ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ЕМОЦІЙНОСТІ У СПІВВІДНОШЕННІ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ІНТЕЛЕКТУ : ИНДИВИДУАЛЬНЫЕ РАЗЛИЧИЯ эмоциональности В соотношение с ОСОБЕННОСТЯМИ ИНТЕЛЛЕКТА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ЕМОЦІЙНОСТІ У СПІВВІДНОШЕННІ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ІНТЕЛЕКТУ
  • Альтернативное название:
  • ИНДИВИДУАЛЬНЫЕ РАЗЛИЧИЯ эмоциональности В соотношение с ОСОБЕННОСТЯМИ ИНТЕЛЛЕКТА
  • Кол-во страниц:
  • 204
  • ВУЗ:
  • ПІВДЕННО-УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д.УШИНСЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • ПІВДЕННО-УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
    УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д.УШИНСЬКОГО


    На правах рукопису


    ЧЕРНОЖУК ЮРІЙ ГРИГОРОВИЧ


    УДК 159.923 + 159.942


    ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ЕМОЦІЙНОСТІ
    У СПІВВІДНОШЕННІ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ІНТЕЛЕКТУ

    19.00.01 загальна психологія, історія психології


    дисертація на здобуття
    наукового ступеню
    кандидата психологічних наук


    Науковий керівник
    доктор психологічних
    наук, професор
    САННІКОВА О.П.

    Одеса 2006










    ЗМІСТ Стор.
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ........................................................... 4
    ВСТУП............................................................................................................. 5
    РОЗДІЛ 1. Теоретичний аналіз підходів до вивчення інтелекту Й ЕМОЦІЙНОСТІ.................................................................. 12
    1.1 Інтелект як предмет психологічних досліджень.................................... 12
    1.2 Когнітивні стилі як процесуальні властивості інтелекту....................... 34
    1.3 Емоційність в контексті проблеми емоційної регуляції інтелекту......................... 41
    РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження співвідношення емоційності Й ІНТЕЛЕКТУ.................................................................. 49
    2.1 Задум і етапи емпіричного дослідження................................................ 49
    2.2 Традиційні психодіагностичні методики................................................ 54
    2.2.1 Методики діагностики якісних параметрів емоційності..................... 54
    2.2.2 Методика вивчення параметрів предметного інтелекту..................... 54
    2.3 Спеціально розроблені процедури діагностики деяких параметрів
    інтелекту........................................................................................................ 56
    2.4 Методика корекції інтелекту................................................................... 64
    РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ емпіричнОГО дослідження співвідношення ЯКІСНИХ параметрів емоційності З
    ЯКІСНИМИ Й ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ПАРАМЕТРАМИ Інтелекту... 80
    3.1 Взаємозв`язки між якісними параметрами інтелекту й емоційності (кореляційний і факторний аналіз)............................................................... 80
    3.2 Індивідуально-типологічні особливості предметного й соціального інтелекту педагогів і студентів..................................................................... 89
    3.3 Когнітивно-стильові особливості педагогів і студентів...................... 106
    3.4 Обговорення результатів емпіричного дослідження........................... 112
    3.4.1 Психологічний зміст взаємозв’язків показників емоційності й
    інтелекту...................................................................................................... 112
    3.4.2 Емоційність як індивідуально-типологічна детермінанта інтелекту...................................................................................................................... 117
    3.4.3 Конституюючий вплив емоційності на процесуальні особливості
    інтелекту...................................................................................................... 135
    3.5 Результати корекції інтелекту в осіб з різною емоційною диспозицією...................................................................................................................... 140
    ВИСНОВКИ................................................................................................ 149
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................... 152
    ДОДАТКИ................................................................................................... 177










    ВСТУП

    Актуальність дослідження. В умовах радикального реформування українського суспільства, наближення його економічних, політичних і соціальних інститутів до стандартів, прийнятих у найбільш розвинених країнах світу, пріоритетний статус здобуває проблема формування інтелектуальної еліти нашої країни. Особлива роль в її вирішенні належить українській вищій школі і, зокрема, педагогічним вузам, які останніми роками беруть активну участь в Болонському процесі, інтегруючись у такий спосіб в європейську систему вищої освіти.
    Розкриття інтелектуального потенціалу людей, що одержують вищу і післядипломну освіту, є сьогодні одним з найбільш актуальних завдань, що стоять перед науково-педагогічними працівниками вузів. Однак, його виконання вимагає серйозного психологічного обґрунтування, що включає, насамперед уточнення змісту поняття «інтелект», вивчення розвитку й функціонування інтелекту з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей, які навчаються у вузі, впливу на їхні інтелектуальні можливості базальних властивостей індивідуальності, а також розробку психологічних основ й конкретних програм корекції інтелекту в умовах учбового процесу вищої школи.
    Проблема інтелекту як психологічного феномену особистості вивчалася багатьма дослідниками (Р.Айзенк, Р.Амтхауер, А.Біне, Дж.Брунер, Д.Векслер, Б.М.Велічковській, Л.С.Виготській, Ф.Гальтон, Г.Гарднер, Дж.Гілфорд, Ю.З.Гільбух, В. М.Дружинін, Н.Ф.Каліна, Р.Кеттел, Г.С.Костюк, А.М.Леонтьєв, А.Р.Лурія, У.Найсер, Е.Л.Носенко, Ж.П`яже, С.Л.Рубінштейн, Ч.Спірмен, Р.Стернберг, Л.Терстоун, М.О.Холодна та ін.), проте, відомі трактування згаданого феномену досить неоднорідні. Використання поняття «інтелект» в наукових і практичних цілях вимагає ретельного теоретичного аналізу й уточнення його змісту. Крім того, при вивченні інтелекту слід враховувати, що інтелектуальна сфера є однією зі сфер індивідуальності, а тому, тісно пов’язана з іншими її сферами і, насамперед, з емоційною сферою, піддана її впливу.
    Існує безліч досліджень, автори яких показують вплив на прояви інтелекту ситуативних емоційних переживань (І.А.Васильєв, В.К.Вілюнас, Ю.Є.Виноградов, Л.С.Виготський, Б.І.Додонов, П.Жане, Ч.Ізард, Е.Клапаред, О.С. Копіна, А.Ф. Лазурський, Р.Майєр, В.Л.Поплужний, Л.В.Путляєва, Я.Рейковський, Т.Рібо, С.Л.Рубінштейн, П.В.Симонов, О.К.Тихомиров, К.Д.Ушинський, А.Я.Чебикін, А.Елліс та ін.), проте недостатньо вивчено співвідношення інтелекту із такою стійкою (позаситуативною) властивістю індивідуальності як емоційність.
    Теоретичне обґрунтування феномену емоційності було здійснено в роботах Б.М.Теплова, В.Д.Небиліцина, А.Ю.Ольшаннікової та групи її аспірантів (С.І.Павлюк, І.В.Пацявічюс, Н.А.Переверзєва, О.І.Палєй, В.А.Пінчук, А.А.Плоткін, О.П.Саннікова, В.В.Семенов та ін.). Останніми роками узагальнення і розвиток теорії емоційності здійснила О.П.Саннікова, яка показала, що емоційність виступає в ролі системоутворюючого фактора стосовно індивідуальної структури рис особистості фактором особисті. Під керівництвом О.П.Саннікової також проведені диференціально-психологічні дослідження, що виявили зв'язки якісних властивостей емоційності (модальність і знак домінуючих емоцій) з різними особливостями особистості (Р.В.Бєлоусова, І.В.Бринза, І.А.Василенко, Е.А.Кисельова, І.Г.Кошлань, О.В.Кузнєцова, О.А.Орищенко, А.В.Сергєєва та ін.).
    Інтелектуальні здібності є однією зі складових особистості. У психологічній літературі наявні роботи, присвячені вивченню зв’язків між якісними властивостями емоційності й інтелектом. Однак, останній представлений в них або тільки якісними (Ч.Брандт, І.Діарі, В.Іган, А.П.Кепалайте. В.В.Печенков, Є.І.Янкина та ін.), або тільки процесуальними (Е.Айсен, Д.Даубмен, А.І.Палєй) властивостями. Подібний підхід через свою фрагментарність дає, на нашу думку, досить обмежене уявлення стосовно співвідношення емоційності й інтелекту, не може сприяти системному розуміння даної проблеми. У той же час, відсутні дослідження, в яких було б здійснено аналіз співвідношення емоційності як стійкої властивості індивідуальності з інтелектом як цілим, що розглядається в єдності і взаємозв’язках його якісних і процесуальних особливостей. Це й обумовило вибір теми нашого дослідження - «Індивідуальні відмінності емоційності у співвідношенні з особливостями інтелекту».
    Зв’язок з науковими програмами, планами, темами
    Дисертаційне дослідження виконане в межах наукової теми кафедри загальної та диференціальної психології «Психологічні особливості професійного становлення педагога і практикуючого психолога в системі освіти», яка затверджена до виконання рішенням Вченої ради (протокол № 5 від 27.12.1995 р.), і входить до тематичного плану науково-дослідних робіт Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 19.06. 2001 р.).
    Об'єкт дослідження взаємодія інтелектуальної та емоційної сфер особистості.
    Предмет дослідження якісні і процесуальні параметри інтелекту, якісні параметри емоційності та співвідношення між ними.
    Мета дослідження полягає у вивченні якісних і процесуальних параметрів інтелекту у осіб з різними індивідуально-типовими особливостями емоційності (емоційною диспозицією).
    Відповідно до мети були визначені завдання дослідження:
    1. На підставі аналізу літератури уточнити поняття «інтелект», виділити, теоретично обґрунтувати й описати якісні і процесуальні параметри інтелекту, які гіпотетично пов'язані з якісними параметрами емоційності.
    2. Розробити систему методів і психодіагностичних методик, адекватних меті дослідження і спрямованих на діагностику вищезгаданих параметрів інтелекту й емоційності.
    3. Емпірично вивчити співвідношення якісних і процесуальних параметрів інтелекту з якісними параметрами емоційності, визначити індивідуально-психологічні особливості інтелекту у осіб з різним типом емоційності.
    4. Розробити запровадити навчально-коректувальну програму, що забезпечує розвиток інтелекту осіб, які навчаються в педагогічному вузі і довести її ефективність.
    Теоретичною і методологічною основою дослідження є: положення про інтелект, як про загальну здібність до адаптації (Ж.П`яже, Р.Стернберг, В.Штерн та ін.), що забезпечує уміння розв’язувати задачі у внутрішньому плані дії (В.М.Дружинін), і яка може вивчатися через прояви своїх базових властивостей, зокрема якісних і процесуальних (М.О.Холодна); положення про емоції і емоційну регуляцію діяльності (В.К.Вілюнас, Г.С.Костюк, А.М.Леонтьєв, А.Я.Чебикін та ін.); положення про емоційність як стійку властивість індивідуальності, її участь в регуляції діяльності (В.Д.Небиліцин, А.Ю.Ольшаннікова, Б.М.Теплов та ін.), емоційність як системоутворюючий фактор рис особистості (О.П.Саннікова).
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому:
    - вперше встановлено і доведено, що представників різних типів емоційності відрізняє індивідуально-специфічна структура інтелекту, що дозволяє розглядати емоційність як одну з індивідуально-типологічних детермінант інтелекту;
    - вперше доведено, що вплив якісних параметрів емоційності на якісні параметри інтелекту має не ситуативний, а стійкий характер і обумовлює різну успішність розв’язання інтелектуальних задач представниками різних типів емоційності в юнацькому віці;
    - вперше з’ясовано, що вплив емоційності на процесуальні (когнітивно-стильові) параметри інтелекту опосередковується рівнем розумового розвитку людини;
    - уточнений компонентний склад соціального інтелекту;
    - подальшого розвитку набули уявлення про характер взаємостосунків між якісними і процесуальними параметрами інтелекту.
    Методи і методики дослідження. Для вирішення поставлених задач дослідження був використаний комплекс методів дослідження, що включав: теоретичний аналіз психологічної літератури по темі дослідження; методи спостереження за поведінкою випробовуваних в процесі розв’язування інтелектуальних задач, опитування з метою одержання додаткових відомостей про випробовуваних, тестування. До психодіагностичного комплексу увійшли як традиційні психодіагностичні методики, так і ті, що були спеціально розроблені для вирішення завдань дослідження. З метою діагностики якісних параметрів інтелекту був використаний Тест структури інтелекту Р.Амтхауера, що дозволив провести вимірювання параметрів предметного інтелекту, й оригінальна методика «Розв’язування психологічних задач», яка була спрямована на діагностику соціального інтелекту.
    Процесуальні показники інтелекту, які представлені у нашому дослідженні параметрами когнітивного стилю «імпульсивність - рефлексивність», було досліджено за допомогою оригінальної процедури «Співвідношення швидкості і точності розв’язування тестових задач».
    Для діагностики якісних показників емоційності було використано «Чотирьохмодальнісний тест опитувальник емоційності» О.П.Саннікової й модифікований варіант методики «Розмістити себе на шкалі» Дембо - Рубінштейна.
    Обробка даних здійснювалася за допомогою кількісного (кореляційного і факторного) і якісного (метод «асів», метод профілів) аналізу. Для вивчення динаміки досліджуваних показників інтелекту були використані методи психологічного і соціально-психологічного тренінгу.
    У дослідженні взяли участь 325 випробовуваних, з них 180 студентів перших і других курсів ПДПУ ім. К.Д.Ушинського у віці від 18 до 22 років, 145 слухачів факультету послядипломної освіти «Психологія» того ж вузу у віці від 25 до 60 років, педагогів за першим фахом.
    Теоретичне значення дослідження полягає в розширенні уявлень про емоційність як системоутворюючий фактор стосовно індивідуальної структури рис особистості, поширенні згаданих уявлень на сферу інтелектуальних здібностей, у вивченні типового і індивідуального в якісних і процесуальних властивостях інтелекту у осіб з різною емоційною диспозицією.
    Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження, зроблені на їхній основі висновки, оригінальні психодіагностичні процедури та програма корекції предметного і соціального інтелекту впроваджені в процес викладання окремих розділів загальної, вікової, соціальної, диференціальної психології та психодіагностики в інституті психології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (акт № 01 від 22.12.2005 р.), а також викладання курсів ряду психолого-педагогічних дисциплін в Одеському педагогічному коледжі Міністерства освіти і науки України (акт № 07 від 19.12.2005 р.).
    Особистий внесок автора полягає в тому, що поставлено проблему й досліджено співвідношення якісних особливостей емоційності з інтелектом в єдності його якісних і процесуальних властивостей; розроблено систему методів і психодіагностичних процедур, за допомогою яких зібрано необхідний емпіричний матеріал; проведено математико-статистичну обробку, інтерпретацію і обговорення отриманих результатів; розроблено і доведено ефективність програми психологічної корекції та розвитку деяких якостей предметного й соціального інтелекту дорослих.
    Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечувалася методологічним і теоретичним обґрунтуванням його вихідних положень; використанням взаємодоповнюючих методик, які відповідають об'єкту, предмету, меті і задачам дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих емпіричних даних; репрезентативністю вибірок, використанням сучасних методів математичної статистики.
    Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснена в ряді виступів на конференціях, конгресах, психологічних читаннях (міжнародні: Одеса, 1994, Харків, 2002, Одеса, 2003, Одеса, 2004; всеукраїнські: Одеса, 1997, Київ, 1998, Одеса, 1999, Одеса, 2002, Київ, 2002, Одеса, 2005), а також на щорічних засіданнях кафедри загальної та диференціальної психології ПДПУ ім. К.Д.Ушинського (1994 2006).
    Публікації. Основні положення й результати дослідження представлені в 13 публікаціях, з них 6 надруковані в спеціальних наукових виданнях, затверджених ВАК України.

    Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури й додатків. Повний обсяг дисертації - 197 сторінок, основний текст викладений на 151 сторінці. Робота містить 22 таблиці й 5 рисунків. Список використаних джерел включає 315 найменувань. Обсяг додатків складає 20 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Результати теоретично емпіричного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
    1.Теоретико-методологічний аналіз літератури показав, що психологічну природу інтелекту найбільш повно і точно відбиває його розуміння як загальної здібності до адаптації, яка може бути операціоналізована за допомогою вимірювання якісних і процесуальних параметрів інтелекту. Він також дозволив виділити й теоретично обгрунтувати вибір згаданих параметрів, які надалі були використані у епіричному дослідженні (якісні параметри предметного й соціального інтелекту; процесуальні параметри когнітивного стилю «імпульсивність рефлексивність»).
    2.Відповідно до правил психометрики з метою діагностики параметрів соціального інтелекту розроблена оригінальна процедура «Розв’язування психологічних задач (РПЗ)», когнітивно-стильових параметрів діагностична процедура «Точність і швидкість розв’язання задач».
    3. За допомогою кількісного (кореляційний і факторний) аналізу даних емпіричного дослідження як у вибірці педагогів, так і у вибірці студентів була доведена наявність значущих зв’язків між якісними параметрами емоційності й якісними параметрами інтелекту. Виявлено також існування двох головних симптомокомплексів, утворених параметрами предметного й соціального інтелекту, що в різних варіантах сполучень їхніх компонентів групуються навколо якісних параметрів емоційності. При цьому, типовими є відємний звязок згаданих параметрів інтелекту з параметрами Г (гнів), С (страх) і П (печаль), а також, їхній додатний звязок з параметром Р (радість).
    4. Більш високі результати педагогів у порівнянні зі студентами по більшості якісних параметрів інтелекту (відмінності статистично значущі), а також відмінності в структурі їхнього інтелекту, пов’язані з різним рівнем освіти, а також наявністю або відсутністю досвіду професійної діяльності.
    5. Представників різних типів емоційності як у вибірці педагогів, так і у вибірці студентів відрізняє індивідуально-спецефічна структура інтелекту, що дозволяє розглядати емоційність як одну з індивідуально-типологічних детермінант інтелекту.
    6. Особи з різною емоційною диспозицією демонструють різну інтелектуальну продуктивність (успішність розв’язання тестових задач). У вибірці студентів випробувані схильні до переживання радості або радості у поєднанні з негативними емоціями (типи Р, РГ, РС, РГС) у значній кількості випадків показали більш високі результати тестування, ніж ті, до емоційної диспозиції яких входять лише негативні емоції (типи Г, С, ГС, ГСП) (відмінності є статистично значущими). У вибірці педагогів всі відмінності в інтелектуальній продуктивності є незначущими. Це свідчить про те, що у зрілому віці у зв’язку із загальним розвитком інтелекту, накопиченням життєвого й професійного досвіду особистості має місце певне згладжування відмінностей у якісних показниках інтелекту, а також, відбувається зміна емоційної детермінації інтелектуальної діяльностя раціональною.
    7. Учасники дослідження належать до різних типів у рамках когнітивного стилю «імпульсивність рефлексивність» («урівноважені», «імпульсивні», «рефлексивні», «уповільнені».) Найбільш високу інтелектуальну продуктивність показали представники типів «урівноважені» (швидкі/точні) і «рефлексивні» (повільні/точні).
