ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУКОВИХ ШКІЛ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (ХІХ – ХХ ст.) : ИСТОРИЯ СТАНОВЛЕНИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ НАУЧНЫХ ШКОЛ НА ЮГЕ УКРАИНЫ (ХIХ - ХХ вв.)

Краткое описание

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. К.Д. УШИНСЬКОГО

ПИВОВАРЧИК Ірина Михайлівна

УДК: 15.010+159+477.7

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУКОВИХ ШКІЛ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (ХІХ ХХ ст.)

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Одеса - 2006

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................................4
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИМОГ ДО ЗМІСТУ ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУКОВИХ ШКІЛ.........................................................11
1.1. Ідентифікація феномену наукової школи.....................................................11
1.1.1. Класифікація та типологія наукових шкіл.........................................26
1.1.2. Форми трансформації наукових шкіл.................................................30
1.2. Теоретико-методологічні засади аналізу наукової діяльності...................37
1.3. Розробка методу історико-критичного аналізу рівня сформованості та розвитку психологічних наукових шкіл.......................................................46
1.4. Зміст процедурної частини методу історико-критичного аналізу рівня сформованості та розвитку психологічних наукових шкіл........................49
Висновки до першого розділу..................................................................................61
Розділ 2. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУКОВИХ ШКІЛ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (Одеський регіон) з другої половини ХІХ ст. до кінця ХХ ст.......................................................................................................65
2.1. Історія розвитку психології та становлення її наукових психологічних шкіл на півдні України у період з другої половини ХІХ ст. до 30-х рр. ХХ ст...........65
2.1.1. Наукова спадщина І.М.Сєченова та його одеської психофізіологічної школи..72
2.1.2. Наукова спадщина М.М.Ланге та його одеської експерименталь- но-психологічної школи....93
2.1.3. Наукова спадщина С.Л.Рубінштейна та його одеської теорети- ко-методологічної школи................................................................................116
2.2. Становлення наукової школи психології сприймання часу Д.Г.Елькіна.........................................................................................................137
2.3. Основні тенденції та ознаки започаткування наукових психологічних наукових шкіл на півдні України (м. Одеса) у період з 50-х рр. ХХ ст. до кінця ХХ ст.........................................................................................................146
Висновки до другого розділу.................................................................................176
ВИСНОВКИ.............................................................................................................181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................185
ДОДАТКИ................................................................................................................219

ВСТУП
Актуальність теми. За роки незалежності в Україні значно зросла потреба в пізнанні історії психологічної науки в різних регіонах країни. При цьому для створення цілісної картини розвитку вітчизняної психології важливо описати і ввести в науковий обіг невідомі факти з історії психології в кожному регіоні та зіставити їх з уже відомими. Аналіз багатьох праць вітчизняних психологів (Д.Г.Елькіна, Т.В.Косма, Г.С.Костюка, В.О.Котова-Хроменка, Д.Ф.Ніколенка, П.М.Пелеха, О.М.Раєвського, О.Я.Чебикіна та інших) засвідчив, що саме в південному регіоні (Одеському) беруть свої витоки три напрями психологічної науки: психофізіологічний, започаткований І.М.Сєченовим, експериментально-психологічний, заснований М.М.Ланге, і теоретико-методологічний, започаткований С.Л.Рубінштейном. Означені напрями ще недостатньо вивчені та описані.
Актуальність цієї проблеми пов’язана також з необхідністю уточнення багатьох фактів щодо наукового висвітлення історії розвитку української психології. У зв’язку з цим виникає потреба в більш повному переосмисленні процесу становлення психологічної науки (ХІХХХ ст.)
Слід зазначити, що різні аспекти вказаних проблем уже були предметом дослідження таких учених, як-от: Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, О.О.Будилова, Л.С.Виготський, А.М.Ждан, Г.С.Костюк, А.В.Петровський, В.А.Роменець, С.Л.Рубінштейн, Б.М.Теплов, О.М.Тутунджян, Д.М.Узнадзе, Д.Г.Елькін, М.Г.Ярошевський та ін. У наш час дослідження проблем історії розвитку психології продовжуються в працях Л.Н.Акимової, О.В.Галустової, І.В.Данилюк, М.С.Корольчук, П.П.Криворучка, О.С.Лучиніна, І.П.Манохи, В.М.Мартинюк, Т.Д.Марцинковської, О.В.Морозова, І.Ю.Полякової та ін. На підставі результатів досліджень цих та інших авторів можна констатувати, що недостатньо вивченими залишаються питання становлення та особливостей розвитку регіональної психологічної науки в Україні. Невизначеним є також питання щодо впливу факторів розвитку науки на започаткування наукових психологічних шкіл. Така ситуація утруднює наукове розуміння процесу становлення і розвитку психологічних шкіл на півдні України з другої половини ХІХ ст. до кінця ХХ ст. в аспекті продовження традицій, а також оцінки їх наукових здобутків.
Актуальність зазначеної теми, недостатнє розроблення її в сучасній психології зумовили вибір об’єкта, предмета дисертаційної роботи та вплинули на формування її мети.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в межах комплексної теми „Розвиток особистості в різних умовах навчальної діяльності” (№0105U001469) Південного наукового центру АПН України (м. Одеса). Автором досліджено історію становлення психологічних наукових шкіл на півдні України (ХІХ ХХ ст).
Мета дослідження: визначити наукові психологічні школи, що історично склалися в Одеському регіоні півдня України (друга половина ХІХ ст. кінець ХХ ст.), виявити їх ознаки і дати характеристику.
Мета дослідження зумовила розв’язання таких завдань:
1. Уточнити теоретико-методологічний зміст феномену психологічних наукових шкіл.
2. Створити метод історико-критичного аналізу рівня сформованості і розвитку психологічних наукових шкіл.
3. Висвітлити історію становлення одеських наукових психологічних шкіл у період з середини ХІХ ст. до 50-х рр. ХХ ст.
4. Охарактеризувати основні тенденції та ознаки становлення психологічних наукових шкіл на Одещині (з 50-х рр. ХХ ст.).
Об’єкт дослідження: наукові психологічні школи на півдні України.
Предмет дослідження: історичні факти та закономірності становлення психологічних наукових шкіл Одеського регіону з другої половини ХІХ ст. до кінця ХХ ст.
Гіпотези дослідження. У своєму припущенні ми виходимо з того, що існує достатньо велика кількість ознак, які можуть характеризувати наукову психологічну школу, при цьому всі їх умовно можна поділити на змістовні та формальні. Визначення серед останніх провідних дозволить оптимізувати процес історичного наведення подій і наукових здобутків відносно розвитку психологічних шкіл.
Крім того, ми припускаємо, що саме в Одеському регіоні беруть свої витоки психофізіологічна, експериментально-психологічна та теоретико-методологічна наукові школи, творчі здобутки яких дали певний поштовх для розвитку психологічної науки як в Україні, так і за її межами.
Висвітливши та проаналізувавши ці твердження ми зможемо суттєво уточнити та збагатити вітчизняну психологічну науку, забезпечити об’єктивні умови для її використання в аспекті теоретико-методологічних передумов для подальших досліджень в різних галузях психологічних знань.
Методологічні засади дослідження склали теоретичні положення як історіографії психології (О.О.Будилова, Л.С.Виготський, А.М.Ждан, Д.Кляйн, Г.С.Костюк, В.М.Нічик, П.М.Пелех, А.В.Петровський, В.А.Роменець, А.О.Смирнов, М.М.Троїцький, О.М.Тутунджян, М.Г.Ярошевський), так і епістемології історії (Д.Бернал, К.Беккер, Ч.Бірд, М.Блок, М.Вебер, В.І.Вернадський, Ж.Дерріда, В.Дільтей, Т.Кун, Ш.Ланглуа, К.Поппер, Ш.Сеньобос, Е.Трольч, М.Фуко). Дослідження базується на таких визнаних методологічних принципах щодо вивчення історичних психологічних фактів, як-от: принцип детермінізму, тобто залежності будь-якого явища від факторів, які його спричинюють; принцип історизму, що вимагає вивчення явищ у їх становленні і розвитку, органічному зв'язку з умовами, що їх породжують; принцип системності, який дозволяє розглядати генезис психологічних ідей учених півдня України в широкому загальнонауковому контексті і виявляти вплив їхньої творчої спадщини на динаміку розвитку психологічного знання.
У роботі використано методи дослідження:
- історико-генетичний, відповідно до якого вивчення психологічних ідей минулого нерозривно пов'язане з урахуванням загальної логіки розвитку науки у визначений історичний період;
- історико-функціональний, завдяки якому аналізується послідовність висловлення ідей фахівцями-психологами;
- порівняльно-історичний, що дозволяє вивчати спадкоємні зв'язки між різними психологічними явищами;
- метод вивчення архівних матеріалів, що передбачає пошук наукових психологічних робіт, конспектів, звітів та їх коментування;
- біографічний та автобіографічний методи, що дозволяють виявити можливі причини та умови формування наукових поглядів учених-психологів;
- метод вивчення наукових шкіл, який дає можливість розкрити засоби формування та розвитку наукових психологічних знань, характер наукового спілкування між представниками школи та ін.
Як конкретну методику нами також було використано спеціально розроблений опитувальник для здійснення експертної оцінки рівня розвитку наукових психологічних шкіл.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження визначається тим, що вперше: застосовано системно-історичний підхід до пізнання психологічних наукових шкіл на півдні України, зокрема на Одещині, у якому ключовими моментами виступають наступність та цілісність; створено метод історико-критичного аналізу рівня сформованості та розвитку наукових шкіл у психології, що базується на виділенні змістовних і формальних ознак; запропоновано періодизацію розвитку психологічної науки в Одеському регіоні та визначено рівні сформованості психологічних наукових шкіл відповідно до етапу їх функціонування (започаткування, становлення, подальшого розвитку).
Уточнено історичні факти щодо заснування психофізіологічної, експериментально-психологічної, теоретико-методологічної наукових шкіл в Одесі; творчої діяльності одеських психологів, які виступили засновниками власних психологічних наукових шкіл та обумовили розвиток психологічної науки, починаючи з 30-х рр. ХХ ст. і до сьогодення.
Подальшого розвитку набули теоретичні та методологічні підходи до пізнання феномену психологічних наукових шкіл як історичного об’єднання фахівців-однодумців, згуртованих навколо засновника та організатора визнаної наукової проблеми, що має прогресивний або інноваційний характер.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечувались вихідними теоретико-методологічними принципами, різноманітністю використаних джерел, коректним застосуванням наукових методів, адекватних меті та завданням дослідження, відповідності наукових результатів і висновків дисертації сучасним підходам до системного осмислення проблем історії розвитку психології.
Наукове значення роботи. Отримані результати щодо критеріальних ознак є суттєвими не тільки для теорії та історії психологічної науки, а й для інших наук, оскільки вони вміщують як формальні, так і змістовні ознаки щодо їхньої оцінки і класифікації. Дані, що стосуються уточнення розуміння наукових шкіл, які беруть свої витоки і розвиваються на Одещині, суттєво доповнюють існуючі погляди і можуть бути підставою як перегляду традиційних, так і пошуку нових підходів у теорії розвитку психологічної науки.
Практичне значення роботи. Результати дослідження впроваджено в процес викладання окремих розділів „Загальної психології” та „Історії психології” в Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім.К.Д.Ушинського (акт №03 від 25.05.2006 р.) та Одеському обласному інституті удосконалення вчителів (акт №4 від 28.04.2006 р.). За результатами дослідження підготовлено розділ історії Інституту психології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. Матеріали дослідження дають змогу вдосконалити процес підготовки студентів університетів з курсу „Історія психології” і спецкурсу „Історія розвитку психологічних знань в Україні”. Крім того, вони можуть бути використані для написання підручників чи посібників з історії української психології, а також популяризовані в різних працях і виконувати виховну та ідеологічну функції.
Апробація результатів. Основні положення і результати роботи було обговорено на трьох міжнародних науково-практичних конференціях (Одеса, 2003; 2005; 2006), трьох всеукраїнських наукових конференціях (Одеса, 2004; 2005; 2006), а також на щорічних засіданнях кафедри теорії та методики практичної психології, на методологічних семінарах Інституту психології (2003-2006 рр.).
Публікації. Результати дисертаційної роботи викладено в 7 публікаціях, з них 3 у фахових виданнях України.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 321 сторінка. Основний зміст викладено на 181 сторінках. Робота містить 4 таблиці та 6 рисунків. Список використаних джерел налічує 415 найменувань, з них 10 іноземною мовою.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Таким чином, всі наведені результати дають підстави зробити наступні висновки:
1. Показано, що в сучасній психологічній науці проблема наукових шкіл займає одне із провідних місць в історії, теорії та практиці. Водночас методологічні засади, які б характеризували наявність і специфіку наукових психологічних шкіл, недостатньо визначені.
2. З’ясовано, що умовно можна виділити два підходи до змістовного розуміння феномену психологічних наукових шкіл: по-перше, як наукового напряму, що передбачає певні наукові традиції, а по-друге, як наукового колективу, об’єднаного навколо керівника чи проблеми, що вивчається. Аналіз вищенаведених підходів дає підстави визначити наукову психологічну школу як історичне об’єднання фахівців-однодумців, згуртованих навколо засновника та організатора визнаної наукової проблеми, що має прогресивний або інноваційний характер.
3. Запропоновано метод історико-критичного аналізу рівня сформованості та розвитку наукових шкіл у психології, який передбачає, по-перше, врахування конкретного історичного періоду, у якому відбувалося її зародження і формування, по-друге, притаманну їй форму трансформації, по-третє, рівень сформованості, тобто етап розвитку, який визначається за допомогою формальних та змістовних ознак.
4. Показано, що оптимальним під час дослідження процесу розвитку наукових психологічних шкіл може використовуватися трьохаспектний підхід, який передбачає поєднання предметно-логічного, соціально-наукового та особистісно-психологічного аспектів, що дозволяє більш цілісно аналізувати й узагальнювати психологічні здобутки.
5. Доведено, що на півдні України (Одеський регіон) в різні часи працювали вчені-психологи, які є представниками класично-інтроспективного, природничо-наукового та культурно-гуманістичного напрямів, у надрах яких формувалися перші психологічні наукові школи, що забезпечили створення методологічної платформи для становлення наступних шкіл.
6. Показано, що в Одесі класично-інтроспективне спрямування (Р.В.Ординський, А.І.Казанський, Л.Ф.Воєводський, Д.П.Лебедєв, М.Я.Грот) принципово вичерпало себе вже в першій чверті ХХ століття. Природничо-наукове спрямування (І.М.Сєченов, М.М.Ланге) переважно визначило період з другої половини ХІХ ст. до 30-х рр. ХХ ст. Культурно-гуманістичне спрямування, засноване в першій чверті ХХ ст., лише в кінці століття набирає сили та найбільш чітко визначає сучасний стан світової і вітчизняної науки (С.Л. Рубінштейн, Д.Г.Елькін, В.О.Котов-Хроменко, Г.З.Бєдний, О.Я.Чебикін, О.П.Саннікова, І.Г.Бєлявський, Б.Й.Цуканов, С.М.Симоненко, Т.П.Вісковатова).
7. Доведено, що розвиток психологічної науки на Одещині в період з середини ХІХ ст. до 30-х рр. ХХ ст. головним чином був обумовлений діяльністю наукових шкіл І.М.Сєченова, М.М.Ланге, С.Л.Рубінштейна, заснуванням методологічних засад психологічної науки, а з 30-х по 50-і рр. ХХ ст. науковою школою Д.Г.Елькіна та був позначений інтенсивною підготовкою наукових висококваліфікованих кадрів психологів. При цьому експериментально-психологічну школу М.М.Ланге можна охарактеризувати як найбільш сформовану. Вона розвивалася як „класична” та за рівнем сформованості досягла етапу зрілого життя. У той же час психофізіологічна школа І.М.Сєченова має ознаки „класичної”, які відповідають етапу започаткування. Теоретико-методологічна наукова школа С.Л.Рубінштейна також відповідає етапу започаткування, але за ознаками набуває „дисциплінарної” форми. Водночас рівень сформованості наукової школи психології сприймання часу (Д.Г.Елькін) відповідає вимогам етапу зрілого життя за „дисциплінарною” формою.
8. Установлено, що в період з 50-х рр. ХХ ст. виникли наукові школи, які сприяли активному розвитку психологічної науки та підвищенню її іміджу, а саме наукові школи В.О.Котова-Хроменка, Г.З.Бєдного, О.Я.Чебикіна, О.П.Саннікової, І.Г.Бєлявського, Б.Й.Цуканова, С.М.Симоненко та Т.П.Вісковатової. Серед них провідне місце займають школи емоційної регуляції діяльності (О.Я.Чебикін), індивідуальних відмінностей за емоційністю (О.П.Саннікова), історико-культурної детермінанти психічної діяльності (І.Г.Бєлявський) та психології часу (Б.Й.Цуканов), ознаки яких (від достатнього до високого рівням) відповідають етапові зрілого життя, що обумовлює їх інтенсивний подальший розвиток та світове визнання. Наукова школа психології візуального мислення (С.М.Симоненко) характеризується системою ознак, що свідчить про відповідність рівня сформованості цієї школи етапу становлення. До наукових шкіл, які перебувають на етапі започаткування, можна віднести школу програмованого навчання (В.О.Котов-Хроменко), психології праці (Г.З.Бєдний) та спеціальної психології (Т.П.Вісковатова). Усі ці школи розвивалися за „проблемним” принципом, унаслідок чого набули відповідної форми.
9. Визначено, що І.М.Сєченов, М.М.Ланге, С.Л.Рубінштейн, Д.Г.Елькін, В.О.Котов-Хроменко, Г.З.Бєдний, О.Я.Чебикін, О.П.Саннікова, І.Г.Бєлявський та Б.Й.Цуканов стали засновниками спеціальних психологічних дослідницьких установ, створених уперше в південноукраїнському регіоні, що, у свою чергу, значно підвищувало авторитет психологічної науки та визначало Одесу як один із провідних науково-дослідницьких центрів у цій галузі.
10. Показано, що сучасні психологічні школи та напрями в південноукраїнському регіоні продовжують наукові традиції, започатковані психофізіологічною, експериментально-психологічною та теоретико-методологічною школами.
Виконана робота дозволила сформулювати декілька проблемних моментів, які можуть стати предметом подальшого поглибленого вивчення історичної спадщини вчених півдня України (ХІХ-ХХ ст.). У цьому розумінні актуальним виступає дослідження процесу становлення психологічної думки на території Криму, у містах Херсоні, Миколаєві та Ізмаїлі.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Абульханова-Славская К.А. Категория деятельности в советской психологии // Психологический журнал. 1980. Т.1. - №4. С.11 28.
2. Абульханова-Славская К.А. Поколение шестидесятых конформизм или мужество?.. // Психологический журнал. 1993. Т14. - №3. С.152 -164.
3. Абульханова-Славская К.А. Проблемы жизни и творчества С.Л.Рубинштейна // Психологический журнал. - 1989. Т.10. №5.С.25 37.
4. Абульханова-Славская К.А., Брушлинский А.В. Философско-психологическая концепция С.Л. Рубинштейна: К 100-летию со дня рождения. М.: Наука, 1989. 248 с.
5. Академические научные школы / Под ред. Э.А. Троп. СПб, 1998. 252 с.
6. Акимова Л.Н. Становлення і розвиток вітчизняної експерементальної психології (на матеріалі Південноукраїнського регіону). Автореф. дис... канд. псих. наук: 19.00.01/ Одес. нац.ун-т. - О.,2001. 19 с.
7. Актуальні проблеми психологічної підготовки в системі вищої школи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 29 квітня 2005 року / Упорядник Козакова Г.О. Одеса: ПДПУ ім.. К.Д. Ушинського, 2005. 187с.
8. Алексеев Н.Г. Методологические принципы анализа концептуальных схем деятельности в психологии // Проблемы методологии в эргономике. М., 1979 (Эргономика. Тр. ВНИИТЭ. Вып. 17). С.104 125
9. Аллахвердли А.Г., Мосикова Г.Ю., Юревич А.В., Ярошевский М.Г. Психология науки. М.: Флинта, 1998. 312 с.
10.Ананьев Б.Г Очерки истории русской психологии XVIII и XIX веков. М., 1947. С. 138—139.
11.Ананьев Б.Г. Творческий путь С.Л. Рубинштейна // Вопросы психологии. 1969. - №5. - С. 126 129.
12.Артыков Д.Р. Некоторые вопросы исторического анализа психологических концепции // Вопросы психологии, 1979. № 5. С. 55 61.
13.Артыков Д.Р. Некоторые историко-теоретические закономерности психологии // Психологические проблемы повышения эффективности труда: История психологии. Психология физической культуры и спорта. Зоопсихология и сравнительная психология. Ч.3 (Тез.науч.сообщ. к VI Всесоюз. Съезду О-ва психологов СССР). М.: АН СССР, О-во психологов СССР, 1983. - С. 667 668.
14.Бабенко К.Б., Бондаренко К.А. Памяти павших будьте достойны. Сб. документальных данных о выпускниках, студентах, сотрудниках института в период ВОВ. Од,1986. 113 с.
15.Бедный Г.З. Питання нормування праці в процесі професійної підготовки робітників, 1981. 241 с.
16.Белявский И.Г. Исповедь пасынка века. Одесса, 1997. 465 с.
17.Белявский И.Г. Историческая психология. Одесса:Астропринт,1999. 198с.
18.Белявский И.Г. Контраверсивная психология. Одесса.: Виктория, 2003. 304 с.
19.Белявский И.Г. Лекции по исторической психологии. Одесса: Астропринт, 2004. 448 с.
20.Белявский И.Г. Мистические учения в новейшей истории психологической науки. Одесса: Астропринт, 2002. 424 с.
21.Белявский И.Г. Одесские, отнюдь не Тэвистокские лекции. Одесса: Астропринт, 2000. 412 с.
22.Белявский И.Г. Развитие психолого-исторических представлений. К., 1988. 72 с.
23.Белявский И.Г., Кишинская А.Н. Исповедь пасынка века и немного исторической психологии. Одесса: ОКФА, 1997. 472 с.
24.Бернал Д. Наука в истории общества. /Под общей ред. Б.М. Кедрова, И.В.Кузнецова. М.: Изд-во Иностранной литературы, 1956. 736 с.
25.Бешелев С.Д., Ф.Г. Гуревич Экспертные оценки. М.: Наука, 1973. 160 с.
26.Бєдний Г.З. Вдосконалення нормування праці (психофізіологічний аспект), 1979. 143 с.
27.Бєдний Г.З. Психологічні основи аналізу і проектування трудових процесів, 1987. 125 с.
28.Бібліографічний покажчик наукових праць професорсько-викладацького складу та асистентів. - Ч. 1 // Науковий вісник Південноукр. держ. педагог, ун-ту ім. К.Д. Ушинського. - 2004. - № 1-2. - С. 144-145.
29.Богомолец А.А. Избр. Труды, т.3, Изд. АН УССР, Киев, 1958. 303 с.
30.Бойко Е.С. Школа академика А.А. Андронова. М.: Наука, 1983. - 200 с.
31.Бондаренко К.А. Педагогический институт в годы ВОВ. Воспоминания современников.- Од., 1989. 59 с.
32.Бондаренко К.А. По свежим следам истории института. Директоры-ректоры. Сб. документальных очерков. Одесса, 1986. 134 с.
33.Бондаренко К.А. По свежим следам истории института. О выпускниках и сотрудниках института в период войны. Сб. документальных очерков. Одесса, 1987. 97 с.
34.Бондаренко К.А. По свежим следам истории института. Общеинститутские кафедры. Ранее действовавшие факультеты и их кафедры. Сб. документальных очерков. Одесса, 1986. 156 с.
35.Боринг Э. История интроспекции // Вестн. Моск. Ун-та. Сер.14. Психология. 1991. - №№ 2,3. С. 60 72, 54 61.
36.Брушлинский А.В. Проблема бессознательного в трудах С.Л. Рубинштейна // Вопросы психологии. 1979. - №3. С.115 122.
37.Брушлинский А.В. Разработка принципа единства сознания и деятельности в экспериментальной психологии (предвоенный период) // Психологический журнал. 1987. Т.8. - №5. С.121 128.
38.Будилова Е.А. Борьба материализма и идеализма в русской психологической науке (вторая половина ХІХ начало ХХ в.). М.: Изд-во Академии Наук СССР, 1960. 348 с.
39.Будилова Е.А. Методология, теория и эксперимент в научном творчестве С.Л. Рубинштейна // Вопросы психологии. 1979. - №3. С.106-114.
40.Будилова Е.А. Начало экспериментальной психологии // Психологический журнал. 1985. Т.6. №4. С.3 12.
41.Будилова Е.А. Социально-психологические проблемы в русской науке Вторая половина ХІХ начало ХХ века. М.: Наука, 1983. 232 с.
42.Будилова Е.А. Философские проблемы в советской психологии. М.: Наука, 1972. 336 с.
43.В поисках теории развития науки: Очерки западноевропейских и американских концепций ХХ века / Под ред. С.Р. Микулинского, В.С.Черняка. М.: Наука, 1982. 296 с.
44.Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. М., 1982. 336с.
45.Вернадский В.И. Труды по всеобщей истории науки. М.,1988. 335 с.
46.Видатні вчені Одеси. Ч.1. Доктори наук і професори: Біографічна енциклопедія. Одеса, 2005. 352 с.
47.Висковатова Т.П. Коррекция отклонений психического развития у детей при болезни Кашина-Бека /Тезисы докладов к зональной конференции МЗ РСФСР. - МЗ РСФСР, ЧГМИ, Чита, 1980. С. 34-46.
48.Висковатова Т.П. Лечение и профилактика болезни Кашина- Бека. Чета, 1985. 22 с.
49.Висковатова Т.П. Нарушения психического развития у школьников при болезни Кашина-Бека. Тезисы докладов и сообщений к VII съезду психологов СССР. Дефектология. Психофизиология. Дифференциальная психофизиология). АН СССР, Общество психологов СССР, М., 1989 С.56-69.
50.Висковатова Т.П. Особенности произвольной памяти у дошкольников Читинской области. ЧГМИ, Клиническая больница, Чита, 1985. С.70-73.
51.Вовнянко Т.А., Симоненко С.М. Психосемантика кольору і стратегія творчості. ПНЦ АПН України. Одеса: Автограф, 2005. 200 с.
52.Вторые рубинштейносвские чтения в Одессе // Психологический журнал. - 1993. Т.14. №2. С.140 141.
53.Выготский Л.С. Собр.соч.: В 6-ти т. Т.1. Вопросы теории и истории психологии / Под ред. А.Р. Лурия, М.Г. Ярошевского. М.: Педагогика, 1982. 488 с.
54.Галустова О.В. История психологии в вопросах и ответах: учеб.пособие М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. 216 с.
55.Гордеев Н.П. Пражская научная школа конца XVI начала XVII веков. Дисканд. культурол. наук.: 24.00.02. М., 1998. 150 с.
56.Гофман А.Б. Дюргеймовская социологическая школа // История буржуазной социологии первой половины ХХ века. - М..: Наука, 1979. С.79 80.
57.Гутнов Д.А. О школах в исторической науке. // История мысли: Историография. - М.: Вузовская книга, 2002. С. 69-70.
58.Гутнова Е.В. Историография истории средних веков. - М.: Высшая школа, 1985. - С.10.
59.Данилюк І.В. Історія психології в Україні: Західні регіони (остання чверть ХІХ перша половина ХХ століття). К.: Либідь, 2002. 152 с.
60.Джидарьян И.А. Развитие С.Л. Рубинштейном общественно-исторической концепции потребностей //Психологический журнал. 1989. Т.10. - №4. С.57 67.
61.Добреньков В.И., Кравченко А.И. Социология: В 3 т. Т.1: Методология и история. М.: ИНФА-М, 2000. - С.62, 64.
62.Драголи А.Л. Неопубликованные рукописи Н.Н. Ланге // Вопросы психологии, 1968. №1, - С.100-109.
63.Евдокимов С.А. Показатели научной деятельности: мнение ученых. М.: Препринт, 1990. 50 с.
64.Елькін Д.Г. П’ятдесят років психології в Одеському педагогічному інституті ім. К.Д. Ушинського. Рукопис. -15 с.
65.Ждан А.Н. История психологии. От античности к современности: Учебник для вузов. 4-е изд., перераб. М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2002. 528 с.
66.Ждан А.Н. Преподавание психологии в Московском университете (К 80-летию кафедры психологии в московском университете) // Вопросы психологии. 1993. - №4. С.80 93.
67.Закон України про внесення змін до Закону України „Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності” // Урядовий кур’єр. 1998. - №52. С.1-8.
68.Звіт про докторський диспут Н.Н. Ланге. Питання філософії і психології, Кн. 24. М., 1894. 256 с.
69.Зербино Д.Д. Научная школа как феномен. АН Украины. К.: Наукова думка, 1994. 135 с.
70.И.М. Сеченов и материалистическая психология. Сб.ст. / Под ред С.Л.Рубинштейна. М.: Изд-во Академии наук СССР, 1957. 292 с.
71.И.М. Сеченов Избранные произведения / Под ред. Х.С. Коштоянца. В 2-х томах. М.:Изд-во Академии наук СССР, 1952.
72.Иван Михайлович Сеченов. К 150-летию со дня рождения / Под ред. Г.С.Костюка, С.Р. Микулинского, М.Г. Ярошевского. М.: Наука, 1980. 608 с.
73.Иванов М.А. Научно-исследовательская программа как фактор регуляции межличностных отношений в первичном научном коллективе: Автореф. дисканд. психол. наук: М., 1982. - 21с.
74.Из истории русской психологии / под ред. М.В. Соколова. М.: АПН РСФСР, 1961. 439 с.
75.Историческая психология: предмет, структура и методы: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Королева. М.: Моск. гуманит. ун-та, 2004. 168 с.
76.История современной психологии / Т.Лихи. 3-е изд. СПб.: Питер, 2003. 448 с.
77.Іванюта О.В., Симоненко С.М. Розвиток візуального мислення підлітків. Одеса: ПНЦ АПН України, 2003. 275 с.
78.Історія Одеського університету (1865 2000): наукове видання / Гол. ред. В.А. Сминтина. Одеса: Астропринт, 2000. 226 с.
79.Історія Одеського університету за 100 років / Під ред. Н.І. Бухатевич, Г.А.Вязовський, Д.Г. Елькін та ін. К.: вид-цтво Київського ун-ту, 1968. 424с.
80.Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського / Під ред. В.М. Букач. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2005. 68 с.
81.К 70-летию со дня рождения С.Л. Рубинштейна // Вопросы психологии. 1959. - №3. С.143 146.
82.Кавелин К.Д. Собрание сочинений, т.3. СПб., 1899. - С. 404-405
83.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. Докладная записка декана А. Деревницкого Его Превосходительству г. Попечителю одесского учебного округа о проведении практических занятий. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. Ед.хр.371 л.2, 19.
84.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. Конфиденциальное письмо Делянова с характеристикой Сеченова как «отъявленного материалиста». - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. (1870). Ед.хр.109. л.76, 77, 80.
85.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. О вознаграждении профессора Н.Н. Ланге за чтение лекций по истории философии в 1915-1916 году. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. Ед.хр.657. л.9-10, 12.
86.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. О докладной записке профессора Н.Н. Ланге о реформе средней школы в России. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. Ед.хр.1754. л.74-78.
87.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. О научных занятиях оставленного при Императорском Новороссийском университете для приготовления к магистерскому экзамену А. Селитренникова. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. (1910-1911). Ед.хр.512.- л. 33.
88.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. О практических занятиях по психологии. Доклад профессора Н. Ланге Совету Новороссийского университета. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. Ед.хр.371 л.3, 4, 18.
89.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. О предоставлении ученых работ А.Селитренникова. - ОДОА. - Ф.42. Оп35. Ед.хр.512. (1910-1911). л.41.
90.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. О приглашении Сеченова в Новороссийский университет по ходатайству Мечникова. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. (1870). Ед.хр.109. л.48, 68-69.
91.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. О службе орд.проф. Медико-Хирургической Академии Сеченова. Формулярный список. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. (1870). Ед.хр.109. л.116-121.
92.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. О состоянии и деятельности ОВЖК. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. Ед.хр.642. л. 7-11.
93.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. Об избрании Сеченова в члены попечительского совета. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. (1871-1872). Ед.хр.158.
94.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. Об избрании проф. Сеченова в университетский суд. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. (1874). Ед.хр.183. л.4, 8.
95.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. Об устройстве историко-филологического кабинета в Новороссийском университете. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. Ед.хр.304. л.55, 118, 122, 149, 189а.
96.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. Об устройстве по инициативе Сеченова физиологической лаборатории в Новороссийском Университете. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. (1871-1872). Ед.хр.147.
97.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. Отношение ректора Новороссийского университета ускорить назначение Сеченова. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. (1870). Ед.хр.109. л.85, 86.
98.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. Отношение Д.Толстого попечителю Одесского учебного округа о принятии вновь на службу проф. Сеченова. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. (1870). Ед.хр.109. л.113, 115.
99.Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса. Отчет о деятельности А.Селитренникова. - ОДОА. - Ф.42. Оп35. Ед.хр.512. (1910-1911). л.47.
100. Канцелярия попечителя Одесского учебного округа. Одесса.О научных командировках и отпусках профессорско-преподавательского состава университета. - ОДОА. - Ф.42. Оп.35. Ед.хр.514.
101. Коммуникация в современной науке. М.: Прогресс, 1976. 438 с.
102. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. 248 с.
103. Косма Т.В. Психологическое наследие Н.Н. Ланге // Радянська школа. 1945. №3. С. 11—24.
104. Косма Т.В. Психология Н.Н. Ланге: Дис. канд. ...психол. наук. Киев, 1944. 281 с.
105. Костюк Г.С. Советская психология за 30 лет (на укр. яз). // Радянська школа, 1947. - №7. С. 39-46.
106. Котов-Хроменко В.Е. Вопросы программированного обучения в средней школе и педагогических учебных заведениях. К.: Изд-во Киевск. пед.ин-та им. А.М. Горького, 1970. 172 с.
107. Котов-Хроменко В.Е. Психолого-педагогические основы управления процессом обучения в вузе. Одесса: Вища школа, 1976. 96 с.
108. Кребс Г. Становление ученого // Природа. 1969. - № 3. С. 53 - 60.
109. Кузьмина Е.И. Проблема свободы в научном творчестве С.Л.Рубинштейна // Психологический журнал. - 2004. Т.25. - №1. - С.5 16.
110. Кун Т. Структура научных революций: Сб.: Пер.с англ. / Т. Кун. М.: ООО «Изд-во АСТ»: ЗАО НПП «Ермак», 2003. 365 с.
111. Ланге К.А. Организация управления научными исследованиями. Л.: Наука, 1971. 248 с.
112. Ланге Н.Н. Душа ребенка в первые годы жизни // Русская школа, №10. 1891. С. 47-101.
113. Ланге Н.Н. Элементы воли. // Питання філософії і психології, Кн. 4, 1890. 25 с.
114. Ланге Н.Н. Механизмы внимания // Русская школа, № 1, 1891. С. 65-81.
115. Ланге Н.Н. Психологические исследования. Закон перцепции. Теория волевого внимания. Одесса. 1893. С.18-68.
116. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. СПб.,1899. 178с.
117. Лейман И.И. Наука как социальный институт. Л.: Наука, 1971. 179с.
118. Леонтьев А.Н. Биологическое и социальное в психике человека // Вопросы психологии. 1960. - №6. С. 67-79.
119. Леонтьев А.Н. и современная психология (Сборник статей памяти А.Н.Леонтьева) / Под ред. А.В. Запорожца, В.П. Зинченко, О.В.Овчинниковой, О.К. Тихомирова. М.: Изд-во МГУ, 1983. 288 с.
120. Леонтьев А.Н. О книге С.Л. Рубинштейна «Основы общей психологии» (материалы к дискуссии) // Психологический журнал. 1993. Т.14. - №4. С.147 157.
121. Лучинин А.С. История психологии. Ростов н/Д: Феникс, 2005. 416 с.
122. Лучков В.В., Певзнер М.С. Значение теории Л.С. Выготского для психологии и дефектологии // Вестн. МГУ. Сер. 14. Психология. 1981. № 4 102 с.
123. Мартинюк В.М. Особливості розвитку української психології у ХVІІІ ст.: Автореф.дис...канд.псих.наук: 19.00.01/К.ун-т. К., 1997. 26 с.
124. Марцинковская Т.Д. История психологии: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.: Академия, 2003. 544 с.
125. Марцинковская Т.Д., Ярошевский М.Г. 50 выдающихся психологов мира: Учеб.пособие для студентов. М.: Междунар.пед.Академия, 1995. 192 с.
126. Материалы конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Н.Н.Ланге (1858-1958). Одесса, 1958. 25 с.
127. Миллер Р., Санникова О.П. Методы модерации. Учебно-методическое пособие. Харьков, «Аспект+», 2005. 60 с.
128. Миллер Р., Санникова О.П. Основы коммуникации. Учебно-методическое пособие. Харьков, «Аспект+», 2005. 120 с.
129. Миллер Р., Санникова О.П. Презентація. Учбово-методичний посібник . Харків, «Аспект+», 2005. 60 с.
130. Мирская Е.З. Научные школы: история, проблемы и перспективы. // Науковедение и новые тенденции в развитии российской науки. М., 2005. С.244-265.
131. Мирский Э.М. Междисциплинарные исследования и дисциплинарная организация науки. М.: Наука, 1980. 304 с.
132. Морозов А.В. История психологии: Учебное пособие для вузов. М.: Академический Проект, 2003. 288 с.
133. Мульченко З.М. Как оценить труд ученого? // Природа. 1969. - № 3. С.73 -77.
134. Нариси з історії вітчизняної психології ХІХ ст. Частина ІІ Психологічна спадщина І.М. Сєченова. К.: Радянська школа, 1955. 148 с.
135. Наследие С.Л. Рубинштейна (К 90-летию со дня рождения) // Психологический журнал. 1980. Т.1. - №4. С.182 183.
136. Наука и будущее: борьба идей / Э.Я. Баталов, Н.В. Мотрошилова, К.Марчек и др. М.: Наука, 1990. 240 с.
137. Наука о науке / Под ред. В.Н. Столетова М.: Прогресс, 1966. 424 с.
138. Наука сегодня / Под ред. С.Р. Микулинского, сост. Б.А.Фролов. М.: Молодая гвардия, 1969. 270 с.
139. Научное наследство. М: Изд-во АН СССР, 1956, Т.3 - 280 c.
140. Научное открытие и его восприятие / Под ред. С.Р. Микулинского, М.Г.Ярошевского. М.: Наука, 1971. 312 с.
141. Научное творчество / Под ред. С.Р. Микулинского, М.Г. Ярошевского. М.: Наука, 1969. 446 с.
142. Некролог Сергей Леонидович Рубинштейн // Вопросы психологии. 1960. - №2. С.179 - 180.
143. Никольская А.А. Возрастная и педагогическая психология дореволюционной России. Дубна: Феникс, 1995. 336 с.
144. Новороссийский университет. Одесса. Выделение средств на устройство кабинета экспериментальной психологии. - ОДОА. - Ф.45. Оп.4 (1901). Ед.хр.1910. л.355.
145. Новороссийский университет. Одесса. Выписка из протокола заседания о передаче ассигнованных Сеченову 500 руб. на устройство физиологической лаборатории. - ОДОА. - Ф.45. Оп.4. (1871). Ед.хр.2331. л.36.
146. Новороссийский университет. Одесса. Докладная записка А.Казанского о деятельности Н.Н. Ланге. - ОДОА. - Ф.45. Оп.8. Ед.хр.16. л.126-128.
147. Новороссийский университет. Одесса. Докл