Індивідуальні та гендерні відмінності альтруїзму-егоїзму особистості : Индивидуальные и гендерные отличия альтруизма-эгоизма личности

Краткое описание

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Багмет Інна Михайлівна
УДК 159.95.316.6

Індивідуальні та гендерні відмінності
альтруїзму-егоїзму особистості

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Цуканов Борис Йосипович
доктор психологічних наук,
професор

Одеса 2004

Зміст
Вступ................................................................................................................... 3

Розділ 1. Аналіз дослідження проблеми альтруїзму-егоїзму особистості....... 8

1.1. Крайні та перехідні прояви позицій альтруїзму та егоїзму....................... 8

1.2. Соціальний і біологічний підходи у поясненні альтруїзму..................... 42

Висновки до розділу......................................................................................... 72

Розділ 2. Вікова динаміка індивідуально-гендерних змін альтруїзму-егоїзму особистості............................................................................................................................. 74

2.1. Визначення цільової спрямованості альтруїстичної особистості............ 75

2.2. Вікові прояви альтруїстично-егоїстичної позиції..................................... 86

2.3. Гендерні особливості у проявах альтруїзму-егоїзму............................. 113

2.4. Зміна даної позиції протягом життя людини.......................................... 129

Висновки до розділу....................................................................................... 140

Висновки......................................................................................................... 143

Список використаних джерел...................................................................... 146

