ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ ОСОБИСТОСТІ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЖИЗНЕННЫХ СТРАТЕГИЙ ЛИЧНОСТИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

КРУТЬКО СВІТЛАНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 159.923 (043.5)

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ ОСОБИСТОСТІ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

ДІСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Крюкова Марина Анатоліївна
кандидат психологічних наук
доцент

Одеса – 2013

ЗМІСТ

Вступ 3
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ ТА ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ В ПСИХОЛОГІЇ 9
1.1. Людина як суб’єкт життєдіяльності 9
1.2. Психологічна структура життєвих стратегій як основних складових спрямованості особистості 17
1.3. Теоретичне підґрунтя дослідження життєвих стратегій особистості 40
Висновки по першому розділу 53
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ТА ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯ 55
2.1. Основні етапи емпіричного дослідження життєвих стратегій особистості 55
2.2. Психологічна характеристика вибірки 60
2.3. Основні методи та методики дослідження 66
Висновки по другому розділу 77
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ І СТРУКТУРИ ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ СТУДЕНТІВ СОЦІОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 79
3.1. Попередній аналіз розподілу показників психологічних методик 79
3.2. Аналіз відмінностей психологічних особливостей і структури життєвих стратегій, пов'язаних із спеціальністю навчання 83
3.3. Внутрішня структура життєвих стратегій студентів соціономічних професій 109
3.4. Методичні рекомендації з формування життєвих стратегій особистості 141
Висновки по третьому розділу 152
ВИСНОВКИ 155
Список використаних джерел 161

ВСТУП

Актуальність дослідження. Епоха соціальних змін та криз, складні умови суспільного життя вимагають від людини вибору правильної життєвої лінії, що сприяє збереженню цілісності її внутрішнього світу і досягненню самореалізації в майбутньому. Наявність життєвої стратегії та намагання дотримуватися її сприяє набуттю індивідуального досвіду життєтворчості, який полягає не тільки в орієнтації особистості у своєму внутрішньому світі, з’ясуванні власних ресурсів, бажань та можливостей, але й в усвідомленні необхідності зміни життєвих планів та їхнього пристосування до нових обставин, які проявляються у період особистісної активності.
У зв'язку з цим в сучасних психологічних дослідженнях на перший план виходить темпоральна та «життєва» проблематика – аналіз розвитку особистості в часі життя, позначена як «психологія життєвого шляху» (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, В.І. Ковальов, З.О. Кіреєва, Р. Кастенбаум, Т. Коттле, С.Л. Рубінштейн, Т.М.Титаренко та ін.).
Особливе значення при розробці психології життєвого шляху набуває феномен «життєвих стратегій особистості». Значний внесок в дослідження даної наукової проблеми зробили А.Адлер, О.І.Головаха, А.О. Кроник, К. Левін, Ж. Нюттен, В.Ф.Серенкова, Г.С.Шляхтін, В.Франкл, К.Хорні, К. Юнг і інші учені, в роботах яких розкривалися закономірності сприйняття майбутнього, передбачення майбутніх подій, висунення цілей і вибору шляхів їх досягнення, що детермінує вплив життєвих планів на організацію діяльності і поведінку людини в сьогоденні. Життєві стратегії особистості вивчалися через розкриття адаптаційного потенціалу (А.Адлер), через загальні стратегічні орієнтації (К.Хорні), набуття особистістю нових умінь і навичок (К.Юнг) та через домінування зовнішніх або внутрішніх процесів (Т.Кассер, Р.Расін) та ін. У вітчизняному науковому просторі стратегії життя розглядалися через особливості формулювання суб'єктом головних цілей життя (І.А.Підласа), вирішення протиріч, що виникли на шляху досягнення життєвих цілей та загальний творчий підхід до життя (К.О. Абульханова-Славська). Інші дослідники розглядають життєві стратегії як сукупність життєвих планів і програм особистості, які вона будує на основі уявлень про себе, своє минуле і майбутнє, відповідно до своїх бажань, потреб, цілей і прогнозів (В.О.Моляко, Л.В.Сохань та ін.), як своєрідну конституцію особистості (Є.П.Колесников)
Як показує аналіз наукової літератури, не дивлячись на широкий інтерес наукової спільноти до проблем дослідження життєвих стратегій особистості та кола пов’язаних з ними психологічних завдань, до сих пір в науці існують поняття, які не диференціюються дослідниками, а інколи й розглядаються як тотожні. В першу чергу, це стосується плутанини понять «життєві перспективи», «життєві стратегії», «психологічна доля» тощо. Так, зміст досліджень Л.В.Сохань, О.І.Головахи, О.О.Кроник, Л.Е.Шкляр стосується в основному «життєвої програми особистості», «життєвої перспективи», «суб'єктивної картини життєвого шляху» тощо.
Дослідження уявлень про життєву стратегію особистості набуває особливої важливості при зверненні до основних предикторів, тобто прогностичних параметрів як засобів прогнозування її розвитку. Це особливо значимо в ситуації, коли людина тільки починає свій самостійний шлях та набуває особистісного і професійного досвіду, але структура значущих життєвих сфер сучасної молоді, що лежать в основі формування загальних стратегій життя та їхня диференціація в залежності від майбутньої спеціалізації, роль бар’єрності та реалізовуваності смислів особистісних цінностей в побудові життєвих стратегій особистості досліджувані недостатньої.
Виходячи з важливості зазначених питань, недостатньої їх розробленості в теорії та практиці психологічної науки й був здійснений вибір теми даного дисертаційного дослідження «Психологічні особливості життєвих стратегій особистості».
Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до тематичного плану досліджень кафедри диференціальної і експериментальної психології «Психологія особистості на даному етапі розвитку науки» (№ державної реєстрації: 0109U000279), затверджена вченою радою Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (протокол № 6 від 11 березня 2011 р.) та затверджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у напрямі педагогіки і психології АПН Україні (протокол № 5 від 25.05.2011р.). Автором досліджувалися психологічні особливості життєвих стратегій особистості.
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних особливостей життєвих стратегій сучасних студентів, представників різних соціономічних спеціальностей, встановлення основних структурних компонентів життєвих стратегій та співвідношення між ними.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні дослідницькі завдання:
1. Обґрунтувати теоретико-методологічну базу вивчення особливостей уявлень про життєві стратегії особистості, здійснити теоретичний аналіз проблеми та виявити основні підходи до її вивчення у вітчизняній та зарубіжній психології.
2. Встановити основні відмінності у психологічних складових життєвих стратегій, пов'язаних із фахом навчання (локалізація відповідальності, ціннісна та смисложиттєва сфери, мотивація, спрямованість та загальна активність особистості).
3. Встановити роль бар’єрності та реалізовуваності смислів особистісних цінностей в побудові життєвих стратегій.
4. Дослідити особливості внутрішньої структури життєвої стратегії як предиктора активності особистості.
Об'єкт дослідження: життєві стратегії особистості.
Предмет дослідження: психологічні особливості життєвих стратегій особистості.
Методологічні основи дослідження життєвих стратегій особистості склали основні положення системного (О.П.Єлісеєв, Б.Ф. Ломов, С.Мочерний, В.М.Юрченко та ін.) та ситуаційного підходу (О.Ю.Коржова), гуманістичної психології (А.Маслоу, В.Франкл), психології особистості (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, Б.С.Братусь, О.М.Леонтьєв), уявлення про просторову структуру психіки та психологічний час особистості (К.О.Абульханова-Славська, Є.І.Головаха, З.О.Кіреєва, І.С.Кон, Н.О.Логінова, В.М.Мясищев), уявлення про організацію життя як специфічний вид діяльності (В.К. Калін, Є.П.Колесников).Методи дослідження.
Для забезпеченням об’єктивності і системності дослідження психологічної структури життєвих стратегій особистості та з метою вирішення поставлених дослідницьких задач, в роботі була використана низка методів, а саме: системний метод; метод теоретичного аналізу та узагальнення наукових першоджерел за досліджуваною проблематикою; метод наукового спостереження; психодіагностичний метод та метод математичної статистики (кореляційний, кластерний, факторний аналіз).
До психодіагностичного комплексу увійшли наступні методики: методика О.Б.Фанталової «Рівень співвідношення «цінності» та «доступності» в різних життєвих сферах»; опитувальник Дж.Роттера «Локус контролю»; методика «Спрямованість особистості» Смекала-Кучери; Тест-опитувальник Д.О.Леонтьєва «Смисложиттєві орієнтацїї»; опитувальники Ю.М.Орлова «Потреба у досягненнях» та «Структура мотивації».
Інтерпретація отриманих даних здійснювалася на основі застосування кореляційного, кластерного та факторного аналізу з подальшим узагальненням отриманих даних.
Емпіричну вибірку склали 240 осіб у віці 19-23 роки, студенти Херсонського державного університету.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження.
Вперше:
- стратегій, пов'язаних із фахом навчання: у студентів спеціальності «Фізичне виховання» баланс мотивів зсунутий у бік спрямованості на завдання, а у психологів - на міжособистісну взаємодію; студентів спеціальності «Фізичне виховання» більш виражені мотиви змагання і досягнення, у психологів – змістовний компонент тощо;
- достало подальшого розвитку уявлення про основні предиктори активності особистості: життєві стратегії є предикторами подальших актуальних мотивів, спрямованостей, потреб особистості.
- теоретично обгрунтувано та емпірично підтверджено роль бар’єрності та реалізовуваності смислів особистісних цінностей в побудові життєвих стратегій: переважання реалізованості над проблемністю наголошується як в групі майбутніх психологів, так і в групі майбутніх викладачів фізичного виховання; високий ступінь розузгодження в обох групах студентів супроводжувався зниженням різних аспектів усвідомленості життя, що переживається ними як внутрішній конфлікт
- розширено й доповнено зміст поняття «життєва стратегія»: як універсальний закон, спосіб самоздійснення, який характеризує психологічну і особистісну зрілість та містить в собі локалізацію відповідальності, ціннісну і смисложиттєву сферу, комплексну спрямованість та орієнтацію на досягнення успіхів.
Практичне значення дослідження. Отримані дані про особливості життєвих стратегій особистості впроваджено у викладанні лекційних та практичних курсів для фахівців та магістрів за предметами: «Диференціальна психологія» в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова (акт впровадження № 15 від 15.04.2012р.).
Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічним і теоретичним обґрунтуванням початкових положень дослідження, адекватністю й валідністю психодіагностичного інструментарію меті, завданням, об'єкту і предмету дослідження; обсягом і репрезентативністю вибірки досліджуваних; використанням сучасних математичних і статистичних процедур для обробки й аналізу отриманих результатів.
Апробація роботи. Матеріали й результати дослідження висвітлювалися на: Другій Міжнародній науково-практичній конференції «Культурно-історичний та соціально-психологічний потенціал особистості в умовах трансформаційних змін у суспільстві» 24-25 вересня 2010 р., м.Одеса; Першій Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток особистості у рамках просторово-часової організації життєвого шляху», 26 квітня 2013 року, м.Одеса; на засіданнях кафедри диференціальної і експериментальної психології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (2006-2009 р.).
Публікації. Основний зміст і результати дослідження представлені у 5 наукових публікаціях, які опубліковані в спеціалізованих наукових журналах і збірках наукових праць, затверджених МОН України як фахові.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В сучасній психологічній науці життєві стратегії особистості вивчалися через розкриття її адаптаційного потенціалу, загальні стратегічні орієнтації, набуття особистістю нових умінь і навичок та через домінування зовнішніх або внутрішніх процесів та ін. У вітчизняній психології стратегії життя досліджувалися опосередковано, через загальний творчий підхід до життя, особливості формулювання суб'єктом головних життєвих цілей життя, вирішення протиріч, що виникли на шляху досягнення життєвих цілей тощо. Інші підходи розглядали життєві стратегії як сукупність індивідуальних планів і програм особистості, які вона будує на основі уявлень про себе, своє минуле і майбутнє, відповідно до своїх бажань, потреб, цілей і прогнозів, як своєрідну психологічну конституцію особистості. Але, не дивлячись на широкий інтерес до проблем дослідження життєвих стратегій особистості, існують поняття, які не диференціюються дослідниками, а інколи й розглядаються як тотожні. В першу чергу, це стосується плутанини понять «життєві перспективи», «життєві стратегії», «психологічна доля», «життєвої програми особистості», «суб'єктивна картини життєвого шляху» тощо.
В даній роботі життєва стратегія розглядається як універсальний закон, основна модель життя, спосіб самоздійснення людини, який характеризує психологічну і особистісну зрілість людини та містить в собі локалізацію відповідальності, ціннісну і смисложиттєву сферу, комплексну спрямованість та орієнтацію на досягнення успіхів. Основним авторським завданням дослідження було вивчення елементів життєвих стратегій, які взаємодіють один з одним та утворюють таким чином, механізм конструювання стратегій.
2. Встановлено основні відмінності у психологічних складових життєвих стратегій, пов'язаних із фахом навчання.
У студентів спеціальності «Фізичне виховання» баланс мотивів зсунутий у бік спрямованості на завдання, а у студентів-психологів в процесі освітньої діяльності формується спрямованість на міжособистісну взаємодію. У перших більш виражені мотиви змагання і досягнення, у других – змістовний компонент. Для майбутніх психологів важливі самодетермінація і автономізація власної особистості, та збагнення смислів і формування цінностей і тільки тоді вже, через призму цих смислів і цінностей, вони добиваються реалізації поставлених цілей.
Для всіх досліджуваних незалежно від соціономічних професій найбільш цінною життєвою сферою є щасливе сімейне життя, а уявлення про професію, яку вони набувають, різняться: якщо діяльність психолога асоціюється зі встановленням близьких і довірчих міжособистісних відносин, то діяльність вчителя фізкультури пов'язується з проявом підтримки і взаємодопомоги. Розузгодження між цінністю і доступністю життєвої сфери більш виражене у майбутніх психологів.
Структура значущих життєвих сфер в обох групах студентів соціономічних професій характеризувалася наявністю двох ортогональних осей: відвертість змінам – консерватизм, альтруїзм – егоїзм. При цьому для студентів-психологів для досягнення упевненості в собі важливим є набуття компетентностей, пов'язаних із засвоєнням нових знань, спеціальних умінь і навичок, тоді як майбутні викладачі фізичного виховання більшою мірою мають потребу у незалежності для самореалізації. Структура досяжних життєвих сфер описувалася одним континуумом, що властивим для обох груп і отримав назву: «афіліативна спрямованість на широке або вузьке коло спілкування».
Сприйняття актуальної життєвої сфери як доступної пов'язане з вищим рівнем сприйняття самого процесу свого життя як цікавого, емоційно насиченого і наповненого смислом. При цьому у студентів-психологів виявляється зв'язок з відчуттям більшого контролю над життям, а у студентів спеціальності «Фізичне виховання» – зв'язок з відчуттям того, наскільки продуктивна і осмислена була прожита її частина.
У студентів соціономічних професій загальна життєва стратегія та рівень активності особистості залежать від задоволеності минулим і сьогоденням, від наявності цілей в майбутньому, та від ступеня розузгодження бажаного і можливого, від переконаності в тому, що життя людини непідвладне свідомому контролю, а сил контролювати події власного життя ніколи не буде достатнє.
3. Встановлено особливості бар’єрності та реалізовуваності смислів особистісних цінностей в побудові життєвих стратегій. Показано, що як бар'єрними, так і такими, що вільно реалізовуються, можуть бути як високорангові, так і низькорангові цінності.
Аналіз особливостей індексів реалізованості-проблемності і бар’єрності в двох групах показав, що переважання реалізованості над проблемністю наголошується як в групі майбутніх психологів, так і в групі майбутніх викладачів фізичного виховання. Тобто, досліджувані студенти відносно власних життєвих стратегій є такими, що більше реалізовуються в житті, аніж є проблемними. Отже, вони більшою мірою спрямовані на реальність і дії в зоні можливого, ніж на суперечливі коливання між бажаним і неможливим. Вони прагматичніші, аніж мрійливі, раціональніші, аніж ірраціональні.
Індекс бар’єрності також був декілька вище середнього значення в обох групах досліджуваних, тобто, для студентів соціономічних професій певною спонукальною силою володіє саме градієнт зміни (реальної або уявної) доступності тієї або іншої життєвої сфери.
Показано, що майбутні викладачі фізичного виховання, в порівнянні із студентами-психологами, активніше реалізують те, що реально можна застосувати в житті, цінують те, що мають, і знижують цінність того, що недоступно. Вони повніше використовують власні можливості, що пов'язане з доведенням їх до зіткнення з межами можливого для себе в даний момент, проте у них менше виражено прагнення бажати і цінувати те, що виходить за межі можливого. У свою чергу, у студентів-психологів реалізоване і доступне активніше знецінюється, а недоступне здається ціннішим і важливішим. Для них саме дефіцит об'єктів, здатних задовольнити потребу, інтенсивніше, підвищує їх валентність, спонукальну силу, а задоволена потреба перестає бути актуальною, і тому оцінка цінності об'єктів, що її задовольняють, знижується.
Слід зазначити, що високий ступінь розузгодження в обох групах студентів соціономічних професій супроводжувався зниженням різних аспектів усвідомленості життя, що переживається ними як внутрішній конфлікт. В даному випадку розузгодження не носило спонукального, энергетизуючого смислу, а модальність психічних станів, в яких воно виявлялося, мало скоріше негативний, чим позитивний характер. На це указують статистично значущі негативні кореляції між бар’єрністю і шкалою «Процес життя» в групі студентів спеціальності «Психологія», а також негативні кореляції між бар’єрністю і шкалами «Результат життя» і «Локус контролю – життя» в групі студентів спеціальності «Фізичне виховання».
Узгодженість міри важливості цінності та її реалізованості, коли саме розбіжність між ними створює вектор зовнішньої або внутрішньої активності особистості у напрямі скорочення дистанції між ними, супроводжувалася розвиненішими смисложиттєвими орієнтаціями. Про це свідчать статистично значущі позитивні кореляції між конструктом «Проблемність-реалізовуваність» і шкалами «Процес життя» і «Локус контролю – життя» в підвибірці майбутніх психологів і «Процес життя» і «Результат життя» в підвибірці майбутніх викладачів фізичного виховання.
В кожній з груп студентів соціономічних професій сприйняття актуальної життєвої сфери як доступною пов'язано з вищим рівнем сприйняття самого процесу свого життя як цікавого, емоційно насиченого і наповненого смислом. При цьому, у студентів-психологів виявляється зв'язок з відчуттям більшого контролю над життям, а у студентів спеціальності «Фізичне виховання» – зв'язок з відчуттям того, наскільки продуктивна і осмислена була прожита її частина. З іншого боку, розузгодженість ціннісних орієнтацій призводить до зниження значень вказаних смисложиттєвих параметрів в кожній з груп. При цьому обидві групи, як було показано вище, демонструють приблизно однаковий рівень наповненості життя смислом, інтернальності локусу контролю, проте статистично значущо відрізняються по індексах бар’єрності і реалізовуваності.
4. Досліджено особливості внутрішньої структури життєвої стратегії як предиктора активності особистості. Показано, .що життєві стратегії особистості складаються як наслідок актуалізації певних предикторів, що життєві стратегії не можуть бути «відгуком» активності особистості, навпаки, вони визначають різноманітні компоненти активності, зокрема спрямованість особистості, мотиви, потреби, тобто життєві стратегії є предикторами подальших актуальних мотивів, спрямованостей, потреб особистості тощо. Під предиктором в контексті даного дослідження розуміється не просто прогностичний параметр, засіб прогнозування розвитку певної психологічної функції, а структурно організована система особистісних характеристик, функцією якої є прогнозування розвитку.
Для встановлення того, які з життєвих стратегій є основою проявів активності студентів досліджуваних соціономічних професій, використовувався множинний лінійний регресійний аналіз.
В групі психологів спостерігається широкий спектр особистісної активності, яка детермінується смисложиттєвими орієнтаціями і узгодженістю життєвих цінностей. При цьому такі параметри, як «Цілі», «Процес», «Результат» виявили позитивний вплив на досліджувані компоненти особистісної активності, а такі як «Локус контролю життя», «Локус контролю «Я», «Реалізуємість» - негативний.
У групі студентів спеціальності «Фізичне виховання» наголошується вужчий спектр особистісної активності, що детермінується смисложиттєвими орієнтаціями і узгодженістю життєвих цінностей. Також у майбутніх викладачів фізкультури наголошується негативний вплив показника «Результат» смисложиттєвих орієнтацій на мотив самомобілізації. Вочевидь, незадоволеність прожитою частиною життя сильніше спонукає до прояву вольових зусиль у важких життєвих ситуаціях.
Подальший розвиток даної теми передбачає поглиблене дослідження окремих предикторів життєвих стратегій особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А.. Стратегия жизни /К.А.Абульханова-Славская . М.: Мысль, 1991 г.299с.
2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности /К.А.Абульханова-Славская . – М., 1980.
3. Адлер А. Смысл жизни / А. Адлер // Философские науки. – 1998. – № 1. – С. 15-26.
4. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания /Б.Г.Ананьев. – М.: Наука, 1977. – 344с.
5. Ануфриева Р.А. Стиль жизни личности. Теоретические и методологические проблемы / Р.А.Ануфриева, Е.И.Головаха, Е.А.Донченко - К.: «Наукова думка», 1982 – 372 с.
6. Анцыферова Л.И. Психология формирования и развития личности Л.И.Анцыферова //Человек в системе наук. – М.: Наука, 1989. – С.426-433.
7. Анцыферова Л.И. Личность с позиций динамического подхода /Л.И.Анцыферова //Психология личности в социалистиченском обществе. Личность и ее жизненный путь. – М.: Наука, 1990. – С.7-17.
8. Асмолов А.Г. ХХІ век: психология и век психологии/ А.Г.Асмолов //Здравый смысл и достоинства в школе. М., 1998.
9. Ахмеров Ф.А. Биографический тренинг при кризисах середины жизни / Ф.А.Ахмеров //LifeLine и другие новые методы психологии жизненного пути. – М.: Прогресс-Культура. – 1993. – С.140-151.
10. Бажин Е.Ф. Метод исследования уровня субъективного контроля /Бажин Е.Ф., Голынкина Е.А., Эткинд А.М. //Психологический журнал. – Том 5. - №3. – 1984. – С.154-162.
11. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии / Г.А.Балл. – Донецк: Ровесник, 1993. – 32 с.
12. Балл Г.О. До обгрунтування раціогуманістичного підходу у психології / Г.О.Балл // Психологія і суспільство. – 2004. - №4. – С.60-74.
13. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя / Ф.Баррон // Вопросы психологии - №2. - 1990. - С. 153-159.
14. Бассин Ф.В. О развитиивзглядов на предмет психологии /Ф.В.Бассин //Вопросы психологии. – 1971. - №4. – С.101-113.
15. Белинская Е.П. Временные аспекты Я и идентичности /Е.П.Белинская//Идентичность. – М.: Изд-во психолого-социального института, 2003. – С.6-20.
16. Бергер П. Социальное конструирование реальности.Трактат по социологии знания /Бергер П., Лукман Т. — М.: «Медиум», 1995. реальности. Трактат по социологии знания. — М.: «Медиум», 1995.
17. Бех І.Д. Категорія “ставлення” в констексті розвитку образу “Я” особистості / І.Д.Бех //Педагогіка і психологія.- 1997. - №3. – с. 9-21.
18. Битянова Н.Р. Проблема саморазвития личности в психологии: аналитический обзор / Н.Р.Битянова. – М.: Просвещение, 1998. – 48с.
19. Богашов М.М. Специфика подготовки психологов к профессиональной деятельности в различных социально-производственных сферах /М.М.Богашов, М.И.Лукьянов//Психофизиологическая наука и образование. – М.: Наука, 1998. - №2. – С.10-14.
20. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком / А.А.Бодалев. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. –200 с. – (Першотвір).
21. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. – М.: педагогика, 1983. – 272 с.
22. Бодалев А.А. Психология о личности / А.А.Бодалев. - М.: Изд-во Моск. ун-та , 1988. –188 с.
23. Бодалев А.А. Вершина в развитии взрослого человека /А.А.Бодалев. – СПб.: Питер, 2001. – 326с.
24. Бодалев А.А. Общая психодиагностика /А.А.Бодалев, В.В.Столин. – СПб: Речь, 2003. – С.346-403.
25. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе /Л.И.Божович //Психология развития. – СПб.: Питер, 2001. – 345с.
26. Большой толковый психологический словарь. – Т.1: А-О: [Пер. с англ. Ребер Артур] . – М.: Изд-во АСТ, 2001. - 592 c
27. Бочелюк В.Й. Методика та організація наукових досліджень з психології /В.Й.Бочелюк, В.В.Бочелюк. – Київ, «Центр учбової літератури», 2008. – 357с.
28. Братусь Б.С. К изучению смысловой сферы личности /Б.С.Братусь //Вестник Московского университета. – Сер.14.Психология. - 1981. – №2. – С.46-55.
29. Брушлинский А.В. Проблема субъекта в психологической науке /А.В.Брушлинский//Психологический журнал. – 1991. - №6. – С.6-16.
30. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика / Л.Ф.Бурлачук. – СПб.: Питер. – 2011. – 340 с.
31. Бурлачук Л.Ф. К построению теории «измеренной индивидуальности» в психодиагностике / Л.Ф.Бурлачук, Е.Ю.Коржова //Вопросы психологии. – 1994. - №5. – С.67-79.
32. Васильева О.С. Изучение основных характеристик жизненной стратегии человека /О.С.Васильева, Е.А.Демченко// Вопросы психологии. - 2002. –№ 4. –С. 74-85.
33. Василюк Ф.Е. Жизненный мир и кризис : типологический анализ критических ситуаций /Ф.Е.Василюк //Психологический журнал. – 1995. – Т.16. - №3. – С.90-101.
34. Вайзер Г.А. Смысл жизни и «двойной кризис» в жизни человека /Г.А.Вайзер//Психологический журнал. – 1998. – Т.19. - №5. – С.3-19.
35. Велитченко Л.К. Структура субъектности/Л.К.Велитченко//Наука і освіта. – 2004.- №6-7. – С.39-43.
36. Велитченко Л.К. Суб’єкт і його атрибутивні категорії /Л.К.Велитченко//Наука і освіта. – 2008.- №4-5. – С.69-73
37. Ганзен В.А. Системные описания в психологии /В.А.Ганзен. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. – 175с.
38. Горностай П.П. Творчество как форма очсвоения времени личностью /П.П.Горностай //Психология личности и время: тез. Всес.конф. Черновцы, 1991. – Т.1.1. – С.58-61.
39. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи / Е.И.Головаха.- К.: Наукова думка, 1988.- С.15-43.
40. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности /Е.И.Головаха //Психология личности в трудах отечественных психологов. "Питер", 200. С - 256-269.
41. Головаха Е.И. Психологическое вpемя личности / Е.И.Головаха, А.А.Кроник. - К.: Наукова думка, 1984. – 207 с.
42. Головаха Е.И. Понятие психологического времени /Е.И.Головаха, А.А.Кроник//Категория материалистической диалектики в психологии. – М.: Педагогика, 1998. – С.199-215.
43. Головаха Е.И. Психологический возраст личности /Е.И.Головаха, А.А.Кроник//Психологический журнал. – 1983. - №5. – С.57-65.
44. Гончар С.Н. Особенности развития смысложизненных ориентаций современных студентов-первокурсников / С. Н. Гончар // Современная психология: материалы междунар.заоч. науч. конф. — Пермь: Меркурий, 2012. — С. 17-19.
45. Горбов Ф.Д. Детерминация психических состояний Ф.Д.Горбов //Вопросы психологии. – 1971. - №5. – С.20-29.
46. Горчакова Е.Б. Мотив достижения успеха в структуре личности и деятельности будущих менеджеров / Елена Борисовна Горчакова: Дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 : Хабаровск, 2002 164 c.
47. Гланц С. Медико-биологическая статистика /С.Гланц. - М.: Практика, 1998. – 459 с.
48. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности /О.П.Елисеев. – СПб.: Питер, 2008. – 512с.
49. Иванов М.С. К проблеме оценки потенциала самореализации личности в процессе обучения /М.С.Иванов, М.С.Яницкий //Философия образования. - 2004. - №11. – С.233-241.
50. Калин В.К. Анализ самоорганизации и самодетерминации активности личности с позиций системного подхода // Наука і освіта. – 1999. – № 1-2. С. 45 – 48.
51. Калин В.К. Актуальные аспекты теории воли // Эмоционально-волевая регуляция поведения и деятельности. Материалы тезисов второго всесоюзного семинара молодых ученых. – Симферополь, 1986. – С. 120-125
52. Киреева З.А. Метод воспроизведения времени в исследовании интеллектуальных задатков подростков // Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Актуальні проблеми психології Том 6. Психологія обдарованості. Випуск 4 – Київ. 2009. - С. 62- 74.
53. Киреева З.А. Проявлення феномену «нереалістичного оптимізму» в студентських репрезентаціях-проектуваннях життєвого шляху/ З.О. Кіреєва /Вісник ОНУ. – 2012. –Т.17. – Вип.5 – С.48-57.
54. Ковалев В.И. Личностное время как предмет психологического исследования//Психология личности и время жизни человека. Сб.научн.докладов. – Черновцы: ЧГУ, 1991. – С.8-14.
55. Ковалев В.И.Концепция личностного времени в контексте темпоральной психологии /Наука і освіта. №6-7 2004. С.112-116.
56. Коган Л.Н. Цель и смысл жизни человека/ Л.Н. Коган. – М.: Мысль, 1984. – 252 с.
57. Колесников Е.П. Теоретико-методологические основы изучения деятельности по организации жизни /Е.П.Колесников////Наука і освіта. – 1998.- №4-5. – С.52-55.
58. Колесников Е.П. Экспериментальное изучение действия, организующего жизнь /Е.П.Колесников// Сборник статей сотрудников Института социальной и политической психологии АПН Украины. – К., 2001. – С. 59-70.
59. Колесников Е.П. Опросник «Изучение действий по организации жизни» /Е.П.Колесников// Наука і освіта. – № 2. – 2001. – С. 36 – 44.
60. Колесніков Є.П. Психологія дії, що організує життя. – Автореф. дис….канд.психол.наук. – Одеса, 2003. – 22 с.
61. Комар Т.О.Особливості дезадаптації студентів з особливими потребами /Т.О.Комар//Вісник ОНУ. – 2003. – Т.8. – Вип.10. – С.52-60.
62. Кон И.С.. Открытие Я / И.С.Кон. М.: Политиздат , 1978 г., 367 с.
63. Кон И.С. Психология ранней юности / И.С.Кон. М.: Политиздат, 1989. – 231 с.
64. Конопкин О.А. Психическая саморегуляция произвольной активности человека (структурно-функциональный аспект) / О.А.Конопкин // Вопросы психологии, 1995. - №1. – С.5-12.
65. Корольчук М.С. Психодіагностика /М.С.Корольчук, В.І.Осьодло. – К.: Ніка-Центр, 2004. – 400с.
66. Коссов Б.Б. Личность: актуальніе проблемі системного подхода / Б.Б.Коссов // Вопросы психологии. 1997, №6. – С.58-68.
67. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии /Г.С.Костюк // Методологические и теоретические проблемі психологии. – М.: Наука, 1969. – С.118-152.
68. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях /Е.А.Климов. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 223с.
69. Кроник Л.Л. Картина жизни: возможности прогноза /Л.Л.Кроник //Жизненный путь личности (вопросы теории и методологии социально-психологического исследования). – К.: Наукова думка, 1987. – С.247-258.
70. Кроник Л.Л. Субъективная картина жизненного пути как предмет психологического исследования /Л.Л.Кроник //Психология личности и образ жизни. – К.: Наукова думка, 1987. – С.148-157.
71. Левенець А.Є. Психологічні особливості становлення життєвої перспективи в юнацькому віці: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд.психол.наук: спец.19.00.07 «Вікова та педагогічна психологія» / А.Є.Левенець. – Київ, 2006. – 20с.
72. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность / А.Н.Леонтьев. – М., 1996.
73. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентации (СЖО)/ Д.А.Леонтьев. – М.: Смісл, 2--. – 18 с.
74. Леонтьев Д.А. Личностный потенциал как основа самодетерминации/ Д.А.Леонтьев//Ученые записки кафедры общей психологии МГУ. – Вып.1. – М.: Смысл, 2002. – С.56-65.
75. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б.Ф.Ломов. – М.: Педагогика, 1984. – 364 с. – (Першотвір).
76. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.] / С.Д.Максименко. – К.: Форум, 2002. Т.1: Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. – 320 с. - (Першотвір).
77. Маноха І.І. Психологія потаємного “Я” / І.І.Маноха. – К.: Поліграфкнига, 2001. – 448 с.
78. Мамичева О.В. Психологічні основи розвитку педагогічних здібностей викладачів гуманітарних дисциплін вищих навчальних закладів: дис….доктора психол.наук: 19.00.01/Мамічева Олена Володимирівна. - Одеса, 2009. – 401 с.
79. Маймулов В.Г. Основы научно-литературной работы в медицине / Маймулов В.Г., Лучкевич В.С., Румянцев А.П., Семенова В.В. - СПб: СПбГМА , 1996. – 128 с.
80. Мдивани М.О. Методика исследования жизненніх стратегий личности /М.О.Мдивани, П.Б.Кодесс //Вопросі психологии. – 2006. - №4. – С.146-149.
81. Мехайлюк Л.М. Особливості становлення професійної самосвідомості студентів художніх факультетів в освітньому середовищі /Л.М.Мехайлюк Л.М. //Актуальні проблеми психології. – Київ, 2006. – Т.7. – Вип.9. – С.45-49.
82. Мерзлякова С.В. Психологические особенности ценностных ориентаций современных студентов: автореф.дис…канд.психол.наук: 19.00.13 «Психология развития, акмеология» /С.В.Мерзлякова. – Астрахань, 2006. – 25с.
83. Миллер Дж. Планы и структура поведения /Миллер Дж., Галантер Е., Прибрам К. – М.: Прогресс, 1965. – 238 с.
84. Мочерний С.П. Поняття «методологія» та його структура /С.П.Мочерний//Психологія і суспільство. – 2002. - №2. – С.58-82.
85. Муздыбаев К. Психология ответственности /К.Муздыбаев. – Ленинград, Наука, 1983. – 239с.
86. М’ясоїд П.О. Концептуальні засади систематизації психологічного знання /П.О.М’ясоїд//Психологія і суспільство. – 2002. - №2. – С.26-47.
87. Мясищев В.Н. Психология отношений /В.Н.Мясищев. – М.: Изд-во Московского психолого-социального ьинститута, 2003. – 400с.
88. Низовских Н.А. Человек как автор жизни: Психосемантика жизненных ориентаций / Н.А.Низовских. – Киров: Изд-во Вятского ГПУ, 2000. – 116 с.
89. Никонорова Л.В. Мировоззрение личности и возрастные особенности его формирования / Л.В.Никонорова. – Киев: «Наукова думка», 1989. – 116 с. – (Першотвір).
90. Носенко Е.Л. Емоційний інтелект як соціально значуща інтегральна властивість особистості / Е.Л.Носенко // Психологія і суспільство. – 2004. - №4. – С.95-110.
91. Носков В.И. От самопознания к своей профессии / В.И.Носков. – Донецк: Янтра, 2002. – 251 с.
92. Орлов Ю.М. Построение тест-опросника для измерения потребности в достижениях /Орлов Ю.М., Шкуркин В.М., Орлова Л.П. //Вопросы экспериментальной психологии и ее истории. – М: Наука, 1974. – С.96-110.
93. Орловська К.О. Вікові особливості формування життєвої перспективи старших підлітків /К.О.Орловська // Наука і освіта. - 2008. - №1-2. -С. 75 –77.
94. Орловська К.О. Психометрична перевірка авторської методики «Незакінчені речення» /К.О.Орловська // Науковій вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського.– 2008. - №4-5. – С.214-223.
95. Орловська К.О. Стратегії і перспективи як складові життєвого шляху особистості / К.О.Орловська // Науковій вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського.– 2008. – № 1-2. – С.202-208.
96. Осичка О.В. Особливості цілеполагання особистості в умовах життєвої кризи / О.В. Осичка // Збірник наукових праць «Соціальні технології: актуальність, проблеми теорії та практики». – Одеса. – 2009. – С.48-53.
97. Осичка О.В. Смислосприйняття особистості під час життєвої кризи / О.В.Осичка // Наука і освіта. – 2009. - №8. – С.86-90.
98. Основи психології [за ред. О.В.Киричка, В.А.Роменця]. – К.: Либідь, 1997. – 632с.
99. Пантилеев С.Р. Методика исследования самоотношений / С.Р.Пантилеев. – М. Смысл, 1993. – 31с.
100. Пантилеев С.Р. Самоотношение как эмоционально-оценочная система / С.Р.Пантилеев. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. – 110 с.
101. Петровский В.А. Личность: феномен субъектности В.А.Петровский. - Ростов-на-Дону.: Изд-во Ростовского ун-та, 1993. - 345 с.
102. Підласа И.А.Життєва ситуація особистості та життєва проблема //Наукові записки Інституту психології ім.. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2002. – Випуск 22. – С.282-289.
103. Підласа И.А.Психологічний аналіз категорії життєвого шляху особистості. Автореф. дис. ... канд. психол.наук., Київ, 2005.
104. Платонов К.К. Структура и развитие личности /К.К.Платонов. – М.: Наука, 1988. – 254с.
105. Погребная Е.Д. Система ценностных ориентаций при построении жизненной перспективы в юношеском возрасте//Наука і освіта. - №6-7. – 2004. С.221-224.
106. Психодиагностика и психокоррекция / [под ред. А.А.Александрова]. – СПб.: Питер, 2008. – 384 с.
107. Психология личности. Т.2./ [ред.-уклад. Д.Я.Райгородський] – Самара: Издательский дом «Бахрах – М», 2008. – 544 с.
108. Психология жизненного успеха. Опыт социально-психологического анализа преодоления критических ситуаций//Авторы Сохань Л.В., Головаха Е.И., Ануфриева Р.А., Балакирева О.Н., Очеретяный В.В. – К.: Институт социологии НАН Украины, 1995. – 149 с.
109. Психология. Словарь /[ред. А.В.Петровский, М.Г.Ярошевский]. – 2 е изд, испр. – М.: Политиздат, 1990. – 494с.
110. Резник Ю.М. Социальное измерение жизненного мира (введение в социологию жизни).- М., 1995, 238 с.
111. Резник Ю.М. Жизненные стратегии личности (опыт комплексного анализа) /Ю.М.Резник, Е.А.Смирнов. -М.: Наука, 2002.- 384 с.
112. Резник Т.Е. Жизненные стратегии личности /резник Т.Е., Резник Ю.М.// Социсследования.- 1995. -№ 2.- С. 98–104.
113. Романов А.М. Методические рекомендации по изучению влияния ценностных ориентаций семьи и образовательного учреждения на профессиональное самоопределение подростков /А.М. Романов. Е.А. Романова. – Черноголовка: ИНИМ РАО, 22011. – 100с.
114. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. В 2-х т / С.Л.Рубинштейн. – М.: Наука, 1989. – 487с.
115. Салихова Н.Р. Барьерность-реализуемость смысла личностных ценностей как преодоление неопределенности в построении образа мира /Н.Р.Салихова//Человек в условиях неопределенности. – Новосибирск.: Новосибирский государственный университет, 2006. – С. 52-64.
116. Салихова Н.Р. Ценностно-смысловая регуляция жихнедеятельности субъекта /Салихова Н.Р. Автореф. дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук: 19.00.01.: общая психология, психология личности, история психологии. – казань, 2011. – 50 с.
117. Середницька І.Я. До проблеми самовизначення особистості / І.Я.Середницька//Наука і освіта. №5-6 2006. С.93-95.
118. Середницька І.Я. Взаємозвязок між проблемами майбутнього та Я концепцією в юнацькому віці особистості /І.Я.Середницька//Наука і освіта. №5-6 2006. С.95-97.
119. Скотна Н.В. Самовизначення особистості в світі, що глобалізується. Людинознавчі студії: Збірник наукових праць ДДПУ. Випуск 10. – Дрогобич, 2004. – С.4-14.
120. Сохань Л.В. Жизненный путь личности / Л.В.Сохань, Е.Г.Злобина, В.А.Тихонович. - Киев, Наукова думка,1987.-279 с.
121. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М.: Политиздат, 1082. – 300с.
122. Столин В.В. Исследование эмоционально-ценностного отношения к себе с помощью методики управляемой проекции / В.В.Столин // Психологический журнал. – 1981. - Т.2. - №3. – С.34-46.
123. Столин В.В. Самосознание личности / В.В. Столин. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 286 с. – (Першотвір).
124. Сунцова Я.С. Согласованность социальных и культурных ценностей в регуляции поведения личности (на материалах исследования удмуртского этноса) /Я.С.Сунцова: Диссертация на соиск. Ученой степени канд. психол.наук.: 19.00.01: общая психология, психология личности, история психологии. – Удмуртский государственный университет. – ижевск, 2005. – 182 с.
125. Сухоруков А.С. Жизнетворчество личности в динамике ее смысловой системы. – Автореф. дис….канд.психол.наук. – М., 1997. – 24 с.
126. Татенко В.А. Про «егологічний генезис» у Е.Гуссерля та проблему суб’єктних перетворень психіки в онтогенезі /В.А.Татенко//Психологія і суспільство. – 2004. - №4. – С.13-37.
127. Титаренко Т.П.Жизненный мир личности: структурно-генетический подход. Дис….докт. психол.наук./ АПН України. Інститут психології. 0- К., 1994.
128. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності /Т.М.Титаренко. – К., 2003.
129. Толстых Н.Н. Жизненные планы подростков и юношей /Н.Н.Толстых//Вопросы психологии. – 1984. - №3. – С.79-87.
130. Томэ Г. Теоретические и эмпирические основы психологии развития человеческой жизни// Принцип развития в психологии. М. –1978.
131. Фанталова Е.Б.Об одном методическом подходе к исследованию мотивации и внутренних конфликтов. //Психологический журнал – 1992 – Т.13. №1. – С. 107-117.
132. Фанталова Е.Б. Диагностика и психотерапия внутреннего конфликта. М., 2001. С. 19-20.
133. Фельдштейн Д.И. Психология развития человека как личности. Избр. Труды. В 2 Т. Т.1. М., 2005., 568 с.
134. Философский энциклопедический словарь [гл.ред Л.Ф.Ильичев, Н.Н.Федосеев, С.М.Ковалев]. – М.:Сов.єнциклопедия, 1983. – 840с.
135. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.
136. Фромм Э. Иметь или быть /Є.Фромм [Перевод Н.Войскунской, И.Каменкович, Е.Комаровой, Е.Рудневой, В.Сидоровой, Е.Фединой , М.Хорькова ].-М.: АСТ, 2000.- С. 33–39.
137. Чачко А.С. Образ мира и коммуникация /Чачко А.С., Яковенко Ю.И.. – К., 1994. – 260 с. Рукопис депоновано в ДНТБ України, №2093-Ук 95. 19.09.95.
138. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии. – М.: Наука, 1977. – 144 с.
139. Шакуров Р.Х. Личность: психогенез и воспитание /Р.Х.Шакуров. – Казань.: Центр инновационніх технологий, 2003. – 305 с.
140. Шлапак Н.А. Категория "жизненные планы"/ Н.А.Шлапак //Философские науки,1974.- №5.- С.139-142.
141. Шибутани Т.. Я – концепция и чувство собственного достоинства. Самосознание и защитные механизмы личности. Самара. Изд. Дом «Бахрах», 2003г.
142. Юрченко В.М. Психічні стани людини: системний опис /В.М.Юрченко. – Рівне, 2006. – 574с.
143. Чазов А.В. Ценности как фактор формироввания политических предпочтений / А.В.Чазов//Социологические исследлования. – 1998. - №5. – С.27-43.
144. Чудновский В.Э. Воспитание способностей и формирование личности. М., 1986.
145. Юнг К.Г. Психология бессознательного / К.-Г.Юнг. - М.: Наука, 1994. – 253с.
146. Ямницький В.М. Життєтворчі риси особистості //Наука і освіта. - №5-6, 2006. – С.116-118.
147. Яничев П.И. Субьективные модели прошлого, настоящего и будущего в подростковом и юношеском возрасте /П.И.Яничев // Наш проблемный подросток: Учебное пособие. СПб., 1999. С. 50-60.
148. Яценко Т.С. Теоретико-методологічний підхід до цілісного розуміння психіки у її структурних компонентах / Т.С.Яценко // Наука і суспільство. – 2004. - №4. – С.37-60.
149. Ягнюк Я.К.Формуючі компоненти життєвого шляху у дівчат, які навчаються у ВНЗ /Я.К.Ягнюк //Вісник ОНУ. – 2012. – Т.17. – Вип.5. – С.129-138.
150. Borg I., Groenen P. Modern Multidimensional Scaling. New York: SpringerVerlag. -471р.
151. Bolt M.A. The Social Cognitive Model for Computer Training: An Experimental Investigation// M.A. Bolt. Dissertation. - Virginia Polytechnic Institute and State University: Blacksburg, Virginia 1999 – 139p
152. Bilings A.G., Moos R.H. Coping, stress, and social resources among adults with unipolar depression // J. Pers. and Soc. Psichol. 1984. V. 46. P. 877 – 891.
153. Busing F. Advances in multidimensional unfolding Doctoral thesis Leiden University 2010 – 238p
154. Carver C.S., Scheier M.F., Weintraub J.K. Acsessing Coping Strategies: A theoretically based approach // J. Pers. and Soc. Psichol. 1989. V. 56. P. 267 – 283.
155. Eveleth P.B., Tanner J.M. Worldwide variation in human growth./ P.B.Eveleth, J.M. Tanner. - Cambridge: Cambridge University Press, 1990.
156. Vitalino P.P. et al Coping Profiles Assosiated with Psychiatric, Physical Heals, Work, and Family Problems // Health Psychol. 1990. V. 9 [3] P. 348 – 376.
157. Horney K. Der Neurotische Mensch unserer Zeit. Stuttgart: Kilper, 1951.
158. Platt J.J., Eisenman R. Internal – external control of reinforcement time perspective, adjustment and anxiety. - The Jornal of General Psychol., 1968.- 128.
159. Rokeach M. The Nature of Human Values /M.Rokeach. - N.Y.: Free Press, 1973.
160. Rosenberg M. Conceiving the Self /M. Rosenberg. - N.Y., 1979.
161. Rotter J.B. A new scale for the measurement of interpersonal trust. – Jornal of Personality, 1967, 655.
162. Stebbins К. A. A theory of the definition of the situation // The Psychology of social situations. Oxford: Pergamon, 1981.
163. Shepard R. N. Representation of structure in similarity data: Problemsand prospects. Psychometrika, 39(4), 373–421
164. Schwartz, S. H., Sagiv, L. Identifying culture-specifics the content and structure of values . Journal of. Cross-Cultural Psychology 26(1), 26(1),
165. Holmes T.H., Rahe R.H The social readjustment rating scale // J. Psychosom. Res. 1967. V. 11.
166. Hinich M.J. A New Method for Statistical Multidimensional Unfolding / M.J. Hinich // Communications in Statistics — Theory and Methods. – 2005. – №34. – P. 29–31.
167. Wyie R.C. The selfconcept /R.C.Wyie. – Lincoln, 1974.