ВІДОБРАЖЕННЯ ЧАСОВОЇ СКЛАДОВОЇ В КАРТИНІ СВІТУ СУБ`ЄКТА : ОТРАЖЕНИЕ временных составляющих В КАРТИНЕ МИРА СУБЪЕКТА

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

СВИНАРЕНКО РАДІОН МИКОЛАЙОВИЧ

УДK 159.937.53.:115:(043.5)

ВІДОБРАЖЕННЯ ЧАСОВОЇ СКЛАДОВОЇ В
КАРТИНІ СВІТУ СУБ`ЄКТА

19.00.01 загальна психологія, історія психології

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Наукові керівники:

Цуканов Борис Йосипович

доктор психологічних наук,
професор

Вісковатова Тетяна
Павлівна
доктор психологічних наук,
академік Української академії наук, професор

Харків 2008

ЗМІСТ

ВСТУП.. .. 4
РОЗДІЛ 1. КАРТИНА СВІТУ СУБ’ЄКТА ЯК ІНТЕГРАЛЬНЕ ПСИХОЛОГІЧНЕ УТВОРЕННЯ ТА ЇЇ ЧАСОВА СКЛАДОВА.. 10
1.1. Поняття "картини світу" в психології 10
1.2. Психологічні особливості часової складової в картині світу суб'єкта. 22
1.3. Час та його властивості як предмет дослідження природничих наук. 37
Висновки до першого розділу. 44
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 47
2.1. Методичні підходи до дослідження часової складової в картині світу суб’єкта. 47
2.2. Методи дослідження. 51
2.2.1. Інструментарій для дослідження суб’єктивних уявлень про час. 51
2.2.2. Інструментарій для дослідження суб'єктивних переживань часу. 53
2.2.3. Проективні методики дослідження переживання часу. 61
2.2.4. Інструментарій дослідження часової перспективи. 62
2.2.5. Інструментарій дослідження вікових особливостей формування часової складової в картині світу суб'єкта. 63
2.2.6. Методи математико-статистичної обробки. 63
2.3. Організація та етапи дослідження. 64
Висновки до другого розділу. 65
РОЗДІЛ 3. ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ЧАСОВОЇ СКЛАДОВОЇ В КАРТИНІ СВІТУ СУБ`ЄКТА.. 68
3.1. Уявлення суб'єктів про час та їх типологічні особливості 68
3.2. Переживання суб'єктами часу та їхні типологічні особливості 94
3.3. Психологічні особливості відображення часової складової в картині світу суб'єкта. 127
Висновки до третього розділу. 145
ВИСНОВКИ.. 149
ДОДАТКИ.. .. 154
Додаток А.. 154
Додаток Б. 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 175

ВСТУП

Актуальність теми. Час є невід'ємним атрибутом існування всіх предметів і процесів матеріального світу, єдиною універсальною категорією буття, що є постійним об'єктом наукових досліджень і викликає незмінний інтерес вчених різних областей наукового знання.
Актуальність дослідження проблеми відображення часової складової в картині світу суб'єкта пов’язана з активним розширенням категоріального апарату психологічної науки, поглибленням змісту таких загальноприйнятих понять, як "суб'єкт", "час", "картина світу". Нагальність впровадження категорії "картина світу" в психологію зумовлена інтересом психологів до діяльності людини, її життєвого шляху. Ці проблеми пов'язані з особливостями темпорального структурування й систематизації життєдіяльності людини, оскільки, з одного боку, високий темп життєдіяльності в світі, що швидко змінюється, висуває вимоги до організації суб'єктом індивідуального часу, а з іншого боку, процес самореалізації тісно пов'язаний з унікальністю людини.
Звернення до дослідження часової складової в картині світу суб'єкта в контексті проблематики вітчизняної психологічної науки визначається необхідністю створення умов для всебічної самореалізації внутрішнього потенціалу людини, оскільки у сучасному світі особистісний час є однією з найбільш важливих цінностей, що підкреслює актуальність вивчення особливостей уявлень та переживань суб'єктів про час. Крім того, актуальним є також питання про відображення в суб'єктивних картинах світу суб’єктивних уявлень та переживань всього різноманіття фізичних властивостей часу.
У психології проблему картини світу суб'єкта розглядали О.М. Леонтьєв (1972), Д.О. Леонтьєв (1999), Д. Келлі (1974), А. Маслоу (1975), З. Фрейд (1911), С.Л. Рубінштейн (1973). В українській психологічній науці до проблеми картини світу зверталися такі психологи, як: О.А. Донченко (2001), О.М. Лактіонов (2000), С.Д. Максименко (2006), Е.Л. Носенко (2004), С.М. Симоненко (2003), В.О. Татенко (2006), Т.М. Титаренко (2003) та ін. Ця проблема була під-
нята ними з метою розуміння суті й природи буття свідомого суб'єкта, пошуку ним сенсу життя. Особистісні особливості картин світу представлені в працях К.О. Абульханової-Славської (2001), Ф.Ю. Василюка (1984), С.Д. Максименка (2006). Т.М. Титаренко (2003). В рамках психології праці проблема картини світу була вивчена Є.О. Клімовим (1995). Картина світу як змістова складова візуально-мисленевих стратегій розглянута С.М. Симоненко (2005). Проблема формування суб'єктивних уявлень про час проаналізована Ж. Піаже (1952), З.О. Кіреєвою (2001), С.Д. Луцковською (2000). Особливості використання часу особистістю досліджено К.О. Абульхановою (2001), Т.М. Березіною (2003), А.К. Болотовою (2006), та інш. Проблемі біографічного часу присвячено праці Є.І. Головахи (1988), О.О. Кроніка (1988), В.В. Нуркової (2000), S. Buehler (1959) та інших.
Незважаючи на різноманіття теоретичних підходів до проблеми часу, все ще залишається нерозглянутою ціла низка проблем: по-перше, співвідношення природничонаукових, психологічних та філософських підходів до проблеми часу; по-друге, залишається не визначеним місце часової складової в картині світу суб'єкта, її структура та особливості формування; по-третє, виявлення й упорядкування відображення часу в картині світу суб'єкта; по-четверте, система характеристик часу для виявлення типо-логічних особливостей уявлень про час та переживань часу у картині світу суб'єкта.
Недостатня розробленість зазначених проблем визначила мету та завдання дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана за темою основних науково-дослідницьких робіт "Психологія часу" (державний реєстраційний номер 0104U000498) Наукового центру психології часу Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

