Корнієнко Ольга Юріївна. Структурні особливості сиблінгового симптомокомплексу як чинника невротичних станів особистості : Корниенко Ольга Юрьевна. Структурные особенности сиблингового симптомокомплекса как фактора невротических состояний личности Kornienko Olga Yuriyivna. Structural features of sibling symptom complex as a factor of neurotic states of personality

Краткое описание

Корнієнко Ольга Юріївна. Назва дисертаційної роботи: "Структурні особливості сиблінгового симптомокомплексу як чинника невротичних станів особистості"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
КОРНІЄНКО ОЛЬГА ЮРІЇВНА
УДК 159.923.3
СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СИБЛІНГОВОГО СИМПТОМОКОМПЛЕКСУ
ЯК ЧИННИКА НЕВРОТИЧНИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ
19.00.01 – загальна психологія, історія психології
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник
Кудріна Тетяна Семенівна,
кандидат психологічних наук, доцент
Київ-2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ РОЛІ СИБЛІНГОВИХ
ПОЗИЦІЙ У ВИНИКНЕННІ НЕВРОТИЧНИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ 11
1.1. Роль сиблінгових позицій та сиблінгових стосунків у формуванні
особистості…………………………………………………………………………. 11
1.2. Концептуальна схема сиблінгового симптомокомплексу………………….. 23
1.3. Теоретичний аналіз сиблінгового симптомокомплексу як чинника
невротичних станів особистості………………………………………………….... 30
1.3.1. Невротичні стани в системі психічних станів людини............................... 30
1.3.2.Чинники та форми невротичних станів……………………………………... 33
1.3.3. Теоретична схема сиблінгового симптомокомплексу як чинника
невротичних станів особистості…………………………………………………. 42
Висновки до першого розділу……………………………………………………. 46
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ
ОСОБЛИВОСТЕЙ СИБЛІНГОВОГО СИМПТОМОКОМПЛЕКСУ ЯК
ЧИННИКА НЕВРОТИЧНИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ……………………… 49
2.1. Організація емпіричного дослідження та характеристика дослідницької
вибірки…………………………………………………………………………….. 49
2.2. Пілотажне дослідження сиблінгового симптомокомплексу як чинника
невротичних станів ……………………………….……………………………….. 53
2.2.1. Процедура та методи дослідження……………………………………….... 53
2.2.2. Обробка та аналіз результатів пілотажного дослідження……………..….. 54
2. 3. Адаптація методики «Братсько-сестринський опитувальник»……..……... 62
2. 4. Операціональна схема сиблінгового симптомокомплексу як чинника
невротичних станів особистості……………..…………………………………….. 70
Висновки до другого розділу…………………………………………………….... 76
РОЗДІЛ ІІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ
ОСОБЛИВОСТЕЙ СИБЛІНГОВОГО СИМПТОМОКОМПЛЕКСУ ЯК
3
ЧИННИКА НЕВРОТИЧНИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ………………………... 79
3.1. Структурні особливості сиблінгового симптомокомплексу………………... 79
3. 1. 1. Особливості сиблінгового симптомокомплексу в залежності від
структури його системних властивостей…………………………………………. 79
3. 1. 2. Відмінності психологічного симптомокомплексу сиблінгів та єдиних
дітей………………………………………………………………………………….. 99
3. 1. 3. Структурні характеристики сиблінгового симптомокомплексу………... 102
3. 2. Аналіз впливу структурних особливостей сиблінгового
симптомокомплексу на міру вираженості невротичних станів та рівень
невротизації…………………………………………………………………………. 108
3. 2. 1. Вплив системних властивостей сиблінгового симптомокомплексу на
міру вираженості невротичних станів особистості та рівень її
невротизації…………………................................................................................ 108
3. 2. 2. Неврозогенні та компенсаторні властивості сиблінгового
симптомокомплексу………………………………………………………………… 113
3. 2. 3. Факторна структура компенсаторних та неврозогенних властивостей
сиблінгового симптомокомплексу………………………………………………… 130
Висновки до третього розділу……………………………………………………... 134
РОЗДІЛ IV. ПСИХОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА НЕВРОЗОГЕННИХ
ВЛАСТИВОСТЕЙ СИБЛІНГОВОГО СИМПТОМОКОМПЛЕКСУ…………… 137
4. 1. Обґрунтування та структура тренінгової програми…………………..……. 138
4. 2. Аналіз ефективності тренінгової програми…………………………………. 151
Висновки до четвертого розділу…………………………………………………... 157
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………… 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….. 163
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….. 183
4
ВСТУП
Актуальність дослідження. У напружених та нестійких умовах
сучасного суспільства значно зростає кількість осіб з негативними психічними
станами, значну частину яких складають невротичні. Згідно з офіційними
даними ВОЗ, за останні 65 років загальна їх кількість збільшилась у 24 рази. У
зв’язку із цим, актуального значення набуває вивчення психологічних чинників
невротизації особистості, зокрема всередині сім’ї, та пошук нових
ефективніших підходів до їх психологічної профілактики.
Невротичні стани, що відносяться до стійких психічних станів
особистості (М. Д. Левітов, М. І. Єнікєєв, О. П. Денисова), є дезорганізацією
нормального функціонування особистості в довкіллі (Ф. Перлз), чинником
дезадаптації людини (Ю. А. Александровський, А. Г. Маклаков), її психічної
дезінтеграції (В. С. Мерлін, М. І. Єнікєєв, А. Г. Маклаков). В основі
невротичного стану лежить інтрапсихічний невротичний конфлікт, який
формується на основі стосунків особистості з іншими людьми. Психологічні
властивості особистості, своєю чергою, є їх відображенням. В онтогенезі
зростає тенденція до появи багаторівневої системи взаємопов’язаних
властивостей – симптомокомплексів, особливості яких формуються у значущих
стосунках особистості, зокрема в сиблінгових. З підсиленням автономії
симптомокомплексів знижуються компенсаторні взаємозв’язки між
властивостями (В. С. Мерлін, В. М. М’ясищев). Як наслідок, відбувається
дезінтеграція психіки, що підвищує рівень психічної напруженості особистості
(А. Г. Маклаков) та її невротизації. Таким чином, у психічних станах закладена
інтегруюча функція систем реагування в процесі адаптації до умов
життєдіяльності (С. О. Дружилов, А. М. Олещенко) та інтегрується актуальна
вираженість рис особистості, сформованих у процесі становлення значущих
для неї стосунків (Л. В. Куліков).
Уявлення про психологічні властивості, що сприяють успішній адаптації
або призводять до невротичних станів, та про систему значущих стосунків, в
5
яких вони формуються, дають підстави повніше розкрити поняття
адаптаційного потенціалу особистості (А. Г. Маклаков, Д. О. Леонтьєв,
Л. А. Александрова). У сучасній психологічній літературі недостатньо
вивченим залишається питання стосовно впливу специфічної структури
психологічних властивостей, зумовлених сиблінговою позицією, на виникнення
невротичних станів.
Зокрема, досліджували взаємозв’язок місця дитини у сім’ї з її
когнітивними та особистісними характеристиками (А. Анастазі,
О. С. Алексєєва, Н. М. Зирянова, Ю. Д. Черткова, І. Є. Козлова,
Д. С. Корнієнко, К. Ісааксон, К. Редіш, Р. Стюарт, Дж. Харіс, С. Ернст,
А. Ангст, Ф. Саловей), вплив батьківсько-дитячих стосунків на розвиток
особистості сиблінгів (Д. Самек, У. Тоумен, М. Л. Бутовська, Ф. Саловей,
О. В. Баскаєва), особливості діадної та тріадної сиблінгової взаємодії, а також у
близнюковій парі (Л. Л. Баландіна, М. Боуен, М. Бехем, О. В. Черніков,
Є. А. Сіліна, Г. Броуді, Т. В. Андреєва, Л. Д. Кемпбел, Н. В. Лук’янченко,
Дж. Корті). Отже, у ряді досліджень отримані дані про важливу роль
сиблінгових позицій у формуванні певних індивідуально-психологічних
особливостей людини, однак не представлено цілісної моделі впливу
сиблінгових позицій на ці властивості.
У сучасних дослідженнях сиблінгів висвітлюється проблема
стресогенності тяжких захворювань, смерті брата, сестри (А. Рідман,
У. Тоумен, Л. Вайт, Ф. Віт), розрізнювального батьківського ставлення,
сімейних триангуляцій (О. В. Баскаєва, О. В. Черніков, Т. Кульпеппер,
М. Файнберг, Є. М. Хетерінгтон, А. Ламперт), всиновлення або народження
сиблінга (К. Леман, Д. Самек), насилля між братами або сестрами (Р. Тріверс,
С. Кемпбел, Дж. Каспі, Дж. Мітчел, С. Вайтман, А. Солі, С. МакХейл,
Ф. Гільган). Але питання впливу особливостей особистості, зумовлених
сиблінговою позицією, на рівень вираженості невротичних станів все ж
залишається відкритим.
6
Таким чином, актуальним питанням психологічних досліджень є
вивчення сиблінгових позицій як симптомокомплексу, що має складну
структуру та здійснює істотний вплив на формування невротичних станів.
Недостатня розробленість проблеми впливу сиблінгової позиції на
формування невротичних станів особистості, її теоретична і практична
значущість зумовили вибір теми роботи: «Структурні особливості сиблінгового
симптомокомплексу як чинника невротичних станів особистості».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в межах наукового напрямку досліджень
факультету психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка «Розвиток цілісної особистості в контексті соціальних змін:
соціальні, психологічні та педагогічні аспекти» (0114U003481). Тему дисертації
затверджено на засіданні Вченої ради факультету психології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 6 від 16 січня
2013 року). Уточнену редакцію теми дисертаційного дослідження затверджено
на засіданні Вченої ради факультету психології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (протокол № 2 від 24 вересня 2015 року).
Мета роботи полягає у виявленні впливу структурних особливостей
сиблінгового симптомокомплексу на вираженість невротичних станів
особистості.
Досягнення мети передбачає розв’язанння таких завдань дослідження:
1. У результаті теоретичного аналізу проблеми ролі сиблінгової позиції
у виникненні невротичних станів особистості концептуалізувати сиблінговий
симптомокомплекс як неврозогенний чинник.
2. Розробити операціональну схему сиблінгового симптомокомплексу
як чинника невротичних станів особистості.
3. Визначити психодинамічні, особистісні і соціально-психологічні
властивості в структурі сиблінгового симптомокомплексу.
4. Виявити вплив структурних особливостей сиблінгового
симптомокомплексу на міру вираженості невротичних станів та рівень
7
невротизації особистості. Виокремити неврозогенні та компенсаторні
властивості сиблінгового симптомокомплексу.
5. Побудувати та апробувати програму психологічної інтервенції
невротичних станів у сиблінгів.
Об’єкт дослідження: сиблінговий симптомокомплекс.
Предмет дослідження: неврозогенні та компенсаторні властивості
сиблінгового симптомокомплексу.
Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань було
розроблено програму дослідження, реалізація якої передбачала застосування
комплексу методів, серед яких: а) теоретичні – індуктивний, дедуктивний,
моделювання, аналізу та синтезу отриманих даних, їх порівняння та
систематизації; б) емпіричні, зокрема такі психодіагностичні методики: 1)
діагностика міжособистісних стосунків (Л. М. Собчик), опитувальник
невротичних рис особистості (Л. І. Васерман, Б. В. Іовлев, К. Р. Червінська),
багатофакторний особистісний опитувальник (Р. Кеттел) – для виявлення
особистісних та соціально-психологічних властивостей сиблінгового
симптомокомплексу; 2) братсько-сестринський опитувальник (С. ГрехемБерман, С. Культер) – для вивчення особливостей сиблінгових стосунків; 3)
опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів (К. К. Яхін,
Д. М. Менделевич), діагностика рівня невротизації (Л. І. Васерман) – для
виявлення рівня невротизації; в) математично-статистичної обробки даних –
порівняння середніх (t-критерій Ст’юдента, критерій Тьюкі); кореляційного
(критерій Пірсона), однофакторного та двофакторного дисперсійного (критерій
F Фішера), факторного аналізу; множинної регресії;. Для математичного
аналізу даних застосовувалася програма аналізу статистичних даних SPSS 16.0.
Організація та експериментальна база дослідження. У дослідженні
взяла участь 331 особа віком від 18 до 40 років. На етапі апробації
психопрофілактичної програми було залучено 24 особи з різною сиблінговою
позицією. Дослідження структурних особливостей сиблінгового
симптомокомплексу як чинника невротичних станів особистості проводилось
8
на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(факультети психології, біології, економічний, фізико-математичний).
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає
у тому, що вперше:
 концептуалізовано та операціоналізовано поняття «сиблінговий
симптомокомплекс», визначено його структурні особливості;
 адаптовано психодіагностичну методику, що дає змогу визначити
характеристики сиблінгових стосунків (емпатія, примус, схожість та утримання
меж);
 виявлено неврозогенні та компенсаторні властивості сиблінгового
симптомокомплексу, що мають факторну структуру (функціональність
сиблінгових стосунків, експансивність та конформність у міжособистісній
взаємодії, особистісна саморегуляція, зосередженість на собі, емоційна
стабільність);
 побудовано програму психологічної профілактики неврозогенних та
розвитку компенсаторних властивостей у сиблінгів;
набуло подальшого розвитку розв’язання проблеми виявлення чинників
невротичних станів особистості, а також впливу сиблінгових позицій та
сиблінгових стосунків на особистість; знання про можливості використання
технік експресивної терапії для психопрофілактики невротичних станів, що
зумовлені особливостями сиблінгових стосунків.
розширено та вдосконалено уявлення про особливості взаємозв’язку
сиблінгових позицій із супутніми феноменами (різниця у віці із сиблінгом,
сиблінгові позиції батьків, кількість дітей у сім’ї тощо) у структурі
властивостей інтегральної індивідуальності.
Практичне значення роботи полягає у тому, що її результати можуть
бути використані у психотерапії та психологічному консультуванні з метою
покращення подружніх, батьківсько-дитячих, сиблінгових стосунків,
міжособистісного спілкування шляхом корекції неврозогенного рівня
властивостей сиблінгового симптомокомплексу; в розширенні
9
психодіагностичного інструментарію психологів, які працюють із сім’єю,
адаптованим братсько-сестринським опитувальником; у роботі фахівців із
підбору персоналу з метою врахування особливостей сиблінгового
симптомокомплексу кандидата (експансивність або конформність у
міжособистісній взаємодії, самооцінка та комунікабельність, самоконтроль,
соціальна сміливість та адаптивність, дипломатичність, тривожність,
напруженість тощо), які впливатимуть на подальшу трудову діяльність.
Апробація результатів дисертації. Основний зміст дисертації було
обговорено та схвалено на засіданнях кафедри психодіагностики та клінічної
психології, науково-методологічного семінару факультету психології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також на
конференціях «Шевченківська весна 2013» (м. Київ, 2013), «Четверті
сіверянські соціально-психологічні читання» (м. Чернігів, 2013),
«Шевченківська весна 2014» (м. Київ, 2014), «Проблеми особистості в сучасній
науці: результати та перспективи дослідження» (м. Київ, 2014).
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний
процес кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Київської академії
перукарського мистецтва в межах дисциплін «Основи психології», «Психологія
спілкування», «Основи педагогіки» (довідка № 1186/16 від 2.03.16); у розробці
та проведенні занять курсу «Психологічні навички роботи з дітьми та батьками
в гуманістичному підході» Київського Гештальт Університету (довідка б/н від
2.03.16).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного
дослідження представлено в 11 публікаціях, з яких 4 статті у фахових наукових
виданнях, включених до переліку, затвердженого МОН України, 1 стаття в
іноземному виданні, 1 стаття у виданні України, яке включено до міжнародних
наукометричних баз, та 5 публікацій у збірниках матеріалів наукових
конференцій.
Особистий внесок здобувача у статті «Структурні особливості
сиблінгового симптомокомплексу як чинник невротичних розладів
10
особистості», що написана у співавторстві з Кудріною Т. С., полягає в аналізі
наукової літератури, встановленні комплексу соціально-психологічних,
особистісних та психодинамічних властивостей сиблінгового
симптомокомплексу, його неврозогенних структур.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел, який налічує 212
найменувань, 66 з яких – іноземними мовами. Загальний обсяг дисертації
становить 227 сторінок, основний зміст роботи викладено на 156 сторінках.
Робота містить 13 таблиць (на 9 сторінках), 28 рисунків (на 15 сторінках) та 41
додаток

Список литературы

ВИСНОВКИ
У роботі здійснено узагальнення результатів теоретичного та
емпіричного дослідження структурних особливостей сиблінгового
симптомокомплексу як чинника невротичних станів особистості, що дало змогу
дійти наступних висновків.
1. Сиблінгові позиції та їх додаткові змінні (зокрема, діапазон різниці
у віці, кількість дітей у сім’ї, сиблінгова позиція батьків, розрізнювальне
батьківське ставлення, характер сиблінгових стосунків, темперамент сиблінгів
тощо) відіграють важливу роль у формуванні індивідуально-психологічних
особливостей людини. Кожна сиблінгова позиція характеризується комплексом
психологічних властивостей.
Сиблінговий симптомокомплекс – складноструктурована система
психологічних властивостей (психодинамічних, особистісних та соціальнопсихологічних), тип якої зумовлений особливостями сиблінгової підструктури
сімейної системи.
2. Індикаторами системного рівня сиблінгового симптомокомплексу є
порядок народження, стать, стать сиблінга, різниця у віці між сиблінгами,
сиблінгова позиція батьків; соціально-психологічного – рівень емпатії,
схожості, примусу, порушення меж у сиблінгових стосунках та тип
міжособистісної взаємодії; особистісного та психодинамічного –
характерологічні особливості, екстраверсія-інтроверсія, тривожність, емоційновольові властивості. Індикаторами невротичного стану є рівень невротизації та
синдроми невротичного стану (тривога, невротична депресія, астенія,
істеричний тип реагування, обсесивно-фобічні та вегетативні порушення). У
структурі сиблінгового симптомокомплексу наявні неврозогенні та
компенсаторні властивості, які значущо впливають на рівень невротизації та
міру вираженості невротичних станів
3. Конфігурація системних властивостей сиблінгового
симптомокомплексу (сиблінгової позиції, діапазону різниці у віці, порядку
161
народження матері та батька, статі сиблінга матері та батька) утворює профіль
соціально-психологічних (рівень емпатії, підтримання меж, схожості, примусу
в сиблінгових стосунках, а також незалежно-домінуючого, прямолінійноагресивного, недовірливо-скептичного, покірно-сором’язливого, залежнослухняного, відповідально-альтруїстичного типу міжособистісної взаємодії),
особистісних та психодинамічних властивостей (рівень самооцінки,
комунікабельності, нормативності поведінки, сміливості, чутливості,
підозрілості, дипломатичності, тривожності, радикалізму, напруженості,
пізнавальної та соціальної пасивності, невротичного контролю, афективної
нестійкості, інтровертованої спрямованості, іпохондричності, соціальної
неадаптивності). Кожна сиблінгова позиція відрізняється за рівнем вираженості
тієї чи іншої властивості у своєму профілі.
4. Взаємозв’язок визначених системних властивостей сиблінгового
симптомокомплексу (стать сиблінга матері – порядок народження батька,
порядок народження батька – сиблінгова позиція, сиблінгова позиція – діапазон
різниці у віці між сиблінгами) значущо впливають на міру вираженості
невротичних станів та рівень невротизації.
Властивості всередині сиблінгових симптомокомплексів мають
неврозогенний або компенсаторний характер та опосередковують вплив
системних властивостей на міру вираженості невротичних станів та рівень
невротизації. Ці властивості статистично об’єднані у шість факторів:
«Функціональність сиблінгових стосунків», «Експансивність у
міжособистісних стосунках», «Конформність у міжособистісних стосунках»,
«Особистісна саморегуляція», «Зосередженість на собі», «Емоційна
стабільність».
5. Сиблінгові симптомокомплекси, залежно від структури їх системних
властивостей, мають унікальний неврозогенний та компенсаторний потенціал,
що є предметом психологічного розвитку або психопрофілактики. У результаті
використання психологічного тренінгу значущо знизився рівень тривоги та
рівень невротизації сиблінгів шляхом розвитку компенсаторних властивостей
162
сиблінгового симптомокомплексу та зниження міри вираженості
неврозогенних.
Результати дисертаційної роботи дають підстави для подальших
досліджень вікової динаміки особливостей сиблінгового симптомокомплексу,
вивчення інших взаємозв’язків психологічних властивостей всередині нього,
розробки психодіагностичного інструментарію для оцінки як сиблінгового
симптомокомплексу, так і сиблінгових стосунків; розширення уявлення про
структуру сиблінгового симптомокомплексу за рахунок додавання до нього
елементів різних рівнів. Розробка методик психотерапевтичної,
психокорекційної та психопрофілактичної роботи із сиблінговим
симптомокомплексом може стосуватись труднощів подружніх, сімейних
стосунків (дитячо-батьківських і дитячих), міжособистісного спілкування,
роботи з персоналом