ВСТУП
Проблема альтруїзму-егоїзму у психології спеціальному аналізу не підлягала, однак різні її аспекти, фрагменти не могли лишитися поза увагою дослідників. Питання стосовно альтруїстично спрямованої особистості, альтруїзму, егоїзму, їх походження розглядають представники різних наук, таких як: психологія, філософія, біологія, генетика, теологія. Однозначних формулювань і відповідей не дає жодна із зазначених галузей.
Аналіз літературних джерел показав, що проблема альтруїзму була об'єктом роздумів багатьох філософів минулого. У філософії альтруїзм, егоїзм розглядаються як певні моральні категорії (англійська етика 18 століття - А. Шефстбері, Ф. Хатчесон, Д. Юм, Лейбніц, Шопенгауер, Фейербах, Конт). У теології альтруїзм - добро для іншого - заповідь від Бога (Соловйов). Біологи розглядають альтруїзм як інстинкт, вроджений, спадково зафіксований результат природного відбору (Дарвін, Спенсер, Кропоткін, Ефроімсон).
У психології альтруїзм - це система ціннісних орієнтацій особистості, при якій центральним мотивом і критерієм моральної оцінки є інтереси іншої людини, чи соціальної спільності.
Найбільш суперечливою у науці є проблема стосовно походження альтруїзму. Питання про джерела альтруїзму у поведінці людини, виникнення самої можливості безкорисливого вчинку не втрачало своєї актуальності за весь період існування західноєвропейської етичної думки. Але якщо протягом століть з'ясування цього питання велося лише у філософсько-етичному плані, то за останні 60 - 70 років з’явилася досить велика кількість психологічних досліджень альтруїзму - егоїзму у західній психології. Однак, у нашій країні ця проблема мало вивчена на теоретичному, та емпіричному рівнях. Єдина філософсько-етична книга з цієї проблеми була видана у нас 30 років тому Є. Ф. Петровим "Егоїзм. Філософсько-етичний нарис". У періодичних виданнях ця проблема майже не піднімалася.
Актуальність дослідження. Кардинальні зміни у політичному, економічному, духовному житті нашого суспільства викликають радикальні зміни у психології, ціннісних орієнтаціях і вчинках людей. Особливої гостроти сьогодні набуває вивчення змін, які проходять у свідомості сучасної молоді. Неминуча в умовах руйнування старих устоїв переоцінка поглядів, їх криза найбільш виразно проявляється у свідомості саме цієї соціальної групи. Сьогодні перед молоддю постає завдання визначення власної життєвої позиції. Сукупність сьогоднішніх політичних, економічних, соціальних і правових умов в Україні не могла не розширити межі дозволеного і спровокувати зростання егоїстичної тенденції особистості. Саме ці обставини диктують потребу всебічного вивчення питань альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості. Виходячи з вище зазначеного, особливої актуальності набуває необхідність наукового переосмислення основних положень стосовно обраної дослідницької теми. Адже проблема залишається практично поза сферою психологічної науки. Спроба вирішити ці питання (російські вчені К. Муздибаєв, С. Нартова-Бочавер) хоча і заповнює певним чином деякі прогалини, проте не охоплює проблему у цілому. У вітчизняних дослідженнях проблема альтруїзму-егоїзму залишалася за межами психологічного аналізу. Тим часом з’ясування цього питання становить не лише теоретичний інтерес, а й має практичне значення. Наявність елементів альтруїзму, безкорисливості у поведінці людини ставить серйозні проблеми перед такими теоретичними напрямками у психології, як психоаналіз і біхевіоризм. Конкретні дослідження джерел і психологічних механізмів альтруїзму-егоїзму у перспективі відкривають можливість впливати на такі важко скеровані процеси, як моральне і патріотичне виховання, суспільна підтримка і взаємодопомога в екстремальних ситуаціях і т. ін.
Потреба наукового аналізу з теми обумовлена і тим, що у вітчизняній психології ще не створено узагальнюючої праці, у якій би розкривалися положення співвідношення альтруїзму і егоїзму особи, прослідкувалися б їх розвиток і виникаючі протиріччя.
Значущість і недостатня розробленість вказаних аспектів даної проблеми обумовили актуальність вибору теми нашого дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими темами. Робота виконана в межах теми Психологія часу”, яка включена у тематичний план науково дослідницької роботи Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова за номером державної реєстрації 0197UO19181. Тема дисертації затверджена 1 лютого 2000 року Вченою радою ІМЕН Одеського державного університету імені І.І. Мечнікова, протокол № 2.
Мета і задачі дослідження. Виходячи з актуальності теми, спираючись на праці попередніх дослідників, а також враховуючи недостатній ступінь її розробки у вітчизняній науці, метою роботи є теоретичний аналіз сутності альтруїзму, егоїзму та їх походження; визначення динаміки прояву відповідних позицій особистості.
Відповідно до теми дослідження сформульовані наступні завдання:
1) здійснити теоритичний аналіз існуючих досліджень з даної проблеми та визначити цільову спрямованість особистості з різними позиціями (альтруїзм егоїзм);
2) розробити адекватний меті дослідження інструментарій, який дозволить диференціювати поведінку як альтруїстично егоїстичну;
3) виявити переважання альтруїстично егоїстичної позиції на різних вікових зрізах та описати і порівняти гендерні прояви даної спрямованості;
4) провести порівняльний аналіз змін альтруїстично егоїстичних позиції у різних вікових групах.
Об'єктом дослідження виступає альтруїстично-егоїстична спрямованість особистості.
Предмет дослідження: прояв альтруїзму-егоїзму у структурі особистості на різних вікових етапах.
Проведений теоретичний аналіз дозволив сформулювати гіпотези дослідження. Передбачається, що:
- відсоток альтруїстично спрямованих особистостей буде збільшуватися з кожною віковою групою: у представників ранньої дорослості рівень альтруїстів виявиться нижчим у порівнянні із респондентами старших груп;
- жінки 19 - 23 років ведуть себе значно егоїстичніше, ніж представники чоловічої статі цього віку; на вікових зрізах 40 - 45 і 60 - 65 років прояв альтруїзму у жінок буде вищим, ніж у чоловіків.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотез були використані такі методи: теоритичний аналіз філософської та психологічної літератури з проблеми дослідження, а також систематизація та узагальнення попередніх досліджень. У дослідженні використаний комплекс емпіричних методів: спостереження, бесіди, анкетування з фіксацією спонтанних проявів, методи математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів.
1) Вперше шляхом аналізу відповідних літературних джерел (психологічних, філософських) проведено теоритичне узагальнення особливостей альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості.
2) Обгрунтована недоцільність розгляду лише діаметрально протилежних позиції досліджуваної спрямованості. Доведено існування проміжних проявів спрямованості, як альтруїстичний егоїзм та егоїстичний альтруїзм.
3) Визначена цільова спрямованість особистості із різними позиціями (альтруїзм егоїзм). Виявлено переважання даної позиції на різних вікових зрізах.
4) Доведено існування розбіжностей у проявах альтруїзму-егоїзму у чоловіків і жінок. Проведено гендерне порівняння у проявах позиції на різних вікових етапах.
5) Дістала подальший розвиток теорія стосовно того, що альтруїстично-егоїстична цінносно смислова позиція є статистичною. Доведено, що з віком альтруїстиіно-егоїстична позиція може змінюватися, наближаючись навіть до діаметрально протилежного прояву спрямованості.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено два варіанти анкети, спрямованої на визнання поведінки як альтруїстично егоїстичної. Такий аналіз поведінки особистості дає можливість практичним психологам обирати відповідний психокорекційний механізм впливу. Результати даного дослідження використовуються для наповнення відповідних розділів курсу Соціальна психологія”, а також при викладанні спецкурсів. Крім того, отримані результати можуть бути використані у практичній діяльності психологічних служб для підсилення гуманістичної спрямованості особистості.
Особистий внесок здобувача. Науково-дослідні дані, одержані автором самостійно. Дослідження виконано одноосібно. Проаналізовані особливості альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості; практично виявлені гендерні переважання даної позиції на різних вікових зрізах; вилучені найбільш суттєві співвідношення з використанням адекватних методів дослідження.
Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження, висновки та положення дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми психології часу” (Одеса, 2001р.); на науковій конференції Миколаївського державного педагогічного університету та управління освіти обласної держ. адміністрації Сучасні тенденції підготовки вчителя у контексті вітчизняної педагогічної освіти” (Миколаїв, 2001р.); на науково-методичній конференції Могилянські читання 2000” (Миколаїв, 2000р.); на загально-університетській конференції викладацького складу ОНУ ім. І. І. Мечникова (Одеса, 2001р.); на засіданні секції психологів у Будинку Вчених (м. Одеса, 2001р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 10 публікаціях, з них 5  у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації критично проаналізовані теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми альтруїзму-егоїзму особистості; розкрито сутність і специфіку механізму дії і походження даної спрямованості.
1. Альтруїзм-егоїзм - одна з головних, визначаючих позицій особистості. Центральною для поняття альтруїзм є ідея безкорисливого служіння іншим людям як не прагматично орієнтована діяльність суб’єкта, здійснена в інтересах інших людей і не передбачаюча реальної винагороди. Діаметрально протилежним поняттям є егоїзм.
2. Здатність діяти як альтруїсти або егоїсти закладена у нас від природи. Aле як саме вчинить людина у конкретній ситуації, залежить лише від її власного вибору. Неправомірно оцінювати інстинктивну поведінку тварин як альтруїстичну чи егоїстичну. Така оцінка передбачає суспільну точку зору, зіставлення своїх і чужих інтересів, і лише у результаті цього, надання переваги тому чи іншому типу поведінки.
3. Перехідними позиціями даної спрямованості є альтруїстичний егоїзм та егоїстичний альтруїзм. На наше прагнення допомагати іншим впливають міркування різного характеру. Причиною може бути бажання заслужити схвалення чи отримання впевненості, що у відповідь допоможуть тобі; прагнення зменшити свій внутрішній дистрес. Подібну мотивацію ми класифікуємо як альтруїстичний егоїзм і егоїстичний альтруїзм. Істинний альтруїзм заснований лише на співчутті і співпереживанні.
4. Одним із серйозніших наслідків змін у політичному, економічному житті нашого суспільства є зміна соціальних мотивацій громадян. Саме сукупність соціальних змін у суспільстві можна розглядати як одну з причин розгальмовування відповідного зростання егоїстичної тенденції особистості.
5. Альтруїстична особистість характеризується перш за все спрямованістю на інших, турботою про благо близьких і всього суспільства, співпереживанням, доброзичливістю. У висловлюваннях альтруїстів часто присутні імгінативні слова типу: щастя, добро, мир, справедливість і т. ін. Такі слова абстрактні, не мають чітких понятійних ознак і сприймаються інтуїтивно; виражають духовність особистості, її зрілість. Егоїсти орієнтуються на власні інтереси і бажання, ігнорують потреби групи; характеризуються меркантильною, утилітарною мотивацією. У їх висловлюваннях частіше висвітлені цілі, пов’язані із задоволенням фізіологічних потреб, побутових благ і тимчасових інтересів; відсутні посилання на умови досягнення мети та ставлення до неї.
6. У групі молодих респондентів рівень альтруїзму виявився нижчим у порівнянні із представниками зрілого і похилого віку. В основі поведінки юнаків та дівчат чітко проявилася особистісна прагматично-егоїстична мотивація. Це пояснюється соціальним статусом студентів, більшість з яких ще вільна від сімейних обов’язків та знаходиться на забезпеченні своїх батьків.
7. Найбільший рівень альтруїзму спостерігається у респондентів зрілого віку. Представники цієї групи мають велику кількість різнопланових обов’язків по відношенню до оточуючих. Теоретично особи, що входили до другої вікової групи, можуть бути батьками респондентів-студентів, а представники похилого віку можуть виступати теоретично їх бабусями та дідусями, якщо на кожне покоління відраховувати приблизно 20 років. Турбота про потреби близьких людей з’являється у чоловіків і жінок з віком, коли вже отримана освіта, стале місце роботи, сформована сім’я. Дорослі мають найбільше обов’язків як по відношенню до дітей, так і до своїх батьків-пенсіонерів. До того ж ця група - працюючих особистостей, від яких залежить функціонування суспільства у цілому.
8. Існують певні гендерні розбіжності стосовно альтруїзму-егоїзму серед представників різних вікових груп. У студенток-дівчат егоїстична ціннісно-смислова позиція майже у два рази вища, аніж у хлопців. На вікових зрізах 40 -45 років і 60 - 65 років жінки проявляють себе більшими альтруїстами, ніж респонденти чоловіки. Це пояснюємо існуванням відмінних гендерно-рольових стереотипів, які відображають різне очікування по відношенню до чоловіків і жінок.
9. Погляди стосовно альтруїстично-егоїстичної ціннісно-смислової позиції не є статичними, з віком вони можуть змінюватися, наближаючись навіть до діаметрально протилежного прояву спрямованості.
Проведене нами дослідження не вичерпує всіх проблем, пов’язаних із обраною темою дисертації. Отримані результати дають певне уявлення але не претендують на вичерпне висвітлення всіх аспектів даної проблеми. Серед найближчих перспектив особливої уваги заслуговує подальше дослідження альтруїстично-егоїстичної спрямованості не лише у студентів, але і у представників інших прошарків суспільства. Необхідне подальше розроблення і використання комплексу методик, які б чітко відображали найрізноманітніші сторони поведінки чоловіків і жінок у сучасних умовах стосовно їх альтруїстично-егоїстичної спрямованості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айзен Э.М., Левин П.Ф. Влияние хорошего настроения на оказание помощи: печенье и доброта // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. - СПб: Питер., 2000. - С. 470-480.
2. Александрова Ю.В. Построение и валидизация проективной методики для диагностики отношения к другому человеку // Психологический журнал,1999. - Т.20 .- №3.- С.111-118.
3. Алфимова М.В., Трубников В.И. Генные основы темперамента личности // Вопросы психологии. - 2000. - №2. - С.128-137.
4. Алфимова М.В., Трубников В.И. Психогенетика агрессивности // Вопросы психологии.- 2000.- №6. - С.112-123.
5. Андреева Г.М. Зарубежная социальная психология 20ст.: Теоретические подходы: Учебное пособие для студентов, обучающихся по специальности Психология”. - М.: Аспект Пресс, 2001. - 286с.
6. Андрущенко В.А., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. - 2-ге видання, випр. й доп. - К.: Генеза, 1996. - 368с.
7. Анцыферова Л.И. Связь морального сознания с нравственным поведением человека (по материалам исследований Лоуренса Колберга и его школы) // Психол. журнал. - 1999ю - Т.20. - №3. - С.5-17.
8. Анцыферова Л.И. Психология старости: особенности развития личности в период поздней взрослости // Психол. журнал. - 2001. - Т.22. - №3. - С.86-99.
9. Аргайл М. Психология счастьяю Пер. с англ./ Под. ред. М.В. Кларина. - М.: Прогресс, 1990. - 332с.
10. Аронсон Э., Уилсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. - СПб.: прайм - ЕВРОЗНАК, 2002. - 560с.
11. Асеев В.И. Мотивация поведения и формирование личности. - М.: Мысль, 1976. - 158с.
12. Астауров Б.Л. Проблемы общей биологии и генетики. - М.: Наука, 1979. - 293с.
13. Астауров Б.Л. Homo sapiens eт humanus - человек с большой буквы и эволюционная генетика человечности // Новый мир. - 1971. - №10. - С. 204 -211.
14. Багмет І.М. Альтруїзм та егоїзм у життєвій позиції елітарної особистості // Українська еліта та її роль у державотворенні: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (за матеріалами виступів учасників конференції ) - К., 2000. - С. 143-146.
15. Багмет І.М. Теоретичні основи дослідження альтруїстичної особистості // Педагогічні проблеми технічної і гуманітарної освіти . Вип.1 - Миколаїв: УДМТУ, 2000. - С. 103-110.
16. Багмет І.М. Альтруїстична та егоїстична позиції особистості. Порівняльна характеристика // Вересень. - 2000. - №1. - С.63-65.
17. Багмет І.М. Вікові прояви альтруїзму-егоїзму та їх диференціація // Вісник Одеського національного університету. Психологія. - Т.6. - 2001. - Вип.2. - С.16-20.
18. Багмет І.М. Вікові прояви альтруїзму-егоїзму та їх диференціація // Наука і освіта. - 2001. - №2-3. - С. 34-36.

19. Багмет І.М. Прояви альтруїзму-егоїзму у життєвій позиції студентів технічного університету // Вісник Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут.” Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. - К.: ІВЦ Політехніка”, 2001. - №3. - Кн.1. - С.39-42.
20. Багмет І.М. Альтруїстично-егоїстичні цінності молоді в сучасній Україні // Наукові праці: Збірник - Миколаїв: Вид-во МФ На УКМА, 2001 - Т.12: Політичні науки. - С.72-74.
21. Багмет І. М. Гендерні розбіжності у проявах альтруїзму-егоїзму // Наука і освіта. - 2002. - №2. - С.5-7.
22. Бердяев Н.А. Философия свободного духа. - М.: Республика, 1994. - 480с.
23. Берн Ш Гендерная психология. - СПб: прайм-Еврознак, 2001. - 302с.
24. Блок Дж. Влияние дифференцированной социализации на развитие личности мужчин и женщин // Пайнс Э. Маслач К. Практикум по социальной психологии. - СПБ:Питер - С. 168-181.
25. Близнецы смотрятся в себя как в зеркало // Факты. - 1998. - 13 мая. - С.15.
26. Бобнева М.И., Дорофеева Е.Д. Изменение ценностных систем личности в период преобразования общества // Ценностное сознание личности в период преобразования общества. - М.: Изд-во ИПРАН, 1997.- С.32-46.
27. Бовть О.Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку // Педагогіка і психологія. - 1997. - №1. - С.94-100.
28. Бодалев А.А. О смысле жизни человека, его актов и взаимосвязи // Мир психологии. - 2001. - №2. - С.54-58.
29. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1966. - 464с.

30. Большой толковый психологический словарь.// Сост. Ребер Артур (Penguin): В 2Т.: - М.: Вече, АСТ, 2000. - Т.1(А-О) - 592с.
31. Бороздина Л.В., Спиридонова Н.А. Возрастные изменения временной трансспективы субъекта. Сообщение 1: Формальные параметры // Психологический журнал. - 1998. - №2. - С. 40-50.
32. Бороздина Л.В., Спиридонова Н.А. Сообщение 2: Содержание // Психологический журнал. - 1998. - №3. - С.34-47.
33. Братусь Б.С. Нравственное сознание личности. ( Психологические исследования) - М.: Знание, 1985. - 64с.
34. Братусь Б.С. К проблеме человека в психологии // Вопросы психологии - 1997. - №5. - С.3-19.
35. Братусь Б.С. Психология и этика // Человек. - 1998. - №1. - С.50-59.
36. Вайзер Г.А. Смысл жизни и « двойной кризис» в жизни человека // Психологический журнал. - 1998.- №5. - С.3-14.
37. Васильев Я.В. Методика исследования целевой направленности личности (Методическая разработка). - Николаев, 1993. - 12с.
38. Виготська Л.П. Емпатійні стосунки дітей у різних умовах соціалізації // Педагогіка і психологія. - 1996. - №1. - С. 82-90.
39. Владимирова Е.К. Исследование ценностных ориентаций личности // Вопросы психологии. - 2001. - №4. - С.131-133.
40. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М.: Педагогика, 1991. - 479с.
41. Гаврилова Т.П. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего школьного возраста // Вопросы психологии. - 1974. - №5. - С. 107-114.
42. Гальперин П.Я. К вопросу об инстинктах у человека // Вопросы психологии. - 1976. - №1. - С.28-37.

43. Ганнушкин П.Б. Избранные труды. - Ростов-на-Дону, 1998. - 414с.
44. Генетические проблемы социальной психологии: Сб. ст. / Под ред. Я.Л. Коломинского, М.И. Лисиной. - Минск: Университетское, 1985. - 207с.
45. Гилева О.Б., Богарева Т.В. Влияние социальных условий на структуру темперамента // Вопросы психологии. - 2000. - №4. - С. 73-75.
46. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. - К.: Наук. думка, 1984. - 207с.
47. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 189с.
48. Дарли Дж.М., Бэтсон К.Д. «Из Иерусалима в Иерихон»: Исследование ситуационных и диспозиционных переменных, влияющих на оказание помощи. // Пайнс Э. Маслач К. Практикум по социальной психологии. - СПб.: Питер, 2000. - С.457-469.
49. Динамика ценностей в социальной работе / Под ред. С. Шардоу. Серия Соц. работа. Асоціація психіатрів України. - Амстердам - Київ, 1996. - 207с.
50. Добжанский Ф. Мифы о генетическом предопределении // Человек. - 2000. - №1 - С.8-24.
51. Докинз Р. Эгоистический ген. - М.: Мир, 1993. - 317с.
52. Доннерстайн Э., Берковиц Л. Реакция жертвы в фильмах агресивно-эротического содержания, как фактор, влияющий на насилие над женщинами //Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. - СПб.: Питер, 2000. - С.385-406.
53. Допира А.И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально-психологических исследований // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - №1. - С.28-31.

54. Дубов И.Г., Хвостов А.А. Моральная детерминация поведения в обыденном сознании больших групп населения // Вопросы психологии. 2000. - №5. - С.87-99.
55. Знаков В.В. Половые различия в понимании неправды, лжи и обмана // Психологический журнал. - 1997. - Т.18. - №1. - С.38-49.
56. Идея морали: теория, норма, смысл // Человек. - 1997. - №2. - С.76-88.
57. Истоки альтруизма: перспектива гуманизма // Человек. - 1995. - №5. - С.5-20.
58. Истоки альтруизма: перспектива гуманизма (продолжение) // Человек. - 1995. - №6. - С.26-36.
59. Кардапольцева В.Н. Женщина: хозяйка, героиня, муза: О стереотипах женского поведения // Вестн. Тамб. Ун-та. Сер.: Гуманитарные науки. -1999. - Вып.4. - С.19-30.
60. Кемеров В.Е. Проблемы личности: методология исследования и жизненный смысл. - М.: Политиздат, 1977. - 256с.
61. Кемеров В.Е. Взаимопонимание: Некоторые философские и психологические проблемы. - М.: Политиздат, 1984. - 109с.
62. Ким В.Е., Насиновская Е.Е., Овчинникова О.В. О диагностике альтруистических установок личности // Вестник МГУ, Сер.14. Психология. - 1983. - №3. - С.27-35.
63. Кирилова Н.А. Ценностные ориентации в структуре интегральной индивидуальности старших школьников. // Вопросы психологии. - 2000. - №4. - С.29-37.
64. Колотаев В.А. Эстетическое и религиозное видение как способы постижения смысла // Мир психологии. - 2001. - №2. -С.45-54.

65. Кон И.С. В поисках себя: личность и ее самосознание. - М.: Политиздат, 1984. - 335с.
66. Кон И.С. Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 1989. - 254с.
67. Концепція християнської моральності В. Соловйова. Методична розробка для спец. семінару за темою: В.Соловйов. Праця Виправдання добра” / Л.Г. Конотоп. - Київ.: Стилос, 2000. - 32с.
68. Крайг Г. Психология развития. - СПб: Питер, 2001.- 992с.
69. Кроник А., Кроник Е. В главных ролях: Вы, Мы, Он, Ты, Я: Психология значимых отношений - М.: Мысль, 1989. - 207с.
70. Кропоткин П.А. Взаимная помощь как фактор эволюции. - С-П.: Знание, 1907. - 315с.
71. Кропоткин П.А. Этика. - М.: Политиздат, 1991. - 493с.
72. Лазурский А.Ф. Классификация личности. - Петербург: Госиздат, 1921. - 401с.
73. Лебедева Н.М. Базовые ценности русских на рубеже ХХІ века // Психологический журнал. - 2000. -Т. 21. - №3. - С.73-87.
74. Леонгард К. Акцентуированные личности. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. - 541с.
75. Майерс Д. Социальная психология / Пер.с англ. - СПБ:Питер, 2000. - 688с.
76. Майерс Д. Социальная психология. Интенсивный курс - СПБ: Прайм - ЕВРОЗНАК, 2002. - 512с.
77. Мак-Фарленд Д. Поведение животных. Психобиология, этология и эволюция. - М.: Мир, 1988. - 519с.
78. Мальцева К. Аналіз репертуару агресивної поведінки чоловіків та жінок / Філософська думка. - 1999. - № 6. - С.43-57.

79. Медлер Г.Д. Значение генетики в изучении психофизиологических процессов // Человек. - 2001. - №3. - С.166-168.
80. Муздыбаев К. Эгоизм личности // Психологический журнал. - 2000. - Т.21. - №2. - C.27-39.
81. Муздыбаев К. Переживание времени в период кризисов// Психологический журнал. - 2000. - Т.21. - №4. - C.5-21.
82. Мухина В.С. Близницы. - М: Просвещение, 1969. - 416с.
83. Мясоедов В.П. Антропологический принцип и проблемы психологии развития // Вопросы психологии. - 2000. - №5. - С.122-126.
84. Нартова-Бочавер С.К. Экспериментальное исследование ситуационной изменчивости мотивизации помощи // Психологический журнал. - 1992. - Т.13. - №4. - С.15-24.
85. Нартова-Бочавер С.К. Два типа нравственной самоактуализации личности // Психологический журнал. - 1993. - Т.14. - №4. - С.24-31.
86. Насиновская Е.Е. Методы изучения мотивации личности: опыт исследования личностно-смыслового аспекта мотивации. - М: Изд-во МГУ, 1988. - 80с.
87. Нейфах А.А. Мы все еще кроманьонцы.// Человек. - 1996. - №3. - С.18-29.
88. Нейфах А.А. Кроманьонцы в цивилизованном мире // Человек. - 1996. -№4. - С.52-59.
89. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений.: В 3 кн. - 3-е изд. - М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1999. - Кн 1. Общие основы психологии. - 688с.
90. Непомнящая Н.И. Опыт системного исследования психики ребенка. - М.: Педагогика, 1975. - 312с.

91. Нікітін Л. Аналіз репертуару агресивної поведінки чоловіків та жінок // Філософська думка. - 1999. - №6. - С.43-57.
92. Носс Л.Н. Психодиагностика. Тест, психометрия, эксперимент (информационно-методический конспект материалов к практическим занятиям по психодиагностике и экспериментальной психологии). - М: Изд-во «КСП+», 1999. - 320с.
93. Обуховский К. Психологическая теория строения и развития личности // Психология формирования и развития личности. - М: Наука, 1981. - С.45-66.
94. Общая психодиагностика: Основы психодиагностики, немед.психотерапия и психол.консультирования / Под ред. Бодалева А.А. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 303с.
95. Основы психологии. Практикум /Ред.-сост. Л.Д.Столяренко - Ростов н/Д: Феникс, 1999. - 576с.
96. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. - СПБ: Изд-во «Питер», 2000. - 528с.
97. Перлз Ф. Эго, голод и агрессия. - М: Смысл, 2000. - 358с.
98. Петров Э.Ф. Эгоизм. Философско-этический очерк. - М: Наука, 1969.- 207с.
99. Підласа І.А. Життєвий шлях особистості в теорії психології // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - №3. - С.13-15.
100. Проблемы формирования ценностных ориентаций и социальной активности личности.: Межвуз. Сб. научных трудов /Отв. Ред. В.С. Мухина. - М: МГПИ им. Ленина, 1984. - 133с.
101. Прихожан А.М. О возрастном подходе в нравственном воспитании детей // Вопросы психологии. - 1981. - №2. - С.143-149.
102. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М: Политиздат, 1990. - 494с.
103. Психология: Биографический библиографический словарь / Пер. с англ. - СПБ: Евразия, 1999. - 832с.
104. Психология в метафорах и образах // Г.С.Абрамова. Практическая психология: Учебник для студентов вузов. Изд. 6-е, перераб. и доп. - М: Академический проэкт, 2001. - С.311-340.
105. Психология личности. Т.2. Хрестоматия. - Самара: Изд.Дом «Бахрах», 1999. - 544с.
106. Психология личности. Тесты / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузыря. - М: Изд-во МГУ, 1982. - 287с.
107. Райгородский Д.Я. Психология личности Т.1. Хрестоматия. - Самара: Изд. Дом «Бахрах», 1999. - 448 с.
108. Рих А. Гуманность, основанная на вере, надежде, любви // Человек. - 1996. - №6. - С.117-134.
109. Роль среды и наследственности в формировании индивидуальности человека / Ред. М.С. Егорова, Б.И. Кочубей. - М: Пед-ка, 1988. - 333с.
110. Роменець В.А., Монаха І.П. Історія психології ХХ ст.: Навч. посібник. - К: Либідь, 1998. - 992с.
111. Росс Ли, Нисбетт Ричард. Человек и ситуация: Уроки социальной .психологии / Пер. с англ. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 429с.
112. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. - М.: Изд. АН СССР, 1957. - 328с.
113. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии - М.: Учпедгиз, 1946. - 704с.
114. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.: Пед-ка, 1973. - 423с.
115. Рьюиз М. Эвалюционная этика: здоровая перспектива или окончательное одряхление? // Вопросы философии. - 1989. - №8. - С.34-52.
116. Сартр Ж.П. Эксистенциализм - это гуманизм / Сумерки богов. - М.: Политиздат, 1989. - С.319-344.

117. Сатдинова Н.Х. Социобиология - «за» и «против» // Вопросы философии. - 1982. - №3. - С.129-136.
118. Селье Г. Стресс без дистресса. - Рига.:Виеда, 1992. - 109с.
119. Семке В.Я. Умейте властвовать собой, или Беседы о здоровой и больной личности. - Новосибирск: Наука. Сиб.отд-ние, 1991. - 237с.
120. Симонов П.В. и др. Психология духовности. - М.: Наука, 1989. - 350с.
121. Симонов П.В., Ершов П.М. Темперамент. Характер. Личность. - М.: Наука, 1984. - 161с.
122. Славская А.Н. Соотношение эгоцентризма и альтруизма личности: интерпретация // Психологический журнал. - 1997. - Т.18. - №6. - С.13-23.
123. Словарь практического психолога /Сост. С.Ю.Головин. - Минск: Харвест, 1998. - 807с.
124. Смирнова Е.О., Утробина В.Г. Развитие отношения к сверстнику в дошкольном возрасте // Вопросы психологии.- 1996. - №3. - С.5-13.
125. Смирнова Е.О., Холмогорова В.М. Соотношение непосредственных и опосредованных побудителей нравственного поведения детей // Вопросы психологии. - 2001. - №1. - С.26-36.
126. Сорокин Р. А. Таинственная энергия любви // Социологические исследования. - 1991. - л. 8. - С. 121-135
127. Социальная психология в трудах отечественных психологов / Сост. А.Л. Свенцинский. - СПб и др.: Питер, 2000. - 512с.
128. Социальная психология: Хрестоматия / Сост. Е.П. Белинская, О.А. Тихомандрицкая. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 475с.
129. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Изд. Третье, перераб. и доп. - Ростов нД.: Феникс, 1999. - 576с.

130. Субботский Е.В. Исследование проблемы взаимопомощи и альтруизма в зарубежной психологии // Вопросы психологии. - 1977. - №1. - С.164-174.
131. Субботский Е.В. Формирование морального действия у ребенка// Вопросы психологии. - 1979. - №3. - С.47-55.
132. Твоя жизненная позиция: Сборник / Сост. Л.М. Архангельский. - М.: Моск. рабочий, 1979. - 176с.
133. Тернер Ч.У, Лейтон Д.Ф., Саймонс Л.С. Половые исследования агрессивного поведения: стимуляторы агрессии, обозримость жертвы и подача автомобильных сигналов // Э. Пайнс, К. Маслач. Практикум по социльной психологии. - СПб.: Питер, 2000. - С.367-384.
134. Толочек В.А. Акмеология и смыслы жизни человека в период кризиса общества // Мир психологии. - 2001. - №2. - С.140-149.
135. Трудиться понять ближнего. (Интервью с В. Знаковым.) // Человек. - 1998. - №5. - С.80-89.
136. Тюков А.А. Квалификационный анализ поведения человека (на примере юношеского возраста) // Психологический журнал. - 1993. - Т. 14. - №3. - С.133-140.
137. Тюріна В.О. Дитяча чутливість та жорстокість // Педагогіка і психологія. - 1997. - №1. - С.100-104.
138. Философская энциклопедия / Глав. Ред. Ф.В. Константинов. - Т.1. - М.: Сов. Энцикл. - 1960. - 504с.
139. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. - М.: Политиздат, 1991. - 559с.
140. Философский энциклопедический словарь / Глав. Ред. А.Ф. Ильичев. - М.: Сов. Энцикл., 1983. - 839с.
141. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М.: Прогресс, 1990. - 366с.
142. Фрейд З. Психоаналитические этюды / Сост. Д.И. Донского, В. Ф. Круглянский. - Минск: ООО « Попурри», 1997. - 608с.
143. Фридрих, Вальтер. Близ