Мета дослідження виявити структуру часової складової в картині світу суб’єкту як основи для виокремлення типологічних особливостей уявлень та переживань про час.
Об'єкт дослідження картина світу суб’єкта.
Предмет дослідження відображення часу в картині світу суб’єкта.
Завдання дослідження:
1. Розкрити сутність та зміст поняття "картина світу суб’єкта".
2. Розробити концептуальну модель структури характеристик часової складової в картині світу суб'єкта.
3. Розробити та обґрунтувати теоретичну та емпіричну типологію часової складової в картині світу суб'єкта.
4. Виявити типологічні особливості уявлень про час та переживань часу в картині світу суб'єкта.
5. Визначити вікові особливості формування часової складової в картині світу суб'єкта.
Методологічну основу дослідження склали суб'єктно-діяльнісна теорія Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, К.О. Абульханової-Славської, Л.І. Анциферової, А.В. Брушлінського; суб'єктний підхід до вивчення життєдіяльності особистості, розкритій у працях С.Д. Максименка, Ф.Ю. Василюка, А.В. Петровського, Т.М. Титаренко. Крім того, в роботі використано методологічний підхід до дослідження часу П. Фресса, Ж. Піаже, Д. Ґ. Елькіна, Б.Й. Цуканова. Також використано праці екзістенціально-гуманістичного напрямку в психології: В. Дільтея, Е. Гуссерля, А.Маслоу, В.Франкла, Е. Фромма та ін.
Методи дослідження. Для проведення дослідження були використані наступні методи: аналіз, узагальнення, систематизація й класифікація даних наукової літератури з проблеми дослідження; опитування, бесіда, проективні методи; математико-статистичні методи: факторний аналіз, кластерний аналіз, дисперсійний аналіз, дискримінантний аналіз, критерій кутового перетворення Фішера, критерій на нормальність розподілу Колмогорова-Смирнова.
Організація та експериментальна база дослідження. Емпіричну базу роботи склали результати психологічного дослідження, що проводилося автором упродовж 2004-2007 років. Досліджуваними виступали студенти денної та заочної форм навчання Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Одеського інституту сухопутних військ, Інституту державного управління при Президенті України. Усього в дослідженні взяли участь 310 осіб.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:
- уточнено поняття "образ світу", "картина світу суб'єкта", "часова складова в картині світу суб'єкта", "уявлення про час у картині світу суб'єкта", "переживання часу в картині світу суб'єкта"; обґрунтовано визначення картини світу як сукупності уявлень і переживань суб'єкта про зовнішній і внутрішній світ;
- вперше обґрунтовано структуру часової складової в картині світу суб'єкта, що включає два елементи: уявлення та переживання суб'єкта про час;
- доповнено й обґрунтовано систему основних характеристик часу, чотири з яких стосуються статусу часу: "тривалість упорядкованість часу"; "рівномірність - нерівномірність часу"; "зворотність незворотність часу"; "пе-рервність неперервність часу"; та дві характеристики становлення часу: "швидкість плину часу" та "точка відліку часу".
- виявлено й проаналізовано особливості відображення в уявленнях і переживаннях головних характеристик часу;
- розроблено й обґрунтовано типологію часової складової в картині світу суб'єкта, в основі якої лежать особливості уявлень та переживань про основні властивості часу;

- обґрунтовано взаємозв'язок часової складової в картині світу суб'єкта з існуючими науковими концепціями часу, що зумовлено не лише наявністю певних уявлень у картині світу суб'єкта, але й тим, що в кожній з наукових концепцій імпліцитно включені власні переживання часу її автором.
- показано, що формування цілісної картини світу суб'єкта відбувається у підлітковому віці і пов’язане зі становленням в ній часової складової.
Теоретична значущість отриманих результатів полягає в тому, що:
- уточнено зміст поняття "картина світу суб’єкта" та її часові характеристики;
- визначена комплексна психологічна структура характеристик суб'єктивного переживання часу та уявлень про час;
- доповнено наукові знання про значущість часової складової в картині світу суб'єкта.
Практична значущість отриманих результатів:
­ виявлені закономірності часової складової в картині світу суб'єкта можуть бути використані для підвищення індивідуальної ефективності, оптимального використання часових ресурсів, які можуть застосовуватися у психологічному консультуванні, корекції, реабілітаційній роботі з дезадаптованими особистостями (безробітними, клієнтами психологічних консультацій тощо);
­ розроблений дослідницький інструментарій може застосовуватися для проектування додаткових методів діагностики особливостей відображення суб'єктом часу;
­ результати дослідження можуть використовуватися в навчальних курсах і спецкурсах з теорії особистості, загальної й організаційної психології.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечена всебічним теоретичним аналізом проблеми, використанням надійних та валідних методів, адекватних меті й завданням дослідження, достатньою репрезентативністю вибірки, проведенням якісного та кількісного аналізу отриманих результатів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені й обговорені на: П'ятій міжнародній конференції молодих науковців "Проблеми особистості в науці: результати та перспективи досліджень" (м. Київ, 2002); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції "Молодь в умовах нової соціальної перспективи" (м. Житомир, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих учених, присвяченій 140-річчю ОНУ імені І.І. Мечникова "Проблема особистості в сучасній науці: результати й перспективи досліджень" (м. Одеса, 2005); Другій міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених "Психологічні проблеми сучасності" (м. Львів, 2005); 9-му Європейському психологічному конгресі (м. Гранада, 2005); Восьмій міжнародної конференції молодих науковців "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень" (м. Київ, 2006); 10-му Європейському психологічному конгресі (м. Прага, 2007); Першому всеукраїнському конгресі психологів (м. Київ, 2005); Сьомій всеукраїнській конференції молодих вчених "Проблема особистості в сучасній науці: результати й перспективи досліджень" (м. Київ, 2004); на засіданні секції психології в Одеському Будинку вчених (м. Одеса, 2008); на засіданні науково-методичного семінару кафедри загальної та соціальної психології та кафедри диференціальної та експериментальної психології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
Публікації. Зміст та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 14 публікаціях, з них п'ять опубліковано у виданнях, що належать до переліку видань, затверджених ВАК України.
Структур

Список литературы

ВИСНОВКИ

У завершенні дисертаційного дослідження представляється можливим зупинитися на результатах і висновках, що мають принципове значення, а також окреслити проблеми, які треба буде розв'язати в рамках досліджуваної теми.
В умовах прискорення темпу життя величезний інтерес представляє дослідження взаємодії людини з навколишнім світом. Ця взаємодія підкоряється складним закономірностям, вона стає можливою саме завдяки наявності у суб’єкта картини світу. Картина світу в свою чергу є важливим психологічним поняттям, що по-різному розуміється в рамках різних теорій, однак, незважаючи на це існує загальне розуміння картини світу як сукупності конкретних уявлень та переживань. Уявлення суб'єкта про час поряд із іншими (про простір, про світ, про всесвіт) утворюють єдину картину світу.
Разом із тим, у психології існує загальне розуміння того, що час формується в самому індивіді як носії біологічних властивостей. Звідси колективні, соціальні, культурні, релігійні, філософські уявлення про час перебувають у глибокому взаємозв'язку з індивідуальними особливостями.
Оскільки, з одного боку, соціальні уявлення про час є продуктом переживань окремих людей як носіїв унікальних біологічних годин. З іншого боку, соціальні уявлення про час дозволяють суб'єктові знайти адекватні вираження для передачі власних переживань часу. Цей клас суб'єктивних уявлень про час, незважаючи на свою важливість у дослідженні суб'єкта і його картини світу, раніше практично не ставав об'єктом спеціального психологічного дослідження. Звідси, представляється перспективним дослідження можливості інтеграції психологічного й філософського знання про переживання часу, з огляду на те, що філософи, які займалися дослідженням проблем часу, будучи експертами в цій проблемі, у той же час залишаються людьми, на наукову рефлексію часу яких впливають їх власні індивідуальні переживання.
У даному дисертаційному дослідженні була почата спроба сформулювати один із можливих підходів до вивчення часової складової в картині світу суб'єкта. Цей підхід вироблений на основі аналізу наукових концепцій часу і сучасних психологічних понять, що характеризують відношення "людина час"
Орієнтація дослідження на взаємозв'язок концепцій часу й картини світу суб'єкта дозволила запропонувати рішення деяких проблем: про структуру й змістовні характеристики часової складової у картині світу суб'єкта, про співвідношення наукових концепцій часу і суб'єктивного переживання й уявлення часу, за допомогою статистичних процедур типологізації встановити особливості уявлень і переживання часу в різних групах суб'єктів, а також кількісне співвідношення між групами, уявлення про час яких типологічно різні.
Рішення поставлених у дослідженні завдань дозволило сформувати наступні висновки:
1. Встановлено, що в сучасній психології відсутній єдиний підхід до визначення поняття "картина світу". Виявлено два основних теоретичних підходи до визначення картини світу суб'єкта: як системи уявлень про світ і як сукупності індивідуальних переживань. Показано, що об'єднання обох підходів дозволяє визначити "картину світу" як інтегральне особистісне утворення, що має складну багатомірну структуру, що містить у собі, з одного боку, уявлення, які здобуваються суб'єктом у процесі соціальної взаємодії, й з іншого унікальні внутрішні переживання.
2. Позначені основні відмінності в змісті понять "образ світу" й "картина світу", які полягають в тому, що "образ світу" розглядається, у першу чергу, як сукупність перцептивних образів. Показано, що відмінність "картини світу" від "образу світу" полягає у тому, що вона розкриває й упорядковує внутрішній світ людини, поєднуючи уявлення й переживання. Запропоноване розуміння "картини світу" як сукупності уявлень та переживань про зовнішній і внутрішній світ.
3. Виявлено основні підходи до дослідження переживання й уявлення часу в психології, з позицій: а) особистісного часу, у рамках якого час розгляда
ється як продукт діяльності суб'єкта; б) біографічного часу, тобто часу, наповненого життєво важливими подіями; в) суб'єктивного часу часу, наповненого суб'єктивними переживаннями; г) індивідуального часу, що відображає особливості зовнішнього об'єктивного часу.
4. Виявлено, що уявлення про час і переживання часу тісно пов'язані між собою. З одного боку, переживання часу ґрунтуються на внутрішньому досвіді, якій не завжди вербалізується суб'єктом. З іншого боку, уявлення про час ґрунтується на соціальному знанні, що слугує джерелом для вираження внутрішніх переживань часу. Обґрунтовано взаємозв'язок часової складової в картині світу суб'єкта з існуючими науковими концепціями часу, що зумовлено не лише наявністю певних уявлень у картині світу суб'єкта, але й тим, що в кожній з наукових концепцій імпліцитно включені власні переживання часу її автором. Виділені психологічні особливості уявлень філософів про властивості часу дозволили розробити концептуальну модель структури часової складової в картині світу суб'єкта. Обґрунтовано, що структура уявлень про час у картині світу суб'єкта містить у собі два основних блоки: статус часу й становлення часу. Статус часу описують чотири основні характеристики часу: "тривалість упорядкованість", "рівномірність нерівномірність", "зворотність незворотність", "перервність неперервність". Становлення часу визначають дві основні характеристики: "швидкість плину" й "наявність точки відліку часу".
5. На основі факторного аналізу виборів досліджуваними суджень про час виявлено й проаналізовано особливості відображення характеристик часу в уявленнях і переживаннях. Показано, що в суб’єктивних переживаннях й уявленнях про час представлена у загальному вигляді єдина структура з шести основних властивостей часу, але із різною значущістю відображення цих характеристик, зокрема в переживаннях часу системотвірними є такі характеристики як "рівномірність часу" і "зворотність часу", в уявленнях про час: "неперервність часу" і "упорядкованість часу".
6. У роботі обґрунтовується існування єдиної системи характеристик часу, що відображає існування різних типів часової складової в картині світу суб'єкта. Показано, що індивіди залежно від їхніх уявлень про час можуть бути об'єднані в чотири групи. Крім того, показано, що суб'єкти залежно від їхнього переживання часу також можуть бути об'єднані в чотири групи: з домінуючими переживаннями часу субстанціональності, реляційності, статичності, динамічності часу. Показано, що типи уявлень часу та типи переживання часу диференціюються за двома шкалами: "точка відліку часу" і "перевність неперервність часу". Поряд із цим, типи уявлень про час розрізняються за шкалою "упорядкованість часу", а типи переживання часу розрізняються за шкалою "швидкість плину часу".
7. Виявлено, що для "субстанціонального типу" часової складової в картині світу суб’єкта час є рівномірним, незворотнім, перервним, виступає як тривалість, без точки відліку часу, із невизначеною швидкістю. Для "реляційного типу" часової складової в картині світу суб’єкта час є нерівномірним, зворотнім, упорядкованим, неперервним, із точкою відліку часу, із не визначеною швидкістю. Для "динамічного типу" часової складової в картині світу суб’єкта час є рівномірним, незворотнім, упорядкованим, перервним, швидким, із точ- кою відліку часу. Для "статичного типу" часової складової в картині світу суб’єкта час є нерівномірним, незворотнім, виступає як тривалість, перервним, повільним, без точки відліку часу. Встановлені тенденції у відмінностях в графічному відображенні переживань часу суб'єктами із різними типами переживання часу. Зокрема, для суб'єктів із "субстанціональним типом" переживання часу найбільш характерний вибір рисунка часу, в якому лінія часу розділена на рівномірні відрізки. Для суб'єктів "статичного типу" характерно власне графічне зображення часу. Статево-вікових відмінностей у складі виокремлених груп у переживанні й уявленні про час не виявлено, що свідчить про високу достовірність виділених характеристик часу.

8. Показано, що формування уявлень про час є тривалим, яке завершується до підліткового віку й не залежить від статі. З 13 до 16 років час набуває суб'єктивної значущості і формується як цілісна часова складова в картині світу суб'єкта.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова К. А. Время личности и время жизни / К. А. Абульханова, Т. Н. Березина. Спб. : Алетейя, 2001. 300 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности / Ксения Александровна Абульханова-Славская. М. : Наука,1980. 335 с.
3. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / Ксения Александровна Абульханова-Славская. М. : Мысль, 1991. 299 с.
4. Аквинский Фома. Сумма теологии / Фома Аквинский [ С.И. Еремеев (пер.с лат.), А.А. Юдин (пер.с лат.)]. К. : Ника-Центр, 2005. 560с.
5. Акимов Р. А. Проблема становления во времени / Р. А. Акимов // Философские аспекты учения о времени, пространстве, причинности и детерминизме. М. : Институт Философии АН СССР, 1985. С. 3139.
6. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Борис Герасимович Ананьев. 2. изд. СПб. : Питер, 2001. 263с. (Мастера психологии).
7. Анцыферова Л. И. Психология формирования и развития личности / Людмила Ивановна Анцыферова // Психология личности в трудах отечественных психологов; [под ред. Л.В. Куликова]. Спб. : Питер, 2002. 480 с. С.207-213
8. Аристотель. Физика / Аристотель. М.: Учпедгиз, 1936. 720 с.
9. Аристотель. Физика // Философы Греции. Основы основ: логика, физика, этика. Харьков : ЭКСМОПресс, 1999. 1056 с.
10. Артемьева Е. Ю. Основы психологии субъективной семантики / Е.Ю. Артемьева. М. : Наука, 1999. 350 с.
11. Архангельский Г. А. Организация времени: от личной эффективности к развитию фирмы / Глеб Алексеевич Архангельский. СПб. : Питер, 2003. 414 с.
12. Аскин Я. Ф. Проблема времени. Ее философское истолкование / Яков Фомич Аскин. М. : Мысль, 1966. 200 с.
13. Асмус П. Г. Античная философия / П. Г. Асмус. М. : Наука, 1967. 400 с.
14. Астапов С. Г. Время и вечность в восточной патристике / С. Г. Астапов // Логос. 2004. №5. С. 8496.
15. Ахундов М. Д. Концепции пространства и времени: истоки, эво­люция, перспективы / Мурад Давудович Ахундов. М. : Наука, 1982. 222 с.
16. Ахундов М. Д. Пространство и время в физическом познании / Мурад Давудович Ахундов. М. : Мысль, 1982. 253 с.
17. Барг М.А. Категории и методы исторической науки / Михаил Абрамович Барг. М. : Наука, 1984. 342 с.
18. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Ролан Барт. М. : Прогресс, 1989. 615 с.
19. Бассин Ф. В. "Значащие" переживания и проблема собственнопсихологической закономерности / Ф. В. Бассин // Вопросы психологии. 1972. № 3. С. 105124.
20. Бауэр Т. Психическое развитие младенца / Т. Бауэр. М. : Прогресс, 1979. 320 с.
21. Бахтин М. М. Эпос и роман / Михаил Михайлович Бахтин. СПб. : Азбука, 2000. 300 с. (Academia)
22. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин. М. : Искусство, 1979. 423 с.
23. Белявский И. Г. Развитие психологоисторических представлений/ И.Г. Белявский. К.: УМКВО, 1988. 71 с.
24. Белявский И. Г., Кишинская А. Н. Исповедь пасынка века и немного исторической психологии / И. Г. Белявский, А. Н. Кишинская. Одесса: ОКФА, 1997. 465 с.
25. Бергсон А. Длительность и одновременность (по поводу теории Эйнштейна) / Анри Бергсон. Петроград, 1923. 154 с. ­ (Academia)
26. Бергсон А. Время и свобода воли / Анри Бергсон. Спб: Русская мысль, 1910. 238 с.
27. Березина Т. Н. Пространственновременные особенности внутреннего мира личности: дисс. доктора психол. наук: 19.00.01 / Татьяна Николавна Березина. Москва, 2003. 382с.
28. Божович Л. И. Личность и ее формирования в детском возрасте / Лидия Ильинична Божович. М. : Просвещение, 1968. 464 с.
29. Болотова А. К. Психология организации времени : [учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по направлению и специальности "Психология"] / Алла Константиновна Болотова. М. : Аспект Пресс, 2006. 254 с.
30. Бондаренко В. В. Социальное время: корреляция субъективного и обьективного аспектов / В.В. Бондаренко // Нова парадигма. Альманах наукових праць. Запоріжжя, 2003.­ Вип. 31. С. 5671.
31. Брагина Н. Н., Доброхотова Т. А. Функциональные асимметрии человека / Н. Н. Брагина, Т. А. Доброхотова. М. : Медицина, 1981. ­­­ 288 с.
32. Брунер Дж. Психология познания: за пределами непосредственной информации [Общ.ред.и предисл. А.Р. Лурия] / Дж. Брунер. М. : Прогресс, 1977. 412 с.
33. Брушлинский А. В. Ментальность российская и региональная (провинциальная) // Российский менталитет: вопросы психологической теории и практики. / Под ред. К. А. Абульхановой, А. В. Брушлинского, М. И. Воловиковой. М. : Наука, 1997. 280 с. С. 38-43
34. Будилова Е. А. Философские проблемы в советской психологии / Елена Александровна Будилова. М. : Наука, 1972. 336 с.
35. Бурдье П., Шарте Р. Люди с историями, люди без историй / П. Бурдье, Р. Шарте // Новое литературное обозрение. 2003. № 60. с. 2540.
36. Быкова Е. Б. Образ будущего в картине мира и Яконцепции личности/ дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.01 / Е. Б. Быкова. СанктПетербург, 2003. 211 с.
37. Бююль А., Цефель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей / А. Бююль, П. Цепфель. Спб. : ООО "ДиаСофт", 2002. 602 с.
38. Василюк Ф. Е. Психология переживания анализ преодоления критических ситуаций / Федор Ефимович Василюк. М. : Издательство МГУ, 1984. 200 с.
39. Веккер Л. М. Психические процессы / Лев Маркович Веккер. Л. : Издво ленинградского университета, 1974.
Т.1. 1974. ­­ 334 с.
40. Висковатова Т. П. Проблема генезиса, диагностики и психолого- педагогической коррекции задержки психического развития у детей (на примере неблагоприятного влияния природных и антропогенных факторов): Дис... д-ра. психол. наук: 19.00.08 / Т. П. Висковатова О., 1997. 521 л.
41. Висковатова Т. П. Психологические особенности подростков с отклонениями в психическом развитии: Учеб.- метод. пособие по юридической психологии / Т. П. Висковатова. О. : ПНЦ АПН Украины, 2003. 59с.
42. Витгенштейн Л. Логикофилософский трактат /Людвиг Витгенштейн // Логос №3, 1999. ­ С. 147173.
43. Вудроу Г. Восприятие времени / Г. Вудроу // Экспериментальная психология [под ред. С.С. Стивенса] М. : Иностранная литература, 1963.
Т.2 1963. С. 859874.
44. Выготский Л.С. Собрание починений в 6ти томах / Лев Семенович Выготский. М.: Наука, 1960.
Т.4. 1960. 383 с.
45. Гайденко П. П. Категория времени в буржуазной европейской философии истории XX века / Пиама Павловна Гайденко // Философские проблемы исторической науки. М. : Наука, 1969. 319 с.
46. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки (XVII XVIII вв.) Формирование науч. программ нового времени / Пиама Павловна Гайденко М. : Наука, 1987. 447 с.
47. Гайдис В. Время в социологических исследованиях / Владимирас Гайдис Вильнюс: Минтис, 1986. 137 с.
48. Гассенди П. Сочинения. В 2х т. [пер. с лат., общ. ред. Е.П. Ситковского] / Пьер Гассенди. М.: Мысль, 1966
Т. 1. 1966. 431 с.
49. Гассенди П. Метафизические исследования, или сомнения и новые возражения против метафизики Декарта / Пьер Гассенди // Сочинения: в 2х т. М. : Наука, 1966
Т. 2. 1968. 836 с.
50. Гачев Г. Д. Европейские образы Пространства и Времени / Г. Д. Гачев // Культура, Человек и Картина Мира. М. : Наука, 1987. С. 198227
51. Гоббс Т. Левиофан или материя, форма и власть государства церковного и гражданского / Томас Гоббс // Избр. произведения: в 2 т. М.: Наука, 1964
Т. 2. 1964. 644 c.
52. Головаха Е. И., Кроник А. А. Понятие психологического времени / Е. И. Головаха, А. А. Кроник // Категории материалистической диалектики в психологии [ред. Л. И. Анцыферова]. М. : Наука, 1988. с.199216
53. Головаха Е. И., Кроник А. А. Психологическое время личности / Е. И. Головаха, А. А. Кроник. К. : Наукова думка, 1988. 207 с.
54. Голофаст В. Б. Многообразие биографических повествований / В. Б. Голофаст // Социологический журнал. 1995. № 1. С.7188
55. Григоровская Н. Ю. Особенности осознаваемого и неосознаваемого компонента личностной организации времени: дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.01 / Наталья Юрьевна Григоровская. М., 1999. 167 с.
56. Грюнбаум А. Философские проблемы пространства и времени=Philosophical Problems of Space and Time/ A. Grunbaum [Ю. Б. Молчанова (пер.с англ.)] 2. изд., стер. М. : Едиториал УРСС, 2003. 574 с.
57. Губанова Н. Ю. Взаимосвязь образа мира и характерологических особенностей личности: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.01. "Общая психология, психология личности, история психологии" / Надежда Юрьевна Губанова. Сочи, 2004. 27 c.
58. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли / Л.Н. Гумилев Л. : Издво ЛГУ, 1989. 495 с.
59. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологипческой философии [Пер. с нем. А. В. Михайлова]/ Эдмунд Гуссерль. М. : CEU Press, 1999. 150 с.
60. Гуссерль Э. Картезианские размышления / Эдмунд Гуссерль. СПб: Наука, 1998. 315 с.
61. Гуссерль Э. Начало геометрии / Эдмунд Гуссерль М. : Ad Marqinem, 1996. 267 с.
62. Декарт Р. Начала философии // Избранные произведения / Рене Декарт. М. : Госполитиздат, 1950. 710 с.
63. Деррида Ж. Эссе об имени / Жак Деррида [Пер. с фр. Н. А. Шматко]. Спб. : Алетейя, 1998. 200 с.
64. Джемс У. Прагматизм / Уильям Джемс К. : Україна, 1995. 284 с.
65. Джемс У. Психология / Уильям Джемс. М. : Педагогика, 1991 369 с.
66. Дильтей В. Описательная психология / Вильгельм Дильтей СПб. : Алетейя, 1996. 160с.
67. Донченко О. А., Романенко Ю. В. Архетипи соціального життя і політика: (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення) / О. А. Донченко, Ю. В. Романенко. К. : Либідь, 2001. 334 с.
68. Донченко О.А. Теоретикометодологічні засади фрактальної психології / Олена Андрівна Донченко // Психологія і суспільство. 2004. № 4. С. 167181.
69. Древнекитайская философия. Под ред. Ян Хиншуна. М. : Принт, 1994
Т. 1. 1994. 748 с.