Ягіяєв Ілля Ігорович Чинники психологічного благополуччя особис­тості атеїста : Ягияев Илья Игоревич Факторы психологического благополучия личности атеиста Yagiyaev Ilya Igorovich Factors of psychological well-being of the atheist's personality

Краткое описание

Ягіяєв Ілля Ігорович, асистент кафедри загальної пси­хології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Чинники психологічного благополуччя особис­тості атеїста» (19.00.01 - загальна психологія, історія пси­хології). Спецрада Д 26.001.26 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ЯГІЯЄВ ІЛЛЯ ІГОРОВИЧ
УДК 159.923.32
ЧИННИКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
ОСОБИСТОСТІ АТЕЇСТА
19.00.01 – загальна психологія, історія психології
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник
ДАНИЛЮК Іван Васильович,
доктор психологічних наук, професор
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП 11
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ
ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСІБ З АТЕЇСТИЧНИМИ
ПЕРЕКОНАННЯМИ 18
1.1. Благополуччя та релігійність особистості в гуманістичній
традиції психології 18
1.2. Філософські та психологічні підходи до вивчення благополуччя
особистості 32
1.3. Поняття релігійних та атеїстичних переконань 50
1.4. Аналіз дослідження чинників психологічного благополуччя
особистості релігійних осіб та атеїстів 53
Висновки до першого розділу 57
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ, ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА МЕТОДИ
ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО
БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ АТЕЇСТА 60
2.1. Проблеми операціоналізації поняття атеїстичних переконань 60
2.2. Емпірична модель дослідження чинників психологічного
благополуччя особистості атеїста 69
2.3. Завдання та гіпотези дослідження. Методичний інструментарій
для дослідження. 80
2.4. Характеристика досліджуваної вибірки 90
Висновки до другого розділу 110
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ОСОБИСТІСНИХ ЧИННИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО
БЛАГОПОЛУЧЧЯ АТЕЇСТІВ 113
3.1. Вивчення особистісних чинників психологічного благополуччя
атеїстів у порівнянні з релігійними та індиферентними 113
10
досліджуваними
3.2. Суб’єктивні цінності атеїстів, релігійних та індиферентних
досліджуваних та їх зв'язок із благополуччям 141
3.3. Аналіз чинників психологічного благополуччя у осіб, що
ідентифікують себе як атеїстів 161
3.4. Практичні напрями роботи з атеїстами 165
Висновки до третього розділу 169
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 201
11
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Суспільні зміни на пострадянському
просторі породили ситуацію співіснування різних переконань стосовно
релігії, що актуалізувало питання про зв’язок змісту цих переконань з
когнітивними, афективними, діяльнісними та аксіологічними аспектами
життя. У дослідженнях М. Аргайла, Е. Дінера, Д. Майєрса, Р. Еммонса,
К. Пергамента, А. Абдель-Халека зафіксовано наявність відмінностей у
психологічному благополуччі релігійних осіб та атеїстів. Це дає підстави для
постановки питань про співвідношення релігійних або атеїстичних
переконань особистості з її благополуччям, а також про чинники, механізми
та закономірності, що пояснюють виявлені відмінності.
Різні аспекти психологічного благополуччя людей у зв’язку з їхньою
релігійністю досліджувалися на теоретичному рівні. Зокрема, розроблено
концепції духовності та релігійності у їх співвіднесенні з оптимальним
розвитком особистості (Е. Фромм, А. Маслоу), смислом життя (В. Франкл),
типами мотивації (Г. Олпорт). Аналіз мотиваційних аспектів релігійності
сприяв появі емпіричних досліджень, побудові теорій (Е. Десі, Р. Райан,
В. Чірков, Р. Валлеранд, Д. О. Леонтьєв, Є. М. Осін). Об’єктивні чинники
психологічного благополуччя особистості розглядаються у працях
соціологів, політологів та економістів (Р. Інглхарт, Р. Веенховен, Р. Лейард,
А. Сен). Вивчення власне атеїзму в контексті соціальної психології та
психології особистості було широко представлене в радянській науці
(В. В. Романович, М. А. Попова, Д. М. Угринович, А. М. Колодний,
А. В. Курова, З. В. Шпак). Останніми роками емпіричні дослідження атеїзму
набувають все більшої популярності у зарубіжній психології. Зокрема
вивчаються: особистість атеїста в соціальному (Б. Бейт-Халламі,
Ф. Закерман) та еволюційному (Г. Пол, Ж. Деламонталь, Дж. Хайдт)
контекстах; смисл життя та копінг-стратегії (К. Хванг, Дж. Гуісман,
12
Т. Шнель, К. Сілвер, Г. Андерссон); особливості процесу відходу від віри
(Ф. Закерман); функції атеїстичних переконань (М. Фаріас). Дослідженню
благополуччя та щастя присвячено чимало праць вітчизняних вчених,
зокрема в контексті особистісних цінностей (Е. Л. Носенко, І. Ф. Аршава),
психологічного здоров’я та якості міжособистісних стосунків
(Д. К. Корольов, І. С. Горбаль), соціальних потреб та соціального порівняння
(Т. В. Данильченко), саморегуляції (Ю. М. Олександров) тощо.
Проте, проблема зв’язку позитивного функціонування людини та її
релігійності або атеїзму залишається недостатньо розробленою. Причиною
цього є специфіка методології більшості досліджень. Атеїсти рідко
виокремлюються, потрапляючи до ширшої групи нерелігійних, що є вельми
неоднорідною групою, оскільки містить щонайменше атеїстів та
індиферентних щодо релігії осіб (надалі – індиферентні). Також атеїстичні
переконання часто визначаються виключно на основі самоідентифікації
досліджуваних без докладного з’ясування специфіки їхніх переконань. До
того ж, дослідження зазвичай проводяться у США та Західній Європі, і,
відповідно, їх дані не можуть вважатися достатньою мірою
репрезентативними для інших країн та культурних спільнот. Постає нагальна
потреба врахування конкретних соціокультурних умов формування та
функціонування переконань людини стосовно релігії, а також їх
індивідуальної специфіки.
Відтак актуальність проблеми психологічного благополуччя атеїстів і
недостатня розробленість її основних аспектів зумовили вибір теми
дисертаційного дослідження – «Чинники психологічного благополуччя
особистості атеїста».
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в межах наукового напряму досліджень
факультету психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка «Розвиток цілісної особистості в контексті соціальних змін: соціальні,
13
психологічні та педагогічні аспекти» (номер державної реєстрації
0114U003481). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні
Вченої ради факультету психології Київського національного університету
імені Тараса Шевченка (протокол № 6 від 16.01.2013 р.).
Мета дослідження: розкрити чинники психологічного благополуччя
особистості атеїста у їх взаємозв’язках і співвіднесенні з чинниками
психологічного благополуччя релігійних та індиферентних щодо релігії осіб.
Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження:
1. На основі аналізу підходів до явища психологічного благополуччя
релігійних осіб розробити теоретичну модель чинників психологічного
благополуччя атеїстів.
2. Виявити чинники, що зумовлюють психологічне благополуччя
атеїстів.
3. Порівняти ціннісні профілі та зв’язки цінностей з психологічним
благополуччям у релігійних людей та атеїстів.
4. Розкрити зміст суб’єктивних цінностей осіб з різними
переконаннями та характер їх зв'язку зі змінними психологічного
благополуччя.
5. Виявити відмінності рівня психологічного благополуччя в осіб, які
ідентифікують себе як атеїстів і мають різні переконання стосовно наявності
або відсутності існування реальності поза фізичним світом.
Об’єкт дослідження: психологічне благополуччя особистості.
Предмет дослідження: чинники психологічного благополуччя
особистості атеїста.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення
щодо визначення та дослідження атеїзму в сучасному світі у світоглядному
вимірі (Р. Докінз, С. Буллівант, М. Руз, К. Волтерс), у контекстах соціальних
змін останніх років (Р. Інглхарт, Ф. Закерман, Г. Пол, Ж. Деламонталь, М.
Піглуїччі, К. Сілвер), у зв’язку з особистісними психічними станами та
14
копінг-стратегіями (Б. Бейт-Халламі, М. Фаріас, К. Хванг, Т. Шнель,
Дж. Гуісман). Засадничими є положення психологічних теорій благополуччя
особистості, що продовжили свій розвиток у традиції позитивної психології:
самодетермінації особистості (Е. Десі та Р. Райан), суб’єктивного (Е. Дінер,
Р. Бісвас-Дінер, Д. Майєрс, Л. Тау, Р. Еммонс) та психологічного
благополуччя (К. Ріфф), усвідомлення та вивчення питань смислу та
смисложиттєвих орієнтацій (В. Франкл, Р. Баумейстер, М. Стегер,
Д. О. Леонтьєв), імпліцитних соціальних вірувань стосовно світу
(Дж. Даккіт), цінностей особистості (Ш. Шварц).
Відповідно до поставлених завдань у роботі застосовувалися такі
методи дослідження: а) теоретичні – аналіз, синтез, порівняння,
узагальнення, систематизація та інтерпретація наукових даних; б) емпіричні –
«Шкали психологічного благополуччя» (К. Ріфф, адаптація
Т. Д. Шевеленкової, П. П. Фесенко), «Шкала задоволеності життям»
(Е. Дінер, адаптація Є. М. Осіна, Д. О. Леонтьєва), «Шкала позитивного та
негативного афекту» (Д. Вотсон, Л. Кларк та А. Теллеген, адаптація
Є. М. Осіна), «Джерела щастя» (Д. Галаті), «Ціннісний опитувальник PVQR2R» (Ш. Шварц), «Задоволеність базових психологічних потреб»
(Є. М. Осін) – для операціоналізації соціальної підтримки (субшкала
зв’язаності), Опитувальник «Віра в небезпечний світ» (Дж. Даккіт, адаптація
О. О. Гулевич), «Опитувальник смислу життя» – MLQ (Ф. Стегер, адаптація
Є. М. Осіна); в) математично-статистичної обробки даних – первинні
описові статистики (медіана, середнє арифметичне значення, стандартне
відхилення); визначення середніх значень (t-критерій Стьюдента),
кореляційний (критерій Пірсона), однофакторний та двохфакторний
дисперсійний аналізи (ANOVA), ієрархічний регресійний аналіз з аналізом
модерації, аналіз узгодженості питань (α Кронбаха), критерій узгодженості
χ
2
. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою спеціалізованих
пакетів прикладних програм (SPSS 21.0), що забезпечують виконання
15
загальноприйнятих одномірних статистик і багатомірних математичностатистичних методів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
вперше:
– з’ясовано відмінності змісту психологічного благополуччя осіб, які
ідентифікують себе як атеїсти, залежно від наявності у них матеріалістичних
переконань: показники складових психологічного благополуччя осіб, які
дотримуються цих переконань, вищі;
– розкрито зміст зв’язків атеїстичних переконань з психологічним
благополуччям та його складовими: атеїстичні переконання негативно
пов’язані з більшістю складових благополуччя; атеїстам властивий
негативний зв’язок наявності смислу та автономії, позитивний – цілей та
смислу життя;
– виявлено суб’єктивні цінності в групах атеїстів, релігійних та
індиферентних щодо релігії осіб, а також їх зв'язок із психологічним
благополуччям: значущими для релігійних осіб є міжособистісні стосунки,
для атеїстів – інтелектуальні заняття та особистий успіх, для індиферентних –
інтелектуальні заняття;
– встановлено зв'язок цінностей зі складовими благополуччя
особистості в контексті її релігійності, атеїзму та релігійного
індиферентизму: цінності соціального фокусу є суттєвішими, ніж
персонального фокусу;
– уточнено критерії формування дослідницьких груп осіб з
атеїстичними переконаннями, найважливішими з яких є: невіра в Бога або
богів, заперечення релігійного погляду на світ як помилкового, уявлення про
існування виключно матеріального світу;
– поглиблено уявлення про роль конгруентності цінностей особи та
групи, до якої вона належить, у формуванні психологічного благополуччя;
– розроблено рекомендації, що базуються на принципах екзистенційної
16
психології та спрямовані на підвищення якості міжособистісних стосунків.
Надійність та достовірність результатів дослідження
забезпечувались теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних
положень, використанням надійних і валідних діагностичних методик,
репрезентативністю вибірки та застосуванням коректних методів
математичної статистики із використанням сучасних програм обробки даних.
Практичне значення дослідження полягає в можливості
використання результатів у якості змістових орієнтирів у процесі розв’язання
завдань консультування з питань підвищення психологічного благополуччя,
психологічної допомоги в кризових ситуаціях людям з атеїстичними та
загалом секулярними поглядами. Результати дисертаційної роботи можуть
бути використані при викладанні дисциплін «Психологія самопізнання»,
«Психологія особистості», «Психологія релігії», «Психологія культури» для
студентів освітньо-кваліфікаційного рівнів «бакалавр» та «магістр», а також
при організації системи соціальної допомоги (клубів знайомств, телефонів
довіри та ін.).
Результати дослідження впроваджено у практичну роботу психологівконсультантів компанії «Altera» (довідка № 1613 від 02.02.2016 р.), у
навчальну та науково-методичну роботу Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (довідка № 016/029 від 09.02.2016 р.) та
Запорізького національного університету (довідка № 01-15/148 від 24.06.2016
р.).
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення
та результати емпіричного дослідження представлялися на науковопрактичних конференціях, зокрема: XV Міжнародній науково-практичній
конференції «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та
перспективи дослідження» (Київ, 2013), XII Міжнародній науковій
конференції студентів, аспірантів та молодих учених Шевченківська весна
(Київ, 2014), XIII Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та
17
молодих учених Шевченківська весна (Київ, 2015), ІІ Міжнародній науковопрактичній Інтернет-конференції «Актуальні проблеми теоретичної та
консультативної психології» (Київ, 2015); конференції Львівської
педагогічної спільноти «Психологія та педагогіка сучасності: проблеми та
стан розвитку науки і практики в Україні» (Львів, 2015); а також на
засіданнях кафедри загальної психології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (2012–2015 рр.).
Публікації. Результати дослідження відображено у 12 публікаціях,
серед яких 6 статей у наукових фахових виданнях, включених до переліку,
затвердженого МОН України, 2 статті в іноземних виданнях; 4 тез виступів
на наукових конференціях і семінарах.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Список
використаних джерел містить 239 найменувань, з яких 154 – англійською
мовою. Основний зміст дисертації викладено на 165 сторінках. Загальний
обсяг становить 260 сторінок. Робота містить 37 таблиць (на 36 сторінках), 3
рисунки (на 3 сторінках) і 5 додатків

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретико-емпіричне узагальнення результатів
дослідження чинників психологічного благополуччя атеїстів, що дало
підстави сформулювати наступні висновки:
1. У сучасній науці психологічне благополуччя розуміється як
переживання постійної, повної та обґрунтованої задоволеності особистості
власним життям. Напрацьовано чималу кількість даних про існуючі
відмінності психологічного благополуччя залежно від релігійних переконань.
Разом з тим, відомостей про його чинники та змістову специфіку в атеїстів
украй мало. З огляду на це, в дисертаційній роботі запропоновано теоретичну
модель суб’єктивних чинників психологічного благополуччя атеїстів, яка
містить: конгруентність особистих цінностей та цінностей, що властиві групі;
соціальну залученість та підтримку з боку спільноти; почуття соціальної та
екзистенційної безпеки; впевненість в істинності власних переконань; цілі та
смисл життя.
2. На психологічне благополуччя осіб з атеїстичними переконаннями
впливають такі чинники, як: конгруентність цінностей, соціальна підтримка,
цілі та смисл життя. Особи з релігійними переконаннями, порівняно з
атеїстами та індиферентними щодо релігії особами, відрізняються вищими
показниками позитивних стосунків, управління середовищем, цілей в житті,
самоприйняття, задоволеності життям. Рівень автономії атеїстів є вищим
порівняно з показниками інших груп.
Атеїстам властивий негативний зв’язок наявності смислу та автономії.
Втім, майже всі відмінності атеїстів від інших груп стосуються групи
індиферентних щодо релігії осіб. Це означає якісну відмінність атеїстів від
інших людей зі світськими переконаннями. Психологічне благополуччя
атеїстів пов’язане зі зв’язаністю з людьми більшою мірою, ніж у
представників інших досліджуваних груп.
174
3. Виокремлено ціннісні профілі, що відрізняються між собою за
зв’язками з психологічним благополуччям у атеїстів, релігійних та
індиферентних щодо релігії осіб. Атеїсти більшою мірою цінують відкритість
змінам, самоствердження, та інші цінності особистісного фокусу, які не
пов’язані з психологічним благополуччям. Натомість, релігійні досліджувані
тяжіють до цінностей соціального фокусу: збереження та
самотрансценденції, які пов’язані з психологічним благополуччям позитивно.
Профіль цінностей індиферентних щодо релігії осіб займає проміжну
позицію між профілями груп атеїстів та релігійних осіб.
Психологічне благополуччя представників різних груп досліджуваних
пов’язане з подібністю їх ціннісних профілів з ціннісними профілями груп,
до яких вони належать (конгруентність цінностей). Незважаючи на
неприйняття атеїстами конформності, група атеїстів має найвищі показники
кореляції складових психологічного благополуччя з конгруентністю
цінностей.
4. Встановлено, що суб’єктивні цінності атеїстів та релігійних осіб
істотно відрізняються, а саме: пріоритетними для атеїстів є цінності грошей,
успіху, та, особливо, інтелектуальних занять, тоді як цінності родини та
допомоги іншим людям, є другорядними, що відрізняє їх від релігійних.
Однак цінності міжособистісних стосунків у атеїстів виявилися позитивно
пов’язаними з психологічним благополуччям, гроші – негативно, а пізнання
світу – взагалі не пов’язаним.
Взаємов’язок рівня досягнення особою суб’єктивних цінностей та
складових психологічного благополуччя у атеїстів вищий, ніж у релігійних та
індиферентних стосовно релігії осіб. Це може свідчити про більшу
залежність їх благополуччя від зовнішніх об’єктивних умов.
5. Доведено, що група осіб, що ідентифікують себе як атеїстів, є
неоднорідною. Визначальна для психологічного благополуччя відмінність
полягає у наявності чи відсутності матеріалістичних переконань. Рівень
175
таких складових психологічного благополуччя матеріалістів, як: автономія,
цілі в житті, пошук смислу та інтегральне евдемонічне благополуччя вищий
за властивий нематеріалістам.
Отримані результати опосередковано підтверджують значущість
впевненості в істинності переконань для психологічного благополуччя:
матеріалісти мають більш визначений, цілісний та несуперечливий світогляд,
ніж нематеріалісти, і він є суголосним поглядам представників їх групи.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої
проблеми. Перспективними напрямами подальшої роботи є проведення кроскультурних досліджень, зокрема в країнах з переважанням нехристиянських
релігій, що дасть змогу верифікувати припущення про зв’язок характеру
суспільства з психологічним благополуччям; вивчення динаміки релігійних
та атеїстичних переконань особистості.