Психологічні особливості мовленнєвої діяльності пацієнтів після інсульту : Психологические особенности речевой деятельности пациентов после инсульта

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

На правах рукопису

Мілінчук Володимир Ігорович

УДК 616.89-008.434:616.831-005.1

Психологічні особливості мовленнєвої діяльності пацієнтів
після інсульту

Спеціальність
19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник –
доктор психологічних наук, професор
Засєкіна Лариса Володимирівна

Луцьк 2013

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ І ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ
ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСІБ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ.....................................................................................11
1.1. Психологічні та психолінгвістичні особливості
мовленнєвої діяльності……………………………………………...11
1.1.1. Мовлення як предмет психологічних і психолінгвістичних досліджень………………………………………………………11
1.1.2. Психолінгвістичні особливості породження мовлення……………………………………………………….20
1.1.3. Психолінгвістичні закономірності сприйняття й розуміння мовлення…..……………………………………………….……26
1.2. Мовленнєві афазії та їх природа……………………………..…….34
1.2.1. Аферентні мовленнєві афазії………………………………….36
1.2.2. Еферентні мовленнєві афазії. Моторна афазія Брока…..…..38
1.3. Психолінгвістичні особливості мовленнєвих афазій
у постінсультних осіб……………………………………………….40
1.4. Артикуляторна диспраксія й дизартрія……………………………46
1.5. Внутрішня картина здоров’я постінсультних осіб з афазіями……………………………………………………………..48
1.6. Порушення свідомості й емоційної сфери у постінсультних
осіб унаслідок ураження зони Брока ………………………………57
Висновки до розділу 1………………………………………….. 61
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСІБ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ…………….64
2.1. Методологія дослідження мовлення осіб після інсульту протягом відновлювального періоду…………………………………………………64
2.2. Апаратурні методи дослідження мовлення ………………………..79
2.3. Процедура неапаратурного нейропсихолінгвістичного дослідження
мовлення пацієнтів після інсульту………………………………………...83
2.4. Загальна психологічна характеристика досліджуваних та особливості їхньої внутрішньої картини здоров’я ………………………………………..90
2.5. Дослідження мовлення постінсультних осіб з моторною еферентною
афазією……………………………………………………………………..104
Висновки до розділу 2…………………………………………………………115
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ
ІНТЕНСИВНОЇ КОРЕКЦІЇ МОВЛЕННЯ
ОСІБ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ………………………………………………….119
3.1. Методи мовленнєвої корекції осіб після інсульту…………………119
3.2. Психолінгвістична програма інтенсивної корекції мовлення осіб після інсульту ……………………………………………………………126
3.3. Результати впровадження інтенсивної корекції мовлення постінсультних осіб з моторною еферентною афазією……………….141
3.4. Роль свідомого контролю у динаміці мовленнєвої діяльності постінсультних осіб з моторною еферентною афазією …………………….146
Висновки до розділу 3…………………………………………………………150
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………155
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..158
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...179

ВСТУП
Актуальність теми. У період техногенного суспільства, зростання темпу життя, посилення дії стресогенних та екологічно руйнівних чинників помітно збільшується кількість судинно-серцевих захворювань, найпоширенішим серед яких є інсульт. Ця хвороба, характеризуючись раптовим порушенням мозкового кровообігу з можливістю подальших розладів рухового апарату, координації та мовлення, спричинює погіршення комунікації, зміну соціальної ролі, завдаючи психологічну травму для особистості й оточення загалом.
Маючи справу з інсультом, необхідно брати до уваги його раптовість, а також місце ураження, яким є головний мозок людини. Оскільки мозок є найскладнішим органом тіла, пошкодження різних його ділянок спричинює розмаїття функціональних розладів.
Аналіз останніх вітчизняних і зарубіжних досліджень з проблеми мовленнєвих афазій у постінсультних осіб (С.Браун, Л.С.Гиттик, Л.В.Засєкіна, П.Хагурт, О.Хаук, А.Джонсруд, Дж.Нортхофф, Ф.Пулвермюлер, Є.Д.Хомська, А.П.Чуприков, М.К.Шохор-Троцька та ін.) свідчить про те, що переважна частина науково-дослідних проектів здійснюється в лабораторних умовах для зіставлення чіткої відповідності специфіки мовлення людини до локалізації ураження. Водночас, лабораторні методи програють емпіричним у здійсненні глибинного спостереження за поведінкою досліджуваних, бесід із ними, протягом яких може здійснюватися комплексна психокорекція мовлення особистості з урахуванням її психічних станів і внутрішньої картини здоров’я.
Використання таких методів може слугувати основою комплексної нейропсихолінгвістичної методології вивчення мовлення осіб після інсульту.
Зазначена робота викликана тим, що серед найгірших з-поміж інших серйозних наслідків інсульту є повна втрата, розлад або порушення мовлення. Для постінсультного індивіда така психолінгвістична «пастка», коли вкрай необхідно висловити думку, зокрема щодо самопочуття чи певних особистих потреб, спричинює напади агресії, дратівливості, а також тривогу.
Порушення мовленнєвої функції після інсульту дедалі набуває поширення не лише серед людей похилого віку, а й осіб зрілого віку та молоді. Попри вивчення природи мовленнєвих розладів, їхні особливості в осіб після інсульту, а також психологічні умови для мовленнєвої корекції цих індивідів досі не отримали комплексного вивчення з боку вітчизняних психологів. Це почасти пояснюється складністю діагностики мовлення, особливістю поведінки постінсультних осіб. Водночас, запити практики висувають потребу в комплексному теоретичному й прикладному вивченні особливостей мовлення таких досліджуваних та можливостей його корекції упродовж відновлювального періоду.
Отже, розроблення комплексної методології нейропсихолінгвістичного дослідження мовленнєвої діяльності осіб після інсульту становитиме важливий науково-теоретичний внесок у загальну психологію з проблем: особистість: норма – аномалії – патологія, а також методологія: загальні принципи, категорії і поняття в системі психологічних знань. Цим зумовлено актуальність дослідження і вибір теми «Психологічні особливості мовленнєвої діяльності пацієнтів після інсульту».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри загальної та соціальної психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки в межах наукового напряму «Методологія і практика дослідження особистості» та є складовою комплексної державної теми «Психологічні основи мовлення особистості в нормі та патології», державний реєстраційний номер 0112U002157.
Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Волинського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 6 від 25.12.2008 р.), та узгоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук НАПН України (протокол № 7 від 26.10.2010 р.).
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних особливостей мовленнєвої діяльності осіб після інсульту з моторною еферентною афазією, та на основі цього розроблення програми корекції їхнього мовлення упродовж відновлювального періоду.
Відповідно до сформульованої мети визначено такі задачі дослідження:
1) здійснити теоретичний аналіз літератури з проблеми психологічних і психолінгвістичних особливостей мовленнєвої діяльності осіб після інсульту; моторної еферентної афазії та її зв’язку зі станами свідомості, емоційними властивостями, внутрішньою картиною здоров’я;
2) методологічно обґрунтувати і реалізувати комплексний нейропсихолінгвістичний підхід для теоретичного і емпіричного дослідження мовлення осіб після інсульту, їх загальної психологічної характеристики, емоційних властивостей, внутрішньої картини здоров’я;
3) емпірично дослідити мовленнєву діяльність осіб після інсульту упродовж відновлювального періоду;
4) розробити та апробувати програму інтенсивної корекції мовлення постінсультних осіб упродовж відновлювального періоду;
5) встановити роль свідомого контролю у динаміці мовленнєвої діяльності постінсультних осіб з моторною еферентною афазією.
Об’єкт дослідження – мовленнєва діяльність особистості.
Предмет дослідження – психологічні особливості мовленнєвої діяльності осіб після інсульту з моторною еферентною афазією.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять ідеї нейропсихологічної теорії мозкової організації вищих психічних функцій (Л.С.Виготський, О.Р.Лурія та ін.), діяльнісного і генетичного підходу до розвитку пізнавальних процесів (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, І.Д.Пасічник, О.В.Савченко та ін.), психолінгвістичного підходу до дослідження свідомості і мовлення (О.Ф.Бондаренко, Л.С.Виготський, Л.В.Засєкіна, З.О.Кіреєва, О.М.Леонтьєв, О.О.Леонтьєв, Е.Л.Носенко, Т.В.Чернігівська та ін.), психокорекційної і реабілітаційної роботи з особами з психічними розладами, оптимізації внутрішньої картини здоров’я і хвороби (О.І.Богучарова, Г.А.Пріб, О.В.Мамічева, М.І.Мушкевич та ін.).
Для вирішення завдань та досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація наукових джерел для вивчення психологічних і психолінгвістичних засад мовленнєвої діяльності осіб після інсульту, взаємозв’язку мовленнєвої діяльності з емоційними станами та внутрішньою картиною здоров’я; емпіричні: спостереження, бесіди, методи нейропсихологічної діагностики особистості (схема нейропсихологічного обстеження, за О.Р.Лурією, Є.Д.Хомською), психолінгвістичної діагностики мовлення (метод неапаратурного психолінгвістичного дослідження мовлення, за О.Р.Лурією), психологічної діагностики (бесіда з елементами автобіографічного методу Н.А.Грищенка та опитувальника внутрішньої картини здоров’я «Зірка Гінгера», комплекс психодіагностичних методик: опитувальник зниженого настрою В.Зунга, опитувальник ситуативної тривожності Ч.Д.Спілбергера, Ю.Л.Ханіна, тест колірних ставлень М.Люшера, природного психологічного експерименту у сукупності констатувального і формувального етапів; математико-статистичної обробки даних – для встановлення достовірності розбіжностей між показниками мовленнєвої діяльності до і після впровадження програми інтенсивної корекції використовувався t-критерій Стьюдента; для виявлення взаємозв’язку між емоційними станами і показниками мовлення застосовувався r-коефіцієнт Пірсона. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою комп’ютерного забезпечення SPSS для Windows (версія 10.0).
Оскільки переважна більшість афазій, які трапляються у постінсультних осіб, представлена моторною еферентною афазією, вибірку склали 52 постінсультних досліджуваних із цією афазією, які перебували після перенесеного інсульту у Волинській обласній клінічній лікарні упродовж відновлювального періоду.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що:
вперше встановлено особливості мовленнєвої діяльності осіб після інсульту з моторною еферентною афазією у відновлювальний період; визначено взаємозалежність мовленнєвої діяльності із психічними станами цих осіб, а також внутрішньою картиною здоров’я; запропоновано методологію комплексного нейропсихологічного дослідження мовленнєвої діяльності осіб після інсульту з урахуванням онтологічного, епістемологічного і емпіричного підходів; виявлено роль свідомого контролю у динаміці мовленнєвої діяльності постінсультних осіб з моторною еферентною афазією; розроблено програму інтенсивної корекції мовлення осіб після інсульту у відновлювальний період;
- удосконалено: ідеї про психічні особливості постінсультних осіб, а також вплив внутрішньої картини здоров’я на їхню психічну активність;
- дістало подальшого розвитку: уявлення щодо психологічних і психолінгвістичних особливостей мовлення особистості, провідних закономірностей його етапів: сприймання, розуміння і породження мовлення.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці та апробації програми інтенсивної корекції мовлення постінсультних осіб з моторною еферентною афазією у відновлювальний період. Результати дослідження також можуть використовуватись викладачами під час викладання курсів «Загальна психологія», «Нейропсихологія», «Психолінгвістика», «Когнітивна психологія».
Отримані результати дослідження широко застосовуються у психологічних і реабілітаційних центрах у роботі з особами після інсульту протягом відновлювального періоду. Розроблена методологія нейропсихолінгвістичного дослідження може бути використана у науково-дослідницьких проектах з вивчення психологічних основ мовлення особистості в нормі та патології.
Результати дослідження впроваджено у науково-дослідницьку та практичну діяльність кафедри психолого-педагогічних дисциплін і лабораторії когнітивної психології Національного університету «Острозька академія» (довідка № 190 від 20.06.2011 р.), кафедри психології ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний університет імені Григорія Сковороди (довідка № 574 від 20.06.2011 р.), неврологічного відділення Волинської обласної клінічної лікарні (довідка № 947/16-2 від 10.06.2011 р.).
Особистий внесок автора. Розроблені теоретичні положення й отримані емпіричні результати є самостійним внеском автора у дослідження проблеми мовленнєвої діяльності осіб після інсульту. У статтях, написаних у співавторстві, доробок здобувача полягає у визначенні загальної ідеї, розробці і використанні процедури нейропсихолінгвістичного дослідження мовленнєвої діяльності осіб після інсульту. Ідеї співавтора у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні положення і результати емпіричного дослідження відображено у публікаціях автора, обговорено на розширених засіданнях кафедри загальної та соціальної психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Результати проведеного дослідження представлено автором на таких науково-практичних конференціях, семінарах та конгресах: I міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психології толерантності у ХХІ столітті» (Луцьк, 2008); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (Луцьк, 2009); VI науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Психологічні проблеми сучасності» (Львів, 2009); І міжнародній науково-практичній конференції «Здоров’я, освіта, наука та самореалізація молоді» (Луцьк, 2009); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2010); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні дослідження когнітивної психології» (Острог, 2010); науковому семінарі «Інтелект і особистість» та засіданні круглого столу «Структура особистості у віковому вимірі» (Київ, 2010); VI міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психолінгвістики» (Переяслав-Хмельницький, 2011); VIII міжнародній науково-практичній конференції «Психогенеза особистості: норма і девіація» (Луцьк, 2012); І міжнародній науково-практичній конференції «Молодь, сім’я, суспільство» (Рязань, 2013).
Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження опубліковані у 13 працях, з яких 7 статей – у виданнях, що включені до переліку фахових у галузі психології, 2 статті – в іноземних збірниках наукових праць.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (204 найменування, з них 45 – іноземною мовою), додатків. Загальний обсяг дисертації – 188 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 157 сторінках. Робота містить 18 таблиць, 8 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результати теоретичного і експериментально-діагностичного дослідження мовленнєвої діяльності постінсультних осіб з моторною еферентною афазією у відновлювальний період дали змогу дійти таких висновків:
1. Мовлення як важливий психічний процес, який пов’язаний з усією пізнавальною сферою особистості, досліджується у контексті мовленнєвої діяльності у сукупності мовленнєвих дій та операцій, а також розгортанні мотиваційного, семантичного, рядовстановлювального і інтегрувального рівнів на етапах породження і сприймання мовлення. Найпоширенішою афазією серед постінсультних осіб є моторна еферентна афазія. Моторна еферентна афазія являє собою елементарну кінетичну афазію, коли порушується не синтагматична структура цілого речення, а плавне породження компонентів окремого слова, серія слів та їх сполучення у фрази. Поширеним підвидом моторної еферентної афазії у постінсультних осіб є аномія – ускладнення пошуку потрібного слова зі збереженою граматикою речень, із переважанням предметності мовлення над його подійністю. Необхідною передумовою комплексного вивчення мовленнєвої діяльності є визначення внутрішньої картини здоров’я постінсультних осіб, їхніх емоційних властивостей та станів свідомості. Знання про стан свого здоров’я/хвороби, відповідне емоційне ставлення і готовність до дій стосовно одужання і збереження здоров’я позитивно впливають на відновлення мовленнєвої діяльності осіб після інсульту. Ясні і стабільні стани свідомості розглядаються як своєрідне тло, на якому розгортаються усі психічні процеси, з якими тісно пов’язане мовлення особистості. Важливого значення набуває стабілізація емоційних станів постінсультних осіб, оскільки у них часто спостерігаються страх, депресія, тривога, які ще більше поглиблюють мовленнєві розлади.
2. Запропоновано методологію нейропсихолінгвістичного дослідження мовлення постінсультних осіб з моторною еферентною афазією, яка представлена філософією мозку, сукупністю емпіричного, епістемологічного і онтологічного підходів, принципами вивчення організації мозку (принципом динамічної локалізації вищих психічних функцій, кодування подій, економії, доповнюваності, парадоксальної єдності) і психіки (принципи детермінізму (емпіричний підхід)/індетермінізму (епістемологічний підхід), розвитку, системності), а також конкретними методами нейропсихолінгвістичного дослідження.
3. Результати емпіричного дослідження осіб після інсульту дали змогу встановити їхні психологічні особливості: деформована внутрішня картина здоров’я, передусім, за рахунок емоційного і мотиваційного компонентів, підвищена ситуативна тривожність, знижений настрій, негативні емоційні переживання, переважно ясна, стабільна свідомість; слабка психічна активність, зокрема виснаження, аспонтанність, відносно нормальне орієнтування у просторі і часі, надлишкова критичність до себе і свого оточення. Встановлено негативні емоційні підтримуючи цикли, які характеризують і дедалі більше поглиблюють тривожні і депресивні стани постінсультних осіб. До найпоширеніших циклів належать захисна поведінка, поведінка уникання і обмеження активності. Результати діагностики мовлення постінсультних осіб за параметрами – спонтанне мовлення без наочної опори, автоматизоване та деавтоматизоване мовлення, повторення мовних одиниць за психологом, породження слів, розуміння слів та речень, спонтанне підготовлене мовлення з наочною опорою – засвідчили чіткі спільні риси прояву моторної еферентної афазії. Найуразливішою її стороною виявилась нездатність породжувати слова – аномія. Аномія як вид розладу механізму породження мовлення також негативно впливає на спонтанне непідготовлене, автоматизоване й деавтоматизоване мовлення. Встановлено, що найбільшого вираження набуває деавтоматизоване мовлення, яке пов’язане із свідомим контролем і затримкою імпульсивних мовленнєвих реакцій. Виявлені психічні особливості досліджуваних зумовлюють необхідність урахування негативних емоційних переживань і станів при плануванні і впровадженні корекції мовлення осіб після інсульту.
4. Розроблена авторська програма інтенсивної корекції мовлення постінсультних осіб з моторною еферентною афазією ґрунтується на принципі опосередкування як способу перебудови функціональних систем. Організація інтенсивної мовленнєвої корекції ґрунтується на методології нейропсихолінгвістичного дослідження. Провідними засобами опосередкування на підготовчому етапі слугують пісні, улюблені радіо і телепередачі, стрижнем основного етапу інтенсивної мовленнєвої корекції слугує гра, яка дає змогу використати мову у дії. Важливою властивістю інтенсивної мовленнєвої корекції є її потенціал у залученні усіх резервів особистості після інсульту задля покращення емоційного стану, внутрішньої картини здоров’я, а також зростання показників імпресивного і експресивного мовлення особи.
5. Встановлено роль свідомого контролю у затримці імпульсивних мовленнєвих реакцій і покращенні автоматизованого мовлення постінсультних осіб при виконанні різних завдань психокорекційної роботи. Використання свідомого контролю для корекції мовлення реалізується через здійснення опори на збережені інтелектуальні процеси, зокрема пам’ять, мислення, увагу; регуляцію емоційних станів та подолання захисної уникаючої поведінки; зосередження на деавтоматизованому мовленні з плавним переходом на автоматизоване із збереженням рефлективності мовленнєвих дій.
Перспективним вважаємо використання методології нейропсихолінгвістичного дослідження для вивчення мовленнєвої діяльності осіб з різним видом аферентних і еферентних афазій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ананьев В.А. Психология здоровья – новая отрасль человекознания / В. А. Ананьев // Психология: итоги и перспективы. – СПб., 1996 . – 104 c.
2. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1977. – 380 с.
3. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев . – СПб.: Питер, 2001. – 282 с.
4. Андерсон Дж. Когнитивная психология [учебное пособие] / Дж. Андерсон. – СПб.: Питер, 2002. – 496 с.
5. Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем / П. К. Анохин. – Л. : Наука, 1975. – 280 с.
6. Ахутина Т. В. Порождение речи. Нейролингвистический анализ синтаксиса / Т. В. Ахутина. – М.: МГУ, 1989. - 158 с.
7. Ахутина Т. В. Модель порождения речи Леонтьева – Рябовой: 1967 – 2005 / Т. В. Ахутина // Психология, лингвистика и междисциплинарные связи: Сб. науч. работ к 70-летию А. А. Леонтьева / Под ред. Т. В. Ахутиной, Д. А. Леонтьева. – М. : Смысл, 2008. – С. 79 – 104.
8. Балонов Л. Я. Слух и речь доминантного и недоминантного полушарий / Л. Я. Балонов, В. Л. Деглин. – Л. : Наука, 1979. - 218 с.
9. Балонов Л. Я. Функциональная асимметрия мозга в организации речевой деятельности / Л. Я. Балонов, В. Л. Деглин, Т. В. Черниговская // Сенсорные системы. – Л. : Наука. – 1979. – С. 35-39.
10. Бек Дж. С. Когнитивная терапия: полное руководство / Дж. С. Бек. – М. : ООО «И.Д. Вильямс», 2006. – 400 с.
11. Белянин В. П. Основы психолингвистической диагностики. Модели мира в литературе[монография] / В. П. Белянин.– М. : Тривола, 2000.– 248 с.
12. Белянин В. П. Введение в психолингвистику/ В. П. Белянин. – М. : “ЧеРо”, 2001. – 128 с.
13. Белянин В. П. Психолингвистика/ В. П. Белянин. – М. : Флинта, 2008. – 232 с.
14. Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности / Н. А. Бернштейн. – М. : Медицина, 1966. – 349 с.
15. Богучарова О. І. Внутрішня картина здоров’я як умова формування особистості (спроба проблематизації) / О. І. Богучарова // Зб. наук. пр. Ін-ту психол. ім. Г.С. Костюка АПН України.– Т. ІV.– Ч. 1.– 2002.– С. 11–20.
16. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика / А. Ф. Бондаренко. – К. : Укртехпресс, 1997. – 216 с.
17. Брагина Н. Н. Функциональные асимметрии человека / Н. Н. Брагина, Т. А. Доброхотова. – М. : Медицина, 1988 – 240 с.
18. Братусь Б.С. Аномалии личности / Б. С. Братусь. – М. : Мысль, 1998. – 304 с.
19. Брунер Дж. О готовности к восприятию // Дж.Брунер. Психология познания: За пределами непосредственной информации. –М. : Прогресс, 1977. –С.12-63.
20. Брушлинский А. В. Мышление: процесс, деятельность, общение / А. В. Брушлинский. – М. : Наука, 1982. – 387 с.
21. Брушлинский А. В. Проблемы психологии субъекта / А. В. Брушлинский. – М. : Ин-т психологии РАН, 1994. – 109 с.
22. Бурлачук Л. Ф. Проблема исследования бессознательного психического проективными методами / Л. Ф. Бурлачук // Бессознательное: природа, функции, методы исследования. – Тбилиси : Сабчота Сакартвело.– 1978.– Т.3.– С. 9 – 14.
23. Бурлачук Л. Ф. Словар-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб: Питер, 2004. – 520 с. (Серия «Мастера психологии»).
24. Вартанян И. А. Нейрофизиологические основы речевой деятельности / И. А. Вартанян // Механизмы деятельности мозга человека. – Л., 1988. – С. 608-666.
25. Васильева З.А. Резервы здоровья / З. А. Васильева, С. М. Любинская. – М. : Медицина, 1984. – 320 с.
26. Величковский Б. М. От уровней обработки к стратификации познания / Б. М. Величковский // Вопросы психологии. – 1999. - № 4. – С. 58-75.
27. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология / Б. М. Величковский. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 386 с.
28. Винарская Е. Н. Клинические проблемы афазии: Нейролингвистический аналіз / Е. Н. Винарская. – М. : Медицина, 1971. - 216 с.
29. Витгенштейн Л. Философские исследования / Л. Витгенштейн // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 14. – М., 1995. – С.79 – 128.
30. Вірна Ж. П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: Монографія / Ж. П. Вірна. – Луцьк: РВВ “Вежа”, 2003. – 320 с.
31. Выготский Л. С. Анализ эстетической реакции / Л. С. Выготский. – М. : Лабиринт, 2001. – 480 с.
32. Выготский Л.С. Мышление и речь / Л. С. Выготский. – М. : Лабиринт, 2001. – 368 с.
33. Гейвин Х. Когнитивная психология / Х. Гейвин. – СПб. : Питер, 2003. – 272 с.
34. Гиттик Л. С. Системность и системогенез в физиологии: методические указания для учителей биологии и студентов биологических специальностей / Л. С. Гиттик. – Луцк, 1991. – 22 с.
35. Глозман Ж. М. Формы и методы опосредования в нейропсихологической реабилитации и коррекции / Ж. М. Глозман // Психологический журнал. – М. : Российская академия наук, 2009. – Т.30.– № 4. – С. 87 – 91.
36. Горелов И. Н. Избранные труды по психолингвистике / И. Н. Горелов. – М. : Лабиринт, 2003. – 320 с.
37. Горелов И. Н. Основы психолингвистики / И. Н. Горелов, К. Ф. Седов. – М. : Лабиринт, 1997. – 220 с.
38. Горохова С. И. Фрейм-подход к описанию процесса породжения речи / С. И. Горохова // Речевое общение: цели, мотивы, средства. – М., 1985. – С. 89-102.
39. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию.– М.: Прогресс, 1984.– 396 с.
40. Дейк Т.А. ван. Язык. Понимание. Коммуникация / Т. А. ван Дейк. – М. : Прогресс, 1989. – 312 с.
41. Дейч Г. Левый мозг, правый мозг / Дейч Г., Спрингер С., пер. с англ. Чепкова А. Н., – М. : Мир, 1983. – 256 с.
42. Жаворонкова Л. А. Правши-левши. Межполушарная асимметрия биопотенциалов мозга человека / Жаворонкова Л. А. – Экоинвест, 2009 – 240 с.
43. Жинкин Н. И. Речь как проводник информации / Н. И. Жинкин. – М. : Наука, 1982. – 157 с.
44. Залевская А. А. Введение в психолингвистику / А. А. Залевская. – М. : Рос. гос. гуманит. ун-т, 2000. – 382.
45. Залевская А.А. Одна из актуальных проблем современной психолингвистики / А. А. Залевская // Психология, лингвистика и междисциплинарные связи: Сб. науч. работ к 70-летию А. А. Леонтьева / Под ред. Т. В. Ахутиной, Д. А. Леонтьева. – М. : Смысл, 2008. – С. 79 – 104.
46. Запорожец А. В. Избранные психологические труды : в 2-х т. / А. В. Запорожец, ред. В. В. Давыдов, В. П. Зинченко; АПН СССР. – М. : Педагогика, 1986. – Т. 1 : Психическое развитие ребёнка. – 1986. – 320 с. : ил. – (Труды д. чл. и чл. кор. АПН СССР).
47. Засєкін С. В. Нейролінгвістика сьогодення: теорія і практика / С. В. Засєкін // Людина. Комп’ютер. Комунікація. Зб. наук. праць / за ред. Ф. С. Бацевича. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2010. – С. 257-259.
48. Засєкіна Л. В. Структурно-функціональна організація інте¬лекту: Монографія / Л. В. Засєкіна.– Острог: Вид-во Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2005.– 370 с.
49. Засєкіна Л.В. Вступ до психолінгвістики: Навч. посібник / Л. В. Засєкіна, С. В. Засєкін. – Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2002. – 168 с.
50. Засєкіна Л.В. Психолінгвістична діагностика: навч. посібник / Л. В. Засєкіна, С. В. Засєкін – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. – 188 с.
51. Засєкіна Л.В. Нейропсихолінгвістика vs. патопсихолінгвістика у дослідженні особистості (на прикладі вивчення і реабілітації пацієнтів після інсульту) / Л. В. Засєкіна // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Філософські і психологічні науки. – Івано-Франківськ: Вид-во ЦІТ, 2010. – Спеціальний випуск. – С.6-11.
52. Засєкіна Л.В. Методологічні засади патопсихолінгвістики у вивченні синдрому гіперактивного розладу з дефіцитом уваги / Л. В. Засєкіна, О. А. Соловей // Соціальна психологія. – К. : Вид-во Українського центру політичного менеджменту, 2009. – № 5. – С. 64–74.
53. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности / И. А. Зимняя. – М. : Московский психолого-социальный институт; Воронеж : НПО „МОДЭК”, 2001. – 432 с.
54. Зинченко В.П. Культурно-историческая психология и психологическая теория деятельности: живые противоречия и точки роста / В. П. Зинченко // Вестник Моск. ун-та, Серия 14. Психология. – 1993. - № 2. – С. 41-51.
55. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание / П. И. Зинченко. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 562 с.
56. Зинченко Т. П. Когнитивная и прикладная психология / Т. П. Зинченко. – М. : Московский психолого-социальный институт, 2000. – 608 с.
57. Зинченко Т. П. Память в экспериментальной и когнитивной психологии / Т. П. Зинченко. – СПб. : Питер, 2002. – 320 с.
58. Каган В. Е. Внутренняя картина здоровья – термин или концепция? / В. Е. Каган // Вопр. психол.– 1993.– №1.– С. 86 – 88.
59. Каган В. Е. Внутренняя картина здоровья и психосоматический потенциал индивида / В. Е. Каган // Тез. научн. конф. «Психогенные и психосоматические расстройства». Тарту, 1988.– С. 201– 204.– Т.1.
60. Киреева З. А. Развитие сознания, детерминированное временем : монография / З. А. Киреева. – Одесса : ВМВ, 2010. – 380 с.
61. Когнитивная психология: Учебник для вузов / Под ред. В.Н. Дружинина, Д.В. Ушакова. – М.: ПЕР СЭ, 2002.– 480.
62. Косилова М. Ф. Издержки экономной стратегии мозга / М. Ф. Косилова // Вопросы психологии. под ред. А.М.Матюшкина. – 1990. – № 2. - С. 110 - 116.
63. Костюк Г. С. Про психологію розуміння / Г. С. Костюк // Наукові записки НДІ психології УРСР. – К., 1950. – Т. ІІ. – С. 7 – 57.
64. Костюк Г. С. Принцип развития в психологии: методологические и теоретические проблемы психологии / Г. С. Костюк. – М. : Наука, 1969. – 362 с.
65. Коцан І. Я. Психологія здоров’я людини / І. Я. Коцан, Г. В. Ложкін, М. І. Мушкевич. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. – 316 с.
66. Красных В. В. Основы психолингвистики и теории комму¬никации / В. В. Красных.– М. : ИТДГК “Гнозис”, 2001.– 270 с.
67. Краткий психологический словарь / под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. – 431 с.
68. Краткий словарь когнитивных терминов / под общ. ред. Е. С. Кубряковой. – М. : МГУ, 1996. – 245 с.
69. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения / Е. С. Кубрякова. – М. : ИЯ РАН, ТГУ, 1997. – 331 с.
70. Лавриненко О. Л. Психолінгвістичний аналіз мовної особистості студентів / О. Л. Лавриненко // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання. – Т. 8. – Вип.6. – С. 156 – 166.
71. Лавриненко О. Л. Профілі мовної особистості / О. Л. Лавриненко // Науково-теоретичний збірник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди, Випуск 6 «Психологія Мовознавство Соціальні комунікації». – Переяслав-Хмельницький : ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету», 2010. – С. 56 – 63.
72. Леонтьев А. А. Формы существования значения / А. А. Леонтьев // Психолингвистические проблемы семантики. – М., 1983. – С. 5-19.
73. Леонтьев А. А. Язык и речевая деятельность в общей и педагогической психологии / А. А. Леонтьев. – М. : Моск. психолого-социальный институт, 2001. – 448 с.
74. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики / А. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 2005. – 288 с.
75. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения / А. Н. Леонтьев / под общ. ред. В.В. Давыдова, В.П. Зинченко и др. – В 2-х томах. – Т.1. – М. : Педагогика, 1983. – 391 с.
76. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения / под общ. ред. В.В. Давыдова, В.П. Зинченко и др. – В 2-х томах. – Т.2. – М.: Педагогика, 1983. – 391 с.
77. Лісова О. С. Проективний метод психодіагностики «внутрішньої картини здоров’я” / О. С. Лісова // Соціальна робота в Україні: теорія і практика: Посібник для підвищення кваліфікації психологів центрів соціальних служб для молоді. – 5-а ч./ За ред. А.Я. Ходорчук.– К.: ДЦССЛЬ, 2003.– С. 137– 141.
78. Лурия А. Р. Об историческом развитии познавательных процессов / А. Р. Лурия. – М. : Наука, 1974. – 172 с.
79. Лурия А.Р. Мышление и речь / А. Р. Лурия. – М. : МГУ, 1975. – 107 с.
80. Лурия А.Р. Язык и сознание / А. Р. Лурия. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1979. – 320 с.
81. Лурия А.Р. Лекции по общей психологи / А. Р. Лурия. – СПб.: Питер, 2004. – 320 с.
82. Майская А. Ребенок – левша: как достичь гармонии с «правым» миром / Майская А. – СПб. : Питер, 2006. – 96 с.
83. Максименко С.Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии) / С. Д. Максименко. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. – 320 с.
84. Мамічева О.В. Розвиток і місце мовномисленнєвих операцій у структурі мовної діяльності / О. В. Мамічева // Психолінгвістика: Збірник наукових праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г. Сковороди». – Вип. 10. – Переяслав-Хмельницький: ПП «СКД», 2012. – С. 80–84.
85. Минский М. Фреймы для представления знаний / М. Минский. – М.: Мир, 1979. – 152 с.
86. Мілінчук В. І. Інтенсивна мовленнєва терапія як нейропсихолінгвістичний інструментарій реабілітації пацієнтів після інсульту / В. І. Мілінчук, Л. В. Засєкіна // Вісник Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. Серія «Психологія». – 2009. – Т. 14.– Вип. 17. – С. 216 - 223.
87. Мілінчук В. І. Нейропсихолінгвістичний підхід до дослідження мовлення пацієнтів після інсульту / В. І.Мілінчук, Л. В. Засєкіна // Актуальні проблеми практичної психології / Збірник наукових праць. – Ч. І. – Херсон, ПП Вишемирський В.С., 2010. – С. 143 – 146.
88. Мілінчук В. І. Вплив емоційних станів на мовленнєву діяльність пацієнтів після інсульту / В. І. Мілінчук // Психологічні перспективи. Вип. 15. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. – С. 207–218.
89. Мілінчук В.І. Психолінгвістична корекція мовлення постінсультних пацієнтів [Електронний ресурс] / В. І. Мілінчук // Вісн. Нац. акад. Держ. прикордонної служби України : електрон. наук. фах. вид. / гол. ред. Романишина Л. М. – 2011. – Вип. 2. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2010_1/10soaddv.pdf. – Заголовок з екрану.
90. Мілінчук В. І. Специфіка емпіричного вивчення мовлення пацієнтів після інсульту з моторною афазією / В. І. Мілінчук // Психологічні перспективи. Вип. 17. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2011. – С. 207–218.
91. Мілінчук В. І. Психолінгвістична програма з відновлення мовлення осб після інсульту з моторною афазією / В. І. Мілінчук // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. – К. : Фенікс, 2011. – Т. ХІІ. Психологія творчості. = Вип. 13. – С. 288 – 293.
92. Моделирование языковой деятельности в интеллектуальных системах / Под ред. А. Е. Кибрика, А. С. Нариньяни. – М. : Наука, 1987. – 280 с.
93. Никифоров Г. С. Психология здоровья. уч. пособие / Г. С. Никифоров. – СПб. : Речь, 2002. – 256 с.
94. Николаева В. В. Влияние хронической болезни на психіку / В. В. Николаева. – М., 1997 – 168 с.
95. Носенко Э. Л. Особенности речи в состоянии эмоциональной напряженности/ Э. Л. Носенко. Днепропетровск, 1975. – 132 с.
96. Орап М. О. Мовленнєва діяльність у процесі самопізнання особистості / М. О. Орап // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”: Науково-теоретичний збірник / гол. ред. В. П. Коцур. – Переяслав-Хмельницький, 2007. – С. 200-203.
97. Орап М. О. Мовленнєва компетентність як структурний елемент мовленнєвої організації суб’єкта: теоретичний аналіз / М. О. Орап // Психолінгвістика: [зб. наук. праць ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”]. / гол. ред. О. О. Селіванова. – Переяслав-Хмельницький: ПП „СКД”, 2009. – Вип. 4. – С. 81-90.
98. Основы речевой деятельности / Под ред. А.А. Леонтьева. – М. : Наука, 1974. – 368 с.
99. Остин Дж. Слово как действие / Дж. Остин // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 17. Теория речевых актов. – М. : Прогресс, 1986. – С. 22-131.
100. Пасічник І. Д. Психологія поетапного формування операційних структур систематизації : монографія. / І. Д. Пасічник. – Острог : Вид-во нац. ун-ту «Острозька академія», 1997. – 188 с.
101. Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – М. : АСТ : Восток–Запад, 2007. – 314 с. – (Лингвистика и межкультурная коммуникация. Золотая серия).
102. Потапова В. Д. Функціональна система психологічних механізмів інтуїтивно-почуттєвого відображення: монографія / В. Д. Потапова. – Донецьк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2005. – 336 с.
103. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. – СПб. : Питер, 2000. – 560 с. (Серия «Практикум по психологии»).
104. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии : Учебн. пособие / В. Д. Балин, В. К. Гайда, В. К. Гербачевский и др. // под общей ред. А. А. Крылова, С. А. Маничева. – СПб. : Питер, 2000. – 560 с.
105. Психокоррекция : теория и практика / Под ред. Ю. С. Шевченко, В. П. Добридена, О. Н. Усановой.– М. : НПЦ "Коррекция", 1995.–222с.
106. Практическая психодиагностика: методики и тесты / Под ред. Д. Я. Райгородского. – Самара, 1999. – 668 с.
107. Пріб Г. А. Медико-соціальна експертиза обмежень життєдіяльності у психічно хворих / Г. А. Пріб // Всесвіт соціальної психіатрії, медичної психології та психосоматичної медицини. – Сімферополь : ВАТ «Сімферопольська міська друкарня». – С.15-21.
108. Психолингвистика / Т. Н. Ушакова, И. В. Королева, В. И. Лубовский и др. / под ред. Т. Н. Ушаковой. – М. : ПЕР СЭ, 2006. – 416 с.
109. Психология высших когнитивных процессов / Под ред. Т. Н. Ушаковой, Н. И. Чуприковой – М. : ИП РАН, 2004. – 304 с. (Труды Института психологии РАН)
110. Психология здоровья / Г. С. Никифоров, В. А. Ананьев, И. Н. Гурвич и др.; Под ред. Г.С. Никифорова.– СПб. : Изд-во Санкт-Петербург. ун-та, 2000.– 594 с.
111. Психология памяти / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер и В. Я. Романова. – М. : ЧеРо, 2000. – 816 с., ил. – (Серия: Хрестоматия по психологии).
112. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320 с.
113. Психология, лингвистика и междисциплинарные связи: Сб. науч. работ к 70-летию А. А. Леонтьева / Под ред. Т. В. Ахутиной, Д. А. Леонтьева. – М. : Смысл, 2008. – 391 с.
114. Психологія мовлення і психолінгвістика : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів] / Калмикова Л. О., Калмиков Г. О., Лапшина І. М., Харченко Н.В.; За заг. ред. Л. О. Калмикової. – К. : Переяслав–Хмельницький педагогічний інститут, в-во „Фенікс”, 2008. – 235 с.
115. Ревягина Т. А. Значение игровой деятельности для когнитивного развития детей дошкольного возраста / Т. А. Ревягина, Н. М. Сорокина // Мир психологии. – М., 2010. – № 1. – С. 85–92.
116. Россохин А. В. Рефлексия и внутренний диалог в изменённых состояниях сознания: Интерсознание в психоанализе / А. В. Россохин. – М.: «Когито-Центр», 2010. — 304 с.
117. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – В 2-томах. – Т.1. – М.: Педагогика, 1989. – 488 с.
118. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – В 2-томах. – Т.2. – М.: Педагогика, 1989. – 488 с.
119. Румянцева И. М. Психология речи и лингвопедагогическая психология / И. М. Румянцева. – М. : ПЕРСЭ; Логос, 2004. – 319 с.
120. Савченко О.В. Структурні компоненти процесу поняттєвого мислення: Монографія / О.В. Савченко.-Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2012. – 264 с.
121. Сахарный Л. В. Введение в психолингвистику / Л. В. Сахарный. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. – 184 с.
122. Сеченов И. М. Элементы мысли / И. М. Сеченов. – СПб. : Питер, 2001. – 416 с.
123. Слобин Д. Психолингвистика / Д. Слобин. Психолингвистика. Хомский и психология / Дж. Грин : [пер. с англ. Е. И. Негневицкая]; под общ. ред., пред. А. А. Леонтьева. – [4-е изд.]. – М. : КомКнига, 2006. – 352 с.
124. Словарь практического психолога / Сост. С. Ю. Головин. – Минск : Харвист, 1998. – 800 с.
125. Смирнов С. Д. Элементы философского содержания понятия “система” как степени развития познания и общественной практики / С. Д. Смирнов // Системный анализ и научное знание. – М., 1978. – С. 60-83.
126. Смирнов С. Д. Методологические уроки концепции А.Н. Леонтьева / С. Д. Смирнов // Вестник Моск. ун-та. Серия 14. Психология. – 1993. – № 2. – С. 15-25.
127. Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту / М. Л. Смульсон. – К.: Нора-Друк, 2003. – 298 с.
128. Солсо Р. Когнитивная психология / Р. Солсо. – СПб.: Питер, 2002. – 592 с.
129. Соссюр Ф. де. Заметки по общей лингвистике / Ф. де Соссюр / пер. с фр. Б. П. Нарумова; общ. ред., вступ. ст. и комент. Н. А. Слюсаревой. – М. : Прогресс, 2000. – 280 с. – (Филологи мира).
130. Спивак Д. Л. Изменённые состояния сознания: психология и лингвистика / Д. Л. Спивак. – СПб. : «Издательский Дом Ювента»; Филологический ф-т СПбГУ, 2000. – 296 с.
131. Степанов Ю. С. В мире семиотики / Ю. С. Степанов // Семиотика. – М., 1983. – С. 5-36.
132. Тарт Ч. Измененные состояния сознания / Ч. Тарт., пер. с англ. Е. Филиной, Г. Закарян. - М.: Изд-во Эксмо, 2003. - 288 с.
133. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении : монография / В. А. Татенко. – К. : Просвита, 1996. – 404 с.
134. Телия В. Н. Типы языковых значений. Связанное значение слова в языке / В. Н. Телия. – М. : Наука, 1981. – 269 с.
135. Тенденции развития психологической науки / Под ред. В. Ф. Ломова, Л. И. Анцыферовой. – М.: Наука, 1989. – 270 с.
136. Тульвисте П. Культурно-историческое развитие вербального мышления / П. Тульвисте. – Таллинн, 1988. - 124 с.
137. Ушакова Т. Н. Раннее речевое развитие и его природные основания / Т. Н. Ушакова, С. С. Белова, О. Е. Громова // Вопросы психологии. – 2007. – № 2. – С. 44–56.
138. Ушакова Т. Н. Речь человека в общении / Т. Н. Ушакова, Н. Д. Павлова, И. А. Зачесова. – М. : Наука, 1989. – 193 с.
139. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – М. : Политиздат, 1991. – 560 с.
140. Фрумкина Р. М. Психолингвистика / Р. М. Фрумкина. – М. : Академия, 2007. – 320 с.
141. Холмогорова А. Б. Культура, эмоции и психическое здоровье / А. Б. Холмогорова, Н. Г. Гаранян // Вопр. психол.– 1999.– №2.– С. 61–74.
142. Холод О. М. Інмутація у масмедіа: монографія / О. М. Холод. –К. : КНУ им. Тараса Шевченка, 2006. – 167 с.
143. Холод О. М. Психолінгвістичний інструментарій засобів ма¬сової інформації у процесі формування іміджу політиків / Олександр Михайлович Холод/ Автореф. дис. … д-ра філол. наук / 10.01.08.– К.: Ін-т журналістики Київ. нац. ун-ту ім. Т. Г. Шев¬ченка, 2007.– 32 с.
144. Хомская Е. Д. Нейропсихология / Е. Д. Хомская. – СПб. : Питер, 2005. – 496 с.
145. Хофман И. Активная память: Экспериментальные исследования и теория человеческой памяти / И. Хофман. – М. : Прогресс, 1986. – 312 с.
146. Человеческий фактор в языке. Языковые механизмы экспрессивности / Отв. ред. В.И.Телия. – М. : Наука, 1991. – 214 с.
147. Чепелева Н. В.Актуальные проблемы герменевтики в контексте психотерапии / Н. В. Чепелева // Вісник Харківського державного університету. Матеріали ІІІ Харківських Міжнародних психологінчих читань. – № 439. – Ч.1,2. – 1999. – С. 297 – 301.
148. Чепелєва Н. В. Психологія читання тексту студентами вузів / Н. В. Чепелева. – К. : Либідь, 1990. – 98 с.
149. Черниговская Т. В. Проблема внутреннего диалогизма (нейрофизиологическое исследование языковой компетенции) / Т. В. Черниговская, В. Л. Деглин // Ученые записки ТГУ. Труды по знаковым системам. – Тарту, 1984. – Т. XVII. – C. 33-44.
150. Черниговская Т. В. Метафорическое и силлогистическое мышление как проявление функциональной асимметрии мозга / Т. В. Черниговская, В. Л. Деглин // Ученые записки ТГУ. Труды по знаковым системам. Тарту, 1986. – Т. XIX. – С. 68-84.
151. Черниговская Т. В. Смысл-текст-смысл: функциональная асимметрия мозга и расплывчатые категории / Т. В. Черниговская, В. С. Ротенберг, Д. И. Шапиро // Всесоюзный симпозиум по искусственному интеллекту. - Переславль-Залесский, 1988. - 25-26 с.
152. Чуприков А. П. Предпочтение латерального пространства у мужчин и женщин / А. П. Чуприков, Е. Г. Савченко // Латеральность населения СССР в конце 70-х и начале 80-х годов. К истории латеральной нейропсихологии и нейропсихиатрии. – Донецк: Заславский, 2010. – С. 65-66.
153. Чуприкова Н. И. Умственное развитие. Принцип дифференциации / Н. И. Чуприкова. – СПб. : Питер, 2006. – 448 с. – (Серия: Мастера психологии)
154. Шохор-Троцкая М.К. Речь и афазия / М. К. Шохор-Троцкая. – М. : Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 416 с.
155. Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность / Л. В. Щерба. – М. : КомКнига, 2007. – 427 с.
156. Щербан Т. Д. Психологія навчального спілкування: [монографія]. / Т. Д. Щербан. – К. : Міленіум, 2004. – 346 с.
157. Экперимент и квазиэксперимент в психологии : учебное пособие / Под ред. Т.В. Корниловой. – СПб. : Питер, 2004. – 254 с.: ил. – (Серия „Учебное пособие”).
158. Юдин Б. Г. Здоровье: факт, норма и ценность / Б. Г. Юдин // Мир психологии.– 2000.– № 1 (21).– С. 54– 68.
159. Anderson J. Verbatim and propositional representation of sentences in immediate and long-term memory / J. Anderson // Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior. – 1974. - # 13. – P. 149-162.
160. Ashburn A. Predicting people with stroke at risk of falls / Ashburn, A., Hyndman, D., Pickering, R., Yardley L., Harris S. // Age and Ageing. –No 37. – 2008. – P. 270–276.
161. Baker F. Modifying melodic intonation therapy programs for adultswith severe non-fluent aphasia. / F. Baker // Music Therapy Perspectives. – 2000. No 2. – P. 107-111.
162. Bonita R. Speech and language disorders after stroke: An epidemiological study / R. Bonita, A. Anderson // New Zealand Speech and Language Therapy Journal. – 1983. – # 38. – P. 2 – 9.
163. Bower J. Music therapy to promote interpersonal interactions in early paediatric neurorehabilitation / Bower J., Shoemark H // Australian Journal of Music Therapy. – 2009. – Vol. 20. – P. 59-75.
164. Brose K. Pedagogical elements in Wittgenstein’s late work, On Certainty / K. Brose // Meaning and the Growth of Understanding: Wittgenstein’s Significance for Developmental Psychology / Michael Chapman, Roger Dixon, Eds. – Berlin : Springer-Verlag, 1987. – 236 p.
165. Brown C. The Neurocognition of Language / Brown C., Hagoort P. – Oxford : OxfordUniversity Press, 2003. – 409 p.
166. Cairns H. Psycholinguistics: An Introduction / Helen Cairns. – Austin: Pro-ed, 1999. – 226 p.
167. Campbell G. An integrative review of factors associated with falls duringpost-stroke rehabilitation / Campbell G., Matthews J. // Journal of Nursing Scholarship. – 2010. – Vol. 42, # 4. – P. 395–404.
168. Chomsky N. Aspects of the Theory of Syntax / N. Chomsky . – Cambridge Mass : MIT Press, 1970. – 251 p.
169. Cohen N. Speech and song: Implications for therapy / N. Cohen // Music TherapyPerspectives. – 1994. - # 12. – P. 8-14.
170. Elbert T. Increased cortical representation of the fingers of the left hand in string players / T. Elbert // Science. – 1995.– Vol. 270 (5234). – P. 305 – 307.
171. Ellis E. Wernicke’s aphasia and normal language processing: A case study in cognitive neuropsychology / E. Ellis, D. Miller, G. Sin // Cognition. – 1983. - # 15. – P. 110 – 145.
172. Ferreira F. Why study spoken language? / Ferreira F., Anes M. // Handbook of Psycholinguistics. – San Diego : Academic Press, 1994. – P. 33−56.
173. Gazzaniga, M. Language and speech capacity of the right hemisphere / M. Gazzaniga, S. Hillyard // Neuropsychologia. – 1971. - # 90. – P. 273-280.
174. Glucksberg, S. Experimental Psycholinguistics / S. Glucksberg, J. Danks. – Hillsdale, NJ : Lawrence Erlbaum, 1975. – 233 p.
175. Handbook of Psycholinguistics / Morton Ann Gernsbacher, Ed. – San Diego : Academic Press, 1994. – 1174 p.
176. Hauk O. Somatotopic representation of action words in motor and premotor cortex / Hauk O., Johnsrude I., Pulvermüller F. // Neuron. – 2004. – Vol.41. - P. 301 – 307.
177. Hurt-Thaut C. Johnson. S. Neurologic music therapy with children: Scientific foundations and clinical applications / Hurt-Thaut C., Johnson S. // Music therapy in paediatric healthcare. Research and evidence basedpractice. S. L. Robb (Ed.). – NY. : American Music Therapy Association, 2003. – Р. 81-100.
178. Jones, E. Building the foundations of sentence production in a non-fluent aphasic / E. Jones // British Journal of Disorders of Communication. – 1986. - # 21. – P. 63 – 82.
179. Kakuda W. Low-frequency rTMS with language therapy over a 3-month period for sensory-dominant aphasia: Case series of two post-stroke Japanese patients / Kakuda W, Abo M., Uruma G., Kaito N., Watanabe M. // Brain Injury. – 2010. – Vol. 24, # 9. – P. 1113–1117.
180. Kess, J. Psycholinguistics: Introductory Perspectives / J. Kess. – NY: Academic Press, 1976. – 268 p. ISBN 0-12-405250-9
181. Kimura D. Left-right differences in the perception of melodies / D. Kimura // Quarterly Journal of Experimental Psychology. – 1964. - # 16. – P. 355-358.
182. Kintsch W. Reading rate and retention as a function of the number of propositions in the base structure of sentences / W. Kintsch, J. Keenan // Cognitive Psychology. – 1973. – Vol. 5. – P. 257 – 274.
183. Kohno M. Two neural clocks: humans’ innate temporal systems for spoken language processing / M. Kohno // Challenging Tasks for Psycholinguistics in the New Century. J. Arabski, Ed. – Katowice: University of Silesia, 2007. – P. 283 – 292.
184. Lively S., Pisony D., Goldinger S. Spoken word recognition: Research and Theory / Lively S., Pisony D., Goldinger S. // Handbook of Psycholinguistics. – SanDiego: AcademicPress, 1994.– P. 265−301.
185. Maher L. Lack of error awareness in an aphasic patient with relatively preserved auditory comprehension / L. Maher, L. Gonzales Rothi, K. Heilman // Brain and Language. – 1994. - # 46. – P. 402 – 418.
186. Marshall, J. Speech and language problems following stroke / J. Marshall // Stroke Rehabilitation. R. Fawcus, Ed. – Oxford: Blackwell, 2000. – P. 113 – 129.
187. Marshall J. The treatment of speech and language disorders following stroke / J. Marshall // Stroke Rehabilitation. R. Fawcus, Ed. – Oxford: Blackwell, 2000. – P. 130 – 146.
188. Melzack R. Phantom limbs and the concept of neuromatrix / R. Melzack // Trends in Neuroscience. – 1990. – 13 (3). – P. 88 - 92.
189. Northoff G. Philosophy of the Brain / G. Northoff. – Boston: HarvardUniversity, 2003. – 430 p.
190. O’Callaghan C. Recent findings about the neural correlates of musicpertinent to music therapy across the lifespan / O’Callaghan // Music Therapy Perspectives. – 1999. Vol. 17. – P. 32-36.
191. Parfit D. Reasons and Persons / D. Parfit. – Oxford : OxfordUniversity Press, 1989. – 317 p.
192. Peretz L. Brain organization for music processing / Peretz L., Zatorre R. // Annual Review of Psychology. – 2005. – # 56. – P. 89-114.
193. Prideaux G. Psycholinguistics: The Experimental Study of Language / G. Prideaux. – NY : The Gilford Press, 1985. – 312 p.
194. Pulverműller F. The Neuroscience of Language. On Brain Circuits of Words and Serial Order / F. Pulverműller. – Cambridge: CambridgeUniversity Press, 2002. – 315 p.
195. Pulvermüller F. Aphasia therapy on a neuroscience basis / F. Pulverműller, M. Berthier // Aphasiology. – Hove : Psychology Press, 2008. – Vol. 22. – # 6. – P. 563–599.
196. Pylyshyn Z. Rules and representations: Chomsky and represantation realism / Z. Pylyshyn // The Chomsky turn. – Cambridge Mass, 1991. – P. 231-251.
197. Rosch E. Wittgenstein and categorizastion research in Cognitive Psychology / E. Rosch // Meaning and the Growth of Understanding: Wittgenstein’s Significance for Developmental Psychology/ Michael Chapman, Roger Dixon, Eds. – Berlin: Springer-Verlag, 1987. – P 151-166.
198. Rug M. Functional neuroimaging in cognitive neuroscience / M. Rug // The Neurocognition of Language. Ed. Brown, C.M., Hagoort, P. – Oxford : OxfordUniversity Press, 2003. – P. 15-37.
199. Sands E. Long-term assessment of language function in aphasia due to stroke / E. Sands, M. Sarno, D. Shankweiler // Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. – 1969. - # 52. – P. 73 – 78.
200. Sperry R. Cerebral organization and behavior R. Sperry // Science. – 1961. – Vol. 133. – P. 1749-1757.
201. Taub E. New treatments in neurorehabilitation founded on basis research / Taub E., Uswatte G., Elbert T. // Nature Reviews Neuroscience, 2002. – Vol. 3. – #3. – P. 228– 236.
202. The New Psychology of Language / M. Tomasello, Ed. – Mahwah : Lawrence Erlbaum, 1998. – 292 p.
203. Trehub S. Musical predisposition in infancy / E. Trehub // Annals of the New YorkAcademy of Sciences. – 2001. – # 930. – P. 1-16.
204. Thompson S. Rehabilitation of cognitive and emotional problems following stroke / S. Thompson // Stroke Rehabilitation, R. Fawcus, Ed. – Oxford : Blackwell, 2000. – P. 147 – 159.