ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АГРЕСИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ : ИНДИВИДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ АГРЕССИВНОСТИ ЛИЧНОСТИ

Краткое описание

Південноукраїнський державний ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д.УШИНСЬКОГО

На правах рукопису

МАЗОХА ІННА СТЕПАНІВНА

УДК 155.2+302.54

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
АГРЕСИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
19.00.01 загальна психологія, історія психології

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
доктор
психологічних
наук, професор
САННІКОВА О.П.

Одеса 2007

ЗМІСТ
Стор.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................................ 4
ВСТУП ............................................................................................................ 7
РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ФЕНОМЕНА АГРЕСИВНОСТІ .................................................................. 13
1.1. Уточнення понять «агресія», «агресивна поведінка», «агресивність», їх види та функції ............................................................................................. 13
1.2. Аналіз підходів до дослідження агресивності в історичному контексті..25
1.3. Агресивність в структурі властивостей особистості ........................... 32
1.3.1. Компонентний склад показників агресивності .................................. 32
1.3.2. Співвідношення показників агресивності з емоційністю та певними
властивостями особистості .......................................................................... 39
Висновки до першого розділу ..................................................................... 50
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ АГРЕСИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ............................. 53
2.1. Організація емпіричного дослідження агресивності в структурі властивостей особистості ............................................................................. 53
2.2. Психодіагностичні методики агресивності .......................................... 55
2.2.1. Короткий огляд традиційних методик, спрямованих на діагностику агресії та агресивності особистості .............................................................. 55
2.2.2. Вивчення проявів агресивності за допомогою словесних звітів ...... 57
2.2.3. «Тест-опитувальник якісних показників агресивності» і результати його апробації ............................................................................................... 59
2.2.4. Модифікація пролонгованої щоденникової методики, призначеної для дослідження актуальних проявів показників агресивності ................. 69
2.3. Методики діагностики властивостей особистості, які вибрані для зіставлення з показниками агресивності ...................................................... 74
Висновки до другого розділу ...................................................................... 76

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ АГРЕСИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ ............................................................................... 79
3.1. Співвідношення показників агресивності з певними властивостями особистості ................................................................................................... 80
3.1.1. Взаємозв'язки показників агресивності з параметрами емпатії та
локусу контролю .......................................................................................... 80
3.1.2. Співвідношення показників агресивності з широким спектром властивостей особистості ............................................................................. 87
3.1.3. Взаємозв'язок показників агресивності особистості та емоційності......92
3.1.4. Групування означених показників методом факторного аналізу...96
3.2. Диференційно-психологічний аналіз агресивності особистості ........ 101
3.2.1. Специфіка емпатії, локусу контролю і форм агресії в осіб з різним
рівнем і типом агресивності ....................................................................... 102
3.2.2. Особливості факторів особистості у представників різних типів агресивності ................................................................................................ 128
3.2.3. Вивчення суб’єктивних уявлень про власну агресивність
(самозвіти) .................................................................................................. 138
3.2.4. Прояви агресивності в ситуації спілкування ................................... 140
3.2.5. Особливості агресивності в осіб з різною емоційною диспозицією 151
Висновки до третього розділу ................................................................... 157
ВИСНОВКИ ............................................................................................... 163
ДОДАТКИ .................................................................................................. 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................... 180

ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена кількома причинами: по-перше, зростаючою увагою до проблеми агресії та агресивності з боку дослідників різних спеціальностей психологів, соціологів, педагогів, що відбиває соціальні запити українського суспільства; по-друге, важливістю вивчення саме індивідуально-психологічних особливостей агресивності як властивості особистості, котрі впливають на своєрідність агресивних проявів; по-третє, вимогами практики щодо консультативної, психокорекційної та психотерапевтичної роботи.
Проблема агресивності досліджується в психології за різними напрямами. Агресія та агресивність розглядаються з позицій психодинамічного, глибинно-психологічного (О.В.Глузман, Н.Ф.Каліна, А.Е.Мелоян, Л.Т.Туз, Т.С.Яценко, А.Адлер, З.Фрейд, Е.Фромм, К.Хорні, К.Г.Юнг та ін.) та біхевіористичного (А.Бандура, Дж.Доллард, Н.Міллер та ін.) підходів; у контексті їх адаптивного-дезадаптивного значення - як чинник, що деструктивно впливає на поведінку особистості (О.Б.Бовть, В.М.Крайнюк, М.Д.Левітов, Т.Г.Румянцева, О.О.Смирнова, С.П.Третьяков, А.Бандура, Р.Берон, Д.Майєрс, Д.Річардсон, Х.Хекхаузен та ін.) і конструктивно (Г.А.Гайдукевич, О.Ю.Дроздов, О.В.Змановська, С.Л.Кравчук, Н.І.Пов'якель, А.О.Реан, Л.М.Собчик, С.Л.Соловйова, Р.Аммон, Е.Фромм); у контексті індивідуально-типологічних особливостей особистості, зокрема емоційності (І.В.Бринза, І.А.Василенко, І.Г.Кошлань, О.В.Кузнєцова, А.Є.Ольшаннікова, І.В.Пацявічюс, І.В.Переверзєва, О.П.Саннікова), в процесі розвитку особистості (Н.В.Алікіна, Н.О.Дубінко, Л.М.Семенюк, І.О.Фурманов, К.Бютнер та ін.), як один із чинників протиправної поведінки (Ю.М.Антонян, І.Б.Бойко, І.В.Горшков, О.Ю.Дишлевой, С.М.Єнікополов, І.А.Кудрявцев, Т.М.Курбатова, О.М.Морозов та ін.); у межах проблеми емоційної регуляції поведінки (В.К.Вілюнас, С.О.Колот, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, Е.Л.Носенко, О.Я.Чебикін).
Проте слід зазначити, що при достатній вивченості агресивної поведінки в психології обмаль праць, спрямованих на дослідження агресивності як стійкої властивості особистості, тобто схильності до агресивних дій (Г.А.Гайдукевич, О.Ю.Дроздов, Л.Д.Деміна, Н.І.Пов'якель, Л.М.Собчик, С.Л.Соловйова та ін.). Незначно представлена й інформація про структурні компоненти агресивності, її індивідуально-психологічну специфіку і своєрідність проявів.
Таким чином, актуальність, недостатня теоретична розробка та практична значущість даної проблеми зумовили доцільність вибору теми дослідження «Індивідуально-психологічні особливості агресивності особистості».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з планом наукових досліджень у межах наукової теми кафедри загальної і диференціальної психології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім._К.Д.Ушинського «Теорія і практика конструювання та адаптації комп’ютерної діагностики професійних властивостей особистості (номер держреєстрації №0197V008545)». Тему дисертації затверджено Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету ім._К.Д.Ушинського (протокол № 10 від 25.05.06) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 27.02.2007). Автор з’ясовував структурні компоненти агресивності, її якісні показники та індивідуально-психологічні особливості представників різних типів агресивності.
Мета дослідження полягає в теоретико-емпіричному обґрунтуванні структури агресивності, у пошуку якісно-кількісного поєднання її компонентів (типів); у вивченні індивідуально-психологічних особливостей особистості представників виділених типів агресивності.
Завдання дослідження:
- на підставі аналізу психологічної літератури визначити логіку й напрям теоретико-емпіричного дослідження агресивності, її структури, уточнити поняття «агресивність», виділити й описати її якісні компоненти, з’ясувати спектр властивостей особистості, пов'язаних з показниками агресивності;
- розробити комплекс методів і психодіагностичних підходів до вивчення агресивності: відібрати адекватний меті дослідження надійний психодіагностичний інструментарій, створити оригінальну методику, що діагностує якісні показники агресивності;
- здійснити емпіричне дослідження, яке включає діагностику показників агресивності й широкого спектру властивостей особистості, проаналізувати взаємовідношення між усіма показниками, що вивчаються;
- дослідити психологічні особливості осіб з різним типом агресивності; з’ясувати специфіку агресивності в осіб, які розрізняються емоційністю.
Об'єкт дослідження психологічні особливості агресивності.
Предмет дослідження якісні складові та індивідуально-типові особливості агресивності особистості.
Гіпотеза. Агресивність як стійка властивість особистості містить такі якісні компоненти: емоційний, когнітивний, поведінковий, спонукальний і контрольно-регулюючий. Певне поєднання, комбінація означених компонентів (показників) агресивності характеризує тип агресивності. Індивідуальні відмінності за агресивністю представників різних типів виявляються в особливостях психологічних рис особистості, що пов'язані з агресивністю.
Методи дослідження. У дисертації використовувалася система методів, яка включає: теоретичний аналіз і систематизацію підходів та емпіричних результатів, що містяться в психологічній літературі з проблеми дослідження; емпіричні методи спостереження, пролонгований підхід (щоденникова методика), бесіди, опитування, анкетування, аналіз продуктів діяльності (контент-аналіз творів). Психодіагностичний комплекс склали як відомі класичні психодіагностичні методики, так і авторські, оригінальні. Для дослідження агресивності були використані: методика «Діагностика показників і форм агресії» А.Басса А.Даркі, проективна методика «Неіснуюча тварина» М.З.Друкаревич. Відповідно до вимог психометрики з метою вивчення якісних показників агресивності у співавторстві з науковим керівником розроблено «Тест-опитувальник якісних показників агресивності» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 19171) і модифіковано пролонговану щоденникову методику О.П.Саннікової. З метою вивчення певних властивостей особистості, гіпотетично пов'язаних з агресивністю, використовувалися «Психодіагностичний модальнісний опитувальник емпатії», «Чотирьохмодальнісний тест емоційності» (О.П.Саннікова); «16-факторний особистісний опитувальник» (Р.Кеттелл); «Рівень суб'єктивного контролю» (Є.Ф.Бажин зі співавт.).
Опрацювання одержаних даних здійснювалося за допомогою кількісного (кореляційного і факторного) та якісного (методи асів” і профілів”) аналізів, унаслідок чого визначено загальні закономірності й індивідуальні відмінності в агресивності, які проявляються у специфіці психологічних характеристик особистості. Процедура обробки результатів здійснювалася за допомогою комп'ютерної програми SPSS 10.0.
Базою дослідження виступили Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського та Ізмаїльський державний гуманітарний університет (м. Ізмаїл). Вибірку склали 600 випробуваних - студенти (віком від 18 до 23 років) та слухачі факультету післядипломної освіти за спеціальністю «Психологія» (віком від 25 до 45 років).
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що:
- вперше теоретично експліковано й емпірично досліджено психологічні складові (компоненти) агресивності: емоційний, когнітивний, поведінковий, спонукальний і контрольно-регулюючий; виділено й вивчено типи агресивності, в основі яких лежить специфічне якісно-кількісне поєднання означених показників, котре виявляється в індивідуально-психологічних особливостях представників цих типів; доведено, що особам, які розрізняються типом емоційності, властиві певні індивідуально-психологічні особливості агресивності;
• розширено та доповнено уявлення про психологічну сутність агресивності; уточнено психологічний зміст агресивності як властивості особистості, котра трактується як стійке складне утворення, що має свою структуру;
• набуло подальшого розвитку знання з проблематики агресивності, уявлення про зв’язки показників агресивності з широким спектром рис особистості та їх цінність.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено валідний і надійний тест-опитувальник якісних показників агресивності (у співавторстві) й модифіковано пролонговану щоденникову методику, що використовувались у наукових цілях і можуть бути рекомендовані для застосування на практиці. Результати теоретико-емпіричного дослідження застосовані в навчальному процесі Ізмаїльського державного гуманітарного університету під час підготовки психологів у курсах лекцій із загальної психології та психодіагностики у межах тематики, пов’язаної з проблемами емоцій, емоційної регуляції, психодіагностики емоційної сфери та індивідуально-психологічних особливостей агресивності.
Результати дисертації впроваджено автором у практику психологічної служби загальноосвітньої школи № 10 м. Ізмаїла Одеської області (акт № 35 від 28.01.2008) та загальноосвітньої школи № 107 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області м. Одеси (акт № 386 від 31.01.2008). Теоретико-емпіричний аналіз отриманих даних, які розкривають індивідуально-психологічні особливості агресивності особистості, впроваджений викладачами та майстрами на заняттях зі студентами, в практичній діяльності психолога Державного професійно-технічного навчального закладу Одеське вище професійне училище автомобільного транспорту” (акт № 19 від 22.01.2008).
Особистий внесок здобувача в роботах, виконаних у співавторстві. Автором узагальнено стан проблеми, описано феномен агресивності на основі аналізу теоретико-емпіричних досліджень, виділено компонентний склад показників, досліджено індивідуально-психологічні особливості агресивності. Здійснено постановку проміжних дослідницьких завдань на різних етапах створення й апробації методики, самостійно зібрано матеріал з емпіричного дослідження агресивності, проведено математико-статистичну обробку даних та надано їх інтерпретацію.
Надійність і вірогідність отриманих результатів забезпечувалася адекватністю методологічного та теоретичного обґрунтування основних вихідних положень дослідження; використанням комплексу надійних і валідних взаємодоповнюючих психодіагностичних методик і процедур дослідження, застосуванням статистичних методів; репрезентативністю вибірки випробовуваних.
Апробація роботи. Результати дослідження були представлені на Міжнародній конференції молодих науковців «Психологія сучасності: наука і практика» (Одеса, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні проблеми дослідження психології особистості: досвід минулого погляд у майбутнє» (Одеса, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Актуальні проблеми сучасної науки» (Ізмаїл, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток особистості професіонала в умовах соціально-освітніх трансформацій суспільства: теорія і практика» (Одеса, 2007 р.); Всеукраїнських науково-практичних читаннях студентів і молодих науковців, присвячених педагогічній спадщині К.Д.Ушинського, В.О.Сухомлинського (Одеса, 2004 р.); Всеукраїнському науково-практичному семінарі (Одеса, 2006 р.); на засіданнях кафедри психології Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського.
Публікації. Результати дослідження представлено в 12 публікаціях, із них 6 статей, які опубліковано у наукових фахових виданнях, і 1 свідоцтво про реєстрацію авторського права на наукові твори.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 197 сторінках комп’ютерного тексту, з них 165 сторінок основного тексту, має 23 таблиці, 10 рисунків, 2 додатка. Бібліографія включає 218 найменувань, із них іноземними мовами 15.

Список литературы

Висновки
У дисертації досліджено проблему індивідуально-психологічних особливостей агресивності, в тому числі й у осіб з різною емоційною диспозицією. Розробка цієї проблеми передбачала уточнення поняття «агресивність особистості», обґрунтування структури даної властивості, пошук властивостей особистості, гіпотетично пов'язаних з агресивністю, що в комплексі визначає індивідуально-психологічну специфіку її проявів, розгляд і опис типів агресивності, що відрізняються якісною своєрідністю, а також вивченням специфіки агресивності в осіб з різним типом емоційності.
Аналіз результатів проведеного теоретико-емпіричного дослідження надав можливість сформулювати такі висновки:
1. Вивчення теоретико-методологічної літератури показало, що проблема агресивності є досить актуальною, проте дотепер не існує ні універсального визначення понять «агресія» та «агресивність», ні єдності в уявленнях про структурні компоненти даних явищ. Таке розмаїття трактувань понять свідчить про складність досліджуваних психологічних феноменів, їх структури й особливостей.
2. На підставі аналізу літератури уточнено поняття «агресія» і «агресивність». Під агресією розуміється специфічна форма дій, поведінки людини, яка породжується потребою самоствердження, прагненням до досягнень, потребою в захисті від нав’язуваних особистості дій навколишнім середовищем і проявляється в застосуванні сили проти іншої людини або групи осіб, нанесенням фізичної чи психологічної шкоди. Агресивність розглядається як відносно стійка властивість особистості, що характеризує схильність, готовність до агресивних дій задля досягнення власних цілей. Ці поняття є сторонами одного явища: агресивність більшою мірою є потенційною характеристикою особистості, яка може проявлятися в агресії, тобто в діях, у поведінці, спрямованій на порушення і навіть руйнування психологічного або фізичного простору іншої людини.
Ступінь опрацювання проблеми агресивності й агресії в контексті її функцій (інструментальна, захисна, експресивна, адаптаційна) був тим критерієм, що визначив підходи до її аналізу. Перший підхід об’єднує дослідження, в котрих агресія розглядається як деструктивна, дезадаптивна і навмисна поведінка, що шкодить і завдає збитку іншій людині, як прагнення до домінування над іншими. Другий підхід розглядає агресію як конструктивну поведінку, як прояв адаптивної активності при самозахисті, прагненні до досягнень, як інструмент для самоствердження, самореалізації.
3. Узагальнення результатів теоретико-емпіричних досліджень дозволило експлікувати й описати склад якісних показників агресивності, до котрого входить емоційний компонент (палітра емоційних переживань, які супроводжують агресивність), когнітивний компонент (думки, плани, фантазії, зафарблені ворожістю), поведінковий компонент (готовність до здійснення агресивних дій), спонукальний компонент (потреба, спонукання до вербальної, фізичної, непрямої агресії), контрольно-регулюючий компонент (спрямування активності особистості на контроль над своїми агресивними емоціями, думками, настановами та реакціями).
4. Серед властивостей, пов'язаних з характеристиками агресивності, велика кількість дослідниківв розглядають достатньо широкий спектр різного рівня рис особистості. У зв’язку з тим, що в роботі визначаються якісні особливості агресивності, тобто ті, що більшою мірою належать до формально-динамічного рівня, для зіставлення з показниками агресивності було обрано переважно психологічні характеристики темпераменту: якісні характеристики емпатії, тривожність, локус контролю, екстраверсія-інтроверсія, відчуття провини, емоційність тощо.
5. Емпіричне дослідження проводилося за трьома етапами: підготовчим, діагностичним і аналітико-інтерпретаційним. Визначено логіку емпіричного дослідження, здійснено формування репрезентативної вибірки, створено комплекс традиційних психодіагностичних методик, спрямований на вивчення агресивності й широкого спектру властивостей особистості. Відповідно до вимог психометрики розроблено тест-опитувальник якісних показників агресивності, який показав достатню ступінь надійності і валідності, що дозволяє використовувати його не тільки в наукових, але й практичних цілях.
6. Кореляційний аналіз даних свідчить про існування значимих взаємозв’язків між досліджуваними показниками. За допомогою факторного аналізу виділено найбільш адекватну модель, що включає три біполярні фактори: «агресивністьемоційна стійкість», «домінантністьсхильність до відчуття провини», «терпимістьнезалежність». Це дало можливість згрупувати простір ознак, котрі вивчаються, й з’ясувати закономірні поєднання обраних для дослідження рис особистості.
7. За допомогою якісного аналізу виділено групи осіб (типи) з домінуванням одного з компонентів агресивності, а саме: емоційного (ЕА), когнітивного (КА), поведінкового (ПА), спонукального (СПА) і контрольно-регулюючого (КРА). Цей підхід дозволив вивчити прояви агресивності осіб, що розрізняються якісно-кількісним поєднанням її показників (типом), які виявляються у специфіці емпатії, локусу контролю, деяких факторів особистості (за Р.Кеттеллом).
8. Встановлено, що серед найважливіших детермінант агресивності є темперамент і його психологічні властивості, зокрема емоційність. Теоретично обґрунтовано та емпірично доведено, що емоційність, яка поряд з психічною активністю є важливим психічним складником темпераменту, може виступати в ролі фактора, котрий детермінує специфіку (формальні, а не змістовно-особистісні ознаки) індивідуальних проявів агресивності. Це виявляється в тому, що людям з певною емоційною диспозицією властива притаманна їм специфіка агресивності. Так, особам з домінуванням емоцій модальності Р (радість) характерна поведінкова агресивність, яка виявляється у вербальних, фізичних і непрямих агресивних реакціях, навіть при високому рівні контролю над ними. Особи з переважанням емоції модальності Г (гнів) вирізняються схильністю до критичного ставлення до оточуючих, потребою в агресивному реагуванні на різні ситуації, яка проявляється в агресивній поведінці при низькому рівні регуляції своїх агресивних імпульсів. Представникам С-типу (домінування емоційної модальності «страх») властиве слабке вираження всіх компонентів агресивності, відсутність схильності до переживання емоцій злості, люті, в них рідко виникають думки про агресивні плани, дії, у цих осіб немає потреби в таких переживаннях і в регуляції своєї агресивності. Досліджувані з домінуванням емоцій патерну «печаль» характеризуються агресивними емоціями і контролем над своїми агресивними проявами, тому в поведінці це не виявляється.
9. При дослідженні виникаючих у ситуації спілкування актуальних емоційних переживань за допомогою щоденникової методики (модифікований варіант пролонгованої методики) встановлено, що представники різних типів агресивності різняться своєрідністю емоційних переживань, зокрема й агресивних. Це виявляється в розмаїтті палітри, в перевагах певних емоцій, у частотності їх виникнення.

10. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Перспективами подальшого дослідження є: вивчення показників агресивності особистості, що відносяться до формально-динамічного і змістовного рівнів; розгляд індивідуально-психологічних особливостей полімодальних типів агресивності (домінування не одного, а кількох показників); розробка конкретних психологічних рекомендацій і програм, спрямованих на корекцію агресивності та її прояви з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості, та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В.В. Проблемы отчуждения в психологии // Вопросы психологии. 1990. №1; Психология детства: Учебник /Под ред. А.А.Реана. СПб., 2003. 368 с.
2. Агеев В.С. Психология межгрупповых отношений. М.: Изд-во МГУ, 1983. 114 с.
3. Адави М. Проблема агрессивности поведения личности в психоанализе: Автореф. дисс. канд. психол. наук. К., 1992. 19 с.
4. Адлер А. Индивидуальная психология. — М., 1994.
5. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.,1993.
6. Адорно Т. Исследование авторитарной личности. М.: Академия исследований культуры, 2001. 416 с.
7. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства: Руководство для врачей. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. 576 с.
8. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация. М.: Наука, 1976. 272 с.
9. Аликина Н.В. Возрастные психологические особенности агрессивного поведения несовершеннолетних: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1989. 17 с.
10. Аликина Н.В. Комплексная детерминация агрессивного поведения и психодиагностическая практика // Психология, клиника и профилактика отклоняющегося поведения у детей и подростков: Материалы межобластной научно-практической конференции 3-5 апреля 1991 г., г.Чернигов /Под ред. В.А.Худика. Чернигов: ЧОПНБ, ЧГПИ им. Т.Г.Шевченко, 1991. 120 с.
11. Алфимова М.В., Трубников В.И. Психогенетика агрессивности // Вопросы психологии. 2000. № 6. С. 112.
12. Аммон Г. Динамическая психиатрия /Пер. с нем. СПб.: Изд. Психоневрологического НИИ им. В.М.Бехтерева, 1995.
13. Аммон Г. Психосоматическая терапия. СПб.: Изд-во «Речь», 2000. С.7-93.
14. Бажин Е.Ф., Голынкина Е.А., Эткинд А.М. Опросник уровня субъективного контроля (УСК). М.: Смысл, 1993 (Психодиагностическая серия. Вып. 6-16).
15. Базыма Б.А. Психология агрессивного поведения // Влада і насильство: Збірка наукових статей. Харків: УВС, 1997. С. 133 146.
16. Балабанова Л.М. Судебная патопсихология (вопросы определения нормы и отклонений). - Д.: Сталкер, 1998. - 432 с.
17. Бандура А. Теория социального научения /Пер. с англ. СПб.: Евразия, 2000. 320 с.
18. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия: изучение влияния воспитания и семейных отношений /Пер. с англ. М.: Апрель Пресс: Эксмо-Пресс, 2000. 508 с.
19. Басс А.Г. Психология агрессии // Вопросы психологии. - 1967. - №3.
20. Бейч Д. Р., Гольдберг Г. Творческая агрессия: В 2 ч. / Пер. ГПНТБ СО АН СССР. М., 1974.
21. Белоус В.В. Темперамент и деятельность: Учебное пособие. - Пятигорск, 1990.-119 с.
22. Белоусова Р.В. Индивидуально-типические особенности коммуникативной кретивности: Дисс. канд. психол. наук. - Одесса, 2004. 198с.
23. Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста. М.: Изд-во Московского ун-та,1988.
24. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль /Пер. с англ. СПб.: Прайм-Еврознак, 2001. 510 с.
25. Бовть О.Б. Агресивні реакції та шляхи їх корекції в молодших школярів: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2001. 18 с.
26. Бовть О.Б. Соціально-психологічні причини агресивної поведінки підлітків // Рідна школа. 1999. - № 2. С.17 20.
27. Бойко И.Б. Проявление агрессивности несовершеннолетних осужденных женского пола // Вопросы психологии. 1993. - №4. С.27-31.
28. Большая психологическая энциклопедия. М.: Эксмо, 2007. 544 с.
29. Бринза І.В. Особливості переживання професійної кризи у осіб з різним типом емоційності: Дис. канд. психол. наук. К., 2000. 233 с.
30. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике СПб.: Питер Ком, 1999. 528с.
31. Бутовская М.Л. Агрессия и примирение как проявления социальности у приматов и человека // Общественные науки и современность. 1998. № 6. С. 149-160.
32. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия /Пер. с англ. СПб.: Питер, 1998. 330 с.
33. Василенко І.А. Психологічні особливості емоційності і товариськості дітей молодшого шкільного віку: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. Одеса, 2005. -19 с.
34. Васьківська С. Дитяча агресивність: норма чи відхилення? // Початкова школа. 1993. - № 7. С.51 52.
35. Гайдукевич Г.А. Прояви агресивності у курсантів вищих військових закладів освіти на різних етапах підготовки: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. К., 2000. 16 с.
36. Гайдукевич Г.А., Выдай А.Ю. Агрессия самоутверждения и проблема лидерства в воинском коллективе. Актуальные проблемы социального управления. Житомир: Изд. училища, 1996. С.1720.
37. Гайдукевич Г.А., Ложкін Г.В., Сьомін С.В. Психодіагностика агрессивності військовослужбовців: Навчальний посібник. Житомир.: ВФ при ЖІТІ, 1997. 56с.
38. Гельгорн Э., Луфборроу Дж. Эмоции и эмоциональные расстройства /Пер. с англ. М.: Мир, 1966. 672 с.
39. Гиренко С.П. Агресивна поведінка особистостістості в конфлікті // Вісник Харківського Університету. Серія Психологія”. 2000. - № 472. С. 49 51.
40. Глузман О.В., Мелоян А.Е., Туз Л.Г. Агресія та її глибинно-психологічні джерела: Навчальний посібник. К.: ТОВ Видавництво «Освіта України», 2006. 256 с.
41. Головин С.Ю. Словарь психолога-практика. - 2-е изд., перераб. и доп. Мн.: Харвест, 2007. 976 с.
42. Гордякова О.В. Влияние личностной агрессивности и тревожности подростков на эмоциональное отношение к агрессии в телевизионной рекламе // Психологический журнал. 1999. Т.20, №4. С.96 101.
43. Горьковая И.А. Проявления агрессивного поведения у делинквентных подростков // Дети и насилие: Материалы Всероссийской научно-практической конференции (Москва-Санкт-Петербург, 2-8 октября,1994). Екатеринбург, 1996. С.32 - 36.
44. Гришина Н.В. Психология конфликта. СПб.: Питер, 2001. 464 с.
45. Демина Л.Д., Ральникова И.А. Психическое здоровье и защитные механизмы личности: Учебное пособие. Изд-во Алтайского государственного университета, 2000.
46. Дмитриев А.В. Конфликтология: Учеб. пособие. М.: Альфа-М, 2003. 336 с.
47. Дмитриева Т. Б. Введение // Агрессия и психическое здоровье / Под ред. Т.Б.Дмитриевой, Б.В.Шостаковича. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. — С. 39.
48. Добрович А. Межличностные реакции //Морозов А.В. Психология влияния. М., 2001.
49. Додонов Б.И. В мире эмоций. К.: Политиздат Украины, 1987. 140 с.
50. Дроздов О. Агресіологія як міждисциплінарна галузь наукових досліджень // Соціальна психологія. 2006. - № 1 (15). C.43-49.
51. Дроздов О.Ю. Соціально-психологічні фактори динаміки агресивної поведінки молоді: Дис. ... канд. психол. наук. Чернігів, 2003.
52. Дроздов О.Ю., Скок М.А. Проблеми агресивної поведінки особистості: Навчальний посібник. Чернігів: ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка, 2000. 156 с.
53. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. 2-е изд., доп. СПб.: Питер, 2001. 320 с.
54. Дубинин Н.П., Карпец И.И. Агрессивность и альтруизм //Генетика, поведение, ответственность /Под ред. В.Н.Кудрявцева. М.,1989. С.219-231.
55. Дубинко Н.А. Влияние когнитивных процессов на проявление агрессивности в детском возрасте // Вопросы психологии. 2000. № 1. С. 53-57.
56. Дышлевой А. Ю. Агрессия как форма противоправного сексуального поведения // Международный медицинский журнал. — 2002. — Т. 8, № 4. — С. 6972.
57. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. СПб.: Питер, 2001. 560 с.
58. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. СПб.: Питер, 2001. 368с.
59. Еникеев М.И. Юридическая психология: Учеб. для вузов.- М., 1999. 517с.
60. Ениколопов С.Н. Агрессивность как специфическая форма активности и возможности ее исследования на контингенте преступников /Психологическое изучение личности преступников. М., 1976 С.83114.
61. Ермолина Л.А., Кашникова А.А., Титарова И.Н., Коваленко В.Б. Агрессивные проявления у детей и подростков в структуре пограничных психических расстройств //Охрана здоровья детей и подростков: Материалы IV конгресса педиатров России. Москва, 17-18 ноября 1998. С.121-122.
62. Жабокрицький С.В. Науково-методичні підходи до профілактики агресивних дій психічно хворих // Архів психіатрії. 1997. Вип. 12-13. С. 238-241.
63. Завражин С.А. Агрессивные фантазии в детском подростковом возрасте. //Вопросы психологии. 1993. №5. С.4349.
64. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій / Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 1997. 180 с.
65. Захарова И. Ю. Нарушения общения и проблемы поведения: опыт коррекции // Особый ребенок: исследования и опыт помощи: Научно- практический сборник. - М.: Центр лечебной педагогики, 1999. - Вып. 2. - С. 21-43.
66. Змановская Е.В. Девиантология (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2003. 288 с.
67. Знаков В.В. Понимание асоциальными подростками ситуаций насилия и унижения человеческого достоинства //Вопросы психологии. 1990. №1.
68. Зоуир Абдульрахман Али Рашид Некоторые механизмы кросс-культурного поведения агрессивного поведения у подростков // Ананьевские чтения-99. СПб., 1999.
69. Изард К.Э. Эмоции человека /Пер. с англ. М., 1980. 439 с.
70. Ильин Е.П. Мотивы человека: теория и методы изучения.- К.: Вища школа, 1998. 292 с.
71. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2001. 752 с.
72. Калина Н.Ф. Основы психоанализа. — М.: «Рефл-бук»; К.: «Ваклер», 2001. — 352 с.
73. Калина Н.Ф. Основы психотерапии. М.: «Рефл - бук»; К.: «Ваклер», 1997. 272 с.
74. Квятковская-Тохович Э. Агрессивность и конфликтность несовершеннолетних правонарушений как объект педагогического изучения и воздействия: Автореф. дис. канд. психол. наук. М., 1979. 23 с.
75. Кернберг О.Ф. Агрессия при расстройствах личности и перверсиях / Пер. с англ. М.: Класс, 1998. 364 с.
76. Кириленко Т.С., Кравчук С.Л. Проблема функціонального призначення агресивних проявів у житті людини // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф. Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть”: Зб. наук. пр. / Київ. військ. гум. ін-т. К., 1999. С. 100-106.
77. Кириченко В.В. Особливості проявів агресії у дітей під час соціально-психологічної адаптації до умов середньої школи // Актуальні проблеми психології. Т.1. Соціальна психологія. Психологія управління. Организаційна психологія. К.: Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, 2002. Ч. 3. С. 68 72.
78. Киселева Е.А. Эмоциональность и ее проявление в особенностях психологической проницательности // Псіхологія на перетині тисячоліть: Матеріали П’ятих Костюківських читань. К., 1999. Т.2 С. 16-23.
79. Кисельова О.А. Особливості психологічної проникливості у осіб з різною емоційною диспозицією: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. К., 1999. 19 с.
80. Клайн В. Как подготовить ребенка к жизни. М., 1991.
81. Ковалев П. А. Возрастно-половые особенности отражения в сознании структуры собственной агрессивности и агрессивного поведения: Дис. канд. психол. наук. СПб., 1996.
82. Колосова С. Агрессия и агрессивность // Школьный психолог. 2000. №25-28.
83. Колчина Л.П. Связь поведенческого, вербального показателей социальной агрессивности и агрессивности при фрустрации //Темперамент. Пермь, 1976.
84. Кондаков И.М., Нилопец М.Н. Экспериментальное исследование структуры и личностного контекста локуса контроля // Психологический журнал. 1995 №1.
85. Котова Э.П. Индивидуально-психологические особенности лиц, совершивших агрессивно-насильственные преступления // Насилие, агрессия, жестокость: Криминально-психологическое исследование. — М., 1990. — С. 5775.
86. Кошлань И.Г. Психологические особенности эмоциональности подростков и стили семейного воспитания: Дис. ... канд. психол. наук. Одесса, 2005.
87. Кравчук С.Л. Особливості психологічних детермінант агресивних проявів особистості: Дис. канд. психол. наук. К., 2002.
88. Кравчук С. Психологічні особливості особистості, схильної до використання агресії як захисту // Вісник КНУ Шевченка: Сер. Соціологія. Психологія. Педагогіка. 2004. Вип. 21 (20-21). С. 86-88.
89. Крайг Г. Психология развития. — СПб.: Питер, 2000. — 992 с.
90. Крайнюк В.М. Психологічні особливості проявів тривожності і агресивності у юнаків призовного віку: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. К., 1999. 18 с.
91. Краткий психологический словарь / Сост. А.А.Карпенко; Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431 с.
92. Крэйхи Б. Социальная психология агрессии. СПб.: Питер, 2003.
93. Кудрявцев И.А., Ратинова Н.А., Савина О.Ф. Деятельностный подход при экспертном анализе агрессивно-насильственных правонарушений // Психологический журнал. 1997. Т.18, №3. С.45 57.
94. Кузнецова О. В. Индивидуально-типологические факторы адаптивности личности: Дис. ... канд. психол. наук. Одесса, 2005.
95. Кузнецова О.В. Эмоциональность как один из факторов индивидуально-психологических особенностей социальной адаптивности // Наука і освіта. Одеса, 2004. - № 6-7. С.146 149.
96. Куницына В.Н, Казарина Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2001. 544с.
97. Курбатова Т.Н. Структурный анализ агрессии //Б.Г.Ананьев и ленинградская школа в развитии современной психологии. — СПб., 1995. — С. 2728.
98. Ларіна Т.О. Соціально-психологічні передумови аутоагресивної поведінки молоді: Автореф. дис. ... канд. психол. наук.— К., 2004. — 18 с.
99. Латынов В.В. Стили речевого коммуникативного поведения: структура и детерминанты // Психологический журнал. 1995. - №6.
100. Левитов Н.Д. Психическое состояние агрессии // Вопросы психологии. 1972. № 6. С. 168 171.
101. Левитов Н.Д. Фрустрация как один из видов психических состояний //Вопросы психологии. 1967. № 6.
102. Леонов Н.И. Конфликты и конфликтное поведение. Методы изучения: Учебное пособие. СПб.: Питер, 2005. 240 с.
103. Лишин О. В. Педагогическая психология воспитания. М., 1997.
104. Лоренц К. Агрессия (так называемое "зло") /Пер с нем. М.: Прогресс, Универс, 1994. 272 с.
105. Мазоха І.С. Дослідження особливостей емпатії у осіб з різним рівнем агресивності // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. праць. Одеса, 2005. Вип. 1-2. С. 31 -35.
106. Мазоха І.С. Особливості суб’єктивного контролю в осіб з високим та низьким рівнем агресивності // Наука і освіта. 2004.- № 6 7.
107. Мазоха І.С. Психологічний портрет осіб з різним рівнем агресивності //Наука і освіта. 2004. - № 4 5.
108. Майерс Д. Социальная психология. СПб.: Изд. «Питер», 1999.
109. Маклаков А.Г. Общая психология. Питер, 2006. 583 с.
110. Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога. М.: Изд во Эксмо, 2006. 784 с.
111. Мелоян А.Е. Глибиннопсихологічні витоки агресивності особистості (на матеріалах активного соціально-психологічного навчання): Автореф. дис. ... канд. психол. наук. — К., 2004. — 20 с.
112. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в эксперимен­тальную психологию личности. М.: Просвещение, 1985. 319 с.
113. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: Учебное пособие. 5-е изд. М.: Медпресс информ, 2005. 432 с.
114. Меньшикова Л. В. Психолого-педагогическое исследование структуры агрессивности и особенностей толерантности студентов вуза // Качество образования: Системы управления, достижения, проблемы: Тез. V межд. науч.-метод. конф. (НГТУ, 19-23 мая 2003 г.). Т.3. - Новосибирск, 2003.
115. Меньшикова Л.В. Экспериментальное исследование структуры агрессивности и особенностей толерантности у студентов вуза // Проблемы высшего технического образования: Межвуз. сб. науч. тр. / Под общей ред. А.С. Вострикова. Вып 25. Новосибирск, 2003.
116. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. М.: Педагогика, 1986. 256 с.
117. Можгинский Ю.Б. Агрессия подростков: эмоциональные и кризисные механизмы. СПб.: Изд-во "Лань", 1999. 128 с.
118. Морозов О.М., Морозова Т.Р. Агресивні засуджені: [Монографія]. К.: МП Леся”, 2000. 204 с.
119. Налчаджян А.А. Социально-психическая адаптация личности: Формы, механизмы и стратегии. Ереван: Изд-во АН АрмССР 1988. 262 с.
120. Небылицын В. Д. Темперамент Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.Я.Романова. М.: Изд-во МГУ, 1982. С. 153-159.
121. Общая психология: Курс лекций для первой ступени педагогического образования / Сост. Е.И. Рогов. М., 1998. 448 с.
122. Ольшанникова А.Е. Эмоции и воспитание. М.: Знание, 1983. 80 с.
123. Орищенко О.А. Дифференциально-психологический анализ эмпатии: Дисс. канд. психол. наук. Одесса, 2004. 200 с.
124. Орбан-Лембрик Л.Е. Социальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. К.: Либідь, 2004. 576 с.
125. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности. М.: Просвещение, 1991. 287 с.
126. Павелко І.І. Гуманістична спрямованість спілкування як умова подолання агресивних тенденцій у підлітків: Дис. канд. психол. наук. Одеса, 2007. 20 с.
127. Паренс Г. Агрессия наших детей /Пер. с англ. М.: Форум, 1997. 160 с.
128. Повякель Н.І. //Психологія особистості: [Словник довідник] /За ред. Горностая П.П., Титаренко Т.М. К.: Рута, 2001. 320 с.
129. Психологический словарь /Под общ. ред. Петровского А.В., ЯрошевскогоМ.Г. 2-е изд., испр и доп. М.: Политиздат, 1990. 494 с.
130. Психологический словарь /Под ред. Давыдова В.В., Запорожца А.В., Ломова Б.Ф. и др.: Науч. исслед. инт общей и педагогической психологии Академии пед. наук СССР. М.: Педагогика, 1983. 448 с.
131. Психология человеческой агрессивности: Хрестоматия /Сост. К.В.Сельченок. Мн.: Харвест, 1999. 653 с.
132. Психологія особистості: [Словник довідник] /За ред. Горностая П.П., Титаренко Т.М. К.: Рута, 2001. 320 с. Бібліогр.: с. 263-293.
133. Психологія суїциду: Посібник /За ред. Москальця В.П. К.: Академвидав, 2004. 288 с.
134. Райгородский Д.Я. (редактор-составитель) Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учебное пособие. Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. 672с.
135. Ратинов А.Р. К ядру личности преступника //Актуальные проблемы уголовного права и криминологии. — М., 1981. — С. 6786.
136. Реан А.А. Психология изучения личности: Учебное пособие. СПб.: Изд-во Михай