ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВИХ РАДІОТЕЛЕГРАФІСТІВ : ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ НАДЕЖНОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВОЕННЫХ РАДИОТЕЛЕГРАФИСТОВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВИХ РАДІОТЕЛЕГРАФІСТІВ
  • Альтернативное название:
  • ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ НАДЕЖНОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВОЕННЫХ РАДИОТЕЛЕГРАФИСТОВ
  • Кол-во страниц:
  • 184
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ


    На правах рукопису

    Шпак Ростислав Анатолійович

    УДК 159.91: 654.071.004.(048)


    ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
    НАДІЙНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    ВІЙСЬКОВИХ РАДІОТЕЛЕГРАФІСТІВ



    19.00.02 психофізіологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук


    Науковий керівник
    Корольчук Микола Степанович
    доктор психологічних наук, професор


    Київ - 2004










    ЗМІСТ







    ЗМІСТ................................................................................................


    2




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.................................................


    3




    ВСТУП...............................................................................................


    4




    РОЗДІЛ 1. Теоретичний аналіз надійності військово-професійної діяльності......................................



    12




    1.1. Проблема надійності в сучасній психологічній літературі...


    12




    1.2. Концепції надійності військово-професійної діяльності спеціалістів............



    27




    1.3. Особливості умов та чинників впливу на надійність професійної діяльності військових радіотелеграфістів.



    34




    РОЗДІЛ 2 Організація роботи та обгрунтування методик дослідження надійності професійної діяльності військових радіотелеграфістів



    43




    2.1. Організація дослідження надійності професійної діяльності військових радіотелеграфістів



    43




    2.2 Обґрунтування методик вивчення надійності військових радіотелеграфістів. .



    52




    2.3 Психофізіологічна характеристика професійної діяльності військових радіотелеграфістів.....
    2.4. Комплексне психофізіологічне забезпечення надійності професійної діяльності військових радіотелеграфістів...
    РОЗДІЛ 3 Результати емпіричного дослідження психофізіологічного забезпечення надійності діяльності військових радіотелеграфістів (ВРТ).
    3.1. Порівняльний аналіз працездатності та надійності військових радіотелеграфістів до і після місячного робочого циклу.
    3.2. Динаміка рівня працездатності та надійності професійної діяльності військових радіотелеграфістів протягом доби...
    3.3.Порівняльна характеристика впливу комплексного психофізіологічного забезпечення на надійність професійної діяльності військових радіотелеграфістів в добовому циклі діяльності..
    3.4. Вплив комплексного психофізіологічного забезпечення на надійність професійної діяльності військових радіотелеграфістів експериментальної групи протягом року..
    ВИСНОВКИ.. ..
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    ДОДАТКИ.




    68

    77


    94


    94

    113



    125


    141
    162166 185











    ВСТУП
    Актуальність дослідження. Актуальність проблеми оптимальної працездатності і високої надійності професійної діяльності спеціалістів відноситься до глобальних актуальних проблем людства. Це проблеми які супроводжували і надалі все більше визначатимуть ефективне, надійне і безаварійне використання системи „людина техніка середовище”.
    Радикальні зміни в розбудові сучасних Збройних Сил України суттєві особливості комплектування особовим складом, режимів його підготовки до експлуатації військової техніки призвели до необхідності практичного розв’язання та реалізації сучасних підходів забезпечення надійності військово-професійної діяльності психофізіологічними та психологічними засобами.
    Актуальність проблеми надійності в сучасних умовах зростає у зв’язку з специфікою контингенту який підлягає професійному відбору (низький рівень психічного і фізичного здоров’я), що різко обмежує з одного боку якість майбутніх військових спеціалістів, а з іншого боку ця проблема зумовлена особливостями військово-професійної підготовки, яка проводиться за скороченими термінами. Водночас високий рівень світових стандартів і вимог до військово-професійної діяльності потребує значної уваги до надійності і ефективності професійної діяльності спеціалістів.
    Дані статистики країн НАТО свідчать про надзвичайну роль „людського фактору” під час експлуатації сучасної військової техніки. Так кількість відмов в системі людина-техніка, які зумовлено помилками людини біля 40% під час випробовування сучасної техніки 63,6% в військово-морських силах, близько 81% в авіації.
    За даними ООН, кожного року 250 тис. людей гинуть в автокатастрофах, а більш як 7 млн зазнають травм. Крім цього, доведено, що близько у 80 % випадків ці аварії відбуваються внаслідок неадекватних дій людини. За даними англійського психолога й соціолога Л. Г. Кларка [206], втрата працездатності операторами й диспетчерами АСУ через нервово-психічні захворювання часто настає в 40 45 років, що веде до значних економічних та соціальних втрат для суспільства.
    За умови врахування вимог та рекомендацій комплексного психофізіологічного забезпечення інженерної психології й ергономіки час роботи оператора може скоротитися не менше ніж на 30% при збереженні її обсягу, тобто продуктивність праці можна підвищити на 15 20% [90, 121, 149, 185, 206].
    Впровадження й експлуатація нової техніки та технологій висунули нові проблеми, до надійності роботи та комплексного психофізіологічного забезпечення діяльності. Перша з них це суттєва відмінність між проектувальною й експлуатаційною надійністю системи „людинатехнікасередовище”. Друга підвищення небезпеки нервово-психічних захворювань, викликаних „індустріальним стресом”. Третя — зростання травматизму людей на виробництві, транспорті та в побуті. Четверта висока плинність кадрів через невдоволення працівника своєю працею, відсутність можливостей розвитку особистості працівника, а також наявність „психологічного бар'єру” щодо нових видів автоматизованої діяльності [21, 27, 67, 70, 74, 90, 96, 104, 107,114, 119, 120, 130, 138,140, 141, 150, 190, 195, 196, 206 ].
    Результати досліджень різних варіантів забезпечення й експлуатації систем „людина машина” показують, що найбільш раціональним є системний підхід до врахування можливостей людини, який дає змогу розглядати систему „людина машина” з позицій взаємодіючих компонентів як єдине ціле. Тобто вимоги до надійності задаються в системі згідно з властивостями людини-оператора, забезпечують реалізацію такої логічної послідовності: „властивості людини ергономічні вимоги і особливості системи комплексного психофізіологічного забезпечення діяльності надійність і ефективність системи”.
    Використання досягнень комплексного психофізіологічного забезпечення діяльності та врахування умов функціонування системи сприяє підвищенню надійності та ефективності праці, зручності експлуатації та обслуговування техніки, скороченню термінів її освоєння, поліпшенню умов праці, економії витрат фізичної й нервово-психічної енергії працюючої людини, підтриманню її високої працездатності [74, 75, 80, 87, 90, 96, 104, 105, 151].
    Проблема надійності знайшла свій науковий статус тільки в середині XX в. Її первісне визнання й інтенсивне вивчення зв'язане з військовими і технічними науками.
    В Збройних Силах України значна частина військових професій пов’язана успішним функціонуванням людино-машинних систем, яка зумовлюється багатьма чинниками, одним із яких є показник надійності фахівця.
    Серед заходів супроводження життєдіяльності військових частин та підрозділів важливе місце надається психологічному забезпеченню бойової та мобілізаційної підготовки, дисципліни та управління військами, які мають певний вплив на формування, підтримку надійності та успішної діяльності спеціалістів [8, 9, 15, 22, 27, 74, 118, 121, 125, 134, 145, 146].
    Однак зростання інтенсивності праці, обслуговування й використання складної сучасної техніки супроводжується високою нервово-психічною напругою, що зумовлює підвищені вимоги до військових спеціалістів й надає особливої актуальності, проблемі надійності професійної діяльності. Питання надійності під час діяльності спеціалістів розглядались в працях К.К. Платонова, 1970; Е.П. Ільїна 1972, 1992; В.О. Моляко, 1992; Н.Д. Левітова, 1969; В.Н. Мясищева 1960; 1996; В.А.Семиченко, 1998; Ю.Є. Сосновнікова, 1975; В.Л. Марищука, 1974; О.В. Карпенка, 1989; Ю.М. Боброва, 1992; М.С. Корольчука, 1985, 1996; П.П. Криворучка, 1998; в роботах О.А. Блінова, 1999; В.С. Стасюка, 1999; В.М. Крайнюк, 1999; Г.В. Ложкіна, 1986, 2003 [157, 70, 72, 138, 114, 140, 141, 190, 195, 130, 74, 24, 89, 107, 21, 196, 104, 120, 119].
    Розвиток теорії, методів та практики вивчення надійності під час професійної діяльності, є важливою умовою оптимізації праці, підвищення її ефективності та якості. Формування таких станів як перевтома, монотонія, емоційна напруженість, різні форми стресових реакцій призводять до збільшення кількості помилкових та неправильних дій, підвищенню розвитку професійних захворювань і зниження рівня надійності [41, 104, 107, 109, 113, 122, 126, 134, 143]. В зв'язку з цим в психофізіології діяльності проблемі вивчення надійності людини в умовах професійної діяльності приділяється особлива увага [24, 27, 38, 41, 50, 74, 75, 87, 90, 141,205, 206].
    Актуальність розв’язання проблеми забезпечення надійності діяльності спеціалістів суттєво зростає в сучасних умовах, пов'язаних із впровадженням в діяльність військовослужбовців нових технологій, автоматизованих систем управління, інформаційних і темпових режимів роботи, тощо. Поряд з цим збільшуються вимоги до рівня професійно важливих якостей та функціональних можливостей спеціаліста. В зв'язку з цим задачі контролю, прогнозування і оптимізації надійності військових спеціалістів відповідають життєвим потребам практики діяльності військ.
    До цього часу не створено загальноприйнятої теоретичної бази для аналізу надійності, що ускладнює розв’язання актуальних прикладних завдань.
    Наукових розробок в галузі надійності професійної діяльності недостатньо, при цьому психофізіологічне забезпечення професійної діяльності радіотелеграфістів в сучасних умовах не досліджувалось, що зумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження.
    Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційне дослідження виконувалось у межах науково-дослідницької роботи Професійний відбір у Збройні Сили України та кандидатів на військову службу за контрактом” (шифр Професіонал”), котра виконується на кафедрі психології гуманітарного факультету НАОУ, та є складовою перспективного плану наукової й науково-технічної діяльності Національної академії оборони України, вих. № 7 від 4.01. 2001р.
    Об’єктом дослідження є надійність професійної діяльності радіотелеграфіста.
    Предметом дослідження є психофізіологічні особливості добової, місячної і річної надійності діяльності військових радіотелеграфістів та результати впливу комплексного психофізіологічного забезпечення на надійність роботи спеціалістів.
    Мета дослідження. Головна мета полягала у визначенні змісту та ефективності комплексу заходів психофізіологічного забезпечення надійності роботи військових радіотелеграфістів у різні періоди професійної діяльності.
    Гіпотеза дослідження: підвищення надійності і ефективності роботи військових радіотелеграфістів у різні періоди виконання професійної діяльності можливе за умов ранньої психодіагностики і застосування комплексу заходів психофізіологічного забезпечення на період виконання спеціалістами поставлених завдань.
    Саме на підставі визначення добової, місячної та річної динаміки надійності і ефективності діяльності за її прямими та побічними показниками водночас з поліпшенням психофізіологічних резервів можливе адекватне управління і оптимізація надійності професійної діяльності військових радіотелеграфістів.
    Завдання дослідження:
    1. Проаналізувати основні теоретичні підходи до визначення надійність та напрямки їх дослідження.
    2. З’ясувати особливості негативних впливів, умов і факторів на надійність в процесі професійної діяльності військових радіотелеграфістів та визначити комплекс психодіагностичних методик їх вивчення.
    3. Визначити адекватний комплекс психофізіологічного забезпечення надійності професійної діяльності військових радіотелеграфістів.
    4. Перевірити ефективність комплексного психофізіологічного забезпечення надійності в добовому, місячному і річному циклі професійної діяльності військових радіотелеграфістів.
    5. Розробити рекомендації психологам, командирам і структурам виховної роботи, щодо використання сучасних засобів дослідження та регуляції надійності діяльності військових спеціалістів.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що:
    1. Доведено ефективність застосування КПФЗ з надійності військових радіотелеграфістів.
    2. Виявлено особливості проявів надійності та динаміки працездатності військових радіотелеграфістів в добовому, місячному і річному циклі військово-професійної діяльності.
    3. Проведено психофізіологічний аналіз діяльності військових операторів специфічного профілю.
    4. Набула подальшого розвитку система наукових поглядів щодо використання концептуального апарату структурно-інтегративного підходу для вивчення надійності військових спеціалістів в умовах професійної діяльності.
    5. Запропоновано та підготовлено практичні рекомендації щодо оптимізації надійності та ефективності діяльності військових спеціалістів впродовж річного циклу діяльності.
    Теоретична значимість роботи полягає: у розширенні й поглибленні наукових уявлень про психофізіологічне забезпечення і надійність професійної діяльності військових спеціалістів; у вдосконаленні організаційно-методичних засад психофізіологічного забезпечення надійності професійної діяльності; у з’ясуванні особливостей негативних впливів специфічних умов і факторів на надійність професійної діяльності радіотелеграфістів.
    Практична значимість роботи полягає у впровадженні і апробації комплексу психофізіологічного забезпечення професійної діяльності військових радіотелеграфістів, що дає змогу ефективно підтримувати надійність професійної діяльності військових спеціалістів протягом усього терміну безпосередньої служби військовослужбовців за фахом. Запропонований комплекс психодіагностичних методів виявився інформативним щодо психофізіологічного контролю надійності професійної діяльності військових радіотелеграфістів за її прямими та побічними показниками в умовах добового, місячного та річного циклів виконання роботи. Розроблено організаційно-методичні засади психофізіологічного забезпечення професійної діяльності спеціалістів протягом року з виокремленням засобів оптимізації функціональних можливостей спеціаліста під час супроводу професійної діяльності
    Запропонований комплекс методик дослідження надійності професійної діяльності за прямими та побічними показниками є інформативним щодо психофізіологічного контролю за станом професійної діяльності у різних родах та видах Збройних Сил.
    Результати досліджень використано:
    - під час підготовки до професійної діяльності військового радіотелеграфіста і під час виконання службових обов’язків;
    - під час навчання військових психологів, офіцерів виховних структур та психофізіологів для Збройних Сил України у Національній академії оборони України і Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
    - при розробці навчальних програм з дисципліни „Воєнна психологія” та „Психологія військово-професійної діяльності” ;
    - при підготовці звіту наукової роботи за темою „Професійний відбір у Збройні Сили України та кандидатів на військову службу за контрактом” (шифр „Професіонал”), котра виконується на кафедрі психології гуманітарного факультету НАОУ, та є складовою перспективного плану наукової й науково-технічної діяльності Національної академії оборони України, вих. № 7 від 4.01. 2001;
    - для психологічного забезпечення роботи по відбору призовників у районних та міських військових комісаріатах.
    Результати досліджень використані: у військових частинах підрозділів зв’язку під час підготовки та безпосередньої діяльності військових радіотелеграфістів.
    Впровадження підтверджується відповідними актами.
    Достовірність і надійність отриманих результатів визначається репрезентативністю вибірки у відповідності із загально прийнятими критеріями статистичної достовірності даних. В якості основних процедур і математичних методів аналізу даних використовувались процедури (t критерій Стьюдента, коефіцієнт нормальної кореляції Спірмена, факторний аналіз та багатомірне шкалування).
    Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на засіданнях кафедри психології Національної академії оборони України; на Міжнародній науково-практичній конференції КІМУ Шляхи євроінтеграції України”, Київ, 2004, на Всеукраїнській науково-практичній конференції КНУ ім Т.Г.Шевченка Сучасні технології навчання в класичних університетах”, Київ, 2004р.
    Надійність і достовірність отриманих даних забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням методик і методичних прийомів, які відповідали меті та завданням дослідження; достатньою репрезентативністю і гомогенністю вибірки; поєднанням якісного і кількісного аналізу отриманих емпіричних фактів; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.
    Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків переліку використаних джерел і додатків. Рукопис дисертації складає 265 сторінок комп’ютерного тексту (з них 32 таблиці, 2 рисунки).
    Наукові публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 9-и статтях, 4 з яких опубліковані у фахових виданнях, список використаних джерел 256 найменувань).
  • Список литературы:
  • Висновки:
    1. Виходячи з аналізу сучасної літератури і концепцій надійності, обгрунтовано розуміння надійності як системного особистісного утворення спеціалістів, яке забезпечує ефективність функціонування системи „людина техніка середовище” з визначальною роллю людини, що проявляється на психологічному, професійному, соціальному та біологічному рівнях з виокремленням основних параметрів, які забезпечують надійність: якість і продуктивність діяльності впродовж необхідного часу, стійкість до перешкод, витривалість, відновлюваність функціональних систем організму людини.
    2. Надійність і ефективність діяльності військових радіотелеграфістів визначаються загальними і парціальними факторами. Загальні фактори зумовлюються впливом природних чинників, умовами придатності до життєдіяльності (технічними, хімічними, побутовими), медико-біологічними і соціально-психологічними чинниками з провідним значенням у збереженні надійності спеціаліста професійно-важливих якостей, рівнем професіоналізму і функціональними можливостями організму, які забезпечують основні параметри надійності - якість і продуктивність професійної діяльності та емоційно-вольову стійкість, витривалість і відновлюваність психічних функцій.
    Водночас в умовах річного циклу виконання службових обов’язків на надійність і ефективність професійної діяльності військових радіотелеграфістів впливають такі парціальні фактори, як емоційна напруга, монотонія, гіподинамія, режим праці та відпочинку, режим сну та неспання, дефіцит інформації, обмеження потоку подразників природного та соціального середовища, висока соціальна відповідальність за прийняту і передану інформацію, тривале перебування в ізольованому оточенні, одинокість. Висока нервово-психічна напруга потребує застосування адекватних засобів оптимізації функціональних можливостей спеціалістів.
    3. Діагностика надійності військових радіотелеграфістів включає комплекс методик, інформативних за змістом, з кількісними показниками для проведення в умовах професійної діяльності, з врахуванням прямих та побічних показників надійності і працездатності в їх корелятивних взаємозв’язках та в порівнянні з доробочими показниками; у динаміці з урахуванням основних параметрів надійності, суб’єктивного стану, умов, характеру та особливостей праці, функцій слухової та оперативної пам’яті, психічних і фізичних функціональних можливостей спеціалістів.
    4. Отримані у пілотажному дослідженні відомості свідчать, що надійність і ефективність у місячному циклі професійної діяльності військових радіотелеграфістів суттєво знижуються: на професійному рівні за прямими показниками; на психофізіологічному рівні за лабільністю нервової системи, за силою нервової системи, витривалістю і відновлюваністю, швидкістю переробки інформації; на психологічному рівні за продуктивністю і якістю слухової і оперативної пам’яті, самопочуттям; на соціальному рівні за мотивами власної праці та її соціальної значимості; на біологічному рівні за функціональними можливостями організму. Водночас особливістю проявів впливу місячного циклу виявилось зниження швидкості перероблення інформації, коефіцієнта витривалості і ще більшою мірою параметрів надійності розмаху коливань продуктивності, коефіцієнта точності, зниження загальної саморегуляції; підвищення імпульсивності, невпевненості, непослідовності в поведінці, зміни самоконтролю емоційних реакцій і станів. Отримані результати засвідчують необхідність корекції і комплексного психофізіологічного забезпечення професійної діяльності військових радіотелеграфістів.
    5. Корелятивні відношення між параметрами надійності та комплексом прямих і побічних показників професійної діяльності виокремили високий рівень зв’язків надійності з суб’єктивним станом, показниками слухової пам’яті, критичної частоти світлових миготінь, продуктивності і точності за методикою кільця Ландольта, тепінг-тесту, проби Генча та прямих показників продуктивності та якості діяльності.
    6. Виявлено, що в добовій динаміці надійності діяльності за її прямими і побічними показниками спостерігається середній її рівень з 8.00 до 20.00 при її підвищенні на 10-у і 20-у години і суттєвим зниженням на 16.00. Водночас особи з сильною нервовою системою ефективність і надійність діяльності не знижують, що є показанням до формування нічних змін за параметрами сили нервової системи.
    7. Порівняльна характеристика результатів впливу комплексного психофізіологічного забезпечення на надійність у добовому циклі професійної діяльності дає змогу стверджувати, що спостерігається поліпшення якості і продуктивності діяльності радіотелеграфістів за критеріями надійності - параметри амплітуди коливань відповідають середньому рівню точності; якість слухової пам’яті, лабільність нервової системи, параметри суб’єктивного стану в денний і вечірній час в обох експерементальних групах стабільно стійкі; з 24.00 до 6.00 надійно і ефективно справлялись з операторською діяльністю військові радіотелеграфісти з сильними процесами нервової системи (експериментальна група №2).
    8. Практичне застосування комплексного психофізіологічного забезпечення протягом року показало ефективність його впливу завдяки підвищенню загальної тренованості функціональних можливостей військових радіотелеграфістів, що зумовило позитивну динаміку ключових параметрів надійності якості, продуктивності і точності діяльності, витривалості, відновлюваності та поліпшення прямих і побічних показників працездатності. У спеціалістів експериментальної групи №1 застосування комплесного психофізіологічного забезпечення виявилось ефективним, на що вказує те, що параметри надійності зросли в середньому на 25% з четвертого до восьмого місяця і на 57% з 9-го по 12-й. Водночас за весь цей період з 4-го по 12-й місяць у спеціалістів експериментальної групи №1 спостерігається високий рівень надійності, що вказує на ефективність застосування комплексного психофізіологічного забезпечення професійної діяльності військових радіотелеграфістів протягом річного циклу професійної діяльності.
    9. Система комплексного психофізіологічного забезпечення професійної діяльності спрямована на формування, збереження, підтримку та відновлення оптимальної працездатності фахівців. Вона має свої завдання, принципи, етапи, методи управління і включає заходи та засоби, які можуть застосовуватися переважно під час діяльності: психологічну діагностику, психологічну допомогу, психологічне супроводження професійної діяльності, та заходи й засоби, які можуть застосовуватися ще до початку діяльності: професійний відбір, психологічну підготовку, психологічну впливи, інженерно-психологічні аспекти комплектування робочого місця та умов придатності до життєдіяльності. Використання комплексного психологічного забезпечення професійної діяльності фахівців операторського профілю підтримує оптимальний рівень функціонального стану та працездатності протягом усього тривалого робочого циклу.
    Автор бачить перспективи подальшого розвитку роботи в розширенні інтенсивності і насиченості змісту комплексного психофізіологічного забезпечення та впровадження індивідуального підходу, вивчення індивідуального стилю діяльності, поліпшення функціональних резервів спеціалістів операторського профілю та дослідження механізмів компенсаторних можливостей забезпечення надійності.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

    1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. М.: Изд. центр АСАDEMIA”, 1995. 224с.
    2. Абульханова-Славская K.A. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 198 с.
    3. Абульханова-Славская К.А. Типологический подход к личности профессионала. Психологические исследования проблемы форми­рования личности профессионала / Под ред. В.А. Бодрова. М.: Ин-т психол. АН СССР, 1991. С. 110-125.
    4. Аверьянов В. С., Капустин К. Г., Виноградов О. В. Фи­зиологические механизмы работоспособности. // В кн.: Физиоло­гия трудовой деятельности. СПб, Наука, 1993. С. 62-82.
    5. Айзенк Г.Ю. Структура личности. Пер. с англ. СПб.: Ювента; М.: «КСП+», 1999. 296 с.
    6. Акофф Р., Этери Ф. О целеустремленных системах. -М., Прогрес, 1974.-204с.
    7. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. Т. 1. М.: Педа­гогика, 1980. 48/6 с.
    8. Ананьев Б.Г. О соотношении способностей и одаренности. Про­блема способностей / Под ред. В.Н. Мясищева. М.: АПН РСФСР, 1982. 280 с.
    9. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л., Академия, 1969. 180с.
    10. Анастази А. Психологическое тестирование. -М., Прогрес, 1982.Т.1 и Т.2.
    11. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М.: Медицина, 1975. 296 с.
    12. Анохин П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем.//Принципы системной организации функций. -М., 1971. -С.5-61.
    13. Апанасенко Г.Л. К проблеме трактовки механизмов восстановления физической нагрузки // Теория и практика физической культуры. І985, № 6 С. 4952.
    14. Апанасенко Г.Л. К проблеме трактовки механизмов восстановления физической нагрузки. //Теория и практика физической культуры. 1985, № 6. С. 49-52.
    15. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровья человека. СПБ.: Петрополис, 1992.-214с.
    16. Асеев В.Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. -М., Наука, 1974. -191с.
    17. Баскакова И. Л., Закаева Л. Д. Внимание как показатель работоспособности в норме и патологии. // Вопросы психоло­гии познавательной деятельности. М., 1979. С. 10-14.
    18. Бачерников Н.Е., Воронцов М.П., Добромиль Э.И. Психогигиена умственного труда учащейся молодежи. К.: Здоровье, 1988. С. 94123.
    19. Белов В.И. Психология здоровья.-М., 1994.-285с.
    20. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М., Наука, 1990. 496 с.
    21. Блінов О.А. Формування емоційної стійкості у військовослужбовців аеромобільних військ під час повітряно-десантної підготовки //Автореферат дисканд. психол. наук. -К., 1999.-19с.
    22. Бобров Ю.М. К вопросу об оценке работоспособности моряков. Л.: Сб. трудов ВМА им. Кирова, 1992. С. 185-196.
    23. Бобров Ю.М. Надёжность профессиональной деятельносты моряков Л.: Зб. трудов ВМА им. Кирова, 1972. С. 111-121.
    24. Бобров Ю.М., Корольчук Н.С. Показатели работоспособности корабельных специалистов. Тезисы докладов трудов ученых ВМА. - Л.: 1985.-С.118-119.
    25. Бодров В.А . Работоспособность человека-оператора и пути ее повышения //Психологический журнал. 1987.Т.8.-С.107-118.
    26. Бодров В.А. Психология профессиональной деятельности. Совре­менная психология: Справочное руководство / Под ред. В.Н. Дру­жинина. М.: ИНФРА-М, 1999. 216 с.
    27. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. М.: ПЕР СЭ, 2001. 512 с.
    28. Бодров В.А. Психофизиологические основы профессионального отбора военных специалистов // Дисс. на соиск. степени д-ра. мед. наук. Л.: ВМедА им. С.М. Кирова, 1969. 316 с.
    29. Бодров В.А., Орлов В.Я. Психология и надежность: человек в сис­темах управления техникой. М.: Ин-т психол. РАН, 1998. 268 с.
    30. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теорія и практикат. К.: Укртехпрес, 1997. 216 с.
    31. Брушлинский А.В. Психология субъекта и его деятельность. Совре­менная психология: Справочное руководство / Под ред. В.Н. Дру­жинина. М.: ИНФРА-М, 1999. 296 с.
    32. Булич Э.Г. Как повысить умственную работоспособность студента. К.: Вища шк., І989. С. 3046.
    33. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. С.Пб., Питерком, 1999. -528с.
    34. Бурлачук Л.Ф. и др. Основы психотерапии. К.: Ника-Центр, 1999. 320 с.
    35. Варій М.Й. Морально-психологічний стан війск, його оцінка та підтримка на високому рівні / Монографія.-Львів.:1996.-407с.
    36. Гайда В.К., Захаров В.П. Психологическое тестирование. Л., Академия, 1982.-185с.
    37. Ганзен В. А., Юрченко В. Н. Системный подход к анализу, описанию и экспериминтальному исследованию психических состояний человека Психические состояния Под ред. А. А Крылова. Л.,1981 ( Экспер. и прикл. психология; Вып. 10). 110 с.
    38. Геллерштейн С.Г. Психология труда в историческом аспекте //Вопросы психологии.-1960. № 12. -С.35-41.
    39. Гинзбург М.Р. Психологическое содержание личностного самооп­ределения // Вопросы психологии. 1994. № 3. С. 43—52.
    40. Голизек Э. Преодоление стресса за 60 секунд. М., Мысль, 1995.-С12-15.
    41. Горбунов В.В. Психофізіологічне забезпечення надійності операторської діяльності: Автореф. дис. доктора біол. Наук: 14.09.14 /АМН України, К.: Ін-т медицини праці, 1994. 46 с.
    42. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию. Самара, Университет, 2000. 232 с.
    43. Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти): Навч. Посібник.-К.:МАУП,1999.-128с
    44. Горго Ю.П., Чайченко Г.М. Основи психофізіології. Херсон: Персей, 2002. 248 с.
    45. ГОСТ 21033-75. Система «Человек-машина»: Основные понятия, термины и определения. М.: Прогрес, 1975. 190 с.
    46. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики. -М.: Политиздат, 1989. -319с.
    47. Гуревич К.М., Матвеев В.Ф. О профессиональной пригодности операторов и способах ее определения. Вопросы пригодности опе­ративного персонала энергосистем. М.: Просвещение, 1966. 168 с.
    48. Денисов В.Г., Скрипец А.В., Онищенко В.Ф. Психофизиологические возможности человека оператора. К.: Здоров’я, 1980. 142 с.
    49. Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям //Психологические проблемы деятельности в особых условиях. М., Наука, 1985.-С.63-89.
    50. Дикая Л.Г. Проблемы современной психологии труда // Психоло­гический журнал. 1992. № 3. С. 24—41.
    51. Дикая Л.Г., Суходоев В.В., Шапкин С.А. Исследование психологичес­ких механизмов регуляции надежности человека-оператора в экстре­мальных условиях трудовой деятельности. Материалы XVI Научных Гагаринских чтений по космонавтике и авиации. М.: Ин-т медико-био­логических проблем МЗ СССР; Ин-т психологии АН СССР, 1991. С. 21-35.
    52. Дмитриева М. А., Крылов А.А., Нафтульев А.И. Психология труда и инженерная психология./ Под ред. А.А. Крылова.- Л., Изд-во Ленингр. Ун-та, 1979.-224с.
    53. Доскин В.А., Лаврентьева Н.А., Мирошников М.П. Тест дифференци- рованной самооценки функционального состояния //Вопросы психологии. 1973.-№6. -С.141-145.
    54. Душков Б.А., Ломов Б.Ф. Основы инженерной психологи. М.: Высш. шк., 1986. 448 с.
    55. Евлокимов В.И. Качество жизни и профессиональная успешность лётного состава / И.Б. Ушаков, Усов В.М. (общ. ред.); М.: Международная академия проблем человека в авиации и космонавтике, 2001. 104 с.
    56. Егоров А. С., Загрядский В. П. Психофизиология умст­венного труда. Л.: Академия, 1973. 246с.
    57. Железняк Л.Ф. Психологическое обеспечение боевых действий войск в современных условиях //Пути повышения эффективности морально-политической и психологической подготовки личного состава в подразделении, части.-М.:ВПА, - 1989. C.140-149.
    58. Загрядский В.П., Сулимо-Самуйлло 3. К. Методы иссле­дования в физиологии труда. Л., ВМедА, 1991. 269 с.
    59. Загрядский В.П., Сулимо-Самуйло З.К. Методы исследования в физиологии труда. -Л.: Наука, 1976. -194с.
    60. Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности: Логико-вероятный подход при изучении труда управляющего типа.-М.: Наука, 1966. - 144с.
    61. Зараковский Г.М., Медведев В.И. Психолого-физиологическое со­держание деятельности оператора. Инженерная психология: Тео­рия, методология, практическое применение. М.: Наука, 1977. 294.
    62. Зараковский Г.М., Медведев В.И., Мунипов В.М. Принципы эргономи-ческого описания деятельности оператора. М.: Наука, 1980. 262 с.
    63. Зинченко В.П. Эргономические основы организации труда. М.: «Экономика», 1974.-240с.
    64. Зинченко В.П., Майзель Н.И., Назаров А.И., Цветков А.А. Ана­лиз деятельности человека-оператора. Инженерная психология / Под ред. А.Н. Леонтьева, В.П. Зинченко, Д.Ю. Панова. М.: МГУ, 1964. 296 с.
    65. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности.- М.: МГУ, 1987. - 208с.
    66. Изард К. Э. Психология эмоций / Перев. c англ.-СПб.:Питер,2000.-464с.
    67. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. СПб.: Питер, 2001. 464 с.
    68. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2000. 216 с.
    69. Ильин Е.П. Обеспечение надежности деятельности в связи с учетом типологических особенностей свойств нервной системы. Проблемы инженерной психологии. Ярославль: ЯрГУ; ИП АН СССР, 1976. С. 21-52.
    70. Ильин Е.П. Проблема монотонии и пути ее решения. //Психофизиологические основы физического воспитания спорта.- Л., 1972.-311с.
    71. Ильин Е.П. Психофизиологические основы физического воспитания и спорта. Л.: Академкнига, 1982. 186 с.
    72. Ильин Е.П. Теория функциональной системы и психофизиологические состояния //Теория функциональных систем в физиологии и психологии. -М.,1992.-С.325-346.
    73. Инженерная психология в военном деле /И62 В.М. Ахутин, Г.М. Зараковский, Б.А. Королев и др..; Под ред.. Б.Ф. Ломова. М.: Воениздат, 1983. 224 с.
    74. Карпенко А.В. Индивидуальниый психофизиологический контроль и прогнозирование текущей работоспособности операторов как современная гигиеническая проблема. Автореферат докт. дис К.; 1989. 46 с.
    75. Карпухина А.М. Контроль и регуляция состояний человека как фактора повышения эффективности трудовой деятельности. К.: Знание, 1985. 20 с.
    76. Карпухина А.М. Психологические и психофизиологические пути повышения эффективности деятельности. К.: РДЭНТП, І990. С. 1І9.
    77. Карпухина А.М. Режимы труда и отдыха у лиц операторских профессий. -К.: Наукова думка, 1995. -64с.
    78. Кириленко Т.С. Психологія спорту. Регуляція психічних станів: навчальний посібник. К.: КНУ, 2002. 112 с.
    79. Климов Е.А. Введение в психологию труда. Учебник. М.: Культу­ра и спорт; ЮНИТИ, 1998. 316 с.
    80. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: монографія. К.: Міленіум, 2004. 265 с.
    81. Конопкин О.А. Зависимость скорости приема информации чело­веком от индивидуальной выраженности основных свойств нерв­ной системы. Вопросы профессиональной пригодности оператив­ного персонала энергосистем. М.: Просвещение, 1966. 196 с.
    82. Конопкин О.А., Нерсесян Л.С. К вопросу об определении профес­сиональной надежности машинистов локомотивов. Проблемы ин­женерной психологии. Ярославль: ЯрГУ; ИП АН СССР, 1976. С. 15-28.
    83. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник.:- К., 1995.- 304с.
    84. Корниенко Н.В., Корольчук Н.С., Горлов В.М. Методическое пособие по формированию умения и отработке навыков по специальности социальный педагог-психолог. К.: КВВМУ, 199І. С. 2742.
    85. Коробов Р.Н. Психофизиологические пути повышения эффективности профессиональной деятельности операторов: -Автореф. дис...д-ра мед.наук:14.00.07. Л., 1984.-34с.
    86. Коровикова И.А. Личностный фактор в обеспечении продуктивно­сти операторской деятельности. Автореф. дисс. на соиск. степени канд. психол. наук. М.: Ин-т психол. АН СССР, 1989. 18 с.
    87. Корольчук М. С. Практикум з психофізіології військової діяльності. -К.: МОУ, КВГІ, 1997.-168 с.
    88. Корольчук М. С., Крайнюк В.М., Косенко А.Ф. Кочергіна Т.І. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я. К.: ІНКОС, 2002. 272 с.
    89. Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності. К.:МОУ КВГІ, 1996.-160с.
    90. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності. К.: Ніка-Центр, 2003. 400 с.
    91. Корольчук М.С. Психофізіологія працездатності корабельних спеціалістів в екстремальних умовах: Дис. на здоб. док. психол. наук. К., 1997. 406 с.
    92. Корольчук М.С. Шляхи та заходи психофізіологічного забезпечення професійної діяльності. /Матеріали Республіканської конференції УВС МВС України. -К., 1995.-С.64-67.
    93. Корольчук Н.С. Воздействие импульсным электрическим током на ЦНС корабельных специалистов как способ сохранения работоспособности / Сборник трудов. Североморск, І979. С. 1516.
    94. Корольчук Н.С. Исследование прямых и косвенных показателей работоспособности в подразделениях. -К.: КВВМУ, 1993.-45с.
    95. Корольчук Н.С. Приборы и устройства для определения работоспособности военных специалистов //Воен.-мед. журн.-1989.-№3.-С.56-58.
    96. Корольчук Н.С., Сапов И.А., Бобров Ю.М. Психологические и психофизиологические методы восстановления работоспособности корабельных специалистов (Методическое пособие). -Таллин.:ВМФ,1983.-98с.
    97. Костюк Г.С. Вводный доклад по проблеме личности в философском и психологическом аспектах // Матер, симпозиума. М., 1971. С. 105—116.
    98. Котик А.А. Психология безопасности. Таллин: Валгус, 1981. 408 с.
    99. Котик А.А., Емельянов А.М. Ошибки управления. -Таллин.,1985.-186с.
    100. Котик А.А. Саморегуляция и надёжность человека оператора. Таллин, «Валгус». 1974. 168 с.
    101. Котик А.А. Саморегуляция и надежность человека-оператора. Тал­линн: Валгус, 1974. 298 с.
    102. Котик А.А., Емельянов A.M. Природа ошибок человека-операто­ра. М.: Транспорт, 1993. 306 с.
    103. Коупленд Н. Психология и солдат. М., Воениздат, 1991. 96 с.
    104. Крайнюк В.М. Психологічні особливості проявів агресивності і тривожності у юнаків призовного віку: Автореф. дис. канд. психол. наук. К., 1999. 18 с.
    105. Криворучко П.П. Деякі заходи психологічного забезпечення професійної діяльності військових спеціалістів //Зб. наук. праць. Вип.2.-К.:КВГІ,1997.-С.116-123.
    106. Криворучко П.П. Комплексне психологічне забезпечення професійної діяльності військових спеціалістів // Зб. Наук. праць.- К.: КВГІ, 1999.-18с.
    107. Криворучко П.П. Психологічне забезпечення професійної діяльності корабельних спеціалістів у тривалому плаванні: Дисертація канд. псих. наук 20.02.02 К.: КВГІ, 1998.-263с.
    108. Криворучко П.П. Психологічне забезпечення професійної діяльності корабельних спеціалістів. Автореф. дис. канд. психол. наук. К., 1998.
    109. Кружевая Т.В. Регуляция внимания операторов путем воздействия на биологически активные точки. //Автореферат дисканд. псих. наук. -К.,1990.-20с.
    110. Кудрявцев Т.В., Шегуров В.Ю. Психологический анализ динами­ки профессионального самоопределения личности //Вопросы пси­хологии. 1983. № 2. С. 51—60.
    111. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. - Л., 1984. -142с.
    112. Лебедев В.И. Личность в экстремальных ситуациях. - М.: Политиздат, 1989.-304с.
    113. Лебедев В.И. Экстремальная психология. Психологическая деятельность в технических и экологически замкнутых системах М.: ЮНИТИ ДАНА, 2001. 431 с.
    114. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. - М.: Педагогика, 1969. -344с
    115. Леман Г. (Lehmann H.) Практическая физиология труда. М., Медицина 1967. 304 с.
    116. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. - М.:Политиздат, 1975.-304с.
    117. Лобенко А.А., Асмолов А.К. Компенсаторно-приспособительные механизмы у моряков. К.: 3доров’я, 1991. 196 с.
    118. Ложкин Г.В. Практическая психология в системах «человек техника»: Учебное пособие для студ. вузов. К.: МАУП, 2003. 294 с.
    119. Ложкін Г.В. Психологічне супроводження військовослужбовців в діяльності за екстремальних умов. К.: МОУ, 2003. 218
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины