НЕВЕРБАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ЗАСІБ ІМПЛІЦИТНОЇ ДІАГНОСТИКИ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК : НЕВЕРБАЛЬНОЕ ОБЩЕНИЕ КАК СРЕДСТВО ИМПЛИЦИТНОЙ ДИАГНОСТИКИ ЛИЧНОСТНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

На правах рукопису

ПЕТРЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК 159.923:159.925.8

НЕВЕРБАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ЗАСІБ
ІМПЛІЦИТНОЇ ДІАГНОСТИКИ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

Спеціальність: 19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Носенко Елеонора Львівна
доктор психологічних наук, професор
член-кореспондент АПН України

Дніпропетровськ – 2013

2

ЗМІСТ

ВСТУП .......................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРОБЛЕМИ ІМПЛІЦИТНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПСИХІЧНИХ
ЯВИЩ……………………………………..………………………………………..14
1.1 Сучасні уявлення про імпліцитну діагностику психічних явищ, її переваги
та недоліки у порівнянні з експліцитною діагностикою.......................................15
1.2 Невербальні засоби спілкування як аспект імпліцитної діагностики
психічних феноменів.................................................................................................23
1.2.1 Номенклатура невербальних засобів спілкування та підходи до їх
вивчення.............................................................................................................23
1.2.2 Можливості застосування невербальних засобів спілкування для
діагностики психічних явищ............................................................................45
1.3 Стан дослідження особистісно-діагностичного потенціалу кінетичних
характеристик і виразу обличчя…………………………………….......................50
Висновки до першого розділу ……....…………………...…………......................58
РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПІДХОДУ ДО ЦІЛІСНОЇ,
ІНТЕГРОВАНОЇ ІМПЛІЦИТНОЇ ДІАГНОСТИКИ ОСОБИСТОСТІ ЗА
ОЗНАКАМИ НЕВЕРБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ…………………………62
2.1 Обґрунтування вибору інтегральних психічних утворень і вірогідності їх
віддзеркалення у невербальному спілкуванні....………………………………....63
2.2 Обґрунтування вибору методичного забезпечення дослідження щодо
імпліцитної діагностики особистісних властивостей за показниками прояву
невербальних засобів спілкування...........................................................................92
Висновки до другого розділу...….………………....................………………….118
3

РОЗДІЛ 3
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАТИВНОСТІ ПІДХОДУ ДО
ІМПЛІЦИТНОЇ ДІАГНОСТИКИ ОСОБИСТОСТІ З УРАХУВАННЯМ
НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ СПІЛКУВАННЯ…........................................122
3.1 Цілі, завдання, гіпотези та загальна схема організації емпіричного
дослідження………………………………………………..………………..……..122
3.2 Результати емпіричного дослідження невербальних засобів спілкування як
аспекту імпліцитної діагностики особистісних характеристик………………..130
3.3 Інтерпретація та аналіз отриманих результатів дослідження невербальних
засобів спілкування як аспекту імпліцитної діагностики особистісних
характеристик……………………………………………………………………..150
Висновки до третього розділу...........................................................................157
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …...…………..………………….…….....…..............160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …......……….……………………...163
ДОДАТКИ ..……………......………………………………………......................193

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному постнекласичному етапі розвитку
наукової психології, характерною ознакою якого є, зокрема, зміна предмету
теоретичних досліджень, яким стає психологія особистості, набуває
актуальності пошук нових методів вивчення цілісної особистості, відмінних від
тих, що склались у межах класичної науки. Як правомірно підкреслюють
провідні сучасні дослідники (Л. Ф. Бурлачук, В. П. Зінченко, Д. О. Леонтьєв,
Т. С. Яценко та ін.), «особистість неможливо вимірити, її треба, – як влучно
висловився В. П. Зінченко, – побачити у житті». У зв’язку з цим
С. Д. Максименко так сформулював завдання сучасної теоретичної психології:
«зближення об’єкта наукової психології з її предметом».
Спроби вирішення цього завдання можна проілюструвати прикладами
активного застосування в дослідженнях особистості імпліцитних
(опосередкованих, непрямих) методів, що реалізуються, зокрема, за допомогою
процесуальних моделей (B. Egloff, S. C. Schmukle). Особливістю цих моделей є
врахування розбіжностей у тривалості латентних періодів реакцій людини на
соціальні об’єкти в діагностиці її ставлення до цих об’єктів. За допомогою
процесуальних моделей зараз імпліцитно оцінюються такі особистісні
феномени, як самооцінка, Я-концепція, тривожність, за ознаками якої
визначають диспозиційну емоційну стійкість чи вразливість людини тощо
(M. R. Banaji, A. G. Greenwald, B. A. Nosek). Огляду цих методів
присвячувалися спеціальні монографії (І. Ф. Аршава, Е. Л. Носенко та інші).
У світлі вищезазначеного цілком виправданим уявляється відродження
інтересу дослідників у галузі психології особистості до невербального
спілкування як потенційного засобу діагностики особистісних характеристик,
які раніше активно вивчались у зв’язку з дослідженням таких психічних
феноменів, як стани людини, що розпізнавались за ознаками невербальних
5

аспектів спілкування (так званих «явищ невпевненості» – пауз, специфічних
«аутистичних» жестів, явищ неузгодженості змісту висловлювань з їх акустико-інтонаційними характеристиками та виразом обличчя людини); методи детекції
прихованих мисленнєвих образів; загальнопсихологічні закономірності
породження спонтанних та підготовлених висловлювань (Н. В. Вітт,
В. Т. Галунов, Л. Гельгорн, Б. Де Пауло, П. Екман, О. О. Леонтьєв,
Л. Н. Лук’янов, Дж. Луфборроу, О. В. Мамічева, А. В. Ніконов, Е. Л. Носенко,
В. А. Попов, Л. П. Тіщенко, У. Фрізен, М. В. Фролов, Ю. Г. Черножук,
D. C. Boomer, F. Goldman-Eisler, D. W. Goodvich, G. F. Mahl, C. E. Osgood та
інші).
Проте спроби знайти закономірні зв’язки між стійкими ознаками
особистості (зокрема, окремими диспозиційними рисами) і особливостями
невербального спілкування виникли тільки останнім часом як ознака
формування гуманітарної парадигми у дослідженнях психології особистості,
але орієнтація на діагностику дискретних характеристик особистості
виявляється непродуктивною (E. van der Meer, U. Sassenberg).
Отже, актуальність проблематики даного дисертаційного дослідження,
яке має на меті пошук певних узагальнених інтегративних ознак цілісної
особистості (а не її окремих структурних рис), які можна діагностувати за
допомогою особливостей невербального спілкування, зумовлена як
теоретичними міркуваннями (доцільністю продовження досліджень
невербальних засобів спілкування у загальнопсихологічному контексті), так і
практичними завданнями подальшої розробки ідей імпліцитної діагностики
особистості.
Для вирішення задач даного дослідження виникли дуже сприятливі
умови, пов’язані з тенденцією розвитку сучасної психодіагностики у напрямку
її гуманізації. У межах цієї тенденції основною метою психологічної
діагностики стає виявлення так званого гіперкомпенсаторного фонду
особистості (Г. О. Балл, Г. В. Дьяконов, П. В. Лушин, В. Ф. Моргун,
Т. М. Титаренко, Н. В. Чепелєва, Т. С. Яценко та ін.). Поява даної тенденції
6

підказує перспективність пошуку діагностичного потенціалу ознак
невербального спілкування як засобу розпізнавання міри притаманності
особистості гіперкомпенсаторного фонду. Це здається цілком можливим, адже
наявність в особистості сильних, позитивних сторін, як стверджували провідні
дослідники проблеми (А. Адлер, Л. С. Виготський, О. Б. Орлов), проявляється
«попри наявність психологічної проблеми або дефекту» (В. Ф. Моргун), а
сферою прояву цілісних ознак особистості є, як відомо, діяльність і
спілкування. Тому невербальні аспекти спілкування можуть і повинні бути
важливим джерелом пошуку цілісних ознак особистості.
Основною науковою проблемою даного дослідження у світлі
вищезазначеного було обрано визначення аспектів прояву міри сформованості
в людини гіперкомпенсаторного фонду як еволюційно доцільної
характеристики особистості за ознаками невербального спілкування.
Доцільність переосмислення проблеми діагностики особистісних
характеристик за невербальними засобами спілкування у проблему діагностики
її сильних, позитивних сторін базується, по-перше, на тому, що за наявними у
літературі даними саме позитивні риси особистості (доброзичливість,
екстравертованість, відкритість досвіду) піддаються розпізнаванню за
невербальними ознаками (M. Noel, E. Palmers, L. Rousselle). По-друге, як
встановлено сучасними дослідниками у галузі детекції обману за
невербальними засобами (тобто традиційної для невербальних досліджень
проблематики), у більшості індивідів у спілкуванні домінує тенденція
очікування правдивості, а не обману, тобто виявлення особистістю
позитивності мислення (що і є еволюційно доцільним). По-третє, така
постановка проблеми даного дослідження вважається виправданою ще й тому,
що для діагностики наявності в особистості сильних, позитивних сторін вже
знайдено в останні три-чотири роки кілька цілісно-особистісних підходів, а
саме: сформульована концепція наявності в людини «єдиного фактора
особистості» (ЄФО), тобто позитивних ознак усіх її структурних особистісних
рис, наслідковим результатом чого є відчуття людиною суб’єктивного
7

благополуччя, задоволення собою, соціального благополуччя, психологічного
здоров’я (Д. Ірвінг, Д. Раштон).
На рівні невербального спілкування, за гіпотезою даного дослідження,
можна знайти кореляти такому позитивному самовідчуттю у виразі обличчя, у
розкутості пози, у експліцитно вираженій комунікативній інтенції як
узагальненій характеристиці форми реалізації символічних здібностей людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертації пов’язана з науковою темою держбюджетної НДР факультету
психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся
Гончара «Форми виявлення стресостійкості людини і шляхи автоматизації
процедури її прогнозування» (номер держреєстрації 0108U000633), з
тематикою НДР другої половини робочого дня кафедри загальної та медичної
психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся
Гончара «Теоретико-методологічні засади дослідження психологічного
здоров’я особистості» та кафедри педагогічної та вікової психології
Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара
«Психологічні механізми і педагогічні умови стимулювання процесу
саморозвитку особистості та її становлення як відповідального суб’єкта
життєдіяльності».
Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради
Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара
(протокол № 7 від 18.02.2010 р.), узгоджена в Міжвідомчій раді з координації
наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук НАПН України
(протокол № 4 від 26.04.2011 р.) та уточнена на засіданні Вченої ради
Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара
(протокол № 3 від 31.10.2011 р.).
Мета дослідження полягає у з’ясуванні механізму закономірного
каузального зв’язку між цілісними ознаками притаманності людині
гіперкомпенсаторного особистісного ресурсу та експліцитно вираженою у
невербальному спілкуванні комунікативною інтенцією.
8

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі:
1) теоретично та методологічно обґрунтувати закономірності каузального
зв’язку між цілісними ознаками притаманності людині
гіперкомпенсаторного особистісного ресурсу та характером реалізації
нею символічних здібностей невербальними засобами;
2) ідентифікувати вірогідні форми прояву позитивних сторін особистості у
її ставленні до світу (у тому числі до оточуючих і до себе) у
позитивності мислення як ознаці менталітету та у динаміці розвитку
особистості (від «біологічного індивіда» до «соціального індивіда»,
«індивідуального суб’єкта» та «індивідуальної особистості»);
3) обґрунтувати підхід до операціоналізації якісних та кількісних
характеристик невербального спілкування як форми реалізації
символічних здібностей людини у термінах експліцитно вираженої
комунікативної інтенції;
4) емпірично перевірити наявність глибинного каузального зв’язку між
рівнем сформованості гіперкомпенсаторного особистісного ресурсу
людини і готовністю до прояву експліцитної комунікативної інтенції
засобами невербального спілкування;
5) ідентифікувати особистісні характеристики, доступні імпліцитній
діагностиці як ознаки розвитку особистості у напряму досягнення
єдиного фактору особистості.
Об’єкт дослідження – особистість як ідеальний конструкт.
Предмет дослідження – невербальне спілкування як засіб імпліцитної
діагностики особистісних характеристик.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: принципи
системності і самодетермінації особистості як суб’єкта саморозвитку; уявлення
про наявність категорії можливого (А. А. Брудний, М. Н. Епштейн,
О. М. Лобок, М. К. Мамардашвілі); системний підхід до дослідження єдності
внутрішнього і зовнішнього у детермінації психічного (Л. С. Виготський,
В. А. Іванніков, Е. В. Ільєнков, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, О. В. Петровський,
9

С. Л. Рубінштейн, М. Г. Ярошевський); уявлення про наявність в особистості
смислового виміру, що визначає її ортогенез (К. О. Абульханова-Славська,
Д. О. Леонтьєв, С. Д. Максименко, В. А. Роменець, О. Б. Старовойтенко,
Т. М. Титаренко та інші), формою виявлення якого можна вважати, зокрема,
особистісний розвиток у напряму досягнення еволюційно доцільного єдиного
фактору особистості (Д. Ірвінг, Д. Раштон та ін.) і формування
загальнолюдських позитивних цінностей (Н. Парк, К. Петерсон, К. Ріфф,
М. Селігман, Б. Фредріксон та інші); положення щодо зв’язку форм прояву
символічних здібностей людини у мовленні та невербальній поведінці зі
станами, ознаками емоційності в структурі особистості (Н. В. Вітт,
О. О. Леонтьєв, Е. Л. Носенко, О. П. Саннікова, О. Я. Чебикін та ін.).
Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань обрано такі
методи дослідження: теоретичні (теоретико-методологічний аналіз,
узагальнення теоретичних підходів до розкриття взаємозв’язку різних форм
прояву психічних функцій); емпіричні (спостереження, квазіексперимент для
нееквівалентних груп, лабораторний експеримент, інтерв’ю, психологічне
тестування, метод якісного аналізу індивідуальних кейсів, метод аналізу
психологічних продуктів діяльності за допомогою відеоінтерв’ю);
математико-статистичні (кластерний аналіз (алгоритм К-середніх) для
забезпечення нееквівалентності груп у квазіексперименті, встановлення
достовірності розбіжностей між кластерами за критерієм t-Ст’юдента, F-критерієм Фішера), факторний аналіз (метод головних компонент);
інтерпретаційні (аналіз, синтез, систематизація отриманих даних, порівняння з
результатами інших досліджень).
Відповідно до теоретично обґрунтованих уявлень про можливість
визначення діагностичного потенціалу невербального спілкування як засобу
інтегральної оцінки особистісних характеристик було підібрано декілька груп
методик.
Для ідентифікації вірогідних форм прояву позитивних ознак
функціонування особистості обрано засіб оцінки ціннісно-мотиваційної сфери
10

особистості (опитувальник позитивних цінностей і рис характеру «Цінності у
дії» (Values In Action – VIA-IS) К. Петерсона і М. Селігмана), «Тест
смисложиттєвих орієнтацій» Д. О. Леонтьєва, «Шкали психологічного
благополуччя» (SPW) К. Ріфф в адаптації О. М. Знанецької; методику «Шкала
самоповаги Розенберга».
Для визначення динаміки особистісного зростання людини застосовано
методику виявлення рівня соціальної відповідальності особистості
(«Дослідження відповідальності» М. В. Савчина) та методику «Q-сортування»,
розроблену В. Стефансоном із метою встановлення індивідуальних
особливостей та уявлень особистості про себе як суб’єкта комунікативного
процесу при взаємодії з оточуючими.
Для оцінки рівня наближення диспозиційних ознак особистості до
єдиного фактору особистості застосовано декілька особистісних
опитувальників: «П’ятифакторний особистісний опитувальник» Маккрея і
Коста (NEO PI-R), адаптований В. Є. Орловим, О. А. Рукавішніковим,
І. Г. Сеніним та А. Б. Хромовим; «Особистісний опитувальник Айзенка» (EPQ)
(Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов); «Шкала Мак-IV», розроблена Р. Крісті та
Ф. Гєйс в адаптації В. В. Знакова, «Шкала диспозиційного егоїзму» розроблена
та адаптована К. Муздибаєвим, шкала «Психопатія» методики «СМІЛ»
(модификація теста «ММРI») Л. М. Собчик.
Для операціоналізації кількісних та якісних характеристик
невербального спілкування застосовано «Шкалу самомоніторингу невербальної
поведінки» (Self-Monitoring Scale) М. Снайдера в адаптації Є. А. Полєжаєвої);
«Методику експертної оцінки невербальної комунікації А. М. Кузнєцова»;
методику «Розмова за допомогою жестів», розроблену П. Е. Річчі-Бітті та
І. Поггі у власній адаптації для завдань даного дослідження.
З метою перевірки наявності глибинного зв’язку між
гіперкомпенсаторним ресурсом особистості і готовністю до прояву
експліцитної комунікативної інтенції засобами невербального спілкування були
застосовані: «Моментальний тест на позитивну та негативну афективність»
11

(PANAS) Д. Вотсона, Л. А. Кларка, А. Теллегена, «Шкала задоволеності
життям» («Satisfaction With Life Scale», SWLS), розроблена Е. Дінером,
Р. А. Еммонсом, Р. Ларсеном та Ш. Гріффін (російськомовна версія
представлена у перекладі в монографії М. Селігмана «Сучасна позитивна
психологія») та методика «Скорочений Відбірочний Тест» В. Н. Бузіна,
Е. Ф. Вандерліка.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
вперше доведено наявність закономірного зв’язку між цілісними
аспектами прояву позитивності ставлення людини до світу, себе та оточуючих,
позитивності мислення (як ознаки менталітету людини) та динаміки ортогенезу
у напрямку від «біологічного індивіда», «індивідуальної особистості» і
символічними здібностями людини, що проявляються у вигляді експліцитної
комунікативної інтенції;
вперше ідентифіковано вірогідні форми прояву цілісних ознак
притаманності людині гіперкомпенсаторного ресурсу особистості;
вперше здійснено операціоналізацію якісних та кількісних характеристик
невербального спілкування як форми реалізації символічних здібностей
людини у термінах експліцитно вираженої комунікативної інтенції;
дістало подальший розвиток уявлення про єдиний фактор особистості як
форму прояву еволюційно доцільного розвитку особистості та емпірично
підтверджено зв’язок рівня сформованості єдиного фактору особистості з
характеристиками «експліцитної комунікативної інтенції».
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці
методологічно обґрунтованого підходу до діагностики особистості засобами
невербального спілкування, що розширює арсенал проективних
психодіагностичних засобів діагностики, підвищує надійність психологічного
діагнозу та може бути застосовано у роботі практичного психолога.
Основні теоретичні положення та емпіричні результати дисертаційного
дослідження впроваджено у навчальний процес на факультеті психології
Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Вони
12

застосовуються при викладанні нормативної професійно орієнтовної
дисципліни «Практикум із загальної психології» (розділ «Основи
психодіагностики особистості») та нормативної професійно орієнтованої
дисципліни «Загальна психологія», розділ «Психологія особистості» (довідка
№ 88-375 від 20.09.2012 р.), у навчально-методичній та консультативній роботі
шкільних психологів із педагогічним складом у КЗ «Луганська середня
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 43» (довідка № 115 від 21.05.2012 р.),
КЗ «Луганська школа І-ІІІ ступенів № 55» (довідка № 167 від 04.12.2012 р.) та у
Вищому професійному училищі № 47 м. Луганська (довідка № 01-459 від
03.12.2012 р.).
Надійність та достовірність результатів дослідження була забезпечена
адекватним теоретичним обґрунтуванням вихідних положень емпіричної
частини дослідження і гіпотез, на підставі яких здійснено пошук інтегративного
показника Єдиного фактора особистості; застосуванням методів, релевантних
завданням, предмету та об’єкту дослідження; репрезентативністю вибірки
досліджуваних; застосуванням новітніх методичних засобів дослідження, що
відповідають сучасному постнекласичному етапу розвитку методології
психології, і використанням надійних методів обробки статистичних даних.
Особистий внесок здобувача. У статтях «Методологічне обґрунтування
підходу до інтегрованої імпліцитної діагностики особистісних диспозицій за
ознаками невербального компоненту спілкування» та «On the prospects of using
non-verbal communication clues for the implicit assessment of personality
dispositions», написаних у співавторстві з науковим керівником, автором
узагальнено основні підходи до осмислення психологічної сутності поняття
«імпліцитна діагностика особистості», емпірично визначено зв’язок
невербального спілкування з диспозиційними утвореннями, інтегративними
характеристиками та ознаками цілісної особистості.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були
представлені та обговорені на ІІ Всеукраїнському психологічному конгресі (м.
Київ, 2010 р.), на «Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції
13

«Вектори психології – 2010» (м. Харків, 2010 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Створення психологічних передумов для збереження
здоров’я молоді в процесі навчання» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.), на 14
Європейській конференції з лицевої експресії (м. Лісабон, Португалія, 2012 р.),
а також на щорічних підсумкових наукових конференціях факультету
психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся
Гончара (в період 2009 – 2012 років). Матеріали, отримані в результаті
дисертаційного дослідження, були використані для підготовки спецкурсу
«Практикум з імпліцитної діагностики особистості».
Публікації. Основний зміст і результати роботи відображені у 9
публікаціях, серед яких 5 – у наукових фахових виданнях України (дві з яких
написані у співавторстві з науковим керівником проф. Носенко Е. Л.), 4 – у
матеріалах конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів,
висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (285
найменувань, з них 110 – іноземними мовами), 4 додатків. Повний обсяг
дисертації – 216 сторінок, у тому числі: основний зміст викладено на 162
сторінках, список використаних джерел – на 30 сторінках, додатки – на 24
сторінках. Робота містить 11 таблиць та 3 рисунки на 14 сторінках.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення
наукової проблеми можливості здійснення імпліцитної діагностики особистості
засобами невербального спілкування за умов виокремлення таких форм прояву
цілісної особистості, як: її ставлення до світу, оточуючих, себе, позитивності
мислення та ознак динаміки особистісного зростання від «біологічного
індивіда» до «індивідуальної особистості».
1. Вирішення завдань дослідження здійснено на підставі теоретико-методологічного обґрунтування підходу до конкретизації змісту новітньої
категорії можливого у дослідженні особистості.
2. Запропонований у роботі підхід до ідентифікації форм прояву категорії
можливого у термінах гіперкомпенсаторного ресурсу особистості, ознак рівня
сформованості єдиного фактору особистості та вищих форм прояву позитивних
цінностей дозволив встановити зв’язок цілісних показників особистісних
характеристик та якісних і кількісних параметрів реалізації суб’єктом
невербальних засобів спілкування.
3. Проведене дослідження дозволило вирішити усі поставлені в ньому
задачі. Встановлено, що наявність більш високого рівня сформованості
символічних здібностей, оціненого у вигляді експліцитної комунікативної
інтенції, є притаманним особам, які володіють гіперкомпенсаторним фондом
особистості. Вони характеризуються більш високими показниками за
позитивними цінностями, самооцінкою, рівнем сформованості смисложиттєвих
орієнтацій, тобто ознаками позитивного ставлення до світу у цілому, до
оточуючих та до себе.
4. Притаманність людині більш високого рівня символічних здібностей
виявилося ознакою позитивності мислення, що оцінювалася за більш високими
показниками рівня сформованості сильних рис особистості.
161

5. Суб’єкти, схильні до експліцитної реалізації комунікативної інтенції,
характеризуються наближенням їх структурних особистісних рис до ознак
єдиного фактору особистості, про що свідчать більш високі показники за
п’ятьма глобальними факторами особистості, позитивними цінностями,
психологічним благополуччям, у той час як їм притаманні низькі показники за
Тріадою темних рис.
6. Про зв’язок більш високого рівня сформованості ознак експліцитно
вираженої комунікативної інтенції з динамікою розвитку особистості від
«біологічного індивіда» до «індивідуальної особистості» свідчать наявність
статистично значущих розбіжностей між представниками полярних кластерів за
ознаками відповідальності, готовності до підтримування соціальних контактів
у групі та відповідними характеристиками експліцитного прояву
комунікативної інтенції, зокрема, підтримування контакту очей з оточуючими.
7. Факт притаманності більшої різноманітності стратегій перекодування
вербальної інформації у невербальну суб’єктам із більш високим рівнем
гіперкомпенсаторного ресурсу, виявлений із застосуванням методики
П. Е. Річчі-Бітті та І. Поггі «Розмова за допомогою жестів», свідчить про
успішність досягнення основної мети дослідження – доведення можливості
здійснення діагностики особистості за невербальними засобами спілкування.
8. У дисертаційному дослідженні представлені нові дані, які доповнюють
уявлення про багатоаспектність зв’язку зовнішнього та внутрішнього у
детермінації психічного, про системність прояву закономірностей розвитку
особистості у її свідомості та поведінці. Дисертаційне дослідження відкриває
нові перспективи створення методичних прийомів вивчення цілісної
особистості як одного з актуальних завдань постнекласичного етапу розвитку
психології.
Перспективи подальших досліджень проблеми пов’язані з вивченням
виявленого закономірного зв’язку невербальної поведінки з цілісними
особистісними характеристиками на представниках інших культур, зокрема
тих, у яких символічна функція реалізується за допомогою більш активної
162

жестикуляції (латиноамериканська, італійська культури) або в культурах, де
заохочується неформальність у міжособистісному спілкуванні, зокрема
американській.
Розроблені в дисертаційному дослідженні підходи до вивчення
невербальних засобів спілкування можуть знайти подальший розвиток у
виявленні приналежності суб’єктів до різних субкультур та різних типів
соціальних меншин, у діагностиці ознак схильності до адикції, девіантної
поведінки тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Альбуханова К. А. Психология и сознание личности /
К. А. Альбуханова. – М. : МОДЭК; МПСИ, 1999. – 224 с.
2. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекопознания / Б. Г. Ананьев;
под ред. А. А. Бодалёва. – М. : Изд-во «Ин-т практ. психол.». – Воронеж :
НПО «МОДЭК», 1996. – 384 с.
3. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. – Л. : Изд-во
Ленингр. ун-та, 1968. – 338 с.
4. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. –
СПб. : Питер, 2005. – 688 с.
5. Ануфриев А. Ф. Психологический диагноз / А. Ф. Ануфриев. – М. : Изд-во «Ось-89», 2006. – 192 с.
6. Аршава І. Ф. Аспекти імпліцитної діагностики емоційної стійкості
людини : моногр. / І. Ф. Аршава, Е. Л. Носенко. – Д. : Вид-во ДНУ,
2008. – 468 с.
7. Аршава І. Ф. Емоційна стійкість людини і її діагностика / І. Ф. Аршава. –
Д. : Вид-во ДНУ, 2006. – 336 с.
8. Асмолов А. Г. Некоторые перспективы исследования смысловых
образований личности // А. Г. Асмолов, Б. С. Братусь, Б. В. Зейгарник //
Психология личности : сб. ст. / сост. А. Б. Орлов. – 2-е изд., доп. – М. :
ООО «Вопросы психологии», 2003. – С. 118–127.
9. Асмолов А. Г. Психология личности: Принципы общепсихологического
анализа / А. Г. Асмолов. – М. : «Смысл»; Изд. центр «Академия», 2002. –
416 с.
10. Балл Г. А. К проблеме взаимосвязи добра и зла в социальном
поведении (рациогуманистический подход) / Г. А. Балл // Журнал
практикующего психолога. – 2009. − Вып. 15. – С. 141–156.
11. Балл Г. А. У истоков современного гуманизма / Г. А. Балл //
164

Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – №8. – С. 1–6.
12. Балл Г. О. Інтегративно-особистісний підхід у психології:
опрацювання концептуальних засад // Наукові записки Інституту
психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. –
К. : ВД «ТРОЯ», 2008. – Вип. 36. – С. 51–66.
13. Балл Г. О. Принципи сучасного гуманізму та психологія /
Г. О. Балл // Горизонты образования (Севастополь). – 2007. – № 3. –
С. 7–18.
14. Батраченко І. Г. Психологія розвитку антиципації людини /
І. Г. Батраченко. – Дніпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1996. – 204 с.
15. Бауэр Т. Психическое развитие младенца / Т. Бауэр. – М. :
Прогресс, 1979. – 320 с.
16. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. :
Искусство, 1972. – 321 с.
17. Бех І. Д. Відповідальність особистості як мета виховання /
І. Д. Бех // Початкова школа. – 1994. – № 9. – С. 4–8.
18. Бех И. Д. Нравственность личности: стратегия становления /
И. Д. Бех. – Ровно : РИО управления по печати, 1991. – 146 с.
19. Бех І. Д. Виховання особистості. У 2-х кн. Кн. 1: Особистісно
орієнтований підхід : теоретико-технологічні засади : Наук. видання /
І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 280 с.
20. Биркенбил В. Язык интонации, мимики, жестов / В. Биркенбил. –
СПб. : Питер, 1997. – 311 c.
21. Бодалев А. А. Психология общения / А. А. Бодалев. – М. : «Ин-т
практ. психол.». – Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 1996. – 256 с.
22. Божович Л. И. Проблемы формирования личности: Избранные
психологические труды / под ред. Д. И. Фельдштейна. – М. : «Ин-т практ.
психол.». – Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 1995. – 352 с.
23. Бордовская Н. В. Педагогика : учеб. для вузов / Н. В. Бордовская,
А. А. Реан. – СПб. : Изд-во Питер, 2000. – 304 с.
165

24. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика : учеб. для вузов. – 2-е изд. —
СПб. : «Питер», 2010. – 384 с.
25. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике /
Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб. : Изд-во Питер, 2008. – 384 с.
26. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і
голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь : Перун, 2009. – 1736 с.
27. Вилюнас В. К. Эмпирические характеристики эмоциональной
жизни / В. К. Вилюнас // Психол. журнал. – 1997. – № 3. – С. 26–34.
28. Выготский Л. С. История развития высших психических функций /
Л. С. Выготский // Собрание сочинений : в 6 т. / Л. С. Выготский. – М. :
Педагогика, 1983. – Т. 3. – С. 6–315.
29. Выготский Л. С. Конкретная психология человека /
Л. С. Выготский // Вестник МГУ. Серия. 14. Психология. – 1986. – № 1. –
С. 58.
30. Гаспаров М. Л. Цицерон и античная риторика : Марк Туллий
Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве. / М. Л. Гаспаров. – М.:
Наука, 1972. – Т. 1. – 305 с.
31. Глаголев Н. В. Неязыковые компоненты речевого общения /
Н. В. Глаголев // Виды и функции речевой деятельности. – 1977. – №7. –
С. 13–15.
32. Гордеева Т. О. Теория самодетерминации: настоящее и будущее.
Часть 1: Проблемы развития теории [Електронний ресурс] /
Т. О. Гордеева // Психологические исследования: электрон. науч. журн.
2010. – № 4(12). URL. – Режим доступу: http://psystudy.ru.
33. Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации /
И. Н. Горелов. – М.: Лабиринт, 1980. – 163 с.
34. Давидов М. В. Методи та засоби опрацювання зображень реального
часу для ідентифікації елементів жестової мови / М. В. Давидов //
Искусственный интеллект. – 2008. – № 1. – С. 131–138.
35. Джемс У. Личность / У. Джемс // Психология самосознания.
166

Хрестоматия. Самара: Изд. дом «БАХРАХ-М», 2000. – С. 7–44.
36. Екинцев В. И. Жест как средство выражения смысловой позиции
личности : автореф. дис. на соискание уч. ст. канд. психол. наук :
19.00.01 / Екинцев Владислав Иванович. – СПб, 2001. – 20 с.
37. Журавльова Л. П. Психологічні основи розвитку емпатії людини :
дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.07 / Журавльова Лариса Петрiвна. – О.,
2009. – 391 с.
38. Журавльова Л. П. Психологія емпатії: Монографія /
Л. П. Журавльова. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2007. – 328 с.
39. Завгородня О. В. Проблема особистості з позицій інтегративного
підходу / О. В. Завгородня // Практична психологія та соціальна робота. –
2009. – № 5. – С. 1–7.
40. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности /
И. А. Зимняя. – М. : Воронеж, 2001. – 278 с.
41. Знаков В. В. Макиавеллизм, манипулятивное поведение и
взаимопонимание в межличностном общении / В. В. Знаков // Вопр.
психологии. – 2002. – № 6. – С. 45–54.
42. Знаков В. В. Методика исследования макиавеллизма личности /
В. В. Знаков. – М. : Смысл, 2001. – 20 с.
43. Каган В. Е. Внутренняя картина здоровья – термин или
концепция? / В. Е. Каган // Вопросы психологии. – 1993. – № 1. –
С. 86–88.
44. Капанадзе Л. А. Жест в разговорной речи / Л. А. Капанадзе,
Е. В. Красильникова // под ред. Е.А. Земской. – М., 1973. – 481 с.
45. Кобзаренко Л. С. Психологические предпосылки социальной
адаптации подростков с девиантным поведением. Рукопис /
Л. С. Кобзаренко. – М., Моск. психолого-социальный ин-т. – 2002. – 59 с.
46. Костюк Г. С. Принцип развития в психологии / Г. С. Костюк //
Методологические и теоретические проблемы психологии. – М. : Наука,
1969. – С. 118–152.
167

47. Красильникова Е. В. Жест и структура высказывания в разговорной
речи / Е. В. Красильникова. – М. : Наука, 1983. – 275 с.
48. Крейдлин Г. Е. Иконические жесты в дискурсе / Г. Е. Крейдлин //
Вопросы языкознания. – 2006. – № 4. – С. 46–56.
49. Крейдлин Г. Е. Кинесика. Словарь языка русских жестов /
С. А. Григорьева, Н. В. Григорьев, Г. Е. Крейдлин. – М. : Венский
славистический альманах, 2001. – 513 с.
50. Кузикова С. Б. Основы возрастной психокоррекции /
С. Б. Кузикова. – Сумы : СДПУ, 2001. – 316 с.
51. Кузикова С. Б. Психологическая программа коррекции и развития
личности в подростковом возрасте : учеб.-метод. пособ. /
С. Б. Кузикова. – Сумы : СДПУ, 1998. – 800 с.
52. Кузікова С. Б. Психологічні основи становлення суб’єкта
саморозвитку в юнацькому віці : моногр. / С. Б. Кузікова. – Суми: Вид-во
МакДен, 2012. – 410 с.
53. Лабунская В. А. Интерпретация невербального поведения в
межличностном общении: автореф. дис. на соискание науч. степени докт.
психол. наук: спец. 19.00.05 «Социальная психология» /
В. А. Лабунская. – М., 1980. – 54 с.
54. Лабунская В. А. Психология затрудненного общения /
В. А. Лабунская, Ю. А. Менджерицкая, Е. Д. Бреус. – М. : Изд. центр
«Академия», 2001. – 288 с.
55. Лабунская В. А. Экспрессия человека: общение и межличностное
познание / В. А. Лабунская. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. – 127 с.
56. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики / А. А. Леонтьев. – М. :
Смысл, 1997. – 287 с.
57. Леонтьев А. Н. О системном анализе в психологи / А. Н. Леонтьев //
Психологический журнал. – 1991. – Т. 12. – № 4. – С. 117–120.
58. Леонтьев Д. А. Комплексная гуманитарная экспертиза: методология
и смысл / Д. А. Леонтьев, Г. В. Иванченко. – М. : Смысл, 2008. – 133 с.
168

59. Леонтьев Д. А. Личностный потенциал как потенциал
саморегуляции / Д. А. Леонтьев // Ученые записки кафедры общей
психологии МГУ им. М. В. Ломоносова / под. ред. Б. С. Братуся,
Е. Е. Соколовой. – М. : Смысл, 2006. – С. 85–105.
60. Леонтьев Д. А. Личность как преодоление индивидуальности:
основы неклассической психологии личности / Д. А. Леонтьев //
Психологическая теория деятельности: вчера, сегодня, завтра / под ред.
А. А. Леонтьева. М. : Смысл, 2006. – С. 134–147.
61. Леонтьев Д. А. Неклассический подход в науках о человеке и
трансформация психологического знания / Д. А. Леонтьев // Психология,
лингвистика и междисциплинарные связи : сб. науч. работ к 70-летию со
дня рождения Алексея Алексеевича Леонтьева / под ред. Т. В. Ахутиной,
Д. А. Леонтьева. – М. : Смысл, 2008. – С. 205–225.
62. Леонтьев Д. А. Новые ориентиры понимания личности в
психологии: от необходимого к возможному / Д. А. Леонтьев // Вопросы
психологии. – 2011. – № 1. – С. 3–27.
63. Леонтьев Д. А. О предмете экзистенциальной психологии /
Д. А. Леонтьев // І Всероссийская науч.-практ. конф. о экзистенциальной
психологии : материалы сообщений / под ред. Д. А. Леонтьева,
Е. С. Мазур, А. И. Сосланда. – М. : Смысл, 2001. – С. 3–6.
64. Леонтьев Д. А. Перспективы неклассической психодиагностики
[Електронний ресурс] // Психологические исследования: электрон. науч.
журн. – 2010. – № 4(12). URL. – Режим доступу: http://psystudy.ru
65. Леонтьев Д. А. Причинность и объяснение в психологии личности:
от необходимого к возможному / Д. А. Леонтьев // Эпистемология и
философия науки. – 2008. – Т. 17, № 3. – С. 127–142.
66. Леонтьев Д. А. Психология свободы: к постановке проблемы
самодетерминации личности / Д. А. Леонтьев // Психол. журн. – 2000. –
Т. 21, № 1. – С. 15–25.
67. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика
169

смысловой реальности / Д. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 2003. – 487с.
68. Леонтьев Д. А. Разработка методики диагностики процессуальной
стороны выбора / Д. А. Леонтьев, Е. Ю. Мандрикова, А. Х. Фам // Психол.
диагностика. – 2007. – № 6. – С. 4–25.
69. Леонтьев Д. А. Рефлексия как предпосылка самодетерминации /
Д. А. Леонтьев // Всерос. конфер., посвящённая 120-летию со дня
рождения С. Л. Рубинштейна. – М., 2009. – С. 40–49.
70. Леонтьев Д. А. Симбиоз и адаптация или автономия и
трансценденция: выбор личности в непредсказуемом мире/
Д. А. Леонтьев // Личность в современном мире: от стратегии выживания
к стратегии жизнетворчества / под ред. Е. И. Яцуты. – Кемерово: ИПК
«Графика», 2002. – С. 3–34.
71. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций /
Д. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 1992. – 16 с.
72. Леонтьев Д. А. Уровни мировоззренческой активности и их
диагностика / Д. А. Леонтьев, А. Н. Ильченко // Психол. диагностика. –
2007. – № 3. – С. 3–21.
73. Леонтьев Д. А. Человечность как проблема / Д. А. Леонтьев //
Человек – наука – гуманизм / под ред. А. А. Гусейнова. – М. : Наука,
2009. – С. 69–84.
74. Лерш Ф. Розуміння особи у психології / Ф. Лерш // Гуманістична
психологія : навч. посіб. : у 3 т. / за ред. : Р. Трача, Г. Балла. – К. :
Пульсари, 2001. – С. 93–109.
75. Личностный потенциал. Структура и диагностика / под. ред.
Д. А. Леонтьева. – М., 2011. – 679 с.
76. Лурия А. Р. Внутренняя картина болезней и иатрогенные
заболевания / А. Р. Лурия. – М. : Медицина, 1977. – С. 37–52.
77. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс. – СПб. : Питер,
1997. – 682 с.
78. Максименко С. Д. Генезис существования личности /
170

С. Д. Максименко. – К. : ООО «КММ», 2008. – 239 с.
79. Максименко С. Д. Генетическая психология : (методологическая
рефлексия проблем развития в психологии) / С. Д. Максименко. – М. :
Рефл.-бук; К. : Ваклер, 2000. – 320 с.
80. Максименко С. Д. Експериментальна психологія (дидактичний
тезаурус) : навч. посіб. / С. Д. Максименко, Е. Л. Носенко. – К. : МАУП,
2002. – 128 с.
81. Максименко С. Д. Метод дослідження особистості /
С. Д. Максименко // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. –
№ 7. – С. 1–9.
82. Максименко С. Д. Основи генетичної психології : навч. посіб. /
С. Д. Максименко. – К. : НПЦ «Перспектива», 1998. – 217 с.
83. Максименко С. Д. Психологічні механізми зародження,
становлення та здійснення особистості / С. Д. Максименко,
В. В. Клименко, А. В. Толстоухов. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2010. –
151 с.
84. Максименко С. Д. Психологія особистості : підруч. для студ. вищ.
навч. закл. / С. Д. Максименко, К. С. Максименко, М. В. Папуча; за ред.
С. Д. Максименка. – К. : КММ, 2007. – 295 с.
85. Мамардашвили М. К. Мысль под запретом: (Беседы с
А. С. Эпельбуэн) / М. К. Мамардашвили // Вопр. философии. – 1992. –
№ 5. – С. 100–115.
86. Мамардашвили М. К. Психологическая топология пути /
М. К. Мамардашвили. – СПб. : РХГИ, 1997. – 576 с.
87. Мамічева О. В. Розвиток індивідуальності викладачів вищих
навчальних закладів у процесі професійної діяльності / О. В. Мамічева //
Науковий вісник Південноукр. держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського : зб.
наук. пр. – Спец. вип. Ч. 2. – Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського. –
2011. – С. 167–174.
88. Мамічева О. В. Розвиток та місце мовномисленнєвих операцій в
171

структурі мовної діяльності. Психолингвістика / О. В. Мамічева // Зб.
наук. пр. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький : ПП
«СКД», 2012. – Вип.10. – С. 80–85.
89. Мандрикова Е. Ю. Виды личностного выбора и их индивидуально-психологические предпосылки : автореф. дис. на соискание учён. степени
канд. психол. наук : 19.00.01. «Общая психология, психология личности,
история психологии» / Мандрикова Елена Юрьевна. – М., 2006. – 24 с.
90. Мардахаев Л. В. Социальная педагогика : учеб. – М. : Гардарики,
2005. – 269 с.
91. Мерлин B. C. Психология индивидуальности: избранные
психологические труды / В. С. Мерлин. – М. : «Ин-т Практ. психол.»;
Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 1996. – 448 с.
92. Мерманн Э. Коммуникация и коммуникабельность: практические
рекомендации для открытой коммуникации / Э. Мерманн. – Харьков:
Гуманитарный Центр, 2007. – 296 с.
93. Мещеряков Б. Д. Большой психологический словарь : слов. психол.
терминов / Б. Д. Мещеряков, Е. С. Зинченко. – М. : АСТ-Пресс, 2005. –
456 с.
94. Мид Дж. Г. Избранное : сб. переводов / Дж. Г. Мид : РАН; ИНИОН;
Центр социал.-информ. исследований. отд. социологии и социал.
психологи; сост. и пер. В. Г. Николаев; отв. ред. Д. В. Ефременко. – М.,
2009. – 290 с.
95. Миронова Т. В. Язык жестов. Как добиться успеха в жизни /
Т. В. Миронова. – М. : ЗАО Центрполиграф, 2006. – 223 с.
96. Моргун В. Ф. Основи психологічної діагностики : навч. посіб. /
В. Ф. Моргун, І. Г. Тітов. – К. : Слово, 2009. – 464 с.
97. Морозов В. П. Искусство и наука общения: невербальная
коммуникация / В. П. Морозов. – М. : Изд-во «Ин-т психол. РАН», 1998. –
164 с.
172

98. Муздыбаев К. М. Анатомия эгоизма [Електронний ресурс] /
К. М. Муздыбаев. – Режим доступу :
http://www.rfbr.ru/pics/28466ref/file.pdf.
99. Муздыбаев К. М. Эгоизм личности / К. М. Муздыбаев // Психол.
журнал. – 2000. – №2. – С. 27–39.
100. Мясищев В. И. Психология отношения : избр. психол. тр. /
В. И. Мясищев. – М.; Воронеж : Изд-во «Ин-т практ. психологии», 1995. –
356 с.
101. Нелюбина А. С. Роль обыденных представлений в формировании
внутренней картины болезни : дис. … канд. психол. наук : 19.00.04 /
Нелюбина Анна Сергеевна. – М., 2009. – 243 с.
102. Немировський В. Г. Соціологічні аспекти дослідження смислу
життя особи / В. Г. Немировський // Філософська думка. – 1987. – № 6. –
С. 66–75.
103. Носенко Е. Л. Кінесика як аспект імпліцитної діагностики
особистості / Е. Л. Носенко, Т. М. Петренко // Зб. наук. пр. Ін-ту психол.
ім. Г. С. Костюка АПН України. Актуальні проблеми психології:
психологія навчання, генетична психологія, медична психологія. – К.,
2009. – Т. 10, № 15. – С. 527–539.
104. Носенко Э. Л. Некоторые особенности кинетического поведения
говорящего в процессе речи как индикаторы эмоциональной
напряженности / Э. Л. Носенко, Л. Ф. Величко. – Л., 1975. – 73 с.
105. Носенко Е. Л. Особистісні фактори успішності вирішення людиною
основних життєвих задач (у світлі сучасних теорій особистості) /
Е. Л. Носенко // Матеріали ІІ Всеукр. психологічного конгресу,
присвяченого 110 річниці від дня народження Г.С. Костюка (19–20 квіт.
2010 р.). – Т. 1. – К. : ДП «Інформ.-аналіт. агентство», 2010. – С. 273–278.
106. Носенко Е. Л. Сучасні напрями зарубіжної психології : [підр. для
студ. вищ. навч. закл. напряму «Психологія»] / Е. Л. Носенко,
І. Ф. Аршава : [за ред. С. Д. Максименка]. – Д. : Вид-во ДНУ, 2010. –
173

264 с.
107. Носенко Е. Л. Теоретико-психологічні засади комп’ютерної
діагностики емоційної стійкості людини : моногр. / Е. Л. Носенко,
І. Ф. Аршава – Д. : Вид-во ДНУ. – 2006. – 188 с.
108. Носенко Э. Л. Эмоциональное состояние и речь / Э. Л. Носенко. –
К. : Вища школа, 1981. – 194 с.
109. Общая психодиагностика / под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. –
СПб. : Речь, 2003. – 440 с.
110. Общая психология и психология личности / под ред А. А. Реана. –
М. : АСТ : АСТ МОСКВА; СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2009. – 639 с.
111. Орлов А. Б. Возникновение новой психодиагностики: некоторые
симптомы и тенденции / А. Б. Орлов // Вопросы психологии. – 1991. –
№ 5. – С. 129–130.
112. Орлов А. Б. Психология личности и сущности человека:
Парадигмы, проекции, практики : учеб. пособ. для студ. психол. ф-тов
вузов. – М. : Изд. центр «Академия», 2002. – 272 с.
113. Панов Е. Н. Знаки, символы, языки / Е. Н. Панов. – М. : Знание,
2000. – 191 с.
114. Папушек Х. Значение невербального общения в младенческом
возрасте для психического развития / Х. Папушек, М. Папушек,
К. Солоед // Психологический журнал. – № 3 (май – июнь) 2000. –
С. 65–72.
115. Петрова Е. А. Жесты в педагогическом процессе: Учебное пособие /
Е. А. Петрова. – М. : Московское городское педагогическое общество,
1998. – 223 с.
116. Пиз А. Язык жестов: как читать мысли других людей по их жестам /
А. Пиз. – М. : Ай-Кью, 1995. – 257 с.
117. Поваляева М. А. Невербальные средства общения /
М. А. Поваляева, О. А. Рутер. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. – 346 с.
118. Полежаева Е. А. Комплексность и негомогенность феномена
174

самомониторинга. Часть 1 [Електронний ресурс] / Е. А. Полежаева //
Психологические исследования: электрон. науч. журн. – 2009. – № 3(5).
URL. – Режим доступу http://psystudy.ru.
119. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації / Г. Г. Почепцов. – К. : «Ваклер»,
2001. – 656 с.
120. Психологическая диагностика / Под ред. М. К. Акимовой,
К. М. Гуревича. – СПб. : Питер, 2006. – 652 с.
121. Психологические исследования. Практикум по общей психологии
для студентов педагогических вузов : учеб. пособ. / сост. :
Т. И. Пашукова, А. И. Допира, Г. В. Дьяконов. – М., 1996. – 176 с.
122. Реан А. А. Практическая психодиагностика личности : учеб. пособ. /
А. А. Реан. – СПб. : Изд-во СПбГУ, 2001. – 224 с.
123. Реан А. А. Самоактуализация и самотрансценденция личности /
А. А. Реан // Психология личности : [хрестом]. – СПб. : Питер. – 2001. –
С. 305–308.
124. Роджерс К. Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека /
К. Р. Роджерс; под ред. Исениной Е. И. – М. : Изд. группа «Прогресс»,
2001. – 480 с.
125. Роджерс К. Р. К науке о личности / К. Роджерс // История
зарубежной психологии. – М. : МГУ, 1986. – С. 200–231.
126. Родионова Е. А. Общение как условие формирования личности /
Е. А. Родионова // Психология формирования и развития личности / под
ред. Л. И. Анцыферовой. – М. : Наука, 1981. – С. 177–197.
127. Рокич М. Природа человеческих ценностей / М. Рокич. – М. : Нью-Йорк, 1973. – 276 с.
128. Роменець В. А. Психологія творчості : навч. посіб. /
В. А. Роменець. – Вид. 3-тє. – К. : Либідь, 2004. – 287 с.
129. Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание. Человек и мир /
С. Л. Рубинштейн. – СПб. : Питер принт, 2003. – 508 с.
130. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. –
175

СПб. : Питер, 2001. – 720 с.
131. Рубинштейн С. Л. Самосознание личности и её жизненный путь /
С. Л. Рубинштейн // Психология личности : тексты / под ред.
Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982. –
С. 127–131.
132. Румнев А. А. Пантомима и ее возможности / А. А. Румнев. – М. :
Знание, 1996. – 153 с.
133. Рюкле Х. Ваше тайное оружие в общении: Мимика, жест,
движение / Х. Рюкле. – М. : АО «Интерэксперт», 1996. – 277 с.
134. Савчин М. В. Психологічні основи розвитку відповідальної
поведінки особистості : дис. доктора психол. наук : 19.00.07 / Савчин
Мирослав Васильович. – К., 1997. – 410 с.
135. Савчин М. В. Психологія відповідальної поведінки : моногр. /
М. В. Савчин. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2008. – 280 с.
136. Салихова Н. Р. Типы смыслообразования в контексте личностных
ценностей / Н. Р. Салихова. – Казань: Казан. гос. ун-т им. В. И. Ульянова-Ленина, 2005. – 128 с.
137. Селигман М. Новая позитивная психология: Научный взгляд на
счастье и смысл жизни : пер. с англ. / М. Селигман. – М. : Изд-во
«София», 2006. – C. 92–93.
138. Славская А. Н. Интерпретация в российском менталитете /
А. Н. Славская // Российский менталитет: вопросы психологической
теории и практики / под ред. К. А. Абульхановой, А. В. Брушлинского,
М. И. Воловиковой. – М. : Изд-во «Ин-т психол. РАН», 1997. –
С. 241–259.
139. Собчик Л. Н. Стандартизированный многофакторный метод
исследования личности СМИЛ / Л. Н. Собчик. – СПб. : Речь, 2000. –
219 с.
140. Солодушкина М. В. Позитивная психология: успехи, проблемы и
перспективы / М. В. Солодушкина // Психологические исследования. –
176

Т. 5, № 24. – 2012. – С. 3.
141. Социальный интеллект: теория, измерение, исследования / под ред.
Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. – М. : Изд-во «Ин-т психол. РАН», 2004. –
176 с.
142. Ставицька О. Г. Мовленнєва експресія педагога та ефективність
навчально-виховних впливів / О. Г. Ставицька // Наукові записки :
Психологія і педагогіка. – Вип. 4. – Острог : Нац. ун-т «Острозька
Академія», 2002. – С. 53–62.
143. Ставицька О. Г. Невербальні засоби мовленнєвого впливу в системі
особистісно-орієнтованого виховання / О. Г. Ставицька // Теорія і
практика особистісно-орієнтованої освіти : матеріали Всеукр. наук.-
практ. конф. (Запоріжжя, 8–10 квіт. 2003 р.). Ч. І. – К., Запоріжжя: Вид-во
Просвіта, 2003. – С. 156–161.
144. Ставицька О. Г. Особливості використання невербальних засобів
спілкування в діяльності вчителя / О. Г. Ставицька // Гуманітарний вісник
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
ім. Г. Сковороди» : наук.-теорет. зб. – Переяслав-Хмельницький, 2007. –
С. 223–227.
145. Ставицька О. Г. Особливості використання невербальних засобів
комунікації в діяльності психолога-практика / О. Г. Ставицька // Наукові
записки Ін-ту психол. ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред.
С. Д. Максименка. – К. : Міленіум, 2006. – Вип. 29. – С. 275–282.
146. Ставицька О. Г. Особливості використання невербальних засобів у
навчально-виховному процесі / О. Г. Ставицька // Наукові записки :
Психологія і педагогіка. Вип. 1. – Острог : Нац. ун-т «Острозька
Академія», 2000. – С. 81–85.
147. Ставицька О. Г. Особливості формування в молодших школярів
уміння адекватно використовувати невербальні засоби спілкування /
О. Г. Ставицька // Психологічні перспективи. Вип. 10. – Луцьк, 2007. –
С. 81–89.
177

148. Ставицька О. Г. Паралінгвістичні засоби у структурі мовленнєвого
впливу : визначення понять / О Г. Ставицька // Наукові записки РДГУ.
Вип. 16. – Рівне : РДГУ, 2001. – С. 45–48.
149. Ставицька О. Г. Психологічні особливості використання
невербальних засобів спілкування у діяльності вчителя : дис. … канд.
психол. наук : 19.00.07 / Ставицька Олена Григорівна. – Рівне, 2009. –
264 с.
150. Ставицька О. Г. Психологічні особливості продукування
фонаційних компонентів невербальної комунікації / О. Г. Ставицька //
Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах
освіти : зб. наук. пр. Наукові записки РДГУ. Вип. 41. – Рівне : РДГУ,
2008. – С. 178–181.
151. Ставицька О. Г. Психологія використання паралінгвістичних
засобів у структурі морального впливу на свідомість вихованців /
О. Г. Ставицька // Наукові записки Рівненського державного
педагогічного інституту «Оновлення змісту і методів психології та
професійної орієнтації». Вип. 4. – Рівне : РДПІ, 1998. – С. 74–78.
152. Ставицька О. Г. Психологія переконуючого впливу.
Паралінгвістичний аспект / О. Г. Ставицька // Наукові записки :
Психологія і педагогіка. Вип. 2. – Острог : Нац. ун-т «Острозька
Академія», 2001. – С. 83–90.
153. Ставицька О. Г. Формування вмінь та навичок використання
невербальних засобів комунікації вчителем в професійній діяльності /
О. Г. Ставицька // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди» : наук.-теорет.
зб. – Переяслав-Хмельницький, 2008. – С. 118–121.
154. Старовойтенко Е. Б. Предмет и метод психологии: Антология /
Е. Б. Старовойтенко; под ред. Е. Б. Старовойтенко. – М. : Академ. проект:
Гаудеамус, 2005. – 512 с.
155. Старовойтенко Е. Б. Психология личности в парадигме жизненных
178

отношений / Е. Б. Старовойтенко. – М. : Академ. проект; Трикста, 2004. –
256 с.
156. Стефансон В. Методика «Q-сортировка» // Психологические тесты /
под ред. A. A. Карелина : в 2 т. – М. : МГУ, 2001. – Т. 2. – С. 65–69.
157. Сухобская Г. С. Понятие «зрелость социально-психологического
развития человека» в контексте андрагогики / Г. С. Сухобская // Новые
знания. – 2002. – № 4. – С. 17–20.
158. Теория и практика личностно-ориентированной психологии :
методика персон. и соц. роста: пер. с англ. / Дж. Фэйдимен, Р. Фрейгер и
др. – М. : Изд-во Рос. откр. ун-та, 1996. – 430 с.
159. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация /
С. Г. Тер- Минасова. – М., 2000. – 217 с.
160. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами
буденності / Т. М. Титаренко. – К. : Либідь, 2003. – 376 с.
161. Узнадзе Д. Н. Психология исследования / Д. Н. Узнадзе. – М. :
Наука, 1966. – 451 с.
162. Фаст Дж. Язык тела. Как понять иностранца без слов / пер. с англ.
Ю. В. Емельянова. – М. : Изд. Вече, Персей, АСТ, 1997. – 432 с.
163. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. – М. : Прогресс,
1990. – 368 с.
164. Хансен Дж. Невербальная коммуникация в консультировании /
Дж. Хансен, Р. Стевик, Р. Уорнер // Журнал практической психологии и
психоанализа. – 2000. – № 2. – С. 23–36.
165. Цветкова И. В. Проблема психологического изучения внутренней
картины здоров’я [Електронний ресурс] / И. В. Цветкова //
Психологические исследования. – 2012. – № 1(21). – С. 11. URL. – Режим
доступу : http://psystudy.ru.
166. Чепелєва Н. В. Соціально-психологічні чинники розуміння та
інтерпретації особистого досвіду : монографія / ред. Н. В. Чепелєва. – К. :
Педагогічна думка, 2008. – 255 с.
179

167. Черножук Ю. Г. Індивідуальні відмінності емоційності у
співвідношенні з особливостями інтелекту : автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія.
Історія психологія» / Ю. Г. Черножук. – О., 2006. – 20 с.
168. Черножук Ю. Г. Індивідуально-типологічні особливості соціального
інтелекту жінок й чоловіків / Ю. Г. Черножук, Ю. М. Степанова // Наука і
освіта. – 2012. – № 6. – С. 212–216.
169. Черножук Ю. Г. Соціальний інтелект майбутніх менеджерів із
різним типом невербального спілкування / Ю. Г. Черножук,
О. О. Черногор // Міжнародна наук.-практ. конф. молодих учених та
студентів «Індивідуально-психологічні якості особистості майбутніх
психологів та їх динаміка у період професійної підготовки (20 трав.
2010 р.). – О. : СМИЛ, 2010. – С. 62–65.
170. Чигринова И. А. Принятие неопределенности и макиавеллизм в
регуляции морального выбора [Електронний ресурс] / И. А. Чигринова //
Психологические исследования: электрон. науч. журн. – 2010. – № 5(13).
URL. – Режим доступу : http://psystudy.ru.
171. Шостром Э. Человек-манипулятор. Внутреннее путешествие от
манипуляции к актуализации / Э. Шостром. – М. : Апрель-Пресс, изд-во
Ин-та психотерапии, 2004. – 192 с.
172. Эпштейн М. Н. Философия возможного / М. Н. Эпштейн. – СПб. :
Аллея, 2001. – 262 с.
173. Эрдынеева К. Г. Развитие позитивной Я-концепции студента /
К. Г. Эрдынеева, А. Ю. Кон // Современные наукоемкие технологии. –
2008. – № 1. – С. 38–52.
174. Ягнюк К. В. Качество присутствия и элементы невербального
общения / К. В. Ягнюк // Журнал практической психологии и
психоанализа. – 2000. – №1. – С. 52–63.
175. Ядов В. А. Диспозиционная концепция личности / В. А. Ядов //
Социальная психология / под ред. Е. С. Кузьмина и В. Е. Семенова. – Л. :
180

Изд-во ЛГУ, 1979. – С. 106–120.
176. A unified theory of Implicit attitudes, stereotypes, self-esteem and self-concept / A. G. Greenwald, M. R. Banaji, L. A. Rudman et al. // Psychological
Review. – 2002. – V. 109, P. 3–25.
177. Accuracy and awareness in the perception and categorization of male
sexual orientation / N. Rule, N. Ambady, R. Adams, C. Macrae // Journal of
Personality and Social Psychology. – 2008. – № 95. – P. 1019–1028.
178. Aggress to impress: Hostility as an evolved context-dependent strategy //
V. Griskevicius, J. M. Tybur, S. W. Gangestad et al. // Journal of Personality
and Social Psychology. – 2009. – № 96. – P. 980–994.
179. Alsaker F. D. Self-Definition through Activities and Personal
Expressiveness / F. D. Alsaker, A. Ryser // School Psychology International. –
1989. – № 10. – P. 147–158.
180. Ambady N. The perils of pondering: Intuition and thin slice judgments /
N. Ambady // Psychological Inquiry. – 2010. – № 21 (4). – P. 271.
181. Ambady N. Thin slices of expressive behavior as predictors of
interpersonal consequences: A meta-analysis / N. Ambady, R. Rosenthal //
Psychological Bulletin. – 1992. – № 111. – P. 256–274.
182. Ambady N. Toward a histology of social behavior: Judgmental accuracy
from thin slices of the behavioral stream / N. Ambady, F. Bernieri,
J. Richeson // Advances in Experimental Social Psychology. – 2000. – № 32. –
P. 201–271.
183. Asendorf J. B. Personality-relationship transaction in adolescence: Core
versus surface personality characteristics / J. B. Asendorf, M. A. van Aken //
Journal of Personality. – 2003. – № 71. – P. 629–662.
184. Asendorpf J. B. Double dissociation between Implicit and explicit
Personality Self-concept: the case of behaviorism / J. B. Asendorf, R. Banse,
D. Muke // Journal of Personality and Social Psychology. – 2002. – № 83. –
P. 380–393.
181

185. Ballew C. Predicting political elections from rapid and unreflective face
judgments / C. Ballew, A. Todorov // Proc. Natl. Acad. Sci. – 2007. – № 104. –
P. 17948–17953.
186. Birdwhistell R. L. Kinesics and Context // Essays on body motion
communication. – Philadelphia: University of Penssylvania Press, 1970. –
338 р.
187. Blatant benevolence and conspicuous consumption: When romantic
motives elicit strategic costly signals / V. Griskevicius, J. M. Tybur,
J. M. Sundie et al. // Journal of Personality and Social Psychology. – 2007. –
№ 93. – P. 85–102.
188. Bond C. F. Accuracy of deception judgments / C. F. Bond,
B. M. DePaulo // Personality and Social Psychology Bulletin. – 2006. –
№ 10. – P. 214–234.
189. Bond C. F. Individual differences in judging deception: Accuracy and
bias / C. F. Bond, B. M. DePaulo // Psychological Bulletin. – 2008. – № 134. –
P. 477–492.
190. Brendl C. M. Indirectly measuring evaluations of several attitude objects
in relation to a neutral reference point / C. M. Brendl, A. B. Markman,
C. Messner // Journal of Personality and Social Psychology. – 2005. – № 41. –
P. 346–368.
191. Bright, bad, babyfaced boys: Appearance stereotypes do not always yield
self-fulfilling prophecy effects / L. A. Zebrowitz, C. Andreoletti, M. Collins et
al. // Journal of Personality and Social Psychology. – 1998. – № 75. –
P. 1300–1320.
192. Brochu P. M. Cognitive consistency and the relation between implicit
and explicit prejudice: Reconceptualizing old-fashioned, modern, and aversive
prejudice / P. M. Brochu, B. Gawronski, V. Esses // The psychology of modern
prejudice / M. A. Morrison, T. G. Morrison (eds.). – NY : Nova Science
Publishers. – 2008. – P. 27–50.
182

193. Caspi A. The child is father of the man: Personality continuities from
childhood to adulthood / A. Caspi // Journal of Personality and Social
Psychology. – 2000. – № 78. – P. 158–172.
194. Childhood maltreatment predicts adult inflammation in a life-course
study / A. Danese, C. Pariante., A. Caspi et al. // Proceedings of the National
Academy of Sciences of the USA. – 2007. – № 104. – P. 1319–1324.
195. Children’s behavioral styles at age 3 are linked to their adult personality
traits at age 26 / A. Caspi, H. Harrington, J. Amell et al. // Journal of
Personality. – 2003. – № 71. – P. 495–513.
196. Choi Y. S. The glimpsed world: Unintended communication and
unintended perception / Y. S. Choi, H. M. Gray, N. Ambady // The New
Unconscious / R. R. Hassin, J. S. Uleman, & J. A. Bargh (Eds.). – 2005. – New
York: Oxford University Press. – P. 309–333.
197. Cooper C. The spontaneous evolution of personality / C. Cooper,
I. Hamlin, D. McConville // Conference Abstracts, 12
th
European on
Personality, July 18–22, 2004. – P. 82–83.
198. Cross-cultural consensus in personality judgments / L. Albright,
T. E. Malloy, Q. Dong et al. // Journal of Personality and Social Psychology. –
1997. – № 72. – Р. 558–569.
199. Darvin Ch. The expression of emotions in man and animals /
Ch. Darvin. – L., 1872.
200. De Houwer J. The Extrinsic Affective Simon Task / J. De Houwer //
Experimental Psychology. – 2003. – № 50. – P. 77–85.
201. Does high self-esteem cause better performance, interpersonal success,
happiness, or healthier lifestyles? / R. F. Baumeister, J. D. Campbell,
J. I. Krueger et al. // Psychological Science in the Public Interest.– 2003. –
№ 4. – P. 1–44.
202. Egloff B. An Implicit Association Test for assessing anxiety: Findings
and perspectives / B. Egloff, S. Schumkle // Conference abstracts of the 12
th

183

European Conferences on Personality. – Netherlands: July, 18–22, 2004. –
P. 103.
203. Ekman P. The repertoire of nonverbal behavior: categories, origins,
usage and coding / P. Ekman, W. Friesen // Semiotica. – 1969. – V. 1. –
P