ПСИХОЛОГІЯ ХУДОЖНЬО ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ (ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ) : ПСИХОЛОГИЯ ХУДОЖЕСТВЕННО ОДАРЕННОЙ ЛИЧНОСТИ (ГЕНДЕРНЫЕ АСПЕКТЫ)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПСИХОЛОГІЯ ХУДОЖНЬО ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ (ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ)
  • Альтернативное название:
  • ПСИХОЛОГИЯ ХУДОЖЕСТВЕННО ОДАРЕННОЙ ЛИЧНОСТИ (ГЕНДЕРНЫЕ АСПЕКТЫ)
  • Кол-во страниц:
  • 565
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА

    На правах рукопису





    ЗАВГОРОДНЯ ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

    УДК 159.923.38




    ПСИХОЛОГІЯ ХУДОЖНЬО ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ (ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ)
    19.00.01 – загальна психологія, історія психології









    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора психологічних наук







    Науковий консультант:
    Балл Георгій Олексійович,
    член-кор. НАПН України, доктор
    психологічних наук, професор



    Київ 2012





    ЗМІСТ
    Вступ………………………………………………………………………...........4
    Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження психології художньо обдарованої особистості
    1.1. Вихідні принципи дослідження………………………………….......15
    1.2. Проблема художньо обдарованої особистості у філософських та психологічних працях…………………………………………………......20
    1.3. Фемінність та маскулінність у психолого-естетичному контексті..56
    Висновки до першого розділу…………………………………………….78
    Розділ 2. Концепція психоекзистенційної андрогінності художньо обдарованої особистості.
    2.1. Провідні поняття дослідження………………………………………81
    2.2. Фемінність та маскулінність у функціонуванні художньо обдарованої особистості………………………………………………………………121
    2.3. Система теоретичних положень та гіпотези дослідження………140
    Висновки до другого розділу……………………………………………159
    Розділ 3. Художньо обдарована особистість як предмет емпіричного дослідження
    3.1. Емпіричне дослідження особистості: можливості та обмеження..164
    3.2. Художня оригінальність як зовнішній критерій образотворчої обдарованості…………………………………………………………….168
    3.3. Обґрунтування вибору методів дослідження.. ..………………….174
    Висновки до третього розділу………………………………………….194
    Розділ 4. Психологічна своєрідність художньо обдарованої людини
    4.1. Психологічні особливості художньо обдарованих старшокласників………………………………………………………......198
    4.2. Дослідження ціннісної сфери художньо обдарованих студентів…208
    4.3. Своєрідність художньо обдарованої особистості за матеріалами бесід з художниками………………………………………………………….. 234
    Висновки до четвертого розділу……………………………………….. 239
    Розділ 5. Гендерні аспекти образотворчої діяльності
    5.1. Індивідуальні відмінності образотворчої діяльності та стать ……242
    5.2. Гендерно типові ознаки образотворення………………………….278
    5.3. Графічні маркери жіночого/чоловічого……………………………293
    Висновки до п’ятого розділу…………………………………………….329
    Розділ 6. Особливості самореалізації художньо обдарованої особистості та принципи її психологічної підтримки
    6.1. Проблема зв’язків художньої обдарованості, творчих досягнень та статі………………………………………………………………………..333
    6.2. Зовнішні та внутрішні перешкоди на шляху самореалізації
    художника...................................................................................................339
    6.3. Психологічна підтримка художньо обдарованих осіб……………378
    Висновки до шостого розділу…………………………………………..400
    Загальні висновки ……………………………………………………………..402
    Список використаних джерел…………………………………………………407
    Додатки………………………………………………………………………….4







    ВСТУП

    Актуальність теми. В ситуації цивілізаційної кризи найактуальнішою є проблема людини, яка опинившись перед загрозою самознищення, має пізнати свою глибину, усвідомити та трансформувати власну деструктивність, актуалізувати в собі життєдайні та життєзахисні начала. Підґрунтям глобальних проблем, що загрожують людству, є техноцентризм сучасної цивілізації, маніпулятивне ставлення до природного, емоційно-чуттєвого, а також недооцінка позараціональних форм духовного пізнання, зокрема художнього способу осягнення світу.
    Світова людинознавча література свідчить про те, що таємниця мистецтва, особистість творця-художника віддавна привертали увагу теологів, філософів, вчених. Проте систематичні цілеспрямовані спроби психологічного дослідження зазначених питань здійснюються, лише починаючи з останньої чверті ХІХ століття. Вивчення окремих аспектів проблеми художньо обдарованої особистості репрезентовано низкою праць та ідей, які належать до різних наукових шкіл (психоаналіз, аналітична та гуманістична психологія, гештальтпсихологія, теорія настановлення, культурно-діяльнісна психологія, а також естетика, мистецтвознавство, літературознавство). Зацікавленість нею багатьох видатних авторів різного філософського світогляду, представників різних наукових дисциплін та шкіл (І.Канта, Ч.Ломброзо, А.Шопенгауера, І.Я.Франка, М.Гайдеґґера, О.О.Потебні, П.О.Флоренського, А.Камю, М.М.Бахтіна, Р.Барта та інших) свідчить про універсальний характер проблеми, визначає її загальногуманітарну значущість.
    У психологічній науці проблема обдарованості та обдарованої особистості стала предметом уваги багатьох авторів (Б.Г.Ананьєв, Д.Б.Богоявленська, Е.Віннер, Х.Гарднер, В.В.Клименко, Г.С.Костюк, О.І.Кульчицька, Н.С.Лейтес, О.О.Мелік-Пашаєв, В.О.Моляко, Ю.О.Полуянов, Д.Рензуллі, Н.В.Рождественська, Р.О.Семенова, Р.Стернберг, Б.М.Теплов та ін.). Водночас психологічна теорія художньо обдарованої особистості перебуває у стадії формування. Більш розробленим є питання творчої діяльності. Менш досліджено взаємовпливи творчості, біографії та психологічних характеристик митця. В нечисленних сучасних дослідженнях такого спрямування (Є.Я.Басін, П.Мачотка, О.О.Мелік-Пашаєв, В.О.Моляко, Є.Є.Насіновська, М.Франклін та ін.) відзначається важливість осягнення особистості митця, зокрема в контексті вивчення індивідуальних преференцій та джерел творчості. Актуальність проблеми також в тому, що феномен митця концентрує екзистенційно значущі якості, тою чи іншою мірою властиві кожній людині, що зумовлюють її тугу, поривання за межі буденного, прагнення злету.
    Знання про людину початку ХХІ ст. можна охарактеризувати як складне і суперечливе. В Україні розвиток гуманітарних наук набув нових рис у зв’язку із звільненням від ідеологічного тиску. Це дає змогу розширити проблематику досліджень, залучити нові джерела, порівняти традиційні підходи з новітніми, осмислити вітчизняний досвід у контексті світового. В розвитку сучасних знань про людину простежуються тенденції до взаємодії суміжних наук (зокрема, психології, естетики, мистецтвознавства), до інтеграції різних підходів та відповідних методів. У пізнанні людини важлива роль належить психології особистості. Значний гуманістичний потенціал сконцентровано в розвитку цієї галузі українськими вченими – в класичних працях Г.С.Костюка, В.А.Роменця, П.Р.Чамати, а також в сучасних дослідженнях (Г.О.Балл, І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, З.С.Карпенко, С.Д.Максименко, В.В.Рибалка, О.Б.Старовойтенко, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко та ін.). Актуальність досліджень, спрямованих на вивчення психологічних закономірностей розвитку та самоактуалізації обдарованої особистості, зумовлюється необхідністю запобігання втратам творчого потенціалу обдарованих людей, подолання ціннісної дезорієнтації в процесі їх становлення.
    Наша робота спрямована на вивчення психології художньо обдарованої особистості, особлива увага надається гендерному аспекту проблеми. Сучасні дослідження акцентують соціокультурні чинники у становленні людини як чоловіка чи жінки і дають різну інтерпретацію поняттям "стать" (sex) і "гендер" (gender). Стать розглядається як біологічно детермінована характеристика людського буття, а гендер – як сукупність соціально зумовлених очікувань стосовно поведінки, намірів, прагнень жінки та чоловіка, що визначаються суспільством і можуть змінюватись. Гендерні дослідження (С.Бем, Ш.Берн, К.Гіліган, Т.В.Говорун, П.П.Горностай, І.С.Кон, О.С.Кочарян, Л.В.Попова та ін.) дають можливість виявити вплив соціально-психологічних очікувань від жінки чи від чоловіка на їх розвиток та самореалізацію. Особливо це стосується художньо обдарованої людини, творче самовиявлення якої вимагає поєднання екзистенційно-духовних аспектів жіночого та чоловічого. Фемінність та маскулінність у тих їх вимірах, які необхідні для здійснення творчого процесу, не можуть бути охоплені поняттями «стать» та «гендер», що, на нашу думку, вимагає введення терміна – «метагендер». Тобто, якщо поняття «стать» охоплює характеристики, які забезпечують відтворення людства на біологічному рівні, поняття «гендер» – характеристики, які забезпечують функціонування та відтворення людства на соціальному рівні, то «метагендер» охоплює характеристики, необхідні для існування людини і людства як індивідуального та колективного духовно-творчого суб’єкта. В такому ракурсі проблема художньої обдарованості у психологічній літературі не розглядалася. Крім того, поза осмисленням гендерних та метагендерних аспектів міжгалузеві теорії обдарованості та творчості не можуть бути повними. На жаль, гендерні дослідження, трактування понять маскулінності та фемінності, з одного боку, і вивчення художньої обдарованості, з іншого, здійснюються вченими різної спеціалізації і майже не перетинаються. Наше дослідження видається важливим також з позиції розробки принципів психологічної підтримки обдарованих осіб, створення сприятливих умов художнього розвитку дітей, врахування гендерного аспекту становлення обдарованої особистості.
    Викладені міркування дають змогу зробити висновок про те, що поставлена в дослідженні проблема гендерних та метагендерних аспектів психології художньо обдарованої особистості пов’язана з широким колом теоретичних питань, освітньо-виховною та арттерапевтичною практикою. Актуальність даної проблеми, недостатня опрацьованість її в сучасній психології визначили вибір теми дисертаційного дослідження «Психологія художньо обдарованої особистості (гендерні аспекти)».
    Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах тематичного плану НДР лабораторії методології і теорії психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України в рамках комплексних тем «Теоретико-методологічні засади гуманістичної орієнтації в психології» (номер державної реєстрації 0103U000319) та «Інтегративно-особистісний підхід у психологічній науці та практиці» (номер державної реєстрації 0107U000308).
    Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України (протокол №4 від 26.04.2001 р.) та погоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 24.05.2005 р.).
    Об’єктом дослідження виступала художньо обдарована особистість та її самовиявлення в образотворчій діяльності.
    Предметом дослідження були гендерні та метагендерні аспекти психології художньо обдарованої особистості.
    Метою дослідження є теоретична розробка та емпіричне обґрунтування концепції художньо обдарованої особистості з урахуванням гендерних та метагендерних аспектів.
    Концепцію дослідження складають такі положення.
    1. Художньо обдарованій людині, незалежно від статі, властива психоекзистенційна андрогінність, тобто поєднання маскулінності та фемінності метагендерного рівня, спосіб зв'язку та взаємодію яких забезпечує узгоджене функціонування зрілих форм інтроекції та проекції. Психоекзистенційна андрогінність людини виявляється в особистісних цінностях, настановленнях та характеристиках образотворчої діяльності. Ціннісна сфера та психологічний профіль художньо обдарованої особи значно відхиляються від гендерно типових; першорядну вагу для неї мають цінності екзистенційного рівня та самоактуалізація.
    2. Своєрідність жіночого (або чоловічого) існування у світі, зокрема соціальної ситуації дівчинки-дівчини-жінки (або хлопчика-юнака-чоловіка), накладає відбиток на формування особистості, її внутрішнього світу, а також відображається у змістових і формальних характеристиках художньої творчості. Водночас індивідуальні відмінності образотворення наявні в ширшому діапазоні, ніж відмінності, пов’язані із статтю.
    3. Взаємодія в художньому процесі психоекзистенційних фемінності та маскулінності уможливлює творення суб’єктом образотворчої діяльності художньо оригінального продукту. Зокрема, емоційно-смислова насиченість внутрішнього життя обдарованої людини (як вияв на психоекзистенційному рівні фемінного аспекту суб’єкта діяльності), стимулюючи у процесі образотворення пошук унікально-індивідуальних засобів художнього вираження (як вияв маскулінного аспекту), сприяє досягненню високого рівня художньої оригінальності.
    4. На екзистенційному рівні художньо обдарована особа, незалежно від статі, характеризується андрогінністю (тому немає підстав пов’язувати рівень художньої обдарованості зі статтю); проте на соціальному рівні існують відмінності в узгодженні шляху художника із соціальними очікуваннями від жінки або чоловіка, що зумовлює залежність особливостей професійної самореалізації особи та соціального визнання її творчості від гендерних чинників.
    Відповідно до мети та теоретичних положень сформульовано такі завдання дослідження:
    • здійснити теоретичний аналіз проблеми художньо обдарованої особистості;
    • охарактеризувати фемінність та маскулінність у психолого-естетичному вимірі;
    • розробити концепцію художньо обдарованої особистості із висвітленням гендерних та метагендерних аспектів її функціонування;
    • дослідити ціннісну сферу художньо обдарованих осіб у контексті проблеми їх психологічної своєрідності, порівняно з чоловіками та жінками контрольних груп;
    • охарактеризувати особливості прояву в образотворчій діяльності жінок/чоловіків індивідуальних відмінностей, гендерно типових тенденцій та маркерів статі;
    • дослідити зв'язок рівня художньої оригінальності образотворчих робіт із статтю їх авторів;
    • проаналізувати відмінності в умовах самореалізації та професійного визнання художньо обдарованих жінок і чоловіків, окреслити принципи їх психологічної підтримки.
    Теоретико-методологічні засади роботи складають загальнонаукові принципи цілісності, активності, розвитку, взаємодії; базові положення психологічної науки із залученням теорій та даних філософії, естетики, мистецтвознавства у зв’язку з міжгалузевим характером теми дослідження; раціогуманістичний підхід (Г.О.Балл) у психології та суміжних галузях людинознавства. В дослідженні ми спирались на положення психологічної науки про особистість як активного суб’єкта саморозвитку та самореалізації (А.Адлер, М.Й.Боришевський, Л.І.Божович, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, А.Маслов, К.Роджерс, В.А.Роменець, С.Л.Рубінштейн, П.Р.Чамата та ін.), про природу творчих процесів та обдарованості (Б.Г.Ананьєв, Д.Б.Богоявленська, Е.Віннер, Х.Гарднер, В.О.Дружинін, В.В.Клименко, Г.С.Костюк, О.І.Кульчицька, Н.С.Лейтес, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, Д.Рензуллі, В.А.Роменець, Н.В.Рождественська, Р.О.Семенова, Р.Стернберг, Б.М.Теплов, М.О.Холодна та ін.), а також концепції, реалізовані в дослідженнях психології художника, образотворчої діяльності, обдарованості у сфері візуальних мистецтв (Р.Арнгайм, Л.С.Виготський, Е.Віннер, Є.І.Ігнатьєв, В.І.Кириєнко, О.О.Мелік-Пашаєв, Е.Нойман, Ю.О.Полуянов, С.М.Симоненко, П.Т.Тюрін, З.Фройд, К.Ґ.Юнґ та ін.) та вивченні гендерних аспектів розвитку особистості (С.Бем, К.Гіліган, П.П.Горностай, В.Геодакян, Т.В.Говорун, О.М.Кікінежді, І.С.Кон, О.С.Кочарян, Л.В.Попова та ін.). Важливим теоретичним підґрунтям дисертації стали історико-психологічні дослідження (Л.І.Анциферова, Г.О.Балл, І.В.Данилюк, А.Н.Ждан, І.П.Маноха, Г.С. Костюк, П.М.Пелех, В.А.Роменець, М.Г.Ярошевський), праці філософів, теоретиків мистецтва (М.М.Бахтін, М.О.Бердяєв, С.М.Булгаков, П.О.Флоренський, І.Я.Франко та ін.).
    Методи дослідження. В роботі застосовано комплекс методів:
    теоретичні – історико-психологічний, категоріальний, структурно-функціональний, генетичний аналіз, моделювання, систематизація, узагальнення;
    емпіричні – бесіда, спостереження, метод творчих завдань, опитувальні методи, метод семантичного диференціалу, проективний метод, аналіз продуктів діяльності, метод експертної оцінки, аналіз біографічних матеріалів та рефлексій митців;
    статистичні – визначення статистичної значущості відмінностей за певною ознакою між незалежними групами, кореляційних зв’язків між різними ознаками з подальшим якісним аналізом даних та змістовним їх узагальненням.
    Базою емпіричного дослідження були Київська дитяча школа мистецтв №2 ім. М.І.Вериківського, ДХСШ ім. Т.Г.Шевченка, ЗОШ № 52, Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА), КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого, НТУУ «Київський політехнічний інститут». Дослідження проводилось упродовж 1995 – 2010 років.
    Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних позицій, використанням взаємодоповнювальних методів, адекватних меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним і якісним аналізом отриманих результатів; статистичною оцінкою емпіричних даних.
    Наукова новизна дослідження. Вперше на основі цілісного дослідження проблеми художньо обдарованої особистості дано узагальнену характеристику фемінності та маскулінності у психолого-естетичному контексті, обґрунтовано доцільність введення терміну «метагендер»; висвітлено гендерні та метагендерні аспекти в психології художньо обдарованої особистості; визначено та уточнено зміст низки понять, актуальних для загальної психології, міжгалузевих теорій творчості та обдарованості (художньої образотворчої обдарованості, емоційного бачення, фемінності, маскулінності, андрогінності, проекції, інтроекції, деегоцентрації та інших); запропоновано нове тлумачення ролі зрілих форм інтроекції та проекції у психології художньо обдарованої особистості; створено модель творчого функціонування художньо обдарованої особистості; охарактеризовано низку тенденцій в образотворчій діяльності чоловіків та жінок, зокрема, гендерно типові образи-стереотипи, проаналізовано їх психологічне підґрунтя; розкрито особливості візуально-образного позначення статі; проаналізовано неоднозначні залежності між статтю та рівнем художньої оригінальності образотворчих робіт; простежено вплив гендерних чинників та їх комбінацій на оцінку експертами художнього твору.
    Отримали подальший розвиток знання про феномен образотворчої обдарованості, про психологічну своєрідність художньо обдарованих осіб, про світ їх цінностей, переживань та прагнень, про індивідуальні відмінності образотворчої діяльності, про гендерні аспекти самореалізації обдарованих жінок та чоловіків. Поглиблено теоретичні основи психологічної підтримки художньо обдарованих осіб.
    Теоретичне значення дослідження полягає:
    1) у розвитку теоретико-методологічних основ вивчення проблеми художньо обдарованої особистості, систематизації теоретичних та методичних підходів до цієї проблеми, вдосконаленні поняттєвого апарату;
    2) у цілісному розкритті проблеми художньо обдарованої особистості, механізмів її творчого функціонування, поглибленні знань про феномен образотворчої обдарованості;
    3) у побудові концепції художньо обдарованої особистості, що відображає гендерні та метагендерні аспекти її психології;
    4) у розширенні психологічних знань про художньо обдарованих людей та образотворчу діяльність: в окресленні особливостей ціннісної сфери художньо обдарованих чоловіків і жінок, розкритті індивідуальних відмінностей образотворчої діяльності в жіночих і чоловічих групах, виявленні гендерно типових тенденцій у створенні графічних образів, а також особливостей візуально-образного позначення статі;
    5) в окресленні принципів психологічної підтримки художньо обдарованих людей із урахуванням особистісної своєрідності обдарованих жінок і чоловіків, типових зовнішніх і внутрішніх перешкод на шляху їх професійної самореалізації.
    Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що запропоновані моделі (художньої образотворчої обдарованості, творчого функціонування художньо обдарованої особистості) можуть бути застосовані як теоретична основа для створення дослідницьких, психодіагностичних та психотехнічних програм.
    Результати дослідження розкривають шляхи психологічної підтримки становлення художньо обдарованої особистості, дають змогу розробити психологічні тренінги для учнів та студентів художніх навчальних закладів, семінари-тренінги для педагогів, що працюють з обдарованою молоддю.
    Матеріали дослідження використовуються у сфері вищої освіти у викладанні курсів “Загальна психологія”, “Психологія особистості”, “Методологічні та теоретичні проблеми психології”, «Гендерна психологія», «Психологія мистецтва», «Психологія та етнопсихологія», «Культурологія», «Психологія творчості», «Диференціальна психологія», спецкурсів «Тренінг креативності», «Психологічне консультування» та інших. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес ВНЗ, що здійснюють підготовку майбутніх психологів, педагогів, фахівців у сфері мистецтва й культури, а саме: Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка № 07-10/3206 від 14.10.2011р.), Харківського державного університету мистецтв імені І.П.Котляревського (довідка №1667 від 16.11.2011р.), Інституту психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (довідка № 04/11 від 12.09.2011р.), Севастопольського міського гуманітарного університету (довідка № 46 від 05.09.2011р.), Донецького Національного університету (довідка № 1429/01- 26/6.6.0 від 21.11.2011р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (довідка № 4422/01-30/28 від 22.09.2011р.), Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 04/1371 від 12.10.2011р.), центру міжнародних освітніх проектів Університету економіки та права «КРОК» (довідка № 68 від 13.09.2011р.), Севастопольського економіко-гуманітарного інституту Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (довідка № 276/09 від 08.09.2011р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 225 від 06.10.2011р.), Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 32432 від 20.06.2011р.).
    Кандидатську дисертацію на тему «Психологія формування художнього задуму (на матеріалі образотворчої діяльності)» за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології – захищено у 1993 році. Положення та висновки кандидатського дослідження у докторській дисертації не використовувались.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати роботи доповідались на наукових конференціях, семінарах, зокрема: Міжнародному науково-практичному симпозіумі «Візуальне мислення та творчість: проблеми та перспективи дослідження» (Одеса, 1996), Міжнародній науково-практичній конференції «Обдарована особистість. Пошук, розвиток, допомога» (Київ, 1998), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть» (Київ, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції «Жінка в науці та мистецтві. Минуле, сучасність, майбутнє» (Київ, 1999), Сьомій конференції Європейської асоціації досліджень юнацтва (Німеччина, Йена, 2000), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка «Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології» (Київ, 2001), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції: “Україна – країни Сходу у ХХІ столітті: Діалог культур, цивілізацій та педагогічних технологій” (Київ, 2002), науково-практичній конференції «Особистісно-орієнтована психологія і шкільна освіта» (Малин, 2003), Шостих міжнародних Костюківських читаннях «Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку» (Київ, 2003), Міждисциплінарній науковій конференції «Проблеми біоетики» (Київ, 2004), Міжрегіональному науково-практичному семінарі «Особистісна орієнтація як провідний напрям удосконалення освіти» (Вінниця, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Творчий потенціал особистості. Проблеми та перспективи розвитку» (Київ, 2005), науково-практичній конференції «Гуманістичні універсалії освітнього простору: можливості для самореалізації особистості» (Київ, 2007), Методологічному семінарі АПН України «Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі» (Київ, 2008), науковій конференції, присвяченій пам’яті О.К.Тихомирова «Сучасна психологія мислення: смисл у пізнанні» (Москва, 2008), П’ятому Міжнародному симпозіумі з біоетики «Біоетика науки та технологій: проблеми та рішення» (Київ, 2008); круглому столі «Раціогуманістична орієнтація в психології: традиції і сучасність» (Київ, 2008), Міжнародній конференції з терапії мистецтвом «Арт-терапія та творче самовираження у збереженні здоров’я та розвитку людського потенціалу» (Москва, 2010), Науково-практичній конференції «Програми культурологічного спрямування та інші методики розвитку особистості» (Київ, 2010), Науковій конференції, присвяченій пам’яті Я.О.Пономарьова та В.М.Дружиніна «Психологічні дослідження інтелекту та творчості» (Москва, 2010), Третій науково-практичній конференції «Танцювально-рухова терапія: танець з собою, з людиною, зі світом» (Київ, 2010), Міжнародному науково-практичному семінарі «Особистість в просторі культури» (Севастополь, 2008-2011), Звітних сесіях Інституту психології ім. Г.С.Костюка та засіданнях лабораторії методології та теорії психології (2000-2011).
    Публікації. Результати дисертаційного дослідження репрезентовано у 66 працях: монографії, 25 статтях в наукових фахових виданнях, 40 публікаціях у збірниках матеріалів наукових, науково-практичних конференцій.
    Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шістьох розділів, висновків, списку використаних джерел (605 найменувань), 6 додатків (на 157 сторінках). Основний зміст дисертації викладено на 406 сторінках.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    Підсумовуючи результати проведеного дослідження, можна сформулювати такі основні висновки, які засвідчують виконання поставлених завдань та досягнення мети дослідження.
    1. Теоретичний аналіз виявив універсальний характер проблеми художньо обдарованої особистості, дав змогу визначити історико-психологічну логіку її пізнання та виокремити менш вивчені аспекти (зокрема, етнокультурні та гендерні), сформувати позицію щодо важливих в контексті дослідження понять (художня обдарованість, образотворча діяльність, гендер та інші). Згідно із теоретико-методологічними засадами дослідження, художньо обдаровану особистість трактовано як таку, що характеризується особливою чутливістю, спрямованістю на актуалізацію своїх творчих можливостей, здатністю до екзистенціювання. Рівень розвитку та досягнення нею акме визначається глибиною її переживань, повнотою та унікальністю їх виявлення у світі художніх форм. Самоактуалізація обдарованої особистості як митця здійснюється в процесі оригінального культуротворення, яке неможливе поза глибоким екзистенційним переживанням сутнісних людських проблем.
    Здійснений аналіз засвідчив недостатню опрацьованість проблеми жіночого/чоловічого в контексті досліджень психології митця, художньої творчості та мистецтва.
    2. Виокремлено й охарактеризовано три рівні детермінації психологічної фемінності та маскулінності – відповідно до розуміння людини як цілісної біосоціодуховної істоти: психобіологічний (статевий або субгендерний), що зумовлює характеристики, найбільш тісно пов'язані із дітонародженням, біологічним відтворенням роду; психосоціальний (гендерний), що зумовлює характеристики, пов'язані із системою гендерних ролей, значущі для соціальної адаптації особи, узгодженого функціонування та відтворення соціальної спільноти; психоекзистенційний (метагендерний), що зумовлює характеристики, значущі для потреб розвитку й творчості (метапотреб). Фемінні та маскулінні характеристики першого й другого рівнів пов'язані із дефіцітарними цінностями, адаптаційною мотивацією і є доцільними з позиції продовження роду, збереження генотипу, продовження існування (виживання) певного типу соціуму, збереження його внутрішньої структури – традиційних взаємин, тощо. Для аналізу статі на духовно-екзистенційному рівні нами введено термін «метагендер». Фемінні та маскулінні характеристики метагендерного рівня пов'язані із прагненням людини до екзистенційних цінностей, ґрунтуються на характеристиках першого й другого рівнів, але виходять за їхні межі й можуть домінувати. Метагендерний рівень яскраво виявляється у психології художньо обдарованих осіб.
    3. Запропоновано концепцію, згідно з якою художньо обдарованій людині, незалежно від статі, властива психоекзистенційна андрогінність, тобто поєднання маскулінності та фемінності метагендерного рівня, спосіб зв'язку та взаємодію яких забезпечує узгоджене функціонування зрілих форм інтроекції та проекції. Психоекзистенційна (метагендерна) андрогінність людини виявляється в особистісних цінностях, настановленнях та характеристиках образотворчої діяльності. Ціннісна сфера та психологічний профіль художньо обдарованої особи значно відхиляються від гендерно типових; першорядну вагу для неї мають цінності екзистенційного рівня та самоактуалізація. Інтеграція фемінних та маскулінних аспектів метагендерного рівня у структурі образотворчої обдарованості знаходить вияв у естетично-творчому ставленні до світу, домінуванні мотивації художньої діяльності як власного покликання (в результаті зрощення особистісних і професійних мотивів), позасвідомій та свідомій образотворчій активності, метафоризмі візуального мислення. Взаємодія в художньому процесі психоекзистенційних фемінності та маскулінності уможливлює творення суб’єктом образотворчої діяльності художньо оригінального продукту.
    Своєрідність жіночого (або чоловічого) існування у світі, зокрема соціальної ситуації дівчинки-дівчини-жінки (або хлопчика-юнака-чоловіка), накладає відбиток на формування особистості, її внутрішнього світу, а також відображається у змістових і формальних характеристиках художньої творчості. Водночас індивідуальні відмінності образотворення (співвідношення більш та менш ефективних стратегій, рівень емоційно-смислової динаміки суб’єкта діяльності та ін.) наявні в ширшому діапазоні, ніж відмінності, пов’язані із статтю.
    На екзистенційному рівні художньо обдарована особа, незалежно від статі, характеризується андрогінністю (тому немає підстав пов’язувати рівень художньої обдарованості зі статтю), проте на соціальному рівні існують відмінності в узгодженні шляху художника із соціальними очікуваннями від жінки або чоловіка, що зумовлює особливості професійної самореалізації та соціального визнання творчості художньо обдарованої особи.
    4. Визначено особистісні цінності художньо обдарованих осіб, порівняно з чоловіками та жінками контрольних груп. Для художньо обдарованих осіб, незалежно від статі, високу значущість мають екзистенційні цінності, зокрема творчості, краси, в них домінує спрямованість на справу, переважають індивідуалізовані гендерні моделі. Показники особистісних рис у художньо обдарованих осіб, незалежно від статі, за деякими шкалами (емпатійності, чутливості) ближчі до типових показників жінок, а за шкалою автономності – до типових показників чоловіків. Міжстатеві відмінності ціннісної сфери в групі художньо обдарованих осіб менші, ніж в контрольній групі. Значущість екзистенційних цінностей виражена більше, ніж у чоловіків та жінок контрольних груп.
    5. Охарактеризовано індивідуальні відмінності образотворчої діяльності, визначено залежність рівня художньої оригінальності твору від внутрішньої емоційно-смислової динаміки суб’єкта діяльності, простежено вияви образотворчих стратегій у жіночих та чоловічих групах, окреслено гендерно типові тенденції образотворення та особливості візуально-образного позначення статі, зокрема в мистецьких творах, виокремлено найбільш поширені маркери (означення) “жіночого” та “чоловічого”.
    Дослідження засвідчило наявність в образотворчій продукції гендерно типових ознак, «фемінних» (що переважають у жінок) та «маскулінних» (що переважають у чоловіків) візуально-образних стереотипів, а також широкого діапазону індивідуальних відмінностей, не пов’язаних зі статтю. Крім збігу гендерно типових рис образотворчих робіт та статі їх авторів спостерігаються й інші варіанти (перевага маскулінних – більш типових для чоловіків рис образотворення – у жінок, фемінних рис – у чоловіків, поєднання гендерно типових ознак або їх слабка вираженість). Художньо обдаровані особи створюють неординарні, індивідуально виразні образи, в яких гендерно типові елементи представлені в рекомбінованих перетворених формах.
    Індивідуальні відмінності, не пов’язані зі статтю, виявляються в підходах до трактування образотворчих завдань, у стилі діяльності (перевазі імпульсивності або рефлексійності), в діапазоні пошуку рішення. Показано, що в процесі образотворчої діяльності виражена внутрішня емоційно-смислова динаміка виступає чинником художньої оригінальності результату роботи. Отримані результати також було проаналізовано щодо переваги в жіночих та чоловічих групах реконструктивної стратегіальної тенденції в побудові образу. Саме ця стратегіальна тенденція виявляється в активізації асоціацій різного типу, в тому числі і дуже віддалених, незвичайному розташуванні форм, рекомбінуванні їх елементів, у значних трансформаціях при побудові образу та відзначається ефективністю (сприяє досягненню художньо оригінального результату). Було показано, що ця стратегія образотворення спостерігається приблизно однаковою мірою в жіночих та чоловічих групах художньо обдарованих осіб і виявляється в них значно частіше, ніж в контрольних групах.
    6. Простежено неоднозначні зв’язки рівня художньої оригінальності образотворчих робіт із статтю. Поза професійною художньою сферою дівчата і жінки виявляють вищі середні показники художньої оригінальності, ніж хлопчики і чоловіки. У сфері художньої освіти 9-10-літні дівчатка демонструють вищі середні показники оригінальності, ніж хлопчики; 14-15-річні дівчата – приблизно однакові показники з юнаками; студенти-чоловіки – вищі показники, ніж жінки. Спостерігається широкий діапазон відмінностей показників як в жіночих, так і чоловічих групах. Отримані дані, хоча й відображають певні тенденції щодо досліджуваного зв’язку, не дають підстав вважати стать автора чинником художньої оригінальності твору.
    7. Проаналізовано зовнішні та внутрішні перепони на шляху професійної самореалізації художньо обдарованих жінок та чоловіків. Важливим моментом самореалізації художника є досягнення ними професійного визнання. За однакових умов визнання легше досягається чоловіком, ніж жінкою, оскільки, крім спільних з чоловіками зовнішніх перепон самореалізації (фінансові проблеми, конкуренція), для жінок на перший план виступає дефіцит часу в зв’язку з виконанням родинних обов’язків, а також вияви сексизму та дискримінації у професійному світі. Зокрема, оцінка експертами художньої оригінальності картини вища, якщо повідомляється, що автор чоловік, і нижча, якщо – жінка (за винятком випадків, коли картина має типово фемінні ознаки і сприймається як “жіноча”). Внутрішніми психологічними бар’єрами на шляху самореалізації для жінки в першу чергу виступають невпевненість в собі, залежність від соціального оточення та авторитетів, недостатність мотивації професійного самоствердження; для чоловіка – неадекватна самооцінка, конфліктність, недостатність мотивації самопізнання (відповідно – самокорекції).
    Таким чином, отримані в емпіричному дослідженні дані узгоджуються з положеннями вихідної концепції. На основі результатів дослідження окреслено принципи психологічної підтримки художньо обдарованих осіб із урахуванням психологічної своєрідності обдарованих жінок і чоловіків, типових зовнішніх та внутрішніх перешкод на шляху їх професійної самореалізації. Така підтримка має ґрунтуватись на принципах гуманізму, центрування на особистості, цілісності, індивідуальності, розвитку, партнерства, бути спрямована на усвідомлення художньо обдарованою особою власного неповторно-індивідуального шляху розвитку; осмислення своїх психологічних проблем (зокрема, власної “інакшості”, невідповідності стереотипам) в контексті індивідуального творчого становлення.
    Перспективи дослідження ми вбачаємо: в аналізі особливостей самовиявлення художньо обдарованої особистості на різних вікових етапах; у з’ясуванні чинників втрати потенціалу художньої обдарованості у процесі дорослішання, а також умов розвитку цього потенціалу; у вивченні гендерної специфіки життєвого шляху обдарованої людини (зокрема, особливостей досягнення акме жінками та чоловіками) в різних культурах.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абульханова-Славская К.А. Стратегии жизни /К.А. Альбуханова-Славская. – М.: Мысль, 1991. – 301 с.
    2. Аверинцев С.С. Софія-Логос. Словник. – К.: Дух і Літера. – 1999. – 464 с.
    3. Адлер А. Наука жить [Текст]: пер.с англ. и нем. / А. Адлер; сост. ред. А. А. Юдин. – К. : Port-Royal, 1997. – 288 c.
    4. Актуальні проблеми психології: Психологія обдарованості /[упоряд. Р. О. Семенова та ін.].– К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002. – Том 6. – вип.1. – 368 с.
    5. Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості та обдарованості / [упоряд. В.О.Моляко та ін.]. – Житомир: вид-во ЖДУ. – 2006. – Том 12. – вип.1. – 197 с.
    6. Актуальні проблеми психології: Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога /[упоряд. С.Д. Максименко]. – К.: ”BONA MENTE”. – 2002. – Том 6. – Вип. 3. – 1 Ч. – 226 с.
    7. Актуальні проблеми психології: Психологія обдарованості /[упоряд. С.Д. Максименко, Р. О. Семенова].– Житомир: вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2009. – Том 6. – вип.4. – 246 с.
    8. Альманах «ЛітАкцент». – К.: Темпора. – 2010. – 604 с.
    9. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. в 2-х т. /Б.Г. Ананьев. – М.: Педагогика.Т 2. – 1980. – 268 с.
    10. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. [3-е изд.]. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
    11. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональных систем /Петр Кузьмич Анохин. – М : Наука, 1982. – 197 с.
    12. Андрушкявичюс А. Литовская живопись сквозь призму мифа /А. Андрушкявичюс //Искусство. – №4. – 1989. – С.6–9.
    13. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. /[упоряд. М.Зубрицька]. – Львів: Літопис. – 1996. – 636 с.
    14. Анцыферова Л.И. Развитие личности специалиста как субъекта своей профессиональной деятельности /Л.И. Анцыферова //Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала. – М.: Изд.-во. – 1990. – С.7 – 17.
    15. Анцыферова Л.И. Развитие личности и проблемы геронтологии /Л.И. Анцыферова. – М. : Изд.-во „Институт психологии РАН” . – [изд.2, испр. и доп]. – 2006. – 512 с.
    16. Аристархова И. Ослепляющий взгляд теорий репрезентации /И. Аристархова //Женщина и визуальные знаки. – М.: Идея-Пресс, 2000. – С. 187–214.
    17. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие /Р. Арнхейм. – М.: Прогресс, 1974. – 393 с.
    18. Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусствa /Р. Арнхейм. – М.: Прометей, 1994.– 352 с.
    19. Арт-терапия в эпоху постмодерна (под ред. А.И.Копытина). – СПб.: «Речь», «Семантика – С», 2002. – 224 с.
    20. Асмолов А.Г. Психология личности: принципы общепсихологического анализа / А.Г. Асмолов. – М.: изд. МГУ, 1990. – 367 с.
    21. Бакеева Е.В. Апофатическое мышление как «метод» понимания /Е.В. Бакеева // Известия Уральского госуниверситета. – 2004. – №29. – С. 37-43.
    22. Бакушинский А.В. Художественное творчество и воспитание /А.В. Бакушинский. – М.: Новая Москва, 1925. – с. 160 с.
    23. Балей С. З психольогії творчості Шевченка /С. Балей. //История психоанализа в Украине. – Харьков: Основа, 1996. – С. 141–179.
    24. Балл Г.О. Здібності учнів та принципи їх урахування в підготовці до професійної праці / Г.О. Балл // Професійно-технічна освіта. –1998. – №1. – С. 45–48.
    25. Балл Г. А. Психология в рациогуманистической перспективе: [избранные работы] / Г. А. Балл. – К.: Изд-во Основа, 2006. – 408 с.
    26. Балл Г.О. Орієнтири сучасного гуманізму (в суспільній, освітній, психолгічній сферах) /Г.О.Балл. – Житомир: «Волинь» ПП «Рута», 2008. – 232 с.
    27. Балл Г.О. Інтегративно-особистісний підхід у психології: впорядкування основних понять /Г.О. Балл // Психологія і суспільство. – 2009. – №4. – С. 25–53.
    28. Банфи А. Философия искусства /А.Банфи. – М.: Искусство, 1989. – 383 с.
    29. Барт Р. Від твору до тексту /Р.Барт //Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. /за ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 528-581.
    30. Барт Р. Мифологии / Р.Барт. – М.: Изд. Им. Сабашникова, 1996. – 312 с.
    31. Барт Р. Избранные работы. Семиотика, поэтика /Р.Барт: Пер. с фр. – М.: Прогресс, 1989. – 615 с.
    32. Басин Е.Я. «Двуликий Янус» (о природе художественного творчества) / Е.Я. Басин. – М.: Магистр. – 1996. – 172 с.
    33. Бассин Ф.В. О проявлении активности бессознательного в художественном творчестве /Бассин Ф.В., Прангишвили А.С., Шерозия А.Е. //Вопросы философии. – 1978. – №2. – С.76–87.
    34. Батищев Г.С. Творчество с собственно философской точки зрения / к вопросу о созидательном назначении человека во Вселенной /Г.С. Батищев /Наука и творчество. Методологические проблемы: Сб. научных трудов. – Ярославль, 1986. – С.23–31.
    35. Бауэр В. Энциклопедия символов / Бауэр В., Дюмотц И., Головин С. – М.: КРОН-ПРЕСС. – 1995. – 512 с.
    36. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин. – М.: Искусство [2 изд]. – 1988. – 444 с.
    37. Бахтин М.М. Работы 1920-х годов /М.М. Бахтин.– К.: Next, 1994. – 384 c.
    38. Белоус В.В. Место и роль интегральной индивидуальности в современной науке /В.В. Белоус //Психологический журнал. – 1998. – №1. – С. 47–56.
    39. Белый А. Критика. Эстетика. Теория символов: в 2 т / А.Белый.– М.: Искусство. –Т. 1. – 1994. – 478 с.
    40. Белый А. О смысле познания /А. Белый. – Минск: Полифакт, 1991. – 64 с.
    41. Бем С. Линзы гендера. Трансформация взглядов на проблему неравенства полов /С. Бем. – М.: Российская политическая энциклопедия, 2004. – 336 с.
    42. Бендас Т. В. Гендерная психология: [учебное пособие] /Т. В. Бендас. – СПб.: Питер, 2006. – 431 с.
    43. Бердяев Н.А. Царство духа и царство кесаря /Н.А Бердяев.– М.: Республика, 1995. – 383 с.
    44. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества /Н.А. Бердяев. – М.: Правда, 1989.– 608 с.
    45. Бердяев Н.А. Самопознание /Н.А. Бердяев. – М.: Книга. 1991.–318 с.
    46. Бердяев Н. А. О назначении человека /Н.А. Бердяев. – М.: «АСТ», 2006. – 478 с.
    47. Берн Ш. Гендерная психология /Шон Берн. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2001. – 320 с.
    48. Берн Э. Введение в психотерапию и психоанализ для непосвященных /Э.Берн. – СПб.: Питер Ком, 1991. – 349 с.
    49. Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості /І.Д. Бех //Педагогіка і психологія. – 1997. – №1. – С. 124–129.
    50. Білова Т.О. Несвідоме як джерело творчої діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук /Т.О. Білова. – Харків, 1997.– 20 с.
    51. Білокур К.В. Я буду художником! Документальна сповідь у листах художниці, розвідках М.Кагарлицького /К.Білокур. – К.: «Спалах ЛТД»,1995. – 68 с.
    52. Блаватская Е.П. Тайная доктрина /Е.П. Блаватская. – Донецк: Сталкер, 1997.– 400 с.
    53. Блонквист Е. О противоречии трактовки художественного творчества в эстетике А. Мальро /Блонквист Е.О. //Психология процессов художественного творчества. Л.: Наука, 1975.– С.118–158.
    54. Блюм Г. Психоаналитическая теория личности /Г.Блюм. – М.: КСП, 1996.–247 с.
    55. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей /Д.Б. Богоявленская.– М.: Прогресс-Традиция, 2002. – 272 с.
    56. Богоявленская Д.Б. Опыт построения методики исследования активности в изобразительной деятельности /Д.Б. Богоявленская, П.Т. Тюрин //Вопросы психологи. – 1987. – №1. – С. 156–159.
    57. Бодалев А.А. О смысле жизни человека, его акме и взаимосвязи между ними / А.А. Бодалев //Мир психологии. – 2001. – №2. – С. 54-58.
    58. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. /Лидия Ильинична Божович. – М. : Просвещение, 1968. – 365 с.
    59. Божович Л.И. Проблема формирования личности /Л.И. Божович [под ред. Д. Фельдштейна]. – М. : Междунар. пед. академия, 1995. – 212 с. (Избранные психологические труды).
    60. Большой толковый социологический словарь /под ред. Девида Джери, Джулии Джери в 2-х т., пер. с англ. Н.Н. Марчук. М.: Вече, АСТ. –Т. 1. – 1999. – 544 с.
    61. Борев Ю. Естетика /Ю.Борев.– М.: Политиздат, 1988. – 495 с.
    62. Боришевський М.Й. Ціннісні орієнтації в особистісному становленні сучасної молоді /М.Боришевський //Проблеми загальної та педагогічної психології. т.V. ч.5. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2003. – С. 34–42.
    63. Боришевський М.Й. Дорога до себе. Від основ суб’єктності до вершин духовності: Монографія / Мирослав Боришевський. – К.: Академвидав, 2010. – 416 с.
    64. Братусь Б.С. К проблеме нравственного сознания в культуре уходящего века / Б.С. Братусь // Вопросы психологии. – 1993. – №1. – С. 6 – 12.
    65. Бредихина Л. Репрезентационные практики в женском искусстве /Л. Бредихина //В кн. Женщина и визуальные знаки. – М., 2000.– С. 215–240.
    66. Бретон А. Манифест сюрреализма / А.Бретон // В кн. Называть вещи своими именами: Програмное выступление мастеров заподноевропейской литературы XX в.– М.: Прогресс, 1986.– С. 55–57.
    67. Брушлинский А.В. О взаимосвязях процессуального /динамического/ и личностного /мотивационного/ аспектов мышления /А.В. Брушлинский, М.И. Воловикова //В кн. Психические иследования познавательных процессов и личности. М.: Наука, 1983. – С. 84–96.
    68. Брушлинский А.В. Избранные психологические труды /А.В. Брушлинский. – М. : Изд.-во „Институт психологии РАН”, 2006. – 560 с.
    69. Брюно Ж. Одаренные дети: психолого-педагогическое исследование и практика / Ж. Брюно, Р. Мальви, Л. Назарет //Психологический журнал. – 1995.–Т.16. – №4. – С. 73–78.
    70. Бубер М. Два образа веры /М.Бубер. – М.: Республика.– 1995.– 464 с.
    71. Булгаков С. Свет невечерний /С.Булгаков //В кн. Русский эрос или философия любви в России. – М., «Прогресс», 1991. – С. 307–315.
    72. Буякас Т.М. Проблема и психотехника самоопределения личности /Т.М. Буякас //Вопросы психологии. – 2002. – №2. – С.28–39.
    73. Буякас Т.М. Инициальный путь развития личности: возможности психологической работы /Т.М. Буякас //Вопросы психологии. – 2003. – №5. – С. 68–79.
    74. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание /М. Вартофский. – М.: Прогресс. – 1988. – 507 с.
    75. Васадзе А.Г. Проблема художественного чувства /А.Г. Васадзе. – Тбилиси: Мецниереба, 1978. – 172 с.
    76. Василюк Ф.Е. Психология переживания /Ф.Е. Василюк. – М.: МГУ. – 1984. – 200 с.
    77. Василюк Ф.Е. Структура образа /Ф.Е. Василюк //Вопроссы психологии. – 1993.– №5.– С. 5–19.
    78. Василюк Ф.Е. Переживание и молитва (опыт общепсихологического исследования) /Ф.Е. Василюк. – М.: Смысл, 2005. – 191 с.
    79. Василькова В.В. Синергетика и архетипические коды социальной самоорганизации /В.В. Василькова //В кн. Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. – М.: Прогресс, 2002. – С. 247–263.
    80. Вейдле В.В. Умирание искусства: размышление о судьбе материального и художественного творчества /В.В. Вейдле. – СПб.: Мифрил, 1996. – 336 с.
    81. Вейнингер О. Пол и характер /О.Вейнингер. – М.: «Терра». – 1992. – 480 с.
    82. Вельфлин Г. Основные понятия истории искусств: проблема эволюции стиля в новом искустве /Г.Вельфлин. – СПб.: Мифрил, 1994. – 427 с.
    83. Веретейченко І. Образ митця в українському модернізмі /І.Веретейченко //У кн. Гендер і культура. К.: Факт, 2001. – С.171–177.
    84. Веселовский А.И. История поэтики /А.И. Веселовский. – М.: Высшая школа, 1989. – 224 с.
    85. Виану Т. Исследования по эстетике /Т.Виану. – Бухарест: Изд-во “Универс”, 1972. – 238 с.
    86. Взаємозв’язок когнітивних та особистісних чинників у розвитку обдарованості: монографія /Упоряд. – Р. Семенова, Д. Королев. – К.: Педагогічна думка, 2008. – 144с.
    87. Візуальне мистецтво 80–90-х років в контексті культурної ситуації XX ст. Матеріали міжнародної конференції. – К.: “Києво-Могилянска Академія”, 1999. – 270 с.
    88. Вильсон Г. Психология артистической деятельности: таланты и поклонники /Г.Вильсон. – М.: «Когнито-Центр», 2001. – 384 с.
    89. Винникот Д.В. Разговор с родителями /Д.В. Винникот. – М.: Независимая фирма «Класс», 1995. – 94 с.
    90. Витковская Ю. Славянская мифология /Ю. Витковская //В кн. Женщина в легендах и мифах. – М.: Крон-Прогресс, 1998. – С. 141–160.
    91. Возняк Г.С. Тексти та переклади: семантичний простір мови, одвічні запитання, Мартін Гайдеггер, Ганс Георг Гадамер, Габріель Марсель / Г.С. Возняк. – Харків.: Фоліо, 1998. – 666 с.
    92. Волошин М. Лики творчества /М.Волошин. – Л.: Наука. – 1988. – 848 с.
    93. Воронина О.А. Социокультурные детерминанты развития гендерной теории в России и на Западе /О.А. Воронина //Общественные науки и современность. – 2000. – №4. – С. 9–20.
    94. Врубель /Переписка, воспоминания о художнике/. – М.: Искусство. – 1976. – 383с.
    95. Вундт В. Миф и символ /Вильгельм Вундт. – М.: РУССЛИТ, 1994 – 375 с.
    96. Вундт В. Фантазия как основа искусства /Вильгельм Вундт. – СПб – М.: Изд. М.О.Вольф, 1914. – 146 с.
    97. Выготский Л.С. Анализ эстетической реакции: Трагедия о Гамлете, принце Датском У. Шекспира; Психология искусства: Собр. Трудов /В.В. Иванов, И.В.Петрова (науч. ред.); В.В.Иванов (комент.). – М.: Лабиринт, 2001. – 479 с.
    98. Выготский Л.С. Психология развития как феномен культуры: Избранные труды / Л.С. Выготский. – М.: Воронеж, 1996. – 512 с.
    99. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. / Л.С. Выготский [3 изд]. – М.: Просвещение, 1991. – 91 с.
    100. Выготский Л.С. Психология искусства /Л.С. Выготский. – М.: Искусство, 1968. – 571 с.
    101. Вышеславцев Б.П. Этика преображенного эроса /Б.П. Вышеславцев. – М.: Республика, 1994. – 368с.
    102. Гадамер Г.Г. Актуальность прекрасного /Г. Гадамер. – М.: Искусство, 1991. – 367 с.
    103. Гадамер Г.Г. Істина і метод в 2-х т. К.: Юніверс. – Т. 1. – 2000. – 464 с.
    104. Гадамер Г.Г. Істина і метод в 2-х т. К.: Юніверс. – Т. 2. – 2000. – 478 с.
    105. Гайдеггер М. Навіщо поети? Гельдерлін і сутність поезії /М. Гайдеггер //Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. [ за ред. М.Зубрицької]. – Львів: Літопис, 1996. – С. 449-501.
    106. Гайжутис А.Л. Духовно-творческий потенциал художника: автореф. дис. на соискание уч. степени докт. философ. наук /А.Л. Гайжутис. – Вильнюс, 1984.– 40 с.
    107. Гегель Г.–В.Ф. Энциклопедия философских наук в 3-х т. /Г. Гегель. – Т. М.: Мысль, 1974.– 433 с.
    108. Гендер і культура: збірник статтей /[упор. В.Агеєва, С. Оксамитна]. – К.: Факт, 2001. – 222 с.
    109. Гендерний підхід: історія, культура, суспільство /[Під ред. Л.Гентош, О.Кісь]. – Львів: Класика, 2003. – 252 с.
    110. Геодакян В. А. Конвергентная эволюция фенотипа, ассиметрии и сексуальности в культуре / В. А. Геодакян //Сексология и сексопатология. – 2003. – № 6-8. – С. 2–7.
    111. Гессе Г. Художник и психоанализ /Г. Гессе //Называть вещи своими именами: Програмные выступления мастеров заподноевропейской литературы XX в. – М.: Прогресс, 1986. – С. 390–416.
    112. Гессе Г. Избранное /Г. Гессе. – М.: Искусство, 1977. – 258 с.
    113. Гете И-.В. Об искусстве /И-.В. Гете. – М.: Искусство, 1975. – 249 с.
    114. Гете И-.В. К учению о цвете (хроматика) /И-.В. Гете //Психология цвета: пер. с англ. – М.: «Рефл-бук» К.: «Ваклер», 1996. – С. 281–349.
    115. Гиллиган К. Иным голосом: психологическая теория и развитие женшин /К. Гиллиган //Этическая мисль /[общ. ред. А.А.Гусейнова]. – М.: Республика, 1992. – С. 362–373.
    116. Гильбух Ю.З. Умственно одаренный ребенок: Психология, диагностика, педагогика /Ю. Гильбух. – К.: Общество “Знание”, 1998. – 84 с.
    117. Говорун Т.В. Гендерна психологія: Навчальний посібник /Т.В. Говорун, О.М. Кікінежді. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 308 с.
    118. Голан А. Миф и символ / А. Голан. – М.: РУССЛИТ, 1994. – 375 с.
    119. Голосовкер Я. Э. Логика мифа /Голосовкер Я. Э. – М.: Наука, 1987. – 218 с.
    120. Голубева Э. А. Способности. Личность. Индивидуальность /Голубева Э. А. – М.: Феникс+ , 2005. – 512 с.
    121. Голубкина А.С. Несколько слов о ремесле скульптора /А.С. Голубкина. – М.: «Советский художник», 1960. – 48 с.
    122. Гомілко О. Метафізика тілесності. Концепт тіла у філософському дискурсі / О. Гомілко. – К.: Наукова думка, 2001. – 340 с.
    123. Гомперц Т. Греческие мыслители: в 2-х т. – СПб.: изд. Жукова. – Т. 1. – 1911. – 280 с.
    124. Горностай П.П. Гендерний розвиток та гендерна ідентичність особистості: особливості чоловічої та жіночої соціалізації /П.П. Горностай //Гендерні студії: освітні перспективи. – К.: Фоліант, 2003. – С. 5–21.
    125. Грановская Р.М. Конфликт и творчество в зеркале психологии /Р.М. Грановская.– М.: Генезис, 2002. – 573 с.
    126. Громов Е.С. Природа художественного творчества /Е.С. Громов. – М.: Просвещение, 1986. – 239 с.
    127. Грушевська К. Про дослідження статевих громад в первіснім суспільстві /К. Грушевська //Первісне громадянство та його пережитки на Україні. – К., 1929. – Вип. 1. – С.24–33.
    128. Гуманістична психологія. Антологія: в 3-х т.: Психологія і духовність. (Світоглядні аспекти гуманістично зорієнтованих напрямів у сучасній західній психології) /[упоряд.: Г.Балл, Р.Трач]. – К.: Унів. Вид-во ПУЛЬСАРИ. – T.1 – 2005. – 279 с.
    129. Гумбольдт В. Язык и философия культуры /В. Гумбольдт. – М.: Прогресс, 1985. – 451 с.
    130. Гундорова Т. Femina melancholica. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської /Т. Гундорова.– К.: Критика, 2002. – 272 с.
    131. Гусельцева М.С. Культурно-аналитический подход к феноменам креативности, неадаптивности и гениальности /Гусельцева М.С. //Вопросы психологии. – 2008. – №2. – С. 17–29.
    132. Гуцол С.Ю. Трансформація особистісного міфу як засіб розвитку особистості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук /С.Ю. Гуцол. – К., 2004. – 20 с.
    133. Давыдов А.П. Инверсия и медиация в развитии русского художественного сознания /Давыдов А.П. // Мир психологии. – 2000. – № 3.– С. 87–97.
    134. Давыдова Н.М. Глава семьи: распределение и способ выживания /Давыдова Н.М. //Общественные науки и современность. – 2000 – № 4. – С. 51–57.
    135. Дали С. Дневник одного гения /С. Дали. – М.: Искусство, 1991. – 271 с.
    136. Дали С. 50 магических секретов мастерства /С. Дали. – М.: Издательство ЭКСМО-Пресс, 2002. – 272 с.
    137. Дали С. Тайная жизнь Сальвадора Дали, написанная им самим: О себе и обо всем прочем /С. Дали. – М.: Сварот и К, 1999. – 461 с.
    138. Данилюк І.В. Іван Франко та проблеми психології творчості /І.В. Данилюк // Іван Франко та Митрополит Андрей: Мойсеї українського народу: міжнар. наук. конф., 1 груд. 2006 р. – К.: ПП М.І.Сергійчук, 2006. – С.73-82.
    139. Дельоз Ж. Капіталізм і шизофренія: Анти-Едіп /Дельоз Ж., Гваттарі Ф.– К.: Сінто, 1996. – 384 с.
    140. Деррида Ж. Письмо и различие /Жак Деррида. – СПб.: Академ. Проект, 2000. – 428 с.
    141. Джеймс У. Психология /У. Джеймс. – М.: Педагогика, 1991. – 368 с.
    142. Джидарьян И.А. Эстетическая потребность /И.А.Джидарьян. – М.: Наука, 1976. – 192 с.
    143. Джовн М. Досягнення Василя Курилика / М. Джовн //Артанія. – 1996. – №2. – С. 43–44.
    144. Діалогічність як форма існування і розвитку особистості / [за ред. Г.О. Балла, М.В. Папучі]. – Ніжин: В-во «Міланік», 2007. – 343 с.
    145. Дильтей В. Описательная психология /В. Дильтей [2-е изд.]. – СПб.: Академ проект, 2000. – 428 с.
    146. Дмитриева Н.А. Винсент Ван Гог. Человек и художник /Н.А. Дмитриева. – М.: «Наука», 1980. – 398 с.
    147. Дмитриева Н.А. Пикассо /Н.А. Дмитриева. – М.: Наука, 1971. – 126 с.
    148. Дневник Марии Башкирцевой. – СПб.–М.: изд. тов-ва М.О. Вольф, 1990. – 253 с.
    149. Дорфман Л. Я. Эмоции в искусстве: Теоретические подходы и эмпирические исследования /Дорфман Л. Я.– М.: Смысл, 1997. – 424 с.
    150. Дружинин В.Н. Психология общих способностей /В.Н. Дружинин. – СПб.: Издательство "Питер", 1999. – 368 с. – (Серия "Мастера психологии").
    151. Дубинин И.А. Особенности социальной адаптации художественно одаренных учащихся /Дубинин И.А. //Психологическая наука и образование. – 2004. – №1. – С.22–27.
    152. Дунчев В.Н. Исследование когнитивных стилей в связи с проблемой креативности: автореф. дис. на соискание. уч. степени. канд.психол. наук. /В.Н. Дунчев. – Л., 1985. – 20 с.
    153. Дюбуа Ж. Общая риторика /Ж. Дюбуа. – М.: Прогресс, 1986. – 392 с.
    154. Дьяченко О.М. Развитие воображения дошкольника /О.М. Дьяченко. – М.: Мозаика-Синтез, 2008. – 129 с.
    155. Ермолаева-Томина Л.Б. Психология художественного творчества: учебное пособие для вузов /Л.Б. Ермолаева-Томина – М.: Академический проект, 2003. – 304 с.
    156. Ершов П.М. Искусство толкования: в 2-х частях, Ч.II. Режиссура как художественная критика /П.М. Ершов.– Дубна: Феникс, 1997. – 608 с.
    157. Ершов П.М. Искусство толкования: в 2-х частях, Ч. I. Режисура как практическая психология /П.М. Ершов. – Дубна: Феникс, 1997. – 352 с.
    158. Жарких В. Максимилиан Волошин о природе подсознательного / В. Жарких // Искусство. – 1989. – № 2. – С.51 – 53.
    159. Женщина и визуальные знаки [под ред. А.Альчук]. – М., «Идея-Пресс», 2000. – 280 с.
    160. Жеребкина И.А. «Прочти мое желание…» Постмодернизм, психоанализ, феминизм /И.А. Жеребкина. – М.: Идея-Пресс, 2000. – 251 с.
    161. Жуковский В.И. Зримая сущность (визуальное мышление в изобразительном искусстве) /В.И.Жуковский, Д.В.Пивоваров. – Свердловск.: издат. Уральского университета, 1991. – 284 с.
    162. Завгородняя Е.В. О мотивах художественного творчества /Е.В. Завгородняя //Искусство в школе.– 1992. – №3–4. – С.28-32.
    163. Завгородня О.В. Роль несвідомого у формуванні художнього задуму. / О.В.Завгородня //Психологія: науково-методичний збірник. – К., 1992. – С.280 – 288.
    164. Завгородня О.В. Психологія формування художнього задуму: автореф. дис. на здобуття. вч. ступеня. канд. психол. наук /О.В. Завгородня. – К., 1992. – 20 с.
    165. Завгородня О.В. Мотиваційний компонент здібностей до образотворчого мистецтва /О.В. Завгородня //Актуальні проблеми психології: традиції і сучасність. Т.1. – К., 1993. – С. 228–234.
    166. Завгородняя Е.В. Об опыте изучения роли символических сновидений в художественном творчестве учащихся /Завгородняя Е.В. //Психологическая наука и образование. – 1997.– №3.– С. 99 –103.
    167. Завгородня О.В. Особистісні чинники становлення образотворчої обдарованості /Завгородня О.В. //Розвиток ідей Г.С. Костюка в сучасних психологічних дослідженнях. Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Вип. 20. ч. 1. – К., 2000. – С. 154 – 162.
    168. Завгородня О.В. Фемінність і маскулінність в психології художньо обдарованої особистості: постановка проблеми /О.В. Завгородня //Психологія і суспільство. – 2001. – № 3. – С. 33–43.
    169. Завгородня О.В. Особистісні характеристики педагогів: гендерний аспект /О.В. Завгородня, О.С. Васильєва //Вісник Національного технічного університету України “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць. – К., 2002. – №2. – С.109–118
    170. Завгородня О.В. Розвивально-виховні можливості образотворчого мистецтва /О.В. Завгородня //Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – 2003. – Т.5. – Ч.6. – С. 93-97.
    171. Завгородняя Е.В. Методика комплексного исследования художественно одаренных старшекласников /Е.В.Завгородняя //Актуальні проблеми психології. Том 6: Психологія обдарованості. Вип. 2. К., 2002. – С.97–106.
    172. Завгородня О.В. Вплив педагога на учня: особистісний аспект /О.В.Завгородня, Л.О.Курганська. – К. : Міленіум, 2005. – 40 с.
    173. Завгородня О.В. Особистісні цінності та методи їх дослідження /О.В.Завгородня, Л.О.Курганська. – К.: Міленіум, 2006. – 102 с.
    174. Завгородня О.В. Психологія художньо обдарованої особистості: гендерний аспект /О.В. Завгородня. – К.: Наукова думка, 2007. – 264 с.
    175. Завгородня О.В. Психологічне здоров’я людини: теоретичні аспекти та прикладні аспекти: монографія /О.В. Завгородня, Л.О. Курганська – К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2008. – С.43–50.
    176. Завгородняя Е.В. Активизация неосознаваемых ресурсов личности в процессе изобразительной деятельности /Е.В.Завгородняя //Арт-терапия и творческое самовыражение в сохранении здоровья и развитии человеческого потенциала. Сборник материалов первой московской международной конференции по терапии искусством (9-11 апреля 2010г). М.: НОУ ИСПТ, 2010. С.43-45.
    177. Завгородня О.В. Особистість: шляхи досягнення зрілості /О.В. Завгородня //Практична психологія та соціальна робота. – 2010. – №12. – С. 7 – 12.
    178. Закариадзе А.Т. Специфика художественного символа: автореф. дис. на соиск. уч. степени. канд. филос. наук./ А.Т.Закариадзе – Тбилиси, 1986. – 20 c.
    179. Зборовська Н.В. Український культурний канон: феміністична інтерпретація / Н.В.Зборовська //Кур’єр Кривбасу. – 2000. – № 125–126. – С. 117–124.
    180. Зборовська Н.В. Моя Леся Українка: есей /Н.В.Зборовська – Тернопіль: Джура. – 2002. – 228 с.
    181. Зборовська Н.В. Психоаналіз і літературознавство: посібник /Н.В.Зборовська – К.: Академвидав”, 2003. – 392 с.
    182. Обдарованість, творчість, здібності: теорія, методика, результати досліджень /за ред. В.О.Моляко, О.Л.Музики. – Житомир: Рута, 2006. – 320 с.
    183. Зинченко В.П. Психология. Педагогика. Ч. 1. Живое знание /В.П.Зинченко: Самара. – Изд. СГПУ, 1998.– 212 с.
    184. Зинченко В.П. Теоретический мир психологии /В.П.Зинченко //Вопросы психологии. – 2003. – №5. – С. 3–17.
    185. Зинченко В.П. Исследования визуального мышления /В.П.Зинченко, В.М.Мунипов, В.М.Гордон // Вопросы психологии. – 1973. – №2. – С. 1–14.
    186. Знаков В.В. Половые, гендерные и личностные различия в понимании моральной дилемы /В.В. Знаков //Психологический журнал. – 2004. – Т. 25. – №1. – С. 41–51.
    187. Знаков В.В. Психология человеческого бытия /В.В. Знаков //Психологический журнал. – 2008. – № 2. – С. 60–77.
    188. З-під сузір’я риби: розмова з Р.Романишиним //Україна. – 1990. – №12. – С.12–13.
    189. Зязюн І. А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти /Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. Монографія.[ за ред. І.А.Зязюна]. – К.: ВІПОЛ, 2000. – С.11–57.
    190. Иванов В.В. Бессознательное, функциональная ассиметрия, язык и творчество /В.В. Иванов //Психология художественного творчества: Хрестоматия .– Мн.: Харвест, 1999.– С. 44–53.
    191. Иванов М.В. Историческая психология личности: учебное пособие /М.В.Иванов. СПб.: ПГПУПС, 2006. – 182 с.
    192. Игнатьев Е.И. Психология изобразительной деятельности детей /Е.И.Игнатьев [изд. 2-е]. – М.: Учпедгиз, 1961. – 223 с.
    193. Ильенков Э.В. Философия и культура /Э.В. Ильенков. – М.: Политиздат, 1991. – 464 с.
    194. Ильин И.А. О совести. Путь духовного обновления. Собр. соч. в 10 томах / И.А. Ильин. – М.: Русская Книга 1993. – 218 с.
    195. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины / Е.П.Ильин – СПб.: Питер, 2003. – 544 с.
    196. Ильин Е.П. Психология творчества, креативности, одаренности /Е.П.Ильин. – СПб.: Питер, 2009. – 448 с.
    197. Искусство – путь к взаимопониманию людей: интервью с Раушенбахом // Искусство. – 1989. – №6. – С. 52–53.
    198. Кабанов М.Н. Методы психологической диагностики и корекции в клинике / М.Н. Кабанов, А.Е.Личко, В.М.Смирнов. – М.: Медицина, 1983. – 310 с.
    199. Каверин В.А. Скандалист или вечера на Васильевском острове. Исполнение желаний /В.А. Каверин.– М.: Правда, 1991. – 560 с.
    200. Каган М.С. Философия культуры /М.С. Каган.– СПб.: Петрополис, 1996. – 416 с.
    201. Каган М.С. Философская теория ценностей /М.С. Каган. – СПб: “Петрополис”, 1997. – 205 с.
    202. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика /Альбер Камю.– М.: Искусство, Политиздат, 1990. – 415 с.
    203. Канарский А.С. Диалектика эстетического процесса. Генезис человеческой культуры /А.С. Канарский. – К.: Вища школа, 1982. – 191 с.
    204. Кандинский В.В. О духовном в искусстве: живопись /В.В.Кандинский. //Искусство. – 1989. – № 3. – С. 30–33.
    205. Каннабих Ю. История психиатрии /Ю. Каннабих.– М.: ЦТР МГП ВОС, 1994.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины