КОҐНІТИВНИЙ СТИЛЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИК ПРОЦЕСУ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ : КОГНИТИВНЫЙ СТИЛЬ ЛИЧНОСТИ КАК ФАКТОР ПРОЦЕССА ПОНИМАНИЯ ТЕКСТА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • КОҐНІТИВНИЙ СТИЛЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИК ПРОЦЕСУ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ
  • Альтернативное название:
  • КОГНИТИВНЫЙ СТИЛЬ ЛИЧНОСТИ КАК ФАКТОР ПРОЦЕССА ПОНИМАНИЯ ТЕКСТА
  • Кол-во страниц:
  • 172
  • ВУЗ:
  • Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

    На правах рукопису


    РОМАНОВСЬКА ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА

    УДК165.194-048

    КОҐНІТИВНИЙ СТИЛЬ ОСОБИСТОСТІ
    ЯК ЧИННИК ПРОЦЕСУ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ

    19.00.01 загальна психологія, історія психології

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата
    психологічних наук






    Науковий керівник
    Чепелєва Наталя Василівна,
    член-кореспондент АПН України,
    доктор психологічних наук,
    професор






    Київ 2005













    ЗМІСТ








    ВСТУП


    3-9





    Розділ 1.


    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ



    10-52




    1.1.


    Характеристика основних підходів до проблеми розуміння тексту



    10-25




    1.2.


    Провідні фактори розуміння тексту


    26-38




    1.3.


    Когнітивний стиль і риси особистості


    39-47




    1.4.


    Когнітивний стиль особистості як чинник процесу розуміння тексту



    48-51




    1.5.


    Висновки до першого розділу


    52





    Розділ 2.


    ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОҐНІТИВНОГО СТИЛЮ ОСОБИСТОСТІ НА ПРОЦЕС РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ




    53-129




    2.1.


    Методологічні основи експериментального дослідження


    55-89




    2.2.


    Результати констатуючого експерименту. Співвідношення коґнітивних стилів з типологією читачів: загальні закономірності й специфіка груп досліджуваних





    90-106




    2.3.


    Вплив коґнітивно-стильових особливостей особистості на розуміння текстових повідомлень



    107-127




    2.4.


    Висновки до другого розділу


    128-129





    Розділ 3.


    РОЗВИТОК АЛЬТЕРНАТИВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПРОЦЕС РОЗУМІННЯ ТЕКСТІВ




    130-167




    3.1.


    Формування полярних коґнітивно-стильових характеристик мислення в процесі розумінні тексту



    130-161




    3.2.


    Результати розвитку успішності розуміння, коґнітивно-стильових особливостей в процесі формування текстової діяльності




    162-166




    3.3.


    Висновки до третього розділу


    167








    ВИСНОВКИ


    168-172








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    173-187








    ДОДАТКИ


    188-191











    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Для різних епох розвитку людської культури були визначальними різні види творчості та мистецькі жанри. Особливістю ж сучасності є її феноменологічна багатоманітність. Одначе за будь-якою багатоманітністю приховується довільність, себто випадковість і необов’язковість втілення. Звісно, випадковість (пригадуючи постулат діалектики) це прояв необхідності. Але ж саме в останній перебуває певна субстанціональність. Тобто будь-які творчі прояви, характерні сучасності, ведуть до деякого єдиного субстрату. На певну довільність творчих напрямів і мистецьких жанрів вказує і досвід їхньої саморепрезентації. Ключовим і достоту символічним стало поняття „текст”. „Текстами” іменуються усі види словесної творчості (белетристика, публіцистика, наукові праці тощо), а також живопис (адже полотна „пишуться”) і навіть архітектура, хореографія, зрештою, все що завгодно, у чому може віднаходитись значення. Наша епоха доба тотального тексту. І як наслідок апофеоз герменевтики. І немає принципового значення наявність тексту і, відповідно, потреба у тлумаченні породжує герменевтику; чи навпаки вміння тлумачити принагідно породжує все нові і нові тексти.
    Попри те чи інше ставлення до „текстуальності” сучасної культури та пов’язаної з нею герменевтики, цілком утилітарне значення останньої стає нагальним і переконливим із завваженням ще однієї особливості сьогодення постання інформаційного суспільства. Світ речей змінюється світом символів. Інформація стає засобом виробництва; інформація це, зрештою, і його кінцева мета. Пошук, збереження, опрацювання, застосування інформації ось цикл сучасного соціального перебігу. Визначальність обігу інформації у сучасному соціальному житті є особливим (хоч, можливо, і мимовільним) наголошенням на ролі особистості. Адже будь-яка інформація, будь-який текст втрачає найменший сенс за відсутності суб’єкта. Фактично мисленнєві здатності людини (замовлення організації тексту, розуміння, й інтерпретації, утворення та розгортання символів) набувають визначального значення у сучасному соціокультурному процесі. Така роль мисленнєвості з особливою переконливістю вказує на доцільність її психологічного пізнання.
    У психологічному осягненні відношення „суб’єкт-текст” ключовим виступає поняття „розуміння”. Проблема розуміння у сучасних психологічних теоріях посідає одне із центральне місць. Розуміння набуває властивостей своєрідного концепту, що поєднує дві важливі сфери психологію пізнання та психологію спілкування. Такий дуалізм породжує протилежну інтеґративну тенденцію намагання створити цілісну модель розуміння. Така модель включала б, з одного боку, смисловий аналіз понять, що репрезентують феномен розуміння; з іншого концепти процесуально-змістовних особливостей. Тому важливим моментом виявлення сутності розуміння є аналіз його феноменології стадій, етапів і способів розуміння. У межах цієї інтеґративної моделі важливішим аспектом є виявлення стратегії розуміння способу опрацювання смислової інформації, тобто коґнітивно-стильових рис особистості. Схема розуміння структура перетворення смислової інформації. Етап розуміння розвиток кожного з компонентів розуміння. Стадія розуміння процесуальний компонент розвитку розуміння під час опрацювання тексту. Проблема розуміння та його зв’язку з коґнітивними стилями привертає все більшу увагу дослідників. Проте наукової аналіз літератури свідчить не тільки про перспективність вивчення цієї проблематики, а й недостатність її емпіричного дослідження та теоретичного узагальнення.
    Усе це і зумовило вибір теми дослідження „Коґнітивний стиль особистості як чинник процесу розуміння тексту”.
    Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з науково-дослідницькими темами лабораторії коґнітивної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України Теоретико-методологічні проблеми психологічної герменевтики” (№ держреєстрації 0199U002647) та „Соціально-психологічні чинники розуміння та інтерпретації особистого досвіду” (№ держреєстрації 0104U000222).

    Об’єкт дослідження процес розуміння тексту.
    Предмет дослідження зв’язок індивідуальних коґнітивно-стильових характеристик особистості та процесу розуміння тексту.
    Мета дослідження полягає у виявленні специфіки зв’язку індивідуальних коґнітивно-стильових характеристик особистості та процесу розуміння текстових повідомлень; розкритті проявів коґнітивно-стильових характеристик у контексті мисленнєвої діяльності студентів.
    Гіпотези дослідження:
    коґнітивно-стильові особливості визначають образ світу загалом і будь-якої речі зокрема, зумовлюючи характер перебігу діяльності як такої;
    ступінь зростання проявленості коґнітивно-стильових особливостей є прямо пропорційним ступеню суб’єктивності сприйняття;
    зокрема, коґнітивно-стильові особливості визначають сприйняття тексту, впливають на процес отримання текстової інформації та її розуміння;
    оскільки успішність мисленнєвої діяльності вимагає об’єктивних операцій (пов’язаних із посутніми, незалежними від суб’єкта властивостями предмету рецепції), то розвиток мислення загалом і, зокрема, коґнітивно-стильових властивостей, протилежних щодо домінуючих, сприятиме об’єктивності цього процесу.
    Основні завдання дослідження:
    1. Виявити основні теоретичні засади та емпіричні методи дослідження проблеми розуміння тексту.
    2. Систематизувати основні теоретичні й методологічні підходи до визначення проблеми коґнітивно-стильових особливостей.
    3. Визначити основні параметри провідних коґнітивно-стильових особливостей, які впливають на процес розуміння тексту, експериментально дослідивши взаємозв’язок між останніми та процесом розуміння текстових повідомлень.
    4. Ґрунтуючись на отриманих емпіричних даних, конкретизувати уявлення про зв'язок між ступенем поляризованості коґнітивно-стильових особливостей, властивих особистості та перебігом і успішністю розуміння тексту.
    5. Розробити програму з розвитку мислення шляхом актуалізації полярних коґнітивно-стильових властивостей і особистісних рис задля оптимізації процесу розуміння текстової інформації.
    Методологічною та теоретичною основою дослідження виступили: принцип єдності свідомості та діяльності, системний підхід в аналізі психічних явищ (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.О.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн). Герменевтичні методи дослідження: інтерпретація, виходячи з принципу прегнантності (Ф.Шляйєрмахер); розуміння суджень, дій, досвіду (В. Дільтей); аналіз результатів діяльності (текстів) (Г.-Ґ.Ґадамер). Психологічні положення теорій розуміння (М.М.Бахтін, А.А.Брудний, В.В.Знаков, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.О.Моляко). Концепції розуміння як форми пізнання й буття людини (В.В.Знаков, О.К.Тихомиров). Психологічні теорії тексту (Р.Барт, Т.М.Дрідзе, Ю.М.Лотман, Н.В.Чепелєва).
    Реалізацію програми дослідження здійснено за допомогою комплексу теоретичних та емпіричних методів, таких як: теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів з наукових літературних джерел; експериментальний метод; бесіда, спостереження, анкетування, тести; активні методи навчання (тренінги, комплекси розвиваючих психотехнік, ігрові методи); методи математичної статистики (кореляційний, факторний аналіз, використання параметричних та непараметричних критеріїв). Обробка даних здійснювалася на базі комп’ютерних програм SPSS 10.0.5., Statistica v. 5.5 A., MathCAD 2000 Pro.
    Надійність і вірогідність одержаних результатів та обґрунтованість висновків забезпечувалися всебічним теоретичним аналізом проблеми, відповідністю методів меті, завданням дослідження, використанням стандартизованих методик, валідність і надійність яких доведена, репрезентативністю вибірки досліджуваних, поєднанням якісного та кількісного аналізу результатів дослідження, математико-статистичною обробкою експериментальних даних.
    Наукова новизна дослідження: Досліджено вплив коґнітивно-стильових особливостей на процес розуміння тексту. Виявлено залежність процесу та результативності розуміння від коґнітивно-стильових детермінант. З’ясовано, що розуміння тексту не може бути досягнуте за домінування одного із коґнітивних стилів, оскільки кожна із коґнітивних функцій забезпечує окремий аспект цього процесу. При цьому показано, що роль коґнітивних особливостей у процесі розуміння є різною. Доведено, що процес розуміння тексту розгортається як послідовна реалізація таких коґнітивних функцій: 1) складнісно-простої прийняття або неприйняття інформації; 2)аналітико-синтезової та конкретно-абстракційної розшарування текстової інформації: ці функції взаємопов’язані і присутні протягом усього процесу розуміння; 3)глобалізаційно-специфікаційної інформація розкривається для суб’єкта як значима загалом, ціннісна для культури особистості; 4)імпульсивно-рефлективна переживання сутнісних елементів тексту.
    Простежена послідовність застосування коґнітивних функцій у процесі розуміння тексту, в значній мірі засвідчує нерівномірність розвитку епістемологічних можливостей особи. Адже глобалізаційно-специфікаційна функція, необхідна для повноти розуміння, опосередковується не усіма досліджуваними, проте вихідні функції (наприклад, аналітичність-синтезовість) мають щонайширше застосування. Тож простежений порядок їхнього застосування в процесі розуміння тексту відображає і послідовність постання в онтогенезі. Наголосимо, що така ієрархія коґнітивних функцій побудована на матеріалі дослідження процесу розуміння текстів. Цей процес соціокультурно визначений. Тож представлена роль коґнітивно-стильових чинників стосується тільки процесу розуміння текстів як культурно-історичної діяльності, розглянутої під час дослідження студентів.
    Виявлено, що розвиток коґнітивно-стильових особливостей студентів відзначається нерівномірністю. Найповніше розвинені коґнітивні функції, які забезпечують загальне сприйняття тексту як причетного чи непричетного суб’єкту (складність-простота), та функції, що забезпечують повсякчасний розгляд текстів (аполітичність-синтетичність, конкретність-абстрактність, полезалежність-поленезалежність), а також інтроспективна функція (імпульсивність-рефлексивність), найменш розвинена глобалізаційно-специфікаційна функція, що покликана розкрити соціокультурну феноменологію тексту.
    Теоретичне значення: Знайшло подальшого розвитку уявлення про перебіг розуміння тексту. Розкрито його зв’язок з когнітивно-стильовими особливостями. Сама можливість розуміння вимагає прийняття тексту. Текст як такий не несе аксіологічного навантаження. Феноменологічна нейтральність тексту проявляється в його поверховій інтерпретації. Екзестенціально-психологічне тлумачення проявлення тексту (перехід від існування до буття) через його „переживання” здійснюється за допомогою акту особистісної рефлексії. Конкретизовано поняття „розуміння тексту” та „інтерпретація тексту”. Розуміння тексту особистісно рефлективний акт тлумачення об’єктивного (привнесеного автором) сенсу тексту як: 1)визначального для структури (форми та змісту) тексту (необхідний компонент), 2) значущого для буття особистості (можливий компонент). Інтерпретація тексту логіко-асоціативне зіставлення елементів тексту з довільними (іманентними або сторонніми щодо тексту) значеннями.
    Конкретизовано зв’язок між когнітивними та особистісними якостями. Саме психологічна актуалізація сув’язних мисленнєвості особистісних якостей (креативність, рефлективність, почуттєвість, активність) уможливлює і гармонійний розвиток когнітивно-стильових характеристик, що сприятливо позначається на процесі розуміння текстів.
    Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблені програми з формування прийомів розуміння тексту студентами з урахуванням коґнітивно-стильових особливостей можуть використовуватись в умовах навчального процесу, з метою сприяння підвищенню ефективності навчання студентів.
    Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданнях лабораторії коґнітивної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України та на кафедрі педагогіки і психології Хмельницького національного університету. Основні положення дисертації викладені в матеріалах доповідей і обговорювались на Міжнародних і Всеукраїнських наукових конференціях: „Психолого-педагогічні проблеми на рубежі тисячоліть: саморозвиток особистості” (Хмельницький, 2001); „Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи” (Тернопіль, 2003); „Підготовка соціального працівника: надбання, проблеми, перспективи” (Хмельницький, 2003).
    Публікації. Зміст і результати дослідження відображено у 8 публікаціях, серед яких 4 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 1 стаття у нефаховому виданні; 3-х тезах наукових конференцій.
    Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (196 найменувань, з яких 21 англійською та німецькою мовами), 4 додатків. Основний зміст викладено на 172 сторінках. Дисертація містить 18 таблиць.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми розуміння тексту, що полягає у вивченні особливостей розуміння тексту в залежності від коґнітивного стилю особистості та створенні системи розвивальних заходів спрямованої на розвиток крайньовиражених коґнітивних функцій і у такий спосіб уможливлено об’єктивність мисленнєвої діяльності. Результати дослідження дають підстави для таких висновків:
    1. Виходячи з вищезазначеного слід наголосити, що традиційно текст розуміється як будь-який записаний продукт, його частка або уривок. Слово текст” найчастіше асоціюється із письмовою формою комунікації, хоча усі мовні твори також можна розглядати у межах цього поняття. В окремих тлумаченнях, текст розглядається як підпорядкована форма комунікації, що уникає спонтанності або як змінна одиниця соціальної комунікативно-когнітивної практики. Текст будується на мовленнєвому матеріалі і як ціле у своїй будові має власні закономірності.
    2. У цілому у лінгвістичному розумінні текст це письмова або друкована фіксація мовленнєвого висловлювання, інформування в протилежність усній мові. Або висловлена й закріплена знаками чуттєва сторона мовленнєвого твору. А також одиниця мовленнєвої комунікації, що характеризується цілісністю та незалежністю.
    3. У дискурсі герменевтики, текст це лише проміжний продукт, фаза в події порозуміння, його цінність саме у розумінні (функціонування мови тут тільки передумова). Як форми комунікативної поведінки визначаються антитекст, псевдотекст і передтекст.
    Також текст, як об’єкт розуміння виступає як культурний або соціальний об’єкт, осмислення якого пов’язується із залученням суб’єктивних смислів й опосередковується можливостями саморозуміння суб’єкту. Текст розглядається як орієнтована на розуміння, відтворення й інтерпретацію система елементів різної складності, що поєднуються у загальну структуру концепт тексту. Кожний тип тексту вимагає певних можливостей й надає власні шляхи осмислення.
    4. Виявлення сутності тексту, його природи ставить проблему розуміння. У розмаїтті досліджень цієї проблематики, можна виокремити низку положень: розуміння як засіб буття і втілення людських цінностей; розуміння як аспект пізнання та спілкування, взаємостосункі; смислова побудова тексту, процес смислоутворення, виокремлення смислу тексту; розуміння тексту як процес засвоєння та породження смислів, діалогічна природа тексту; здатність осягнути значення чогось, стан свідомості, процес і результат пізнання тексту; розуміння універсальна категорія, яка характеризує діяльність з будь-якими семіотичними системами, що пов’язані з когнітивними функціями; у герменевтичному аспекті розуміння й інтерпретація є загальнотеоретичними проблемами: взаєморозуміння між епохами, людьми, пошук та відновлення спільної мети”, порозуміння між ними, розуміння як екзистенційне визначення людського існування.
    Тобто, немає більш менш схожих поглядів на поняття розуміння Навпаки, дослідження з цього приводу розгортаються від інтерпретації”, тлумачення”, смислоутворення” до пізнання”, емпатії”, інсайту” й до структурування”, групування”, побудування концепту”.
    5. У наукових психологічних джерелах викриваються наступні особливості та характеристики розуміння. Найчастіше розуміння розглядається як когнітивний чи емоційний або дійовий феномен; з’ясування ситуативного, релятивного сенсу, що є закладеним в об’єкті пізнання; наявність структури; поетапність пред-розуміння, пост-розуміння, власне присутній момент осягнення; представлення розуміння як процесу, стану свідомості; розуміння інформації, тексту, що йде від об’єкта до суб’єкта чи навпаки.
    6. Виокремлюється три загальних підходи до з’ясування природи розуміння. Перший підхід викриває предметний характер розуміння, що виступає сутнісною характеристикою засобу пізнання соціального суб'єкта, є процесом й результатом соціального пізнання. Другій підхід фокусується на творчому характері розуміння, вирішенні завдань, що передбачають перетворення смислової інформації. Третій підхід, у межах якого пізнання це поліморфний процес, розуміння визнається сутнісною характеристикою, способом людського буття. Розуміння визначається екзистенцією існування індивідуума. Тобто розуміння тлумачиться як духовна категорія, що являє собою просторово-часову цілісність.
    Таким чином, розуміння тексту (а з погляду соціологів, суспільство теж текст здійснюється як діалогічний процес, що реалізується у взаємодії людини із світом, суспільством, самим собою.
    7. Коґнітивно-стильові особливості як визначальні засоби осмислення середовища існування (світу предметного виміру існування; культури виміру аксіологічного) зумовлюють парадигму сприйняття світу. Як показали експериментальні дані, акцентування коґнітивно-стильових особливостей зумовлює подібне асиметричне, акцентоване сприйняття й осмислення, розуміння світу. Текст як елемент культури середовища людського існування в усій своїй феноменологічності (місце в культурі, зміст, структура, форма та ін.) сприймався досліджуваними беззастережно у відповідності до домінуючих коґнітивних особливостей. Тобто, як розпорошений за домінування аналітичності; або ж ієрархічний синтезовості.
    8. У психології та семіотиці розуміння традиційно розкривається як аналітико-синтетична діяльність, що спрямовується на виявлення суттєвого у предметах і явищах. Проте, таке тлумачення розуміння та сув’язних процесів є недостатнім. У роботі представлено уточнене тлумачення понять „розуміння тексту” й „інтерпретація тексту”. Розуміння тексту особистісно-рефлексивний акт тлумачення об’єктивного (привнесеного автором) сенсу тексту як: 1)визначального для структури (форми та змісту) тексту (необхідний компонент), 2) значущого для буття особистості (можливий компонент). Інтерпретація тексту логіко-асоціативне зіставлення елементів тексту з довільними (іманентними або сторонніми щодо тексту) значеннями.
    9. Коґнітивно-стильові особливості особистості виступають провідним чинником розуміння. Полезалежність-поленезалежність проявилась як здатність виокремити змістово-смисловий ґештальт на текстовому тлі. Зокрема ця здатність простежувалась у якості уміння виділити у інформаційному полі сув’язний, завершений, логічно-нерозривний ряд. Імпульсивність-рефлексивність проявлялась як здатність до заглиблення у діалогічну основу тексту, уміння особистісно прийняти його зміст і зробити певні висновки особистісного або предметного характеру. Глобальність-специфічність пов’язана із схильністю сприймати інформацію як виняткову або ж родову, здатність її типологізувати, зіставляти із сутнісно-аналогічними чи винести з інформаційного поля, або ж цілком проігнорувати середовище її існування, прийнявши в якості „унікальної”. Складність-простота проявлялась як намагання узвичаїти текст, або ж розгортати його як багатоманітний; проявлення цієї операції надзвичайно залежало від мотивації сприйняття тексту. Аналітичність-синтезовість виступала тенденцією до деталізації змісту зосередження уваги на дискретних елементах інформацій, або ж прагнення представити текст у кількох структурних компонентах. Конкретність-абстрактність проявлялась як буквальне чи іномовне сприйняття змісту.
    10. У процесі розуміння тексту, проявлений складнісно-простий коґнітивний стиль цілком унеможливлює процес розуміння; таке мисленнєве звернення до інформації радше слугує відстороненню від неї, аніж її сприйняттю. Відтак, складнісно-простий спосіб осмислення застосовуються задля відсторонення від неістотної інформації, опосередковується з метою її поверхової інтерпретації. Аналітико-синтезовий і конкретнісно-абстракційний коґнітивний процес відіграє істотну роль у процесах розуміння. Однак ці коґнітивні функції несамодостатні у процесі розуміння і відособлено не забезпечують його успішність. Роль цих функцій сприяння розумінню у контексті інших коґнітивно-стильових процесів. Полезалежний-поленезалежний коґнітивний процес забезпечує виділення сутнісних елементів тексту, які і мають бути зрозумілими. Імпульсивність-рефлексивність уможливлює діалогічність розуміння. Глобалізаційність-специфічність розкриття тексту як явища, його онтологічного, пов’язаного з культурним буттям, виміру.
    11. Доведено, що дисгармонійний розвиток коґнітивно-стильових характеристик унеможливлює розуміння тексту. Процес розуміння заміщується інтерпретацією. Натомість здатність як до аналізу, так і до синтезу, або ж до глобалізації, чи специфікації і т. ін. сприяє досягненню розуміння. Розвиток протилежних коґнітивно-стильових характеристик мислення сприяє оптимізації процесу розуміння текстової інформації.
    12. Розроблено програму з розвитку мислення задля уможливлення успішності розуміння тексту. Зміст програми розвитку полягав в актуалізації полярних коґнітивно-стильових властивостей, досягнення гармонійного поєднання, представлених у коґнітивному стилі мисленнєвих функцій. Ця актуалізація уможливлювалася завдяки поєднанню коґнітивних функцій із особистісними рисами. Розвивальний вплив на такі особистісні якості як креативність, рефлективність, почуттєвість, активність виступив засобом розвитку мисленнєвих здатностей.
    Результати дослідження та його теоретичне узагальнення дають підстави для окреслення перспектив дальших наукових пошуків. Зокрема становить інтерес дослідження зв’язку коґнітивно-стильових особливостей та розуміння тексту у досліджуваних різного віку, що дало б змогу поглибити уявлення про ступінь впливовості коґнітивного чинника і прояви самої коґнітивності в онтогенезі.











    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абульханова-Славская К.А. Принцип субъекта в философско-психологической концепции С.Л.Рубинштейна // Сергей Леонидович Рубинштейн: очерки, воспоминания. Материалы к 100- летию со дня рождения. М.: Наука, 1989. С.10-61.
    2. Абульханова-Славская К.А. Социальное мышление личности: проблемы и стратегии исследования // Психол.журн. 1994. - № 4. С.39 55.
    3. Агеев В.С. Перспективы развития этнопсихологических исследований // Психол. журн. 1988. - №5. С. 35-42.
    4. Адмони В.Г. Структура предложения и строение художественного произведения // Лингвистика текста: Материалы научной конференции МГПИИЯ им. М.Тореза. Ч.І. М., 1974. С. 11 15.
    5. Адмони В.Г. Грамматика и текст // Вопросы языкознания. 1985. - №1. С. 51-64.
    6. Азаров Н.Н. Стиль действования: рефлексивность импульсивность // Вопр.психол. 1982. - №3. С. 121 126.
    7. Аллахвердов В.М. Когнитивные стили. Таллин: ЭИНЛ, 1986. С. 17-20.
    8. Аллахвердов В.М. Сознание как парадокс. (Экспериментальная психологика, т.1) СПб: «Изд-во ДНК», 2000. 528 с.
    9. Андреева Г.М. Психология социального познания.- М.: Аспект-пресс, 1998. 520с.
    10. Антонова Н.В. Проблема личностной идентичности в интерпретации современного психоанализа, интеракционизма и когнитивной психологии // Вопр.психол. 1996. - № 1. С. 131 142.
    11. Арнольд И.В. Импликация как прием построения текста и предмет филологического изучения // Вопр.языкознания. 1982. -№ 4. С. 83 91.
    12. Асмолов А.Г. Когнитивный стиль личности как средство развития проблемно-конфликтных ситуаций // Когнитивные стили. Таллин: ЭИНЛ, 1986. С. 21-23.
    13. Ахиезер А.С. Проблема переходов в социокультурных процессах, феномен осмысления-переосмысления ситуации // Мир психологии. 2000. - №1.- С.217-229.
    14. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424с.
    15. Бодалев А.А. Вершина в развитии взрослого человека. М.: Наука, Флинта, 1998. 168 с.
    16. Бологова Е.И., Либин А.В. О проявлении когнитивного стиля в проектировании деятельности будущего учителя // Психологические условия формирования личности будущего учителя. М., 1988. С. 133-142.
    17. Бондар С.І. Психологічні особливості читання тексту іноземною мовою студентами з різним коґнітивним стилем. Автореф дисканд.психол.н. К., 2003. 20 с.
    18. Брудный А.А. Психологическая герменевтика. Учебное пособие. М.: Лабиринт, 1998. 336 с.
    19. Брунер Дж. Психология познания. М.: Прогресс, 1977. 412 с.
    20. Бубер М. Два образа веры. М.: Республика, 1995. 464 с.
    21. Бугрименко Е.А., Эльконин Б.Д. Знаковое опосредствование в процессах формирования и развития // Вестник Моск.ун-та. Сер.14, Психология. 1994. - №4. С. 27 35.
    22. Василюк Ф.Е. Уровни построения переживания и методы психологической помощи // Вопросы психологии. 1988. - № 5. С. 27-37.
    23. Василюк Ф.Е. Структура образа // Вопр.психол. 1993. - №5. С. 5 20.
    24. Введение в практическую социальную психологию / По ред. Ю.М.Жукова, Л.А.Петровской, О.В.Соловьевой. М.: Наука, 1996. 256 с.
    25. Викат М., Колга В. Звучание времени и зримое пространство в когнитивных стилях // Когнитивные стили. Таллин: ЭИНЛ, 1986. С. 82-86.
    26. Волков Ю.Г. Социология: Лекции и задачи: Учебник. М.: Гардарики, 2003. 316 с.
    27. Воронин Л.Г. Физиология высшей нервной деятельности: Учеб.пособие для биол.спец.ун-тов. М.: Высш.школа, 1979. 312 с.
    28. Воронин А.Н. Интеллект и креативность в межличностном взаимодействии. М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2004. 270 с.
    29. Гадамер Г.-Х. Истина и метод: Основы философской герменевтики. М.: Прогресс, 1988. 700 с.
    30. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. Т. 2. Герменевтика ІІ / Пер. з нім. К.: Юніверс”, 2000. 478 с.
    31. Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика /Вибрані твори /Пер. з нім. К.: Юніверс”, 2001. 288 с.
    32. Гальперин И.Р. О понятии текст” // Вопр.языкознания. 1974. - №6. С. 68-77.
    33. Герасимова Н.И. Роль рефлексии в процессах обновления сознания. // Пробл. пихол. творчества. Гродно: Прогресс, 1990. Ч.2. С. 105 107.
    34. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания . К.: Политиздат Украины, 1989. 190 с.
    35. Горянина В.А. Психологические предпосылки непродуктивности межличностного взаимодействия // Психологический журнал. 1977. - №6. С. 7384.
    36. Гуревич К.М. Тесты интеллекта в психологии // Вопр.психол. 1980. - №2. С. 51 64.
    37. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии. М.: Лабиринт, 1994. 110 с.
    38. Доброхотова Т.А., Брагина Н.Н. Асимметрия мозга и асимметрия сознания человека // Вопр.философ. 1993. - №4. С. 125 134.
    39. Донцов А.И., Баксанский О.Е. Схемы понимания и объяснения физической реальности // Вопр. философ. 1998. -№ 11. С. 75 90.
    40. Дружинин В.Н., Гребенюк Г.А., Самсонова Е.Ю. Исследование психосемантической репрезентации общих умственных способностей // Психол.журн. - 1993. - №3 . С. 42 55.
    41. Дружинин В.Н. Когнитивные способности: Структура. Диагностика. Развитие. М. СПб: Per Se, Иматон. 2001. 260 с.
    42. Дунчев В.Н., Палей И.М. Когнитивный стиль и дивергентное мышление // Когнитивные стили. Таллин: ЭИНЛ, 1986. С. 86 91.
    43. Егорова М.С. Особенности социализации, влияющие на формирование когнитивного стиля // Экспериментальные исследования по проблемам общей и социальной психологии и дифференциальной психофизиологии. М.: Изд-во МГУ, 1979. С.78-84.
    44. Егорова М.С. Проблема зависимости-независимости от поля и возможности ее исследования в генетике поведения // Вопр.психол. 1981. - №1. С. 39-45.
    45. Знаков В.В. Психологический портрет участника войны в Афганистане в массовом сознании // Психол.журн. 1991. - №6. С. 26 39.
    46. Знаков В.В. Неправда, ложь и обман как проблема психологии понимания // Вопр.психол. 1993. - №.2. С. 9 16.
    47. Знаков В.В. Половые различия в понимании неправды, лжи и обмана // Психол.журн. 1997. - № 1. С. 38 49.
    48. Знаков В.В. Духовность человека в зеркале психологического знания и религиозной веры // Вопр. психол.. 1998. -№ 3. С.104 114.
    49. Знаков В.В. Понимание в познании и общении. М.: ИП РАН, 1994. 238с.
    50. Знаков В.В. Понимание как проблема психологии человеческого бытия //Психол. журн. 2000. - № 2. С. 7 16.
    51. Знаков В.В. Психология понимания правды. СПб: Алетейя, 1999. 280 с.
    52. Иванов С.П. Мир личности: контуры и реальность. М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 1999. 160 с.
    53. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови. Харків: Фоліо, 2004. 540 с.
    54. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. СПб.: Питер, 2004. 701с.
    55. Ионин Л.Г. Понимание и экспертиза // Вопр. филос. 1991. -№ 10. С. 48-58.
    56. Казанская В.Г. Педагогическая психология: Учебное пособие. СПб: Питер, 2003. 366 с.
    57. Карпов А.В. Психология рефлексивных механизмов деятельности. М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2004. 424 с.
    58. Калина Н.Ф. Основы психотерапии. Семиотика и психотерапия. М.: Рефл-букф. Ваклер, 1997. 270 с.
    59. Калина Н.Ф. Лингвистическая психотерапия. М.: Ваклер, 1999. 282 с.
    60. Калмыкова Е.С., Чеснова И.Г. Анализ нарративов пациента //Моск. психотерапевт. журн. 1996. - № 2. С. 177 201.
    61. Кириченко Р.В. Вплив смислової структури тексту на його розуміння студентами. Автореф. дисс.канд.психол.н. К., 2004. 21 с.
    62. Климов Е.А. Об одном ходе мысли, полезном для психолога // Вестник МГУ. сер. 14. Психология. 1991. - № 2. С. 3 12.
    63. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1969. 278с.
    64. Коваленко Л.Б. Психологические особенности процесса понимания творческих задач // Вопр. психол. 1992. - № 5. - С.42-47.
    65. Колга В. Возможные миры когнитивных стилей / Когнитивные стили. Таллин: ЭИНЛ. 1986. - С. 32 37.
    66. Колга В. и др. Семинар по когнитивным стилям / Вопр.психол. 1986. - №5. С. 187 188.
    67. Кондратьева С.В. Психолого-педагогические аспекты понимания людьми друг друга // Психология межличностного познания / Под.ред. А.А.Бодалева. М.: Педагогика, 1981. С. 158 174.
    68. Корніяка О.М. Лабірінти розуміння: Текст як об’єкт розуміння. К.: Т-во Знання” УРСР, 1990. 48 с.
    69. Корнилова Т.В., Парамей Г.В. Подходы к изучению когнитивных стилей: 20 лет спустя // Вопр.психол. 1989. - №6. С. 140-147.
    70. Кроник А.А. Методика экспериментального исследования взаимопонимания в диаде // Психол. журн. 1985. Т.6. -№ 5. С. 124 130.
    71. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 304с.
    72. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і розвиток особистості. К. : Вища школа, 1989. 438с.
    73. Коул М., Скрибнер С. Культура и мышление: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1977. 261 с.
    74. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. М.: Смысл, 1997. 288 с.
    75. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 2003. 487 с.
    76. Либин А.В., Парилис С.Э. Стилевые характеристики индивидуальности // Методол. и теорет. пробл. совр.психол. М.: Просвещение, 1988. С. 119-129.
    77. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций. М.: Смысл, 1999. 532 с.
    78. Литературный энциклопедический словарь / Под общ ред В.М.Кожевникова, П.А.Николаева. М.: Сов.энциклопедия, 1987. 752 с.
    79. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444с.
    80. Ломов Б.Ф. Особенности познавательных процессов в условиях общения // Психол.журн. 1980. Т.1. - №5. С. 26-42.
    81. Лурия А.Р. Язык и сознание. /Под ред. Е.Д.Хомской. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1979. 320 с.
    82. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка, 1998. 298 с.
    83 Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопр. философ. 1990. - №10. С. 45-56.
    84. Машбиць Ю.І. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів. К.: Ін-т психології ім. Г.С.Костюка, 1997. 264 с.
    85. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. М.: Педагогика, 1986. 254 с.
    86. Минигалиева М.Р. Взаимопонимание в консультативном диалоге (теоретико-методологические основы изучения) / Под.ред. Горяниной В.А.- Калуга: «Манускрипт», 2002. 220 с.
    87. Мусхелишвили Н.Л., Шрейдер Ю.А. Значение текста как внутренний образ // Вопр. психол. 1997. -№ 3. С.96-108.
    88. Мясищев В.Н. Психология отношений. Москва Воронеж: Изд.группа «Прогресс», «Универс», 1995. 296 с.
    89. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология: Учебное пособие. М.: Флинта, Московский психолого-социальный институт, 2003. 280 с.
    90. Никитченко Т.Г. Художественный перевод и самоактуализация переводчика / Психологические проблемы самореализации личности. Сб. научных трудов/ Под ред. О.Г.Кукосяна, 2001. 260 с.
    91. Новиков Л.А. Искусство слова. М.: Педагогика, 1991. 144 с.
    92. Новий словник української мови Т.3. К.: Аконіт, 2004. 862 с.
    93. Огден Т. Мечты и интерпретации. М.: НФ «Класс», 2001. 116 с.
    94. Олсон Д.Р. О стратегии построения понятий // Исследования развития познавательной деятельности / Под ред. Дж.Брунера. М.: Наука, 1971. С.67 84.
    95. Палей И.А. Модальная структура эмоциональности и когнитивный стиль / Вопр. психол. 1982. - №1. С. 118-126.
    96. Палей И.А. Соотношение эмоциональных и когнитивных характеристик индивидуальности и их ЭЭГ- корреляты: Автореф.дисс.канд. психол. наук. М., 1983. 21 с.
    97. Парыгин Б.Д. Основы социально-психологической теории. М.: Мысль, 1971. 348 с.
    98. Петровская Л.А. Компетентность в общении: социально психологический тренинг. М.: МГУ, 1989. 216 с.
    99. Порус В.Н. Искусство и понимание: сотворение смысла // Заблуждающийся разум: многообразие вненаучного знания / Под ред. И.Т.Касавина. М.: Политиздат, 1990. С. 256 278.
    100. Потебня А.А. Мысль и язык. К.: СИНТО, 1993. 192 с.
    101. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. М.: Рефл-бук, Ваклер, 2003.- 649 с.
    102. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб.пособие / В.Д.Балин, В.К. Гайда. В.К.Гербачевский и др. Под общ.ред. А.А.Крылова, С.А.Маничева. СПб: Питер, 2003. 556 с.
    103. Представление знаний и моделирование процессов понимания / Под ред. А.С.Нариньяни. Новосибирск: ВЦ СО АН СССР, 1980. 178 с.
    104. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П.П.Горностая, Т.М. Титаренко. К.: Рута, 2001. 320 с.
    105. Психологічний словник. / За ред. В.І.Войтка. К.: Вища школа”, 1982, - 215 с.
    106. Равич-Щербо И.В. Исследования по психогенетике человека // Вопр.психол. 1972. - №1. С.178-187.
    107. Радзиховский Л.А. Проблема диалогизма в трудах М.М.Бахтина // Вопр. психол. 1985. - № 6. С.104-114.
    108. Решетова Т.В. Влияние когнитивного стиля на взаимоотношения врача и больного // Психол. журн. 1990. Т. 11. - № 1. С. 124 130.
    109. Рикер П. Аналитический дискурс // Моск. психотерапевт.журн. 1996. - № 4. С. 5 17.
    110. Рікер П. Інтелектуальна автобіографія. Любов і справедливість. / Пер. с фр. К.: Дух і літера, 2002. 114 с.
    111. Рікер П. Сам як інший. / пер. с фр. К.: Дух і літера, 2002. 458 с.
    112. Рікер П. Право і справедливість. / Пер. с фр. К.: Дух і літера, 2002. 216с.
    113. Романова И.А. Основные направления исследования самопонимания в зарубежной психологии // Психол.журн. 2000. - №1. С. 102 112.
    114. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 1998. 688 с.
    115. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования. Изд-во АН СССР, 1958. 147 с.
    116. Рюмшина Л.И. Психология взаимопонимания // Социальная психология личности в вопросах и ответех. М.: Гардарики, 1999. С. 257-274.
    117. Самохина М.М., Розловская Е.А. Анализ художественного текста как вспомогательное средство для изучения процесса его понимания //Новые исследования в психологии. М.: Педагогика, 1980. С.56-62
    118. Савин Е.Ю. Понимание как форма познавательной активности субъекта. Калуга: КГПУ им. К.Э.Циолковского. 1996. 80 с.
    119. Семенов И.Н., Степанов С.Ю. Проблема формирования типов рефлексии в решении творческих задач // Вопр.психол. 1982. - №1. С. 99-104.
    120. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. СПб.: ООО «Речь», 2000. 350 с.
    121. Сизов К.В. Индивидуальный стиль и проблема личностного подхода к особенностям // Вопр.психол. 1988. - №2. С. 160-167.
    122. Скорина О.В., Хомуленко Т.Б. Коґнітивний стиль і пам’ять: парадокси дослідження: Монографія Х.: ВД ІНЖЕК”, 2003. 232 с.
    123. Скотникова И.Г. Психофизиологические характеристики зрительного различения и когнитивный стиль // Психол.журн. 1990. Т. 11. - №1. С. 84-94.
    124. Скотникова И.Г., Иванов М.А. Проблема восприятия равенства-различия. / Исследования по когнитивной психологии / Под ред. Е.А.Сергиенко. М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2004. С. 94-120.
    125. Смирнов М.В. Темперамент, внимание, когнитивный стиль // Когнитивные стили. Таллин: ЭИНЛ, 1986. С. 56-69.
    126. Соколова Е.Т., Бурлакова Н.С. К обоснованию методики диалогического анализа случая // Вопр.психол. 1997. - №2. С. 61-76.
    127. Солсо Р. Когнитивная психология. СПб.: Питер, 2002. 586 с.
    128. Социально-исторический подход в психологии обучения / Под ред М.Коула. Пер. с англ. М.: Педагогика, 1989. 160 с.
    129. Степанов С.Ю., Семенов И.Н. Психология рефлексии // Вопр.психол. 1985. - №3. С. 31-40.
    130. Тейлор Ч. Етика автентичності. /Пер. с англ. К.: Дух і літера, 2002. 138с.
    131. Тихомиров О.К. Психология мышления. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 272 с.
    132. Тихомиров О.К., Знаков В.В. Мышление, знание и понимание // Вестник МГУ, сер. 14. Психология. 1989. - №2. С. 6 16.
    133. Тихомирова И.В. Стилевые и продуктивные характеристики способностей: типологический подход // Вопр.психол. 1988. - №3. С. 106-114.
    134. Тураева З.Я. Лингвистика текста и категория модальности // Вопр.языкознания. 1994. - №3. С. 105-114.
    135. Украинский Советский Энциклопедический Словарь: В 3-х т /Ред.кол: А.В.Кудрицкий и др. К.: глав.ред. УСЭ, 1989. Т.3. 772 с.
    136. Улыбина Е.В. Психология обыденного сознания. М.: Смысл, 2001. 263с.
    137. Фейнгенберг Е.И., Асмолов А.Г. Некоторые аспекты невербальной коммуникации: за порогом рациональности // Психол.журн. 1989. - № 6. С. 58 66.
    138. Филиппов К.А. Лингвистика текста: курс лекций. СПб: Изд-во С.-Петерб.ун-та, 2003. 336 с.
    139. Филлипс Луиза Дж., Йоргенсен Марианне В. Дискурс-анализ. Теория и метод / Пер. с англ. Х.: Изд-во Гуманитарный Центр, 2004. 336 с.
    140. Франкл В. Человек в поисках смысла. М.: Прогресс, 1990. 368 с.
    141. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. М.: Просвещение, 1991. 288 с.
    142. Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. М.: Высш.школа, 1991. 192с.
    143. Хараш А.У. Принцип деятельности в исследованиях межличностного восприятия // Вопр.психол. 1980. - №3. С.86-96.
    144. Харре Р. Вторая когнитивная революция // Психол.журн. 1996. - №2. С. 316.
    145. Холодная М.А. Когнитивные стили и интеллектуальные способности // Психол.журн. 1992. Т. 13. №3. С. 84 92.
    146. Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. Томск: ТГУ, М.: Барс, 1997. 392 с.
    147. Холодная М.А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума. СПб: Питер, 2004. 384 с.
    148. Чепелева Н.В. Психология чтения учебной и научной литературы в системе профессиональной подготовки студентов: Автореф. дисс.д-ра психол.наук. К., 1992. 32 с.
    149. Чепелєва Н.В. Актуальні проблеми герменевтики в контексті практичної психології. Психологія. Збірник наукових праць.НПУ імені М.П.Драгоманова, Випуск 1 (4), 1999. - С. 44 54.
    150. Чепелєва Н.В. Психологічна характеристика діалогічного тексту. Психологія. Збірник наукових праць. НПУ імені М.П.Драгоманова, Вип. 1 (8), 2000. С. 3 8.
    151. Чепелєва Н.В. Основні поняття наративної психології. Психологія. Збірник наукових праць. НПУ імені М.П.Драгоманова, Вип. 12, 2001. С.3 9.
    152. Чепелева Н.В., Федченко Н.П., Яковенко Л.П. Текст как объект психологического исследования / Актуальні проблеми психології. Том 2. Психологічна герменевтика / За ред. Н.В. Чепелєвої. К: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України., 2002. Вип. 2. С. 44 54.
    153. Чепелєва Н.В., Боговарова О.И. Формирование у учащихся приемов диалогического взаимодействия с текстом // Психологія: Республ. Наук.-метод.зб. К.: Освіта, 1991. Вип. 37. С. 26 34.
    154. Чепелєва Н.В. Технології читання. К.: Главник, 2004. 96 с.
    155. Чистякова Г.Д. Психологические исследования содержательной структуры текста в связи с проблемой понимания. // Вопр.психол. 1974. - №4. С.158-164
    156. Чистякова Г.Д. Преобразование содержания текста в процессе смысловой переработки // Новые исследования в психологии. М.: Педагогика, 1980. С.46-51.
    157. Чистякова Г.Д. Формирование предметного кода как основе понимания текста // Вопр. психол., 1981. - № 4. - С.61-76.
    158. Чистякова Г.Д. Развитие саморегуляции понимания в школьном возрасте // Вопр. психол. 1988. - № 4. С.158-164.
    159. Чуприкова Н.И. Сознание как высшая расчлененная и системно упорядоченная форма отражения и его мозговые единицы // Психол.журн. 1982. - № 5. С. 13 26.
    160. Шалимова Д.В. Трансформация смыслов и значений слов при понимании (на материале художественного текста) // Вопр. психол. 1993. - №2. С.14-17.
    161. Шкуратова И.П. Исследование особенностей общения в связи с когнитивным стилем личности: Дисс. канд.психол.наук. Л., 1983. 194 с.
    162. Шкуратова И.П. Два подхода к исследованию стиля в психологии //Психологический вестник РГУ. В2-х т. Т.(вып). Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1997. С. 3-23.
    163. Шмелев А.Г. Семантический код и возможности метричной психодиагностики // Вестн. Моск.ун-та. Сер. 14, Психология. 1990. - №3. С. 23 28.
    164. Шредер Ю. Этика компонент методологии науки // Вестник высшей школы 1991. - №7. С. 68-72. - № 6. С. 47-52.
    165. Щирова И.А. Психологический текст: деталь и образ. СПб: Филологический факультет СпбГУ, 2003. 120 с.
    166. Щюц А. Структура повседневного мышления // СоцИс. 1989. -№ 2. С. 129-137.
    167. Эльконинова Л., Эльконин Б.Д., Знаковое опосредствование, волшебная сказка и субъектность действия // Вестн. Моск.ун-та. Сер.14. Психология. 1993. -№2. С. 62 70.
    168. Юревич А.В. «Онтологический круг» и структура психологического знания // Психол.журн. 1992. - №1. С. 6-15.
    169. Яусс Х.Р. К проблеме диалогического понимания // Вопр. философ. 1994. - №12. С.97-106.
    170. Bannister D., Mair I. The evaluation of personal constructs. L. N-Y., 1978/ - 238p.
    171. Bieri J. Cognitive complexity-simplisity and predictive behavior || Journal of Abnormal and Social Psychology. 1955. V. 51. N3. P. 236-268.
    172. Budner S. Intolerance of ambiquity as a personality variable || Journal of Personality/ - 1962. V. 30. N1. P. 29-50.
    173. Crockett W.H. Cognitive complexity and impression formation || Progress in Experimental Personality Research, N-Y L.: Academic Press. 1965. V.2. P. 47-90.
    174. Copeland B.D. Cognitive style of female university students of visual art || Perceptual and Motor Skills. 1983. V. 56. N2. P. 439-442.
    175. Davis A.J. Cognitive style: Methodological and developmental considerations || Child Development.- 1971.- V. 42. N.5. P. 1447-1459.
    176. Epting F.R., Suchman D.I., Nickeson K.D. An evaluation of elicitation procedures for personal constructs || British Journal of Psychology. V. 62. N5. P. 513-517.
    177. Gardner R.W., Holsman P.S., Klein G.S., Linton Y., Spense D.P. Cognitive control: A study of individual consistencies in cognitive behavior || Psychological Issues. 1959. Mon.4. N.4. 185 p.
    178. Gardner R.W. Cognitive controls in adaptation research and measurement || Measurement in Personality and Cognition. N.Y. L., 1962. P. 183-198.
    179. Globerson T. Mental capacity, mental effort and cognitive style || Developmental Review. 1983. V.3. N.3. P.292-302.
    180. GlobersonT., Weinstein T., Sharabany R. Teasing out cognitive development from cognitive style: a training study || Developmental Psychology. V.21. N.4. P. 682-691.
    181. Goldstein K., Blackman S., Theoretical approaches to cognitive style || Personality, theory, measurement and research. L., 1987. P. 121-133.
    182. Hageseth J.A. Relationships among cognitive complexity variables || Psychological reports. 1983. V. 52. N.2. P. 473-474.
    183. Kagan J., Posman P., Day D. At al. Information processing in the child significance of analytic attitudes || Psychol. Monographs. 1976. Vol. 78. - №1.
    184. Kelly J.A. The Psychology of personal constructs. N.-Y.: Norton, 1955. V.1. 556p.
    185. Lewin K. Dynamic teory of personality: Selected Papers. NY., 275 286 p.
    186. Loveless E.J. Cognitive styles. Orienting responces an self-report measures of personality || Journal of Personality Assessment. 1972. V. 36. P. 273-281.
    187. Mackler B., Shontz F.C. Life styles and creativity: a review || the Journal of Psychology. 1964. V.58. - P. 205-214.
    188. McKenna F.P. Measures of Field Dependence: Cognitive style or Cognitive Ability? || Journal of Personality and Social Psychology. 1984. V. 47. N.43. P. 593-603.
    189. Messick S., Flitzky F.J. Dimensions of analytical attitude in cognition and personality || Journal o
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины