Кандиба Марія Олегівна. Емоційна зрілість як умова розвитку професійної толерантності особистості

Краткое описание

Кандиба Марія Олегівна. Емоційна зрілість як умова розвитку професійної толерантності особистості.- Дисертація канд. психол. наук: 19.00.01, Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2015.- 204 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 159.942:159.923.3:159.98-057.85/86(043.5)

Кандиба Марія Олегівна

ЕМОЦІЙНА ЗРІЛІСТЬ ЯК УМОВА
ПРОФЕСІЙНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук, професор
ВІРНА ЖАННА ПЕТРІВНА

ЗАПОРІЖЖЯ 2015

ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИВЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
1.1. Толерантність особистості: категоріально-понятійний аналіз 11
1.2. Специфіка прояву професійної толерантності особистості 23
1.3. Систематизація уявлень про особливості феномена емоційної зрілості особистості
35
1.4. Особливості розвитку емоційної зрілості у процесі професійного становлення особистості
41
Висновки до розділу 1 59
РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА ЕМПІРИКО-ДІАГНОСТИЧНОГО
ВИВЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ ТА
ПРОФЕСІЙНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
2.1. Концептуальні засади дослідження емоційної зрілості в структурі професійної толерантності психолога
64
2.2. Процедура, методи та методики вивчення проблеми 76
Висновки до розділу 2 89
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИКО-ДІАГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ ПСИХОЛОГА
3.1. Діагностична констатація результатів дослідження 93
3.2. Емпірична модель прояву емоційної зрілості в структурі професійної толерантності психолога
112
Висновки до розділу 3 153
ВИСНОВКИ 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 161
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А.
Таблиця А. 1. Факторна структура вимірюваних показників діагностичних методик на загальній вибірці студентів-психологів 5-го курсу

188
Таблиця А. 2. Факторна структура вимірюваних показників діагностичних методик на загальній вибірці практикуючих психологів із стажем професійної діяльності до 5-ти років

191
Таблиця А. 3. Факторна структура вимірюваних показників діагностичних методик на загальній вибірці практикуючих психологів із стажем професійної діяльності більше 5-ти років

193
ДОДАТОК Б. Результати обрахунку регресійного аналізу у досліджуваних групах психологів
195
ДОДАТОК В. Результати обрахунку форми даних за критерієм Манна-Уітні
198
Довідки про впровадження 199

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасна реальність соціально-економічного та історико-політичного розвитку української держави актуалізує питання професійної толерантності особистості як центральної ознаки її внутрішньої позиції щодо успішної професіоналізації. У зв’язку з цим зростає актуальність вивчення професійно толерантного фахівця соціального профілю, зокрема психолога, соціальна значущість, специфічність і складність діяльності якого висувають низку особливих вимог до емоційних чинників його професійної реалізації.
Не дивлячись на те, що визначення суті професійної толерантності особистості займає важливе місце в теоретичних та експериментальних дослідженнях психологів (Д. Атвуд, Р. Бернс, Б. Брандшафт, В. Бойко, Е. Еріксон, Л. Засєкіна, О. Кихтюк, С. Максименко, А. Маркова, A. Реан, Г. Солдатова, Є. Тополов та ін.), звернення до неї зумовлено невирішеністю психологічних аспектів вивчення емоційної зрілості особистості, суть якої розкриває внутрішнє прагнення фахівця до досягнення позитивних емоційних станів, які є джерелом його розвитку, самоактуалізації та самотрансценденції в професійній діяльності (Г. Балл, Ж. Вірна, А. Деркач, З. Карпенко, І. Маноха, А. Маркова, В. Панок, В. Рибалка, В. Татенко, Т. Титаренко та ін.).
Міра досліджуваності феномену емоційної зрілості в працях вітчизняних та зарубіжних дослідників, особливо в межах виявлення регуляційних і адаптаційних закономірностей функціонування емоційної сфери (І. Аршава, В. Вілюнас, Є. Ільїн, Л. Малімон, Е. Носенко, А. Ольшаннікова, А. Ребер, О. Саннікова, О. Чебикін, П. Якобсон та ін.); конкретизації структурного змісту і функціональних проявів емоційної зрілості в соціальному житті людини (Л. Аболін, К. Абульханова-Славська, Б. Братусь, Л. Виготський, Т. Кириленко, Г. Крайг, О. Леонтьєв, В. Марищук, А. Маслоу, П. Симонов та ін.), показує, що представлені теоретико-емпіричні доробки потребують подальшого аналізу з позиції розробки дослідницьких стратегій прикладного вивчення емоційної зрілості особистості, зокрема у професійній сфері.
Особливо важливим є дослідження емоційної зумовленості професійної толерантності особистості, адже саме міра прояву професійної толерантності особистості є показником емоційного дозрівання фахівця. Крім того, розгляд проблеми в межах професійної діяльності психолога (О. Бондаренко, Ж. Вірна, Л. Долинська, Т. Жванія, В. Панок, В. Потапова, Н. Пов’якель, Н. Пророк, Н. Сургунд, О. Саннікова, Б. Хомуленко, Н. Чепелєва, Н. Шевченко та ін.) засвідчує необхідність вивчення емоційної зрілості у структурі професійної толерантності психолога в межах онтологізації його професійного розвитку.
Таким чином, актуальність теми, недостатній ступінь її розробленості та об’єктивно зростаючі потреби в оптимізації процесу професіоналізації особистості зумовили вибір теми дослідження: «Емоційна зрілість як умова розвитку професійної толерантності особистості».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в межах тематичного плану комплексної науково-дослідної теми кафедри практичної психології Запорізького національного університету «Психологічне забезпечення формування та розвитку соціальних суб’єктів» (номер державної реєстрації 0114U05324), та є складовою комплексної науково-дослідної теми кафедри загальної та соціальної психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки «Психологія професіоналізму особистості: технології професійного самозбереження в практиці» (номер державної реєстрації 0113U002217), що координується Міністерством освіти і науки України. Тема дисертаційного дослідження затверджена науково-технічною радою Запорізького національного університету (протокол № 4 від 29.11.2012 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 22.10.2013 р.).
Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному визначенні особливостей емоційної зрілості як умови професійної толерантності психолога.
Відповідно до мети в роботі поставлені такі основні завдання:
1. Провести теоретичний аналіз проблеми професійної толерантності особистості і з’ясувати роль емоційної зрілості у професійній реалізації фахівця.
2. Розробити структурну модель професійної толерантності психолога.
3. З’ясувати специфіку співвідношення показників професійної толерантності та емоційної зрілості психологів з різним стажем професійної діяльності.
4. Обґрунтувати психологічні особливості прояву емоційної зрілості психологів залежно від стажу їх професійної діяльності.
Об’єктом дослідження є професійна толерантність особистості.
Предмет дослідження – емоційна зрілість як умова формування професійної толерантності особистості.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали загальні положення щодо вивчення: професійної толерантності особистості (В. Бойко, С. Братченко, Л. Засєкіна, С. Максименко, А. Маркова, О. Остапйовський, Г. Солдатова та ін.); феномену емоційної зрілості особистості (Л. Гозман, Є. Ільїн, Е. Носенко, О. Саннікова, О. Чебикін, П. Якобсон та ін.); розгляду емоційної зрілості як регуляційної ознаки професійної толерантності фахівця (О. Гошовський, З. Карпенко, В. Моргун, В. Панок, Т. Титаренко, Є. Тополов, В. Шадріков та ін.); специфіки прояву емоційної зрілості в структурі професійно-важливих якостей психолога (Г. Балл, О. Бондаренко, Ж. Вірна, Т. Вілюжаніна, Т. Жванія, В. Потапова, Н. Пророк, О. Саннікова, В. Семіченко, Л. Слободянюк, Н. Шевченко, Н. Чепелєва та ін.).
Для реалізації поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизація наукової літератури з питань особливостей прояву емоційної зрілості в структурі професійної толерантності особистості в генеральній сукупності психологів); емпіричні (бесіда; спостереження; тестування із використанням: методики діагностики емоційної зрілості особистості О. Чебикіна, опитувальника для виявлення виразності самоконтролю в емоційній сфері, діяльності й поведінці Г. Нікіфорова, В. Васильєва і С. Фірсова, тест-опитувальник особистісної зрілості, методики діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда (для вивчення особливостей прояву емоційної зрілості особистості); шкали толерантності до невизначеності Д. Маклейна (адаптація Е. Луковицької), методики вивчення рівня комунікативної толерантності В. Бойка, методика діагностики емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні В. Бойка, особистісний опитувальник FPI (модифікована форма В) (для вивчення особливостей професійної толерантності психолога); методи статистичної обробки даних: метод визначення середньої величини слугував базою для факторного та регресійного аналізу; непараметричний критерій Н Краскела-Уоллеса для встановлення міжгрупових відмінностей між виокремленими групами за діагностичними показниками; непараметричний критерій статистично достовірних відмінностей для незалежних вибірок U–Манна–Уітні дав змогу отримати додаткову інформацію про характер вираження інтегральних змінних (факторів) окремо у вибірці психологів з різним стажем професійної діяльності; факторний аналіз (для виокремлення факторної структури прояву емоційної зрілості в структурі професійно-толерантних характеристик психологів); метод множинного регресійного аналізу був використаний з метою визначення найбільш прогностичних детермінант професійної толерантності психологів з різним стажем професійної діяльності. Статистичну обробку даних проведено за допомогою стандартних програм Statistika (версія 6.0) та SPSS (версія 12.0).
Організація і база дослідження. Вибірку дослідження склали студенти-психологи і психологи, які працюють в системі освіти. У дослідженні взяли участь 269 осіб, серед них 170 осіб – практикуючі психологи, які працюють у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах м. Запоріжжя й Запорізької області та м. Луцька та Волинської області; 99 осіб – студенти 5-х курсів спеціальностей «Психологія» і «Практична психологія» Запорізького національного університету та Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що:
вперше з’ясовано психологічний зміст співвідношення показників професійної толерантності та емоційної зрілості психологів з різним стажем професійної діяльності; запропоновано структурну модель професійної толерантності психолога; визначено інтегративну роль емоційної зрілості у структурі професійної толерантності психолога;
уточнено поняття професійної толерантності психолога як реалізованої готовності до усвідомлених професійних дій фахівця, спрямованих на досягнення гуманістичних відносин із людьми, з якими він взаємодіє; удосконалено наукові уявлення про емоційну зрілість як інтегративну якість особистості, що характеризує міру адекватності емоційного реагування на соціально-психологічні події, та як умову розвиненості професійної толерантності через розкриття змісту її проявів в межах онтологізації професійного розвитку психолога;
подальшого розвитку набули положення щодо психологічних особливостей прояву емоційної зрілості через експресивну, саморегулюючу і емпатійну форми прояву в структурі професійної толерантності засобом експлікації її ситуативно-домінуючих, комунікативно-відкритих та морально-емпатійних ознак залежно від стажу професійної діяльності психологів.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що емпіричним шляхом обґрунтовано адекватність апробованого комплексу діагностичних засобів щодо вивчення емоційної зрілості фахівців на різних етапах професіоналізації; діагностичні результати можуть використовуватися психологами як параметри можливої психокорекційної роботи у запобіганні дезадаптаційних проявів професійного розвитку особистості на різних етапах професійного становлення. Висновки роботи можуть бути використані при викладанні навчальних дисциплін «Загальна психологія», «Психологія особистості», «Психодіагностика», «Психологія праці», «Психологічне консультування», «Основи психологічної практики».
Особистий внесок автора. Розроблені наукові положення й отримані емпіричні дані є самостійним внеском автора у дослідження проблеми емоційної зрілості як умови професійної толерантності особистості. У статтях, написаних у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає в аналізі результатів контент-аналізу особливостей розвитку ціннісно-мотиваційної сфери студентської молоді (50 %) [1] й теоретичній систематизації компонентів особистісної компетентності фахівця (30 %) [2]. Розробки та ідеї співавторів у дисертації не використовувались.
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (№ 03-31/02/3490 від 03.11.2014 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (№ 01-14/03/1383 від 05.11.2014 р.), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (№ 130 від 11.11.2014 р.), Запорізького національного університету (№ 01-15/277 від 17.11.2014), Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (№ 0501-54 від 18.11.2014), Мукачівського державного університету (№ 3131 від 19.11.2014).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації відображено в публікаціях автора, обговорено на засіданнях кафедри практичної психології Запорізького національного університету. Результати проведеного дослідження доповідалися автором на міжнародних науково-практичних конференціях: «Інтеграційні можливості сучасної психології та шляхи її розвитку» (Запоріжжя, 2012), «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2012), «Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин» (Кам’янець-Подільський, 2012, 2013), «Здоров’я, освіта, наука та самореалізація молоді» (Рівне, 2013), «Гуманитарные и общественно-экономические науки в эпоху глобализации и универсализации» (Будапешт, 2013); «Человек, субъект, личность в современной психологии» (к 80-летию А. В. Брушлинского) (Москва, 2013); «Когнітивні та емоційно-поведінкові фактори повноцінного функціонування людини: культурно-історичний підхід» (Харків, 2013); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Інтеграційні можливості сучасної психології та шляхи її розвитку» (Запоріжжя, 2012), «Психологія: сучасні проблеми та перспективи розвитку» (Сімферополь, 2013).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено у 11 публікаціях, з яких 5 статей опубліковано у виданнях, що включені до переліку фахових у галузі психології, 1 стаття – у міжнародному періодичному виданні з психології, 5 – у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, трьох додатків, списку використаних літературних джерел (273 найменувань, з них 20 – іноземною мовою). Робота містить 14 таблиць і 17 рисунків. Основний зміст дисертації представлений на 160 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Теоретико-методологічний аналіз досліджень професійної толерантності особистості дає змогу презентувати узагальнене розуміння означеного феномену як інтегративної властивості особистості в її індивідних, особистісних і суб’єктних характеристиках терпимості і поваги до інших людей. Упорядкування основних концептуальних положень щодо розгляду професійної толерантності відображено в аналізі її соціально-культурної сутності як системи соціально-психологічних установок та цінностей поведінки, які визначають моральну стійкість особистості; в конкретизації структурної організації, особливостей видової диференціації та вікової специфіки набуття соціальної і професійної ідентичності, що уможливило виокремити такі професійні компетенції як здатність знаходити індивідуальний підхід до людей, вміння адекватно й гуманно поводитися у взаєминах та терпимість і природність у поведінці.
Запропоновано модель соціально-психологічних проявів професійної толерантності особистості, яка презентує чітку логіку репрезентації рівнів (процесуальний, операціональний, рефлексивний) та компонентів (особистісний, конативний, когнітивний і емоційний) прояву толерантності. Презентований контекст змісту професійної реалізації фахівця від його безпосереднього контакту з людьми до аналізу результатів цієї взаємодії та застосування різноманітних інтеракційних технік і засобів її оптимізації на кожному із зазначених рівнів, надає особливої значущості процесуальному рівневі прояву толерантності, у якому інтегровані основні ознаки емоційної зрілості фахівця.
2. Наведено основні підходи до розуміння емоційної зрілості та розкрито феноменологію її прояву як інтегративної якості особистості, що характеризує міру адекватності її емоційного реагування на соціально-психологічні події, та як умови розвиненості професійної толерантності. Зазначено, що зміст прояву емоційної зрілості визначає успішну адаптацію фахівця до вимог професійної діяльності, що особливо важливо для фахівців соціального профілю, де емоційна зрілість є професійно необхідною якістю.
З’ясовано зміст професійної толерантності психолога через такі структурні компоненти, як особистісний, конативний, когнітивний, емоційний і комунікативний, кожен з яких містить професійно-важливі характеристики цього фахівця. При цьому центральна позиція відводиться емоційному компоненту, адже особистісно-емоційний комплекс якостей є потужним критерієм професійної придатності психолога.
3. Емпірично з’ясовано специфіку співвідношення показників професійної толерантності та емоційної зрілості психологів з різним стажем професійної діяльності, які диференційовані за такими періодами професійного становлення: навчання (студенти-психологи 5-го курсу); адаптація (практикуючі психологи зі стажем роботи до 5-ти років) та особистісна реалізація в професійній діяльності (практикуючі психологи зі стажем роботи більше 5-ти років). Застосування непараметричного критерію Краскела-Уоллеса підтвердило статистично значущі відмінності у прояві показників професійної толерантності та емоційної зрілості психологів у виокремлених групах.
Факторизація емпіричних даних дала змогу описати фактори психологічних особливостей співвідношення показників професійної толерантності та емоційної зрілості психологів з різним стажем професійної діяльності. Факторну структуру психологічних характеристик студентів-психологів 5-го курсу складають здатність керувати настроєм оточуючих, контроль дій та діяльності, сором’язливість, емоційна лабільність, домінування, спонтанна агресивність, інтолерантність, невміння керувати емоціями, комунікативність і негнучкість емоцій; психологів із стажем професійної діяльності до 5-ти років – регуляція поведінки інших людей, контроль дій та діяльності, відкритість, толерантність до невизначеності, емоційний комфорт, комунікабельність і врівноваженість; у групі психологів із стажем професійної діяльності більше 5-ти років факторну структуру їх психологічних характеристик складають емоційний самоконтроль, інтроемпатія, прийняття інших, ставлення до свого «Я», життєва установка, самоприйняття і відкритість.
Засобом множинного регресійного аналізу констатовано, що індекс загального показника емоційної зрілості студентів-психологів 5-го курсу зумовлений такими факторами, як здатність передавати настрій оточуючим, прагнення до домінування і спонтанна агресивність, психологічний зміст яких показує, що загальний прояв емоційної зрілості цих досліджуваних локалізований у її експресивній характеристиці; індекс загального показника емоційної зрілості практикуючих психологів із стажем професійної діяльності до 5-ти років зумовлений такими факторами, як регуляція поведінки інших людей, комунікативність і емоційний комфорт, які зосереджують свій психологічний зміст у саморегуляційній характеристиці емоційної зрілості; індекс загального показника емоційної зрілості практикуючих психологів із стажем професійної діяльності після 5-ти років об’єднав фактори інтроемпатії, життєвої установки та емоційного самоконтролю, які декларують емпатійну характеристику емоційної зрілості цих фахівців.
4. Конкретизація результатів щодо прояву емоційної зрілості в структурі професійної толерантності психолога дає змогу зазначити, що запропонований емпірико-діагностичний варіант вивчення емоційної зрілості особистості є важливою складовою професійного профілю психолога на кожному з етапів його становлення: від прояву професійної інтолерантності у студентському віці до форм комунікативно-відкритої толерантності в період адаптації і морально-емпатійної толерантності у період власне професійної реалізації психолога.
У завершенні зазначено, що врахування цілісного циклу розвитку емоційної зрілості психолога на різних етапах його професійного становлення дає змогу встановити не лише природну логіку становлення цього феномену, а й передбачити причини її порушення та викривлення, а в перспективі й засоби корекції.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів окресленої проблеми. Воно може бути продовжене у напрямі розробки емпірико-діагностичних програм дослідження усвідомлюваних й неусвідомлюваних аспектів прояву емоційної зрілості психолога, та прикладних програм удосконалення змісту професійної толерантності фахівців соціального профілю. Окремого дослідження потребує проблема соціально-культурного впливу на прояв емоційної зрілості психологів з різним стажем професійної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Абдюкова Н. В. Объективные и субъективные факторы достижения личностью вершин профессионализма / Н. В. Абдюкова // Психология профессиональной деятельности и общения ; [под ред. Л. Е. Орбан, Д. М. Гриджука]. – К. : Пресса Украины,1997. – С. 14-21.
2. Аболин Л. М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека / Л. М. Аболин – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1987. - 262 с.
3. Абрамова Г. Поток жизни / Г. Абрамова // Психология зрелости : хрестоматия ; [ред. сост. Д. Я. Райгородский]. – Самара : БАХРАХ-М, 2003. – С. 244-314.
4. Абульханова-Славская К. А. Жизненная стратегия: как ее строить? / К. А. Абульханова-Славская // Психология зрелости: хрестоматия ; [ред. сост. Д. Я. Райгородский]. – Самара : БАХРАХ-М, 2003. – С. 527-566.
5. Абульханова-Славская К. А. О субъекте психической деятельности. Методологические проблемы психологи / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1973. – 268 с.
6. Аверин В. А. Принципы психического развития / В. А. Аверин // Психология человека от рождения до смерти : [под ред. A. A. Реана] – М., ACT, Санкт- Петербург : Прайм – ЕВРОЗНАК, 2010. – 651 с.
7. Акопов Г. В. Сознание как проблема современной психологии / Г. В. Акопов // Психологическое сопровождение личности в процессе ее профессионального самоопределения: сборник статей международной научно-практической конференции : [под ред. В. В. Сохранова] – Пенза : Приволжский Дом знаний, 2008. – 208 с.
8. Ананьев Б. Г. Избранные труды по психологии: в 2 т. / Акад. пед. наук СССР / Б. Г. Ананьев. – М. : Педагогика, 1980.
9. Ананьєв А. М. Візуальна психодіагностика емоційних проявів у учнів: автореф. дис… канд. психол. наук: 19.00.07 / А.М. Ананьєв. – Одеса, Південноукр. держ. пед. ун-т, 1996. – 23 с.
10. Андреева Г. М. Уровень социальной стабильности и особенности социализации в старшем школьном возрасте. / Г. М. Андреева, К. Хелкама, Е. М. Дубовская, Т. Г. Стефаненко, О. А. Тихомандрицкая. – Вестник Моск. ун-та ; Серия 14 Психология. – 1997. – №4. – С.31-41.