особливості та умови політичної соціалізації особистості як способу формування самостійного, відповідального, соціально активного суб’єкта політичного процесу з чітко визначеними інтересами та ідеологічними орієнтаціями. Відзначено особливу роль для процесу соціалізації студентського середовища, яке здатне швидко та адекватно реагувати на зміни в політичному житті країни, продукувати демократичні ціннісні орієнтації і установки соціальної поведінки.
6.З’ясовано, що поступово на основі загальнолюдських, гуманістичних цінностей в Україні формуються постматеріальні цінності, основу яких становлять соціальна безпека і якість життя людини. Обґрунтовано значення дослідження політичної культури молоді та вплив зазначеного чинника на подальшу розробку державної молодіжної політики, створення передумов для подолання духовного вакууму суспільства, виховання свідомих громадян країни.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що на їх основі можливі подальша науково-дослідницька та інформаційно-аналітична робота, визначення основних напрямів демократизації укра¬їнського суспільства з урахуванням загальноцивілізаційних пріоритетів розвитку сучасного суспільства. Зроблені у процесі дослідження висновки відкривають можливості для використання результатів дослідження у навчально-викладацькій діяльності, визначення основних засад громадянської освіти, розробки програм молодіжної політики держави, осмислення напрямів функціонування політичних об'єднань, партій та рухів.
Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійною науковою розробкою здобувача.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданні кафедри політичних наук НПУ імені М.П. Драгоманова, ряді науково-практичних конференцій, а саме: науково-практичній конференції для молодих вчених «Становлення і розвиток правової системи України» (Київ, 2002); міжнародній науковій конференції «Україна: шляхами віків», присвяченій 175-річчю з дня народження Георгія Андрузького (Київ, 2002).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт, з них 6 у фахових видання ВАК України.
Структура дисертації. Проблеми, які стали об'єктом даного дослідження, визначили логіку і структуру роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (222 позиції). Загальний обсяг дисертації становить 182 сторінки, основна частина дисертації – 162 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Аналіз проблеми ціннісних засад політики у процесі демократизації українського суспільства дає підстави зазначити, що надзвичайно важливою є необхідність її системного вивчення засобами сучасної політології на основі міждисциплінарного підходу. Таке розуміння даної проблеми пов’язане насамперед із потребою всебічного з’ясування її контексту – основних цінностей сучасного розвитку людства в цілому і українського суспільства зокрема. У відповідності з цим система політичних цінностей розглянута як підсистема більш широкої системи – загальносоціальних цінностей. Зазначена система ціннісних орієнтацій, ідеалів суспільства і особистості впливає на поведінку, соціально-політичну діяльність людини, знаходить своє відображення в самооцінці та самоусвідомленні індивіда.
На основі детального розгляду особливостей та механізмів формування системи політичних цінностей в дисертації запропоновано узагальнення сукупності чинників, які впливають на їх визначення та розуміння. Автор дійшов висновку, що інтерпретація політичних цінностей в сучасних умовах залежить:
1) від особливостей ідеологічної системи (теоретично оформлених поглядів та цінностей: консервативних, ліберальних, комуністичних, соціалістичних, демократичних тощо);
2) стану трансформації політичної системи та суспільства в цілому;
3) національних та цивілізаційних ознак суспільства, пов'язаних з його національною культурою;
4) моделі та особливостей економічного розвитку суспільства;
5) характеру історичної епохи та масштабів визначеного нею впливу на розвиток конкретно взятої країни.
Поряд з цим значний вплив на формування політичних цінностей справляють: культурний рівень та рівень розвитку особливості, спосіб соціалізації, соціальне та матеріальне становище особи, статево-вікові особливості, нарешті, релігія, як елемент національної культури, що утримує в собі традиційні цінності.
У процесі з’ясування характеру політичних цінностей розкрито взаємозв’язки та взаємовплив між близькими до них понятями, такими як політична культура, інтереси, норми, потреби, ідеал, оцінка. На цьому фунтаменті авторм здійснено дослідження особливостей та механізмів формування системи політичних цінностей сучасного українського соціуму. Застосування при цьому історико-політологічного методу дозволило автору підійти діалектично до вивчення ціннісних орієнтирів громадян тоталітарного суспільства. З'совано, що останні часто були абстрактними, нав’язаними, спотвореними ідеологічними штампами. Зміна політичної системи, з одного боку, викликала значні трансформації в свідомості людей, у політичній культурі, але з іншого – в українському суспільстві досі залишається стійкою невиправдана ідеалізація тоталітарних нашарувань. Це відбувається тому, що зміни не завжди позитивно та адекватно сприймаються усіма громадянами. А це, в свою чергу, призводить до розколу суспільства, втрати людиною віри у майбутнє, збайдужіння, аполітичності населення країни, а іноді й до конфліктів, руйнування базових підвалин політичної культури.
Виходячи з вищезазначеного, важливим залишається питання визначення й формування нової ситеми цінностей, інтеграції ціннісних орієнтирів західного суспільства в структуру політичної культури українського суспільства. Відсутність нових орієнтирів домінування старих цінностей тоталітарного суспільства породжує неадекватність соціально-політичного життя потребам утвердження демократії. Однак, інкорпоруючи західні цінності, слід враховувати ментальні, психологічні особливості, специфіку національної культури і на цій основі творити внутрішньополітичні та зовнішньополітичні умови для діалогу національних культур. Систематизація дослідницького матеріалу дозволила визначити, що формування політичної культури в умовах перехідного розвитку має відбуватися природнім шляхом через реформування інститутів та механізмів. Штучне соціальне відтворення веде до несприйняття, відторгнення нав’язаних змін у системі суспільного буття. Характер відтворення суспільства є одним з основних показників його демократичності. Соціальне ж відтворення є, передусім, духовним відтворенням, що існує у формах цінностей, традицій, ідеалів, норм.
Аналіз соціологічних даних щодо стану політичної культури українців дає підстави стверджувати, що політична активність більшості населення сучасних українців знизилась, матеріально-побутові цінності переважають над суспільними. Один із шляхів виходу з кризи політичної культури українського суспільства сьогодні вбачається в необхідності розробки й створення стійкої диференційованої системи цінностей із визначенням системотворчих ідей-цінностей, які враховуватимуть історичні реалії, сучасні пріоритети, загальнолюдські цінності, сприятимуть створенню стабільного демократичного суспільства. Для їх визначення та формування розвиваючих цінностей на їх основі актуальною залишається проблема дослідження особливостей національної культури, її ментально-психологічних орієнтацій та врахування їх у процесі демократизації суспільства. Розглянуті ментально-психологічні характеристики, національні особливості культури українського народу дають право стверджувати, що Україна має значну недооцінену, невитребувану культурну спадщину, врахування якої сприятиме більш швидкій інтеграції України до спільноти європейських суспільств.
Сьогодні українське суспільство визначило в якості пріоритетної проблеми процесу демократизації створення громадянського суспільства, яке розглядається в дисертації як комплекс стабільних соціальних зв’язків, що регулюють економічні, соціальні, релігійні, сімейні культурні відносини між державою та громадянами та виражає інтереси, ціннісні орієнтації і потреби своїх членів. З'ясовано, що умовою появи громадянського суспільства є становлення самостійного, відповідального громадянина, наділеного певними правами і свободами. Розгляд основних етапів становлення громадянського суспільства в Україні та умов його існування дозволив проналізувати причини, які гальмують процес становлення його інституціональної основи. Важливим видається необхідність сприяння процесу формування громадянського суспільства з боку влади, піднесення рівня політичної культури населення, зміцнення основ демократії, створення підгрунтя для утвердження соціальної, правової держави. Доведено, що необхідною умовою для подальшого розвитку державності в Україні постає формування громадянської ідентичності. Цей процес передбачає консолідацію представників усіх етнічних спільнот, які мешкають на території країни, навколо проблеми створення системи громадянських цінностей, формування розвинених інститутів і механізмів громадянського суспільства. Консолідація суспільства навколо спільної для всіх ціннісної основи дасть змагу не лише забезпечити права і свободи людини, а й створити перспективи для формування нової української політичної нації на засадах міжетнічної толерантності.
Дослідження системи політичних цінностей дало підстави для переосмислення процесу соціалізації як свідомого засвоєння індивідом політичних норм, знань, особливостей національної культури. Розглянуті та розкриті основні етапи соціалізації особистості, їх характерні особливості та чинники, які впливають на процес засвоєння основ політичної культури. В якості бажаного наслідку політичної соціалізації визначено формування особистості з високим рівнем політичної активності, компетентності, інформованості, відповідальності, що передбачає значний рівень її політичної участі, громадянської свідомості. Відзначено, що взаємопов’язані етапи соціалізації індивіда формують систему знань, навичок особистості, мають свої завдання, які реалізуються у відповідний проміжок часу.
Аналіз процесу соціалізації дозволив з'сувати, що особливої уваги потребує етап соціалізації особистості в студентському віці. Саме в цей період завершується процес формування особистості під впливом керованих чинників, молода людина засвоює нові для себе соціальні ролі, відбувається підготовка до оволодіння професійними уміннями, знаннями, навичками соціальної поведінки прийнятими в майбутньому професійному середовищі, побудова нових гармонійних відносин з ровесниками, викладачами, оволодіння знаннями й навичками соціальної поведінки, формується інтелігентність. До того ж, студентська молодь найбільш мобільна та активна частина суспільства, яка здатна швидко реагувати на зміни в житті країни, адаптуватися до цих змін, здатна брати активну участь у створенні нових цінностей, норм та засвоювати існуючі. Однак студентство потребує значної державної підтримки, оскільки в зазначений період молода людина ще не може вагомо впливати на поділ влади, політичні рішення, нести всю повноту відповідальності за їх наслідки.
З’ясовано, що не лише студентство, а й молодь в цілому є найбільш вразливою та незахищеною на сьогодні категорією населення, яка потребує значної допомоги з боку держави. Така допомога може бути надана у вигляді розробленої та чітко вмотивованої державної молодіжної політики, яка реалізовуватиметься в системі соціальної роботи серед молоді, буде забезпечувати належні умови для соціальної орієнтації та самореалізації молоді як в інтересах суспільства, держави, так і у власних інтересах, за умов обов’язкової участі у ній молоді та молодіжних організацій. Саме така молодіжна політика держави створить умови для активності молоді в процесі суспільного розвитку, адаптації до вимог громадянського суспільства. Прийняття законодавчих та нормативних актів, що відповідатимуть реальним цілям та ідеалам сучасного суспільства, запитам молоді, можливостям держави, створення системи сучасного політичного виховання та освіти, розвитку громадянської освіти сприятиме як становленню громадянина, так і ефективності процесу цілеспрямованої соціалізації.
Модернізація суспільства викликала необхідність змін у системі цінностей сучасного людства, зміцнення постіндустріальних тенденцій в розвитку цивілізації. Значні досягнення в соціально-економічній, політичній сферах життя неминуче призвели до змін у духовній культурі. На зміну цінностям індустріального суспільства прийшли постматеріальні пріоритети людства: екологічні та гуманітарні цінності, безпека, свобода, цінності саморозвитку та самореалізації. За цих умов індивідуальність, особистість набувають важливого значення. В якості неперехідних цінностей в постіндустріальному суспільстві постають знання й інформація, а людина яка ними володіє, набуває нової соціальної ролі в суспільстві. Позитивним загальнолюдським пріоритетом залишається здатність світових спільнот до об’єднання, яке сприятиме вирішенню загальноцивілізаційних проблем (екологічних, проблем безпеки), визначенню цінностей та перспектив подальшого розвитку людства в цілому.
Українська молодь засвоює основи політичної культури та поведінки, формує свою свідомість в умовах політичної нестабільності, незахищеності, порушення механізмів наступності, підвищеної динаміки змін в економічному житті держави, на тлі недостатньої виховної роботи з боку держави. Така ситуація не може не позначитись на формуванні політичної культури молодої людини, процесі її соціалізації. Порушення процесу засвоєння молодою людиною норм політичної культури суспільства веде до перетворення процесу соціалізації на псевдосоціалізацію, відторгнення молоді від існуючих культурно-історичних цінностей, її політичної пасивності. Тому однією з невід’ємних складових соціально-політичного реформування українського суспільства має стати подолання відторгнення молоді від культурно-історичних ціннісних надбань попередніх поколінь, органічне поєднання матеріальних та духовних цінностей, цінностей загальносуспільного та особистісного рівня, подолання пасивності молодого покоління в соціально-політичному житті країни. Для активної політичної участі на основі глибоко усвідомленої громадянської позиції індивідові необхідно засвоїти основні норми та принципи паолітичної культури, органічно поєднуючи прицьому елементи модернізації і традиції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абишева А.К. О понятии «ценность» // Вопросы философии. – 2002. – №3. – С. 139-146.
2. Айхлер В. Етичний реалізм. Вибрані праці з питань соціал-демократичної теорії. – К.: Основні цінності, 2001. – 192с.
3. Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Вип. 9 / Відп. ред. Л.І.Кормич. – Одеса: Юридична література, 2000. – 452с.
4. Алексеева Т.А. Современные политические теории. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2000. – 344с.
5. Андрущенко В. Два погляди на проблеми розвитку освіти України у XXI столітті: офіційний та опозиційний // Сучасна українська політика: Політики і політологи про неї. Вип. 3. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – С. 172-185.
6. Антонович И.И. После современности: Очерк цивилизации модернизма и постмодернизма. – Минск: Беларус. навука, 1997. – 446 с.
7. Араб-Оглы Э.А. Европейская цивилизация и общечеловеческие ценности // Вопросы философии. – 1990. – № 8. – С. 10-12.
8. Аршба О.И. Этническое измерение социальной стабильности в России // Вестник МГУ. Серия 18. – 2001. – № 2. – С. 52-63.
9. Бабкин В.Д., Селиванов В.Н. Народ и власть: Опыт системного исследования воззрений М.Е. Салтыкова–Щедрина. – К.: Манускрипт, 1996. – 520 с.
10. Бабкін В.Д. Соціальна держава та захист прав людини // Правова держава. Вип. 9. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1998. – С. 3-17.
11. Бабкіна О.В. Комунікативні стратегії в умовах транснаціональних проблем вищої освіти // Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеграції України в європейський простір вищої освіти : Моногр. / За ред. В.М. Бебика. – К.: МАУП, 2004. – С. 37-40.
12. Бакиров В.С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора. – Харьков: Вища школа, 1988. – 147с.
13. Бандура О.О. Єдність цінностей та істини в праві: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – 200 с.
14. Барабаш В. Інституалізація молодіжного руху України // Людина і політика. – 2004. – № 3. – С. 98-111.
15. Барков В.Ю. Соціально-політичне становлення громадянського суспільства в Україні : Автореф. дис. … докт. політ. наук: 23.00.02 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 1999. – 38 с.
16. Барков В.Ю. Украина сегодня: политические, социальные и национальные детерминанты развития. – К.: Стилос, 1998. – 226 с.
17. Бебик В.М., Головатий М.Ф., Ребкало В.А. Політична культура сучасної молоді – К.: А.Л.Д., 1996. – 112 с.
18. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования: Пер. с англ. – М.: Academia, 1999. – 956 с.
19. Брегеда А.Ю. Основи політології: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 324 с.
20. Бугайцева Г.М. Ідеал як основа ціннісної орієнтації // Нова парадигма. – 1998. – №8. – С. 51-56.
21. Будз В. Власність і свобода як цінності та чинники гуманізму // Людина і політика. – 2003. – №4. – С. 51-55.
22. Бульбенюк С.С. Неоліберальні моделі модернізації у суспільствах перехідного типу: Автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.03 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2004. – 20 с.
23. Ваторопин М. Политические ориентации студенчества // Социологические исследования. – 2000. – № 6. – С. 38-43.
24. Вашутін О. Політична соціалізація молоді в сім'ї і становлення політичної психології індивіда // Людина і політика. – 2000. – № 5. – С. 67-71.
25. Введение в политологию: Словарь-справочник / Сост. Г.Л.Купряшин, Т.П.Лебедева, Г.И.Марченко и др. Под ред. В.П.Пугачева. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 264 с.
26. Величко А. Проблема байдужості молоді до громадських організацій і шляхи її розв’язання // Громадянське суспільство в Україні – К: «Молодіжна Альтернатива». – 2004. – С. 41-52.
27. Вибори 2002: погляд молодих. Випуск 1. – К.: «Молодіжна Альтернатива», 2001. – С. 2-3
28. Вибори 2002: погляд молодих. Випуск 3. – К.: «Молодіжна Альтернатива», 2002. – С. 2-3.
29. Виховання національно свідомого, патріотично орієнтованого молодого покоління, створення умов для його розвитку як чинник забезпечення національних інтересів України: інформаційно-аналітичні матеріали / Кол. авторів: В.А. Головенько та О.О. Яременко (керівники) та ін. – К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2003. – 191 с.
30. Вільчинська Ю. До проблеми соціально-політичної активності молоді // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Випуск 19. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С. 551-557.
31. Вовк В. Соціокультурні чинники формування масових умонастроїв в Україні // Політична думка. – 1998. – № 1. – С. 40-51.
32. Володенков С.В. Модели динамики политических процессов в условиях переходного периода // Вестник МГУ. Серия 12. – 1999. – №6. – С. 32-43.
33. Воронов І. О. Політичні теорії XX століття. – К.: Генеза, 2004. – 288 с.
34. Воронов І. О. Людина і політика: У пошуках гуманістичної альтернативи. – К.: Генеза, 2003. – 320 с.
35. Гавра Д.П., Соколов П.П. Исследование политических ориентаций // Социологические исследования. – 1999. – № 1. – С. 69-84.
36. Гавриленко І.М., Мельник П.В., Недюха М.П. Соціальний розвиток: Навчальний посібник. – К, 2001. – 484 с.
37. Гаврилюк В.В., Трикоз Н.А. Динамика ценностных ориентаций в период социальной трансформации // Социологические исследования. – 2002. – № 1. – С. 96-105.
38. Гаджиев К.С. Введение в политическую науку: Учебник для высших учебных заведений. Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Издательская корпорация «Логос»; Издательство «Высшее образование», 1998. – 544 с.
39. Галкин А.А. Стабильность и изменения сквозь призму культуры мира // Политические исследования. – 1998. – №5. – С. 112-119.
40. Гедікова Н.Ф. Основні фактори політичної соціалізації особи та їх прояв в Україні. – Одесса, 1999. – 365 с.
41. Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології: Навчальний посібник. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1999. – 427 с.
42. Гетьман В.П., Килимник Ю. В. Що таке свобода і право у демократичній державі? Бесіди про Конституцію. – К, 1996. – 36 с.
43. Головатий М.Ф. Політична психологія: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2001. – 136 с.
44. Головатый Н.Ф. Социология молодежи: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 224 с.
45. Головаха Е.И. Трансформирующееся общество. Опыт социологического мониторинга в Украине. – К, 1996. – 237с.
46. Головных Г.Я. Ценностные ориентации и перестройка общественного сознания // Философские науки. – 1989. – №6. – С. 85-89.
47. Гончаров Д.В., Гоптарева И.Б. Введение в политическую науку. – М.: Юристъ, 1996. – 232 с.
48. Гонцяж Я., Гнидюк Н. Адміністративна реформа: нездійснені мрії та втрачені можливості. Як знайти конструктивний шлях для реалізації основних компонентів адміністративної реформи? – К.: Міленіум, 2002. – 136 с.
49. Горбатенко В.П. Громадянська освіта як чинник гуманізації суспільства // Доба: Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти. – 2002. – №3. – С. 2-5.
50. Горбатенко В.П., Жабінець Н.В. Гуманістичні цінності та виклики XXI століття // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць: Вип. 13. – К.: Т-во «Знання» України, 2003. – С. 55-62.
51. Горбатенко В. Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1 (10). – С. 3-13.
52. Горбатенко В.П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть: Монографія. – К.: Видавничий центр «Академія», 1999. – 240 с.
53. Горбатенко В.П. Цінності епохи постмодерну і розвиток соціально-гуманітарної освіти в Україні // Доба: Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти. – 2002. – №4. – С. 4-7.
54. Громадянське суспільство і держава в Україні: проблеми взаємодії. Матеріали методологічного семінару. Відп. Ред. В.В. Цвєтков, І.О. Кресіна. Упорядник Є. В. Перегуда. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – С. 71-72.
55. Данилов А.Н. Переходное общество: Проблемы системной трансформации. – Минск: ООО «Харвест», 1998. – 380 с.
56. Дашутін Г.П. Гуманізація політичного процесу як мета і засіб модернізації України: Автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.02 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2002. – 16 с.
57. Дашутін Г.П., Михальченко М.І, Український експеримент на терезах гуманізму. – К.: Парламентське видавництво, 2001. – 335 с.
58. Дегтярев А.А. Основы политической теории: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк., 1998. – 239 с.
59. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення): Монографія. – К.: Либідь, 2001. – 334 с.
60. Дьяконов Г. Соціально-діалогічне дослідження моральних почуттів молоді // Соціальна психологія. – 2005. – №1 (9). – С. 54-55.
61. Дьяконов І.В. Зміст поняття «ціннісні орієнтації» // Мультиверсум. – 2004. – Вип.43. – С. 93-101.
62. Етнополітологія в Україні. Становлення. Що далі? Збірник: К.: ІПіЕНД, 2002. – 259 с.
63. Жабінець Н.В. Зміна цінностей в умовах трансформації українського суспільства // Нова парадигма: Альманах наукових праць. – Запоріжжя, 2001. – Випуск 20. - С. 129-134.
64. Жабінець Н.В. Позитивні політичні цінності – важлива складова політичної культури демократичного суспільства // Борисфен. – 2004. – №2 (152). – С. 12-14.
65. Жабінець Н.В. Політичні цінності і перспективи гармонізації суспільних відносин // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л.І.Кормич. – Одеса: Юридична література, 2000. –Вип. 9. - С. 222-225.
66. Жабінець Н.В. Постматеріальні цінності // Політологічний енциклопедич¬ний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С.Шемшученка, В.Д.Бабкіна, В.П.Горбатенка. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – С. 529-530.
67. Жабінець Н.В. Постмодерністські цінності сучасної цивілізації // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя, ЗДІА. – 2002. – Вип. 11.– С. 98-101.
68. Жабінець Н.В. Проблеми і перспективи формування ціннісних орієнтацій сучасної молоді // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки.– К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. – Випуск 14. - С. 425-428.
69. Жабінець Н.В. Соціалізація особистості як основа формування і втілення системи політичних цінностей на національній основі // Нова парадигма: Альманах наукових праць.– К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – Випуск 40. - С. 183-190.
70. Жабінець Н.В. Сучасні цінності в контексті розвитку політичної і правової системи України // Становлення і розвиток правової системи України. -Національна Академія наук України. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2002. – С. 37-39.
71. Жабінець Н.В. Формування ціннісної парадигми постіндустріального суспільства // Вісник академії праці і соціальних відносин федерації профспілок України.– К., 2002. – Вип. 2(15). - С. 232-233.
72. Життєві кризи особистості: Наук.-методичний посібник: У 2 ч. / Ред. рада: В.М. Доній, Г.М. Несен, Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков та ін. – К.: ІЗМН, 1998. – (1 ч.) 360с., (2 ч.) 568 с.
73. Жінка в Україні. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник / Гол. ред. Комарова А. І. – К., 2005. – Том 32. – С. 411-420.
74. Загородній Ю.І., Курило В.С., Савченко С.В. Політична соціалізація студентської молоді в Україні: досвід, тенденції, проблеми. – К.: Генеза, 2004. – 144с.
75. Здіорук С., Токман В. Правові засади розбудови громадянського суспільства // Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки / За ред. А.С. Гальчинського. – К.: НІСД, 2003. – С. 272-286.
76. Золотухина-Аболина Е.В. О специфике высших духовных ценностей // Философские науки. – 1987. – № 4. – С. 11-19.
77. Золотухін Г. Освіта – не товар, студенти – не покупці // Соціальна психологія. – 2005. – №1(9). – С. 16-24.
78. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. – М.: Политиздат, 1986. – 240 с.
79. Злобіна О.Г., Тихонович В.О. Особистість сьогодні: адаптація до суспільної нестабільності. – К.: Інститут соціології НАН України, 1996. – 185 с.
80. Иноземцев В.Л. Собственность в постиндустриальном обществе и исторической ретроспективе // Вопросы философии. – 2000. – №12. – С. 3-13.
81. Иноземцев В.Л. Технологический прогресс и социальная поляризация в XXI столетии // Политические исследования. – 2000. – № 1. – С. 28-39.
82. Ирхин Ю.В. Политология: Учеб. пособие. Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Изд-во РУДН, 1996. – 463 с.
83. Іщук В. Україна: Проблема престижності та ідентичності (масова свідомість і культура як суб’єкти формування громадської та національної свідомості). – К.: Смолоскип, 2000. – 80 с.
84. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації: Пер. з нім. – К.: Лібра, 2001. – 400 с.
85. Каган М.С. Философская теория ценности. – Санкт-Петербург: ТОО ТК «Петрополис», 1989. – 205 с.
86. Катаєва М.С. Політологія дитинства як напрямок політичної антропології // Нова парадигма. – 1999. – № 10. – С. 68-78.
87. Катаєв С.Л. Соціокультурна трансформація сучасного українського суспільства: Автореф. дис. … докт. соціолог. наук: 22.00.01 / Ін-т соціології НАН України. – К., 1998. – 32с.
88. Киселев Г.С. Постмодерн и христианство // Вопросы философии. – 2001. – № 12. – С.3-15.
89. Кін Д. Громадянське суспільство: Старі образи, нове бачення: Пер. з англ. – К.: «К.І.С.»/ «АНОД», 2000. – 260 c.
90. Кіндратець О.М. Формування суспільства сталого розвитку: проблеми і перспективи: Монографія. – Запоріжжя: Видавництво Запорізької державної інженерної академії, 2003. – 383 с.
91. Ковлер А.И. Кризис демократии? Демократия на рубеже XXI века. – М, 1997. – 104 с.
92. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина: Курс лекцій, навчально-методичні та довідкові матеріали до них. За заг. ред. І.П. Голосніченка. – К.: ГАН, 2004. – 352 с.
93. Копєйчиков В.В., Олійник А.Ю. Питання формування громадянського суспільства в Україні // Громадянське суспільство і підприємництво в Україні: проблеми і шляхи становлення: Зб. наук. пр.– К., 1996. – С. 32-58.
94. Корнієнко В.О. Політичний ідеал: проблеми еволюції та втілення в умовах сучасного суспільного розвитку. Автореферат дис. … докт. політ. наук: 23.00.03 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2002. – 36 с.
95. Корнієвський О.А., Якушик В.М. Молодіжний рух та політичні об'єднання в сучасній Україні. За ред. д-ра політ. наук М.Ф.Головатого та проф., д-ра політ. наук В.М.Якушика. – К.: Київське братство, 1997. – 132 с.
96. Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації: Навчальний посібник. – К.: Видавн. центр «Друк», 1999. – 448 с.
97. Кресіна І.О. Особливості становлення громадянського суспільства в Україні // Громадянське суспільство і держава в Україні: проблеми взаємодії. Матеріали методологічного семінару. Відп. ред. В.В. Цвєтков, І.О. Кресіна. Упорядник Є. В. Перегуда. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – С.16-17.
98. Кривега Л.Д. Мировозренческие ориентации личности в условиях трансформации общества. – Запорожье: ЗГУ, 1998. – 202 с.
99. Крымский С.Б. Философия как путь человечности и надежды. – К.: Курс, 2000. – 308 с.
100. Кузнецов Н.С. Человек: потребности и ценности. – Свердловск.: Изд-во Урал. ун-та, 1992. – 152 с.
101. Кузнецова Е.С., Иноземцев В.Л. Новые дилеммы старого света // Политические исследования. – 2000. – №6. – С. 159-165.
102. Кулагин В.М. Мир в XXI веке: Многополюсный баланс сил или глобальный pax democratica? // Политические исследования. - 2000. – № 1. – С. 23-37.
103. Курас І.Ф. Етнополітологія. Перші кроки становлення. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.
104. Курас І.Ф. Державна етнонаціональна політика в умовах становлення відкритого суспільства // Етнополітологія в Україні. Становлення. Що далі? Збірник: К.: ІПіЕНД, 2002. – С. 3-12.
105. Лазарев М.В. Политическая лояльность // Социально-гуманитарное знание. – 2003. – №5. – С. 262-274.
106. Лазоренко О.В.,Лазоренко О.О. Теорія політології: Навчальний посібник. – Київ: Вища шк., 1996. – 179 с.
107. Лапин Н.И., Беляева Л.А., Наумова А.Г., Здравомыслов А.Г. Динамика ценностей населения реформируемой России. – М.: Эдиториал УРСС, 1996. – 202 с.
108. Лапкин В.В., Пантин В.И. Восприятие западных институтов и ценностей в постсоветском пространстве: опыт Украины и России // Политические исследования. – 2004. – № 1. – С. 74-88.
109. Ларцев В.С. Социокультурный генезис личности (социально-философский анализ): Монография. – К.: ООО «Информационно-издательская фирма «Принт-Экспресс», 2002. – 360 с.
110. Лебедев И.А. Политические ценности как сложный и многомерный объект // Вестник Московского университета. Сер.12. Политические науки. – 1999. – № 2. – С. 38-49.
111. Лекторский В.А. Христианские ценности, либерализм, тоталитаризм, постмодернизм // Вопросы философии. – 2001. – №4. – С. 3-9.
112. Леонтьев Д.А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. – 1996. – №4. – С. 35-45.
113. Литвин В. Політична арена України: Дійові особи та виконавці. – К.: Абрис, 1994. – 495 с.
114. Литвин В.М. Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті роки XX ст.). – К.: Наукова думка, 2001. – 559 с.
115. Лола В. Проблеми формування громадянина України // Людина і політика. – 2003. – № 4. – С. 40-50.
116. Лукашевич В.К. Анатомия научного метода: Учебное пособие. – Мн.: ООО «Мисанта», 1999. – 96 с.
117. Лясота Л.І. Формування системи політичних цінностей у сучасному соціумі : Автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеса: НЮА, 2002.– 16 с.
118. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.І.Римаренко (відп. ред.) та ін. – К.: Довіра: Генеза, 1996. – 942 с.
119. Макарычев А.С. Стабильность и нестабильность при демократии: методологические подходы и оценки // Политические исследования. – 1998. – №1. – С. 140-154.
120. Медведчук В.В. Дух і принципи соціал-демократії: українська перспектива. – К.: Основні цінності, 2000. – 200 с.
121. Медведчук В.В. Новий вимір демократії. – К.: Основні цінності, 2001. – 144 с.
122. Менюк О.А. Формування правової культури підприємця: теоретичні та практичні аспекти. – К.: Оріяни, 2001. – 172 с.
123. Михальченко М., Журавський В., Танчер В., Соціально-політична трансформація України: реальність, міфологеми, проблеми вибору. – К., 1997. – 180 с.
124. Михальченко М.І. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. – Дрогобич: ВФ «Відродження», 2004. – 488 с.
125. Михальченко Н.И. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? – К.: Институт социологии НАНУ, 2001. – 440 с.
126. Модернизация в России и конфликт ценностей. – М.: ИФРАН, 1993. – 250 с.
127. Молода нація / Гол. ред. О. Проценко. – К.: Смолоскип, 1996. – 235с.
128. Молоде покоління України про себе та про суспільство (довідкові матеріали за підсумками соціологічного опитування юнаків і дівчат України у червні 1995 року) / Український науково-дослідницький інститут проблем молоді. Інформаційний зошит. – К., 1995. – 31 с.
129. Молоде покоління нової України. – К.: А.Л.Д., 1995. – 96 с.
130. Молодежная политика: опыт, проблемы, перспективы. Материалы международной научно-практической конференции (в двух частях). Часть I. – К.: КПО им. Артема, 1992. – 162 с.
131. Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання : Зб. наук. публікацій Українського науково-дослідного інституту проблем молоді за підсумками виконання наукових програм і проектів у 1994 році. Вип.4. – К.: А.Л.Д., 1995. – 136 с.
132. Моніторинг громадської думки населення України // Інформ. бюл. – К.: ЦСМ / УІСД, 1998. – №10 (23). – С. 22-36.
133. Морозова Л.П. Аспекти формування ціннісного світу сучасної молоді // Наукові записки НаУКМА. – 2003. – Т. 22. – Ч. 1. Гуманітарні науки. – С. 84-89.
134. Морозова Л. П. Особливості основних напрямів розвитку громадянського суспільства в трансформаційний період в Україні // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. – Вип. 10. – К.: Український Центр духовної культури, 2000. – С. 111-119.
135. Морозов Ю. Постсучасність: культура і стиль життя // Філософська думка. – 1998. – № 4-6. – С. 32-44.
136. Москвин Л.Б. Цели культуры мира – важный фактор ненасилия и политической стабильности // Вестник МГУ. Серия 12. – 1998. – №4. – С. 20-28.
137. Нагорна Л. Національна ідентичність в Україні. – К.: ІПіЕНД, 2002. – 272с.
138. Нагорняк Т.Л. Соціокультурний чинник політичної трансформації в Україні: Автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.02 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К, 2000. – 18с.
139. Нахичеванлы А. Мир политики: ценностные измерения // Персонал. – 2003. – №3. – С. 30-32.
140. Неновски Н. Право и ценности: Пер. с болг. / Вступ. ст. и пер. В.М.Сафронова; Под ред. В.Д. Зорькина. – М.: Прогресс, 1987. – 248 с.
141. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология/ Под редакцией В.Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – 640 с.
142. Нугаев Р.М. Смена базисных парадигм: концепция коммуникативной рациональности // Вопросы философии. – 2001. – №1. – С.114-122.
143. Нурмуратов С.Е., Кадыржанов Р.К., Малинин Г.В., Матаев Г.М., Бисенбаев Ф.К. Система политических ценностей населения Казахстана: этнический, региональный, стратный анализ (Научно-аналитический доклад). – Алмати: Издание Института философии МН АН РК, 1997. – 51с.
144. Остапенко М. Політична свідомість студентської молоді в сучасній Україні // Нова політика. – 1999. – № 4 (24). – С. 28-32.
145. Пазенок В. Національна гідність як цінність культури // Віче. – 2002. – № 8. – С. 69-71.
146. Пасько Я.І. Громадянське суспільство і перспективи його формування в Україні // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. пр. / Гол. ред. В.В. Лях. – Вип. 6. – К.: Український Центр духовної культури, 1999. – С. 202-209.
147. Патлах І.М. Національний менталітет як об'єкт етнополітичного аналізу: Автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.05 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2002. – 16с.
148. Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект). – К.: Український ін-т соціальних досліджень? Український центр політичного менеджменту, 2001. – 242 с.
149. Петухов В.В. Политические ценности и поведение среднего класса // Социологические исследования. – 2000. – №3. – С. 23-33.
150. Политическая наука: новые направления / Пер. с англ. М.М. Гурвица, А.Л. Демчука, Т.В. Якушевой. Научный редактор Е.Б. Шестопал. – М.: Вече, 1999. – 816 с.
151. Политологический словарь: Учеб. пособ. / Р.Г.Григорян, А.В.Гришин, Г.И.Демин и др.; Под ред. В.Ф.Халипова. – М.: Высш. шк., 1995. – 192 с.
152. Политология для юристов: курс лекций / Под ред. проф. Н.И. Матузова и проф. А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1999. – 774 с.
153. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост.: Ю.И. Аверьянов. – М.: Изд-во Моск. коммерч. ун-та, 1993. – 431 с.
154. Політологія / За ред. О.І. Семківа. – Львів: Світ, 1993. – 575 с.
155. Політологія: Курс лекцій: Навч. посібник / І.С.Дзюбо, В.Ф. Панібудьласка, Ю.С.Шемшученко та ін.? За заг. ред. І.С.Дзюбка. – К.: Вища шк., 1993. – 271 с.
156. Политология: Курс лекций / Под ред. М.Н.Марченко. 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1997. – 384 с.
157. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 528 с.
158. Політологія: Підручник / І.С.Дзюбко, К.М.Левківський, В.П.Андрущенко та ін., За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М.Левківського. – К.: Вища шк., 1998. – 415 с.
159. Попов М.В. Аксіологія і медицина (Проблема цінностей і медицини). – К.: Вид. ПАРАПАН, 2003. – 284 с.
160. Пороховская Т.И. Сущность нравственно-ценностной ориентации и ее роль в поведении // Вестник Московского университета. – 1980. – № 5. – С. 43-55.
161. Походенко С.В., Катаєва М.С. Проблеми соціалізації сучасних підлітків. – Запоріжжя - 1998. – 112 с.
162. Пробийголова Н. Особливості розвитку теорії політичної соціалізації // Політичний менеджмент. – 2004. – № 6 (9). – С. 88-95.
163. Проблеми сучасної молоді і їхнє філософсько-соціологічне бачення // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. пр. / Гол. ред. В.В. Лях. – Вип. 42. – К.: Український центр духовної культури, 2004. – C. 211-218.
164. Програма діяльності Кабінету Міністрів України «Назустріч людям» // Офіційний вісник України. – 2005. – № 6. – С. 33-56.
165. Прокопчук І. Імовірність конфлікту цінностей «Свобода / демократія» // Віче. – 2000. – № 4. – С. 140-148.
166. Про становище молоді в Україні (за підсумками 1999 року): Щорічна доповідь Президента України. Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. – 159 с.
167. Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. – СПб.: Питер, 2002. – 688 с.
168. Розин Я.А. К вопросу о природе ценностных явлений // Философские науки. – 1989. – № 6. – С. 89-93.
169. Родик К. Новітня Гетьманщина: «громадянське суспільство» тотального лобізму // Сучасність. – 2000. – № 5. – С. 41-53.
170. Ролз Дж.. Теорія справедливості / Пер. з англ. О. Мокровольський. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 822 с.
171. Рудич Ф. Політична наука в Україні: стан і перспективи // Політичний менеджмент. – 2003. – № 1. – С. 5-18.
172. Рябов С.Г. Державна влада: проблеми авторитету й легітимності: Монографія. – К.: НІСД, 1996. – 124 с.
173. Салиев Р.З. Идеология и ценностные ориентации молодежи // Социологические исследования. – 1997. – № 8. – С. 24-30.
174. Самарская Е.И. Постиндустриализм как критическая позиция // Общественные науки и современность. – 1998.