Психологічні чинники розвитку ціннісних орієнтацій студентської молоді

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

РОМАНЮК ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА

УДК 159.923.5:378.18 (477)

Психологічні чинники розвитку ціннісних орієнтацій
студентської молоді

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук, спеціальність 19.00.01
загальна психологія, історія психології”

Науковий керівник
Корнєв М.Н.
кандидат філософських наук, доцент

Київ - 2004

З М І С Т
ВСТУП........................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕН- НЯ РОЗВИТКУ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ................................12

1.1. Проблема визначення ціннісних орієнтацій
у науковій літературі..........................................................12

1.2. Функції і місце ціннісних орієнтацій в
структурі особистості.........................................................28

1.3. Сутність психічного розвитку як основа розуміння
процесу становлення ціннісних орієнтацій.......................46

1.4. Основні напрями діагностики ціннісних орієнтацій.......58

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ
СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ.............................................................75

2.1. Організація та основні методики дослідження ціннісних орієнтацій студентів....................................................................75

2.2. Результати констатуючого етапу дослідження ціннісних
орієнтацій студентів...........................................................98

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ТА ОСОБЛИ-
ВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ
СТУДЕНТІВ....................................................................................112

3.1. Базові психологічні чинники розвитку
ціннісних орієнтацій студентів........................................112

3.2. Аналіз результатів експериментального дослідження особливостей розвитку ціннісних орієнтацій студентів...........................................................................143

ВИСНОВКИ............................................................................................174
ЛІТЕРАТУРА.........................................................................................179
ДОДАТКИ...........................................................................................................199

ВСТУП
Актуальність теми дослідження.
В умовах кардинальної зміни суспільної системи України перед її психологічною наукою поставлено завдання зробити свій внесок у гармонізацію соціально-психологічної ситуації в Україні (О.В.Киричук), а психологія цінностей мусить розробити систему загальних принципів, закономірностей і психологічних механізмів формування і розвитку вільної і відповідальної особистості в онтогенезі (І.Д.Бех). Така постановка пи­тання стала підставою дослідження психологічних механізмів розвитку ціннісних орієнтацій, які є одним з компонентів глибинних пластів психіки” (М.Н.Корнєв).
Свідченням актуальності теми дослідження є комплексна програма "Ціннісні орієнтації та духовний світ сучасної молоді", започаткована наприкінці ХХ століття групою науковців Українського НДІ проблем молоді. Вона була в центрі уваги Четвертих Кос­тюківських читань, ІІ з'їзду Товариства психологів України і ряду Міжнародних та Всеукраїнських конференцій.
Особливо значущою виявляється проблема ціннісних орієнтацій, якщо виходити з людського виміру спрямованості, мети і засобів української трансформації й модернізації, тому що спостерігається серйозний відхід від головного гасла Маніфесту” Ейнштейна-Рассела навчитися мислити по-новому, щоб стратегія вирішення глобальних проблем, звернена в майбутнє, поєднувала в собі науковий, соціальний і гуманістичний підходи, мала єдину точку відліку”, в якості якої виступає людина, її майбутнє. Модернізаційна трансформація (на відміну від деградаційної) в Україні відбувається дуже повільно, оскільки не вистачає стремлінь до модернізації обох частин українського народу еліти” і неелітного населення” (М.І.Михальченко). У цьому зв’язку дослідження психологічних механізмів розвитку й зміни ціннісних орієнтацій студентів значно актуалізується, адже студентська молодь сучасної України це визначальний людський потенціал її майбутнього. Вона, по-перше, представлятиме найосвіченішу частину українського народу в цілому і пересічних” громадян зокрема, які мають навчитися визначати в значній мірі свою долю і бути за неї відповідальними. По-друге, вища освіта це один з головних критеріїв шляху молодої людини в елітну верству населення, яка покликана обирати, виробляти, демонструвати такі зразки мислення і поведінки, які б приймалися особами, соціальними групами і суспільством в цілому як норми. Від вибору, зробленого елітою, залежить в значній мірі доля суспільства. За її невмілий вибір приходиться розплачуватися негараздами, а часто-густо і стражданнями. Якщо еліта не здатна кваліфіковано, з урахуванням загальнолюдських цінностей, виконувати свою місію, то це ознака псевдоелітності. Саме тому в усіх вищих освітніх закладах молодь має здобувати ґрунтовні знання теорії й практики вибору, тобто максимально засвоїти аксеологічну проблематику, визначитися із співвідношенням особистісних, групових, суспільних і загальнолюдських цінностей та на цій основі формувати, розвивати та (чи) змінювати ціннісні орієнтації.
Дослідження психологічних чинників розвитку ціннісних орієнтацій студентів як особистостей залишається дуже складною теоретичною і практичною проблемою, хоча цінності людини завжди були одним з найважливіших об’єктів дослідження філософії, етики, соціології і психології. Особливий інтерес до ціннісних засад розвитку людини проявлявся на межі епох, в кризові, переломні моменти людства. Історія звернення до аксеологічної проблематики, за якою можна простежити загальну характеристику розвитку теоретичних уявлень про цінності й ціннісні орієнтації, пов’язана з ученнями всіх видатних представників соціальної і гуманітарної науки, що складають наукові передумови актуальності теми дослідження. Питань, які мають безпосереднє відношення до проблеми цінностей і ціннісних орієнтацій стосувалися праці відомих вітчизняних психологів: Л.С.Виготського, В.М.Мясищева, С.Л.Рубінштейна, О.М.Леонтьєва, Б.Г.Ананьєва, Л.І.Божович, Г.С.Костюка та інших. Перші дослідження з даної проблематики, які з’явилися в період відлиги”, розглядали переважно специфіку цінностей з позицій економічного матеріалізму (В.А.Василенко, І.С.Нарський, В.П.Тугарінов, О.Г.Дробницький).
В психологічних дослідженнях цінність пов’язується з установкою (аттітьюдом). Тим самим підкреслюється, що цінність є орієнтаційною основою мислення і поведінки людини. В цьому розумінні поняття цінності вживається переважною більшістю психологів і соціологів, але одним з перших про роль установки в інтелектуальному житті людини висловився в 1862 р. Г.Спенсер.
Значну роль у розвитку цієї психологічної теорії відіграли вчені німецької Вюрцбургської школи психології (1-е десятиліття ХХ ст.) та грузинський психолог Д.Н.Узнадзе, американський психолог М.Рокіч, російський соціолог і психолог В.А.Ядов. За Ядовим диспозиції (схильності) особистості утворюють ієрархічну систему, вищий рівень якої складає система ціннісних орієнтацій на цілі життєдіяльності і засоби досягнення цих цілей.
У 70-ті роки починають досліджуватися: сутність понять ціннісні орієнтації” і особистісні орієнтації” та їх функції (Д.О.Леонтьєв, М.І.Лапін, В.Л.Оссовський, Г.О.Балл, І.Д.Бех, Е.Л.Носенко), динаміка ціннісних орієнтацій (І.С.Кон, Ю.Л.Трофімов, М.Н.Корнєв, Ю.М.Швалб), проблеми людини як суб’єкта психічної активності і логіка суб’єктних перетворень в онтогенезі (В.О.Татенко), соціальна активність особистості (В.Г.Панок та ін.), розвиток особистості в процесі навчання (С.Д.Максименко, А.Б.Коваленко та ін.). Різні аспекти ціннісних орієнтацій студентської молоді досліджували Т.В.Власова, Л.В.Зубова, О.Л.Свєтлічний, Н.В.Фролова, О.Д.Научитель, Н.І.Іванцев, Н.П.Максимчук, М.С.Яніцький, М.В.Шевчук, Т.А.Кадикова.
Віддаючи належне науковій і практичній значущості праць, в яких розглядаються різні аспекти зазначеної вище наукової проблеми, необхідно підкреслити відсутність у психологічній науці специфічно відмінного тлумачення понять цінність” і ціннісні орієнтації”. Крім цього, недостатньо обґрунтовані питання про місце ціннісних орієнтацій в психологічній структурі особистості та їх функцій, бракує узагальнення основних напрямів діагностики ціннісних орієнтацій і комплексної моделі психологічних чинників розвитку ціннісних орієнтацій, яка б узагальнювала попередні моделі. Вкрай необхідним є емпіричний аналіз розвитку ціннісних орієнтацій студентів вищих аграрно-технічних навчальних закладів, оскільки студенти закладів такого типу ще не досліджувалися в даному контексті, хоча існує гостра необхідність такого аналізу. Таким чином, актуальність даної проблематики і недостатня розробленість вищезгаданих наукових питань зумовили звернення автора до даної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з науковими розробками, що проводяться на кафедрі соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою Інноваційна поведінка молоді в період становлення української держави” (номер держреєстрацї 0198V000061). Тема дисертації є складовою теми № 01 БП 017-032 Морально-ціннісні особливості інноваційної поведінки молоді у період становлення українського суспільства” і пов’язана з комплексною програмою Ціннісні орієнтації та духовний світ сучасної молоді”, яка виконується Українським НДІ проблем молоді, а також наукового плану Гуманізація і гуманітаризація навчально-виховного процесу в аграрно-технічних і військових ВНЗ” факультету соціально-гуманітарної освіти Подільської державної аграрно-технічної академії.
Мета дослідження і завдання дослідження. Мета дослідження узагальнити і поглибити теоретичні уявлення про сутність ціннісних орієнтацій, психологічні чинники їх розвитку у студентської молоді, виявити вплив об’єктивних факторів (статі, спеціальності та ін.) на цілеспрямоване формування ціннісних орієнтацій студентів.
Для досягнення зазначеної мети в роботі були поставлені такі завдання:
1. Проаналізувати психологічні підходи до вивчення цінностей і ціннісних орієнтацій, їх функцій і місця в структурі особистості та узагальнити основні напрями їх діагностики.
2. Виявити сформованість ціннісних орієнтацій студентської молоді.
3. Визначити базові психологічні чинники розвитку ціннісних орієнтацій студентської молоді.
4. Провести порівняльний аналіз змісту ціннісних орієнтацій у процесі їх розвитку у студентів за ознаками спеціальності, статі та навчального тренінгу.
5. Розробити концептуальні засади розвитку ціннісних орієнтацій студентів в період їх навчання у вищих навчальних закладах.
Об’єкт дослідження: ціннісні орієнтації студентської молоді.
Предмет дослідження: психологічні чинники розвитку ціннісних орієнтацій студентської молоді.
Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять положення представників гуманістичної психології про те, що сутнісні характеристики особистості не закладені в людині природою, а формуються в процесі реальної взаємодії людини з світом (В.Франкл, Е.Фромм, Р.Хірау), яке співпадає з головною ідеєю діяльнісного підходу, що реальна практика визначає формування конкретних психологічних структур (Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, В.С.Мерлін) та теорія психологічних типів К.Г.Юнга.
Методи дослідження.
У теоретичній частині використовувалися аналіз, класифікація та узагальнення теоретичних і експериментальних даних.
У ході констатуючого етапу дослідження:
1) контент-аналіз автобіографій (виявлення факторів впливу на формування і розвиток ціннісних орієнтацій та професійних цінностей студентів різних спеціальностей), аналіз змісту відкритих запитань анкети (виявлення проявів мотивації успіху та цінностей досягнення, що підлягали систематизованій фіксації);
2) тестування: виявлялися особливості ієрархії ціннісних орієнтацій (The value survey. Rokeach M.); з’ясовувалася наявність цілей в житті студента, емоційного задоволення від процесу, результату життя та локус контролю особистості студента (тест СЖО Д.О.Леонтьєва); визначалися життєва спрямованість особистості студента (Орієнтовна анкета” В.Смекали і М.Кучери), тип особистості студента (Н.Н.Обозов), рівень самооцінки (методика Самооцінка”); діагностувалися якості особистості (тест IPE Айзенка, методика Лірі) для виявлення емпіричних закономірностей дії психологічних чинників розвитку ціннісних орієнтацій студентської молоді; встановлювався кореляційний зв’язок психічних якостей з ціннісними орієнтаціями та цінностями-емоціями (методика визначення емоційних чинників розвитку ціннісних орієнтацій студентської молоді).
У формуючому експерименті для активізації психологічних чинників та виявлення впливу тренінгу на розвиток ціннісних орієнтацій студента (майбутнього спеціаліста) здійснювалося пошукове експериментальне навчання, психологічний навчальний тренінг (цінності спілкування, гуманістичний варіант NLP).
Аналіз результатів дослідження здійснювався з використанням методів статистичної обробки кількісних показників та якісної концептуальної інтерпретації отриманих даних. Застосовувались методи багатомірної статистики: кореляційний і факторний аналіз (метод головних компонентів), кластерний аналіз (методи дальнього сусіда і динамічних згущень), а також оцінка статистичної значущості розбіжностей. Для виявлення спрямованості зв’язків використовувалися лінійні і нелінійні регресивні моделі. Обробка даних проводилася на основі пакетів програм SPSS і Statistika.
Наукова новизна одержаних результатів:
· подальшого розвитку набуло теоретичне визначення сутності цінностей і ціннісних орієнтацій через їх розрізнення, а також визначено місце ціннісних орієнтацій в структурі особистості;
· запропоновано комплексну модель психологічних чинників розвитку ціннісних орієнтацій особистості, ядром якої є рефлексія, що активізується інтересом, оцінкою і самооцінкою;
· дістало подальшого розвитку емпіричне підтвердження про прогностичний зв’язок між нейротизмом, екстраверсією та ієрархією ціннісних орієнтацій особистості;
· емпірично доведено, що на динаміку ціннісних орієнтацій студентів впливають фактори спеціальності, статі й розвивальний вплив навчального тренінгу;
· проаналізовано дію базових психологічних чинників на розвиток ціннісних орієнтацій студентів негуманітарного профілю в умовах психолого-педагогічної підготовки, складовою якої є розвивальний навчальний тренінг.
Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні розуміння структурних та функціональних характеристик процесу розвитку ціннісних орієнтацій, його основних соціально-психологічних механізмів та внутрішньо-особистісних чинників, виявленні специфіки їх реалізації в педагогічній практиці. Розроблено теоретико-методологічні засади дослідження психологічних чинників розвитку ціннісних орієнтацій особистості. Обґрунтовано особливості розвитку ціннісних орієнтацій у студентської молоді залежно від спеціальності, статі та розвиваючого навчального тренінгу.
Практичне значення результатів проведеного дослідження полягає у можливості використання його для вдосконалення навчального процесу підготовки фахівця, що передбачає розвиток його ціннісних орієнтацій. Матеріали дисертації також мають вихід у практику виховної роботи з студентами, молоддю загалом, і можуть використовуватися для її удосконалення.
Впроваджено авторський спецсемінар Психологічні механізми розвитку ціннісних орієнтацій” в межах навчальної дисципліни Психологія і педагогіка” для студентів економічного факультету і курсантів військово-інженерного інституту Подільської державної аграрно-технічної академії, розроблено спецкурс Ціннісні орієнтації суб’єкта управлінської діяльності” для студентів спеціальності Менеджмент організацій”.
Апробація результатів дослідження проходила на щорічних науково-теоретичних конференціях науково-педагогічних працівників Подільської державної аграрно-технічної академії (1997-2003); першому Міжнародному симпозіумі Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі” (Севастополь Форос, 20-27 травня, 1997 р.); міжнародній науково-практичній конференції Соціально-політичні та правові проблеми формування особистості і держави” (м. Хмельницький: Технологічний університет Поділля, 23-24 жовтня 1997 р.); методологічному семінарі Неперервна професійна освіта: теорія і практика” (Київ: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 6 грудня 2001 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції Громадянська освіта в Україні: досвід, пошуки, перспективи” (Ніжин: Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя, 22-23 листопада 2002 р.); Другій міжнародній науково-теоретичній конференції ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія” (Київ: Національна академія наук України, 29-30 травня 2003); VII міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004); наукових конференціях студентів і аспірантів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Дні Науки 1999” та Дні Науки 2000”, засіданнях кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Зміст і основні положення дисертації відображені в одинадцятьох одноосібних статтях, чотири з яких опубліковані в фахових виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, які викладені на 178 сторінках друкованого тексту, включаючи 27 рисунків і 7 таблиць, списку використаної літератури (235 найменувань, з яких 25 іноземною мовою та додатків).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Отримані в процесі дисертаційного дослідження дані дозволяють стверджувати, що для вивчення базових чинників розвитку ціннісних орієнтацій найпродуктивнішою методологічною основою виявляються положення екзистенціального напрямку гуманістичної психології і суб’єктного підходу до людини. Вони дали можливість розрізнити поняття цінності” і ціннісні орієнтації”, систематизувати знання про функції і місце останніх в психологічній структурі особистості, вивести емпіричні закономірності взаємовпливу особистісних властивостей і ціннісних орієнтацій в динаміці внутрішніх зв’язків, з’ясувати ефекти впливу на напрямок зміни ієрархії ціннісних орієнтацій в процесі формуючого експерименту за незалежними об’єктивними факторами (стать, спеціальність та ін.). Це в свою чергу дозволяє простежити розвиток ціннісних орієнтацій студентів в процесі експерименту, спрямованого на активізацію психологічних чинників їх розвитку в студентської молоді. Викладені в роботі дані надають можливість сформулювати низку наступних положень:

1. Складовою ядра особистості студента поряд з цінностями, які є психологічною основою рішень про сенс життя, його принципами, виступають ціннісні орієнтації, що вказують шляхи їх реалізації, являють собою особливий психологічний інструмент, засіб поряд з іншими психологічними інструментами, знаряддями.
Розвинені ціннісні орієнтації є головною ознакою зрілості особистості, показником міри її соціальності, психологічним феноменом диференціації особою об’єктів оточуючої дійсності та визначення особистісно значущих, у відповідності з рівнем сформованості в неї, загальнолюдських цінностей. Вони диференціюють цінності груп й інших соціальних спільнот, забезпечують особистісний вибір відповідно до об’єктивних цінностей людини.
Система сформованих і розвинених ціннісних орієнтацій утворює вісь свідомості людини, яка визначає рівень сталості та послідовності її дій і вчинків, спрямованості потреб та інтересів. Вони дозволяють відрізнити позитивне від негативного як у її внутрішньому, так і в зовнішньому світі, тобто є основою вирішення проблеми вибору.
Ціннісні орієнтації, виконуючи селекційну функцію особистості, яка не має аналогів у живій природі, мають значний вплив на функції цілепокладання, прогнозування, планування, самоорганізації, комунікації, контролю і корекції. Вони є психологічним утворенням, яке регулює і частково детермінує мотивацію, є специфічним дороговказом, якого можна досягти в майбутньому, тобто вони виконують і системоутворюючу функцію в структурі цілісної особистості людини.
2. Система ціннісних орієнтацій формується як складова психологічної структури людини у процесі її розвитку за загальними принципами і закономірностями психічного розвитку. Проте, одним з головних джерел їх розвитку є соціальна ситуація розвитку людини, на яку в студентському віці вона має можливість впливати залежно від інтересу, власного рівня зрілості, від рівня сформованості ціннісних орієнтацій. Особливістю є те, що студентський вік характеризується емоційною сензитивністю, коли переживаються предметні й узагальнені (світоглядні) почуття, що пов’язані з формуванням ціннісних орієнтацій.
Індивідуальні особливості ієрархії системи сформованих ціннісних орієнтацій студентів визначаються через змістовні компоненти тріади залежність-незалежність-взаємозалежність”, які в значній мірі впливають на психологічну зрілість і життєдіяльність загалом, а саме в їх цінностях, соціальних ситуаціях, поведінці й ціннісних орієнтаціях. Відповідно до домінування одного з компонентів тріади розвивається спрямованість (реактивна, активна, проактивна) і відповідний тип поведінки особистості студента. Домінування в індивідуальній системі ціннісних орієнтацій одного з трьох компонентів визначає тип особистості студента: реактивний (його дії є наслідком поведінки інших, реакцією на неї за принципом задоволення), активний (характеризується діяльною незалежною поведінкою, але дуже часто безвідповідальною з точки зору загальнолюдських цінностей, за принципом реальності), проактивний (його рішення спрямовані на взаємоспівдію з іншими в напрямку загальнолюдських цінностей, здатний нести свою долю відповідальності за принципом цінності й творчості).
3. Професійно значущі фактори (Впевненість в собі”, Цікава робота”, Пізнання”, Творчість”) групуються в студентів-початківців у шкалі значущості після цінностей особистого життя. В шкалі реалізованості групування цих факторів відсутнє, що є свідченням недостатньої сформованості в них професійно значущих ціннісних орієнтацій як наслідку недостатнього впливу соціального оточення на їх формування. Це, відповідно, означає, що професійна підготовка студентів вимагає керування процесом розвитку ціннісних орієнтацій не тільки реактивної, але й активної і проактивної студентської молоді.
Раціональність цього висновку підтверджують результати кластерного аналізу, зокрема у студентів, що на початку вивчення курсу Основи психології і педагогіки” виконали методику ціннісних орієнтацій М.Рокіча, чітко виділилося два кластери. До першого потрапили чотири цінності пара Розваги” і Щастя інших” з рівнем взаємозв’язку (с=51), яка ієрархічно пов’язана з цінністю Творчість” (с=52) та Щасливе родинне життя” (с=57); в середині другого можна виділити ще три умовних групи. Так, на найвіддаленішій від першої пари відстані опинилася пара цінностей Активне діяльне життя” і Життєва мудрість” з рівнем зв’язку в 55 (с=55), яка ієрархічно пов’язана з цінністю Продуктивне життя”, що знаходиться на відстані 56 (с=56). Інша гілка пари Активне діяльне життя” і Життєва мудрість” переходить на ієрархію структур, що утворюють третю групу цінностей: Впевненість в собі” (с=56), Розвиток” (с=55), Пізнання” (с=54), Свобода” (с=53), які згрупувалися навколо пари цінностей Матеріально забезпечене життя” і Свобода” з рівнем зв’язку 51 (с=51). Четверту групу визначили цінності: Щасливе родинне життя” (с=55), Здоров’я” (с=52), Суспільне визнання” (с=51), які, в свою чергу згрупувалися навколо пари цінностей Любов” і Наявність гарних та вірних друзів” з рівнем зв’язку 46 (с=46). Після психолого-педагогічної підготовки у студентів серед цінностей-цілей найбільш близькими між собою виявилися наступні пари: Розвиток” і Пізнання” з відстанню зв’язку с=43; Щасливе родинне життя” і Любов” (с=49); Здоров’я” і Впевненість в собі” (с=55); Щастя інших” і Розваги” (с=42); Суспільне визнання” і Вірні друзі” (с=49); Продуктивне життя” й Активне діяльне життя” (с=45). Всі ці групи знаходяться на різній віддаленості одна від однієї. Найбільш віддаленими виявилися пари цінностей Розвиток” і Пізнання” та Продуктивне життя” й Активне діяльне життя”.
4. Оптимальна концептуальна модель психологічних чинників розвитку ціннісних орієнтацій особистості студента репрезентує механізм рефлексії, що приводиться в рух інтересом, оцінкою й самооцінкою, які взаємодіють із внутрішньо-особистісними чинниками (когнітивними й емоційно-вольовими здібностями) й соціально-психологічними механізмами (традиційним, міжособистісним, інституційним, стилізованим).
В схемі психологічних чинників розвитку ціннісних орієнтацій передбачено, що вони діють як когнітивні, емоційні й поведінкові. В зв’язку з цим особливе значення мають феномени інтересу, оцінки і самооцінки. Емотивні механізми ґрунтуються на оцінюючому компоненті, в основі якого лежать емоційні процеси, і передбачають оцінку і самооцінку. В основі когнітивних механізмів розсудковий компонент. Вони включають пізнавальні процеси і зокрема рефлексію та стереотипізацію. Поведінкові проявляються в стані готовності і саморегуляції через включення вольових процесів.
Соціально-психологічні механізми розвитку ціннісних орієнтацій студентів в умовах вищого навчального закладу перебувають у конфліктному співвідношенні. Цим пояснюється розвиток і зміна ціннісних орієнтацій його особистості.
5. Розвиток ціннісних орієнтацій перебуває в прямій залежності з особистісними факторами (нейротизм” та інтро-екстраверсія”), що підтверджує аналіз кореляційного зв’язку, за яким нейротичні інтроверти оцінюють свободу і самоповагу значно вище, ніж стабільні екстраверти, а останні активне діяльне життя і розваги, при чому фактор нейротизм” відіграє більш значну роль для прогнозування ціннісних орієнтацій порівняно з фактором екстраверсія”, а рівень самооцінки корелює з стабільністю емоційного стану, ціннісних орієнтацій та ієрархією як термінальних, так і інструментальних цінностей студентів.
6. Активізації внутрішньо-особистісних чинників і посиленню впливу соціально-психологічних механізмів розвитку ціннісних орієнтацій студентів сприяє впровадження тренінгової підготовки в навчально-виховний процес. Статистична обробка даних дослідження (факторний і кластерний аналіз) підтверджує достовірність даних, про розвиток ціннісних орієнтацій студентів (серед цінностей-цілей від розваг до пізнання та розвитку, а серед цінностей-засобів від незалежності до освіченості й чуйності), при чому спостерігається специфіка змін під впливом незалежних об’єктивних факторів (статі, спеціальності й навчального підрозділу) та їх комбінування.

Отримані результати дослідження виступають основою для розробки теоретичних і методологічних засад програми індивідуальної корекції й розвитку ціннісних орієнтацій особистості студента з урахуванням його індивідуально-особистісних особливостей та вимог до сучасного фахівця відповідної галузі професійної діяльності. Це і є перспективою наших подальших досліджень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абульханова К.А. Психология и сознание личности (проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): избр. психол. труды. М.: Модэк, 1999. 224 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991. 299 с.
3. Агеев В.С. Межгруповое взаимодействие: социально-психологические проблемы, - М., 1990. 240 с.
4. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психологический журнал. 1984. - № 5. С. 63-70.
5. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1980. Т. 1. 232 с.
6. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания / Под ред. А.А.Бодалева. М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЕК», 1996. 384 с.
7. Анисимов С.Ф. Единство теоретико-познавательного, социологического и ценностного способов рассмотрения явлений морали // Моральные ценности и личность / Под ред. А.И.Титаренко, Б.О.Николаичева. М.: Изд-во МГУ, 1994. С. 4-12.
8. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М.: Медицина, 1975. 448 с.
9. Анциферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системе // Психология формирования и развития личности. - М.: Изд-во МГУ, 1981. С. 3-18.
10. Анциферова Л.И. О динамическом подходе к психологическому изучению личности // Психологический журнал. 1981. - №2. С. 8-18.
11. Аристотель. Соч.: В 4 т. М.: Мысль, 1984. Т.4. 830 с.
12. Аронсон Э. Уилсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2002. 560 с.
13. Асаджоли Роберто. Психосинтез: теория и практика. М.: «REFL-book», 1994. 314 с.
14. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа. М.: Смысл, 2001. 416 с.
15. Багер Э.С. Теоретическая биология: Перепеч. изд., 1935. Будапешт, 1982.
16. Балл Г.А. Концепция самоактуализации в гуманистической психологии. Киев-Донецк, 1993. 32 с.
17. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. Пер. с англ. м.: Апрель Пресс, ЭКМО-Пресс, 1999. 512 с.
18. Берн Е. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры.: Прогресс, 1988. 400с.
19. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986. 420 с.
20. Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1997. - № 1. С. 124-129.
21. Бех І.Д. Проблема особистісних цінностей: стан і орієнтири дослідження // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). В 3-х томах К.: Вид-во ДОК-К, 1996. Т. 1. 431 с.
22. Блюм Г. Психоаналитические теории личности. М.: КСП, 1996. 226 с.
23. Бодалев А.А. Психология личности. М.: Изд-во МГУ, 1988. 188 с.
24. Болотіна В.Ю. Моральні цінності підростаючого покоління // Цінності освіти і виховання: Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської. К., 1997. С. 19-21.
25. Большой толковый психологический словарь. Т. 1 (А С); Пер. с англ. / Ребер Артур ООО «Издательство АСТ», «Издательство «Вега», 2001. 892 с.
26. Большой толковый психологический словарь. Т. 2 (П Я); Пер. с англ. / Ребер Артур ООО «Издательство АСТ», «Издательство «Вега», 2001. 560 с.
27. Большой толковый социологический словарь (Collins) Том 1 (А - О): Пер. с англ. М.: Вече, АСТ, 1994. 544 с.
28. Большой толковый социологический словарь (Collins) Том 2 (П Я): Пер. с англ. М.: Вега, АСТ, 1999. 528 с.
29. Боришевский М.Й. До питання про моральну діяльність у контексті особистісного становлення // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). В 3-х томах К.: Вид-во ДОК-К, 1996. Т. 1. 431 с. С. 96-104.
30. Боришевский М.Й. До проблеми самосвідомості особистості як детермінанти її саморозвитку // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). В 3-х томах К.: Вид-во ДОК-К, 1996. Т. 1. 431 с. С. 105-111.
31. Боришевский М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. 1997. - № 1. С. 144-150.
32. Боришевский М.Й. Духовні цінності як детермінанта громадянського виховання особистості // Цінності освіти і виховання: Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської. К., 1997. С. 21-25.
33. Боровиков В.П., Боровиков И.П. STATISTICA Статистический анализ и обработка данных в среде Windows М.: Информационно-издательский дом «Филлин», 1977. 608 с.
34. Братусь Б.С. Образ человека в гуманитарной, нравственной и христианской психологиии // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А. Леонтьева, В.Г. Щур. М.: Смысл, 1997. С. 67-91.
35. Бубер М. Я и Ты. М.: Высш. шк., 1993.
36. Бубнова С.С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система // Психологический журнал, 1999, том 20, №5. С.38-44.
37. Бурлачук Л.В. Введение в проективную психологию. К.: Ника-Центр, 1997. 128 с.
38. Бутківська Т.В. Проблема цінностей у соціалізації особистості // Цінності освіти і виховання: Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської. К., 1997. С. 27-31.
39. Бутківська Т.В. Цінності в контексті соціокультурної освіти // Педагогіка і психологія. 1995. - № 3. С. 33-39.
40. Вардомский А.П. Сдвиг в ценностном имерении // СОЦИС, 1993. - № 4. С. 46-55.
41. Василюк Ф.Е. Психотехника выбора // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А.Леонтьева, В.Г.Щур. М.: Смысл, 1997. С. 284-314.
42. Ващенко І.В., Петрунковська Н.В. Статусно-ієрархічна система виховних цінностей // Цінності освіти і виховання: Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської. К., 1997. С. 31-35.
43. Виноградов О.Г. Аналіз теоретичних засад особистісних запитальників // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). В 3-х томах К.: Вид-во ДОК-К, 1996. Т. 1. 431 с. 191-198.
44. Выжлецов Г.П. Аксиология: становление и основные этапы развития // Социально-политический журнал. 1995. №6. С.61-73.
45. Гегель Г.В.Ф. Філософія історії // Сочинения М.-Л., 1935. Т. 8. С. 8-132.
46. Гельвеций К.А. Об уме. М.: Наука, 1938. 105 с.
47. Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Пер. с англ. Л.И. Хайрусовой; Общ. ред Ю.П. Адлера; Послесловие Ю.П.Адлера и А.Н. Ковальова. М.: Изд-во «Прогресс», 1976. 494 с.
48. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т. Т.2. Пер. с франц. - М.: Мир, 1996. 376 с.
49. Головатый Н.Ф. Социология молодежи: курс лекций. К.: МАУП, 1999. 224 с.
50. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности // Психология личности в трудах отечественных психологов. СПб.: Питер, 2000. С. 256-269.
51. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. - К.: Наукова думка, 1984. 208 с.
52. Головных Г. Ценностные ориентации и перестройка общественного сознания // Филос. науки. 1989. - № 6. С.85-89.
53. Горбатков А.А. Положительные и отрицательные ценностные ориентации как регуляторы деятельности // Вопросы психологии познания людьми друг друга и самопознания: Сб. науч. тр. Краснодар: Куб. ун-т. 1977. Вып. 235. С. 132-138.
54. Горяинов В.И. Групповая солидарность и ценностные ориентации // СОЦИС., 1997. - № 3. С. 60-67.
55. Гудечек Я. Ценностная ориентация личности // Психология личности в социалистическом обществе: Активность и развитие личности. М.: Наука, 1989. С.102-110.
56. Джонсон Девід В. Соціальна психологія: тренінг між особистісного спілкування / Пер. з англ. В.Хомика. К.: Вид. дім КМ Академія”, 2003. 288 с.
57. Джонсон Р. 40 упражнений тренинга НЛП. М.: Издательство «КСП+», 2001. 384 с.
58. Додонов Б.И. В мире эмоций. К.: Политиздат Украины, 1987. 140 с.
59. Донченко Е.А. Социетальная психика. К.: Наук. думка, 1994. 208 с.
60. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. К.: Политиздат Украины, 1989. 175 с.
61. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів / М.С.Дороніна. К.: Видавничий дім KM Academia”, 1997. 192 с.
62. Дробницкий О.Г. Мир оживших предметов. Проблема ценностей и марксистская философия. М.: Наука, 1968. 315 с.
63. Дюркгейм Э. Ценностные и «реальные» суждения // СОЦИС. 1991. - № 2.
64. Еникеев М.Й. Общая и социальная психология. М.: Издат. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. 624 с.
65. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування : Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2001. 170 с.
66. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів / С.Д.Максименко, В.О.Зайчик, В.В.Клименко, В.О.Соловієнко. За загальною редакцією акад.. С.Д.Максименко. К.: Форум, 2000. 534 с.
67. Заславская Т.И., Рывкина Р.В. Социология экономической жизни: Очерки теории. — Новосибирск: Наука. Сибирское отделение, 1991. 448 с.
68. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. М.: Политиздат, 1986. 222 с.
69. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 128 с.
70. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. М.: Изд-во МГУ, 1991. 142 с.
71. Ивлева В.Г. К вопросу о формировании ценностных ориентаций личности // Проблемы методики познания социальных явлений: Сб. науч. трудов. М., 1984. С. 161-170.
72. Изард К.Э. Психология эмоций / Перев. c англ. СПб.: Питер, 2000. 464 c.
73. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. М.: Мысль, 1962. Т.1. С.507-508.
74. Ігнатенко П.Р. Співвідношення національних загальнолюдських ціностей у вихованні // Цінності освіти і виховання: Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської. К., 1997. С. 47-49.
75. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. К.: МЗУУП, 1993. 384 с.
76. Кант И. Сочинения: В 6 т. М.: Мысль, 1965. Т. 4. Ч. 1. 544 с.
77. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение: диалог с Пригожиным // Вопросы философии. 1992. - № 12. - С.
78. Ковалев А.Г. Психология личности, изд. 3 М.: «Просвещение», 1969. 391 с.
79. Коваленко А.Б. Особистісні кореляти перебігу процесу розуміння // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Випуск 8. 2000. С. 69-71.
80. Кови Стивен Р. Семь навыков высокоэффективных людей. Возврат к этике характера / Пер. с англ. — М.: Вече, Персей, АСТ, 1998. 480 с.
81. Козелецкий Ю. Человек многомерный (психологическое эссе). К.: Лыбидь, 1991. 288 с.
82. Кон И.С. Открытие Я” М.: Педагогика, 1978. 368 с.
83. Коржева Е.Ю. Методика «Психологическая биография» в психодиагностике жизненных ситуаций: Метод. пособие / Под ред. Л.Ф.Бурлачука. К.: МАУП, 1994. 109 с.
84. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. Підручник. К.: Київський ун-т ім. Тараса Шевченка, 1995. 344 с.
85. Корнилова Т.В. Мотивационные тенденции (по опроснику Эдвардса) и готовность к риску у российских студентов // Вестн. Моск. ун-та. - Сер. 14. Психология. 1997. - № 2. С.52-65.
86. Корсунцев И.Г. Философия развития. М.: ИПК Госслужбы. 1995. Вып. 2.
87. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 304 с.
88. Крайг Г. Психология развития. Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. 992 с.
89. Краус В. Нігілізм сьогодні, або терплячість історії. К.: Ос­нови, 1994. - 124 с.
90. Крылов В.Ю., Казанцев А.Ю. Модель рефлексивного поведения В.А.Лефевра: частные случаи, варианты аксиоматики, возможные обобщения. М., 1995.
91. Кудріна Т.С. Діалогічне спілкування як умова становлення та розвитку складних логічних операцій // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Випуск 12-13. 2002. С. 107-110.
92. Лапин Н.И. Ценности, группы интересов и трансформація росийского общества // СОЦИС. 1997. - № 3. С. 14-24.
93. Лебедева Н.М. Базовые ценности русских на рубеже ХХІ века // Психологический журнал, 2000. Т.21. - № 3. С. 73-87.
94. Лебедева Н.М. Ценностно-мотивационная структура личности в русской культуре // Психологический журнал, 2001. Т. 22. - № 3. С. 26-36.
95. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
96. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М.: Изд-во МГУ, 1981. 584 с.
97. Леонтьев В.Г. Психологические механизмы мотивации. Новосибирск: НГПИ, 1992. 216 с.
98. Леонтьев Д.А. Гуманистическая психология как социокультурное явление // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А.Леонтьева, В.Г.Щур. М.: Смысл, 1997. С. 19-29.
99. Леонтьев Д.А. Методика изучения ценностных ориентаций. М.: Смысл, 1992. 64 с.
100. Леонтьев Д.А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности // Вестник МГУ. Сер. 14 Психология. 1996. - № 4. С. 35-44.
101. Леонтьев Д.А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности // Вестник МГУ. Сер. 14 Психология. 1997. - № 1. С. 20-27.
102. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). М., 1992. 16 с.
103. Леонтьев Д.А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции // Вопросы философии, 1996, - №4. С. 15-26.
104. Лефевр В.А. Формула человека. М: Прогресс, 1991.
105. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 446 с.
106. Максименко С.Д. Теоретичні основи побудови принципів та критеріїв психологічної організації навчання // Психологічна організація умов розвитку суб’єкта учіння. К., 1996.
107. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. К.: НДІП, 1990. 240 с.
108. Максимова Н.Ю. Психологічна профілактика вживання підлітками алкоголю і наркотиків. К., 1997. 208 с.
109. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології: Навч. посібник. К.: Перун, 1996. 464 с.
110. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій. К.: Либідь, 1996. 304 с.
111. Маноха І.П. Потенціал індивідуального буття людини: потенціал, сутність, способи тлумачення // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Випуск 5. 1998. С. 23-27.
112. Маркс К., Енгельс Ф. // Соч. 2-е изд. Т. 2. С.
113. Маслоу А. Самоакутализация // Психология личности. Тексты. М.: Мысль, 1982. С. 108-117.
114. Мерлин В.С. Проблемы экспериментальной психологии личности. Пермь, 1970. Вып. 4. С. 3-160.
115. Мерлин В.С. Психология индивидуальности / Под ред. Е.А.Климова М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 448 с.
116. Методика изучения ценностных ориентаций / Психодиагностическая серия. - № 5. М.: Смысл, 1992. 17 с.
117. Михальченко Н.И. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? К.: Институт социологии НАНУ, 2001. 440 с.
118. Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання. Збірник наукових