    8. Типи емоційності учасників дослідження співвідносяться з вищезгаданими когнітивними типами. Це свідчить про те, що вплив емоційності на інтелект знаходить своє підтвердження також у когнітивно-стильових особливостях випробуваних. Одна, крім емоційності дані особливості обумовлені також і рівнем розвитку інтелекту, оскільки найбільш інтелектуально розвинені випробувані в обох вибірках демонструють приналежність до найбільш продуктивних когнітивних типів. У процесі розвитку інтелекту на фоні підвищення рівня освіти, а також, наявності досвіду професйної діяльності в представників того ж самого типу емоційності може спостерігатися зміна даних особливостей, пов’язана з опануванням більш продуктивних способів розв’язання інтелектуальних задач. Це дозволяє підвищити точність відповідей на згадані задачі. Однак, емоційність зберігає свій детермінуючий вплив на швидкість розумової діяльності.
    9. Розробка і реалізація програми тренінгу предметного і соціального інтелекту, показали можливість успішної корекції інтелекту у дорослих.
    10. Дане дослідження не охоплює все коло питань, що стосуються проблеми співвідношення емоційності з інтелектом. На наш погляд, актуальним є дослідження таких проблем, як вивчення співвідношення якісних параметрів з параметрами емоційного і професійного інтелекту, а також з параметрами таких когнітивних стилів як «полезалежність поленезалежність», «ригідність гнучкість», «висока низька когнітивна складність» та іншими.











    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аболин Л. M. Психические механизмы эмоциональной устойчивости человека. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1987. - 262 с.
    2. Азаров В.Н. Структура иипульсивного и рефлексивного волевого стилей действования // Вопр. психол. - 1988. - № 3. - С. 132 - 137.
    3. Айзенк Е.Ю. Проверьте свои способности. /Пер.с англ. - СПб: Лань, Союз, 1996. - 160 с.
    4. Айзенк Г., Кэмин Л. Природа интеллекта - битва за разум. - М.: Изд-во ЭКСМО - Пресс, 2002. - 352 с.
    5. Акимова М.К., Борисова Е.М., Козлова В.Т., Логинова Г.П. Разработка диагностико-коррекционной методики изучения умственного развития подростков, ориентированной на норматив // Научно-методические основы использования в школьной психологической службе конкретных психодиагностических методик. М. Просвещение, 1988. - С.76 95.
    6. Алешина E.С. Методика исследования социального интеллекта: Адаптация теста Дж.Гилфорда и М.Салливена. - СПб.: ИМАТОН, 1996. 56 с.
    7. Аминов Н.А., Молоканов М.В. Социально-психологические предпосылки специальных способностей школьных психологов // Вопр. психол., -1992. - № I. - С.74 - 83.
    8. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. - М.: Наука, 1977. - 380 с.
    9. Ананьев Б.Г., Степанова Е.И. /ред./ Развитие психофизиологических функций взрослых людей /средняя взрослость/. М.: Педагогика, 1977.- 109 с.
    10. Анастази А. Психологическое тестирование. В 2-х кн. - М.: Педагогика, 1982. - Кн.1 - 320 с., кн.2 - 336 с.
    11. Анохин П.К. Эмоции // Большая медицинская энциклопедия. - М., 1964. - Т.35. - С.339 - 357.
    12. Барретт С. Тайны мозга. Как развить свои умственные способности./ Пер. с англ. - СПб.: Питер Паблишинг, 1997. - 160 с.
    13. Бассин Ф.В. Проблема «бессознательного». - М.: Медицина, 1968, - 468 с.
    14. Батраченко И.Г., Выговская Л.П. Профессиональная антиципация психолога: проблемы теории, диагностики, развития // Актуальные проблемы психологической службы. В 2-х т. - Т.П. - Одесса, 1992. - С.4 -5.
    15. Бачманова Е.В., Стафурина Е.Л. К вопросу о профессиональных способностях психолога// Современные психолого-пелагогические проблемы высшей школы. Л.,1985. - Вып.. 5 - С.72 - 77.
    16. Бєлоусова Р.В. Індивідуально-типологічні особливості комуніка-тивної креативності. Автореф. дис... канд. психол. наук. - Одеса, 2004. - 20 с.
    17. Бехтерев В.М. Охрана детского здоровья // Проблемы развития и воспитания человека. Избр. исихол. труды.- Москва-Воронеж, 1997. 217 с.
    18. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. К.: Вища школа, 1978. - 142 с.
    19. Богомолова Н.Н., Петровская А.А. Социально-психологический тренинг - предпосылка общения учителя с учащимися // Психолого-педагогические проблемы взаимодействия учителя и учащихся. - М.: Педагогика, 1980. - 140 с.
    20. Бодалев А.А. К проблеме социальной перцепции // Экспериментальная и прикладная психология. Ученые записки ЛГУ. - Л., 1970. - № 352 - С. 54 - 58.
    21. Боне Э. Развитие мышления: три пятидневных курса./Пер. с англ. - Минск: 000 «Попурри», 1997. - 128 с.
    22. Брайт Л. Развитие интеллекта./Пер. с англ. - СПб.: Питер Паблишинг, 1997. - 125 с.
    23. Бреус Е.Д. Особенности коррекции психологических трудностей общения руководителей в процессе видеотренинга // Психологические трудности общения: Диагностика и коррекция. - Ростов-на-Дону, 1990. - C.I70 - 171.
    24. Бринза I.B. Особливості переживания професійної кризи у осіб з різним типом емоційності. Автореф. дис. ... канд.психол.наук. К., 2000. 16. с.
    25. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение -М.: «Знание», 1983. - 95 с.
    26. Ваганди А. 108 путей к блестящей идее./ Пер. с англ. - Минск: 000 «Попурри», 1997. - 224 с.
    27. Василенко I.A. Психологічні особливості емоційності і товарись-кості дітей молодшого шкільного віку. Автор. дис... канд.психол. наук. - Одеса, 2005, - 19 с.
    28. Васильев И.А. К анализу возникновения интеллектуальных эмоций // Психологическое исследование интеллектуальной деятельности. - М.: Изд-во МГУ, 1974. - C.50 - 53.
    29. Веккер Л.М. Психические процессы. Мышление и интеллект. Т.2. -Л.: Изд-во ЛГУ. 1976. - 181 с.
    30. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М.: Изд-во МГУ, I976. - 142 с.
    31. Вилюнас В.К. Основные проблемы психологической теории эмоций // Психология эмоций. Тексты. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - С. - 28.
    32. Виноградов Ю.Е. Эмоциональная активация в структуре мыслительной деятельности. Автор.дис...канд.психол.наук.- М., 1972. - 22 с.
    33. Витт Н.В. Речь и эмоции: учебное пособие к спецкурсу по психологии.- М., 1984.- 75 с.
    34. Воробьев А.Н. Тренинг интеллекта.- Л.: Лесн. пром-сть, 1989. - 175 с.
    35. Вуджек Т. Тренировка ума /упражнения для развития повышенного интеллекта/. - СПб.: Питер Пресс, 1996. - 298 с.
    36. Выготский Л. С. Избранные психологические исследования. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. - 519 с.
    37. Ганзен В.А. Восприятие целостных объектов. Л.,: ЛГУ, 1974. - 125с.
    38. Гарибян С.А. Активизация мышления, развитие памяти. Ереван, Изд-во ЦККП Армении, 1989. - 52 с.
    39. Гарскова Г.Г. Введение понятия «эмоциональный интеллект» в психологическую теорию // Ананьевские чтения - 99: Тезисы научно-практической конференции. - СПб., 1999. - С.25 - 26.
    40. Гейвин X. Когнитивная психология. - СПб.: Питер, 2003. - 272 с.
    41. Гилфорд Дж. Структурная модель интеллекта // Психология мышления. - М.: Прогресс, 1965. - 315 с.
    42. Гильбух Ю.3. Умственно одаренный ребенок. Психология, диагностика, педагогика. К.: РОBO «Укрполіграф», 1992. - 84 с.
    43. Гильбух Ю.З. Темперамент и познавательные способности школьника: психология, диагностика, педагогика. К.: Ин-т психол. АПН Украины, 1993. - 272 с.
    44. Голубева Э.А. /ред/. Способности и склонности. - М.: Педагогика, 1989. - 199 с.
    45. Гоноболин Ф.Н. Книга об учителе. - М.: Просвещение, I965. 257 с.
    46. Гришин В.В., Лушин П.В. Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе. - М.: ИКА «Москва», 1990. - 64 с.
    47. Дашкевич О.B. Эмоциональная регуляция деятельности в экстремальных условиях. Автореф. дис...докт.психол.наук. - М.:1985. - 35 с.
    48. Додонов Б.И. Эмоции как ценность. - М.: Политиздат, 1978. 270 с.
    49. Дорфман Л.Я. Индивидуальный эмоциональный стиль // Вопр. психол. - 1989. - № 5. - С.88 - 95.
    50. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей. - М.: «Академия», 1996. - 224 с.
    51. Дружинин В.Е. Психология общих способностей. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 368 с.
    52. Егорова М.С. Проблема зависимости-независимости от поля и возможность ее исследования в генетике поведения // Вопр. психол. -1981. - № 4. - С.161 - 168.
    53. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. -Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. - 107 с.
    54. Емельянов Ю.Н., Кузьмин Г.С. Теоретические и методологические основы социально-психологического тренинга. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1983. - 211 с.
    55. Забродин Ю.М. Проблема диагностики и управления психическими состояниями // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. М.: Просвещение, 1987. - С.31 - 40.
    56. Запорожец А.В., Неверович Я.З. О генезисе, функции и структуре эмоциональных процессов у ребенка // Вопр. психол. - 1974. - № 6. - С.59 - 73.
    57. Иванов П.И. Психология. - М.: Учпедгиз, 1955. - 383 с.
    58. Иванова T.B. Особенности личности практического психолога // Актуальные проблемы психологической службы. В 2-х т. Т.ІІ. Одесса, 1992. - С. 19 - 20.
    59. Изард К. Эмоции человека. /Перев. с англ. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 440 с.
    60. Изард К.Э. Психология эмоций. /Перев. с англ. - СПб.: Питер, 1999. - 464 с.
    61. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. - СПб.: Питер, 2002. - 752 с.
    62. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика. /Пер. с нем. - М.: Педагогика, 1991. - 240 с.
    63. Каверина Р.Д. Психологическая систематика профессии типа «человек человек» в целях профессиональной ориентации. Автореф. дис... канд. психол. наук. - Л.: 1981. - 19 с.
    64. Калина Е.Ф. Социальный интеллект личности // Актуальные проблемы психологической службы. В 2-х т. - T.I. - Одесса, 1992. - С.123 -124.
    65. Калина Е.Ф. Диагностика социального интеллекта личности // Журнал практикующего психолога. - 1999. - № 5. - С.159 - 178.
    66. Калмыкова З.И. Обучаемость и принципы построения методов ее диагностики // Проблемы диагностики умственного развития учащихся. -
    М.: Педагогика, 1975. С. 10 38 .
    67. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости.
    - М.: Педагогика , 1981. 286 - с.
    68. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1987. - 190 с.
    69. Катыгин Ю.А., Умнов В.П., Чунаев А.А. Связь тревожности как свойства личности с некоторыми психофизиологическими характеристиками // Психофизиология. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. - С.46 49.
    70. Кедров Б.М. О теории научного открытия // Научное творчество. -М.: Педагогика, 1969. С. 75 - 84.
    71. Кепалайте А.П. Знак эмоциональности и особенности интеллекта в плане межполушарных отношений. Авторе. дис...канд.психол.наук. -II., 1982. - 23 с.
    72. Кисельова О.A. Особливості психологичної проникливості у осіб з різною емоційною дизпозицією. Автореф.дис...канд.психол.наук. - Одеса, 1999. - 19 с.
    73. Клаус Г. Введение в дифференциальную психологию учения. - М.: Прогресс, 1987. - 143 с.
    74. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1969. - 278 с.
    75. Климов Е.А. Введение в психологию труда. - М.: Изд-во МГУ, 1988
    - 197 с.
    76. Ковалев А.Г. Темперамент // Общая психология: Учебное пособие / Под ред. В.В.Богословского и др. М.: Просвещение, 1973. - Гл.17. - С. 306 - 316.
    77. Ковалев А.Г. О психологическом содержании социально-перцептивных способностей в контексте возможностей их оптимизации // Семья и формирование личности. - М.: Педагогика, 1981. - С. 60 - 72.
    78. Ковалев С.В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни. - М.: Просвещение, 1991. - 143 с.
    79. Коваленко А.Б. Психологія розуміння, - К.: «Геопринт», 1999.
    - 184 с.
    80. Когнитивные стили: Тезисы научно-практического семинара. /Под ред. В.Колги/. - Таллин, 1986. - 252 с.
    81. Колга В.А. Дифференциально-психологическое исследование когнитивного стиля и обучаемости. Дисканд.психол.наук. - Л., 1976. - 164 с.
    82. Копина О.С. Исследование эмоциональной регуляции мыслительной деятельности. Автореф. дис...канд.психол.наук. - М., 1982. - 23 с.
    83. Кордуэлл М. Психология. А - Я. Словарь-справочник. /Пер. с англ. -М.: ФАИР- ПРЕСС, 2000. - 448 с.
    84. Корнев М.В. Психологический тренинг как метод профессиональной подготовки // Психологія на перетині тисячоліть: 3б. науков. праць учасн. П'ятих Костюківських читань. К.: Гнозис, 1998. - C. I28 -135.
    85. Корнилова Т..В., Парамей Г.В. Подходы к изучению когнитивных стилей: двадцать лет спустя // Вопр. психол. - 1989. - № 6. - С. 140 - 147.
    86. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості. К.: «Радянська школа», 1989. - 608 с.
    87. Кошлань І.Г. Психологічні особливості емоційності підлітків та стилі сімейного виховання. Автореф.дис...канд.психол.наук. - Одеса, 2005. 20 с.
    88. Крэйг Г. Психология развития. /Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2000.
    - 992 с.
    89. Кузнецов С.Ю. Эмоциональное отношение к учению и самоотношения у школьников и студентов // Вісн. Харк. ун-ту. Сер. «Психологія». - Харків, 2002. - № 550. С. 136 - 139.
    90. Кузнєцова О.А. Індивідуально-типологічні фактори адаптивності особистості. Автор.дис...канд.психол.наук. Одеса, 2005. 20 с.
    91. Куликов Л.B., Долинина М.Ю., Дмитриева М.С. Психогигиена личности. Основные понятия и проблемы. Учебное пособие. - СПб.: Изд-во СПбГУ, 2000. - 118 с.
    92. Кулюткин Ю.Н., Сухобская I.C., Зырянова Н.Г. Индивидуально-психологические особенности мыслительной деятельности // Развитие психофизиологических функций взрослых людей. - М.: Педагогика, 1972.
    С. 207 - 226.
    93. Лазурский А.Ф. Очерк науки о характерах. - Н.: Наука, 1995. -160 с.
    94. Левитов Н.Д. Психология труда. - М.: Учпедгиз, 1963. - 339 с.
    95. Лейтес Н.С. Опыт психологической характеристики темпераментов // Типологические особенности ВНД человека. - М.: Учпедгиз, 1956. - С. 267 - 303.
    96. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. - М.: «Знание», 1979. - 48 с.
    97. Леонтьев A.Н. Потребности, мотивы, эмоции. - М.: Изд-во МГУ, 1971. - 38 с.
    98. Луковников Н.Н. Нарастание дифференциации как закономерность развития психологических процессов. Психол. журн. 1985. Т.6. - № I. - C.20 25.
    99. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека. - М.: Изд-во МГУ, 1969. - 215 с.
    100. Майерс Д. Социальная психология. /Пер. с англ. - СПб.: Питер, 1999. - 688 с.
    101. Маккоби М., Модиано Н. О культуре общества и понимании эквивалентности // Исследования развития познавательной деятельности. - М.: Педагогика, 1971. - С.125 - 134.
    102. Маствилискер Э.И. Индивидуально-типологические различия в решении практических задач детьми дошкольного возраста /к вопросу об онтогенезе индивидуального стиля/. Автореф.дис....канд.психол.наук. - Л., 1968. - 20 с.
    103. Мейли Р. Структура личности // Экспериментальная психология. -М.: Прогресс, 1975. - Вып. 5. - С.228 - 248.
    104. Мерлин B.C. Очерк теории темперамента. Пермь: Изд-во ПГУ, 1973. - 302 с.
    105. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. - М.: Педагогика, I986. - 254 с.
    106. Милкин Г.А. О применении тренинга в целях совершенствования активной деятельности будущих учителей // Актуальные методы обучения педагогическому общению и его оптимизации. - М. : Педагогика, 1983. - С.20
    - 28.
    107. Минский М.С. Структура для представления знания // Психология машинного зрения. /Пер. с англ. - М.: Мир, 1978. - С.249 - 320.
    108. Миншул Р. Как выбирать своих людей. - Херсон: «Лик», 2000. -
    158 с.
    109. Морган У.П., Эликсон К.А. Ситуативная тревога и результативность деятельности // Вопр. психол. - 1990. № 3.- С. 155 - 161.
    110. Мур Л.П. Вы умнее, чем вы думаете. /Перев.с англ. - Минск: Попурри, 1996. - 285 с.
    111. Найсер У. Познание и реальность. - М.: Наука, 1981. - 230 с.
    112. Небылицын В.Д. Актуальные проблемы дифференциальной психофизиологии.- 1971. - № 6. - С. 3 14.
    113. Небылицын В.Д. Темперамент // Психофизиологические исследования индивидуальных различий. - М.: Наука, 1976. - С.178 - 186.
    114. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. - СПб.: Питер, 2000. - 325 с.
    115. Немов Р.С. Психология. Учебник для студ. высш. пед. учеб. заведен. В 3-х кн. - М.: ВЛАД0С. Кн.. I. - 1997. - 688 с., кн. 2. -1998 - 606 с.
    116. Ниренберг Д.И. Искусство творческого мышления. - Минск: Попурри, 1996. - 236. с.
    117. Носенко Е.Л. Диспозиційні та перцептивно оцінювані характеристики емоційного інтелекту // Вісн. Харківськ. ун-ту. Серія «Психологія». № 550. - Харків, 2002. - С. 177 - 179.
    118. Носенко Е.Л., Коврига Н.В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. К.: Вища шк., 2003. 126 с.
    119. Общая психология /под ред. В.В.Богословского и др/. - М.: Просвещение, 1981. - С. 30 - 47.
    120. Окунь Я. Факторный анализ. - М.: Экономика, 1974. - 200 с.
    121. Ольшанникова А.Е. Знак доминирующих эмоции и фоновые ЭЭГ-параметры у подростков // Новые исследования в психологии. - М.; 1974. -
    № 1. - С.60 - 62.
    122. Ольшанникова А.Е. К психологической диагностике эмоциональности // Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. - М.,1978. С. 93 105.
    123. Ольшанникова А.Е. Эмоции и воспитание. - М.: "Знание", 1983. -80 с.
    124. Ольшанникова А.Е., Пацявичюе И.В. Роль индивидуально-типических характеристик эмоциональности в саморегуляции деятельности. - Психол. журн. - 1981 - Т.2. - № I. - C.70 - 81.
    125. Орищенко О.А. Диференційно-психологічний анализ емпатії. Автореф. дис....канд.психол.наук. - Одеcа, 2004. - 20 с.
    126. Павлюк О.И. Формирование эмоциональных компонентов мотивации учебной деятельности школьников. Автореф. дис...канд.психол.наук. - М., 1984. - 24 с.
    127. Палей А.И. Модальностная структура эмоциональности и когнитивные стили // Вопр. психол. 1982. - № 5. С. 114 118.
    128. Пацявичюс И.В. Соотношение индивидуально-типических характеристик эмоциональности с особенностями саморегуляции деятельности. Автореф.дис...канд.психол.наук. - М., 1981.- 26 с.
    129. Переверзева И.А. Психофизиологический анализ индивидуальных различий по эмоциональности /на примере функции контроля за эмоциональной экспрессией/. Автореф.дис...канд.психол.наук. - М., 1986. - 19 с.
    130. Петухов В.В. Психология мышления. - М. :Изд-во МГУ, 1987. - 90 с.
    131. Пиаже Ж. Психология интеллекта // Избранные психологические труды.- М.: Просвещение, 1969. - 659 с.
    132. Пинчук В.А. Психологический анализ устойчивых особенностей эмоциональности. Автореф.дис...канд.психол.наук. - М., 1982. - 18 с.
    133. Плоткин А.А. Соотношение базальных модальностей в структуре эмоциональности. Автореф. дис...канд.психол.наук. - М., 1983. - 24 с.
    134. Подгорецкая Н.А. Изучение приемов логического мышления у взрослых. - М.: Изд-во МГУ. - 80 с.
    135. Практикум по общей психологии: Учеб. пособие для студ. пед. ин-тов /Под ред. А.И.Щербакова/. - М.: Просвещение, 1990. - 288 с.
    136. Психологическая коррекция умственного развития учащихся. /Под ред. К.М.Гуревича и И.В.Дубровиной/. - М.: «Олимпик», 1990. - 124 с.
    137. Путляева Л.В. О функциях эмоций в мыслительном процессе // Вопр. психол. - 1979. - № 1. - C.28 - 33.
    138. Роль среды и наследственности в формировании индивидуальности человека /под. ред. И.В.Равич-Щербо/. - М.: Педагогика, 1988. - 336 с.
    139. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. - М.: Прогресс, 1979. - 391 с.
    140. Романова Е.С., Суворова Е.А. Психологические основы профессиографии. - М. :Изд-во МГУ, 1990. - 182 с.
    141. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М.: Учпедгиз, 1946,
    - 704 с.
    142. Русалов В.М. Предметный и коммуникативный аспекты темперамента у человека // Психол. журн. - 1989. - Т.10 - № I. - С. 10 - 21.
    143. Русалов В.М., Дудин С.И. Темперамент и интеллект: общие и специальные факторы //Психол. журн. - 1995. - Т.16 - № 5. - С. 12 - 22.
    144. Сабуров А.С. Психология: Курс лекций. К.: Лекс, 1996. -208 с.
    I45. Санникова О.П. Соотношение устойчивых индивидуально-типических особенностей эмоциональности и общительности // Вопр. психол. - 1982. - № 2. - С. 109 - 115.
    146. Санникова О.П. Эмоциональность и регуляция активности общения // Вопр. психол. - 1984. - № 3. - С. 123 - 128.
    147. Санникова О.П. Эмоциональность в структуре личности. К.-Одесса, 1995. - 334 с.
    148. Саннікова О.П. Емоційність у структурі професійних властивостей особистостіі /на прикладі представників соціономічних професій/. Автореф.дис....докт.психол.наук. К., 1996. - 51 с.
    149. Саннікова О.П. Демензіональний підхід до вивчення особистості
    // Вісн. Одеськ. націон. ун-ту. - Том 7. Вип. 3. Психологія. - Одеса, 2002. - С.104 - 112.
    150. Санникова О.П. Компонентный анализ эмоциональности // Вісн. Харківськ. ун-ту. - № 550. Ч.І. Серія «Психология». - Харків, 2002. С. 214 - 218.
    151. Семенов В.В. Исследования эмоциональности человека методом близнецов // Проблемы дифференциальной психофизиологии. - М.: Наука, 1981. - С. 146 - 161.
    152. Сергєєва А.В. Психологічні особливості труднощів спілкування
    у осіб з різною емоційною диспозицією. Автореф.дис...канд.психол.наук. - Одеса, 1993. - 17 с.
    153. Сизов К.В. Индивидуальный стиль и проблема личностного подхода к способностям // Вопр. психол. - 1988. - № 2, - С.160 - 166.
    154. Сильва X., Голдман Б. Управление интеллектом по методу Сильва./ Перев. с англ. - Минск: 000 «Попурри», 1997. - 256 с.
    155. Симоненко С.Н., Трейгер С.С. Разработка психограммы практикующего психолога в целях профориентации // Актуальные проблемы психологической службы. В 2-х т. Т.ІІ. - Одесса, 1992. - С. 53 - 54.
    156. Симонов П.В. Эмоциональный мозг. - М.: «Наука», 1981. - 211 с.
    157. Словарь психолога-практика /Сост. С.Ю.Головин. - Минск: Харвест, 2001. - 976 с.
    158. Словарь справочник по психологической диагностике /Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. К.: Наукова думка, 1989. - 200 с.
    159. Смирнов Л.М. Психилогический анализ оценки эмоциональности щеловека. Автореф.дисс....канд.психол.наук. - М., 1980. - 24 с.
    160. Соловьев Л.B. Исследование познавательных стилей в американской психологии // Зарубежные исследования по психологии познания. - М, 1977. - С.235 - 255.
    161. Стернберг Р.Д. Триархическая теория интеллекта // Иностран. психол. - 1996. - № 6. - С.54 - 61.
    162. Стернберг Р. Практический интеллект. - СПб.: Питер, 2002. -272 с.
    163. Теплов Б.М. Психология. Учебник для средней школы. М.,: Учпедгиз, 1946. 223 с.
    164. Теплов Б.М. Способности и одаренность // Проблемы индивидуальных различий. - М., 1961. - С.9 - 38.
    165. Тихомиров O.K., Клочко В.Е. Эмоциональная регуляция мыслительной деятельности // Вопр. психол. - 1980. - № 5. - С. 23 - 31.
    166. Тихомиров O.K. Психология мышления. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 272 с.
    167. Тихомирова И.В. Стилевые и продуктивные характеристики способностей: типологический подход // Вопр. психол. - 1988. - № 3. - С. 106. - 115.
    168. Толочек В.А. Индивидуальный стиль деятельности - устойчивость и изменчивость // Вопр. психол. — 1987. - № 4. - C. I00 - 108.
    169. Тышкова М. Исследование устойчивости личности детей и подростков в трудных ситуация // Вопр. психол. - 1987. - № l. - C. 32-36.
    170. Федотюк Т.І., Усачева Л.В. Проблема формування професйної ідентифікації майбутнього практичного психолога //Актуальные проблемы психологической службы. В 2-х т. Т.ІІ. - Одесса, 1992. - С. 61 - 62.
    171. Философский энциклопедический словарь /Гл. ред. Л.Ф.Ильичев и др./ . - М.: Сов. Энцикл., 1983. - 840 с.
    172. Франселла Ф., Банистер Д. Новый метод исследования личности.
    - М.: Прогресс, 1987. - 232 с.
    173. Фресс Л. Эмоции // Экспериментальная психология. - М.: 1975.
    - Вып.5. - С. 111 - 195.
    174. Фридман Л.М., Кулагин И,Ю. Психологический справочник учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 288 с.
    175. Фортунатов Г.А. Чувства // Общая психология.- М.: Просвещение, 1970. - 250 с.
    176. Хащенко Г.Г. Роль фрустрированности и пола партнеров в совместном решении мыслительных задач. // Вопр. психол. - 1982. - № 5. -
    С. 118 - 122.
    177. Холодная М.А. Психология интеллекта: Парадоксы исследования.
    - СПб.: Питер, 2002. - 272 с.
    178. Холодная М.А. Психологический статус когнитивных стилей: предпочтения или «другие» способности // Психол. журн. - 1996. Т.17. - № 1. - C. 6I - 69.
    179. Хомяков С.В. Исследование социального интеллекта учителей и студентов // Актуальные проблемы психологической службы. В 2-х т. Т.ІІ. - Одесса,1992. - С. 64 - 65.
    180. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. - СПб.: Питер Ком, 1998. - 608 с.
    181. Чебыкин А.Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности. - Одесса, 1992. - 168 с.
    182. Чепа М.А. Тренировка и развитие высших психических функций школьника: энергоинформационный подход / /Актуальные проблемы психологической службы. В 2-х т. Т.ІІ. - Одесса, 1992. - С. 227 - 229.
    183. Черножук Ю.Г. Індивідуально типові особливості структури інтелекту осіб з різною емоційною диспозицією // «Наука і освіта». 2005. - № 5 6. С. 153 155.
    184. Черножук Ю.Г. Качества интеллекта значимые для представителей социономических профессий // Теорія та практика виховної роботи в студентському колективі. Одеса: ОКФА, 1997. - Ч.ІІ. - С. 52 - 57.
    185. Черножук Ю.Г. Соотношение эмоциональности с некоторыми особенностями интеллекта /факторный анализ/ // Психологія на перетені тисячоліть: 3б. науков. праць учасн. П’ятих Костюківських читань. К.: Гнозис, 1998. - С. 496 501.
    186. Черножук Ю.Г. Особенности профессионального интеллекта у лиц с различной эмоциональной диспозицией // Психологія сучасності: наука і практика. Одеса, 2004. С. 158 159.
    187. Черножук Ю.Г. Влияние ситуации тестирования на интеллектуальную продуктивность студентов с различной эмоциональной диспозицией // Проблема девіантної поведінки: історія, теорія, практика. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. К.: Міленіум, 2002. - С. 300 - 304.
    188. Черножук Ю.Г. Індивідуально-психологічні особливості соціального інтелекту осіб з різною емоційною диспозицією // Вісн. Одеськ. нац. ун-ту. Том 7. Вип.З. Психологія. - Одеса: 2002. - C. I47 - 151.
    189. Черножук Ю.Г. Корекція вербального інтелекту студентів педагогічного вузу // Науков. вісн. ПУДПУ ім. К.Д.Ушинського. Вип. 11 - 12. -Одеса, 2002. - С. 298 300.
    190. Черножук Ю.Г. Корекція соціального інтелекту представників соціономічних професій // Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХІ столітті : Теорія і практика. Ч.ІІ. - Одеса, 2002. - С. I07 - 11О.
    191. Черножук Ю.Г. Соотношение качественных особенностей эмоциональности с когнитивным стилем «импульсивность рефлективность» //
    Вісн. Харків. ун-ту. - № 550. - Ч.І. - Серія "Психологія". - Харків, 2002. С. 264 - 266.
    192. Черножук Ю.Г., Зайцева О.Г. Співвідношення рівневих і когнітивно-стильових характеристик інтелекту студентів // Наук. вісн. ПУДПУ ім. К.Д.Ушинського. Вип 6 - 7. - Одеса, 2002. - С. 161 - 164.
    193. Шавинина Л.В. Психологические особенности организации познавательного опыта интеллектуально одаренной личности. Автореф.дис... канд.психол.наук. К., 1993. - 21 с.
    194. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека. Учеб. пособ. - М.: «Логос», 1996. - 321 с.
    195. Шенк Р. Обработка концептуальной информации. - М.:. Энергия, 1980. - 217 с.
    196. Штернберг Р. Интеллект, приносящий успех. - Минск:000 «Попурри», 2000. - 368 с.
    197. Штернберг Р. Отточите свой интеллект. - Минск:000 «Попурри», 2000. - 544 с.
    198. Щульц Д.П., Щульц С.Э. История современной психологии. /Перев. с англ. - СПб.: Изд-во «Евразия», 1998. - 528 с.
    199. Щербакова Т.Н. Развитие профессионально-значимых качеств психолога-практика // Актуальные проблемы психологической службы. В
    2-х т. Т.П. - Одесса, 1992. - С. 70 - 72.
    200. Юсупов И.М. Психология взаимопонимания. - Казань : Татарск.
    книж. изд-во, 1991. — 192 с.
    20I. Юсупов И.М. Штрихи психологического портрета практикущего психолога // Актуальные проблемы психологической службы. В 2-х т. Т.ІІ. Одесса, 1992. - С. 73 - 74.
    202. Янкина Е.
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины