ПСИХОЛОГІЯ ЗМІНИ ЖИТТЄВОЇ СТРАТЕГІЇ ОСОБИСТОСТІ : ПСИХОЛОГИЯ ИЗМЕНЕНИЯ ЖИЗНЕННОЙ СТРАТЕГИИ ЛИЧНОСТИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПСИХОЛОГІЯ ЗМІНИ ЖИТТЄВОЇ СТРАТЕГІЇ ОСОБИСТОСТІ
  • Альтернативное название:
  • ПСИХОЛОГИЯ ИЗМЕНЕНИЯ ЖИЗНЕННОЙ СТРАТЕГИИ ЛИЧНОСТИ
  • Кол-во страниц:
  • 430
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


    На правах рукопису


    МІЛЮТІНА КАТЕРИНА ЛЕОНІДІВНА


    УДК 159.923.3

    ПСИХОЛОГІЯ ЗМІНИ ЖИТТЄВОЇ
    СТРАТЕГІЇ ОСОБИСТОСТІ


    Спеціальність: 19.00.01 – загальна психологія;
    історія психології


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора психологічних наук
    Науковий консультант:
    ВЛАСОВА
    ОЛЕНА ІВАНІВНА
    доктор психологічних наук,
    професор

    Київ - 2013









    ВСТУП 5

    РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЄВИХ
    СТРАТЕГІЙ ОСОБИСТОСТІ 14
    1.1. Формування життєвої стратегії в ході соціалізації індивіда 14
    1.2. Складові побудови життєвої стратегії особистості 25
    1.3. Здатність до соціальної адаптації — визначальна передумова
    формування успішної життєвої стратегії дорослої особистості 38
    1.4. Особливості побудови життєвого шляху особистості в
    трансформаційному суспільстві 56
    Висновки до розділу 73

    РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ ТА ЗМІНИ ЖИТТЄВОЇ СТРАТЕГІЇ ОСОБИСТОСТІ 76
    2.1. Застосування ситуативного підходу для аналізу життєвої активності особистості 76
    2.2. Процес формування життєвої стратегії 86
    2.3. Психологічні механізми вибору та зміни життєвої стратегії
    особистості 90
    2.4. Особливості реалізації життєвої стратегії особистості за умов
    соціально-нестабільного середовища 99
    2.5. Системний аналіз структури вчинку само перетворення
    як засобу трансформації життєвої стратегії особистості 102
    Висновки до розділу 113


    РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРА ТА МЕТОДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
    ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ 116
    3.1. Принципи побудови емпіричного дослідження 116
    3.2. Проблема психологічних засобів діагностики життєвої стратегії 117
    3.3. Використання Q-методології в комплексному дослідженні
    життєвих диспозицій 127
    3.4. Методи виявлення видів життєвої стратегії особистості 132
    3.5. Структура та побудова емпіричного дослідження 138
    Висновки до розділу 145

    РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ ОСОБИСТОСТІ А РІЗНИХ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 146
    4.1. Об’єктивні складові формування та реалізації життєвої стратегії
    особистості 146
    4.2. Особливості формування життєвих диспозицій під впливом ранньої
    професійної соціалізації 173
    4.3. Аналіз складових життєвої стратегії особистості за різних умов
    життєдіяльності 186
    4.4. Типологія зміни життєвої стратегії особистості 225
    4.5. Специфіка життєвої стратегії в процесі зміни професійної
    ідентичності 250
    Висновки до розділу 264

    РОЗДІЛ 5. МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ УСПІШНИХ ЖИТТЄВИХ
    СТРАТЕГІЙ 266
    5.1. Усвідомлення життєвих диспозицій — основа трансформації життєвої
    стратегії 266
    5.2. Принципи побудови програм психологічного супроводу процесів зміни життєвої стратегії особистості 269
    5.3. Корекційні та профілактичні програми, що сприяють трансформації
    дезадаптивних життєвих стратегій 277
    5.4. Тренінгові програми, спрямовані на розвиток суб’єктної активності
    в осіб зі стабілізуючим та еволюційним типом зміни життєвої стратегії 298
    5.5. Індивідуальні програми допомоги в процесі само перетворення
    особам з революційним типом зміни життєвої стратегії 313
    Висновки до розділу 318

    РОЗДІЛ 6. АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ХОДІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ 320
    6.1. Особливості вчинку самоперетворення в умовах отримання
    другої освіти 320
    6.2. Методи, спрямовані на усвідомлення та планування процесу професійного самоперетворення 331
    6.3. Психолого-педагогічний супровід трансформації життєвої стратегії в умовах безперервної освіти 342
    6.4. Динаміка еволюційного та революційного типу професійного самоперетворення 351
    Висновки до розділу 358

    ВИСНОВКИ 359

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 364

    ДОДАТКИ 414








    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку українського суспільства виникає потреба в посиленні суб’єктної активності особистості в умовах, пов’язаних із суспільною, економічною, соціально-політичною нестабільністю соціуму.
    Реорганізація підприємств та установ в умовах ринкової економіки призводить до масового вивільнення працездатного населення, створюючи ситуацію структурного безробіття. При цьому здатність до успішної реалізації власної життєвої стратегії в умовах такої соціальної ситуації не в усіх сформована достатньою мірою. Це породжує проблеми, зумовлені дезадаптивною життєвою стратегією людини: неможливість знайти роботу, тривале безробіття, незадоволеність своїм професійним та особистісним статусом, втеча від реальності в наркозалежність тощо. З метою запобігти поширенню і загостренню зазначеного комплексу проблем прийнята концепція безперервної освіти, яка передбачає можливість фахового перенавчання дорослих у разі втрати попередньої професії, та надає можливість свідомої зміни власної професійної ідентичності відповідно до суб’єктивного бачення життєвої перспективи.
    У психологічній науці проблематика закономірностей формування життєвої стратегії особистості в ситуаціях, породжених динамічними змінами в суспільстві — безробіттям, втратою спеціальності, фаховою переорієнтацією тощо, — досліджена недостатньо. Наукова проблема трансформації життєвої стратегії особистості полягає у виявленні психологічних чинників та механізмів, що сприяють ефективній реалізації особистісного потенціалу в ситуації змін соціального середовища та власного професійного статусу.
    Ступінь наукової розробленості проблеми. Аналіз праць, безпосередньо присвячених проблемі життєвої стратегії особистості, показує, що в сучасній психологічній науці категорія життєвого шляху та життєвої стратегії особистості є однією з найважливіших. Її значущість зумовлена, по-перше, можливістю охарактеризувати індивідуальний розвиток людини. Саме опис життєвої стратегії особистості містить інформацію про її життєві кризи, власний життєвий досвід, певні особистісні чинники життєвого стилю та стосунки з оточуючими.
    На загальнометодологічному рівні науковим вивченням проблеми життєвого шляху займалися вітчизняні та зарубіжні дослідники, серед яких як найбільш визначих слід відзначити К. О. Абульханову-Славську, А. Адлера, Б. Г. Ананьєва, Л. І. Анциферову, О. Г. Асмолова, Г. О. Балла, М. О. Бердяєва, Е. Берна, Л. С. Виготського, М. Вебера, Е. Дюркгейма, В. К. Каліна, І. С. Кона, Д. О. Леонтьєва, Б. Ф. Ломова, К. Левіна, С. Д. Максименка, А. Маслоу, В. О. Моляко, С. Московічі, К. Роджерса, С. Л. Рубінштейна, В. Франкла, Е. Фромма та ін.
    По-друге, для дослідження проблем життєвого шляху особистості в сучасній українській психології є характерне намагання відійти від позитивістської концепції, тобто не обмежуватись встановленням його загальних закономірностей. Очевидно, що така життєва стратегія у процесі своєї категоризації вимагає системного аналізу понять, що відображають внутрішні і зовнішні умови життєдіяльності особистості (В. В. Рибалка, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко та ін.).
    На рівні конкретних теоретико-експериментальних і прикладних досліджень проблеми життєвого шляху особистості в різний час в якості предмету перебували конструкти: задоволеність життям, життєві стратегії, спосіб життя, психологічний час життя, життєві кризи (О. Ф. Бондаренко, М. Й. Боришевський, Л. Ф. Бурлачук, Є. І. Головаха, О. А. Донченко, В. П. Казмиренко, О. В. Киричук, З. Г. Кісарчук, В. В. Клименко, Г. С. Костюк, О. О. Кронік, В. Ф. Моргун, В. В. Москаленко, В. Г. Панок, Ю. Н. Пахомов, В. В. Рибалка, В. А. Роменець, С. М. Симоненко, М. Л. Смульсон, В. О. Соловієнко, Л. В. Сохань, О. Б. Старовойтенко, Т. М. Титаренко, Ю. М. Швалб, С. І. Яковенко, Т. С. Яценко та ін.).
    Необхідність теоретичної розробки проблематики трансформації індивідуальної життєвої стратегії особистості з позицій системного та вчинкового підходів (Г. О. Балла, В. А. Роменець, В. О. Татенко) обумовлена внутрішньою логікою розвитку психологічної науки, практичними проблемами та запитами суспільства, зокрема, розвитком системи безперервної освіти. Сучасні підходи в галузях психології розвитку і педагогічної психології (О. І. Власова, О. В. Киричук, С. М. Симоненко) та психології управління (О. І. Бондарчук) акцентують увагу на ролі соціального інтелекту, соціальної креативності й комунікативних навичок у процесі самореалізації особистості в ситуаціях навчання і перенавчання.
    Водночас, сучасні дослідження особливостей життєвого шляху і життєвих стратегій не приділяють достатньої уваги чинникам і механізмам, які зумовлюють вибір тієї чи іншої життєвої стратегії. Зважаючи на відсутність спеціальних досліджень і суспільну значущість окресленої проблеми, її наукове вивчення в наш час є особливо актуальним.
    Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.
    Проблематика дисертаційного дослідження входить до наукових розробок Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою «Інноваційна поведінка молоді в період становлення Української держави» (номер державної реєстрації 198V000061). Автором досліджувався вплив ранньої професійної соціалізації на життєву стратегію молоді. В межах комплексної теми Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України «Оптимізація діяльності державної служби зайнятості на сучасному етапі суспільних перетворень» (номер державної реєстрації 0108U006549) автором досліджувалися життєві стратегії безробітних та шляхи надання їм соціальних послуг.
    Мета дослідження – визначити принципи організації, склад, структуру, чинники ефективності, механізми та типологію зміни життєвої стратегії особистості.

    Відповідно до мети, було визначено такі завдання дослідження:
    1. Визначити зміст основних наукових понять, що мають суттєве значення для розробки проблеми формування та реалізації життєвої стратегії особистості.
    2. Обґрунтувати доцільність використання ситуативного підходу до вивчення проблематики життєвої стратегії особистості.
    3. Розробити концептуальну модель її формування життєвої стратегії на основі її складових.
    4. Визначити структуру та типологію життєвої стратегії особистості.
    5. З’ясувати чинники ефективності реалізації життєвої стратегії особистості за різних умов життєдіяльності.
    6. Виявити механізми та типологію зміни життєвої стратегії особистості.
    7. Розробити модель психологічного супроводу змін життєвої стратегії особистості.
    8. Встановити ефективність системи психологічного супроводу для оптимізації життєвої стратегії особистості в ситуаціях тимчасової дезадаптації.
    Об’єктом дослідження є життєва стратегія особистості.
    Предметом дослідження є психологічні чинники, механізми, суб’єктивні та ситуативні складові, що зумовлюють формування, реалізацію та трансформацію життєвої стратегії особистості.
    В рамках дослідження сформульовано такі припущення.
    1. На формування індивідуальної життєвої стратегії впливає система соціокультурних та професійних переконань особистості, спрямованість життєвої активності людини та її індивідуально-типологічні особливості.
    2. Поєднання системи життєвих диспозицій людини зі стабільністю або динамічністю соціального середовища та типом екзистенціального тиску визначає реалізацію життєвої стратегії особистості на конкретному проміжку життєвого шляху людини.
    3. Механізмом зміни власної життєвої стратегії особистості у складних життєвих ситуаціях виступає вчинок самоперетворення, що дозволяє перейти до іншого типу побудови та досягнення життєвої перспективи.
    Теоретико-методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення щодо:
    - cуб’єктності в науковому вивченні особистості, що реалізовується, зокрема, в межах суб’єктно-орієнтованого підходу (А. В. Брушлінський, О. І. Власова, Г. С. Костюк, В. О. Лекторський, В. В. Москаленко, А. В. Петровський, С. Л. Рубінштейн, В. О. Татенко та ін.);
    - системи базових диспозицій щодо навколишнього соціального світу, інших людей і себе як однієї з найважливіших характеристик особистості (А. Адлер, Г. Блумер, Ч. Кулі, О. М. Леонтьєв, В. М. Мясищев, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко, Н. В. Чепелєва та ін.);
    - ситуативного та вчинкового підходів (К. О. Абульханова, О. О. Кронік, В. А. Роменець, Л. В. Сохань, Т. Томашевський),
    - методів активного психолого-педагогічного супроводу процесу професійного становлення (О.І. Власова, Н.Ф. Каліна, В.А. Семиченко, Т.С. Яценко).
    Методи дослідження
    Теоретичні методи дослідження: аналіз основних понять, систематизація матеріалу, порівняння й узагальнення даних, моделювання.
    Емпіричні дослідження виконувалися із застосуванням методів анкетування, інтерв’ювання, психодіагностичного тестування, було використано наступні методики: СПА Роджерса – Даймонда, методика «Шкала базових переконань» Янів – Бульман, геометричний тест Лібіна, каузометрія та «Життєвий шлях» О. О. Кроніка, методика граничних сенсів Д.О. Леонтьєва, «Тест світу» Д.О. Леонтьєва, «Хто Я?» Куна – Макпартленда, розроблені в межах нашого дослідження методики «Прислів’я», «Адаптивна активність» та «Невизначені ситуації». Застосовувалось також Q-сортування; для дослідження етнокультурного чинника формування життєвої стратегії було використано фоносемантичний та контент-аналіз літературних текстів та нарративів.
    Для математико-статистичної обробки даних використовувались кореляційний, кластерний та регресійний аналіз; методи аналізу розбіжностей (t-критерій Ст’юдента, U-критерій Манна-Уітні, χ2-критерій Пірсона).
    Характеристика вибірки. Загалом у дослідженні взяло участь 1252 особи, з них 1100 дорослих, що перебували в різних умовах життєдіяльності (наркозалежні, безробітні, стабільно працюючі, кадровий резерв, слухачі другої вищої освіти) та 152 особи віком 15-16 років, які перебувають на різних рівнях професійної самовизначеності. Серед досліджуваних дорослих дорослих 589 жінок, 511 чоловіків; у групі підлітків – 80 дівчат та 72 хлопці.
    Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та задачам дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу, адекватним використанням методів математично-статистичної обробки даних.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    Вперше
    - обґрунтовано та розроблено концепцію психологічної детермінації життєвої стратегії особистості, яка полягає у поєднанні життєвого стилю, суб’єктивної картини світу, життєвих диспозицій, адаптивності з ресурсами умов життєдіяльності;
    - визначено типологію суб’єктної активності особистості у складних життєвих ситуаціях: захисна, адаптивна, конструктивна, перетворююча, вчинкова;
    - встановлено загальні закономірності, реалізації та зміни життєвої стратегії, які полягають у прагненні до встановленні динамічної рівноваги у ситуаціях тимчасової дезадаптації;
    - виявлено вплив екзистенційного тиску на трансформацію життєвої стратегії особистості;
    - розроблено структурну модель психологічного супроводу особистості у процесі зміни життєвої стратегії, шляхом формування її успішної реалізації у відповідних умовах життєдіяльності.
    Набули подальшого розвитку:
    - принципи суб’єктності та вчинкової активності людини, обґрунтовано поняття вчинку самоперетворення;
    - застосовано ситуативний підхід та вчинкову парадигму для дослідження реалізації та зміни життєвої стратегії особистості;
    - існуючі моделі та типології життєвих стратегій особистості, запропоновано їх поділ на стратегії компенсації, декомпенсації, гіперкомпенсації, звинувачення, проектування, самопроектування;
    - положення про процес професійної соціалізації та ідентифікації, вплив ранньої професійної соціалізації на формування життєвої стратегії особистості.
    Поглиблено:
    - уявлення про вплив ранньої професійної соціалізації на формування картини світу особистості;
    - розуміння типології життєвих стратегій особистості в ситуації безробіття та зміни професійної ідентичності.
    Практичне значення роботи зумовлюється тим, що результати проведених у її рамках досліджень використані для психологічної корекції осіб із проявами соціальної дезадаптації — наркозалежних, безробітних протягом тривалого часу, мігрантів; для здійснення психологічного супроводу процесів зміни професійної ідентичності й кар’єрного зростання.
    Результати роботи впроваджено у практику діяльності служби зайнятості України (довідка про впровадження № 98/01-10, від 19.02.2012, видана представництвом президента України в автономній республіці Крим), організацію перенавчання у центрах професійно-технічної освіти, перепідготовку слухачів ІПК ДСЗУ (довідка про впровадження № 12/02-09, від 12.02.2012), у навчальний процес на факультеті другої вищої освіти НПУ імені Драгоманова у тренінгових і навчальних програмах (довідка про впровадження № 19-37/48, від 3.04.2012), в ході психологічного супроводу дітей з ранньою професійною соціалізацією (довідка про впровадження № 02-15/225, від 09.04.2012). Результати дослідження використовуються у викладанні дисциплін практичного спрямування: «Основи психологічної корекції», «Теорія і практика психологічного тренінгу», «Практика психологічного консультування у службі зайнятості» та інших. Практичні результати дослідження відображено у 10 науково-методичних виданнях, у тому числі двох посібниках посібники, рекомендовані МОН України.
    Апробація результатів дослідження здійснювалася під час обговорення на засіданнях кафедри психології розвитку КНУ імені Тараса Шевченка, кафедри психології ІПК ДСЗУ, всеукраїнських та міжнародних конференціях, зокрема на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологія особистості безробітного» (Київ, 2007); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Вища освіта України в контексті інтеграції європейського освітнього простору» (м. Київ, 2009); «Проблеми емпіричних досліджень у психології» (м. Київ, 2011 р.); Республіканському науково-практичному семінарі «Диагностика интеллекта, мышления, креативности одарённых детей» (м. Сімферополь, 2011); 7 Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (м. Київ, 2012 р.); Міжнародних Челпанівських психолого-педагогічних читаннях (м. Київ, 2012 р.); V Всеукраїнській конференції з міжнародною участю «Соціально-психологічні особливості професійної діяльності працівників соціальної сфери» (м. Мелітополь, 2012); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Професійна підготовка фахівців соціально-педагогічної сфери в умовах інтеграції України до європейського освітнього простору» (м. Ніжин, 2012); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація і ресоціалізація особистості в умовах сучасного суспільства» (м. Київ, 2012) Міжнародній науково-практичній конференції «Регістри стосунків» (м. Київ, 2012); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологія праці та управління» (м. Київ, 2012 р).
    Особистий внесок здобувача. Дослідження хобі реакцій, як варіанту життєвої стратегії та, зокрема, репрезентації життєвих диспозицій у бардівській складовій рольового руху було проведено спільно з Н. Дятел, особистим внеском здобувача є проведення інтент-аналізу даних з фольклорних джерел.
    Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження відображено у монографії, 48 друкованих працях, з яких 21 опубліковано у фахових наукових виданнях, а 3 – у зарубіжних наукових виданнях.
    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, списку використаних джерел (573 найменувань, з яких 70 іноземними мовами) та п’яти додатків. Робота викладена на 430 сторінках машинописного тексту, з яких основний зміст роботи складає 363 сторінки. У роботі міститься 38 рисунків та 26 таблиць.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми трансформації життєвої стратегії особистості, виявлено психологічні складові, чинники та механізми, що сприяють ефективній реалізації особистісного потенціалу в ситуації змін соціального середовища та власного професійного статусу.
    1. Життєва стратегія – це засіб досягнення особистістю суб’єктивно бажаного ре¬зультату в ході вирішення завдань життєдіяльності в умо¬вах взаємодії з соціальним середовищем. Її проявами слід вважати життєві цілі, життєві перспективи та життєвий стиль особистості. Прояви життєвого стилю завжди мають місце в буденній життєдіяльності людини, наявність життєвої перспективи та пов’язаних з нею цілей і планів актуалізується в процесі прийняття рішень; натомість прояви життєвої стратегії виявляються лише в конфліктній життєвій ситуації. За умови стабільного соціального середовища особистість може використовувати сформовану в процесі первинної соціалізації життєву стратегію досить успішно, оскільки відносна стабільність зовнішнього оточення не вимагає зміни індивідуального стилю і дозволяє вибудувати адекватну та реалістичну життєву перспективу. Перебування в трансформаційному соціальному середовищі не може сприяти побудові довготривалої стабільної життєвої перспективи, зміна умов та змісту життя веде до необхідності зміни власного індивідуального стилю діяльності відповідно до нових вимог, що значною мірою ускладнює використання о життєвої стратегії одного типу.
    2. Застосування ситуативного підходу дозволяє створити теоретико-методологічну базу дослідження життєвої стратегії особистості у сучасних умовах. Ситуації, за яких виникає явище тимчасової дезадаптації, можна поділити на чотири основні типи: 1) зменшення ресурсів оточуючого середовища, що призводить до незадоволення певної базової потреби індивіда (звільнення з роботи, розлучення, переїзд і втрата звичного кола спілкування тощо); 2) зменшення ресурсів індивіда (захворювання, вікові зміни, явища емоційного та професійного вигорання); 3) зростання вимог навколишнього середовища (створення сім’ї, народження дитини, перехід на більш відповідальну посаду); 4) зростання вимог індивіда (прагнення нового сімейного, професійного, кар’єрного статусу); ці ситуації важко назвати кризовими чи стресовими, здебільшого вони перебувають у межах нормальної адаптивності людини, але при цьому певним чином спонукають до перегляду свого життєвого шляху та ухвалення відповідальних рішень. Мотивація до зміни варіанту реалізації життєвої стратегії виникає у відповідь на вищезазначені ситуації тимчасової дезадаптації. Наявність розбіжностей між вимогами та ресурсами на рівні особистості та навколишнього середовища викликає почуття незадоволеності, фрустрації, тривоги тощо. Умовою трансформації життєвої стратегії є наявність ситуації тимчасової дезадаптації, пов’язаної з неузгодженністю ресурсів і вимог індивіда та оточуючого середовища та вплив екзистенційного тиску.
    3. Життєва стратегія особистості є наслідком поєднання суб’єктивної складової (життєвої перспективи, життєвого стилю та адаптивності особистості), об’єктивної (умови нестабільного соціального середовища) та ситуативної складової (стратегії адаптивної активності у ситуації тимчасової дезадаптації). Життєва стратегія дозволяє людині узгоджувати власні прагнення з вимогами соціального середовища в ситуаціях різного типу. Ситуативна спрямованість життєвої активності (адаптивна, конструктивна, перетворююча або вчинкова) залежить від поєднання типу життєвої ситуації та суб’єктних можливостей людини. Використання того чи іншого типу активності залежно від зовнішньої ситуації, веде до закріплення саме такого варіанту життєдіяльності особистості та формування її більш довготривалої життєвої стратегії. Саме ситуативна складова визначає реальну успішність життєдіяльності особистості.
    4. Чинниками ефективності реалізації життєвої стратегії особистості за різних умов життєдіяльності є відповідність між базовими життєвими диспозиціями та вимогами соціального середовища. Поєднання даних чинників дає змогу наступної типології життєвих стратегій: компенсації, звинувачення, гіперкомпенсації, декомпенсації, проектування, самопроектування. Життєва стратегія, що побудована на системі відкритості новому досвіду, успішно розгортається за умови динамічного соціального середовища, яке надає можливість отримання нового досвіду. Стратегія, спрямована на стабілізацію себе та оточення максимально успішна за умов стабільного соціально – економічного оточення. Стратегія, побудована за принципами самоперетворення спрямовує життєву активність індивіда не на зовнішній світ, а на суб’єктну вчинкові активність. Якщо в основі життєвої стратегії людини лежить переконання про необхідність самопідсилення, то такий тип її розгортання може бути як успішним так і дезадаптивним залежно від відповідності тих проявів особистості, які зазнають підсилення та відповідають вимогам оточуючого середовища. Виявлено суттєві розбіжності в рівні адаптивності, життєвому стилі, світоглядних засадах і системі життєвих диспозицій між досліджуваними з різним рівнем ефективності життєдіяльності. Визначено суттєві відмінності в розвитку адаптивності між особами, які перебували на нестабільних (перенавчання, пошук роботи, підвищення кваліфікації) та стабільних (стабільне працевлаштування, тривале безробіття) життєвих ситуаціях.
    5. Виявлено чинники, що зумовлюють вибір типу зміни життєвої стратегії: індивідуально-стильові особливості, специфіка життєвих диспозицій, суб’єктивне сприйняття життєвого шляху та картини світу, стилістика автобіографічного наративу, екзистенційний тиск. Процес зміни професійної ідентичності в ході перенавчання та отримання другої вищої освіти веде до трансформації насамперед системи диспозицій і суб’єктивної картини світу, що має наслідком виникнення стану тимчасової дезадаптації з подальшою свідомою суб’єктно-вчинковою активністю, спрямованою на пошук відповідних стратегій реагування.
    6. Досліджено механізми та типологію трансформації життєвої стратегії особистості. З’ясовано, що людське життя умовно можна поділити на періоди відносної стабільності, коли відбувається реалізація раніше обраної життєвої стратегії, та періоди тимчасового дисбалансу, у яких саме і відбувається свідомий або неусвідомлений вибір життєвої стратегії. Необхідність цього вибору виникає тоді, коли попередні плани або реалізувалися, або ситуація склалася таким чином, що людина усвідомлює неможливість їх подальшої реалізації. Це породжує загострення екзистенційного тиску, змушує людину до неусвідомленого пошуку ознаки, за якою буде здійснюватись вибір та подальша реалізація обраного варіанту життєвої стратегії. В роботі виокремлено наступні механізми вибору особистістю життєвої стратегії: прагнення до самотності, уникання самотності, прагнення до свободи, уникання свободи вибору, пошук сенсу життя, втрата сенсу життя, прагнення до смерті, уникання смерті. На основі аналізу отриманих даних була розроблено типологію зміни життєвих стратегій. Зокрема, виявлено такі типи, що утворюються шляхом поєднання виокремлених раніше елементів: захисний; регресивний; стабілізуючий; еволюційний; революційний.
    7. Розроблено на основі вчинкової парадигми психологічної науки модель психологічного супроводу процесів зміни життєвої стратегії особистості, яка знайшла своє відображення у технологіях раціонально інтуїтивної психотерапії. Розроблено та апробовано 22 варіанти групових та індивідуальних програм, що містили задачі, спрямовані на розвиток адаптивних можливостей особистості в умовах трансформаційного суспільства. Загальний методичний дизайн таких програм передбачав 4 основні етапи (усвідомлення проблеми, встановлення причин загострення протиріч, формулювання бажаного результату, проектування конкретних змін). Реалізація корекційно-розвивальних задач групової роботи відбувалася завдяки таким складовим тренінгу, як: моделюючі ігри, що дозволяють самостійно виявити наявні стратегії адаптації; вправи, спрямовані на розширення діапазону життєвих стратегій; вправи, що сприяють розвитку окремих видів адаптивності; рольові ігри, що надають можливість сформувати інтегративний стиль реагування; моделюючі ігри, що дозволяють контролювати зміни, які відбулися внаслідок тренінгу.
    8. Встановлено ефективність системи психологічного супроводу для оптимізації життєвої стратегії особистості в ситуаціях тимчасової дезадаптації. В осіб, що перебували в ситуації дезадаптації, пов’язаній з безробіттям та залежною поведінкою, відбулися зміни неконструктивних життєвих стратегій на стабілізуючі та проектні. Результати апробації розробленої програм засвідчили, що слухачі другої вищої освіти перебувають у процесі самоперетворення, мають високий рівень адаптивної активності, пошукової активності, цілеспрямованості. Вони більшою мірою спрямовані в майбутнє. Їхня увага сфокусована на власній особистості, що проявляється в зростанні кількості суб’єктивних самовизначень і спогадів про травмуючі події. Активні методи навчання, спрямовані на розвиток професійної самоідентичності слухачів, сприяють формуванню інтегративної компетентності — вміння комплексно та швидко приймати необхідні рішення, творчо ставитися до своєї діяльності. Якщо до перенавчання кожна професійна група обирала щось своє, пов’язане з попереднім фаховим досвідом, то в процесі перенавчання із застосуванням активних методів у слухачів сформувалася подібна система переконань, спрямована на комунікативну активність, прийняття індивідуальних відмінностей, упевненість у своїх силах та в можливості саморозвитку. На дієвому етапі вчинку самоперетворення слухачі, які проходять перенавчання, вдаються до рефлексії своєї діяльності, виокремлення специфіки поведінки, що була пов’язана з попереднім професійним досвідом. Така система диспозицій достатньою мірою співпадає з професійним спрямуванням досліджуваних і може слугувати надійною основою для їх подальшого професійного саморозвитку.
    Перспективою подальших досліджень може бути вивчення зв’язку життєвої стратегії особистості з типологією стратегій мислення і творчості, впливу професійної соціалізації та професійної картини світу на формування життєвих стратегій суб’єкта, кроскультурні проблеми формування та зміни життєвих стратегій особистості.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    Законодавчі та нормативні документи
    1. Закон України «Про зайнятість населення» // Вісник Верховної Ради. — 1998. — № 11-12. — (Закони України).
    2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» // Праця і зарплата. — 2000. — № 14. — (Закони України).
    3. Концепція державної системи професійної орієнтації населення: схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1994 р. — № 48 // Людина і праця. — 1994. — № 4. — С. 24–29.
    4. Збірник нормативних, інструктивних та методичних матеріалів з питань професійної орієнтації незайнятого населення та інших категорій громадян. — Київ, 1997. – 136 с.
    Наукова, навчальна та довідкова література

    1. Абдюкова Н. В. Вплив десоціалізуючих факторів на процес становлення неповнолітніх: Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія / Н. В. Абдюкова. — Івано-Франківськ : Вид-во «Плай» Прикарпатського ун-ту, 1996. — Вип. 1. — Ч. 2. — С. 132–138.
    2. Абдюкова Н. В. До проблеми розуміння і оцінки соціальних явищ підлітками: Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія / Н. В. Абдюкова. — Івано-Франківськ : Вид-во «Плай» Прикарпатського ун-ту, 1996. — Вип. 1. — Ч. 1. — С. 92–98.
    3. Абдюкова Н. В. Особливості соціалізації особистості в маргінальний період (на межі підліткового і юнацького віку) / Н. В. Абдюкова // Соціалізація особистості школяра [за ред. Л. Е. Орбан]. — Івано-Франківськ, 1996. — С. 26–33.
    4. Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию / Г. С. Абрамова. — М.: Международная педагогическая академия, 1994. — 237 с.
    5. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. — М.: Наука, 1980. — 336 с.
    6. Абульханова-Славская К. А. Типологический подход к личности профессионала. Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / К. А. Абульханова-Славская. — М. : Ин-т психол. АН СССР, 1991. — С. 21–36.
    7. Абульханова-Славская К. А. Психология и сознание личности (проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избр. психол. труды / К. А. Абульханова-Славская. — М. ; Воронеж : АПСН, МПСИ, 1999. — 140 с.
    8. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. — М. : Мысль, 1991. — 299 с.
    9. Авдуевская (Белинская) Е. П. Особенности ценностно-нормативной социализации в юношеском возрасте в ситуации социальной нестабильности / Е. П. Авдуевская // Ценностно-нормативные ориентации старшеклассника (Труды по социологии образования). — Том I. — Выпуск II. — М., 1993. — С. 64–82.
    10. Айрапетян С. Г. Возникновение, развитие и основные сферы использования понятия «адаптация» / С. Г. Айрапетян. — Ереван, 1984. — С. 37–39.
    11. Александрова Л. А. Адаптация к трудным жизненным ситуациям и психологические ресурсы личности / Л. А. Александрова // Личностный потенциал: структура и диагностика [под. ред. Д. А. Леонтьева]. — М.: Смысл, 2011. — С. 547–579.
    12. Александровский Ю. А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация / Ю. А. Александровский. — М., 1976. — 210 с.
    13. Александровский Ю. А. Социально-стресовые растройства / Ю. А. Александровский // Русский медицинский журнал. — Т. 3 — № 11. — 1996.
    14. Ананьев Б. Г. Индивидуальное развитие человека и константность восприятия / Б. Г. Ананьев. — М.: Просвещение, 1968. — С. 322.
    15. Ананьев Б. Г. К психопатологии и психологии внутренней речи / Б. Г. Ананьев (Труды АН Грузинской ССР) [Психология]. — Тбилиси, 1946. — Т. 3. — С. 1–20.
    16. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды: в 2-х томах / Б. Г. Ананьев. — М. : Педагогика, 1980. — Т. 1. — 230 с. — Т. 2. — 287 с.
    17. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев. — М.: Наука, 1977. — 380 с.
    18. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев — СПб.: Питер, 2007. — 288 с.
    19. Андреева Г. М. Социальная психология: учебник для вузов / Г. М. Андреева. — М.: Аспект Пресс, 2006. — 376 с.
    20. Андреева Т. Метадоновые программы (обзор зарубежных материалов) / Т. Андреева. — К.: Вісник Асоціації психіатрів України, 1996. — № 1 (5). — С. 120–123.
    21. Андрійчук І. П. Дослідження особливостей Я-концепції майбутніх практичних психологів / І. П. Андрійчук // Практична психологія та соціальна робота. — № 8. — 2001. — С. 11–14.
    22. Анохин А. М. Коммуникативные стили в адаптационных процессах / А. М. Анохин, А. Л. Гройсман // Прикладная психология и психоанализ. — 2006. — № 4. — С. 24–30, 74.
    23. Антонов В. И. Символизация как социокультурная и познавательно-практическая проблема / В. И. Антонов. — М.: Луч, 1992. — С. 192–197.
    24. Анцыферова Л. И. Психологические закономерности развития личности взрослого человека и проблема непрерывного образования / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. — 1980. — № 2. — С. 52–66.
    25. Анцыферова Л. И. Развитие личности специалиста как субъекта своей профессиональной жизни / Л. И. Анцыферова // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала [под ред. В. А. Бодрова]. — М.: Ин-т психол. АН СССР, 1991. — С.27–42.
    26. Анцыферова Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование и психологическая защита / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. — Т. 15. № 1. — 1994. — С. 3–18.
    27. Анцыферова Л. И. Психология повседневности, жизненный мир личности и «техники» ее бытия / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. — Т. 14. — № 2. — 1993. — С. 8–17.
    28. Аргайл М. Психология счастья: пер. с англ. / М. Аргайл [ред. М. В. Кларина]. — М.: Прогресс, 1990. — С. 124, 127.
    29. Артановский С. Н. Некоторые проблемы теории культуры / С. Н. Артановский. — Ленинград : Наука, 1997. — С. 37–40.
    30. Артемьева Е. Ю. Основы психологии субъективной семантики / Е. Ю. Артемьева [под ред. И. Б. Ханиной]. — М. : Наука; Смысл, 1999. — 350 с.
    31. Арутюнов С. А. Обычай, ритуал, традиции / С. А. Арутюнов // Советская этнография. — 1981. — № 2. — С. 98–99.
    32. Арутюнов С. А. Процессы и закономерности вхождения инноваций в культуру этноса / С. А. Арутюнов // Советская этнография. — 1982. — № 1. — С. 8–21.
    33. Арутюнов С. А. Этнографическая наука и изучение культурной динамики / С. А. Арутюнов // Исследования по общей этнографии. — Москва : Наука, 1996. — С. 25.
    34. Асмолов А. Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров / А. Г. Асмолов. — М., 1996. — 768 с.
    35. Асмолов А. Г. Психология личности / А. Г. Асмолов. — М.: Изд-во МГУ, 1990. — 367 с.
    36. Асмолов А. Г. Образование как расширение возможностей развития личности / А. Г. Асмолов, Г. А. Ягодин // Вопросы психологии. — 1992. — № 1. — С. 6–13.
    37. Ахмеров Р. А. Биографические кризисы личности [канд. дисс.] / Р. А. Ахмеров. — М. : Институт психологии РАН, 1994. — 210 с.
    38. Бадалова М. В. Профессиональная рефлексия практических психологов: опыт изучения / М. В. Бадалова // Практична психологія та соціальна робота. — № 4. — 2002. — С. 28–31.
    39. Бадмаев С. А. Психологическая коррекция отклоняющегося поведения школьников / С. А. Бадмаев. — М. : Магистр, 1999. — 96 с.
    40. Базыленко Т. Ю. Роль службы занятости в адаптации безработных / Т. Ю. Базыленко // Экономика. — № 3. — 1999. — С. 51–60.
    41. Байбурин А. К. Некоторые вопросы этнографического изучения поведения / А. К. Байбурин // Этнические стереотипы поведения. — Москва: Наука, 1988. — С. 21.
    42. Байбурин А. К. Семиотический статус вещей и мифология / А. К. Байбурин // Материальная культура и мифология. — Ленинград : Наука, 1991. — С. 215–226.
    43. Байярд Р. Т. Ваш беспокойный подросток / Р. Т. Байярд. — М. : Просвещение, 1991. — 63 с.
    44. Балл Г. А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности / Г. А. Балл // Вопросы психологии. — № 1. — 1989. — С. 57–64.
    45. Балл Г. О. До визначення засад раціогуманістичного підходу методології психологічної науки / Г. О. Балл // Психологія і суспільство. — 2000. — № 2. — С. 74–90.
    46. Балл Г. О. Особистісна свобода і гуманізація освіти / Г. О. Балл // Практична психологія та соціальна робота. — № 1. — 2001. — С. 2–5.
    47. Баллер Э. А. Преемственность в развитии культуры / Э. А. Баллер. — М.: Книга, 1969. — 216 с.
    48. Баррон Р. Личность как функция проектирования человеком самого себя / Р. Баррон // Вопросы психологии. — № 2. — 1990. — С. 42–56.
    49. Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса [2-е изд.] / М. М. Бахтин. — М.: Худож. лит., 1990. — 543 с.
    50. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопов в романе / М. М. Бахтин // Вопросы литературы и эстетики. — М., 1975. — С. 234–407.
    51. Бахтин М. М. Человек в мире слова / М. М. Бахтин. — М. : Изд-во Росс. откр. университета, 1995. — 140 с.
    52. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. — М. : Искусство, 1987. — С. 511.
    53. Бейтсон Г. Ангелы страшатся. К эпистемологии священного: пер. с англ. В. Котряла / Г. Бейтсон, М. К. Бейтсон. — М. : Технологическая школа бизнеса, 1994. — 216 с.
    54. Бейтсон Г. Экология разума [пер. с англ. В. Котряла] / Г. Бейтсон. – М. : Смысл, 2001. – 540с.
    55. Бекасов О. Б. Анализ событийной структуры жизненного пути личности / О. Б. Бекасов // Гуманистические проблемы психологической теории. − М., 1995. — С. 169–179.
    56. Белянин В. П. Основы психолингвистической диагностики / В. П. Белянин // Модели мира в литературе. — М: Тривола, 2000. — 248 с.
    57. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист. — Москва: Едиториал УРСС, 2002. — 447 с.
    58. Березин Ф. Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф. Б. Березин. — Л. Наука, 1988. — 368 с.
    59. Берулава Г. А. Образ мира как мифологический символ / Г. А. Берулава. — М.: Педагогическое общество России, 2001. — 46 с.
    60. Беттельхейм Б. Просвещенное сердце / Б. Беттельхейм // Человек. — М., 1992. — № 2–6.
    61. Бжалава И. Т. Восприятие и установка / И. Т. Бжалава. — Тбилиси: Меужиероба, 1965. — С. 103–144.
    62. Битенский В. С. Наркомания у подростков / В. С. Битенский, Б. Г. Херсонский, Х. В. Дворяк, В. А. Глушков. — К. : Здоров'я, 1989. — 216 с.
    63. Блейхер В. М. Патопсихологическая диагностика / В. М. Блейхер, И. В. Крук. — К. : Здоровье, 1986. — 280 с.
    64. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология / В. М. Блейхер. — Ташкент, 1976. — 325 с.
    65. Блинова О. Є. Зміст і організація професійної підготовки практичного психолога / О. Є. Блинова // Практична психологія та соціальна робота. — № 8. — 2001. — С. 46–48.
    66. Блум Ф. Мозг, разум и поведение / Ф. Блум, А. Лейзерсон, Л. Хофстедтер [пер. с англ.]. — М. : Мир, 1983. — 248 с.
    67. Блэзер А. Проблемно-ориентированная психотерапия. Интегративный подход / А. Блэзер, Э. Хайм, Х. Рингер, М. Томман [пер. с нем.]. — М. : Независимая фирма «Класс», 1998. — 272 с.
    68. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения / М. И. Бобнева. — М. : Наука, 1997. — 311 c.
    69. Богданов В. А. Повседневность и мифология: Исследования по семиотике фольклорной действительности / В. А. Богданов. — СПб. : Искусство СПб, 2000. — 438 с.
    70. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности : [учебное пособие для вузов] / В. А. Бодров. — М. : ПЕР СЭ, 2001. — 511 с.
    71. Божович Л. И. Значение культурности / Л. И. Божович // Научное творчество Л. С. Выготского. — М.: Эра, 1997. — С. 24–30.
    72. Бойчинская К. К. Методологический эскиз к психологии развития взрослого. Личность и ее жизненный путь / К. К. Бойчинская [отв. ред. Б. Ф. Ломов и К. А. Абульханова-Славская]. — М. : Наука, 1990. — С. 71–81.
    73. Болотова А. К. Психология времени в межличностных отношениях / А. К. Болотова. — М. : МПСИ, 1997. – 313 c.
    74. Болотова А. К. Фактор времени в переживании и преодолении ситуации социальной нестабильности / А. К. Болотова // Психология человека в условиях социальной нестабильности. — М. : Наука, 1994. — С. 47–62.
    75. Болтівець С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика : [монографія]. — К. : Редакція Бюлетень Вищої атестаційної комісії Укр. — 2000. — 302 с.
    76. Большаков В. Ю. Психотренинг: социодинамика, упражнения, игры / В. Ю. Большаков. — СПб. : Социально-психологический центр, 1996. — 380 с.
    77. Боришевский М. Й. Теоретические вопросы самосознания // Психологические особенности самосознания підростка / М. Й. Боришевский [под ред. М. Й. Боришевского]. — К. : Рад. школа, 1980. — С. 5–34.
    78. Бохан Н. А. Ранняя профилактика и неореабилитация больных опийной наркоманией / Н. А. Бохан, А. Л. Катков, Ю. А. Россинский. — Павлодар, 2005.
    79. Бохонкова С. Ю. Можливості корекції особистісних чинників соціально-психологічної адаптації / С. Ю. Бохонкова // Соціальна психологія. — 2005. — № 2 (10). — С. 45–54.
    80. Братко О. А. Уявлення про світобудову та їх відображення в українській національній символіці. Нова наукова гіпотеза, К., 28 с. — (Препринт Інституту історії АН УРСР, 1990).
    81. Братко-Кутинський О. А. Феномен України / О. А. Братко-Кутинський. — К., 1996. — 301 с.
    82. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса / Ю. В. Бромлей. — М. : Наука, 1983. — 412 с.
    83. Брудный А. А. Экспериментальный анализ понимания / А. А. Брудный // Вопросы философии. — 1986. — № 9. — C. 52–59.
    84. Брунер Дж. Психология познания / Дж. Брунер. — М.: Наука. — 1977. — С. 211–212.
    85. Брунер Дж. О познавательном развитии: исследование развития познавательной деятельности / Дж. Брунер. — М. : Наука, 1971. — С. 379.
    86. Брутман В. И. Влияние семейных факторов на формирование девиантного поведения матери / В. И. Брутман, А. В. Варга, И. Ю. Хамитова // Психологический журнал. — Т. 21. — 2000. — С. 24–36.
    87. Брушлинский А. В. Проблемы психологии субъекта / А. В. Брушлинский. — М. : Ин-т психологии РАН, 1994. – 109 с.
    88. Бубнова С. С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система. / С. С. Бубнова // Психологический журнал. — 1999. — Т. 20. — № 5. — С. 38–44.
    89. Булах І. С. Конструктивна дилема психологічних механізмів захисту на адаптивні та неадаптивні / І. С. Булах, Т. В. Кириченко : [збірник наукових праць] (Психологія). – Вип. ІІ. — Київ, 1998. — С. 38–43.
    90. Бурлачук А. Ф. Психология жизненных ситуаций / А. Ф. Бурлачук., Е. Ю. Коржова. — М. : Российское педагогическое агентство, 1998. – 263 с.
    91. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук, C. M. Морозов. — Киев : Наукова думка, 1989. — 200 с.
    92. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика — психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб / Л. Ф. Бурлачук, Е. П. Савченко. — Изд. «А.Л.Д.». — 1995. — 120 с.
    93. Буякас Т. М. Опыт утверждения общечеловеческих ценностей — культурных символов — в индивидуальном сознании / Т. М. Буякас, О. Г. Зевина // Вопросы психологии. — 1997. — № 5. — С.44–56.
    94. Варламова А. Я. Школьная адаптация подростков / А. Я. Варламова. — Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2001. — 144 с.
    95. Василюк Ф. Е. Типология переживания различных критических ситуаций / Ф. Е. Василюк // Психологический журнал. — 1995. — Т. 16. — № 5. — С. 104–115.
    96. Вахов В. П. Уточнение понятий психической адаптации и дезадаптации в условиях регулярной психопрофилактики / В. П. Вахов // Российский психихиатрический журнал. — № 1. — 1997. — С. 32–35.
    97. Величковский Б. А. Современная когнитивная психология / Б. А. Величковский. — М. : Изд-во МГУ, 1982. – 335 с.
    98. Величковский Б. М. Образ мира как иерархия систем отсчета / Б. М. Величковский // А. Н. Леонтьев и современная психология. — М., 1983. — С. 155–165.
    99. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / В. К. Вилюнас. — М. : Изд-во МГУ, 1990. — 288 с.
    100. Витенберг Е. В. Адаптация к новым социальным и культурным условиям в России / Е. В. Витенберг. — СПб, 1994.
    101. Витенберг Е. В. Социально-психологические факторы адаптации к социальным и культурным изменениям/ Е. В. Витенберг. — СПб, 1994.
    102. Власова О. І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку / О. І. Власова. — К.: Київський університет, 2005. — 308 с.
    103. Возрастные возможности усвоения знаний [под ред. Д. Б. Эльконина и В. В. Давидова]. — М. : Просвещение, 1966. — 443 с.
    104. Войдилло Є. Мій вибір — свобода / Є. Войдилло. — К. : Відродження, 1994. — 104 с.
    105. Войтович В. М. Українська міфологія / В. М. Войтович. — К. : Либідь, 2002. — 664 с.
    106. Волков Д. В. Анализ концепции девиантного поведения несовершеннолетних: автореф. канд. дисс. … канд. психол.наук / Д. В. Волков. — Рязань, 2001. — 20 с.
    107. Вопросы психической адаптации человека. — М., 1974.
    108. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис / О. Воропай. — К. : МВП «Оберіг», 1996. — 900 с.
    109. Воспитание трудного ребенка: Дети с девиантным поведением [под ред. М. И. Рожкова]. — М. : Владос. — 363 с.
    110. Гаврилов В. Е. Использование модульного подхода для психологической классификации профессий в целях профориентации / В. Е. Гаврилов // Вопросы психологии. — 1987. — № 1. — С. 111–117.
    111. Гаркави Л. Х. Адаптационные реакции и резистентность организма / Л. Х. Гаркави, Е. Б. Квакина, М. А. Уколова — Ростов-на-Дону, 1977. — 198 с.
    112. Георгиевский А. Б. Эволюция адаптаций: историко-методологическое исследование / А. Б. Георгиевский. — Л., 1989.
    113. Гинчер С. Гештальт-терапия контакта / С. Гинчер, А. Гинчер. — СПб. : Спец. литература, 1999.
    114. Гозман Л. Я. Психологические аспекты торможения социальных изменений / Л. Я. Гозман // Вопросы психологии. — 1988. — № 6.
    115. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи / Е. И. Головаха. — К. : Наукова думка, 1988. — 144 с.
    116. Головаха Е. И. Психология человеческого взаимопонимания / Е. И. Головаха, Н. В. Панина. — К. : Политическая л-ра Украины. — 1989. — 190 с.
    117. Головаха Е. И. Социальное безумие: история, теория и современная практика / Е. И. Головаха, Н. В. Панина. — К. : Абрис, 1994. — 168 с.
    118. Головаха Є. І. Психологічні правила спілкування / Є. І. Головаха, Н. В. Паніна // Філос. і соц. думка. — 1989. — № 5. — С. 97–104.
    119. Голосовкер Я. Э. Логика мифа / Я. Э. Голосовкер. — М. : Наука, 1987. — 217 с.
    120. Горбань А. Е. Метафора «движение» в структуре наркозависмости / А. Е. Горбань, Е. Л. Милютина // Таврический журнал психиатрии. — Т. 3. — № 3 (10). — 1999. — С. 6.
    121. Гребенюк А. А. Психологическая зависимость от наркогенных веществ / А. А. Гребенюк. — Симферополь : Таврия, 1999. — 186 с.
    122. Грецов А. Г. Выбираем профессию: советы практического психолога / А. Г. Грецов. — СПб. : Питер, 2007. — 216 с.
    123. Грись А. «Я-образ» як психологічний чинник соціальної дезадаптації особистості / А. Грись // Соціальна психологія. — 2005. — № 6 (14). — С. 59–67.
    124. Групповая психотерапия [под ред. Б. Д. Карвасарского]. — М. : Медицина, 1990. — 326 с.
    125. Губачев Ю. М. Эмоциональный стресс в условиях нормы и патология человека / Ю. М. Губачев, Б. В. Ивлев, Б. Д. Карвасарский. — Л., 1976. — 236 с.
    126. Гуревич А. Я. Проблемы средневековой народной культуры / А. Я. Гуревич. — М., 1981. — С. 17.
    127. Гусина В. М. О моделях механизма мотивации трудовой деятельности в условиях рыночной экономики / В. М. Гусина. — К., 1996. — 215 с.
    128. Данилова Н. Н. Физиология высшей нервной деятельности: учебник / Н. Н. Данилова, А. Л. Крылова. — М. : Учебная литература, 1997. — 432 с.
    129. Делез Ж. Логика смысла / Ж. Делез [пер. с фр. М. Д. Фуко]; — М. : Раритет; Екатеринбург : Деловая книга, 1998. — 480 с.
    130. Деркач А. А. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности / А. А. Деркач, Л. Э. Орбан. — М., 1995. — 210 с.
    131. Дерманова И. Б. Типы социально-психологической адаптации и комплекс неполноценности / И. Б. Дерманова // Вестник Санкт-Петербургского университета. — № 6. — С. 59–67.
    132. Дидактический материал по курсу «Твоя профессиональная карьера» [под ред. С. Н. Чистяковой]. — М. : Просвещение, 1998. — 112 с.
    133. Дикая Л. Отношение человека к неблагоприятным жизненным событиям и факторы его формирования / Л. Дикая, А. Махнач // Психологический журнал. — Т. 14. — № 3. — 1996. — С. 137–148.
    134. Дикманн Х. Юнгианский анализ волшебных сказок. Сказание и иносказание / Х. Дикманн. — СПб., 2000. — 256 с.
    135. Дилигенский Г. Г. Перестройка и духовно-психологические процессы в обществе / Г. Г. Дилигенский // Вопросы философии. — 1987. — № 9.
    136. Дилтс Р. Изменение убеждений с помощью НЛП / Р. Дилтс. — М. : Независимая фирма «Класс», 1997. — 186 с.
    137. Дилтс Р. Фокусы языка. Изменение убеждений с помощью НЛП / Р. Дилтс. — СПб. : Питер, 2000. — 320 с.
    138. Дмитренко А. К. Мотиваційні та світоглядні аспекти вибору професії психолога / А. К. Дмитренко // Практична психологія та соціальна робота. — № 4. — 2002. — С. 31–34.
    139. Дридзе Т. М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации: Проблемы семиосоциопсихологии / Т. М. Дридзе [под. ред. И. Т. Левыкина]. — М. : Наука, 1984. — 267 с.
    140. Дружинин В. В. Введение в теорию конфликта / В. В. Дружинин, Д. С. Канторов, М. Д. Канторов. — М. : Радио и связь, 1989. — 288 с.
    141. Климов Е. А. Гипотеза «метелок» и развитие профессии психолога / Е. А. Климов. — Вестник Московского ун-та. — Сер. 14. — (Психология). —1992. — № 3. — С. 3–12.
    142. Жданов И. А. Адаптация и прогнозирование деятельности / И. А. Жданов. — Казань, 1991. — 256 с.
    143. Жизненные кризисы как фактор становления индивидуальности / автор М. П. Карнаух // Материалы ΧΙΙΙ Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов». — М. : МГУ, 2006. — Т. 2. — С. 284–285.
    144. Жизнь как творчество / [отв. ред. Л. В. Сохань, В. А. Тихонович]. — К. : Наукова думка, 1985. — 302 с.
    145. Життєві кризи особистості: [y 2-х ч.] / [за ред. Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова]. — К. : ІЗМН, 1998. — Ч. 1. — 356 с.
    146. Життєві кризи особистості: [y 2-х ч.] / [за ред. Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова]. — К. : ІЗМН, 1998. — Ч. 2. — 390 с.
    147. Жмыриков А. Н. Диагностика социально-психологической адаптированности личности в новых условиях деятельности и общения: автореф. канд. дисс. … канд. психол. наук /А. Н. Жмыриков. — М., 1986. — 16 с.
    148. Жог В. И. Проблемы реальности и статуса времени / В. И. Жог, В. А. Канке // Философские науки. —1981. — № 2. — С. 34–38.
    149. Завьялова Е. Психологические особенности процесса переобучения безработных / Е. Завьялова // Новые знания. — № 1. — 1998. — С. 13–14.
    150. Загальна та медична психологія: [практикум; під заг. ред. проф. І. Д. Спіріної, проф. І. С. Вітенка]. — Дніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002. — 175 с.
    151. Зайчук В. О. Оcвіта та інтелектуальний потенціал суспільства: суперечності та перспективи / В. О. Зайчук // Практична психологія та соціальна робота. —№ 7. — 2000. — С. 8–10.
    152. Замфир К. Удовлетворенность трудом. Мнение социолога / К. Замфир. — М.: Политиздат, 1983. — 142 с.
    153. Заславский И. Е. Труд. Занятость. Безработица / И. Е. Заславский. — М., 1992. — 80 с.
    154. Зеер Э. Ф. Модернизация профессионального образования в ФРГ / Э. Ф. Зеер // Педагогика. — 1993. — № 4. — С. 106–110.
    155. Зеер Э. Ф. Психология профессий / Э. Ф. Зеер. — Екатеринбург : УГППУ, 1997. — 244 с.
    156. Зеер Э. Ф. Кризисы профессионального становления личности / Э. Ф. Зеер, Э. Э. Сыманюк // Психол. журнал. — 1997. — Т. 18. — № 6. — С. 64–73.
    157. Зеер Э. Ф. Психология профессионального развития / Э. Ф. Зеер. — М. : Академия, 2007. — 240 с.
    158. Зеличенко А. И. К вопросу о классификации мотивационных факторов трудовой деятельности и профессионального выбора / А. И. Зеличенко, А. Г. Шмелев // Вестник МГУ. — Сер. 14. — (Психология). — 1987. — № 4. — С. 33–43.
    159. Зейгарник Б. В. Патопсихология / Б. В. Зейгарник. — М., 1986. — 287 с.
    160. Зинченко В. П. Миры сознания и структура сознания / В. П. Зинченко // Вопросы психологии. — 1991. — № 2.
    161. Зинченко В. П. От генеза ощущений к образу мира / В. П. Зинченко // А. Н. Леонтьев и современная психология. — М., 1983. — С. 141–149.
    162. Зинченко В. П. Системный анализ в психологии / В. П. Зинченко // Психол. журнал. — 1991. — Т. 12. — № 4. — С. 120–138.
    163. Зинченко В. П. Человек развивающийся / В. П. Зинченко, Е. Б. Моргунов. — М., 1994. — 333 с.
    164. Зинченко В. П. Образ и деятельность / В. П. Зинченко. — М. ; Воронеж, 1997. — 608 с.
    165. Злобіна О. Г. Особистість сьогодні — адаптація до суспільної нестабільності / О. Г. Злобіна, В. О. Тихонович. — К. : НАН України: Інститут соціології, 1996. — 100 с.
    166. Зотова О. И. Некоторые аспекты социально-психологической адаптации личности // Психологические механизмы регуляции социального поведения / О. И. Зотова, И. К. Кряжева. — М., 1979. — С. 222.
    167. Иванов В. В. Значение идей Бахтина М. М. о знаке, высказывании и диалоге для современной семиотики / В. В. Иванов // Труды по знаковым системам. — Тарту, 1973. — Вып. 6. — С. 113–119.
    168. Иванова Е. М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности / Е. М. Иванова. — М. : МГУ, 1987. — 208 с.
    169. Иванова Е. М. Психология профессиональной деятельности: учебное пособие / Е. М. Иванова. — М. : ПЕР СЭ, 2006. — 382 с.
    170. Иванова Е. М. Психотехнология изучения человека в трудовой деятельности : [учебно-метод. пособие] / Е. М. Иванова. — М. : МГУ, 1992. — 94 с.
    171. Иванова Е. М. Спецпрактикум по психологическому изучению профессиональной деятельности : [учебное пособие] / Е. М. Иванова, О. Г. Носкова, О. Н. Чернышева. — М. : МГУ, 1980. — 82 с.
    172. Игнатова Е. Н. Социальные и социально-психологические аспекты стрессоустойчивости личности / Е. Н. Игнатова, Л. В. Куликов, М. А. Розанова // Теоретические и прикладные вопросы психологии. — Ч. 2., — СПб, 1995. — С. 169–172.
    173. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. — СПб : Питер, 2000. — 502 с.
    174. Ильин Е. П. Мотивы человека: теория и методы изучения / Е. П. Ильин. — К. : Вища школа, 1998. — 292 с.
    175. Йовайша Л. А. Проблемы профессиональной ориентации школьников / Л. А. Йовайша. — М. : Педагогика, 1983. — 128 с.
    176. Ионин Л. Г. Логика и история повседневности [гл. 2] // Ионин Л. Г. // Социология культуры: путь в новое тысячелетие. — М. : Логос, 2000. — С. 57–122.
    177. К вопросу о самопознании / М. П. Карнаух // Философские вопросы естественных, технических и гуманитарных наук: [сб. статей междун. научн.конф.: в 2-х т.] / [под общ. ред. Е. В. Дегтярева]. — Магнитогорск : МаГУ, 2006. — Т. 2. — С. 233–236.
    178. Кабанова М. М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике / М. М. Кабанова, А. Е. Личко, В. М. Смирнов. — Л., 1983. — 312 с.
    179. Каверин С. Б. Мотивация труда / С. Б. Каверин. — М. : Ин-т психологии РАН, 1998. — 224 с.
    180. Каган М. С. Философская теория ценности / М. С. Каган. — СПб. : Петрополис, 1997. — 159 с.
    181. Кайгер В. Адаптивні механізми самосвідомості і самоідентифікації / В. Кайгер // Соц. психологія. — 2005. — № 6. — С. 84–94.
    182. Каныгин Ю. М. Введение в социальную когнитологию / Ю. М. Каныгин, Ю. И. Яковенко. — К. : Наукова думка, 1992. — 106 с.
    183. Карнаух М. П. О понятии «пограничная ситуация» / М. П. Карнаух // Вестник Волжского государственного инженерно-педагогического университета. — (Серия философские науки). — № 2 (3). — Н. Новгород, 2006. — С. 58–59.
    184. Карцева Т. Б. Личностные изменения в ситуациях жизненных перемен / Т. Б. Карцева // Психологический журнал. — 1988. — № 5. — С. 120–127.
    185. Касавин И. Т. Многообразие разума / И. Т. Касавин. — Минск, 1998. — 271 с.
    186. Киричук В. О. Психолого-педагогічне проектування в системі виховного процесу загальноосвітньої школи / В. О. Киричук // Практична психологія та соціальна робота. — 2002. — № 8. — 18 с.
    187. Киричук В. О. Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку учня загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів / В. О. Киричук [Матеріали Всеукр. ювіл. наук.-практ. конф.; 22–23 жовтня 2002 р.]. — м. Запоріжжя. — с. 4
    188. Киричук В. О. Технологія психолого-педагогічного проектування соціального розвитку / В. О. Киричук // Нива знань. — № 4. — 2002. — Дніпропетровськ. — 20 с.
    189. Киричук В. О. Технологія психолог
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины