ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ РУХОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ : ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ УПРАВЛЕНИЯ ДВИГАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ РУХОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
  • Альтернативное название:
  • ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ УПРАВЛЕНИЯ ДВИГАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ
  • Кол-во страниц:
  • 460
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ ім. Г.С.КОСТЮКА
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ ім. Г.С.КОСТЮКА




    На правах рукопису

    Малхазов Олександр Ромуальдович
    УДК 159.9 : 796.012.2

    ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ
    РУХОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
    (19.00.02. психофізіологія)
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук

    Науковий консультант
    Максименко С.Д.
    дійсний член АПН України,
    доктор психологічних наук,
    професор




    Київ 2003 р.











    ЗМІСТ




    Перелік умовних скорочень................................................................


    4




    Вступ.................................................................................................


    6




    Розділ 1.


    Проблема організації, побудови та управління
    руховою діяльністю: аналіз концептуальних підходів та результатів експериментальних досліджень




    25




    1.1.


    Теоретичні підходи до вивчення нейрофізіологічних
    механізмів дії окремих нервових мереж та їх функцій в управлінні руховою діяльністю......................




    25




    1.2.


    Ієрархічна структура організації, побудови, управління рухами та нейрофізіологічні механізми актуалізації рухових програм...............................................................




    54




    1.3.


    Використання результатів біомеханічних досліджень при вивченні психофізіологічних механізмів управління руховою діяльністю........................................................




    73




    1.3.1.


    Організація та методики дослідження...........................


    81




    1.3.1.1.


    Тензодинамографія......................................................


    81




    1.3.1.2.


    Тензоакселерометрія....................................................


    82




    1.3.1.3.


    Електрогоніографія..........................................................


    85




    1.3.1.4.


    Фотовідеокінозйомка...................................................


    85




    1.3.2.


    Біодинамічні характеристики управління
    структурними компонентами локомоторного акту
    (за даними досліджень спринтерського бігу)...............




    86




    1.3.3.


    Особливості організації енантіоморфно розташованих скелетних м’язів та їх роль в управлінні руховою діяльністю..........................................................................




    105




    Розділ 2.


    Організація, основні методи та методики дослідження..........................................................................



    117




    Розділ 3.


    Психологічні та психофізіологічні механізми управління руховою діяльністю на різних ієрархічних рівнях її побудови..............................................




    119




    3.1.


    Образ руху психофізіологічні умови формування та особливості функціонування..........................................



    119




    3.2.


    Особливості діяльності функціональної системи на різних рівнях побудови і управління рухами....................



    150




    3.3.


    Моделі управління руховою діяльністю на основі інформаційних процесів.................................................



    198




    3.4.


    Психофізіологічні механізми управління руховою діяльністю та індивідуально-типологічні властивості нервової системи................................................................




    213











    Розділ 4.


    Експериментальне обґрунтування психологічних механізмів побудови та управління руховою діяльністю.............................................................................




    223




    4.1.


    Психофізіологічні та психологічні особливості організації, побудови і управління руховою діяльністю.........



    223




    4.2.


    Експериментальне обґрунтування функціонування психофізіологічних та психологічних механізмів управління руховою діяльністю...........................................




    243




    4.3.


    Схеми управління руховою діяльністю та етапи формування психічного образу виконання руху, дії, діяльності...................................................................................




    257




    Розділ 5.


    Психофізіологічна теорія управління руховою діяльністю та вектори подальшого психологічного і психолого-педагогічного пошуку............................




    286




    5.1


    Специфічний сенсорний комплекс як одиниця аналізу психічного ..................................................................



    286




    5.2.


    Проблеми формування і оцінювання рівня сформованості образу виконання рухової діяльності (ОВРД).............................................................................




    311




    5.3.


    Загальні психолого-педагогічні підходи до побудови
    навчального процесу, спрямованого на розвиток
    й удосконалення рухової діяльності..............................




    333




    Заключення...........................................................................................


    349




    Висновки............................................................................................


    379




    Список використаних джерел........................................................


    384




    Додатки






    Вступ
    Актуальність дослідження.
    На кожному етапі розвитку суспільства формулюється коло першочергових проблем, що мають бути вирішені фундаментальною психологічною наукою у зв’язку з новими, чи такими що стали особливо важливими потребами практики. Однією з таких проблем для сучасної психології є створення теорії психофізіологічних механізмів управління руховою діяльністю. Чимало експериментальних та теоретичних розробок присвячено вивченню біомеханічних, фізіологічних, педагогічних і філософських основ побудови та управління рухами ([5258]; [1927]; [495501]; [386388]; [238242]; [168170]; [213; 214]; [444]; [122]; [513; 514]; [361]; [125; 126] та ін.). Однак до цього часу не існує чітко cформульованої психофізіологічної теорії управління руховою діяльністю, більше того, досі залишається не визначеним саме поняття рухова діяльність”. Психологи розглядають рух, як необхідну умову розвитку чуттєвого пізнання. Будь-які спроби побудувати загальну концепцію управління руховою діяльністю не можуть бути успішними без звертання до теорії побудови психічного образу; до проблеми віднесеності наших відчуттів і сприймання до зовнішнього світу, неперервності психічного відображення, його константності і цілісності; визначення механізмів сприймання і управління руховою діяльністю, умов виникнення та розвитку інтегральних матриць управління рухами, ієрархії побудови рівнів управління тощо. Окреслене коло невирішених проблем підтверджує актуальність і значущість обраної теми.
    Серед першочергових потреб практики, вирішення яких пов’язане з виявленням механізмів управління руховою діяльністю, — розробка методик реабілітації хворих з порушеннями у функціонуванні опорно-рухового апарату, розробки і застосування новітніх технологій в ортопедії, організація навчально-тренувального процесу.
    Отже розробка й обґрунтування теорії психофізіологічних механізмів управління руховою діяльністю, уточнення та доповнення теорії побудови психічного образу, визначення одиниці аналізу психічного стануть спонукою та підґрунтям для подальших пошуків у психологічній та психофізіологічній науці.
    Методологічною основою даного дослідження є категорії і принципи науково-матеріалістичної психології, теорія функціональних систем, а також сучасні положення психологічної теорії діяльності та фізіології активності.
    Об'єктом дослідження є психофізіологічні механізми організації, побудови та управління руховою діяльністю.
    Предмет дослідження психофізіологічний зміст та структура механізмів побудови і регуляції рухів в контексті розвитку енграм, специфічних сенсорних комплексів, специфічних сенсорних синтезів, образів виконання руху, дії, діяльності.
    Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити психологічний зміст і виявити психофізіологічні механізми управління руховою діяльністю на різних ієрархічних рівнях її організації, побудови та регуляції; доповнити і уточнити теорію психічного образу рухової діяльності і визначити умови його формування.
    Головна гіпотеза: на кожному ієрархічному рівні організації, побудови та управління руховою діяльністю структура і зміст психічного образу взаємопов’язані із смисловою структурою, задачею дії та м’язовими синергіями рухового акту, а співвідношення між ведучим і фоновими рівнями управління визначається за допомогою орієнтовно-пошукової діяльності.
    Ця загальна гіпотеза може бути конкретизована у шерег часткових: відчуття, як складова частина орієнтовно-пошукового рефлексу, може запустити неусвідомлюваний рефлекторний руховий процес без початкової активності індивіда; орієнтовний рефлекс має складну функціональну структуру і зумовлює формування специфічних сенсорних комплексів, специфічних сенсорних синтезів; специфічний сенсорний комплекс є вихідною одиницею аналізу психічного і основою побудови рухового образу; рухові дії, як і руховий образ, мають складну ієрархічну структуру, а управління ними здійснюється за допомогою інтегральних матриць, основу побудови яких складає функціонування двох кілець зовнішнього, що базується переважно на зовнішній аферентації, і внутрішнього, що актуалізується через внутрішню аферентацію; в залежності від складності рухового завдання управління здійснюється відповідними до смислової структури і задачі дії рівнями, які різною мірою використовують образ руху, образ дії, образ діяльності.
    Для перевірки висунутих гіпотез необхідно було вирішити ряд дослідницьких завдань з метою визначення:
    · психологічного змісту та функціональної структури рухів, дій, рухової діяльності;
    · ієрархії механізмів побудови і регуляції рухів, дій, образу, емоцій та мотивів;
    · особливостей формування психічного образу в умовах рухових дій;
    · умов функціонування специфічних сенсорних комплексів, специфічних сенсорних синтезів;
    · засобів та методів підвищення ефективності процесу управління руховою діяльністю індивіда.
    Методи дослідження: Теоретичний аналіз, констатуючий та формуючий експеримент із використанням методів тестування, анкетування, аналізу продуктів діяльності, спостереження, експертного оцінювання, рефлексометрії, тензодинамографії, тензоакселерографії, електрогоніографії, фотокінозйомки, відеозапису та ін. Обробка результатів здійснювалась за допомогою сучасних методів статистичного аналізу з використання математичних програм обробки даних на ПЕОМ. Дослідження проводилось упродовж 1980-2000 років. За всіма переліченими методиками було обстежено більше двох тисяч чоловіків віком від 17 до 26 років — студентів різних факультетів Вінницького державного педагогічного університету та курсантів Київського інституту внутрішніх справ.
    Надійність і вірогідність результатів забезпечено методологічною обґрунтованістю вихідних положень, надійністю, інформативністю та валідністю використаних методів і тестових батарей”, їх відповідністю меті і задачам дослідження, статистично обґрунтованим обсягом та належною репрезентативністю досліджуваних вибірок, коректним використанням відповідних до задач дослідження математичних методів обробки отриманих даних.
    Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні факту існування циклічної, багатоієрархічної, матричної, двокільцевої системи управління руховою діяльністю; виявленні психологічних та психофізіологічних механізмів організації, побудови та управління на кожному з рівнів цієї ієрархії; визначенні психологічного та психофізіологічного змісту поняття рухова діяльність”.
    Теоретичне значення дослідження полягає в розширенні уявлень про психологічні та психофізіологічні механізми організації, побудови і управління руховою діяльністю, поглибленні наукових знань про механізми функціонування психічного образу, вихідну одиницю аналізу психічного, доповненні психофізіологічної теорії функціональних систем.
    Практична значимість: на основі отриманих експериментальних і теоретичних даних сформульовані алгоритми побудови ієрархічної системи управління руховою діяльністю на психофізіологічному рівні, розроблені рекомендації з управління руховою діяльністю, сформульовані поради щодо підвищення адаптивних можливостей особистості.
    Особистий внесок автора полягає у розвитку та конкретизації положень про предмет і завдання психофізіології управління руховою діяльністю, визначені поняття рухова діяльність”, уточненні теорії функціонування психічного образу, теорії функціональних систем, визначенні принципів побудови навчальних програм. Розроблені автором наукові положення й отримані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку зазначеної проблеми.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з плановою науковою тематикою лабораторії психофізіології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України: "Психофізіологічне забезпечення учбової діяльності: системні принципи діагностики, корекції та розвитку" (реєстраційний номер 0196U006952); "Психофізіологічне забезпечення педагогічної діяльності: системні принципи оцінки, діагностики та корекції" (реєстраційний номер 0100U000108).
    Апробація дисертації. Результати досліджень оприлюднені на II-му науковому з’їзді психологів України (Київ. - 1995); Всеукраїнському науковому симпозіумі з фізіології людини (Черкаси. - 1995); міжнародних наукових конференціях: Фізична культура, спорт та здоров'я нації” (Вінниця. - 1994, 1996), Актуальні проблеми юридичної психології” (Київ. - 1999), Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи” Ужгород (1999), Психологія суїцидальної поведінки: діагностика, корекція, профілактика” (Київ. - 2000, 2002), міжнародному семінарі Конфліктологічна експертиза: теорія і методика” (Київ. - 1997), Всеукраїнському науково-практичному семінарі на базі Президії НАН України Актуальні проблеми надійності особового складу силових структур” (Київ. - 1999), Веукраїнській науковій конференції АПН України Актуальні проблеми генезису особистості в контексті навчання і виховання” (Київ. - 2002) і т. ін.
    Публікації. Результати дисертації опубліковані у монографії Психологія та психофізіологія управління руховою діяльністю”. - Київ.: Євролінія, 2002, журналах: // Советская педагогика (1990; // Радянська школа (1995); //Вісник Харківського державного ун. - та (1999); // Наука і освіта. - Одеса, (1999); //Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К.: МП Леся, 1999 -2003; //Наукові студії із соціальної та політичної психології. - Київ (1999 - 2002); // Психологічні перспективи. Вип.2. - Луцьк.: Вежа, 2002; Збірниках наукових праць АПН України, Інституту психології ім. Г.С. Костюка, Інституту соціальної і політичної психології, Київського інституту внутрішніх справ (1994 - 2002), тезах конференцій тощо. Всього опубліковано понад 30 робіт. Загальний обсяг одноосібних робіт 31,7 д.а.
    Кандидатська дисертація на тему: Исследование и совершенствование средств и методов развития ориентировки волейболиста” була захищена у 1980 р. Її матеріали в тексті докторської дисертації не використовуються.
    Структура та обсяг дисертації: дисертація складається із вступу, чотирьох глав, заключення, висновків, списку основної використаної літератури, який включає 608 джерел; додатків, що займають 15 сторінок. Робота містить 15 таблиць, розміщених на 9,7 сторінки та 8 рисунки на 7 сторінках. Загальний обсяг роботи - (371) сторінка.

    Основні концептуальні положення, що виносяться на захист.
    Перш ніж розглядати основні концептуальні положення, що виносяться на захист, необхідно сформулювати визначання поняття рухова діяльність”. Рухова діяльність система рухових дій, що забезпечують взаємодію суб’єкта з оточуючим середовищем. Наслідком такої взаємодії є розвиток психомоторних функцій і психіки індивіда в цілому. Опанування й удосконалення прийомів організації, побудови та управління руховою діяльністю здійснюється в онтогенезі на базі актуалізації філогенетичних утворень шляхом формування адекватного ставлення до ситуації, що виникла, та вибору оптимального способу її вирішення, з урахуванням можливостей суб’єкта, смислової структури та задачі дії.
    Численні дослідження в руслі психологічної теорії діяльності дали змогу встановити, що психіка породжується діяльністю і водночас є органом діяльності. При цьому відзначається наявність генетичних взаємопереходів і взаємоперетворень зовнішньої, матеріальної, практичної діяльності і діяльності внутрішньої, ідеальної, психічної. Природно, що внутрішні форми дії можуть відрізнятися від зовнішніх за способами свого існування, хоч між ними може бути подібність в цілях і предметному змісті. Їх подібність чи відмінність можна визначити за допомогою розчленованого уявлення про їх структуру, а також за метрикою та процедурою порівняння зовнішніх і внутрішніх дій. Слід відзначити, що існує принципова спільність зовнішньої і внутрішньої діяльності, яка полягає в тому, що обидві опосередковують взаємозв’язки індивіда із світом, в якому здійснюється його реальне життя.
    Отже, в психологічній теорії діяльності чітко поставлена проблема подолання абсолютизації відмінностей зовнішньої і внутрішньої діяльності, протиставлення суб’єктивного і об’єктивного за рахунок конкретизації цих понять. Філософська категорія чуттєво-предметної діяльності і відповідне їй психологічне поняття чуттєво-предметної дії є фундаментальним для всієї психологічної науки і її прикладних галузей. В чуттєво-предметній дії представлена вся цілісність психічного нерозвиненого начала розвиненого цілого”, яке має, до того ж, реально чуттєву споглядальну форму. При введені поняття психічна дія” наче б то знімається протиріччя і протиставлення в ній зовнішнього й внутрішнього. Уточнення цього питання не можна зробити, не розглянувши структуру і складові чуттєвого образу, безумовно складнішого за модальне чуттєве враження.
    Поняття живий рух”, введене М.О.Бернштейном [5658], пов’язане з поняттям психічний рух”, оскільки і те і друге детерміноване мотивом, ціллю, предметністю, активністю, відтворюють форму інших тіл і внутрішньо пов’язані з пошуком, орієнтованим на майбутнє на основі минулого і сучасного досвіду, має складну ієрархічну структуру рівнів побудови. При цьому рух виступає як сама форма відображення дійсності і є умовою виникнення чутливості, відчуття, психіки, в свою чергу відчуття є умовою подальшого розвитку руху, трансформації його з мимовільного в довільний.
    Услід за М.О.Бернштейном [5258]; П.К.Анохіним [1927]; Д.Д.Донським [148157]; Л.В.Чхаідзе [495501] акт руху ми будемо розглядати як координаційну структуру, що являє собою опановане вміння виконувати той чи інший вид рухового завдання в силовому полі рухів. Весь процес побудови стійкого рухового акту можна поділити на два періоди. В першому відбувається встановлення ведучого рівня побудови рухів, який визначається смислом рухового завдання; другий характеризується початком освоєння” фонових рівнів управління компонентів рухового складу і спрацювання координаційних елементів між собою, усунення різнобою” і неузгодженості між ними. Паралельно і сумісно йдуть процеси стандартизації, збереження стійких, стандартних форм руху в межах допустимої варіативності і прагнення надати руховому процесові опірності впливу збиваючих факторів.
    Крім того, в структурі рухів можна прослідкувати зусилля, не пов’язані безпосередньо з діяльністю центральної нервової системи. Вони з’являються лише на периферії, як результат реакції однієї ланки на рух взаємопов’язаних з нею сусідніх. Ці зусилля і рухи, які вони викликають, не є випадковими чи пасивними (їх називають реактивними). Ці зусилля майже відсутні при початковому освоєнні рухів і з’являються в структурі на етапі їх стабілізації.
    Використання в управлінні реактив
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Рухова діяльність” специфічний вид діяльності, система рухових дій, що забезпечують взаємодію суб’єкта з навколишнім середовищем. Наслідком такої взаємодії є розвиток психомоторних функцій і психіки індивіда в цілому. Опанування і вдосконалення прийомів організації, побудови рухової діяльності та управління нею здійснюються в онтогенезі на базі актуалізації філогенетичних утворень шляхом формування адекватного ставлення до ситуації, що виникла, та вибору оптимального способу її вирішення, з урахуванням можливостей суб’єкта, смислової структури та задачі дії.
    2. Нервова система хребетних має складну, модульну, багаторівневу ієрархічну організацію. Вона пронизана нервовими мережами, які беруть участь у створенні сенсорних, моторних та центральних систем, в обробці як основної, так і додаткової інформації, у складних процесах регуляції рухової діяльності. За їх допомогою утворюються центральні системи, які безпосередньо не є ні специфічно руховими, ні сенсорними, але беруть участь в утворенні вищих психічних функцій.
    3. Аналіз сенсорної інформації ієрархічно організований процес, на кожній сходинці якого відбувається перетворення інформації, яка надійшла з попереднього рівня. Цей процес здійснюється в ланцюзі релейних нейронів. При кожному перетворенні за рахунок порівняння вилучаються всі нові відомості (розбіжності підкреслюються і виділяються). Просте парування” збуджувальних та гальмівних впливів (біполярні утворення) основа побудови нейронних ланцюгів у всіх сенсорних системах та неодмінна умова функціонування, орієнтування, уваги, мотивації, емоцій, апарату прийняття рішень, планування, зіставлення, побудови програми і виконання дій, контролю діяльності.
    4. Система регуляції та управління рухами на нейрофізіологічному рівні, викладена в гіпотезі про функціонування веретена P.A.Merton, є досить переконливою. Найбільш повно механізми управління локомоціями відображені в гіпотезі багаторядного кільця (Н.М.Будакова, М.Л.Шик, М.О.Алексеєв, В.С.Гурфінкель, П.Г.Костюк та ін.), яке є досить простим та ефективним механізмом різкого зменшення ступенів свободи і забезпечення єдності крокоступних кінцівок.
    5. Отримані нами в результаті досліджень вертикальні та поздовжні складові біодинамічних хвиль, ідентичні змістовій структурі хвиль, описаних М.О.Бернштейном, Л.В.Чхаідзе, Д.Д.Донським, і характеризують діяльність нервової системи й того, що відбувається на периферії. При цьому: одну групу кривих становлять спонтанно-іннерваційні хвилі (основні чи провідні). Управління ними здійснюється за рахунок рівнів А, B, С1 і створених на їх основі відповідних матриць; до другої групи кривих входять реактивно-іннерваційні хвилі (супутні), що виникають лише на периферії. Цими хвилями управляють рівні А, B, С1, С2 і створені на їх основі відповідні матриці; третя група механічно-реактивні (допоміжні) хвилі. Управління ними здійснюється за рахунок рівнів А, B, С1, С2, D, Е, а також енграм, актуалізованих і новостворених матриць.
    6. На основі аналізу змін просторово-часових характеристик системи рухів спринтерів юнаків та юніорів було виділено ряд констант, існування яких підтверджує висунуту гіпотезу про наявність філогенетичних енграм. Біодинамічна константа через емоції, мотиви, цілі, відчуття та рухи забезпечує формування сенсомоторного поля руху, розвиток сприймання та окремих його властивостей, що уможливлює утворення образів руху, дії, діяльності.
    7. Кортикальна колонка це те місце, де, відповідно до своєї специфічної чутливості до даної структури нейронної активності та особливостей побудови, утворюється енграма, починає формуватися специфічний сенсорний комплекс, на базі якого формується далі специфічний сенсорний синтез, а потім і образи руху, дії, діяльності.
    8. Рівень когнітивних процесів, характеристики емоційно-мотиваційної сфери, показники сформованості сенсомоторної координації тісно корелюють з успішністю рухової діяльності. Виявлено шестиетапну схему організації циклічно діючої двокільцевої матричної багаторівневої функціональної системи. На кожному з шести етапів конкретного акту управління рухами відбувається свій цикл послідовної актуалізації механізму формування ставлення індивіда до ситуації, механізму, що задає, механізму, який програмує та механізму, що зіставляє, механізму корекцій. Основу функціонування цих механізмів становить орієнтувально-пошукова діяльність, яка щоразу поновлюється при виявленні розбіжностей між задачею та результатом дії на кожному з етапів і після виявлення розбіжностей між заданою програмою руху, дії, діяльності та кінцевим результатом.
    9. Функціонування психологічних механізмів побудови рухової діяльності та управління нею пов’язане з індивідуально-типологічними особливостями і основними властивостями нервової системи індивіда. Здійснення однієї й тієї самої пристосувальної фізіологічної функції може забезпечуватися різними психічними властивостями.
    10. Ознакою методологічної зрілості конкретного напрямку в науці та початку системної побудови теорії є постановка проблеми виділення вихідної одиниці аналізу. З’ясовано, що специфічний сенсорний комплекс, що є початком формування образу виконання руху, дії, діяльності, знімає протиріччя між зовнішнім і внутрішнім, суб'єктивним і об'єктивним і цілком відповідає вимогам до одиниці аналізу психічного.
    11. Удосконалення психофізіологічних механізмів управління руховою діяльністю стає можливим за достатньо високого ступеня організації діяльності функціональної системи та врахування етапності побудови образу виконання рухової діяльності за участю: а) орієнтувально-пошукової діяльності; б) цілей, мотивації, емоцій; в) наявних енграм, автоматизмів, навичок, координаційних структур, які актуалізуються завдяки існуванню специфічних сенсорних комплексів, специфічних сенсорних синтезів і сформованої на їх основі ієрархії психічних образів від образів потребного майбутнього до образів виконання руху, дії, діяльності.
    12. Аналіз ступеня розвитку когнітивних, мотиваційно-пізнавальних, індивідуально-типологічних та особистісних характеристик у яскраво виражених екстравертів та інтровертів високої кваліфікації, а також факторний та кластерний аналіз взаємозв’язків між цими показниками показали, що екстраверти та інтроверти різняться між собою мірою сформованості, набором та послідовністю сполучення досліджуваних характеристик, які, входячи до стрижневого кластеру, формують складну багаторівневу матричну систему взаємодії. Така організація взаємодії забезпечує екстравертам та інтровертам можливість залучати до формування образу виконання рухової діяльності різні компенсаторні механізми, що в решті решт приводить до набуття ними високого рівня майстерності в організації, побудові рухової діяльності та управлінні нею.
    13. Навчальну діяльність, спрямовану на формування образів виконання руху, дії, діяльності, необхідно розпочинати з актуалізації мотивів, оволодіння операційним складом дії; конкретизації смислоутворювального мотиву до навчальної ситуації, яка пропонується, і формулюванні цілей дії та умов її реалізації; пошуку інформації і самостійного добору засобів та методів, необхідних для розв’язання сформульованої задачі дії, руху, діяльності; формування образів уявлення, образів потребного майбутнього, образів дії, руху, діяльності, що визначають кінцевий результат рухової дії та їх оцінки з використанням розбіжностей за зовнішньою та внутрішньою оцінками; формування образу виконання руху, дії, діяльності та його подальшого вдосконалення за рахунок функціонування двокільцевої багаторівневої циклічної матричної системи організації, побудови та управління руховою діяльністю.
    14. Застосування алгоритму реабілітаційних заходів, розробленого на основі запропонованої теорії, дає змогу скоротити термін реабілітації хворих, що зазнали інсульту, і підвищити її ефективність.
    15. Перспективи подальших досліджень з цієї проблеми ми пов’язуємо з такими сферами практичної діяльності: розробка новітніх технологій в ортопедії (протезування), створення інженерних конструкцій для роботи в небезпечних для людини умовах (робототехніка), організація навчально-тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації, професійний відбір (створення методів і методик діагностики, спрямованих на виявлення психологічного і психофізіологічного профілю особистості), лікувальна фізкультура (розробка ефективних методик реабілітації) тощо.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абельская Р.С. Мышление теннисиста в процессе решения тактических задач // Сб. науч. труд. конф. психологов; Под ред. А.Ц.Пуни. М.: ФиС, 1955. С.125 153.
    2. Абельская Р.С. Осмысливание движений в процессе овладения прыжком в высоту с разбега // Сб. науч. труд. конф. психологов; Под ред. А.Ц.Пуни. М.: ФиС, 1955. С. 40 65.
    3. Абельская Р.С., Сурков Е.Н. К вопросу о формировании гимнастических понятий и их влияния на запоминание гимнастических упражнений и овладение ими // Сб. науч. труд. конф. психологов; Под ред. А.Ц.Пуни. М.: ФиС, 1955. С.66 82.
    4. Абрамова Н.Т. О соотношении части и целого в строении материи // Вопросы философии. 1962. №2. С. 46 56.
    5. Алексеева В.В., Ровный А.С. Об изменениях в сенсорной среде под влиянием физических нагрузок у представителей циклических видов спорта // Всесоюз. 13 - я конф. по физиологии и биохимии. Характеристики циклических видов спорта. Таллин, 1974. С. 7 9.
    6. Алексеева В.П. Некоторые вопросы развития кисти в процессе антропогенеза // Тр. Ин - та этнографии АН СССР. Новая сер. М., 1960. Т. 50. С. 179 209.
    7. Алексеева В.П. О значении некоторых морфологических корреляций в процессе антропогенеза // Арх. анатомии, гистологии и эмбриологии. 1964. Т. 46. Вып. 3. С. 72 79.
    8. Алексеева М.И. Влияние методов формирования умственных действий на отношение ученика к учению // Мат. IY Всесоюз. съезда Об-ва психологов. Тбилиси, 1971. С. 436.
    9. Алексеєва М.І. Метод навчання як мотиваційний фактор // Психологія. К.: Рад. школа, 1974. С. 101 111. Вип. 12.
    10. Алексеєва М.І. Мотиви учнів. К.: Рад. школа, 1974. 120 с.
    11. Ананьев Б.Г. Теория ощущений. Л.: ЛГУ, 1961. 456 с.
    12. Ананьев Б.Г. Билатеральное регулирование онтогенетического развития человека // Проблемы общей, социальной, инженерной психологии. Л.: ЛГУ, 1968. С. 3 15.
    13. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: ЛГУ, 1969. 340 с.
    14. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. Л.: ЛГУ, 1972. 234 с.
    15. Ананьев Б.Г. Развитие психофизиологических функций взрослых людей. М.: Педагогика, 1972. 248 с.
    16. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. 256 с.
    17. Ананьев Б.Г. Развитие психофизиологических функций взрослых людей: Средняя взрослость. М.: Педагогика, 1977. 198 с.
    18. Ананьев Б.Г., Дворяшина М.Д., Кудрявцева Н.А. Индивидуальное развитие человека и константность восприятия. М.: Просвещение, 1968. 335 с.
    19. Анохин П.К. Физиология и кибернетика // Вопросы философии. 1957. №4. С. 142 158.
    20. Анохин П.К. Методологический анализ узловых проблем условного рефлекса: Материалы к совещанию по философским вопросам физиологии высшей нервной деятельности и психологии Ин-т философии АН СССР. М.:, 1962. 78 с.
    21. Анохин П.К. Опережающее отражение действительности // Вопросы философии. 1962. №7. С. 97 111.
    22. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса. М.: Медицина, 1968. 547 с.
    23.Анохин П.К. Системный анализ условного рефлекса // Журн. высшей нервной деятельности. 1973. Т. 23. Вып. 2. С. 229.
    24. Анохин П.К. Проблема принятия решений в психологии и физиологии
    // Вопросы психологии. 1974. №4. С. 21 29.
    25. Анохин П.К. Психическая форма отражения действительности
    // Философские аспекты теории функциональной системы: Избр. труды. М.: Наука, 1978. С.360.
    26. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональных систем. М.: Наука, 1978. 304 с.
    27. Анохин П.К. Системный анализ интегральной деятельности нейрона // Успехи физиологических наук. 1992. Т. 5. №2. С. 5.
    28. Анцыферова Л.И. О диалектической концепции онтологического развития: Предисловие к изданию А. Валлон Психическое развитие ребенка”. М.: Просвещение, 1967. 196 с.
    29. Анцыферова Л.И. Материалистические идеи в зарубежной психологии. М.: Наука, 1974. 359 с.
    30. Анцыферова Л.И. О некоторых новых методологических тенденциях в современной зарубежной психологии // Вопросы психологии. 1976. №5. С. 55 59.
    31. Анцыферова Л.И. Категории материалистической диалектики в психологии / И-нт психологии АН СССР; Отв. ред. Л.И.Анцыферова. М.: Наука, 1988. 244 с.
    32. Артоболевский И.И., Умнов Н.В. Некоторые проблемы создания шагающих машин // Вест. АН СССР. 1969. №2. С. 44.
    33. Архангельский С.И. Лекции по научной организации учебного процесса в высшей школе. М.: Высшая школа, 1976. 200 с.
    34. Асратян Э.А. Рефлекторная теория высшей нервной деятельности: Избр. труды. М.: Наука, 1983. 321с.
    35. Асатрян Д.Г., Фельдман А.Г. О функциональной настройке нервной системы при управлении движениями или сохранении стационарной позы
    // Биофизика. 1965. Т.10. Вып. 5, С. 837 846.
    36. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1980. 528 с.
    37. Ашмарин И.П. Молекулярные механизмы нейрологической памяти: Механизмы памяти. Л.: Наука, 1987. 431 с.
    38. Балабанова Л.М. Категория нормы в психологии студенческого возраста (теоретико-методологический аспект). Харків: Консул, 1999. 240 с.
    39. Бальсевич В.К. Особенности биодинамики движений у юношей и девушек 15 16 лет // Вопросы юношеского спорта. М.: ФиС, 1976. С. 42 47.
    40. Басов М.Я. Избранные психологические произведения. М.: Педагогика, 1975. 432 с.
    41.Бардин К.В., Забродин Ю.М. Проблемы психического отражения свойств объективного мира на сенсорно-перцептивном уровне: Психофизиологические исследования восприятия и памяти. М.: Наука, 1981. С. 9 42.
    42. Батуев А.С. Обратная связь в системе управления движением // Теория функциональных систем в физиологии и психологии. М.: Наука, 1978. С. 195.
    43. Батуев А.С., Куликов Г.Л. Введение в физиологию сенсорных систем. М.: Высшая школа, 1983. 247 с.
    44. Батуев А.С. Высшая нервная деятельность. М.: Высшая школа, 1991. 256 с.
    45. Башкиров П.Н. Учение о физическом развитии человека. М.: МГУ, 1962. 340 с.
    46. Башкиров П.Н. К вопросу об ускорении роста и возрастной дифференциации детей и подростков // Арх. анатомии, гистологии и эмбриологии. 1967. Т.53. Вып.11, С. 102 110.
    47. Бауэр Т. Психическое развитие младенца: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1979. 320 с.
    48. Беков Д.Б. Индивидуальная анатомическая изменчивость органов, систем и форм тела человека. К.: Здоров’я, 1988. 224 с.
    49. Беритов И.С. О пространственной ориентации человека и животных в окружающей среде // Вопросы психологии. 1956. №4. С. 62.
    50. Беритов (Бериташвили) И.С. Структура и функции коры большого мозга. М.: Наука, 1969. 531 с.
    51. Бериташвили И.С. Нейрофизиология и нейропсихология: Избр. труды М.: Наука, 1975. 667 с.
    52. Бернштейн Н.А. Исследование нормальной и патологической локомоции // Проблемы моторики в неврологии и психиатрии. К.: Госмедиздат УССР, 1937. С. 60 63.
    53. Бернштейн Н.А. Некоторые данные по биомеханике бега выдающихся мастеров //Теор. и практ. физ. культуры. 1937. Кн. 3, 4. С. 278 290.
    54. Бернштейн Н.А. Исследование спринтерского бега // Теор. и практ. физ. культуры. 1938. Т.32. №3. С. 112 121.
    55. Бернштейн Н.А. Исследование по биодинамике ходьбы, бега, прыжка: Тр. центр. науч - исслед. ин - та физ. культуры. М.: ФиС, 1940. 308 с.
    56. Бернштейн Н.А. О построении движений. М.: Медгиз, 1947. 255 с.
    57. Бернштейн Н.А. Пути и задачи физиологии активности //Вопросы философии. 1961. №6. С. 77 92.
    58. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М.: ФиС, 1966. 349 с.
    59. Бехтерева Н.П. Нейрофизиологические аспекты психической деятельности человека. Л.: Медицина, 1974. 152 с.
    60. Бехтерева Н.П. Здоровый и больной мозг человека. Л.: Наука, 1980. 208 с.
    61. Бехтерев В.М. Общие основы рефлексологии человека. Ленинград, 1924. 544 с.
    62. Бжалава И.Т. Психология установки и кибернетика. М.: Наука, 1966. 224 с.
    63. Биологическая кибернетика / А.Б.Коган, Н.П.Наумов, Б.Г.Режабек, О.Г. Чорная; Под ред. А.Б.Коган. М.: Высшая школа, 1977. 408 с.
    64. Бирюкова З.И. Значение изучения индивидуальных особенностей высшей нервной деятельности спортсмена для спортивной практики // Проблемы физиологии спорта: Сб. тр. ин - тов физ. культуры. М.: ФиС, 1958. С 285 295. Вып.1.
    65. Бирюкова З.И. Высшая нервная деятельность спортсменов: Исследование типологических особенностей. М. ФиС, 1961. 291 с.
    66. Бирюкова З.И. Нервная система и спорт. М.: ФиС, 1962. 40 с.
    67. Бирюкова-Коралова З. И. Нервная система и спорт 2 - е изд. доп. М.: ФиС, 1968. 56 с.
    68. Блинов В.М. Эффективность обучения. М.: Педагогика, 1976. 190 с.
    69. Блонский П.П. Избранные психологические произведения: В 2 т. М.: Педагогика, 1979. Т.1. 304 с.; Т.2. 400 с.
    70. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум и поведение: Пер. с англ. М.: Мир, 1988. 248 с.
    71. Богданов В.А., Гурфинкель В.С., Панфилов В.Е. Изменения позы человека при стоянии в условиях пониженного тяготения // Биофизика. 1970. Т.15, С 179 183. Вып.1.
    72.Бойко Е.И. Возрастные изменения времени реакции у детей и взрослых: Пограничные проблемы психологии и физиологии. М.: АПН РСФСР, 1961. 138 с.
    73. Бойко Е.И. Время реакции человека. М.: Медицина, 1964. 440 с.
    74.Бойченко С.Д., Ивойлов А.В. Факторная структура биомеханических параметров системы движений в вариативно - конфликтных ситуациях спортивного поединка // Тез. докл. 2-й Всесоюзной конф. Проблемы биомеханики спорта”. К., 1976. С. 10 11.
    75. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
    76. Божович Л.И. Изучение мотивации детей и подростков. М.: Просвещение, 1972. 350 с.
    77. Брунер Дж. Процесс обучения: Пер. с англ. М.: Учпедгиз, 1962. 83 с.
    78. Брунер Дж. О познавательном развитии // Исследования развития познавательной деятельности: Пер. с англ. М.: Просвещение, 1971. С. 100 120.
    79. Брунер Дж. Психология познания: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1977. 414 с.
    80. Будакова Н.Н., Шик М.Л. Шагательные движения передних конечностей и феномен Шиффа-Шеррингтона // Бюлл. експер. биолог. мед. 1974. Т.77, №3. С. 6 10.
    81. Будилова Е.А. Философские проблемы в советской психологии. М.: Наука, 1972. 336 с.
    82. Букреева Д.Л. Возрастные изменения максимального темпа движений у детей 7 17 лет: Автореф. дисс... канд. пед. наук: 13 00 04 / М., 1965. 28 с.
    83. Бунак В.В. Опыт типологии пропорций тела и стандартизации главных антропометрических размеров // Ученые записки. М.: МГУ. 1937. С. 7 102. Вып. 10.
    84. Бунак В.В. Закономерности относительного роста как основного фактора формообразования в позднем (постэмбриональном) онтогенезе // Арх. анатомии, гистологии и эмбриологии. Л. 1961. Т.40. Вып.2. С. 3 16.
    85. Бунак В.В. Соотношение длины сегментов и полная длина тела по измерениям на скелетах // Вопр. антропологии. 1961. С. 41 65. Вып.7.
    86.Вайсман Р.С. К проблеме развития мотивов и потребностей человека в онтогенезе // Вопросы психологии. 1973. №5. С.30 40.
    87.Вартанян Г.А., Пирогов А.А. Механизмы памяти центральной нервной системы. Л.: Наука, 1988. 181 с.
    88.Веккер Л.М. Психические процессы: В 3 т. Л.: ЛГУ, 1974. Т.1 336 с.; 1976. Т.2 342 с.; 1981. Т.3. 326 с.
    89. Вилюнас В.К. Психологические механизмы биологической мотивации. М.: МГУ, 1986. 208 с.
    90. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: МГУ, 1990. 288 с.
    91. Винер Н. Кибернетика. М.: Советское радио, 1968. 326 с.
    92. Виноградова О.С. Гиппокамп и память. М.: Наука, 1975. 333 с.
    93. Виноградова О.С. Ориентировочный рефлекс и его нейрофизиологические механизмы / Под ред. Е.Н.Соколова. М.: МГУ, 1961. 208 с.
    94. Виноградова О.С., Линдслей Д.Ф. Угашение реакции на сенсорные раздражители в одиночном нейроне коры зрительной области неанастезированного кролика // ЖВНД. 1963. С. 207 217. Т.13. Вып.2.
    95. Водлозеров В.М. К вопросу о зрительном различии ускорения // Проблемы общей и индустриальной психологии. Л.: ЛГУ, 1963. С. 48 57.
    96. Водлозеров В.М., Ломов Б.Ф. К вопросу о механизмах психической регуляции действий оператора, работающего в режиме слежения // Проблемы инженерной психологии. Л.: ЛГУ, 1964. С. 23 31.
    97. Водлозеров В.М., Кремень М.А., Пысларь В.И. О динамических характеристиках оперативного образа при слежении с экстраполяцией // Экспериментальная и прикладная психология. Проблемы общей и инженерной психологии. Л.: ЛГУ, 1976. С. 107 113. Вып.7.
    98. Восприятие и действие / А.В.Запорожец, Л.А.Венгер, В.П.Зинченко, А.Г.Рузская; Под ред. А.В.Запорожец. М.: Просвещение, 1967. 323 с.
    99.Выготский Л.С. Собрание соч.: В 6 т. М.: Педагогика, 1982. Т.1: Вопросы теории и истории психологии. 428 с.; 1982. Т.2: Проблемы общей психологии. 504 с.; 1983. Т.3: Проблемы развития психики. 368 с.; 1984. Т.4: Детская психология. 432 с.; 1983. Т.5: Основы дефектологии. 368 с.; 1984. Т.6: Научное наследство. 400 с.
    100. Вяткин Б.А. Вариативность латентного времени простой двигательной реакции (ЛВПДВ) старших школьников и сила нервной системы: 9 я науч. конф. по возрастной морфологии, физиологии и биохимии. М., 1969. Т.2, Ч. 1. С. 163.
    101. Вяткин Б.А. К вопросу о соотношении свойств нервной системы, темперамента и способностей к спортивной деятельности: Уч. записки. Пермь, 1972. Т.110. С. 96 111.
    102. Вяткин Б.А. Диагностика и регулирование психического состояния спортсменов в условиях соревнований: Учеб. пособие. Пермь, 1975. 124 с.
    103. Вяткин Б.А. Роль темперамента в спортивной деятельности. М.: ФиС, 1978. 134 с.
    104.Галлерштейн С.Г. Чувство времени и скорость двигательной реакции. М.:Медгиз, 1958. 148 с.
    105. Галунько Г.И., Клименко В.В. Миниатюрный тензометрический акселерометр // Труды II Всесоюз. традиционного науч. тех. семинара. Развитие физиологического приборостроения для научных исследований в биологии и медицине”. М., 1968. С. 209.
    106. Гальперин П.Я. Умственные действия как основа формирования мысли и образа // Вопросы психологии. 1957. №6. С. 58 69.
    107. Гальперин П.Я. Типы ориентировки и типы формирования действий и понятий // Доклад. АПН РСФСР, 1958. №2. 54 с.
    108. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследования мышления в советской психологии; Под ред. Е.В.Щороховой. М.: Наука, 1966. С. 156 276.
    109. Гальперин П.Я. Введение в психологию. М.: МГУ, 1976. 150 с.
    110. Гальперин П.Я., Кобыльницкая С.Л. Экспериментальное формирование внимания. М.: МГУ, 1974. 101 с.
    111. Гамбарян П.П. Бег млекопитающих. М.: Наука, 1972. 334 с.
    112.Гельфанд И.М., Гурфинкель В.С.,Коц Я.М., Цетлин М.Л., Шик М.Л. О синхронизации двигательных единиц и связанных с нею модельных представлениях // Биофизика. 1963. Т.8. С. 475 486. Вып.4.
    113.Годик М.А., Зациорский В.М. Моторика человека как № - мерный континиум // Теория и практика физ. культуры. 1966. №4. С. 12 20.
    114. Гончарук П.А. Психологія навчання. К.: Рад. школа, 1985. 143 с.
    115. Гордеева Н.Д., Зинченко В.П. Функциональная структура действия. М.: МГУ, 1982. 287 с.
    116. Гранит Р. Основы регуляции движений: Пер. с англ. М.: Мир, 1973. 367 с.
    117. Греченко Т.Н., Соколов Е.Н. Нейрофизиология памяти и обучение
    // Руководство по физиологии. Механизмы памяти”. Л.: Наука, 1986. 132 с.
    118. Григолава В.В. Некоторые условия выработки установки на количественное соотношение // Экспериментальные исследования по психологии установки. Тбилиси: Мецниереба. 1963. С. 63 80.
    119. Грищенко Е.В., Жадан І.В., Малхазов О.Р. Використання багатоканального хронометричного пристрою при дослідженні навчання // Рад. школа. 1985. №1. С. 35 38.
    120. Гуменюк Н.П., Клименко В.В. Психология физического воспитания и спорта. К.: Вища шк., 1985. 311 с.
    121. Гуменюк Н.П., Клименко В.В., Орещук С.А. О взаимосвязи сенсорных и перцептивных процессов в локомоциях человека // Теория и практика физ. культуры. 1972. №2. С. 17 20.
    122. Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. М.: Наука, 1991. 271 с.
    123. Гуревич М.О., Озерецкий Н.И. Психомоторика: В 2 т. М.: Биомедгиз, 1930. Т.1 304 с; Т.2. 287 с.
    124. Гуревич М.О. О расстройстве восприятия пространства // Невропатология, психиатрия. и психогигиена. 1936. Т.5. С. 527 538.
    125. Гурфинкель В.С., Коц Я.М.. Шик М.Л. Регуляция позы человека. М.: Наука, 1956. 274 с.
    126. Гурфинкель В.С., Коц Я.М.. Шик М.Л. Регуляция позы человека. М.: Наука, 1965. 255 с.
    127. Гурфинкель В.С., Коц Я.М. Двигательная преднастройка у человека
    // Нервные механизмы двигательной деятельности. М.: Наука, 1966. С. 54.
    128. Гурфинкель В.С., Левик Ю.С. Концепция схемы тела и моторный контроль // Интеллектуальные процессы и их моделирование. Организация движений. М.: Наука, 1991. С. 59.
    129. Гурфинкель В.С., Левик Ю.С. Система внутреннего представления и управление движениями // Вестник РАН. 1995. Т.65. №1. С. 29.
    130. Гурфинкель В.С., Левик Ю.С., Лебедев М.А. Концепция схемы тела и моторный контроль. Схема тела в управлении позными автоматизмами // Интеллектуальные процессы и их моделирование. Пространственно - временная организация. М.: Наука, 1991. С. 24.
    131. Гурфинкель В.С., Малкин В.Б., Цетлин М.А., Шнейдер А.Ф. Биоэлектрическое управление. М.:Наука, 1972. 243 с.
    132. Гурфинкель В.С., Пальцев Е.И. Рефлекторная реакция мышц-антагонистов при вызове сухожильного рефлекса // .Нейрофизиология. 1973. Т.5. №1. С. 28 32.
    133. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М.: Просвещение, 1972. 422 с.
    134. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. М.: Педагогика, 1986. 240 с.
    135. Давыдов В.В., Маркова А.К. Концепция учебной деятельности школьников // Вопросы психологии. 1981. №6. С. 13 26.
    136. Давыдов В.В., Пушкин В.Н., Пушкина А.Р. Зависимость развития мышления школьников от характера обучения // Вопросы психологии. 1972. №6. С. 100 120.
    137. Данилова Н.Н. Реакция десинхронизации спайковой активности нейронов таламуса и закономерности ее угасания // Нейронные механизмы ориентировочного рефлекса. М.: МГУ, 1970. 257 с.
    138. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности: Учебник. М.: МГУ, 1998. 399 с.
    139. Дарвин Ч. Происхождение видов путем естественного отбора. М.: Просвещение, 1986. 383 с.
    140. Добрынин Н.Ф. Внимание и память. М.: Знание, 1958. 32 с.
    141. Додонов Б.И. Структура и динамика мотивов деятельности // Вопросы психологии. 1987. №4. С. 126 130.
    142. Донской Д.Д. Биомеханика физических упражнений. М.: ФиС, 1958. 154 с.
    143. Донской Д.Д. О так называемых компонентах движений в физических упражнениях // Теория и практика физ. культуры. 1958. №12. С. 24.
    144. Донской Д.Д. Биомеханика физических упражнений. М.: ФиС, 1960. 196 с.
    145. Донской Д.Д. Движения спортсмена. М.: ФиС, 1965. 197 с.
    146. Донской Д.Д. Спортивная техника. М.: ФиС, 1966. 168 с.
    147. Донской Д.Д. Законы движений в спорте. М.: ФиС, 1968. 238 с.
    148. Донской Д.Д. Пути направленного развития системы движений // Теория и практика физ. культуры. 1969. №6. С. 2 4.
    149. Донской Д.Д. Управление и перестройка системы движений // Теория и практика физ. культуры. 1972. №9. С. 13 15.
    150. Донской Д.Д. Вопросы биомеханики шагательных локомоций // Тез. докл. 2-й Всесоюз. конф. Проблемы биомеханики спорта”. К., 1976. С. 30 31.
    151. Донской Д.Д., Зациорский В.М. Биомеханика. М.: ФиС, 1979. 264 с.
    152. Дорохов Р.Н. Соматический тип как маркер двигательных возможностей человека // Тез. 4-го Всесоюз. симпозиума Генотипические маркеры в антропогенетике и медицине”. Хмельницкий, 1988. С.104 109.
    153. Егупов Л.Ф. Запоминание слаломной трассы: Сб. науч. работ конф. психолог Вопросы психологии спорта”. М.: ФиС, 1955. С. 154 205.
    154. Егупов Л.Ф. Тактические установки слаломистов: Сб. науч. работ конф. психологов Вопросы психологии спорта”. М.: ФиС, 1955. С. 206 241.
    155. Ермолаева-Томина Л.Б. Некоторые особенности в связи с силой нервных процессов // Типологические особенности высшей нервной деятельности человека: Сб. М. Т.2. 1963. С. 38.
    156. Жадан І.В. Психологічні умови формування учбово - пізнавальних мотивів (на матеріалах трудового навчання підлітків): Автореф. дис... канд психолог. наук: 19.00.07/ Київ. ін-т. психологіі АПН України. К., 1993. 16 с.
    157. Жиленков А.В. Концептуальные модели игровых ситуаций как средство эффективного управления процессом обучения тактике // Труд. конф. Электроника и спорт”. Л.: ГДОИФК им. П.Ф. Лесгафта. 1972.- Т.1., Ч.3. С. 16.
    158. Жуков Е.К. Очерки по нервно - мышечной физиологии. Л.: Наука, 1969. 287 с.
    159. Закиров Ш.О. О развитии быстроты и точности сложной двигательной реакции юных боксеров: Автореф. дисс... канд. пед. наук: 13.00.04/ М., 1964. 20 с.
    160. Зальцбер О.А. Методы о
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины