ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ

Краткое описание

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ „УКРАЇНА”

На правах рукопису

Дробот Ольга Вячеславівна
УДК 159.95 (043.3)

ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Лозова Ольга Миколаївна,
доктор психол. наук, доцент

Київ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ЗАСАДИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ У СФЕРІ
ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ...........................................................................12
1.1. Психосемантичний підхід як методологічний базис
дослідження професійної свідомості ............................................................12
1.2. Суб'єктивний досвід як детермінанта образу світу професіонала.......27
1.3. Основні засади становлення професійної свідомості менеджерів.......41
Висновки до розділу 1......................................................................................58
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТОДИ ТА
МЕТОДИКИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ...........................60
2.1. Організація експерименту та формування груп досліджуваних..........60
2.2. Методи і методики дослідження..............................................................64
Висновки до розділу 2......................................................................................73
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛЬНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ
ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ......................75
3.1. Семантичні коди професійної культури менеджерів.............................75
3.2. Семантика нормоустановчих та рефлексивних структур свідомості.....85
3.3. Мотиви досягнення у вербальній свідомості майбутніх
менеджерів......................................................................................................112
3.4. Аксіологічні аспекти свідомості майбутніх менеджерів....................125
Висновки до розділу 3....................................................................................137
РОЗДІЛ 4. СПЕЦИФІКА ОБРАЗУ СВІТУ ПРОФЕСІЇ У
СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ..................................................140
4.1 Психолінгвістичний аналіз уявлень студентів про себе
в контексті образу майбутньої професії.......................................................140
4.2. Семантична диференціація візуальних аналогів Я
та майбутньої професії ..................................................................................148
4.3. Візуальна семантика форм та її діагностичний потенціал..................163
Висновки до розділу 4...................................................................................172
ВИСНОВКИ.........................................................................................................175
ДОДАТКИ ...........................................................................................................179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................216

ВСТУП

Актуальність теми даного дисертаційного дослідження випливає безпосередньо з практичних завдань економічного й суспільного життя країни, вирішення яких у великій мірі забезпечується за рахунок ефективного менеджменту в усіх сферах життєдіяльності соціуму. Ефективний менеджмент сьогодні неможливий без глибокої уваги науки до психологічної природи свідомості самого менеджера, до її генези, структури та закономірностей розвитку.
Кардинальні зміни соціальних та економічних умов життя країни не можуть не відбиватися на формуванні різноманітних способів бачення світу різними соціальними, у тому числі й професійними, групами. Все більш актуальним стає вивчення психологічних аспектів становлення такої специфічної сфери свідомості, як професійна свідомість майбутніх фахівців, оскільки саме молодь є прямим носієм соціокультурних змін і трансформацій менталітету суспільства. Свідомість майбутнього менеджера є актуальним об’єктом дослідження також в силу того, що незавершеність процесів її структурування припускає можливість оптимізації її змісту і структури під час професійного навчання.
Особистісно-суб’єктний підхід (Б.Г.Ананьєв [8], О.М.Леонтьєв [98], С.Л.Рубінштейн [160]) припускає, що психологічний образ особистості керівника мусить складатися з комунікативного, ділового й особистісного компонентів, управлінських здібностей, сильного характеру, а також професійної свідомості й самосвідомості. Проте сучасний стан справ у сфері бізнесу та ринку показує, що саме рівень свідомості й самосвідомості підприємців та керівників сьогодні вкрай низький. Сильною є орієнтація на отримання швидкого прибутку за всяку ціну, часом і на шкоду людському ресурсу очевидно, такий антигуманний підхід зумовлений, зокрема, спрямованістю свідомості на егоцентричні цінності та звуженістю професійних смислів і перспектив (І.О. Колініченко [84], Є.Д. Короткіна [88] та ін.). У неуспішних менеджерів спостерігається „розмитий”, неструктурований простір особистісних конструктів професійної сфери (Ю.О.Борисов і І.О.Кудрявцев [29]). Робота в ситуаціях вибору оцінюється менеджерами, у першу чергу, як спосіб існування, а не як спосіб розкриття себе (О.В.Житник [59]).
Крім цього, актуальність проблеми вивчення професійної свідомості зумовлена останніми тенденціями в самій психологічній науці. Соціально-психологічні концепції, схеми й парадигми постали сьогодні перед необхідністю пояснювати реальні життєві події й вирішувати практичні завдання, пов'язані з розвитком і керуванням ментальними процесами особистості й груп. Сучасна ситуація вимагає нових підходів і наукових парадигм для пояснення, діагностики й прогнозування процесів та закономірностей розвитку свідомості суб'єкта і суспільства в цілому, підходів, закладених, зокрема, у працях Г.В. Акопова [5, 6, 7], Г.М. Андрєєвої [10], Г.О. Балла [20] та ін.
Актуальність дослідження аргументується також далеко не достатнім ступенем розробленості проблеми. Огляд всієї палітри підходів констатував термінологічну строкатість у розумінні професійної свідомості, ментальності професіонала й структури цих феноменів. Саме словосполучення „професійна свідомість” містить у собі дві семантичні одиниці: перша професійне, тобто стосовне до професії і друга свідомість. Незважаючи на близькість тлумачень професійної свідомості, професійної ментальності та більш вузьких понять (професійні уявлення, стереотипи тощо), впадає в око розбіжність поглядів на сутність явища, що є наслідком відсутності надійної психологічної теорії й методології. На цьому фоні високий пояснювальний потенціал мають дослідження вітчизняних психологів Н.Ю.Волянюк [35], Л.М.Карамушки [73], О.П.Саннікової [162], Н.О.Шевченко [201-204].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Данне дисертаційне дослідження є складовою частиною загальної наукової теми кафедри соціальної роботи Чернігівського державного інституту економіки і управління „Соціально-психологічні основи середовищної грамотності” (державний регестраційний № 0106U004103). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” (протокол № 6 від 25 грудня 2006 р.).
Тему узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3.452 від 20.03.2007 р.).
Теоретико-методологічна основа дослідження.
У підготовці й проведенні дослідження були актуалізовані засади діяльнісного підходу у психології (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн) і, зокрема, концепції професійної діяльності (Е.Ф.Зеєр, Є.О.Климов, В.С.Мерлін, Ю.К.Стрєлков), психодіагностики свідомості (В.В.Столін, О.Г.Шмельов), теорії особистісних конструктів (Д.Банністер,Дж. Келлі, Ф.Франселла). Дана робота орієнтована на парадигму суб'єктного підходу, представлену у працях К.А.Абульханової-Славської, Б.Г.Ананьєва, В.А.Петровського, В.О.Татенка, Т.М.Титаренко. Дослідження вирішувалося в руслі найбільш продуктивного з експериментальних напрямків у вивченні свідомості психосемантичного підходу (О.Ю.Артем'єва, В.Ф.Петренко, В.І.Похилько, І.Б.Ханіна) і зокрема, вітчизняної традиції цього напрямку (О.Ф.Бондаренко, Н.О.Кучеровська, О.М.Лозова, С.М.Симоненко, Н.Ф.Шевченко). Зміст професійної свідомості в аспекті її становлення розглядається з опорою на праці Н.Ю. Волянюк, Л.М.Карамушки, Г.В.Ложкіна, Д.В.Ронзіна.
Свідомість трактується в руслі філософсько-психологічної традиції, яка виходить з доробку В.С.Мерліна, О.Г.Асмолова, В.В.Століна, Т.М.Титаренко, Ю.М.Швалба. Професійна свідомість розцінюється нами як соціокультурна за походженням система значень індивіда, опредметнена контекстом професійної діяльності. Відповідно образ світу професії визначається як особливе структуроване уявлення про світ професії, яке втілює в собі ціннісні домінанти професіонала, задає цілепокладаючу функцію його свідомості й виконує адаптивну функцію відносно особистості.
Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальному психосемантичному дослідженні змістових особливостей професійної свідомості майбутнього менеджера, у зв’язку з чим були сформульовані безпосередні завдання дослідження:
1) здійснити методолого-методичне обґрунтування психосемантичного підходу до дослідження професійної свідомості майбутніх менеджерів;
2) виявити специфіку аксіологічних та мотиваційних компонентів свідомості майбутніх менеджерів;
3) провести психолінгвістичний аналіз рефлексивних компонентів свідомості (уявлень студентів про себе) в контексті образу майбутньої професії;
4) дослідити змістові особливості свідомості студентів у частині візуальної репрезентації образу світу професії;
5) на підставі дослідження психологічної природи професійної свідомості створити та обґрунтувати модель продукування свідомістю образу світу професії.
Об'єктом дослідження є професійна свідомість як опредметнений професійною діяльністю вид свідомості.
Предмет дослідження: змістові особливості професійної свідомості майбутніх менеджерів.
Ментальні структури професійної свідомості, як психологічні механізми побудови суб'єктивної реальності, доступні психосемантичному аналізу принаймні у двох моментах свого функціонування: у процесі вербалізації (у комунікативному акті, коли відбувається обмін мовними репрезентаціями досвіду і їхнє розуміння) та у формі так званої невербальної семантики. Це й визначило добір методів та методик дослідження:
· методика вільної семантизації, метод особистісних конструктів (модифікація Ю.О.Борисова та І.О.Кудрявцева) та метод вільних асоціацій застосовувалися при дослідженні статусно-рольових аспектів у професійній семантиці;
· методика „Ціннісні орієнтації” М.Рокича, тест-опитувальник мотивації досягнень А.Мехрабіана (адаптація М.Ш.Магомед-Емінова) та опитувальник мотивації утримання від вчинку для констатації мотиваційно-аксіологічних структур свідомості та особливостей професійного відбиття ситуацій;
· проективні методики „Епістолярний твір”, „Незакінчені речення” та контент-аналіз текстів за допомогою комп’ютерної експертної системи „ВААЛ” застосовувалися для вивчення специфіки вербального образу світу професії.
· аналіз продуктів діяльності, методика частково керованої семантизації, метод візуального семантичного диференціала, „Психогеометричний особистісний тест” С.Делінгер (адаптація А.А.Алексєєва та Л.О.Громової) і тест „Конструктивний малюнок людини з геометричних фігур” Е.Махоні (адаптація О.В.Лібіна) стали методичною базою для вивчення специфіки візуального образу світу професії.
· методи математичної обробки даних (факторний аналіз, кореляційний аналіз) застосовувалися для узагальнення та систематизації експериментальних даних.
Експериментальною базою дослідження стали такі вищі навчальні заклади: Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”, Інститут післядипломної освіти Київського національного університету ім. Т.Шевченка, Київський національний лінгвістичний університет. Дослідження проводилося з майбутніми менеджерами, студенти-психологи та філологи склали контрольну групу. Менеджери представлені студентами ІІІ, ІV і V курсів спеціальності «Видавнича справа та інформаційні технології», «Документознавство та інформаційна діяльність», «Харчові технології» та «Технології виготовлення та оформлення пакування» у кількості 261 осіба, психологи та філологи у кількості відповідно 62 та 40 осіб. Всього до експериментальної роботи залучено 363 студенти, з них 194 жіночої та 169 чоловічої статі.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в такому.
1. Вперше впроваджено підхід, за якого специфіка професійної свідомості, яка перебуває в стадії свого становлення, пояснює специфіку образу світу майбутньої професії.
2. Експериментально підтверджено специфіку аксіологічних та мотиваційних компонентів свідомості майбутніх менеджерів порівняно з представниками гуманітарних професій: виявлено вищу загальну вмотивованість та переважання мотивації досягнень у менеджерів, спільність їхньої системи цінностей.
3. Доповнено наукове знання про рефлексивні компоненти свідомості: виявлено, що близькість образу-Я до образу світу професії пов’язана з майбутньою спеціальністю студентів у межах професії.
4. Підтверджено діагностичну коректність психогеометричних вимірювань уявлень студентів про себе і майбутню професію. Ці уявлення втілюються у графічних репрезентаціях візуального образу світу професії у свідомості студентів.
5. Створено та обґрунтовано модель продукування професійною свідомістю образу світу професії. Модель відображає функціональні зв’язки між структурними компонентами професійної свідомості та елементами образу світу професії.
Практичне значення одержаних результатів зумовлене їх використанням у практиці навчання та виховання студентів за спеціальностями менеджмент виробничої та невиробничої сфер діяльності; можливістю їх застосування у груповій психокорекційній роботі з професіоналами відповідної спеціальності, для вдосконалення системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації, у внутрішньокорпоративному навчанні керівних кадрів та управлінського резерву, в галузі самоменеджменту. Отримані в дослідженні експериментальні дані та їх узагальнення можуть бути використані також у цілях діагностики менеджерських задатків у практиці відбору студентів вищими навчальними закладами.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об’єкту, предмету, завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, якісним і кількісним аналізом отриманих результатів, статистичною оцінкою експериментальних даних, апробацією і впровадженням результатів дослідження у практику роботи вищих навчальних закладів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на Міжнародній конференції „Професійна психологія: реалії та перспективи розвитку” (Волинський національний університет, 22-23 лютого 2008 р., м. Луцьк), на Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна” (22-23 листопада 2007 рр.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми практичної психології" (Херсонський державний університет, 19-20 квітня 2007 року), на науковій конференції „Мова, освіта, культура в контексті Болонського процесу” (Київський національний лінгвістичний університет, 2-4 квітня 2008 р.).
Впровадження результатів дослідження здійснювалось автором на кафедрі психології та педагогіки „Академії муніципального управління” міста Києва (довідка № 03-31 від 05.02.09 р.), у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини „УКРАЇНА”(довідка № 1/09 від 27.02.09 р.) та на підприємствах національного виробника: ПП „Компанія Крокус Ком” місто Миколаїв (довідка № 37 від 3 лютого 2009 р.) та ВАТ „КВАДР” місто Борзна Чернігівська обл. (довідка № 48 від 5 лютого 2009 р.). Результати, отримані в ході дослідження, впроваджено у практику викладання навчальних курсів „Основи менеджменту та маркетингу”, „Операційний менеджмент”, „Управління персоналом”, „Психологія управління”, „Психологія бізнесу”, „Загальна психологія”, „Етика та психологія ділового спілкування” у зазначених вищих навчальних закладах.

Публікації. Основні положення та висновки дисертації відбито у 7 публікаціях, 5 із яких у фахових виданнях, включених до списку ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації теоретично узагальнено та експериментально застосовано психосемантичний підхід до вивчення професійної свідомості студентів менеджерських спеціальностей. Проведене експериментальне психосемантичне дослідження констатуючого типу дозволило науково об'єктивувати змістову структуру професійної свідомості майбутніх менеджерів, тобто встановити семантичне навантаження системи понять, безпосередньо задіяних у трудових відносинах.
2. Експериментально підтверджено специфіку аксіологічних та мотиваційних компонентів свідомості майбутніх менеджерів. Досліджено, що менеджери виробничої сфери порівняно з представниками гуманітарних професій демонструють вищу загальну мотивованість з переважанням мотивації досягнень. Виявлення смислів вчинку показало, що майбутні менеджери у значно більшій мірі воліють запобігати майновим та часовим витратам і менше схильні діяти в умовах зовнішніх ризиків. Ця група значно рідше утримується від діяльності через невпевненість у власних силах, значно частіше менеджерів утримує від вчинків усвідомлення того, що досягнення результату буде не швидким.
Образ світу професії тісно переплітається з іншими значеннєвими системами, що орієнтують життя особистості. Образ професії для різних індивідів неоднаковий і залежить ціннісних орієнтацій. Зафіксовано статистично значущу взаємозалежність оцінок тих самих цінностей представниками близькоспоріднених менеджерських спеціальностей. Відтак, у свідомості студентів, що оволодівають професією менеджера, наявна спільна система цінностей, яка відрізняє їх від представників інших професій.
Професійна свідомість особистості вже на її стадії формування виявляється пов’язаною з провідними мотивами діяльності суб’єкта. Так, у вербальній свідомості менеджера категорію досягнення виражають номінанти, що безпосередньо стосуються діяльності. Менеджери виробничої сфери діяльності продукують тексти переважно з психолінгвістичними маркерами мотивів бажання влади і досягнення успіху, а невиробничої сфери страху влади та запобігання невдачам.
1. Доповнено наукове знання про рефлексивні компоненти свідомості. Виявлено, що близькість образу-Я до образу світу професії пов’язана з майбутньою спеціальністю студентів у межах професії. Ми виходили з того, що специфіка професійної свідомості студентів, яка перебуває в стадії свого становлення, пояснює специфіку образу світу майбутньої професії, зокрема, таких її елементів, як образ керівника, образ працівника, образ-Я.
В силу сказаного постала необхідність емпіричної констатації у структурі професійної свідомості категорій, змістом яких є образи менеджера: типового, ідеального, неуспішного, на семантику яких було спроектовано особистісне Я досліджуваних. Так, у свідомості майбутніх менеджерів образ «ідеального працівника» наділений такими позитивними якостями як відданість, визнання з боку інших, діловитість, і, значно меншою мірою, такими зручними рисами, як керованість, доступність та егоцентричними рисими, як корисливість. В образі «поганого працівника» досліджувані виділяють риси надмірної лояльності, відданості компанії, несамостійності в роботі, неавторитетність та трудоголізм, здатність на самопожертву, замкненість та зацікавленість в матеріальній винагороді.
Найбільш яскраво вираженими якостями «ідеального керівника» виявилися емпатійність, відданість справі, однак з урахуванням власної користі, самодостатність, помірний конформізм, вміння підтримувати баланс роботи і життя. Акцентуються такі риси „поганого керівника”, як неділова орієнтація, надмірна турбота про інших, корисливість та егоцентричність.
Себе самих у теперішний час досліджуванні бачать як всебічно позитивних, організованих, орієнтованих на загальну справу, емоційних, орієнтованих на перспективу, а не швидкий результат. Себе «через 5 років» в професійному контексті визначають як відданих справі, з очікуванням певної винагороди (корисливими), старанними, авторитетними та самодостатніми.
«Людині, яка подобається» приписані такі риси як самостійність, ініціативність, відданість, орієнтація на результат, емоційність, позитивність. «Людина, яка не подобається», лише декларує свою позитивність, насправді вона безконтрольна, корислива, але має потенціал відданості.
Виявлені два гіпер-фактори, які вбирають у себе більшість уявлень студентів про людину у діловій сфері, це фактори „Корисливість” та „Відданість справі”. Найбільш значущими для професійного образу-Я досліджуваних є такі сфери професійної діяльності: взаємодія з підлеглими та ставлення до справи. Фактор «відданість справі» є провідним в образі ідеального керівника. Образу «поганого керівника» притаманна «хаотична, нецілеспрямована активність», «неділова орієнтованість» та «егоїстична старанність», що протиставлена «підтриманню балансу роботи і життя».
Внутрішня та міжгрупова залежність образу професії та образу-Я суб’єкта пов’язана з майбутньою спеціальністю в межах професії. Констатовано різницю емоційних потенціалів текстів, у яких представники різних спеціальностей висловлюють свої очікування щодо майбутньої професії. У менеджерів виробничої сфери переважають практичні та морально-естетичні цінності, а також демонстративність, збудливість, гіпертимічність. Паранояльність і депресивність у менеджерів невиробничої сфери.
4. Підтверджено діагностичну коректність психогеометричних вимірювань уявлень студентів про себе і майбутню професію. Ці уявлення втілюються у графічних репрезентаціях візуального образу світу професії у свідомості студентів.
Дослідження показало тісну кореляцію уявлень про себе з певним візуальним об’єктом та з особистісними рисами досліджуваних. Наразі професійна свідомість представників досліджуваних груп переживає активну стадію свого становлення, яка характеризується невизначеністю образу професії та невідповідністю образу-Я та образу професії.
Сказане свідчить на користь вихідної гіпотези дослідженя про те, що образ світу професії у студентів майбутніх менеджерів має свої характерні риси, що відрізняють її від картини світу представників інших професій. В цілому, застосовані процедури констатуючого психосемантичного експерименту надали пряме підтвердження існуванню міжпрофесійної диференціації як візуальної, так і вербальної семантики.
5. На підставі дослідження психологічної природи професійної свідомості було створено структурно-функціональну модель продукування свідомістю образу світу професії. У цій моделі професійна свідомість і образ світу професії розглядаються за аналогією відношень «процесу» та його «продукту».
Рівень досвіду у професійній свідомості менеджера представлено професійними знаннями, програмами професійних дій, професійними мотивами й цінностями, сензитивно-емоційним досвідом. Рівень рефлексії самооцінкою, саморегуляцією, самоконтролем, самореалізацією, самовдосконаленням, емоційно-чуттєвими компонентами. З них у нашому експерименті фігурували: професійні мотиви й цінності, самопізнання, самооцінка та самореалізація.
Модель показує, які з компонентів професійної свідомості забезпечують продукування таких елементів образу світу професії, як образ процесу праці, образ суб’єктів професійної діяльності та образ професійного Я.

Проведене нами дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення вимагає, зокрема, з’ясування ролі психолого-педагогічних умов формування змістових компонентів професійної свідомості менеджера.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности / Абульханова-Славская К.А. М.: Наука, 1980. 335 с.
2. Абульханова-Славская К.А. О путях построения типологии личности / К.А. Абульханова-Славская // Психологический журнал. Том 4. №1. 1983. С. 1429.
3. Алексеев А.А. Психогеометрия для менеджеров / Алексеев А.А., Громова Л.А. Л.: Знание, 1991. 164 c.
4. Алимов А.А. Становление смысловой профессиональной установки в учебной деятельности студентов-психологов. дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.07/ Алимов Айдар Анварович. Гродно, 2005. 213 c. Библиогр.: с. 192213.
5. Акопов Г.В. Образование и развитие сознания // Проблемы сознания в российской психологии: Учеб. пособие. - М.: Изд-во МПСИ; Воронеж: Изд-во НПО "МОДЭК", 2004. С. 161175.
6. Акопов Г.В. Проблема сознания в психологии. Отечественная платформа. Самара: Изд-во СНЦ РАН; Сам ИКП, 2002. 206 с.
7. Акопов Г.В. Феномен ментальности как проблема сознания / Г.В.Акопов, Т.В. Иванова // Психологический журнал. 2003. Т. 24. № 1. С. 4755.
8. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Ананьев Б.Г. СПб.: Питер, 2001. 288 с.
9. АндреевВ.И. Педагогика творческого саморазвития. Инновационный курс / Андреев В. И. Казань: КГУ, 1996. 198 с.
10. Андреева Г.М. К проблематике психологии социльного познания / Г.М.Андреева // Мир психологии 1999. № 3 (19). С.1523.
11. Андреева Н.Е. Метаиндивидуальность и ее развитие в процессе профессионального становления специалиста. дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.13 / Андреева Наталия Евгеньевна. Тамбов, 2004. 199 с. Библиогр.: с. 186199.
12. Артемьева Е.Ю. Психосемантические методы описания профессии / Е.Ю. Артемьева, Ю.Г. Вяткин // Вопросы психологии. 1986. № 3. С.127133.
13. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики Артемьева Е.Ю. М.: Наука; Смысл.1999.350 с.
14. Артемьева Е.Ю. От субъективной семантики к семантике интеллектуальных систем / Е.Ю. Артемьева, В.П.Серкин // Психологическая наука и практика : тезисы докладов и сообщений. Новосибирск.: НГУ, 1987. С. 514.
15. Артемьева Е.Ю. Описание структуры субъективного опыта: контекст и задачи / Е.Ю. Артемьева, В.П. Серкин, Ю.К. Стрелков // Мышление. Общение. Опыт. Ярославль: ЯрГУ, 1983. С. 99108.
16. Артемьева Е.Ю., Ханина И.Б. Обучение профессии как перестройка семантических составляющих субъективного опыта / Е.Ю.Артемьева, И.Б. Ханина // Мышление и общение в конкретных видах практической деятельности. Ярославль: ЯрГУ, 1984. С. 107118.
17. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности / Асеев В.Г. М.: Мысль, 1976. 159 с.
18. Асеев В.Г. Структурные характеристики социальной регуляции поведения. М.: Наука, 1976. 136 с.
19. Асмолов А.Г. Психология личности. Принципы общепсихологического анализа. М.: МГУ, 1990. 367 с.
20. Балл Г.О. Актуальні методологічні питання гуманізації професійної освіти / Г.О.Балл // Теоретико-методологические проблемы совершенствования психологической подготовки менеджеров : сборник научных трудов. Приложение №3 (8) к научному журналу „Персонал”. №1 (55), 2000 С.8285.
21. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии / Балл Г.А. К., Донецк, 1993. 32 с.
22. Баталова Т.В. Личностные детерминанты процесса профессионального становления менеджеров в вузе. дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.05 / Баталова Татьяна Михайловна. Л., 2004. 206 с. Библиогр.: с. 194206.
23. Белова Е.И. Модель формирования профессионала нового типа как отражение его социального статуса / Е.И. Белова // Профессиональные сообщества и развитие интеграционных процессов между Россией и США : Тезисы Международной конференции. Ижевск: Центр американистики; Удмуртский гос. ун-т. С.6972.
24. Бирюкова А.А. Самоидентификация личности и профессиональный имидж менеджера-предпринимателя малого бизнеса. автореф. дис. на соискание степени канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Социальная психология» / А.А. Бирюкова. Новосибирск, 2004. 23 с.
25. Бодров В.А. Нелинейная модель мотивационной сферы личности / В.А. Бодров, Г.В. Ложкин, А.Н. Плющ // Психол. журнал. 2001. № 2. С. 90100.
26. Бодров В.А. Психология профессиональной при­годности / Бодров В.А. М.: ПЕРСЭ, 2001. 314 с.
27. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика / Бондаренко А.Ф. М.: Изд-во Института психотерапии, 2000. 368 с.
28. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. Реконструкция предмета: дис. доктора психол. наук: 19.00.01 / Бондаренко Александр Фёдорович. К., 1992. 387 с. Библиогр.: с. 327361.
29. Борисов Ю.А., Кудрявцев И.А. Смысловая сфера сознания и самосознания успешных и неуспешных менеджеров среднего звена // Психологический журнал. 2003. том 24. № I. С. 91103.
30. Василец М.В. Развитие профессиональной я-концепции студентов-менеджеров на этапе профессионального обучения: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.13 / Василец Мария Владимировна. Калуга, 2004. 189 с. Библиогр.: с. 179189.
31. Васьковская С.В. Психологические условия формирования профессионального самосознания будущего учителя: автореф. дис. ... кандидата психол. наук : спец. 19.00.07 «Возрастная и педагогическая психология» / Васьковская Светлана Васильевна. К, 1987. 19 с.
32. Вербицкий А.А. Психолого-педагогические особенности контекстного обучения / Вербицкий А.А. М.: Знание, 1987. 110 с.
33. Возняк Л.С. Вплив соціалізації студентської молоді на успішність її професійної підготовки / Возняк Л.С. // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: ВДВ, 2006. Вип. 11. ч. 1. С. 204213.
34. Войтюк Д.К. Влияние рефлексии на формирование психологической готовности личности к профессиональной деятельности: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.01 / Войтюк Дмитрий Константинович. Новосибирск, 2004. 189 с. Библиогр.: с. 180189.
35. ВолянюкН.Ю. Психологічні засади професійного становлення спортивного педагога : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / Н.Ю.Волянюк. Київ, 2006. 34 с.
36. ВоронковаВ.Г. Исследование проблемы европейского менталитета / В.Г. Воронкова // Менталітет та протиріччя сучасного українського суспільства: політологічні, соціологічні, культурологічні аспекти : тези доповідей та виступів всеукраїнської науково-практичної конференції. Запоріжжя, 1994. Ч. 3. С. 2021.
37. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций. Из неопубликованных трудов / Выготский Л. С. М. : Акад. пед. наук. 1960. 500 с.
38. Головей Л.А. Психология становления субъекта деятельности в периоды юности и взрослости: : автореф. дис. на соискание учёной степени доктора психол. наук : спец. 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологии» / Л.А. Головей. СПб., 1996. 22 с.
39. Гордеева Н.А. Мотивация достижения: теории, проблемы, исследования / Гордеева Н.А. // Современная психология мотивации. М.: Смысл, 2002. С.4856.
40. Горская Н.Е. Особенности и становление личностно-профессионального самосознания и мотивационной сферы студентов негосударственного вуза в процессе обучения : автореф. дис. на соискание учёной степени кандидата психол. наук : спец. 19.00.07 «Возрастная и педагогическая психология» / Н.Е. Горская. Иркутск, 2004. 19 с.
41. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента: Учебное пособие / Готтсданкер Р. М.: МГУ, 1982. 463 с.
42. Гринчук О.І. Ціннісні орієнтації як показник професійної самосвідомості майбутніх менеджерів // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: ВДВ, 2006. Вип.11. Ч.1. С. 5665.
43. Грушин Б.А. Массовое сознание: опыт определения и проблемы исследования / Грушин Б.А.. М.: Политиздат, 1987. 367 с.
44. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / ГуревичА.Я. М. : Искусство, 1972. 318 с.
45. Долінська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.07 / Долінська Юлія Георгіївна. К., 2000. 200 с. Бібліогр.: с.192200.
46. Донцов А.И. Выбор профессии и жизненная перспектива / А.И.Донцов // Вопросы психологии. 1990. № 2. С. 169170.
47. Дробот О.В Аксіологічні аспекти свідомості майбутніх менеджерів / О.В. Дробот // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К.: ДП Інформаційно-аналітичне агентство, 2007. Т. 5: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Вип. 7. С. 87-94.
48. Дробот О.В. Діагностичний потенціал візуальної семантики форм у психосемантиці свідомості // Мова, освіта, культура в контексті Болонського процессу: Матеріали наукової конференції. К., 24 квітня 2008 р. К.: Вид. Центр КНЛУ, 2008. С.317-319.
49. Дробот О.В. Мотиви досягнення у вербальній свідомості менеджерів виробничої та невиробничої сфери / О.В. Дробот // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. № 16 (40) . С.236242.
50. Дробот О.В. Проблеми й методи психосемантичного аналізу професійної свідомості менеджера/ О.В. Дробот // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія.№. 7. С. 2532.
51. Дробот О.В Семантика образів „я тепер” та „ідеальний керівник” у професійній свідомості майбутніх менеджерів / О.В. Дробот // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. К.: Міленіум, 2007. Т.9. Ч.7. С. 349-356.
52. Дробот О.В. Семантика поняття „ідеальний керівник” у професійній свідомості майбутніх менеджерів / О.В. Дробот // Професійна психологія: реалії та перспективи розвитку: матеріали Міжнародної конференції 2223 лютого 2008 р. Луцьк.: Волинський націон. ун-т. Ім.. Лесі Українки, 2008. С. 51-54.
53. Дробот О.В. Семантична диференціація візуальних аналогів Я та майбутньої професії / О.В. Дробот // Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. К.: Логос 2007. Т.7, Вип.12. С. 67-72.
54. Дубов И.Г. Феномен менталитета: психологический анализ / И.Г.Дубов // Вопросы психологии. 1993. № 5. С. 2029.
55. Ерина Н.А. Психологические особенности профессионального менталитета госслужащих: автореф. дис. на соискание учёной степени канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологии» / Н.А. Ерина. М. 1997. 19 с.
56. Ермолаев Е.П. Преобразующие и идентификационные аспекты профессиогенеза / Е.П. Ермолаев // Психологический журнал. 1998. №4. С. 8087.
57. Ершова Р.В. Профессионализм в управлении и его психологические критерии // http://www.firstjob.ru/?ScienceView&ID=207
58. Житник О.В. Застосування семантичного диференціала при дослідженні мотивів зміни робочого місця. // Вісник Київського університету ім.Т. Шевченка. Серія „Соціологія. Психологія. Педагогіка”. 2001. Вип. 11. С. 3438.
59. Житник О.В. Психологічні чинники мотивації вибору особистістю нової роботи: дис. ... кандидата психол. наук / Житник Олена Володимирівна.19.00.01.К., 2004. 187 с. Библиогр.: с.172185.
60. Журавлев П.В. Мировой опыт управления персоналом (Монография) / П.В.Журавлев, М.Н. Кулапов, С.А. Сухарев. Екатеринбург: РЭА, 1998. 232 с. Библиогр.: с.
61. Забродин Ю.М. Мотивационно-смысловые связи в структуре направленности человека / Ю.М. Забродин, Б.А. Сосновский // Вопросы психологии. 1989. № 6. С. 6978.
62. Зайчук В.О. Дидактичний аналіз процесу праці / Зайчук В. О. К.: Навчальна книга.2003.76 с.
63. Зеер Э.Ф. Психология профессий: учебное пособие для студентов вузов / Зеер Э.Ф. М. : Академический проект, 2006. 336 с.
64. Зинченко В.П. Миры сознания и структуры сознания / В.П.Зинченко // Вопросы психологии. 1991. №2. С. 1537.
65. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Ильин Е.П. СПб.: Питер, 2000. 512 с.
66. История ментальностей. Историческая антропология. Зарубежные исследования в обзорах и рефератах / Под ред. Е.В. Горюнова, сост. Е.М. Михина.М.: РАН, Ин-т всеобщей истории, Российский государственный гуманитарный ун-т, 1996. 255 с.
67. Кабрин В.И. Транскоммуникация и личностное развитие / КабринВ.И. Издательство ТГУ, 1992. 222 с.
68. Каверин С.Б. Мотивация труда / Каверин С.Б. М.: ИП РАН, 1998. 224 с.
69. Каганець І.В. Психологічні аспекти в менеджменті / КаганецьІ.В. К., Тернопіль: Мандрівець, 1997. 204 с.
70. Калита В.В. Экологичность сознания профессионала / КалитаВ.В. М., 1996. 198 с.
71. Карамушка Л.М. Психологія управління. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Карамушка Л.М. К.: Міленіум.2003.344 с.
72. Карамушка Л.М. Методики для діагностки психологічних особливостей здійснення професійної кар’єри в організації / Л.М. Карамушка // Синдром „професійного вигорання” та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти. Навчальний посібник / ред. С.Д.Максименко, Л.М. Карамушка. К.: Міленіум. 2004.С.225234.
73. Карамушка Л.М. Зміст та функції кар’єрних орієнтацій особистості як важливого чинника здійснення професійної кар’єри в процесі особистісних та організаційних змін / Л.М. Карамушка, А.П. Поплавська // Психологічні основи ефективної діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін : тези ІV науково-практичної конференції з організаційної та економічної психології. К., 2006.С.8284.
74. Карамушка Л.М. Взаємозв’язок між кар’єрними орієнтаціями і типами ставлення до змін студентами-менеджерами / Л.М.Карамушка, В.В.Чернявська // Психологічні основи ефективної діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін : тези ІV науково-практичної конференції з організаційної та економічної психології. К., 2006. С.8485.
75. Карнаухов Д.А. Ментальные карты преподавателей и студентов в автоматизированном образовательном процессе / Д.А. Карнаухов // Информационные технологии в науке, проектировании и производстве : материалы шестой всероссийской научно-технической конференции. Нижний Новгород, 2002. С. 2024.
76. Карнаухов Д.А. Методы изучения профессиональной ментальности в процессе профессионализации / Д.А.