Психологічні особливості сприймання музики особистістю залежно від соціальної адаптованості : Психологические особенности восприятия музыки личностью в зависимости от социальной адаптированной

Краткое описание

Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України

На правах рукопису
УДК 159.922.73 : 614.876

Максимов Микола Володимирович

Психологічні особливості сприймання музики особистістю
залежно від соціальної адаптованості

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Максименко Сергій Дмитрович
академік, доктор психологічних наук,
професор

Київ 2009

Зміст
Вступ ......3
Розділ І. Теоретико-методологічні основи дослідження сприймання музики особистістю ............ 10
1.1. Сприймання музичних творів як фактор особистісного зростання .....10
1.2. Особистісне зростання як умова соціальної адаптації особи ..... 31
1.3. Музична комунікація як складова соціалізації особистості ... 38
Висновки до розділу ...... 60
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження процесу сприймання музики особистістю ........................................................................................................ 62
2.1. Процедура, етапи та методи дослідження ........ 62
2.2. Зв'язок музичних уподобань із соціально-психологічними характеристиками людини ............................................................................... 83
2.3. Вплив властивостей особистості на сприймання музики ...... 92
Висновки до розділу ........ 112
Розділ ІІІ. Вплив соціальної адаптованості на сприймання музики ........... 114
3.1. Порівняльний аналіз процесу сприймання музики соціально адаптованими та дезадаптованими особами ................................................. 114
3.2. Визначення ступеню гармонійності та особистісної зрілості шляхом аналізу її вибору музичного дискурсу ........................... 126
3.3. Апробація проективної методики визначення рівня соціальної адаптації людини .................................................. 141
Висновки до розділу .... 157
Висновки .............. 160
Список використаних джерел .... 172
Додатки ........ 177

Вступ

Актуальність теми. Одним з важливих факторів соціалізації особистості є рівень художньої культури взагалі й музичної зокрема. Ступінь соціальної адаптованості людини зумовлює її культурні запити та музичні уподобання. Дослідники з музичної психології все частіше й частіше фіксують той факт, що переважна більшість сучасної молоді надають перевагу музичним творам з сумнівним рівнем художньої цінності. Більш того, певні музичні напрями, не лише гальмують розвиток художнього смаку молоді, а й становлять загрозу навіть психічному здоров’ю людини. Естетично спустошені зразки” масової культури є підґрунтям виникнення бездуховності, нігілізму певної частини громадян нашого суспільства. Образ людини, що розважається”, є більш прийнятним для сучасної молоді у ставленні до музичної культури ніж шанобливий, піднесений, осяяний усвідомленням трансцендентності образ великого мистецтва.
Зазначені тенденції не можуть не впливати на загальний розвиток художньої культури особистості, на рівень її особистісної зрілості та гармонійності, а отже й соціальну адаптованість. Тому, встановлення зв’язку зазначених властивостей особистості із особливостями сприймання нею музики є актуальним.
Аналіз літературних джерел (О.Г.Костюк, Л.Л.Бочкарьов, Г.М.Ципін та інші) показав, що проблема визначення зв’язку між особливостями сприймання музики та рисами особистості є вкрай важливою. О.Г.Костюк наголошував на необхідності враховувати суб’єктивну активність людини, що базується на її особистісних властивостях і створює нову інтегральну систему психічних образів, значно більш об’ємних ніж звучання музики. Дослідження невербальної комунікації та взаємозв’язку інтонаційних образів музики та рухів (В.А.Лабунська, О.В.Суббота та інші) дають підставу для визначення феномену музичного дискурсу. Результати вивчення особистісних детермінант інтерпретації молодшими школярами музичного тексту (Я.Г.Пономаренко) є особливо важливими для обґрунтування теоретичного змісту нашого дослідження. Автором доведено, що в разі сприймання музики молодшими школярами успішність інтерпретації музичного твору залежить від рівня розвитку емпатійності, креативності та рефлексії дитини.
На думкуВ.І.Петрушина, Є.В.Назайкінського, В.В.Пушкаря висока оцінка і визнання класичної музики як важливого елементу свого духовного багажу виникають у людини в результаті певної зрілості його просоціальних установок, вибору стилю життя, обумовленого системою позитивних ціннісних орієнтацій особи та Я-концепції” в цілому. Відсутність зазначених особистісних властивостей знижує соціальну адаптованість особистості, що надалі призводить до соціальної дезадаптації, тобто порушення соціальних норм (О.В.Змановська, Ю.А.Клейнберг, С.І.Яковенко та інші). Соціальна дезадаптація є, в свою чергу, детермінантою протиправної поведінки. Отже, своєчасне виявлення відхилень в процесі соціалізації є профілактикою негативних суспільних явищ. Одним із шляхів вирішення проблеми визначення рівня соціальної адаптованості особистості завдяки застосуванню методів, що нівелюють вплив соціальної бажаності може бути використання знань про психологічні особливості сприймання музики.
Зважаючи на актуальність та вагомість проблеми визначення ступеню соціальної адаптованості людини шляхом вивчення особливостей сприймання нею музики було сформульовано тему нашого дисертаційного дослідження Психологічні особливості сприймання музики особистістю залежно від соціальної адаптованості”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертаційного дослідження входить до тем лабораторії психології навчання ім. І.О.Синиці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України: Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі”, номер державної реєстрації 0105U001036 та Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі”, номер державної реєстрації 0109U000558. Тема затверджена на Вченій раді Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України (протокол №7 від 6 жовтня 2008 року) та затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №8 від 28 жовтня 2008 року).
Об’єкт дослідження: процес сприймання музики особистістю.
Предмет дослідження: психологічні особливості сприймання музики особистістю з різним ступенем соціальної адаптованості.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні зв’язку особливостей сприймання музики із ступенем соціальної адаптованості особистості.
Відповідно до предмета та мети дослідження було висунуто гіпотезу про те, що вибір певних музичних дискурсів відображає особистісні властивості людини, завдяки чому можна визначити ступінь її гармонійності та особистісної зрілості, а отже й соціальну адаптованість.
Завдання дослідження:
1)розробити концептуальні підходи до вивчення зв’язку властивостей особистості із її музичними уподобаннями;
2)сформулювати поняття музичного дискурсу як базового компоненту музично-комунікативної дії;
3)емпірично вивчити зв’язок особливостей сприймання музики з особистісними властивостями людини;
4)емпірично встановити відповідність певного музичного дискурсу ступеню соціальної адаптованості людини.
Методологічну і теоретичну основу дослідження складають принципи детермінізму, єдності свідомості і діяльності (Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко та інші), взаємозалежності зовнішніх та внутрішніх чинників становлення особистості (Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, В.А.Роменець та інші), положення глибинної психології про специфіку змісту і логіку несвідомого, що пізнається лише опосередковано, через проекцію та символи (З.Фрейд, К.Юнг, Т.С.Яценко та інші). У відповідності з концептуальними підходами стосовно ролі творчості та мистецтва в процесі становлення особистості (Л.С.Виготський, В.О.Моляко, М.В.Папуча, Т.М.Третяк та інші), теоретичними положеннями в галузі музикознавства та музичної психології (Б.Г.Асаф’єв, Б.М.Теплов та інші), а також теоріями соціалізації та соціальної дезадаптації (А.Б.Коваленко, В.В.Москаленко, С. І. Яковенко та інші) нами були визначені засади емпіричного дослідження та розроблений відповідний методичний інструментарій.
Методи дослідження: у процесі дослідження реалізовувався комплексний підхід, що включає сукупність теоретичних, емпіричних (тести, метод експертів, проективні методики, метод експертних оцінок, метод фокус-груп, контент-аналіз) методів та методів математичної статистики. У процесі обробки експериментального матеріалу застосовувалась комп’ютерна обробка даних у програмі SPSS.
Організація та експериментальна база дослідження: на етапі пілотажного дослідження взяли участь 97 осіб, студенти навчальних закладів різного рівня акредитації. На першому етапі дослідження (створення музичних фрагментів) взяли участь 16 експертів фахівці в галузі музикознавства. На цьому ж етапі взяли участь 270 студентів, які також оцінювали психологічний зміст музичних фрагментів. На другому етапі взяли участь 119 студентів, а на третьому з них було виокремлено дві контрастні групи (по 30 осіб), які брали участь у роботі фокус-груп. На четвертому етапі, з метою апробації методики визначення ступеню соціальної адаптованості, було залучено дві контрастні вибірки досліджуваних: нормативна (студенти) та соціально дезадаптовані особи (засуджені, які перебували у місцях позбавлення волі).
Наукова новизна дослідження.
· Сформульовано поняття музичного дискурсу як звуковисотної та ритмічно структурованої сукупності музичних маніфестацій, що призначена для опису емоційно-чуттєвого сприймання світу та є базовим компонентом музично-комунікативної дії.
· Встановлено, що соціально дезадаптовані особи надають перевагу музиці деструктивного характеру, що символізує агресію та має небезпечний вплив на психічний стан людини через підвищену гучність, штучні звукочастотні характеристики, домінування дисонансних звукосполучень, надмірну повторність, яка несе гіпнотичний, трансовий ефект.
· Поглиблено розуміння сприймання музики особистістю залежно від особистісних властивостей, що зумовлюють гармонійність та особистісну зрілість.
· Дістала подальшого розвитку проблема вдосконалення проективних методів вивчення особистості, зокрема, розроблено діагностичні процедури визначення ступеню соціальної адаптованості людини відповідно до особливостей її індивідуального музичного дискурсу.
Теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні розуміння впливу властивостей особистості на сприймання музики; в обґрунтуванні зв’язку між особистісними властивостями та музичними уподобаннями, а також у психологічному обґрунтуванні можливості виявлення осіб, яким притаманна схильність до соціальної дезадаптації шляхом аналізу їх індивідуального музичного дискурсу.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що останні були застосовані для розробки проективної методики діагностики наявності соціальної дезадаптації особи. Результати дослідження були використані в ході читання курсу лекцій Основи психології та педагогіки” на факультеті технологічного обладнання та систем управління Київського національного університету технологій та дизайну; в ході проведення практичних занять за навчальною дисципліною Основи психології” на факультеті соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також в практичній діяльності, зокрема у визначенні ступеню соціальної адаптованості засуджених виправних колоній з метою прогнозу їх подальшого життєвого шляху.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу емпіричних методів дослідження, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів, застосуванням методів математичної статистики.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на Другій міжнародній науково-практичній конференції Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку” (Харків, 2004 р.); Другій міжнародній науково-практичній конференції для студентів та молодих вчених Психологічні проблеми сучасності” (Львів, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні проблеми екологічної психології” (Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Генеза буття особистості” (Київ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми” (Київ, 2006 р.); Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції Психологія девіантної поведінки: історія, теорія, практика” (Вінниця, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції Психологічна допомога особистості: сучасний стан та перспективи розвитку” (Рівне, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми” (Київ, 2009 р.). Основні положення та результати дослідження обговорювались на засіданнях лабораторії психології навчання імені І.О.Синиці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.
Впровадження результатів дослідження відбувалося у Київському національному університеті технологій та дизайну” на факультеті Технологічного обладнання та систем управління (2006 р.), у Збаразькій виправній колонії №63 Державного департаменту України з питань виконання покарань Тернопільської області (довідка про впровадження №3/640 від 02.02.06 р.), у Львівській виправній колонії №48 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області (довідка про впровадження №372 від 01.02.06 р.), у Самборській виховній колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області (довідка про впровадження №2021 від 12.12.08 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць; з них 7 у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (176 найменувань) та додатків. Дисертація містить 12 таблиць та 9 рисунків. Основний обсяг дисертації складає 171 сторінка, повний обсяг 196 сторінок.

Список литературы

Висновки

Отримані результати підтвердили висунуті гіпотези і дали змогу сформулювати наступні висновки.
1. Сприймання музики передбачає не тільки проникнення в сферу смислів і задумів автора, а й суб’єктивну активність слухача, який, виходячи з власного досвіду, створює свою інтегральну систему психічних образів, зумовлену його психологічними особливостями.
2. Сприймання музики може бути представлено через поняття музичного дискурсу, що призначений для опису емоційно-чуттєвого сприймання світу та є базовим компонентом музично-комунікативної дії.
3. Існує зв’язок між певними особистісними властивостями людини та особливостями її сприймання музики: особистісно зрілі та гармонійні особи віддають перевагу серйозній складній музиці драматичного чи філософського змісту з постійним розвитком або варіюванням декількох музичних ідей водночас; особи, яким притаманні внутрішні конфлікти, амбівалентність почуттів, недостатній розвиток рефлексії віддають перевагу музиці, в якій домінують дисонансні сполучення, гострота та колючість” мелодики та ритму; особи з екстернальним локусом контролю обирають музичні дискурси, що за своїм психологічним змістом відображають невизначеність, аморфність світосприйняття або його спрощеність, примітивність; особи з інтернальним локусом контролю, навпаки, обирають енергійну, цілеспрямовану музику.
4. Встановлено зв’язок психологічних властивостей осіб з низьким рівнем соціальної адаптованості з особливостями сприймання ними музики: їх емоційному настрою та загальному фону світосприймання відповідає музика деструктивного характеру, що символізує агресію та має небезпечний вплив на психічний стан людини: підвищена гучність, неприродні звукочастотні характеристики, надмірна повторність, яка несе гіпнотичний, трансовий ефект. Відсутність суб’єктності, нерозвиненість функцій прогнозу та цілепокладання, слабка здатність до інтеграції свого життєвого досвіду корелює з вибором музики. що символізує байдужість, відмову від цілеспрямованої діяльності, пасивність.
5. Виявлено психологічні особливості сприймання музики, на основі яких розроблено методику визначення ступеню соціальної адаптації людини відповідно до вибраного нею музичного дискурсу.
Подальші перспективи дослідження полягають у з’ясуванні механізмів впливу музичного мистецтва на формування особистості з метою розробки психокорекційних програм, що спрямовані на гармонізацію особистості соціально дезадаптованих осіб, одним з компонентів яких може стати зміна їх музичного простору.

Список використаних джерел

1. Айхорн А. Трудный подросток / А. Айхорн. М.: Апрель Пресс : Изд-во ЭКСМОПресс. 2001. 304 с.
2. Ананьєв Б.Г. Индивидуальное развитие человека и константность восприятия / Б.Г. Ананьєв, М.Д. Дворяшина, Н.А. Кудрявцева М.: Просвещение. 1968. 335 с.
3. Андреева Г.М. Актуальные проблемы социальной психологии / Г.М. Андреева. М.: Изд-во МГУ. 1988. 111с.
4. Андреева Г.М. Социальная психология // Г.М. Андреева. М.: Аспект-Пресс. 2004. 364 с.
5. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс / Б.В. Асафьев. СПб: издательство «Музыка». 1971. 264 с.
6. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии / Г.А. Балл. К.: Донецк. 1993. 332 с.
7. Беляева-Экземплярская С.Н. Про психологію сприйняття музики / С.Н.Беляева-Экземплярская. М.: «Російський книжник». 1924. 115 с.
8. Бешелев С.Д. Експертні оцінки / С.Д.Бешелев, Ф.Г. Гурвич. М.: Наука. 1973. 246 с.
9. Бешелев С.Д. Математико-статистичні методи експертних оцінок / С.Д.Бешелев, Ф.Г. Гурвич. М.: Статистика. 1980. 263 с.
10. Бобнева М.И. Социальные нормы и социальное поведение / М.И. Бобнева. М.: «Наука» 1969. 235 с.
11. Борев В.Ю. Культура и массовая коммуникация / В.Ю. Борев, А.В.Коваленко. М.: Наука. 1986. 303 с.
12. Боришевський М.Й.Психологія самоактивності учнів у виховному процесі: Навч-метод. посібник / За заг. ред. М.Й. Боришевського. К.: ІЗМН. 1998. 192 с.
13. Бочкарев Л.Л. Социально-психологические механизмы музыкального переживания / Л.Л. Бочкарев // Вопросы психологии. 1986. № 3
14. Бочкарев Л.Л. Исследование структуры музыкальности в современной психологии / Л.Л. Бочкарев // Психологический журнал. 1986 № 4
15. Брусиловский Л.С. Музыка в системе восстановительного лечения психических больных (опыт организации и формы проведения музыкотерапии) : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. мед. наук. / Л.С. Брусиловский. Л. 1973. 21 c.
16. Брусиловский Л.С. Руководство по психотерапии / Л.С. Брусиловский. Ташкент: Медицина. 1979. 169 с.
17. Бурно М.Е. Терапия творческим выражением / М.Е.Бурно. М.: Медицина. 1989. 280 c.
18. Буянов М.И. Опыт психотерапии детей и подростков: Практ. Руководство / М.И. Буянов. К.: Вища школа. 1990. 101 с.
19. Величковский Б. М. Психология восприятия / Б. М. Величковський. М. 1973. 264 с.
20. Вундт В. Введение впсихологію / В. Вундт. М.: КОМКНИГА. 2007. 168 с.
21. Выготский Л.С. Психология искусства / Л.С. Выготский ; под ред. М.Г.Ярошевского. М.: Педагогика. 1987. 344 с.
22. Выготский Л.С. Исторический смысл психологического кризиса / Л.С. Выготский // Собр.соч.: В 6т. М.:Педагогика. 1984. т.1. С. 292-436.
23. Выготский Л.С. Учение об эмоциях / Л.С. Выготский // Собр.соч.: в 6-ти томах. М.:Педагогика. 1984. Т.6. С. 90-318.
24. Гаваші С.Й. Прояви егоцентризму в процесі розуміння музики / С.Й. Гаваші // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / За ред. С.Д.Максименка. К.: Інформаційно-аналітичне агентство 2007. Т. Х, Вип. 2. С. 134 141.
25. Гарбузов В.И. Практическая психотерапия / В.И. Гарбузов. СПб.: Сфера. 1994. 160 с.
26. Гарбузов Н. А. Зонная природа динамического слуха / Н. А. Гарбузов. М.: Гос. муз. изд-во. 1955. 107 с.
27. Гарбузов Н. А. Зонная природа темпа и ритма / Н. А. Гарбузов. М.: Изд-во АН СССР. 1950. 73 с.
28. Головей Л.А. Практикум по возрастной психологии: Учеб. Пособие / Головей Л.А., Рыбалко Е.Ф. СПб.: Речь. 2005. 688 с.: ил.
29. Донченко Е. А. Социетальная психіка / Е. А. Донченко. К.: Наук. думка. 1994. 208 с.
30. Дувирак Д.В. Темброво-динамические аспекты музыкального мышления. Автореф. / Д.В. Дувирак. Киев.: Государственная консерватория. 1987. 20 с.
31. Дыс Л. С. Основы музыкальной информатики. Лекции. / Л. С. Дыс. К.: Государственная консерватория. І988.
32. Дьюхерст-Мэддок О. Целительный звук / О. Дьюхерст-Мэддок ; (пер. с англ. В.Козлова). М.: КРОНПРЕСС. 1998. 160 с.
33. Епифанов Е.Г. Влияние музыки на решение психофизической задачи / Е.Г. Епифанов, Н.Г. Шпагонова // Психология сегодня. Ежегодник Российского психологического общества. Т. 2, вып. 3. М. 1996. С.27- 35.
34. Ерасов Б. М. Социальная культурология / Б. М. Ерасов. Изд. третье, доп. и пе­рераб. М.: Аспект Пресс. 2000. 591 с.
35. Забродин Г. Рок: искусство или болезнь? / Г.Забродин, Б. Александров. М.: Сов. Россия. 1990. 96 с.
36. Зальцман А. М. Исследование некоторых механизмов полифункциональности слухового восприятия: автореферат канд. дис. / А. М. Зальцман. — М. — 1980.
37. Зальцман А.М. Проблемы полифункциональности слухового восприятия / А.М. Зальцман // Вопросы психологи. — 1981. — № 5. — С. 53—62.
38. Зелинский А.А. Диагностика индивидуальных особенностей музыкальной памяти. Автореф. / А.А. Зелинский. Киев. 1986.
39. Змановська О.В. Девиантология: Психология отклоняющегося поведения: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. Заведений. 2-е изд., испр. / О.В. Змановська. М.: Издательский центр «Академия». 2004. 288 с.
40. Изард К. Эмоции человека / К. Изард ; пер. с англ. М: Изд-во МГУ. 1980. 440 с., ил.
41. Карасик В.И. Ритуальный дискурс / В.И. Карасик // Жанры речи 3. Саратов: Колледж. 2002.
42. Карасик В.И. Структура институционального дискурса / В.И. Карасик // Проблемы речевой коммуникации. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та. 2000.
43. Клейнберг Ю.А. Психология девиантного поведения / Ю.А. Клейнберг. М.: Речь 2003. 112 с.
44. Коваленко А.Б. Соціальна психологія / А.Б. Коваленко. М.Н. Корнев. К. 1995. 304 с.
45. Коваленко А.Б. автореферат диссертации: Психологія розуміння творчих задач 2000 года. Источник: автореф. дис. д-ра психол. наук: 19.00.01 / А.Б. Коваленко. Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000. 35 с. укp.
46. Колоколов А. Исследование cлуховых механизмов анализа высоты сложных звуков. Автореф. / А. Колоколов. М. 1985.
47. Кононович Л. Б. Стереофоническое воспроизведение звука / Л. Б. Кононович, Ю.А. Ковалгин. М. 1984 с., ил.
48. Коротаев А. Типологические различия во влиянии состояния, вызванного музыкой, на нервно-психическое напряжение в трудовой деятельности. автореф. / А. Коротаев. М. 1970. 21 с.
49. Костюк А. Г. Восприятие мелодии: мелодические параметры процесса восприятия музыки / А. Г. Костюк. К.: Наукова думка. 1986. 189 с.
50. Костюк А. Г. Музыкальное восприятие как предмет комплексного
исследования / А. Г. Костюк. К.: Муз. Украина. 1986. 126 с.
51. Костюк Г.С. Избранные психологические труды / Г.С. Костюк. М.: Педагогіка. 1988. 304 с.
52. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г.С. Костюк. К.: Рад. школа. 1989. 608 с.
53. Крыхалова Н. Кризисные тенденции в буржуазном массовом музыкальном воспитании / Н. Крыхалова. М.: Музыка. 1878. 112 с.
54. Купреєва О.І. Метод диагностики сиепени социальной дезадаптации у людей с ампутационными дефектами конечностей // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ, 2527 листопада 2002. С. 231235.
55. Лабунская В.А. Психология затрудненного общения: Теория, методы, диагностика, коррекция / В.А. Лабунская. М.: Изд. центр «Академия». 2001. 288 с.
56. Леонтьев А. А. Психология общения. 2-е изд. / А. А. Леонтьев. М.: Смысл. 1997. 365 с.
57. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность / А.Н. Леонтьев. М.: Политиздат. 1975. 302 с.
58. Липинский В. Функциональная музыка как компенсатор сенсорной депривации. автореф. / В. Липинский. М. 1977. 21 с.
59. Липков А. И. Проблемы художественного воздействия: принцип аттракциона / А. И. Липков. М.: Наука. 1990. 239 с.
60. Лисицин Ю.П. Союз медицины и искусства / Ю.П. Лисицин, Е.П. Жиляева. М.: Медицина. 1985. 191 с.
61. Лобзин В.С. Аутогенная тренировка / В.С. Лобзин, М.М. Решетников. Л.: Медицина. 1986. 280 с.
62. Ломов Б.Ф. Об исследовании законов психики / Б.Ф. Ломов // Психологический журнал. Т. 3. М.: Наука. 1982. С. 18—30.
63. Ломов Б.Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида / Б.Ф. Ломов // Психологические проблемы социальной регуляции поведения. М.: Наука. 1976. 64 с.
64. Ломов Б.Ф. Психические процессы и общение / Б.Ф. Ломов // Методологические проблемы социальной психологии. М.: Наука. 1975. С. 124—135.
65. Мазель Л. О природе и средствах музыки: теорет. очерк / Л. Мазель. М.: Музыка. 1991. 80 с.
66. Максименко С.Д. Генезис существования личности: Моногр. / С.Д. Максименко. — К.: ООО "КММ". 2006. — 240 с. — Библиогр.: С. 228239. — рус.
67. Максименко С.Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии): Моногр. / С.Д. Максименко. — К.: Ваклер; М.: Рефл-бук. — 2000. — 320 с. — рус.
68. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. / С.Д. Максименко. — К.: НПЦ "Перспектива". 1998. 220 с.
69. Максимова Н.Ю. Психологічні аспекти корееції девіантної поведінки / Н.Ю. Максимова // Наукові записки КНУ ім. Т. Шевченка. К.: «Київський університет». 2004. С. 57-62
70. Максимова Н.Ю. Основи психології девіантної поведінки / Н.Ю. Максимова. К. 2009. 387 с.
71. Маноха І.П. Психологія потаємного "Я" / І.П. Маноха. К.: Поліграфкнига. 2001. 448 с.
72. Маркус С. История музыкальной естетики. Т. 1. / С. Маркус. М.: Музгиз. 1959. 316 с.
73. Мармарас Н. Особенности восприятия и синтез музики / Н. Мармарас, Б. Павар, Т. Ксантудакис. // Психологический журнал № 3. 1987.
74. Масієнко Ю.О. Дискурсивні моделі "сукупного я-тексту особистості": психологічний аспект / Ю.О. Масієнко // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України К., 2003. Т. V вип.7 С. 176183
75. Масієнко Ю.О. Людина як оповідач історій: основні засади сучасної наративної психології / Ю.О. Масієнко // Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. Тези доповідей Третьої Всеукраїнської конференції молодих науковців 2829 вересня 2000 року. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 2000. С. 98101
76. Масієнко Ю.О. Пространство текстового самоосуществления молодёжи в современном мире // Молодёжь и общество: пути решения проблем. Сб. научных трудов. Одесса: ИСЦ, 2001. Том II. С.6774
77. Масієнко Ю.О. Структурно-динамічні ознаки "Я-тексту" особистості / : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психологічних наук : спец. 19.00.01 «Загальнв психологія, історія психології» / Ю.О. Масієнко. К. 2006. 21 с.
78. Медушевский В.В. К проблеме семантического синтаксиса (охудожественном моделировании эмоций вмузыке) / В.В. Медушевский. //Советская музыка. 1973. №8.
79. Медушевский В.В. О динамическом контрасте вмузыке / В.В. Медушевский. //Эстетические очерки. Вып.2.М.:Музыка. 1967.
80. Медушевский В.В. О направленности музыки навосприятие. / В.В. Медушевский. // Тезисы доклада наконференции «Проблемы музыкального мышления ивосприятия». Ташкент. 1972. ротапринт. Издание Ташкентской гос. консерватории
81. Мелик-Пашаев А.А. Ступеньки к творчеству: Художественное развитие ребенка в семье / А.А. Мелик-Пашаев, З.Н. Новлянская. М.: Редакция журнала Искусство в школе”. 1995. 144 с.
82. Мистицизм звука. Сборник. М.: Сфера. 1997. 336 с.
83. Моляко В.О. Актуальні психологічні проблеми виховання в творчій діяльності /Я.Главса, В.О.Моляко // Психологія: Республік. наук-метод. зб. К. 1986. Вип.32. С. 37.
84. Моляко В.О. Психология творческой деятельности / В.О.Моляко. К.: Об-во «Знание» УССР. 1978. 47 с.
85. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці / В.О.Моляко. К.: Т-во Знання” УРСР. 46 с. (Сер.7 Педагогічна”; № 9).
86. Моляко В.О. Психологічна теорія творчості / В.О. Моляко //Актуальні проблеми сучасної української психології: До 60річчя від дня народження акад. С.Д.Максименка / Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К. 2002. Вип.22. С.221229. Бібліогр.: 23 назви.
87. Моль А. Социодинамика культуры /А. Моль. М. 1973. 416 с.
88. Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие / А. Моль М.: Мир. 1966. 352 с.
89. Морозов В. П., Соколов В. Е. Художественный тип человека: комплексное исследование / В. П. Морозов, В. Е. Соколов. М. 1994
90. Москаленко В.В. Социализация личности / В.В. Москаленко. К.: Вища школа. 1986. 200 с.
91. Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник / В.В. Москаленко. Київ: Центр навчальної літератури. 2005. 624 с.
92. Назайкинский Е.В. Звуковой мир музыки / Е.В. Назайкинский. М.: Музыка. 1989. 384 с.
93. Назайкинский Е.В. О психологии музыкального восприятия / Е.В. Назайкинский. М. 1972. 383 с.
94. Назарук О.М. Розуміння особистого досвіду соціально дезадаптованими дітьми / О.М. Назарук // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 2527 листопада 2002. К.: Міленіум. 2002. С. 249253
95. Назарук О.М. Роль наративу в інтеграції особистого досвіду // Актуальні проблеми психології. Т.2. Психологічна герменевтика / за ред. Н.В.Чепелєвої. К.: Видавничий Дім Дмитра Бухаро, 2002. Вип.. 2. С. 110119.
96. Новицкая Л. П. Воздействие музыки как сложного звукового коммуникативного сигнала / Л. П. Новицкая. автореферат М. 1987. 21 с.
97. Носуленко В. Н. Психология слухового восприятия / В. Н. Носуленко. М.: Наука 1988. 214 с.
98. Носуленко В.Н. Влияние коммуникативной ситуации на восприятие и описание сложного звука / В.Н. Носуленко, А.В. Беляева // Психологические исследования общения М. 1985. 212 с.
99. Носуленко В.Н. Психологические аспекты проблем приема и передачи сложных звукових сигналов / В.Н. Носуленко, Б.А.Адаменко // Проблемы психологии субъективного суждений и оценок Саратов. 1984. 315 с.
100. Остроменский В.Д. Восприятие музыки как педагогическая проблема / В.Д. Остроменский. Киев. 1975. 207 с.
101. Остроменский В.Д. Формирование музыкального познания. Монографія / В.Д. Остроменский. Кишенею.: Штиинца. 1988. 158 с.
102. Папуча М.В. Особистість: розвиток, соціалізація, виховання / М.В.Папуча, Т.Д. Крачковська. Ніжин: РВВ НДПУ імені М. Гоголя. 2001. 205 с.
103. Папуча М.В. Діалог як психологічний механізм розвитку особистості // Діалогічність як форма існування і розвитку особистості: Монографія / За заг. ред. Г.О.Балла, М.В. Папучі. Ніжин: Міланік, 2007. С.58109.
104. Папуча М.В. Пошук сенсу як переживання: повертаючись до В.Франкла / М.В. Папуча // Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, том 10. вип. 6, част. 1. К. 2008. С.3439
105. Папуча М.В. Проблеми психології особистісного розвитку. Монографія / М.В. Папуча. Ніжин: «Міланік». 2008.
106. Петров Л. В. Массовая коммуникация и культура. Введение в теорию и историю: Учеб. Пособие / Л. В. Петров. СПб.: СПбГАК. 1999. 211с.
107. Петрушин В.И. Музыкальная психология: Учеб. пособие для студентов и преподавателей / В.И. Петрушин. М.: Владос. 1997. 384 с.
108. Петрушин В.И. Музыкальная психотерапия. Теория и практика / В.И. Петрушин. М.: Владос 1999. 176 c.
109. Петрушин С.В. Игротека для взрослых (200 упражнений СПТ): методические рекомендации / В.И. Петрушин. МоскваКазань: НМЦ. 1989. 70 с.
110. Петрушин С.В. Секреты открытого общения / В.И. Петрушин. Казань: Татрское книжное изд-во. 1994. 112 с.
111. Пономаренко Я.Г. Музичне висловлювання як предмет сприйняття / Я.Г. Пономаренко // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка К. 2005. Т. VII вип.2. С. 173179
112. Пономаренко Я.Г.Особистісні детермінанти інтерпретації молодшими школярами музичного тексту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психологічних наук : спец. 19.00.01 «Загальнв психологія, історія психології». / Я.Г. Пономаренко. К. 2006. 21 с.
113. Пономаренко Я.Г. Співвідношення сприйняття і переживання у слухача класичної музики // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка К. 2005. Т. VII вип.4 С. 226231
114. Потебня А.А. Из лекций по теории словесности / А.А. Потебня. Харьков. 1914. 355 с.
115. Профілактика і терапія засобами мистецтва: науково-методичний посібник / Під заг. ред. О.І.Пилипенка. К.: А.Л.Д. 1996. 56 с.
116. Психология процессов художественного творчества : сборник материалов Комиссии комплексного изучения художественного творчества при Научном совете по истории мировой культуры АН СССР (Москва 25-27 декабря 1978 г.). Л.: Наука. 1980. 286 с.
117. Пушкар В.В. Ектопсихічна функція інтуїції і інформаційний процес музичного сприймання // Вісник Київського Університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. Випуск 3. 1997. С. 143149
118. Пушкар В.В. Субкультурні особливості сприймання музичних творів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психологічних наук : спец. 19.00.01 «Загальнв психологія, історія психології» / В.В. Пушкар. К. 2006. К. 1998. 18 с.
119. Пушкар В.В. Типология личности и музыкальный бизнес / В.В. Пушкар // Соционика, ментология и психология личности № 3. 1995. С. 5457
120. Пясковский И.Б. Логико-конструктивные принципы музыкального мышления / И.Б. Пясковский. Киев. 1989.
121. Рид Г. Искусство и бессознательное / Г. Рид // Современная книга по эстетике. Л. 1957. 230 с.
122. Роджерс К. Взгляд