ІНТЕРНЕТ–ВИДАННЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики

На правах рукопису

Василенко Ксенія Микитівна

УДК 007: 304: 070 (477) + 004.738.5 + 32

ІНТЕРНЕТ–ВИДАННЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

23.00.03 – політична культура та ідеологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук політичних наук

Науковий керівник:
доктор філософських наук, професор Хилько М.І.

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………..........3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ …….…………..11
1.1. Основні напрями осмислення розвитку суспільної свідомості і культури в умовах політичної конкуренції………………………........................................11
1.2. Роль Інтернету в ситуації розширення інформаційно-комунікаційного простору і формування демократичної політичної культури………………..31

Висновки до першого розділу…………………………………………………..51

РОЗДІЛ 2. ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ І ПОЛІТИЧНУ КУЛЬТУР ……………………………………..54
2.1. Концепції взаємодії суб’єктів та об’єктів інформаційних відносин………………………………………………………………………......54
2.2. Значення інтернет-видань у поширенні цінностей і стандартів демократичного співжиття………….…………………. ……………………....70
2.3. Конструктивні та деструктивні аспекти впливу новітніх інформаційних технологій на масову свідомість ……………………………………................82

Висновки до другого розділу………………………………………………......98

РОЗДІЛ 3. ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ УКРАЇНИ У ПРОЦЕСАХ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ…………………..…………101
3.1. Мобільність політико-аналітичного дискурсу інтернет-видань як основа розширення спектру взаємовідносин влади і громадянського суспільства……………………………………………………………………...101
3.2. Новітні методи і прийоми політичної журналістики у вітчизняних інтернет-виданнях………………………………………………………….......123
3.3. Етичні питання вдосконалення журналістської діяльності у процесі становлення і розвитку інтернет-видань …………………………………….151

Висновки до третього розділу…………………………………………………170

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….......179

ВСТУП

Інтернет як феномен розвитку технологічної цивілізації ще не отримав адекватного осмислення у суспільній свідомості і політичній ідеології розвинених соціумів. Україна, яка знаходиться на початковому етапі демократизації суспільних відносин і не входить до списку країн, що вже повністю увійшли в епоху постіндустріальної цивілізації, має свої, специфічні проблеми з розвитком мережі Інтернет. Кількість активних користувачів мережі зростає, але, як свідчать відповідні статистичні дані, не так швидко, як у розвинених країнах Європи і Північної Америки. Основними користувачами Інтернету є переважно студенти, що не може не викликати позитивних емоцій і надій. Проте зареєстровані активні користувачі мережі здебільшого в шести великих містах України; сільське населення, яке становить значний відсоток від загального числа громадян, до мережі Інтернет практично не залучені. Тим часом, в Україні, як ніде на терені пострадянського простору, відбуваються політичні процеси, йде запекла боротьба за електорат, формуються і зникають політичні партії, рухи, блоки. Одночасно, під тиском реальних соціальних і політичних обставин, спостерігаються спроби застосування нових і апробації на практиці старих політичних доктрин і вчень. Отже, стаємо свідками реального створення основ демократичної культури; боротьби із авторитарними, деспотичними методами управління цілою державою; спонтанними акціями народного спротиву і добре продуманими і профінансованими багатоходовими комбінаціями, що приводять до влади.
Все це зумовило актуальність теми дослідження, що присвячена темі аналізу впливу інтернет-видань на формування політичної культури; загалом перебігу політичної боротьби в країні, яка стала на шлях демократичного розвитку.
Актуальність теми також була продиктована констатацією того факту, що саме політична інтернет-журналістика України є в даний момент найбільш оперативною, вільною від цензури, стороннього втручання, тиску державних інституцій.
Інтернет-журналістика є безумовно, найбільш демократичною в тому сенсі, що дає можливість висловитися як професійним репортерам, так і залишити свій коментар пересічним читачам. Обмін думками на авторських блогах з відомими політиками також сприяє становленню паростків зваженої суспільної думки, повсякчас створюючи поки що віртуальний світ, у якому панує етична категорія вибору, що дозволяє говорити про можливість і необхідність формування політичної культури в реальному світі.
Актуальність теми вибору полягає і в тому, що саме в сферу політичної інтернет-журналістики України спрямували свої зусилля політичні репортери і аналітики молодої генерації, які, спираючись на багаторічний досвід старших колег, пропонують оригінальні новації в жанроутворенні. Використовуючи можливості інтернет-журналістики, розширяють межі розслідування, збільшують формат інтерв’ю, проводять інтерактивні прес-конференції із спонтанним залученням користувачів політичних сайтів і порталів тощо.
Актуальність передбачає не тільки констатацію факту появи нової для України форми подачі матеріалів в Інтернеті, а й творчий аналіз, екстраполяцію на майбутнє позитивних прийомів і методів опрацювання, подачі інформації, що сформувалися в процесі діяльності вітчизняних політичних репортерів та аналітиків.
Політична журналістика в спеціалізованих інтернет-виданнях, її вплив на суспільну свідомість і формування основ політичної культури, утвердження політичних ідеологій та доктрин, як окрема наукова проблема вітчизняними вченими в комплексі ще не розглядалася, однак окремі аспекти досліджуваної проблеми стали предметом зацікавлення багатьох закордонних і вітчизняних науковців. Теорії загального цивілізаційного розвитку, мас-медійних процесів і пов’язаних з цим процесів політизації, підвищення рівня політичної культури чи навпаки, «атомізації» індивідів розглядаються в фундаментальних роботах Т.Адорно, Р.Айріса, Д.Белла, З.Бжезинського, Дж. Гелбрейта, У.Дайзарда, П.Дракера, М.Кастельса, Е.Канетті, С.Льюкса, Т.Стоуньєра, Г.Маркузе, М.Маклюена, Е.Тоффлера,
Ф.Уебстера; російських, білоруських вчених: К.Гаджієва, О.Вартанової, Я. Засурського, С.Кара-Мурзи, С.Московічі, О.Орлової, М.Павлікової, Л.Землянової, І. Толстік, І. Шибут; українських учених В. Бебика, С.Даниленка, В.Іванова, О.Холода, О.Гриценка, Т.Петріва, Т.Лильо,
О. Ваганової, О. Гресько, І. Пиголенка, М. Хилька, А.Чічановського та ін.
Теорії масової комунікації, інформації і новин розглядалися у працях медіадослідників В. Шрамма, Т. Пітерсона і Ф. Сіберта, В. Шульца, К. Шеннона, Д. Брайант і С. Томпсон, А. Москаленка, В. Іванова,
Г. Почепцова, В. Різуна, В. Владимирова, С. Квіта, З.Партика.
Наукові розвідки щодо теоретичного і практичного осмислення нових реалій і жанроутворення новітній журналістики, в тому числі політичній, зроблені З. Вайшенбергом, Д. МакКвейлом, Е. Бойдом, Д. Рендолом, Є. Прохоровим, В. Здоровегою, А. Чічановським , В. Демченком, О. Гояном, Ю. Фінклером. Методологію розвитку групи інформаційно-публіцистичних жанрів, а також специфіку подачі політичної аналітики зустрічаємо в працях Т. ван Дейка, Г. Бакулева, О. Каптєрєва, О. Зернецької, К. Серажим, Н. Костенко, О. Піронкової та ін.
Грунтовні праці, що описують процеси прийняття творчих рішень і наступної їх реалізації в ході практичної журналістської діяльності були підготовлені: Дж.Голом, Р.Крейґом, Дж.Ніп,
Д.Домінго, О.Соколовим, І.Фомічовою, М. Лукіною, О. Шереметом, О.Калмиковим і Л. Кохановою, Б. Потятинником, О.Мелещенком, І.Артамоновою, М.Чабаненко, С. Коноплицьким та ін.
Все це дає можливість говорити про потужне підґрунтя, що було створено попередніми дослідженнями, проте окремі аспекти як і загальна проблема впливу інтернет-видань на політичну культуру українського суспільства ще не вивчена.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з комплексною науковою темою Інституту журналістики НДР №06БФ045-01 «Дослідження у галузі українського журналістикознавства: методологія, термінологія і стандарти», що виконувалася в рамках комплексної програми «Наукові проблеми сталого державного розвитку України».
Мета і завдання роботи полягає в системному та послідовному дослідженні специфіки формування політичної культури і ролі вітчизняних інтернет-видань в цьому процесі. Визначена мета досягалася шляхом вирішення наступних завдань:
- визначити вплив інтернет-видань на розвиток політичної культуриі;
- з’ясувати вплив Інтернету на формування системи політичних цінностей, ідеалів у громадян демократичного суспільства;
- виокремити поняття ролі Інтернету в процесах глобалізації і збереження цілісності ментальних характеристик;
- розкрити проблему впливу інформаційних технологій на політичну поведінку людей;
- визначити ступінь вестернізації політичної інтернет-журналістики;
- з’ясувати можливі оптимальні напрями розвитку політичної інтернет-журналістики в Україні.
Об’єкт дослідження: процес формування політичної культури через вітчизняні політичні інтернет-сайти та портали.
Предмет дослідження: форми і методи специфічної журналістської діяльності творчих працівників інтернет-видань у формуванні елементів політичної культури та типів політичної ідеології в контексті загальнолюдських ціннісних орієнтацій.

Методи дослідження. Головним методологічним інструментарієм дослідження стали наступні методи: порівняльно-історичний, структурно-функціональний, герменевтичний, метод передбачення а також міждисциплінарний підхід.
Зокрема, застосування порівняльно-історичного методу дало змогу екстраполяції наукового дослідження в історичні епохи формування поняття громадської свідомості і політичної культури, пошуків відповідних аналогів із реаліями сьогодення. Структурно-функціональний метод дав можливість прояснити складну і неоднозначну ситуацію із переплетенням політичних, етичних, культурологічних, суто журналістських реалій. Герменевтичний дозволив більш конкретно витлумачити і пояснити складні питання суто творчих процесів, що виникають під час написання журналістських творів. Метод передбачення дав змогу визначитися із майбутнім політичної інтернет-журналістики в Україні.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у системному підході до проблеми ролі вітчизняних інтернет-видань на процес формування політичної культури.
Наукова новизна дисертації визначається такими результатами, що виносяться на захист:
Уперше:
- з’ясовано вплив політичних інтернет-видань України на формування системи політичних цінностей, ідеалів у громадян демократичного суспільства. Вказано, що Інтернет стає домінуючим в плані формування моральних пріоритетів; соціальні мережі, виконуючи комунікативну функцію, здатні впливати на перебіг політичних процесів.
Уточнено:
- поняття «політична культура», «політична свідомість» у контексті світових і українських новітніх наукових концепцій і теорій. Проведено історичні паралелі щодо розвитку і дослідження проблеми, вказано, що ЗМК і електронні в тому числі можуть сприяти як виховання особистості, так і призвести до деструктивних дій. Розкрито поняття «атомізації» індивіда, підкреслено важливість утвердження постматеріальних цінностей;
- фактор впливу електронних ЗМК на розвиток політичної свідомості. Показано, як соціальну тло сприяє з’ясуванню та зіставленню моральних категорій, формуючи політичну культуру громадян; проаналізовано можливості ролі соціальних реформ у стабілізації демократичних інститутів і функцію інтернет-видань у пропаганді цього процесу.
Дістало подальшого розвитку:
- розкриття проблеми впливу політичної влади і її інформаційних ресурсів на поведінку людей, мотивацію політичного вибору в умовах багатопартійності і демократичного розвитку громадянських інститутів. Сучасний індивід визначається з морально-політичним вибором в умовах жорсткого протистояння політичних ідеологій і доктрин, метою політичних ЗМК лишається сприяти йому в правильному виборі.
- поняття глобалізації і збереження цілісності ментальних характеристик. Через глобалізаційні процеси національний менталітет піддається уніфікації, космополітизації. Завдання ЗМК, в тому числі політичних електронних сайтів та порталів, є пошук системи мотивацій, які б сприяли зміцненню ментально-психологічних засад національного розвитку. Існують оптимальні шляхи вирішення проблеми підвищення культури і культури політичної зокрема шляхом формування в системі політичних електронних ЗМК відповідних напрямів і планів діяльності в цьому напрямі;
- визначення рівня вестернізації політичної інтернет-журналістики, що на практиці характеризується неправомірним з точки зору моральних критеріїв і неефективним з професійного боку використання форм і методів ідеологічного впливу, які ведуть до маніпуляцій суспільною свідомістю.
- теоретичні і практичні напрацювання, що стосуються оптимальних напрямів розвитку політичної інтернет-журналістики в Україні. Останнім часом з’явилася знана кількість емпіричного матеріалі, що його слід негайно теоретично усвідомити, а згодом творчо екстраполювати на практичну роботу інтернет-видань у плані формування політичної культури
- виведено поняття симбіозу жанрів в інтернет-журналістиці, показано створення засад інвестигативної журналістки, піднято проблему гібридизації жанрів в політичній журналістиці.
Теоретичне значення отриманих результатів полягає в науковому осмисленні процесів формування політичної культури в країні, що прагне побудувати демократичне суспільство і роль політичних інтернет-видань в цьому процесі. Обґрунтовано ряд оригінальних підходів і методів використання інтернет-медіа, запропоновано тлумачення їх проявів, пов’язаних із виникненням і розвитком політичної свідомості.
Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості широкого використання результатів роботи в різноманітних галузях знань: політології, соціальній комунікації, соціології, філософії, журналістиці та ін. Дослідження політичних інтернет-сайтів та порталів є новим явищем як для вітчизняної політологічної науки, так і для проблем вивчення культурних процесів взагалі. Це значить, що матеріали та висновки дисертації можуть бути використані під час складання лекційних та практичних курсів із політології, вивчення політичної інтернет-журналістики в рамках дисциплін: «Політична журналістика», «Журналістська майстерність». Тематика дисертаційної роботи може бути широко застосована в ході теоретичних і практичних розвідок із політології, соціальної філософії, професійної етики та інших дисциплін. Результати дослідження запитів і потреб читацької аудиторії та контенту політичної аналітики в Інтернеті можуть використовуватися при вдосконаленні професійних стандартів роботи в інтернет-медіа. В дисертаційному дослідженні використано емпіричний матеріал, що ґрунтується на діяльності соціологічних служб спеціалізованих інститутів і тому може бути корисною в практичній діяльності вітчизняним журналістам, соціологам, політтехнологам.
Особистий внесок здобувача. Дисертація, автореферат, опубліковані статті, в яких викладено основні положення наукової роботи, виконані здобувачем самостійно, без співавторства.
Апробація результатів дисертаційної роботи відбувалась під час виголошення і обговорення доповідей на п’яти конференціях: Науково-практичній конференції «Соціальні комунікації в Україні та за її межами» (м. Дніпропетровськ, 29-30 жовтня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції Дні науки філософського факультету. КНУ імені Тараса Шевченка (м. Київ, 21-22 квітня 2010 р.); Науково-практичній конференції «Демократія по-українські» ( м. Київ, 2 лютого 2011 р.); Науково-практичній конференції «Ідеологія в сучасному світі» (м. Київ, 19-20 жовтня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (м. Київ, 20 жовтня 2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати роботи викладено в 6 публікаціях, з яких 5 статей надруковано у фахових наукових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг дисертації – 201 сторінка, із них основного тексту – 178 сторінки. Список використаних джерел містить 218 найменувань (із них 19 іноземними мовами), викладених на 23 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. В дисертаційному дослідженні доведено, що у сучасній науковій думці існує значна кількість визначень понять «суспільна свідомість», «суспільна думка», «масова свідомість», що обумовлено їх багатогранністю і багатофункціональністю. Існують різні філософські, політологічні, соціологічні школи, представники яких тлумачать ці поняття з точки зору власних концепцій, виходячи із реалій і вимог повсякденного буття. Істина може бути сформована і сформульована також з урахуванням менталітету суспільства, в якому діють електронні ЗМК. Зазначено, що саме поняття суспільної думки змінювалося одночасно із складними процесами в самому соціумі, можливістю усвідомлення власне великими соціальними групами індивідів не лише самого факту існування суспільної думки, а й можливості її реального впливу на цивілізаційні процеси.
Запропоновано оригінальну дефініцію поняття: «Суспільна думка є особливим станом реальної свідомості мас, що виражає домінуюче відношення, позицію з актуальних суспільно значимих питань певної соціальної групи. Суспільна думка не є складовою суспільної свідомості в механістичному розумінні цього слова, оскільки являє собою особливий феномен буття, що сформувався в конкретний історичний період, внаслідок збігу як правило позитивних факторів, що сприяють можливостям спокійної і адекватної оцінки оточуючого світу».
2. В науковій роботі обстоюється і, на основі емпіричного матеріалу, обґрунтовується точка зору, згідно якої постіндустріальне суспільство через Інтернет, як особливий вид впливу на масову свідомість продукує незвичні і мало прогнозовані досі зміни, формуючи і спрямовуючи суспільну думку, а подекуди формуючи і суспільну свідомість в несподіваних ракурсах і напрямах. Доведено, що раніше сформоване поняття «інформаційне суспільство» (Д.Белл), має значно ширший характер в діапазоні впливу як на окремого індивіда, так і на соціальні спільноти, групи, класи в цілому. Глобалізація інформації не передбачає гуманізацію суспільства, проте однозначно пропонує можливості більш детального і різнопланового ознайомлення користувачів мережі Інтернету із перебігом подій в світі і конкретному регіоні.
3. Виявлено, що результатом швидкого поширення Інтернету в сучасному світі є феномен так званих «інформаційних війн», активними учасниками яких виступають політичні сайти, портали, сторінки і блоги. «Інформаційні війни» вважають надбанням нового тисячоліття, новим (сьомим) поколінням війн. В Україні запеклість «інформаційної війни» визначається мірою боротьби за державну владу і, відповідно, розподілом матеріальних благ. Звідси – перманентний конфлікт, що набуває несподіваних, загострених форм, примушуючи інтернет-журналістів шукати якісно нові форми подачі актуальної політичної інформації. Проаналізовано тезу, згідно якої, якщо раніше масштабні інформаційні війни були пріоритетом багатих держав і суспільних інститутів, то нині вони «люмпенізувалися». Все більше людей можуть швидко та дешево отримувати та популяризувати будь-яку інформацію. При цьому доведено, що лише професійно підготовані політичні репортери здатні цю інформацію подати якісно і на професійному рівні. 4. В дисертаційному дослідженні наведено і проаналізовано статистику, згідно якої найактивніші користувачі соціальних мереж на території колишнього СРСР є студенти. В Росії число студентів-користувачів мережі Інтернет сягає 72,1% від загального числа користувачів, в України ‒ 60,9%. На конкретній емпіриці підтверджено, що коли десять років рядовий студент із персональним ноутбуком був виключенням із загальним правил і говорити про можливості реального впливу на формування суспільної думки через Інтернет було недоцільно, то тепер ситуація докорінно змінилася: більшість молодих українців мають планшетки, айфони, нетбуки, доступ до Wi-Fi в кав’ярнях і навіть парках.
На основі цього зроблено висновок, що Інтернет – простір, де кожна молода людина має право вибору, з кожним днем можливості, перспективи цього вибору лише розширюються. Стверджується, що більшість активно настроєних молодих людей в Україні ставиться до Інтернету не як до інформаційної скрині, але вважають його фундаментом для формування громадянського суспільства нового типу, оскільки в ньому для цього є все: дискусійні майданчики, вільні ЗМІ, соціальні мережі.

5. В дисертаційному дослідженні висунуто контраргумент щодо концепції щодо зростання ролі соціальних мереж в процесі формувальної думки. Доведено, що в специфічних умовах України, що знаходиться на досить невисокому щаблі технологічного розвитку, соціальні мережі порівняно мало сприяють соціологізації особистості у суспільстві. Проте, на основі емпіричного матеріалу, робиться припущення, що в майбутньому, за умови розростання соціальних мереж в Україні, можна буде говорити про соціальний інжиніринг.
Тут же обстоюється думка, згідно якої саме соціальні мережі до певної міри зменшують протестний потенціал користувачів Інтернету, ставши певним чином «соціальним клапаном», через який вільно виходить енергія протесту; емоції гасяться під час обговорення на форумах; пропозиції виносяться в коментарі під політичними матеріалами і там ідуть в небуття. Анонімний протест; пропозиції, підписані псевдонімом; заклики, автор яких прикривається «ніком» – розбещують і без того невисоку політичну, моральну культуру пересічних громадян, формують безвідповідальність, пасивність, інертність.

6. Доведено, що зростаючі телекомунікаційні можливості людини створюють підґрунтя для нового віртуального колективізму й, відповідно, для відмирання більшості традиційних форм колективізму, які втрачають свої посередницько-символьні функції. Тенденції до домінування в суспільстві індивідуалізму, що його лише підкріплює постійне посилення ролі Інтернету, не оминули й український соціум, що є серйозним викликом для політиків і журналістів.
Великого значення в цьому процесі набуває процес спеціалізації в добору і подачі інформації, що її виконують українські інтернет-видання: «Українська правда», «УНІАН», «Багнет», «LB.ua» («Левый берег») та ін.

7. В науковій роботі, на основі аналізу діяльності вітчизняних політичних інтернет-видань, зроблено конкретні пропозиції суть яких зводиться до необхідності швидкої «модернізації» інтернет-журналістики як відносно нового феномену українських політичних реалій. На основі емпіричного матеріалу, вказано на шляхи покращення системи використання жанрової палітри, оновлення і творчого осмислення старих і перспективи кількох нових жанрів, що виникли і розвинулися вже на основі інтернет-журналістики. Йдеться про обмін думками між респондентами та репортерами в коментарях, блогах і т.д.

8. В дисертаційному дослідженні запропоновано концепцію щодо специфіки підготовки матеріалу в стилі репортажу-розслідування для інтернет-сайту. При цьому зазначено, що оскільки саме джерело інформації (один або декілька респондентів) представляють, як правило, конкретні особи, то в міру їх допомоги слід наголошувати і підкреслювати в самому матеріалі чи в додатку до нього, на участі цих добровільних помічників при підготовці фактичного матеріалу у формі документу. Оскільки документальний матеріал не завжди є істинною в кінцевій інстанції, запропоновано наводити альтернативні точки зору на проблему, користуючись для цього теж документальними джерелами.
Доведено, що сама ідея поєднання документального матеріалу і творчості в інформаційних жанрах, важка для втілення і реалізується здебільшого в таких складних поєднаннях, як аналітична стаття з елементами репортажу (інтерв’ю) і історичним екскурсом у вигляді довідки, що спирається на документальний матеріал.

9. В дисертаційному дослідженні, на прикладах емпірики доведено, що журналістський пошук в редакціях політичних сайтів ‒ малопередбачуваний процес, що базується як на об’єктивних факторах: вимогах редакції, планах відділу, так і суб’єктивних чинниках: творчих планах, настроях самого журналіста. Тобто, робота над симбіотичним матеріалом, що втрачає ознаки жанрової приналежності, а, отже, відповідне місце в інтернет-виданні, (загроза не підпасти під рубрикацію; неадекватного сприйняття пересічним читачем – постійним відвідувачем сайту новацій в раніше традиційній подачі і т.д.), триває в кілька разів довше, ніж над звичайним репортажем чи інтерв’ю.
Зазначено, що при підготовці документального матеріалу-розслідування виникає проблема колективної відповідальності, оскільки до процесу підготовки матеріалу особисто журналістом і, згодом, його правки, юридичного супроводу, долучається значна кількість людей – від рядових інтерв’юерів до спеціалістів із дизайну.

10. В науковій роботі зроблено висновок, що зростання кількості і популярності політичних сайтів в Україні – наслідок багатьох об’єктивних факторів, серед яких головним є політизація суспільної думки і, ширше, суспільної свідомості взагалі. Одночасно підкреслено, що культурна традиція буде розвиватися по мірі підвищення рівня національної свідомості і формування суспільної думки. З погіршенням соціально-економічних умов, зростатиме протестний електорат, який також, в пошуках виходу із соціально-економічної кризи, змушений буде звернутися до історії, образів і архетипів національної культури, підсвідомо шукаючи в ній відповідні аналогії і зразки для наслідування. Питання культурного ж розвитку немислимі без професійного удосконалення. Звідси є всі сподівання очікувати на зростання рівня популярності політичних сайтів і порталів, за умови гармонізації кола тем, що їх запропоновано користувачам Інтернету; підвищення професійного ї культурного рівня репортерів і аналітиків, які працюють в політичній інтернет-журналістиці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айрис Р. Информационное общество – компьютерная революция / Р. Айрис // Новая технократическая волна на Западе / [под ред. П. С. Гуревича]. – М. : Рогресс, 1986. – С. 316–329.
2. Амзин А. Новостная интернет-журналистика [Электронный ресурс] / Александр Амзин. – Режим доступа к файлу : http://kebati.ru/journ/journ.pdf (22.12.2010). – Загл. с экрана.
3. Андрющенко М. Ю. Творення іміджу телебачення України : автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.08 «Журналістика» / М. Ю. Андрющенко. – К., 2005. – 17 с.
4. Апель К.-О. Трансформация философии / К.-О. Апель ; [пер. с нем. В. Куренного, Б. Скуратова]. – М. : Логос, 2001. – 339 с.
5. Артамонова І. М. Блог як публічна автокомунікація / І. М. Артамонова // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. – 2010. – № 2. – С. 5-9.
6. Артамонова І. М. Проблема ефективності інтернет-ЗМІ // Інформаційне суспільство. – 2007. – Вип. 6. – Липень-грудень. – С. 27-34.
7. Артамонова І. М. Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-журналістики в Україні : [монографія] / І. М. Артамонова. – Донецьк : Лебідь, 2009. – 416 с.
8. Арутюнова Н. Д. Дискурс / Н. Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. – М. : Советская энциклопедия, 1990. – С. 136-137.
9. Бакулев Г. П. Массовая коммуникация. Западные теории и концепции : учебное пособие [для студентов вузов] / Г. П. Бакулев. – М. : Аспект Пресс, 2005. – 176 с.
10. Бакштановский В. И. Игра по правилам : политическая этика в гражданском обществе / В.И. Бакштановский. – М. : Знание, 1997. – С. 176–177.
11. Баранова Е. А. Особенности влияния процесса конвергенции на газетную
периодику Великобритании [Электронный ресурс] / Е. А. Баранова // Медиаскоп. Электронный научный журнал факультета журналистики МГУ 184 имени М. В. Ломоносова. – 2010. – Вып. 1. – Режим досупа к журн. : http://mediascope.ru/node/528.
12. Батманова С. Г. Сетевые СМИ: факторы эффективности [Электронный ресурс] : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.01.10 «Журналистика» / С. Г. Батманова. – Воронеж, 2004. – 14 с. – Режим доступа: http://www.tstu.ru/education/elib/pdf/2004/batmanva.pdf.
13. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеждмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшинз : [монографія] / Валерій Бебик. – К. : МАУП, 2005. – 440 с.
14. Бебик В. М. Сучасна глобалістика: провідні концепції і модерна практика : [навч. посіб.] / В. М. Бебик, С. О. Шергін, Л. О. Дегтерьова. – К. : Університет «Україна», 2006. – 208 с.
15. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Даниэл Белл ; [пер. с англ. под ред. д-ра эконом. наук. В. Л. Иноземцева]. – [изд. 2-е, испр. и доп.] – М. : Academia, 2004. – 788 с.
16. Бердяев Н. Смысл истории / Н. Бердяев. – М. : Мысль, 1990. – 176 c.
17. Березенко В. Проблеми міжкультурного впливу у сфері мас-медіа / В. В. Березенко // Культура народов Причерноморья. – 2003. – № 37. – С. 297-300.
18. Бернерс-Лі Т. Заснування Павутини: з чого починалася і до чого прийде Всесвітня мережа / Т. Бернерс-Лі, М. Фічетті ; [пер. з англ. А. Іщенка]. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 207 с.
19. Бжезінський З. Велика шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи / Збігнєв Бжезінський ; [пер. з англ. О. Фешовець] – Л. ; Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2000. – 236 с.
20. Блавацький С. Р. Конвергенція якісної та масової преси Великобританії (кінець ХХ – початок ХХ століття) / C. Р. Блавацький // Наукові записки Інституту журналістики : [науковий збірник] ; [за ред. В. В. Різуна]. – К. : КНУ імені Тараса Шевченка, 2008. – Т. 32. – Лип.-верес. – С. 135-139.
21. Блавацький С. Р. Трансформаційні тенденції якісної преси Великобританії (на прикладі «The Times», «The Guardian», «The Independent») : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук із соц. комунікацій : спец. 27.00.04 «Теорія та історія журналістики» / С. Р. Блавацький. – К., 2009. – 17 с.
22. Бодрийар Ж. Забыть Фуко / Жан Бодрийар. – Спб. : Владимир Даль, 2000. – 90 с.
23. Бойд Е. Ефірна журналістика. Технології виробництва ефірних новин / Ендрю Бойд ; пер. з англ. О. Колот. – [5-те вид.]. – К. : ТОВ «Київська типографія», 2007. – 429 с.
24. Брайант Дж. Основы воздействия СМИ / Дженнингз Брайант, Сузан Томпсон ; [пер. с англ. В. В. Кулебы и Я. А. Лебеденка]. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2004. – 432 с.
25. Буряк В. Д. Поетика інформаційно-художньої свідомості / В.Д. Буряк. – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2001. – С. 111–117.
26. Бутирина М. Стереотипи масової свідомості: особливості формування та функціонування у медіа середовищі : [монографія] / М. Бутирина. – Дніпропетровськ : Слово, 2009. – 368с.
27. Ваганова О. В. Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / О. В. Ваганова. – К., 2003. – 14 с.
28. Вайшенберг З. Новинна журналістика: [навч. посіб.] / Зігфрід Вайшенберг ; [за загал. ред. В. Ф. Іванова]. – К. : Академія Української Преси, 2004. – 262 с.
29. Ванковска Б. Глобалізація через македонську призму / Б. Ванковська // Політична думка. – 2000. – № 3. – С. 5-9.
30. Вартанова Е. Л. Новые пространства свободы и ответственности. Саморегулирование СМИ в информационном обществе / Е. Л. Вартанова // К мобильному обществу: утопии и реальность / [под ред. Я. Н. Засурского]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2009. – С. 53-64. – (21 век: Информация и общество).
31. Вартанова Е. Л. Финская модель на рубеже столетий: информационное общество и СМИ Финляндии в европейской перспективе / Е. Л. Вартанова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1999. – 288 с.
32. Василенко Е. С. Политическое сознание, его структура и реформирование в условиях развитого социалистического общества : дис. …канд. филос. наук : 09.00.03 / Василенко Евгения Сергеевна. – К., 1980. – 190 с.
33. Василенко М. К. Аналітична проблемна стаття на сучасному етапі розвитку преси / М. К. Василенко // Наукові записки Інституту журналістики : [науковий збірник] ; [за ред. В. В. Різуна]. – К. : КНУ імені Тараса Шевченка, 2006. – Т. 23 (квіт.–черв.). – С. 97–112.
34. Василенко М. К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.01.08 «Журналістика» / М. К. Василенко. – К., 2007. – 38 с.
35. Василенко М. К. Історичний репортаж, парадокси жанру, методика підготовки і написання / М.К. Василенко // Наукові записки Інституту журналістики : [науковий збірник] ; [за ред. В. В. Різуна]. – К. : КНУ імені Тараса Шевченка, 2001. – Т. 3.
35. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Вебер М. Избранные произведения. – М. : Прогресс, 1990. – 808с.
36. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [укл. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
37. Вигерлинг К. Этика СМИ / К. Вигерлинг ; [пер. с нем. С. Курбатовой]. – М. : КноРус, 2003. – 260 с.
38. Владимиров В. М. Вступ до спеціальності «Журналістика»: [навч. посіб.] / В. М. Владимиров. – К. : МАУП, 2007. – 166 с.
39. Владимиров В. М. Журналістика, особа, суспільство: проблема розуміння / В. М. Владимиров. – К. : Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики, 2003. – 220 с
40. Владимиров В. М. Проблема розуміння інформації в журналістиці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.01.08 «Журналістика» / В. М. Владимиров. – К., 2003. – 30 с.
41. Владимиров В. М. Хаос – Розуміння – Масова комунікація / В. М. Владимиров. – К. : КиМУ, 2006. – 365 с.
42. Водак Р. Взаимосвязь «дискурс-общество»: когнитивный поход к критическому дискурс-анализу / Р. Водак // Современная политическая лингвистика / Э. В. Будаев, А. П. Чудинов. – Екатеринбург : УрГПУ, 2006. – С.123-136.
43. Всеукраїнський фонд «Інформаційне суспільство України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//www.isu.org.ua (15.05.2010). – Назва з екрану.
44. Гаврилов К. Как делать сюжет новостей и стать медиатворцом / Константин Гаврилов. – СПб. : Амфора, 2007. – 299 с. – (Серия «Знаю как»).
45. Гейтс Б. Бизнес со скоростью мысли / Б. Гейтс. – [изд. 2-е, исправл.]. – М. : Эксмо, 2007. – 480 с.
46. Герой нашего времени живёт в сети – исследование [Электронный ресурс] // Левый берег. – 2011. – Режим доступа: http://society.lb.ua/culture/2011/06/13/100961_Geroy_nashego_vremeni_zhivet_v_set.html (22.08. 2011). – Название с экрана.
47. Гід журналіста : [зб. навч. матер.] / С. Таран, А. Лазарева. – [2-ге вид., оновл.]. – К. : IREX ProMedia, 2003. – 123 с.
48. Глушко О. К. «Вищий пілотаж» журналістики / Глушко О. К. //
Наукові записки Інституту журналістики : [науковий збірник] ; [за ред. В. В. Різуна]. – К. : КНУ імені Тараса Шевченка, 2006. – Т. 22 (січ.–берез.). – С. 115–122.
49. Гол Д. Онлайнова журналістика / Джим Гол ; [пер. з англ. К. Булкіна]. – К. : К.І.С., 2005. – 344 с.
50. Голік О. Теорія жанрів періодичної преси: історіографічний погляд / Оксана Голік // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку : зб. наук. праць / відп. ред.: С. М. Квіт, Т. Г. Бондаренко. – Черкаси, 2007. – С. 390–394.
51. Голядкин Н. Краткий очерк становления и развития отечественного и зарубежного телевидения / Н. Голядкин. – М. : Институт повышения квалификации работников телевидения и радиовещания, 1996. – Ч. 1. – 90 с.
52. Городецька І. В. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційне домінування // Інформаційне суспільство. – 2006. – Вип. 4. – Липень-грудень. – С. 5-8. 187
53. Гоян О. Я. Основи радіожурналістики і радіоменеджменту : [підруч. для студ. вищих навч. закл., які навчаються за напрямом «Журналістика»] / О. Я. Гоян. – [2.вид., доп.]. – К. : Веселка, 2004. – 225 с.
54. Гресько О. В. Міжнародна журналістика в контексті глобальних суспільних трансформацій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.08 «Журналістика» / О. В. Гресько. – К., 2004. – 12 с.
55. Гриценко О. М. Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства (політико-культурологічний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук : спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / О. М. Гриценко. – К., 2003. – 31 с.
56. Гриценко О. М. Суспільство, держава, інформація / О. М. Гриценко. – К. : Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики, 2001. – 165 с.
57. Гриценко О. М. Основи теорії міжнародної журналістики : [підруч. для студ. гуманіт. спец. вищ. закл. освіти] / О. М. Гриценко, В. І. Шкляр ; [В. В. Різун (ред.)]. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2002. – 303 с.
58. Грушин Б.А. Мнение о мире и мир мнений: Проблемы методологии и исследования общественного мнения / Б. А. Грушин. – М. : Политиздат, 1967. – 122 с.
59. Гуревич С. М. Репортаж в газете / С. М. Гуревич. – М., 1963. – 33 с.
60. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж. К. Гэлбрейт. – М. : Прогресс, 1969. – 451 с.
61. Дайзард У. Наступление информационного века / У. Дайзард // Новая технократическая волна на Западе / [под ред. П. С. Гуревича]. – М. : Рогресс, 1986. – С. 343-355.
62. Даниленко С. Громадянський вимір комунікаційної революції: Модернізація суспільних комунікацій від друкарського верстата до соціальних мереж : [монографія] / C. Даниленко. – К. : ІМВ, 2010. – 310 с.
63. Дацюк С. Современное новостное производство: аналитический доклад / С. Дацюк. – К. : Агентство гуманитарных технологий, 2000. – 83 с.
64. Дейк Т. А. ван. Язык. Понимание. Коммуникация : [сборник работ] / Т. А. ван Дейк ; [сост. В. В. Петрова ; пер. с англ. под ред. В. И. Герасимова ; вступ. ст. Ю. Н. Караулова и В. В. Петрова]. – М. : Прогресс, 1989. – 310 с.
65. Демченко В. Д. Трансформація типологічних особливостей «часопису новин» на українському медіа-ринку / В. Демченко // Українська періодика : історія і сучасність. Доповіді та повідомлення 8-ї Всеукраїнської науково-теоретичної конференції. – Львів : НАН України. ЛНБ імені В. Стефаника. – 2003. – С. 469-474. 188
66. Денисова А. В. Дискурс как ресурс для действий в защиту общественных интересов [Электронный ресурс] / А. В. Денисова // Пятая электронная Всероссийская научно-практическая конференция «ВУЗ культуры и исскуств в образовательной системе региона» / Мин-во культуры Российской Федирации, Самарская гос. акад. культуры и искусств. – Режим доступа : http://www.acis.vis.ru/8/1/1_7/denisova.htm.
67. Донсбах В. Зміст, використання та вплив політичної комунікації / В. Донсбах // Мас-медіа на перехідному етапі: система мас-медіа, політична комунікація, аспекти журналістики, методи дослідження / [за ред. Р. Блюма, М. Герольд, В. Іванова, В. Різуна]. – К. : Центр Вільної Преси, 2001. – С. 144-176.
68. Дракер П. Посткапиталистическое общество / П. Дракер // Новая технократическая волна на Западе / [под ред. В. Л. Иноземцева]. – М. : Academia, 1999. – С. 67-71.
69. Дэвис Н. История Европы / Норман Дэвис ; [пер. c англ. Т. Менской]. – М. : АСТ : Транзиткнига, 2005. – 943 с.
70. Дэннис Э. Беседы о масс-медиа / Э. Дэннис, Дж. Мэррилл. – М. : Российско-американский информационный пресс-центр ; Вагриус, 1997. – 383 с.
71. Дюверже М. Политические партии / Морис Дюверже ; [пер. с франц. Л. Зиминой]. – М. : Академический Проект, 2000. – 538 с. – (Серия «Концепции»).
72. Журавльов А. Інтернет-спільноти у новій хвилі інформаційних війн [Електронний ресурс] / Андрій Журавльов. – Режим доступу: http://www.vidkryti-ochi.org.ua/2009/01/blog-post.html (09.01.2009) – Назва з екрана.
73. Журналістський фах: газетно-журнальне виробництво : [навч. посіб.] ⁄ [Т. О. Приступенко та ін.] ; за ред. В. В. Різуна. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. – 287 с.
74. Засурский Я. Н. Глобальное информационное пространство в условиях мобильной коммуникации / Я. Н. Засурский // Зарубежная журналистика: 2004. Ч. 1 : [США. Европейский Союз] / [под. ред. Я. Н. Засурского]. – М. : Ф-т журналистики МГУ, 2005. – С. 9-10.
75. Засурский Я.Н. Журналистика и мир на рубеже тысячелетий. / Я. Н. Засурський // От книги до интернета. Журналистика и мир на рубеже нового тысячелетия : [сб. статей] ; под ред. Я.Н. Засурского и Е.Л. Вартанова. – М. : Изд-во Московского ун-та, 2000. – С. 25.
76. Засурский Я. Н. СМИ вступают в эпоху мобильной коммуникации / Я. Н. Засурский // К мобильному обществу: утопии и реальность / [под ред. Я. Н. Засурского]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2009. – С. 12-52. – (21 век: Информация и общество).
77. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : [підручник] / В. Й. Здоровега. – [3-тє вид.]. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
78. Землянова Л. М. Медиаэкологические проблемы информационного общества (концепции зарубежных коммуникативистов) / Л. М. Землянова // К мобильному обществу: утопии и реальность / [под ред. Я. Н. Засурского]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2009. – С. 65-72. – (21 век: Информация и общество).
79. Землянова Л. М. Современная американская коммуникативистика: теоретические концепции, проблемы, прогнозы / Л. М. Землянова. – М. : Изд-во Московск. ун-та, 1995. – 271 с.
80. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецька. – К. : Освіта, 1999. – 351 с.
81. Зернецька О. В. Політична комунікація та політичні ефекти новин / О. В. Зернецька // Новини VS. Новини. Виборча кампанія в новинних телепрограмах / [за ред. Н. Костенко і В. Іванова]. – К. : ЦВП, 2005. – С. 46-63.
82. Зернецька О. Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів / О. Зернецька, П. Зернецький // Політичний менеджмент. – 2005. – № 3 (12). – C. 100-107.
83. Зміни у нашому житті за останні 20 років у цифрах [Електронна версія] // Українська правда. – 2011. – Режим доступу : http //life.pravda.com.ua/society/2011/08/3/82853 (13.12.2011). – Назва з екрану.
84. Золяк В. В. Функціональні характеристики контентної конвергенції засобів масової комунікації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук із соціальних комунікацій : спец. 27.00.01 «Теорія та історія соціальних комунікацій» / В. В. Золяк. – К., 2009. – 16 с.
85. Иванов В. Ф. Аспекты массовой коммуникации : [монография] / В. Ф. Иванов. – К. : Академия Украинской Прессы ; Центр Свободной Прессы, 2009. Ч. 1 : Информация и коммуникация. – 2009. – 190 с.
86. Іванов В. Ф. Основні теорії масової комунікації і журналістики : [навч. посіб.] / В. Ф. Іванов ; [за науковою редакцією В. В. Різуна]. – К. : Центр Вільної Преси, 2010. – 258 с.
87. Информационное общество движется к «глобальному разуму» [Электронный ресурс] // Кореспондент. – 2011. – Режим доступа: http://korrespondent.net/business/web/1262564-informacionnoe-obshchestvo-dvizhetsya-k-globalnomu-razumu-eksperty (17.09.2011). – Загл. с экрана.
88. Каган М. Человеческая деятельность / М. Каган. – М. : Политиздат, 1974. – 328 с.
89. Калмыков А. А. Интернет-журналистика : [учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности 021400 «Журналистика»] / А. А. Калмыков, Л. А. Коханова. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 383 с.
90. Каппон Р. Настанови журналістам Ассошіейтед Пресс : [професійний порадник] / Р. Дж. Каппон ; [пер. з англ. А. Іщенка]. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 158 с.
91. Каптерев А. И. Информатизация социокультурного пространства / А. И. Капретев. – М. : ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 512 с.
92. Карякина К. А. Актуальные формы и модели новых медиа: от понимания аудитории к созданию контента [Электронный ресурс] / К. А. Карякина // Медиаскоп. Электронный научный журнал факультета журналистики МГУ 191 имени М. В. Ломоносова. – 2010. – Вып. 1. – Режим доспупа к журн. : http://mediascope.ru/node/524.
93. Кара-Мурза С. Власть манипуляции / С. Кара-Мурза. – 2-е изд., доп. – М. : Академический проект, 2009. – 380 с.
94. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / Мануель Кастельс ; [пер. Е. Г. Ганиш, А. Б. Волкова]. – К. : Ваклер, 2007. – 304 с. – (Cogitatio nova).
95. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс ; [пер. с англ. Б. Э. Верпаховский]. – М. : ГУ ВШЭ, 2000. – 607 с.
96. Кастельс М. Информационное общество и государство благосостояния: Финская модель / Мануэль Кастельс, Пекка Химанен ; [пер. с англ. А. Калинина, Ю. Пороги]. – М. : Логос, 2002. – 219 с.
97. Кастельс М. Социальные последствия информационных и коммуникационных технологий / Мануэль Кастельс // Всемирный доклад по социальным наукам. – М. : Издательство ЮНЭСКО ; Издательский дом «Магистр-Пресс», 2002. – С. 242-252.
98. Квіт С. Масові комунікації : [підручник] / Сергій Квіт. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 206 с.
99. Ким М. Н. Жанры современной журналистики / М.Н. Ким. – СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2004. – 278 с. – С. 70.
100. Кириллова Н. Б. Медиакультура: от модерна к постмодерну / Н. Б. Кириллова. – [2-е изд.] – М. : Академический Проект, 2006. – 448 с. – («Технологии»).
101. Кихтан В.В. Информационные технологи в журналистике / В.В. Кихтан. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2004. – 160 с.
102. К мобильному обществу: утопии и реальность / [под ред. Я. Н. Засурского]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2009. – 304 с. – (21 век: Информация и общество).
103. Колесникова М. Сетевые СМИ: основные группы, виды и формы их функционирования [Электронный ресурс] / Мария Колесникова // Он-лайн журнал «Relga». – 2000. – № 5(35). – 07 марта. – Режим доступа к журн. : http://www.relga.sfedu.ru/n35/net35.htm.
104. Коммерция в Интернете: вчера, сегодня, завтра [Электронный ресурс] // КомпьютерПресс. – 2011. – Режим доступа: http://www.compress.ru/article.aspx?id=21978&iid...#begin (10.12.2011). – Загл. с экрана.
105. Коноплицький С. Інтернет як предмет соціологічного аналізу / Сергій Коноплицький // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 3. – Липень-вересень. – С. 186-193.
106. Копистянська Н. Х. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства : монографія / Нонна Копистянська. – Львів : ПАІС, 2005. – 368 c.
107. Костенко Н. В. Досвід контент-аналізу: моделі та практики : [монографія] / Н. В. Костенко, В. Ф. Іванов. – К. : Центр вільної преси, 2003. – 200 с.
108. Костенко Н. Метаморфози новин: від довільного знання до політичного факту / Наталія Костенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 3. – Липень-вересень. – С. 80-94.
109. Крейґ Р. Інтернет-журналістика: робота журналіста і редактора у нових ЗМІ / Р. Крейґ ; [пер. з англ. А. Іщенка]. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 324 с.
110. Крос К. Політична комунікація і висвітлення новин у демократичних суспільствах: перспективи конкуренції / К. Крос, Р. Гакет ; [пер. з англ. Р. Ткачука]. – К. : Основи, 2000. – 142 с.
111. Кумылганова И. А. Интернет и этика / И. А. Кумылганова // К мобильному обществу: утопии и реальность / [под ред. Я. Н. Засурского]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2009. – С. 73-89. – (21 век: Информация и общество).
112. Лебон Г. Психология народов и масс / Гюстав Лебон. – М. : Академический проект, 2011. – 238 с.
113. Леви-Стросс К. Путь масок / Клод Леви-Стросс ; [пер. с франц. А. Островского]. – М. : Республика, 2000. – С. 20-97.
114. Лем С. Сумма технологий / Станислав Лем ; [пер. c польского К. Лем]. – М. : АСТ, 2000. – 668 с.
115. Лильо Т. Я. Глобалізація комунікаційного простору і процеси національної ідентифікації у посткомуністичному світі : дис. ... кандидата філол. наук : 10.01.08 / Тарас Ярославович Лильо. – Л., 2001. –186 с.
116. Липпман У. Общественное мнение / Уолтер Липпман ; [пер. с англ. Т. Барчунова]. – М. : Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384 с.
117. Льюкс С. Власть: Радикальный взгляд / Стивен Льюкс ; [перевод с английского А. Кырлежева]. – М. : ГУ ВШЭ, 2010. – 240 с.
118. Макеенко Е. И. Ведущие медиакорпорации США: тенденции и стратегии развития [Электронный ресурс] / Е. И. Макеенко // Медиаскоп. Электронный научный журнал факультета журналистики МГУ имени М. В. Ломоносова. – 2007. – Вып. 2. – Режим доступа к журн. : http://mediascope.ru/node/50. 193
119. Макеенко М. И. Мобильное телевидение в системе современных масовых
коммуникаций (опыт США) // К мобильному обществу: утопии и реальность / [под ред. Я. Н. Засурского]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2009. – (21 век: Информация и общество). – С. 129-154.
120. Маркузе Г. Эрос и цивилизация. Одномерный человек : Исследование идеологии развитого индустриального общества / Герберт Маркузе ; [пер. с англ., послесл., примеч. А. Юдина]. – М. : АСT, 2002. – 526 с.
121. Мас-медиа и гражданское общество : [монография] / [А. Лобанова, А. Холод, А. Бартошек, С. Михальчик и др.] ; под ред. А. М. Холода. – Кривой Рог : Международный исследовательский центр «Человек: язык, культура, познание», 2008. – 277 с.
122. Медиа. Введение : [учеб. для вузов] / [под ред. А. Бриггза, П. Кобли] ; [пер. с англ. Ю. Никуличева]. – [2-е изд]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 536 с.
123. Мелещенко О. К. Взаємодія ЗМІ: нові форми як відповідь на виклики часу / О. К. Мелещенко // Вісник Запорізького державного університету : [зб. наук. статей]. Філологічні науки. – 2002. – №3. – С. 96-101.
124. Микеладзе Н. Э. Вектор глобального пути (глобализация в свете «мифа о Человеке») [Электронный ресурс] / Н. Э. Микеладзе // Медиаскоп. Электронный научный журнал факультета журналистики МГУ имени М. В. Ломоносова. – 2008. – Вып. 1. – Режим доступа к журн. : http://mediascope.ru/node/63.
125. Моль А. Социодинамика культуры / Абраам Моль ; [пер. c франц. Б. Бирюкова]. – М. : Прогресс, 1973. – 407 с.
126. Моней-Кирл К. Политическая система общества / К. Моней-Кирл. – М. : Мысль. – 1997. – 273 с.
127. Москаленко А. З. Теорія журналістики : [навч. посібн.] / А. З. Москаленко. – К. : ЕксОб, 2002. – 336 с.
128. Назарчук А. В. Теория коммуникации в современной философии / А. В. Назарчук. – М. : Прогресс-Традиция, 2008. – 320 с.
129. Никитенко А. Типологический анализ сетевых изданий как научная проблема / А. Никитенко // Журналистика и медиаобразование в XXI веке : cб. научных трудов Междунар. науч.-практ. конф, (Белгород, 25–27 сент. 2006 г.). – Белгород : Изд-во БелГУ, 2006. – С. 134-138.
130. Новини VS. Новини. Виборча кампанія в новинних телепрограмах / [за ред. Н. Костенко і В. Іванова]. – К. : ЦВП, 2005. – 213 с.
131. Ожеван М. А. На шляху до «розумного суспільства»: Інформаційні технології як фактор суспільних перетворень в Україні / М.А. Ожеван, С.Л. Гнатюк ; [за ред. Д.В. Дубова]. – К.: НІСД, 2011. – 25 с.
132. Орлова В. В. Глобальные телесети новостей на информационном рынке / В. В. Орлова. – М. : Изд-во «РИП-Холдинг», 2003. – 168 с. – (Серия «Практическая журналистика»).
133. Павликова М. М. Парадоксы информационного общества / М. М. Павликова // К мобильному обществу: утопии и реальность / [под ред. Я. Н. Засурского]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2009. – (21 век: Информация и общество). – С. 90-98.
134. Панарин А. С. Искушение глобализмом / А. С. Панарин. – М. : Эксмо-Пресс, 2002. – 416 с.
135. Партико З. В. Теорія масової інформації та комунікації : [навч. посібник] / З. В. Партико. – Л. : Афіша, 2008. – 290 с.
136. Петрів Т. І. Інформаційні процеси в контексті глобалізації / Т. І. Петрів. – К. : Грамота, 2003. – 48 с.
137. Пиголенко І. В. Інтернет-технології як засіб формування ціннісних орієнтацій студентства на шляху до інформаційного суспільства (на прикладі НТУУ «КПІ») : дис. … канд. філос. наук. : 09.00.10 / І. В. Пиголенко. – К., 2006. – 132 с.
138. Піронкова О. Ф. Соціокультурна гетерогенність новин в національному медіа просторі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук : спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / О. Ф. Піронкова. – К., 2003. – 15 с.
139. Подорога В. А. Выражение и смысл. Коммуникативная стратегия в философии культуры XIX–XX столетий / Валерий Подорога. – М. : Ad Marginem, 1995. – 427 с.
140. Потятиник Б. Мережеві ЗМІ в Україні: прогноз розвитку / Б. Потятиник // Теле- та радіожурналістика : [зб. наук. праць]. – 2009. – Вип. 8. – С. 74-79.
141. Потятиник Б. Патогенний текст / Б. Потятиник, М. Лозинський. – Л. : Місіонер, 1996. – 296 с.
142. Почепцов Г. Теория коммуникации / Г. Г. Почепцов. – М. : Рефл-бук ; К. : Ваклер, 2001. – 656 с.
143. Прилюк Д. М. Теорія і практика журналістської творчості : методологічні проблеми / Д.М. Прилюк. – К. : Вища школа, 1973. – 270 с. – С. 159.
144. Прокопенко І. В. Репортаж в газеті / І. В. Прокопенко. – К. : Видавничий дім «Київський університет», 1959. – 158 с.
145. Про телекомунікації : Закон України за станом на 27.01.2011 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1280-15.
146. Прохоров Е. П. Журналистика и демократия : [уч. пособ.] / Е. П. Прохоров. – [2-е изд., перераб. и доп]. – М. : Аспект Пресс, 2004. – 352 с.
147. Публіцистика. Масова комунікація: медіа-енциклопедія / [В. Ф. Іванов (заг. ред.)] ; [К. Макеєв, П. Демешко (пер. з нім.)]. – К. : Академія Української Преси, 2007. – 780 с.
148. Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы / Б. Рассел. – М. : Издательство иностранной литературы, 1957. – 555 с.
149. Расторгуев С. Философия информационной войны / С. Расторгуев. – М. : Аутопан, 2000. – 446 с.
150. Рендол Д. Універсальний журналіст / Д. Рендол ; [пер. з англ. М. Марченко]. – К. : ТОВ «Київська типографія», 2007. – 152 с.
151. Різун В. В. Основи журналістики у відповідях і заувагах / В. В. Різун. – К. : Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка ; [б. в.], 2004. – 80 с.
152. Різун В. В. Проблеми і перспективи розвитку журналістської освіти в Україні початку ХХІ століття : доповідь на Міжнародній науковій конференції «Журналістика 2004 у світлі підготовки журналістських кадрів», 27 травня 2004 року, Київ / В. В. Різун. – К. : [б. в.], 2004. – 19 с. 196
153. Різун В. В. Теорія масової комунікації : [підруч. для студ. галузі 0303 «Журналістик