МАКРОСОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА В УКРАЇНІ



  • Название:
  • МАКРОСОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА В УКРАЇНІ
  • Альтернативное название:
  • Макросоциальные ФАКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ ОБРАЗА ПОЛИТИЧЕСКОГО ЛИДЕРА В УКРАИНЕ
  • Кол-во страниц:
  • 170
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка


    На правах рукопису


    МЕЛЬНИЧУК НАТАЛІЯ БОРИСІВНА

    УДК 323.2(477):316.46


    МАКРОСОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ
    ОБРАЗУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА В УКРАЇНІ

    23.00.03 – політична культура та ідеологія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата політичних наук


    Науковий керівник –
    доктор політичних наук,
    професор Рижков М.М.



    Київ – 2011









    ЗМІСТ


    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБРАЗУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА ЯК ПОЛІТИКО-КУЛЬТУРНОГО ФЕНОМЕНУ 13
    1.1. Політичне лідерство та еволюція уявлень про нього 13
    1.2. Особливості формування образу політичного лідера в умовах функціонування сучасної політичної культури 45
    Висновки до першого розділу 65
    РОЗДІЛ 2 ВПЛИВ МАКРОСОЦІАЛЬНИХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА 69
    2.1. Вплив ідеологічного фактору на формування образу політичного лідера 69
    2.2. Особливості культурно-історичних та духовних засад формування образу політичного лідера як політико-культурного феномену 81
    Висновки до другого розділу 99
    РОЗДІЛ 3 ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА УКРАЇНИ ЯК ЕЛЕМЕНТУ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА 101
    3.1. Реалії сучасної політичної культури України як чинник формування образу політичного лідера 101
    3.2. Образи українських політичних діячів в масовій свідомості українського електорату 116
    Висновки до третього розділу 144
    ВИСНОВКИ 146
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 150








    ВСТУП



    Актуальність теми дослідження і, зокрема, образу політичного лідера в масовій свідомості визначилася ще наприкінці ХІХ – початку ХХ століть у зв’язку з демократизацією суспільства, розширенням масштабів виборності, активною участю засобів масової інформації в політичних процесах країни. Політика стала ареною публічної боротьби між різними партіями та групами впливу. Тому важливою задачею політичних партій, громадських об'єднань і представляючих їх лідерів являється завоювання симпатій населення. Фігури політичних лідерів стають надзвичайно важливими для публіки, оскільки вони дозволяють звести всі складні та безособові процеси політичного життя до боротьби окремих осіб, перевести рівень сприйняття населенням політичних процесів з теоретичної у близьку і зрозумілу практичну площину. Політичні ідеї, політична діяльність сприймаються через призму особистісних якостей конкретних політичних лідерів, що їх уособлюють. Тому необхідність докладного дослідження особи політичних лідерів та національної специфіки сприйняття їх суспільством стала важливою задачею вітчизняної і світової політичної науки.
    В сучасній Україні у зв’язку з демократизацією суспільства, введенням виборчої системи стало актуальним вивчення настроїв громадян, дослідження образів політичних діячів у свідомості різних прошарків суспільства. У суспільстві, як і в політичній науці, сьогодні визнано важливу, навіть провідну, роль кожного окремого суб’єкта суспільних та політичних відносин відповідно до його статусу у суспільстві. Швидкий та бурхливий політичний процес в Україні протягом останніх десятків років висунув на перший план велику кількість людей, чия особистість чи суспільно-соціальний статус надає їм можливості здійснювати відчутний вплив на перебіг суспільно-політичного життя в країні. Таким чином, вивчення особливостей формування образу політичного лідера набуває в сучасних умовах особливої важливості, оскільки вони значною мірою визначають хід політичних подій в країні, її політичне життя сьогодні і подальший розвиток.
    В Україні сьогодні постала нагальна потреба в політичному лідері, який здатний чітко та ефективно реагувати на складнощі та проблеми функціонування суспільства в цілому та його фундаментальних складових, а також швидко визначати сутнісні чинники та знаходити шляхи вирішення зазначених проблем. Для політичних діячів вирішення проблеми формування образу, адекватного уявленням суспільної свідомості про образ ідеального політика, означає ефективність його політичної діяльності, успішність політичної кар’єри, перемогу на виборах і доступ до владних ресурсів.
    Між тим вибір загальнонаціонального лідера визначає більшість населення, яка в своїй масі не володіє будь-яким виключним відчуттям або професійними знаннями. Своє рішення більшість виборців приймають, спираючись не на раціональні доведення, не на критичний аналіз чисельних політичних лозунгів і програм, не на детальне вивчення особистих якостей кандидата, а, скоріше, на інтуїцію, на комплекс зовнішніх вражень кандидатів, на їх образ (імідж). Виборець певним чином ідентифікує себе з лідером і голосує за нього, якщо образ лідера відповідає його уявленням про “свого” кандидата. Тому особливості сприйняття громадськістю провідних політичних діячів своєї країни, ключові характеристики образу політичних діячів, що сформувався в громадській свідомості, в значній мірі визначають склад перших осіб держави, а тим самим і напрямки подальшого розвитку країни, її майбутнє.
    Ключовим питанням дослідження політичного лідера як політико-культурного феномену можна визнати розуміння сутності, умов та факторів того, що складає основу та визначає закономірності виникнення, розвитку, функціонування та корегування образу політичного лідера в суспільній свідомості, того, що заставляє людей бачити в політичній особі лідера, адекватного очікуванням громадської уяви, здатного вирішити ключові проблеми існування суспільства.
    З початком процесів перебудови, з появою багатопартійної системи, демократичної виборчої системи, конкуренції і, як результат, виникненням виборчих технологій, виник попит на конструювання позитивного образу лідера в свідомості українського електорату. На сьогоднішній день, в соціальній та політичній психології і взагалі в політичній науці вже визначено предметне і об’єктне поле дослідження політичного образу (іміджу), закономірності формування та функціонування ефективного політичного образу, але недостатньо вивченими являються особливості і умови формування представлень, а саме, представлень про образ політичного діяча в масовій свідомості громадян.
    Підкреслює актуальність означеної проблеми і той факт, що суттєвою відмінною ознакою функціонування політичної культури в Україні (і в деяких інших країнах пострадянського простору) являється домінуюча роль політичних діячів в житті країни на відміну від класичної моделі еволюційного розвитку західного суспільства. Образ політичного лідера відіграє значну роль у розстановці політичних сил у суспільстві, нерідко він є визначальним фактором при виборі того чи іншого кандидата на певні політичні, державні пости, ролі у країні. При цьому симпатії до особистості кандидата мають істотний вплив на електоральну поведінку, а ці симпатії залежать саме від образу політичного лідера. Вміле створення такого образу часто відіграє вирішальну роль у політиці, що не раз було підтверджено практикою. В той же час ситуація, коли правлячий політичний лідер не відповідає образу національного політичного лідера в громадській свідомості, зазвичай приводить до зміни правлячих еліт в суспільстві.
    Практика виборів останніх 10 років в Україні підтверджує той факт, що населення найчастіше орієнтується саме на особистісні характеристики політика. Це пояснюється тим, що, з одного боку, їх пересічному виборцеві простіше зрозуміти й уявити, а ніж розв’язання певної складної проблеми; з іншого – містять емоційний компонент і тому легко проникають в масову свідомість.
    Таким чином, актуальність теоретичного та практичного аспектів даного дослідження обумовлена:
     необхідністю теоретичних досліджень особливостей і умов формування представлень, а саме, представлень про образ політичного діяча в масовій свідомості громадян з урахуванням національної специфіки;
     необхідністю в уточненні національних особливостей прояву макросоціальних чинників формування образу політичного лідера в масовій свідомості населення України;
     високим рівнем персоніфікації політичної сфери в українському суспільстві, а також історично домінуючою роллю політичних лідерів в житті країни;
     особливою роллю формування образу національного політичного лідера як складової політичної культури та політичної свідомості громадянина України, що має сприяти становленню демократичного громадянського суспільства, позитивним зрушенням в політичній системі;
     необхідністю вивчення впливу образу політичного лідера в суспільній свідомості громадян на електоральну поведінку населення, виходячи з існуючого рівня політичної культури й конкретних потреб українського суспільства;
     потребою у визначенні особливостей сприйняття населенням України реалій сучасного політикуму.
    Суттєве значення в розробці проблематики даного дисертаційного дослідження здійснили концептуальні підходи зарубіжних дослідників різних галузей знань, зокрема, таких як: Ж.Блондель, К.Болдінг, С.Казе, Т.Карлейл, С.Катліпа, Е.Кемпбелл, П.Лазарсфелд, Г.Лассуелл, У.Ліппман, Г.Моска, В.Парето, М.Різ, Е.Семпсон, М.Сміт, Л.Стаут, Р.Стогділл, М.Херманн, В.Шепель. Такі мислителі як Н.Макіавеллі, Ж.Боден, Ш.Монтеск’є, Д.Юм, А.Токвіль своїми працями заклали основи та розвинули традицію політичного аналізу державної влади і тих, що її обіймають. Розробці такої складової політичного лідерства як політична культура присвячені дослідження, проведені Р.Такером, С.Ліпсетом, Г.Алмондом тощо. Розкриттю соціально-психологічних характеристик лідера, політичної діяльності, політичної активності мас, політичного відображення присвячені роботи в області політології, соціології і психології Т.Адорно, Н.Бердяєва, М.Вебера, Г.Лебона, Н.Михайловського, Р.Міхельса, М.Острогорського, П.Сорокіна, Г.Тарда, З.Фрейда, Э.Фромма та інших. Серед російських науковців в даній галузі привертають увагу праці В.Амеліна, Г.Андреєвої, Г.Ашина, К.Єгорової-Гантман, Е.Галумова, О.Гордеєвої, Г.Ділігенського, В.Ільїна, Ф.Ільясова, В.Карасєва, П.Фролова, А.Цуладзе, О.Шестопал, Т.Штукіної та інших.
    Значної уваги дослідженню практичних аспектів формування образу політичного лідера надається в працях таких науковців, як В.Бебик, Д.Видрін, Ю.Зущик, А.Гуцал, М.Кармазіна, В.Королько, Б.Кухта, М.Михальченко, С.Недбаєвський, В.Полохало, Г.Почепцов, В.Татенко, С.Телешун, Н.Теплоухова, Є.Тихомірова, М.Томенко, О.Траверсе, Н.Хома та інші. До проблеми теоретичних та методологічних обгрунтувань політичної діяльності, влади, політичного ідеалу суспільства, політичної свідомості, політичної культури звертаються такі вчені: В.Андрущенко, В.Бабкін, О.Бабкіна, В.Бех, С.Бульбенюк, А.Бутенко, І.Варзар, К.Гаджієв, В.Горбатенко, Г.Зеленько, В.Корнієнко, І.Кресіна, Н.Мазіна, М.Остапенко, А.Пахарєв, Ю.Палєха, В.Ребкало, М.Рижков, М.Розумний, Ф.Рудич, Р.Старовойтенко, М.Фесенко, М.Хилько, М.Ходаківський та інші.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження здійснене в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір” (номер державної реєстрації 01БФ045-01).
    Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття особливостей функціонування визначальних факторів формування образу політичного лідера з урахуванням стану політичної культури та політичної свідомості сучасного українського суспільства. Реалізація поставленої мети зумовлює вирішення таких завдань:
     систематизувати теоретико-методологічні підходи щодо вивчення сутності феноменів політичного лідера та формування образу політичного лідера в масовій свідомості;
     з'ясувати сутність поняття „образ політичного лідера”, виявити особливості його формування та функціонування;
     простежити вплив ідеологічного, політико-культурного, історичного чинників на формування образу політичного лідера в масовій свідомості;
     виявити національні особливості сприйняття образу національного політичного лідера в українській суспільній свідомості;
     з'ясувати основні характеристики образу політичного лідера в контексті розвитку сучасної політичної культури України.
    Об’єктом дослідження є образ політичного лідера як феномен суспільно-політичної свідомості і прояв політичної культури.
    Предметом дисертаційного дослідження є макросоціальні фактори формування образу національного політичного лідера та особливості їх впливу на сприйняття образу політичного лідера в масовій свідомості в контексті функціонування політичної культури сучасного українського суспільства.
    Методи дослідження. Основним методологічним інструментом дисертаційного дослідження являються фундаментальні філософські, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, що забезпечують єдність гносеологічного, соціально-філософського і політологічного аналізу феномену образу політичного лідера й зв’язок з політичною свідомістю соціуму, дотримання фундаментальних дослідницьких основ наукового аналізу – принципів об’єктивності, системності, цілісності, порівняльного аналізу, причинності, історіософський, соціальний, соціологічний, структурно-функціональний, системний, аксіологічний та логіко-семантичний підходи. Їх поєднання передбачає аналіз виникнення та розв’язання суперечностей, що зумовлюють формування та розвиток об’єкту дослідження.
    Теоретико-методологічну базу дослідження образу політичного лідера як політико-культурного феномену складають політологічні напрацювання вітчизняних та зарубіжних науковців. Історіософський підхід та порівняльний аналіз дозволили дослідити еволюцію та особливості формування та сприйняття образу політичного лідера у зв’язку з політичною свідомістю українського суспільства, простежити вплив ідеологічного, політико-культурного, історичного чинників на формування образу політичного лідера в масовій свідомості з точки зору їх історичного взаємозв’язку та розвитку. Застосування логіко-семантичного підходу дало змогу проаналізувати базові елементи понятійно-категоріального апарату політичного лідерства, політичної культури та політичної свідомості. Біхевіористський метод використовувався для вивчення політичної поведінки особи (політичного лідера) і соціальних груп (населення), вивчення суб’єктивних механізмів, психологічних мотивацій їх політичної поведінки. Системний, соціальний, соціологічний, аксіологічний підходи, принципи причинності та моделювання сприяли комплексному аналізу формування та функціонування образу політичного лідера у просторі політичної культури України, виявленню ментально-психологічних особливостей сприйняття образу національного політичного лідера в українській суспільній свідомості.
    Емпіричною базою роботи є дані соціологічних досліджень, що проводились Соціологічною групою „РЕЙТИНГ”, Центром соціальних досліджень «Софія», Інститутом соціології НАН України, Українським незалежним центром політичних досліджень, Українським центром економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова, а також аналітичні матеріали засобів масової інформації.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що здійснено авторське дослідження особливостей функціонування визначальних факторів формування образу політичного лідера з урахуванням стану політичної культури та політичної свідомості сучасного українського суспільства, досліджено фактичне сприйняття основних характеристик образу політичного лідера, що функціонує в суспільній свідомості українського громадянина, зокрема:
    1. Представлено розгорнуту класифікацію концепцій формування образу політичного лідера в суспільній свідомості, що дозволило систематизувати теоретико-методологічні підходи до вивчення цього політико-культурного феномену. Узагальнення підходів вітчизняних та зарубіжних дослідників дозволило з'ясувати, що основною відмінністю розуміння політичного лідерства у вітчизняній літературі є чітке розділення феноменів лідерства та керівництва, в той час як західні дослідники такого виокремлення не проводять, та виділити два основні підходи до розуміння політичного образу: перший – як цілеспрямовано штучно створений спеціалістами образ, метою якого є вплив на вибір електорату (імідж); другий – як образ-представлення, який є результатом спонтанного сприйняття реальних або приписуваних йому особистісних якостей політичного діяча, його політичної діяльності.
    2. Поглиблено дослідження сутності образу політичного лідера, визначено, що образ політичного лідера є складним явищем політичної культури суспільства, основними компонентами якого виступають суб’єктивна складова особистості політика та об’єктивна політична реальність як набір обставин, що формують умови функціонування політичного образу в політико-культурному середовищі; виконує мотивуючу функцію щодо політичної поведінки населення та, в свою чергу, визначається ступенем розвитку політичної, культурної, економічної сфер тієї соціальної системи, в якій він функціонує, залежить від загальнокультурних та культурно-специфічних основ політичного життя країни, рівня політичної культури населення та вбирає у собі його ментально-психологічні особливості.
    3. Показано, що ідеологічний, історичний, культурний, духовний чинники істотно впливають на формування образу-стереотипу національного політичного лідера. Встановлено, що для політичної культури українського населення характерний стійкий компонент образу-стереотипу політичного лідера національного рівня, властивий масовій свідомості і сформований під впливом макросоціальних чинників; ідеологічний та історичний компоненти образу-стереотипу політичного лідера впливають на оцінку лідером свого власного стану, тобто на формування однієї зі складових політичного лідерства; масові уявлення про особливий, сакральний статус політичного лідера, складові ідеологічного компоненту образу-стереотипу політичного лідера, практично незмінні; складові політико-культурного компоненту образу-стереотипу політичного лідера визначаються конкретними історичними та ситуаційними обставинами.
    4. Набуло подальшого розвитку виявлення характерних для України національних особливостей сприйняття масовою свідомістю образу політичного діяча. Уточнено перелік особистісних та професійних характеристик образу політичного лідера, необхідних для формування ефективного позитивного іміджу політичного діяча, серед яких в умовах сучасної політичної культури найбільш важливими для українського громадянина являються: особистісні – морально-духовні, комунікативні якості, сімейні цінності; професійні – патріотизм, економічні знання, авторитет сильного лідера, активна позиція та чіткий план дій. Встановлено, що суспільна свідомість українського суспільства характеризується високим рівнем недовіри до влади взагалі та до її носіїв зокрема.
    5. Вперше застосовано методи непараметричного моделювання для визначення основних характеристик образу політичного лідера, що функціонує в суспільній свідомості українського громадянина. В результаті моделювання встановлено рівень відповідності образів українських політичних діячів образу-стереотипу ідеального політичного лідера в контексті політичної культури України за критеріями особистісних та професійних якостей, а також стосовно уявлень громадськості щодо негативних характеристик українських політиків.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для подальшого розвитку теоретичних і практичних досліджень формування та функціонування образу політичного лідера в політико-культурному просторі; політтехнологами для оцінки реального образу політичного лідера та його відповідності національному образу-стереотипу.
    Матеріали дисертації можуть бути використані в навчальному процесі в рамках навчальних курсів для студентів та аспірантів з політології, політичних технологій, політичного маркетингу, політичного іміджмейкінгу, використані при підготовці методичних та навчальних посібників і підручників.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, де представлено авторські ідеї. Використані в дисертації ідеї, положення чи гіпотези інших авторів мають посилення та застосовані лише для підтвердження міркувань здобувача.
    Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження було викладено автором у доповідях на 5 науково-практичних конференціях, а саме: конференції молодих вчених „Актуальні проблеми міжнародних відносин” (жовтень 2008р., м.Київ); міжнародній науковій конференції „Міжнародна інформація: історія, теорія, практика” (листопад 2008р., м.Київ); другій науково-практичній конференції „Сучасні комунікативні технології: теорія, практика, українські реалії” (квітень 2009р., м.Київ); конференції молодих вчених „Актуальні проблеми міжнародних відносин” (жовтень 2009р., м.Київ); міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Актуальні проблеми міжнародних відносин” (жовтень 2011р., м.Київ).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 статей у фахових наукових виданнях з політичних наук.
    Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 170 сторінок, з них основний текст становить 149 сторінок, список використаних джерел – 21 сторінку. Список використаних джерел складається з 235 найменувань, з них українською мовою – 92, російською – 127, англійською – 16.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Проаналізовані основні теорії політичного лідерства свідчать про різноманітність наукових підходів до вивчення феномену сприйняття образу політичного лідера в масовій свідомості, що, в свою чергу, підкреслює неоднозначність та багатогранність зазначеного явища. При цьому слід відмітити, що більшість концепцій зосереджується на якомусь окремому аспекті проблеми; складність досліджуваного феномену враховується лише в інтеграційних теоріях лідерства, але спільним компонентом досліджень є спроба з’ясування переліку характеристик, наявних або уявних в образі політичного лідера в суспільній свідомості, реальних або приписуваних йому громадською уявою, які відрізняють його від „не лідера” (за винятком теорії рис, це різноманітні поєднання особистісних та професійних характеристик, стилю поведінки лідера, його взаємовідносин та взаємовпливів із послідовниками, опонентами, в разі загальнонаціонального лідера – із населенням, політичною реальністю). Слід відмітити, що національні особливості і умови формування представлень про образ політичного діяча в масовій свідомості громадян все ще залишається недостатньо вивченими. Крім того, ще залишаються питання щодо характеристик в образі політичного діяча, наявність яких в уявленнях громадськості щодо образу конкретного політика забезпечить йому суспільну підтримку.
    Проблема формування загальнонаціонального політичного лідера та особливостей сприйняття його образу в суспільній свідомості як необхідної передумови подальшої трансформації суспільства в бік демократії лежить в основі переважної більшості вітчизняних теоретичних та практичних досліджень з означеної проблематики. Така спрямованість визначається в першу чергу реаліями політичного життя нашої країни, процесами трансформації і модернізації у сучасному українському суспільстві та особливостями сучасної політичної культури українського суспільства. Практичні розвідки зводяться в основному до соціологічних або експертних досліджень, також значна частина практичних розробок приходиться на долю іміджмейкінгу та PR.
    2. Аналізуючи та узагальнюючи позиції представників різних політичних шкіл, політиків, науковців щодо сутності поняття образу політичного лідера, можна стверджувати, що в суспільному уявленні сучасний політичний лідер – це індивід, здібний до консолідації різних політичних та соціальних груп для розв'язання проблем суспільного розвитку, за яким суспільство визнає право на ухвалення рішень, найбільш значущих з погляду групового інтересу. Більшість зарубіжних і вітчизняних дослідників сходяться на думці, що здатність політичного лідера впливати на перебіг подій, поведінку, стиль мислення людей, які його оточують або в середовищі яких лідер здійснює свою діяльність, являється основною відмінністю політичного лідера від звичайної людини та є результатом функціонування в суспільній свідомості уявлення про образ даного лідера, ніж знання про самого політичного діяча. Значення фігури політичного лідера, зокрема сприйняття його особистості населенням, особливо в ситуації глибокої суспільної кризи, велике і неоднозначне, оскільки цей вплив може викликати як позитивні, так і негативні зрушення в житті суспільства в цілому.
    Образ політичного лідера, що існує в масовій свідомості, значною мірою визначає специфіку взаємодії носія образу – реального політичного лідера – з населенням, виборцями, зі своїми прихильниками та опозицією. В той же час він сам формується під їх впливом та є продуктом цієї взаємодії.
    3. Значний вплив на формування в масовій свідомості образу загальнонаціонального політичного лідера, уявлення народу щодо його ідеальних рис та якостей, щодо ролі лідера в історії держави, здійснюють ті особливості політичних, культурних, історичних, ідеологічних обставин, в яких розвивалась нація, в яких формувалась її суспільна свідомість. Вони ж в значній мірі визначають сутність та особливості формування в масовій свідомості країни образу-стереотипу національного політичного лідера.
    Для політичної культури українського населення характерний стійкий компонент образу-стереотипу політичного лідера національного рівня, певний сакральний елемент, властивий масовій свідомості і сформований під впливом ідеологічного та історичного чинників, при цьому сакральний компонент образу правителя є спільним елементом образу національного політичного лідера кожного історичного періоду, будь то вождь племені, монарх або президент.
    Історико-ідеологічний компонент образу-стереотипу політичного лідера впливає на оцінку лідером свого власного стану, тобто на формування однієї зі складових політичного лідерства. В той же час ціннісно-світоглядне розшарування українського суспільства вносять певну неоднозначність в сприйняття образу політичного лідера національного рівня.
    4. Подвійний характер сприйняття та ставлення до влади в українській суспільній свідомості спричиняє включення суперечливих компонент в образ-стереотип національного політичного лідера. З одного боку, в масовій суспільній свідомості українських громадян сформувався ідеальний образ політичного діяча загальнонаціонального масштабу - визнаного лідера, раціонального політика, здатного започаткувати ефективні зміни в усіх сферах життя українського суспільства, привести країну до рівня національної єдності та економічної злагоди. З іншого боку, звичка перекладати на державу, на загальнонаціонального лідера як її уособлення, сподівання щодо вирішення ключових суспільним проблем (забезпечення соціального захисту та соціальної справедливості, забезпечення матеріального добробуту тощо) і відповідальність за усі соціально-економічні, демографічні та політичні негаразди в країні, високий рівень недовіри до політичних діячів (що в останні десятиліття тільки погіршувався) призвели до впевненості в неможливості появи в суспільстві реального політичного лідера, який відповідав би цьому ідеальному образу. Результатом цього стає недостатня ступінь громадської та політичної активності населення України та невисокий рівень політичної компетентності українців.
    Регіоналізований рівень ідентичностей в українському суспільстві, несформована національна єдність українського соціуму, нечітке визначення політичних інтересів різних верств суспільства призводить до різких коливань в сприйнятті суспільною свідомістю образів політичних діячів.
    5. В результаті застосування методів непараметричного моделювання для визначення основних характеристик образу політичного лідера, що функціонує в суспільній свідомості українського громадянина, підтверджено попередній висновок про неоднозначність сприйняття українською громадськістю образів політичної влади в країні та зокрема її носіїв. Дослідження показало, що за критерієм узагальненого сприйняття їх образу населенням, чітко виокремлюються політичні діячі, чий образ викликає найбільші сподівання та уподобання населення, – Ю.Тимошенко та В.Янукович, що важливо, обох вважають сильними лідерами як на Заході, так і на Донбасі. Причому вони ж посідають перші місця з точки зору негативних характеристик політичного образу. Це також підтверджує тезу про те, що боротьба за уподобання виборців в сучасних умовах являє собою „війну іміджів”.
    Що стосується специфічних особистісних та професійних рис образу українського політичного лідера, то серед найбільш важливих в сучасних умовах розвитку суспільства українські громадяни називають силу характеру, надійність, правдивість, здатність знаходити компроміси з опонентами, спроможність гідно представляти Україну в світі, патріотичність, сімейні цінності, турбота про громадян країни, зрозумілість висловлювань тощо. Серед рис, які в уявленнях української громадськості негативно характеризують представників влади, перші місця посідають схильність до корупції, неправдивість висловлювань та досягнення влади заради влади.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абашкина Е.Б. О теориях лидерства в современной политической психологии / Е.Б.Абашкина, Ю.Н.Косолапова // США: Экономика, политика, идеология. – 1993. - №4. – С.32-41.
    2. Амелин В.Н. Воюют надписи. Имидж кандидата и способ его актуализации / Амелин В.Н., Левчик Д.А., Устименко С.В. – М.: ИСПТ, 1995. – 43c.
    3. Амелин В.Н. Кандидаты и избиратели – лицом к лицу: полевые избирательные технологии : методическое пособие для партийного актива и организаторов избирательных кампаній / Амелин В.Н., Устименко С.В., Наумов В.И. – М.: Русаки, 2003. – 164с.
    4. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Ананьєв Б.Г. – СПб.: Питер, 2002. – 288 с.
    5. Андреева Г.М. Психология социального познания / Андреева Г.М. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с.
    6. Андреева Г.М. Социальная психология / Андреева Г.М. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 363 с.
    7. Арістотель. Політика / Арістотель; [пер. з давньогрец. О. Кисилюк]. – К.: Основи, 2005. – 239 с. – (Антична філософія. Наукове видання).
    8. Ашин Г. Курс истории элитологии [Електронний ресурс] / Г.Ашин. – Режим доступу до книги:
    http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/Aschin/index.php. - Назва з екрану.
    9. Ашин Г. Политическое лидерство/ Психология и психоанализ власти: [хрестоматия по политической психологии] / Г. Ашин. – Самара: Изд. дом «БАХРАХ – М», 1999. – Т.1. – С. 470 – 492.
    10. Баландье Ж. Политическая антропология / Баландье Ж. – М.: Научный мир, 2001. – 203с.
    11. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика / Бебик В. М. – К.: МАУП, 2000. – 384 с.
    12. Бебик В. М. Політичний маркетинг і менеджмент / Бебик В.М. – К.: МАУП, 1996. – 144 с.
    13. Бебик В. Політологія для політика та громадянина: [монографія] / Бебик В. – К.: МАУП, 2003. – 424 с.
    14. Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі/ В.Бебик // Соціопсихологія і технологія політичної боротьби. – К.: Абрис, 1993. – 128 c.
    15. Безансон А. Убиенный царевич. Русская культура и национальное самосознание / Безансон А. – М.: МИК. – 1999. – 216с.
    16. Бендлер Р. Рефрейминг: ориентация личности с помощью речевых стратегий / Р. Бендлер, Д. Гриндер; пер. с англ. – Воронеж: МОДЭК, 1995. – 256 с.
    17. Бергер П. Социальное конструирование реальности / П.Бергер, Т.Лукман. – М.: Мысль, 1995. – 380 с.
    18. Берд П. Продай себя. Тактика совершенствования Вашего имиджа / Берд П. – М.: Амалфея, 1997. – 312с.
    19. Блок М. Короли-чудотворцы: очерк представлений о сверхъестественном характере королевской власти, распространенный преимущественно во Франции и Англии / Блок М. – М.: Языки русской культуры, 1998. – 709с.
    20. Блондель Ж. Политическое лидерство. Путь к всеобъемлющему анализу / Блондель Ж.; [пер. с англ.] – М.: Российская академия управления, 1992. – 135 с.
    21. Блондель Ж. Политическое лидерство: Психология и психоанализ власти: хрестоматия по политической психологии / Ж. Блондель. – Самара: Изд. дом «БАХРАХ – М», 1999. – Т.1. – С. 395 – 469.
    22. Богуш Д. Маніпуляційні технології в Україні на рівні асфальту / Д.Богуш // Новини з України. – 2003. – № 81. – С. 5.
    23. Болдинг К. Имидж / Болдинг К. – М.: Прогресс, 1994. – 456 с.
    24. Большой психологический словарь / [под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко]. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2006. – 672 с.
    25. Борисов Б.Л. Технологии рекламы и PR.: [учеб. пособие] / Борисов Б. Л. – М.: Фаир-Пресс, 2001. – 624 с.
    26. Браун Л. Имидж – путь к успіху / Браун Л. – СПб.: Питер, 2000. – 192 с.
    27. Бублик П. Ідентичність як фактор політичної культури / П.Бублик // Людина і політика. − 2004. − № 2. − С. 62−67.
    28. Бударина О.А. Имидж власти: сущность, структура, восприятие / О.А.Бударина // Актуальные проблемы политики и политологии в России. – М.: РАГС, 1999. – С. 27 – 34.
    29. Будрейка Н.Н. Использование непараметрических критериев проверки статистических гипотез [Електронний ресурс] / Н.Н. Будрейка. – Режим доступу: - http://www.matlab.mgppu.ru/work/0014.htm. - Назва з екрану.
    30. Булка Н. Імідж політичного лідера [Електронний ресурс] / Н.Булка // Політична психологія. Науковий збірник. – Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – Випуск 5. – С.74-80. – Режим доступу до журн.: http://www.franko.lviv.ua/faculty/Phil/Visnyk/politpsyhol/r2/13.doc. – Назва з екрану.
    31. Бурлачук В. Суспільна трансформація як руйнування та вибір традиції / В. Бурлачук // Суспільна трансформація: концептуалізація, тенденції, український досвід / [за ред. В.В.Танчера, В.П.Степаненка]. − К.: Інститут соціології НАН України, 2004. − С. 49−72.
    32. Валлерстайн И.М. Конец знакомого мира: Социология ХХІ века / Валлерстайн И.М.; [под ред. В.Л.Иноземцева]. – М.: Логос, 2004. – 368с.
    33. Васильев В. Феноменология лидерства / В. Васильев // Общество и политика. Современные исследования, поиск концепций. – Спб.: Изд-во С-Петерб. ун-та, 2000. – С. 58 – 89.
    34. Вебер М. Избранное. Образ общества / Вебер М. – М.: Юрист, 1994. – 704с.
    35. Вебер М. Избранные произведения / Вебер М. – М.: Прогресс, 1990. .— 808 с.— (Социологич. мысль Запада).
    36. Вебер М. Политика как призвание и профессия / М.Вебер // Антология мировой политической мысли. – М.: Мысль, 1997. –Т.2. – с.10-42.
    37. Вебер М. Харизматическое господство / М.Вебер // Политология. Хрестоматия / Р.Т. Мухаев – М.: Издательство ПРИОР, 2000. – С. 279-282.
    38. Видрін Д. Епоха президента Кучми / Д.Видрін // Дзеркало тижня. – 2003. – 27 вересня.
    39. Видрін Д. Політика: історія, технологія, екзистенція / Видрін Д. – К.: Либідь, 2001. – 432 с.
    40. Видрін Д. Україна на порозі ХХI століття / Д.Видрін, Д.Табачник. – Київ: Либідь, 1995. – 294 с.
    41. Вознесенська О. Л. Формування іміджу Президента України засобами документальної фотографії / О.Л. Вознесенська // Наук. студії з політ. психології. – К., 1996. – Вип. 2. – С. 158 – 169.
    42. Восленский М.С. Номенклатура: господствующий класс Советского Союза / Восленский М.С. – М.: МП "Октябрь" совм. с "Сов. Россия", 1991.- 624с.
    43. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования / Выготский Л.С. – М.: АПН РСФСР, 1956. – 519 с.
    44. Выдрин Д. Юлия Тимошенко – человек риска и женственности / Д.Выдрин // В ожидании героя / Д.Выдрин, И.Рожкова. – К.: Изд-во „Канком”, 2005. – 465 с.
    45. Гаджиев К.С. Введение в политическую науку / Гаджиев К.С. – М.: Мысль, 1997. – 471 с.
    46. Гайворонская Е.Н. Возрастные и гендерные особенности представлений студенческой молодежи об имидже политического деятеля: дис. … канд. психол. наук: 19.00.07 / Гайворонская Елена Николаевна; Южноукраинский государственный педагогический университет имены К.Д.Ушинского. – Одесса, 2008. – 163с.
    47. Галумов Э.А. Имидж против имиджа / Галумов Э.А. – М.: Изд-во «Известия», 2005. – 552 с.
    48. Головаха Е .И. Социальное безумие: история, теория и современная практика / Е.И.Головаха, Н.В.Панина. – К.: Абрис, 1994. – 168 с.
    49. Голубков Е.П. Маркетинг: Словарь-справочник / Голубков Е.П. – М.: Дело, 2001. – С. 352.
    50. Гордеева О. Политический имидж в избирательной кампании / О.Гордеева // Технология и организация избирательных кампаний. – М.: МГУ, 1993. – 163 c.
    51. Гордон А.З. Архетипы российской власти / А.З.Гордон // Куда идет Россия?.. Власть, общество, личность / [под ред. Т.И.Заславской]. – М.: МВШСЭН. – 2000. – с.21-39.
    52. Гришин Н. Основы проведения избирательных кампаний / Гришин Н. – М.: РИП-холдинг, 2003. – 125 с.
    53. Гроттер У. Стадные инстинкты / Гроттер У. – СПб.: Питер, 1993. – 434 с.
    54. Гужва О.А. Имидж политического лидера сквозь призму ресурса популярности / О.А.Гужва // Методика, теорія та практика соціального аналізу сучасного суспільства. – Харків, 2001. – С.513–516.
    55. Денисюк С.Г. Імідж політичного лідера в контексті розвитку української політичної культури: особливості формування та механізми реалізації: дис. … канд. політ. наук: 23.00.03 / Денисюк Світлана Георгієвна; Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. – К., 2007. – 209с.
    56. Дергачов О. Політичне лідерство і моделювання національного розвитку / О. Дергачов // Політичний менеджмент. − 2006. − Спеціальний випуск. − С. 30−41.
    57. Джига Т. Політико-культурні чинники громадсько-політичної участі населення України [Електронний ресурс]: (Аналітична записка) / Т.Джига. – Режим доступу до статті - http://www.niss.gov.ua/articles/915/. – Назва з екрану.
    58. Донченко О.А. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення): [монографія] / О.А.Донченко, Ю.В.Романенко – К.: Либідь, 2001. – 334 с.
    59. Дубс Т.Е. Психосемантичне дослідження іміджу політичного лідера / Т.Е. Дубс, Н.В. Вавіліна // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина держави: [зб. наук. пр / за заг. ред. М.М.Слюсаревського; упоряд. Л.А. Найдьонова, Л.П. Черниш]. – К.: Міленіум, 2005. – Вип.4. – 500 с.
    60. Егорова-Гантман Е.В. Восприятие власти. Поиск ясных образов. Электоральное решение: есть ли разгадка / Е.В.Егорова-Гантман, Ю.Н.Косолапова, И.Е.Минтусов // Власть. – 1994. – № 1. – С. 18 – 21.
    61. Егорова-Гантман Е. Политическая реклама / Е. Егорова-Гантман, К.Плешаков. − М.: Николло, 1999. − 240 с.
    62. Емельянов Ю. Лидерство и групповая динамика: Психология и психоанализ власти: хрестоматия по политической психологии / Ю.Емельянов. – Самара: Изд. дом «БАХРАХ – М», 1999. – Т.2. – С. 107 – 131.
    63. 3азыкин В.Г. Психологические особенности взаимодействия политических лидеров со средствами массовой информации в период избирательных кампаний: [метод. рек.] / 3азыкин В.Г. – Новосибирск, 1995. – 18 с.
    64. Запольский Д.Н. Политическое лидерство как социальный феномен / Запольский Д.Н. – СПб.: КультИнформПресс, 2002. – 238с.
    65. Злобина Е. Проблемы национальной безопасности в личностном измерении / Е.Злобина // Криза в Україні: зони ураження.Погляд соціологів – К.: ТОВ «Друкарня «Бізнесполіграф», 2010. — 116 с. – С. 55.
    66. Золотухін Г. Соціалізація в умовах незалежності: жертви і переможці / Г. Золотухін // Соціальна психологія. − 2006. − № 3. − С. 52−65.
    67. Зоткін А. Патерналізм в українському суспільстві / А.Зоткін // Українське суспільство. Двадцять років незалежності. Соціологічний моніторинг: Аналітичні матеріали / [за ред. В.Ворони, М.Шульги]. – К.: Інститут соціології НАН України, 2011. – Том 1. – 576 с.
    68. Зотова З.М. Имидж лидера: Психологическое пособие для политиков / Зотова З.М. – М.: Знание, 1994. – 214 с.
    69. Зубкова Е.Ю. Послевоенное советское общество / Зубкова Е.Ю. – М.: РОССПЭН, 1999. – 229с.
    70. Зубкова Е.Ю. Общество и реформы / Зубкова Е.Ю. – М.: Изд-во: ИЦ "Россия молодая", 1993. – 202с.
    71. Зущик Ю. Фігури. Політичне лідерство в сучасній Україні / Зущик Ю., Кривошеєнко О., Яблонський В. – К. : Альтерпрес, 1999. - 275 с.
    72. Іщенко Ю. Реалії та реальності духовного відродження / Ю.Іщенко // Політологічні читання. - 1992. – № 2. – С. 196.
    73. Ильясов Ф.Н. Политический маркетинг. Искусство и наука побеждать на выборах / Ильясов Ф.Н. – М.: Издательство „ИМА-пресс”, 2000. – 200 с.
    74. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков / [под ред. Е. Егоровой-Гантман]. – М.: Знание, 1994. – 265 с.
    75. Имиджелогия. Как нравиться людям / [отв. ред. В. М. Шепель]. – М.: Народ. образование, 2002. – 576 с.
    76. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества / Р.Инглхарт // Полис. – 1997. - №4. – С.6-32.
    77. Козьма В. Політичні ціннісні орієнтації українського середнього класу / В. Козьма // Політичний менеджмент. − 2008. − № 1. − С. 94−101.
    78. Королько В. Г. Основы паблик рилейшнз: [учебник для студ. высш. учебн. зав. ] / Королько В. Г. [отв. ред. Удовик С.Л.] - М.: Рефл-бук; - К.: Ваклер, 2000. - 528 с.
    79. Косолапов Н.А. Политико-психологический анализ социально-териториальных систем. Основы теории и методологи (на примере России) / Косолапов Н.А. – М.: АО «Аспект-пресс», 1994. – 239 с.
    80. Кочубей Л.О. Політичне лідерство і PR-діяльність / Л.О.Кочубей // Політичний менеджмент. – 2007. – Спеціальний випуск. – с.197-206.
    81. Кошелюк М.Е. Технологии политических выборов / Кошелюк М.Е. – СПб.: Питер, 2004. – 238 с.
    82. Краткий словарь по социологии. – М.: Изд-во Полит. Литературы, 1989. – 479с.
    83. Кресіна І.О. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: (Етнополітологічний аналіз) / Кресіна І.О. – К.: Вища школа, 1998. – 392 с.
    84. Кривошеїн В.В. Політичне світосприйняття: спроба побудови елементарної системи / В.В. Кривошеїн // Людина і політика. – 2001. – № 5. – С.58–72.
    85. Кривошеїн В.В. Політичний імідж в аксеологічній структурі політичної ментальності українського народу / В.В.Кривошеїн // Національна ідея у формуванні громадянського суспільства та правової держави в Україні. – К., 1996. – С. 44 – 49.
    86. Кричевский Р.Л. Психология малой группы / Р.Л.Кричевский, Е.М.Дубовская – М.: Аспект Пресс, 2001. – 318с.
    87. Крысько В. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, опыт) / Крысько В. – Минск: Харвест, 1999. – 231с.
    88. Кудряшова Е.В. Лидер и лидерство; исследования лидерства в современной западной общественно-политической мысли / Кудряшова Е.В. – Архангельск: Изд-во ПМПУ, 1996. – 256с.
    89. Кухта Б. Політичні еліти і лідери / Б.Кухта, Н.Теплоухова. – Л.: Кальварія, 1997. – 2-ге вид., перероб. і доп.– 224 с.
    90. Б.Кухта. Феномен політичного лідера. Історичні силуети на тлі епох / Кухта Б. – Львів: Кальварія, ЛФУАДУ, 2000. – 232с.
    91. Лавренко О. Проблеми формування іміджу кандидата в депутати / О.Лавренко // Проблеми політичної психології. – К., 1997. – С. 331–332.
    92. Лага В.А. Ідеологічний фактор сучасного політичного та партійного розвитку України: автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 [Електронний ресурс] / Лага Віктор Андрійович; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2006. — 17 с. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2006/06lvapru.zip. – Назва з екрану.
    93. Лебон Г. Психология масс / Лебон Г. – М.: АСТ, 2000. – 238 с.
    94. Лебон Г. Психология народов и масс / Лебон Г. – СПб.: Марга, 1986. – С. 331.
    95. Левковська Н. Динаміка ціннісних орієнтацій молоді / Н.Левковська // Політичний менеджмент. − 2006. − № 1. − С. 85−93.
    96. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Леонтьев А.Н. – М.: МГУ, 1975. – 304 с.
    97. Лікарчук Н.В. Формування іміджу політичного лідера в процесі виборчої кампанії 2003 року : дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / Лікарчук Наталія Василівна; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. − К., 2003. − 172 с.
    98. Липинський В. Листи до братів- хліборобів / Липинський В. – Відень, 1926. - 316 с.
    99. Липпман У. Общественное мнение / Липпман У. – М.: „Институт фонда Общественное мнение”, 2004. – 384 с.
    100. Лисовский С.Ф. Избирательные технологии: история, теория, практика / С.Ф. Лисовский, В.А. Евстафьев. – М.: РАУ Университет, 2000. – 320 с.
    101. Макиавелли Н. Государь. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия / Макиавелли Н.; [пер. с итал. Г. Муравьевой, Р. Хлодовского.] – СПб.: Азбука-классика, 2005. – 288 с.
    102. Макиавелли Н. Государь / Макиавелли Н. // Антология мировой политической мысли. – М.: Мысль, 1997. – Т. 1. – С. 252-265.
    103. Малинова О. Современные тенденции развития символического пространства политики и концепт идеологии / О.Малинова // Политические исследования. – 2004. – № 4. – С. 28 – 51.
    104. Мамардашвили М. Картезианские размышления (янв. 1981 года) [под. ред. Ю.П. Семенокосова] / Мамардашвили М. - М.: Прогресс, Культура, 1993.- с.352
    105. Маркин В. Н. Жизненная позиция личности: идеологический и социально-психологический аспекты / Маркин В.Н. – М.: Мысль, 1989. – 173 с.
    106. Мартин Э. Поведение толпы / Мартин Э. – СПб.: Питер, 1996. – 328 с.
    107. Марченко Г.И. Имидж в политике / Г.И. Марченко, И.А. Носков. – М.: Гуманитарный центр «Владос», 1997. – 208 с.
    108. Маслоу А. Мотивация и личность / Маслоу А. – СПб.: Питер, 2006. – 351с.
    109. Межуев В.М. традиции самовластья в современной России / В.М. Межуев // Куда идет Россия? – М.: МВШСЭН. – 2000. – с.81-92.
    110. Мельничук Н.Б. Ідеологічний макрочинник у формуванні образу політичного лідера / Н.Б.Мельничук // Нова парадигма: Журнал наукових праць.– К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. – Випуск 82 – С.111-119.
    111. Мельничук Н.Б. Системність формування образу політичного лідера / Н.Б.Мельничук // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2008. – Випуск 42. – С. 719-725.
    112. Мельничук Н.Б. Політичне лідерство та еволюція уявлень про нього / Н.Б.Мельничук // Політологічний вісник: Збірник наукових праць. – К.: „ІНТАС”, 2008. – Випуск 38. – С. 245-256.
    113. А. Мелуччі, цитується за Миненков Г.Я. Политика идентичности: взгляд современной социальной теории [Електронний ресурс] / Г.Я.Миненков – Режим доступу: http://belintellectuals.eu/media/library/_._.______.doc. – Назва з екрану.
    114. Миліневський М. Імідж політичних партій: Визначення та структура поняття / М.Миліневський // Проблеми політичної психології. – К., 1997. – С. 340–342.
    115. Михальченко М.І. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи [Електронний ресурс] / М.І.Михальченко – Режим доступу: http://www.ipiend.gov.ua/?mid=129. – Назва з екрану.
    116. Моска Г. Правящий класс / Г.Моска // Полис. – 1994. – № 4. – С. 187-198.
    117. Музыкант В.Л. Рекламные и PR-технологии в бизнесе, коммерции, политике / Музыкант В.Л. – М.: Армада-пресс, 2001. – 686 с.
    118. Нагорна Л.П. Політична культура українського народу / Нагорна Л.П. – К.: Вища школа, 1998. – 345 с.
    119. Нагорна Л. Проблема двокультурної ідентичності українців у контексті політичної антропології / Л.Нагорна // Наукові записки ІПіЕНД. – 2002. – Випуск 21. – С. 61-71.
    120. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання влади / Ніцше Ф.; [пер. нім. А. Онишко, П. Таращук]. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2003. – 437с. – (Постмодерн).
    121. Новожилов Б.В. Духовна культура як чинник формування іміджу політичного лідера: дис. ... канд. політ. наук : 23.00.03 / Новожилов Борис Валерійович; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова — К., 2010. – 196с.
    122. Обличчя влади: російська політична еліта 1998 – 2000 рр. / [за ред. О.Й.Гриневича, А.Ф. Гуцала]. – К.: Наукова думка, 2002. – 384 с.
    123. Общество и политика. Современные исследования, поиск концепций / [под ред. В. Ю Большакова]. – СПб. : Изд. СПб. ун-та, 2000. – 512 с.
    124. Ольшанский Д. Политический PR / Ольшанский Д. – СПб.: Питер, 2003. – 544 с.
    125. Ольшанский Д.В. Политико-психологический словарь / Ольшанский Д.В. – М.: Академ. проект, 2002. – 576 с.
    126. Осипова С.А. Современные тенденции формирования института политического лидерства и их проявление в Украине : дис...канд. полит. Наук: 23.00.02 / Осипова Светлана Анатольевна ; Южноукраинский государственный педагогический университет имени К.Д.Ушинского. – Одесса, 2006. – 179с.
    127. Палєха Ю. Іміджологія: [навч. посіб.] / Палєха Ю. – К.: Європейський університет, 2004. – 324 с.
    128. Панарин И.Н. Информационная война и дипломатия / Панарин И.Н. – М.: Изд-во «Городец», 2004. – 528 с.
    129. Панасюк А. Ю. Я – Ваш имиджмейкер и готов помочь сформировать Ваш профессиональный имидж / Панасюк А.Ю. – М.: Дело, 2003. – 240 с.
    130. Парето В. Компендиум по общей социологии / В.Парето // Антология мировой политической мысли. – М.: Мысль, 1997. – Т.2 – С. 58-79.
    131. Парето В. О применении социологических теорий / В.Парето // Социс. – 1995. – № 10. – 44-62.
    132. Парыгин Б.Д. Основы социально-психологической теории / Парыгин Б.Д. – М.: Мысль, 1971. – 351с.
    133. Пахарев. А. Лидерство в политике / Пахарев А.; Институт политических и этнонациональных исследований НАН Украины. - К. : [б.в.], 1998. - 96 с.
    134. Пахарев А.Д. Политическое лидерство и лидеры: [монография] / Пахарев А.Д. – К.: Знание Украины, 2001. – 270 с.
    135. Пахарєв А. Теоретичні основи політичного лідерства в сучасній політичній науці [Електронний ресурс] / А.Пахарєв. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=61&c=1330. – Назва з екрану.
    136. Первин Л. Психология личности. / Л.Первин, О.Джон; пер. с англ. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 607с.
    137. Перелыгина Е.Б. Психология имиджа [учеб. пособие] / Перелыгина Е.Б. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 223 с.
    138. Петракова Є. Деякі аспекти формування іміджу політичного лідера: [Електронний ресурс] / Євгенія Петракова. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=24&c=298. Назва з екрану.
    139. Платон. Держава / Платон; [пер. з давньогрец. Д. Коваль.]. – К.: Основи, 2000. – 355 с.
    140. Політика в особах: політичне лідерство на постсоціалістичному просторі: національний і регіональний контексти / Ф. М. Рудич [та ін.] ; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса. - К. : Парламентське видавництво, 2008. - 352 с.
    141. Політична система та інститути громадянського суспільства в сучасній Україні: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [ред. Рудич Ф.М.]. – К.: Либідь, 2008. – 439 с.
    142. Поліщук І. Виборчий процес як детермінанта сучасної політики / І. Поліщук // Політичний менеджмент. – 2005. – №3. – С. 137-146.
    143. Политическая культура населения Украины: Результаты социологических исследований / [Е.И.Головаха [и др.]  К.: Наукова думка, 1993. – 136 с.
    144. Политическая психология, культура и коммуникация / [отв.ред. Е.Б.Шестопал]. – М. : РОССПЭН, 2008. – 320с. – (Современная российская политическая наука).
    145. Политическая энциклопедия – М.:Мысль, 1999. – Т.1. – 852с.
    146. Политология: краткий словарь / [под ред. В.Н.Коновалова]. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 567 с.
    147. Полосин В.С. Миф, религия, государство / Полосин В.С. – М.: Ладомир. – 1999. – 441с.
    148. Похило І.Д. Ефективність як складова діяльності політичного лідера: дис. ... канд.політ.наук: 23.00.02 / Похило Ірина Даніїловна; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2007. – 180с.
    149. Почепцов Г. Имидж и выборы. Имидж политика, партии, президента / Почепцов Г.– К.: АДЕФ-Украина, 1997. – 140 с.
    150. Почепцов Г.Г. Имидж: от фараонов до президентов. Строительство воображаемых миров в мифе, сказке, анекдоте, рекламе, пропаганде и паблик рилейшенз / Почепцов Г.Г. – К.: АДЕФ-Украина, 1997. – 328 с.
    151. Почепцов Г. Имидж-мейкер: Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов / Почепцов Г. – К.: Рекламное агенство Губерникова, 1995. – 235 с.
    152. Почепцов Г.Г. Имиджелогия / Почепцов Г.Г. – К.: Ваклер, 2000. – 768 с.
    153. Почепцов Г.Г. Профессия: имиджмейкер / Почепцов Г.Г. – 2-е изд., испр. и доп. – К.: ИСО МО Украины: Студцентр, 1998. – 256 с.
    154. Почепцов Г.Г. Як стають президентами. Виборчі технології ХХ століття / Почепцов Г.Г. – К.: Ваклер, 1999. – 380 с.
    155. Психологический словарь / [под ред. Б.Г.Мещерякова, В.П.Зинченко] – М.: Педагогика, 1983. – 447с.
    156. Рахимов Р.А. Государственная идеология и язык закона / Р.А. Рахімов, Н.И. Хабибулина. – СПб, 1999. – 191с.
    157. Рейтинги політиків. Політична кардіограма [Елекронний ресурс] // Соціологічна група „Рейтинг” // – Режим доступу: http://ratinggroup.com.ua/cardiogram/politicians/?date_from=01.12.2007&date_to=01.01.2012. – Назва з екрану.
    158. Ризики домінування немодернізованої влади – клієнтелізм і корупційні відносини та високий рівень суб’єктивного фактора [Електронний ресурс] // Політичні ризики і політична стабільність в Україні. Документ УНЦПД з оцінювання глибини політичних ризиків. – 18 червня 2011. – Випуск 8. – 18 с. – Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/files/books/Political_risks8_Jun2011u.pdf. – Назва з екрану.
    159. РИСИ ПОЛІТИКІВ: очима виборців [Елекронний ресурс] / Соціологічна група „Рейтинг”. – 01.09.2011. – Режим доступу: http://ratinggroup.com.ua/products/politic/data/entry/13965/. – Назва з екрану.
    160. Риси політиків очима виборців [Елекронний ресурс] / Соціологічна група „Рейтинг”. – вересень 2011. – Режим доступу: - http://ratinggroup.com.ua/upload/files/RG_Rysy_politykiv_092011.pdf. – Назва з екрану.
    161. Розумний М.М. Політика ідентичності: основні завдання та механізми реалізації [Елекронний ресурс]: наукова доповідь / М.М. Розумний. – К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2011. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/polyt_ident-e871d.pdf. – Назва з екрану.
    162. Розумний М. Справа честі. Алгоритми національного самоопанування. Політичні есе / Розумний М. - К.: ВЕНТУРІ, 1995. – 280 с.
    163. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / Рубинштейн С.Л. – СПб.: Питер, 1999. – 720 с.
    164. Рудич Ф.М. Політичне лідерство в країнах Центральної і Східної Європи. Уроки для України / Ф.М.Рудич // Політичний менеджмент. – 2007. – Спеціальний випуск. – С.4-15.
    165. Рудич Ф. Політичне лідерство на пострадянському просторі: методологічний контекст / Ф.Рудич // Політичний менеджмент. – 2006. – Спеціальний випуск. – С.5-14.
    166. Рудич Ф.М. Політологія: [підручник для студ. вищих навч. закл.] / Рудич Ф.М. – К.: Либідь, 2009. – 3 вид. – 480 с.
    167. Ручка А. Ціннісні пріоритети населення України за умов суспільних трансформацій / А.Ручка // Українське суспільство. Двадцять років незалежності. Соціологічний моніторинг [ аналітичні матеріали / за ред. В.Ворони, М.Шульги]. – К.: Інститут соціології НАН України, 2011. – Том 1. – С. 210-214.
    168. Рябчук М. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення [Елекронний ресурс] / М. Рябчук – К.: Критика, 2000. – Режим доступу до книги: http://exlibris.org.ua/riabczuk/index.html. – Назва з екрану.
    169. Сапронов П.А. Власть как метафизическая и историческая реальность / Сапронов П.А. – СПб.: Церковь и культура. – 2001. – 816с.
    170. Северинюк В.М. Політична поведінка: проблеми теорії та методології: [монографія] / Северинюк В.М. – К.; Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2009. – 432с.
    171. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии / Сидоренко Е.В. – СПб.:Речь, 2003 – 349с.
    172. Симоненко О.В. Лідерський вплив на модернізаційні процеси в незалежній Україні: дис. ... канд. політ. наук : 23.00.02 / Симоненко Олена Василівна; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І.Ф.Кураса. – К., 2010. – 194 с.
    173. Сисарєв О.В. Ідеологічні основи політичних партій в Україні, перспективи розвитку партійної системи [Електронний ресурс] / О.В.Сисарєв. – Режим доступу до статті: http://intkonf.org/sisarev-ov-ideologichni-osnovi-politichnih-partiy-v-ukrayini-perspektivi-rozvitku-partiynoyi-sistemi/. – Назва з екрану.
    174. Скнар О.М. Соціально-психологічна модель гендерної поведінки політичного лідера в уявленнях студентської молоді: дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Скнар Оксана Миколаївна; Інститут соціальної та політичної психології АПН України. – К., 2005. – 191 арк.
    175. Словарь психолога-практика / [сост. С.Ю.Головин]. – Минск: Харвест, 2003. – 976 с.
    176. Современный философский словарь / [под ред. В.Е.Кемерова]. – М.: Академический проспект, 2004. – 861с.
    177. Соціокультурні ідентичності та практики / [під ред. А. Ручки]. – К.: Інститут соціології НАН України, 2002. – 146 с.
    178. Соціологічна група „РЕЙТИНГ”: офіційна сторінка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ratinggroup.com.ua. – Назва з екрану.
    179. Соціологічне дослідження Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова „Ідентичність громадян України: стан і зміни”. – 2007. – травень-червень.
    180. Смелзер Н. Социология / Смелзер Н. [пер.с англ.]. – М.: Феникс, 1998. – 688с.
    181. Старовойтенко Р. Імідж політичної партії як чинник електорального вибору / Р.Старовойтенко // Нова політика. – 2001. – № 2. – С. 57.
    182. Стаут Л. Лидерство: от загадок к практике / Стаут Л. – М.: ООО «Добрая книга», 2002. – 320с.
    183. Сурмин Ю.П. Избирательные технологи / Ю.П.Сурмин, Д.Ю.Нарижный. – Днепропетровск: Пороги, 2001. – 120 с.
    184. Тарасенко В.І. Проблема соціальної ідентифікації українського суспільства (соціотехнологічна парадигма) / В.І.Тарасенко, О.О.Іваненко. – К.: Інститут соціології НАН України, 2004. – 576 с.
    185. Татенко В.О. Лідери ХХІ / LIDER XXI. Соціально-психологічні студії / Татенко В.О. – К.: Видавн. Дім „КОРПОРАЦІЯ”, 2004. – 198с.
    186. Тищенко Ю. Проблеми національної консолідації українського суспільства: позиціонування політичних партій [Електронний ресурс]: аналітична записка / Ю.Тищенко. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/236/. – Назва з екрану.
    187. Ткач О.І. Політологія: [навч. посіб.]/ Ткач О.І. – К.: ВМУРоЛ, 2003. – 254 с.
    188. Толстоухов А. Еко-майбутнє починається з «ЕКО+25%» / А. Толстоухов // Дзеркало тижня. – 2006. – 28 січня-3 лютого. – С. 3.
    189. Траверсе О.О. Лідерство і еліти у процесі становлення української політичної нації / О.О.Траверсе // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй: [зб. ст.]. – К.: ТОВ УВПК „Екс об”, 2006. – с.299-306.
    190. Траверсе О. Політичне лідерство/керівництво як складова рушійних сил політичного розвитку / О.Траверсе // Політичний менеджмент. – 2007. – Спеціальний випуск. – С.88-96.
    191. Траверсе О.О. Політичне лідерство і політичне керівництво в Україні як проблема історичної політології / О.О.Траверсе // Наукові записки: [зб. наук. пр.]. – К.: ІПіЕНД, 2004. – Вип. 25. – с.80-91.
    192. Трач Н.О. Соціально-психологічні та інформаційно-комунікаційні механізми політичного лідерства: дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / Трач Наталія Олегівна; Відкр. міжнар. ун-т розв. людини "Україна". – К., 2010. – 188 с.
    193. Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти: [кол. моногр. / за ред. Ф.М.Рудича]. – К.: МАУП, 2002. – 488 с.
    194. Україна передвиборна: електоральні наміри, політичні комунікації, громадсько-політична залученість: [інформаційний бюлетень / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш]. – К., 2009. – 66 с.
    195. Українська політична нація: ґенеза, стан, перспективи / [за ред. В.С. Крисаченка]. – К.: НІСД, 2003. – 632 с.
    196. Украинский характер (Характерные социально-психологические особенности населения Украины). [Електронний ресурс]: аналитический доклад // Сайт Центра социальных исследований «София». – 2011 – Режим доступу: http://dialogs.org.ua/__files/20110616.pdf. – Назва з екрану.
    197. Уледов А.К. Общественная психология и идеология / Уледов А.К. – М.: Мысль, 1985. – 268с.
    198. Фарукшин М. X. Политическая культура обшества / М.Х. Фарукшин // Социально-политические науки. – 1991. – № 4. – С. 16.
    199. Федоркина А.П. Проблемы имиджа в контексте социального психоанализа / А.П. Федоркина, Р.Ф. Ромашкина // Имидж госслужбы. [сб. науч. тр.]. – М., 1996. – С. 84.
    200. Феофанов О. Реклама: новые технологии в России / Феофанов О. – СПб: Питер, 2003. – 420 с.
    201. Фролов П. Д. Імідж політичного лідера у друкованих ЗМІ: шляхи та методи вивчення / П.Д.Фролов // Наукові студії з політичної психології. – К., 1996. – Вип. 2. – С. 147 – 158.
    202. Херманн М. Стили лидерства в формировании внешней политики / М.Херманн // Полис. – 1991. – № 1. – С.51-67.
    203. Херманн М. Составные части лидерства / М.Херманн // Политология вчер
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины