ПОЛІТИКО-КУЛЬТУРНА ПАРАДИГМА ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ



  • Название:
  • ПОЛІТИКО-КУЛЬТУРНА ПАРАДИГМА ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
  • Альтернативное название:
  • ПОЛИТИКО-КУЛЬТУРНАЯ ПАРАДИГМА ГОСУДАРСТВЕННОЙ ИНФОРМАЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ
  • Кол-во страниц:
  • 195
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Київський національний університет
    імені Тараса Шевченка




    На правах рукопису



    КИСАРЕЦЬ Ірина Анатоліївна

    УДК 321.7:070.48



    ПОЛІТИКО-КУЛЬТУРНА ПАРАДИГМА ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ


    Спеціальність 23.00.03 політична культура та ідеологія


    Дисертація на здобуття наукового
    ступеня кандидата політичних наук


    Науковий керівник Мелещенко О.К.
    доктор філологічних наук, професор









    Київ – 2008










    ЗМІСТ

    ВСТУП ……….……………………………………………………………….…..… 3
    РОЗДІЛ 1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ПОЛІТИЧНИХ І СУСПІЛЬНИХ ЗМІН . ……..……………………….….……

    10
    1.1. Концептуальне обґрунтування державної інформаційної політики у вітчизняній політології ………………………………………………………………
    10
    1.2. Методологічні засади аналізу державної інформаційної політики в зарубіжній науковій думці …………………………………………………………..
    36
    Висновки до Розділу 1 …………………………...………………………….……... 56
    РОЗДІЛ 2 ЗМІСТОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКО-КУЛЬТУРНОЇ ПАРАДИГМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ ………………..
    58
    2.1. Консолідовані детермінанти європейської інформаційної політики ……... 58
    2.2. Сутнісні характеристики інформаційної політики України в умовах державотворчих зрушень …………………….……………………………………...
    90
    Висновки до Розділу 2 ..………………………….…………………..……………. 118
    РОЗДІЛ 3 ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЯК СКЛАДОВА ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ВЛАДИ І СУСПІЛЬСТВА ……………….……..
    120
    3.1. Державна інформаційна політика у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції (експертні оцінки) ……………….……………………………………....
    120
    3.2. Прогнозування розвитку державної інформаційної політики як складової політичної культури …………………………………………………………..…….
    149
    Висновки до Розділу 3 ………………………...…………………………………... 168
    ВИСНОВКИ ………………….………………………………………….…….…… 171

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……..…………………………..…… 176









    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження зумовлюється зростанням ролі інформаційного чинника у сучасній політичній, економічній, науково-технологічній та інших важливих сферах життєдіяльності України. Показовими в цьому відношенні є теоретико-методологічне обґрунтування та практика реалізації державної інформаційної політики, які мають суттєве значення для розвитку політичної стабільності, формування політичної культури влади і суспільства, інноваційного економічного зростання держави, забезпечення конкурентоспроможності українських інформаційних продуктів та послуг, оптимізації інтелектуального потенціалу України.
    Потреба комплексного дослідження інформаційної політики держави як складової політичної культури випливає з реалій діяльності сучасної української влади, оскільки держава вирішує доленосну проблему вибору оптимального вектора свого політичного розвитку на основі фундаментальних реформ, зміцнення демократії, утвердження верховенства права, ринкової економіки та відродження духовних цінностей українського народу.
    Громадянське суспільство, демократичні інститути та політична влада постають перед наслідками поглиблення і розширення європейської інтеграції та необхідністю перегляду концептуальних і практичних підходів до перспективного розвитку інформаційної сфери, тому важливим є і компаративне дослідження європейської інформаційної політики як особливої форми політичної культури в умовах євроінтеграції та інформаційної політики України як складової політичної культури транзитивної держави.
    Вибір дослідження політико-культурного виміру державної інформаційної політики зумовлений й тим, що стратегія європейської інтеграції та транзитивний стан політичної системи України впливає на політичні та економічні пріоритети і програми співробітництва держави з європейськими інституціями у сфері інформації і комунікації, зокрема, на розвиток інформаційної демократії з урахуванням специфіки політичної культури, ідеології та ментальності українського суспільства.
    Таким чином, наукова гіпотеза роботи полягає у спробі обґрунтувати доцільність творчого, але критичного запозичення досвіду здійснення європейської інформаційної політики для України, тобто у визначенні рольової функції інформаційного чинника у формуванні стабільної політичної системи перехідного періоду. Цим обумовлюється авторський підхід до розуміння концепцій формування і реалізації державної інформаційної політики, який характеризується визнанням пріоритетності європейської політико-культурної парадигми у сфері інформації і комунікації, яка виступає як модель вирішення суспільно-політичних проблем в умовах інформаційної інтеграції.
    Оскільки євроінтеграційна стратегія є пріоритетом зовнішньої і внутрішньої політики України і, відповідно, інформаційної політики держави, інноваційний досвід Європи може сприяти інтенсифікації співробітництва України з європейськими інтеграційними інституціями, тобто загалом вирішенню актуальної проблеми політичної та інформаційної інтеграції української держави в європейський політичний та інформаційний простір.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України» (номер державної реєстрації 019U015201), програми Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір» (номер державної реєстрації 01БФ045-01).
    Мета дослідження полягає у з’ясуванні теоретичної суті інтерпретації політико-культурної парадигми державної інформаційної політики як цілісної системи, у виявленні сутнісних детермінантів європейської інформаційної політики як особливої форми політичної культури в умовах євроінтеграції та інформаційної політики України як складової політичної культури, у з\'ясуванні визначення реальної рольової функції інформаційного чинника у сучасних політичних процесах в Україні.
    Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань:
    • узагальнити концептуальні підходи до поняття політико-культурна парадигма державної інформаційної політики та визначити роль цього концепту в умовах транзитивної держави;
    • систематизувати та долучити до вітчизняного політологічного дискурсу теоретичні положення і висновки зарубіжної суспільно-політичної науки з проблем інформаційної політики;
    • розкрити особливості базових підходів до консолідованих детермінантів європейської інформаційної демократії на сучасному етапі політичного розвитку;
    • дослідити сутнісні складові державної інформаційної політики України з врахуванням її регулятивних, економічних, безпекових та соціокультурних чинників;
    • з’ясувати роль засобів масової інформації та комунікації у формуванні політичної культури влади і суспільства;
    • визначити перспективи формування і здійснення інформаційної політики України в умовах реалізації стратегії європейської інтеграції;
    • на підставі експертного опитування визначити основні критерії політико-культурної парадигми інформаційної політики України та подати відповідні узагальнення і рекомендації для суспільно-політичних інституцій держави.
    З урахуванням зазначеної мети і завдань об’єктом дослідження є політична культура українського суспільства в умовах державотворчих зрушень, а предметом дослідження є політико-культурна парадигма інформаційної політики України.
    Методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі, були використані такі наукові методи, як: загальнонаукові - описовий, герменевтико-політологічний, системний, структурно-функціональний, компаративний, інституційно-порівняльний; загальнологічні – емпіричний, статистичний, прогностичного моделювання та аналізу; спеціальні методи політології, найбільш ефективні для пізнання політичної та інформаційної сфери, зокрема, політологічний нормативно-ціннісний метод, який було використано з метою оцінки значення для суспільства інформаційної політики держави, її ролі в політико-культурному розвитку країни. Перевага надавалась системному методу, який дозволив провести комплексний аналіз концептуальних і структурно-функціональних вимірів інформаційної політики України як складової політичної культури держави.
    Для емпіричного дослідження було використано фактологічну базу, яку склали дані опитувань Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова та авторське дослідження експертних оцінок українських фахівців-політологів.
    Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертаційна робота є оригінальним комплексним дослідженням проблеми інформаційної політики України як складової політичної культури, яке містить аналіз новітніх тенденцій теорії і практики формування і здійснення державної інформаційної політики.
    Результати, які були одержані під час дослідження та найповніше визначають його наукову новизну, розкриваються у таких положеннях:
    1. узагальнено, систематизовано та структуровано концептуальні підходи до поняття «політико-культурна парадигма державної інформаційної політики», представлено державну інформаційну політику як елемент політичної культури влади і суспільства в умовах транзитивної держави. Концептуальні підходи до державної інформаційної політики як складової політичної культури характеризується визнанням пріоритетності інформаційної демократії з одночасною підтримкою громадянського суспільства та зміною суспільної свідомості;
    2. проаналізовано методологічні засади дослідження державної інформаційної політики в умовах суспільно-політичних змін, визначено концепт євроінтеграційної політики України за напрямом «інформаційне суспільство» в рамках виявлення її залежності від політико-системної модернізації держави;
    3. досліджено на основі компаративного аналізу консолідовані детермінанти європейської інформаційної політики і доведено, що вони поєднують регіональні інтеграційні тенденції і національну специфіку інформаційної демократії європейських держав на сучасному етапі політичного розвитку;
    4. з’ясовано пріоритети інформаційної політики України, яка враховує ціннісні орієнтації та зміну масової свідомості суспільства з часу проголошення незалежності, інформаційне об’єднання регіонів, демонополізацію інформаційного сектору, впровадження нових мультимедійних засобів зв’язку в усі сфери державного управління. Концептуальні засади інформаційної політики потребують активної реалізації і впровадження основних принципів національної інформаційної політики (гарантованості права на інформацію, відкритості, доступності та вільного обігу інформації у суспільстві, законності одержання, використання і зберігання інформації, захисту та безпеки інформаційного простору) в політичну, економічну і соціальну сфери України, щоб забезпечити участь держави в європейському інформаційному просторі, розвинути власний інформаційний простір на рівні держав, які прямують до інформаційного суспільства.
    5. запропоновано авторський підхід до з’ясування ролі засобів масової інформації та комунікації у формуванні політичної культури з врахуванням їх впливу на суспільно-політичні інститути держави, що передбачає необхідність вдосконалення і остаточного прийняття на рівні законодавчої гілки влади Концепції інформаційної політики України та реалізації її базових засад;
    6. здійснено аналіз державної інформаційної політики України у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, який відображає експертні позиції представників центральних органів виконавчої та законодавчої влади, державних та неурядових дослідницьких структур в рамках соціологічного опитування Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова і доведено необхідність подальшого розвитку державної інформаційної політики як вагомої складової політичної культури перехідного суспільства;
    7. на основі авторського емпіричного дослідження представлено моніторинг експертної думки щодо ефективності державної інформаційної політики як складової політичної культури та розроблено рекомендації для політичних і суспільних установ України.
    Практичне значення одержаних результатів. Узагальнений досвід здійснення інформаційної політики України як складової політичної культури держави може бути використаний для поглиблення подальших наукових досліджень, врахований у діяльності урядових, політичних і суспільних інституцій, в практиці політичних партій, громадських об’єднань та інших організацій, які займаються питаннями державної інформаційної політики в умовах реалізації євроінтеграційної стратегії України. Одержано позитивні відгуки на впровадження результатів дослідження.
    Матеріали, висновки та рекомендації дисертаційної роботи впроваджено у навчальні нормативні та спеціальні курси, зокрема, «Теорія масової комунікації», «Теорія і практика журналістики», «Інформаційна політика», «Інформаційне суспільство», «Соціальні комунікації», «Міжнародна журналістика», «Медіа-право» для студентів Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження було оприлюднено на міжнародних наукових, всеукраїнських та студентських науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній конференції «Європейський Союз як новий сусід: можливості, проблеми і кордони» (Київ, 21-22 травня, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Україна у постбіполярній системі міжнародних відносин» (Київ, 18-19 листопада, 2004 р.); міжнародній конференції «Університети – інформаційне суспільство – ЮНЕСКО» (Київ, 2-3 грудня, 2004 р.); третій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (Київ, 10 березня, 2005 р.); науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Київ, 27 жовтня, 2005 р.); науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Київ, 24 жовтня, 2006 р.); міжнародній науковій конференції «Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози» (Київ, 7 грудня, 2006 р.); четвертій міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна», секція «Міжнародні відносини» (Київ, 3 березня, 2006 р.); міжнародній науковій конференції «Україна – Росія – Європа» (Київ, 13-15 квітня, 2006 р.); п’ятій міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна», секція «Міжнародне право» (Київ, 2 березня, 2007 р.); науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Київ, 18 жовтня, 2007 р.); наукових читаннях «Інформаційна безпека у структурі сучасних міжнародних відносин» (Київ, 27 листопада, 2007 р); науково-практичній конференції до 90-річчя української дипломатії «Дипломатія України: історія та сучасність» (Київ, 20 грудня, 2007 р.); міжнародній конференції «Культурне та медійне різноманіття в добу глобалізації: український контекст» (Київ, 21-22 лютого, 2008 р.); шостій науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (Київ, 21 березня, 2008 р.); круглому столі «Аналітичні дослідження сучасних міжнародних відносин» (Київ, 22 квітня, 2008 р.), а також на засіданнях кафедри міжнародної журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Публікації. Основні наукові положення дисертації викладено у 10 наукових статтях, 9 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми дослідження державної інформаційної політики, її політико-культурної парадигми в умовах державотворчих зрушень. Застосування політологічних методів аналізу дало можливість реалізувати обраний концептуальний підхід: розглянути державну інформаційну політику України як складову політичної культури.
    Основні наукові й практичні результати дисертації полягають у наступному:
    1. Транзитивні політичні процеси в умовах швидкоплинних державотворчих зрушень впливають на формування нової системи політичної культури, що характеризуються появою інформаційної демократії, збільшенням політичної взаємозалежності суб’єктів міждержавної взаємодії, зміною політико-культурної парадигми державної інформаційної політики.
    Транзитивні процеси мають неоднозначні наслідки: з одного боку, вони забезпечують сучасні взаємозв’язки та взаємовпливи, сприяють демократизації інформаційного розвитку; з іншого боку, – вони формують нові типи поляризації в сучасному світі, спричиняють маргіналізацію інформаційно бідних країн і національних спільнот, що призводить до асиметрії інформаційного розвитку.
    2. Визнання концепції «інформаційної демократії» дає підстави вважати, що ця теорія стала результатом взаємодії і розвитку численних політологічних, економічних та соціокультурних концепцій другої половини ХХ початку ХХІ століття, істотно вплинула на формування державної інформаційної політики більшості країн перехідного типу. Дослідження показало, що на сучасному етапі склалася ситуація, коли в умовах державотворчих зрушень посилюється конвергенція всіх параметрів життєдіяльності суспільства і водночас проявляється асиметрія національного розвитку за інформаційною ознакою.
    В контексті зазначених теорій та підходів українська політико-культурна парадигма інформаційної політики поєднує в собі суперечливі тенденції: з одного боку, держава сприяє розвитку інформаційної демократії в країні, з іншого, – відбувається поступове впровадження елементів ринкової економіки та вільної конкуренції в інформаційному середовищі України.
    Сучасні підходи до політико-культурного виміру інформаційної політики визначаються різноаспектним баченням проблеми, однак більшість дослідників під політико-культурною парадигмою державної інформаційної політики розуміють концептуальну модель, сформовану на етапі реформування української політичної системи.
    3. Дослідження політичних імператив європейських інституцій дає підстави зробити висновок про нові тенденції європейського співробітництва в галузі інформації і комунікації, які об’єктивно вказують на реалізацію інформаційної політики на регіональному рівні і формують нову ідеологію європейської інтеграції.
    Стратегічною метою європейської інформаційної політики, яка містить інтеграційні та національні стратегії, є прискорене формування європейського інформаційного суспільства, інтеграція і конкурентоспроможність у світовому інформаційному співтоваристві, розвиток інформаційного суспільства шляхом впровадження соціально-спрямованих проектів на основі національного сегменту мережі Інтернет за умови збереження багатокультурності і національної самобутності європейської спільноти, забезпечення вільного вираження поглядів і свободи засобів масової комунікації, доступу населення Європи до надбань цивілізації у цифровій формі.
    4. Трансформація традиційних політичних та економічних відносин, вплив високих технологій на соціально-культурну сферу обумовлюють нові детермінанти інформаційної політики України, які полягають у визначенні специфіки формування політичної культури в умовах транзитивної держави. Водночас практика інформаційної політики України зумовлюється потребою забезпечення національних інтересів шляхом реалізації європейської моделі інформаційного розвитку, а включення пріоритетів державної інформаційної політики в урядові програми дає Україні можливість реформувати політичну систему відповідно до сучасних трансформацій.
    Доведено, що участь України в процесах європейської інтеграції формує політико-культурну парадигму, яка полягає в одночасній інтеграції до європейського інформаційного середовища і практичній реалізації національної моделі інформаційного суспільства.
    5. Авторський підхід до з’ясування рольової функції інформаційного чинника у формуванні політичної культури українського суспільства ґрунтується на тому, що засоби масової інформації і комунікації виступають самодостатнім суб’єктом інформаційної політики, відіграють значну роль у складних процесах формування суспільної думки та масової свідомості, сприяють подоланню політичної фрагментарності українського суспільства та становленню на цій основі громадянської політичної культури як елементу політичного розвитку України.
    6. Фактори включення України в процеси міжнародної та європейської інтеграції формують стратегію економічного і соціального розвитку держави, обумовлюють пріоритети динамічного зростання в умовах трансформації демократичних інститутів, ринкової економіки та культурної сфери. Глибока взаємодія в інформаційній сфері, входження України в світовий інформаційний простір впливають на інформаційні концепції, розвиток інфраструктури, інформаційний потенціал та виробництво національних інформаційних продуктів.
    Сутність політики європейської інтеграції України полягає у запровадженні досвіду розвинутих країн щодо використання інформаційних і комунікаційних технологій в суспільно-політичну, соціально-економічну та культурну сфери і в приватний сектор. Європейська та євроатлантична інтеграція як вектор міжнародної політики держави, співробітництво з міжнародними організаціями сприяють впровадженню стратегії і програми дій інформаційного суспільства для України, створенню сучасних інформаційних магістралей, розвитку ринку електронної комерції та інформаційних послуг, демократизації політичних інститутів. Міжнародні прагнення України потребують законодавчого забезпечення і спрямованого впливу на усвідомлення суспільством нових можливостей інформаційної цивілізації.
    Концептуальні розробки, емпіричні дослідження, використання даних соціологічних опитувань Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова свідчать, що курс на інформаційну підтримку євроінтеграції повинен відповідати принципам науковості, системності та диференційованості, які передбачають:
    • об’єктивне інформування про позитивні наслідки європейської та євроатлантичної інтеграції для України; перспективи розвитку її відносин з країнами регіону; забезпечення національних інтересів держави;
    • цілісність інформаційних структур, що діють за єдиним планом і цілями; змістовну послідовність та єдність інформаційного матеріалу;
    • врахування професійних, етнічних, вікових, конфесійних та інших особливостей соціальних груп, на які спрямовано інформаційний вплив.
    Такий підхід забезпечить єдність загальносуспільних, групових та особистих інтересів щодо європейської і євроатлантичної інтеграції.
    7. Експертне опитування фахівців-політологів дозволило визначити перспективи України щодо національної інформаційної політики як складової політичної культури, які розглядаються в державно-управлінському, ціннісно-нормативному та технологічному аспектах.
    На думку експертів, інформаційно-частотний ресурс має розглядатися як державний феномен одного рівня з надрами, землею, повітрям, водою; інформаційна політика вважається запорукою інформаційного суверенітету, тобто, базової складової національної безпеки; ефективним державним інструментом у подоланні внутрішніх суспільно-політичних викликів та зовнішніх загроз.
    Мас-медіа визначаються як засіб формування світоглядних позицій транзитивного суспільства, збереження традиційних моральних імперативів та носій національно-патріотичних настроїв та почувань, а держава має прогнозувати очікувані виклики в системі комунікативної політики і передбачати дійову систему впливу та ефективного реагування, механізм захисту національних інтересів.
    Підвищенню ефективності інформаційної політики як складової політичної культури, зазначається в експертному дослідженні, сприятимуть нові державні цільові програми інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011рр., в яких запропоновано: представляти європейську та євроатлантичну інтеграції не лише як зовнішньополітичні прагнення держави, а й пріоритети внутрішньої політики; розробити нові підходи до якості щорічних заходів на виконання програм; спрямувати частину програми на роботу з мас-медіа для поширення інформації із залученням експертних оцінок; забезпечити координацію процесу європейської та євроатлантичної інтеграції задля оптимального управління процесами інформування громадськості щодо європейської перспективи.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Алмонд Г. Сравнительная политология сегодня: мировой обзор: Учебное пособие / Пер. с англ. / Алмонд Г., Пауэлл Дж., Стром К. и др. . – М.: «Аспект Пресс», 2002. - 537 с.
    2. Аналітика. Експертиза. Прогнозування: Монографія / Макаренко Є.А., Рижков М.М., Ожеван М.А. та ін.. – К.: Наша культура і наука, 2003. – 614с.
    3. Аналітичний звіт про тенденції розвитку ринку друкованих ЗМІ в Україні [Електронний ресурс] // Режим доступу до стат.: http://media.parlament.org.ua/ /a/action/article_detail/article_id/1033/.
    4. Андрущенко (Гринько) С.В. Україна у сучасному геополітичному середовищі: Монографія / С.В. Андрущенко (Гринько). – К.: Логос, 2005. – 286 с.
    5. Антологія творчих досягнень / відпов. ред. Ю.М. Пахомов; наук. ред. В.К. Гура та ін.. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – 2007. – Вип. 3. – 359 с.
    6. Антонюк Н.В. Європейська інтеграція: процес та ідеологія: матеріали міжнар. конф. [«Глобалізація та інтеграційні процеси в сучасному світі: виклики та шанси для України»], (Львів, 15-17 лип. 2003 р.). – Л., 2003. – С. 3-8.
    7. Антонюк Н.В. Політика ЄС у сфері засобів масової інформації: вибрані аспекти: доповіді та повідомлення VІІ республік. наук.-теорет. конф. 24-26 жовт. 2003 р. - Львів, 2003 р. - С. 532-541.
    8. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти: монографія / [за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Бандурки О.М]. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 407 с.
    9. Балабаева З.В. Роль інформаційної політики в демократичних перетвореннях в Україні [Електронний ресурс] / З.В Балабаева // Режим доступу до стат.: www.univ.km.ua/visnyk/1359.pdf.
    10. Бангеманн М. Європа і глобальне інформаційне суспільство: рекомендації для Європейської Ради ЄС. Європа на шляху до інформаційного суспільства / М. Бангеманн. – К.: Зв\'язок, 2000. – 176 c.
    11. Басараб М.Б. Досвід європейської інтеграції Польщі: перспективи для України: дис. ... канд. політ. наук: 21.01.01 / Басараб Мирослав Богданович. — К., 2004. — 165 с.
    12. Бебик В. М. Українська ідея як чинник формування національної свідомості: культурно-цивілізаційні аспекти / В. М. Бебик // Віче. – 2007. – № 14. – С. 3–6.
    13. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшинз: Монографія / В.М. Бебик. – К.: МАУП, 2005. – 440 с.
    14. Безродний Є. Ф. Історія політичних вчень: навчальний посібник / Є. Ф. Безродний, О. І. Уткін. – К.: ВД «Професіонал», 2006. – 432 с.
    15. Белл Д. Постиндустриальное общество / Д. Белл / пер с англ. - М.: Академия, 2004. – 788 с.
    16. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы / З. Бжезинский. – М.: Международные отношения, 2002. – 256 с.
    17. Бжезінський З. Україна у геостратегічному контексті / З. Бжезінський; [перекл. з англ.]. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 102 с.
    18. Бистрицький Є. Ідея культури: виклики сучасної цивілізації / Є. Бистрицький. – К.: Альтерпрес, 2003. – 192 с.
    19. Богуш, В.М. Інформаційна безпека держави / В.М. Богуш, Юдін О.К. // стаття до науково-практичної конференції, 30 червня 2006 р. - К.: МК-Прес, 2005. - 432 с.
    20. Бойчун С.О. Політика світового інформаційного випередження ЄС, як приклад для України / С.О. Бойчун // Збірник наукових праць. - 2006. – № 64. Ч.ІІ. - с.172-178.
    21. Боришполец К.П. Методы политических исследований: Учеб. Пособие для студентов вузов / К.П. Боришполец. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 221 с.
    22. Бортніков В.І. Політична участь громадян України в умовах демократичного транзиту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політичні інститути та процеси» / В.І. Бортніков. - К., 2008. – 35 с.
    23. Брусиловська О.І. Політико-системні трансформації в регіоні Східна Європа (1989-2004): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. політ. наук: спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / О.І. Брусиловська. - К., 2008. – 320 с.
    24. Бурдяк В. Політична культура країн Європи в контексті інтеграційних процесів / В. Бурдяк, Н. Ротар. - Чернівці: Рута, 2004. — 328с. (Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича).
    25. Ваганова О.В. Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.03. «Політична культура та ідеологія» канд. політ. наук: 23.00.03 «Політична культура та ідеологія»/ О.В. Ваганова. — К., 2003. — 14 с.
    26. Вступ до політичної аналітики: Навч. посібник / С.О.Телешун, О.Р.Титаренко, І.В.Рейтерович, С.І.Вировий; За заг.ред. С.О.Телешуна. -К.: Вид-во НАДУ, 2006. -219 с.
    27. Геополітика: Підручник / А.І. Кудряченко, Ф.М. Рудич, В.О.Храмов. - К.: МАУП, 2004.- 296 с.
    28. Гнатюк С. Актуальні проблеми державної інформаційної політики в Україні [Електронний ресурс] / С. Гнатюк // Режим доступу до стат.: www.niss.gov.ua/Monitor/april08/3.htm - 62k.
    29. Головченко В. Проблема політичної реформи в Україні та її європейський вибір / В. Головченко // Україна на шляху до Європи / [упоряд.: В. І. Шкляр, А. В. Юричко]. – К.: Етнос, 2006.– С. 63–130.
    30. Горбатенко В. П. Політичне прогнозування: теорія, методологія, практика / В. П. Горбатенко. – К.: Генеза, 2006. – 400 с.
    31. Государственная информационная политика: проблемы и технологи: сборник статей / отв. ред. и составитель Тавокин Е.П. М.: Изд-во РАГС, 2003. – 315 с.
    32. Григор О.О. Формування інформаційного суспільства в Україні в контексті інтеграції в Європейський Союз (державно-управлінський аспект): дис .... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Григор Олег Олександрович. — Л., 2003. — 230 с.
    33. Гринберг И. Информационная парадигма современной цивилизации: Монографія / И. Гринберг. – СПб.: АРТ, 2000. – 814 с.
    34. Гриценко О. М. Мас-медіа у відкритому інформаційному суспільстві й гуманістичні цінності: монографія / Олена Миколаївна Гриценко. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2002. – 204 с.
    35. Гриценко О. Українські ЗМІ в контексті глобальних процесів на початку ХХІ століття / Олена Гриценко // Україна на шляху до Європи / [упоряд.: В. І. Шкляр, А. В. Юричко]. – К.: Етнос, 2006.– С. 265–379.
    36. Губерський Л. В. Культура. Ідеологія. Особистість: методолого-світоглядний аналіз / Губерський Л. В., Андрущенко В. П., Михальченко М. І.. – К.: Знання України, 2002. – 578 с.
    37. Гуманітарна політика Української держави в новітній період: кол. монографія / [за ред. С. І. Здіорука]. – К.: НІСД, 2006. – 403 с.
    38. Дегтярев А.А. Принятие политических решений: Учебное пособие / А.А. Дегтярев. – М.: КДУ, 2004. – 416 с.
    39. Демократичне врядування і культура миру: навчально-методичний комплекс / [В. П. Крижанівський, В. І. Головченко, М. С. Дорошко, Н. Ф. Сербіна, Р. А. Кривонос] – К.: ІМВ, 2006. – 327 с.
    40. Дергачов О. Рубежі Європи і цивілізаційні параметри України / О. Дергачов // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2005. – Вип. 57, Ч 1. – С. 56–66.
    41. Держава і громадянське суспільство: партнерські комунікації у глобальному світі: Навч.-меод. посіб. / Валерій Бебик, Валерій Бортніков. Лариса Дегтерьова, Андрій Кудряченко; За заг. ред. Валерія Бебика. – К.: ІКЦ «Леста», 2006. – 248 с.
    42. Державна інформаційна політика. Основні напрями [Електронний ресурс] // Кабінет Міністрів України. - Режим доступу до док.: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=826927.
    43. Державна цільова програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції на 2008-2011 роки [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Кабінету МіністрівУкраїни. – Режим доступу до док.: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=61803&cat_id=61787
    44. Державне управління процесами європейської та євроатлантичної інтеграції: Навчальний посібник [для вищих навч. закладів] / За заг. ред. В.П. Горбуліна. - К.: Євроатлантикінформ, 2006. - 200 с.
    45. Дмитренко М. Політична культура особистості трансформаційного суспільства: проблеми визначення та формування / Микола Дмитренко // Нова парадигма. – 2004. – Вип.40. – С.179–183.
    46. Дмитриев М.Г.. Региональная информационная политика как фактор формирования информационного пространства: дис. ... канд. полит. наук: 10.01.10 / Дмитриев Максим Георгиевич. - М., 2004. – 137 с.
    47. Добржанська О.Л. Політична ідентичність українського суспільства в умовах європейської інтеграції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / О.Л. Добржанська. - К., 2008. – 20 с.
    48. Дрешпак В.М. Концептуальні чинники формування державної політики України у сфері засобів масової інформації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. з держ. упр.: 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / В.М. Дрешпак. — Д., 2005. — 20 с.
    49. Дубас О.П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті: політологічний аналіз: дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / Дубас Олексій Павлович. — К., 2004. — 235 с.
    50. Європа без кордонів – нове осмислення інтеграційних процесів [Електронний ресурс] / Матеріали політичної дискусії Бертельсманн-форуму. - Режим доступу до стат.: http://www.bertelsmann-stiftung.de/.
    51. Європейська інтеґрація України: оцінка в загальноєвропейському контексті [Електронний ресурс] // Режим доступу до стат.: http://www.parlament.org.ua./index.php?action=publication&id=8&ar_id=1343&ch_id=20&as=0.
    52. Європейська інтеграція України: позиції та оцінки громадян // Національна безпека і оборона, 2005. - №7. - С.44-56.
    53. Європейська та євроатлантична інтеграція України і вступ до Сот: подолання стереотипів і міфів: [збірник навчально-методичних матеріалів]. - К.: Держкомтелерадіо, 2006. - 103с.
    54. Європейський вибір: що брати з минулого, а чого вчитися сьогодні українським ЗМІ [Електронний ресурс] // Режим доступу до стат.: http://www.franko.lvi.ua/faculty/jur/Internet/PART-2_3.html.
    55. Європейські комунікації: Монографія. / [Макаренко Є.А., Ожеван М.А., Рижков М.М. та ін. ]. – К.: Центр вільної преси, 2007. – 536с.
    56. Жельовська Т.П. Парадигма політичного плюралізму російських ЗМІ пострадянського періоду [Електронний ресурс] / автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.10 «Журналістика» / Т.П. Жельовська. - М., 2001. – 20 с. - Режим доступу до док.: http://disser.h10.ru/autoref/jelevskayatp.html.
    57. Журавський В., Родіонов М., Жиляєв І., Україна на шляху до інформаційного суспільства (нормативно-правові акти) / За заг. ред. М.З. Згуровського. – К.: ІВЦ “Видавництво «Політехніка», 2004. – 484 с.
    58. Завдання і заходи з виконання Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції на 2008-2011 роки [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Кабінету МіністрівУкраїни. – Режим доступу до док.: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id.
    59. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. №2657-ХІІ // Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: станом на 1 січня 2001 р. / [упоряд. С. Е. Демський]. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 6–20.
    60. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р. №3759-ХІІ (витяг), стаття 12 в редакції Закону №198/95-ВР від 2 червня 1995 р. // Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: станом на 1 січня 2001 р. / [упоряд. С. Е. Демський]. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 90–93.
    61. Запобігання концентрації ЗМІ та забезпечення прозорості відносин власності щодо ЗМІ: досвід країн Європи та пропозиції для України [Електронний ресурс] // Інститутут прикладних правових досліджень. - Режим доступу до стат.: http://media.parlament.org.ua/m_zd/.
    62. Заславська О.О. Засоби масової інформації як інструмент моделювання політичної свідомості у виборчій кампанії (на матеріалах президентських і парламентських виборів 2004-2006 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / О.О. Заславська. - К., 2008. – 19 с.
    63. Зернецька О.В. Глобальний розвиток масової комунікації і міжнародні відносини / О.В. Зернецька – К.: Освіта, 1999. – 351 с.
    64. Информационная политика: учебник / [под. общ. ред. Попова В.Д.]. - М.: Изд-во РАГС, 2003. – 463с.
    65. Іванченко Ю.М. Сутність, головні напрями та способи державної інформаційної політики в Україні [Електронний ресурс] / Ю.М Іванченко // Режим доступу до стат.: www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2005-2/txts/philo/05ijmipu.pdf.
    66. Інститут медіа права. [Електронний ресурс] // Електронний вісник розвиток законодавства та практики в медіа сфері, № 100. – Режим доступу до док.: http://medialaw.kiev.ua | LJ: http://community.livejournal.com/medialaw_ua/.
    67. Інформаційна політика України: європейський контекст: монографія / [Губерський Л.В., Камінський Є.Є., Макаренко Є.А., Ожеван М.А., та ін.; голов. ред. Головко С.В.].— К.: Либідь, 2007. — 360 c.
    68. Інформаційне законодавство [Текст] : збірник законодавчих актів: У 6 томах / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа. - К. : Юридична думка, 2005. - 416 с.
    69. Інформаційне законодавство [Текст] : збірник законодавчих актів: У 6 томах / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа. - К. : Юридична думка, 2005. - 424 с.
    70. Інформаційне законодавство [Текст] : збірник законодавчих актів: У 6 томах / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа. - К. : Юридична думка, 2005. - 440 с.
    71. Інформаційне законодавство [Текст] : збірник законодавчих актів: У 6 томах / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа. - К. : Юридична думка, 2005. - 384 с.
    72. Інформаційне законодавство [Текст] : збірник законодавчих актів: У 6 томах / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа. - К. : Юридична думка, 2005. - 328 с.
    73. Інформаційне законодавство [Текст] : збірник законодавчих актів: У 6 томах / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа. - К. : Юридична думка, 2005. - 160 с.
    74. Інформаційне суспільство: антологія: навч. посібник / [уклад.: М.А. Ожеван, Л.М. Новохатько, Г.А. Піскорська та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2006. – 324 с.
    75. Калашнюк Є.О. Політичні імперативи інформаційного суспільств в контексті євроінтеграційних процесів (на прикладі Європейського Союзу, Республіки Італія та України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку»/Є.О. Калашнюк. – К., 2007. – 20 с.
    76. Калашнюк Є.О. Принципи та механізми інформаційної політики Європейського Союзу / Є.О. Калашнюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 59. - Ч.ІІ. –– К., 2006. - С. 145-148.
    77. Канетті Е. Маса і влада / Е. Канетті. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2001. – 416 с.
    78. Карпенко В.О. Інформаційна політика та безпека: підручник / В.О. Карпенко. - К.: Нора-друк, 2006. – 318 [1] с.
    79. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Кастельс М.; [пер. с англ., под науч. ред. Шкартана О.И. ]. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 395с.
    80. Кирилова Н.Б. Медиакультура: отр модерна к постмодерну: монография /Н.Б. Кирилова. – М.: Академический проэкт, 2005. – 448 с. («Технологии»).
    81. Кирилюк Ф. М. Історія політології: підручник [для вищих навч. закладів] / Ф. М. Кирилюк. – К.: Знання України, 2001. – Кн. 1. – 535 с.
    82. Кисарець І.А. Інформаційна політика України в ХХІ столітті //Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 61. Ч.ІІ. – К., 2006 – С. 72-75
    83. Кисарець І.А. Політико - культурна парадигма державної інформаційної політики //Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 78. Ч.ІІ. – К., 2008. – С. 179-186.
    84. Климанська, Л.Д. Соціально-комунікативні технології в політиці. Таємниці політичної «кухні» : Монографія / Л. Д. Климанська // Нац. ун-т «Львів. Політехніка». – Л.: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. Політехніка», 2007. – 332 с.
    85. Ковалевский В.О. Двойной транзит: переходные общества на пути к Информационной Демократии [Електронний ресурс] / В.О. Ковалевский // Режим доступу до стат.: http://kovalevsky.webs.com.ua/publ/transit_ru.htm
    86. Ковалевский В.О. Мировая политическая культура и Украина: состояние, диалектика и перспективы [Електронний ресурс] / В.О. Ковалевский // Режим доступу до стат.: http://kovalevsky.webs.com.ua/ publ/mpk_u.htm.
    87. Ковалевский В.О. Парадигма інформаційної демократії [Електронний ресурс] / В.О. Ковалевский // Режим доступу до стат.: http://kovalevsky.webs.com.ua/par/par_t.htm.
    88. Ковалевський В.О. Інформаційна демократія як політична категорія [Електронний ресурс] / В.О. Ковалевский // Режим доступу до стат.: http://kovalevsky.webs.com.ua/publ/idpk.htm.
    89. Коваленко А.О. Політичний аналіз і прогнозування: посібник / А.О. Коваленко. – К.: Наук. світ. 2002. – 201 с.
    90. Кокорська О. І. Політична культура: теоретико-методологічні проблеми / О. І. Кокорська, В. Ф. Кокорський // Політична культура: теорія, проблеми, перспективи. – К.: ПАРАПАН, 2004. – С. 7–15.
    91. Конончук М.В. Політична культура українського суспільства як чинник його демократизації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / М.В. Конончук. - К., 2008. – 18 с.
    92. Конституція України [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу до док.: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=254%EA%2F96-%E2%F0.
    93. Коппель О. А. Міжнародні системи. Світова політика: навч. посібник / О. А. Коппель, О. С. Пархомчук. – К.: Фада ЛТД, 2001. – 224 с.
    94. Крисаченко В. С. Екологія. Культура. Політика. Концептуальні засади сучасного розвитку / В. С. Крисаченко, М. І. Хилько. – К.: Знання, 2001. – 598 с.
    95. Кун Т.С. Парадигма [Електронний ресурс] // Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. - Режим доступу до стат.: http://uk.wikipedia.org/wiki/.
    96. Куртов А. А. Политическая культура и системный поход // [Електронний ресурс] / Куртов А. А., Каган М. М. , Беленко Н. М. // Режим доступу до стат.: http://anthropology.ru/ru/texts/kurtov_aa/kagan_18.html
    97. Макаренко Є. А. Детермінанти національної інформаційної політики / Є. А. Макаренко // Інформаційне суспільство: антологія: навч. посібник / [уклад.: М.А. Ожеван, Л. М.Новохатько, Г.А. Піскорська та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2006. – С. 225–273.
    98. Макаренко Є. А. Європейська інформаційна політика: монографія / Є. А. Макаренко. – К.: НВЦ «Наша культура і наука», 2002. – 368 с.
    99. Макаренко Є. А. Міжнародні інформаційні відносини: монографія / Є. А. Макаренко. – К.: НВЦ «Наша культура і наука», 2002. – 452 с.
    100. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика в добу інформаційного суспільства: перспективи для України / Є.А. Макаренко // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип.59. Ч.1. – К., 2007. - С.152-161.
    101. Макаренко Є.А. Інформаційне суспільство, політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО: [Монографія] / Є.А. Макаренко. – К.: Наша культура і наука, 2000. – 384с.
    102. Макаренко Є.А. Міжнародна інформаційна політика: структура, тенденції, перспективи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук: спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / Є.А. Макаренко. – К., 2002. — 41 с.
    103. Малий М.В. Інформаційна політика держави: стан і стратегія розвитку [Електронний ресурс] / М.В. Малий // Режим доступу до стат.: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1341.
    104. Марков Е.А. Взаимодействие органов государственной власти и средств массовой информации как фактор реализации информационной политики: дис. ... канд. полит. наук: 23.00.02 / Марков Евгений Алфеевич. М., 2003. - 154 c.
    105. Маруховський О.О. Політичні аспекти зарубіжних концепцій інформаційного суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.01 «теорія та історія політичної науки» / О.О. Маруховський. - К., 2008. – 20 с.
    106. Марченко Л. Вплив місцевих ЗМІ на формування національної ідентичності [Електронний ресурс] // Регіональний філіал НІСД у м. Львові. - Режим доступу до стат.: http://www.niss.gov.ua/Monitor/Juni/12.htm.
    107. Матвієнко В.Я. Прогностика. Прогнозування соціальних та економічних процесів: Теорія, методика, практика: Навч. посіб. / В.Я. Матвієнко. - К.: Укр. Пропілеї, 2000. - 484 с.
    108. Матвієнко В.Я. Соціальні технології: Навч. посіб. / В.Я. Матвієнко. - К.: Укр. Пропілеї, 2001. - 446 с.
    109. Мелещенко О. К. Інформація, інформаційний. Словник термінів і понять для журналістів і політологів / Мелещенко О. К., Чічановський А. А., Шкляр В. І. – К.: Грамота, 2007. – 72 с.
    110. Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози. / [Є.А. Макаренко, О.В. Зернецька, М.А. Ожеван, М.М. Рижков та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2006. – 924 с.
    111. Молодцов О.В. Сутність інформаційного простору як парадигми суспільного розвитку [Електронний ресурс] / О.В. Молодцов // Режим доступу до стат.: www.municipal.gov.ua/data/loads/stta_molodtsova_sytnist_info_prostir.doc.
    112. Москаленко О.М. Конфліктно-консенсусна парадигма регулювання суспільно-політичних відносин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / О.М. Москаленко. — К., 2000. — 20 с.
    113. Набруско В. Чи стане Україна господарем у власному інформаційному просторі? [Електронний ресурс] / В. Набруско // Дзеркало тижня, № 34 (713), 13-19 вер. 2008 р. - Режим доступу до стат.: http://www.dt.ua/3000/3050/64000/.
    114. Набруско В.І. Політична культура інформаційного простору в умовах відкритості інформаційних систем / В.І. Набруско // Сучасна інформаційна політика. — К.: Центр вільної преси, 1999. — С. 62–66.
    115. Набруско В.І. Формування громадської думки в умовах легітимації політичної влади (масовокомунікативний вимір): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / В.І. Набруско. - К., 2006. – 20 с.
    116. Нагорний В. І. Методологічні аспекти вивчення політичної культури України [Електронний ресурс] / В. І. Нагорний // Режим доступу до стат.: http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s= gupr1&issue=2006_1
    117. Нагорний В. І. Політична культура громадян України: вектори змін / В. І. Нагорний // Гуманітрана політика Української держави в новітній період: кол. монографія / [за ред. С. І. Здіорука]. – К.: НІСД, 2006. – С. 38–123.
    118. Надтока Г.М. Перспективи євроінтеграції України: порівняльний аналіз розвитку країн-сусідів ЄС [Електронний ресурс] / Г.М. Надтока // Відділ інтеграції та стратегічного партнерства. - Режим доступу до стат.:http://www.niss.gov.ua/Monitor/may/007.htm.
    119. Національна безпека і оборона / [журнал / ред. Чернова А.]. – К., Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, 2008. - № 1 (95). – 60 с.
    120. Непомящий Б. Інформаційна політика в Україні: слово на підтримку «електронної демократії» [Електронний ресурс] / Борис Непомящий // Дзеркало тижня. – 2002. - № 22 (397). – Режим доступу до стат.: http://www.dt.ua.
    121. Несвіт Г.П. Інформаційна політика держави як фактор реформування суспільства: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. політ. наук. 23.00.01. «Теорія та історія політичної науки» /Г.П. Несвіт. — Одеса, 2001. — 16 с.
    122. Несвіт Г.П. Інформаційна політика як фактор трансформації суспільства / Г.П. Несвіт // збір. наук. пр. Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України / [відп. ред. Котигоренко В.О.]. - К.: 2001. - Вип. 13. – С. 263-269.
    123. Оганян К.А. Информационная политика и проблема обеспечения национальной безопасности в современной России: дис. ... канд. полит. наук: 23.00.02 / Оганян Карен Альбертович. – М., 2006. - 154 с.
    124. Ожеван М. А. Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації / М. А. Ожеван // Інформаційне суспільство: антологія: навч. посібник / [уклад.: М. А. Ожеван, Л. М. Новохатько, Г. А. Піскорська та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2006. – С. 231–255.
    125. Ожиганов Э.Н. Стратегический анализ политики: теоретические основания и методы: Учебное пособие для студентов вузов / Э.Н. Ожиганов. – М.: Аспект Пресс, 2006. – 272 с.
    126. Основи європейської та євроатлантичної інтеграції України: навчальний посібник [для вищих навч. закладів] / За заг. ред. В.П. Горбуліна. - К.: Євроатлантикінформ, 2006. - 415 с.
    127. Офіційний переклад нормативних актів Євросоюзу у сфері інформаційно-комунікаційних технологій / МГО «Інтерньюз Україна», Проект GIPI в Україні. – Інформаційне вид. - К.: ТОВ «Торгово-поліграфічний дім», 2005. – 274с. (Офіційний переклад).
    128. Пал Л.А. Аналіз державної політики / Л.А. Пал. – К.: Основи, 1999. – 422 c.
    129. Панарин И. Н. Дипломатия и геополитика [Електронний ресурс] / И. Н. Панарин // Режим доступу до стат.: http://www.panarin.com/doc/5.
    130. Парсонс В. Публічна політика: Вступ до теорії й практики аналізу політики / В. Парсонс; пер. з англ. – К.: Вид. Дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 549 с.
    131. Парфенюк В.М. Політика інформаційного суспільства в умовах євроінтеграції (на прикладі Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки та Чеської Республіки): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» /В.М. Парфенюк. – К., 2006 – 18 c.
    132. План дій Ради Європи для ЗМІ в Україні 2006-2007 [Електронний ресурс] // Режим доступу до док.: http://www.coe.kiev.ua/smi/index.html.
    133. Политическая имиджелогия: учебное пособие / под. ред. А.А, Деркача, Е.Б. Перелыгиной и др.. – М.: Аспект Пресс, 2006.- 400с.
    134. Политическая культура [Електронний ресурс] // Режим доступу до стат.: http://www.tula.net/tgpu/resources/politolog/ lec11.html
    135. Политическая наука в современной России: время поиска и контуры эволюции: Ежегодник 2004 / гл. ред. А.И. Соловьев. – М.: «Российская полытческая энциклопедия». 2004. – 456 с.
    136. Политическое лидерство, политические лидеры [Електронний ресурс] // Режим доступу до стат.: http://www.33333.ru/public/politlider.php?st=4
    137. Політична культура: теорія, проблеми, перспективи: зб. наук. пр. – К.: ПАРАПАН, 2004. – 224 с.
    138. Політологічний енциклопедичний словник. 2-вид. — К., 2004 (75,2 др.арк.).
    139. Політологія: історія та методологія: Підручник / [В.П. Андрущенко, В.Г. Антоненко, Л.О. Ануфріїв. За ред. Ф.М.Кирилюка] — К., 2000. – 462 с.
    140. Політологія: Підручник / Ф. М. Кирилюк, М. І. Обушний, М. І. Хилько та ін.; За ред. Ф. М. Кирилюка. – К.: Здоров’я, 2004. – 776 с.
    141. Почепцов Г. Г. Інформаційна політика: навчальний посібник, 2-е вид. / Г. Г. Почепцов, О. А. Чукут. – К.: Знання, 2008. – 663 с.
    142. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Г. Г. Почепцов. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2001. – 656 с.
    143. Пояркова Т.К. Концепція демократичної політичної культури та основні тенденції її втілення в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / Т.К. Пояркова. - К., 2004. – 20 с.
    144. Пояснювальна записка до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції на 2008-2011 роки» [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Кабінету МіністрівУкраїни. – Режим доступу до док.: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=61794&cat_id=61787
    145. Проект постанови КМУ «Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції на 2008-2011 роки» [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Кабінету МіністрівУкраїни. – Режим доступу до док.: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk./publish/article?art_id=61797&cat_id=61787
    146. Публіцистика. Масова комунікація: Медіа-енциклопедія / за заг. ред. В.Ф. Іванова. – К.: Академія Української Преси, Центр Вільної Преси, 2007. – 780 с.
    147. Радзієвський І. На шляху до інформаційного суспільства: державна інформаційна політика в умовах глобалізації [Електронний ресурс] // Режим доступу до стат.: www.guds.gov.ua/document/41970;jsessionid =8181F0AFD54D4162F5686AB63A8F7941;/2_2004_
    148. Різун В. В. Система масової комунікації / В. В. Різун // Наукові записки Інституту журналістики. – 2001. – Т. 3 (квітень – червень). – С. 22–30.
    149. Розвиток медіа в Європі та Україні: орієнтири для порядку денного: Матеріали міжнародного семінару 3 берез. 2008 р. / МГО «Інтерньюз Україна», Рада Європи, Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України. – К.: К.І.С., 2008. – 68с.
    150. Розкладай І., Шевченко Т. Історія органів влади у сфері інформаційної політики [Електронний ресурс]: Інститут Медіа Права, для «Телекритики» / Ігор Розкладай, Тарас Шевченко // Режим доступу до стат.: http://www.zn.kiev.ua/ie.
    151. Розумний М. М. Ідея і нація в інформаційну епоху / М. М. Розумний. – Харків: Майдан, 2006. – 340 с.
    152. Розумний М. Національна ідея: відкритість новому і світу як інтеграційний орієнтир українського суспільства / М. Розумний // Україна на шляху до Європи / [упоряд.: В. І. Шкляр, А. В. Юричко]. – К.: Етнос, 2006. – С. 395–409.
    153. Розумний М. Українська ідея на тлі цивілізації / М. Розумний. – К.: Либідь, 2001. – 288 с.
    154. Розумний М.М. Суспільні ідеї як чинник формування політичної нації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / М.М. Розумний. – К., 2007.- 36 с.
    155. Роль засобів масової інформації у формуванні політичної культури населення України / М.М. Хилько // Політологічний вісник. – 2006. - №22. –– С.241-254.
    156. Романенко Ю.В. Аналіз соціальних систем (психофрактальний аналіз): Монографія / Ю.В. Романенко. – К.: ІМВ, 2003. – 200 с.
    157. Русина В.В. Информационная политика в сфере СМИ в демократическом обществе (основные принципы и формы реализации в регионе): дис. ... канд. филол. наук: 10.01.10 / Ру
  • Стоимость доставки:
  • 230.00 руб


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины