ОСОБИСТІСНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ′Я ЖІНКИ : ЛИЧНОСТНЫЕ ДЕТЕРМИНАНТЫ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВЬЯ ЖЕНЩИНЫ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА

На правах рукопису

БАЦИЛЄВА ОЛЬГА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 159.97:616.89-008-055.26(043.3)

ОСОБИСТІСНІ ДЕТЕРМІНАНТИ
РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ′Я ЖІНКИ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора психологічних наук

Науковий консультант –
дійсний член НАПН України,
доктор психологічних наук,
професор
МАКСИМЕНКО СЕРГІЙ ДМИТРОВИЧ

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 4

РОЗДІЛ І. СТАВЛЕНЯ ДО РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ'Я ЯК ЦІННІСНО-СМИСЛОВЕ УТВОРЕННЯ В СТРУКТУРІ
ОСОБИСТОСТІ 14
1.1. Репродуктивне здоров’я як одна з головних соціальних цінностей суспільства 14
1.2. Особливості стану репродуктивного здоров’я жінок
у сучасних умовах 28
1.3. Поняття про репродуктивне здоров’я та чинники, що його детермінують 36
1.3.1. Особливості соматичного здоров’я 44
1.3.2. Індивідуально-психологічні характеристики та соціально-психологічні установки 54
1.3.3. Соціально-економічні та екологічні детермінанти 66
1.4. Шляхи збереження репродуктивного здоров’я у сучасних умовах життєдіяльності 76

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЕМОЦІНОГО СТАНУ ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ 86
2.1. Методологічні засади та етапи дослідження 86
2.2. Групи дослідження та діагностичний інструментарій 93

РОЗДІЛ ІІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ТА ЇЇ МІСЦЕ У СИСТЕМІ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ ЖІНКИ 122

РОЗДІЛ ІV. СТАНОВЛЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНКИ НА РІЗНИХ ВІКОВИХ ЕТАПАХ 140
4.1. Психологічні особливості становлення репродуктивної функції у ранньому репродуктивному періоді 140
4.2. Період активної реалізації репродуктивної функції 151
4.3. Пізній репродуктивний період – особливий етап у житті жінки 177
РОЗДІЛ V. ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ЖІНОК З ПОРУШЕННЯМ
РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ 218
5.1. Психологічні механізми больового синдрому при
патології репродуктивної сфери у жінок 218
5.2. Особливості психоемоційного стану жінок з порушенням репродуктивної функції 233
5.3. Особистісні особливості жінок з девіантною материнською поведінкою 256

РОЗДІЛ VІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ
ЖІНОК НА РІЗНИХ ЕТАПАХ РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ 303
6.1. Психосоціальна допомога у становленні
репродуктивної поведінки 303
6.2. Комплексна особистісно орієнтована підготовка
до народження дитини 318

ВИСНОВКИ 332
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 336
ДОДАТКИ 381

ВСТУП

Актуальність проблеми. Збереження здоров’я нації, безперечно, повинно бути одним з пріоритетних напрямків держави, яка піклується про своє майбутнє, оскільки одним з показників потенціалу будь-якої держави є стан здоров’я її громадян та чинна демографічна ситуація в країні. На жаль, сьогодні в Україні, як і в більшості європейських країн, спостерігається негативна демографічна тенденція до зниження народжуваності, погіршення рівня загального здоров’я та його важливої складової – репродуктивного здоров’я, особливо жіночого, стан якого є вирішальним у відновленні позитивних демографічних тенденцій, збільшенні показників народжуваності та покращенні здоров’я майбутнього покоління.
Літературні дані свідчать про те, що протягом останніх років питання про репродуктивне здоров’я перебуває в центрі уваги фахівців всього світу (В. В. Абрамченко, Г. І. Брахман, В. І. Брутман, В. І. Добряков, Н. П. Коваленко, С. Д. Максименко, С. Ю. Мєщерякова, М. С. Радіонова, І. Ю. Хамітова, Г. Г. Філіппова, S. Grenman, M. L. Lindbohm, P. A. Murphy та інші). На теперішній час не слід штучно звужувати поняття про репродуктивне здоров’я жінки тільки до медико-біологічних меж. Його слід розглядати більш розгорнуто, через призму фізіологічних, психологічних, соціально-економічних та соціокультурних чинників, сукупність яких детермінує стан репродуктивної функції жінки. Тобто, стан репродуктивного здоров’я жінок стає предметом інтересу не тільки представників медичної науки та практики, а й фахівців інших галузей, насамперед психологів, соціологів, та й взагалі стає мультидисциплінарною проблемою, яка виділяється суспільно-політичною значущістю, бо щільно пов’язана зі здоров’ям дітей та, як наслідок, із майбутнім держави і нації. При цьому особливо значущими є саме особистісні чинники, що впливають на ставлення жінки до власного репродуктивного здоров’я та, насамперед, реалізації материнства.
Проблемі становлення та розвитку особистості жінки, а також детермінант, які його обумовлюють, присвячена значна кількість робіт, що свідчить про важливість даної теми, однак проблема вивчення ролі особливостей реалізації репродуктивної функції сучасної жінки у цьому процесі представлена недостатньо. Тому всебічне вивчення цього феномену, а також запропонування методів особистісної психодіагностики й засобів психосоціальної підтримки та корекції означеної категорії дозволять жінкам свідомо проектувати свої дії, оцінки, поведінку, максимально використовувати свої здібності та можливості, бути творцем власної особистості, що дасть їм змогу в досить складних сучасних умовах реалізувати свій потенціал і як носія репродуктивної функції, і як соціально активної творчої особистості (А. С. Батуєв, Н. В. Боровикова, Дж. Боулбі, В. І. Брутман, Д. Віннікотт, С. Гроф, В. І. Добряков, М. Кляйн, Л. В. Копил, О. С. Кочарян, М. Мід, Д. Пайз І. Ю. Хамітова, Г. Г. Філіппова, та інші).
Виходячи з вищевикладеного, можна дійти висновку, що означений напрямок дослідження характеризується актуальністю, соціальною значущістю та недостатньою розробкою проблеми. Можна вважати, що більш ретельне вивчення цієї проблеми саме з боку психологічної науки дозволить визначити напрямки психопрофілактичної та корекційної роботи з означеною категорією населення і зробити гідний внесок у розв’язання цієї важливої соціальної проблеми.
Таким чином, актуальність, недостатня розробка проблеми та її соціальна значущість визначили вибір теми дослідження: «Особистісні детермінанти репродуктивного здоров’я жінки».

Зв’язок з науковими планами, програмами, темами.
Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з науково-дослідною роботою, що входить до комплексних тем «Психолого-методологічні засади синергії психологічної теорії та практики» (номер держреєстрації 0105U001106) та «Парадигмальні зміни основ загальної психології у синергетичному контексті» (номер держреєстрації 0109U000170) – лабораторія загальної та етнічної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (протокол №9 від 14 листопада 2005 р.) та узгоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №10 від 20 грудня 2005 р).
Об’єкт дослідження: особистісні чинники репродуктивного здоров’я жінки.
Предмет дослідження: взаємодія психоемоційних станів та індивідуально-психологічних особливостей жінок, що впливають на їх репродуктивну функцію.
Мета дослідження: розробка концепції взаємозв’язку репродуктивної функції і психологічного становлення жінки та вивчення соціально-психологічних детермінант стану репродуктивного здоров’я жінок у сучасних умовах.
Гіпотеза дослідження: репродуктивне здоров’я є складним феноменом, який, будучи пов’язаним із загальним здоров’ям, має свою особливу структуру та етапи становлення. Специфіка репродуктивного здоров’я жінки зумовлена, насамперед, особливостями реалізації її репродуктивної функції, що на психічному рівні пов’язано з переусвідомленням та переоцінкою життєвих цінностей і зміною соціально-психологічних установок, які детермінуються особистісними властивостями жінки, психосоціальними і соціально-економічними чинниками. На збереження та покращення репродуктивного здоров’я позитивний вплив робить застосування комплексу спеціальних психопрофілактичних та психокорекційних програм з урахуванням індивідуально-психологічних властивостей жінок.
Для досягнення поставленої мети необхідним є вирішення наступних завдань:
1. Вивчити індивідуально-психологічні та психосоціальні фактори, що детермінують репродуктивну поведінку, яка забезпечується репродуктивним здоров’ям.
2. Розробити концепцію взаємозв’язку репродуктивної функції і психологічного становлення жінки на різних етапах онтогенезу.
3. Визначити психологічні засоби, що обумовлюють адекватне становлення й функціонування особистості жінки у сучасних умовах та дають їй можливість свідомо та повно реалізовувати свій особистісний потенціал у всіх напрямках.
4. Розробити методи діагностики психологічних порушень, що відбуваються у становленні та перебігу репродуктивної функції жінки.
5. Визначити принципи психосоціальної профілактики та корекції можливих порушень у стані репродуктивного здоров’я жінки у сучасних умовах життєдіяльності.
6. Дослідити взаємозв’язок між соматичними та психологічними компонентами репродуктивного здоров'я жінки.
Методологічну основу дисертації складають: загальнопсихологічні положення щодо ґенези особистості, а саме генетичний підхід С. Д. Максименка до аналізу становлення особистості на різних вікових етапах; положення Г. С. Костюка про взаємодію внутрішніх факторів становлення особистості; положення С. Л. Рубінштейна, О. М. Леонтьєва про розвиток особистісної свідомості; положення В. М. Мясищева про особистість як динамічну систему відношень; положення Б. Г. Ананьєва про системну організацію психічних процесів і функцій; принципи Б. Ф. Ломова щодо системного підходу до аналізу психічних явищ; концепція життєвого шляху особистості та життєвих криз Т. М. Титаренко; принципи Л. Ф. Бурлачука щодо медико-психологічного дослідження та клінічної діагностики особистості; теорія функціональних систем П. К. Анохіна; положення про психологічну готовність до материнства Г. Г. Філіппової та С. Ю. Мещерякової; концепція про гестаційну домінанту І. А. Аршавського.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження. Теоретичні: теоретичний аналіз, синтез, індукція, абстрагування, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання; емпіричні: спостереження, анкетування, бесіда, аналіз документації, психодіагностика; статистичні: методи описової та математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше предметом дослідження виступила взаємодія психоемоційних станів та індивідуально-психологічних особливостей жінок, що впливають на репродуктивних функцію у сучасних умовах; проведено теоретичне обґрунтування та експериментальну перевірку особливостей функціонування психоемоційного стану жінок репродуктивного віку та його впливу на перебіг репродуктивної функції і збереження репродуктивного здоров’я; доведено наявність залежності становлення репродуктивної функції жінок від їх особистісних особливостей та психосоціальних і соціально-економічних детермінант; обґрунтовано загальні принципи та доцільність проведення психосоціальної профілактики та корекції можливих порушень у стані репродуктивного здоров’я на різних вікових етапах жінки.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблено концепцію взаємозв’язку репродуктивної функції і психологічного становлення жінки на різних вікових етапах; конкретизовані теоретичні уявлення щодо психологічних особливостей становлення та перебігу репродуктивної функції жінок у сучасних умовах; доведено залежність особливостей репродуктивного здоров’я жінок від їх індивідуально-психологічних характеристик, психоемоційного стану, соціально-психологічних орієнтацій та соціально-економічних детермінант; показано можливості психопрофілактичної та корекційної роботи з означеною категорією жінок з метою покращення їх репродуктивного здоров’я через підвищення загальних адаптаційних можливостей та покращення життєдіяльності у сучасних умовах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено комплексну систему діагностики психоемоційного стану жінок репродуктивного віку та апробовано методику оцінки психоемоційного стану жінок залежно від особливостей фізіологічного розвитку та рівня патологічних відхилень, що супроводжують становлення й перебіг репродуктивної функції, та пов’язаних з цим змін у соціальному та рольовому функціонуванні; визначено напрямки психопрофілактичної та корекційної роботи з метою мінімізації несприятливої дії чинників, що впливають на стан репродуктивного здоров’я; науково обґрунтовано та запроваджено систему психологічної допомоги з включенням комплексу профілактичних, корекційних та реабілітаційних заходів щодо вирішення проблем збереження і покращення репродуктивного здоров’я жінок у сучасних умовах.
Отримані дані можуть бути використані при підготовці фахівців у галузі психології, медицини, соціальної роботи. А саме, в процесі викладання навчальних дисциплін та спецкурсів «Психологія особистості», «Психофізіологія», «Психологія та соціологія сім'ї», «Вікова психологія», «Психологія сексуальності», «Соціологія девіантної поведінки», «Основи демографії», «Соціальна медицина», «Акушерство», «Гінекологія» та в роботі лікувально-профілактичних закладів і громадських організацій.
Результати дослідження впроваджено до навчального процесу Донецького національного університету (довідка №1417/01-26/6.60 від 17.11.11 р.), Донецького національного медичного університету (довідка №47/66.01 від 10.11.11 р.), Донецького національного технічного університету (довідка №137/04 від 14.11.11 р.), Донецького інституту ринка та соціальної політики (довідка №10/109 від 15.09.11 р.), у роботу відділу освіти Калінінської районної в м. Донецьку ради (довідки №12/137 від 22.09.11 р. та № 12/138 від 22.09.11 р.), Центральної міської клінічної лікарні №6 м. Донецька (довідка №141.26/16 від 17.11.11 р.), відділу відновлення репродуктивної функції державної установи Інститут невідкладної і відновної хірургії В.К. Гусака НАМН України» (довідка №89/17 від 07.09.11 р.), Асоціації психологів Донбасу (довідка №37/19 від 12.10.11 р.) та громадської організації М.арт.ін-клуб м. Макіївка (довідка №45/12 від 03.10.11 р.).
Надійність і достовірність результатів дослідження та висновків забезпечувались: використанням методології системного та діяльнісного підходів; комплексним застосуванням методів дослідження; застосуванням сучасного апарату математичної статистики, різних видів статистичного аналізу емпіричних даних; використанням взаємодоповнюючих валідних та надійних методик; взаємозіставленням теоретичних та практичних результатів.
Особистий внесок автора. У опублікованих працях, написаних у співавторстві, доробок здобувача полягає у теоретичному аналізі проблеми, постановці та реалізації завдань дослідження, формулювання висновків. Розробки та ідеї співавторів у дисертації не використовуються.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались на 32 конференціях та конгресах: ІI національний конгрес з проблем репродуктивного здоров’я (Молдова, 2004 р.); ХVІ науково-практична конференція «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості» (Донецьк, 2004 р.); Науково-практична конференція «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2006 р.); VІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2006 р.); ХІІ з’їзд акушерів-гінекологів України та Міжнародний конгрес акушерів-гінекологів «Репродуктивне здоров’я в ХХІ столітті» (Донецьк, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна сім’я. Освіта. Медицина. Психологія. Психотерапія. Можливості співпраці» (Полтава, 2006 р.); ІІІ Міжнародна конференція з перинатальної медицини (Молдова, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Ґенеза буття особистості» (Київ, 2006 р); міжнародна науково-практична конференція «Методологія та технології практичної психології в системі вищої освіти» (Київ, 2007 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку» (Донецьк, 2007 р.), науково-практична конференція та пленум Асоціації акушерів-гінекологів України з міжнародною участю «Сучасні діагностичні та лікувальні технології в акушерській, перинатальній та гінекологічній практиці» (Одеса, 2007 р.), ХХІІ науково-практична конференція «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості» (Донецьк, 2007 р.); ІІІ Науково-практична конференція «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2008 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Особистісні та ситуативні детермінанти поведінки і діяльності людини» (Донецьк, 2008 р.); ХХІІІ та ХХІV науково-практичні конференції «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості» (Донецьк, 2008 р.); ІV міжнародна науково-практична конференція «Психологічні технології в екстремальних видах діяльності» (Донецьк, 2008 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви» (Чернівці, 2009 р.); V міжнародна науково-практична конференція «Психологічні технології в екстремальних видах діяльності» (Донецьк, 2009 р.); ХХV та ХХVІ науково-практичні конференції «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості» (Донецьк, 2009 р.); науково-практична конференція асоціації психологів Донбасу «Актуальні проблеми психологічної теорії та практики» (Донецьк, 2009 р.); ІІ Всеукраїнський психологічний конгрес (Київ, 2010 р.); VІ Харківські міжнародні психологічні читання «Психологія у суспільстві, що трансформується» (Харків, 2010 р.); науково-практична конференція «Девіантна поведінка: соціологічні, психологічні, юридичні аспекти» (Харків, 2010 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми психології особистості і міжособистісних взаємин» (Кам’янець-Подільський, 2010 р.); Науково-практична конференція «Сучасні аспекти невиношування вагітності з точки зору ендокринної гінекології та репродуктивної медицини» (Київ, 2010 р.); ХХVІІІ науково-практична конференція «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості» (Донецьк, 2010 р.); Науково-практична конференція асоціації психологів Донбасу з міжнародною участю «Актуальні проблеми психологічної теорії та практики» (Донецьк, 2010 р.); Науково-практична конференція «Девіантна поведінка: соціологічні, психологічні та юридичні аспекти» (Харків, 2011 р.); ХІІІ з’їзд акушерів-гінекологів України з міжнародною участю (Одеса, 2011 р.); VІ Міжнародна науково-практична конференція «Міждисциплінарні підходи до діагностики та корекції патологічних станів в акушерсько-гінекологічній практиці» (Київ, 2011 р.); доповідалися на засіданнях лабораторії загальної та етнічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (2006-2011 рр.), на методологічних семінарах та засіданнях кафедри психології Донецького національного університету (2009-2011 рр.), лабораторії психології репродуктивної сфери жінки, пренатальної та перинатальної психології (2009-2011 рр.) та кафедри акушерства і гінекології №2 Донецького національного медичного університету (2006-2011 рр.), кафедри соціальної роботи Державного університету інформатики і штучного інтелекту (2006-2011 рр.).
Кандидатську дисертацію на тему «Особливості ставлення до себе жінок, які перебувають у клімактеричному періоді» було захищено у 2004 році, спеціальність 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. Положення та висновки кандидатської дисертації у докторської дисертації не використовувалися.
Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 3 монографіях (1 – індивідуальна, 2 – колективні); 19 статтях у наукових фахових виданнях; 2-х навчальних посібниках; 2 патентах на винахід; 23 тезах та матеріалах наукових конференцій (всього 53 публікації). Розробки та висновки співавторів у дисертаційному дослідженні не використовувалися.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, 6 розділів, висновки, список використаної літератури та додатки. Основний текст дисертації викладено на 407 сторінках друкованого тексту, містить 27 рисунків (на 13 сторінках), 34 таблиць (на 18 сторінках), 5 додатків (на 27 сторінках). Список використаної літератури налічує 467 джерел, у тому числі 76 іноземною мовою.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Показано, що багатокомпонентність сучасного розуміння загального та репродуктивного здоров'я пов’язана, насамперед, з психологічною її складової у структурній і функціональній цілісності організму на всіх рівнях, з формуванням стресостійкості і підвищенням компенсаторно-адаптаційних можливостей систем та організму в цілому. Обґрунтовано наявність взаємозв’язку між психоемоційним станом жінки і розвитком різноманітної соматичної патології, насамперед дисгормональних розладів її репродуктивної сфери, із зниженням загального репродуктивного потенціалу.
2. В межах представленої концепції репродуктивне здоров'я жінки є складним феноменом, що, будучи пов’язаним з загальним здоров’ям, має свою особливу структуру та етапи становлення. Специфіка репродуктивного здоров’я жінки зумовлена, насамперед, особливостями реалізації її репродуктивної функції, що на психічному рівні пов’язана з переусвідомленням та переоцінкою життєвих цінностей і зміни соціально-психологічних установок, які детермінуються особистісними властивостями жінки, психосоціальними і соціально-економічними чинниками. На збереження та покращення репродуктивного здоров’я позитивний вплив робить застосування комплексу спеціальних психопрофілактичних та психокорекційних програм з урахуванням індивідуально-психологічних властивостей жінок.
3. Розроблено модель репродуктивного здоров'я жінки, яка дає змогу комплексного підходу до вивчення стану репродуктивного здоров’я жінок та виокремлення чинників, що його детермінують, з визначенням перспектив подальшого дослідження цієї проблеми та можливостей її розв’язання у сучасних умовах.
4. Результати аналізу особливостей двостороннього взаємозв’язку між соматичними і психологічними компонентами репродуктивного здоров'я дозволяють стверджувати, що виникнення специфічних дезадаптацій і порушень репродуктивної функції у жінок пов’язано з мультифакторною дією чинників різного рівня: 1) соціальних чинників, у вигляді зміни норм репродуктивної поведінки та негативних демографічних тенденцій; 2) соціально-психологічних чинників, що виявляються у змінах міжособистісних стосунків з найближчим оточенням та опануванням нових соціальних ролей; 3) психологічних чинників, пов'язаних із змінами у функціонуванні особистості жінки на різних етапах її онтогенези під час зміни обставин життєдіяльності; 4) психофізіологічних чинників у вигляді стрімких, часто нерегульованих змін психоемоційного фону, пов’язаних із змінами у внутрішньому та зовнішньому середовищі; 5) фізіологічних чинників, пов’язаних з перебудовою ендокринної та нервової систем в організмі жінки під час становлення та реалізації її репродуктивної функції.
5. Доведено, що важливою складовою для розвитку, функціонування і реалізації особистості жінки на всіх етапах її життєдіяльності є можливість повноцінного виконання нею репродуктивної функції, що є неможливим без приділення пильної уваги здоров'ю на етапі становлення репродуктивної сфери та щільно пов’язаної з цим проблемі статевого виховання, підвищення репродуктивної культури, формування адекватних уявлень, поглядів, цінностей, установок, патернів поведінки, спрямованих на здоровий спосіб життя, збереження загального та репродуктивного здоров'я.
6. Представлено програму діагностики особливостей індивідуально-психологічних характеристик особистості жінки, що роблять значний вплив на стан її репродуктивного здоров'я і ефективність реалізації репродуктивної функції. Наведено результати психодіагностичного обстеження та клініко-психологічні характеристики жінок на особливих етапах їх життєдіяльності, які співпадають з періодами гормональних перебудов в організмі, а також результати експериментальних досліджень індивідуально-психологічних особливостей жінок з проявами різних видів порушень репродуктивної сфери.
7. Визначено принципи психосоціальної профілактики та корекції можливих порушень у стані репродуктивного здоров’я та реалізації репродуктивної функції жінки у сучасних умовах життєдіяльності на різних вікових етапах. Представлено програми догравідарної психологічної підготовки юних жінок під час становлення їх репродуктивної функції та комплексної допологової підготовки вагітних та подружніх пар.
8. Запропоновано та апробовано програму психосоціальної допомоги жінкам на різних етапах розвитку їх репродуктивної сфери, спрямована на профілактику та корекцію можливих порушень у стані репродуктивного здоров’я жінки у сучасних умовах життєдіяльності через становлення адекватної репродуктивної поведінки, формування відповідального ставлення до репродуктивного здоров'я, профілактику захворювань, що передаються статевим шляхом, пропаганду здорового способу життя, планування сім'ї, відповідального батьківства та безпечного материнства.
9. Доведено позитивний вплив програми на становлення ефективної репродуктивної поведінки, стабілізацію і покращення психоемоційного стану жінки. Показано виразну позитивну тенденцію у набутті знань та навичок щодо саморегуляції та довільного регулювання функціонального стану організму на психічному та соматичному рівнях, підвищенні психолого-педагогічної компетенції, вихованні батьківської відповідальності та формування соціально-психологічних навичок надання підтримки в сім’ї, регулюванні взаємовідносин між сім’єю та соціумом.
Таким чином, можна зробити висновок, що гіпотеза, яку було висунуто на початку дослідження, повністю знайшла своє підтвердження під час проведення емпіричного дослідження особистісних детермінант репродуктивного здоров’я жінки.
Перспективи подальшого дослідження проблеми репродуктивного здоров'я жінки пов'язані з поглибленим визначенням соціально-психологічних механізмів змін, які відбуваються на різних етапах функціонування репродуктивної сфери. Продуктивним є майбутнє обґрунтування принципів та створення програм психологічної допомоги жінкам при різноманітних порушеннях реалізації репродуктивної функції.